CC BY
42
УДК 338.24:351.82:622.33
Ю. З. Драчук,
доктор економтних наук,
I. М. Кочешкова,
Н. В. Трушкша,
Masicmp з економжи 1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни,
м. Кигв
ВИЗНАЧЕННЯ ЧИННИК1В ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ВУГ1ЛЬНИХ ШДПРИСМСТВ*
Постановка проблеми. Трансформацiйний стан, в якому зараз перебувае економiка Укра!ни, привiв до появи нових титв перехiдних процесiв, непритаманних соцiалiстичнiй економщ та обумов-лених станом свгтово! економiки, головною характеристикою яко! е глобалiзацiя як якiсно новий етап розвитку штернащоналiзащ! господарського життя. Економiка ж Укра!ни, як частина свгтово! еконо-мiки, теж бере участь у зазначеному процесi. Крiм трансформацiйних процесiв, пов'язаних iз транс-формацiею свтово! економiчно! системи (штернащ-оналiзацiя капiталу; глобалiзацiя виробничих сил; формування глобально! iнфраструктури; посилення штернащон^заци обмiну; зростання масштабiв мiжнародно! м^ацп робочо! сили; зростання iнтер-нащон^зацл впливу виробництва на споживання та навколишне середовище) [1, с. 6], в Укра!ш на-явнi трансформащйш процеси, що характеризують перехiд укра!нсько! економiки до ринкового типу.
С система критерпв, вiдповiдно до яко! вишрю-еться ступiнь переходу економiчно! системи Украгни до нових умов господарювання: досягнення пе-редкризового максимуму обсягу ВВП; перехiд до переважно приватно! власност на засоби виробництва; ввдтворення матерiального ноая ново! приватно! власност на його власному пiдгрунтi, еконо-мiчне завершения первiсного нагромадження iнди-вiдуальних капiталiв у бiльшостi галузей; створення реальних умов для ринково! поведiнки суб'ектiв господарювання, особливо в сучасних умовах ввдно-влення (модернiзацi!) шфраструктури економiки Схiдних регiонiв кра!ни; формування нащонального ринку працi з ввдповщною мобiльнiстю та мотива-цiею пращ; формування ринково! шфраструктури економши й адекватних механiзмiв перепливу кат-талiв; перехiд до циклiчного характеру национального вiдтворення; формування iнституцiонального середовища, що вiдповiдае ринковiй економiцi.
Стратепчним прiоритетом eK0H0Mi4H0i' поль тики Украши е iнновацiйний розвиток i його скла-дова - науково-технiчна дiяльнiсть з визначальним чинником прискорення економiчного зростання -активiзацiею iнновацiйноi дiяльностi пiдприемств. А «... домiнантою державноi полiтики стосовно ву-гiльноi промисловост е пiдвищення ефективностi видобування вугшля, а не досягнення наперед зада-них його обсягiв за будь-яку щну» [2]. Активiзацiя iнновацiйноi дiяльностi потребуе пошуку нових тд-ходiв до органiзацii взаемовiдносин мiж уама учас-никами iнновацiйного процесу, закрiплення певних функдiй за вiдповiдними органами управлшня.
Державне регулювання iнновацiйноi дiяльностi з урахуванням ринкових трансформащй в економщ Украши полягае в: удосконаленн нормативно-пра-вово! бази iнновацiйноi дiяльностi, у тому числi адаптацii нащонального законодавства до ввдповщ-них стандартов СОТ; побудовi загальнообов'язко-вого страхування iнновацiйних проектов; узго-дженнi нормативно-правових акт!в щодо науково!' та науково-технiчноi дiяльностi й вiдносин iнтелек-туальноi власностц забезпеченнi достатностi та ефективност фiнансування освiти та науки, iннова-щйного бiзнесу; посиленнi кредитного забезпечення впровадження науково-технiчних розробок; ство-ренн дiевоi iнновацiйноi iнфраструктури, що ввд-ображае сукупнiсть взаемозумовлених та щлеспря-мованих засобiв i способiв досягнення загальноi мети - iнновацiйного розвитку краши (регiону).
До основних чиннишв державного регулювання iнновацiйноi дiяльностi у вугiльнiй промисло-вост з урахуванням ринкових трансформащй в еко-номiцi Украiни, що розглядаються в данш робот-i, вiднесено iнвестицiйнi, галузевi та iнституцiональнi.
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Ас-пекти державного регулювання iнновацiйноi дiяль-ност в галузях промисловост знаходяться в полi зору дослiдникiв, серед яких слад ввдзначити:
* Дослiдження виконано в рамках НДР 1ЕП НАН Украши «Розвиток шституцюнального середовища промислового виробництва з урахуванням галузевоi специфiки» (№ держреестраци 0113U004371).
O.I. Амошу, В.П. Антонюк, 1.П. Булеева, В.В. Дементьева, В.П. Вишневського, A.I. Землянина, Р.М. Лепу, В.1. Ляшенка, Л. Л. Стариченка, Д.Ю. Череват-ського та багатьох ш.
Для оздоровления та стабшзацп роботи вугшьно! промисловост науковцями ввдзначено: ввднов-лення (модершзащя) промислового потенщалу, прискорення реструктуризаци галуз1 з подальшим виведенням з експлуатацл (переважно шляхом кон-серваци) глибокозбиткових шахт i модершзацл перспективних шахт (з вiдповiдиим соцiальиим за-хистом працiвникiв, що вивiльияються); законода-вче врегулювання системи державно! тдтримки вугледобувних тдприемств з наданням !й стимулю-ючого характеру; створення нормативно-методично! бази для залучення недержавних iивестицiй у державний сектор галузi шляхом спiльноi' розробки вугшьних родовищ державними та приватними тд-приемствами; реалiзацiю випереджально! стратегii' щодо створення принципово нових, нетрадицiйних засобiв i технологiй виймання кам'яного вугшля з тонких пластiв зi складними умовами, якi необхiднi для укра!нських шахт [2].
На думку проввдних вчених, «формирование ииновациоииой экономики предполагает создание таких институциональных условий, при которых именно инновации выступают основным источником максимизации индивидуального дохода собственника» [3].
Метою даноТ статт е розгляд чиннишв державного регулювання iииовацiйного розвитку вуп-льно! промисловостi з урахуванням ринкових трансформацiйних процесiв в економiцi Укра!ни, до яких вiднесено: iнвестицiйиi чинники iииовацiйно! дiяльностi пiдприемств; чинники, що впливають на галузевi ризики швестування iииовацiйно! дiяльно-ст пiдприемств; чинники шституцюнального забезпечення венчурного фшансування iнновацiйного розвитку та економiчно! безпеки вугiльиих тдпри-емств.
