CC BY
11
УДК 330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук;
доц. О. С. Вербова, канд. екон. наук; ст. викл. Р.П. Шевчик - Львiвська КА;
доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - Львiвський регюнальний тститут державного управлтня УАДУ при Президентовi Украти
ДИНАМ1ЧН1 ТИПИ ДЕРЕГУЛЮВАЛЬНОГО ЕФЕКТУ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Дослщжуються проблеми ефективносп дерегулювання економiчних систем у перехщних економ1ках. Аналiзуються чинники, що визначають формування та зм1ну рiвня дерегулювально! ефективносп та дерегулювально! еластичностi економiчних систем перехщного типу.
Prof. G.I. Bashnyanyn; assoc. prof. O.S. Verbova; assoc. prof. R.P. Schevchyk -L'viv commercial academy; assoc. prof. G.S. Tretyak - L'viv regional institute of
the state management UASM beside President of Ukraine
The dynamical types of the deregulation effects of economical systems
The article researches problems the effectiveness of the deregulation of economical systems in transition economies. It is analyses factories that are determine forming and change the equal of deregulational effectiveness and deregulational elasticity the economical systems of transition type.
I. Вступ
У св^овш економ1чнш наущ усталеним е загальний висновок про те, що дерегулювання здебшьшого позитивно впливае на економжу чи окрем1 11 сегменти. В сучаснш украшськш економ1чнш наущ проблема ефективносп дерегулювальних процеЫв залишаеться малодослщженою. Зокрема, не юнуе жодно! фундаментально! пращ, де б 11 проанал1зували в контекст становлен-ня та розвитку перехщно! економжи. Здебшьшого згадана проблема аналь зуеться абстрактно, або на матер1ал1 так званих зрших чи розвинутих еконо-м1чних систем. У дослщженш ми прагнемо дослщити проблему ефективнос-mi дерегулювальних процетв у nepexidnux економках, як формуються i роз-виваються в напрямi становлення та розвитку змшаних систем, тобто ринко-во-державних та державно-ринкових систем.
Пропонована стаття вiдрiзняеться вiд аналогiчних дослщжень як у за-рyбiжнiй, так i вiтчизнянiй економiчнiй лiтератyрi як минулого, так i сучасно-го етапу розвитку економiчноl науки.
II. Постановка завдання
Метою нашо! статт е виявлення загальних методологiчних пiдходiв до метрологiчного вiдображення динамiчних тишв дерегулювального ефекту економiчних систем.
III. Результати
М1ж перiодом здiйснення дерегулювання економiчних систем i 11 сощ-ально-економiчними ефектами (наслiдками) iснyе певний перюд часу, який називаеться лагом часу. Вш може бути дуже значним, менш значним, ближ-чим до моменту здшснення певних дерегулювальних дш, чи, навпаки, вщда-лешшим. Об'ективний факт iснyвання лагу часу мiж перiодом здiйснення пе-
вних дерегулювальних дiй i 1х ефектами неодмшно потрiбно враховувати в теоретичному аналiзi дерегулювальних процесiв i становлення та формуван-ня загально! теорп дерегулювання чи загально! теори економiчних систем (пол^ично! економи).
Дерегулювальний ефект
£
* -
Типи
1 1 1 *
Тип 1 Тип 2 Тип 3 Тип 4
* * * +
Статичний Динаымчний Ппердинамт- Метапперди-
дерегулюва- дерегулюва- ний дерегу- намтний де-
льний ефект льний ефект лювальний регулюваль-
ефект ний ефект
ет
ег ег -ш—,с1г-тЬс1 ег
* * * +
Основний змнгг вщповщних титв
* +
Виступас як Виступас як Виступас як Виступас як
найближчий вщдалении в гшервщдале- метагшервщ-
(поточний) час1 ефект нии у чао далении у
ефект ефект час1 ефект
* * * +
У межах якого ринкового першду проявляеться?
