Дерегуляційна еластичність економічних систем: поняття, загальна формула, типи і види Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1

УДК 330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук -Львiвська КА;

доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук - Львiвський Р1ДУ НАДУ при Президентовi Украти; здобувач М.С. Хом'як, канд. екон. наук -

Львiвська КА

ДЕРЕГУЛЯЦ1ЙНА ЕЛАСТИЧН1СТЬ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ: ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНА ФОРМУЛА, ТИПИ I ВИДИ

Розглянуто поняття дерегуляцшно'1 едастичносп та способи п визначення. Про-аналiзовано позитивну, нейтральну i негативну дерегуляцiйну еластичнiсть, охарактеризовано основы 1'хш типи. Обгрунтовано необхщнють врахування дерегудядшнох елатичностi пiд час розроблення дерегулядшнох полiтики держави.

Ключов1 слова: дерегудядшна еластичнiсть, економiчнi системи, типи дерегу-лядшнох еластичностi.

Вступ. Становления ринковоi економжи в Укршш характеризуеться переходом вщ комаидио-адмiиiстративиоi до змiшаноi системи господарю-вання. Зумовлено це тим, що директивна економжа, яка базувалася тiльки на державному регулюванш, виявилася неефективною i зумовила зниження тем-пiв як економiчного зростання, так i добробуту населення. З огляду на це, постае необхщшсть вивчення теорн дерегуляцii економiчних процесiв зага-лом i дерегуляцшно1" еластичностi економiчних систем зокрема.

Окремi аспекти теорii дерегуляцii економiчних процешв висвiтлено у працях Р. Бара, С. Брю, Р. Дорнбуша, К. Макконнела, А. Маршала, Н. Менкью, Дж. С. Мшя, В. Ойкена, В. Пет^ А. Смiта, П. Самуельсона, С. Фь шера, Дж. Хшса, А. Худокормова, Й. Шумпетера [1-13] та iнших економiстiв. Однак, залишаеться недостатньо дослiдженими питання ефективносл дерегу-лятивних процесiв в економжах перехiдного типу.

Мета роботи полягае в дослщженш дерегуляцiйних процесiв у пере-хiдних економiках. Задля й досягнення з'ясовано сутнiсть поняття "дерегуля-цiйна еластичшсть", виокремлено та охарактеризовано основш типи i види дерегуляцшно1" еластичностi.

Виклад основного матерiалу. Рiзнi економiчнi системи по-рiзному реагують на змшу дерегуляцiйного режиму (найчастiше на його посилення), тобто вони е рiзночутливими до цього економiчного процесу (до практики дерегуляцн). Чутливiсть економiчних систем до змiни рiвня 1'х дерегуляцii на-зивають дерегуляцiйною еластичнiстю, яка характеризуеться не лише яюсно, але й кiлькiсно чи метролопчно. З боку суто якiсного, дерегуляцшна еластич-нiсть - це чутливють (та чи iнша, з ^ею чи iншою кiлькiсною визначенiстю, що не принципово для ординального аналiзу цього параметра) економiчних систем до змши (посилення) дерегуляцiйного режиму. А з боку кшьюсного, чи метролопчного (кардинального), дерегуляцiйна еластичнiсть - це мiра чи ступiнь чутливостi тих чи шших економiчних систем до змши (посилення)

дерегуляцiйного режиму. В останньому випадку дерегуляцiйну еластичшсть визначають за такою ж загальною схемою, як i дерегуляцiйну ефекгившсть. Для цього необхiдно зiставити мiж собою диференцiальнi (приростнi) значення економiчного ефекту (валового чи чистого) (Ее) i масштабiв дерегуляци (ВЯ):

Ее-¿г = — X 100. (1)

а—Я

У процес метрологiчного аналiзу дерегуляцшно! еластичностi варто розрiзняти два можливих варiанти 11 визначення - чистий i валовий. За чистого варiанта треба зютавляти чистий дерегуляцiйний ефект i масштаби дерегуляци (тобто шнорувати вплив усiх iнших факторiв на формування та змшу за-гального рiвня економiчноl ефективностi функцiонування тих чи шших еко-номiчних систем). За валового варiанта метрологiчного вщображення дерегу-ляцшно! еластичностi дерегуляцiю розглядаемо лише як один iз факторiв формування та змiни загального рiвня економiчноl ефективностi функцюну-вання тих чи шших господарських систем, тобто "виловлюемо" не чистий i власний вплив дерегуляци на ефективнiсть функщонування тих чи iнших господарських систем, а загальний вплив на попередньо сформований рiвень 1хньо1 економiчноl ефективность

