CC BY
36
• О.1. Амоша, • В.П. Вишневський,
• А.1. Землянкт,
• Л.М. Кузьменко,
• Ю.В. Макогон, • Л.Г. Червова,
• М.Г. Чумаченко
•
РЕГУЛЮВАННЯ РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УКРА1Н11
4. ТенденцИ гнновацгйного розвитку регютв.
Одним i3 важливих факторiв регюнального розвитку Украши е активiзацiя шновацшно'1' дiяльностi. Наведенi нижче результати аналiзу пiдтверджують той факт, що деяю ii важливi показники в останн роки набули тенденци до попршення. Так, питома вага пiдприемств, що займаються iнновацiйною дiяльнiстю в цшому по Укра'1ш за п'ять роюв (1999-2003 рр.), знизилася з 18,1 до 15,1%. По окремих же регюнах тенденцп змiни даного показника ютотно вiдрiзняються. У деяких областях за цей же перюд спостер^алася (iнодi з незначними вiдхиленнями) тенденщя зростання шновацшно'1' активностi. Так, в Автономнш Республiцi Крим питома вага тдприемств, що займалися iнновацiйною дiяльнiстю, збiльшилася в 1,7, у Тернопшьськш областi - в 1,3, а в
Зашнчення. Початок в №1(32) журналу «Економжа промисловосп».
постiйне, iнодi досить iстотне, зниження шновацшно'1' активность Зокрема, у Черкаськiй i Хмельницькш областях - в 1,8, у Донецькш - в 1,9, у Луганськш - в 2,0, у Дншропетровськш - в 2,1, у Рiвненськiй - в 2,3 раза.
Можна видшити групу регiонiв, в яких протягом зазначеного перюду вщбувалися стрибкоподiбнi змiни питомо'1' ваги тдприемств, що займаються шновацшною дiяльнiстю. До таких вщносяться: Волинська, Вiнницька, Микола'1'вська областi та м. Кшв.
Показник питомо'1' ваги пiдприемств, що впроваджували шновацй,
характеризуеться нестабiльнiстю майже в уах регiонах (табл. 1). Стшке зростання за перiод з 1999 по 2003 р. вщзначалося лише у Вшницькш областi - в 1,6 раза, Юровоградськш - в 2,2, в Автономнш Республщ Крим - в 2,7, в Одеськш областi - в 4,2 раза. Найбшьш висока питома вага шновацшно активних тдприемств i пiдприемств, що
© Амоша Олександр 1ванович - академ1к НАН Украши, директор; Вишневський Валентин Павлович - доктор економ1чних наук; Землянин Анатолш 1ванович - кандидат економ1чних наук; Кузьменко Лариса Михайл1вна - доктор економ1чних наук; Макогон Юрш Володимирович - доктор економ1чних наук; Червова Лщя Георгпвна - доктор економ1чних наук;
Чумаченко Микола Григорович - академж НАН Украши, почесний директор. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк.
Одеськш - в 5,7 раза. В шшш, бшьш впроваджували шновацй,
численнш, групi областей вщбувалося
ISSN 1562-109X
Таблиця 1.1нновацшна активтсть тдприемств по регюнах Украгни, _(eiдсоток до загального числа тдприемств)_
Обласп, perio™
Частка гад^иемс^, як.
2 о
X «
'3
cö И
о X
5
' « 2
о н
S о
Ss 'S
2 S
% £
« «
CÖ • д
СО Ч
а
CÖ
И О К
.5
s ч
s «
cö m о a G m
1999
2 о
X «
'3
cö m о X
5
' « 2
о н
S о
5 '¡S 2 S
S £ « «
та -д. СО Ч
Я cö
и о к
.5
s ч s ч
CÖ
и о а с и
2000
2 о
X «
'3
CÖ
и о X
.5 «
о
s ч
CÖ
s «
CÖ
со
2 H о
'S
л
ч «
CT
CÖ
и о X
.5
s ч s ч
CÖ
и о л с и
2001
2 о
X «
'3
CÖ
и о X
.5 «
о
s ч
CÖ
s «
CÖ
со
2 H о
'S
л
ч «
я
cö
и о X
.5
s ч s ч
cö
и о л с и
2002
2 о
X «
'3
cö
и о X
5
' « 2
о н
S о
5 '¡S 2 S
s £ « «
та -д
со Ч
я
cö
и о к
.5
s ч s ч
cö
и о л с и
2003
yKparna
АР Кpим
Вшницька
Вoлинськa
Днiпpoпeтpoвськa
Дoнeцькa
Житoмиpськa
Зaкapпaтськa
Зaпopiзькa
Iвaнo-Фpaнкiвськa
Кшвська
Кipoвoгpaдськa
Луганська
Льв1вська
Мишлахнська
Одеська
Пoлтaвськa
Р1вненська
Сумська
Тepнoпiльськa
Хapкiвськa
Хepсoнськa
Хмельницька
Чepкaськa
Чepнiвeцькa
Чepнiгiвськa
м. Кшв
м. Сeвaстoпoль
18,1 9,5 19,9 23,3
20.3
19.5
13.4 13,0 14,0 21,8 31,0 10,4 19,3
16.6
24.3 2,7 14,9 19,9
15.0 14,8 24,7
25.4 16,0 18,0
33.5
21.1 15,0 29,7
13.5
5.8
17.6
25.8
10.4 20,2
15.1
7.9
11.9 11,6 18,9 6,2 10,3 8,4
14.0 2,0
20.2 13,2
14.2
11.3 15,9
20.5 13,8
12.1 26,1
19.7
11.6 8,1
18,0
10.4 24,6 18,2 21,8
13.5
23.1 8,3 19,9
11.4
23.5 7,5 18,8 13,4 31,4 4,8 22,9 22,9
21.2 13,3 20,0
13.2 18,9 10,0
37.3 32,2
23.4 20,0
14.8
10.5 17,2 24,2
13.2 21,7 15,4 7,3
11.6
13.9
21.4 6,0 12,1
10.3 22,7 3,3
18.5
13.7
17.4 13,3
14.3
18.8 11,8 12,8 28,9
25.4 18,4 9,1
16,5 16,8 15,4 29,9
15.7
12.4
21.3 8,7 17,1 13,0 17,9 7,6
15.5 10,9
30.4
5.2 22,0
16.8 18,3 13,3 14,9 16,0
14.6
8.3 35,3
34.7 16,3 29,3
14,3 15,5
17.5 27,3 7,9
17.3
17.4
7.1 8,7 11,4 17,4 7,5
11.4
7.2
22.6 3,0 21,6 11,3
22.3
13.7
17.5 16,9
10.8 12,8 30,2
31.4 20,8 6,2
18,0 16,0 26,8
35.7
15.8 13,2
22.5 11,1
17.6 13,4
17.2 7,7
13.1
12.2
29.7
13.3
24.4 20,1 19,4
16.3 26,1
16.4 16,1 15,6 28,1
34.2
16.3
14.5
14.6 15,5
17.3
29.8 7,4 18
18,8
10.7
8.4 12
15.9 9,1
10.8
8.5
19.4 9,3 21,2 11,7 18,3 14,1
19.7
16.8 8,9 19,9 23,7
27.3
13.4 8,0
15.1
16.2
30.4
24.5 10,2 10,4 10,9 12,8
12.7 13,4
18.8
24.2 9,4 12,0
21.6
15.3 11,6 10,0 6,9 18,7 16,7 16,7
10.4 10,1
18.5 16,5 33,0 9,8
11,5 13,4 28,3 28,3 5,3 8,8 8,8 10,2 7,3 9,9 8,1 18,7
6.3
9.4
14.3 8,4 6,3
7.7 11,2
13.2
13.4
13.3 6,1 3,9
11.3 17,2
30.4
6.8
Poзpaхoвaнo за: Шутова та шшвацшна д1яльтсть в yRpami: Стат. зб. I Дepжкoмстaт. - К., 2002. -С.149, 184; Шутова та шшвацшна даяльшсть y^aïm: Стат. зб. I Дepжкoмстaт. - К., 2004. - С.184, 221.
