CC BY
47
Ю.З. Драчук, д.е.н., 1.М. Кочешкова, Н.В. Трушкта
ВУГШЬНА ПРОМИС ЛОВ1СТЬ: ДОЦ1ЛЬН1СТЬ СТВОРЕННЯ 1НСТИТУЩ1 1ННОВАЦ1Й1
Стiйкого соцiально-економiчного розвитку держави, як свiдчить досвщ розвинених зарубiжних кра1н, можна досягати тшьки на iнновацiйнiй основi за рахунок активного викорис-тання сучасних наукових розробок. Але, на жаль, в Укрш'ш досi не сформовано цшсно! нацюнально1 шновацшно1 систе-ми, яка б забезпечувала стабiльний шновацшний розвиток у будь-якiй галузi промисловость Вступ до Св^ово1 оргашзаци торпвл^ а наразi й пiдписання Угоди про асощацш Украши з Свропейським Союзом передбачае суттеве прискорення шно-вацiйних процесiв, спрямованих на зростання випуску й реаль заци ново! конкурентоспроможно! продукцп, розширення ви-робничо! дiяльностi та вихiд на свiтовi ринки, зокрема для ву-гшьно1 галузi - науково-технiчне спiвробiтництво та обмш ш-формацiею з метою розвитку та удосконалення технологiй у сферi вловлювання та зберiгання вуглецю, впровадження ефективних та «чистих» технологш видобування вугiлля.
Але реалiзацiя шновацшного розвитку вугшьно1 галузi унеможливлюеться через вщсутшсть: державного фшансуван-ня та ефективних механiзмiв залучення коштiв приватних ш-весторiв; оргашзацшно1 та фшансово1 пiдтримки iнновацiйних пiдприемств; ефективно1 системи контролю за шновацшною
1 Дослщження виконано в рамках науково-досл1дно1 роботи 1н-ституту економ1ки промисловосп НАН Укра1ни «Розвиток шститу-цюнального середовища промислового виробництва з урахуванням га-лузево1 специф1ки» (номер держреестраци 0113Ш04371).
© Ю.З. Драчук, 1.М. Кочешкова, Н.В.Трушкша, 2014
дiяльнiстю, тобто через вщсутшсть iнституцiйного забезпе-чення iнновацiйного розвитку вугшьно! промисловоси. Тому пошук шляхiв ефективного шститущонального забезпечення iнновацiйного розвитку вугшьно! галузi е надзвичайно актуа-льним й своечасним завданням.
Питанням iнновацiйного розвитку та шститущональних змiн у рiзних галузях промисловостi та економiки краши в щ-лому придiляють значну увагу науковцi рiзних шкiл, серед яких слщ вiдзначити О. Амошу, I. Булеева, В. Вишневського, В. Волошина, В. Дементьева, О. Катигробову, В. Козюка, Ю. Лопатинського, В. Ляшенка, О. Пестову, Ю. Шкворця, А. Чухна [1-13] та багатьох шших. Певнi напрацювання сто-совно шновацшного розвитку та iнституцiонального забезпечення такого розвитку вугшьно! галузi е в роботах I. Дол^ А. Заречнева, Н. Кокори, Ю. Макогона, Л. Рассуждай, I. Фесенко [14-18].
У вугшьнш галузi певною мiрою вiдбуваеться трансфор-мацiя вщносин власностi на основi приватизаци державних пщприемств, створення iнтегрованих структур [19], але потре-бують вирiшення таю шститущональш питання, як: змiна ор-ганiзацiйних методiв ди на галузеву реструктуризацiю i соща-льно-економiчний розвиток шахтарських регiонiв, перехiд до ринкового регулювання на основi принципiв ефективност ви-робництва, соцiального захисту населення, змша системи регулювання сощально-трудових вiдносин на основi системи до-говiрних положень [20-22]. Також залишаються невирiшеними питання структурних змiн: техшчного переоснащення вироб-ництва, замiни фiзично i морально застарiлих основних фон-дiв, еколопзаци виробництва, переходу на прогресивш ре-сурсо- й енергозберiгаючi технологи, зниження негативного техногенного впливу на середовище вугiльних пiдприемств, у першу чергу шахт, як перебувають у стадп лшвщаци [23]. Тобто активiзацiя шновацшно! дiяльностi потребуе пошуку нових пiдходiв до оргашзаци взаемовщносин мiж усiма учас-никами шновацшного процесу, за^плення певних функцiй за вщповщними органами управлiння.
