CC BY
86
УДК 330.341.1(477)
Н. В. Осадча,
доктор економ1чних наук, Ушверситет митног справи та фтанав, м. Днтропетровсък
ШЛЯХИ АКТИВ1ЗАЦП ШНОВАЩЙНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРАШ1
Актуальшсть теми. Для устшного розвитку краши, сшвпращ з крашами CBiTy необхiдно здш-снювати поступову модернiзацiю економiки, яка повинна Грунтуватися на впровадженш у виробництво досягнень науково-технiчного прогресу з метою ви-готовлення продукцл з iнновацiйним наповненням та конкурентоспроможно1 на зовшшньому i внут-ршньому ринках. При цьому державну политику не-обхiдно спрямувати на змiну структури економiки шляхом прiоритетного розвитку високотехнолопч-них виробництв як основи переведения ïï на iннова-щйний шлях розвитку.
Модернiзацiя економiки Украши передбачае формування новоï економiчноï политики, в основi яко1 лежить iнновацiйний розвиток краши. Перема-гають у конкурентшй боротьбi в глобальному прос-торi саме краïни, якi модершзують свою економiку та орiентують дiяльнiсть шдприемств на виготов-лення продукцп шноващйного характеру.
В основi iнновацiйного розвитку лежить формування шституцшного середовища та шфраструк-тури, яка включае мережу бiзнес-iнкубаторiв, iндус-трiальних, техно-наукових паркiв, яка б сприяла техшчному розвитку та модернiзацiï економши. Створення мережi iнфраструктури iнновацiйного розвитку передбачае формування системи державно!' тдтримки шдприемств, якi займаються iннова-цiйною дiяльнiстю.
Пiсля економiчноï та полiтичноï кризи 2013— 2014 рр. в Укра1ш розпочався перший етап реформ щодо модернiзацiï економiки краши. На першому етап переглянуто систему законодавства краши щодо формування мережi iндустрiальних парив, плануеться спростити регуляторш процедури, якi пов'язаш iз передачею землi в оренду та суборенду; встановити прозорi критерiï для отримання держав-ноï пiдтримки; ввести додатковi стимули або вщтво-рити дто iснуючих; забезпечити права резидентов iндустрiальних парков на безперешкодний доступ до шформацл щодо наявних потужностей (електро-, тепло-, водопотужностей тощо) у ресурсних моно-полiстiв; запровадити обов'язкову систему публiч-ного оприлюднення iнформацiï про iндустрiальнi парки.
На цей час опублшовано значну кшьшсть праць, присвячених проблемам модершзацл еконо-мiки та вдосконалення iнновацiйноï полiтики. Серед учених, ям зробили найбiльший внесок у досль дження цих питань, слiд ввдзначити В.М. Гейця [1], 1.Г. Дежiну [2, 3], М.З. Згуровського [4], О.Б. Ленчук
[5], О.А. Мазура [6], С.В. Пустовойта [7], Н.В. Смо-родинську [8], С.В. Савельева [9], Л.1. Федулову [10]. Але питання вдосконалення iнституцiйних засад формування iнновацiйноï полiтики в умовах модершзацл економiки не достатньо вiдпрацьовано.
Метою статп е аналiз iнституцiйного середовища iнновацiйноï политики, системи державноï шд-тримки iнновацiйноï дiяльностi в Украïнi та крашах, що здшснювали ефективнi економiчнi реформи в ш-новацiйнiй сферi, та визначення напрямiв активiза-ujï iнновацiйноï дiяльностi.
Результати дослiдження Одшею iз проблем зовнiшньоекономiчноï дiяльностi Украши е те, що вона продовжуе залишатися сировинною базою та iмпортнозалежною, незважаючи на величезний ре-сурсний потенщал та наявнi можливосп. Модерш-защя економiки краши залишаеться гостропроблем-ним питанням для краши через вщсутнють системи реформ в цьому напрямг Реформи повиннi в першу чергу стосуватися засад iнновацiйноï полiтики в на-прямi створення стимулiв до розвитку наукового по-тенцiалу, який би вiдповiдав викликам сучасноï еко-номiки; iнфраструктури iнновацiйноï дiяльностi; привабливих умов для iнвесторiв; жорсткоï системи контролю за державною тдтримкою, засад для розвитку iнновацiйноï культури в краïнi.
Змiну iнновацiйноï политики в першу чергу не-обхвдно розпочати з визначення прiоритетних на-прямiв iнновацiйноï полiтики, що створить максимально сприятливi умови для модершзацл промис-ловосп.
Загальнi показники, якi характеризують шнова-цiйну дiяльнiсть в Украш, мають тенденщю до зростання кiлькостi iнновацiйних шдприемств та об-сягу витрат на шноващйну дiяльнiсть, але при цьому реальних структурних зрушень та модернiзацiï еко-номiки не вiдбуваеться (рис. 1, 2).
Серед причин вщсутност шноващйного розвитку е складш умови ведення бiзнесу в Украш. За рейтингом свгтового банку Украша займае у свiтi 183 мiсце за показниками, як характеризують легкость ведення бiзнесу. Найбiльш проблемними скла-довими цього рейтингу е податкова система, вве-дення мiжнародноï торгiвлi, реестрацiя майна, ввдк-риття та закриття бiзнесу на територiï Украши (табл. 1).
Згiдно iз Законом Украши «Про iнновацiйну дь яльшсть» вiд 04.07.2002 р. № 40-IV державну тд-тримку одержують суб'екти господарювання всiх
форм власносп, що ре^зуютъ в Укра!ш шнова-щйш проекти, i пiдприeмства всiх форм власносп, якi маютъ статус шноващйних. Визначення поняття
<анноващйна полггика» в цьому законопроекта ввд-сутне, але наведено мету i принципи iнновацiйно! полiтики [15].
2000 1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0
1397
1411
1697
1758
1462
2008
2009
2010 Роки
2011
2012
Рис. 1. Кшьюсть пщприемств, що займаються шновацшною дiяльнiстю
млн грн 16000
14000
12000
10000
8000
6000
4000
2000
14333,9
11994,6
7449,9
8045,5
11480,6
2008
2009
2010 Роки
2011
2012
Рис. 2. Обсяг витрат промислових пщприемств на шновацшну дiяльнiсть, млн грн
Складено автором за: Наукова та шновацшна д1яльшсть у 2008 р.: статистичний збiрник. - С. 156, 179; Наукова та шновацшна дiялънiстъ у 2013 р.: статистичний збiрник. - С. 160, 182.
Головною метою державно! iнновацiйно! пол^ики е створення соцiалъно-економiчних, ор-ганiзацiйних i правових умов для ефективного вiдтворення, розвитку й використання науково-тех-нiчного потенцiалу Укра!ни, забезпечення впро-вадження сучасних еколопчно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозбер^аючих технологiй, вироб-ництва та ре^защ! нових видiв конкурентоспро-можно! продукцп.
