CC BY
166
Ю. З. Драчук
д-р екон. наук
I. М. Кочешкова
Н. В. Трушкша
магктр з економти м. Киге
УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
До^дження виконано в рамках НДР 1ЕП НАН Украти «Розвиток тститущонального середовища промислового виробництва з урахуванням галузевоИ специфжи» (№ держреестраци 0113U004371).
Постановка проблеми. За результатами м!жнарод-ного дослщження у сфер! шновацш — аналгтичшй до-повда М!жнародно! б1знес-школи та Всесвгтньо! орга-шзацп штелектуально! власноси «Глобальний шдекс шновацш 2014» — Украшу вщнесено до кра'1н «нових новатор1в». У рейтингу 143 кра'1н свггу за 1ндексом шновацш Укра'1на поедала в 2014 р. 63 мюце ¿з зна-ченням показника 36,3 [1]. Згщно з1 Стратепею ста-лого розвитку «Укра!на—2020», Укра!на «мае стати державою з сильною економшою та з передовими шноващями» [2].
Разом з тим, за даними Державно! служби статистики Укра!ни, кшьюсть шновацшно активних про-мислових пщприемств скорочуеться 1 становила в 2013 р. 16,8% загального числа пщприемств. Питома вага пщприемств, що впроваджували шновацп, складала в 2013 р. 13,6%. Частка реал1зовано! шновацшно! продукций в загальному обсяз! промислово! продукцп зни-зилася до 3,3%. Питома вага виконаних наукових 1 науково-техшчних робгт у ВВП у 1996 р. складала 1,36%, у 2013 р. — 0,81% [3]. Як зазначають провщш науковщ, «шновацп все ще недостатньо впливають на економ1ку кра!ни, а макроеконом1чна ситуащя та ш-ституцшне середовище, у свою чергу, стримують шно-вацшну активтсть пщприемств» [4, с. 16].
Укра!на продовжуе розвиватися як кра!на з висо-кою часткою сировинних галузей промисловоси з пе-реважаючою сферою низько! наукоемносп матер1аль-ного виробництва. Р1вень розвитку кра!ни залежить вщ р1вня розвитку шновацшно! д1яльноси, тому впро-вадження шновацш е головним чинником устху тдприемств, який впливае 1 на р1вень розвитку кра!ни взагаль
В Укра!ш наявш причини неефективного здшс-нення шновацшно! д!яльноси. Це перешкоди фшан-сового, полгтичного, правового характеру, що поста-ють на шляху масово! реал!защ! шновацш. А сам! про-цеси створення нових шновацшних структур, яю зда-тт реал1зовувати цшком комерцшш проекти, мають стихшний характер.
Першочерговим завданням ршення перел1чених проблем е удосконалення нормативно-правового за-безпечення у сфер! шновацшно! д1яльносп, що поля-гае у формуванш правового, податкового та адмшст-ративного середовища, яке мае сприяти актив1зацп шновацшного процесу на пщприемствах промисловоси, створенню нових робочих мюць 1 пщвищенню до-бробуту ус!х верств населення, зад1яних в даному про-цесь
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Станов-лення ринкових вщносин в Укра!ш тсля тривалого спаду всесвиньо! економ1ки у зв'язку з свгговою ф1-нансовою кризою вщбуваеться в межах суспшьного розвитку, у якому прюритети науково-техшчного про-гресу, що регулюють шновацшну д1яльшсть учасниюв шновацшного процесу, стають необхщною альтернативою успшного економ1чного розвитку. Тому нага-льним питанням постае переосмислення правового регулювання актив1зац1! шновацшних процеав в Ук-ра!ш. Дослщженню теоретичних та прикладних проблем рол! правового забезпечення шновацшно! д1яль-носп в Укра!ш значну увагу придшили у сво!х працях О. Амоша, Л. Антонюк, Ю. Бажал, В. Вишневський, В. Геець, К. Гнатюк, В. Дементьев, В. Ляшенко, С. Онишко, I. Павленко, А. Поручник, В. Савчук, Л. Стариченко, Л. Федулова, С. Шевчук та шшь Але незважаючи на значний внесок зазначених науковщв у розвиток теоретичних питань, пов'язаних ¿з станов-ленням та розвитком державного регулювання шновацшно! д1яльноси, питання саме правового забезпечення шновацшного процесу ще не знайшли достат-нього висвилення в Укра!ш. Тому потребуе досл1-дження ступеня правового забезпечення державного регулювання шновацшного розвитку промисловоси з урахуванням галузево! специфжи.
Постановка завдання. Мета Ъослгдження — на основ! анал1зу д1ючого чинного законодавства та його практичного використання пщготувати пропозицп щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення шновацшного розвитку вугшьно! промисловоси з урахуванням особливих умов функцюнування пщп-риемств галуз1 в надзвичайних ситуащях.
Зг1дно з метою до основних завдань дослщження вщнесено:
розглянути основш положення д1ючо! законодав-чо! та нормативно-правово! бази шновацшного розвитку в Укра!ш;
визначити особливоси використання нормати-вно-правово! бази шновацшного розвитку у вугшьнш промисловоси;
визначити можливост1 1нвестиц1йного забезпечення шновацшного розвитку вугшьних п1дприемств в надзвичайних ситуащях;
дослщити чинники, що впливають на ризики при реал1зацп 1нвестиц1йно-1нновац1йних проект1в у вуп-льнш промисловост1, на основ! чого визначити заходи з м!шм!зацп !х впливу (на приклад! створення шновацшно! структури — технопарюв);
сформувати рекомендаций по вдосконаленню нормативно-правового забезпечення шновацшного роз-витку вугшьно! промисловосп з урахуванням особли-вих умов функцюнування вугшьних пiдприeмств у надзвичайних ситуащях.
Виклад основного матерiалу дослщження. За пщра-хунками, законодавство, що стосуеться шновацшно! дiяльностi, налiчуe 13 законодавчих акпв, понад 50 но-рмативно-правових актiв Уряду, близько 100 рiзних вь домчих документiв.
До першо! групи належать акти законодавства, яю визначають засади державно! полггики у сферi шновацшно! дiяльностi. Основними нормативно-пра-вовими документами, що регулюють правовi, економь чнi та оргашзацшш основи формування та реалiзацi! шновацшно! дiяльностi, е: Конституцiя Укра!ни, Гос-подарський кодекс Укра!ни (ГКУ), Цившьний кодекс Укра!ни (ЦКУ), Закони Укра!ни «Про основи державно! полники у сферi науки i науково-техшчно! дiяль-носп», «Про iнновацiйну дiяльшсть», «Про швести-цiйну дiяльшсть», «Про прюритетт напрями шнова-цiйно! дiяльностi в Укра'!ш», «Про спецiальний режим швестицшно'! та iнновацiйно! дiяльностi технолопч-них парив», «Про державнi цiльовi програми», «Кон-цепцiя науково-технiчного та шновацшного розвитку Укра!ни» тощо.
До друго! групи законодавчих акпв належать таю, за якими iнновацi!, науково-технiчна й шновацшна дь яльнiсть е лише складником процеав функцiонування соцiально-економiчних проблем кра!ни.
