CC BY
27
УДК 330.341.1:353.1
А. I. Землянкш,
кандидат економ!чних наук,
I. I. Лях,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ВИЗНАЧЕННЯ РОЛ1 1ННОВАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 РОЗВИТКУ
ПРОМИСЛОВОГО М1СТА
На сучасному етат розвитку економiчне зрос-тання мюта неможливе без використання результатов iнновацiйноl дiяльностi, останнiх досягнень науки i технiки, що впливають на розвиток продукти-вних сил, ввдтворення i конкурентоспроможнiсть краши на свгтовому ринку. У забезпеченнi ввдтво-рювальних процесiв особливу роль ввдграе шнова-цiйна полiтика, яка полягае у розробцi напрямiв i ме-ханiзмiв впровадження та використання нововве-день у виробничiй практицi тдприемств, оргашза-цiй, установ i метою яко! е сталий розвиток промис-лового мiста.
Питания формування ефективно! iнновацiйноl полiтики у нацiональнiй та репональнш системах розглядали таки вгтчизияш та росiйськi науковцi як Геець В.М. [11], Амоша О.1. [15], Ляшенко В.1. [1], Федулова Л.1. [4], Вишневський В.П. [10], Дементьев В.В. [10], Аверкша М.Ф. [12], Татарин О.1. [13] та iншi. Але проблеми впливу iнновацiйноl полiтики на забезпечения сталого розвитку промислового мь ста потребують подальшого визначения, що i зумо-вило вибiр даного дослiджения.
Метою статт е визначения ролi iнновацiйноl пол^ики у забезпеченнi сталого розвитку промислового мюта.
Роль репонально! шноващйно! полiтики як на-пряму нащонально! iнновацiйноl полiтики держави з часом не тшьки змiиюеться, але i зростае. Спо-чатку вона сприймалася як iнструмент згладжу-вания диспропорцш в iнвестицiйно-iнновацiйному розвитку регiонiв, в основному, за рахунок отри-мання державних преференцiй регiонам i депресив-ним територiям з певними проблемами розвитку. З часом виникли новi цiлi i принципи iнновацiйноl политики, якi спрямованi на децеитралiзацiю влади i партнерство мiж рiзними И рiвнями i гiлками, а та-кож партнерство з приватним i неурядовим секторами. Отже, змiни у регiональнiй полiтицi спричи-нили i змiни у залученш мiсцевих i регiональних суб'екпв до вироблення i реалiзацil едино1 пол^ики.
На нинiшньому етапi розвитку краши шнова-цiйна полiтика iндустрiально розвиненого мiста спрямована на: визначення напрямiв i теиденцiй, якi вiдбуваються в процес глобалiзащl; окресления кола шновацшних рiшень; формування iнновацiй-них завдань залежно вiд типу сформовано1 мюцево1 стратеги; створения вiдповiдних умов для оператив-
но! реалiзацil iнновацiй; визначення ефекту вiд ре-алiзацil тако1 полiтики тощо.
Майбутня конкурентоспроможнiсть держави, репошв залежить вiд правильно вироблено1 ними стратеги розвитку. В умовах непередбачуваност зовнiшнього i виутрiшнього середовища досягнення високо1 прибутковостi економiчних агенпв припус-кае наявнiсть здiбностi до поспйного розвитку. У придбаннi i реалiзацil ще1 здатностi особливу роль грае стратепя. Якщо виходити з того, що розвиток економiчних агентов е результат реалiзацil стратеги, тодi розробщ стратеги повинен передувати аналiз можливих форм И розвитку. Це дозволить правильно скласти алгоритм розвитку [1, с. 11].
Одним iз важливих документiв, коордииуючих розвиток сучасного мiста, стала «Стратепя сощ-ально-економiчного розвитку мiста Донецька на пе-рiод до 2020 року». Основним завданням Стратеги е максимальне використання сприятливих можливо-стей для шноващйного розвитку економiки та мь ського середовища - переорiентацiя виробничого потенциалу, сфери послуг на створення конкуренто-спроможно1 продукци (послуг) шляхом модершзаци наявних потужностей [2, с. 127]. Для реалiзацil завдання необхiдним е подолания вiдставання в шноващйному розвитку районiв, мiст i регiонiв, яке можливе за допомогою активiзацil iнновацiйноl дь яльносп, а також завдяки чiтким механiзмам взае-моди триединих складових шноващйного процесу -винахiдник, розробник та споживач. Ствпраця трьох визначених суб'екпв iнновацiйноro процесу вимагае швидкого та устшного запроваджения про-ривних iнновацiй, що е основою концепци <аннова-щйного трикутника».