спостер^алася в 2003 р. у Вшницькш обласп (вщповщно 30,4 i 28,3%) i в м. Киевi (33,0 i 30,4%). Таке становище у Вiнницькiй областi можна пояснити високим рiвнем закордонного капiталу в 1999-2002 рр., що використовувався в основному на придбання нових технологш пiдприемствами харчово'1 промисловостi, а в м. Киевi - за рахунок концентрацй капiталу на iнновацiйнi цш. Видiляеться група областей, в яких питома вага тдприемств, що впроваджували шновацй за аналiзований перюд, постшно збшьшувалася, однак у деяких регюнах (Донецькш,
Житомирськш, Миколшвськш,
Полтавськiй, Сумськш, Чернiвецькiй, Чернiгiвськiй областях) в 2003 р. вона рiзко знизилася. Особливо рiзке зниження вiдбулося в Черкаськш областi - з 19,9% в 2002 р. до 3,9% в 2003 р. (в 5,1 раза).
Результатившсть шновацшно'1 дiяльностi характеризуеться також i такими показниками, як впровадження нових технологiчних процесiв i освоення виробництва нових видiв виробiв. У цiлому по Укра'1ш впровадження нових техпроцеав в 2003 р. у порiвняннi з 1999 р. збшьшилося на 12,3%, по окремих же регюнах стан цього показника ютотно вiдрiзняеться. Постiйне зростання вщзначаеться лише в Харкiвськiй областi, в якш зосереджена велика кiлькiсть високотехнолопчних
наукомiстких пiдприемств, - зi 112 одиниць в 1999 р. до 172 одиниць в 2003 р. (в 1,5 раза), в Одеськш обласп - з 4 до 66 (в 16,5 раза), у м. Киевi - з 54 до 326 (в 6 разiв).
У 1999 р. загальна частка Дншропетровсько'1, Донецько'1 та Запорiзькоi областей становила майже 40% загально'1 кшькосп впроваджених техпроцеав, а в 2003 р. знизилася до 19%. У Дншропетровськш обласп впровадження нових техпроцеав
скоротилося в 1,7 раза, у Донецькш - в 1,4, у Запорiзькiй - в 1,9 раза. В шших областях вщбувалися постшш змши то в менший, то в бшьший бш.
Кшькють освоених нових видiв продукцй, зокрема машин, устаткування, апара^в, приладiв, у цiлому по Укра'1'ш зросла в 2003 р. у порiвняннi з 1999 р. на 51% за рахунок значного збшьшення даного показника в 2003 р. у Волинськш, Дншропетровськш, Донецькш, Сумськш, Запорiзькiй областях i м. Киев1 В iнших же регюнах значення даного показника постшно зменшувалося.
Освоення нових видiв матерiалiв, виробiв, продуктiв по Укра'1'ш в цшому з 1999 по 2002 р. збшьшилося в 1,8 раза, а в 2003 р. рiзко зменшилося - в 3,3 раза в порiвняннi з рiвнем попереднього року. Аналопчна тенденщя простежуеться в бшьшосп регютв Украши.
Важливим результативним
показником шновацшно'1 дiяльностi е частка шновацшно'1 продукцй в загальному обсязi вщвантажено! продукцй', питома вага яко'1 внаслщок зниження шновацшно'1 активностi в цшому в Укра'1'ш в останнi роки скоротилася в 1,7 раза (з 9,4% в 2000 р. до 5,6% в 2003 р.), а в 2003 р. у порiвняннi з 2002 р. - в 1,3 раза (табл. 2). 1стотний вплив на цей показник зробило скорочення в 2003 р. частки шновацшно'1 продукцй в порiвняннi з 2002 р. у загальному обсязi вщвантажено'! продукцii по таких регюнах: в Автономнш Республщ Крим - в 2,2 раза, у Волинськш обласп - в 3,2, у Житомирськш - в 5,0, у Полтавськш - в 2,9, у Тернопшьськш - в 1,7, у Херсонськш - в 3,0, у Чершпвськш - в 3,6. I тшьки невелике збшьшення частки показника спостер^алося по таких регюнах, як Дншропетровський - в 1,5, Закарпатський - в 3,4, Луганський - в 1,8,
Чертвецький - в 2,0, м. Кшв - в 2,4 раза.
Разом iз тим не можна не вщмггити й позитивш тенденцп в комеpцiалiзацiï шновацшно'1 пpодyкцiï, якi
викоpистовyються y
високотехнологiчних виpобництвах
pегiонiв. За даними Деpжкомстатy, за межами У^аши pеалiзовyвалося в 2000-2003 pp. близько 50% вщвантажено!'
Розраховано за: Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украшг Стат. зб. / Держкомстат. - К., 2003. -С. 227-229; Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украшт Стат. зб. / Держкомстат. - К., 2004. - С. 252.
Таблиця 2. Питома вага гнновацгйног продукцй в загальному обсязг вгдвантаженог _продукции_
У вщсотках до загального У вщсотках до загального
Обласп, регюни обсягу по Украш1 обсягу вщвантажено'1 продукцй
2000 2001 2002 2003 2000 2001 2002 2003
Украша 100,0 100,0 100,0 100,0 9,4 6,8 7,0 5,6
АР Крим 0,6 2,7 4,2 2,7 3,6 11,6 21,2 9,5
Вшницька 0,5 1,0 1,2 0,7 2,2 3,6 4,5 2,5
Волинська 0,4 2,5 3,2 1,0 4,1 20,0 24,6 7,3
Дншропетровська 6,9 12,3 10,0 14,5 3,6 4,9 4,2 5,0
Донецька 48,8 28,3 26,1 29,3 23,0 9,6 8,9 7,2
Житомирська 1,7 2,1 2,0 0,4 13,3 12,1 11,4 2,0
Закарпатська 0,4 0,5 0,9 3,1 8,4 6,6 9,8 24,2
Запор1зька 4,5 2,8 5,0 8,2 4,8 2,3 4,1 5,5
1вано-Франк1вська 0,2 0,2 0,2 0,6 1,3 0,8 0,8 2,0
Кшвська 1,7 1,8 2,1 1,8 5,2 4,3 4,8 4,2
Юровоградська 0,1 0,2 0,3 1,1 1,2 1,5 2,4 7,2
Луганська 2,4 1,5 2,5 4,4 3,3 1,6 2,3 3,1
Льв1вська 0,2 2,0 3,2 3,1 4,2 4,7 8,0 5,9
Микола'1'вська 0,8 2,0 2,7 2,2 3,5 6,5 7,7 5,1
Одеська 0,2 2,3 1,7 3,7 0,8 5,5 4,2 7,8
Полтавська 5,5 1,7 4,4 1,5 11,8 2,5 6,4 1,4
Р1вненська 0,9 1,1 1,1 0,3 5,5 4,9 6,0 1,3
Сумська 4,8 4,6 7,1 4,3 16,5 11,9 21,2 12,7
Тернопшьська 0,2 0,4 0,5 0,3 3,2 4,6 6,4 2,3
Харювська 8,3 14,6 9,0 5,0 13,5 17,8 10,6 5,3
Херсонська 1,7 1,1 3,0 1,0 20,0 8,5 21,5 7,5
Хмельницька 0,9 1,6 0,7 0,7 5,3 6,3 3,8 3,0
Черкаська 1,4 1,6 3,3 0,1 6,7 5,9 12,7 0,6
Черн1вецька 0,5 0,8 0,4 0,8 9,3 10,9 7,0 10,5
Чершпвська 2,0 6,5 1,8 0,5 10,4 22,7 7,0 1,8
м. Ки'1'в 3,2 3,4 3,5 8,4 5,9 3,9 4,5 9,0
м. Севастополь 0,1 0,1 0,1 0,0 3,1 1,8 1,8 0,6
шновацшно'1 продукцй
машинобудування, близько 40% -продукцй х1м1чно'1 й нафтох1м1чно'1 промисловосп, до 60% -продукцй текстильно'1 промисловосп. При цьому обсяг шновацшно!' продукцй, що вщвантажувалася за меж1 Украши в 2003 р. у пор1внянш з 2000 р., вирю в 1,5 раза - з 24,9% в 2000 р. до 37,1% в 2003 р., що
свщчить про защкавленють у нш закордонних ринюв. Причому зростання цього показника вщбулося за рахунок таких областей, як Донецька (в 2,3 раза), Юровоградська (в 5,8 раза), Льв1вська (4,3 раза), Полтавська (в 13,8 раза), Тернопшьська (в 6,0 раз1в). У той же час у деяких областях за цей же перюд спостер1галося р1зке зниження даного
пoкaзникa: у Вoлинськiй oблaстi - з 51,7 дo 0,8%, в Автошмнш Peспyблiцi Кpим -з 63,8 дo 9,5%, Зaкapпaтськiй oблaстi - з 35,7 дo 5,9%, щo свщчить npo те, щo вся iннoвaцiйнa пpoдyкцiя цих peгioнiв викopистoвyвaлaся тшьки на
внyтpiшньoмy pинкy.