Метою дано! статп е обгрунтування доцшьност ство-рення шституци iнновацiй у вугшьнш промисловоси, що мае забезпечити формування шститущонального середовища, яке б пов'язало всiх учасникiв iнновацiйного процесу при ство-реннi галузево! шновацшно! шфраструктури.
В Укра!нi дотепер ввдсутш масштабнi iнституцiональнi iнновацi!, якi б держава здшснювала, бо перехiд до ринку поки що означае тшьки лiбералiзацiю цiн i введения приватно! вла-сностi на виробничi активи (засоби виробництва). Але реальне введення лiбералiзацi! цiн сталося задовго до прийняття вщпо-вiдного нормативного документа, який би формалiзував, дозволив робити без об^нки покарання те, що фактично вже декшька роюв було нормальною практикою для вугледобув-них пiдприемств. Це й договiрнi цiни, й функцiонування чор-ного ринку вугшля тощо. Щодо введення приватно! власноси, то слiд вщм^ити, що фактично приватизацiя знову-таки стае не бшьше нiж формалiзацiею фактичного розподiлу правомоч-ностi власностi, що виник ще в дореформенi часи [24; 25].
Якщо розглядати шститущональш змши на основi зага-льного поняття життевого циклу будь-яко! системи, то для Укра!ни це означае, що кра!на пройшла фазу вщмирання, зни-кнення старих iнститутiв, яка одночасно й паралельно е також i фазою виникнення нових шституив i знаходиться у фазi ш-ституцiонального проектування. Надалi на етат iмплантацi! нових iнститутiв важливо буде видшити два принципово рiз-них механiзми: державний примус до використання, що при-пускае вибiр нового шституту через механiзм полiтичного ринку i добровiльне прийняття вугледобувними тдприемствами нових правил через мехашзм ринку iнститутiв, який ще необ-хiдно створити.
Треба визнати, що в кра!ш в цiлому та у вугшьнш галузi зокрема склався i функцiонуе, тобто перебувае у сташ рiвнова-ги, ринок рiзнотипних iнститутiв обмiну: невелика частка ци-вiлiзованого ринку (з державним гарантом правомочной вла-сностi та !х змiн), тодi як переважна його частина розподшена 40
мiж привaтними клaновими yгодaми й одержaвленими raara-вими yгодaми (з держaвним гaрaнтом, що дie вибiрково, тобто не та оcновi зaконy, a та оcновi окремих рiшень, що приймa-ютьcя предcтaвникaми виконaвчоï влaди).
У вyгiльнiй промиcловоcтi нaрaзi переглядaютьcя кодек-cи i cтaндaрти видо6утку кориcних копaлин, якi cтоcyютьcя вЫх acпектiв видо6утку вyгiлля: вiд геологорозвщки до зa-криття пiдприeмcтвa i врегyлювaння питaнь нa подaльшомy етaпi. Але потребують вирiшення питaння видaчi лiцензiй нa видобуток з ч^ко зумовленими вимогaми вiдноcно подaння дaних i звiтноcтi cyб'eктaми, що гоcподaрюють, зaбезпечення повно1' вiдкритоcтi нa цьому тa вciх подaльших етaпaх функщ-онyвaння вyгiльних пiдприeмcтв.
Ha жaль, вводити новi прaвилa гоcподaрювaння, яю пот-рiбнi для ефективного фyнкцiонyвaння вугледобувних тдпри-eмcтв, буде вельми c^aATO, бо перевaжнa бiльшicть керiвни-кiв цих пiдприeмcтв отримуе вигоди caме зa рaхyнок дiючих ниш клaнових aбо одержaвлених угод.
Вугшьта гaлyзь потребуе технiчного переоcнaщення ву-гледобувного виробництвa нa iнновaцiйнiй ошов^ впровa-дження готових новiтнiх технологш з видобутку вyгiлля, роз-робки тa впровaдження cиcтеми зaходiв збaгaчення вyгiлля, cертифiкaцiï продукци, впровaдження та пiдприемcтвaх мiж-нaродноï cиcтеми зaбезпечення якоcтi ISO 9000, контролю i мошторингу cтaнy якоcтi вyгiльноï продукцп.