До основних принципiв державно! iнновацiйно! полiтики належитъ: орiентацiя на iнновацiйний
шлях розвитку економiки Укра!ни; визначення дер-жавних прiоритетiв iнновацiйного розвитку; форму-вання нормативно-правово! бази у сферi шновацш-но! дiялъностi; створення умов для збереження, розвитку i використання вiтчизняного науково-техшч-ного та iнновацiйного потенцiалу; забезпечення вза-емодi! науки, освiти, виробництва, фшансово-креди-тно! сфери у розвитку iнновацiйно! дiялъностi; ефективне використання ринкових механiзмiв для сприяння iнновацiйнiй дiялъностi, тдтримка тд-приемництва у науково-виробничiй сферц здш-снення заходiв на тдтримку мiжнародно! науково-
0
технолопчно! кооперацi!, трансферу технологш, за-хисту вiтчизняно! продукщ! на внутрiшнъому ринку та !! просування на зовнiшнiй ринок; фшансова тд-тримка, здiйснення сприятливо! кредитно!, податко-во! i митно! полГтики у сферi iнновацiйно! дГялъно-стц сприяння розвитку iнновацiйно! шфраструк-тури; iнформацiйне забезпечення суб'екпв шнова-щйно! дiялъностi; пiдготовка кадрiв у сферi шнова-щйно! дiялъностi [15]. Виходячи iз вищезазначено! мети iнновацiйно! полггики, iснуе чотири напрями iнновацiйнно! полггики, а саме: шноващйна поль тика «технолопчного поштовху», iнновацiйна поль тика «ринково! орГентацл» (грунтуетъся на тому, що держава за тако! политики ввдграе другорядну роль, головними учасниками е безпосереднъо суб'екти господарсъко! дГялъносп, як здшснюютъ Гннова-щйну дГялънютъ з власно! Гшщативи); Гнноващйна полГтика «сощалъно! орГентащ!» спрямована на за-лучення громадсъкосп як рушГйно! сили Гнновацш-ного розвитку; шноващйна политика, що спрямована на змГни економГчно! структури господар-съкого мехашзму.
Таблиця 1 Рейтинг УкраТни щодо показникiв, якi характеризують легкiсть ведення бiзнесу в УкраТш за 2011 р. [13]
Ушверсальною iнновацiйною пол^икою е ком-бiнацiя зазначених полгтик з прiоритетним розподь лом галузей впровадження. Проте в сучасних умо-вах економiчних реформ необхiдно активiзувати дь яльнiсть громадськостi, створити умови форму-вання неурядових органiзацiй та спшок, як будуть безпосередньо защкавлеш в модершзацп економiки та виступати iнiцiаторами iнновацiйного розвитку, вносити пропозицп щодо змiн в iнституцiйному се-редовищi шноващйно! полiтики. Слiд зазначити, що порiвняно з европейськими, укра!нсьш мережi iнно-вацш iнфраструктури тдтримки бiзнесу мають до-статньо низький рiвень взаемодп як в мережах, так i мiж ними. Украшсьш складовi iнфраструктури тд-
тримки бiзнесу та iнновацiй не об'еднуються в ме-режi, оскiльки вони здебшьшого про них навiть не знають.
Фшансування науки за залишковим принципом, ввдсуттсть стимулiв до шноватйно! дiяльно-ст та державно! тдтримки високотехнолопчних тдприемств, недосконале законодавство, тотальна корумпованють державних чиновников призвели до вкрай негативних структурних змiн в економщ, а саме зростання частки сировинних, низькотехноло-гiчних виробництв та занепаду високотехнолопч-них.
Однiею з форм розвитку шновацш на першiй стадп е створення наукових парков при утверсите-тах кра!ни. При цьому у ст. 65 Закону Укра!ни «Про вищу освгту» зазначаеться, що «основною метою на-уково!, науково-техтчно! та iнновацiйно! дiяльностi е здобуття нових наукових знань шляхом проведения наукових до^джень i розробок та !х спряму-вання на створення i впровадження нових конкурен-тоспроможних технологiй, видiв технiки, матерiалiв тощо для забезпечення iнновацiйного розвитку сус-пшьства, пiдготовки фахiвцiв шноващйного типу. У ст. 66 Закону Укра!ни визначено умови створення бiзнес-iнкубаторiв, технологiчно-наукових парков тощо [16].
Проте адмшстращя науково-дослiдних уста-нов та ушверситетгв не мае вагомих стимулiв для ак-тивiзацi! свое! науково! дiяльностi в межах наукових парив та розраховуе на стару договiрну форму ви-конання робiт для замовнишв, яких стае з часом все менше. Альтернативною формою договiрно! форми виконання робiт е формування наукових парков в ви-шах, в яких здiйснювалися б «start-ups». Репональ-них iнновацiйних систем, в яких би формувалися iде! та ввдповщний попит, в кра!нi не сформовано. Причиною цього е законодавчi колiзi!, вiдсутнiсть дiево! державно! тдтримки, застарший механiзм на-уково-дослiдно! дiяльностi, який не передбачае ви-роблення конкурентоспроможних iдей та самостш-ний пошук iнвесторiв.
Слiд зазначити, що система управлiння шнова-цiйною политикою в Укра!нi мае нескоординований характер, ввдсутнш будь-який орган управлiння, який би ввдповвдав за iнновацiйну политику як еди-ний представник, система охоплюе велику кшьшсть рiзних мшстерств, агентств i комiтетiв. Мшютер-ство освгги i науки вiдповiдае за розробку та реаль зацiю державно! политики в науковiй, технологiчнiй та шновацшнш сферi, реалiзацiя iнновацiйно! поль тики включаеться й до завдань Мшютерства еконо-мiчного розвитку i торгiвлi. Нацiональна академiя наук, галузевi мiнiстерства формують власнi шнова-щйш полiтики, створюють iнструменти реалiзацi!, мають систему науково-дослвдних iнститутiв, дже-рела фшансування (свш бюджет), матерiальну базу
Показник Мiсце у Мюце у
рейтингу 2010 р. рейтингу 2011 р.
Ввдкриття бiзнесу 136 118
Робота з дозволами на 181 179
буд1вництво
Реестращя майна 160 164
Отримання кредиту 30 32
Захист iнвесторiв 108 109
Сплата податкiв 181 181
Мiжнародна торгiвля 139 139
Забезпечення вико- 43 43
нання контракпв
Закриття бiзнесу 145 150
та трудовi ресурси. Необхщно скоординувати дiяль-нiсть оргашв, як реалiзують iнновацiйну полiтику в единш стратеги, де кожне мшютерство, комiтети, шститут вiдповiдае за етапи модершзацп економiки, реалiзацiю шноващйно! политики та закрiплення 1х функцiй законодавчою нормою.
Для цього доцiльно Мшстерство економiчного розвитку та торгiвлi визначити координуючим орга-
ном та закршити це законодавчою нормою. В За-конi Украши «Про iнновацiйну д1яльнють» необхвд-но визначити окремим роздшом роль та функци мь шстерства щодо координацп дiяльностi оргашв влади з реатзацп шноващйно! полiтики (рис. 3).
Для усунення цих перешкод необхщно визначити прiоритетнi цш як для нацiональних, так i ре-гiональних програм.