Для досягнення поставлено! мети виконано на-ступне:
проаналiзовано обсяги iивестицiйного забезпечення розвитку вугшьно! галузi в Укра!нц
розглянуто змiст чиннишв державного регулю-вання iииовацiйного розвитку вугiльно! промисло-востц
дослiджено чинники iнновацiйно! дiяльностi вугшьних тдприемств при використанн методу аналгтичного вирiвиюваиня рядiв дииамiки (ранго-во! кореляцi! Стрмена та лiиiйно! кореляцп Пiрсона);
визначено напрями iнституцiонального забезпечення iнновацiйного розвитку вугiльно! промис-ловостц
розглянуто складовi елементи мехашзму шституцюнального забезпечення економiчноi безпеки промислового тдприемства.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Здiйснення iнновацiйних перетворень передбачае застосування ефективних механiзмiв, спрямованих на перебудову iнновацiйноi дiяльностi та форму-вання единого механiзму державного регулювання iнновацiйного розвитку краiни.
Звертаючись до аналiзу обсягiв iнвестицiйного забезпечення розвитку вугiльноi галузi в Украiнi, слад позначити сучасний стан вугiльноi промисло-восп, де внаслiдок вiйськових дш у Донбасi у 2014 р. значна частина шахт припинила виробничу дiяльнiсть. Станом на середину вересня не дiяли 74 шахти iз 119 (62%), у тому чи^ в державному секторi - 64 шахти з 81 (79%) i в недержавному сек-торi - 10 шахт з 38 (26%). Багато шахт зазнали руй-нувань комплекив поверхнi, ряд шахт затоплено; пошкоджено промислову iнфраструктуру вугледобувних тдприемств. Разом з тим продовжувалось видобування вугiлля з нелегальних «копанок».
Станом на початок листопада 2014 р. бшь-шiсть - 81 вггчизняна шахта (62%), у тому чи^ 62 шахти (67%) державного сектору i 19 шахт (50%) недержавного сектору, опинилися на територй, не-пiдконтрольнiй укра!'нськш владi, та поза системою господарювання, що регламентуеться нормативно-правовими актами укра!'нсько!' держави (зокрема, щодо щноутворення, збуту вугшьно! продукцii, державно!' п1дтримки збиткових вугледобувних п1дпри-емств).
Вугледобувнi пiдприемства на цш територii зараз намагаються продовжити або вiдновити госпо-дарську дiяльнiсть у нових умовах, але перспективи !х функцiонування представити ще дуже важко. Так, через порушення зв'язкiв з партнерами, а також по-шкодженням промислово! iнфраструктури на рядi шахт, як державних, так i недержавних, виникли серйознi проблеми зi збутом видобутого вугiлля (при наявносп його дефiциту на укра!'нських ТЕС); з державною фiнансовою тдтримкою збиткових державних шахт , яка припинилася у другiй половит 2014 року.
Потребуе особливо! уваги критерп закриття шахт, якi пропонуються у програмi Мiнiстерства енергетики та вугшьно! промисловост Укра'ни, бо одним з негативних наслiдкiв закриття шахт за ва роки реструктуризацii вугшьно! галузi було те, що багато з них мали мiстоутворююче значення, що й стало причиною депресивного стану переважно! бь льшост шахтарських мiст, який тшьки погiршився внаслвдок бойових дiй [4, с. 18].
Виведення шахти з експлуатацii потребуе три-вало! вiдповiдальностi. Заходи iз закриття тдприем-ства спрямован швидше за все на короткострокову тдтримку мiсцевоi економiки, тодi як сощально-
економiчне ввдродження розраховане на десятки роив або навiть довше. Значних коштгв потребуе евро-пейський стандарт закриття шахти «ввд чорного - до зеленого». Треба зазначити, що вугшьна галузь, як i вся кра!на в цiлому, потребуе яшсних змш, тому слiд не тiльки враховувати ва можливi негативнi нас-лвдки закриття шахт, щоб унеможливити !х, а й над-звичайно ефективно i прозоро використовувати кошти, ям надасть держава та мiжнародна спшьнота для вiдновлення не тiльки галуз^ а й всiе! шфра-структури шахтарських мiст, пiдвищения рiвия яко-ст життя населення в них та досягнення ввдповвд-
ного рiвня екологiчно! безпеки [4, с. 19], щоб не повторювати негативний досввд реалiзацi! одного з найдорожчих проектов Свросоюзу - проекту ре-структуризацп вугiльно! галузi, - на який СС за три роки витратив понад 10 млн евро.
Результати проведеного дослiдження в рамках науково-дослвдно! роботи «Розвиток шституцюна-льного середовища промислового виробництва з урахуванням галузево! специфши» дозволили систе-матизувати чинники, якi слiд враховувати при роз-робцi комплексу заходiв з державного регулювання iнновацiйного розвитку вугiльно! галузi (рис. 1).
Рис. 1. Основш чинники державного регулювання iнновацiйного розвитку у вугшьнш промисловостi з урахуванням ринкових трансформацшних процесiв в економвд УкраТни
Дослiджения показали, що важливою проблемою формування та реалiзащ! iнновацiйно! моделi розвитку економiки за учасп держави е !! iнвести-цiйне забезпечення. Однiею з важливих проблем в умовах ринково! економiки е залучення ресурсiв тд фшансове забезпечення нових або тдтримку наяв-них у промисловостi iнвестицiйних проектов. Су-часнi тенденцi! господарювання, висока стутнь зно-шеносп устаткування промислових пiдприемств i необхiднiсть освоення та впровадження новiтнiх те-хнологiй визначають актуальнiсть дано! проблеми, особливо - для умов вугшьно! галузi. На формування та становлення iнноващйного розвитку вгт-чизняних вугледобувних тдприемств впливають зовнiшнi та виутрiшнi чинники (рис. 2).
За даними Мшстерства енергетики та вугшь-но! промисловосп Укра!ни, питома вага державного бюджету в загальному обсязi iнвестицiй у розвиток вугледобувних тдприемств зросла за 2001-2013 рр. на 32,5%, а питома вага власних джерел скоротилася на 35,4%. Питома вага iнших джерел майже не змь нилась i становила 7,1% загального обсягу швести-цiйних ресурсiв тдприемств вугледобувно! галузi
[5, 6]. Таким чином, аналiз iнвестицiй в розвиток ву-гiльних тдприемств Укра!ни свiдчить, що основним iнвестором залишаеться держава (табл. 1).
Таблиця 1
Структура джерел швестування дiяльностi вугледобувних пiдприeмств за 2001-2013 рр.