Iнновaцiйний шлях розвитку, визнaний ошовним у cy-чacних економiчних yмовaх, потребуе пошуку нових пiдходiв до реaлiзaцiï нayково-технiчного потенцiaлy промиcловоcтi, в тому чи^ й у вугшьнш гaлyзi, де вирiшення питaнь зaлежить вiд можливоcтi тa вмiння викориcтовyвaти cyчacнi фiнaнcовi iнcтрyменти тa мехaнiзми для зaлyчення в гaлyзь позaбюджет-них iнвеcтицiй:
iнфрacтрyктyрy yпрaвлiння iнновaцiйною дiяльнicтю; зaцiкaвленicть керiвникiв вyгiльних пщприемств у впро-вaдженнi резyльтaтiв таукових доcлiджень;
наявшсть системи трансферту технологш у вугшьне ви-робництво, у тому чи^ при взаемодi! науки та бiзнесу i якю-нiй пiдготовцi шновацшних проектiв для представлення венчурному швестору;
наявну законодавчу i нормативну бази, що регулюють шновацшну дiяльнiсть у галузi;
економiчну стiйкiсть вугшьних пiдприемств при зни-женнi !х опору негативному впливу чинникiв зовшшнього се-редовища;
наявнiсть часового лагу мiж упровадженням шновацш-но! технологi! у вугшьне виробництво та вщдачею вщ упрова-дження.
Не можна не погодитися з тим, що для реалiзацi! страте-гiчних напрямiв iнновацiйного розвитку вугшьно! галузi Укра-!ни в зазначених площинах необхiдно побудувати досконалий механiзм державно! полiтики iнновацiйного розвитку [26].
Основою мехашзму iнновацiйного розвитку вугшьно! галузi може стати модель шституци iнновацiй, що е поеднан-ням двох iснуючих економiко-соцiальних шституцш: вугледо-бувного комплексу й шновацшно-венчурного бiзнесу, якi дозволять при переходi галузi на iнновацiйний шлях розвитку забезпечити взаемодш мiж органами державно! та мюцево! влади, тдприемствами вугледобувного комплексу i органiза-щями науково-технiчно! сфери на користь прискореному ви-користанню досягнень науки i технологiй. При цьому до еко-номiчних суб'ектiв, з точки зору шституцюнального пiдходу, належать:
добувнi тдприемства - з видобутку вугiлля (викорис-танню газу метану);
швестори - з вкладання швестицш в об'екти видобуван-ня вугшля;
державнi органи влади, що виступають гарантом вико-нання зобов'язань мiж учасниками вугледобувного комплексу, створюють умови для розвитку шновацшно! складово!, здшс-нюють контроль за виконанням норм i правил, залучають до 42
розробки програми шновацшного розвитку галузi групи фахь вцiв iз числа сощолопв, геологiв, екологи та ботанiки, громад шахтарських мiст, колективiв вугiльних пщприемств, мiсцевих пiдприeмцiв;
науковi установи - iз здiйснення науково-дослщно1 дiя-льноси, виконання замовлення на розробку й удосконалення вже iснуючих технологiй, засобiв виробництва тощо;
iнноватори - iз числа iндивiдуальних учасникiв шновацшного процесу, якi мають певнi навики, самостшно розроб-ляють iнновацiйнi проекти та в змозi реалiзовувати сво! шно-вацiйнi ще1 (для прикладу, щодо утишзацп породних вiдвалiв та видобування рiдкоземельних елементiв);
споживачi, що дiють виходячи з функцп споживчо! ко-рисностi, вибираючи бiльш яюсну або дешевшу вугiльну про-дукщю iз запропоновано1 на вугiльному ринку (див. рисунок).
