CC BY
13
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ!
УДК330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук; доц. О.С. Вербова, канд. екон. наук; доц. Г.€. Шпаргало, канд. екон. наук; асист О.М. Швець, канд. екон. наук - Львiвська КА; доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук -Львiвський регюнальний т-тут державного управлтня УАДУ
при Президентовi Украти
ЕФЕКТИВШСТЬ ДЕРЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ, КООПЕРАТИВНИХ I ПРИВАТНИХ М1КРОЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ У ПЕРЕХ1ДНИХ ЕКОНОМ1КАХ
Обгрунтовано основш принципи формування та здшснення дерегулювально! поломки держави. Здшснюеться порiвняльний аналiз дерегулювально! ефективностi i еластичносп державних, кооперативних i приватних систем.
Prof. G.I. Bashnyanyn; assoc. prof. O.S. Verbova; assoc. prof. G.Ye. Schpargalo, asyst. O.M. Schvets -L'viv commercial academy; assoc. prof. G.S. Tretyak-Lviv regional institute of the state management UASM beside President of Ukraine
The effectiveness deregulation of the state, cooperative and privacy microeconomical systems in transitive economics
It is proves the general principles of forming and realization deregulational politics of state. In this article realizes the comparative analysis of deregulation effectiveness and elasticity state, cooperative and private systems.
I. Вступ
У св1товш економ1чнш наущ проблема метролопчного (кшьюсного) анал1зу ефективносл дерегулювання економ1чних процеЫв анал1зуеться пе-реважно з позицш розвинено! ринково! економжи. На основ! цього устале-ним е загальний висновок про те, що дерегулювання здебшьшого позитивно впливае на економжу чи окрем1 !! сегменти. В сучаснш укра!нськш економ1ч-нш л1тератур1 проблема ефективност дерегулювальних процеЫв залишаеться мало дослщженою. Зокрема, не юнуе жодно! фундаментально! пращ, в якш би вона анал1зувалася в контекст! становлення та розвитку перехщно! еконо-мжи. Здебшьшого згадана проблема анал1зуеться абстрактно або на матер1ал1 так званих зрших чи розвинених економ1чних систем. В дослщженш ми праг-немо дослщити проблему ефективносл дерегулювальних процеЫв у перехщ-них економжах, як формуються i розвиваються в напрям1 становлення та розвитку змшаних систем, тобто ринково-державних та державно-ринкових систем.
Пропонована стаття вщр!зняеться вщ аналопчних дослщжень як у за-руб!жн!й, так i в!тчизняшй економ!чн!й л!тератур! як минулого, так i сучасно-го етапу розвитку економiчно! науки.
II. Постановка завдання
Метою нашо! CTaTTi е виявлення загальних методологiчних пiдходiв до метрологiчного вiдображення дерегулювально! ефективностi функщону-вання таких соцiально-економiчних типiв систем, як державш, кооперативнi i приватш шляхом порiвняльного аналiзу.
III. Результати
Пол^ика держави у сферi дерегулювання повинна бути диферен-цiйованою. В одних сферах нащонально! мiкроекономiчноl системи дерегулювання повинна "заходити" глибше i далi (в часi i в iнтенсивностi), а в ш-ших, навпаки, не так глибоко i не так далеко. Кооперативы системи сучасно! в^чизняно! економiки i е тим сектором, в якому розвиток процеЫв дерегулювання повинен бути менш iнтенсивним, нiж в державному (колишньому державному), i менш довготривалим.
Якщо в даному контекст робити порiвняльний аналiз трьох основних секторiв сучасно! перехщно! в^чизняно! економiки - державного, кооперативного i приватного, - то можна сформулювати такi узагальненi теоретичш положення. По-перше, за ступенем штенсивност дерегулювання економiч-них процесiв це повинш бути сектори, вiдповiдно, детенсивного, екстенсив-ного, iнтенсивного дерегулювання. Кооперативний сектор мае екстенсивне дерегулювання, в ньому процеси дерегулювання не повинш заходити надто глибоко, як, наприклад, у державному секторь А приватний сектор - це сектор з штенсивним дерегулюванням, оскшьки у ньому процеси дерегулювання найбшьше можуть супроводжуватися вщдаленими негативними економiчни-ми наслщками (рис. 1-3).