* * * *
У короткотри- У довготрива- У ппердовго- У метагшер-
валому рин- лому ринко- тривалому довготрива-
ковому перюд| вому перюд! ринковому перюд1 лому ринковому перюд1
Рис. 1. Динамiчнi типи дерегулювального ефекту економiчних систем
Умовно можна виокремити чотири функщональних (функщонально-динамiчних) типи дерегулювальних ефекпв, кожен з яких буде основою фор-мування вщповщного динамiчного (функцiонально-динамiчного) типу де-регулювально! ефективностi економiчних систем (рис. 1). Перший - статич-ний (поточний, найближчий, тобто такий, що проявляеться в короткотривало-му ринковому перiодi чи, навiть, у цей, поточний момент часу) дерегулювальний ефект (Е/ -Р )• На його основi i в його об'ективних межах
можна видiлити вiдповiдний тип дерегулювально! ефективностi• Статичний, чи поточний, дерегулювальний ефект е найпомпташим, його без особливих трудношдв помiчають нав^ь недосвiдченi i недостатньо квалiфiкованi дослщ-ники. Така його "легка вловлювашсть" може мати i негативнi теоретичш нас-лiдки, бо дуже часто "за ним" дослщник уже не помiчае iнших наслiдкiв пев-них дерегулювальних дш i абсолютизуе факт емшричного (i теоретичного) формування цього типу дерегулювального ефекту. Якщо вш позитивний, то на цш пiдставi формуеться помилковий висновок (точнiше, не зовЫм пра-
вильний, aбo чaсткoвo пpaвильний) пpo тiльки тозитивний вплив деpегyлю-вання на екoнoмiчний poзвитoк.
Тaкoï думки дoтpимyються ^сл^вники клaсичнoï (сyчaснoï ^o^a-сичнoï) шгали пoлiтичнoï екoнoмiï, якi oцiнюють деpегyлювaння як тiльки aбo пеpевaжнo (в гipшoмy випадку) пoзитивний екoнoмiчний ^o^c Дpy-гий - динамiчний (вщдалений у чaсi) деpегyлювaльний ефект, який пpoяв-ляеться не в даний шточний мoмент часу (не в мoмент здiйснення де-pегyлювaльних дш), а чеpез вiдпoвiдний лаг (пpoмiжoк) часу. Динaмiчний (вiддaлений) деpегyлювaльний ефект том^ити знaчнo важче, для того вияв-лення неoбхiднo вийти за межi кopoткoтpивaлoгo pинкoвoгo пеpioдy (в цьoмy pинкoвoмy пеpioдi вiн ще нешм^ний, а тoмy мoжнa дшти хибнoгo виснoвкy пpo йoгo швну вiдсyтнiсть, щo буде сyпеpечити oчевидним емпipичним фактам) i увшти нayкoвими метoдaми в так званий дoвгoтpивaлий pинкoвий пе-pioд, в ягаму i мoже pеaлiзyвaтися цей тип фyнкцioнaльнo-динaмiчнoгo де-pегyлювaльнoгo ефекту. Тpетiй - гiпeрдинамiчний дeрeгулювалъний eфeкт, шр мoже pеaлiзyвaтися за межами дoвгoтpивaлoгo pинкoвoгo пеpioдy, тoбтo у гiпeрдовготривалому ринковому nep^i. За ступенем свoeï в^адешси вiд пoтoчних деpегyлювaльних дiй вiн e гiпеpвiддaленим i пoмiтити йoгo ще важче, шж власне динaмiчний деpегyлювaльний ефект. Четвеpтий - мeтагinep-динамiчний (метaгiпеpвiддaлений у чaсi щoдo пoтoчних деpегyлювaльних дiй) деpегyлювaльний ефект, щo мoже бути виявлений лише дoсить дoсвiдче-ним дoслiдникoм i лише за yмoви, щo екoнoмiчний aнaлiз здiйснюeться в ме-тaгiпеpдoвгoтpивaлoмy (iстopичнoмy, мoжнa сказати) pинкoвoмy пеpioдi.
Дoслiдження деpегyлювaльних пpoцесiв буде цiлiсним i зaвеpшеним лише тoдi, кoли ми того мпpoведемoм чеpез yсi пеpелiченi pинкoвi пеpioди часу. Лише за тага!" yмoви ми oтpимaeмo ^инцишву мoжливiсть виявити не тiльки нaйближчi (пoмiтнi) ефекти деpегyлювaння, а й ефекти будь-ягаго ступеня вiддaленoстi вщ певних деpегyлювaльних пpoцесiв. Якщo екoнoмiч-ний aнaлiз мoбpивaeтьсям у певний пеpioд часу i за того межi не вихoдить, завжди i^ye зaгpoзa K0p0mK030p0cmi наукових висновтв, як будуть с^ав-джуватися лише чaсткoвo i лише за певних yмoв (у вiдпoвiднoмy чaсoвoмy кopидopi, в^шв^^му pинкoвoмy пеpioдi).
