CC BY
12
ну за рiвня офщшно зареестрованого безробiття 5,9 % на 1 червня 2006 р. За результатами соцюлопчного дослiдження означений показник становить 38,4 %;
• дослiдження виявило, що найбiльш ураженою безробiттям верствою насе-лення е молодь. До прюритетних завдань належить проведення неввдклад-них заходiв активно! пол^ики зайнятостi;
• за результатами дослвдження, особливо критичний стан у Львiвськiй области мають промисловшть та сiльське господарство, де безробтя набуло застойного, тривалого характеру. Одним iз варiантiв виходу з тако! ситуаци е вкладення кошпв у розвиток i оновлення заводiв i фабрик, як не працю-ють, а також створення служб зайнятосп в сiльськiй мiсцевостi;
• низький рiвень зароб^но! плати у народному господарств^ нерегулярна 11 виплата або й невиплата послаблюють мотивацш i стимули до працi, змен-шують бажання опитуваних до тдвищення свого фахового рiвня або оволо-дiння новою професiею;
• пропоноване дослвдження обгрунтовуе потребу створення такого мехатзму регулювання ринку в УкраАт, який би мiг гнучко i динамiчно реагувати на змiни ситуаци, що вiдбуваються на ринку працi, ефективно дiяти в умовах загрози масового безробiття [2].
Лiтература
1. УкраТна: аспекти пращ. - 2001, № 1. - С. 7-12.
2. Статистичний щор1чник, Льв1вська область 2006 р. - Льв1вське обласне управлшня статистики, 2006 р.
3. УкраТна: аспекти пращ. - 2006, № 6. - С. 3-12.
УДК330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук; доц. О.С. Вербова, канд. екон. наук; доц. Т.О. Коропецька, канд. екон. наук -Львiвська КА; доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - Львiвський регюнальний т-ут державного управлшня УАДУ при Президентовi Украти
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ АНАЛ1ЗУ ЕФЕКТИВНОСТ1 ДЕРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ У ПЕРЕХ1ДН1Й ЕКОНОМ1Ц1
Проаналiзовано фактори, що визначають формування та 3MiHy piBra дерегулю-вально'1 ефективностi i дерегулювально! еластичносп економiчних систем перехвдно-го типу. Обгрунтовано основнi принципи формування та здшснення дерегулювально'1 полiтики держави. Визначено залежнють дерегулювально'1 еластичностi вщ таких фактоpiв як регулювальний, формацшний, ринковий, фyнкцiональний типи систем i фактору часу.
Prof. G.I. Bashnyanyn; assoc. prof. O.S. Verbova; assoc.prof. T.O. Koropetska-L'viv commercial academy; assoc. prof. G.S. Tretyak - Lviv regional institute of the State management UASM beside President of Ukraine
The methodological principles analyses effectiveness of the deregulation economical systems in transitive economics
It is analyses factories that are determine forming and change the equal of deregulati-onal effectiveness and deregulational elasticity the economical systems of transition type.
In this dissertation determine the general principles of forming and realizing the deregulation politics of state. In this dissertation proves the general principles of forming and realization deregulational politics of state.It is determines the dependence of the deregulation elasticity from such factories as regulational, formulational, market, functional types systems and the factor of time.
I. Вступ
У сучаснш eKOHOMÏ4Hrn лiтературi поширеним е твердження про те, що дерегулювання економiчних процеЫв супроводжуеться шдвищенням piB-ня ефективност функцюнування як економiки загалом, так i ïï окремих еле-ментiв чи систем. У зв'язку з цим виникае як практична, так i теоретична проблема вимipу ефективност дерегулювальних пpоцесiв у економiцi i вияв-лення тих об'ективних меж, в яких щ процеси е ефективними, а за якими -вони е низькоефективними, або нав^ь зовЫм неефективними. Цим i обумов-люеться актуальнiсть теми нашого дослiдження, в якому ставиться завдання визначити основш методолопчш пiдходи до метpологiчного визначення piв-ня ефективностi дерегулювання економiчних пpоцесiв у економiках перехщ-ного типу.
У захщнш економiчнiй лiтеpатуpi проблема метpологiчного (кшьюс-ного) анашзу ефективностi дерегулювання економiчних пpоцесiв аналь зуеться переважно з позицiй pозвиненоï pинковоï економiки. На основi цього усталеним е загальний висновок про те, що дерегулювання здебшьшого позитивно впливае на економжу чи окpемi ïï сегменти. В сучаснш украшськш економiчнiй лiтеpатуpi проблема ефективност дерегулювальних пpоцесiв за-лишаеться малодослщженою. Зокрема, не iснуe жодноï фундаментальноï пра-цi, в якiй би вона аналiзувалася в контекстi становлення та розвитку перехщ-ноï економши. Здебiльшого згадана проблема аналiзуeться абстрактно, або на матеpiалi так званих зрших чи розвинених економiчних систем. В нашому дослiдженнi ми ставимо за мету дослiдити проблему ефективност дерегулювальних пpоцесiв у перехщних економiках, якi формуються i розвива-ються в напpямi становлення та розвитку змшаних систем, тобто ринково-державних та державно-ринкових систем.
Це дослщження вiдpiзняeться вiд аналопчних як у заpубiжнiй, так i втизнянш економiчнiй лiтеpатуpi як минулого, так i сучасного етапу розвитку економiчноï науки.