1накше кажучи, за чистого метролопчного аналiзу цього параметра ми розглядаемо дерегуляцш як фактор формування (причому единий, вс iншi "вiдкидаються" як таю, що не дiють, або як таю, дiя яких дорiвнюе нулю) економiчноl ефективностi. А за валового метролопчного аналiзу дерегуляцiя розглядаеться як фактор змши (а не формування) такого параметра, як ефектившсть функщонування певних господарських систем. Це зауваження мае принципове значення, осюльки загальна формула дерегуляцшно! еластичнос-т залежить вiд того, в яюй якостi ми розглядаемо дерегуляцш - як фактор формування чи як фактор змши загального рiвня економiчноl ефективност функцiонування господарських систем. У першому випадку ми повинш зю-тавляти дерегуляцiйнi ефекти (Е) i масштаби дерегуляци, тобто

Ее-аг = ¿Еа/ : ¿—Я. (2)

У другому - загальний рiвень економiчноl ефективностi (точнiше, його диференщальне чи приростне значення) i масштаби дерегуляци

Ее-аг = аЕе: а—Я . (3)

Обидва шдходи допустим^ а вибiр одного з них залежить вщ щлей i завдань аналiзу. В одних випадках дерегуляцш дощльно розглядати як фактор формування рiвня економiчноl ефективностi, а в iнших - як фактор змши. У нашому дослщженш ми будемо користуватися обома шдходами.

Умовно можна видiлити, принаймш, три типи дерегуляцшно! еластич-носл. Наведемо коротку характеристику кожного з них.

Тип 1 - позитивна дерегуляцшна еластичшсть (ЕР-аг) як певна позитивна реакщя економiчних систем на посилення дерегулящйного режиму. За умов И формування вщповщний коефiцiент еластичностi завжди бшьший вiд нуля:

Ер-Сг = (СЕе: СВЯ>0

(4)

де ЕРе-лг - позитивна дерегуляцшна еластичнiсть, Ее - економiчна ефектив-

нiсть функцiонування господарських систем, БЯ - масштаби дерегуляци.

Кривi позитивно! дерегуляцшно! еластичностi формуються навколо умовно! бiсектриси, яка мае позитивний кут нахилу до ос "масштаби дерегуляци" (рис. 1).

тк, ¡он г

Рис. 1. Кривi позитивно'1 дерегуляцшног еластичностi економiчних систем (апроксимований варiант): Ер-Лг, Ер-Лг, ЕР-С3г — кривi позитивное дерегуляцшног еластичностц вiдповiдно — першого, другого i третього порядку

Позитивна дерегуляцшна еластичшсть (ЕР) може бути рiзною за рiв-

нем. По-перше, гiпервисокою (ЕР-Ст), коли певна економiчна система дуже

сильно реагуе на змшу (посилення) дерегуляцiйного режиму i реагуе позитивно. За умов 11 формування вiдповiдний коефiцiент е бшьшим (значно бiль-шим) за одиницю

Ее-Сг = сСЕе: СВЯ>1 . (5)

По-друге, високою, коли певна економiчна система сильно реагуе на посилення дерегуляцшного режиму i також позитивно, а вiдповiдний коефь цiент також бiльший за одиницю (але вже не настiльки, як у першому випадку)

Ее-Сг = с1Ее: СВЯ >1 . (6)

По-трете, нормальною, коли економiчна система помiрно реагуе на посилення масштабiв дерегуляци, а коефщент дорiвнюе (або майже дорiв-нюе) одиницi:

Ее-Сг = СЕ: СВЯ«1 . (7)

По-четверте, квазшормальною, за яко! економiчна система слабо реагуе на змшу рiвня дерегуляци, а вщповщний коефiцiент еластичностi мен-ший за одиницю

Ее-Сг = с1Ее: СВЯ <1 . (8)

По-п'яте, гшонормальною, за яко! реакцiя певно! економiчно! системи на змiну (посилення) дерегуляцшного режиму е слабкою, але ще позитивною i вщ-повiдний коефщент еластичностi менший за одиницю, але бшьший вiд нуля:

Ее -сг = с1Ее: СБЯ <1 . (9)

За ступенем чутливост до змши (посилення) дерегуляцшного режиму вс економiчнi системи, що дерегулюються, можна подiлити на п'ять типiв: 1) метагiперчутливi (МГЕ-системи); 2) гiперчутливi (ГРЕ-системи); 3) чутливi (Е-системи); 4) квазiчутливi (КЕ-системи); 5) слабочутливi (гiпочутливi) (ГПЕ-системи) (рис. 2).