Рис. 1, 2. Детенсивне та екстенсивне дерегулювання державного сектора нацюнально'1 мiкроекономiчно'i системи (гтердовготривалий варiант)
Тобто, гiпердинамiчнi (найвщдалешш^ економiчнi наслщки негативного порядку подальшого поглиблення процеЫв дерегулювання в приватному секторi будуть найзначшшими, в кооперативному - середнiми, а в державному - найнезначшшими. Цю теоретичну i практичну обставину повинна враховувати практика розвитку дерегулювальних процеЫв у перехiдних еко-номжах. Iнтенсивнiсть розвитку процесiв дерегулювання повинна диференщ-юватися з врахуванням початкового рiвня регулювання тих чи шших систем.
Однак наш анашз ще! практики в перехiдний перюд розвитку в^чизняно! економiки свiдчить, що здебiльшого дерегулювання дiе шаблонно, без враху-вання специфiки економiчно! системи. На даний момент в Укра!ш вщбу-ваеться тотальне дерегулювання економiчних процесiв у усiх економiчних системах без винятку. Таке тотальне дерегулювання (чи гшердерегулювання) мае значш негативш економiчнi ефекти гiпервiддаленого (гiпердинамiчного) порядку. Однак вони через вказаш вище причини непомiтнi i без допомоги економiчно! теори побачити i зафжсувати !х у вiдносному i абсолютному ви-мiрi неможливо.
Рис. 3.1нтенсивне дерегулювання приватного сектора нащональноИ мiкроекономiчноi системи (гтердовготривалий варiант)
Рис. 4. Квазiчутливiсть державних економiчних систем до змши рiвня дерегулювання (варiант гтердовготривалого ринкового перюду)
По-друге, державш, кооперативы i приватш економiчнi системи в су-часнш перехiднiй економщ Укра!ни вiдрiзняються не тiльки початковим рiв-нем регулювання, але й ступенем чутливост до змiни рiвня дерегулювання, що не може не враховувати практика господарювання (як ^ звичайно, компа-ративiстська економiчна теорiя).
Наголошуемо, що дане теоретичне дослщження е компаративютсь-ким. Основна мета автора - зробити порiвняльний теоретичний (саме теоре-тичний, а не емшричний) аналiз рiзних економiчних систем, прюритетними з яких е системи кооперативного порядку. Такий компаративютський аналiз дае нам змогу вникнути у власну специфшу кооперативних економiчних систем. Якщо цi кооперативнi системи дослщжувати поза !х некооперативним "оточенням", то можна i не виявити !х власну специфiку. Тобто спецiальний аналiз кооперативних систем неодмiнно повинен переходити в загальний (ви-ходити за рамки кооперативних систем i входити у сферу систем некооперативного порядку, зокрема державних i приватних).
Дане дослщження вщбуваеться з метою формування основ компарати-вютсько! економiчноl теори, тобто кооперативно! компаративютсько! спещ-ально! галузi економiчних знань i економiчноl теори. Процес формування ще! науки повинен вiдбуватися у двох напрямках:
• формування основ елементарно! кооперативно! компаративштики, в центр яко! був би пор1вняльннй анал1з р1зних кооперативних систем;
вання, ЭЯ
• вищо! чи високо! кооперативно! компаративiстики, в якш би робився порiв-няльний аналiз кооперативних систем з некооперативними, переважно з державними i власне приватними системами.
З шшого боку, е вс шдстави видшити загальну кооперативну компа-ративютику 1 спещальну. У першш пор1вняльний анал1з повинен бути загаль-ним, а в другш - бшьш конкретним. Тобто загальна кооперативна компарати-вютика за сво!м характером е абстрактною, а спещальна - конкретною. Наш пор1вняльний анал1з кооперативних економ1чних систем бшьше наближений до вищого 1 до абстрактного. З одного боку, ми прагнемо кооперативну ком-паративютику розвивати як загальну, з шшого - як вишу кооперативну.