Рисунок. Схема взаемодп економгчних суб 'ект\в з тститущею тновацт
1нституцш шновацш доцiльно створити на 6a3i ДП «На-уково-технiчний центр «Вуглешноващя», що е базовою орга-шзащею з виконання, координацп, експертизи i впровадження науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i проектних робiт, замовником яких е Мшенерговугшля Украши. При цьо-му слщ визначити вiдповiдальних за зв'язки з державними органами влади й вщповщальних за зв'язки з конкретними еко-номiчними суб'ектами шституцп шновацш. Для розробки про-грами шновацшного розвитку вугшьно! галузi, а над^ конк-ретних iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв слщ залучати на договiрнiй основi не тшьки галузевi науковi установи, а й юристсв, соцiологiв, геологiв та еколопв з метою унеможлив-лення негативних наслiдкiв. Iнституцiя iнновацiй повинна ор-ганiзувати обговорення конкретного шновацшно-швести-цiйного проекту з мiсцевими органами влади, керiвництвом i колективом шахт, профспшками, мiсцевими пiдприемцями та, власне, громадами мкта вiдносно розробки програми враху-вання мiсцевих вiдмiнностей i можливо! диверсифжацп еко-номiчноl дiяльностi пiдприемства, визначити, хто i в який спо-сiб буде здшснювати постiйний монiторинг виконання цих проекив та перiодичнiсть ознайомлення з його результатами суспшьства. З метою забезпечення транспарентностi роботи галузi слiд запровадити подання вугiльними пiдприемствами звiтностi GRI (Global Reporting Initiative) - Мiжнародного стандарту звiтностi у сферi сталого розвитку - рiвня А+ [27] або хоча б постшний мошторинг не тiльки виконання шновацшно-iнвестицiйного проекту по кожному конкретному пщприем-ству, а взагалi його дiяльностi.
Iнституцiя iнновацiй повинна разом iз мiсцевими органами влади виршити питання можливого вiдновлення роботи окремих тдприемств, якi були мштоутворюючими, тобто ви-ведення !х iз перелiку пiдприемств, що лiквiдуються, рефор-мування або навiть вiдродження сощально! iнфраструктури шахтарських мiстечок, особливо монофункщональних.
Основним завданням iнституцii iнновацiй у вугшьнш га-лузi е контроль за дотриманням правил i норм, що дшть у вуг-
ледобувному комплекс^ уама економiчними суб'ектами. За-вдяки шституцп iнновацiй у вугшьнш галузi мае сформуватися iнституцiональне середовище, яке б пов'язало всiх учасниюв iнновацiйного процесу при створеннi галузево1 шновацшно1 iнфраструктури.
Галузева iнновацiйна шфраструктура, яка буде створена, повинна включати: центри трансферу технологiй, бiзнес-шкубатори, технопарки, мережу галузевих коучинг-центрiв, електронну венчурну ярмарку.
З метою ефективного функщонування центрiв трансферу технологiй, бiзнес-iнкубаторiв, технопаркiв, галузевих коу-чинг-центрiв у першi роки !х дiяльностi державi слiд створити пiльговий режим (преференцшний), що використовуеться у кра1нах св^ для iнновацiйних структур: новi пщприемства, що виникають у складi вщповщних структур, звiльняються вiд сплати реестрацшного податку; пiдприемства, що вже функщ-онують, у першi два-три роки дiяльностi звiльняються вiд сплати податку на прибуток, а надалi виплачують його за зме-ншеними на 50% ставками; кошти, що направляються пщпри-емствами на розвиток вщповщних структур, виключаються з оподаткованого прибутку; пщприемства, що входять до складу технопарку або е Рентами або орендаторами бiзнес-шкубатору, звiльняються вщ сплати земельного податку та податку на майно.
Забезпечення в галузi умов щодо функщонування меха-нiзмiв фiнансування iнновацiй мае здшснюватися галузевими органами державно1 влади на основi розробки прогресивного законодавства, створення фондiв пiдтримки iнновацiй. Необ-хiдне подальше формування законодавчо1 i нормативно1 бази, що забезпечить захист прав iнвесторiв, вдосконалення подат-ково1 бази, залучення заощаджень населения до швестицшно1 сфери, приплив iноземного катталу.
Джерелами фiнансувания iнновацiйноl iнфраструктури можуть бути: внески учасниюв; державш кошти, але за умови виконання державного замовлення; банювсью кредити; iнозе-мш та внутрiшнi iнвестицil; цiннi папери, яю можуть бути ви-
пущеш в общ i власне прибуток само1 шновацшно1 iнфра-структури.