Реап1зац1Я заходав вихцими навчапьними закладами та шновац1Йними тдприемствами, фондами венчурного розвитку
Верховна Рада Украши
Надае пропозици щодо вдо сконапення шс титуцшно го середовища
Приймае законодавч! акти
-
МЫктерство економ1чного розвитку та торпвл1 Украши
РеалЬуе шноващйну полгоису, визначае стимули, створюе обмеження
МЬпстерство осв1ти 1 науки, Нащональна академш наук Укргини,
Координуе Д1яльшсть щодо надання щодо формування та реатзаци 1нновацшно'1 пот тики
Результат
1нновацшний розвиток Украши
Рис. 3. Схема координацп державних та законодавчих оргашв щодо активiзащT iнновацiйного розвитку [авторська розробка]
У багатьох кра!н СС, що розпочали сво! рефор-ми двадцять рошв тому (включаючи Болгарiю та Ру-мушю) iснуе проблема розриву нацюнальних iнно-вацшних програм з регюнальними, що пояснюеться рiзноманiтнiстю iнновацiйних потенцiалiв кожного регiону та краши. Перехiд вiд регюнально! до централiзованоl полiтики iнновацiйного розвитку е складним процесом, регiонам важко перебудувати свою шноващйну полiтику вiдповiдно до нащональних програм. Шсля двадцяти роив реформ регюна-льш програми СС вщстають вiд нацiональних, цей факт необхщно враховувати при формуванш шноващйно! полiтики в Украш в процеа модершзацп економiки Украши. В крашах СС не iснуе ршень щодо можливост збалансування iнтересiв регюшв у единш програмi, хоча юнують компромiснi рiшення мiж вiдносними перевагами багаторегюнальних програм (добре фiнансованих, вщсутнють дублю-вання) та регiональними програмами, якi адаптованi до вирiшення регюнальних питань iнновацiйного
розвитку та враховують специфiку регiонального розвитку [13]. Тобто в СС так i невщпрацьований единий пiдхiд до координацп регюнальних програм у единш державнш программ
В Украш регiональна iнновацiйна пол^ика е залежною та побiчною вщ стану та дiяльностi И про-мисловосп. В перiод модершзацп економши стан розвитку регiональноl iнновацiйно! пол^ики можна охарактеризувати початковим. Слiд зазначити, що урядом Украши було докладено багато зусиль для визначення конкретних цiлей та започаткування певних проектов, зроблено кроки для розвитку шно-вацiйно! iнфраструктури. Проте iнфраструктура не вщповщае вимогам iнвесторiв, вiдсутнi необхвдш комушкацп, мiсцезнаходження iндустрiальних парив е незручним для iнвесторiв (вщдалешсть вiд ринку збуту, транспортних шляхiв, кордону, вщсут-шсть наявносп квалiфiковано! робочо! сили), немае шформацп щодо наявност та стану розвитку шфра-
структури. Розвиток регюнально! Гнновацшно! поль тики вщрГзняеться в кожному регют, в захвдних ре-гюнах та центрГ бшьше уваги придшяють ство-ренню наукових парив, умов !х роботи; на сходГ сформувалась мережа шдустрГальних парив, були спроби до формування вшьних економГчних зон промислового типу. Багато регюшв мають труднощГ Гз залученням швесторГв та обранням траекторп шновацшного розвитку. Цей факт необхвдно врахо-вувати при формувант нацюнально! Гнновацшно! полГтики в умовах модертзацп економГки.
1нноващйна политика кра!н СС тдтримуеться державою на належному рГвнг Сума коштГв, яка ви-дшяеться в Сврот, вища, тж в Укра!т: у СС бюджет невеликих програм складае близько 90000 евро. Для великих програм передбачено фшансу-вання ввд 2 до 3 млн евро. В Укршш навпъ найбшьш фшансоват програми мають бюджет в межах 15— 18 тис. евро (дат за 2007 та 2009 рр.) [13].
Нацюнальт та регюнальт програми СС спря-моват на створення Гнноващйних компанш при на-уково-дослвдних установах, утверситетах, формування бГзнесу у сферГ шновацш, ефективну марке-тингову политику просування зразшв, пошук Гнвес-торГв. МюГя та цш тако! програми залежать вГд нацюнально! стратеги та амбщй вищого керГвництва. Основт цш програми можуть бути економГчними (розвиток окремих галузей), сощальними (створення робочих мюць, охорона здоров'я, безпека). Регюнальт шноващйт програми СС спрямоваш на децентралГзатю шновацшно! полГтики, спочатку визначаються цш нацюнально! економши, а потГм формуються регюнальт програми залежно вГд ролГ регюну та його потреб, промислового потенщалу. Нацюнальт кластерт програми широко застосову-ються в кра!нах СС. Свропейська кластерна обсер-ваторГя визначила 69 нацюнальних кластерних програм у 31 кра!ш, що дослГджувалися. У бшьшосп кра!н е одна чи двГ програми, що фшансуються державою.
1нноватйна полГтика кра!н свпу спрямована на тдтримку розвитку мережГ бГзнес-ГнкубаторГв, наукових та технолопчних парков. ПершГ бГзнес-Гнку-батори були створет у США, Великобританп та Францп у 1960-х роках, зараз вони юнують у бшьшосп промислово розвинених кра!н. НауковГ та тех-нолопчт парки забезпечують сприятливе середо-вище для таких тдприемств, вони надають дешевГ примщення, в яких юнуе необхГдне виробниче обладнання.
В Сврот юнуе понад 900 бГзнес-ГнкубаторГв, Г щороку в шкубаторах формуються тисячГ нових компанш БГзнес Гнкубатори створються за тдтрим-ки мюцевих оргатв влади та за рахунок спонсорсь-ких внескГв. Упродовж двох остантх десятилпъ кластерт шщативи з'явилися у всГх ринкових еко-
номшах, вони сформувалися в ефективну модель ор-гатзаци Гнновацшно! дГяльностг
В Укра!т сформувалось шститутйне середо-вище регулювання Гнноватйно! дГяльносп, в якому ввдсутня будь-яка державна фшансова тдтримка тдприемств, що займаються шноващйною дГяльно-стг Для цих тдприемств передбачет тальки митт преференцп, ускладнюе цю ситуацто неповернення кредитив за ПДВ (табл. 2). Державна фшансова тд-тримка надаеться швесторам, ям здшснюють швес-тування у прюритетт галузГ економГки (табл. 3). При цьому надання те! тдтримки припинено та ш-весторам надаються тшьки митт преференцп. Ви-значет в законодавчому акт критерп прюритетно-сп галузей економши е незрозумшим для потенцш-них шоземних ГнвесторГв, та сфера дГяльносп по-тентйних ГнвесторГв найчаспше виходить за межГ цього законодавчого акту. В практищ СС критерп прГоритетностГ в законодавствГ не використову-ються, для того щоб не створювати додаткових об-межень. На перших кроках становлення Гнновацш-но! системи державГ доц1льно зайняти роль менеджера, при цьому вкладення грошей в розвиток ГнновацГйних видГв дГяльностГ принесе прибутки до держбюджету.
МГнГстерство економГчного розвитку та тор-гГвлГ повинно визначати точки економГчного зрос-тання, а Гнновац1йна система кра!ни може формува-тися поетапно. Наприклад, на першому етап1 ство-рити одну дшову вГльну економГчну зону промислового типу з певними пшьгами та жорсткою системою контролю щодо виходу товару без сплати по-даткГв та митну територто Укра!ни для одного з ви-дГв дГяльностГ промислового виробництва.
Зробите це у виглядГ експерименту в одному Гз регГонГв кра!ни для визначення ризик1в та механГзму функцюнування !! у сучасних економГчних умовах.
На другому етат доц1льно створити план формування таких зон та надання пшьг науко-ГндустрГ-альним паркам. При цьому ГнГцГатива формування вшьних зон та ГнновацГйних систем повинна вихо-дити «зверху», тобто збоку уряду, що зменшить прояви корупцл на перших етапах створення Гнновацш-них систем.
Так, в Закош Укра!ни «Про шноватйну дГяль-нГсть» № 40-1У вед 04.07.2002 р. також вГдсутнГй ме-ханГзм податкових п1льг для стимулювання Гннова-ц1йно! дГяльностГ.