Типи еконошчних систем

Тип 1 Тип 2 Тип 3 Тип 4 Тип 5

1 1 1 1 1

Мстаппср- Гшерчутлиш Чушив1 системи Е-системи Кваз1чутлиш Слабочутлиы

чутлив1 системи МГЕ-системи системи ГРЕ-систми системи КЕ-системи системи ГПЕ-системи

1 1 1 4 4

Якам значениям позитивно! дерегуляцшног тастичностх характеризуються ?

1 1 1 * 1

Ее-Л ~ с!Е • Ее-* - с1Е 1 Ее-лг~йЕ Ее-Лг~(1Е и &

<ЮЯ> 1 сЮЯ>1 (ЮК=\ <ЮЯ< 1 сЮЯ<\

Рис. 2. Види (типи) економiчних систем за параметром позитивное

дерегуляцШно'1 еластичностi

Ус вони позитивно реагують на змшу (посилення) дерегуляцшного режиму, але з рiзною силою, рiзною мiрою чи штенсившстю, що графiчно зображено на рис. 3.

Економ!чна

Рис. 3. Кривi дерегуляцшног ефективностi (валового типу): а) метагтерчутливих, б) гтерчутливих, в) чутливих, г) кваз1чутливих, д) слабочутливих економ1чних

систем (вариант позитивного впливу)

Крива дерегуляцшно! еластичност метагшерчутливих систем лежить над умовною бюектрисою i намагаеться змютитися у бж вертикально! прямо!

(до ос "економiчна ефективнiстьм), а крива дерегуляцшно! еластичностi гь перчутливих систем тяжiе до горизонтально! прямо! (щодо ос "iнтенсивнiсть дерегуляцii"). Загальний висновок: чим чутливша та чи iнша система до по-силення дерегуляцiйного режиму, тим ефектившша практика дерегуляцii, тим актившше !! треба здiйснювати. Щодо таких систем дерегуляцшна поль тика держави повинна бути посилена. Однак при цьому не варто упускати з-шд уваги одну дуже важливу обставину, а саме: дерегулювати надмiрно чут-ливi системи, з одного боку, випдшше, нiж слабочутлив^ але тiльки з пози-цш мiкроекономiчного рiвня.

Тип 2 - нейтральна дерегуляцшна еластичшсть (Е^аг), яка юнуе тодi,

коли певна економiчна система нiяк або майже шяк (слабо позитивно чи слабо негативно) не реагуе на посилення дерегуляцшного режиму. Кривi нейтрально! дерегуляцiйноi еластичностi "тяжiють" до горизонтально! прямо!, вони е або слабовисхiдними, або власне горизонтальними, або слабопо-хiдними (рис. 4).

Рис. 4. Кривi нейтральное дерегуляцшно'1 еластичностi економiчних систем (апроксимований варшнт): Е л , Е л , Е л - кривь нейтрально1

> * г / аг ' 1—*е_аг ' 1—*е_аг * *

дерегуляцшног еластичностi економiчних систем, вiдповiдно, першого, другого i

третього порядку

Залежно вiд особливостей реакци господарських систем на змiну дерегуляцшного режиму також можна виокремити рiзнi види цього другого типу дерегуляцшно! еластичностг

а) гшопозитивна нейтральна дерегуляцiйна еластичнiсть (Еп™а^Р) -

формуеться тодi, коли економiчна система дуже слаба, але позитивно реагуе на посилення дерегуляцшного режиму, а вщповщний коефщент еластичнос-тi мае позитивний знак

Ее_аг = аЕе: сЮЯ « 0 (+); (10)

б) власне нейтральна дерегуляцшна еластичшсть, якою володшть такi економiчнi системи, як нiяк (нi позитивно, т негативно) не реагують на посилення дерегуляцшного режиму, тому коефщент еластичност дорiвнюе нулю