Створения шституци iнновацiй у галузi дозволить збшь-шити економiчну ефективнiсть взаемоди учасниюв галузi, сформувати стратегiчнi перспективи розвитку вугшьних тд-приемств i вЫе1 галузi в цiлому, знизити рiвень трансакцiйних витрат. При цьому шститущя iнновацiй може координувати впроваджения мехашзму розвитку вугiльних пiдприемств на засадах державно-приватного партнерства як сукупност скоо-рдинованих iнвестицiйних важелiв впливу на процеси управ-лiння дiяльнiстю пщприемства в забезпеченнi пiдвищения рiв-ня !х швестицшно1 привабливостi. Загальновiдомо, що держа-вно-приватне партнерство (ДПП) е ефективним у випадку, де потребуеться реконструкцiя (оновления) i для яких ДПП буде ефективним засобом «вщновлення» з можливiстю розподшити всi ризики високо1 вартостi проекту та тривалого термiну окупностi мiж державним i приватним секторами, а технологи та iншi аспекти модершзованого сектору не пiдлягають рiзким змшам.
Мiжнародний досвiд свiдчить, що при реашзацп програм ДПП уряди бшьшост кра1н створюють спецiальний орган для координаци дiй численних державних структур, яю беруть участь у пщготовщ iнновацiйних проектiв та прийияттi ршень з !х реалiзацil. У вугшьнш галузi доцiльним е цi функци покла-сти на iнституцiю шновацш з урахуванням рекомендацiй:
застосовувати мехашзми ДПП у рамках здiйсненоl ш-фраструктурно1 полiтики з прагматичних позицш;
формувати портфель iнновацiйних проектiв iз встанов-ленням черговостi !х реалiзацil виходячи з галузевих прiорите-ив та можливостей бюджету;
нарощувати власний потенщал управлiния фiнансами i пщвищення ефективностi адмiнiструвания в керiвництвi робо-тою приватних пiдрядникiв при виконанш договiрних зо-бов'язань;
вести справи ДПП на пiдставi чiтких правил i з проведениям вщкритих конкурсiв [28].
Слщ зaзнaчити, що деpжaвa в yмовax тpaнсфоpмaцiйного pозвиткy вистyпae, з одного 6оку, iнститyтом пiдтpимки шно-вaцiй, a з iншого - безпосеpедньо новaтоpом, оскiльки сaмa здiйснюe iнститyцiонaльнi iнновaцiï, без яких взaгaлi немож-ливо уявити iнновaцiйний pозвиток. Одтак, деpжaвa може ви-конyвaти ц функци тiльки зa умови довipи до сво1'х дiй з боку економiчниx сyб'eктiв. Зpостaння недовipи до деpжaви, у тому числi до ïï pефоpмaтоpськиx фyнкцiй у сфеpi фоpмaльниx i не-фоpмaльниx пpaвил, посилюe невизнaченiсть очiкyвaнь з ^и-воду змiн iнститyцiонaльного сеpедовищa, економiчноï поль тики i не спpияe фоpмyвaнню довготpивaлиx стiйкиx економ> чних зв'язкiв мiж сyб'eктaми тa негативно вiдобpaжaeться нa покaзникax iнновaцiйного pозвиткy i економiчного зpостaння як о^емо!' гaлyзi, тaк й кpaïни в цшому.
Тому деpжaвa повиннa ствоpити пiльговi умови для pоз-pобки нових теxнологiй i конкypентоспpоможноï вiтчизняноï гipничодобyвноï теxнiки, yдосконaлення ноpмaтивного тa ш-фоpмaцiйного зaбезпечення iнновaцiйного pозвиткy вyгiльноï гaлyзi, зaбезпечити нayкове су^оводження всix теxнологiчниx пpоцесiв зa paxyнок його стимyлювaння, пiдвищення потенщ-any нayково-теxнiчноï тa iнновaцiйноï дiяльностi чеpез удо-сконaлення зaконодaвчоï бaзи щодо iнтелектyaльноï влaсностi тa цiльовиx деpжaвниx пpогpaм тa фiнaнсyвaння пpiоpитетниx нaпpямiв з iнновaцiйного pозвиткy вyгiльноï гaлyзi, в тому числi зaxодiв щодо зaбезпечення соцiaльного зaxистy дослщ-ниюв.
Висновки. Уpaxовyючи iснyючий стaн вyгiльноï гaлyзi тa необxiднiсть дiйсного ïï pефоpмyвaння нa iнновaцiйнiй основi, слщ ноpмaтивно-пpaвовим чином зaбезпечити ствоpення ш-ститyцiï iнновaцiй, до зaвдaнь якого входитиме:
контpоль зa дотpимaнням пpaвил i ноpм, що дiють у вуг-ледобувному комплексi, yсiмa економiчними сyб'eктaми;
ствоpення гpyп високого piвня для pозpобки пpогpaми iнновaцiйного pозвиткy вyгiльноï гaлyзi, a нaдaлi кон^етних iнновaцiйно-iнвестицiйниx пpоектiв;
зaбезпечення тpaнспapентностi pоботи гaлyзi в цiломy тa кожного о^емого вугледобувного пiдпpиeмствa зокpемa.