По-перше, ми прагнемо проблему ефективност дерегулювання еконо-мiчних пpоцесiв дослiдити з суто метролопчних позицiй, тобто з позицш ви-яву пpийомiв i методiв визначення характеру, типу, виду i загального piвня впливу пpоцесiв дерегулювання на економiчну ефективнiсть функцiонування тих чи шших економiчних систем. Метролопчний аналiз проблеми ефектив-ностi дерегулювання здшснюеться в pоботi на методолопчному piвнi. Нас не стiльки щкавить виявити конкретний piвень впливу дерегулювання на еконо-мiчну ефективнiсть функцюнування певних господарських систем, скшьки виявити характер, тип чи вид цього впливу. Метролопчний аналiз ми здшснюемо на загальному, а не спещальному piвнi, тобто у площинi форму-вання так званоï загальноï, а не спецiальноï теоpiï вимipу ефективност дерегулювання економiчних пpоцесiв.
По-друге, проблема ефективност дерегулювальних процеЫв аналь зуеться в контекст становлення та розвитку змшано1 економiчноï системи, тобто через призму того, як дерегулювання впливае на економiчну ефектив-нiсть функцiонування перехщно1", а не розвиненоï чи класичноï ринковоï еко-номiки. Ми здшснюемо науковий аналiз в напрямi формування перехiдноï те-орiï метрологiчного вщображення ефективностi процесiв дерегулювання в тих чи шших економiчних системах. Дослщження обмежене рамками формування перехщно1" загально1' економiчноï метрологiï, а не розвинено1' i спещ-ально1', як це найчастше описано в сучаснш зарубiжнiй економiчнiй л^ерату-рi з ще1" проблематики.
I. нарештi, третьою особливiстю статтi е те, що ми дослщжуемо вплив процесiв дерегулювання на абстрактш економiчнi системи (як макроеконо-мiчнi, так i мiкроекономiчнi), а не на конкретнi галузi чи сфери нацюнально1" економiки перехщного типу. Ця особливiсть надае дослщженню методоло-гiчного характеру. У цен^ нашого аналiзу - проблеми методолопчного спрямування, визнання тих чи шших методолопчних пiдходiв до метролопч-ного вщображення характеру впливу процесiв дерегулювання на ефектив-нiсть функцiонування абстрактних економiчних систем. Ми прагнемо йти шляхом виявлення i вивчення методолопчних пiдходiв до метролопчного аналiзу проблем формування i змши такого результуючого параметра госпо-дарсько1' дiяльностi як дерегулювальна ефективнiсть функцiонування еконо-мiчних систем.
Всi три вказанi вище особливостi цього дослiдження в свош сукупнос-тi дають пiдстави охарактеризувати його як полiтико-економiчне, а не кон-кретно-економiчне. Як полiтико-економiчне дослщження, воно, по-перше, мае загальний, по-друге, методолопчний, по-трете, абстрактний характер. У ньому ми прагнемо виявити загальш методолопчш шдходи до метролопчно-го вщображення характеру формування та змши такого результуючого параметра як дерегулювальна ефектившсть абстрактних економiчних систем пе-рехiдного типу.
II. Постановка завдання
Метою нашо1' статтi е виявлення загальних методологiчних пiдходiв до метролопчного вщображення характеру впливу процеЫв дерегулювання на економiчну ефективнiсть функцюнування абстрактних господарських систем (як макроекономiчних, так i мiкроекономiчних) i на цш пiдставi розроб-лення основних елеменлв загально1' теорiï економiчного вимiру такого параметра як дерегулювальна ефектившсть.
III. Результати
Важливою особливютю дослщження методологiчних засад аналiзу ефективностi дерегулювання економiчних систем е те, що проблема дерегу-лювально1' ефективностi i дерегулiвноï еластичностi економiчних систем дос-лiджуеться у площиш абстрактних систем, безвiдносно до рiвня ix функщ-онування, тобто розв'язуються два основних завдання. По-перше, виявити, як дерегулювання впливае на ефектившсть функцюнування економiчниx систем
взагаль I, по-друге, як щ абстрактш економ1чш системи реагують на змшу ш-тенсивност розвитку дерегулювальних процешв, тобто якою за загальним характером чи типом дерегулювальною еластичшстю вони володдать [1-9].
Розв'язання цих двох фундаментальних завдань дало змогу вийти на бшьш конкретний р1вень анал1зу, а саме, дослщити вплив дерегулювання не на абстрактш економ1чш системи, а на економ1чш системи, по-перше, пере-хщного типу, а, по-друге, р1зних р1вшв !х функцюнування та розвитку - макро- 1 м1кроеконом1чного.