Усi сyчaснi (i не тшьки сyчaснi, а й iCTopOTm) шкoли пoлiтичнoï ега-нoмiï вiдpiзняються, в тoмy числi за вказаним пapaметpoм. Однi з них дoслi-джують екoнoмiчнi пpoцеси в кopoткoтpивaлoмy pинкoвoмy пеpioдi, iншi - в дoвгoтpивaлoмy, а тpетi - в гiпеpдoвгoтpивaлoмy чи нaвiть в iстopичнoмy poзpiзi. Зaлежнo вiд того, в ягаму кopидopi часу дie та чи iншa шкoлa шль тичнoï екoнoмiï, ми мaтимемo piзнi за ступенем дoстoвipнoстi нayкoвi pезyль-тати. Дуже чaстo piзнi шгали пoлiтичнoï екoнoмiï фopмyють piзнi (пpямo пpoтилежнi) виснoвки не тoмy, oднi з них e ^авильними, а iншi - шмил-^вими, а тoмy, щo aнaлiз здiйснюeться в piзних pинкoвих пеpioдaх. Дo га-poткoтpивaлoгo екoнoмiчнoгo aнaлiзy тяждать, як ми вже зазначали, класич-на (i сучасна неoклaсичнa) екoнoмiчнa теopiя. Сучасна кейнсiaнськa е^ш-мiчнa теopiя aнaлiзye екoнoмiчнi пpoцеси за межами кopoткoтpивaлoгo pин-кoвoгo пеpioдy i вклинюeться, тieю чи iншoю мipoю, в дoвгoтpивaлий чи, на-
вггь, гiпердовготривалий перiоди. А так зваш iсторичнi напрями розвитку економiчноl теори (до яких можна вiднести i марксистську полiтичну еконо-мiю) тяждать до дослiдження економiчних процесiв з юторичних позицiй, тобто з позицш iсторичних наслiдкiв певних поточних економiчних дiй. Це дае пiдстави розглядати рiзнi школи пол^ично1 економи не як правильш чи хибнi, а як таю, що доповнюють одна одну i лише взятi разом, в едност мо-жуть становити змют сучасно! загально! теори економiчних систем (пол^ич-но! економи). Цю досить цiкаву теоретичну i методолопчну обставину неодноразово пiдкреслюють Г.1. Башнянин i деякi iншi автори [1-11].
Чотирьом типам дерегулювального ефекту (статичному - динамiчно-му - гiпердинамiчному - метагiпердинамiчному) вiдповiдають чотири типи дерегулювально1 ефективностi (рис. 2).
Рис. 2. Динамiчнi типи дерегулювальног ефективностi (за параметром тривалостiринкового перюду)
Тип 1 - статична дерегулювальна ефективн^тъ, яка вщображае вплив дерегулювання на функщонування економiчноl системи в короткотри-валому ринковому перюдь За свош рiвнем вона може бути як позитивною, так i негативною (чи нейтральною) i визначаеться за формулою (рис. 2)
-,1Г
Е = Е
1Г -/
: БЯ.
де Е( 5 - статична дерегулювальна ефектившсть, Е/ Р - поточний (най ближчий) дерегулювальний ефект; БЯ - масштаби дерегулювання.
Формула статично! дерегулювально! ефективностi базуеться на пере-думовi про те, що лаг часу мiж здiйсненням певних дерегулювальних дiй i формуванням статичного дерегулювального ефекту е мiнiмальним, або навггь повнiстю вiдсутнiй (будь-яка дерегулювальна дiя супроводжуеться негайним формуванням вiдповiдного дерегулювального ефекту).
Тип 2 - динамiчна дерегулювальна ефективн^тъ, яка вщображае вплив дерегулювання на ефектившсть функцiонування економiчних систем в довготривалому ринковому перiодi (Бйг-а). Для !! визначення треба зютавити динамiчний (вiддалений у час вiд поточного моменту часу) де-
регулювальний ефект (е/-у) i поточнi масштаби дерегулювання (БЯ) за (див. рис. 3)
idr -d
Ef-v : DR.