Для того щоб сформувати засади ефективного шститущ-онального забезпечення шновацшного розвитку вугшьно1 га-лузi, слiд визначитись iз чинниками державного регулюван-ня такого И розвитку з урахуванням необхщних ринкових змiн в економщ Укра1ни, що потребуе певних дослщжень у цьому напрямi.
Л1тература
1. Активiзацiя шновацшно1 дiяльностi: оргашзацшно-правове та соцiально-економiчне забезпечення: монографiя / О.1. Амоша, В.П. Антонюк, А.1. Землянкiн та iн. - Донецьк: 1н-т економiки промисловостi НАН Украши, 2007. - 328 с.
2. Амоша О.1. Iнновацiйне оновлення техшко-технолопчно1 бази промислового виробництва на синергетич-них засадах: теорiя i практика / О.1. Амоша, 1.П. Булеев, Г.З. Шевцова // Економша промисловостi. - 2007. - № 1. -С. 3-9.
3. Булеев И.П. Институты и их роль в становлении гражданского общества / И.П. Булеев, О.В. Шепеленко // Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий: сб. науч. тр. - Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2007. - С. 305318.
4. Вишневский В. Инновации, институты и эволюция / В. Вишневский, В. Дементьев // Вопросы экономики. - 2010. -№ 9. - С. 41-62.
5. Волошин В. Формування шституцюнального сере-довища забезпечення економiчноl безпеки регюну / В. Волошин, А. Гуменюк. - Львiв: Регюнальна фшя Нац. ш-ту стратепчних дослщжень у м. Львовi [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/april08/17.htm.
6. Дементьев В.В. Почему Украина не инновационное государство: институциональный анализ / В.В. Дементьев,
B.П. Вишневский // Экономическая теория. - 2011. - № 3. -
C. 5-20.
7. Катигробова О. Сутшсна характеристика понять «шститут» та «шститущя» в теори iнновацiй [Електронний ресурс] / О. Катигробова. - Режим доступу: http:// sworld.com.ua/
тёех.рИр/ик/есопоту-311/есопот1с-1Иеогу-апд-Ы81огу-311/7510-
descriptionof-un-derstanding-sutnsna-qnstitutq-ta-qnstitutsyaq-in-teor-
ппоуа18у.
8. Козюк В.В. Сучасний iнституцiоналiзм та зростання його значення пiд впливом змiн у господарськiй практицi / Iсторiя економiки та економiчно! думки [Електронний ресурс] / В.В. Козюк. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/ 1854051640425/ politekono-miya/suchasniy_institutsionalizm_ zrostannya_yogo_znachennya_pid_vplivom_zmin_gospodarskiy_p гак^ь
9. Лопатинський Ю.М. Трансформацiя аграрного сектора: шститущональш засади: навч. поЫб. / Ю.М. Лопатинський. - Чершвщ: Рута, 2006. - 344 с.
10. Ляшенко В.И. Институциональные ловушки переходной экономики / В.И. Ляшенко // Научные труды Донецкого национального технического университета. - Сер. Экономическая. -2005. - Вып. 89-1. - С. 54-60.
11. Пестова О. А. 1нститущональш чинники шновацшно! орiентацi! економжи / О.А. Пестова // Сталий розвиток еконо-мжи: Всеукра!нський науково-виробничий журнал. - 2012. -№ 1(11). - С. 194-197.
12. Шкворець Ю.Ф. Роль шституцшних чинниюв в ш-новацiйному розвитку економжи [Електронний ресурс] / Ю.Ф. Шкворець / Науково-дослщний економiчний шститут Мтс-терства економiки Укра!ни. - Режим доступу: http://iee.org.ua/files/conf/conf_ article6.pdf.
13. Чухно А.А. Формування тдприемницького шститу-цiонального середовища в Укра!нi [Електронний ресурс] / А.А. Чухно // 1нститущонально-шформацшна економжа. -Режим доступу: http://pidruchniki.ws/10981205/ekonomika/ formuvannya_pidpriyem-nitskogo_institutsionalnogo_seredovischa_ ukrayini.