Дерегулювання - це процес часткового чи повного зниження р1вня ре-гулювання тими чи шшими методами. Отже, можна умовно видшити, по-перше, часткове, по-друге, повне дерегулювання економ1чних систем. Вплив дерегулювання на ефектившсть функцюнування економ1чних систем в р1з-них школах пол1тично! економп оцшюеться по-р1зному [1-6]. Науковий ана-л1з оцшки дерегулювальних процеЫв у науковш економ1чнш л1тератур1 дав змогу видшити чотири його (дерегулювання) штерпретаци. У класичнш 1 су-часнш неокласичнш економ1чнш теори дерегулювання оцшюеться здебшь-шого позитивно, тобто як таке, за якого формуються позитивш дерегулю-вальш ефекти. Така концепщя у статл квал1ф1кована як л1берально-консерва-тивна. В неокласичнш 1 частково кейншанськш концепщях економ1чно! теори дерегулювання розглядаеться як такий економ1чний процес, що здебшь-шого негативно впливае на ефектившсть функцюнування економ1чних систем. Сощал-демократичну концепщю дерегулювання не можна трактувати однозначно, бо дерегулювання в дшсноси по-р1зному впливае на ефектившсть економ1чних систем, 1 характер цього впливу значною м1рою залежить вщ типу регульованих систем. Прихильники сучасно! кейнЫансько! еконо-м1чно! теори займають найбшьш зважеш позици в оцшщ результативност дерегулювальних процеЫв, оскшьки вважають, що вони впливають на еконо-мжу { позитивно, { негативно. В нашому дослщженш така оцшка ефективнос-т дерегулювальних процеЫв позначаеться як центристська (такий шдхщ е найхарактершшим для сучасно!, особливо захщно! економ1чно! л1тератури). Особливу позищю в оцшщ дерегулювальних процеЫв поЫдае марксистська полггична економ1я { особливо неомарксистська верЫя. Для марксистсько! ш-терпретаци ефективност дерегулювальних процеЫв характерне повне запе-речення !х позитивно! рол1, оскшьки вважаеться, що вони тшьки (або пере-важно) негативно впливають на ефектившсть функцюнування економжи. На основ! зютавлення ! анал!зу окреслених вище чотирьох концепц!й дерегулювальних процеЫв у робот формулюеться висновок, що вони е адекватними, але лише за певних умов. Залежно вщ характеру регульованих систем, а цшо! низки шших фактор1в дерегулювання може впливати на результатившсть функцюнування певних систем потршно: по-перше, позитивно, по-друге, негативно, по-трете, може бути нейтральною щодо такого параметра як еконо-м1чна ефектившсть.
Вплив дерегулювання на результатившсть функцюнування економ1ч-них систем повинен також дослщжуватися з позицш функцюнально-систем-ного типу цих систем (м1кроеконом1чно! - мезоеконом1чно! - макроеконом1ч-
но1), тобто з позицш впливу цих процесiв на, по-перше, моносистему, по-дру-ге, метасистему, по-трете, гшерметасистему ïx реалiзацiï. Дерегулювання, як правило, позитивно впливае на функцюнування мiкроекономiчниx систем. Однак з позицш мезоекономiчного i макроекономiчного дерегулювальних ефекив дерегулювальнi процеси можуть мати i негативну оцшку або (в окре-мих випадках) нейтральну. Державна дерегулювальна полггика повинна ви-ходити iз прiоритетностi найвищого рiвня функцюнування економжи при оцiнцi ефективностi дерегулювальних процеЫв, тобто дерегулювання мае здшснюватися навггь тодi, коли мiкроекономiчний ефект е негативним, але зате мезоекономiчнi i особливо макроекономiчнi ефекти е позитивними.
У теоретичному аналiзi проблем ефективност дерегулювальних про-цесiв важливе мiсце займае проблема ix типолопзаци. В роботi вона здшсне-на з двох позицш: по-перше, з огляду на штенсившсть розвитку дерегулювальних процеЫв i, по-друге, з огляду на ринкову сферу ïx реалiзацiï. З позицш штенсивносл розвитку дерегулювальних процеЫв вирiзняються таю типи дерегулювання: тотальне дерегулювання, яке зводиться до повного усунення будь-якого регулювання i притаманне для конкурентного (або гшорегульова-ного) сектора нацiональноï економжи; гiпердерегулювання, яке означае знач-не зниження рiвня регулювання i найчастiше "застосовуеться" в квазжонку-рентному (чи квазiрегульованому) секторi нацiональноï економiки; квазщере-гулювання, яке полягае у помiрному зниженнi рiвня регулювання в квазiмо-нополiстичному (жорстко регульованому) секторi економiки; гшодерегулю-вання, для якого характерним е незначне зниження рiвня регулювання i що найчастше застосовуеться в монополютичному (гшеррегульованому) секторi економiки.
Державна полiтика дерегулювання повинна полягати в такому. Чим конкурентшшою е та чи шша економiчна система, тим iнтенсивнiшими по-виннi бути дерегулювальнi процеси, тобто тим значшшим повинно бути дерегулювання. В конкурентному секторi економжи значне дерегулювання еко-номiчниx систем супроводжуеться формуванням позитивних мжро-, мезо- i макроекономiчниx дерегулювальних ефектiв. I навпаки, чим монополiзованi-шою е економiчна система, тим слабкiшим за штенсившстю повинно бути ïx дерегулювання. Надмiрне дерегулювання монополiзованого сектора економь ки може призвести до формування негативних мезоекономiчниx i макроеко-номiчниx дерегулювальних ефектiв.
Стосовно ринкових сфер здшснення дерегулювальних процесiв у робот видшяються такi типи дерегулювання. По-перше, це дерегулювання цш на продукти, яке полягае в частковому чи повному наближенш фактичних ринкових цш до рiвня рiвноважниx. Внаслщок такого дерегулювання повнiс-тю або частково усуваеться недостатнш розподiл ресурЫв у продуктову сферу нацiональноï мiкроекономiчноï системи. По-друге, це дерегулювання цш на ресурси, яке також призводить до того, що фактичш ринковi цiни частково або повшстю наближуються до рiвня рiвноважниx цш. Основним ефектом такого дерегулювання е те, що воно повшстю або частково усувае надмiрний розподш ресурЫв в ресурсну сферу нацiональноï мiкроекономiчноï системи.