У ст. 1 Закону Укра!ни «Про iнновацiйну дiяль-шсть» шноващями визначаються новостворенi i вдос-коналеш конкурентоспроможнi технологи, продукцiю або послуги, а також оргашзацшно-техшчш рiшення виробничого, адмшстративного, комерцiйного або ш-шого характеру, що iстотно полiпшують структуру та яюсть виробництва i сощально! сфери; а iнновацiйною дiяльнiстю — дiяльнiсть, спрямовану на вирiшення i комерцiалiзацiю результатiв наукових розробок та до-слiджень i зумовлену на випуск до ринку нових кон-курентоспроможних товарiв та послуг [5].
У Закон Укра!ни «Про прюритетт напрями шновацшно! дiяльностi в Укра'!ш» йдеться про пра-вову базу з концентраций ресурсiв держави на провщ-них напрямах науково-технiчного оновлення виробництва та сфери послуг у кра'!ш, про забезпечення внутршнього ринку конкурентною наукоемною про-дукщею та виходу з нею на свiтовi ринки [6].
Вiдповiдно до статт 325 Господарського кодексу Укра!ни, iнновацiйною дiяльнiстю у сферi господарю-вання визнаеться дiяльнiсть учасниюв господарських вiдносин, яка здiйснюeться на основi реалiзацi! швес-тицiй для виконання довгострокових науково-техшч-них програм з тривалими строками окупностi витрат i впровадження нових науково-технiчних досягнень у виробництво та iншi сфери суспшьного життя. 1нно-вацiйна дiяльнiсть передбачае швестування наукових дослiджень i розробок, спрямованих на здшснення яюсних змш у станi продуктивних сил i прогресивних м1жгалузевих структурних зрушень, розробки i впровадження нових видiв продукцп i технологiй [7].
Згщно статтi 328 Господарського кодексу Укра-!ни, державне регулювання iнновацiйно! дiяльностi здiйснюeться шляхом: визначення iнновацiйно! дiяль-ностi як необхiдно! складово! швестицшно! та струк-турно-галузево! полiтики; формування i забезпечення
реалiзацi1 iнновацiйних програм та ц^льових проекив; створення економiчних, правових та оргашзацшних умов для забезпечення державного регулювання шновацшно! дiяльностi; створення та сприяння розвитаога iнфраструктури iнновацiйно! дiяльностi.
Отже, у нацiональному законодавствi закладено правову основу iнновацiйно! дiяльностi. Прийнятими нормативно-правовими документами та численними тдзаконними актами в Укра!ш була створена досить солщна нормативно-правова база, якою не тшьки пе-редбачалась загальна орieнтацiя на iнновацiйний роз-виток економiки, але й окреслювались основш меха-нiзми вт^лення в життя такого курсу державою. Чинне законодавство вже зараз надае широк! можливоси для досягнення певних позитивних результата. Проте ще потребуе удосконалення створена законодавча норма-тивно-правова база.
Так, ст. 17 Закону Укра!ни «Про шновацшну дi-яльнiсть» передбачаеться, що суб'ектам iнновацiйно! дiяльностi для виконання ними шновацшних проектiв може бути надана рiзного роду фiнансова пщтримка [5]. А в ст. 13 даного закону зазначено: що державна реестращя шновацшного проекту не передбачае будь-яких зобов'язань щодо бюджетного кредитування його виконання чи шшо! державно! фшансово! пiдтримки. На цш пiдставi можуть виникнути суперечки щодо на-дання фiнансування.
Як свщчить аналiз, нормативно-правова база iнновацiйно! дiяльностi е фрагментарною, суперечли-вою i неповною мiрою вiдповiдаe засадам економiки, «що Грунтуеться на знаннях». У чинному законодав-ствi присутнi ряд суперечностей, що впливають на за-провадження та нормальне функцiонування моделi iнновацiйного розвитку. Порушуеться один iз голов-них принципiв систематизацГ! законодавства з питань шновацшно! дiяльностi, згщно з яким закони та пщза-коннi акти мають забезпечувати узгоджешсть норм, цiлiснiсть предмета нормативного регулювання.
Як зазначають вчеш Науково-дослiдного шсти-туту правового забезпечення iнновацiйного розвитку Нацюнально! академГ! правових наук Укра!ни, «Оче-видним стае факт «розпорошення» правового регулю-вання вiдносин у сферi iнновацiйно! дiяльностi по рi-зних нормативно-правових актах: загальш положення — у гл. 34 ГКУ, основш правила здшснення шновацшно! дiяльностi — у ЗУ «Про шновацшну дiяльнiсть» та шших спещальних законах, а питання, пов'язаш з оборотом майнових прав штелектуально! власностi, — у кн. 4 та гл. 75 ЦКУ» [8].
Пд час роботи науково-практично! конференцп «Проект шновацшного кодексу Укра!ни як новий етап розвитку нормотворення в шновацшнш сферЬ> (14 че-рвня 2011 р., м. Харюв) академiком Нацiонально! академГ! правових наук Укра!ни В. П. Тихим та член-ко-респондентом Н.М. Мироненко визначено основш недолiки ддачого законодавства, яке регулюе iннова-цшну дiяльнiсть. Серед них так1: «немае чiтко визна-чених правових норм щодо охорони комерцшно! та-емнищ, ноу-хау; не визначений правовий режим охорони й використання об'екпв штелектуально! власно-стi, створених у зв'язку з виконанням трудового договору, створених за рахунок кошпв державного бюджету, договором; вщсутш закрiпленi на законодав-чому рiвнi заходи, спрямованi на запобiгання право-порушень у сферi iнтелектуально! власносп; недоста-тньо ефективне правове регулювання оцшки вартостi
об'екпв штелектуально'1 власност i взяття ïx на бухгалтерский облiк; потребують свого вдосконалення процедури трансферу теxнологiй та шститут юридич-но'1 вiдповiдальностi за правопорушення в сферi штелектуально! власносп» [9, с. 19].
Не виконуеться й шший не менш важливий принцип правового регулювання, згщно з яким нор-мативно-правова база шновацшно'1 дiяльностi мае бути стабильною. Адже найголовнiшою передумовою ефективного розвитку шновацшного пщприемництва в Украïнi е надшна нормативно-правова база. В умо-вах застосування iнновацiйноï моделi розвитку зако-нодавець мае адекватно та швидко реагувати на дина-м^ змiн у сферi нововведень. В Украïнi цей процес розвиваеться ще дуже повiльно.
До цього часу вщсутш: достатня ефектившсть за-хисту прав iнтелектуальноï власносп; не створенi пра-вовi умови для функцюнування венчурного катталу як ринкового шституту; процедури створення окремих суб'екив iнновацiйноï дiяльностi безпiдставно усклад-ненi. Крiм цього, законодавчо не встановлеш критерп iнновацiйностi проектiв i розмежування iнвестицiйниx та iнновацiйниx проекив. Недостатньо внормовано питання об'ективно'1 експертизи та конкурсних засад у бюджетному фшансувант наукових, науково-техш-чних, шновацшних програм i проектiв. 1снуе неузго-дженiсть термiнологiï чинних законодавчих акпв, що зумовлюе можливiсть рiзного трактування закону та недолiки статистично'1 звггаосп у сферах науково'1, на-уково-техшчно'1 та iнновацiйноï дiяльностi.