Рк Структура джерел ^естування,%
Усього У тому числг
держ-бюджет власш дже-рела iншi джерела
2001 100,0 36,0 60,8 3,2
2012 100,0 67,4 28,5 4,0
2013 100,0 68,5 25,4 7,1
За перюд 2001-2013 рр. вщзначено тенденцiю скорочення загальних обсягiв iнвестицiй у дiяль-тсть вугледобувних пiдприемств на 8,3% у результат! суттевого зменшення власних джерел тдприемств на 61,7%. За цей перюд обсяги державного бюджету в розвиток вугледобувно! промисловосп зросли на 74,5% (табл. 2).
Примтка: за базисний прийнято 2001 рж (100,0%); у 2013 р. наведено розрахунковi дат, яю одержано на основi використання методiв прогнозування.
Рис. 2. Комплекс чинни^в, що впливають на шновацшну дiяльнiсть вугледобувних пщприемств
Таблиця 2
_Динамжа обсяпв швестицш у вугледобувш тдприемства_
Рк Тнвестицй у тдприемства вугледобувно! промисловосп [5, 6]
Усього У тому чиол:
млн грн темпи зрос-тання,% Держбюджет власш кошти
млн грн темпи зрос-тання,% млн грн темпи зрос-тання,%
2001 1802,7 100,0 648,7 100,0 1095,7 100,0
2002 1548,0 85,9 629,1 97,0 918,9 83,9
2003 1898,5 105,3 1086,4 167,5 812,1 74,1
2004 2772,9 153,8 1325,5 204,3 1447,4 132,1
2005 1724,9 95,7 1279,8 197,3 445,1 40,6
2006 1779,7 98,7 1382,1 213,1 397,6 36,3
2007 2565,3 142,3 1797,0 277,0 554,4 50,6
2008 2630,5 145,9 1703,0 262,5 846,8 77,3
2009 1981,8 109,9 778,8 120,1 1065,6 97,3
2010 2525,3 140,1 378,0 58,3 1563,1 142,7
2011 3423,6 189,9 1354,3 208,8 1613,7 147,3
2012 1759,5 97,6 1186,2 182,9 502,1 45,8
2013* 1652,6 91,7 1131,8 174,5 420,0 38,3
Економiчною основою в процесах модернiзацii й ввдновленш шахтного фонду е власш кошти й фь нансовi можливост держави.
Для вивчення закономiрностей розвитку iнвес-тування вугледобувних пiдприемств використано
метод аналгтичного вирiвнювання рядiв динамши загальних обсягiв iнвестицiй (табл. 3), де для порiв-няння швидкост змiнювання двох або бiльше вза-емопов'язаних показнишв використовуеться метод приведения рядiв динамiки до едино! основи.
Суттсть методу аналгтичного вирiвнювання полягае у тому, що вихвдш ряди дииамiки абсолют-них значень показнишв замiнюються ланцюговими темпами зростання, котрГ визначено ввдносно одна-кового моменту (перiоду) часу. Пор1вняння базис-них величин дозволяе зробити висновок, який з показнишв зростае або зменшуеться швидше.
Розрахунки показують, що в одержаному рядГ на основГ методу аналгтичного вирiвнювання спо-стерiгаеться рiвномiрне зростання загального об-сягу iнвестицiй в розвиток вугледобувних тдприемств - у середньому на 1,8% за рш. Аналопчно до-слiджено закономiрностi iнвестувания ДГЯЛЬНОСТ вугледобувних пiдприемств з державного бюджету (табл. 4).
Розрахунки свiдчать про рГвномГрш зростання обсягу iнвестицiй в розвиток вугледобувних тдприемств з державного бюджету - в середньому на 1,6% за рш.
Структуру витрат на шновацшну д1яльтсть у вугшьнш сферi за статистичними даними представлено нижче (табл. 5).
Основним джерелом фiнансувания Тнновацш-но! дГяльност у сферi видобування паливно-енерге-тичних ресурсiв протягом 2005-2013 рр., як сввдчить аналiз статистичних даних Державно! служби статистики Укра'ни, е власнi кошти тдприемств, частка яких скоротилась у 2013 р. порГвняно з 2005 р. на 37,3% у загальнш структур1 фiнансувания дГяльно-сп галузi.
Таблиця 3
Розрахунок загального обсягу швестицш методом аналгтичного вирiвнювання
Роки Загальний обсяг швестицш (у), млн грн Розрахунковi показники
1 12 У У1 =а+в
млн грн Темпи зрос-тання,%
2001 1802,7 1 1 1802,7 1932,1 100,0
2002 1548,0 2 4 3096,0 1969,9 102,0
2003 1898,5 3 9 5695,5 2007,7 101,9
2004 2772,9 4 16 11091,6 2045,5 101,9
2005 1724,9 5 25 8624,5 2083,3 101,8
2006 1779,7 6 36 10678,2 2121,1 101,8
2007 2565,3 7 49 17957,1 2158,9 101,8
2008 2630,5 8 64 21044,0 2196,7 101,8
2009 1981,8 9 81 17836,2 2234,5 101,7
2010 2525,3 10 100 25253,0 2272,3 101,7
2011 3423,6 11 121 37659,6 2310,1 101,7
2012 1759,5 12 144 21114,0 2347,9 101,6
2013 1652,6 13 169 21483,8 2385,7 101,6
Всього 28065,3 91 819 203336,2 101,8
Таблиця 4
Розрахунок обсягу швестицш за рахунок кош™ державного бюджету методом
аналгтичного вирiвнювання
Роки Кошти державного бюджету (у), млн грн Розрахунковi показники
1 12 У У1 =а+в
млн грн Темпи зростання,%
2001 648,7 1 1 648,7 1022,4
2002 629,1 2 4 1258,2 1040,2 101,7
2003 1086,4 3 9 3259,2 1058,0 101,7
2004 1325,5 4 16 5302,0 1075,8 101,7
2005 1279,8 5 25 6399,0 1093,6 101,7
2006 1382,1 6 36 8292,6 1111,4 101,6
2007 1797,0 7 49 12579,0 1129,2 101,6
2008 1703,0 8 64 13624,0 1147,0 101,6
2009 778,8 9 81 7009,2 1164,8 101,6
2010 378,0 10 100 3780,0 1182,6 101,5
2011 1354,3 11 121 14897,3 1200,4 101,5
2012 1186,2 12 144 14234,4 1218,2 101,5
2013 1131,8 13 169 14713,4 1236,0 101,5
Всього 14680,7 91 819 105997,0 101,6
Таблиця 5
Питома вага витрат на шновацшну дiяльнiсть у _вугiльнiй галуз^%_
Надями Po^
iинoвaцiйнoï дiяльнocтi 2005 2010 2011 2012 2013
Дocлiджeния i poзpoбки1 24,1 3,5 б,7 1,бб 9,78
Пpидбaиия машин, ycтa- 74,б 93,9 89,9 98,2б 89,70
ткування та
пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeния
Пpидбaиня - 0,08 0,09 0,07 0,02
новж тexнo-
2 Л0Гiй2
Iишi нaпpями 1,3 2,5 3,3 0,01 0,50
1 y 2010-2011 pp. - зовшшш нayково-доcлiднi po-боти;
2 y 2010-2011 pp. - пpидбaння iншиx зoвнiшнix знань.