14. Щодо сприяння модернiзацi! вугiльно! промисловос-т в процесi структурно! трансформацi! економжи старопроми-слових регiонiв: аналiтична записка [Електронний ресурс] / 1.М. Доля, Н.В. Кокора; Регюнальна фiлiя Нац. шституту стра-
тепчних дослщжень у м. Донецьку. - Режим доступу: http: // www.niss.gov.ua/articles/899/.
15. Заречнев А.М. Кластерний пщхщ в шновацшнш CTpaTerii' розвитку вугщьно! галузi Украши / А.М. Заречнев, В.О. Ланговой, Г.В. Обоянцева // Економiчний вшник Донба-су. - 2012. - № 3 (29). - С. 15-18.
16. Макогон Ю. Вугшьна галузь Украши: проблеми та перспективи сталого розвитку: анал^ична записка [Електронний ресурс] / Ю. Макогон; Регiональна фiлiя Нац. шституту стратегiчних дослiджень у м. Донецьку. - Режим доступу: http: // www.old.niss.gov.ua/Monitor/desember08/5. htm/.
17. Анализ институционального обеспечения эффективного развития и функционирования предприятий угольной промышленности: науч. доклад / Ин-т экономики пром-сти НАН Украины; рук. Л.М. Рассуждай. - Донецк, 2013. - 45 с.
18. Фесенко 1.А. Методолопя управлшня розвитком ву-гшьно! промисловостк монографiя / 1.А. Фесенко. - Донецьк; Алчевськ: ДонДТУ, 2010. - 490 с.
19. Амоша О.1. Стан, основш проблеми i перспективи вугiльноi промисловостi Украши: наук. доп. / О.1. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватський. - Донецьк: 1ЕП НАН Украь ни, 2013. - 44 с.
20. Драчук Ю.З. Тенденцii iнституцiональних змiн в ш-новацiйному розвитку вугiльноi промисловост / Ю.З. Драчук, 1.М. Кочешкова, Н.В. Трушкiна // Уголь Украины. - 2014. -№ 1. - С. 6-11.
21. Драчук Ю.З. Проблеми шституцюнального забезпечення шновацшного розвитку вугiльноi промисловост / Ю.З. Драчук, 1.М. Кочешкова, Н.В. Трушкша // Економжа промисловостг - 2012. - № 3-4. - С. 240-248.
22. Drachuk Yu.Z. Forming the institutional environment for innovation-based development of coal enterprises / Yu.Z. Drachuk, N.V. Trushkina // Економiчний вкник Донбасу. -2013. - № 4. - С. 170-175.
23. Активiзацiя небезпечних екзогенних процеЫв на те-риторii Украши за даними монiторингу ЕГП. - К.: ДНВП «Геошформ Украши», 2013. - Вип. Х. - 98 с.
24. Государственные угольные шахты: закрыть нельзя, продать невозможно [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uaenergy.com.ua/post/17612.
25. Економiко-правовi проблеми приватизаци у вугшь-нш галузi Укра!ни / О.Ю. Iлларiонов // Економша та право. -2009. - № 2. - С. 33-43.
26. Пшенична В.П. Стратепчш напрями шновацшного розвитку вугiльно! промисловостi Укра!ни / В.П. Пшенична // Ефективна економжа [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2490.
27. RG: Руководство по отчетности в области устойчивого развития. - М.: ОЫ. - 2000-2006. - Версия 3.0. -54 с.
28. Мировая практика институционального обеспечения ГЧП [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ucates.ru/analytics_09.
НадШшла до редакцП 06.10.2014 р.
О.В. Атмова, к.е.н., О.О. Каменська, к.е.н.
ФОРМАЛ1ЗАЦ1Я ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА В УМОВАХ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ
Необхщшсть активiзацi! iнновацiйно! дiяльностi проми-слових пщприемств Укра!ни пов'язана iз зростанням евроште-грацiйних прагнень у зв'язку iз приеднанням до Свiтово! орга-шзаци торгiвлi, що потребуе пiдвищення конкурентоспромож-ностi вiтчизняно! продукцi!. Спостережуване тдвищення iн-новацiйно! активностi промислових пщприемств переважно пов'язане зi змiною технологш i закупiвлею нового обладнан-ня. Продуктовi iнновацi! впроваджуються на досить низькому
© О.В. Ак1мова,
О.О. Каменська, 2014