Укра1на потребуе таких подiбних шщатив, щоб тдвищити шноващйнють iндустрiального мь ста, оскiльки нацiональнiй iнновацiйнiй системi бра-куе не тшьки ефективносп, продуктивности та уст-шного впровадження результатiв дослiджень, а також зв'язив мiж виробниками шноващй, науково-дослiдними iнститутами та тдприемствами, що пе-решкоджае створению шноващйного середовища у репонах для прискорення використання шноващй. Вiтчизиянi науково-дослiднi шститути е важливим, але не единим джерелом iнновацiй; компани по-винш прагиути до бiльш активного пошуку ствро-б^ниитва з рiзними учасниками, включаючи тд-
приемства сусщшх кра!н. В умовах сьогодення ¿нно-вацшш тдприемства бшьше схильн до ствробгт-ництва з постачальниками та ктентами, тод1 як уш-верситети, науково-дослщш шститути та консалти-нгов! компанл е менш типовими партнерами для шновацшно! ствпращ
Анал1з м!жнародного досв!ду доводе, що будь-яка кра!на свгту, навгть з високим р1внем розвитку, у якост прюритету вибирае т сектори економ1ки, у яких наявн необхвдш умови для отримання конку-рентних переваг перед ¿ншими гравцями на ринку [3]. Такий тдхщ мае можливють виршити низку прюритетних для мюького господарства завдань. Для цього потр1бно: оргашзувати виробництво висо-котехнологгчног новтнъог продукцП для кшцевого споживача; налагодити максимально можливу ко-операщю м1ж галузевими тдприемствами в межах мюта, що дасть змогу спшьно виробляти кшцеву продукщю; додатково завантажити виробнич1 по-тужносп мюта; суттево збшьшити надходження до бюджету. 1деальна модель шновацшного мехашзму в ринкових умовах характеризуеться тим, як заува-жуе Л.1. Федулова, що важливим стимулом шноваци е вже не виконання плану, а максишзащя прибутку [4, с. 77].
Для прискорення процеав ринково! трансфор-мацп структури промислового комплексу важливе значення мае шноващйна д!яльнють, основними на-прямами яко! е:
застосування принципово нових машин,облад-нання 1 матер1ал1в;
впровадження нових технолопчних процеив, зокрема маловщходних 1 ресурсозбертаючих;
роботизашя 1 комп'ютеризащя проектування; освоения нових вид1в продукцП 1 метод1в ви-робництва;
патентно--лщензшна робота, тощо. В цшому територ1альна оргашзащя виробничо! шноватики вщповщае закону розповсюдження "ди-фузп" нововведень, вщповщно до якого нововве-дення спочатку освоюються в базовому промисло-вому "полюа", потгм - в найближчому оточенн 1, нарешт!, у всш зош впливу [5]. Це слщ враховувати при проектуванш територ1ально галузевих зрушень, оскшьки шновашйний розвиток найбшьших центр1в зрештою впливае 1 на розвиток виробничо! «перифе-ри» [1, с.17].
Управлшня ¿нновацшним розвитком в Укра!'ш полягае у координацп галузево! промислово! поль тики 1 науково-техшчно! пол1тики на нацюналь-ному, регюнальному 1 мюцевому р1внях, тобто у фо-рмуванн ефективно! нацюнально! 1 регюнальних шновацшних систем.
Якою б потужною не була вертикаль влади, вона не в змоз1 забезпечити створення необхщних умов для розвитку ¿нновацшних процеав за вама видами економ1чно! д!яльност!. Зокрема, в Укра!ш
одним !з стримуючих чиннишв е велика територ1я держави. Тому при стратепчному плануванн слщ придшяти бшьшу увагу розвитку мюцевого само-врядування 1 горизонтальним зв'язкам у ствпращ та взаемодп суб'екпв господарювання з мюцевою ад-мшютрашею. Д1евим таке самоврядування буде лише в тому випадку, якщо регюни матимуть си-льну економ1чну базу [20, с. 36].