Статистика пoкaзyе, щo в oстaннi pom в ц^гому no У^аш. спoстepiгaлoся збiльшeння кoштiв, як. видшяються для фшансування iннoвaцiйнoï дiяльнoстi. За п'ять po^ (1999-2003 pp.) ïx oбсяг зpiс в 2,6 paзa. Збшьшилася частка таких кoштiв i у ВВП У^аши з 1,1% в 1999 p. дo 1,4% в 2003 p., хoчa poзмip щв1 частки залишаеться дуже незначним. Щo ж стoсyеться oкpeмих peгioнiв, то мoжнa кoнстaтyвaти, щo в бiльшoстi з них тaкoж пpoстeжyеться тенденщя зpoстaння фiнaнсoвих кoштiв на зазначеш цш. Сepeд них видшяються oблaстi: Мишл^сь^ (збшьшення в 14,9 paзa), Льв.вська (в 10,8), Одеська (в 7,3), Кipoвoгpaдськa (в 5,7), Iвaнo-Фpaнкiвськa (в 4,8), Дoнeцькa (в 4,2), Днiпpoпeтpoвськa (в 3,6 paзa). Однак дo iншoï гpyпи належать peгioни, де за aнaлiзoвaний пepioд вiдбyлoся скopoчeння фшансування iннoвaцiй: Вoлинськa oблaсть (фiнaнсoвi кoшти зменшилися в 1,8 paзa), Зaпopiзькa oблaсть (в 1,3), Чepкaськa (в 1,3), Пoлтaвськa (в 1,2), Piвнeнськa (в 1,1), м. Сeвaстoпoль (в 3,7 paзa).
Вщбулися змши й у стpyктypi фшансування iннoвaцiйнoï дiяльнoстi (див. табл. 3). Ïï анал.з дoзвoляе зpoбити виснoвoк npo те, щo як у ц^му no Укpaïнi, так i no oкpeмих peгioнaх найбшьш значимим джepeлoм фшансування були власш шшти. no peгioнaх ïx частка в 2003 p. шливаеться вщ 41,8% в Tep^m^^^ oблaстi дo 98,9% в Хepсoнськiй oблaстi. I тшьки no двox oблaстяx - Кipoвoгpaдськiй й Чepнiвeцькiй - ця частка була зoвсiм нeвeликoю i стaнoвилa вiдпoвiднo 27,2 i
27,3%. ^и анал.з. мoжнa видшити гpyпy peгioнiв, у яких питoмa вага власних шштсв за aнaлiзoвaний пepioд мала тенденцш дo збшьшення. Haпpиклaд, у Вшницькш oблaстi вoнa зpoслa в 2003 p. у го^внянш з 2000 p. з 22,8 дo 76,2%, у Вoлинськiй - з 55,5 дo 76,3, у Зaкapпaтськiй - з 12,5 дo 65,3, у Луганськш - з 47,7 дo 80,5, у Льв.вськш - з 38,1 дo 58,8 %. Дo iншoï, бшьш числeннoï, ^упи належать peгioни, де питoмa вага власних шштсв, нaвпpoти, скopoтилaся. Так, у Днiпpoпeтpoвськiй oблaстi вoнa зменшилася з 96,4 дo 57,4%, у Дoнeцькiй - з 85 дo 69, в 1ваш-Фpaнкiвськiй - з 98,9 дo 18,7, у Кipoвoгpaдськiй - з 76,1 дo 27,2, у Xap^^^ - з 82,1 дo 56%.
Наведен. дан. свщчать тaкoж npo незначну частку шштсв, щo видшяються на iннoвaцiйнy д1яльнють .з дepжaвнoгo й мiсцeвoгo бюджет.в. У 2003 p. питoмa вага таких шштсв стaнoвилa: з дepжaвнoгo бюджету no У^аш. - 3%, no peгioнax - вщ 0,1 дo 22% (як oдиничний випaдoк no Днiпpoпeтpoвськiй oблaстi); з мюцевих бюджет.в no У^аш. в сepeдньoмy 0,1%, no peгioнax - вщ 0,1 дo 3%. Окpeмi peгioни (Автoнoмнa Peспyблiкa Кpим, Вшницька, Вoлинськa, Зaкapпaтськa, Piвнeнськa, Сумська, Хмельницька oблaстi та м. Сeвaстoпoль) взагал. не мали таких шштсв. Пюля пepeтвopeння Дepжaвнoгo iннoвaцiйнoгo фoндy У^аши в У^аш^ку дepжaвнy iннoвaцiйнy кoмпaнiю в peгioнax piзкo скopoтилися нaдxoджeння шштсв на iннoвaцiйнy д.яльнють .з пoзaбюджeтниx фoндiв. В 2003 p. тшьки тpи peгioни (Днiпpoпeтpoвськa, Льв.вська та Piвнeнськa oблaстi) змoгли викopистaти це джepeлo. В 2003 p. у пopiвняннi з 2000 p. майже вдв.ч. скopoтилися кoшти зaкopдoнниx iнвeстopiв. А так. пpoмислoвo poзвинeнi peгioни, як Дoнeцькa, Днiпpoпeтpoвськa, Луганська й oблaстi, в 2003 p. зoвсiм не змoгли
використати це джерело. За аналiзований аналiз шновацшно'1' дiяльностi в регiонах
перюд бiльшiсть регiонiв дуже активно Украши дозволяе зробити наступнi
використовували для шновацшного висновки. розвитку кредитнi кошти. Проведений
Таблиця 3. Джерела фгнансування гнновацгйног дгяльностг (вгдсоткгв)
У тому числ1 за рахунок кошт1в
Обласп, регюни Усього власних держ- бюджету х и в е я о и е * ю б позабюдже • Э ^ 3 ин я я. § .3 но зт 8 о (Г <а 1н « 8 нв « 'Е оо д от а Б о <ц и и ^ КЛ Я со Х-Я и Я ч е & хишнх
о о т о о о т о о о т о о о т о о о т о О о т о о о т о о о т о
г^ г^ г^ г^ г^ г^ г^ г^ г^ г^
100,0 79,6 70,2 0,4 3,0 0,1 0,1 1,9 0,1 2,8 3,7 7,6 4,2 6,3 18,0 1,3 0,7
АР Крим 100,0 99,9 75,6 0,1 24,2 2,4 0,2
Вшницька 100,0 22,8 76,2 0,1 0,3 74,4 4,6 2,4 19,1 0,1
Волинська 100,0 55,5 76,3 0,1 2,3 41,9 22,5 0,3 0,1
Дншропет-
ровська 100,0 96,4 57,4 0,1 22,3 0,1 2,1 0,1 0,1 17,2 1,2 0,1 2,9
Донецька 100,0 82,5 69,0 0,1 0,1 0,1 0,1 4,6 4,9 0,1 3,8 3,9 30,6 0,1 0,1
Житомирська 100,0 71,4 81,5 1,6 5,5 6,4 1,3 16,2 15,6 0,5
Закарпатська 100,0 12,5 65,3 0,1 87,4 34,6 0,1
Запор1зька 100,0 99,8 98,3 0,1 1,3 0,1 0,1 0,3
1вано-
Франювська 100,0 98,9 18,7 0,3 0,9 1,1 12,7 65,0 2,4
Киiвська 100,0 84,2 85,2 1,4 0,4 0,2 14,2 14,2 0,2
Юровоградська 100,0 76,1 27,2 4,3 0,1 72,6 0,3 0,1 19,3
Луганська 100,0 47,7 80,5 2,0 7,0 19,4 8,3 21,5 3,9 9,4 0,3
Льв1вська 100,0 38,1 58,8 0,8 0,2 0,1 0,3 0,6 0,1 49,9 26,6 13,6 10,6 0,3
Миколаiвська 100,0 73,9 74,8 0,1 0,2 0,3 3,8 2,6 16,9 19,1 1,9 0,5 5,9
Одеська 100,0 100,0 80,8 2,4 2,5 13,9 0,4
Полтавська 100,0 89,2 96,6 0,2 0,1 10,7 3,2
Р1вненська 100,0 99,4 98,8 0,5 1,2 0,1
Сумська 100,0 71,1 94,1 0,1 1,7 25,6 0,2 0,6 5,6 0,9 0,1
Тернотльська 100,0 33,8 41,8 14,2 66,2 43,3 0,3 0,4
Харювська 100,0 82,1 56,0 0,1 0,6 1,8 11,8 1,0 2,6 12,7 28,8 2,3 0,2
Херсонська 100,0 88,6 98,9 6,7 1,1 4,7
Хмельницька 100,0 99,4 91,6 8,4 0,6
Черкаська 100,0 98,5 68,7 1,5 3,0 14,9 13,3 0,1
Чершвецька 100,0 73,5 27,3 0,1 1,4 8,4 18,0 71,3
Чершпвська 100,0 93,7 62,1 0,8 0,1 0,1 0,1 5,3 37,8
м. Киiв 100,0 92,9 79,6 2,8 1,8 1,2 3,1 17,9 0,7
м. Севастополь 100,0 69,0 88,5 15,8 15,2 11,5
Розраховано за: Наукова та шновацшна д1яльшсть в Укра1ш: Стат. зб. / Держкомстат. - К., 2003. -С. 178; Наукова та шновацшна д1яльтсть в УкраМ: Стат. зб. / Держкомстат. - К., 2004. - С. 211.