Закон описуе модель Гнновац1йних вГдносин традицГйно орГентовано! економГки, що будуеться виключно на мехатзмах прямого Г непрямого державного фшансування, як1 фактично не працюють. В ньому вГдсутня ч1ткють у визначеннях таких понять, як «шновацшна дГяльнГсть», «Гнновац1йне тдприемство», «Гнновац1йна Гнфраструктура», «суб'екти ГнновацГйно! дГяльностГ», «нац1ональна ГнновацГйна система».
Таблиця 2
Законодавчi акти, як регулюють надання фшансовоТ пiдтримки пiдприeмствам,
що займаються шновацшною дiяльнiстю_
Нормативно-правовi акти Державна фшансова тдтримка
Закон Укра!ни «Про iнновацiйну дiяльнiсгь» вщ 04.07.2002 р. № 40-IV Вiдсугня
Закон Укра!ни «Про iнвесгицiйну дiяльнiсгь» ввд 18.09.1991 р. № 1560-XII Припинено
Закон Укра!ни «Про iндусгрiальнi парки» ввд 21.06.2012 р. №5018-VI Припинено / надаються ильки митнi префе-ренцi!
Закон Укра!ни «Про стимулювання iнвесгицiйно! дiяльностi у прiоригегних галузях економiки з метою створення нових робочих мюць» вад 06.09.2012 р. № 5205-VI Припинено / надаються тшьки подагковi та мигнi преференцi!
Закон Укра!ни «Про прюритетш напрями iнновацiйно! дiяльно-сгi в УкраЫ» вiд 16.10.2012 р. № 5460-VI Державно! тдтримки немае. Визначаються прiоригегнi напрями шновацшно! д!яльно-сгi
Постанова КМУ «Про затвердження Державно! цiльово! еконо-мiчно! програми енергоефекгивносгi i розвитку сфери виробни-цтва енергоносi!в з ввдновлюваиих джерел енерги та альтерна-тивних видiв палива на 2010-2015 рр.» вщ 01.03.2010 р. № 243 Припинено
Закон Укра!ни «Про режим iноземного швестування» вiд 19.03.96 р. №94/96-ВР Державно! шдтримки немае. Формуеться правовий режим швестицшно! дiяльносгi, надаються державнi гаранти у разi змiни законодавства, гарантуеться ком-пенсацiя i вiдшкодування збитшв iноземним iнвесгорам
Таблиця 3
Державна фшансова пiдтримка, яка надаеться
швесторам згiдно i3 Законом УкраТни «Про стимулювання швестицшноТ дiяльностi у пршритетних галузях економiки з метою
створення нових робочих мкць» (надання фшансовоТ пщтримки припинено)
Стан справ з державною тдтримкою шнова-щйно! дiяльносгi свiдчигь про повну И ввдсутшсть, що вважаеться проявом корупци. Слад зазначити, що шноващйна дiяльнiсть на стади start-ups супро-воджуеться великим ризиком та повшстю вiдсутня мотиващя у науковщв щодо створення iнновацiй-ного продукту.
У Свропейському Союзi розповсюджена практика надання прямо! фшансово! пiдтримки тдпри-емствам, полегшення доступу до джерел фшансу-вання, зменшення податкового тягаря, усунення бю-рократичних перепон. В кра!нах з розвинутою рин-ковою економiкою юнують так форми стимулювання iнновацiйних пiдприемств: створення фондiв впровадження iнновацiй з урахуванням можливого комерцiйного ризику (Великобританiя, Нщерлан-ди); вiдстрочення сплати мита або звiльнення вiд нього, якщо винахiд стосуеться економi! енерги (Ав-стрiя); пряме фiнансування (субсиди, позики), що сягають 50% витрат на створення ново! продукци i технологiй (Франдiя, США й iншi кра!ни); спрощене оподатковування для тдприемств, що дiють в iнно-ващйнш сферi; надання позичок, зокрема без ви-плати вiдсоткiв (Швещя); безкоштовне ведення дь ловодства за заявками iндивiдуальних винахiдникiв, безкоштовнi послуги патентних повiрених (№дер-ланди, Нiмеччина) [17]. Слад ввдначити досвiд тако! кра!ни, як Iрландiя, яка магiстральним напрямом свое! економiчно! полiтики визначила створення шновацшного офшора та запровадила максимальш
Держана пiдтримка Реалiзацiя
Зниження ставки на прибуток: з 2013 до 2017 рр. ставка податку - 0%; з 2017 по 2022 рр. - 8%; з 2023 р. - 16%. Поетапне тдвищення ставки податку
Звшьнення ввд мита та можливють ввдстро-чення сплати податку на додану вартють при iмпортi облад-нання та комплекту-ючих, якi необхiднi для реалiзацi! проекту Звiльнення вiд мита. Вiдстрочення шляхом надання митнищ податкового векселя на суму податкового зобов'я-зання за кредитом по ПДВ
Встановлення методи прискорено! аморти-заци Можливють швидкого повернення iнвестицiй за рахунок застосування методи прискорено! амортизацi!
податковГ пшьги для шновацш серед сво!х прикор-донних сусшв. У кра!нах ОЕСР обсяг податкових стимулГв значно збшьшився за останш 15 рошв. По-датковГ стимули переважно передбачаються для сфери розробок та дослГджень Г вважаються непря-мими заходами стимулювання наукових дослщжень та Гнновацшно! дГяльносп. В кра!нах СС юнуе два основних види податкових стимулГв:
1) податковГ кредити Г зниження розмГру пода-ткГв на оподатковуваний прибуток;
2) ввдшкодування сплачених податшв [13].
Програми стимулювання шноващйно! дГяльно-
сп вГдрГзняються податковими пшьгами, спеталь-ними умовами цшьових програм, в них визначеш система стимулГв та податшв для неприбуткових компанш, шоземних Г нацюнальних наукових дос-лГджень. Система стимулГв для кожно! галузГ у бшьшосп випадшв сформована окремо, передбачено трансфер технологш Вадсутнють державно! фшан-сово! тдтримки тдприемств, що займаються Гнно-вацшною дГяльтстю, та юнуюча система !х оподат-кування в Укра!ш залишаються найголовшшою перешкодою для розвитку тдприемництва. Для Укра-!ни доцшьно використовувати систему пшьг кра!н, як проходили т ж етапи становления Гнновацшно! системи. Так, дГя паршв у ПольщГ здшснюеться на тдставГ дозволу Мшютра економГки. Для управля-ючого парку юнуе таке коло пшьг:
1) управляючий звшьняеться ввд податку на придбання або права збуту на нерухомють, що пере-бувае на територи шдустрГального парку (СЕЗ);
2) мшстр економГчного розвитку сво!м розпо-рядженням може звшьнити управляюче товариство ввд податку на прибуток ввд юридичних осГб у ви-тратнш частиш протягом фшансового року або в на-ступному рощ з метою розвитку зони, в тому числГ на придбання управляючим нерухомосп або Гнших речей, яш будуть використовуватись для ведення тдприемнииько! дГяльносп на територи зони, та-кож на модершзащю Г розширення економГчно! Г те-хшчно! шфраструктури на територи зони [17].
За умови використання досвГду ПольщГ щодо надання пшьг для тдприемщв в Укра!ш сформу-ються умови Г менш обтяжлив для Держбюджету Укра!ни, шж т що сформульоваш в Закон Укра!ни «Про стимулювання Гнвестицшно! дГяльносп у прь оритетних галузях економши з метою створення но-вих робочих мюиь» та можуть бути використаш за-мють юнуючих. При цьому буде сформований дь йовий мехашзм розвитку шновацшно! дГяльносп та тдгрунтя для залучення швесторГв.