Одшею !з проблем, яка постае перед дточою владою е виб1р оптимально! модел1 ввдбору та фор-мування перелшу ¿нновашйних проектов, як будуть якомога бшьш перспективними у план фшансово-оргашзацшно! тдтримки !х впровадження за раху-нок державних та регюнальних кошт1в. Фшансування 1нновацшних проекпв завжди тюно пов'язане з р1внем ризику, що вщповщае вкладанню кошт1в, тому рацюнальне роздшення ризику м1ж державою та регюнальними 1 мюцевими органами влади е не-обх1дною умовою для ефективного залучення не-державних 1нвестор1в.
Зазначимо, ефективна 1нновацшна политика мь ста, регюшв, а також 1 держави залежить вщ р1вня ф1нансування 1нновац1йно!' д1яльност1. Проведене досл1дження доводить, що статистичн1 дан1 висвгт-люють негативну динам1ку обсяг1в фшансування 1нновац1йно! д1яльност1, яка в останш п'ять рок1в, що розглядаються, була притаманна 1 державному, 1 мюцевому секторам. Якщо у 2008 рощ частка держави в структур! витрат на фшансування шновацш-но! д!яльност! становила 2,8%, то у 2012 рощ - лише 2,0% (див. таблицю), що значно обмежило регулю-ючий та стимулюючий вплив держави на ¿ннова-ц!йну д!яльнють. А частка м!сцевих бюджет!в за цей перюд тальки у 2007 рощ складала у структур! витрат 0,7%, а в останш п'ять рошв - тшьки 0,1%.
Фшансування ¿нновацшно! д!яльност! в Укра!ш та !! рег!онах, м!стах перебувае на низькому р!вн!: основним джерелом залишаються власн! кошти п!д-приемств (у 2012 р. !х частка склала 63,9% загаль-ного обсягу витрат, але у пор!внянн! з попередшм 2011 р. в!дзначилося !! зростання майже в 1,2 рази), як! не завжди е в наявносп, а державна тдтримка тсля закриття Державного ¿нновац!йного фонду практично припинилась. Не проявляли особливо! за-ц!кавленост! до в!тчизняно! сфери сучасних ¿ннова-ц!йних технолог!й н! вгтчизняш, н! ¿ноземн! ¿нвес-тори, фшансування шновацш за рахунок яких у
2011 р. було катастроф!чно низьким (0,3 ! 0,4% в!д-повщно). Але також спостер!гаеться невелике пож-вавлення у ф!нансов!й п!дтримц! цих ¿нвестор!в у
2012 р., частка яких у загальному обсяз! витрат ста-новить 1,3 та 8,7%. Таким чином, недостатне ! неста-б!льне фiнансувания ризиково! !нновац!йно! д!яль-ност! е серйозною проблемою для проведення ¿нно-вац!йно! пол!тики в Укра!ш. В той же час в кра!нах Свропейського Союзу держава завжди приймае на себе частину ризик!в, як! пов'язан! з шноващйною
Таблиця
Структура фшансування ¡иновацшноУ дiяльностi в Укра'l'нi за окремими джерелами,% [6-8]
Джерела Роки
2007 2008 2009 2010 2011 2012
Всього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
у тому числ1 за рахунок коштiв:
власних 73,7 60,6 65,0 59,3 52,9 63,9
державного бюджету 1,3 2,8 1,6 1,1 1,0 2,0
мюцевих бюджетiв 0,7 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
позабюджетних фондiв 0,1 - - - - -
вичизняних iнвесторiв 0,2 1,4 0,4 0,4 0,3 1,3
iноземних iнвесторiв 3,0 1,0 19,0 30,0 0,4 8,7
кредитiв 18,5 33,7 11,8 7,8 38,3 21,0
шших 3,2 0,4 2,1 1,3 7,0 3,0
дiяльнiстю, особливо, коли це стосуеться наукових кiл, пiдроздiлiв НДДКР, а також взаемозв'язшв мiж ними.