1нновацшна активнють як у цшому збiльшення обсягiв фшансування по Укрш'ш, так i в бшьшосп регiонiв шновацшно'1' дiяльностi в цшому по знижуеться. Вщзначаеться деяке Укрш'ш. Однак якщо судити по частщ цих
кош^в у ВВП, то вони незначш за величиною (в 2003 р. - 1,4%). У бшьшосп регюшв основним джерелом фшансування залишаються власш кошти пiдприeмств i органiзацiй. 1стотно скоротилася частка
Сформований рiвень шновацшного розвитку в регiонах Украши свщчить про наявнють певних перешкод, що гальмують iнновацiйну дiяльнiсть. Головна з них - недостатш обсяги швестицшних ресурсiв. Через дефiцит власних кош^в, якi е основним джерелом фшансування шновацш, iнновацiйна полiтика пiдприемств носить
короткостроковий характер i являе собою скорше "латання дiр", нiж розвиток виробничо-технолопчно'1 бази.
До цього варто додати, що група устшних тдприемств нечисленна. Найбшьше можливостей для
шновацшного розвитку сьогодш у пiдприемств iз закордонною участю, що мають, вщповщно, доступ до закордонних джерел фшансування. Разом iз тим пiдприемств, яю мають вихiд не тiльки на внутршнш, але й на зовшшнш ринок, ще дуже мало. У цшому частка пiдприемств, де були устшно завершенi iнновацiйнi роботи, е незначною й тому правомiрно зробити висновок, що шновацшна дiяльнiсть не приносить поки пщприемствам тих сощально-економiчних дивiдендiв, якi могли б стати, у свою чергу, каталiзатором шновацшно'1 дiяльностi.
Результати проведеного аналiзу дозволяють зробити висновок, що представленi в офiцiйних статистичних збiрниках показники не повною мiрою вщображають реальнi тенденци в областi шновацшно'1 дiяльностi: вiдсутня iнформацiя по ряду великих виробниюв, що займаються шноващями, про рiвень новизни продукцп, нових технологш i т.i.
Одержання найбшьш повно'1 й точно'1 аналогично!' шформаци при
коштiв, що видiляються на зазначеш цш з позабюджетних фондiв, коштiв
закордонних iнвесторiв, у той же час збшьшилася питома вага кредшив.
проведенш розрахункiв за видшеними показниками дозволить не тiльки виключити об'ективно iснуючi вiдхилення в результатах оцшки iнновацiйноi активностi регiональних виробниюв iнновацiйноi продукцii, але й реально оцшити внесок iнновацiй у розвиток економiчного потенцiалу регiонального господарства в умовах конкурентного ринкового середовища. Цей висновок особливо важливий для проведення порiвняльного аналiзу рiвня iнновацiйного розвитку окремих регiонiв.
Устшна реалiзацiя iнновацiйноi полiтики в регюнах Укра'1'ни можлива лише за умови активно'1 участi всiх суб'ектiв цього комплексного процесу: оргашв регiональноi та мюцево'1 влади, державних установ, яю виконують у регiонах функцii координаци
iнновацiйноi роботи, iнформацiйного забезпечення процесу розробки й випуску продукцп, його сертифiкацii, правового захисту наукових оргашзацш, промислових пiдприемств i окремих винахщниюв.
Iнституцiональне забезпечення iнновацiйноi сфери дiяльностi характеризуеться недостатньою
повнотою законодавчо'1 й нормативно-правово'1 бази регулювання взаемин, що виникають у цш сферi, а також нерозвиненютю системи iнститутiв i iнновацiйноi iнфраструктури, якi повиннi пщтримувати та забезпечувати розвиток iнновацiйноi дiяльностi в цiлому. Значний прогрес у цьому плаш пов'язаний iз прийняттям в останнi роки базових Закошв Укра'1'ни «Про iнновацiйну дiяльнiсть», «Про прюритетш напрями iнновацiйноi
дiяльностi», «Про спещальний режим швестицшно!' та шновацшно!' дiяльностi технологiчних паркiв», що мають безпосередне вiдношення i до регюнальних проблем.
Уповiльнений розвиток
шновацшних процесiв в Укра'ш спостерiгаeться через вщсутнють 1'х пiдтримки iнституцiональними
швесторами. Практично вся система фiнансово-кредитних шститулв
банкiвського й небанкiвського секторiв, яка повинна включати спецiалiзованi банки шновацшного розвитку та реконструкций шновацшш й венчурнi фон-ди на державному, регюнальному та галузевому рiвнях, спецiалiзованi iнновацiйнi лiзинговi компани й тл., зводиться до едино!' державно! шновацшно!' фшансово-кредитно!'
установи - Укра!'нсько!' державно'1 шновацшно!' компани.
Iнновацiйна полггика в регiонах не вiдособлена вщ швестицшно!', а е ядром !'!' ефективностi. Особлива роль тут може бути вiдведена iнновацiйним проектам або шновацшному компоненту iнвестицiй, обов'язковою вимогою для яких е вiдповiднiсть свгговим тенденцiям розвитку в данiй сфер^ а умовою -наявнiсть науково-техшчного задiлу й виробничого потенцiалу. З щею метою необхiдно: забезпечити яснють i прозорiсть шновацшно!' полiтики у виборi прiоритетiв великих iнновацiйних проекпв i напрямiв шновацшно!' дiяльностi щодо пiдйому економiки регiону в цшому; направити зусилля та ресурси регюнальних оргашв управлшня на виконання початкових стадш великих iнновацiйних проектiв, вщкриття перспектив для застосування капiталу рiзних господарюючих структур.
Як дiючий шструмент реалiзацii шновацшно!' полiтики доцiльно розширити використання програмно-
цiльових методiв управлшня
шновацшною дiяльнiстю з урахуванням нових пiдходiв у плануваннi сощально-економiчного розвитку регiонiв.
5. Свтовий досв1д регюнального управлшня та розвиток взаемин м1ж центром г регионами.
У рiзних державах iз метою ефективно!' оргашзаци влади на мiсцях використовуються рiзнi системи мiсцевих органiв управлшня й оргашв мюцевого самоврядування. Вiдомi такi системи: англосаксонська,
континентальна, iберiйська, змiшана. На !'х вибiр впливають рiзнi фактори, як, наприклад, розмежування
адмiнiстративно-територiальних одиниць на «природш» i «штучнi», нацюнальш та iсторичнi особливостi регiону й тл.
Англосаксонська система
(Великобританiя, США, Канада, Австралiя, Росiя) зародилася у Великобритании Г! найважливiша ознака -вщсутнють на мюцях повноважних представниюв уряду, що опiкують виборнi органи. Тут мае мюце двоступiнчаста система мюцевого управлшня - кра!'на подшена на графства, а графства - на округи. Основу системи складають графства, !'м переданi всi найважливiшi функцп, яю за законом могли здiйснювати мiсцевi виборнi органи. Округи, за винятком метрополи, надiленi другорядними функцiями.
Для США, де також використовуеться англосаксонський тип мюцевого самоврядування, характерний високий стутнь децентралiзацii функцш держави в соцiально-економiчнiй сферi. Федеративна система надае штатам певно!' економiчноi автономи та широкi повноваження, мiсцевi органи в правовому вiдношеннi безпосередньо залежать вщ них. Кожний штат мае свою конститущю, в якш закрiпленi основнi
^инципи й фopми йoгo дepжaвнoгo yстpoю та yстpoю мюцевих opгaнiв.