Джepeлo: [б, c. 177, 179, 181; 7, c. 174].
За 2005-2012 pp. питома вага oбcягiв фшагоу-вания гaлyзi для iннoвaцiйнoï дiяльнocтi з дepжaв-ного бюджeтy зpocлa на 9,б%, а в 2013 p. cropo™-лacь i становила 3,2%. За 2011-2013 pp. частка кош-■пв вiтчизняниx iнвecтopiв зб^ьшила^ y загальшй cтpyктypi фшажувания дiяльнocтi гaлyзi на 35,5% (табл. б).
Таблиця б
Згiднo з даними Дepжaвнoï cлyжби cтaтиcтики У^аши, в 2008-2010 pp. питома вага видобувнж пiдпpиeмcтв iз тexнoлoгiчними iииoвaцiями стано-вила: пoлiпшeиия якocтi тoвapiв або пocлyг - 38,7% загально! кiлькocтi пiдпpиeмcтв з тexнoлoгiчними iинoвaцiями; зaмiнa зacтapiлиx пpoдyктiв або ^овд-ciв - 29,5%; збiльшeния потужносп для в^об-иицтва тoвapiв - 24,1%; вжвд на нoвi pra^ або збiльшeиия чacтки pинкy - 24%; poзшиpeния но-мeнклaтypи тoвapiв або пocлyг - 23,б%; змeншeння витpaт мaтepiaлiв та eнepгiï на одиницю пpoдyкцiï -20,3% [5, c. 273].
Визнaчeний у po6oií зв'язок мiж загальними oбcягaми irneCT^rn i фiнaнcyвaииям iинoвaцiйнoï дiяльнocтi у вугшьшй гaлyзi за кoeфiцieитoм pamo-вoï кopeляцiï Спipмeнa [8; 9] дозволяе визначити ii-cнoтy ^илу) i нaпpям кopeляцiйнoгo зв'язку мiж двома пpизнaкaми або двома iepapxiями пpизнaкy (табл. 7).
Таблиця 7
Даш для розрахунку коефвдента рашовоТ _ кореляцп___
Загальний oбcяг iивec-тищй у вyгi-льиу галузь (x), млн гpн Обcяги фi-нaнcyвaния iинoвaцiйнoï дiяльнocтi (y), млн гpн Pam- x, dx Parn- У, dy (dx-dy)2
2525,3 187,2 2 1 1
3423,б 852,2 3 3 0
1759,5 438,4 1 2 1
Poзpaxyнки показують, що за 2010-2012 pp. мiж oбcягaми iнвecтицiй та фшашуваниям шнова-цiйнoï дiяльнocтi вугшьноИ гaлyзi вiдзнaчaeтьcя по-мipнa тюнота зв'язку, ocкiльки знaчeния кoeфiцieитa кopeляцiï cклaдae 0,5, тобто 0.4 < r < 0.7 .
Сила зв'язку мiж двома пpизнaкaми визнача-eтьcя на ocнoвi poзpaxyнкy лiиiйнoгo кoeфiцieнтy кopeляцiï Пipcoнa (табл. 8).
У статистит кoeфiцieит кopeляцiï Пipcoнa (по-знaчaeтьcя «r») е показником кopeляцiï (лiнiйнoï за-лeжнocтi) мiж двома змшними X та Y, який набувае знaчeиь вiд -1 до +1 включно. Вiн шиpoкo викopиc-тoвyeтьcя в нayцi для вимipювaння стугаия лiиiйнoï зaлeжнocтi мгж двома змiнними [10; 11].
Таблиця S
Данi для розрахунку лшшного коефiцieнта _кореляцп_
Обcяг ш- Обcяги фi-
вecтицiй на^увания
y вyгi- iннoвaцiй- x2 y2
льиу га- нol дiяльнo-
лузь (x), cтi (y), млн
млн ^н ^н
2525,3 187,2 б377140,09 35043,84
3423,б 852,2 1172103б,9б 72б244,84
1759,5 438,4 3095840,25 192194,5б
Poзpaxyики cвiдчaть пpo дocтaтиiй кopeляцiй-иий зв'язок мiж oбcягaми iнвecтицiй та фшашуван-иям iинoвaцiйнoï дiяльнocтi вyгiльнoï гaлyзi, ocкi-льки знaчeння кoeфiцieитa кopeляцiï cтaнoвить 0,б5, тобто 0.5 < r < 0.7.
xy
За cпeцифiкoю cy^aœoro poзвиткy eкoнoмiки, opieитoвaнoю на iинoвaцiйиy мoдeль, пpoпoиyeтьcя
Питома вага обсяпв ф1мамсуваммя 1ммовац1ммоТ дiяльностi в видобуванш паливно-енергетичних ресурсiв в Укра'lнi,%
Джepeлa фшажу- Poки
вания 2005 2011 2012 2013
Влacнi кошти п1дп- 9б,7 94,5 б7,0 59,4
pиeмcтв
Кошти дepжaвнoгo бюджeтy 3,3 0,1 12,9 3,2
Кошти вiтчизняниx - 1,9 20,1 37,4
iнвecтopiв
Джepeлo: [б, c. 188, 190, 192; 7, c. 180].
до розгляду один з iнновацiйних аспектов, а саме за-стосування портфельного тдходу до управлiния iнновацiйними проектами на тдприемстм, де за концепцiею Г. Марковща [12] увага учаснишв ринку зводиться не тшьки до одержання очiкуваного доходу на сво! iнвестицii, а й на в« щнш папери, як обертаються на ринку й мають попит. Тобто, Гнвес-тор визначае свш вибГр щнного паперу не тшьки одержанням очiкуваного доходу, а й можливим ри-зиком. Основною проблемою, яку мае виршувати iнвестор, е досягнення максимального рГвня очГку-вано! доходности iнвестицiй за певного рГвня ризику г скороченням можливого ризику за очшувано! доходности. Мета кожного Гнвестора - бшьше доходу за меншого ризику.