Державш, кооперативш 1 приватш економ1чш системи в перехщнш в1тчизнянш економщ е, вщповщно, кваз1чутливими, власне чутливими 1 гь перчутливими до змши р1вня регулювання. Тобто, в даному аспект кооперативш системи також займають пром1жне становище, вони е чутлившими до змши р1вня дерегулювання, шж державна система { значно менш чутлив1, шж власне приватш системи (рис. 4-6). Це означае, що негативний економ1чний ефект внаслщок розвитку процеЫв дерегулювання в гшердовготривалому ринковому перюд1 буде найменшим в державних системах, середшм - у кооперативних { найбшьшим - у чистих приватних системах. У гшердовготри-валому ринковому перюд1 кооперативш системи (розглядаемо !х як синкре-тичш економ1чш системи без видшення 1х внутржооперативно! специфжи) е традицшно чутливими (пом1рно чутливими) до змши р1вня дерегулювання, а державш { приватш - квазь { гшерчутливими вщповщно.
Рис. 5, 6. Чутлив^ть кооперативних i гтерчутливкть приватних економiчних систем до змши рiвня дерегулювання (варiант гтердовготривалого ринкового
перюду)
Пом1рна чутливють кооперативних систем до змши р1вня дерегулювання означае, що на практищ дерегулювання необхщно обачшше реал1зува-ти програми дерегулювання кооперативного сектора, шж державного, оскшь-ки негативш економ1чш ефекти цього процесу можуть бути значними (точш-ше кажучи, набагато значшшими, шж у державному сектор^. Це ще раз шд-тверджуе необхщшсть формування диференцшовано!, а не синкретично! по-л1тики дерегулювання, яка повинна враховувати такий момент, як р1зну чут-
ливють рiзних систем до посилення дерегулювання i, як наслщок, рiзний об-сяг негативного економiчного ефекту.
На практицi економiчного дерегулювання необхiдно зважати на ту очевидну обставину, що ступiнь чутливост рiзних кооперативних систем до змши рiвня дерегулювання (його посилення) е також рiзним в гшердовготри-валому ринковому перiодi. Якщо зробити загальний порiвняльний аналiз ад-мiнiстративних, перехщних i розвинених кооперативних систем, можна зробити такий висновок. Адмшютративш, перехщт i розвиненi кооперативнi системи е, вщповщно, квазiчутливими, власне чутливими i гiперчутливими до змiни рiвня дерегулювання. Найгострiше на його змшу реагують саме роз-виненi кооперативы системи, а найслабше - адмшютративш. Перехiднi еко-номiчнi системи за цим параметром 1х розвитку i функцiонування належать до промiжних. Вони мають середню (помiрну) чутливiсть до змши рiвня дерегулювання, а не значну чи гшерзначну, як, вщповщно, адмiнiстративнi i розвиненi (рис. 7-9).
Дерегулювання, ЭК
Рис. 7, 8. Квазiчутливiсть адмш^тративних i чутливкть перехiдних кооперативних систем до змши рiвня дерегулювання (варiант гтердовготривалого ринкового перюду)
Рiзний стушнь чутливост кооперативних систем до змши рiвня дерегулювання е вщображенням рiзного ступеня 1х початково! регульованостi.
Адмшютративш системи кооперативного порядку е, як вщомо, гшер-регульованими, тому навггь значна 1х дерегулювання в гшердовготривалому ринковому перiодi не призводить до значного зниження рiвня економiчноl ефективность Негативний економiчний ефект в таких системах е досить нез-начним (помiрним). Сучаснi вiтчизнянi перехiднi економiчнi системи - це вже системи зi значно меншим рiвнем державного регулювання, оскшьки в перiод 1991-2000 рр. вони вже були значно дерегульоваш. У таких системах в гшердовготривалому ринковому перiодi також формуеться негативний еко-номiчний ефект, але вiн за своею величиною буде вже значно бшьшим, нiж в адмшстративних кооперативних системах. У перехщних кооперативних системах негативний економiчний ефект не дуже значний, тому за певних умов можна ще продовжувати практичну реалiзацiю полiтики дерегулювання.