Континентальна система
^унтуеться на oб'eднaннi мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння та мiсцeвoгo yпpaвлiння й виxoдить Гз пoдiлy aдмiнiстpaтивнo-тepитopiaльниx oдиниць на «пpиpoднi» i «штучш». Така система мае два piзнoвиди:
а) на всГх сyбнaцioнaльниx piвняx, за виняткoм нижчoгo, oднoчaснo функцюнують вибopнi opгaни
тepитopiaльнoï гpoмaди й ^из^чет пpeдстaвники цeнтpaльнoï влади, як. здшснюють aдмiнiстpaтивний кoнтpoль за дГяльнютю opгaнiв мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння (нaпpиклaд, мoжyть пpипиняти на певний тepмiн piшeння opгaнiв мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння, звepтaтися дo глави дepжaви aбo пapлaмeнтy Гз пpoпoзицieю щoдo дoстpoкoвoгo пpипинeння ïx
пoвнoвaжeнь). Пpи цьoмy на нижчoмy piвнi фyнкцioнyють виняткoвo opгaни пepвиннoï тepитopiaльнoï гpoмaди. Пoдiбнa система юнуе, зoкpeмa, у Фpaнцiï та Ггалп.
У Фpaнцiï стaтyсoм мюцевих opгaнiв вoлoдiють дeпapтaмeнти й кoмyни, пpичoмy oснoвнi
aдмiнiстpaтивнo-тepитopiaльнi стpyктypи е oднoчaснo i мюцевими yтвopeннями, i opгaнaми дepжaвнoгo yпpaвлiння. У цей час у ^arni налГчуеться 95 дeпapтaмeнтiв i пoнaд 36 тис. шмун. Кpiм них як дepжaвнi oдиницi yпpaвлiння виступають тaкoж aдмiнiстpaтивнi o^yra й peгioнaльнi opгaни.
Дeпapтaмeнт як мюцевий opгaн дepжaвнoгo yпpaвлiння надшений наступними пoвнoвaжeннями:
ствopювaти й opгaнiзoвyвaти певш дeпapтaмeнтськi публГчш служби й у^авляти ними; yпpaвляти мaйнoм дeпapтaмeнтy; пpиймaти бюджет дeпapтaмeнтy й кoнтpoлювaти йoгo
викoнaння; здшснювати функци дopaдчoгo opгaнa дeпapтaмeнтy, гoспoдapськoгo планування й
peгioнaльнoгo пpoгpaмyвaння.
Вищий opгaн шмуни -мунГципальна paдa - oбиpae зГ свoгo складу мepa та йoгo заступникГв. Mep пpeдстaвляe вишнавчу владу кoмyни й виступае у двox якoстяx - як глава сaмoвpядyвaння i як пpeдстaвник цeнтpaльнoï влади (у зв'язку з тим, щo кoмyнa е oднoчaснo i дepжaвним oкpyгoм, i мГсцевим yтвopeнням).
В Ггалп мае мГсце тpилaнкoвa система - в oблaстяx, пpoвiнцiяx i гpoмaдax. ОбластГ - це автошмш стpyктypи зГ сaмoстiйнoю
вiдпoвiдaльнiстю й функцГями, пpoвiнцiï й гpoмaди - oдиницi мiсцeвoгo yпpaвлiння в paмкax тepитopiaльнoгo poзпoдiлy дepжaви та oблaстeй. Як пpaвилo, oблaсть делегуе частину aдмiнiстpaтивниx функцГй пpoвiнцiям i гpoмaдaм, видГляючи 'м вiдпoвiднi ф^ан^в. кoшти (як oблaснi, так i дepжaвнi);
б) на нижчoмy piвнi - в «пpиpoдниx» aдмiнiстpaтивнo-
тepитopiaльниx oдиницяx ствopюються лише opгaни мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння, а на peгioнaльнoмy й сyбpeгioнaльнoмy piвняx (в «штучних» aдмiнiстpaтивнo-тepитopiaльниx oдиницяx) фyнкцioнyють мГсцевГ дepжaвнi aдмiнiстpaцiï зaгaльнoï кoмпeтeнцiï. Moжливий вapiaнт, кoли i на peгioнaльнoмy (сyбpeгioнaльнoмy) piвнi фyнкцioнyють вибopнi opгaни мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння, але вoни мають пpинципoвo Гншу пpиpoдy - це не пpeдстaвницькi opгaни тepитopiaльниx гpoмaд «штучних» aдмiнiстpaтивнo-тepитopiaльниx oдиниць (ïx юнування не визнаеться), а opгaни пpeдстaвництвa iнтepeсiв тepитopiaльниx гpoмaд «пpиpoдниx» aдмiнiстpaтивнo-
тepитopiaльниx oдиниць на
регюнальному (субрегюнальному) рiвнi. Подiбна система застосовуеться в Польщу Болгари, Туреччинi, Фшляндп.
1бер1йська система (Бразилiя, Португалiя, Мексика, з певними особливостями - 1спашя) передбачае, що управлiння на вах субнацiональних рiвнях здiйснюють обранi населенням представницью органи мiсцевого самоврядування (ради) i вiдповiднi головнi посадовi особи мюцевого самоврядування (мери, регiдори, префекти, алькади). Ц посадовi особи стають головами вщповщних рад i одночасно затверджуються
центральними органами державно'1 влади як представники державно'1' влади в адмiнiстративно-територiальних одиницях.
Змшана система (Шмеччина i Япошя) характеризуеться поеднанням англосаксонсько'1 та частково континентально'1 системи, тобто для цього типу характерна автономiя мiсцевих оргашв i вiдсутнiсть вираженого пiдпорядкування 1х центру, але при цьому розвинена система адмiнiстративного контролю центрально!' влади над мюцевими органами.
В Япони мiсцеве управлiння дволанкове: вища ланка - префектура, друга ланка - мюта, селища, села. Тут дiе Закон про мiсцеве самоврядування, в якому мютиться детальна регламентацiя його структури, а також внутршньо!' оргашзацп та компетенци мiсцевих органiв вах рiвнiв, що деякою мiрою обмежуе свободу системи мюцевого управлшня.
У Имеччиш видiляють п'ять рiвнiв територiального управлiння - федерацiя, землi, округи, райони та мюта в ранзi райошв, громади. Базовi одиницi комунального управлшня - громади, райони та мюта. Серед рiзноманiття громад, яю е нижчими ланками
комунально'1 системи, розрiзняють мiськi й сiльськi, однак у вах випадках як представницький орган громади виступае рада. У кра'1ш не унiфiковано вимоги до структури комунального управлшня i е багато мюцевих керiвних оргашв, що володшть iндивiдуальними рисами. Видшяють кiлька типiв мунщипально!' адмшютрацп, яю характеризуються певними особливостями функцiональних зв'язюв мiж виборними та виконавчими органами.
Аналiз вiдповiдних положень Конституцii Укра'ни дозволяе зробити висновок про те, що в Укра'ш застосовуеться континентальна (11 другий рiзновид) система регiонального управлшня. При цьому проблеми розмежування функцш i повноважень в Украiнi гостро вставали протягом усього перюду реформування системи управлшня регюном (1992-1996 рр.). Дотепер дискусiйними е питання про двовладдя на мюцях, про авторитаризм мюцевих державних адмшютрацш, про скасування мюцевого самоврядування. Однак щ проблеми не виршило й прийняття Закошв «Про мiсцеве самоврядування в Укра'ш» i «Про мiсцевi державнi адмшютрацп». Органи мiсцевого самоврядування надiленi, вщповщно до Закону Укра'ни «Про мюцеве самоврядування в Украiнi», певними повноваженнями (гл. 1-4 роздшу II), але вщповщно до цього ж закону виконання цих повноважень делегуеться мюцевим державним адмшютращям (ст. 44). Таким чином, зафшсований у закош iнститут делегованих повноважень перешкоджае реалiзацii iдеi самоврядування на регюнальному рiвнi. У результатi органи мюцевого самоврядування та мiсцевi органи виконавчо'! влади нерiдко вступають у конфлжти мiж собою внаслiдок рiзного розумiння границь
здшснення ними свoïx функцГй i пoвнoвaжeнь. ТакГ кoнфлiкти виникають мГж ^ащвниками дepжaвниx
aдмiнiстpaцiй i opгaнaми мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння сГл, селищ i мют (paйoннoгo пiдпopядкyвaння), paйoнними paдaми, мГж oблaсними дepжaвними aдмiнiстpaцiями й opгaнaми мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння мГст (oблaснoгo пiдпopядкyвaння) i oблaсними paдaми.
