CC BY
36
I. I. Лях
м. Донецьк
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ КООРДИНАЦП РОЗРОБКИ СТРАТЕГИ ШНОВАЩЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО М1СТА
Управлiння iнновацiйним розвитком в Укра!т полягае в координащ! науково-техтчно! полiтики i галузево! промислово! поштики на нацiонапьному, periOHanbHOMy i мюцевому рiвнях, що сприяе форму-ванню ефективно! ^^она^но! i репонально! шно-вaцiйних систем. Якою б потужною не бупа вертикаль впади, вона не в змозi забезпечити створення необхщних умов для розвитку iнновaцiйних процесiв за всiмa видами економiчноl дiяпьностi. Зокрема, в Укра!т одним iз стримуючих чинниив е велика те-риторiя держави. Тому при стратепчному ппaнyвaннi спiд придшяти бшьшу увагу розвитку мiсцевого само-врядування i горизонтальним зв'язкам у ствпращ та взаемодп сyб'ектiв господарювання з мiсцевою адмь нiстрaцiею. Дiевим таке самоврядування буде лише в тому випадку, якщо регiони матимуть сильну еконо-мiчнy базу.
Питания формування ефективно! шновацшно! попiтики у нащональнш та регiонaпьнiй системах дослщжували таки вiтчизнянi та росiйськi науковщ як В.М. Геець, О.1. Амоша, В.1. Ляшенко, В.П. Вишнев-ський, В.В. Дементьев, О.1. Татарин, Л.1. Федулова, А.1. Землянин, Ю.З. Драчук, 6.О. Монастирний [17] та шшь У працях С.О. Бшо! [8], М.Ф. Аверкино! [9], М.1. Шичкино! [10] розглядаються пiдходи до мехaнiзмiв фiнaнсyвaння i стимулювання репональ-ного i мiсцевого розвитку, особливосп економiчного та соцiaпьного розвитку регюшв. Вченими 1нституту економiки промисповостi НАН Укра!ни Л. Г. Черво-вою, Л.М. Кузьменко i М.О. Солдак досшджено пи-тання якостi iнститyцiонaпьного середовища в регю-нах та його нормативно-правового забезпечення в умовах формування ефективно! шститущонально! структури [11, 12].
Наявтсть численних теоретичних наробок у межах досшдження рiзномaнiтних сторiн як нащона-льного, так i регюнального (мiського) рiвня управ-пiння поеднуеться з вщсутшстю системних уявлень про специфiчнi чинники iнновaцiйного розвитку промислового мюта i вирiшення проблем його координации Дана обставина зумовила вибiр мети стaгтi, яка потребуе подальшого формулювання.
Мета cmammi полягае у визначенш методолопч-них аспекив координащ! iнновaцiйного розвитку промислового мюта з позицiй удосконалення регю-нально! соцiaпьно-економiчноl системи.
В умовах нерiвномiрностi господарського розвитку територш i пiдтримки iнновaцiйного розвитку економiки зростае роль держави, !1 промислово! пош-тики, яка повинна ураховувати регюнальну i мiсцевy специфiкy. У такш ситyaцi!, коли потенцiaп державно! тдтримки прiоритетних сфер господарських комппексiв iстотною мiрою знижуеться, тдвищуеться вaжпивiсть дiевих зaходiв пiдтримки промислово! сфери на мюцевому рiвнi. Для пщтримки цих дiй прiоритетне значення мае вщновлення шдус^ально-го потенщалу, залучення iнвестицiй у модернiзaцiю i нарощування промислового виробництва. Як заува-жують провiднi вченi, «одним iз головних завдань сучасного етапу розвитку укра!нсько! економiки е формування конкурентоспроможносп промислового комплексу iнновaцiйного типу» [13, с. 31].
Пдвищення ефекгивностi управлшня шнова-цiйним розвитком мiського господарсгва мае забезпечити приведення вах форм управлшня у вщповщ-шсть до погреб сграгегiчного розвитку геригорГ!. Во-но сприятиме використанню комплексу економiчних, нормативно-правових, органiзацiйних, адмшстрати-вних важелiв з урахуванням принципiв сучасносп або основних правил для акгивiзацi! iнновацiйно! дiяль-носгi. Для досягнення розвитку мюта на засадах ш-новацiй необхiдно враховувати особливосгi вщтворю-вальних процесiв, забезпечення iнновацiйною шфра-структурою, рацiонапьне використання фiнансових, трудових, природних ресурсiв тощо.
