CC BY
12
Для кшьюсно! оцiнки впливу iстотних чинниюв на динамiку фшансо-вих показниюв як результатiв маркетингово! дiяльностi, можна застосовувати кореляцшно-регресшний аналiз зокрема, моделi прогнозу попиту. При цьому передбачаеться, що коефщент еластичностi якого-небудь чинника ютотно не змiниться в прогнозований перюд. При пiдборi математично! форми зв'язку варто орiентуватися на таку, для яко! бiльше кореляцiйне вщношення i мен-ша вiдносне помилка.
При побудовi регресiйних моделей використовуються стандартнi па-кети прикладних програм, наприклад, ППП '^аЮгарЫсБ".
Висновки
1) в конкурентному середовишд особливого значення набувае ощнка марке-тингових ршень;
2) для прийняття маркетингових ршень необхщна реал1защя оргатза-цшних, компетенцшних, шформацшних та фшансових потреб.
Лггература
1. Д1агностика сектору мебл1в Укра!ни// Деревообробник. - 2007, № 3 (165) 6-19 лютого. - С. 4-5.
2. Саганюк 1.П. "Пщсумки роботи пщприемств деревообробно! та меблево! промисло-вост Укра!ни"/ Б1ЗНЕС № 4 ввд 24.01.05 р. - С. 128-131.
3. Фшь Г. Мебляр1 випереджають деревообробниюв// Деревообробник. - 2006, № 13 (151) 4-17 липня. - С. 2.
4. Шевченко С.Г. Фактори макро- 1 мшросередовища та !х вплив на пщвищення ефек-тивносп в1тчизняних меблевих пщприемств// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. -Льв1в: НЛТУУ. - 2005, вип. 15.4. - С. 37-44._
УДК330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук; доц. О.С. Вербова, канд. екон. наук; доц. €.А. Рехлецький, канд. екон. наук - Львiвська КА; доц. Г.С. Третяк, канд. екон. наук -Львiвськийрегюнальний тститут державного управлтня УАДУ при Президентовi Украти
МЕТРОЛОГ1ЧН1 ТИПИ ДЕРЕГУЛЮВАЛЬНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1
Дослщжуються проблеми ефективносп дерегулювання економiчних систем в перехщних економшах. Визначасться залежшсть дерегулювально! еластичносп вщ таких чинникiв як регулювальний, формацiйний, ринковий, функцiональний типи систем i чинника часу.
Prof. G.I. Bashnyanyn; assoc. prof. O.S. Verbova; assoc. prof. R.P. Schevchyk -L'viv commercial academy; assoc. prof. G.S. Tretyak-L'viv regional institute of
the state management UASM beside President of Ukraine
The methrological types of the deregulation effectiveness
The article researches problems the effectiveness of the deregulation of economical systems in transition economies. It is determines the dependence of the deregulation elasticity from such factories as regulational, formulational, market, functional types systems and the factor of time.
I. Вступ
У сучаснш економiчнiй лiтературi поширеним е твердження про те, що дерегулювання економiчних процесiв супроводжуеться шдвищенням piB-ня ефективностi функцiонування як економши загалом, так i 11 окремих еле-ментiв чи систем. Через це виникае як практична, так i теоретична проблема вимiру ефективностi дерегулювальних процесiв в економщ i виявлення тих об'ективних меж, в яких щ процеси е ефективними, а за якими - вони е низь-ко-ефективними, або навггь зовЫм неефективними. Цим i зумовлюеться акту-альнiсть теми пропонованого дослщження методологiчних пiдходiв до мет-рологiчного визначення рiвня ефективностi дерегулювання економiчних про-цесiв в економжах перехiдного типу.
II. Постановка завдання
Метою нашо! статтi е окреслити методолопчш засади дослiдження проблеми типолопзаци параметра "дерегулювальна ефективнiстьм.
III. Результати
В основу науково! типолопзаци дерегулювально! ефективностi як шд-сумкового параметра впливу дерегулювання на ефектившсть функщонування економiчних (господарських) систем ми закладаемо, принаймш, три принци-пи (рис. 1).
