CC BY
14
рiвня споживання вщ рiвня виробництва. Ринкова економiка сприймаеться не як сучасний цивiлiзований мехашзм використання об'ективно дiючих еконо-мiчних законiв товарного виробництва, а як мехашзм самозбагачення певних груп людей, стихшний середньовiчний спекулятивний ринок
Хоч у створенш ринкового механiзму основну роль вщграе цiна, але вона сприймаеться вже не як грошовий вираз вартост товару, а як договiр мiж продавцем i покупцем па сплату певно! суми грошей за придбаний товар [4, с. 88]. Тут також установлено повну свободу дй суб'еклв ринку у визна-ченнi цiн пiд впливом сшввщношення попиту i пропозицй. Заробггна плата (цiна робочо! сили) визначаеться ринком пращ, стввщношенням попиту i пропозицй на робочу силу, яке встановлюе "роботодавець", виходячи iз сво!х потреб. Робiтники змушенi погоджуватися з його умовами, оскшьки iншого вибору в них немае: потрiбно виживати i за цих умов. Усе це акумулюе i зак-ршлюе приватна власнiсть суб,ектiв ринку, роблячи, таким чином, уЫх рiвни-ми перед законами ринку, але нерiвними в реальному житть Велика маса людей стае непотрiбною "роботодавцям" i веде жебрацький спосiб життя, тодi як невелика групка багатйв не знае, якими б ще витiвками задовольнити сво! примхи [2, с. 83]. Тому така форма оргашзацй виробництва, е не ефективною, оскшьки шдривае всi стимули до розвитку виробництва.
Висновок. Тшьки по справжньому товарне виробництво, притаманне ринковш економщ, забезпечуе кожному товаровиробнику пряму залежшсть рiвня споживання вiд рiвня виробництва, що i е вiчним стимулом його розвитку. Оскшьки сфера об^у е продовженням процесу виробництва (доведен-ням товару до споживання), то формування вартост торпвельно! послуги вiдбуваеться на загальних шдставах, а сформована на 11 основi кiнцева вар-тiсть товару забезпечуе е^валентний обмiн товарами.
Л1тература
1. Павлишенко М.М. Екв1валентний обмш - основа ринково! економши// Економша Укра1ни. - 2007, № 10. - С. 83-93.
2. Павлишенко М.М. Модифшащя вартосп товару// Економша Укра1ни. - 2001, № 7. -С. 48-58.
3. Семюельсон П.А., Нордгауз В.Д. Макроекономша. - К.: Основи, 1995. - С. 88-97.
4. Орлова О. Цшоутворення в торпвл1// Баланс - 2002 р. - 28 травня, № 22. - С. 41-49.
УДК330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук; доц. О.С. Вербова, канд. екон. наук; асист. О.М. Швець, канд. екон. наук; доц. €.А. Рехлецький, канд. екон. наук - Львiвська КА; доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук -Львiвський Р1ДУ УАДУ при Президентовi Украти
ДЕРЕГУЛЮВАЛЬНА ЕФЕКТИВШСТЬ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ: ПОНЯТТЯ ТА СПОСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦП
Дослщжено проблеми ефективност дерегулювання економ1чних систем в пе-рехщних економ1ках. Окреслено поняття дерегулювальна ефектившсть економ1чних систем 1 обгрунтовано способи 11 репрезентацп.
Prof. G.I. Bashnyanyn; assoc. prof. O.S. Verbova.; assist. O.M. Schvets; assoc. prof. E.A. Rekhleckiy -L'viv commercial academy; assoc. prof. G.S. Tretyak - Lviv regional institute of the state management UASM beside President of Ukraine
The deregulation effectiveness of the economical systems: notions and methods of representation
It is researches problems the effectiveness of the deregulation of economical systems in transition economies. It is outlines the deregulation effectiveness of economical systems and proves the methods of it representation.
