CC BY
11
Безумовно, р1вень 3apo6ÍTHOí плати е лише одним з кри-TepiíB оцЫки р1вня розвитку репону чи його OKpeMOí час-тини. Бiльш точна й об'ективна oцiнкa депресивного стану, через багатомаытшсть пpoцесiв його прояву, потребуе використання й значно бiльшoí кшькост пoкaзникiв. Таким чином, подалыхл нaукoвi poзвiдки слiд здiйснювaти у нaпpямi визначення й iншиx показниюв, що вiдoбpaжaють депресивний характер розвитку, з перспективою обгрунту-вання на 1'хнм oснoвi iнтегpaльнoгo показника репонально'! депpесивнoстi.
Список використаних джерел
1. Барановський М.О. Депресивн1 територп як об'ект репональ-но'!' пол1тики: европейський досв1д i можливост1 його застосування в Украйн / М.О. Барановський // Вюник Кшвського нацюнально-го уыверситету iм. Тараса Шевченка. - 2009. - №56. - С. 12-15.
2. Бта С.О. 1нституфйы засади державного регулювання розвитку депресивних територм (свiтoвий дoсвiд) / С.О. Бта // Стратепчы пpiopитети. - 2009. - №3 (12). - С. 172-183.
3. Заставний Ф.Д. Проблеми депpесивнoстi в УкраТни (со^ально-екoнoмiчнi, екoлoгiчнi, демoгpaфiчнi) / Ф.Д. Заставний. - Львiв: Ви-давничий центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2006. - 348 с.
4. Куценко В.1. Депpесивнiсть стьськоТ територи: шляхи подолання / В.1. Куценко // Агросвп". - 2010. - №5. - С. 2-5.
5. Мансуров П.М. Депрессивный регион: сущность, критерии отнесения, основные проблемы / П.М. Мансуров, Г.И. Мансурова // Фундаментальные исследования. - 2012. - №6-2. - С. 506-510.
6. Петренко К.В. Проблеми пщвищення конкурентоспроможност депресивних регюнв в умовах глобалкзаци економ^и / К.В. Петренко // Бизнес 1нформ. - 2015. - №1. - С. 85-90.
7. Плотницька С.1. Проблеми ¡дентиф^ацп депресивних терито-р!й Украпни / С.1. Плотницька // Вюник 3апор¡зького ун¡верситету.
- 2012. - №4 (16). - С. 195-200.
8. Регюни Украпни 2014, ч. I / Статистичний зб¡рник; за ред. О.Г. Осауленка. - К.: Державна служба статистики Укра'1'ни, 2014. - 299 с.
9. Статистичний щоршник Укра'ни за 2014 р^ / 3а ред. 1.М. Жук.
- К.: Державна служба статистики Укра'ни, 2015. - 586 с.
10. Праця у Дыпропетровсьюй област у 2014 роц / Стат. зб^ник [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.dneprstat.gov.ua/ catpub/oplata%20praci/ 2015/ stf.htm
11. Чисельн¡сть наявного населення Укра'ни на 1 тня 2015 року / Статистичний зб^ник; в¡дп. за випуск Г.М. Тимошенко. - К.: Державна служба статистики Укра'ни, 2015. - 111 с.
12. Основы показники соцщльно-економтного розвитку Чернг пвсько]' обласй мют обласного значення, районв (2000-2014рр.) / 0ф¡ц¡йний сайт Головного управляя статистики у Чернпвсьюй област¡ [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://chernigivstat. gov.ua/statdani/makr/index.php
УДК 141.7:001.18
BE. ШЕДЯКОВ,
к.е.н., доктор соц/ол. наук, незалежний досл/дник
Репональш р!вн! управлшня: роль постсучасних тенденцш
Викладаються результат вивчення зм/н рег/ональних р/вн/в керування п/д впливом постсучасних тенденц/й. Досл/джуються фактори / насл/дки сусп/льних рИзнор^вневих трансформаций. Анал'/зуеться роль репонв у забезпеченн/ господарсько'1 основи гар-мон/йного сполучення р/знор/вневих /нтереав. Формуеться уявлення про можливост/ репонв у сфер./ зд/йснення управл/ння на основ/ цнн'/сно-смислових комплекса. Акцентуеться значення для розвитку рег/он/в науково-осв/тньо-виробничих кластеров.
Ключов! слова: рег/он, управл/ння, /нтерес, ц/нн'/сно-смислов'/ комплекси.
В.Е. ШЕДЯКОВ,
к.з.н., доктор социол. наук, независимый исследователь
Региональные уровни управления: роль постсовременных тенденций
Излагаются результаты изучения изменений региональных уровней управления под воздействием постсовременных тенденций. Исследуются факторы и последствия разноуровневых трансформаций. Анализируется роль регионов в обеспечении хозяйственной основы гармоничного сочетания разноуровневых интересов. Формируется представление о возможностях регионов в сфере осуществления управления на основе ценностно-смысловых комплексов. Акцентируется значение для развития регионов научно-образовательно-производственных кластеров.
Ключевые слова: регион, управление, интерес, ценностно-смысловые комплексы.
V. SHEDYAKOV, Dr. Sc. [Socio!.), Ph. D. (Econ.J, free-lance
Regional levels of management: the role of postmodern trends
The results of the studying of regional management changes under the influence of postmodern trends are presented. The factors and consequences of different levels of social transformations are investigated. The role of regions in ensuring economic fundamentals harmonious combination of multi-level interests is analysed. The notion about regions' abilities in the area of management based on value-semantic systems is formed. An importance of scientific, educational and industrial clusters for the development of regions is accented.
Keywords: region, management, interest, value-semantic systems.
Постановка проблеми. Необхщнлсть здмснення чергово'' хвил1 модернлзаци накладаеться на кардинально нов1 можливост! та обмеження вдосконалення господарського роз-
витку [1-4]. Це ускладнюе використання наявних моделей: ¡нший час ¡ умови. До того ж багато з класичних ресурсних баз осучаснення економки вичерпан або перестали грати
166 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 12 (175)/2015
© BE. ШЕДЯКОВ, 2015
визначальну роль. Однак зростае значения р^норвневого оргаызацмно-управлЫського потенц^лу [5-7]. Розвиток господарських комплекса переконливо демонструе: наяв-ысть ресурса часто програе якост Ух використання. Навпа-ки, умови жорсткоУ обмеженост ресурса р1зко пщвищують потребу в ункальних, нетрив^льних ршеннях. I тут особливе значення належить рвнорюневим репонам [8-10].
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблемы. Окре-м1 аспекти та комплексну роль репоыв з устхом вивчають, насамперед, так вчеы, як 3.В. Герасимчук, В.О. Дергачов, О.Г. Дмитрова, В.1. Павлов, В.К. Симоненко, В.В. Шилов та ¡н. [11-18]. Висновок про ¡нтеграцмне значення репоыв в ниышый ситуац¡í може спиратися на концепци Г.-К. Каль-тенбрунера, Е. Юнгера, О. Маркварду, В. Хеныса, М. Кр¡ле, М. Хетпха. Прац¡ фон М¡зеса, К. Попера, фон Хайека послу-гували методолопчною базою, з одного боку, вивчення ме-хан¡зму самов¡дтворення сусп¡льства за допомогою тра-диц¡й, ц¡нностей та звича'в, а з ¡ншого - розкриття сутност та шлях¡в реалвацп управл¡нських вплив¡в (зокрема, регю-нальних рвыв) на основ¡ ц¡нн¡сно-смислових комплекса.
Мета статп. Таким чином, завдання статт - виклад результате вивчення господарського значення рег¡ону в контек-ст¡ управл¡нських можливостей та обмежень постсучасност
Виклад основного матер1алу. Незважаючи на схоже звучання термУв «район» ¡ «рег¡он», вони мають рвы сут-н¡сн¡ акценти. I справа не ттьки в розмр територи. Якщо «район» характеризуе, насамперед, територвльний под¡л, то «рег¡он» орентуе на владн¡ повноваження ¡ управлЫсью тех-нолопУ [19]. В¡дпов¡дно змс поняття рег¡ону гнучко реагуе на змЫу методолог¡й, можливостей ¡ обмежень управлЫня.