Недосконалiсть правово'1 бази посилюе практика «призупинення» окремих статей чинних закошв, що стосуються науково'1, науково-теxнiчноï та шновацшно'! дiяльностi, законодавчими або ж пщзаконними актами. Так, Законом Украши «Про iнновацiйну дiяль-шсть» передбачено стимулювання iнновацiйноï дiяль-ностi шляхом встановлення податкових пшьг. Недо-статшсть нормативно-правового забезпечення супро-воджуеться i недостатньою шфраструктурою шнова-цiйноï дiяльностi, яка представлена в Украïнi лише ок-ремими типами iнновацiйниx шститупв. При цьому, переважна бiльшiсть з тих шститупв, яю е визнача-льно важливими для розвитку шновацшно'1 дiяльностi (зокрема, технопарки та венчурш фонди), не справля-ють вщчутного впливу на впровадження iнновацiй у впчизняну економiку.
Шляхами вирiшення проблем може стати: вдосконалення нормативно-правово'1 бази для забезпечення розвитку шновацшно'1 системи Украши; необхщшсть системного i послщовного впровадження функдiональниx принципiв державного управлшня iнновацiйною дiяльнiстю; органiчне включення всix окремих елементiв iнновацiйного розвитку в едину активно i цшеспрямовано функцюнуючу нацiональну iнновацiйну систему, що можливо лише за умови дп потужних системо утворюючих факторiв. Такими факторами могли б стати загальнодержавш прюритети iнновацiйноï полiтики за умови ïx усвщомлення на всix рiвняx як основного засобу реалiзацiï загально-нацiональноï iдеï, досягнення едино'1 i спшьно'1 для всix мети.
Ефективним шструментом удосконалення нормативно-правового забезпечення шновацшного розвитку, на думку вчених Науково-дослщного шституту правового забезпечення шновацшного розвитку Нащ-онально'1 академп правових наук Укра'1ни, мае стати
прийняття Iнновацiйного кодексу, який здатний на вщмшу вiд iншиx законодавчих акпв виконувати роль основоположного нормативно-правового акта дер-жави з питань забезпечення, стимулювання та здшснення шновацшно'1 дiяльностi суб'ектами господарю-вання.
Як стверджуе Ю.6. Атаманова, «Основополож-ним принципом при розробленш такого кодифшова-ного акту доц1льно обрати принцип нормативно-правового забезпечення створення та ефективного функ-цюнування нацiональноï iнновацiйноï системи, що дозволить забезпечити економiчний базис адекватнш йому правовою надбудовою» [10, с. 28].
1нновацшний кодекс як комплексний нормати-вно-правовий акт з питань здшснення шновацшно'1 дi-яльноси мае виступити результатом ревiзiï та система-тизац11 законодавства, при здшсненш яких будуть ви-явленi та усунеш прогалини, дублювання та супереч-ностi м1ж положеннями правових норм рiзниx норма-тивно-правових актiв.
Структура кодексу мае включати: визначення на-цiональноï iнновацiйноï системи, встановлення мюця ïï складових; визначення змiсту шновацшного ринку; врегулювання питань органiзацiï та здшснення таких видiв дiяльностi, яю опосередковують реалiзацiю iнно-вацiйного циклу; визначення суб'екив шновацшно'1 дiяльностi, особливостей ïx правового статусу, удосконалення та моделювання для них оргашзацшно-пра-вовi форми; виокремлення вiд суб'екив шновацшно'1 дiяльностi iншиx учасник1в шновацшних вщносин; встановлення iнновацiйниx об'ектiв; формування системи договiрниx вiдносин в шновацшнш сферi; про-позицiï до нових моделей регулювання договiрниx вь дносин щодо iнновацiйниx об'ектiв; визначення особливого порядку укладання iз введенням процедури державно'1 реестрац11 та ютотних умов договору на створення (передачу) шновацшного продукту шозем-ному суб'екту господарювання з урахуванням пщви-щеного публiчного iнтересу та з метою захисту iнтере-сiв нацюнальних суб'ектiв iнновацiйноï дiяльностi.
Таким чином, впровадження правових меxанiзмiв стимулювання шновацшно'1 дiяльностi суб'ектiв господарювання сприятиме реалiзацiï одного з головних принцитв державно'1 полiтики в науково-теxнiчнiй та шновацшнш сферах — принцип державно-приватного партнерства — забезпечення реалiзацiï шновацшних проекпв суб'ектами господарювання за власний раху-нок та на власний ризик iз залученням рiзниx форм державно'1 пiдтримки: вiд непрямо'1 шляхом надання податкових та митних пшьг до повного державного фь нансування через мехашзм державного замовлення.
На основi аналiзу сучасного стану та особливостей використання нормативно-правово'1 бази шновацшного розвитку у вугшьнш промисловосп та узагаль-нення результата дослщження в рамках науково-дос-лщно'1 роботи «Розвиток iнституцiонального середо-вища промислового виробництва з урахуванням галу-зево'1 специфiки» [11—15] систематизовано чинники, як1 мають бути враxованi в комплекс заxодiв нормативно-правового забезпечення та державного регулювання шновацшного розвитку галузi (рис. 1).
Важливим при формуванш та реалiзацiï шновацшно'! моделi розвитку економiки за учасп держави е iнвестицiйне забезпечення модели залучення ресурсiв пiд фшансове забезпечення нових або пiдтримку ная-вних у промисловостi iнвестицiйниx проекив.
Рис. 1. Основт чинники державного регулювання шновацшного розвитку у вугыьнш промисловостг з урахуванням ринкових трансформацшних процеЫв в економщ Украти
Сучасш тенденцп господарювання, висока сту-тнь зношеносп устаткування промислових пщприемств i необхщшсть освоення та впровадження новгт-шх технологiй визначають актуапьнiсть дано! про-блеми, особливо — для умов вугшьно'1 галузi. На фо-рмування та становлення iнновацiйного розвитку вгг-чизняних вугледобувних пiдприемств впливають зов-нiшнi та внутрiшнi чинники (рис. 2).
Рис. 2. Комплекс чинникгв, що впливають на тновацшну дмльтсть вугледобувних тдприемств
В умовах шновацшного розвитку особливого зна-чення набувають:
швестицшш чинники шновацшно'1 дiяльностi пщприемств;
заходи з активiзацiï фшансового забезпечення розвитку шновацшного регюну за рахунок створення спещатзованих шновацшних банив;
попит i пропозицп на шновацшному ринку; стан венчурного фшансування iнновацiйного розвитку в Украш;
напрями iнституцiонального забезпечення еконо-мiчноï безпеки промислового пщприемства в системi економiчноï безпеки та державного управлшня краши (рис. 3).
У сучасних умовах господарювання нормативно-правова база iнновацiйноï дiяльностi в Украш потре-буе iстотних змш i доповнень у таких сферах, як: кад-рове i фшансове забезпечення науково-дослiдноï та iнновацiйноï дiяльностi, визначення доцiльностi пшь-гових банювських ставок при кредитуваннi шновацш -них пщприемств.
Вугледобувш пiдприемства в швестицшно-шно-вацiйнiй дiяльностi пiдпадають пiд вплив ряду ризи-юв, що негативно вщбиваються на виробничих та фь нансових показниках. Компанп прагнуть зменшити ризики, що знаходяться у сферi к контролю, i врахо-вувати можливi негативнi наслiдки ризиюв, яю не в змозi контролювати. Актуальним завданням для вугледобувних пщприемств е ефективне управлiння ризи-ками.
Сучасна парадигма розвитку вугыьног галузг, безсу-мшвно, мае враховувати виникаючг ризики. До основ-них чинниюв ризиюв при здiйсненнi швестицшно-шновацшно'1 дiяльностi вугледобувних пiдприемств в данш роботi вiднесено ризики невiдповiдностi законо-давчим вимогам, фiнансовi, стратегiчнi, операцшш, галузевi, екологiчнi.