По-трете, це дерегулювання щн фiнансових активiв (наприклад, акцш), яке полягае в тому, що фактичш цiни наближуються до piBM рiвноважних цiн, що повшстю або частково усувае диспропорци в розподш фiнансових акти-BiB. По-четверте, це дерегулювання щни грошей, за якого держава дiе таким чином, що фактична процентна ставка повшстю або частково наближуеться до рiвня рiвноважноï, що повшстю або частково усувае диспропорци в розподш грошових доходiв. По-п'яте, це соцiально-економiчне (чи, як частiше його позначають в економiчнiй лiтературi, соцiальне) дерегулювання, яке повшстю або частково лшвщовуе дефекти сощального регулювання, i за сво-ïm характером е позаринковим, оскшьки охоплюе сферою свого впливу ви-робничу систему нацiональноï економжи. 1з указаних п'яти типiв дерегулювання автор у робот аналiзуе перший тип - дерегулювання щн на продукти, тобто об'ектом його дослщжень е продуктова сфера нацiональноï економiки.
Вивчення основних факторiв, як впливають на результативнiсть дерегулювальних процеЫв, дае змогу сформулювати в найзагальшшому виглядi загальну та частковi функцiï дерегулювання, що мае важливе методологiчне значення для дослiдження проблеми ефективност цих процесiв. Ми виокрем-люемо такi фактори дерегулювально!" ефективност. По-перше, це регулю-вальний тип систем. Чим сильшше е регульованою економiчна система, тим iнтенсивнiшою може бути ïï дерегулювання i тим результатившшою вона е за своею ефектившстю. По-друге, це формацiйний тип систем (суспшьш -квазь суспiльнi - квазшриватш - приватнi системи). Рiзнi формацiйнi типи систем по-рiзному реагують на дерегулювальш процеси - одш сильнiше, iншi -слабкiше, трет е нейтральними чи бiльш-менш нейтральними до них. Потрете, це ринковий тип систем (конкурентш - квазжонкурентш - квазiмоно-полiстичнi - монополютичш системи). Мiкроекономiчнi дерегулювальнi ефек-ти здебiльшого не залежать вщ ринкового типу систем, такi системи позитивно реагують на посилення дерегулювання. Однак мезо- i особливо макроеко-номiчнi дерегулювальш ефекти е виразно детермшованими ринковим типом системи. Дерегулювання високо монополiзованих систем супроводжуеться формуванням позитивних мiкроекономiчних дерегулювальних ефекпв, проте мезо- та макроекономiчнi дерегулювальш ефекти можуть бути i найчастше е негативними. По-четверте, це функщонально-формацшний тип систем (еко-номiчна - сощальна - духовна сфери господарських систем). Дуже часто дерегулювання супроводжуеться формуванням позитивного економiчного де-регулювального ефекту, проте соцiальнi чи духовш дерегулювальнi ефекти можуть бути негативними. Тому при оцшщ ефективност дерегулювальних процеЫв потрiбно брати до уваги штегральний дерегулювальний ефект, який виступае як едшсть економiчного, сощального i духовного ефекпв. I, нареш-тi, по-п'яте, ефективнiсть дерегулювальних процеЫв може детермшуватися також i фактором часу (тобто тривалютю ринкового перюду). Дерегулювання спричинюе рiзнi за характером i величиною поточш (в короткотривалому ринковому перiодi), вiддаленi (в довготривалому ринковому перiодi) i гшер-вщдалеш (в гiпердовготривалому ринковому перiодi) дерегулювальш ефекти. Поточш дефекти дерегулювання можуть бути позитивними, а вщдалет чи ri-
первщдалеш негативними, чи навпаки. О^м того, при оцшщ результатив-ност дерегулювальних процесiв потрiбно брати до уваги iнтегральну дина-мiчну ïx ефективнiсть, яка виступае як певна едшсть функцiональноï, дина-мiчноï i гiпердинамiчноï ефективностi.