Своечасним для Укра1ни е вивчения досвiду Фiнляндil в областi фiнансувания iнновацiйних про-цесiв, де ключовим актором, з погляду прямого державного фшансування, виступае Фiнське агентство по фшансуванню технологiй i шноващй (TEKES). Основна частина фiнансових коштiв сустльного сектора агентством спрямовуеться тдприемствам i науково-дослiдним органiзацiям кра1ни, при цьому стимулюючи гх ствпрацю [9, с. 26]. Оргашзацп-посередники сустльного сектора включають техно-логiчнi агентства та iншi рiзноманiтнi установи (або репональш та мiсцевi вiддiления), що фшансуються державою, якi забезпечують як пряму, так i непряму тдтримку сустльно-приватного партнерства у на-прямах:
фшансувания i спiвпрацi;
налагодження зв'язкiв i розповсюдження шфо-рмацп;
консультацiйних послуг або програм освiти i тдготовки робочо1 сили для пiдприемств приватного сектора.
Репональш i мiсцевi посередники зазвичай фь нансуються органами влади вщповщного рiвня через оргашзацп розвитку бiзнесу.
Зазначимо, що як репональш, так i мiсцевi ор-гани влади вiдчувають нестачу фшансових ресурсiв для пiдтримки шноващйних iдей в порiвняннi з ресурсами нацюнального уряду. В той же час ввдбува-еться оргашзащйна ствпраця на регiональному рiвнi: функцп регiональних офiсiв TEKES взаемо-зв'язаш з Центрами зайнятост та економiчного роз-витку.
Досвiд Фiнляндil показав, що у питаниях регю-нально1 iнновацiйноl полiтики важливими гравцями е мiсцевi вiддiления державних i приватних шститу-■пв, що вiдповiдають за розвиток iнновацiйноl поль тики. Наприклад, центри зайнятостi i економiчного розвитку, репональш ушверситети i коледжi, якi ви-
ступають активними партнерами бiзнес-спiвтовари-ства у формуванн шновашйно! полiтики.
Виршення проблем фiнансового стимулю-вания шноващйних процеав на рiзних рiвиях управ-лiння в Укра1ш стае визначальною умовою забезпечения завдань довготривалого економiчного зрос-тання кра1ни. До зазначених проблем належать:
утвердження ефективно1 системи мобшзацл фiнансових ресурсiв (бюджетних, мiсцевих, кредит-них, власних коштгв пiдприемств тощо) iз рiзних джерел на цш розвитку национально! та регюналь-них iнновацiйних систем на ринкових принципах;
впровадження сучасних механiзмiв та iнстру-мент^в, здатних забезпечити стимулюючий вплив фiнансiв на активiзацiю iнновацiйноl дiяльностi та прогресивнi структурш зрушення в економiцi;
поступове збшьшення частки кошт^в, що витра-чаються на фшансування науково! та науково-тех-нiчноl дiяльностi, у ВВП з урахуванням усiх джерел, яка за останш роки менша нiж 1% [6-8].
Одним з недолтв сучасного стану iнновацiй-ного розвитку краши та И репошв i мют е недоско-налiсть тституцюналъно-правових механiзмiв для забезпечения формування ефективно! системи орга-нiв державного управлiння, яка б здшснювала регу-люючий вплив на суб'екти шноващйно! дiяльностi, створювала стимули для iнвестування в шновацл. Незавершенiсть адмiнiстративноl реформи проявля-еться у розпорошенш та дублюваннi функцш, перш за все, органiзацiйних, мiж органами виконавчо! влади, а також спостер^аеться неузгодженiсть дiй структур нацюнально! iнновацiйноl системи. Харак-теризуючи iнновацiйний шлях розвитку Укра1ни, Вишневський В.П. i Дементьев В.В. п1дкреслюють, що основною перешкодою до активiзацil iнновацiй-но! дiяльностi е не дефiцит грошових коштiв або не-стача уваги до державного регулювання iнновацiй-них процесiв, а саме господарсьш та полiтичнi iн-ститути сусшльства, асиметрiя економiчноl влади i господарський порядок, що зростае на и основi [10, с. 51].