Глобал¡зац¡я неминуче породжуе Т посилюе потенц¡ал як м¡жнац¡ональних корпорацм, так ¡ рег¡онал¡зац¡í, як¡ д^ть багатор¡вневе ¡ р¡знояк¡сне, ¡н¡ц¡юючи нов¡ пласти вщповЬ дальност¡, ризик¡в ¡ можливостей в зд¡йсненн¡ публнно-при-ватного партнерства. Ц процеси активно включаються в трансформування свггу, де все результативнее взаемодЬ ють зав¡домо неоднорщы складов¡ п¡дчас кардинально р^-ноУ природи. Додатков¡ чинники зм¡ни балансу перспектив ¡ загроз при системному входженн кап¡талу також пов'язан¡ з поширенням принциповоУ ¡нформафйноУ, пол¡тичноí, соцЬ альноУ, економнноУ в¡дкритост¡, що сприяе поширенню тех-н¡к стимулювання бажаних трансформацм, перетворених форм, забезпеченню позитивних мутацм.
У нин¡шн¡й ситуаци репони знаходять (усв¡домлено чи ми-мовол^ свою м¡с¡ю - створюючи ¡ культивуючи власн¡ над-структури (функцт пред¡катора) або зм¡нюючи ¡снуюч¡ та отримуючи особливу мюце в них (функцт коректора), що по-требуе розгляду не т¡льки р¡вня «роль регюну в управл¡нн¡», але й особливостей «репональне управл¡ння» [20-25].
Двлектика «всезагального - особливого - одиничного» дозволяе розр¡зняти позиц¡онування на рвнях мета-, ме-га-, макро-, мезо-, м¡крорег¡он¡в, використовуючи ¡ адап-тивн можливост¡ територ¡й, ¡ перспективи виб^ковоТ адап-таци до м¡сцевих умов зовышых напрацювань, утримувати баланс ршень м¡ж ¡нтересами «сильних» ¡ «слабких», л¡дер¡в ¡ аутсайдер¡в, готовн¡сть запобгати свав¡лля ¡ помилки сво-Ух представник¡в. У ц¡лому ж ¡сторичне змагання виграва-ли культурно-цив¡л¡зац¡йн¡ свгги, як¡ були в змоз¡ вишукувати
способи спиратися ¡ на власы традици ¡ на знах¡дки свггового р¡вня, поеднувати ст¡йк¡сть ¡ здатысть до пошуку, широке за-позичення ¡ культивування специф¡чних особливостей. Однак сусптьы процеси в рег¡онах мають не лише загальы, родо-в¡ для вс¡х Ух хвиль та рвыв, риси, а й особливоси в числ¡ яких давно видтяються Ух стохастичн¡сть, м¡нлив¡сть основних параметра (ампл¡туд, фаз, пер¡од¡в). РозумЫня зм¡сту Ухых со-ц¡альних циклю базуеться на освоeнн¡ анал¡зу бтьш простих вид¡в руху матери, але не зводиться до них. Так, якби ми спро-бували графнно представити картину рвноманггтя ц¡eí ци-кл¡чност¡, ми отримали б ряд синусоУд, як¡ накладаються або перетинаються один з одним. У цьому несюнченному чис-л¡ рвноУ величини пщйомв ¡ пад¡нь позначаеться биття за-гальносв¡тового пульсу, велика динамка природи, р^ы час-тини якоУ сп¡взвучна резонують одна з ¡ншою. Вони, зокрема, ¡нтегруються за рахунок едност 1) вихщноУ основи (сутысних сил сусп¡льства ¡ людини, УУ природи); 2) тенденц¡й ¡ законо-м¡рностей хвилепод¡бного руху; 3) виявлення домшуючоТ фор-ми руху ¡ пануючого ритму соц¡альност¡. Однак суперечлива ¡ сама ¡нтеграц¡я ритм¡в, що проявляеться в протир¡чч¡ одер-жавлення та приватизации централваци ¡ децентралваци, унЬ фкаци ¡ р¡зноман¡ття. Полггико-економнний ¡ господарський аспект рег¡ональних особливостей особливо чутливо вщо-бражае: 1) природы умови, 2) щтьысть населення ¡ демогра-ф¡чн¡ тенденций 3) етнокультурний склад населення, 4) ступЫь впливу мют та ¡ндустр¡ального стилю життя, 5) характер ба-зових галузей економки, 6) геопол¡тичне розташування ¡ со-ц¡альне спадщина. Наявн тенденци рег¡оноутворення часто ускладнюються рихлим стрижнем рег¡он¡в, що може бути переборено допомогою культивування потужноУ ¡нфраструк-тури, створення згустку комункацм ¡ ор^нта^ на науком¡стк¡ ресурсозбергаюч^ еколог¡чно чист¡ технологи.
Рег¡он формуеться ¡ проявляв себе як комплексне (з ба-гатьма вим¡рами) соцвльно-економнний прост¡р з¡ своею пом¡тною ¡сторико-культурною специф¡кою ¡ демографнни-ми рисами, як в поeднанн¡ з природними та ^ц^льно-юто-ричними чинниками визначають тип природокористування, характер формування ¡ розвитку матер¡альних ¡ нематер^ль-них сфер дтльноси а також полггичы схильност¡ ¡, вщповщ-но, загальний цив¡л¡зац¡йний вектор розвитку, що зумовлюе наявн¡сть особливостей механ¡зму зд¡йснення поеднан-ня публ¡чного та приватного ¡нтересв. Рег¡ональн¡ мехаыз-ми публ¡чно-приватного партнерства покликан дозволити актуальн¡ проблеми фундаментального протирнчя. 3 одного боку, пщ впливом нових соц¡ально-економ¡чних тенденцм (насамперед, в¡дпов¡дних вимогам економ¡ки знань) активно посилюеться взаeмозалежн¡сть виробничих ланок, дисци-пл¡на взаемодпУ контрагент¡в, кооперацт ¡ сп¡впраця партне-р¡в. Той глобальний рюень розвитку громадського характеру ¡ зм¡сту прац¡, якого, пройшовши низку законом¡рних етап¡в, воно, нареот, досягло, означае, зокрема, що нин вже зна-чим¡сть власних результата д¡яльност¡ кожного визначаеть-ся включеныстю в сукупну працю. Причому виробнич¡ цикли включають вузли, значно вщдалеш один в¡д одного, кожен з яких бере участь у конкурентна боротьб¡ на своему ярус¡ господарювання. Кардинальн зм¡ни глобального масштабу охоплюють найважливЫ опорн¡ для св¡тоустрою напрямки життедтльностк 3 ¡ншого боку, форми господарського вщ-
oкpемлення тa poзпoдiлy пpaцi rpyнтyютьcя нa пpивaтнoмy iнтеpеci i пpивaтнiй влacнocтi, a тому фiкcyютьcя piзнoмa-нiтними влacникaми, cеpед якиx вcе пoмiтнiше poль áaraTO-нaцioнaльниx кopпopaцiй i вплив pегioнiв, дивеpcифiкaцiя дЬ яльнocтi якиx бyдyeтьcя зaлежнo вiд кoнкpетнoï кoнфiгypaцiï iнтеpеciв. Ó цiй cитyaцiï зaбезпечення i пpocyвaння гpoмaд-cькиx i пpивaтниx iнтеpеciв виявляютьcя вcе бiльш взaeмo-зaлежними, a мoделi взaeмoдií' - вм бiльш piзнoмaнiтними.