На пiдставi виявлення окреслених вище факторiв можна сформулюва-ти загальну функщю дерегулювання, в якiй залежною змшною виступае ефективнiсть дерегулювання (або дерегулювальний ефект), а незалежними змiнними - перераховаш вище фактори впливу на штенсившсть дерегулювання. Всезагальна функщя дерегулювання (див. рис. 1) може бути
Дерегулювання виступае як
функцш тривалост! ринкового перюду
Рис. 1. Структура всезагально'1 функци дерегулювання eKOHOMÎ4Hux систем
"розкладена" на частковi функци, кожна з яких вщдзеркалюе функщ-ональну залежнiсть мiж ефектами, спричиненими дерегулюванням, i вщпо-вiдним фактором впливу, який виступае як незалежна змшна. Дерегулювальна ефективнiсть виступае як один iз факторiв формування та змши штеграль-ного (загального) рiвня функцiонування економiчниx систем i зображуе за-лежнiсть ïx економiчноï ефективностi вiд ступеня дерегулювання. З суто мет-рологiчниx позицiй вона визначаеться як сшввщношення диференцiальниx (приростних) величин економiчного ефекту i дерегулювання. Ця залежшсть становить основний змют загальноï формули дерегулювальноï ефективностi, яка вказуе на те, на скшьки змшюеться економiчна ефективнiсть функцiону-
вання господарських систем при змт рiвня ix дерегуляци на одиницю (чи на певну iншу величину). В теоретичному аналiзi проблем дерегулювання може дослщжуватись подвiйно: по-перше, як фактор формування i, по-друге, як фактор змши рiвня економiчноï ефективностi функцiонування певних господарських систем. У першому випадку вона формуе графш економiчноï ефек-тивностi, а в другому - змщуе його вгору або вниз залежно вiд характеру (позитивного чи негативного) впливу. Якщо дерегулювання розглядаеться як фактор формування економiчноï ефективност, то в цьому випадку ми досль джуемо його чистий вплив (при елiмiнiзацiï iншиx факторiв) на останню. У тому ж випадку, коли воно (дерегулювання) розглядаеться як фактор змши економiчноï ефективност, ми дослщжуемо валовий вплив вказаного процесу на вказаний економiчний параметр.
У економiчному аналiзi дерегулювальна ефектившсть (вплив дерегулювання на економiчну ефектившсть) зображуеться рiзними способами. По-перше, точковим, коли ïï визначають як сшввщношення мiж змiною величи-ни економiчниx (дерегулювальних) ефектiв i змшою масштабiв дерегулювання. На основi точкового зображення формуеться такий метролопчний тип де-регулювальноï ефективност як точкова ДР-ефективнiсть. Точкова ДР-ефек-тивнiсть може реалiзовуватися у трьох варiантаx - диференцiальному (як ств-вiдношення диференцiальниx, тобто приростних, величин вщповщних пара-метрiв - дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання), штегрально-му (як спiввiдношення iнтегральниx, тобто загальних величин дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання) i змшаному (коли диференцiальнi величини дерегулювального ефекту зютавляються з загальними масштабами дерегулювання). По-друге, це так зване матричне (табличне чи векторне) зображення дерегулювальноï ефективносл, за яким вона - це список (вектор) значень змш ефективност при вщповщних змшах масштабiв дерегулювання. Матричне зображення також реалiзовуеться (може реалiзовуватись) у двох варiантаx - прямому (коли певш значення дерегулювальноï ефективностi ставляться у вщповщшсть з певними масштабами дерегулювання) i оберне-ному (коли масштаби дерегулювання ставляться у вщповщшсть з певними значеннями величин дерегулювальноï ефективносл). По-трете, це графiчне зображення дерегулювальноï ефективностi, за яким вона виступае як крива (графш), кожна точка я^ вказуе на змiну рiвнiв ефективностi за вiдповiдниx змiн масштабiв дерегулювання. Графiчне зображення дерегулювальноï ефек-тивностi може реалiзовуватися у трьох варiантаx - iнтегральному графiчно-му, при якому ДР-ефектившсть е кривою, або графжом, кожна точка якоï вказуе на рiвнi ДР-ефективностi при вщповщних масштабах дерегулювання систем, апроксимованому штегральному, коли ДР-ефективнiсть уже розглядаеться як пряма, кожна точка я^ вказуе на рiвнi ДР-ефективност при вiд-повiдниx масштабах дерегулювання систем, i диференщальному (за якого ДР-ефектившсть - це пряма чи крива, кожна точка якоï вказуе на диференць альнi значення рiвня ДР-ефективностi при вiдповiдниx змiнаx масштабiв дерегулювання систем). Диференцiальне зображення ДР-ефективност може бути двояким - неапроксимованим (коли ДР-ефектившсть зображуеться у виг-
лядi криво!') i апроксимованим (коли вона зображуеться у виглядi "зламаноГ прямо!', яка мае висхщну i низxiдну дiлянки). По-четверте, це динамiчне зоб-раження ДР-ефективност, за яким вона - це сшввщношення мiж динамiчним ефектом дерегулювання i масштабами останньо1\ На основi цього зображення формуеться такий особливий чи специфiчний тип ДР-ефективностi як дина-мiчна ДР-ефективнiсть. Вона може зображуватися, принаймш, чотирма способами чи методами (або варiантами), кожен iз яких формуе специфiчний метролопчний тип динамiчноï ДР-ефективностi: статичну ДР-ефектившсть як спiввiдношення поточного (даного, що формуеться в короткотривалому ринковому перюд^ дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання, власне динамiчну ДР-ефективнiсть як сшввщношення вiддаленого (що формуеться в довготривалому ринковому перiодi) дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання, гiпердинамiчну ДР-ефектившсть як сшввщношен-ня гiпервiддаленого (що проявляе себе в гшервщдаленому ринковому перь