Акгивiзацiя шновацшних процесiв у промисло-вому тсп ускладнена низкою проблем, яи мають системний характер, а саме [9, с. 5]: вщсутня чiтка та стабшьна державна, мiсцева полiтика в галузi шнова-цiйно! дiяльностi; недосконале нормативно-правове забезпечення стимулювання iнновацiйно! дiяльностi; недосконалий механiзм мiсцево! пiдтримки суб'екив iнновацiйно! дiяльностi; низький рiвень економiчно! мотивацi! учасниив iнновацiйного бiзнесу; недоско-нала державна полiтика мiжнародного ствробггницт-ва у сферi iнновацiйно! дiяльностi; вiдсутнiсть адекватного механiзму використання людського потенща-лу в ходi запровадження iнновацiй; нерозкритий ш-новацшний потенцiал унiверситетiв мiст. Отже, мюта промислово розвинутих регiонiв виступають актив-ними гравцями у сегментi вщтворення i розповсю-дження iнновацiйних продукцп, товарiв i послуг.
У Закош Укра!ни «Про мiсцеве самоврядування в Укра!ш» [14] сформульовано, що до повноважень виконавчих оргашв мiських рад (ст. 27) належать:
1) подготовка програм соцiально-економiчного та культурного розвитку сш, селищ, мiст, цiльових програм з шших питань самоврядування, подання !х на затвердження ради, оргашзащя !х виконання; подання радi звiтiв про хiд i результати виконання цих програм;
2) забезпечення збалансованого економiчного та соцiального розвитку вщповщно! територп, ефекгив-ного використання природних, трудових i фiнансових ресурсiв тощо.
Головним напрямом полiтики мiста встановлено перехiд до моделi iнновацiйного розвитку нацюналь-но! економiки, зокрема на регюнальному (мiсцевому) рiвнi, що вщповщае Концепцп реформування державно! полггики в iнновацiйнiй сферi. Метою КонцепцГ! е удосконалення системи державного регулювання в шновацшнш сферi, зокрема формування економiч-них, структурних i органiзацiйних основ шновацшно! дiяльностi, створення належно! шституцюнально! бази, забезпечення взаемодп рiзних шституцш пiд час упровадження iнновацiй [15]. Визначено, що реформування ще! системи здшснюеться шляхом удо-сконалення правових основ функцiонування шновацшно! iнфраструктури, а саме спрощення процедур утворення шновацшних кластерiв, технологiчних парив, створення та забезпечення функцюнування тех-нологiчних платформ, наукових парив тощо з урахуванням повноважень наукових установ, пщприемств та оргашв виконавчо! влади уетх рiвнiв управлшня.
@2014/№2
83
Таю кроки державно! поливки дають змогу провести вщповщш структуры та функцюнальш змши у виробницта для створення сприятливих умов щодо: розширення можливостей виробництва; задоволення потреб господарського комплексу мюта, який потребуе яюсно! продукцп;
випуску конкурентоспроможно! на свгшвому р1-вш шновацшно! продукцп, товар1в, послуг.
Зауважимо, що вщсутш нормативно-правов1 ак-ти щодо актив1защ! шновацшних процес1в у промис-ловому м1си, яю сприятимуть виршенню завдань, запропонованих у законодавств1 кра!ни. Але шнова-цшна полггака полягае в розробленш напрям1в 1 ме-хашзм1в впровадження та використання нововведень у виробничш практищ тдприемств, установ, оргаш-зацш з метою забезпечення шновацшного розвитку мюта.