1снуючГ науковГ розробки та Где! не ввдповвда-ють сучасним викликам економГки та практично не приваблюють ГнвесторГв. Для активГзацп шновацш-но! дГяльносп необхвдно здшснити реформи в цш сферГ в напрямГ створення едино! системи державного регулювання Гнноващйно! дГяльносп, надання
фiнансовоï пiдтримки iнновацiйнiй дiяльностi (як в бiльшостi KpaïH Свропи), створити систему обме-жень, щоб уникнути прояви коpупцiï, жорстку систему контролю за наданням деpжавноï фiнансовоï пiдтpимки. При фоpмуваннi балансу стимулiв та об-межень iнновацiйноï дiяльностi в Укpаïни необхiдно враховувати европейський досвiд та сучаснi ви-клики нацiональноï економiки.
Щодо формування сприятливих умов для розвитку шновацшно!' дiяльностi необхщно перегля-нути Закон Украши «Про пpiоpитетнi напрями iино-вацiйноï дiяльностi в Украш» вiд 16.10.2012 р. № 5460-VI та Закон Украши «Про стимулювання iнвестицiйноï дiяльностi у пpiоpитетних галузях економши з метою створення нових робочих мiсць» вiд 06.09.2012 р. № 5205-VI, визначити в них дер-жавну фiнансову пiдтpимку та доповнити прюри-тетн напрями iнновацiйноï дiяльностi. Одним з можливих ваpiантiв е формування окремого пере-лiку пpiоpитетiв iнновацiйноï дiяльностi, який за-тверджуеться Кабiнетом Мiнiстpiв Укpаïни або Mi-шстерством економiчного розвитку i тоpгiвлi. Для економiчних реформ iнновацiйноï сфери на перших етапах модершзаци економiки необхщно враховувати досввд кpаïн, якi проходили такi ж етапи стано-влення економiки у сучасному свiтi, як Укpаïна, та мають вагомi результати в цьому процесс Так, у Польщi створеш спецiальнi един умови для вах техно-iндустiальних паpкiв, як переглядаються радою мiнiстpiв.
В Закон Украши «Про шдус^альш парки» вiд 21.06.2012 р. № 5018-VI також припинена державна тдтримка, надаються тшьки митн преференцп. Державна тдтримка щодо кредитування та фь нансування iнновацiйноï дiяльностi була передба-чена в Закош Укpаïни «Про шноващйну дiяльнiсть» та в Постановi Кабшету Miнiстpiв Укpаïни «Про за-твердження Деpжавноï цiльовоï економiчноï програми енергоефективносп i розвитку сфери вироб-ництва енергоносив з вiдновлюваних джерел енергп та альтернативних видiв палива на 2010 - 2015 pp.» вад 01.03.2010 р. № 243 (табл. 4).
Державну тдтримку щодо кредитування та фь нансування також припинено. За таких умов iннова-щйна дiяльнiсть в кpаïнi, яка знаходиться на пер-шому етат модеpнiзацiï економiки, не може юну-вати.
Для активiзацiï iнновацiйноï дiяльностi в утверситетах необхвдно спростити процедуру створення iнновацiйних компанiй «start-ups», визначити процедуру включения майнових iнтелектуальних прав до статутних фондiв, а також процедуру пере-дачi дивiдендiв iнститутам. Окpемi питання виника-ють щодо надання ушверситетам бiльшоï фшансо-воï автономп, для здiйснения певних фiнансових опеpацiй, оминаючи в бшьшосп випадшв тpивалi i виснажливi процедури подачi заяв до Казначейства
Укра!ни, надати можливють ушверситетам витра-чати доходи вщ зазначених коштгв на штернащона-лiзацiю, пiдтримку дослiджень i розробок або ко-мерцiйну дiяльнiсть.
Таблиця 4
Державна пщтримка щодо кредитування та фшансування шновацшноТ дiяльностi _(припинена)_
Нормативш акти, вiдповiдно з якими надаеться пiдтримка Змют пвдтримки
Згiдно i3 Законом Украши «Про тновацшну дiяль-Hicmb» надаються:
- державш гаранти щодо за-лучених кредитних ресурсiв для швестицшних проектiв; - компенсацiя за рахунок бю-джетних коштiв вщсотшв за кредитами; - фiнансування реалiзацiï ш-вестицiйних проектiв - зниження ввдсоткових ставок за кредитами; - повне або часткове по-криття кредиту; - зниження обсягу залу-чених кошпв для реал1-заил проекту
Згiдно i3 Постановою Кабiнету MiHicmpie Украти «Про затвердження Державно'1' цшьово '1 економiчноï програми енергоефективностi i розвитку сфери виробництва енергоносИ'в з вiдновлюваних джерел енерги та альтернативних видiв полива на 2010-2015 рр.» вiд 01.03.2010 р. № 243 надаеться:
- компенсация за рахунок бю-джетних ресурав ввдсотшв за кредитами; - фшансування реалiзацiï ш-вестицшних проекпв - повне або часткове по-криття витрат вiдсоткiв за залученими кредитами; - зниження обсягу кош-тiв, яш необхщш для ре-алiзацiï проекту
Необхщно переглянути засади кредитно" поль тики для пiдприeмств, що займаються iнновацiйною дiяльнiстю, пропонуеться визначити в Закош Украши «Про iнновацiйну дгяльнють» компенсацiю вщ-сотка за кредитами, безвщсоткове кредитування чи надання державних гарантiй. Доцiльно здшснювати дiяльнiсть за рахунок Нацiональноï венчурно" ком-панп, яку необхiдно створити шляхом початкового створення фiнансово-кредитноï установи у струк-турi Держiнформнауки та поступово трансформу-вати у нащональну венчурну органiзацiю.
Для активiзацiï шноващйно" дiяльностi необ-хiдно вiдновити державну фiнансову пiдтримку шляхом внесення правок в законодавчi акти, як регламентують ïï одержання та в яких ïï дiя припинена, створити новий законопроект «Про державну фшансову пiдтримку iнновацiйноï дгяльносп», в якому надавалися б державна фiнансова тдтримка та пшьги щодо розвитку венчурного тдприемни-цтва. До державноï фiнансовоï пiдтримки в Украïнi необхiдно ввести: тльги на ПДВ; пiльги на податок на прибуток один рш; звiльнення вiд податку на не-рухомiсть; митнi преференцiï при ввезенш облад-нання; компенсацiя (повна або часткова) ввдсотку по кредитах, що сплачуються пiдприемствами банкам
та 50% iншим фiнансово-кредитним установам за кредитування iнновацiйних проектов; безвiдсоткове кредитування (з шфлящйною iндексацiею) iннова-цiйних проектов у прiоритетних напрямках. При цьому необхiдно законодавчо закрiпити державнi гаранти банкам, якi займаються кредитуванням шновацшних проектiв (табл. 5). Введення пшьг з од-ночасною жорсткою системою контролю з !! вико-ристання призведе до актишзацп шноващйно! дгяль-ностт Наприклад, введення митних преференцш при ввезеннi обладнання призведе до актишзацп ш-вестицшно! дiяльностi в переробнш промисловостi, а саме в таких видах дiяльностi: виробництво елек-тронного устаткування, виробництво ком'ютерiв, електронно! продукцп, виробництво гумових та пластмасових виробiв, виробництво хiмiчних речо-вин i хiмiчноl продукцп, текстильного виробництва, виробництво готових металевих виробiв, виробництво автотранспортних засобiв та причетв.