одi) дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання, метагiпердинамiч-ну (юторичну) ДР-ефективнiсть як спiввiдношення метагiпервiддаленого (що проявляе себе в метагшервщдаленому ринковому перюд^ дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання (поточних, даного перiоду). Динамiчна ДР-ефективнiсть може визначатися у двох варiантаx - з врахуванням чистого i валового дерегулювального ефекту. У першому варiантi дерегулювальш ефекти певного перюду часу зiставляються з поточними (даними) масштабами дерегулювання. У другому - дерегулювальний ефект "береться" з нарос-таючим пiдсумком (дерегулювальний ефект вищого порядку мютить у собi як складову i дерегулювальний ефект нижчого порядку) i зютавляеться з поточними масштабами дерегулювання. По-п'яте, це так зване формацшне представлення ДР-ефективност, коли вона розглядаеться як сшввщношення мiж iнтегральним ефектом вщ дерегулювання i ïï масштабами. 1нтегральний ефект розглядаеться при цьому як сума чи едшсть економiчного, соцiального i духовного дерегулювальних ефектв. На основi даного уявлення формуеться такий особливий метролопчний тип ДР-ефективност як формацшна ДР-ефективнiсть. Вона може бути потршною: власне економiчною (яка вщобра-жуе вплив дерегулювання на функцюнування економiчноï сфери господарсь-ких систем), соцiальною (що вщображуе вплив дерегулювання на ефектившсть функцiонування соцiальноï сфери господарських систем) i духовною (яка вже вщображуе вплив дерегулювання на ефектившсть функцюнування дуxовноï сфери господарських систем). Кожен iз указаних вище трьох фор-мацшних (формацiйно-метрологiчниx) типiв ДР-ефективностi може проявля-тися у двох варiантаx - з врахуванням чистого дерегулювального ефекту (коли зютавляються дерегулювальний ефект вщповщного типу i масштаби дерегулювання), iз врахуванням валового дерегулювального ефекту (коли зютав-ляються дерегулювальннi ефекти, що формуються за принципом "нароста-ючого пiдсумку", тобто коли дерегулювальний ефект вищого рiвня мютить у собi дерегулювальний ефект нижчих рiвнiв з масштабами дерегулювання).
Дерегулювання макроекономiчниx систем переxiдного типу призво-дить до змiни ефективносп ïx функцiонування [3, 5, 7]. Воно змiщуеться в
той чи шший бiк. На сучасному етат ринкового реформування вiтчизняноï економiки дерегулювання нацiональноï макроекономiчноï системи призво-дить до зниження ефективност ïï функцюнування. Однак таке зниження е су-купним наслщком дп не тшьки дерегулювання, але й iншиx економiчниx i позаекономiчниx факторiв. Тому ту змшу ефективностi функцiонування нащ-ональноï економiки, яка викликаеться разом з дерегулюванням i шшими факторами, можна квалiфiкувати як номiнальну, а вщповщну дерегулювальну ефективнiсть макроекономiчного порядку - також як номшальну. Якщо вiд усix iншиx факторiв впливу на економiчну ефективнiсть функцiонування на-цiональноï економiки елiмiнуватися, то тодi ми реально (а не тшьки номь нально) можемо визначити вплив саме регулювання на нацюнальну економь ку. Економiчну ефективнiсть, яка формуеться лише шд впливом дерегулювального фактора, ми в робот квалiфiкували як реальну.
Номiнальна i реальна дерегулювальна ефективнiсть нацiональноï мак-роекономiчноï системи мiж собою збiгаються лише тод^ коли спостерь гаеться лише чиста екстенсифжащя всix економiчниx процеЫв. В умовах де-тенсивного чи штенсивного економiчного розвитку реальна i номшальна дерегулювальна ефективнiсть мiж собою не сходяться.
Характер сшввщношення мiж номiнальною i реальною ефектившстю дерегулювання залежить також i вщ так званоï масштабноï еластичностi де-регулювальноï ефективностi, яка показуе взаемозв'язок мiж масштабами дерегулювання i змшою величини дерегулювального ефекту. В умовах незнач-ного (донормального) рiвня дерегулювання ефекти е позитивними i зроста-ючими (бо позитивнi дерегулювальш ефекти перевищують негативнi). А за нормального (значного чи помiрного) рiвня дерегулювання позитивнi i нега-тивш ефекти дерегулювання зрiвноважують один одного. Таке дерегулювання в робот ми квалiфiкуемо як нормальне чи зрiвноважувальне. За його умов дерегулювальний ефект е нульовим, а загальний рiвень економiчноï ефектив-ностi не зростае, а е стабшьним. I, нарешт, коли масштаби дерегулювання е гшерзначними, позитивнi дерегулювальнi ефекти стають меншими вщ нега-тивних i загальний рiвень економiчноï ефективностi функцюнування певноï економiчноï системи починае знижуватися.
Макроекономiчна дерегулювальна ефективнiсть детермiнуеться не тшьки масштабами дерегулювання, як це було виявлено в першому параграфi даного роздшу, але й тривалютю ринкового перюду функцiонування та аналь зу нацiональноï економiки чи ïï окремих сегментв. У короткотривалому ринковому перiодi макроекономiчна дерегулювальна ефектившсть виступае як позитивна, вона зростае з тим чи шшим темпом, а тому ïï можна квалiфiкува-ти як ефективне дерегулювання. В умовах ефективного дерегулювання рь вень економiчноï ефективност функцюнування нацiональноï економжи (в його реальному, а не номшальному вимiрi) повинен зростати. В Украш ефективне дерегулювання вiдбувалося в першi роки ринкового реформування вiтчизняноï економiки (1991-1993 рр.). Однак воно не супроводжувалось зростанням економiчноï ефективностi функцiонування економiки. Номiналь-но ефективне дерегулювання було вщ'емним (негативним, тобто фактично не ефективним, а дефективним), а реальне воно було позитивним (плюсовим).