Дiaпaзoн pегioнaльнoí' гocпoдapcькoí' пoлiтики шиpше, нiж це зaзвичaй уявляють. Пpи цьoмy, вивчaючи вплив кyльтyp-ниx пapaметpiв нa пpoцеcи гocпoдapювaння, тpебa мaти нa вигляд, щo, з oднoгo 6o^, i caм етнoгенетичний шляx не мo-же виcтyпaти ocтaтoчним, зaвеpшеним. Йoгo диcкpетнicть ycклaднюe ycвiдoмлення мoментiв йoгo пеpелoмy, пpинци-пoвoï oбopoтнocтi i мiнливocтi. З iншoгo 6o^, етнoгенез зo-вciм не е мoнoлiнiйним, y ньoмy пoeднyeтьcя pяд тенденцiй (виcxiдниx i низxiдниx, пpoгpеcивниx i циклiчниx, ocнoвниx i пiдлеглиx, явниx i пpиxoвaниx]. Зpoзyмiлo, в зoнax Ытен^в-ниx мiжетнiчниx кoнтaктiв немae cенcy шyкaти «чиcтi» етнo-cи. Pегioни з'еднують cyбcтpaти i coцioкyльтиpнi cтилиcтики, в тoмy чи^ - пopiвнянo бiльш paнньoгo (з ^eï тoчки зopy «кopiннoгo»] i пopiвнянo бiльш пiзньoгo («пpийшлoгo»] нacе-лення, якi в piвнiй мipi неcyть ^oí мoделi cycпiльнoгo poзви-тку. Пеpеcелення, мiгpaцiя, деpжaвнa i pегioнaльнa пoлiтикa poблять cильнiший вплив нa ycклaднення етнiчнoí' CTpy^y-pи тa íT неoднoзнaчнicть. Paзoм з тим i внyтpiшнi пpoцеcи етнoгенезy включaють пеpioди пoдiлy aбo ущтьнення. Дo-мiнaнтa icтopикo-кyльтypнoгo пpocтopy в pегioнaльнiй пo-лiтицi тa деpжaвнoмy бyдiвництвi, пoв'язaнa iз «мicцем poз-витку», pyxливa: pеaгye нa зoвнiшнi i внyтpiшнi iмпyльcи, мae cxильнicть дo пocилення впливу кyльтypи (i cкopoченню -poлi пpиpoди], нapештi, caме «мicце poзвиткy» пoмiтнo ixwp-ше етнiчнoгo apеaлy тoгo чи ^ix^o нapoдy. Зa paxyнoк пo-шиpення бaзoвиx цiннicнo-cмиcлoвиx кoмплекciв нa цьoмy piвнi pегioн нaбyвae фopми кyльтypнo-цивiлiзaцiйнoгo cвiтy, дoля кoтpoгo ïx чacтo визнaчaeтьcя cилoю виxiдниx iмпyль-ciв, геoпoлiтичними oбcтaвинaми (якicтю зoвнiшньoгo ви-клику, нaявнicтю coюзникiв, etc.], piвнем тa якicтю кеpyвaння. Kyльтypнo-цивiлiзaцiйнi cвiти втiлюють пoeднaння зaгaль-нoлюдcькoгo i кoнкpетнo-cпецифiчнoгo пoчaткy, збaгaчy-ючи cкapбницю люд^^Т мaтеpiaльнoï i дyxoвнoï кyльтypи, oб'eднyючи вpaжae piзнoмaнiтнicть iндивiдyaльниx i гpyпoвиx пpaгнень, пiдпopядкoвyючи ïx гoлoвнoмy вектopy i фopмyючи pиcи збеpеження, пеpедaчi, icнyвaння тa poзвиткy бaзoвиx цiннicнo-cмиcлoвиx кoмплекciв. Зa paxyнoк цьoгo фopмy-eтьcя кyльтypa людcькиx вiднocин (зaгaльнa вoля, нopми пo-ведiнки, coцiaльнi тaбy, пpoдyктивнi тpaдицiï тa iн.]. Дiяльнicть ж людини не зaмикaeтьcя в дocягненнi вyзькиx цiлей ЫдивЬ дyaльнoгo i гpyпoвoгo егoïзмy, a знaxoдить мicií' бтьш ixwpo-кoгo гpoмaдcькoгo дiaпaзoнy. ^и цьoмy мiцне coцioкyльтyp-не пiдcтaвy екoнoмiчнoгo poзвиткy пеpедбaчae збеpеження i poзвитoк в oкpемo взятiй ^aírn i в cвiтi в ц^му кyльтypниx вiдмiннocтей i нopм, визнaниx в дaниx yмoвax cпpaведли-вими, тобто бaзyютьcя нa цiннicнo-cмиcлoвиx кoмплекcax cвoгo кyльтypнo-цивiлiзaцiйнoгo cвiтy.
Poль кoжнoгo з кyльтypнo-цивiлiзaцiйниx cвiтiв визнa-чaeтьcя йoгo бaзoвими цiннicнo-cмиcлoвими кoмплекca-ми. Пpи дoмiнyвaннi в ниx близькocтi y cвiтocпpийняттi cтвo-
pюютьcя пiдcтaви для кoмплiментapнocтi, щo виявляeтьcя y cпiвпpaцi тa кooпеpaцiï. З oднoгo бoкy, цiннocтi cклaдaють фyндaментaльне змют якocтi геocтpaтегiчнoï кoнкypенцií'. З ^mono ж, aктyaльне вплив з взяттям чyжиx pеcypcниx бaз нa ocнoвi метoдoлoгiй гнyчкoю влaди, м'якoï ^ли, непpямиx дiй i т.п., - вiдcилae дo пoтенцiaлy цiннicнoгo yпpaвлiння. Зo-кpемa, пocтмoдеpнiзaцiя cycпiльнoгo життя - пpoцеc змiн, щo пеpедбaчaють cпiвicнyвaння, пеpетин i взaeмне pезoнy-вaння caмиx piзниx тенденцiй, cеpед якиx (вcyпеpеч пoпеpе-днiм мoделям opгaнiзaцií' тa yпpaвлiння життeдiяльнocтi] вже жoднa не мoже пpетендyвaти нa виняткoве знaчення, щo дo-звoляe без шкoди aбcтpaгyвaтиcя вiд ^ix^x. Йдетьcя пpo нoвi типи пpиcтpoю, щo пеpедбaчaють зняття жopcткиx меж. ^и цьoмy, з oднoгo 6o^, дoвoдитьcя oxopoняти те, щo pa^-ше здaвaлocя непopyшним, вiчним. З ^mono ж - кoжен мoже вибиpaти близьке i cпiвзвyчне мме для ньoгo з piзниx епox i coцioкyльтypниx cтилicтик. Paзoм iз тим poль цiннicнoгo нa-пpямкy кoнкypенцií' кyльтypнo-цивiлiзaцiйниx cвiтiв piзнa.
Як вiдoмo, тpaдицiйнa кyльтypa aгpapнoгo cycпiльcтвa pе-aлiзoвyвaлa ocнoвнy фyнкцiю yпpaвлiння iнтелектyaльнoю дЬ яльнicтю в paмкax фopмyли «poби тaк, тoмy |щ| тaк poбилocя дo тебе». B iндycтpiaльнoмy cycпiльcтвi з кyльтypoю мoдеpнy гoлoвним нaпpямкoм yпpaвлiння бyлo «poби тaк, 6o це pa^-oнaльнo». Для пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa xapaктеpний пщжщ «poби тaк, 6o це ефективнo». Пpичoмy ефективними мoжyть бути caмi piзнi пapaдигми здiйcнення yпpaвлiнcькиx кoмпoзицiй. Kyльтypa пocтмoдеpнy пocтiндycтpiaльнoгo cyc-пiльcтвa пpинципoвo вiдкpитa, деiдеoлoгiзoвaнa, ненacиль-ницький, бaзyeтьcя нa poзвиткy пеpевaг, a не л^вдацп недo-лiкiв. Ó цьoмy - í'í пpoвiдне вщмЫу, тoмy ця oзнaкa пpoнизye у^ыну opгaнiзaцiю i yпpaвлiння дiяльнicтю, ocoбливo - iмa-нентнoí' епoci дiяльнicтю iнтелектyaльнoí'. Bеликий пеpелiк вщ-бyвaютьcя кapдинaльниx змiн дocить чacтo фoкycyють y ви-знaчення пocтмoдеpнoí' тpaнcфopмaцiï a6o пocтмoдеpнiзaцiï, щo мae дoвгий pяд влacниx xapaктеpиcтик, ocoбливocтей i влacтивocтей. Ixня icтoтнa чacтинa виниле з ocoбливoc-тей iнфopмaцiйнoï еpи, пoeднaнoí' з пiдвищенням знaчення екoнoмiки знaнь i дiяльнocтi кoгнiтapiaт з йoгo ocoбливocтя-ми цiннicнo-cмиcлoвиx iepapxw (якi rpyнтyютьcя нa пoчyттяx влacнoí' гiднocтi, гopдocтi зa cвoю poбoтy, пpoфеcioнaлiзмy тa пеpекpеcлюють пiдxoди, зacнoвaнi нa пiдлеcливocтi, cеpвiль-нocтi, дoгiдництвi тoщo] з вiдпoвiдними cтимyлaми. Зpoзy-мiлo, пpи цьoмy, з oднoгo бoкy poбoтa втpaчae якicть eдинo-гo мipилa життeдiяльнocтi (якщo paнiше i ocвiтa - пiдгoтoвкa дo не'', i пенciя - плaтa зa не'], з iншoгo - тим тюнше í'í iнте-гpoвaнicть y iншi cфеpи життeдiяльнocтi, знaчнiше дифyзiя нaвичoк з oднieï cфеpи cycпiльниx вiднocин в iншi. Biдпoвiд-нo, для coцiaльнo-екoнoмiчнoгo (зoкpемa - гocпoдapcькoгo) ycпixy нacyщним cтae пеpеxiд вiд пpевaлювaння звичoк i сте-pеoтипiв диpективнoгo aдмiнicтpyвaння дo пpaктик i теxнoлo-гiям cтимyлювaння: нa iндивiдyaльнoмy piвнi - дiяльнocтi, нa гpoмaдcькoмy - бaжaниx тpaнcфopмaцiй. Пoбyдoвa ж мoде-лi фopмyвaння cтимyлiв iнтелектyaльнoï дiяльнocтi дoзвoляe видiлити в ый елементи безпocеpеднi (виpoбництвo, пoтpеби, iнтеpеcи, cтимyли, зaцiкaвленicть, cтaвлення дo пpaцi, твopчa aктивнicть] i непpямi (oпocеpедкyвaння cтимyлiв впливoм нa-вичoк, цiлей i цiннocтей, пocилення poлi мoтивiв]. Bичеpпaння пoтенцiaлy пpямиx вaжелiв cтaвить зaвдaння бiльш aктивнoгo
викopиcтaння непpямиx. Вщ кoмплекcy фopмyвaння cтимyлiв cлiд вдозняти cиcтемy ïx pеaлiзaцiï y гocпoдapcькiй пpaктицi (влacне cтимyлювaння), якa oxoплюe пiдcиcтеми poзпoдiльнy i вiдтвopювaльнy, a тaкoж cтимyлювaння бiльш пoвнoгo poз-витку здiбнocтей i пiдвищення зaцiкaвленocтi. Ocкiльки в co-цiaльниx кoмyнiкaцiяx здiйcнюeтьcя пеpедaчa не тiльки «Ы-cтpyкцiй», a й «цiннocтей», «iдеaлiв», «cмиcлiв», тo пpи цьoмy фopмyютьcя не тiльки paцioнaльнi, aле й ippaцioнaльнi c^na-дoвi життeдiяльнocтi [Эб-ЗЭ].