Механiзмом формування державно! пiдтримки може бути створення фондiв вечурного фшансування на регюнальному рiвнi i видтення в Держ-бюджетг, обласних бюджетов коштгв для державно! фшансово! тдтримки. Ця практика розповсюджена в бшьшост кран свiту.
За даними ЮНЕСКО, загальний рiвень фшан-сування науково! i науково-технiчно! дiяльностi у розрахунку на одного наукового пращвника в Укра-!нi приблизно у 6 разiв нижчий, нiж у США та Hi-меччинi, в 5 разiв - у Японп та у 1,3 раза - у Росш-ськш Федерацп. «Недостатнш обсяг фiнансування науково! i науково-техшчно! дiяльностi за рахунок коштгв державного бюджету протягом останнiх 10 рошв унеможливлюе виконання державних цшьо-вих наукових i науково-технiчних програм, на виконання яких спрямовуеться лише 6-7% загального об-сягу фшансування науково! i науково-технiчно! дь яльносп» [25]. Це визнаний державою факт та закрь плений в розпорядженш Кабiнету Мiнiстрiв Укра-!ни ввд 8 жовтня 2012 р. № 780-р. Наприклад, в Фш-ляндiя! в бюджет на 2009 р. було заплановано видiлення 1,9 млрд евро на науку та до^дження.
В Нвдерландах iснуе схема Technical Development Credits, яка передбачае надання малому бiзнесу позик, що також можуть не повертатися у випадку техшчно! чи комерцiйно! невдачг Шведський швес-тицiйний фонд ALMI Foretagspartner AB, основним акцiонером якого е уряд, звшьняе фiрми, що одержали на 6-10 рошв кредити з метою забезпечення стартового катталу, вiд сплати вiдсоткiв у першi два роки i виплати самого боргу по позицi протягом перших чотирьох рошв. У Шмеччиш i Францп для таких цшей створюються спецiальнi фiнансовi ш-ститути, де держава виступае як великий акщонер чи вторинний гарант. В 1зраш була створена державна компашя Yozma, основною iдеею створення компанп - залучити до партнерства широко вщомих i успiшних на Заходi венчурних пiдприемцiв.
Таблиця 5
Законодавчi змши, якi необхвдно зробити для активiзащl мновадшноТ дiяльностi_
Нормативно-правовГ акти Державна фшансова тдтримка
Створити новий Законопроект «Про державну фшан-сову пгдтримку ^новац^но! дшльносп» та ввести змши в юнуючий Закон Украши «Про iидусгрiалъиi парки» вщ 21.06.2012 р. № 5018-У Пшьги на ПДВ. Пшьги на податок на прибуток один рш ЗвГльнення вщ податку на нерухомГсть. Митт преференцп при ввезенш обладнання. Компенсащя (повну або часткову) вщсотку по кредитах, що сплачуються тдприемствами банкам та ш-шими фiиаисово-кредигиим установам за кредитування шновацшних проекпв. Безвгдсоткове кредитування (з iифляцiйиою Гндекса-щею) iииовацiйиих проекпв у прюритетних напрям-ках. Надання державних гарантий банкам, що здшснюють кредитування iииовацiйиих проекпв у прюритетних напрямах
Закон Укра!ни «Про ГнвестицГйну дшльшсть» вщ 18.09.1991 р. № 1560-Х11 Створити нацюнальну венчурну компашю, яка буде здшснювати фiиаисуваиня iииовацiйиих проекпв. Вгдтворити фшансову тдтримку кредитування: зни-ження вщсоткових ставок за кредитами. Повне або часткове покриття кредиту; зниження обсягу залучених кошпв для реалГзацп проекту або сформу-вати у виглядГ, який пропонуеться автором законопроекту «Про державну фшансову тдтримку шновацшно! дГяльносп»
Постанова Кабшету Мшстрш Украши «Про затвер-дження Державно! цшьово! економГчно! програми еиергоефекгивиосгi Г розвитку сфери виробництва енергоносив з вiдиовлюваиих джерел енергп та аль-тернативних видГв палива на 2010-2015 рр.» ввд 01.03.2010 р. № 243 Вадтворити фГнансову пГдтримку та узгодити з новими законодавчими актами
1снуючГ в Укра!ш венчурн фонди не викону-ють тих функцш, яш притаманн для них у мГжна-роднш практищ щодо актиызацл шноващйно! дГя-льностг Для повнощнного функщонування в Укра-!ш венчурних фондГв необхщно запровадити низку оргашзащйно-правових заходГв: залучення до Гнвес-тування венчурного тдприемництва не тшьки юри-дичних, але й фГзичних осГб, створити систему вщ-повщних гарантий як з боку держави, так Г з боку му-шципальних оргашв, запровадити заохочувальш ме-хашзми податкових пшьг.
Незважаючи на низку закошв, наказГв, та нор-мативно-правових акпв, яш було прийнято для ви-ршення цих питань, шноващйний бГзнес залиша-еться у непрозорому та затратному регуляторному середовищ.
В СС сформована мережа тдтримки тдприем-ництва (ББК), яка допомогае мГжнародним партнерам у введенн бГзнесу, Г спрощуе технолоичну ств-працю тдприемств Г дослщних шститупв. В Укра-!ш юнують проблеми щодо практичного викорис-тання наукового потенщалу. Власники укра1нських тдприемств вщдають перевагу придбанню техноло-гш в кра!нах СС замють розробки технолопчних рь шень у ствпращ з укра!нськими державними на-
уково-дослГдними шститутами ушверситетами. Головною проблемою цього е вадсутнють стимулГв у науковщв до комерщалГзацп сво!х розробок, надання розробок вщповщно до потреб вГтчизняних тдприемств. Законодавство з прав Гнтелектуально! власносп доа е суперечливим.
Вартють патентування для вгтчизняних науковщв е високою та на 40-85% вища, а шж у захГдних кра!нах. З метою захисту та комерщалГзацп об'екпв права штелектуально! власносп, створених за раху-нок кошт!в державного бюджету необхщно передба-чити надання безкоштовно! лщензп та створити умови щодо можливосп !! використання на потреби держави. Законодавство, що регулюе створення наукових паршв е недосконалим, в ньому вщсутш по-штовхи для !х створення та будь-яка фшансова тд-тримка.
В Укра!т також необхщно створювати та здш-снювати фшансування центов Свропейсько! мережГ тдтримки тдприемництва (СМП) з метою забезпе-чення шфраструктури тдтримки бГзнесу та шновацш, можливосп надання сучасних брокерських пос-луг та послуг з трансферу технологш З тею метою Мшютерству економГчного розвитку та торпвлГ не-обхГдно:
1) скоординувати дiяльнiсть мiжнародних, на-цiональних та регюнальних центрiв з трансферу те-хнологш;
2) забезпечити доступ до науково-технХчно! ш-формацп, що дозволить вгтчизняним пХдприемцям користуватися iнформацiею щодо розробок вгтчиз-няних науково-дослiдних iнститутiв та унХверсите-тХв;
3) привести законодавство з проведення тенде-рХв на НДДКР у вадповадиХсть зХ стандартами дер-жав-членiв СС;
4) створити процедуру ввдбору розробок прозо-рою Х вХдкритою, залучати незалежних експертХв.