Принцип 1. Типолопзащя дерегулювально! ефективностi здшснюеть-ся за ознакою ступеня впливу дерегулювання на ефектившсть функщонування тих чи шших економiчних систем. Як ми вже зазначали, дерегулювання може по-рiзному (з суто метролопчних, тобто кiлькiсних, позицш) впливати на результативнiсть функцiонування економiчних систем: зовсiм не впливати, впливати позитивно або негативно з ^ею чи шшою силою (штенсившс-тю) [1-10]. За умови дотримання цього принципу типолопзаци дерегулю-вально! ефективностi рiзнi 11 види (типи, системи) будуть вiдрiзнятися ступе-нем впливу дерегулювання на ефектившсть функщонування економiчних систем. Ti типи дерегулювально! ефективностi, якi будуть формуватися на тд-ставi цього принципу, ми умовно назвемо власне метролопчними [11-18].
Принцип 2. Типолопзащя дерегулювально! ефективност здшснюеть-ся за ознакою тривалост ринкового перiоду функцiонування економiчних систем (чи !х наукового аналiзу). Як ми вже зазначали, дерегулювальш ефек-ти проявляються по-рiзному в чаЫ. В цьому випадку дерегулювання супроводжуеться формуванням негативних дерегулювальних ефеклв (позитивних чи негативних - не важливо для аналiзу цього принципу типолопзаци де-регулювально! ефективност i дерегулювальних процесiв загалом), в шшому И наслiдки (ефекти) е вщдалешшими (чи навiть дуже вщдаленими) в часi i проявляються за "горизонтом", що вже важче "вловити" дослщнику.
Дослiдник найчастiше звертае увагу ("помiчае") лише найближчi де-регулювальш ефекти розвитку практики дерегулювання. Однак це не озна-чае, що вщдалеш ефекти не iснують, вони дуже часто е вагомшими i ютотт-шими, нiж ефекти найближчого порядку. Це вимагае дослщження дерегулю-вально! ефективностi в розрiзi рiзних ринкових перiодiв - короткотривалого,
довготривалого, гiпердовготривалого, метагiпердовготривалого (юторично-го) i видiлення на цiй пiдставi динамiчних типiв цього пiдсумкового параметра розвитку практики дерегулювання економiчних систем.
Дерегулювальна ефективжсть ДР-ефектившсть
I
Принципи
I
Принцип 1 Принцип 2 Принцип 3
i
За ознакою ступеня впливу дерегулювання на ефективжсть функцюнування економпчних систем За ознакою тривалоетч ринкового перюду функцюнування економтних систем За ознакою типу чи виду сфери економ1чних систем
1 1 1
Характер тишв ДР-ефективност1
1 1 1
Метролопчж типи Динам1чж типи Формацшж типи
1 1 1
Основний змют систем
+
Вщр1зняються ступе-нем впливу регулю-вання на ефективжсть функцюнування економ1чних систем ВщрЬняються динам1чним типом дерегулювального ефекту Вщр1зняються форма-цшним типом дерегулювального ефекту
Рис. 1. Принципи класифтаци munie дерегулювально'1 ефективностi функцюнування економiчнuх систем
Принцип 3. Типолопзащя дерегулювально1 ефективност здшснюеть-ся за ознакою типу чи виду сфери економiчних систем. Як ми вже неодноразово зауважували, в будь-якш господарськiй системi можна умовно виокре-мити три фундаментальних сфери: економiчну як певну економiчну дiяль-шсть, соцiальну як певну систему задоволення соцiально-матерiальних потреб членiв колективу, духовну як певну систему задоволення духовних i ду-ховно-штелектуальних потреб члешв колективу [11, 17-19]. Дерегулювання по^зному впливае на ефективнiсть функщонування цих сфер, що дае тдста-ви також видiлити формацiйнi типи дерегулювально1 ефективностi, кожен з яких може бути предметом окремого наукового аналiзу. В основу цих форма-цшних типiв дерегулювально1 ефективностi покладеш формацiйнi де-регулювальнi ефекти, кожен з яких вщображае вплив дерегулювання на ефе-ктивнiсть функцiонування вщповщних сфер господарських систем. Де-регулювальш ефекти можуть бути трьох формацшних типiв. По-перше, влас-не економiчний дерегулювальний ефект як вплив дерегулювання на ефектив-