Ее_аг = аЕе: сЮЯ = 0; (11)

в) гшонегативна нейтральна дерегуляцiйна еластичнiсть (ЕП-аг") -

мае мiсце тод^ коли певна економiчна система слабо негативно (або майже нейтрально, але з вщ'емного боку) реагуе на посилення дерегуляцшного режиму, а вщповщний коефiцiент, як i за першого виду, близький до нуля, але е вщ'емним, тобто

Ее-ре = СЕе: соя « 0 (-). (12)

Якщо економiчна система нiяк (або майже шяк) не реагуе на посилення дерегуляцшного режиму, то це означае, що свого часу и регулящя здiйснювалась помилково або була непотрiбна, бо також не впливала на ре-зультативнiсть функцюнування ^е! чи шшо! економiчноi системи (або еконо-мiчна система вмшо обiйшла певний регуляцiйний режим i його втрати ком-пенсувалися шшим способом - законним або тшьовим).

Залежно вiд ступеня чутливостi економiчних систем до посилення дерегуляцшного режиму, !х можна подiлити на три види (рис. 5):

економ1чт системи з гшопозитивною чутливштю, як дуже слабо, а все-таки позитивно реагують на посилення дерегулящйного режиму; економ1чт системи з нейтральною чутливютю, або абсолютно нечутлив1 до дерегуляци системи;

економ1чт системи з гшонегативною чутливютю, як дуже слабо, але негативно реагують на посилення дерегуляци.

Рис. 5. Види економiчних систем за параметром нейтральное дерегуляцшног

еластичностi

Кривi дерегуляцшно! еластичност перших е слабо висхщними, других - горизонтальними, а трета - слабо нисхщними (рис. 6).

Тип 3 - негативна дерегуляцшна еластичшсть (Ее-йг), яка мае мiсце

тодi, коли певна економiчна система негативно реагуе на посилення дерегуляцшного режиму, а вщповщш коефщенти еластичностi меншi вiд нуля:

Епе-аг = с1Ее: сЮЯ < 0 . (13)

Кривi негативно! дерегуляцiйноi еластичност е нисхiдними i "розта-шовуються" пiд вiд,емним кутом нахилу навколо умовно! бiсектриси (рис. 7).

Рис. 6. Кривi дерегуляцШно'1 ефективностi (валового типу): а) гтопозитивно чутливих, б) нейтрально чутливих, в) гтонегативно чутливих систем

Еконолпчна

1нтенсившсть дере гул я цп , ЮЯ

Рис. 7. Кривi негативно'1 дерегуляцШно'1 еластичностi економiчних систем (апроксимовании варшнт): Ее-сг, Ее-аг, Ее-аг - кривг негативно1 дерегуляцшног еластичност1 економ1чних систем першого, другого I третього порядку

Негативна дерегуляцшна еластичшсть також бувае рiзних видiв. 1. Гшервисока негативна дерегуляцiйна еластичнiсть (ЕП^Г), за яко! економiчна система дуже сильно (i негативно) реагуе на посилення дерегуляцшного режиму. Вщповщний коефщент еластичностi е значно менший за -1

СЕе:СВЯ <-1 . (14)

У<пк - ку

Ее-Сг

2. Висока негативна дерегуляцшна еластичшсть (ЕП-оУ), за яко! вщпо-

вщний коефiцiент е також менший за -1, але значно меншою мiрою, нiж у по-передньому випадку, це означае, що економiчна система сильно ^ негативно) реагуе на змшу (посилення) дерегуляцшного режиму

(15)

Епек-/Г = СЕе: СВЯ <-1

3. Нормальна негативна дерегуляцшна еластичшсть (ЕП-аП), за яко!