Висновки. Укра!нська ХнновацХйна система пе-ребувае на стадп реорганХзацп з метою модернХзацп економХки. Одним Хз перших етапХв активХзацп ХнновацХйно! дХяльностХ е створення зони вшьно! торпвлХ промислового типу для переробно! промисловостХ з закрХпленою законодавчою нормою системою пшьг. Державну фХнансову пХдтримку доцшьно створю-вати з врахуванням досвХду кра!н, якХ пройшли такХ ж етапи становлення, що й Укра!на. У механХзмХ створення та координацп ХнновацХйно! дХяльностХ МХнХстерству економХчного розвитку та торпвлХ не-обхХдно надати координуючу роль у визначеннХ прюритетХв ХнновацХйного розвитку, точок економХчного зростання та закрХпити це законодавчою нормою. На другому етапХ доцшьно сформувати план створення таких зон та надання пХльг науко-шдуст-рХальним паркам, системам контролю за пшьгами та вадповадальностХ за порушення. Для формування ХнновацХйно! полХтики, яка б задовольняла сучасним викликам, необхвдно використовувати схему регу-ляторного режиму iнновацiйно! дХяльностХ, який би включав цт, суб'екти, стимули та обмеження, алго-ритми реалiзацi! iнновацiйно! дХяльностХ, ресурси, стратегi!.
Для визначення привабливостХ та щнностХ розробок вгтчизняних науковцХв для ХнвесторХв необ-хвдно здХйснювати монХторинг та оцХнку ХнновацХйного розвитку, дослХджувати розробки науковцХв, аналХзувати вже ХснуючХ розробки (базу Укра!нсь-кого Хнституту науково-технХчно! та економХчно! ш-формацХ!), систематизувати в аналгтичш матерХали та розмХщувати !х на сайтах, до яких мали б доступ пХдприемцХ, !х спХлки (цХ дослХдження може здХйснювати Держшформнауки).
Для вдосконалення законодавчо-нормативно! бази регулювання ХнновацХйно! полХтики необхХдно внести змХни в Закон Укра!ни «Про швестищйну дь яльнХсть» вХд 18.09.1991 р. № 1560-Х11, Закон Укра-!ни «Про ХндустрХальнХ парки» вХд 21.06.2012 р. № 5018-У1, Закон Укра!ни «Про стимулювання шве-стищйно! дХяльностХ у прХоритетних галузях економХки з метою створення нових робочих мХсць» вХд 06.09.2012 р. № 5205-У1, Закон Укра!ни «Про прю-ритетнХ напрями ХнновацХйно! дХяльностХ в Укра!нХ»
вiд 16.10.2012 р. № 5460-VI, Постанову Кабшету MÎHÎCTpÎB Укра!ни «Про затвердження Державно! цшьово! економiчноï програми енеpгоефективностi i розвитку сфери виробництва енеpгоносiïв з ввд-новлюваних джерел енеpгiï та альтернативних видiв палива на 2010-2015 рр.» вiд 01.03.2010 р. № 243, Закон Украши «Про режим шоземного iнвестyвання» вiд 19.03.96 р. №94/96-ВР в напpямi формування стимyлiв для активiзацiï iнновацiйноï дiяльностi, координацп дХяльностХ мшстерств та ведомств при формуванш та pеалiзацiï iнновацiйноï полХтики.
Лiтература 1. Геець В. «Кластери i мережевХ структури в економщ - тема досить щкава, але на сьогоднХ ще не до кХнця вивчена...» / В. Геець// Економют. -2008. - № 10. - С. 10-11. 2. Дежина И.Г. Механизмы стимулирования коммерциализации исследований и разработок / И.Г. Дежина, Б.Г. Салтыков. - М.: ИЭПП, 2004. - 151 с. 3. Дежина И.Г. Технологические платформы и инновационные кластеры: вместе или порознь? / И.Г. Дежина. - М.: Изд-во Института Гайдара, 2013. - 124 с. 4. Дослщницью ушверси-тети як центри ХнновацХйного розвитку краши [Електронний ресурс] / 1нтерв'ю ректора Нацюналь-ного технХчного унХверситету «Кшвський полгтехш-чний Хнститут» журналХсту газети «Дзеркало тижня» // Дзеркало тижня. - 2011. - № 2. - Режим доступу: http://www.dt.Ua/articles/73711#article. 5. Ленчук Е. Формирование инновационной инфраструктуры в российских регионах / Е. Ленчук // Вестник Института экономики Российской академии наук. - 2013. -№ 5. - С. 76-91. 6. Мазур А.А. Технолопчш парки Украши: цифри, факти, проблеми / А.А. Мазур, С.В. Пустовойт // Наука та шновацп. - 2013. - Т. 9, № 3. - С. 59-72. 7. Пустовойт С.В. Стан ХнновацХйно!' дХяльностХ та тенденцХ" розвитку технолопчних паркХв в Украш [Електронний ресурс] / С. В. Пустовойт, В. С. Петрук, I. О. Совершенна // Економша та управлХння пХдприемствами машинобудХвно" га-лузХ - 2013. - № 1. - С. 86-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j -pdi7eupmg_2013_1_10.pdf. 8. Смородинская Н. Организация особых экономических зон в мировой и российской практике: концептуальные аспекты / Н. Смородинская // Вестник Института экономики Российской академии наук. -2011. - № 3. - С. 16-36. 9. Савельев е.В. Прюритети у рфеормуванш yкpаïнськоï економХки / С.В. Савельев, В.С. Куриляк // Економша Украши. - 2015. -№ 5. - С. 79-89. 10. Федулова Л.1. Методолопчш засади формування технолопчних кластерХв / Л.1. Федулова // Економша i прогнозування. - 2010. -№ 3. - С. 61-73. 11. Перший етап модертзащ" економХки Украши: досвХд та проблеми: моногр. / О.М. Алимов, O.I. Амоша та ш; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1ЕП НАН Украши, КПУ. - ЗапорХжжя: КПУ, 2014. -798 с. 12. Пояснювальна записка до проекту Закону
Украши «Про внесения змш до Закону Украши «Про наукову i науково-техтчну дiяльmсть» [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://kno. rada.gov.ua/komosviti/control/uk/ doccatalog/ list? curr Dir=60270. 13. 1нновацй' в Украш: Свропейський досвiд та рекомендацii для Украши. - К.: Феткс. -2011. - Т. 3. - 76 с. 14. Наукова та шновацшна дiяль-тсть у 2008 р.: статистичний збiрник. - К.: Держ-комстат, 2009. - 256 с. 15. Про шновацшну дiяль-нiсть: Закон Украiни вiд 04.07.2002 р. № 40-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon4. rada.gov.ua/laws/show/40-15 (редакцiя вiд 05.12.2012 р.). 16. Про вищу освiтy: Закон Украши вад 01.07.2014 р. № 1556-VII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/ 1556-18/page. 17. Лебедева Л. В. Сучас-ний iнновацiйна полiтика держави в Украши: проб-леми та перспективи реформування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economy. nayka. com.ua/?op=1&z=2664. 18. Бизнес в Польше. Особые экономические зоны [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://poland. allbusiness.ru/content/document_r_F9F131C0-1116-4C30-A995-BDA33C4D4756.html. 19. Про науковi парки: Закон Украiни вiд 25.06.2009 р. № 1563-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1563-17 (редак-тя вiд 05.12.2012). 20. Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологiй: Закон Ук-раши вiд 14.09.2006 р. № 143-V [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/143-16/page. 21. Про спещальний режим iнновацiйноi дiяльностi технолопчних паркiв: Закон Украiни вiд 16.07.1999 р. № 991-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/991-14. 22. Податковий кодекс Украши ввд 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/ 2755-17. 23. Про внесення змш до Податкового кодексу Украши та деяких законодавчих акпв Украши щодо податковоi реформи: Закон Украши ввд 28.12.2014 р. № 71-VIII VI [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 71-19. 24. Ляшенко В.1. Регулювання розвитку еко-номiчних систем: теоргя, режими, шститути / В.1. Ляшенко. - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - 668 с. 25. Про схвалення Концепцп реформування системи фшан-сування та управлшня науковою i науково-техтч-ною дгяльтстю: розпорядження КМУ вiд 8 жовтня 2012 р. № 780-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/ show/ 780-2012-%D1%80.