За даними Галузевого шформацшно-розрахунко-вого центру державного пщприемства «Вугшля Украши» Мiнiстерства енергетики та вугшьно'1 промисло-востi Украши, обсяги видобутку вугшля вугледобув-ними пщприемствами скоротилися за 2006—2013 рр. на 47,9%, у тому чист кокмвного вугшля — на 38,1%, енергетичного — на 51,2%. Частка видобутого вугшля пщприемствами, яю пщпорядковано Мiнiстерству енергетики та вугшьно'1 промисловоси Украши, в за-гальному обсязi видобутку вугшля в краïнi зменшилася на 28,9%.
Питома вага обсягiв коксiвного вугшля в загаль-ному обсязi видобутку вугшля вугледобувними пщприемствами зросла у 2013 р. порiвняно з 2006 р. на 4,7%, а енергетичного, навпаки, знизилась на 4,7%.
Аналiз статистичних даних показуе, що за 2006— 2013 рр. обсяги готово'1 вугшьно'1 продукцп пщприемств, яю пщпорядковано Мшстерству енергетики та вугшьно'1 промисловостi Украши, скоротились на 44%, обсяги реалiзованоï товарно'1 продукцп — на 44,2%, а товарно'1 вугшьно'1 продукцп — на 43,9%. За цей перюд цiна 1 тонни товарно'1 вугшьно'1 продукцп в оптових цшах зросла в 2 рази, а повна собiвартiсть — у 3,92 разiв. Рентабельнiсть вугледобувних пщприемств зме-ншилась на 35,6%.
Згщно з даними Державно'1 служби статистики Украши, у добувнiй промисловоси спостерiгаеться те-нденцiя зростання ступеня зносу основних засобiв.
Система напрямлв забезпечення eK0H0Mi4H0Ï безпеки шдприемства
Рис. 3. Напрями тституцюнального забезпечення eKOHOMÎHHOï безпеки вугыьного тдприемства
За 2000—2012 рр. рiвень цього показника збшьшився на 12,3% — з 41,8 до 54,1%, а у промисловоси — на 33% або з 43,7 до 76,7% [16, с. 97; 17, с. 81].
Дослщженнями в сферi бiзнес-ризикiв, проведе-ними компашею «Ернст енд Янг» у 2013 р., виявлено цшь швестування промислових пiдприемств в основ-ний каттал (табл. 1) [18].
Таблиця 1
Ранжування цiлей промислових шдприемств
Нижче наведено статистичнi данi, яю одержано за результатами обстеження пiдприемств у галузях видобу-тку корисних копалин, обробних виробництв, вироб-ництва та розподшу електроенергiï, газу та води з метою виявлення чинниюв, що обмежують швести-цiйно-iнновацiйну дiяльнiсть (табл. 2) [18].
Таблиця 2
Ранжування чинниюв, яю обмежують швестицшно-iнновацiйну дiяльнiсть пщприемств за галузями*
Цiль % до загально!" кiлькостi п!д-приемств
Замiна зношено'1 техшки та обладнання 69
Автоматизащя та мехашзащя iсную-чого виробничого процесу 48
Економiя енергоресурсiв 42
Зниження собiвартостi продукцИ 41
Впровадження нових виробничих те-хнологш 39
Охорона навколишнього середовища 38
Зростання виробничо'1 потужностi з розширенням номенклатури продук-ц11 34
Зростання виробничо'1 потужностi з незмшною номенклатурою продукцИ 26
Створення нових робочих мюць 22
Найважливiшою метою промислових тдпри-емств при iнвестуваннi в основний каттал, як видно з табл. 1, е замша зношено'1 техшки та обладнання.
Чинники % в!д зага-льно'1 кiлько-стi п1дпри-емств
Нестача власних фшансових коштав 64
Iнвестицiйнi ризики 27
Невизначешсть економiчноï ситуац11 в 26
краlнi
Високий вiдсоток комерцiйного кре- 25
диту
Недостатнш попит на продукцiю 19
Складний мехашзм отримання креди-
тiв для реалiзацil iнвестицiйниx проек- 13
TiB
Недосконала нормативно-правова
база, що регулюе швестицшш процеси 11
Низька прибутковiсть iнвестицiй в ос- 10
новний каттал
Незадовшьний стан техшчно'1 бази 7
Примтка: *до галузей вщнесено видобуток корисних копалин, обробш виробництва, виробництво i розподш еле-ктроенергiï, газу та води.
Аналiз даних Державно! служби статистики Укра-1ни свщчить, що обсяг iнвестицiй в основний каттал на пiдприeмствах добувно! промисловостi зрiс за 2001—2013 рр. у порiвняних цiнах у 3,84 разiв.
Разом з тим, у 2013 р. спостер^алась тенденцiя суттевого скорочення обсягiв iнвестицiй порiвняно з 2012 р. у 2,64 разiв. Це обумовлено нестабшьшстю по-лггично! та економгано1 ситуацп в Укра!ш та виник-ненням iнвестицiйних ризиюв. При цьому питома вага швестицш у добувнiй промисловостi скоротилась за 2001—2013 рр. на 4,1% (табл. 3) [16, с. 213, 214; 17, с. 190, 191].
Таблиця 3
Динамка обсяпв швестицш в основний каптал
Роки 1нвестищ1 в основний Питома вага в зага-
каптал, млн грн льному обсязi шве-
у фактич- у порiвня- стицш в основний
них цшах них цшах каптал у промисло-вост^%
2001 3523 4033,8 25,8
2002 3140 2706,7 20,8
2003 3539 3758,4 17,9
2004 4930 5906,1 17,5
2005 6061 6067,1 17,3
2006 6180 5494,0 13,8
2007 8581 10400,2 13,3
2008 10984 11049,9 14,3
2011 24252 34025,6 27,2
2012 31528 40891,8 30,5
2013 22863 15501,1 21,7
Показники Роки 2013 р.
2006 2013* до 2006 р., %
Загальний обсяг швестицш у пщприемства вугледобув- 1779,7 1652,6 92,9
но1 промисловоси, млн грн
У тому чист Кошти державного бю- 1382,1 1132,8 81,9
джету, млн грн
Питома вага,% 77,7 68,5
Власш кошти пщприемств, 397,6 420,0 105,6
млн грн
Питома вага,% 22,3 25,4
На основi аналiзу й узагальнення наукових дже-рел та результата власних дослiджень визначено комплекс ризиюв, яю дощльно враховувати при швести-цiйно-iнновацiйнiй дiяльностi на вугледобувних п1дп-риемствах (табл. 5).
Таблиця 5
Систематизацш ризишв, якi необхщно враховувати в iнвестицiйно-iнновацiйнiй дiяльностi на вугледобувних
За даними Галузевого шформацшно-розрахунко-вого центру державного пщприемства «Вугшля Укра-!ни» Мшстерства енергетики та вугшьно1 промисло-восп Украши, обсяги iнвестицiй у пщприемства вуг-ледобувно! промисловостi зменшились за 2006—2013 рр. на 7,1% за рахунок скорочення кошт1в державного бюджету на 18,1%. За цей перюд обсяги власних кош-т1в в шновацшний розвиток вугледобувних пщпри-емств зросли на 5,6%. Частка кошт1в державного бюджету у загальному обсязi iнвестицiй у вугледобувнi пщприемства знизилась за 2006—2013 рр. на 9,2%, а власних кошт1в пщприемств, навпаки, збiльшилась на 3,1% (табл. 4).