нiсть функщонування господарських систем. Вiн повинен бути предметом вивчення загально! теорi! економiчних систем (чи полiтично! економi! в !! ро-зумiннi як загально! теорп економiчних систем) чи загально! економiчно!' ме-трологi!' як загально! теорп економiчного вимiру (загально! економiчно! те-орi! метрологiчних систем). По-друге, сощальний економiчний ефект як вплив дерегулювання на функщонування сощально! сфери господарських систем. Сощальний ефект дерегулювання не повинен бути безпосередшм предметом вивчення загально! економiчно! теорп чи загально! економiчно! метрологи. Однак у шдсумку економiчна теорiя повинна охопити сво!ми дос-лiдженнями вивчення штегрального ефекту будь-яко! економiчно! дiяльностi чи економiчних процесiв. А цей штегральний ефект мiстить у собi як складо-ву соцiального ефекту сощальну частину загального чи iнтегрального ефекту. По-трете, духовний ефект дерегулювання, який вщображае вплив дерегулювання на ефектившсть функщонування духовно! сфери окремих чи ш-тегрованих господарських систем (або й економжи загалом, чи !! окремих макроекономiчних сфер). Духовний ефект дерегулювання також е безпосередшм предметом вивчення наук вищого порядку, шж економiчнi (сощоло-пчш i iншi). Однак ми тут маемо справу з впливом суто економiчного проце-су - дерегулювання - на ефектившсть функщонування духовно! сфери господарських систем. Це з одного боку. А з шшого, ми також повинш мати на увазi те, що економiчна наука, у сво!х власних межах е принципово непов-ною, не е самодостатньою, оскшьки значна частина "економiчного матерь алу", формуеться шд впливом позаекономiчних чинникiв. Що бшьше, чим вищого ступеня досягае економiчний розвиток, тим iстотнiшу роль вадгра-ють позаекономiчнi чинники (наприклад, соцiальнi i духовнi) [1-4; 6-10].
Реалiзацiя трьох принципiв типологiзацi! дае шдстави видiлити метро-логiчнi, динамiчнi (функцiональнi) i формацiйнi типи дерегулювально! ефек-тивностi функцiонування господарських систем. Дамо коротку характеристику кожного з них. Спочатку розглянемо метролопчш типи (рис. 2).
Тип 1 - позитивна дерегулювалъна ефективн^тъ функщонування еко-номiчних систем, яка вщображае позитивний ^ знаком "+", плюс-ефекти, плюс-ефектившсть) вплив дерегулювання на господарсью системи, тобто, вона е бшьшою вщ нуля (^ею чи шшою мiрою):
Еагр>0.
Кривi позитивно! дерегулювально! ефективносп е висхiдними з рiз-ним ступенем переходу до оЫ "1ВЯ" (рис. 3). У теоретичному аналiзi позитивно! ДР-ефективностi неодмшно треба враховувати двi особливостi. По-перше, те, що рiзнi системи (за типом, характером i т.д.) по^зному реагують на дерегулювання, а тому значення ще! ефективностi буде рiзне (вiд майже нульового до "плюс"-нескшченого).
Завдання наукового аналiзу полягае в тому, щоб виявити, яю системи i якою мiрою реагують на дерегулювальш процеси позитивно. По-друге, цей позитивний вплив дерегулювання на функщонування тих чи шших економiч-них систем може мати рiзний рiвень. З урахуванням цiе! обставини в теоре-
тичному аналiзi можна виокремити кiлька шдтишв (видiв) позитивно! де-регулювально! ефективностг 1) гiпопозитивну, коли позитивний вплив е ду-же незначним (не набагато бiльшим вiд нульового значення); 2) квазшозитив-ну, коли позитивний вплив дерегулювання е бiльш-менш значним; 3) власне позитивну (або помiрну), коли вплив стае вщчутним, але ще не дуже значним; 4) гшерпозитивну (дуже значний вплив дерегулювання на ефектившсть функцiонування систем); 5) метагшерпозитивну (надзвичайно великий вплив дерегулювання на певш системи).