За умов, у яких сьогодш функцюнуе вугшьна промисловють Укра'ни, шляхами !! ефективного ре-формування визнано приватизащю тдприемств га-лузг а також залучення надГйного приватного Гнвес-тора для управлГння державною власнютю об'екпв паливно-енергетичного комплексу на умовах оре-нди чи концесп. За ощнками фахГвщв проекту Свро-пейського Союзу «Програма тдтримки вугшьного сектору в Укра!ш» [13], важливою передумовою цього мае стати забезпечення ефективност фшансо-вого менеджменту швестищйних проектов - як з боку держави, так Г з боку потенщйних ГнвесторГв, з метою зниження рГвня швестищйних ризишв. Го-ловн завдання проекту реструктуризацл вуглевидо-бувно! галузГ - тдтримка розробки та впровадження реформ у вугшьному секторц удосконалення без-пеки пращ та еколопчно! безпеки; допомога у при-ватизацп та закритп шахт Г пов'язаш з цим проце-сом сощальш проблеми.
В умовах Гнновацшного розвитку особливого значення набувають Гнвестицшш чинники Гннова-щйно! дГяльност тдприемств. ДослГджено заходи з активГзацн фшансового забезпечення розвитку шно-вацшного регюну за рахунок створення спещалГзо-ваних шноващйних банков, забезпечення попиту Г пропозицп на шновашйному ринку, що е головним чинником стимулювання Гнновашйно! дГяльност [14, с. 150].
На основГ результатов аналГзу визначено, що економГчний апарат держави повинен працювати на перспективу - забезпечувати функцюнування Гнно-вацшно! моделГ розвитку економГки Г промислово-сп, розробляти гнучк мехатзми тдтримки Гннова-шйних виробництв, реформувати амортизащйну политику, вживати заходГв щодо тдвищення рГвня са-мофшансування компанш, активтше штегруватися в мГжнародний Гнвестишйний ринок тощо. Норма-тивно-правова база шновацшно! дГяльност в Укра-!'н потребуе ютотних змш Г доповнень у таких сферах, як: кадрове Г фшансове забезпечення науково-
дослвдно! та шноващйно! дiяльностi, визначення до-цiльностi пшьгових банкiвських ставок при креди-туванш iнновацiйних пiдприeмств [15, с. 220].
Важливе теоретичне й практичне значения для виршення сучасних задач в галузi iивестувания, ре-конструкцн i модертзацп виробництва мають проблеми стимулювання iнновацiйно! дiяльностi. За да-ними опитувань доцiльиими методами й шляхами стимулювання шновашйно! дiяльностi на вугшьних пiдприeмствах виокремлено податкове регулювання та змiшанi форми заохочення iиновацiйно! дiяльно-стi, серед яких до прюритетних слiд вiднести: дифе-ренщащю ставок податку та змiиу пшьг i знижок; використання поряд з податковими пiльгами ефек-тивно! амортизашйно! полiтики; сполучення у рiз-них варiантах фiнансуваиня й оподаткування ризи-кових проектов, контрактних дослiджеиь iз зовшш-нiми джерелами фiнансуваиня; створення безподат-кових зон на обговорений термiн.
Основними заходами активiзацi! iиновацiйно! дiяльностi в Укра!ш на сучасному етапi розвитку вгтчизняно! економiки слщ вважати: розробку i за-провадження механiзму надання пiльг промисловим тдприемствам, як впроваджують i реалiзують шно-вацiйиу продукцiю; поширення практики надання iнновацiйиим пiдприeмствам середньострокових кредитив зi знижкою кредитно! ставки; законодавчi змши у сферi iиновацiйно! дiяльностi щодо пшьг i стимулiв; розширення джерел фiнансуваиня; активь зацiя дiяльностi технопарков шляхом державно! пiдтримки тощо [16, с. 145].
1нвестування в шноващйний розвиток виробництва за рахунок власних i позикових коштгв мае охоплювати такi заходи, як: розробка та реалiзацiя стратеги широкомасштабного реiижииiрингу виробництва; впровадження у структурн пiдроздiли пiдприемства нового високотехнологiчного устат-кування; розробка та впровадження ексклюзивних технологiй у бiзнес-процеси; системний тдхвд до диверсифiкацi! виробництва з урахуванням дина-мiчних змiн кон'юнктури свгтового ринку; створення доступно! системи шформацшного забезпечення розвитку iнновацiйного потенцiалу тдприем-ства, бази даних щодо досягнень науково-техшч-ного прогресу, упровадження новiтнiх технологiй та технолопчних ноу-хау; застосування сучасних ш-формацшних технологiй у системi виробництва та внутршнього фiрмового управлiння бiзнес-проце-сами [17, с. 270-271].
Чинники, що впливають на галузевi ризики ш-вестування iнновацiйно! дiяльностi пiдприемств, представлено в роботах науковщв 1нституту еконо-мiки промисловост^ НАН Укра!ии [4, с. 17; 18, с. 28; 19, с. 43; 20, с. 193-194].
Для зниження загального ризику швестицш-ного портфеля виршальне значення мае вибiр галу-зей i диверсифiкацiя iнновацiйно-iнвестицiйно! дi-
яльнocтi. ^индил гaлyзeвoï дивepcифiкaцiï полягае в тому, щоб нe дoлycкaти пepeкociв пopтфeля yбiк iнвecтицiй oдиieï гaлyзi i запоб^и гaлyзeвий pизик, пов'язаний зi cпeцифiкoю oкpeмиx гaлyзeй.
До чиннишв, що впливають на гaлyзeвi pизики iнвecтyвaния iннoвaцiйнoгo poзвиткy вyгiльииx тд-лpиeмcтв можна вiднecти:
функщоиувания гад^иемого дaнoï гaлyзi, а та-кож cyмiжниx гaлyзeй за пeвний (oбpaний) пepioд чacy;
нacкiльки дiяльиicть гад^иемс^ дaнoï гaлyзi cтiйкa пopiвнянo з eкoнoмiкoю кpaïни в цiлoмy;
ям peзyльтaти дiяльнocтi piзниx пiдлpиeмcтв ycepeдинi oдиieï i тieï ж галуз^ чи мае мicцe значна poзбiжнicть у peзyльтaтax.
Miнiмiзyвaти гaлyзeвi prornn можливо лpи cклaдaинi пopтфeля з акцш кoмпaнiй дeкiлькox га-лyзeй eкoнoмiки. Фopмyвaиия збaлaнcoвaнoгo irne-стищйного пopтфeля вимагае пpидбaиня aктивiв в iнвecтицiйнo-пpивaбливиx гaлyзяx i фiнaнcoвo стш-rhx cyб'eктiв pиикy. Пepeд iнвecтopoм пocтae лpoб-лeмa вибopy об'екту iивecтyвaиня тиx гaлyзeй, як мають кpaщi пepcпeктиви poзвиткy i можуть зaбeз-пeчити найвищу eфeктивнicть ime^^rn.