I. Вступ
У сучаснш укра!нськш eKOHOMÍ4Hrn лiтературi проблема ефективност дерегулювальних процешв залишаеться малодослщженою. Зокрема, не юнуе жодно! фундаментально! пращ, в якш би вона аналiзyвалаcя в контекст ста-новлення та розвитку перехщно! економжи. Здебшьшого згадана проблема анашзуеться абстрактно або на матерiалi так званих зрших чи розвинених економiчних систем. У статт ми прагнемо дослщити проблему ефективноcтi дерегулювальних процеЫв у перехiдних економiках, як формуються i розви-ваються в напрямi становлення та розвитку змшаних систем, тобто ринково-державних та державно-ринкових.
II. Постановка завдання
Метою нашо! статт е окреслити поняття дерегулювальна ефектив-нicть економiчних систем i обгрунтувати способи И репрезентаци.
III. Результати
Будь-який теоретичний економiчний аналiз, якщо вiн претендуе на практичне застосування, повинен послщовно охоплювати проблему ефектив-ноcтi тих чи шших економiчних процеciв чи явищ. Наше доcлiдження дерегулювальних процеЫв також повинно передбачати (i мютити) аналiз !х ефек-тивноcтi, тобто виявлення ступеня !х впливу на тi чи iншi регyльованi систе-ми. З метою теоретичного аналiзy цiel проблеми будемо умовно виходити з того, що ефективнicть функщонування господарських систем формуеться i змшюеться пiд впливом тiльки одного фактора - дерегулювання. Bci iншi фактори впливу на цей шдсумковий параметр економiчноl дiяльноcтi ми до уваги не братимемо. Тобто ми виходимо з того, що економiчна ефектившсть (Ее) як певний економiчний параметр чи змшна е фyнкцieю дерегулювання (DR) i тшьки
Ee=f (DR).
У теоретичному дослщженш така повна елiмiнацiя впливу iнших фак-торiв (крiм заданого, який е також предметом безпосереднього вивчення) не тшьки доцшьна, а й необхщна, без не! неможливо виявити вплив якогось фактора на ту чи шшу економiчнy дiяльнicть у чистому виглядь Тут можливi два основних шдходи до вивчення проблем ефективноcтi дерегулювальних процеЫв: за першого дерегулювання розглядаеться як основний фактор фор-мування економiчно! ефективноcтi фyнкцiонyвання певних систем; за другого вона е одним iз факторiв, який в той чи шший бiк змшюе початково сфор-
мований рiвень економiчноl ефективностi. У першому випадку ефектившсть виступае як безпосередня функцiя дерегулювання (графiчно цю ситуацiю зображено на рис. 1). Ус iншi фактори розглядаються як додатковi, що змь щують криву дерегулювально! ефективностi у той чи шший бiк (рис. 2). У другому випадку дерегулювання розглядаеться як додатковий фактор, тд впливом якого крива економiчноl ефективносп змiшуеться вверх або вниз на певну вiдстань (залежно вiд типу впливу - позитивного чи негативного) (рис 3).
Ю& Ю& Щ
Рис. 1. Дерегулювання як основний фактор формування економiчно'i ефективностi функщонування господарських систем (варiант позитивного впливу)
/Ш
Рис. 2. Вплив недерегулювальних факторiв на ефектившсть функщонування економiчних систем (змЩення криво'1 ефективностi тд впливом недерегулювальних факторiв)
Рис. 3. Змщення криво'1 економiчно'i ефективностi (варiант позитивно'1 ди ефекту масштабу) тд впливом дерегулювального фактора
У другому випадку дерегулювання розглядаеться як додатковий фактор, тд впливом якого крива економiчноl ефективност змщуеться вверх або вниз на певну вщстань (залежно вщ типу впливу - позитивного чи негативного).
Загальнотеоретичний аналiз (не кажучи вже про спещальний конкрет-ний) проблем ефективност дерегулювальних процеЫв повинен базуватися на попередньому з'ясуванш змюту поняття "дерегулювальна ефективнiстьм. Во-на вiдображае залежшсть економiчноl ефективностi функцiонування господарських систем вщ ступеня !х дерегулювання, тобто в загальнш функцп де-
регулювально! ефективност як незалежна змiнна виступае змшна штенсив-ностi дерегулювання, а як залежна змiнна - власне економiчна ефективнiсть функцiонування господарських систем. Спрощений варiант ще1 функци мож-на представити загальною формулою як певне сшввщношення диференщаль-них (приросних) величин економiчноl ефективностi (Ее) та штенсивност дерегулювання (ВЯ) (рис. 4):
Ег=((Ше: (ВЯ) х100
Ця загальна формула дерегулювально1 ефективностi показуе як змь нюеться економiчна ефективнiсть функцюнування господарських систем зi змiною ступеня 1х дерегулювання на одиницю.