Рис. 2. Типи дерегулювальног ефекmивносmi за параметром ступеня впливу де-регулювальних процеав на ефектившсть функцюнування економiчних систем
Ще можна видшити так званий абсолютний (досконалий, цшковитий) позитивний вплив дерегулювання на функцюнування певних систем, за якого навггь дуже незначне посилення штенсивност розвитку дерегулювальних процеЫв спричиняе надзвичайно швидке шдвищення ефективностi функщ-онування систем. Щоправда, цей абсолютно чи цiлковито позитивний вплив е теоретичною абстракщею - ми лише концептуально i гшотетично можемо уявити ситуацiю, за яко! дерегулювання е надзвичайно високоефективною, тобто володiе абсолютною позитивною ефективнiстю, коли ^ к .
Тип 2 - нейтральна дерегулювальна ефектившсть економiчних систем, за яко! економiчна система не реагуе на розвиток дерегулювальних процеЫв, тобто Ватт=0.
Рис. 3. Крива (кривь) позитивное дерегулювально'1 ефективностi (апроксимований варiант): Е1-р, Е?~Р, Ё?~Р
- кривi позитивное дерегулювально'1ефективнос-т^ вiдповiдно, першого, другого i третього порядку
Крива нейтрально! дерегулювально! ефективност е горизонтальною (або майже горизонтальною) до осi ГОЯ (мiнтенсивнiсть дерегулювання") (рис. 4).
Рис. 4. Крива нейтральноï дерегулювально'1 ефективностц ßdr nm
(апроксимований варшнт)
Цiлком очевидно, що таких систем, якi б не реагували на розвиток дерегулювання, дуже мало (адже, якщо система не реагуе на змшу масштабiв дерегулювання, вона практично i водночас так само буде реагувати на регу-лювальш процеси, що практично мало ймовiрно, хоча теоретично таку ситу-ацiю можна уявити). G певш пiдстави вважати, що нейтральна дерегулюваль-на ефективнiсть може мати мюце лише в певш i дуже коротк промiжки часу, тобто ми ïï можемо виявити лише у так званому гшерфункщональному еко-номiчному аналiзi, який дуже близький до статичного, або, навггь, з ним ото-тожнюеться. У ширшому часовому коридорi вплив дерегулювання на еконо-мiчнi системи бувае або позитивним, або негативним, найчастше - позитив-ним, але за певних умов, може бути i негативним.
Якщо теоретичним аналiзом виявлено нейтральну дерегулювальну ефективнiсть, то це означае, що дерегулювання все ж потрiбно здшснювати, бо в цьому випадку ми матимемо економда на дерегулювальних витратах (утримання державних органiв дерегулювання, здшснення само! процедури дерегулювання тощо). А це означае, що дерегулювання е нейтральною (може бути нейтральною) лише на мiкроекономiчному рiвнi, а на вищих рiвнях фу-нкцiонування економжи внаслiдок формування економiï у дерегулювальних витратах вплив дерегулювання на систему е позитивним. Це ще раз наводить на думку про те, що не варто випускати з поля зору функцюнально-систем-ний (функцюнально^вневий) шдхщ до аналiзу ефективност дерегулювальних процеЫв, тобто треба дослщжувати щ процеси в розрiзi "мiкроекономiч-ний - мезоекономiчний - макроекономiчний дерегулювальний ефект. Окремо мiкроекономiчна система, найчастше позитивно (або навiть лише позитивно), реагуе на посилення дерегулювання (бо тодi створюються, як ми вже заз-начали, комфортнiшi умови для ïï розвитку та функцюнування). Однак, на бшьш високому рiвнi функцiонування нацiональноï економiки (тобто з пози-цiй впливу дерегулювання на функцюнування ширших i бшьш мютких систем, нiж окрема мiкроекономiчна фiрма) вплив дерегулювання може бути не тшьки нейтральним, а й негативним. Тут також важливо не упустити з-шд уваги факт (i теоретичний, i практичний) формування трьох тишв дерегулю-вального ефекту - мiкроекономiчного, мезоекономiчного i макроекономiчно-го. Прiоритетну роль, звичайно, вщграють ефекти двох останнiх типiв. Коли ми кажемо, що вплив дерегулювання на певш системи е нейтральним, то маемо на увазi передуЫм мiкроекономiчнi системи (точнiше, окрем^ шдивщу-альнi системи), в яких формуеться вщповщний мiкроекономiчний дерегулювальний ефект. Тобто ми ще не виходимо за межi так званого елементарного (нижчого) метролопчного аналiзу проблем. Вищий (високий) i гiпервисокий (найвищий) метрологiчний аналiз передбачае вихiд дослщника у сферу вияв-лення мезоекономiчних i макроекономiчних дерегулювальних ефектiв.