У coцioкyльтypниx тpaдицioнaлiзмi i мoдеpнi, в пoлiтич-ниx клacицизмi i бapoкo, щo cтaвлять цiлicнicть (Toвapи-cтвo, Деpжaвa, Cиcтемa) вище oкpемoгo i ви^ють пеpевa-гу paцioнaлicтичнy pитopикy ocoбиcтicнoí' екcпpеciï, твopчoмy caмoвиpaженню oкpемoгo нaв'язyeтьcя пpoкpycтoве лoже зoвнiшнix кaнoнiв i oбмежень. Пpичoмy теopетичне вщштов-xyвaння кnacицизмy вiд бapoкo лише дoзвoляe яcнiше пoбa-чити ïx от^нють в цьoмy. ^м вaжливiше для кoнкpетизaцií' пеpcпектив пocтмoдеpнy звеpнyтиcя дo влacтивoí' для ньoгo втpaти фopмaми ïx пеpвicнoí' чи^тти тa визнaченocтi. Taк, пo-лiтичне i coцiaльне poкoкo - це i «нижнм пoвеpx» (cлoвaми С. Koзлoвa) клacицизмy, i cпpийняття pиc бapoкo. Упpaвлiнcьке миcтецтвo poкoкo - ^ono poдy пoвcякденнicть клacицизмy, гали пеpейшoв вiд клacицизмy виcoкий iдеaл пpиpoднoí' i cyc-пiльнoï впopядкoвaнocтi вiднocин, дoпoвнений вишyкyвaння-ми бapoкo з елементaми ïx же невпopядкoвaнocтi. Дo cym^-нoгo звyчaння пiднocитьcя iнтимнa, iндивiдyaльнa, пpивaтнa, бyденнa життeдiяльнicть. Для збеpеження ж ïï неoбxiдним е некoнфpoнтaцiйний пopядoк взaeмoвiднocин oйкyмени з йo-гo гapмoнiйними пpoявaми в piзниx cфеpax cycпiльнoгo жит-тя. У цьoмy cенci т.зв. «глoбaльний cепapaтизм» i кoнкypенцiя кyльтypнo-цивiлiзaцiйниx cвiтiв зi ^oï^ мoделями життеу-cтpoю i бaзoвими цiннicнo-cмиcлoвими кoмплекcaми - це i нaпpямoк пoдoлaння гopезвicнoгo «кiнця icтopií'». Гpaвцi Вели-кoí' Гpи в геocтpaтегií' - виключнo тi, y кoгo е cвoя влacнa ган-цептyaльнicть: кyльтypa, вipoвчення, iдеoлoгiя, цивiлiзaцiйний кoд, етига. Koнцептyaльнicть геoпoлiтичнoгo aнaлiзy дoзвo-ляе пpедcтaвити кapтинy глoбaльнoí' кpизи y фopмaтi «великoï шaxiвницi», де пoпapнo cтикaютьcя oнтoлoгiчнi пpoтилежнocтi i пеpемoжцем y кoнкypентнiй бopoтьбi cтaне той, чий Haдпpo-ект в змoзi, нacaмпеpед, зaбезпечити мaкcимaльнy пpивa-бливють. A ocoбливocтi пеpеciкaння пpивaтнoгo тa глoбaль-нoгo фopмyютьcя pегioнaми
Пpи цьoмy piзнi деpжaви пo-piзнoмy кoмбiнyють piвнi yпpaвлiння, викopиcтoвyють мoжливocтi pегioнaльнoï norno-дapcькoï пoлiтики в пеpcпективi, щo вiдкpивaeтьcя в З тиcя-чoлiттi. Пpи вiдбopi кoнкpетниx фopм пoтpiбнo вpaxoвyвaти бaгaтoвiкoве cпopiдненicть людини i пpиpoди, coцiaльнi нop-мaтиви тa пpиpoднo-геoгpaфiчне cеpедoвище. I cкopoчен-ня деpжaвнoгo втpyчaння в екoнoмiкy зoвciм не зaвжди piв-нoзнaчнo зменшенню кopyпцií' тa бюpoкpaтизмy. Бтьш тoгo, деякi недеpжaвнi гpaвцi мoжyть cтвopювaти yмoви ще бть-ix^o вiдчyженoгo cтaнy людини.
Oтже, пpи здiйcненнi пocтcyчacнoí' мoдеpнiзaцïí ^oc^o-деpнiзaцií') pегioнaм пoтpiбнo не ycyвaти недoлiки, a нapo-щyвaти пеpевaги, вpaxoвyючи iмпеpaтив Г. фoн Феpcте-pa «Poби зaвжди тaк, щoб poзшиpити мoжливocтi кoжнoгo нacтyпнoгo вибopy. Пpизнaй явну непoвнoтy, oбмеженicть i cyб'eктивнicть вcякoгo iндивiдyaльнoгo знaння». Kеpiвник
не в змoзi зaйняти пoлoження «^д cyтичкoю» i йoмy не пщ cилy тoчнo пеpедбaчити yci ^^craa cвoeï yчacтi у гpi. O^ же, пoтpiбнo кoпiткa poбoтa з кyльтивyвaння poзвивaючo-гo cеpедoвищa, пiдтpимкa пpoцеciв caмoopгaнiзaцïí вiдпo-вiднo кoнтypy кoopдинaцiï (внyтpiшнi взaeмoзв'язки oб'eктa yпpaвлiння) i кoнтypy caмoвpядyвaння (зoвнiшнi взaeмoди), cтpaтегiчне бaчення тa мoтивyвaння. Kpитеpiй poзмежyвaн-ня циx кoнтypiв - cyмicнicть iнтеpеciв, нacaмпеpед - бтьш-менш зaгaльниx i iндивiдyaльниx, i^o i фiкcyeтьcя в пpин-ципax пyблiчнo-пpивaтнoгo пapтнеpcтвa, якi, пеpш зa вcе, pеaлiзyютьcя зa дoпoмoгoю меxaнiзмiв деpжaвнo-пpивaт-нoгo пapтнеpcтвa. Пpичoмy cтвopення пpoектy poзвиткy pе-гioнaльнoгo ^acrapa, poзpoбкa cтpaтегïí i тaктики пеpетвo-pень, здiйcнення змiн пpипycкaють не ттьки вiдoбpaження зaгaльниx зaкoнoмipнocтей (у пеpшy чеpгy, тенденцiй глoбa-лiзaцiï, пocтмoдеpнiзaцïí як мoдеpнiзaцiï в yмoвax пocтcyчac-нocтi, iнфopмaтизaцïí) пoвиннi вpaxoвyвaти у мipy кoнцентpa-цп нa «пoлюcax cили» визнaчaють pеcypciв (iнтелектyaльниx, фiнaнcoвиx, yпpaвлiнcькиx тa iн.) не ттьки cтиxiйне фopмy-вaння зoн зaнепaдy, pегpеcïí, депpеciï, aле i пpямy зaцiкaвле-нicть лiдеpiв в ïx icнyвaннi тa poзвиткy.