Таблиця 4
Найменування ризиюв Змгст
Ризики невщповщ-носп законодав-чим вимогам Невизначен1сть пол1тики з енергетич-них питань
Операцшш ризики Ризики, пов'язан1 з необхщшстю стри-мувати зростання витрат. Ризики в сфер1 охорони пращ, техшки безпеки. Деф1цит кадрових ресурйв. Нов1 складност1 операц1йного характеру, в тому числ1 пов'язан1 з роботою в невизначених умовах.
Стратепчш ризики Доступ до запайв корисних копалин: чинники поличного характеру та кон-куренцiя запайв корисних копалин. Конкуренцiя, викликана появою 1нно-вацшних технолог1й.
Фшансов1 ризики Постшш ц1нов1 коливання на ресурси. Попршення ф1нансових умов дiяльностi компан1й.
Галузев1 ризики Дiяльнiсть пщприемств дано1 галузi, а також сумiжних галузей за певний (об-раний) перiод часу. Стiйкiсть дшльносп п1дприемств дано1 галузi у пор!внянш з економжою крайни в цшому. Наявнiсть роз61жност1 результатiв д1яль-носп р1зних пщприемств усерединi од-ше1 i пег ж галузi.
Еколопчт ризики Ризики в сферi охорони навколишнього середовища. Зм1ни клiмату.
Примтка: * у 2013 р. наведено розрахунков1 дат, як одержано на основ1 використання методу прогнозування — методу середнього темпу зростання.
Найiстотнiшим чинником у ринкових умовах, що впливають на вибiр iнвестора, е норми прибутковосп на вкладенi кошти. За даними швестицшних аналгга-к1в, рiвень прибутковостi iнвестованого капiталу, не-обхщного для залучення iнвесторiв у промисловють, оцiнюeться в iнтервалi вщ 12% до 15% за умови, що частка залученого катталу буде становити 50%, а тер-мiн експлуатацп активiв складе 25 рок1в. При цьому прибутковють власного капiталу не може бути нижче 23—27%, прибутковють довгострокових позикових ко-штiв у конвертованш валютi мае бути на рiвнi 6,5— 7,5% [19, с. 85].
Поряд з нормою прибутковосп, iншим значущим для швестора показником швестищйно1 привабливо-стi е рiвень ризиюв, пов'язаних з швестуванням. У зв'язку з цим своечасне виявлення найбшьш значущих чинниюв ризиюв, ощнка !х впливу та розробка заходiв щодо !х мшш^ацП е невщ емною частиною комплексу робiт з пщвищення швестицшнох привабливостi га-лузь
При здiйсненнi швестищйно-шноващйнох д1яль-носп вугледобувних пiдприeмств мае враховуватися ризик недоощнки вартостi активiв. Розмiр швестова-ного капiталу, який враховуеться при формуванш не-обхщно1 валово1 виручки, при першому застосуваннi методу прибутковоси iнвестованого капiталу встанов-
люеться за результатами незалежно! ощнки активiв ре-гульовано! компанп, необхiдних для здшснення дiяль-ностi з урахуванням вартосп замiщення активiв, а та-кож !х фiзичного i морального зносу.
Вибiр галузей i диверсифiкацiя шновацшно-шве-стицiйно! дiяльностi мають особливе значення для зниження загального ризику швестицшного портфеля. Мiнiмiзацiя галузевих ризиюв можлива при складаннi портфеля з акцш компанiй деюлькох галузей еконо-мiки. Формування збалансованого iнвестицiйного портфеля вимагае придбання активiв в швестицшно-привабливих галузях i фiнансово стiйких суб'ектах ринку. Перед швестором постае проблема вибору об'екта iнвестування тих галузей, яю мають кращi перспек-тиви розвитку i можуть забезпечити найвищу ефекти-внiсть iнвестицiй.
Комплексний пiдхiд до розглянуто! проблеми до-зволяе визначити ряд першочергових завдань з реаль защ! iнновацiйного розвитку вугшьно! промисловостi: маркетинговий пошук приватних швестс^в; розробка проектiв технологiчних комплекав; складання заявки на надання державно! тдтримки за рахунок коштiв ш-вестицiйного фонду вiдповiдно до юнуючо! шститу-цiйно! бази з державно-приватного партнерства.
Аналiз та узагальнення лггературних джерел по-казуе, що для мiнiмiзацii ризиюв при реалiзацii швес-тицiйних проектiв у вугледобувнiй галузi доцшьним е створення та розвиток шновацшно! структури, де метою е штенсиф^щя розроблення, виробництва та впровадження шновацшно! конкуренто-спроможно! продукщ! iз спрямуванням взаемоузгоджених дiй наукових оргашзацш, закладiв освiти, промислових пщприемств та шших суб'eктiв господарювання для задо-волення потреб внутршнього ринку та нарощування експортного потенщалу кра!ни. Ця мае досягатися державним регулюванням шновацшно! дiяльностi.
Зменшення впливу факторiв за групами ризиюв, до яких включаються ризики невiдповiдностi законо-давчим вимогам, фiнансовi, стратегiчнi, операцшш, галузевi, екологiчнi, може бути здшснено шляхом формування iнновацiйно! структури — технопарку, який включае вугледобувне пщприемство, науковi установи, вищi навчальнi заклади (економiчнi факультети, прничо! справи, управлiння персоналом тощо), об'екти шституцюнально! iнфраструктури (фiнансовi, страховi, маркетингов^ iнжинiринговi, консультативнi iнституцi! тощо).
До ршень з мiнiмiзацi! впливу ризиюв при реаль защ! iнвестицiйно-iнновацiйних проекив у вугшьнш галузi слiд вщнести:
зростання обсягiв iнвестицiйних ресурсiв для забезпечення вщповщносп законодавчим вимогам розвитку вугшьно'! промисловосп;
коригування бiзнес-стратегiй, пов'язаних з поси-ленням ролi держави;
посилення вимог у сферi корпоративно! сощаль-но! вщповщальносп з метою зменшення невизначено-сп полiтики з енергетичних питань;
оптимiзацiя процесiв i впровадження засобiв контролю за витратами;
удосконалення процеав бюджетування та про-гнозування;
формування стратепчно! програми управлiння кадровими ресурсами та корпоративно! культури, спрямовано! на розвиток потенщалу персоналу;
посилення уваги до питань пщвищення ступеня задоволеносп ствробгтниюв умовами працi;
зниження ступеня впливу ризиюв, викликаних появою нових технологш, впровадженням системи по-стiйного мониторингу iнновацiйних технологiй та об-ладнання, модертзащ! виробничих процесiв i продук-
щ!;
визначення iнформацiйних технологiй як прюри-тетного напряму iнвестування в масштабах вугледобу-вного пiдприeмства.
1нвестицшна привабливiсть вугледобувного пiдп-риемства, насамперед, кореспондуеться з показни-ками фшансово-господарсько! дiяльностi, перспективами розвитку, обсягами та перспективами збуту вуп-льно! продукщ!, ефективнiстю використання активiв, !х лiквiднiстю, станом платоспроможностi та фшансо-во! стiйкостi.
Завданням пiдприeмства е оргашзащя стабильно! ефективно! роботи, що дозволяе пщвищувати вироб-ничi показники i вдосконалювати результати фiнан-сово-господарсько! дiяльностi за рахунок iнвестицiй-ного забезпечення.