Виникае законом1рне запитання: якщо в гшердовготривалому ринко-вому перюд! у кооперативних системах внаслщок реал!заци вщповщно! поль тики дерегулювання формуеться вже значний негативний економ1чний ефект, то чи варто взагаш продовжувати цю дерегулювання, а якщо продов-жувати, то в яких масштабах чи межах? Вщповюти на це запитання конструктивно { конкретно можна лише тод1, коли ми виведемо науковий анашз за рамки гшердовготривалого (власне гшердовготривалого) перюду { розгля-немо функщонування певно! кооперативно! системи на всьому пром1жку гь пердовготривалого ринкового перюду { визначимо основну умову гшердов-готривало! дерегулювально! р1вноваги ц1е! системи. Можна вважати, що ко-оперативна економ1чна система перебувае у сташ гшердовготривало! дерегулювально! р1вноваги тод1, коли позитивш економ!чш ефекти дерегулювання в короткотривалому ринковому перюд! зр1вноважуються з негативними в гь пердовготривалому ринковому перюд!, тобто
Ее-р Ее-п '
де Е1Р-р 1 ЕНе1рп - позитивний { негативний економ1чний ефект, вщповщно, в
короткотривалому { гшердовготривалому ринкових перюдах. Виходимо з того, що у власне довготривалому ринковому перюд! дерегулювання шяк не впливае на р1вень економ1чно! ефективност функцюнування певно!' кооперативно! системи, тобто ! негативний, ! позитивний економ!чш ефекти або до-р!внюють нулю, або зр!вноважують вже один одного.
Дерегулювання кооперативних (або будь-яких шших) економ!чних систем можна продовжувати доти, поки дерегулювальна диср!вновага е ще позитивною або переводиться в дерегулювальну р!вновагу, що описуеться наведеним вище простим р!внянням, тобто коли
Евр > ЕЫР
Ее-р Ее-п '
Коли ж дерегулювальна диср!вновага економ!чно! системи досягае стану р!вноваги або перетворюеться в негативну диср!вновагу, за яко! нега-тивш економ!чн! ефекти в г!пердовготривалому ринковому перюд! вже почи-нають перевищувати !х позитивн! економ!чн! ефекти, тобто
Еер < ЕМр,
Л-^е-р е-р '
то дерегулювання в гшердовготривалому ринковому перюд! потр!бно не-гайно зупиняти. Практика дерегулювання повинна "згортатися" до нуля або навггь за значно! негативно! регулювально! диср!вноваги трансформуватися у практику посилення регулювальних процес!в. Тобто економ!чна пол!тика що-до кооперативного сектора нацюнально! м!кроеконом!чно! системи повинна змшюватися на прямо протилежну - програми дерегулювання в умовах юну-вання негативно! дерегулювально! диср!вноваги повинн! змшюватися програ-мами регулювання, точн!ше ререгулювання.
На нашу думку, подальше дерегулювання кооперативного сектора вгг-чизняно! економжи може призвести до значних економ!чних втрат. Щоправ-
да, деяк1 економюти вважають, що економ1чн1 втрати, яких зазнае коопера-тивний сектор вггчизняно1 економши внаслщок продовження пол^ики по-дальшого дерегулювання, будуть збалансоваш або навггь "перекритГ з "плюсом" економ1чними вигодами в некооперативному сектор1 економжи. Тобто, якщо держава перестае шдтримувати неефективний (менш ефективний) ко-оперативний сектор, то тим вона сприяе ращональному перерозподшу ресур-Ыв i доход1в м1ж кооперативною i некоперативною сферами нац1онально1 економжи на користь останньо!, що пiднiмае загальний рiвень ефективностi функцiонування нацiональноï мiкроекономiчноï системи.