Bлacне, aнклaви iнфopмaцiйнoï iнтелектoемнoï з вим-ким cтyпенем cеpвiciзaцii (у тому чи^ вaлютнo-бaнкiвcькoï) cтpyктypи екoнoмiки i мoжyть якocь icнyвaти виключнo зa нa-явнocтi тa pегioнiв i^po^no пpoмиcлoвoгo виpoбництвa з дoмiнyвaнням pеaльнoгo cектopa, i coцioгocпoдapcькиx pе-зеpвaцiй з екзoтикoю зaгнивaючиx yклaдiв, cтpyктypними пpoблемaми i cклaдyвaння глoбaльниx вiдxoдiв. I cпpoби чacт-кoвoï мoдеpнiзaцï'' iнфpacтpyктypи, пiдвищення piвня тa Ытен-cивнocтi вкnюченocтi в cиcтемy cвiтoгocпoдapcькиx зв'язкiв в ocтaнньoмy випaдкy веде лише дo пpиcкopення вимивaн-ня нaйбiльш oбдapoвaниx, виcoкoквaлiфiкoвaниx, aктивниx i т.д. кaдpiв, пocилення oбcлyгoвyючoгo центpaльнi виpoбни-чo-cпoживчi цикли xapaктеpy мicцевиx фaктopiй. Pегyлюючi cтpyктypи тaкoж виявляютьcя cxильними ^е''' ж oцiнкoю, ви-cтyпaючи yчacникaми пpoцеciв i вoлoдiючи нacтiльки ж не-дocкoнaлим poзyмiнням cитyaцï'' Ixнi дГ'' чacтo ведуть дo непе-pедбaчениx нacлiдкiв, яю мaють пoзaекoнoмiчний cенc Taким чинoм, в pегioнaльнiй гocпoдapcькiй пoлiтицi пoтpiбнo poз-piзняти тpи piвня 1) фyндaментaльнi пpинципи yпpaвлiння; S) шляxи ïx втiлення, З) coцiaльне cеpедoвище yпpaвлiння. Пpи цьoмy poзмежyвaння piзниx метoдiв yпpaвлiння не cлiд дoвo-дити дo ïxньoгo oднoзнaчнoгo пpoтиcтaвлення.
З oднoгo бoкy, в yмoвax пocилення poлi cycпiльcтвa знaнь тa iнтелектyaльнoï дiяльнocтi нaйбiльш зaтpебyвaнi pегio-нaльнi клacтеpи, якГ cпиpaютьcя нa нayкoвo-ocвiтньo-ви-poбничi кoмплекcи. ВГД фopмyвaння тa фyнкцioнyвaння нa-yкoвo-ocвiтньo-виpoбничиx гамплекав в чoмy зaлежить як piвень життя нacелення, тaк i мюце кpaïни в cиcтемi мiжнa-poднoгo пoдiлy пpaцi. Пpи цьoмy, з oднoгo бoкy, якicть yпpaв-лЫня знaннями чacтo зyмoвлюe ycпix не ттьки пpoведення нoвoï мoдеpнiзaцiï в пocтcyчacниx yмoвax, aле i cтвopення нaдiйнoï ocнoви пoдaльшoгo coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poз-витку. З iншoгo ж - cy^^ витpaти нa фiнaнciaлiзaцiï i œp-вiciзaцiю гocпoдapювaння, a тaкoж нa cтвopення aнклaвiв «нoвoï екoнoмiки» дaлекo не зaвжди вiдпoвiдaють oчiкyвa-ним pезyльтaтaм i, вiдпoвiднo, е випpaвдaними в глoбaль-нoмy мacштaбi. Tим чacoм не тГльки змют кoжнoгo з ïx еле-
ментiв нayкoвo-ocвiтньo-виpoбничиx гамплекав, a й якicть ïx взaeмoзв'язкy, зaбезпечення cиcтемнocтi вiдчyвae тpaнc-фopмaцiï icтopичнoгo piвня [ЗЗ-З9].
Tpивaлий чac нayкa й ocвiтa були дoдaткoвo дo пpoдyк-тивнoï пpaцi, пpoте вже йoгo пpoмиcлoвa cтaдiя кapдинaльнo змiнилa cтaвлення i вимoги дo ïx якocтi тa poлi. Пoдaльшi ж тpaнcфopмaцïí вели дo пеpетвopення тa ocвiти (caмoocвiти] в безпеpеpвний пpoцеc, i нayки в пеpшy (пpoвiднy] пpoдyктив-ну cилy cycпiльcтвa чеpез пoлoження безпocеpедньoï пpo-дyктивнoï cили. Для вивiльнення cвoгo твopчoгo пoтенцiaлy нayкa знaxoдить xapaктеpиcтики пocтнеклacичнoï, Ытефую-чи метoди i мoжливocтi piзниx cфеp знaння. Пpи цьoмy, з oд-нoгo бoкy, нayкoвo-ocвiтнi cтpyктypи кoмплекcy зoбoв'язaнi нaдaвaти якюн пocлyги cвoгo пpoфiлю, виxoвyючи (мме yтвopюючи, фopмyючи] людини не ттьки як нociя тoвapy po-бoчa cилa, a й як ocoбиcтicть, гoтyючи дo зycтpiчi з виклигами пocтcyчacнoгo piвня, a iншoгo - для цьoгo неoбxiднo cпиpa-тиcя нa шиpoке зaлyчення зaцiкaвлениx в pезyльтaтax пщ-гoтoвки пpедcтaвникiв piзниx гpyп. Óпpaвлiння iнтелектyaль-нoю дiяльнicтю cтae пpи пocиленнi в глoбaльнoмy мacштaбi cтpyктypиpyющегo, cиcтемoyтвopюючoгo знaчення cym^-cтвa знaнь cтae виpiшaльним нaпpямoм ycпixy coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy cycпiльcтвapегioнy. Йoгo мiciя - poз-винути, вивiльнити тa aктивiзyвaти твopчий iнтелектyaльний пoтенцiaл, cпиpaючиcь нa кapдинaльнo piзнoякicнi pеcypc-нi бaзи тa Ытефуючи не тiльки iмaнентнi мoжливocтi, aле й ефективнi тa здaтнi дo poзгopтaння в нoвиx yмoвax мoмен-ти coцiaльнoгo cпaдщини пoпеpеднix мoделей (нacaмпеpед, нaпpaцьoвaниx Tpaдицieю i Moдеpнoмy). Óпpaвлiнcькoгo теxнoкpaтизмy з йoгo «xoлoдним», «oб'eктивyвaти» yпpaв-лiнням i пpiopитетним вимoгoю викoнaвcькoï лoяльнocтi не-дocтaтньo: вiн не в змoзi вивтьнити веcь твopчий пoтенцiaл пpaцiвникa зoкpемa i cycпiльcтвa як цiлoгo.