вiдповiдний коефiцiент дорiвнюе -1, а економiчна система помiрно реагуе на посилення дерегуляцшного режиму:

ЕПС-П = с1Ее: сЮЯ . (16)

4. Квазшормальна (напiвнормальна, деякою мiрою нормальна) дерегу-

• " / т-пк-кп \

ляцiина еластичнiсть (Ее-Сг ), за яко1 реакщя системи на посилення масшта-

бiв дерегуляцi1 е слабою i здшснюеться в негативному напрямi, а вщповщт коефщенти еластичностi бiльшi за -1

(17)

ЕП---1? = сЕЕе: СОЯ >-1

5. Гiпонормальна негативна дерегуляцшна еластичнiсть (Е^-сТ )• Во-

на мае мiсце тодi, коли певна економiчна система дуже слабо реагуе ( також негативно) на змшу (посилення) дерегуляцiИного режиму, а вщповщт коефь цiенти ще бiльшi за -1, нiж у попередньому випадку

у-рпк- тп Ег-Сг

СЕ : СБЯ>-1

(18)

Така рiзна негативна чутливiсть систем до посилення дерегуляцшного режиму дае шдстави класифiкувати 1х на: метагшерчутлив^ гiперчутливi, чутливi, квазiчутливi, слабочутливi (рис. 8).

Типи екопошчних систем

ж

Тип 1 Тип 2 Тип 3 Тип 4 Тип 5

1 1 1 1 1

Метаппер- Пперчутлив1 Чутлив1 Кваз!чутлив1 Слабочутлиш

чутлив1 системи системи системи системи системи

МГЕ-системи ГРЕ-систми Е-системи КЕ-системи ГРЕ-сисгеми

1 1 1 1

Яким значениям негативно! дерегулящйног еластичност1 характеризуешься?

1 1 1 1 1

Ee-.tr аЕ Е/е~(1г аЕ Ее^г ~ йЕ Е/ е-(¡г СЛ-Е/ = с1Е

сЮЯ<-1 сЮЯ<-1 сЮЯ>-1 сЮЯ>-1

Рис. 8. Види (типи) економiчних систем за параметром негативноI

дерегуляцШно'1 еластичностi

Кривi дерегуляцшно! ефективностi цих типiв економiчних систем ма-ють нисхiдниИ характер i "розташовуються" пiд вiд,емним кутом нахилу до ос мiнтенсивнiсть дерегуляцi1м (рис. 9).

Формулюючи дерегуляцiИну полiтику, держава повинна враховувати дерегуляцшниИ тип економiчних систем i ступiнь 1хньо1 чутливост до змiни дерегуляцiИного режиму. Якщо, наприклад, економiчна система е гшерчут-ливою (чи навiть метагiперчутливою) до посилення дерегуляцшного режиму, то И дерегулящю потрiбно практикувати лише тод^ коли метагшернегатив-ний дерегуляцiИниИ ефект мiкроекономiчного порядку "перекриваеться" таким же метагшерпозитивним ефектом макроекономiчного (чи мезоекономiч-ного) порядку. Якщо ж останнш меншиИ вiд першого (за абсолютним значен-ням), або тшьки зрiвноважуеться з ним, дерегуляцiю економiчно1 системи

здшснювати недоцшьно. Аналогiчно слiд чинити i щодо слабочутливих у негативному плат економiчних систем. Формуючи дерегуляцiйну пол^ику стосовно них, також треба зютавляти мiкроекономiчний i макроекономiчний дерегуляцiйнi ефекти. Дерегулящю цих систем доцiльно здшснювати лише тод^ коли макроекономiчний дерегуляцшний ефект е позитивним i за абсо-лютним значенням дорiвнюе, а ще краще, перевищуе мiкроекономiчний нега-тивний дерегуляцiйний ефект.

Еконолпчна

Рис. 9. Кривi дерегуляцшног ефективностi (валового типу): а) метагтерчутливих, б) гтерчутливих, в) чутливих, г) квазiчутливих, д) слабочутливих економiчних систем (варiант негативного впливу)

Висновки. Отже, дерегуляцшна ефектившсть економiчних систем значною мiрою визначаеться 1хньою дерегуляцшною еластичнiстю, яка ха-рактеризуе чутливiсть економiчних систем до змши дерегуляцiйного режиму. З суто метролопчного боку, вона визначаеться як сшввщношення диференщ-альних величин економiчного ефекту i масштабiв дерегуляцй. Аналiз цього параметра дав пiдстави видшити три основнi типи дерегуляцшно! еластич-ностi економiчних систем: позитивну, нейтральну, негативну. Вказана типо-логiзацiя дерегуляцшно! еластичностi економiчних систем дае шдстави видь лити рiзнi 1'хт типи. По-перше, це економiчнi системи з позитивною чутли-вiстю до дерегуляцй. Вони можуть бути метагiперчутливими, гшерчутливи-ми, помiрно чутливими, квазiпомiрно чутливими, гiпопомiрно чутливими. По-друге, економiчнi системи з нейтральною чутливютю до дерегуляцй. Серед них можна видшити системи з гшопозитивною, гшонегативною i власне нейтральною чутливiстю до дерегуляцй. По-трете, це системи з негативною чутливютю до дерегуляцй, серед яких е системи з метагшернегативною, п-пернегативною, помiрно негативною, квазiпомiрно негативною i гiпопомiрно негативною чутливiстю до дерегуляцй.