Дерегулювальна ефективнiсть як певна функцiональна залежшсть мiж економiчною ефективнiстю функцiонування господарських систем i змiною iнтенсивностi 1х дерегулювання може бути представлена рiзними способами. Кожен iз способiв мае свою специфшу i базуеться на певнш щеологп вимiрю-вання цього економiчного параметра.
Дерегуляцшна ефективнють еконсжпчних систем
ДР -ефективносл
Змют поняття
Вщображас залежшсть економ1чно'1 ефективноси функцюнування господарських систем вщ ступеня ïx дерегуляцн
Загальна формула дерегуляцшно! ефективносп
л _ dE
dDR
Зшст загальнс» формули дерегуляцшно"1 ефективност1
__I _
Вказуе на те, наскшьки змшюсться економ1чна ефективнють функцюнування господарських систем 3i змшою ступеня ïx дерегуляцн на одиницю
Рис. 4. 3Micm поняття "дерегулювальна ефектившсть " eHOHOMÎ4Hux систем
Наш аналiз досвiду eK0H0Mi4H0r0 аналiзу, а також практики господа-рювання (в тому чи^ i практики eK0H0Mi4H0r0 вимiрювання) дав змогу ви-окремити, принаймш, п'ять способiв зображення (представлення) дерегулю-вально1 ефективностi як функци впливу дерегулювання на економiчну ефектившсть функцюнування господарських систем (рис. 5).
Спошб 1 - точкове зображення дерегулювально1 ефективност^ за яко-го ДЯ-ефектившсть (дерегулювальна ефективнiсть) - це певне сшввщношен-ня мiж змiнами ефективностi i змiнами рiвня дерегулювання. Можна вважа-ти, що на основi точкового зображення дерегулювально! ефективностi фор-
муеться i особливий И метрологiчний тип. Це так звана точкова ДР-ефектив-нiсть. Такий тип дерегулювально! ефективностi мае певний сенс лише при статичному економiчному аналiзi, коли функцiональний зв'язок мiж еконо-мiчними параметрами вивчаеться на певний момент часу i не допускаеться шякого лагу часу мiж економiчною дiею та економiчним результатом (умов-но вважаеться, що будь-яка економiчна дiя супроводжуеться в момент и здiйснення формуванням певного економiчного результату).
Рис. 5. Способи представлення дерегулювально'1 ефективностi
економтних систем
Точкова дерегулювальна ефектившсть може бути визначена трьома методами, кожному з яких вщповщае свш тип (пiдтип, вид) ефективносл.
Метод 1 - формування диференщально! точково! ДР-ефективност як певного спiввiдношення мiж диференщальними (приросними) значеннями дерегулювального ефекту ((Е(г) i диференцiальними (приросними) значеннями дерегулювання ((ВЯ). Такий диференцiйний тип точково! ДР-ефективнос-тi визначаеться за формулою
ДТДР-ефектившсть = (Е(г: (ВЯ.
Метод 2 - формування штегрально! точково! ДР-ефективностi як сшв-вщношення загальних (iнтегральних) значень дерегулювального ефекту (ТЕ(г) i рiвня дерегулювання (ТВЯ): 1ТДР-ефективють=ТЕ(г: ТВЯ.
Метод 3 - формування змшано! точково! ДР-ефективностi як сшввщ-ношення диференцiальних значень дерегулювального ефекту ((Е(г) i загальних рiвнiв дерегулювання (ТВЯ)
ЗТДР-ефективнiсть = (Е(г: (ТВЯ.