Тип 3 - негативна дерегулювальна ефектившсть функцюнування еко-номЫних систем, за я^ вплив дерегулювання на певш системи е негативним, вщ'емним, зi знаком "-":
jEdrnh<Q
Деяк системи негативно реагують на дерегулювальш процеси. Зав-дання наукового аналiзу полягае в тому, щоб виявити, як системи i чому са-ме реагують негативно (чи е чутливими в негативному вщношенш) на змшу (посилення) масштабiв дерегулювання. Тут також можна видшити рiзнi сту-пенi такоï негативноï реакци, а, отже, i рiзнi пiдтипи цього типу де-регулювальноï ефективностi. Негативна реакщя певних систем на посилення дерегулювального режиму може бути дуже слабкою (гшонегативною), слаб-кою (квазшегативною), помiрною (власне негативною), сильною (гшернега-тивною) i дуже сильною (метагшернегативною). Як крайнiй i гiпотетичний (суто концептуальний чи теоретичний) випадок можна ще видшити абсолютно негативну реакщю. До наших завдань не входить конкретний аналiз сту-
пеня негативного впливу дерегулювання на рiзнi економiчнi системи. Ми лише в принцип окреслюемо саму проблему. Детальшший ïï розгляд вимагае окремого дослщження.
За умов формування негативноï дерегулювальноï ефективностi еконо-мiчних систем ïï ^mi (графiки) лежать пiд негативним кутом i мають рiзний стушнь нахилу (рис. 5).
Рис. 5. Крива (кривГ) негативно'1' дерегулювально'1' ефективностi (апроксимований варiант): ßd~nh, ß2r~nh, ßdr-nh - ^mi негативно'1' дерегулювально'1' ефективнос-тi, вiдповiдно, першого, другого i третього порядку
IV. Висновки
Таким чином, окреслиши методолопчш засади дослщження проблеми типолопзаци параметра "дерегулювальна ефектившсть", можна концентрова-но окреслити змют державноï полiтики дерегулювання. Чим конкурентшшою е та чи шша економiчна система, тим штенсившшими повиннi бути де-регулювальнi процеси, тобто тим значшшим повинно бути дерегулювання. В конкурентному секторi економжи значне дерегулювання економiчних систем супроводжуеться формуванням позитивних мжро-, мезо- i макроекономiчних дерегулювальних ефектiв. I навпаки, чим монополiзованiшою е економiчна система, тим слабюшим за iнтенсивнiстю повинно бути ix дерегулювання. Надмiрне дерегулювання монополiзованого сектора економiки може призвес-ти до формування негативних мезоекономiчниx i макроекономiчниx дерегулювальних ефеклв.
Л1тература
1. Фремут В., Рааб Г. Як функцюнуе наша економша? Актуальш питання економши. -Льв1в: Св1тло i Инь, J997. - 184 с.
2. Шумпетер Й.А. Капггашзм, соц1ал1зм i демократия. - К.: Основи, 1995. - 528 с.
3. Леиашвили П.Р. Анализ экономической ценности. - М.: Экономика, 1990. - 191 с.; Бран П. Экономика стоимости. - Кишинев: ИМКО, 1992. - 188 с.
4. Туган-Барановський М.1. Пол1тична економ1я: Курс популярний. - К.: Наук. думка, 1994. - 263 с.
5. Чупик 1.О. Загальна формула економ1чно'1 ефективност функцюнування мшроеко-ном1чних систем та ïï типи// Сощально-економ1чш дослщження в перехщний перюд. - Льв1в: 1РД НАН Украïни. - 1999, вип. 6. - С. 132-145.
6. Дол1шнш М.1., Копич 1.М., Загорський В.С. Становлення i розвиток систем еконо-м1чного ощнювання в переxiдниx економiкаx: проблеми природи, типолопзаци i кшометрич-ного аналiзу// Економетричнi методи i моделi в економщ: теорiя i практика. - Львiв. - 1998, ч. 1. - С. 8-20.