Для стимулювання економ1чного розвитку мюта на практиц1 застосовують р1зномаштш напрями акти-в1зацп мюцево! економ1чно! шщ1ативи, в тому числ1 [8, с. 7-8]:
розвиток тдприемництва, створення нових тд-приемств, яю ор1ен- туються на м1сцев1 джерела си-ровини 1 забезпечують, насамперед, потреби внутр1-шнього ринку;
сприяння мюцево! влади залученню швестицш та !х ефективному використанню;
впровадження шновацш у виробничу сферу, створення ново! продукцп; розвиток сфери послуг;
запровадження й використання р1зних шструме-нпв 1 мехашзм1в стимулювання мюцевого економ1ч-ного розвитку (у тому числ1 програм сощально-економ1чного розвитку, кластер1в, нацюнальних про-екив, мехашзм1в державно-приватного партнерства тощо);
розширення сфери дИ фшансових шструменив стимулювання мюцевого економ1чного розвитку (у тому числ1 швестицшних субвенцш, бюджету розвитку у склад1 мюцевого бюджету, комунальних банюв, мунщипальних цшних папер1в, фЫал1в банювських установ).
Вищенаведений анал1з свщчить, що для стимулювання економ1чного зростання на мюцевому р1вш необхщне розвинуте щститущональне середовище, яке потребуе вщповщно! шституцюнально! тдтримки ус1х перетворень, що вщбуваються у мюькому госпо-дарств1, а також шституцюнально-правового забезпечення таких процес1в. У рамках дослщження катего-р1я «шституцюнальне середовище» розум1еться як система шституив, яю мають мюце 1 визначають характер суспшьного життя, перш за все у його соща-льно-економ1чних проявах [6, с. 242].
В умовах сьогодення формуються нов1 пщходи до актив1защ! шновацшних процес1в, за якими мають реал1зуватися напрями дш мюцевого самоврядування для забезпечення економ1чного зростання на мюцях, що сприятиме залученню швестицш, пщвищенню дов1ри швестор1в для збшьшення надходжень довго-строкових швестицш.
Як показуе досвщ проведення укра!нських реформ, штенсифжащя шновацшних процес1в перед-бачае взаемне узгодження 1 координащю шновацшно! полггаки з науково-техшчною, економ1чною, промисловою, швестицшною, осв1тньою та створен-ням вщповщного шституцюнального забезпечення !"! реал1защ! за умови досягнення штерес1в 1 встанов-лення збалансованих вщносин м1ж суспшьством, державою, б1знесом, наукою та шшими защкавлени-
ми оргашзащями на вс1х р1внях управлшня [16, с. 128].
Отже, для забезпечення вщтворювальних проце-с1в, досягнення надежного р1вня економ1ки прюрите-тним напрямом мае стати шституцюнальне забезпечення шновацшного розвитку промислового мюта.
Пропонуемо сформувати спещальний коорди-нуючий орган, який би займався збором 1 анал1зом шформацп, що надходить, !! обробкою, виявленням конкурентних переваг 1 вщповщно координатором шновацшного розвитку в тсп по всьому ланцюжку шновацшного циклу вщ моменту зародження ще! до виходу на ринок готово! продукцп. Таким органом мае стати Центр шновацшного розвитку промислового мста (Ц1РПМ), який сприятиме трансферу знань на визначенш територп, — це мюце, де збираеться вся шформащя про хщ роботи пщприемств, стадГ! розвитку, проблеми та потреби, з якими вони стикаються вщ стадГ! розробки проекту продукцп, що створюеть-ся, до !"! комерцшно! реал1защ! та отримання прибут-ку.
Центри повинш виникати безпосередньо в м1с-тах, тобто мати територ1альну прив'язку до мюцевос-т1, де буде здшснюватися 1нновац1йна д1яльн1сть. Дана система повинна управлятися мюьким органом влади, який матиме можливють скорегувати державну полггаку 1 законодавч1 заходи при формуванш 1нно-вац1йного середовища, тобто:
вести мон1торинг роботи центр1в 1нновац1йного розвитку в кожному м1сп; оц1нювати !х д1яльн1сть; узагальнювати отримувану шформащю; анал1зувати виникаюч1 проблеми на кожнш д1-лянц1;
вибирати найкращ1 р1шення.
Розглянемо типову схему координаци Центру т-новацшного розвитку промислового мста у межах рег^ ональноИ тновацшног системи (рис. 1).