1нвестицшна привабливiсть пiдприeмств у вуггль-нш галузi безпосередньо залежить, по-перше, вщ груп ризик^в, що впливають на швестицшно-шновацшну дiяльнiсть пiдприeмства, по-друге, вщ значення норми прибутковостi на вкладеш кошти.
Управлiння ризиками при реалiзацi! iнвести-цiйно-iнновацiйних проектiв можливе лише при роз-робцi стандартних ршень щодо мiнiмiзацi! або усу-нення !х впливу в результатi прийняття уповноваже-ними органами в установленому порядку законодавчих i нормативних документiв, як1 регулюють розвиток вугшьно! промисловосп на iнновацiйних засадах шляхом формування вщповщних органiзацiйних структур
— технопарюв, бiзнес-iнкубаторiв, iнновацiйних фон-дiв, кластерних структур тощо.
Розвиток та функцюнування технопарюв як ефективно! оргашзацшно! форми взаемодп шституцюна-льних структур може досягатися у результата скоро-чення тривалостi циклу «щея — науковi дослiдження — шновацшш розробки — реалiзацiя шновацш»; залу-чення висококвалiфiкованих кадрiв рiзних спецiаль-ностей, що забезпечуе можливють м1жгалузевих дослi-джень; використання сучасних новiтнiх технологiй та обладнання; залучення фiнансового капiталу у найдо-сконалших формах — венчурного капiталу тощо.
Питання вщновлення вуггльно! галузi Укра!ни потребуе розробки вiдповiдних заходiв вже зараз, вра-ховуючи той стан, в якому вона була, та вже вiдомi наслщки бойових дш у Донецьк1й областi. Вiдповiдно до програми реформування вугшьно! галузi Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни плануе протягом 2015-2019 рр. лiк-вiдувати 32 шахти, законсервувати ще 24 шахти з пов-ним припиненням роботи на них, зокрема у 2015 рощ
— закрити 5 шахт, а 7 законсервувати. При цьому заступником мшстра Юрieм Зюковим акцентуеться увага, що шахти, як1 плануються до закриття, факти-чно вичерпали сво! запаси, а шахти, яю будуть закон-сервованi, мають запаси порядку твмшьярда тонн, тому й техшчно, й економiчно в даний момент л^ь дувати !х було б недоцшьно. Цi шахти згодом будуть розконсервоваш, коли прийде приватний швестор, i будуть розвиватися. Тобто критерieм закриття шахт для мшстерства е тгльки наявнiсть запасiв вугшля.
Але такий пщхщ потребуе перегляду, бо одним з негативних наслщк!в закриття шахт за Bci роки реструктуризации вуг!льно! галузi було те, що багато з них мали мютоутворююче значення, що й стало причиною депресивного стану переважно! бiльшостi шахтарських мiст, який т!льки погiршився внаслщок бойових дiй.
Виведення шахти з експлуатац!! потребуе трива-ло! вщповщальность Заходи iз закриття пiдприемства спрямоваш швидше за все на короткострокову пщтри-мку мюцево! економiки, тсда як соцiально-економiчне вiдродження розраховане на десятки роив. Значних кошта потребуе европейський стандарт закриття шахти «в!д чорного — до зеленого». Треба зазначити, що вуг!льна галузь, як i вся кра!на в ц!лому, потребуе як!сних змiн, тому слщ не т!льки враховувати всi мо-жливi негативнi наслiдки закриття шахт, щоб унемож-ливити !х, а й надзвичайно ефективно i прозоро вико-ристовувати кошти, як! надасть держава та м!жнародна сп!льнота для вщновлення не т!льки галузi, а й вете! iнфраструктури шахтарських мют, пiдвищення рiвня якостi життя населення в них та досягнення вщповщ-ного рiвня еколопчно! безпеки, щоб не повторювати негативний досвiд реал!зацп одного з найдорожчих проектiв бвросоюзу — проекту реструктуризац!! вуп-льно! галузi, — на який 6С за три роки витратив понад 10 млн евро. Тому без належного мониторингу, як i на що витрачатимуться надаш кошти за проектами л1кы-дац!! шахт або гад час впровадження рекомендованих шновацшних заходiв, немае впевненостi щодо !х уст-шного виконання, тобто значущим чинником устш-ного функщонування вуг!льно! галуз! та Г! реструктуризац!!, в тому числ! лжвщацп шахт, е транспарент-шсть шформацп щодо д!яльноси кожного окремого пщприемства.
Так, держава започатковуе певт кроки щодо ви-правлення попередшх помилок. У Меморандум! про врегулювання проблемних питань вуг!льно! галуз! за-значено, що програми реформування окремо для ко-жно! шахти державно! форми власноси мають розро-блятися з урахуванням сощально! складово! з подаль-шим шформуванням пращвниюв таких шахт [20], але, на жаль, тдхщ до визначення критерпв закриття шахт не змшився. Також треба вщмгтити, що на виконання постанови Кабшету мшютр!в Укра!ни № 1098 «Про приеднання Укра!ни до 1тщативи щодо забезпечення прозоросп у видобувних галузях»вщ 30.09.2009 р., а також вщповщно до положення Коалщшно! Угоди сто-совно впровадження стандарта 1шщативи щодо забезпечення прозоросп у видобувних галузях, зокрема ви-мог щодо введення бухгалтерського обл!ку та форму-вання фшансово! звгтносп видобувних компанш за м!жнародними стандартами Палатою податкових консультанта за пщтримки Шмецького товариства м!ж-народного ствробгтництва (GIZ) було проведено 20.02.2015 р. практичний семшар на тему «Вимоги щодо заповнення зв!ту по правилам 1тщативи прозо-рост видобувних компанш в УкраТш». Це, безумовно, позитивний крок на шляху до прозоро! роботи вугле-добувних пщприемств, але б!льш доц!льним було б за-провадження звггаосп GRI (Global Reporting Initiative) — М!жнародного стандарту звгтноси в сфер! сталого розвитку — р!вня А+, коли зв!т буде мютити не т!льки стратепю розвитку й повну характеристику пщприем-ства, а й показники результативности економ!чно!, еколопчно! та сощально! складових менеджменту, дан! щодо пщход1в до оргашзац!! пращ, дотримання прав
людини, вiдповiдальностi перед суспшьством та за продукцiю свого пщприемства, тобто за '!! яюсть, та пройде зовнiшне рецензування [21]. Такий звгг — за-порука цшьового та ефективного витрачення кошта, дотримання норм законодавства в будь-якш сферi дь яльностi вугшьного пщприемства.
Доцшьно усвiдомити, що програма реструктуризац!!, особливо вiдносно лiквiдацl! шахт, мае розроб-лятися не тшьки фахiвцями вугшьно! галузi, до !! роз-робки необхiдно залучати сощолопв, геологiв, еколо-гiв i ботатюв. Також у розробцi цих програм мають брати активну участь мiсцевi органи влади, громади шахтарських мют, колективи шахт, мiсцевi пщприе-мщ, тобто, як це визначено у [22], групи високого рь вня. Тшьки при такому комплексному пiдходi будуть знайдеш шляхи вирiшення проблем негативних нас-лiдкiв тако! невдало! реструктуризац!! галузi, як, на-самперед, закриття шахт, бо до цього часу цей процес вщбуваеться без незалежних економiчних та еколопч-них експертиз, вiдповiдного науково-технiчного прогнозу вс!х можливих негативних наслщюв, в тому чи-слi й сощальних. Особливо це стосуеться шахт, як! мають мютоутворююче значення.