Оcнoвoю такого вибopy е оцшка та ^огнозу-вания iивecтицiйнoï ^табл^оси гaлyзeй e^TO-мiки. Гaлyзeвa дивepcифiкaцiя означае poзпoдiл ак-тивiв (пacивiв) мiж клieнтaми, якi здiйcиюють cвoю дiяльиicть в piзниx гaлyзяx eкoнoмiки.
Гaлyзeвий aнaлiз та пpoгнoзyвaиия ime^^rn-нoï пpивaбливocтi гaлyзeй i визнaчeния гaлyзeвoï cтpyктypи пopтфeля здiйcиюeтьcя за 4 eтaпaми: вcтaнoвлeния piвия гaлyзeвoï кoидeитpaцiï або дивe-pcифiкaцiï iнвecтицiйнoï дiяльнocтi; дocлiджeиия дoцiльнocтi piзииx фopм гaлyзeвoï дивepcифiкaцiï iнвecтицiйнoï дiяльнocтi в paмкax пeвнoï гpyли га-лyзeй; визнaчeиия нeoбxiднocтi piзииx фopм дивep-cифiкaцiï iнвecтицiйнoï дiяльнocтi в poзpiзi piзниx, нe пoв'язaниx мiж тобою гpyп гaлyзeй; пoглиблeний aнaлiз дiяльнocтi oкpeмиx пiдгaлyзeй з викopиcтaн-иям бiльш шиpoкoï cиcтeми пoкaзникiв, який дозво-ляе oцiнити можливу пpибyткoвicть i тepмiни по-вepнeиия i^e^^arn^ кошт^в, а також виявити най-бiльш вaжливi за фiнaнcoвими peзyльтaтaми irnec-тицiйиi pизики.
Гaлyзeвy iraecm^my дивepcифiкaцiю дощ-льно здiйcиювaти з ypaxyвaнням пoпepeдньoï oцiики пpoгнoзoвaнoгo poзвиткy oкpeмиx гaлyзeй за тpьoмa групами показнишв, poзpaxyнoк якиx rpyrn тyeтьcя на вiдпoвiдииx cтaтиcтичниx дaииx та ero-пepтииx oцiикax: piвeиь repc^^^rncn poзвиткy гaлyзi; piвeиь cepeдньoгaлyзeвoï peнтaбeльнocтi дь яльнocтi пiдпpиeмcтв гaлyзi; оцшка гaлyзeвиx irae-cтицiйниx pизикiв.
Здiйcнюючи гaлyзeвy дивepcифiкaцiю, irnec-тopy доцшьно poзпoдiлити iнвecтицiйнi вклaдeиня
за такою cтpyктypoю: 55% iнвecтицiй у гaлyзi з ви-coким piвнeм iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi; 30% у гaлyзi з cepeднiми умовами iнвecтyвaиня; 15% у га-лyзi з нecпpиятливими умовами для poзвиткy irnec-тицiйнoï дiяльнocтi.
Пpeдcтaвлeиий мexaнiзм визнaчeиня гaлyзeвoï cпpямoвaнocтi та дивepcифiкaцiï iнвecтицiйнoï дь яльносп дозволить пpoaнaлiзyвaти oтpимaнi в pe-зyльтaтi poзpaxyнкiв тpaeктopiï ïï poзвиткy для piз-ииx вapiaитiв iнвecтyвaння. Анaлiз poзpaxyнкoвиx показнишв дозволить ощнити cинepгeтичиий eфeкт здiйcиювaииx iивecтицiй. ^и цьому iивecтop змoжe cпpияти пpийняттю oлтимaльниx yлpaвлiнcькиx pi-шeнь пpи визнaчeинi гaлyзeвoï cтpyктypи iнвecти-щйного пopтфeля.
Анaлiзyючи cтaн вeнчypнoгo фшажування iннoвaцiйнoгo poзвиткy в Укpaïнi, можна cтвepджy-вати, що, нeзвaжaючи на значний нayкoвo-тexнiч-иий пoтeидiaл у cфepi тexнoлoгiй та iитeлeктyaль-ний пoтeидiaл, icиyють фaктopи, що oбмeжyють poзвитoк вeичypнoгo iивecтyвaиня iинoвaцiйнoï дь яльнocтi в Укpaïиi (pиc. 3) [21, c. 52].
До можливж нaлpямiв yдocкoнaлeния iнcтитy-цiйнoгo зaбeзпeчeння вeнчypнoгo iнвecтyвaиня iннoвaцiйнoгo poзвиткy можна в^шети: пoдaльшe фopмyвaиня зaкoнoдaвcтвa та активна дepжaвнa пiдтpимкa; зaлyчeння вeликиx вiтчизняниx компа-и1й до poзвиткy iннoвaцiйниx тexнoлoгiй - зaбeзпe-чeння тicнoï взаемод^' вcix ланок iннoвaцiйнoгo лан-цюжка; poзвитoк cиcтeми eкcпepтизи та cepвicииx пocлyг; eфeктивнe викopиcтaння гpaитoвиx кoштiв.
Отжe, дocлiджeиня показують, що на даному eтaпi актуальним е aктивiзaцiя iинoвaцiйниx лpoцe-ав в eкoнoмiцi Укpaïии, у вугшьнш гaлyзi зoкpeмa, вдocкoнaлeиня фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння iннoвa-цiйнoгo poзвиткy лpoмиcлoвocтi шляxoм викopиc-таиня вeичypнoгo кaпiтaлy.
На ocнoвi yзaгaльнeния peзyльтaтiв aнaлiзy piз-ииx пiдxoдiв нayкoвцiв до визнaчeння cyтнocтi eкo-нoмiчнoï бeзпeки пiдпpиeмcтвa та вpaxoвyючи, що пiдпpиeмcтвo е cиcтeмoю, лpoпoиyeтьcя пiд цим тepмiнoм poзyмiти зaxищeиicть iннoвaцiйнoгo, тex-нолопчного, виpoбничoгo, фiнaнcoвoгo та кaдpo-вого пoтeнцiaлy вiд зoвнiшнix i внyтpiшнix eкoнo-мiчниx зaгpoз i зда^^ть до вiдтвopeиня пpи eфeк-тивному викopиcтaинi вcix його зaдiяниx pecyp^ [22, c. 372].
Haйбiльшoгo пoшиpeння набуло видiлeиня нe-бeзпeк i за^оз зaлeжнo вiд cфepи ïx виникнeиня. За цieю ознакою poзpiзняють виyтpiшиi та зoвнiшиi (pиc. 4) [23, c. 11 б].
Визнaчeнo навями iнcтитyцioнaльнoгo зaбeз-пeчeния eкoнoмiчнoï бeзпeки лpoмиcлoвoгo пiдлpи-eмcтвa в ot^^í eкoнoмiчнoï бeзпeки та дepжaвнoгo yпpaвлiння кpaïни (pиc. 5).