Такий погляд i такий висновок е справедливим лише за умови, якщо брати до уваги лише економiчну ефектившсть функцiонування нацiональноï мiкроекономiчноï системи i лише у короткотривалому чи власне довготрива-лому ринковому перiодi ïï функцiонування i розвитку. За та^ умови подальше посилення рiвня дерегулювання кооперативного сектора економжи, зав-давши певних економiчних втрат останньому, позитивним чином вплине на загальну економiчну ефектившсть функщонування нацiональноï мжроеконо-мiчноï системи загалом. Однак лише з позицш власне економiчноï ефектив-ностi функщонування останньоï i тiльки в короткотривалому ринковому перь одi. Соцiальна i сощально-духовна ефективнiсть функцiонування нащональ-ноï мiкроекономiчноï системи не лише не шдвишуватиметься, але й занижу-ватиметься.
Сощальна ефективнiсть функцiонування певноï економiчноï системи знаходить свое вщображення в ступеш задоволення матерiальних потреб як певного колективу, так i суспшьства загалом. Видшяють два типи соцiальноï ефективность Тип перший - чиста сощальна ефективнiсть, яка, з точки зору кiлькiсноï, може бути представлена як сшввщношення абсолютних чи вщ-носних обсяпв виробництва споживчих товарiв i послуг, а також економiч-них витрат сощального порядку, тобто тих витрат, як прямо чи опосередко-вано спрямованi на задоволення матерiальних потреб людей: прямо - коли вони певш потреби задовольняють безпосередньо, а опосередковано - коли вони здшснюються з метою виготовлення певних споживчих товарiв i пос-луг, тобто
Es ^ Ps : ^ C s
або ES = dPs : dCs,
де: ES - чиста сощальна ефектившсть функщонування певноï економiчноï системи; Ps - блага i послуги сощального порядку (споживчi товари i послуги); Cs - сощальш витрати (прямi або непрям^ тобто, валовi соцiальнi витрати).
Прямими сощальними витратами ми називаемо ri витрати, якi безпосередньо пов'язаш з задоволенням певних соцiально-матерiальних потреб. Як правило, прямi соцiальнi витрати - це певна частина валового грошового доходу з вщповщним цшьовим використанням. Непрямими сощальними витратами називають ту частину економiчного грошового доходу, яка спрямована
на виготовлення певних споживчих товарiв. Разом прямi i непрямi соцiальнi витрати становлять валовi соцiальнi витрати, внаслiдок чого ми маемо в да-ному випадку таку структуру валових сощальних витрат:
I с?=1 С+1С
I =1 I =1 I=1
Де: С? - валовi соцiальнi витрати, С - прямi сощальш витрати, С^ - неп-
рямi соцiальнi витрати.
Рис. 9. Гтерчутливкть розвинених (у крагнах Заходу) кооперативних систем до змти рiвня дерегулювання (варiант гтердовготривалого ринкового перюду)
Рис. 10. Кривi сощальних витрат (варiант чистог екстенсифшаци в короткотривалому ринковому перюдI): С? - валовг витрати; С^ - непрямг
витрати
Непрямi сощальш витрати безпосередньо не впливають на обсяги ви-готовлених сощальних благ i послуг, тому криву валових сощальних витрат ми можемо отримати шляхом певного змщення вгору криво! непрямих сощальних витрат (рис. 10). Прямi i непрямi сощальш витрати по^зному впливають на економiчну ефектившсть функщонування певно! економiчно! систе-ми в короткотривалому ринковому перюдь Непрямi сощальш витрати позитивно впливають на економiчну результатившсть функцiонування економiч-них систем, оскшьки вони збiльшують (в умовах чисто! екстенсифжаци - пря-мопропорцiйно, так само прямопропорцiйно зростають обсяги виробництва споживчих товарiв i соцiальних витрат) обсяги виробництва споживчих това-рiв безпосередньо, а прямi - негативно, оскiльки вони безпосередньо не аку-мулюються нi в споживчих товарах, ш в швестицшних товарах) (рис. 11-12).