В основ1 мехашзму оргашзацп центру повинна лежати шщатива мюького виконавчого органу влади, який на засадах державно-приватного партнерства привертае до його роботи:
науку (вузи, науково-дослщш академ1чш та галу-зев1 1нститути, студентськ1 ствтовариства);
фiнансовi джерела (1нвестиц1йн1 фонди, банки, венчурне фшансування, державна п1дтримка);
торговельно-промислову палату регюну або мкта; представни^в бiзнесу (суб'екпв, безпосередньо защкавлених у формуванш сприятливого шновацшного ктмату в регюш 1 у себе на виробнищта);
громадськ органзаци i об'еднання (м1сцев1, рег1о-нальн1 або загальнодержавш орган1зацГ!; первинн1 орган1зацГ! або !х об'еднання, асоц1ац1!).
Кожен Центр шновацшного розвитку розробляе Концепцю нновацшного розвитку промислового мста, яка повинна вщповщати вимогам Концепцп рефор-мування державно! полггаки в 1нновац1йн1й сфер1 й мати таку структуру:
перел1к промислових п1дприемств, яю знахо-дяться у м1ст1 з1 сво!ми основними функц1ями, перс-пективними планами;
стратепю 1нновац1йного розвитку 1 напрями його актив1защ!;
галузев1 програми розвитку шновацш; мехашзми координацГ!.
Ц1РПМ повинш брати участь у розробщ нових законодавчих документа, стимулюючих створення, охорону, використання штелектуально! власност1, !! оцшку у варт1сних показниках, розробку критерпв,
ю о
ьо
М1СБКИИ ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН ВЛАДИ
НАУКА:
вузи, науково-дослщш акаде-м1чш 1 галузев1 шститути, студе-нтсыа сшвтова-риства
Ф1НАНСОВ1 ДЖЕРЕ-ЛА: швестицшш фонди, банки, венчурне фшан-су-вання, державна шд-тримка
1
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА РЕГЮНУ АБО М1СТА
ПРЕДСТАВНИКИ Б13НЕСУ: суб'екти, защкавлеш у форму-ванш сприят-ливого шновацш-ного клша-ту в регюш [ на виро-бшщт
ГРОМАДСБК1 ОРГАН13А-ЦП I ОБ'СДНАННЯ: шсцев1, ре-гюнальш або загальнодержавш оргашзацп; первинш оргашзацп або 1х об'еднання, асощацп
Комунальна шновацшна фшансово-кредитна установа Мережа регюнальних центр!в з швестицш 1 розвитку
Рис. 1. Титова схема координаци Центру тновацшного розвитку промислового м'юта у межах регюналъног шноващйно! системи
оо
програми подготовки або переподготовки ка^в i ме-хашзми зворотного зв'язку. Центром мае управляти Рада директорiв, у яку входитимуть представники вузiв, науково-дослiдних академiчних i галузевих ш-ститутiв, адмшстращ! району, фодщв, банюв, а та-кож представники юридичних осiб. Рада директс^в визначае основнi вектори конкурентоспроможностi територп промислового мiста, перш за все важливих для мiсцевого розвитку шновацшних i науково-технологiчних розробок. Взаемовщносини м1ж учас-никами Центру мають базуватися на договiрних вза-емовщносинах, як визначають вiдсоток участi та величину доходу на цей вщсоток.