Спошб 2 - матричне (табличне, векторне) зображення дерегулюваль-но! ефективностi, за якого формуеться такий особливий метролопчний тип цього параметра, як матрична ДР-ефектившсть, що виступае як певний список (вектор) значень змш ефективност за вiдповiдних змiн рiвнiв дерегулювання. Матрична ДР-ефективнiсть може бути двоякою: прямою i оберненою. Пряма матрична ДР-ефектившсть - це список (вектор) значень ДР-ефектив-ност за вiдповiдних рiвнiв дерегулювання, а обернена матрична ДР-ефектив-нiсть - це список (вектор) значень рiвнiв дерегулювання за вщповщних рiвнiв ДР-ефективность
Спосiб 3 - графiчне зображення ДР-ефективност^ на основi якого формуеться такий специфiчний 11 тип, як графiчна ДР-ефективнiсть. Це крива (графш), кожна точка яко! вказуе на змшу рiвнiв ефективностi за вщповщних змiн рiвнiв дерегулювання. Ця графiчна ДР-ефективнiсть також може бути зображена рiзними методами, на основi кожного з яких формуеться 11 особливий метролопчний вид. По-перше, це штегральна графiчна ДР-ефективнiсть, яка зображаеться кривою (графжом), кожна точка яко! вказуе на рiвнi ДР-ефективност за вiдповiдних рiвнiв дерегулювання систем (рис. 6). По-друге, це апроксимована штегральна ДР-ефектившсть, яка зображаеться графiчно як пряма (графж), кожна точка яко! вказуе на рiвнi ДР-ефективност за вщпо-вiдних рiвнiв дерегулювання систем (рис. 7). По-трете, це диференщальний графiк ДР-ефективностi як пряма чи крива, кожна точка яко! вказуе на дифе-ренцiальнi значення рiвнiв ДР-ефективностi за вiдповiдних змш рiвнiв дерегулювання систем. Вона може бути реалiзована у двох варiантах - неапрок-симованому i апроксимованому (рис. 8 i 9).
Рис. 6.1нтегральне графiчне зображення дерегулювально'1 ефективностi (варiант переходу позитивного впливу в негативний)
Рис. 7. Апроксимоване ттегральне графiчне зображення дерегулювально'1 ефективостi (варiант переходу позитивного впливу в негативний)
1нтенсивтсть I <\ дерсгуляци, Ю11
I Ф
График апроксимованого вартнта диференцдйного граф1Ч1юго зображення дере гул яшйн о'[ ефективносп
Рис. 8. Диференщальне графiчне Рис. 9. Диференщальне графiчне
зображення дерегулювально'1 зображення дерегулювально'1
ефективостi (неапроксимований ефективностi (апроксимований
варiант переходу позитивного впливу в варiант переходу позитивного впливу в негативний) негативний)
СпоЫб 4 - динамiчне зображення ДР-ефективност^ на основi якого також формуеться такий специфiчний И метролопчний тип, як динамiчна ДР-ефективнiсть. Динамiчна ДР-ефектившсть - це сшввщношення мiж динамiч-ним ефектом вщ дерегулювання i змшою рiвнiв дерегулювання. Вона також може визначатися рiзними методами, кожен з яких веде до формування спе-цифiчного И метрологiчного виду (рис. 10). По-перше, це статична ДР-ефек-тивнiсть як спiввiдношення поточного дерегулювального ефекту i поточного масштабу, чи обсягу, дерегулювання. По-друге, це динамiчна ДР-ефектив-нiсть як спiввiдношення вщдаленого дерегулювального ефекту i поточного
обсягу дерегулювання. По-трете, це гiпердинамiчна ДЯ-ефектившсть як сшв-вiдношення гiпервiддаленого дерегулювального ефекту i поточного обсягу дерегулювання. По-четверте, це метагiпердинамiчна (iсторична) ДЯ-ефектив-шсть як спiввiдношення метагiпервiддаленого дерегулювального ефекту i поточного обсягу дерегулювання. Динамiчна ДЯ-ефектившсть може визначати-ся у двох варiантах: а) з позицш урахування чистого дерегулювального ефекту, коли ми беремо до уваги лише ту частину штегрального економiчного ефекту, яка виступае як функщя розвитку дерегулювальних процесiв.
Рис. 10. Методы динамiчного представлення дерегулювальног ефективностi
З позицш врахування цього чистого дерегулювального ефекту можна умовно виокремити кшька тишв (i вщповщш 1м формули) дерегулювально! ефективностi динамiчного порядку.