Рис. 3. Формулы duHaMi4Hux munie дерегулювальшо'1 ефективностi (eapiaHm чис-
~,dr-p j^dr-v j-~,dr-hv j-~,dr-''/ ' Ef ' Ef ' Ef
\ -r~,dr - p -r~,dr-v -r~,dr-hv -r~,dr-mhv \ » -л -л
того вплыву): Ef , Ef , Ef , Ef — дерегулювальш ефекти, вьдповьдно,
поточний, вiддалений, гiпервiддалений i метагiпервiддалений
Тип 3 - гiпердинамiчна дерегулювальна ефективн^тъ (Е/Г'Н/), що вь дображае вплив дерегулювання на ефектившсть функщонування економiч-них систем у гшердовготривалому ринковому перюда. Для !! визначення не-обхщно зiставити гiпервiддалений дерегулювальний ефект (Е/-Ь)) з поточ-ними масштабами дерегулювання (БЯ):
T~,dr-hd т-,dr-НУ Г^ п
Е = Е/ : ик.
Тип 4 - меmагiпердинамiчна (юторична) дерегулювальна ефектившсть (Бйг-тМ), при визначеннi яко! ми повиннi спiвставляти метагiпервiддалений
дерегулювальний ефект (Е/-тНу) з поточними масштабами дерегулювання (БЯ) (див. рис. 3):
т~1<1г-тМ _ т-лс1г-тку . ГЛВ
Ь _ Ь/ •
У деяких випадках для метролопчного анашзу дерегулювально! ефек-тивностi важливiше визначати не окремi типи (функцiонально-динамiчного порядку) дерегулювального ефекту (статичного, власне динамiчного, гшер-динамiчного i метагiпердинамiчного) i на цiй пiдставi вiдповiднi типи власне дерегулювально! ефективностi, а так званий штегральний дерегулювальний ефект та штегральну дерегулювальну ефективнiсть.
1нтегральний дерегулювальний ефект треба визначати не за окремо взятий ринковий перюд, а за весь перюд функцюнування (чи аналiзу) ие! чи шшо! господарсько! системи з пiдсумком, що наростае. Для прикладу, якщо ми визначаемо штегральний дерегулювальний ефект (динамiчного порядку, звичайно, бо тут мова тде саме про динамiчну типологiзацiю дослщжувано! проблеми) за весь довготривалий перюд, то треба поточний дерегулювальний ефект (що проявляеться в короткотривалому ринковому перюд^ приплюсу-вати до динамiчного дерегулювального ефекту (що формуеться i проявляеться в довготривалому ринковому перюд^ i т.д. Послiдовно, здшснюючи цю вище процедуру, ми зможемо отримати чи визначити, принаймнi, три типи штегрального дерегулювального ефекту (рис. 4).
1нтегральний дерегулювальний ефект
er Ж
Типи
Тип 1
Тип 2
Тип 3
Неповний штегральний дерегулювальний ефект Умовно повний ¡н-тегральний дерегулювальний ефект Повний ¡нтегральний дерегулювальний ефект
ёГ еТ „dr-in Ef
i i i
Загальна формула визначення
i i i
Сума поточного i динам1чого ефеклв Сума поточного, динам1чого \ ппердинаммчного ефеклв Сума поточного, динам1чного, ппердинам1чного, метагшердина-м1чного ефеклв
j-,dr-inn j-,c/r Р w^-v Jhf ~ tLf -Elf еТ+ЕТ еТ"=ЕТр+ЕТ+ Ег + £/
Рис. 4. Типи штегрального дерегулювального ефекту динамiчного порядку
Тип 1 - нечистий (неповний) штегральний дерегулювальний ефект, який визначаеться як вищевказана сума поточного i динамiчного ефеклв, тобто
^/г -тп _ ул/г-р . ^/г-V Е/ = Е/ +Е/ ,
де Е/~1пп - неповний iнтегральний дерегулювальний ефект; Е'/-Р i Е?/- -дерегулювальнi ефекти, вiдповiдно, поточнi i в^алет (статичний i динамiчний).