Цей протилежно спрямований вплив прямих i непрямих сощальних витрат на рiвень економiчно! ефективностi функцiонування певно! економiч-но! системи найбiльш виражено проявляеться лише в короткотривалому ринковому перюдь У довготривалому i, особливо, гшердовготривалому перiодi характер залежностi мiж вказаними параметрами може бути зовЫм шшим.
Перший тип соцiально! ефективностi - чиста сощальна ефективнiсть -перебувае у прямш залежностi вiд обсяпв непрямих соцiальних витрат, тоб-то, вщ спiввiдношення мiж прямими (як жодних благ ще не створюють) i
непрямими (як створюють певнi соцiальнi блага i послуги у формi тих чи ш-ших споживчих товарiв i послуг) сощальними витратами. Чим бiльшими е непрямi соцiальнi витрати, тим вищим буде рiвень прямо! сощально! ефек-тивностi, оскiльки пропорцiйно (в умовах чисто! екстенсифжаци, звичайно) до зростання обсяпв непрямих соцiальних витрат зростатимуть i обсяги виго-товлених сощальних благ. Елементарна формула чисто! сощально! ефектив-ностi мае такий вигляд:
е:=1 р: I (сг+с:)
г =1 г =1
або Е: = йР:: й(с:'+С<)
де ЕП - чиста соцiальна ефективнiсть функцiонування певно! економiчно! сис-теми в короткотривалому ринковому перюдь
Рис. 11,12. Позитивний вплив непрямих i негативний вплив прямих сощальних витрат на економiчну ефектившсть функщонування певних економiчних систем у короткотривалому ринковому перiодi (варiант чисто'1
екстенсифкаци)
Чиста сощальна ефектившсть вщображае елiмiнований вплив загаль-них (валових) сощальних витрат на обсяги виробництва сощального порядку (споживчi товари i послуги). На вщмшу вщ не! другий тип соцiально! ефек-тивностi - валова соцiальна ефектившсть - вщображае вплив соцiальних витрат (як прямих, так i непрямих, тобто валових) на обсяги виробництва не тшьки сощальних, але й економiчних благ в !х широкому розумiннi. Не заг-либлюючись у дану проблему, вiдзначимо лише, що в короткотривалому ринковому перiодi вплив соцiальних витрат на обсяги економiчно! дiяльнос-тi, а отже, i на загальну економiчну ефектившсть функщонування певно! еко-номiчно! системи може бути ^ як правило, е негативним. Зумовлено це тим, що в короткотривалому ринковому перiодi сощальш витрати прямого порядку розглядаються лише як певний виток iз загальних економiчних витрат, на !х величину зменшуються останнi, а отже, й пропорцшно зменшуватимуться i обсяги виробництва економiчних благ (рис. 13).
Загальна формула валово! сощально! ефективносл виглядае так:
(Р + Р): I (С + С?),
Е
де: - валова соцiальна ефективнiсть функцюнування певно! економiчно! системи; рче - валовi (загальнi) економiчнi обсяги виробництва; р^ - валовi
соцiальнi обсяги виробництва; С - валовi економiчнi витрати; С - валовi
соцiальнi витрати.
Валова соцiальна ефектившсть у короткотривалому ринковому перь одi мае тенденцiю до зниження через негативний вплив на обсяги виробництва певних сощальних витрат. За сво!м характером валова соцiальна ефектившсть е фактично соцiально-економiчною ефектившстю, оскiльки вона вщоб-ражае зв'язок мiж витратами як соцiального, так i економiчного порядку, а та-кож результатами функцiонування певно! економiчно! системи як економiч-ного, так i соцiального порядку. Такий синтетичний характер показника вало-во! сощально! ефективностi завуальовуе вплив власне сощальних витрат на результатившсть функцiонування певно! економiчно! системи. У ньому ре-зультативнiсть функцiонування певно! економiчно! системи розглядаеться як результат сукупно! дй як економiчних, так i соцiальних факторiв, як еконо-мiчних, так i соцiальних витрат. Вияв впливу власне соцiальних факторiв на результатившсть функцюнування економiчно! системи вимагае здшснення процедури елiмiнацil впливу власне економiчних факторiв.