7. Башмямим Г.1. Копич 1.М. Про елементарну 1 високу технологию вим1ру куоном1ч-них переметр1в// Становлення нацюнально! економши Укра!ни. - Льв1в: ЛДУ. - 1995, вип. 5. -С. 110-119.
8. Башмямим Г.1., Копич 1.М., Ямкчв М.Д. Формування економ1чних оцшок в перехщ-них економ1чних системах: проблеми природи, функцюнальних тишв 1 метролопчного анаш-зу// Економетричш методи 1 модел1 в економщ: теор1я 1 практика. - Льв1в. - 1998, ч. 3. -С. 28-32.
9. Башмямим Г.1. Ефектившсть функцюнування кооперативних систем в перехщних умовах// Проблеми розвитку споживчо! кооперацп Укра!ни в ринковому середовищг - Льв1в: Коопосв1та, 1998. - С. 69-76.
10. Башияиии Г.1., Бойчук 1.В., Дубовий Б.В. Ром1х А.В. Виробнич1 системи в перехь дних економшах. - Льв1в: Коопосв1та, 1999. - 382 с.
11. Башмямим Г.И. Экономическое измерение: структура, принципы, функции. -Львов: Свит, 1994. - 248 с.
12. Економiчна теор1я: концепщя пщготовки студенпв з економ1чно! теорп в економь чному вуз1/ За ред. Г.1. Башнянина - К.: 1СДО, 1995. - 87 с.
13. Полггична екоиомiя: структура 1 програма курсу для студенпв економ1чних спець альностей/ За ред. Г.1. Башнянина - К.: 1ЗМН, 1998. - 87 с.
14. Макроекономiчна теорiя: структура 1 програма курсу для студенпв економ1чних спещальностей/ За ред. Г.1. Башнянина - К.: 1ЗМН, 1998. - 60 с.
15. Мiкроекономiчна теорiя: структура 1 програма курсу для студенпв економ1чних спещальностей/ За ред. Г.1. Башнянина - К.: 1ЗМН, 1998. - 80 с.
16. Башнянин Г.1. Ефектившсть функцюнування кооперативних систем в перехщних умовах// Проблеми розвитку споживчо! кооперацп Укра!ни в ринковому середовищг - Льв1в: Коопосв^а. - 1998, ч. 1. - С. 69-76.
17. Бабенко С.Г. Методолопчш проблеми становлення 1 розвитку економ1чно! теорп кооперативних систем: традицшш пщходи до анашзу кооперативних систем// Вюник Льв1в-сько! комерцшно! академп. Сер1я економ1чна. - 1999, вип. 5. - С. 3-15.
18. Чупик 1.О. Економ1чна ефектившсть перехщних економ1чних систем (проблеми методологи загального вим1ру): Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - Льв1в: ЛДУ, 1999. - 20 с.
УДК330.16+316.32+339.9 Проф. €.В. Хлобистов, д-р екон. наук -
РВПС Украти НАН Украти, м. Kuïe; ст викл. Т.Л. Чернова -
ТНУ ¿м. В.1. Вернадського, м. Смферополь
СТАЛИЙ РОЗВИТОК УКРАШИ КР1ЗЬ МЕТОДОЛОГ1ЧН1 РЕФЛЕКСП ГЛОБАЛВАЦП
Доведено 3aKOHOMipHicTb cbïtoboï eKOHOMi4HOï та сощально-пол^ично!' кризи, що стала пщгрунтям цившзацшного протистояння. Розглянуто новий змют та пере-думови формування пол^ики сталого розвитку Укра'ни у глобальних перетворен-нях, особливостi пошуку нацюнально!' геоекономiчноï стратеги у новiтнiх геополь тичних реалiях.
Ключов1 слова: сталий розвиток, глобалiзацiя, свiтове спiвтовариство, Евросоюз, ринкова економша, охорона навколишнього природного середовища.
Prof. Y. V. Khlobystov - Council for Productive Force Studies of NAS of Ukraine;
senior teacher T.L. Chernova - Taurian national university
after V.I. Vernadsky, Simferopol'
Sustainable development of Ukraine through methodological reflexions of globalization
In article patterns of the world economic and sociopolitical crisis which has become by a basis of civilize opposition is proved. The new maintenance and preconditions of formation of the sustainable development policy of Ukraine in global transformations, featu-