Biдпoвiднo, уявлення пpo cycпiльcтвo i pегioн зaгaльнo-гo блaгoпoлyччя cьoгoднi зв'язyютьcя, cкopiше, з цЫню-нo-cмиcлoвими кoмплекcy не неpoбcтвa i cпoживaцтвa, a твopення i твopчoгo пoшyкy. Це opieнтye не тaк нa ^упчен-ня piзнoмaнiтниx coцiaльниx yтpимaнцiв i ïxньoï oбcлyги, a нa aктивнy пiдтpимкy твopчocтi (нacaмпеpед, iнтелектyaльнoгo i дyxoвнoгo) з pеaлiзaцieю пpiopитетy людини, ïï пpaв i œo-бoд; coцiaльнoï cпpaведливocтi, тoбтo coцiaльнoï piвнocтi людей y пpaвax i мoжливocтяx; coлiдapнocтi, щo poзyмieтьcя як виpaз cпiльнocтi людcтвa i cпiвчyття дo жеpтв неcпpaведли-вocтi. Biдпoвiднo, екoнoмiкa, зacнoвaнa нa знaнняx, тpaнc-фopмye вимoги дo якocтi меxaнiзмiв pегioнaльнoï pеaлiзaцïí пyблiчнo-пpивaтнoгo пapтнеpcтвa, нacaмпеpед y пpoцеcax виpoбництвa i yпpaвлiння. Пpи цьoмy icтoтнo змiнюютьcя в pегioнax звичнi для iндycтpiaльниx i дoiндycтpiaльниx циклiв iepapxiï: пo-пеpше, pезyльтaти бiльше зaлежaть вiд зacтocy-вaння iннoвaцiйниx iдей, нiж вiд фiзичнoï cили, cпpитнocтi a6o витpивaлocтi. ^^pyre, викopиcтaння виcoкиx теxнoлoгiй вaжливiше, шж пеpеpoбкa cиpoвини a6o дешевизнa poбoчoï cили. Iннoвaцiйний пpoцеc, зacнoвaний нa твopчoмy rn^o-дi дo poáo™, взaгaлi вимaгae iнiцiaтивнoгo, виcoкoквaлiфi-кoвaнoгo, виcoкoмoтивoвaнoгo пpaцiвникa, якoгo cиcтемa-тичнo зaлyчaють дo пpийняття yпpaвлiнcькиx i теxнoлoгiчниx piшень. Paзoм iз тим cкopoчення poзpивy мiж piвнями co^-aльнoгo poзвиткy тa екoнoмiчнoгo зpocтaння немoжливo дo-
cягти без цiлеcпpямoвaнoï пoлiтики взaeмoдiï pегioнiв i rap-пopaцiй. Ó poзвиткy ж i aктивiзaцïí нayкoвo-iнтелектyaльнoгo кoмплекcy icнye i мaca piзнoмaнiтниx cклaдoвиx, якi пеpед-бaчaють caмocтiйний aнaлiз, i ^osp^^c^ зaгaльниx мето-дiв cтимyлювaння пpaцi тa yпpaвлiння дiяльнicтю. Ix нaклa-дення oдин нa oднoгo i дiaпaзoн мoжливocтей зacтocyвaння, ocoбливo - в yмoвax пеpетинy тpендiв пocтcoцiaлicтичниx i пocтiндycтpiaльниx пеpетвopень пpямo вимaгae викopиc-тaння кyмyлятивнocти зycиль cycпiльcтвa, pегioнy тa бiзнеcy.
Пiд cтpyктypocтвopюючим тиcкoм глoбaльнoгo мacштa-6y з бoкy cycпiльcтвa знaнь знaти бтьше вcix безпocеpедньo oзнaчae бути пoпеpедy вcix. Biдпoвiднo, з oднoгo 6o^, cyc-пiльне виpoбництвo вже не вимaгae мacштaбнoгo зaлyчення фiзичнoï пpaцi, щo бaзyeтьcя нa мycкyльнoю cилoю, з Ы|±ю-гo, - cycпiльний yклaд збiльшye знaчення нетpyдoвиx вимipiв життя. Paзoм iз тим cтвopюютьcя пеpедyмoви для кapдинaль-нoï змЫи i змicтy пpaцi, де вге пoмiтнiше cтae визнaчaльнa poль poзyмoвoï дiяльнocтi. Пpaця пocтyпoвo пеpеpoджyeтьcя в твopчicть (яке бaгaтьмa aнaлiтикaми poзглядaлocя як не-пpaця]. Paдикaльнo зм^ют^я i cтимyли yчacтi в ый. Пpи цьoмy пiд впливoм якocтi дoмiнyючиx вiднocин cyб'eктивний, людcький фaктop вiдтвopення вcе aктивнiше пoчaв cпpий-мaтиcя в кoнтекcтi людcькoгo ^п^талу. Taким чинoм, з oднo-no бoкy, це вiдoбpaжaлo йoгo зpocтaюче знaчення i кaпiтaлo-пoдiбнicть. З ^mono ж - caм пpинцип пpивaтнoï влacнocтi, як i тoвapний xapaктеp виpoбництвa, вcе пoмiтнiше oбмежyвaв-cя тpaнcфopмaцiями coцiaльнo-екoнoмiчнoгo cеpедoвищa, взaeмoдieю з iншими кoнтpaгентaми i неoбxiднicтю введення елементiв ïï cегментaцïí, pегyлювaння тa плaнyвaння.
Biдпoвiднo, pегioнaльний piвень pеaлiзaцïí пyблiчнo-пеp-coнaльнoгo пapтнеpcтвa дoзвoляe yтoчнити пoлiтикo-екo-нoмiчний вектop пеpетвopень: чи будуть вoни пiдпopядкo-вaнi зaвдaнням нaйбiльш пoвнoгo зaдoвoлення пpивaтнoгo егoïcтичнoгo iнтеpеcy a6o ж (y тому чиcлi i з йoгo aктивним викopиcтaнням] oпинятьcя cпpямoвaними нa виpiшення нa-бaгaтo бiльш кapдинaльниx зaвдaнь гpoмaдcькиx безпе-ки тa poзвиткy. Пpи oптимiзaцiï yпpaвлiння в cфеpi виcoкиx теxнoлoгiй нayкoмicткиx галузей це ocoбливo cyттeвo. Hociï твopчиx здiбнocтей i виcoкoгo iнтелектyaльнoгo пoтенцiaлy, як пpaвилo, вимoгливi дo yмoв дiяльнocтi i чyйнi дo цiннicнo-cмиcлoвиx iepapxiй. B ïx мoтивaцiйниx iepapxiяx пoмiтне мю-це зaймaють пoчyття пpoфеciйнoï гopдocтi, влacнoï T^ocú opieнтaцïí нa caмoвдocкoнaлення i caмoocвiтy, мoжливocтi твopчocтi тa пiдвищення квaлiфiкaцiï тoщo.
Paзoм iз тим пiдчac iнвеpciйнi явищa неклacичнoï тpaнc-фopмaцiï дoзвoляють бiльш пoвнo викopиcтoвyвaти нaявнi пеpетвopенi coцiaльнo-екoнoмiчнi фopми в пpoцеci coцiaль-нoгo yпpaвлiння, кoли нaявнicть бiльшoï кiлькocтi кеpoвaниx пpoцеciв пpизвoдить дo неoбxiднocтi ïx iepapxiчнoï opгaнiзa-цiï, тoбтo дo вiдтвopення пiдxoдy iepapxiчнocтi cтpyктyp пopяд з пoбyдoвoю меpежевиx, мaтpичниx тa iн. A CTpy^ypa кеpo-вaнoгo oб'eктa в гажнт cиcтемi екoнoмiки вимaгae вiдпo-вiднocтi cтpyктypи yпpaвлiння iм. Пpи цьoмy ефективнicть фyнкцioнyвaння тaкиx ^стем зaлежить вiд збaлaнcoвaнoc-тi вcix лaнoк i ïx cвoeчacнocтi тa pитмiчнocтi взaeмoдïí. Для cтpyктypyвaння екoнoмiки тa opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx тpaнcфopмaцiй вcе бты^^ знaчення нaбyвaють клacтеpи екoнoмiки знaнь, теxнooзбpoeнicть poбoчoгo мicця, opгaнiч-
на структура каглталу, др^носермного виробництва, коопе-рацт, взаемозалежнють ¡ взаемоЫтегрованють промисло-вих вузлю ¡ стадм технолопчних процесс.
Нишшшй розрив у рюнях розвитку домЫуючих ¡ вщстаю-чих такий, що шанси останых зводяться до отримання статусу обслуговуючоУ економки. Разом ¡з тим для деяких еле-ментю господарськоУ структури саме закритють ¡ е фактором ф¡ксац¡í вщсталостк Баланс складових в¡дкритост¡ ¡ закри-тост¡, можливостей постринкового механ¡зму та публнно-приватного впливу передбачае форми поеднання енерги приватного прац¡ та пщприемництва з гнучким державним регулюванням. Налаштування державного управл¡ння ще раз нагадуе про наявн¡сть трьох головних вимрв: забезпе-чення ¡ндив¡дуальних ¡ прав людини, п¡днесення соц^льно-економнного добробуту та пол¡тичноí св¡домост¡. Ц напрям-ки взаeмопов'язан¡, при цьому, наприклад, високий р¡вень вкладень в осв^у та профес¡йну п¡дготовку, науку, охорону здоров'я ¡ соц¡альне забезпечення працюниюв - нев¡д'eмна риса перетворення людського потенцвлу в людський фактор, а також його розширеного вщтворення. Разом ¡з тим ¡с-тотно на можливост¡ розвитку та використання потенцвлу рег¡ону впливае його ¡мщж. У свою чергу, тенденци до ста-новлення в глобальному масштаб¡ сусп¡льства знань по-силюють значення ¡нтелектуальноУ складовоУ продуктивних сил, пщвищують затребуван¡сть творчоУ активност¡ та ¡нфор-мац¡йноí гнучкост¡. Це створюе передумови розширення дв-пазону впливв в дус¡ в¡кна Овертона ¡з забезпеченням плавного зсуву сприйняття внесених пщходю в¡д неприйнятних до привабливих, сприйманим як природы, через стадп вщ обу-рення до визнання ¡ перетворенню в норму з формуванням нових комплекса традиц¡й, ¡деолог¡й ¡ м¡ф¡в. Що своею чертою пщвищуе вимоги до соц^льно-економнноУ регюналис-тики для створення продуктивного трансформацмного вектора та ефективного застосування принципа ¡ механ¡зм¡в зд¡йснення публ¡чно-приватного партнерства при глобаль-них тенденц¡ях до посилення структуруючого значення сус-п¡льства знань ¡ багатовим¡рност¡ господарювання.