Тип 1 - статична дерегулювальна ефективнiсть (ДРС-ефектившсть), яка визначаеться за формулою
т-drc—n T~,drp j^. г,
E = Ef : DR
де: Edrc-n - статична дерегулювальна ефектившсть; E/P - поточний дерегу-
лювальний ефект, що проявляеться в короткотривалому ринковому перюд^ DR-масштаби дерегулювання.
Тип 2 - власне динамiчна дерегулювальна ефективнiсть, яка вже виз-начаеться як сшввщношення вiддаленого (проявляеться в довготривалому ринковому перюд^ дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання цього перiоду (ОЯ):
^-ДгД —п _ ^-ДгУ : ОЯ
Ь _ Ь/ : .
Тип 3 - гiпердинамiчна дерегулювальна ефектившсть як сшввщно-шення гiпервiддаленого (проявляеться в гшердовготривалому ринковому пе-
рюд^ дерегулювального ефекту (Ь/^) i масштабiв дерегулювання поточного перiоду (ОЯ):
^Дгку-п _ у-Дгку : ОЯ Ь _ Ь/ : .
Тип 4 - метагiпердинамiчна (навiть, можна сказати, iсторична) дерегулювальна ефектившсть як сшввщношення мiж метагiпервiддаленими дерегу-
лювальними ефектами (Ье/тку) i масштабами дерегулювання даного перюду (ОЯ) [1-4]:
^-Дгтку -п _ ^-Дгтку : ОЯ Ь _ Ь/ : .
Якщо динамiчна дерегулювальна ефектившсть дослщжуеться з позицiй ура-хування валового ефекту дерегулювання, умовно можна видшити iншi И типи.
Тип 1 - статична дерегулювальна ефектившсть, яка визначаеться за такою ж схемою, як i аналопчний тип ефективност^ що формуеться за принципом урахування чистого ефекту, тобто
Ьгс -" _ : ОЯ,
де: ЬДгс-™ - статична дерегулювальна ефектившсть (варiант валового чи чистого впливу); - поточний (чистий, який ще зб^аеться з валовим) ефект
дерегулювання; ОЯ-масштаби дерегулювання.
Тип 2 - динамiчна дерегулювальна ефектившсть у валовому варiантi, при визначенш яко! ми зiставляемо динамiчний валовий ефект (який висту-пае як сума статичного i власне динамiчного) i масштаби дерегулювання, тобто
-" _ [ь/р + Ь™]: ОЯ,
де: ЬМ-™ - динамiчна дерегулювальна ефектившсть у и валовому варiантi;
/ i Ь™ - дерегулювальт ефекти, вiдповiдно, поточний (проявляеться в
короткотривалому ринковому перiодi) i вщдалений (проявляеться в довготривалому ринковому перюд^; ОЯ-масштаби дерегулювання.
Тип 3 - гiпердинамiчна дерегулювальна ефективнiсть (у валовому ва-рiантi), що визначаеться як сшввщношення валового дерегулювального ефекту за весь перюд, включаючи кшець гiпердовготривалого ринкового перiоду i масштабiв дерегулювання:
т-,/гМ - V г т-Дгп . т-Дт . т-Дгку-, пп
Е = [Е/ + Е/ + Е/ ]: ВЯ,
де Е?гМ-™ - гiпердинамiчна дерегулювальна ефективнiсть (валовий варiант);
Е/р, Е/", Е(Ну - дерегулювальнi ефекти, вiдповiдно, поточний, вщдалений i
гiпервiддалений (що проявляються, вiдповiдно, в короткотривалому, довготри-валому i гiпердовготривалому ринкових перiодах); ВЯ - масштаби дерегулю-вання.