IV. Висновки
Ефективне дерегулювання за сво1м кшьюсним рiвнем може бути трояким. По-перше, наднормальним (надодиничним, або гiперефективним), в умовах якого дерегулювальна ефектившсть е бшьшою вщ одиницi (надоди-ничною). По-друге, нормальним (одиничним, власне ефективним). Це тод^ коли дерегулювальна ефектившсть е рiвною одиницi. По-трете, донормаль-ним (доодиничним, квазiефективним), за якого вщповщний коефiцiент елас-тичностi (ефективност вiд дерегулювання) е меншим вщ одиницi. Кiлькiсний зв'язок мiж параметрами економiчноï ефективностi нацiональноï економiки, з одного боку, i масштабами дерегулювання, з шшого, при наднормальному, нормальному i донормальному ефективному дерегулюваннi е, вщповщно, ш-тенсивним, екстенсивним i детенсивним.
Ефективне макроекономiчне дерегулювання (або короткотривале мак-роекономiчне дерегулювання) е рiзним у рiзниx сферах нацiональноï макро-економiчноï системи. Здiйснений порiвняльний аналiз кооперативноï i неко-оперативноï сфер нацiональноï економiки переxiдного типу дае тдстави вва-жати, що воно е вищим в некооперативнш сферi економiки, нiж в кооперативно. Остання гiрше реагуе на дерегулювання, шж перша. Тому дерегулювальна пол^ика в кооперативному секторi економiки повинна бути обережш-шою, шж у некооперативному, вона буде супроводжуватись формуванням менш значних дерегулювальних ефеклв. Власне кооперативна сфера нащ-ональноï економiки, оскiльки вона е рiзною за ступенем ïï регульованост, та-кож по-рiзному реагуе на дерегулювання. В гшеррегульованих, помiрно ре-гульованих i квазiрегульованиx кооперативних системах нацiональноï еконо-мiки ефективне дерегулювання мае, вщповщно, надодиничне (наднормаль-не), одиничне (нормальне) i доодиничне (донормальне) значення. Це також потрiбно враховувати при формуванш державноï дерегулювальноï полггики стосовно кооперативного сектора економiки. Воно повинно бути диферен-цiйованим. Найбшьший дерегулювальний ефект формуеться в умовах реаль заци ефективностi дерегулювання гшеррегульованих кооперативних систем.
У довготривалому ринковому перiодi економiчна ефективнiсть дерегулювання трансформуеться iз позитивноï в нульову. Таке макроекономiчне (довготривале) дерегулювання, яке мае нульову економiчну ефективнiсть (не приводить до зростання загального рiвня ефективностi функцiонування нащ-ональноï економжи, а стабiлiзуе його на певному рiвнi) квалiфiкуеться в робот як афективне дерегулювання. Формування афективного дерегулювання зумовлюеться фактом зрiвноваження позитивних i негативних ефектв дерегулювання в певнш точцi довготривалого ринкового перюду. Цю точку ми позначаемо в робот як точку довготривалоï дерегулювальноï рiвноваги еко-номiчноï системи.
Вимiр економiчноï ефективностi афективного макроекономiчного дерегулювання може бути подвшним: номiнальним i реальним. Якщо шдходи-ти з номiнальниx позицiй до метролопчного вщображення ефективностi афективного дерегулювання, то воно е, звичайно, нульовим (у довготривалому ринковому перiодi посилення дерегулювання не супроводжуеться шдви-
щенням рiвня економiчноï ефективностi функцiонування нацiональноï еконо-мiки). Однак реально афективне дерегулювання може супроводжуватись формуванням так званого дерегулювального ефекту (недоотриманого грошового доходу чи недоотриманоï вигоди, яка нормуеться внаслщок "згортання" або "призупинення" дерегулювальних процесiв i зниження загального рiвня економiчноï ефективностi функцiонування нацiональноï економiки). Якщо довготривале макроекономiчне дерегулювання продовжуеться за точкою зрiвноваження ïï позитивних i негативних ефектв, то тодi дерегулювальнi ефекти зникають, що протидiе зниженню економiчноï ефективностi функщ-онування нацiональноï економiки. Таким чином, номшальне афективне дерегулювання е нульовим, а реальне - позитивним. У точщ перетину кривих но-мiнального i реального афективного дерегулювання макроекономiчна система знаходиться у сташ дерегулювальноï рiвноваги. Концепцiя довготривалоï дерегулювальноï рiвноваги повинна враховуватися при формуванш дерегу-лювальноï полiтики держави. Незважаючи на те, що в довготривалому ринковому перiодi (за значних масштабiв дерегулювання) ефективнiсть дерегулювання е нульовою, його не потрiбно згортати, адже тодi формуеться негатив-ний дерегулювальний ефект у формi дерегулювального ефекту, що означае зниження рiвня економiчноï ефективностi функцюнування нацiональноï еко-номiки.