Правове поле державного регулювання шнова-щйних процес1в в Украш з метою ефективного функцюнування економши Украши е достатньо ро-звиненим. Воно формуеться, зм1нюеться та допов-нюеться ввдповвдно до вимог часу та нацюнальних стратегш розвитку держави, регюну, мюта. Анал1з основних нормативно-правових документов щодо регулювання 1нновац1йно1 д1яльностт в Украш, який наведено авторами в роботах [14, 15] дов1в, що в Украш в цшому сформован правов1 основи розвитку шновацшних процеав.
Зауважимо, що ввдповвдно до дточого законо-давства правове забезпечення шновацшного розвитку повинне тдтримуватися державними префе-ренщями у виглядг тльгового оподаткування i кре-дитування, ф1нансово1 тдтримки, гарантий комер-щйним банкам, митних тльг, грантов, створення ре-естр1в i перелтв для облшу i тдтримки тдпри-емств, тощо. Неввдповвднють положень законодав-ства реальнш економ1чнш ситуацл в краш1, багато з яких залишаються лише на концептуальному р1вт, призводить до фшансово-економ1чного незабезпе-чення його реал1заци. Особливо яскраво це просте-жуеться при постшних вщмшах при прийняттт що-р1чних закотв про Держбюджет Украши значно1 кшькостт положень законодавства про 1нновацшну д1яльнють.
Закон Украши «Про стимулювання розвитку регюшв» (2005 р. ¡з змшами ввд 16.10.2012 р.), заклав правов1 та оргашзацшш принципи державно1 рег1онально1 политики щодо стимулювання розвитку регюшв та подолання депресивностт терито-рш [16]. Продовженням тако1 политики стала Державна стратепя регюнального розвитку на перюд до 2015 року [17]. Посилення мотивацп мюцевих орга-шв виконавчо1 влади та оргашв мюцевого самовря-дування щодо тдвищення конкурентоспроможно-стт регюшв та його мют е головною метою стратеги, де зроблено акцент на шноваци у напрямах ре-структуризацп та диверсифшацл економши регюшв. Невиконання нагальних завдань, передбачених Державною стратепею регюнального розвитку, а саме, реформування системи управл1ння регюналь-ним розвитком, мюцевого самоврядування та тери-тор1ального устрою не дало змоги створити дточу правову систему формування та реал1зацп державно!' рег1онально1 политики щодо збалансованого розвитку украшських регюшв та 1х мют, на основ1 при-таманних 1м особливостях.
На нишшньому етапу розвитку координащя 1нновац1йно1 пол1тики здшснюеться ввдповвдно до статтт 10 Закону Украши «Про 1нноващйну д1яль-нють», яка дае право:
залучати тдприемства, установи i оргашзацл, розташоваш на тдпорядкованш 1м територп, за 1х згодою, до розв'язання проблем 1нновацшного розвитку населених пункттв;
доручати державним шноващйним фшансово-кредитним установам @х регюнальним ввддшенням)
або комунальним шноващйним фшансово-кредит-ним установам проведення конкурсного ввдбору шновацшних проекттв мюцевих 1нновацшних про-грам i здшснення ф1нансово1 тдтримки цих проектов у межах кошттв, передбачених у ввдповщному мюцевому бюджет! [18].
Проте, як i в шших питаниях регулювання 1нно-вацшно1 политики в Украш, стримуючим чинником часто е вщсутнють фшансування, а не ввдсутнють нормативно-правових документов.
З метою забезпечення ввдтворювальних проце-с1в, досягнення належного р1вня розвитку промис-лового мюта прюритетним напрямом може стати ш-ституцюнальне забезпечення 1нновацшно1 политики. Пропонуемо сформувати спещальний координу-ючий орган, який би займався збором i анал1зом ш-формацл, що надходить, ïï обробкою, виявленням конкурентних переваг i ввдповвдно координатором шновацшного розвитку в мютт по всьому ланцюжку шновацшного циклу ввд моменту зародження iдеï до виходу на ринок готовоï продукцл. Таким органом мае стати Центр шновацшного розвитку промисло-вого мюта (тобто своервдний центр передач1 знань -мюце, куди стткаеться вся шформащя про хвд роботи тдприемств, стад1ях розвитку, проблемах та потребах з якими вони стикаються ввд стадiï розробки проекту продукцл, що створюеться, до ïï комерцш-toï реалiзацiï та отримання прибутку.