Тип 4 - метагiпердинамiчна (iсторична) дерегулювальна ефектившсть (валовий варiант) як спiввiдношення мiж валовим дерегулювальним ефектом, що формуеться впродовж уЫх ринкових перiодiв (тобто сума поточного, вщ-даленого, гшервщдаленого i метагiпервiддаленого ефектiв), i масштабiв дере-гулювання:
ЕДгткД = [еЕ(гР + / + Е^г^ + Е^^] : ВЯ
де: Е(тгЫ - ™ - метагiпердинамiчна (iсторична) дерегулювальна ефективнiсть
(валовий варiант); е(р , Е/", Е?/^, Е/гтк" - дерегулювальт ефекти, вщпо-
вiдно, поточний, вiддалений, гiпервiддалений, метагшервщдалений (проявляються, вiдповiдно, в короткотривалому, довготривалому, гшердовготривало-му i метагшервщдаленому ринковому перiодах).
Спосiб 5 i основний - формацiйний, внаслiдок i на основi якого формуеться так звана формацшна (iнтегральна, штегрально-формацшна) ДР-ефек-тивнiсть. За умов використання цього способу зображення дерегулювальна ефектившсть виступае як сшввщношення штегрального ефекту вщ дерегу-лювання i змши масштабiв дерегулювання. За формацiйного способу пред-ставлення дерегулювально! ефективностi ми спочатку окремо визначаемо вплив дерегулювання на кожну iз сфер господарських систем - економiчну, сощальну i духовну, що дае пiдстави видiлити три методи (рiзновиди) такого представлення: 1) власне економiчне представлення, за якого ми вщобра-жаемо те, як дерегулювання впливае на ефектившсть функцюнування еконо-мiчноl сфери господарських систем, на основi цього представлення формуеться так звана економiчна ДР-ефектившсть; 2) соцiальне представлення, за якого виявляемо вплив дерегулювання на ефектившсть функцюнування сощально! сфери господарських систем; 3) духовне (чи сощально-духовне, сощально-штелектуальне) представлення, коли прагнемо виявити те, як дерегулювання впливае на ефектившсть функцюнування духовно! сфери еконо-мiчних систем. Двом останшм методам представлення вщповщають таю ти-пи дерегулювально! ефективностi як сощальна i духовна.
Кожен iз трьох тишв дерегулювально! ефективностi може визначатися рiзними прийомами: а) з позицш чистого впливу дерегулювання на функщ-онування певно! сфери господарських систем; б) з позицш так званого валового впливу, коли ми враховуемо не тшьки чистий дерегулювальний ефект, що формуеться у межах певно! сфери господарських систем, а й той ефект, що проявляеться в сферах нижчого порядку. З позицш урахування лише чис-
того дерегулювального ефекту ми можемо виокремити формування вказаних вище трьох тишв дерегулювально1' ДР-ефективност - економiчноï, сощаль-но1 i духовноï, кожна з яких вщображае вплив дерегулювання на функщону-вання вiдповiдноï сфери господарських систем - економiчноï, соцiальноï i ду-ховноь Економiчна (чиста) дерегулювальна ефективнiсть визначаеться як
сшввщношення чистого економiчного дерегулювального ефекту (E/re) i мас-штабiв дерегулювання (DR):
j-dre- n _ j-dre . DR h _ hf • ,
соцiальна (чиста) - як спiввiдношення соцiального (чистого) дерегулювального ефекту (h/c) i масштабiв дерегулювання:
j-drc-n _ T-,drc : DR h _hf : '
а духовна (чиста) - як сшввщношення духовного (чистого) дерегулювального ефекту (Ed{d) i масштабiв дерегулювання:
j^drd-n _ T-,drd : DR h _ hf : '
При спробi виявити формацшну ДР-ефектившсть з позицiй валового впливу дерегулювання на ефектившсть функщонування господарських систем потрiбно зiставити валовий дерегулювальний ефект, який визначаеться як сума економiчного i соцiального ефектв, або сума економiчного, сощаль-ного i духовного ефектв, з масштабами дерегулювання.