У гшердовготривалому ринковому перiодi дерегулювання негативно впливае на ефектившсть функцюнування макроекономiчниx систем перехщ-ного типу. Таке гшердерегулювання ми квалiфiкували як дефективне дерегулювання. В умовах здшснення дефективного дерегулювання формуються не-гативнi дерегулювальш ефекти. Залежно вiд ступеня негативного впливу на економiчну ефективнiсть функцюнування макроекономiчниx систем дефективне дерегулювання може бути потршним: квазiдефективним, власне дефек-тивним i гiпердефективним. При квазщефективному дерегулюваннi рiвень економiчноï ефективност функцюнування макроекономiчниx систем пере-хщного типу знижуеться дещо повiльнiше, шж посилюеться дерегулювання i розширюються ïï масштаби. В таких дерегулювальних умовах формуеться так званий субпропорцшний негативний дерегулювальний ефект. За власне дефективного дерегулювання економiчна ефектившсть функцюнування пере-хщних макроекономiчниx систем знижуеться приблизно в тш же пропорци, у якш пiдвищуеться ступiнь (масштаби) дерегулювання. В такш ситуаци формуеться пропорцшний негативний дерегулювальний ефект. I, нарешт, за ri-пердефективного дерегулювання темпи зниження рiвня економiчноï ефективност функцюнування макроекономiчниx систем перехщного типу е вищими, нiж темпи зростання масштабiв дерегулювання. Тут уже формуеться супер-пропорцiйний негативний дерегулювальний ефект.
Факт формування дефективного дерегулювання за певних економiч-них умов (за гшерзначних масштабiв дерегулювання i в гшердовготривалому ринковому перюд^ повинен враховуватись у процеЫ формування дерегулю-вальноï полiтики держави в перехщних економiкаx. Помилковим е тверджен-ня, що дерегулювання супроводжуеться формуванням тшьки позитивних
економ1чних ефеклв. За вказаних умов воно може не тшьки негативно, але й вкрай негативно впливати на нащональну економжу перехiдного типу.
Л1тература
1. Чупик 1.О. Загальна формула економ1чно'1 ефективносп функцюнування мшроеконо-шчних систем та и типи// Соц1ально-економ1чн1 дослщження в перехщний перюд. - Льв1в: 1РД НАН Украши. - 1999, вип. 6. - С. 132-145.
2. Дол1шнш М.1., Копич 1.М., Загорський В.С. Становлення i розвиток систем еконо-м1чного оцiнювання в перехщних економiках: проблеми природи, типолопзацп i кшометрич-ного аналiзу// Економетричнi методи i моделi в економiцi: теорiя i практика. Ч. 1. - Львiв, 1998. - С. 8-20.
3. Чупик 1.О. Економiчна ефектившсть перехщних економiчних систем (проблеми методологи загального вимiру): Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - Львiв: ЛДУ, 1999. - 20 с.
4. Башнянин Г.1. Копич 1.М. Про елементарну i високу технологию вимiру економiч-них параметрiв// Становлення нащонально'1' економiки Украiни. - Львiв: ЛДУ. - 1995, вип. 5. -С. 110-119.
5. Третяк Г.С. Державна регулящя економiчних систем: поняття та основш типи// Соць ально-економiчнi дослiдження в перехщний перюд: Економiчнi проблеми розвитку вироб-ництва та шновацшно'1' дiяльностi. - Львiв: 1РД НАН Украши. - 2000, вип. 19. - С. 414 -418.
6. Башнянин Г.1., Копич 1.М., Янкчв М.Д. Формування економiчних оцiнок в перехщ-них економiчних системах: проблеми природи, функщональних типiв i метрологiчного анаш-зу// Економетричнi методи i моделi в економщ: теорiя i практика. Ч. 3. - Львiв, 1998. -С. 28-32.
7. Третяк Г.С. Про дерегулювальну еластичнють економiчних систем// Вiсник Львiвсь-ко'1' КА. Серiя економiчна/ За матер. II-i мiжнар. економетрично'1' конф. "Економетричш методи i моделi в економiцi: теорiя i практика". - Львiв: Коопосвiта. - 2001, вип. 9. - С. 157-161.
8. Полггична економ1я: структура i програма курсу для студентiв економiчних спець альностей/ За ред. проф. Г.1. Башнянина. - К.: 1ЗМН, 1998. - 78 с.
9. Макроеконом1чна теор1я: структура i програма курсу для студенпв економiчних спещальностей/ За ред. проф. Г.1. Башнянина. - К.: 1ЗМН, 1998. - 57 с.
10. М1кроеконом1чна теор1я: структура i програма курсу для студенпв економiчних спецiальностей/ За ред. проф. Г.1. Башнянина. - К.: 1ЗМН, 1998. - 76 с.
УДК 339.13 Здобувач О.М. Зелтська - Луцький державний
техтчшй умверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ЦШОВО1 ДИСКРИМ1НАЦ11 ПРИРОДНИМИ МОНОПОЛ1СТАМИ
3MiCT цiei CTaTTi полягае в детальному аналiзi цiновоi дискримшаци та перех-ресного субсидування, що використовують у сферi природноi монополп. Дослiджено також ix вплив на дiяльнiсть пiдприемств та економiку загалом.
Competitor O.M. Zelinska - Lutsk State Technical University The generosities of the using of costs discrimination natural monopolists
The content of the given article in the detailed analysis of the costs discrimination and the cross subsidization which is used in the natural monopoly sphere. Their influence into the plant work and the economics in general is also studied.
Вступ. Увага до проблем цшоутворення у сфер1 природноi монополп обумовлена насамперед стшкою тенденщею до ix зростання. Попри це, висо-кий р1вень цш i тариф1в на продукщю та послуги природних монополютв зу-мовлюе зростання витрат на продукщю шших галузей. Внаслщок цього шд-