Таю центри повинш стати низовою ланкою Ре-гюнально! шновацшно! системи Укра'1ни. Робота Центрiв або управлшня iнновацiйним розвитком промислового мюта мае повсякчас пщпорядковувати-ся таким принципам, як е специфiчними основними правилами або пщГрунтям для шновацшно! дiяльнос-тi (рис. 2):
визначення конкурентных переваг та сторичних передумов, що сприятимуть реалiзацii вiдповiдних на-прямiв щновацшног дiяльностi мкта —
стратепчний менеджмент проводить процес ощ-нки зовншнього середовища, формулюе оргашзацш-нi цiлi, ухвалюе рiшення, спрямоваш на створення й утримання конкурентних переваг промислового мю-та, здатних забезпечити прибуток у довгостроковш i
середньостроковiй перспективах на мiкро-, мезо- та макрорiвнях з урахуванням юторичних передумов;
передбачення актуальностi нноваци — менеджмент мае обирати з альтернативних його сценарпв i планувати шновацшний розвиток вiдповiдно до об-раного вектора дiй. Неправильне бачення майбутньо-го загрожуе невиправданими швестищями в досль дження i розробки iнновацiйно! iде!;
стимулювання активностi тноваци — майбутшм попитом на шновацшну продукцiю потрiбно управляти, стимулюючи його. Комерцiалiзацiя iнновацiй пов'язана з витратами на iнформацiйну рекламу. Ефективтсть рекламування ще некомерцiалiзованих iнновацiй визначаеться за допомогою очiкуваного попиту, розрахованого за матерiалами опитувань по-тенцшних споживачiв iнновацiйного продукту;
пролонгаци актуальностi щноваци — вщ тривало-ст перiоду, упродовж якого iнновацiйний продукт займае монопольне положення на ринку, залежать прибутки i надприбутки iнноваторiв. Поява такого продукту зароджуе розвиток нового ринку, правила гри на якому ще не врегульоваш державою;
безперервностi щновацшного процесу — передбачае максимальне скорочення часових промiжкiв м1ж його етапами, постшне вiдтворення самих етапiв НДДКР. Ефективне управлiння iнновацiйними процесами не-можливе без урахування циклiчностi останшх [17, с. 50].
Принцип визначення конкурентних переваг та кторичних передумов, що сприятимуть реалiзацii вiдповiдних напрямiв шнова-цшног дiяльностi промислового мста
Принцип передбачення ак-туальностi Тноваци
Принцип стимулювання активностi Тноваци
Принцип пролонгацИ актуальностi iнновацii
Принцип безперервностi щновацшного процесу
Рис. 2. Специфiчнi принципа забезпечення активЬаци iнновацшного розвитку промислового мста
Дотримання кожного iз зазначених специфiчних принцитв сприятиме максимiзацil результативносп шновацшного розвитку кра!ни, !! регюшв (мют), але для цього потрiбне створення вiдповiдного оргашза-цiйно-економiчного механiзму, що е напрямом перс-пективних дослiджень.
Оновлення технологiчно! бази регюну i розши-рення доступу до результата НДДКР повинш спира-тися на свгшвий досвiд розвинених кра!н i ринок сучасних технологш. У свiтовiй пракгицi склалося деклька основних форм запозичення i використання заруб1жних технологiй [10, с. 4]:
1) «Стратепя перенесення» — придбання шозем-них лiцензiй на право випуску наукоемно! продукцi!,
а також освоення !! масового виробництва в сво!й кра!нi;
2) «Стратегiя запозичення» - кра!на освоюе ви-пуск наукоемно! продукцп, що вироблялася ранше в розвинених кра!нах;
3) «Стратегiя нарощування»: маючи могутнiй на-уковий потенцiал держави формують програми дов-гострокового характеру, що дозволяють нарощувати випуск ново! продукцп на базi високих технологш з використанням заруб1жного досвiду iз залученням iз-за кордону талановитих учених. Зауважимо, що при трансферi технологiй, як правило, прагнуть зберегти контроль над !х використанням.