Реалiзувавши такий метрологiчний шдхщ, ми можемо визначити ш-тегрально-формацшну ДР-ефектившсть, яка вiдображае вплив дерегулюваль-них процесiв не тiльки на ефектившсть функщонування економiчноï (чи яко-1'сь iншоï сфери), а й сощально1' i соцiально-духовноï сфер господарських систем. Умовно можна видшити два типи штегрально-формацшно1" ДР-ефектив-ностг неповну, i повну. Перша вщображае вплив дерегулювальних процесiв на ефектившсть функщонування економiчноï i соцiальноï сфер господарю-вання i визначаеться за формулою:
T-^ifdr - ww г T~dre . -r-idrsn тл п
E _[Ef + Ef ]-DR,
де: Efdr - ww - неповна штегрально-формацшна дерегулювальна ефективнiсть;
Ed/e i EfS- дерегулювальш ефекти, вiдповiдно, економiчного i соцiального
порядку; DR-масштаби дерегулювання.
Друга вщображуе вплив дерегулювальних процеЫв на ефективнiсть функцiонування економiчноï, сощально1" i духовно!" сфер:
T-^ifdr-wn г т-idre . т-drs . wirdn тлп
E _[Ef + Ef + Ef ]:DR,
де: Efdr-wn - повна штегрально-формацшна дерегулювальна ефектившсть; Edfe, EfS, Edfd - дерегулювальш ефекти, вщповщно, економiчного, сощаль-ного i духовного порядку.
IV. Висновки
Таким чином, у теоретичному економiчному аналiзi дерегулювальна ефективнiсть (вплив дерегулювання на економiчну ефективнiсть) зобража-еться рiзними способами.
По-перше, так званим точковим, коли вона розглядаеться як певне (i одне) сшввщношення мiж змiнами величини економiчних (дерегулювальних) ефекив i змiнами масштабiв дерегулювання. На основi точкового зображення формуеться такий метролопчний тип дерегулювально! ефективностi як точ-кова ДЯ-ефектившсть. Точкова ДЯ-ефектившсть може реалiзуватися у трьох варiантах: диференцiальному - як спiввiдношення диференщальних, тобто приростних величин вiдповiдних параметрiв дерегулювального ефекту i мас-штабiв дерегулювання; iнтегральному - як сшввщношення iнтегральних, тобто загальних величин дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання; змшаному - коли диференцiальнi величини дерегулювального ефекту зь ставляються з загальними масштабами дерегулювання.
По-друге, матричне (табличне чи векторне) зображення дерегулювально! ефективносп, за яким вона - це список (вектор) значень змш ефек-тивностi при вщповщних змiнах масштабiв дерегулювання. Матричне зображення також реалiзовуеться (може реалiзовуватись) у двох варiантах - прямому (коли певш значення дерегулювально! ефективност ставляться у вщпо-вщтсть до певних масштабiв дерегулювання) i оберненому (коли вже мас-штаби дерегулювання ставляться у вiдповiднiсть з певними значеннями величин дерегулювально! ефективносл).
По-трете, це графiчне зображення дерегулювально! ефективносл, за яким вона виступае як крива (графж), кожна точка яко! вказуе на змшу рiвнiв ефективностi при вiдповiдних змшах масштабiв дерегулювання. Графiчне зображення дерегулювально! ефективност може реалiзовуватись у трьох ва-рiантах: iнтегральному графiчному, при якому ДЯ-ефектившсть е кривою або графжом, кожна точка яко! вказуе на рiвнi ДЯ-ефективност при вщповщних масштабах дерегулювання систем; апроксимованому штегральному, коли ДЯ-ефектившсть уже розглядаеться як пряма, кожна точка яко! вказуе на рь вень ДЯ-ефективност при вщповщних масштабах дерегулювання систем; ди-ференцiальному, за якого ДЯ-ефектившсть - це пряма чи крива, кожна точка яко! вказуе на диференщальш значення рiвня ДЯ-ефективност при вщповщ-них змiнах масштабiв дерегулювання систем. Диференщальне зображення ДЯ-ефективностi може бути двояким - неапроксимованим, коли ДЯ-ефектив-шсть зображено у виглядi криво!, i апроксимованим, коли ïï зображують у виглядi зламаноï прямоï, яка мае зростаючу i спадисту дшянки.