Висновки. На основi проведених дослщжень на-дано рекомендац!! щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення iнновацiйного розвитку вуп-льно! промисловостi, яю включають:
рекомендац!! щодо порядку виведення шахт з експлуатацп;
пропозицп до чинного законодавства щодо за-провадження та сталого функщонування моделi шно-вацшного розвитку вуг!льно! промисловостi;
рекомендац!! щодо нормативно-правового забезпечення шновацшного розвитку вугшьних пщпри-емств Донбасу у надзвичайних ситуащях.
Як свiдчать дослщження, доц!льно запропонувати певний порядок виведення шахт з експлуатацп. Передуем встановлюеться доцiльнiсть i можливостi виведення шахти з експлуатацп, а саме: економiчне обГру-нтування доцшьносп закриття шахти на пiдставi ура-хування обсягiв запасiв вуг!лля та потреби вщповщно! марки вугшля з урахуванням мютоутворюючого значення шахти; залучення фахiвцiв для проведення гео-лого-екологiчно! експертизи не т!льки щодо можливих наслщюв закриття шахти - просщання земно! поверхш над прничими виробками й пiдтоплення територiй, можливо! м^рац!! метану - а й з визначенням заходiв щодо !х унеможливлення та соцiологiчно! експертизи щодо працевлаштування зв!льнених робiтникiв.
З мюцевими органами влади визначаеться мож-ливють експлуатац!! шахтних споруд або територп шахти пiдприемствами iнших галузей промисловоси або соцiально! сфери, вiдновлення або створення сощально! шфраструктури, проведення заходiв щодо утктзацп териконiв, можливi джерела фiнансування таких заходiв.
На рiвнi мiсцевих органiв самоврядування вста-новлюються можливi преференц!! для мюцевих пщп-риемцiв у разi працевлаштування звшьнених робгтни-юв або за умови швестування пiдприемцями коштiв на закриття шахти у разi експлуатац!! ними споруд на 1! територп або само! територ!!. Заходи сощально! пщ-тримки розпочинаються до початку закриття шахти, оскшьки мiсцевим постачальникам послуг потрiбен час для нарощення спроможностi.
Шд час розробки програми виведення шахти з експлуатаци доцшьно враховувати ряд рекомендацш з досвщу окремих европейських краш [23, с. 40, 41]: врахування мюцевих обставин та мати достатню гнуч-юсть для адаптацп до мюцевих вiдмiнностей та дивер-сифшацп економiки;
для реапiзацiï програм реструктуризацп, сталостi позитивнi змiни в шахтарських громадах мають вщбу-ватися послщовно, за широко'1 полiтичноï та шститу-цiйноï пiдтримки;
доповнюватися мобiлiзацiею вете'1 громади, акти-вiзацiею соцiапьниx послуг i розвитком економiчноï iнфраструктури;
забезпеченням працевлаштування, наданням по-слуг з перенавчання, перекватф^цп, грантiв на вщ-криття власного малого бiзнесу;
реалiзацiею програм переселення для молодих оаб, яю готовi змiнити свою професшну кар'еру, а та-кож навчальних програм тощо.
Шсля розробки вiдповiдного теxнiко-економiч-ного проекту виведення шахти з експлуатацп його слщ обговорювати з колективом тдприемства, профспш-ками, мiсцевими пiдприемцями та громадами мюта. Програми виведення шахти з експлуатацп мають враховувати сощальш впливи i впливи на окрему особу в широкому контексп та включати псиxологiчнi й ti-мейнi консультаций, враховувати можливiсть перенава-нтаження мiсцевиx постачальниюв соцiальниx послуг.
Доцшьним е визначення обсяпв кошпв, яю пот-рiбнi на покриття соцiальниx витрат (виплату заборго-ваносп заробiтноï плати, компенсаций при звшьненш, грошову допомогу, перенавчання) i сощальних послуг, яю ранiше надавала шахта, та на преференций пщпри-емцям (створення робочих мюць або впровадження проекив з економiчного розвитку або можливого використання територп шахти i шахтних споруд тощо) iз вщповщним перелiком джерел отримання цих кошив. Кошти на соцiальнi витрати мають бути наданi до початку масових звшьнень, бо сощальний захист зреш-тою надаеться бшьш широюй групi, не тшьки шахта-рям. Обов'язковим е визначення, хто i в який спосiб здшснюватиме постiйний монiторинг програми виведення шахти з експлуатацп та перюдичшсть ознайом-лення з його результатами колективу шахти i громади мюта.
Стан вугшьно'1 галузi внаслщок бойових дiй на Донбас значно погiршився, тому найiмовiрнiше буде потреба переглянути перелж шахт, яю вже перебува-ють у сташ лiквiдацiï, але на яких можна поновити ви-добування вугшля, яке вкрай потрiбне для iншиx галузей промисловосп. Робити це потрiбно не тшьки з урахуванням рекомендацш, яю пропонуються, а мож-ливо, з урахуванням й шших чинниюв, яю наразi ще треба визначати.
Пропозицп щодо нормативно-правового забезпечення шновацшного розвитку вугшьних пiдприемств, особливо Донбасу у тепершнш час, згщно з результатами проведених у минулi роки в галузi дослщжень стосовно сталого функцiонування вугшьних пщпри-емств у надзвичайних ситуацiяx, стосуються:
питань шституцюнального забезпечення iннова-цшного розвитку вуг!льно'{ галузi;
впливу природно-техногенно'1 обстановки на стан екологiчного середовища та прюритетних завдань системи захисту населення i територ11 щодо зниження впливу на життедiяльнiсть у вугшьному регiонi;
економiчниx шляxiв виршення екологiчниx проблем, що виникають при закритп гiрничодобувниx пiдприемств;
методичних пiдxодiв до оцiнки ефективностi про-тиаварiйниx заxодiв;
принципових методичних пiдxодiв до оцiнки ефе-ктивностi еколопчних заxодiв у вуггльному виробниц-тв^
аналiзу техногенного забруднення навколиш-нього середовища i метсдав оцiнки ефективносп захо-дiв у сферi екологп на вуггльних шахтах;
концепц11 шновацшного розвитку вугшьно'1 про-мисловостi Украши в нових умовах господарювання;
економiчного мехашзму управлiння надзвичай-ними ситуащями техногенного характеру;
питань зниження ймовiрностi техногенно'1 та еко-логiчноï небезпеки в промисловому регiонi;
вибору прюритетних проблем шновацшного розвитку у сферi безпеки й екологп у вугшьнш галуз^
напрямiв зменшення негативного впливу на до-вкьлля у вугшьному регюш;
еколого-гiдрогеологiчного монiторингу закриття вугшьних шахт;
прюритетних напрямiв та перспектив шновацшного розвитку вугшьно'1 промисловосп Украши в рин-кових умовах господарювання;
оцшки ефективносп шновацш в безпецi вироб-ництва.
Належна увага мае придшятися методам оцiнки ризику та рiвня новизни теxнiки, що значною мiрою впливатиме на змiст i вщповщно органiзацiю промислових випробувань техшки. Досвщ органiзацiï прове-дення промислових випробувань ново'1 гiрничоï тех-шки показуе як необxiднiсть використання системи оцшки складностi дослiджуваноï гiрничоï техшки, так i ефективних систем оплати пращ при випробуванш й впровадженш ново'1 теxнiки. Все вищевказане слугува-тиме пiдвищенню показника iнновацiйноï активносп пiдприемств в Украïнi.