Центри повинн1 виникати безпосередньо в мю-тах, тобто мати територ1альну прив'язку до м1сцево-ст1, де буде здшснюватися 1нновац1йна д1яльн1сть. Дана система повинна управлятися м1ським органом влади, яка матиме можлив1сть скорегувати дер-жавну пол1тику i законодавч1 заходи при форму-ванн1 !нновацшного середовища, тобто:
вести мон1торинг роботи центр1в 1нновац1йного розвитку у кожному мютт; ошнювати ï^ д1яльн1сть; узагальнювати отримувану 1нформац1ю; анал1зувати виникаюч1 проблеми на кожн1й д1-лянц1;
вибирати найкращ1 р1шення. 1нновац1йн1 центри мають брати участь у внут-ршньодержавних i м1жнародних програмах осво-ення наукомiсткоï та високотехнологiчноï продук-цл, а також п1дтримувати зв'язок з аналопчними структурами всередин1 краïни i за кордоном, перш за все, з:
державною 1нноващйною фшансово-кредит-ною установою, яка здшснюе ф1нансову п1дтримку суб'ект1в господарювання р1зних форм власност1 в рамках державноï iнновацiйноï пол1тики;
комунальними 1нновац1йними фшансово-кре-дитними установами, як1 створюються для фшансо-воï п1дтримки м1сцевих !нновацшних програм за кошти м1сцевих бюджетов через державн1 1ннова-ц1йн1 фшансово-кредитш установи (ï^ рег1ональн1 в1дд1лення);
мережею регюнальних центов з iнвестицiй i розвитку (вiднесенi до сфери управлiння Держш-вестпроекту Украши), як е iнструментом економiч-ного розвитку територш, базою знань щодо потреб регюну, його конкретних переваг та можливостей i створенi з метою оргашзацп роботи з iнвесторами на мюцях.
Адже головне в дiяльностi таких iнстигутiв - це шнцевий результат, залученi iнвестицiï в мюцеву економiку, реалiзованi iнвестицiйнi та iнноващйш можливостi регiону, сприятливий iнвестицiйний iмiдж та практична допомога iнвесторам. Напри-клад, результатом такоï дiяльностi е тдписаш впро-довж 2012 року угоди про ствпрацю мiж Держш-вестпроектом Украïни та мiсцевими органами влади, ям передбачають конкретнi зобов'язання та ввдповвдальнють сторiн за розвиток iнвестицiйноï дiяльностi в регiонах, зокрема щодо реалiзацiï наць ональних проектов [16, с. 6].
У результат роботи Центрiв будуть виявлятися переваги i недолiки в органiзацiï шновацшного процесу, проводитиметься монiторинг науково-техшч-но1' та iнновацiйноï дiяльностi регюну (мюта) у ре-жимi реального часу i готуватися рекомендацiï з оргашзацп процеав та штеграцп з рiзними учасни-ками iнновацiйного процесу як усерединi регiону, так i з зовшшшми партнерами.
Оргашзащя Центрiв iнновацiйного розвитку промислових мют впливатиме на:
розробку довгостроково1' стратеги розвитку шновацшно1' дiяльностi в регюнах;
пiдтримку спецiалiзацiï регiонiв, мiст i 1'х ств-працi;
пiдсилення процесу залучення iнвестицiй i про-феайних кадрiв в регiони;
консолiдування мюцевих, регiональних та нащ-ональних ресурив для розвитку вибраних прюри-тетних напрямiв;
координування дiяльностi в област мiсцевого, регiонального i нацiонального шноващйного роз-витку;
сприяння спiвробiтництву теригорiальних громад, мiжрегiональному та транскордонному сшвро-бiтниuгву.
Пiдсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що виршення проблеми розпорошення та дублювання функцiй мiж органами виконавчо! влади можливе шляхом шституцюнально-право-вого визначення единого органу щодо ïï формування i реалiзацiï, а тим бшьше, що на вiстря першочерго-вих орiенгирiв розвитку держави винесено питания реформи самоврядування.
Таким чином, практична реалiзацiя в Украш нацiональноï та регюнально1' iнновацiйноï полiтики передбачае використання пiдходiв, спроможних за-безпечити ïï поступальний розвиток, у тому чи^ на мiсцевому рiвнi. Такi тдходи означають залучення потенцiалу сучасних механiзмiв державного, регю-нального i мюцевого розвитку, що склалися як у
вичизнянш, так i у зарубiжиiй практицi. Важливе мiсце серед означених мехаиiзмiв i iнструментiв по-свдають органiзацiйнi, фiнансовi, шституцюнально-правовi, що е метою подальшого дослiджеиня, у за-стосуванш яких спостерiгаються системш проб-леми.
Лiтература 1. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию: моногр. / В.И. Ляшенко // НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2012. - 370 с. 2. Стратегия социально-экономического развития г. Донецка на период до 2020 г. / А.А. Лукьянченко, А.И. Амоша и др.: моногр. // НАН Украины. Ин-т экономики промышленности; Донецкий городской совет. - Донецк, 2008. - 308 с. 3. Концепщя промислово^нно-вацшно1' пол^ики / Кшвська мюька рада. Головне управлшня промислово1', науково-техшчно1' та iнно-вацшно1' полiтики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://prom.gov.ua/prominno.html. 4. Феду-лова Л.1. Теидеицiï розвитку шноващйно1' полiтики та ïï вплив на економiчне зростання [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/ep/2011_2/5_Fedulova.pdf. 5. Knaap G.A. van der, Louter P.J. Economic changes and strategies for spatial politics // Ned. Geogr. Stud. - 1991. -№ 130. - Р. 8-24. 6. Наукова та шноващйна дiяль-шсть в Украшг стат. зб. - К.: ДП «Iнформiйно-вида-вничий центр Держстату Украши», 2008. - 348 с. 7. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украшг стат. зб. - К.: ДП «1нформшно-видавничий центр Держстату Украши», 2010. - 365 с. 8. Наукова та шнова-цiйна дiяльиiсть в Украïиi: стат. зб. - К.: ДП «1нфо-рмiйно-видавиичий центр Держстату Укра].'ни», 2013. - 305 с. 9. Инновационная политика Финляндии / Экономика и управление в зарубежных странах: по материалам зарубежной печати. Ежемесячный информационный бюлетень // Всероссийский институт научной и технической информации (ВИНИТИ). - Москва, 2013. - № 4. - С. 22-32. 10. Вишневский В. Инновации, институты и эволюция / В. Вишневский, В. Дементьев // Вопросы экономики. - 2010. - №9. - С. 41-62. 11. Геець В.М. 1нно-вативно-шновацшний шлях розвитку - модершза-шйний проект розвитку украï'нськоï економiки i су-спшьства початку XXI столгття / В.М. Геець // Бан-швська справа. - 2003. - № 4. - С. 3-32. 12. Авер-кина М.Ф. Мюце шновацшно!' пол^ики у забезпе-ченш спйкого розвитку мюта [Електронний ресурс] / М.Ф. Аверкина // 1нновашйна економiка. Всеукра-ïнський науково-виробничий журнал. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/inek/ 2013_3/153.pdf. 13. Татаркин А.И. Формирование инновационных территорий в контексте проблем технологической модернизации / А.И. Татаркин, А.Ф. Суховей // Инновации. - № 7 (84). - С. 26-30.