Осадча Н. В. Шляхи активiзацГi шновацшно'1 дiяльностi в УкраТш
Модершзашя економiки Украши передбачае формування ново!' економiчноi полiтики в основi
яко! е Гнновацшний розвиток кра!ни. Тому формування засад шновашйно! полГтики, яка нацшена на модершзащю е актуальним та доцшьним. Метою статп е розробка рекомендацш щодо вдосконалення шститущйних основ шновацшно! политики в умовах модертзаци економГки Укра!ни. До завдань статп ввдноситься аналГз законодавчих колГзш формування шновашйно! политики, шфраструктури шно-вацшного розвитку, системи державно! тдтримки шновацшно! дГяльносп в Укра!ш та кра!нах, що здшснювали ефективн економГчш реформи в Гнно-ващйнш сферГ, розробка рекомендацш щодо модер-шзацп економши. До методГв дослГдження ввдно-ситься: методи економГчного аналГзу, синтезу, де-дукцш та Гндукцп, методи соцюлопчних дослвджень (анкетування, опитування) та шшГ загальнонауковГ методи. В статп дослГджено та виявлено ряд перешкод, як стримують ефективний розвиток тдпри-емств в умовах модершзащ! економГки та не дають !м стимулГв для введення шновацш Гз-за вадсутносп державно! фшансово! тдримки та законодавчих ко-лГзш Визначено перелш колГзш, наявних в законодавчих актах, ям регулюють надання фшансово! тдтримки тдприемствам, ям займаються Гннова-щйною дГяльнютю. ПроаналГзовано програми сти-мулювання шноващйних тдприемств в кра!нах Св-ропи та запропоновано напрями активГзащ! шнова-щйно! дГяльносп, одним Гз яких е внесення змш в шститущйне середовище шноващйно! полГтики та створення нового законопроекту «Про державну фь нансову тдтримку шновацшно! дГяльносп», в якому сформувати пшьги для тдприемств, що займаються шновацшною дГяльнютю. Для актиызацп шновацшно! дГяльносп також необхвдно скоорди-нувати роботу державних оргашв, вдосконалити ко-мушкацшш процеси, законодавство щодо захисту штлектуально! власносп, створити умови до формування Гнновацшно! культури на тдприемствах. Ключовим фактором розвитку Гнноващйно! дГяль-носп в Укра!т е обов'язкове забезпечення декларо-вано! фшансово! тдтримки. Для цього необхщно здшснити суттевГ змши в законодавчо-нормативт акти, створити системи шноващйних пшьг в новому законопроект «Про державну фшансову тдтримку шновацшно! дГяльносп», створити сприятливий ш-вестицшний ктмат, що стане поштовхом для модершзащ! економГки.
Ключовi слова: Гнноващйна полГтика, пшьги, державна фшансова тдримка, науковГ розробки, модертзащя економши
Осадчая Н. В. Пути активизации инновационной деятельности в Украине
Модернизация экономики Украины предусматривает формирование новой экономической политики в основе которой есть инновационное развитие страны. Поэтому формирование принципов иннова-
ционной политики, которая нацелена на модернизацию является актуальным и целесообразным. Целью статьи является разработка рекомендаций относительно совершенствования институционных основ инновационной политики в условиях модернизации экономики Украины. К заданиям статьи относится анализ законодательных коллизий формирования инновационной политики, инфраструктуры инновационного развития, системы государственной поддержки инновационной деятельности в Украине и странах, которые осуществляли эффективные экономические реформы в инновационной сфере, разработка рекомендаций относительно модернизации экономики. К методам исследования относятся: методы экономического анализа, синтеза, дедукций и индукции, методы социологических исследований (анкетирование, опрос) и другие общенаучные методы.
В статье исследован и выявлен ряд препятствий, которые сдерживают эффективное развитие предприятий в условиях модернизации экономики и не дают им стимулов для введения инноваций из-за отсутствия государственной финансовой поддержки и законодательных коллизий. Определен перечень коллизий, имеющихся в законодательных актах, которые регулируют предоставление финансовой поддержки предприятиям, которые занимаются инновационной деятельностью. Проанализированы программы стимулирования инновационных предприятий в странах Европы и предложены направления активизации инновационной деятельности, одним из которых есть внесение изменений в институционную среду инновационной политики и создания нового законопроекта «О государственной финансовой поддержке инновационной деятельности», в котором сформировать льготы для предприятий, занимающиеся инновационной деятельностью. Для активизации инновационной деятельности также необходимо скоординировать работу государственных органов, усовершенствовать коммуникационные процессы, законодательство относительно защиты интлектуальной собственности, создать условия до формирования инновационной культуры на предприятиях. Ключевым фактором развития инновационной деятельности в Украине является обязательное обеспечение декларируемой финансовой поддержки. Для этого необходимо внести существенные изменения в законодательно-нормативные акты, создать системы инновационных льгот в новом законопроекте «О государственной финансовой поддержке инновационной деятельности», создать благоприятный инвестиционный климат, что станет толчком для модернизации экономики.
Ключевые слова: инновационная политика, льготы, государственная финансовая поддержка, научные разработки, модернизация экономики.
Osadcha N. V. Ways to enhance innovation activity in Ukraine
The modernization of Ukrainian economy provide for the formation of a new economic policy which is based on the innovative development of the country. Therefore, the principles formation of innovation policy, which aims to modernization is relevant and reasonable.
The object of the article is policy recommendations for improving the institutional basis of innovation policy under modernization conditions of Ukrainian economy. The tasks of article are analysis the conflicts of laws of innovation policy formation, the analysis of infrastructures of the innovative development, state support of innovation activities in Ukraine and the countries that implement effective economic reforms in innovation sphere, policy recommendations of economy modernization. The research methods include: methods of economic analysis, synthesis, induction and deductions, sociological research methods (questionnaires, surveys) and other general scientific methods.
The article examines and determine a number of obstacles that hinder the effective development of businesses in the modernization of economy and do not give them incentives for introduction of innovations. The main reasons of these obstacles are the lack of state financial and conflicts of laws. The article determines the list conflicts of laws, which govern the relations in sphere of financial support to innovation enterprises. The author analyses the programs of stimulate innovation enterprises in Europe. The author offers improvement measures of innovation policy. One of these motions is legislation amendments and create a new law "About state financial support to innovation activity". This law will be determine the benefits for innovation enterprises. With the purpose of making more innovative activities also need to coordinate the work of state bodies, improve communication processes, legislation in the field of intellectual property and create conditions for formation the innovation culture among enterprises. A key factor of the development of innovative activity in Ukraine is mandatory , guarantee of financial support. It is necessary to introduce adjustments to existing laws and ensure their financing facility. In order to get that done make alterations to legal system, create the system of innovation benefits in the new law "About state financial support to innovation activity " and improve investment climate which influence on modernization process in Ukrainian economy.
Keywords: innovation policy, benefits, state financial support, research and development, modernization of the economy.
OraTra Haginmra go pegaK^i' 21.08.2015
npnnHHTO go gpyKy 16.09.2015