Тип 2 - умовно повний штегральний дерегулювальний ефект (Е/ -шп),
який обчислюеться як сума неповного дерегулювального ефекту (Е/~тп) i гь первiддаленого (Е/)
^/г-тп _ ^/г-тп у^/г-Ну Е/ = Е/ +Е/ .
Тип 3 - повний штегралъний дерегулювальний ефект ( е/-т), що е сумою всiх чотирьох чистих дерегулювальних ефектiв - статичного ( е/-Р), динамiчного (Е/- ), гiпердинамiчного (Е/-ну) i метагiпердинамiчного ( е/-тНу) (або сума умовно повного i метагiпердинамiчного):
У^/г-т _ ^/г-р у^/г-V у,/г-ну у^/г-тНу Е/ = Е/ +Е/ +Е/ +Е/
т-г/г-т т~,/г-шп . т~,/г-тНу
аб° Е/ = Е/ + Е/ .
На основi трьох типiв iнтегрального дерегулювального ефекту легко визначити вщповщний тип дерегулювально! ефективностi - неповну, умовно повну i повну (див. рис. 5).
Дерегулювальна ефективжсть
ДР-ефективжсть +
Динаыпчш типи
* * *
Тип 1 Тип 2 Тип 3 Тип 4
+
Статична дерегулювальна ефективжсть Динамична дерегулювальна ефективжсть Ппердинаыпч-на дерегулювальна ефективжсть Метаппердина-ынчна дерегулювальна ефективжсть
^dr-s gdr-d gdr-hd gdr-mhd
* * * i
Формули визначення ввдповщних тишв
* *
E =Œf + j—fdr-hd r —,dr-p E =iEf + —,dr-mhd r _,cir-p E =Œf +
Edrf^DR r~,di—v -r^dr-hv-, Er +Ef У-DR -r-.dr-v —.dr-hv Ef +Ef +
Рис. 5. Формули дuшамiчшuх тимв дерегулювальшо'1 ефекmuвшосmi (eapiaHm
\ -w-^dr-d -——dr-v -w-^dr-hv dr-mhv ч • «
валового впливу): Ef , Ef , Ef , Ef — дерегулювальшг ефекти, вiдnовiдшо, поточний, вiддалешuй, гinеpвiддалешuй, мета г1перв1ддалеший
Неповна ттегральна дерегулювальна ефектившсть визначаеться як сшввщношення вiдповiдного типу iнтегрального дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання (ВЯ), тобто як
-тп -тп тл п
Е = Е/ •оя •
Умовно повна - як сшввщношення умовно повного штегрального дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання:
-шп -тп тл г> .
Е = Е/ •оя;
а повна - як сшввщношення повного iнтегрального дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання:
Е
-т
Е/-п • оя •
Крива динамiчно! дерегулювально! ефективност може мати рiзну форму, яка в багатьох випадках детермшуеться типом економiчних систем. Од-нак загалом можна виокремити два 11 варiанти• а) вона мае форму "перевернуто! вверх" лггери "С" (у 11 апроксимованому виглядi, тобто коли крив^ з яких вона складаеться, "випрямленi" (рис. 6); б) вона мае форму "перевернуто! вниз" лггери "С" (рис. 6). За першого варiанта дерегулювальна ефектившсть iз негативно! поступово стае позитивною, а за другого, навпаки, iз позитивно! перетворюеться в негативну.
Рис. 6. Крива динамiчноi дерегулювальноь ефективностi (варiант переходу негативного впливу в позитивний), (апроксимований варiант)
IV. Висновки
Здшснений у цш статл метролопчний аналiз проблем ефективност дерегулювальних процесiв в економiках перехщного типу дае пiдстави сфор-мулювати таю висновки.
Ощнку ефективностi дерегулювальних процеЫв потрiбно здiйснювати iз функщонально-системних позицiй• Дерегулювання може супроводжувати-ся формуванням рiзних ефектiв - мiкроекономiчного, мезоекономiчного, мак-роекономiчного• Найчастiше дерегулювання позитивно впливае на функщ-онування мiкроекономiчних систем, однак його мезоекономiчний i особливо макроекономiчний ефекти можуть бути i негативними. Державна де-
регулювальна полггика повинна вiддавати прiоритет MaKpoeKOHOMi4HOMy де-регулювальному ефекту i з його позицш здiйснювaти оцiнку будь-якого дерегулювання.