14. Лях И.И. Правовое обеспечение коммерциализации результатов НИОКР в Украине / И.И. Лях // Экономика, управление, право. - 2012. - Т.2. - С. 3941. 15. Амоша О.1. Активiзацiя iнновацiйно! дiяль-носп: оргашзацшне-правове та сощально-економь чне забезпечення: моногр. / О.1. Амоша, А.1. Землянин, I.I. Лях та iн. - Донецьк: 1ЕП НАН Укра!ни, 2007. - 328 с. 16. Про стимулювання регюшв: Закон Укра!ни вiд 8 вересня 2005 року № 2850-IV // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2005. - № 51. - Ст. 548 (редакщя ввд 16.10.2012 р.). 17. Державна стратегия регiонального розвитку на перюд до 2015 року: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 21 липня 2006 р. № 1001 // Офщшний вiсник Укра-!ни. - 2006. - № 30. - Ст. 2132 (редакщя ввд 16.11.2011р.). 18. Про iнновацiйну дiяльнiсть: Закон Укра!ни вiд 4 липня 2002 року № 40-IV //Ввдо-мост Верховно! Ради Укра!ни. - 2002. - № 36. -Ст. 266 (редакщя вiд 16.10.2012 р.). 19. Федюк В. Дiяльнiсть регiональних центрiв з iнвестицш та розвитку у 2012 рощ [Електронний ресурс] / В. Федюк // Енерпя розвитку:iнформацiйний вюник мережi регiональних центрiв з швестицш i розвитку. -2013 (березень). - С. 6-8. - Режим доступу: http://ukrproject.gov.ua/sites/default/files/upload/visni kberezen_2013_final_0.pdf. 20. Кузьменко Р.В. Дво-рiвнева модель кластеризацн в межах регiональних економiчних систем: моногр. / Р.В. Кузьменко // НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стт - Донецьк, 2012. - 208 с.
Землянкш А. I., Лях I. I. Визначення ролi шновацшнот полiтики у забезпеченнi розвитку промислового мiста
Стаття присвячена проблемам формування ефективно! iнновацiйно! полiтики промислового мь ста. Визначенi проблеми фiнансового стимулювання iнновацiйних процесiв у забезпеченш розвитку промислового мiста. Надано пропозицп щодо напрямiв iнституцiонально-правового забезпечення шновацшно! полiтики у мiстi.
Ключовi слова: iнновацiйна полiтика, фшансо-вий механiзм, промислове мiсто, центр iнновацiй-ного розвитку.
Землянкин А. И., Лях И. И. Определение роли инновационной политики в обеспечении развития промышленного города
Статья посвящена проблемам формирования эффективной инновационной политики промышленного города. Определены проблемы финансового стимулирования инновационных процессов в обеспечении развития современного промышленного города. Даны предложения по направлениям институционально-правового обеспечения инновационной политики в городе.
Ключевые слова: инновационная политика, финансовый механизм, промышленный город, центр инновационного развития.
Zemlyankin A. I., Lyakh I. I. Determining the Role of Innovation Policy in Ensuring the Development of the Industrial City
Under present conditions, the economic growth of the industrial city is impossible without using the results of innovative activities, latest achievements in science and technology which affect the development of production forces, reproduction and competitiveness of the country on the world market. The innovation policy plays a special role in ensuring reproduction processes. It consists in the development of directions and mechanisms of introduction and use of innovations in the production practice of enterprises, organizations, institutions.
The aim of the article is to determine the role of innovation policy in ensuring a stable development of the industrial city.
The analysis of international experience shows that any country chooses as priority those economic sectors which have all the necessary conditions for gaining competitive advantages over other players on the market. This requires the organization of the production of high-tech products, establishment of maximum possible cooperation between sectoral enterprises within the industrial city. The perfect model of the innovation mechanism under market conditions is characterized by the fact that an important incentive for innovation has become profit maximization. Solution of problems concerning financial incentives for innovation processes at different management levels is the main condition for ensuring the long-term objectives of economic growth of the country.
The drawback of the current innovation development of the country is the imperfect institutional and legal mechanisms for providing the formation of the effective system of government bodies. The authors offer to form a special coordinating body that should collect and analyze the incoming information, process it, identify competitive advantages and, therefore, act as a coordinator of innovation development in the industrial city for the whole chain of innovation cycle from inception of the idea to entering the market of finished products. Such a body may become the Centre for innovation development of the industrial city that has territorial binding to areas where the innovative activities are carried out, and is controlled by city authority able to correct the state policy and legislative measures when forming the innovation environment.
Keywords: innovation policy, financial mechanism, industrial city, innovation development centre.
Стаття надшшла до редакцл 12.05.2015
Прийнято до друку 07.07.2015