Для використання конкурентоспроможних на м1жнародному рiвнi знань щодо створення нових
продукив, послуг, робочих мюць у цшому по регюну в Ц1РПМ створюеться робоча експертна група (або спещальний тдрозды). Експертна група (пщроздш), використовуючи електронний порт шновацшних тех-нологiй i кошти засновниив, пропонуватиме пщпри-емствам, що знаходяться на територп мiста (району), сучасш iнновацiйнi розробки для можливоси вироб-ництва продукцп, конкурентоспроможно1 на свггово-му ринку. Основними завданнями тако! групи (пщ-роздшу) Центру е:
вивчення сильних сторiн i можливостей розвит-ку свого регюну, мюта;
експертиза iнновацiйних розробок; оцшювання потенцiйних ринив, зокрема лока-льних i мiжнародних;
iнiцiювання iнновацiйних проектiв, заснованих на компетенцп високого рiвня;
формування механiзмiв комерцiалiзацií шновацшних продуктiв;
укрiплення взаемодп м1ж рiзними органiзацiями в розвитку дослiджень i бiзнесу, заснованого на знаннях;
активiзацiя дiяльностi малих i середнiх пщпри-емств в обласп НДДКР у вибраних сферах компетенции
Своею роботою система Центрiв iнновацiйного розвитку промислових мют сприятиме:
формуванню сприятливого шновацшно-швести-цiйного клiмату територiй;
розвитку шновацшно! iнфраструктури, зокрема функцiонування та забезпечення шновацшних клас-терiв, технологiчних парив, функцюнування техноло-гiчних платформ, утворення наукових парив, здатних стати оргашзацшними утвореннями свггового рiвня 1 мщними двигунами iнновацiйного розвитку мiст;
запровадженню й використанню сучасних ш-струменив i механiзмiв фiнансування та стимулюван-ня економiчного розвитку мiст
Для оргашзацп Ц1РПМ необхiдним е стимулю-вання iнновацiйного розвитку на мюцевому рiвнi, а також пiдтримки вах складових iнновацiйного про-цесу як на рiвнi держави, так i на рiвнi регiональних (мiсцевих) оргашв влади, а саме:
1) нормативно-правово! пiдтримки i стимулю-вання отримання iнвестицiйних ресурсiв. Необхiдно унормувати мехашзми залучення коштiв мiжнародноl фшансово1 допомоги ;
2) сприяння процесам надання банивських кре-дитiв на фшансування проектiв мiсцевого розвитку, у тому чист за допомогою iнструментiв шотечного кредитування;
3) пiдтримка формування шституцюнально-пра-вового середовища на мiсцевому рiвнi. Виршення проблеми розпорошення та дублювання функцш м1ж органами виконавчо! влади та органами мюцевого самоврядування регiонального рiвня у питаннях управлiння iнновацiйним розвитком регюну (мюта) можливе шляхом шституцюнально-правового визна-чення единого органу щодо 11 формування i реалiзацii (а тим бшьше, що на вютря першочергових орiенти-рiв розвитку держави винесено питання реформи самоврядування);
4) шщювання системи замовлень мюцево1 влади на виконання важливих для мiсцевого розвитку шновацшних i науково-технологiчних розробок у суб'ек-тiв малого пщприемництва;
5) полiпшення контролю за використанням фь нансових ресурсiв суб'ектiв господарювання всiх
форм власностi, що здшснюють економiчну дiяль-нiсть для реалiзацil структурно-iнновацiйних зру-шень;
6) сприяння удосконаленню регюнально1 шно-вацшно1 системи шляхом розробки i впровадження мiсцевих програм науково-техшчного та шновацшно-го розвитку, яи формуються для активно1 учасп суб'ектiв шновацшно1 дiяльностi;
7) розвиток кооперацп i взаемодп рiзноманiтних сустльних iнститутiв у здiйсненнi шновацшно1 дiя-льностi ;
8) пiдвищення рiвня шновацшно1 культури (ор-ганiзацiя ярмарив, виставок щодо комерцiалiзацil iнновацiйних продукпв, круглих столiв, симпозiумiв тощо);
9) стимулювання шновацш шляхом розмiщення бiзнес-iнкубаторiв у технопарках i наукових парках, на пщприемствах тощо за рахунок кошпв мiсцевих бюджетiв;
10) впровадження моделей шновацшних класте-рiв на тдпорядкованих мiстам територiях;
11) розвиток мжрегюнального i транскордонного ствробггаицтва у створеннi високотехнолопчно1 продукцп;
12) забезпечення висококвалiфiкованими кадрами мюцевих i регiональних ринив працi шляхом оргашзацп семiнарiв, стажування, треншпв тощо.
Висновки та рекомендаци. Активiзацiя нацюна-льно! та регюнально1 шновацшно1 полiтики в Укра'ш передбачае використання mдходiв, спроможних за-безпечити И поступальний розвиток, у тому чи^ на мiсцевому рiвнi. Так! пщходи означають залучення потенцiалу сучасних механiзмiв державного, регюна-льного i мюцевого розвитку, що склалися як у вгтчи-знянiй, так i зарубжнш практицi. Важливе мiсце серед означених механiзмiв та iнструментiв посщають органiзацiйнi, фiнансовi, iнституцiонально-правовi, що е метою подальшого дослiдження, у застосуванш яких спостерiгаються системнi проблеми.