(С1 + С!)1 (С: + С% витрати, с! + ^
Рис. 13. Крива валовое сощально'1 ефективностi (соцiально-економiчно'i) в короткотривалому ринковому перiодi (варiант чисто'1 детенсифшаци)
Рис. 14. Економiчна ефектившсть ререгулювання кооперативних систем в короткотривалому ринковому перiодi (варiант чисто'1 екстенсифшаци)
Таким чином, шдсумовуючи сказане вище, зазначимо, що нацюнальш перехщш кооперативш економiчнi системи за ступенем початкового регулю-вання переважно е помiрно регульоваш i власне чи середньо чутливi до змши рiвня дерегулювання (й поглиблення), також вони вступили в "зону" негативно! дерегулювально! дисрiвноваги, а тому полггику !х подальшого дерегулювання необхщно не тiльки призупинити, але й змiнювати на прямо протилеж-ну - практичну реалiзацiю державних програм !х ререгулювання. Ця ререгулювання кооперативного сектора економжи неоднозначно впливае на ефектившсть функцюнування цього сектора i нацюнально! мiкроекономiчно! системи загалом. Вона, без сумнiву, сприяе шдвищенню рiвня економiчно!
ефективност функщонування кооперативно! економiчно! системи, особливо в короткотривалому ринковому перюдь Однак, на думку деяких фахiвцiв, та-ке дерегулювання негативно впливае на результативнiсть функщонування на-цiонально! мiкроекономiчно! системи загалом. Вважаеться, що ререгулюван-ня супроводжуеться певною монополiзацiею кооперативного сектора i фор-муе потенцiйну монополiю, яка штучно створюе сприятливий режим для функщонування кооперативного сектора економжи i цим створюе певнi пе-решкоди на шляху рацiонального перерозподiлу ресурЫв в нацiональнiй мж-роекономiчнiй системь Така уява вiдповiдае дiйсностi лише за певних умов, на яких необхщно неодмшно закцентувати увагу.
По-перше, цей вплив на результатившсть функщонування нащональ-но! мiкроекономiчно! системи е негативним лише тод^ коли ререгулювання виходить за певнi межi, е надмiрною i виступае як гшерререгулювання. П-перререгулювання деформуе нацiональну систему розподшу ресурсiв. Вона формуе надлишковий розподiл ресурсiв в кооперативний сектор вггчизняно! нацiонально! мiкроекономiчно! системи ^ вiдповiдно, недостатнiй розподiл в некооперативний, тобто в ус iншi сектори нащонально! мiкроекономiчно! системи некооперативного порядку. В умовах тако! гiперререгулювання кооперативний сектор економжи розвиваеться за рахунок некооперативного. У першому формуються надлишковi грошовi доходи (щодо чистого конкурентного рiвня), а в другому, навпаки, - недостатш.
Сучасна економiчна теорiя вважае, що так званий нормальний (об'ек-тивно обумовлений, найращональшший i найефективнiший з погляду резуль-татiв функцiонування нацiонально! мiкроекономiчно! системи загалом) рь вень грошових доходiв формуеться лише в такш конкурентнiй ринковiй сис-темi, яка е близькою до чисто! чи абсолютно чисто! конкурентно! системи. Будь-яке вщхилення вщ ще! об'ективно! передумови означае, що система розподшу ресурЫв i доходiв е деформованою, i вона здiйснюеться на користь лише певно! сфери нащонально! мiкроекономiчно! системи. Навггь за незнач-но! монополiзацi! вигоди певно! економiчно! системи починають перевищу-вати шкоду, що формуеться в шших сферах нащонально! економши. У кон-текстi нашого аналiзу економiчна вигода, що формуеться в умовах гшерререгулювання кооперативного сектора економжи, е меншою, тж недоотрима-ний дохiд (вмiненi витрати) в шших некооперативних секторах. Ми тут фак-тично розглядаемо ту економiчну ситуащю, коли в кооперативному секторi вiтчизняно! економiки в умовах гшерререгулювання починае формуватися так званий вмшений грошовий дохщ, пiд яким ми розумiемо нездiйсненi еко-номiчнi витрати.