Для теоретичного анашзу проблем ефективност дерегулювальних про-цесiв важливим завданням е здiйснення ïx типологiзaцiï, яку можна робити з погляду iнтенсивностi розвитку дерегулювальних процесiв, i з погляду рин-кових сфер розвитку практики дерегулювання. З позицш штенсивност розвитку дерегулювальних процеЫв видшяються тaкi типи дерегулювання. По-перше, це тотальне дерегулювання, яке зводиться до повноï лiквiдaцiï будь-якоï регулювання i здiйснюеться найчастше в конкурентному (гшорегульо-ваному) секторi нaцiонaльноï мiкроекономiчноï системи. По-друге, це гшер-дерегулювання, що е характерним для квазжонкурентного (квaзiрегульовaно-го) сектора економжи i полягае в дуже значному зниженш рiвня регулювання. По-трете, це квaзiдерегулювaння як процес помiрного зниження рь вня регулювання. Воно е характерним для квaзiмонополiстичного (власне ре-гульованого) сектора економжи. По-четверте, це гiподерегулювaння - дуже незначне зниження рiвня регулювання, яке найчастше здiйснюеться в моно-полютичному (гiперрегульовaному) секторi економiки. Загальна лопка розвитку практики дерегулювання полягае в тому, що воно посилюеться в мiру посилення монополiзaцiï i послаблюеться в мiру послаблення конкурентност економiчниx систем. Цей факт повинен враховуватися у державнш де-регулювальнш полiтицi в умовах будь-якою економжи, у тому числi i пере-xiдноï.
Л1тература
1. Башнянин Г.И. Экономическое измерение: структура, принципы. функции. - Львов: Свит, 1994. - 248 с.
2. Хандруев А.А. Гегель и политическая экономия. - М.: Экономика, 1990. - 127 с.
3. Леиашвили П.Р. Анализ экономической ценности. - М.: Экономика, 1990. - 191 с.
4. Бран П. Экономика стоимости. - Кишинев: ИНКО, 1992. - 188 с.
5. Хейне П. Экономический образ мышления. - М.: Новости, 1991. - 704 с.
6. Шухов Н.С. Ценность и стоимость (опыт системного анализа), ч. 1. Проблема ценности и стоимости в зарубежной литературе. - М.: Изд-во стандартов, 1994. - 294 с.
7. Економ1чна теор1я: концепщя пщготовки студенпв з економ1чно'1 теори в економ1ч-ному вуз1/ За ред. Г.1. Башнянина - К.: 1СДО, 1995. - 87 с.
8. Башнянин Г.1., Копич 1.М., Загорський В.С., Носов О.Ю. Про деяю особливосп функцюнування нацюнально'1 економ1чно'1 системи в довготривалому перюд1// Сощально-економ1чн1 проблеми видавничо-пол1граф1чного комплексу (ВПК) та його шфраструктур. -Льв1в: УАД, 1996. - С. 258-261.
9. Башнянин Г.1., Загорський В.С., Середа А.Р. Динам1чний анал1з перехщно'1 еконо-м1чно'1 системи Украши// Соц1ально-економ1чн1 проблеми видавничо-пол1граф1чного комплексу (ВПК) та його шфраструктур. - Льв1в: УАД, 1996. - С. 270-272.
10. Башнянин Г.1., Герцунь М.П., Зав'ялова О.Р. Функцюнальний анал1з перехщно'1 економ1чно'1 системи Украши/ Матер. конф. професорсько-викладацького складу i астранпв академи. - Льв1в: ЛКА, 1997. - С. 3-5.
11. Башнянин Г.1., Копич 1.М., Герцунь М.П., Коцупей В.М. Нaцiонaльнi ткроеко-ном1чш системи: проблеми типолопзаци i клюметричного aнaлiзу// В1сник Тернопшьсько1 академи народного господарства. Спецвип. 1. За матер. Мжнар. наук. конф. "Проблеми еко-ном!чно'1 штеграци Украши в Свропейський Союз: мiкроекономiчний аспект". - Тернотль: ТАНГ, 1997. - С. 27-29. _