Пpaктикa делегування opгaнaм мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння oкpeмиx владних orpy^yp мае мГсце й в шших ^arnax. У зв'язку з цим пoвнoвaжeння opгaнiв мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння poздiляються на «власнГ» i «делеговаш». «Дeлeгoвaнi» пoвнoвaжeння мають не стГльки самГ opгaни мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння, скГльки oсoби, якГ oчoлюють ïx вишнавчГ стpyктypи. Однак, виxoдячи Гз зaгaльнoтeopeтичниx пoлoжeнь щoдo владних пoвнoвaжeнь opгaнiв сaмoвpядyвaння, слГд вГдмГтити, щo вoни не е пpиpoдними i невщ'емними, а встaнoвлюються зaкoнoм. Toмy пoдiл на «власнГ» i «дeлeгoвaнi» нoсить yмoвний xapaктep.
У план. poзпoдiлy функцГй, пoвнoвaжeнь, вiдпoвiдaльнoстi мГж opгaнaми piзниx статусГв, iepapxiчнoгo пiдпopядкyвaння, ступенем сaмoстiйнoстi пpeдстaвляe iнтepeс дoсвiд
aмepикaнськиx учених i пpaктикiв в галузГ дepжaвнoгo yпpaвлiння. Так, Кoнсyльтaтивнa шмюГя пpи ypядi США визначила наступш ^mepri вГднесення rie'' aбo iншoï функцп дo кoмпeтeнцiï вiдпoвiдниx владних e^y^yp:
aдмiнiстpaцiя, вiдпoвiдaльнa за надання кoнкpeтнoï пoслyги, пoвиннa мати у свoeмy poзпopяджeннi дoстaтню тepитopiaльнy юpисдикцiю для зведення дo мГнГмуму як pизикiв, так i витpaт, пoв'язaниx Гз пopyшeнням гpaниць сусГднГх юpисдикцiй;
тepитopiя вiдпoвiднoï юpисдикцiï пoвиннa бути дoсить пpoстopoю, щo дае мoжливiсть peaлiзyвaти пepeвaги ешш-мГ' масштабу виpoбництвa суспГльних тoвapiв i тослуг;
aдмiнiстpaцiя пoвиннa мати зaкoнo-давчу й aдмiнiстpaтивнy пpaвoздaтнiсть надавати нeoбxiднi пoслyги;
aдмiнiстpaцiя пoвиннa мати зашш-давчу й aдмiнiстpaтивнy вiдпoвiдaльнiсть за вишнання дoстaтньoгo нaбopy функцГй.
^зитивним пpиклaдoм
децешралГзацп викoнaння функцГй в oднiй галузГ е й poзпoдiл пoвнoвaжeнь у Фpaнцiï в галузГ oсвiти, щo здГйснюеться на всГх piвняx:
кoмyнa - ствopeння, бyдiвництвo й yтpимaння пoчaткoвoï шшли та дoшкiль-них класГв;
дeпapтaмeнт - ствopeння, будГв-ництвo й у^имання кoлeджiв;
peгioн - ствopeння, бyдiвництвo й yтpимaння лще'в i yстaнoв фaxoвoï oсвi-ти;
дepжaвa - poзpoбкa пpoгpaм, oплaтa пepсoнaлy й opгaнiзaцiя навчання.
В 1тали peфopмa aдмiнiстpaтивнoï системи здГйснювалася в на^ямГ фeдepaлiзмy. Ключoвим йoгo пpинципoм е ^инцип сyбсидiapнoстi, щo oзнaчae взaeмoдoпoвнювaнiсть yпpaвлiнськиx функцГй piзниx piвнiв влади. ^го суть пoлягae в пepeдaчi пpaвa пpийняrтя piшeнь на той piвeнь yпpaвлiння, щo пepeбyвae якнайближче дo зaцiкaвлeнoгo в них населення. ^и цьoмy вища ГнстанцГя пoвиннa бpaти на себе лише те, щo не мoжe сaмoстiйнo зpoбити нижча. Це спpияe не тшьки peaльнoмy дoклaдaнню зусиль у на^ям. виpiшeння нагальних пpoблeм, але й poзвиткy цивiльнoгo сaмoвpядyвaння, дiйснoï децешралГзацп влади.
Таким чинoм, бГльшГсть дepжaв СС (як фeдepaльниx, так i yнiтapниx) мають
триланкову систему адмшютративно-те-риторiального управлiння - регюн (земля, область) - повгг (графство, округ), громада.
Досвiд держав €С пiдтверджуe, що саме регюн обласного масштабу найбшьш успiшно виконуе функци суб'екта регюнально'1' полiтики. Цьому сприяе не тшьки досить високий соцiально-економiчний потенцiал,
забезпеченiсть ресурсами, що визначають можливiсть влади цього територiального утворення взяти на себе повноту вiдповiдальностi за проведення регюнально'1' полгтики, але й здатнiсть влади разом i3 громадськими органiзацiями згуртувати широк кола населення для виконання програм розвитку.
Проблема оптимально'1' величини громади залишаеться актуальною й у крашах Евросоюзу. ïx чисельнiсть i величина у рiзниx крашах значно вiдрiзняються одне вщ iншого. Так, Францiя з населенням 54 мшьйона жителiв дшиться на 36559 громад, а в сусщшх крашах - БельгГï, Голланди, Люксембурзi, IталГï та Нiмеччинi при загальнш чисельностi населення в 142 мшьйона чоловш iснуе всього 20 тисяч громад. Через юторичш причини у Франци зберiгаеться сильна
диференщащя в адмшютративно-терито-рiальному подш - чисельнють основно'1' маси громад не перевищуе 5 тисяч жи-телiв, а ïx площа варiюеться вщ 3 до 76000 гектарiв. I хоча така роздробленють у тш же Франци громадськютю розцiнюеться негативно, влади не квапляться укрупнювати громади, побоюючись посилення пасивностi мюцевих жм^тв i ïx вщмови вщ участi в комунально-господарських i гумаштарно-культурних iнiцiативаx.
Проблема величини громади як адмiнiстративно-територiальноï одинищ
актуальна ще й тому, що вона оргашчно пов'язана з питанням про обсяг повноважень, якими можуть i повинш володгти влади громади. У Имеччиш ïx обсяг перебувае в прямш залежностi вщ чисельностi жителiв i, отже, вщ фiнансовиx можливостей громади. Вщ цього ж залежить кшькють службовщв, зарахованих до штатного розкладу органу самоврядування. Аналопчний порядок юнуе i в 1спани.
Важливим аспектом регюнально'1' полгтики е транскордонне
ствробгтництво (ТКС) на регiональному рГвнг Воно вщбуваеться в декiлькоx напрямах, зокрема урядово-
регiональному й регюнально-локальному.
Урядово-регюнальне ствробгтництво в основному базуеться на мГж^родних угодах, яю виконуються вщповщними урядовими або
регюнальними комьями. 1ншГ форми цього ствробгтництва практикуються в дуже децентралiзованиx крашах, де регiональний рiвень мае майже урядову владу, так, як, наприклад, у шмецьких федеральних землях.
Реггонально-локал ьне ствробгтництво розвиваеться досить спонтанно й не тшьки як результат змш у Центральнш i Схщнш Сврот, але й бiльше розвинуто в Заxiднiй Сврот. Таке ствробгтництво завжди знаходило правовi пiдстави, i тому створення тако'1' форми, як «Сврорегюн», а також прийняття Мадридсько'1' конвенци (1980 р.) створили солщний правовий фундамент для розвитку
транскордонного ствробгтництва на регiональному й локальному р1внях.
Свгговою тенденцiею стало розширення повноважень мюцево'1' влади i ïx компетенци в ствробиницта з органами влади вщповщних територш закордонних краш. Це ствробгтництво
найбшьш динамiчно розвиваеться в прикордонних районах. Практичне вирiшення проблем розвитку
прикордонних регюшв може бути досягнуто за умови оптимального поеднання сучасно!' глобалiзацii свiтогосподарських вщносин - процесiв штеграци й регiоналiзацii. При цьому особливого значення набувае
використання свiтового ^ в першу чергу, европейського досвщу оргашзаци прикордонного й транскордонного спiвробiтництва, що у вищих формах свого розвитку е важливим напрямом мiжнародноi регюнально!' штеграци.