Дерегуляцшна пол^ика держави повинна бути диференцшованою i враховувати стушнь чутливостi певно! системи до дерегуляцй. Шд час 11 фор-мування потрiбно враховувати i зiставляти мiкроекономiчнi i макроекономiч-

ефектившст]

0

ПЖ, ТоЯ2 1нтенсивн1сть

дерегуляцй, ЮЯ

Hi дерегуляцшш ефекти. Останнiй повинен бути, зазвичай, позитивним i пе-ревищувати (або, принаймш, дорiвнювати) абсолютне значення мшроеконо-Mi4Horo дерегуляцiйного ефекту. Економiчнi системи з негативною дерегуляцшною чутливютю доцшьно дерегульовувати тiльки в тому випадку, коли макроекономiчний дерегуляцiйний ефект е позитивним i дорiвнюе або пере-вищуе абсолютне значення вщ'емного мiкроекономiчного ефекту.

Л1тература

1. Барр Р. Политическая экономия. - В 2-ух т. / Р. Барр. - М. : Изд-во "Международные отношения", 1995.

2. Дорнбуш Р. Макроекономша / Р. Дорнбуш, С. Ф1шер. - К. : Вид-во "Основи", 1996. -

814 с.

3. Макконнелл К.Р. Макроекономша. Анаштична економ1я / К.Р. Макконнелл, С.Р. Брю. - Льв1в : Вид-во "Просвгга", 1997. - 671 с.

4. Маршалл А. Принципы экономической науки. - В 3-ох т. / А. Маршалл. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс", 1993.

5. Менкью Г.Н. Принципы экономики / Н.Г. Менкью. - СПб., 1999. - 784 с.

6. Миль Дж.С. Основы политической экономии. - В 3-ох т. / Дж.С. Миль. - М. : Изд-во "Прогресс", 1980. - 424 с.

7. Ойкен В. Основные принципы экономической политики / В. Ойкен. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс", 1995. - 496 с.

8. Петти В. Трактат о налогах и сборах / В. Петти // Антология экономической классики. - Т. 1. - М. : Изд-во "Эконов", 1993. - С. 5-78.

9. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов // Антология экономической классики / А. Смит. - М. : Изд-во "Эконов", 1993. - Т. 1. - С. 79-396.

10. Самуэльсон П. Экономика. - В 2-ух т. / П. Самуэльсон. - М. : НПО "АЛГОН" ВНИ-ИСИ, 1992. - 534 с.

11. Хикс Дж.Р. Стоимость и капитал / Дж.Р. Хикс. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс", 1993. - 488 с.

12. Худокормов А.Г. История экономических учений / А.Г. Худокормов. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 1998. - 773 с.

13. Шумпетер Й.А. Катташзм, сощашзм i демокрапя / Й.А. Шумпетер. - К. : Вид-во "Основи", 1995. - 528 с.

Башнянин Г.И., Третьяк Г.С., Хомяк М.С. Дерегуляционная эластичность экономических систем: понятие, общая формула, типы и виды

Рассмотрено понятие дерегуляционной эластичности и способы ее определения. Проанализирована позитивная, нейтральная и негативная дерегуляционная эластичность, охарактеризованы основные их типы. Обоснованно необходимость учета дерегуляционной еластичности при разрабатке дерегуляцийной политики государства.

Ключевые слова: дерегуляционная эластичность, экономические системы, типы дерегуляцийной эластичности.

Bashnyanyn G.I., Tretyak G.S., Homiak M.S. Deregulational elasticity of the economic systems: notion, general formula, types and species

The notion of deregulational elasticity and methods of its determination are considered. Positive, neutral and negative deregulational elasticity is analyzed; basic types of them are characterized. The necessity of incorporation of deregulational elasticity is proved during development of deregulational policy of the state.

Keywords: deregulational elasticity, economic systems, types of deregulational elasticity.