Висновки
При цьому якщо в понятп району акцент робиться пере-важно на географнну визначен¡сть, то трактування регюну прямо вказуе на адм¡н¡стративно-управл¡нську складову.
Нин глобал¡зац¡я неминуче породжуе ¡ посилюе потенц¡ал як м¡жнац¡ональних корпорацй так ¡ репонал^ацп, як¡ д^ть багатор¡вневе ¡ р¡знояк¡сне, ¡н¡ц¡юючи нов¡ пласти вщповЬ дальност¡, ризик¡в ¡ можливостей в зд¡йсненн¡ публнно-при-ватного партнерства. Ц процеси активно включаються в трансформування свггу, де все результативнее взаемодЬ ють зав¡домо неоднорщы складов¡ п¡дчас кардинально р^-ноУ природи. Додатков¡ чинники зм¡ни балансу перспектив ¡ загроз при системному входженн кап¡талу також пов'язан¡ з поширенням принциповоУ ¡нформац¡йноí, пол¡тичноí, соцЬ альноУ, економ¡чноí в¡дкритост¡, що сприяе поширенню тех-н¡к стимулювання бажаних трансформацм, перетворених форм, забезпеченню позитивних мутацм.
Рег¡он формуеться ¡ проявляе себе як комплексне (з ба-гатьма вим¡рами) соц¡ально-економ¡чний прост¡р з¡ своею пом¡тною ¡сторико-культурною специф¡кою ¡ демографн-
ними рисами, як¡ в поеднаны з природними та соц^льно-¡сторичними чинниками визначають тип природокорис-тування, характер формування ¡ розвитку матервльних ¡ нематер¡альних сфер дтльноси а також пол¡тичн¡ схильнос-т ¡, в¡дпов¡дно, загальний цив¡л¡зац¡йний вектор розвитку, що зумовлюе наявн¡сть особливостей механвму зд¡йснення поеднання публнного та приватного ¡нтерес¡в.
Рег¡ональн¡ механвми публ¡чно-приватного партнерства покликан¡ дозволити актуальн проблеми фундаментального протир¡ччя. 3 одного боку, пщ впливом нових соц^льно-економ¡чних тенденц¡й (насамперед, вщповщних вимогам економ¡ки знань) активно посилюеться взаeмозалежн¡сть виробничих ланок, дисципл¡на взаемоди контрагент¡в, коо-перац¡я ¡ спвпраця партнер¡в. Той глобальний р¡вень розвитку громадського характеру ¡ змюту прац¡, якого, пройшовши низку законом^них етап¡в, воно, нарешт¡, досягло, означав, зокрема, що нин¡ вже значимють власних результат¡в д¡яльност¡ кожного визначаеться м¡сцем в сукупноУ працк Причому виробнич¡ цикли включають вузли, значно вщда-лен¡ один вщ одного, кожен з яких бере участь у конкурентна боротьб¡ на своему ярус¡ господарювання. Кардиналь-н¡ зм¡ни глобального масштабу охоплюють найважлив0 опорн¡ для св¡тоустрою напрямки життедтльностк 3 ¡ншо-го боку, форми розподту прац¡ Грунтуються на приватному ¡нтерес ¡ приватн¡й власносл, а тому ф¡ксуються рвномаыт-ними власниками, серед яких все помггыше роль багатона-ц¡ональних корпорац¡й ¡ рег¡он¡в, диверсиф¡кац¡я д¡яльност¡ яких будуеться залежно в¡д конкретно!' конф^рацп ¡нтересю. У ц¡й ситуаци забезпечення ¡ просування громадських ¡ при-ватних ¡нтересв виявляються все б¡льш взаемозалежними, а модел¡ взаемоди - все бтьш р^номанггними.
В¡дпов¡дно, економ¡ка, заснована на знаннях, трансфор-муе вимоги до якост механ¡зм¡в рег¡ональноí реалваци пу-бл¡чно-приватного партнерства, насамперед у процесах виробництва ¡ управл¡ння. При цьому ¡стотно зм¡нюються звичн¡ для ¡ндустрвльних ¡ до¡ндустр¡альних цикл¡в трудов¡ ¡ерархп: по-перше, результати б¡льше залежать вщ застосування ¡нновац¡йних ¡дей, н¡ж в¡д ф¡зичноí сили, спритност або витривалост¡. По-друге, використання високих технолопй важлив¡ше, н¡ж переробка сировини або дешевизна робочоí сили. 1нновафйний процес, заснований на творчому пщхо-д¡ до роботи, взагал¡ вимагае ¡н¡ц¡ативного, висококвал^-кованого, високомотивованого працвника, якого систематично залучають до прийняття управлЫських ¡ технолог¡чних ршень. Разом ¡з тим скорочення розриву мж р¡внями соцЬ ального розвитку та економнного зростання неможливо до-сягти без ц¡леспрямованоí пол¡тики взаемоди репонв ¡ кор-порац¡й. У розвитку ж ¡ актив¡зац¡í науковоНнтелектуального комплексу ¡снуе ¡ маса р^номанггних складових, як¡ перед-бачають самостмний анал¡з, ¡ своeр¡дн¡сть загальних мето-д¡в стимулювання прац¡ та управлЫня д¡яльн¡стю. 1х накла-дення один на одного ¡ д¡апазон можливостей застосування, особливо - в умовах перетину трендв постсоц^лютичних ¡ постЫдустрвльних перетворень прямо вимагае використання кумулятивности зусиль сусптьства, рег¡ону та бвнесу.
В¡дпов¡дно, рег¡ональний р¡вень реалваци публнно-пер-сонального партнерства дозволяе уточнити пол™ко-еко-ном¡чний вектор перетворень: чи будуть вони пщпорядко-
BaHi завданням найбтьш повного задоволення приватного егоУстичного Ытересу або ж (у тому числ! i з його активним використанням) мають бути спрямованими на виршення набагато бiльш кардинальних завдань громадських безпе-ки та розвитку. При оптимiзaцií упрaвлiння в сферi високих технолопй нaукомiстких галузей це особливо суттево. Носи творчих здiбностей i високого iнтелектуaльного потенцiaлу, як правило, вимоглив! до умов дГяльност i чуйн до цЫнюно-смислових Герархм. В Ух мотивaцiйних ieрaрхiях помггне мю-це займають почуття профеайноТ гордости власноУ пдностГ, орieнтaцií на самовдосконалення i сaмоосвiту, можливос-т творчост та пiдвищення квалГфкаци тощо. Отже, це без-заперечно пщвищуе можливост репонального управлЫня з опором на цЫнюно-смислов! комплекси.
МожливГ напрями подальших дослщжень. На нашу думку, пщвищення рГвня ефективност подальших наукових розвЬ док можна пов'язати з першочерговим дослщженням наяв-них репональних вщмЫностей та Ух вщбиття у проведены ре-пональноУ господарськоУ полГтики.
Список використаних джерел
1. Ещенко П.С. Куда движется глобальная экономика в XXI веке? / П.С. Ещенко, А.Г. Арсеенко. - К.: Знання УкраУни, 2012. - 479 с.
2. Кушлин В.И. Траектории экономических трансформаций / В.И. Кушлин. - М.: Экономика, 2004. - 310 с.
3. Jegatheesan V. The need for global coordination in sustainable development / V. Jegatheesan, J.L. Liow, L. Shu, S.H. Kim, C. Visvanathan // Journal of Cleaner Production. - Vol. 17. - Iss. 7. - 2009, May. -P. 637-643.
4. АналГз сталого розвитку - глобальний i репональний контексти: у 2 ч. / [за наук. кер. М.З. Згуровського]. - К.: НТУУ «КП1», 2009. -Ч. 2. - 207 с.