Головними щлями cтpaтeгiï iннoвaцiйнoгo poз-витку вггчизняноИ вyгiльнoï гaлyзi можна вважати:
Рис. 3. Чинники, що негативно впливають на шститущональне забезпечення венчурного фiнансування шновацшного розвитку промисловостi
збiльшення вуглевидобутку, тдвищення продуктивности та безпеки пращ, покращення якостi ву-гiлля та зменшення його собiвартостi.
Виходячи iз цих цшей, стратепя iнновацiйного розвитку вугшьно! галузi мае базуватися на ре^за-цл таких прiоритетних напрямiв:
технiчне переоснащення вугледобувного ви-робництва, включаючи забезпечення розвитку технологи пiдземного видобування з переважним вико-ристанням у очисних вибоях мехашзованих комп-лексiв нового технiчного рiвня, промислову утилiза-цiю шахтного метану;
здшснення заходiв з пiдвищення потенщалу та посилення ролi галузево! науки за науково-техноло-гiчним, проектно-конструкторським i дослiдно-екс-периментальним напрямами;
вiдновлення матерiально-технiчно! бази галузево! науки та тдготовки наукових кадрiв вищо! ква-лiфiкацi!.
Концептуальн пiдходи до формування стратеги державного регулювання iнновацiйного розвитку нащонально! вугiльно! промисловост мiстяться у чинних концепцiях розвитку та модернiзацi! галузг Проблема полягае у створеннi дiевого механiзму !х реалiзацi!.
Рис. 4. Екзогенш та ендогенш чинники, як негативно впливають на економiчну безпеку пщприемства
Рис. 5. Напрями шститущонального забезпечення економiчноT безпеки вугiльного пщприемства в системi економiчноl безпеки та державного управлшня кра'ши
Висновки. В умовах шноващйного розвитку особливого значення набувають iнвестицiйнi чин-ники iнновацiйноï дiяльностi пiдприeмств, заходи з активiзацiï фiнансового забезпечення розвитку га-лузi за рахунок створення спецiалiзованих шнова-цiйних банкiв, забезпечення попиту i пропозицiï на iнновацiйному ринку, що е головним чинником сти-мулювання iнновацiйноï дiяльностi.
Для зниження загального ризику швестицш-ного портфеля виршальне значення мае вибiр галу-зей i диверсифшащя iнновацiйно-iнвестицiйноï дь яльност! Запропонований механiзм визначення галузево!' спрямованост та диверсифiкацiï iнвестицiй-ноï дiяльностi дозволить проаналiзувати отриманi в результат! розрахуншв траекторiï ïï розвитку для рiзних варiантiв iнвестування.
На даному етат актуальним залишаеться акти-вiзацiя iнновацiйних процесiв в економщ Украши, вдосконалення фiнансового забезпечення шнова-цiйного розвитку промисловостi шляхом викорис-тання венчурного катталу, напрями шституцюна-льного забезпечення економiчноï безпеки промис-лового тдприемства, де мае бути мехатзм регулю-вання дiяльностi тдприемства; забезпечення шфор-мацiйноï безпеки його роботи; висока фшансова ефективтсть, незалежтсть та стiйкiсть функцюну-вання тдприемства; конкурентоспроможтсть тех-нологiчноï бази тдприемства; високий рiвень орга-нiзацiï управлшня пiдприемством; належний кадро-вий вiдбiр; забезпечення вiдповiдностi екологiчним стандартам; гарантл безпеки працiвникiв, а також збереження 1х майна та професiйних штереав.
Економiчна безпека пiдприемства розгляда-еться як захищетсть iнновацiйного, технологiчного, виробничого, фiнансового та кадрового потендiалу ввд зовнiшнiх i внутрiшнiх економiчних загроз i здатнiсть до вiдтворення при ефективному викорис-тант всiх його задiяних ресурсiв.
Напрями iнституцiонального забезпечення еко-номiчноï безпеки промислового тдприемства сис-тематизовано в групи: нормативно-правовi шсти-тути, державнi iнституцiï, шструменти економiчноï безпеки (фiнансовi, страховi, шноващйт, маркетин-говi), методи та принципи державного регулювання розвитку суб'екпв господарювання, загрози та ри-зики (екзогент та ендогент загрози, фiнансовi, по-лiтичнi, економiчнi, iнвестицiйнi ризики).
Л^ература
1. Чечетов М. Соцiально-економiчнi аспекти трансформаци вiдносин власност в Украш / М. Чечетов, I. Жадан // Економша Украши. -2004. - № 10. - С. 4-16. 2. Амоша О.1. Галузевi про-блеми i прiоритети промисловоï полiтики Укра1ни / O.I. Амоша, В.П. Вишневський, Л.О. Збаразька, B.I. Ляшенко, A.I. Кабанов, Л.Л. Стариченко, Г.З. Шевцова, В.А. НЫфорова, Р.М. Лепа, Р.В. Прокопенко, Д.Б. Соколовський, Д.Ю. Череватський,
М.А. Кордюкова, Д.А. Сальков: наук. доповiдь. -Донецьк: 1н-т економiки промисловостi НАН Украши, 2009. - 42 с. 3. Дементьев В.В. Почему Украина не инновационное государство: институциональный анализ / В.В. Дементьев, В.П. Вишневский // Экономическая теория. - 2011. - № 3. - С. 5-20. 4. Кочешкова 1.М. Аналiз негативних насладив закриття шахт i пропозицл щодо порядку виведення 1х з екс-плуатаци / I.M. Кочешкова // Уголь Украины. - 2014.
- № 9. - С. 17-20. 5. Наукова та iнновацiйна дiяль-тсть в Украш: стат. збiрник. - К.: Iнформацiйно-видавничий центр Держстату Укра1ни, 2012. - 306 с. 6. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украïнi: стат. збiрник. - К.: Державна служба статистики Украши, 2013.- 288 с. 7. Наукова та шноватйна дiяльнiсть в Украшт стат. збiрник. - К.: Державна служба статистики Украши, 2014.- 314 с. 8. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика: учеб. пособ. / В.Е. Гмурман. - 10-е изд., стереотип.
- М.: Высшая школа, 2004. - 480 с. 9. Кузнецова Е.И. Статистика: учеб. пособ. / Е.И. Кузнецова, В.М. Гусаров. - М.: Юнити-Дана, 2011. - 480 с. 10. Балдин К.В. Общая теория статистики: учеб. пособ. / К.В. Балдин, А.В. Рукосуев. - М.: Дашков и К, 2010. - 312 с. 11. Эриашвили Н.Д. Статистика: учеб. пособ. / Н.Д. Эриашвили, В.Ф. Воронин, Ю.В. Жильцова. - М.: Юнити-Дана, 2012. - 536 с.