Формуються новi пiдходи до активiзацil шновацшних процеетв, за якими мають реалiзовуватися напрями дiй мiсцевого самоврядування щодо забезпечення економiчного зростання на мюцях, що сприятиме залученню iнвестицiй, пiдвищенню довiри iнвесторiв для збшьшення надходжень довгостроко-вих швестицш.
Запропоновано типову схему координацп Центру шновацшного розвитку промислового мiста у межах регюнально1 шновацшно1 системи, в основi механiзму оргашзаци якого лежить iнiцiатива мюько-го виконавчого органу влади щодо державно-приватного партнерства оргашзацш науки, фшансо-вих установ, торговельно-промислово1 палати регiону або мюта, представниив бiзнесу, громадських оргаш-зацш i об'еднань.
В основу управлшня iнновацiйним розвитком регюнально1 шновацшно1 системи мають бути покла-денi специфiчнi принципи, яи е основними правилами або пщГрунтям для шновацшно1 дiяльностi: ви-значення конкурентних переваг та юторичних перед-умов, що сприятимуть реалiзацil вiдповiдних напря-мiв шновацшно1 дiяльностi промислового мiста ; пе-редбачення актуальностi шновацп; стимулювання активноси шновацп; пролонгацп актуальностi шновацп; безперервностi iнновацiйного процесу. Втшен-ня запропонованих принципiв сприятиме максимiза-цп результативностi iнновацiйного розвитку кожного мюта.
@2014/№2
87
МАЙОРОВА I. М.
Список використаних джерел
1. Геець В.М. 1нновативно-шновацшний шлях розвитку — модернiзацiйний проект розвитку укра'1н-сько! економiки i суспшьства початку XXI столiття /
B.М. Геець // Банювська справа. — 2003. — № 4. —
C. 3-32.
2. Амоша О.1. Активiзацiя шновацшно! дiяль-ностi: оргашзацшно-правове та соцiапьно-економiчне забезпечення: моногр. / О.1. Амоша, А.1. Землянин, I.I. Лях та iH. — Донецьк: 1ЕП НАН Укра'1ни, 2007. — 328 с.
3. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию: моногр. / В.И. Ляшенко; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2012. — 370 с.
4. Вишневский В. Инновации, институты и эволюция / В. Вишневский, В. Дементьев // Вопросы экономики. — 2010. — №9. — С. 41-62.
5. Федулова Л.1. Тенденцп розвитку шновацш-но'1 политики та !! вплив на економiчне зростання [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/ ep/2011_2/ 5_Fedulova.pdf.
6. Драчук Ю.З. Проблеми шституцюнального забезпечення iнновацiйного розвитку вугшьно! про-мисловостi / Ю.З. Драчук, 1.М. Кочешкова, Н.В. Трушк1на // Економжа промисловостi. — 2012. — № 3-4 (59-60). — С. 240-248.
7. Монастырный Е.А. Методологический подход к оценке эффективности инновационного развития региона / Е.А. Монастырный, В.В. Спицын, Я.Н. Грик // Инновации. — 2010. — №1 (135). — С. 80-86.
8. Стимулювання економiчного зростання на мюцевому рiвнi: аналгт доп. / С. О. Бша, О. В. Шевченко, М. О. Кушшр, В. I. Жук [та ш.]. — К.: Н1СД, 2013. — 88 с.
9. Аверкина М.Ф. Мюце шновацшно! политики у забезпеченш стiйкого розвитку мiста / М.Ф. Аверкина // 1нновацшна економжа. Всеукра'1нський нау-
ково-виробничий журнал [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ soc_ gum/inek/2013_3/153.pdf.
10. Шичкина М.И. Инновационное развитие районов и городов [Електронний ресурс] / М.И. Шич-кина. — Режим доступу: http://www.rair-info.ru/ publication/publication19/
11. Червова Л.Г. Нормативно-правовая система рыночных институтов в региональной политике государства / Л.Г. Червова // Управлшня економжою: теорiя та практика: зб. наук. праць / НАН Укра'1ни, 1н-т економжи пром-стi. — Донецьк, 2012. — С. 3948.