Питання сучасно'1 стратег^ iнновацiйного розвитку у вугшьнш галузi в першу чергу пов'язаш з вибо-ром техшки, технологи робгт, органiзацiï виробництва, забезпеченням фшансуванням як з боку iнвесторiв, так i меxанiзмами державного регулювання впровадження шновацш. Тут варто звернути увагу на мож-ливе внесення змш (або повернення до старо'1 редак-цiï) Закону Украши «Про спещальний режим iннова-цшно'1 дiяльностi теxнологiчниx парков», що дозволяе в процеет виконання iнновацiйниx проекпв викорис-товувати кошти ц^льових субсидш (податкових п^льг).
Для вуг!льно'{ промисловосп Украши, що е збит-ковою галуззю та характеризуеться важкими i надзви-чайно складними прничо-геолопчними умовами роботи, створення ддачого меxанiзму стимулювання шновацш з оптимальним сполученням «автоматич-них» ринкових i прямих державних регуляторiв мае особливо актуальне значення. В цьому напрямi в га-лузi проводиться значна робота з вщновлення i розвитку нормативно-методично'1 бази здшснення науково-теxнiчного прогресу у ринкових умовах господарювання з урахуванням галузево'1 специфiки.
Список використаних джерел
1. Исследование INSEAD: Глобальный индекс инноваций 2014 года. [Электронный ресурс]. — Режим
доступа: http://gtmarket.ru/news/2014/07/18/ 6841. — Назва з екрану.
2. Стратепя сталого розвитку «Укра!на—2020»: Указ Президента Укра!ни вщ 12.01.2015 р. № 5/2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5Z2015. — Назва з екрану.
3. Наукова та шновацшна дiяльнiсть / Офщш-ний сайт Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua. — Назва з екрану.
4. Федулова Л.1. 1нновацшний вектор розвитку промисловоси Укра!ни / Л.1. Федулова // Економша Укра!ни. — 2013. — № 4. — С. 15—23.
5. Про шновацшну дiяльнiсть: Закон Укра!ни вiд 04.07.2012 р. № 40-1У (iз змiнами; редакцiя вiд 05.12.2012 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15. — Назва з екрану.
6. Про прюритетш напрями шновацшно! дiяль-носи в Укра!ш: Закон Укра!ни вiд 08.09.2011 р. № 3715-У1 (iз змiнами; редакщя вiд 05.12.2012 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/ 3715-17. — Назва з екрану.
7. Господарський кодекс Укра!ни вщ 16.01.2003 р. № 436-1У ^з змiнами; редакцiя вiд 04.03.2015 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15. — Назва з екрану.
8. В Укра!ш нарешт з'явиться 1нновацшний кодекс [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ndipzir.org.ua/archives/43. — Назва з екрану.
9. Тихий В.П. Проект 1нновацшного кодексу Укра!ни та проблеми розвитку правового регулювання шновацшно! дiяльностi / В.П. Тихий, Н.М. Мироне-нко // Проект 1нновацшного кодексу Укра!ни як но-вий етап розвитку нормотворення в шновацшнш сферi: матерiали наук.-практ. конф., Харюв, 14 червня 2011 р. / Редкол. С.М. Прилипко, Ю.6. Атаманова, Д.В. Задихайло. — Харюв: Ф1НН, 2011. — С. 16—22.
10. Атаманова Ю.6. Концептуальш пiдходи до си-стематизацп шновацшного законодавства та розроб-лення проекту 1нновацшного кодексу Укра!ни / Ю.6. Атаманова // Проект Iнновацiйного кодексу Укра!ни як новий етап розвитку нормотворення в шновацшнш сферк матерiали наук.-практ. конф., Харюв, 14 червня 2011 р. / Редкол. С.М. Прилипко, Ю.6. Атаманова, Д.В. Задихайло. — Харюв: Ф1НН, 2011. — С. 27—33.
11. Драчук Ю.З. ОбГрунтування концептуальних положень щодо шститу-цюнального забезпечення iнновацiйного розвитку вугшьно! промисловоси / Ю.З. Драчук, Л.М. Рассуждай, Н.В. Трушюна // Удо-сконалення економiчних механiзмiв управлiння сучас-ними системами пщприемств, корпорацiй, галузей, регюшв, кра!н: монографiя / За заг. ред. В.Я. Швеця, Ю.З. Драчука. — Днiпропетровськ: Нац. гiрничий унт, 2014. — С. 147—156.
12. Драчук Ю.З. Щодо фшансового забезпечення шновацшного розвитку вугшьних пщприемств / Ю.З. Драчук, В.В. Косарев, Н.В. Трушюна // Сучасний стан, проблеми та тенденцп розвитку суб'екив фшансового ринку: колективна монографiя / Пд заг. ред. К.Ф. Ковальчука. - Павлоград: АРТ СИНТЕЗ-Т, 2014.
— С. 218-230.
13. Кочешкова 1.М. Аналiз негативних наслщюв закриття шахт i пропозици щодо порядку виведення ïx з експлуатацп / 1.М. Кочешкова // Уголь Украины. — 2014. — № 9. — С. 17—20.
14. Драчук Ю.З. 1нститущональне забезпечення економiчноï безпеки промислового пщприемства / Ю.З. Драчук, Н.1. Новжова, Н.В. Трушюна // Еконо-мiчний вiсник Донбасу. — 2014. — № 3. — С. 112—120.
15. Драчук Ю.З. Чинники державного регулювання шновацшного розвитку промисловоси з урахуванням ринкових трансформацш в економщ Украши» / Ю.З. Драчук, О.М. бременко, Н.В. Трушюна // Науковий вюник Херсонського державного ушверси-тету. — Сер. Економiчнi науки. — 2014. — Вип. 8. — Ч. 7. — С. 49—54.
16. Статистичний щорiчник Украши за 2008 рж.
— К.: Держ. комггет статистики Украши, 2009. — 568 с.
17. Статистичний щорiчник Украши за 2013 рж.
— К.: Держ. служба статистики Украши, 2014. — 534 с.
18. Преобразование рисков и возможностей в результаты. Исследование « Эрнст энд Янг» в области бизнес-рисков [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/Turn-risk-into-results-OG-ru/$FILE/Turn-risk-into-results-OG-ru.pdf. — Название с экрана.
19. Бурнашев Р.Р. Подходы к решению проблемы повышения инвести-ционной привлекательности электросетевых предприятий / Р.Р. Бурнашев // Российское предпринимательство. — 2012. — № 7(205).
— С. 84—89.
20. Меморандум про врегулювання проблемних питань вугшьно'1 галузi [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doc catalog/ document?id=244988651. — Назва з екрану.
21. RG. Руководство по отчетности в области устойчивого развития. 2000—2006. GRI. Version 3.0 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.globalreporting.org. — Назва з екрану.
22. Висновки та рекомендаций академiчниx слухань з проблем вугшьно'1 промисловоси Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://iep. donetsk. ua/akadem_sl/sluhannya_po_ugolnoy_prom/Vysnovky.pdf.
— Назва з екрану.
23. Досвщ деяких европейських краш щодо захо-дiв пом'якшення соцiальниx наслiдкiв процесу трансформаций вугшьного сектору: Програма пщтримки вугшьного сектору. Компонент С: Сощальна политика. — К.: Консорщум Human Dynamics. — 2009. — 42 с.