По-четверте, це динамiчне зображення ДЯ-ефективносп, за яким вона - це сшввщношення мiж динамiчним ефектом дерегулювання i масштабами останньо!'. На основi цього зображення формуеться такий особливий чи специфiчний тип ДЯ-ефективност як динамiчна ДЯ-ефективнiсть. Вона може зображатись, принаймш, чотирма способами, кожен iз яких формуе специ-фiчний метрологiчний тип динамiчноï ДЯ-ефективносл: статичний - як сшв-вщношення поточного (в короткотривалому ринковому перюда) дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання; власне динамiчний - як сшввщ-ношення вiддаленого (в довготривалому ринковому перiодi) дерегулюваль-
ного ефекту i масштабiв дерегулювання; гiпердинамiчний - як сшввщношен-ня гiпервiддаленого (в гшервщдаленому ринковому перiодi) дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання; метагiпердинамiчний - як сшввщно-шення метагiпервiддаленого (в метагшервщдаленому ринковому перiодi) дерегулювального ефекту i масштабiв дерегулювання.
Динамiчна ДЯ-ефективнiсть може визначатися у двох варiантах - з врахуванням чистого i валового дерегулювального ефекту. У першому випад-ку дерегулювальнi ефекти певного перюду зiставляються з поточними масштабами дерегулювання. У другому - дерегулювальний ефект з наростаючим тдсумком (дерегулювальний ефект вищого порядку мютить у собi як складо-ву дерегулювальний ефект нижчого порядку) зютавляеться з поточними масштабами дерегулювання.
По-п'яте, це так зване формацшне представлення ДЯ-ефективностi, коли вона розглядаеться як сшввщношення мiж iнтегральним ефектом вiд дерегулювання i ïï масштабами. 1нтегральний ефект розглядаеться при цьому як сума чи едшсть економiчного, соцiального i духовного дерегулювальних ефектiв. На основi даного уявлення формуеться такий особливий метролопчний тип ДЯ-ефективност як формацшна ДЯ-ефективнiсть. Вона може бути троякою: власне економiчною, яка вщображае вплив дерегулювання на функцюнування економiчноï сфери господарських систем; сощальною, що вщоб-ражае вплив дерегулювання на ефектившсть функцюнування сощально!' сфери господарських систем; духовною, яка вщображае вплив дерегулювання на ефектившсть функцюнування духовноï сфери господарських систем. Кожен з формацшних (формацшно-метролопчних) тишв ДЯ-ефективностi може про-являтися у двох варiантах: з врахуванням чистого (коли ствставляються дерегулювальний ефект вщповщного типу i масштаби дерегулювання) i валового дерегулювального ефекту (коли ствставляються дерегулювальнш ефекти, що формуються за принципом "наростаючого пiдсумкум, тобто коли дерегулювальний ефект вищого порядку мютить у собi дерегулювальний ефект нижчих порядюв за масштабами дерегулювання).
Лггература
1. Дол1шн1й М.1., Копич 1.М., Загорський В.С. Становлення i розвиток систем еконо-шчного оцшювання перехщних економш: проблеми природи, типолопзаци i кшометричного анал1зу// Економетричш методи i модел1 в економщ: теор1я i практика. Ч. 1. - Льв1в, 1998. -С. 8-20.
2. Башнянин Г.1., Копич 1.М., Герцунь М.П., Коцупей В.М. Нацюнальш мшроеконо-мiчнi системи: проблеми типолопзаци i кшометричного анал1зу// Вюник Тернопшьсько1 ака-деми народного господарства. Спецвипуск 1. За матер. м1жнар. наук. конф. "Проблеми еконо-шчно1 1нтеграци Украши в Свропейський Союз: м1кроеконом1чний аспект" - Тернопшь: ТАНГ, 1997. - С. 27-29.
3. Башнянин Г.1., Копич 1.М. 1нтенсивш економ1чш системи: проблеми типолопзаци, юторично1 еволюци i клюметричного анал1зу// Вюник Тернопшьсько1 академи народного господарства. - Тернопшь: ТАНГ, 1998, вип. 3. - С. 6-16.
4. Башнянин Г.1., Копич 1.М. 1нтелектуальш економ1чш системи: проблеми природи, юторично1 i функцюнально1 типолопзаци та клюметричного анал1зу// Вюник Льв1всько1 ко-мерцшно! академи: Сер1я економ1чна. - Льв1в: Коопосв1та. - 1999, вип. 5. - С. 42-52.