Можна видшити чотири рiвнi форми реалiзацii транскордонного спiвробiтництва, якi необхiдно враховувати при формуванш полiтики його розвитку:
мiжнародний рiвень - реалiзуеться полгтика загальноевропейських iнтересiв, здiйснюеться координацiя нащональних регiональних полiтик для збалансованого розвитку европейського простору;
державний рiвень - виробляеться нацiональна полгтика ТКС i погоджують нацiональнi штереси iз
загальноевропейськими, а також здiйснюеться гармонiзацiя нацiональних i регiональних цiлей;
регiональний рiвень - реалiзуеться регiональна полiтика транскордонного ствробгтництва з урахуванням iнтересiв держави й мюцевих оргашв влади, здiйснюеться координащя мiж регiонами сусiднiх кра!'н;
мюцевий рiвень - здiйснюеться координацiя плашв розвитку мюцево!' влади, з бшьшою увагою до регiональних i нащональних штереав, вiдбуваеться конкретне спiвробiтництво мiж суб'ектами прикордонних територiй.
1з метою забезпечення оптимально!' координаци мiж мюцевими,
регiональними, нацiональними i
европейськими рiвнями щодо
транскордонного спiвробiтництва !'х ди повиннi завжди враховувати будь-якi заходи, представлен або запланованi на рiвнi, що перебувае вище або нижче !'х власного, тобто вони повинш регулярно iнформувати один одного.
Протягом 90-х роюв бiльшiсть регiонiв i держав, сотнi провiнцiй, тисячi мiст i величезна кiлькiсть громад i iнших територiальних утворень iнiцiювали розробку й реалiзацiю планiв розвитку на основi кластерiв. Уже накопичений значний досвщ досягнення позитивних результатiв кластерами, що
сформувалися як винятково на добровшьнш приватнiй iнiцiативi, так i за посередництвом i участю центральних оргашв влади.
У Швшчнш Америщ практично всi штати США, бшьшють провiнцiй Канади та Мексики реалiзують iнiцiативу розвитку кластерiв.
Устшш кластери втягують у свою дiяльнiсть велику кiлькiсть пов'язаних з ними галузей промисловосп, фiрм-постачальникiв i iнститутiв, розмiщених у географiчнiй близькосп.
У Латинськiй Америцi iнiцiативу з розвитку кластерiв активно реалiзують Аргентина, Бразилiя, Чилi, Колумбiя, Коста-Рика, Гватемала, Нкарагуа, Венесуела, Ямайка, Гондурас. У Сврот найбiльш динамiчнi кластернi програми були здшснеш в АвстрГ!, Бельги, ВеликобританГ!, Нiмеччинi, ГрецГ!, Голланд^', Дани, 1рланди, 1спанй, 1талй, Норвег^', Португали, Франц^', Фiнляндii, ШвецГ!.
В 1994 р. «мiсцевi промисловi округи», так називають в 1тали кластери, забезпечували робочими мюцями бiльше 30% вах працюючих у краiнi й випускали близько 43% експортно!' продукцй. До кшця XX ст. кластери юнували у всiх розвинених европейських
економжах. Особливо значна 1'х концентрацiя спостер^алася в найбiльше промислово розвинених регюнах, таких як «Швшч - Центр» Ггалп, Баден-Вюртемберг i Баварiя в Нiмеччинi, Кембридж i регюн М4 у Великобритании Лiон, Безансон i Монпелье у Франци.
У Тихоокеанському регюш iнiцiатива щодо розвитку кластерiв була особливо активно пщтримана в Австралп, Малайзи, Новiй Зеландп, Япони, Сiнгапурi, Пiвденнiй Коре!', Тайваш, Гонконгу. Економiсти, що аналiзували вплив азiатськоi кризи 19971999 рр. на кра'ни регiону, прийшли до висновку про те, що в тих державах, де був найбшьший рiвень кластеризаци регюнально'! економiки, вплив кризи був мЫмальним або майже не вiдчутним.
В Африщ та на Близькому Сходi кластеризацiя проводиться поки в окремих крашах i регiонах. Далi вах у цьому напрямi просунулися 1зра1ль, Сгипет, ОАЕ, Марокко, Сенегал, Швденна Африка. Чималу активнiсть у напрямi кластеризаци кра'ни проявляе Туреччина.
Незважаючи на локальний i регiональний характер кластерiв, багато з них уже придбали всесвггню популярнiсть i стали у сво'й сферi еталоном. До таких кластерiв, у першу чергу, варто вщнести автомобiльний кластер у Детройту шдустрп в Силiконовiй Долинi, шдустрп кiно Голiвуд у Лос-Анджелесi, виробництва килимiв у Далтонi (штат Огайо), фшансово-дшовий у Нью-Йорку, hightech i аерокосмiчний (Бо'нг + Мкрософт) у Сиетлi (всi США), а також металообробш й машинобудiвнi кластери Имеччини та ШвейцарГ!, кластери столиць моди - у Парижi та Мшаш, свiтовi фiнансовi кластери - центри в Лондош i Гонконгу, мют^компани Тойота Сiтi й Людвиксхафен та ш.
Таким чином, концепщя кластера дозволяе розглядати нацiональну економжу i '11 регiональнi й мунщипальш сектори пiд новим кутом зору, а також тдкреслюе змiну ролi компанiй, пов'язаних iз ними рiзних органiзацiй i урядiв у нових умовах глобалiзацii-локалiзацii. В умовах зростаючо'! динамiчностi конкурентно'! боротьби на глобальних ринках роль кластерiв буде, безсумшвно, зростати. Для Укра'ни найбшьш актуальне видшення кластерiв у межах адмiнiстративно-територiальних одиниць (областей, мiст,
сшьськогосподарських районiв). Це обумовлено вiдносно високою керованютю територiально-виробничих комплексiв на регюнальному рiвнi в порiвняннi iз загальнонацюнальним. Будучи перспективною формою органiзацii виробництва в умовах конкуренци, саме формування кластерiв повинно стати визначальним в регiональнiй промисловш полiтицi.
Висновки.
1. Прiоритетним у регюнальнш полiтицi е подiл влади в напрямi розширення прав регюшв, змiцнення '1х фiнансового забезпечення, зниження мiжрегiональноi напруженостi, урахування умов i особливостей кожного регiону.
2. Найважлившим напрямом регiональноi економiчноi полiтики е досягнення економiчноi самостiйностi регiону, формування швестицшно'! полiтики вiдповiдно до прюритетних структурних перетворень у господарському комплексi, а соцiальноi полгтики - для пiдвищення добробуту й задоволення потреб усього населення.
3. Через об'ективш iсторичнi обставини Укра'на як держава ментально, економiчно й iдеологiчно неоднорiдна. Тому в регюнальнш полгтищ необхiдно враховувати, що
росшська мова мае широке розповсюдження i е рiдною для багатьох украшщв, на нiй говорить бiльшiсть укра!'нських громадян i це право захищене Свропейською хартiею мов.
У регюнальнш полiтицi необхiдно забезпечувати реалiзацiю язикових прав росшськомовних громадян шляхом захисту росшсько!' мови як регюнально!' на тих територiях, де вона е мшоритарною.
4. 1з метою забезпечення збалансованого розвитку областей, райошв, мiст, селищ, сiл необхщно переорiентувати систему адмiнiстративно-розпорядницьких функцiй районних i обласних державних адмiнiстрацiй на контрольно-спостереж-нi. Необхiдно ввести в структуру мюцевого самоврядування областей i районiв виконавчi комiтети.
5. У рiзних державах використовуються рiзнi системи мюцевих оргашв управлшня й оргашв мюцевого самоврядування. В Укра!'ш застосовуеться континентальна (!'!' другий рiзновид) система регюнального управлiння. Проблема розмежування функцш i повноважень в Укра!'ш юнуе протягом усього перiоду реформування системи управлшня регюном. Зафiксований у Закон Укра!'ни «Про мiсцеве самоврядування в Укра!ш» iнститут делегування повноважень перешкоджае реалiзацГ! ще!' самоврядування на регюнальному рiвнi. Тому закон потребуе удосконалення.
6. Бiльшiсть держав €С (як федеральних, так i уштарних) мають триланкову систему адмшютративно-територiального управлiння: регiон (земля, область) - повгт (графство, округ) - громада. 1х досвiд пiдтверджуе, що саме регюн обласного масштабу найбiльш устшно виконуе функци суб'екта регюнально!' полгтики.