По-друге, ререгулювання, яка виходить за певш межi, негативно впливае на результатившсть функщонування нащонально! мiкроекономiчно! системи, занижуе !!. Однак такий висновок е справедливим, якщо мова йде про власне економiчнi аспекти вимiру рiвня результативност функцiонування на-цiонально! мiкроекономiчно! системи. Економiчна ефективнiсть функщону-вання нащонально! мiкроекономiчно! системи загалом занижуеться. Однак це не означае, що занижуеться рiвень !! соцiально-економiчно! i сощально-ду-
ховно" ефективность Зазвичай остання в умовах гшерререгулювання зростае, що робить допустимим процес певноï гiперререгулювання кооперативних систем.
По-трете, аналiз впливу процесiв ререгулювання кооперативного сек-тра економiки на ефектившсть функщонування нацiональноï мiкроекономiч-ноï системи необхщно робити в контекстi того чи шшого ринкового перiоду. У короткотривалому ринковому перiодi ререгулювання сприяе формуванню позитивних економiчних ефектiв, особливо якщо ïï оцiнювати з позицш ште-ресiв розвитку власне кооперативного сектора вггчизняно1" економiки (рис. 14).
У гшердовготривалому ринковому перiодi зв'язок мiж рiвнем еконо-мiчноï ефективност i ступенем ререгулювання стае негативним, вщ'емним. Загалом економiчна система перебувае у сташ ререгулювально" рiвноваги, коли позитивш ефекти ререгулювання зрiвноважують ïï негативними ефекта-ми, тобто коли
EP = Enrr або (e2 - ED = E - E2).
IV. Висновки
Як бачимо, ререгулювання кооперативних економiчних систем не пот-рiбно ощнювати однозначно, оскiльки вона може мати як позитивний, так i негативний економiчний ефекти, залежно, в якому ринковому перiодi вона вiдбуваеться i в якому ринковому перiодi ми робимо ïï науковий аналiз.
Економiчна теорiя i практика господарювання часто лише позитивно ощнюють ререгулювання, оскшьки очевиднiшими е ïï позитивнi економiчнi ефекти в короткотривалому ринковому перюдь За межi цього перiоду ми ви-ходимо дуже рiдко i тому висновок, який формулюеться в рамках функщ-онального аналiзу, дуже часто абсолютизуеться, розглядаеться як такий, що е справедливим у будь-якому ринковому перюдь
УДК 336:76 Проф. О.Д. Вовчак, д-р екон. наук;
acnip. О.1. Шамрай - ЛьвЬвська КА
ЧИННИКИ ТА УМОВИ ВИНИКНЕННЯ РИЗИК1В У БАНК1ВСЬКОМУ М1КРОКРЕДИТУВАНН1
Розглянуто передумови юнування та чинники виникнення ризиюв банювського мiкрокредитування, висвiтлено сучасш пiдходи до визначення кредитних ризиюв у банкiвському мiкрокредитуваннi, окреслено ïx класифiкацiю та напрями ïx удоскона-лення
Ключовi слова: мшрокредитування, кредитний ризик, чинники ризиюв мшрок-редитування, умови мшрокредитування.
Prof. O.D. Vovchak;post-graduate O.I. Schamraj-L'viv commercial academy
Factors and terms of origin of risks are in bank small crediting
Pre-conditions of existence and factors of origin of risks of the bank small crediting are considered, the modern going is reflected near determination of credit risks in the bank small crediting, outlined their classification and directions of improvement.