12. Кузьменко Л.М. Регюнальш аспекти характеристики якосп iнституцiонального середовища / Л.М. Кузьменко, М.О. Солдак // Управлшня еконо-мiкою: теорiя та практика: зб. наук. праць / НАН Укра'1ни, 1н-т економiки пром-стi. — Донецьк, 2010. — С. 30-43.
13. Амоша O.I. Iнновацiйне оновлення техшко-технолопчно! бази промислового виробництва на синергетичних засадах: теорiя i практика / O.I. Амоша, 1.П. Булеев, Г.З. Шевцова // Економжа промис-ловостi. — 2007. — № 1. — С. 3-9.
14. Про мюцеве самоврядування в Укра'1ш: Закон Укра'1ни iз змiнами, внесеними згщно iз Законами № 563-VII вщ 17.09.2013// Вiдомостi Верховно'1 Ради Укра'ни (ВВР). — 1997. — № 24. — Ст. 170.
15. Концепщя реформування державно'1 политики в iнновацiйнiй сферi: Розпорядження Кабшету Мшь стрiв Укра'1ни вiд 10.09.2012 р. № 691-р // Офщшний вiсник Укра'ни. — 2012. — № 71. — Ст. 2883.
16. Пдоричева 1.Ю. Заруб1жний досвщ форму-вання i реалiзацil державно'1 шновацшно! политики / 1.Ю. Пдоричева // Вюник економiчно! науки Укра'1-ни. — 2013. — № 1 (23). — С. 128-136.
17. Чухраева Н.М. Сучасш принципи забезпечення шновацшного розвитку тдприемства / Н.М. Чухраева // Економiчний часопис-XXI. — 2013. — № 3-4 (2). — С. 49-52.
I. М. Майорова
д-р екон. наук м. Марiуполь
ПОХОДЖЕННЯ I СТРУКТУРА СШ-ЛОПСТИЧНИХ ПОТОК1В ПРИАЗОВ'Я
Постановка проблеми та п зв'язок з важливим на-уковим завданням. Ст-лопстика, як напрям наукових дослiджень, виникла в наукових колах захщно! еко-номiчноl думки. Якщо узагальнити сучасш науковi надбання фахiвцiв, то ст-лопстика забезпечуе ком-плексний пiдхiд в оргашзащ!, плануваннi, управлiннi i контролi логiстичних процесiв складно! системи мунщипальних утворень. Наприклад, В.К. Губенко, Я.1. Нефедова у монографп [1, с. 39] так видшяють сучасну концепщю сiтi-логiстики: «Сiтi-логiстика вщтворюе тдгрунтя для нових найкращих концепцiй розвитку мюького середовища; пiдтримуе об'еднання постачальниюв лопстичних послуг мiста в логiстичну транспортну спшьноту i розвиваеться до самостшно! послуги, яка постiйно задовольняе ситуацшш вимоги ринку. Сiтi-логiстика — концепщя суспшьного ште-ресу: вона звшьнюе вулицi, укрiплюе торгiвлю, вщт-ворюе дiяльнiсть центрiв мiст, веде до вщродження iсторично! частини мiста, що вiддзеркалюеться на
пiдвищеннi становища мешканщв, сiтi-логiстика ро-зумiеться як елемент якоси життя. Органи мунщипа-льного управлшня оргашзують i несуть вщповщаль-нiсть за визначення основних транспортних цшей i реалiзацiю логiстичних ршень в мережах i ланках мюьких мереж».
Аналiз основних наукових публжацш, де розгля-даються проблеми ст-лопстики. Розвиток, практичне застосування сiтi-логiстики до розв'язання транспортних проблем сучасного мюта висвiтлено в наукових працях: В.К. Губенко, А.О. Лямзша, Я.1. Нефедово!, М.В. Хара, Л.Б. Миротша, В.Е. Парунакяна, В.П. Полiщук, В.К. Дол^ А.Б. Барського, В.В. Круглова, В. 6. Крикавського, В. 6. Мельниченко, Р. Л. Сопшь-ник, 1.Г. Смiрнова та ш. Основний науковий iнтерес !х надбань полягае у площинi процеетв транспорту-вання й екологп при взаемод!! транспортних, торго-вельних i промислових пiдприемств.
88
В1СНИК EKOHOMI4HOI НАУКИ УКРА1НИ ф