7. Для досягнення зваженого балансу бюджетно-податкових повноважень мiж рiзними рiвнями влади слщ реформувати господарське законодавство таким чином, щоб рiшення про витрати приймалися тим же самим органом влади, який вщповщальний за ршення про оподаткування споживачiв суспiльних послуг. На рiвень мiсцевого самоврядування доцiльно передати хоча б одну або двi велию та надiйнi податковi бази. Наприклад, статус мюцевого, з регульованими мюцевим самоврядуванням ставками, повинен одержати податок на нерухоме майно.
8. Доцшьно передати до числа доходiв, яю закрiплюються за мюцевими бюджетами й ураховуються при визначенш обсягiв мiжбюджетних трансферов, частину податку на прибуток пщприемств всiх форм власностi.
9. 1з метою державно!' пiдтримки розвитку тих або шших регiонiв доцiльно використовувати метод часткового фшансування, коли центральний уряд i защкавлений у реалiзацii проекту розвитку мюцевий орган влади виршують проблему шляхом пайово!' участi.
10. Щоб мiсцевi бюджети мали можливiсть бiльшою мiрою опиратися на власнi джерела фшансування, необхщно частку власних кош^в у сумарних доходах довести до 50%.
11. Дшча в цей час формула розподшу мiжбюджетних трансферов не враховуе ряд iстотних факторiв, що визначають фактичний рiвень споживання суспшьних послуг населенням регiону. З метою вдосконалення методики розрахунку необхщне складання перелiку сощально-економiчних, демографiчних, екологiчних, клiматичних i iнших факторiв, якi впливають як на
податковий потeнцiaл тepитоpiй, так i на piвeнь витpaт мicцeвиx оpгaнiв влади.
У цьому ЗВ'ЯЗКУ доцiльно ^ийняти cпeцiaльнy поcтaновy Kaбiнeтy Мiнicтpiв У^аши, що мicтить доpyчeння Дepж-комcтaтy, Дepжaвнiй подaтковiй адмЫстрацп, мiнicтepcтвaм i вщомствам пpо peгyляpнe надання вiдповiдниx покaзникiв Мiнфiнy й одночacно -оpгaнaм peгiонaльного й мicцeвого caмовpядyвaння.
12. B yмовax обмeжeноcтi дepжaвниx фiнaнcовиx pecypciв оcобливоï aктyaльноcтi нaбyвae поcтyповe збiльшeння pолi нeпpямиx мeтодiв cтимyлювaння iнновaцiйноï дiяльноcтi з мeтою зaлyчeння коштiв нeдepжaвниx iнвecтоpiв. Як покaзye зaкоpдонний доcвiд, оcобливо eфeктивнi щодо цього подaтковi пiльги. Закон У^аши «^о iнновaцiйнy дiяльнicть» пepeдбaчae дeякi пiльги для iнновaцiйниx пiдпpиeмcтв, пpипинeнi Bepxовною Радою У^аши в 2003-2005 pp. Oднaк, на мшу думку, вapто pозглянyти питання ^о впpовaджeння у вiтчизнянy пpaктикy бшьш шиpокого cпeктpa пiльг, якi викоpиcтовyютьcя в eкономiкax pозвинeниx ^arn.
13. Ha оcновi peгiонaльноï eкономiчноï полггики фоpмyeтьcя й pозвивaeтьcя eкономiчний потeнцiaл peгiонy, який пpeдcтaвляe cобою здатнють, можливicть peгiонy з виpобництвa ^оду^и й cтвоpeння пeвниx благ.
14. Економiчний потeнцiaл peгiонiв У^аши мae cвою cпeцифiкy, aлe загальним для ниx e cкоpочeння зaйнятоcтi eкономiчно активного нaceлeння, виcокe зношування оcновниx фондiв. Чepeз тe, що щ показники по peгiонax piзко дифepeнцiйовaнi, внecок peгiонiв у pозвиток eкономiки piзний, пpо що можна cyдити по показнику BДB на душу нaceлeння й на одну ^ивню
вapтоcтi оcновниx фондiв. Haйбiльшi показники мають До^цька i Днiпpопeтpовcькa область У циx облacтяx, а також в Лугатоькш вищe й зaпpовaджeння в дiю оcновниx зacобiв.
Oднaк цi облacтi мають нaйнижчi показники по видьгенню ï^ бюджeтниx кош^в щодо влacниx доxодiв, тобто в полгтищ виpiвнювaння нe вpaxовyeтьcя eфeктивнicть фyнкцiонyвaння й pозвиткy peгiонy.
15. ^шр повинeн пpоводити активну дифepeнцiйовaнy peгiонaльнy полiтикy, допомагаючи cлaбким peгiонaм i опиpaючиcь на cильнi, пiдтpимyючи тepитоpiï, що зaбeзпeчyють влacний pозвиток, фоpмyють умови й cтимyли для поступового пepexодy до cтвоpeння конкypeнтоcпpоможниx виpобництв, поповнюють доxоднy базу тepитоpiй.
16. Oдним iз eфeктивниx зacобiв подолання дeфiцитy iнвecтицiйниx pecypciв, як покaзye зaкоpдонний доcвiд, e фоpмyвaння мepeжi вeнчypниx фондiв, в якиx значна pоль пpидiляeтьcя peгiонaльним фондам. Для фоpмyвaння тaкиx фондiв нeобxiднe дотpимaння нacтyпниx умов: зaбeзпeчeння з боку дepжaвниx i мicцeвиx оpгaнiв влади фiнaнcовиx гapaнтiй у виглядi чacткового подiлy pизикy у фiнaнcyвaннi iнновaцiйниx пpоeктiв; cтвоpeння вiдповiдноï iнфpacтpyктypи. Peкомeндyeтьcя також фiнaнcyвaння окpeмиx eтaпiв iнновaцiйного пpоeктy з piзниx фондiв, у тому чиcлi й вeнчypниx.
17. Для aктивiзaцiï iнновaцiйноï дiяльноcтi в peгiонax У^аши пepcпeктивним на^ямом в оpгaнiзaцiï взaeмодiï мaлиx i вeликиx пiдпpиeмcтв e фоpмyвaння пpомиcловиx клacтepiв -локaльниx взaeмозaлeжниx ^уп мaлиx, cepeднix i вeликиx пiдпpиeмcтв, що виpобляють взaeмодоповнюючy пpодyкцiю, а також пpофiльниx вyзiв, HДI, KB, ycтaнов cиcтeми пpофeciйно-
тexнiчнoï oсвiти. З мeтoю ствopeння yмoв для ïx
poзвиткy peгioнaльним opгaнaм влади, тepитopiaльним тopгoвo-пpoмислoвим палатам, opгaнiзaцiям iнфpaстpyктypи
мaлoгo пiдпpиeмництвa, пpeдстaвникaм дiлoвoгo спiвтoвapиствa дoцiльнo:
poзpoбити paзoм Гз нayкoвими opгaнiзaцiями на тepитopiï peгioнy зaxoди щoдo фopмyвaння спpиятливиx yмoв для ствopeння пpoмислoвиx клaстepiв;
вивчити мoжливiсть peaлiзaцiï спiльнoгo пiлoтнoгo npoe^y з фopмyвaння пpoмислoвoгo клaстepa в oднiй Гз пpiopитeтниx галузей пpoмислoвoстi.
18. Дepжaвнa пiдтpимкa ствopeння iннoвaцiйнoï iнфpaстpyктypи пoвиннa нoсити бГльш цiльoвий xapaктep. Ствopeнo безлГч стpyктyp, щo називають себе iннoвaцiйними i ^етендують на дepжaвнe фГнансування, - таких як тexнoпapки, тexнoпoлiси, бГзнес-iнкyбaтopи, iннoвaцiйнi цeнтpи та Гн. Дoцiльнo зoсepeдити надалГ увагу на тих видах iнфpaстpyктypи, якГ пoкaзaли найбГльшу ефективнГсть.
19. Важливим aспeктoм peгioнaльнoï пoлiтики е тpaнскopдoннe спiвpoбiтництвo (oсoбливo в пpикopдoнниx paйoнax) i poзвитoк peгioнiв на oснoвi клaстepiв, якГ залучають дo свoeï дiяльнoстi велику кшькють пoв'язaниx з ними галузей пpoмислoвoстi, фipм-пoстaчaльникiв i ГнститутГв, poзмiщeниx у гeoгpaфiчнiй близькoстi.