12. Терещенко О.О. Фшансова дiяльнiсть суб'ектгв господарювання: навч. поаб. / О.О. Терещенко. - К.: Ктвський нац. економiчний ун-т, 2003. - 554 с.
13. Проект Tacis «Програма тдтримки вугшьного сектору». Контракт - 2008 / 141-542. - вересень 2008 р. - червень 2011 р. - Бенефщар: Мшютерство енергетики та вугiльноï промисловостг Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ua-en-ergy.org/ upload/files/Final_Rep_Comp C_ UKR.pdf.
14. Драчук Ю.З. Обгрунтування концептуальних положень щодо шституцюнального забезпечення шновацшного розвитку вугiльноï промисловостi / Ю.З. Драчук, Л.М. Рассуждай, Н.В. Трушкша // Удо-сконалення економiчних механiзмiв управлiння су-часними системами тдприемств, корпорацiй, галу-зей, регiонiв, краш монографiя / За заг. ред. В.Я. Швеця, Ю.З. Драчука. - Дтпропетровськ: Нац. гiр-ничий ун-т, 2014. - С. 147-156. 15. Драчук Ю.З. Щодо фшансового забезпечення шновацшного розвитку вугшьних тдприемств / Ю.З. Драчук, В.В. Косарев, Н.В. Трушкша // Сучасний стан, проблеми та тенденцп розвитку суб'екпв фiнансового ринку: ко-лективна монографiя / Пiд заг. ред. К.Ф. Ковальчука.
- Павлоград: АРТ СИНТЕЗ-Т, 2014. - С. 218-230. 16. Бондарчук Н.В. Аналiз iнновацiйноï дiяльностi промислових пiдприемств в Украш / Н.В. Бондарчук // Економша та держава. - 2011. - № 4. - С. 143145. 17. Активiзацiя iнновацiйноï дiяльностi: орга-нiзацiйно-правове та соцiально-економiчне забезпечення: монографiя / О.1. Амоша, В.П. Антонюк, А.1. Землянк1н та iн. - Донецьк: 1н-т економiки про-мисловост^ НАН Украши, 2007. - 328 с. 18. Гусак А.С. Держава як суб'ект страхового захисту iнвес-
тицш у вуглевидобуванш / А. С. Гусак // Вюник Вш-ницького полтехшчного шституту: науковий журнал. - 2012.- № 5.- С. 27-30. 19. Гусак А.С. Ризик швестищй у впчизняне вуглевидобування: ключов1 чинники формування / А.С. Гусак // Актуальн про-блеми економ1ки, менеджменту, маркетинг: матерь али VII м1жнар. наук.-практ. конф., Льв1в, 10-11 лютого 2012 р. - Льв1в: Льв1вська економ1чна фундащя, 2012. - С. 42-44. 20. Драчук Ю.З. Чинники галузе-вих ризилв швестищйного забезпечення 1нновац1й-ного розвитку промисловост / Ю.З. Драчук, Н.В. Трушина // Проблеми сталого розвитку еконо-мши Украши в умовах штеграцшних процеив: ма-тер1али доповвдей М1жнар. наук.-практ. конф., Ужгород, 5-6 грудня 2014 р. / За заг. ред. М.М. Палш-чак, В.П. Приходько. - У 2-х частинах. - Ужгород: Видавничий д1м «Гельветика», 2014. - Ч. 1. - С. 192197. 21. Драчук Ю.З. Факторы институционального обеспечения венчурного инвестирования инновационного развития в Украине / Ю.З. Драчук, Н.В. Трушкина // Проблеми розвитку економши: ощнка та перспективи виршення: матер1али м1жнар. наук.-практ. конф., Дшпропетровськ, 11-12 липня 2014 р. - Дшпропетровськ: Перспектива, 2014. - С. 51-54. 22. Драчук Ю.З. До основ еконо-м1чно! безпеки промислового тдприемства: параграф 5.8 / Ю.З. Драчук, H.I. Новшова, Н.В. Трушина // Трансформащйш процеси економ1чно! системи в умовах сучасних виклиив: монограф1я / За заг. ре-дакщею В.1. Гринчуцького. - Тернопшь: Крок, 2014. - С. 368-378. 23. Драчук Ю.З. 1нститущональне забезпечення економ1чно! безпеки промислового тд-приемства / Ю.З. Драчук, Н.1. Новшова, Н.В. Трушина // Економ1чний вюник Донбасу. - 2014. - № 3. -С. 112-120.
Драчук Ю. З., Кочешкова I. М., Трушкiна Н. В. Визначення чинникв державного регулю-вання шновацшноТ дiяльностi вугiльних пщпри-емств
Розглянуто змют чинниив державного регулю-вання 1нновац1йного розвитку вугшьно! промисло-восп: швестищйш, галузев1 та шститущональш. До-сл1джено вплив чинниив на 1нновац1йну дгяльнють вугшьних тдприемств з використанням методу ана-
лггичного вирiвнювання рядiв динамiки. Визначено напрями шституцюнального забезпечення iHHOBa-цiйного розвитку вугшьно! промисловосп та еконо-мiчноi безпеки.
Ключовi слова: вугiльна промисловють, чинники, державне регулювання, шноващйний розви-ток, iнвестицiйне забезпечення, венчурне фшансу-вання, iнституцiональне забезпечення, економiчна безпека.
Драчук Ю. З., Кочешкова И. М., Трушкина Н. В. Определение факторов государственного регулирования инновационной деятельности угольных предприятий
Рассмотрено содержание факторов государственного регулирования инновационного развития угольной промышленности: инвестиционные, отраслевые и институциональные. Исследовано влияние факторов на инновационную деятельность угольных предприятий с использованием метода аналитического выравнивания рядов динамики. Определены направления институционального обеспечения инновационного развития угольной промышленности и экономической безопасности.
Ключевые слова: угольная промышленность, факторы, государственное регулирование, инновационное развитие, инвестиционное обеспечение, венчурное финансирование, институциональное обеспечение, экономическая безопасность.
Drachuk Yu. Z., Kocheshkova I. М., Trushkina N. V. Determination of Factors of Government Control of Innovative Activity of Coal enterprises
The contents factors of state regulation of innovative development of the coal industry are considered: investment, industrial and institutional. The influence factors on the innovation of coal enterprises are studied using the method of analytical smoothing of time series. Directions institutional support of innovative development of the coal industry and economic security are defined.
Keywords: coal industry, factors, government regulation, innovative development, investment support, venture financing, institutional support, economic security.
Стаття надшшла до редакцц 06.02.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