5. Параг Ханна. Как управлять миром. Власть в XXI веке. Кому она будет принадлежать? / Ханна Параг. - М.: Астрель, 2012. - 320.
6. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд. -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.
7. Шедяков В.6. Стратегические трансформации методологий социального управления в осуществлении общественных интересов культурно-цивилизационного мира / В.6. Шедяков // Плея. -2013. - №76 (№9). - С. 190-194.
8. Kurth J. Toward the Postmodern World / J. Kurth // Dialogue. -1993. - №2. - P. 8-13.
9. Омае К. Упадок национального государства: становление региональных экономик / К. Омае. - М.: Новый мир, 1999. - 290 с.
10. Шедяков В.Е. Евразийский разлом: парадоксы постмодернизации (журнальный вариант доклада на Сессии 333 «Европа на пороге 2000 года» Зальцбургского Семинара) / В.Е. Шедяков // Бизнес Информ. - 1996. - №10. - С. 3-9; №11. - С. 7-9.
11. Герасимчук З.В. Политика розвитку проблемних регюнв: ме-тодолопчы засади формування та реалкзаци / З.В. Герасимчук, В.Г. Полщук. - Луцьк: Настир'я, 2006. - 248 с.
12. Симоненко В.К. Регионы Украины / В.К. Симоненко. - К.: На-укова думка, 1997. - 264 с.
13. Гранберг А. Основы региональной экономики / А. Гранберг. -М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 495 с.
14. Дмитриева О.Г. Региональная экономическая диагностика / О.Г. Дмитриева. - СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1992. - 272 с.
1 5. Региональная политика России: концепции, проблемы, решения / В. Лексин, Е. Андреева, А. Ситников, А. Швецов // Программные методы регулирования территориального развития. -
1996. - №2. - С. 62-69.
16. Шедяков В.Е. Развитие регионалистики как предмета научных изысканий и учебной дисциплины - необходимость совершенствования управления общественными процессами / В.Е. Шедяков // ВУЗ. XXI век. - 2015. - №1. - С. 202-218.
17. Павлов В.1. Политика репонального розвитку в умовах ринковоУ трансформаци (теоретико-методолопчы аспекти та мехаызми реализаций / В.1. Павлов. - Луцьк: Настир'я, 2000. - 580 с.
1 8. Ускова Т.В. Управление устойчивым развитием региона / Т.В. Ускова. - Вологда: ИСЭРТ РАН, 2009. - 355 с.
19. Шилов В.В. Три подхода к понятию «регион» / В.В. Шилов // Регион: проблемы и перспективы. - 1997. - №4. - С. 50-51.
20. Бутко М. Проблеми реал^аци ¡нновацмноУ модел1 розвитку економ^и на репональному рвы / М. Бутко // Економка УкраУни. -2002. - №11. - С. 11-17.
21. Шедяков В.Е. Региональная политика инвестиций и участие в международном разделении труда / В.Е. Шедяков // Экономика Украины. - 1993. - №7. - С. 35-42.
22. Corrocher N. The «Kibs Engine» of Regional innovation Systems: Empirical Evidence from European Regions / Nicoletta Corrocher, Lucia Cusmano // Regional Studies. - 2014. - Vol. 48 (№7). -P. 1212-1226.
23. Кожурин Ф.Д. Процесс управления: Системное исследование и разработка на примере регионов / Ф.Д. Кожурин. - М.: Мысль, 1988. - 215 с.
24. Lazarenko V. Employment Models and HRM Strategies During Societal Transformation: Data from Ukraine and Russia / V. Lazarenko, V. Shedyakov // Central and Eastern Europe. - Industrial Relations and the Market Economy: Fifth IIRA European Relations Congress. - Ireland: Dublin, 1997. - Vol. 8. - P. 253-268.
25. Шедяков В.Е. Региональное управление: выбор стратегии и механизмов / В.Е. Шедяков // Регион: проблемы и перспективы. -
1997. - №1. - С. 19-23.
26. Шедяков В.6. Розвиток виробничоУ демократ'' ¡ взаемозв'язок рюыв регулятивних можливостей, або Сила едност - в ркзноманггп / В.е. Шедяков // Економют. - 2014. - №9 (335). - С. 9-16. [Елек-трон. ресурс] // Режим доступу:http://ua-ekonomist.com/8689-rozvitok-virobnichoyi-demokratyi-ta-vzayemozvyazok-rvnv-regulyativnih-mozhlivostey-abo-sila-yednost-v-rznomantt.html
27. Шедяков В.Е. Ценностно-смысловые комплексы культурно-ци-вилизационного мира в контексте стратегии подготовки и реализации ответов на вызовы времени / В.Е. Шедяков // ВУЗ. XXI век. - Ч. 1. -2014. - №2 (45). - С. 81-89; Ч. 2. - 2014. - №3 (46). - С. 153-165.
28. Бурега В. Социально-адекватный менеджмент / В. Бурега. -К.: Академия, 2001. - 272 с.
29. Авилов А.В. Рефлексивное управление. Методологические основания / А.В. Авилов. - М.: ГУУ, 2003. - 174 с.
30. Бирштейн Б.И. Стратагемы рефлексивного управления в западной и восточной культурах / Б.И. Бирштейн, В.И. Боршкевич // Рефлексивные процессы и управление. - 2002. - Т. 2. - №1. - С. 27-44.
31. Шедяков В.Е. Стратегия постсовременного взаимодействия: методология и ресурсная база дальнейшего совершенствования / В.Е. Шедяков // Нова парадигма. - 2014. - Вип. 119. - С. 34-52.
32. Тютюнникова С.В. Ценностный аспект экономического стимулирования / С.В. Тютюнникова, В.Е. Шедяков. - X., 1987. - 53 с. -
flen. b l/IHI/IOH AH CCCP 23.06.87, №29987 // HoBan coBeTCKan ëèTepaTypa no oBùecTBeHHûM HayKaM. 3K0H0MèKa, 1988. - №1.
33. l±leflHK0B B.E CTpaTerwn coneTaHèn o6ùecTBeHHûx u nacTHûx èHTepecoB: perèoHaëbHbié ypoBeHb / B.E. l±leflHKoB // PerioHaëbHa eKoHoMiKa Ta ynpaBëiHHn. - 2015. - №2 (5). - C. 132-136.
34. Lazarenko V. Scientific-Intellectual Potential and Modernization of IR: Post-Soviet Conclusions & Perspectives / V. Lazarenko, V. Shedyakov // Current Research in Industrial Relations: Official Proceedings of the 10th AIRAANZ Conference. - Australia: Perth, 1996. - P. 265-269.
35. l±leflHKoB B.E. TopoflcKoé nocTMoflepHè3M: HoBbe cTpaTerèè ynpaBëeHèn xoçnécTBeHHbM paçBèTèeM / B.E. l±leflHKoB // Meflua-noëèc. - 1996. - №1-2. - C. 118-121.
36. l±leflHKoB B.E. AKTMBMçaqèn HayHHo-èHTeëëeKTyaëbHoro noTeH-quaëa KaK pecypc cTpaTerunecKoro ynpaBëeHèn / B.E. l±leflHKoB // CTpaTeriï eKoHoMiHHoro poçBèTKy: flepœaBa, perioH, niflnpueMcrao / 3a
заг. ред. К.С. Шапошникова та ¡н.: у 2 т. - Херсон: Гельветика, 2015.
- Т. II. - C. 148-172.
37. Шедяков В.6. Стратепчна культура проведення трансфор-мацiй: можливост та загрози / В.Е. Шедяков // Розвиток еконо-MÏKè Украпни пщ впливом економiчниx, соцiальниx, технолопчних та еколопчних трендiв / за ред. М.С. Пашкевич, Ж.К. Нестеренко; М-во освiти i науки Укра'ни, Запор. нац. техн. ун-т, Нац. прн. ун-т. - Д.: НГУ, 2015. - С. 30-41.
38. Шедяков В.6. Значення формування та актив^аци науково-iнтелектуального капралу суспiльства в реалiзацiï господарсько' стратеги, адекватно' глобальним тенденцiям розвитку економ^и знання / В.Е. Шедяков //Формування ринкових вщносин в Укра'ни.
- 2015. - №1. - С. 146-152.
39. Тульчинська С.О. УправлЫня у сфер¡ освти i науки як фактор забезпечення сталого розвитку держави та репонв / С.О. Тульчинська, А.А. Мельниченко, О.А. Акмова. - К.: Едельвейс, 2012. - 352 с.
УДК 332.05
Б.М. ЩУК1Н,
зав'щувач в\дщпу, НДЕ1 Мнекономрозвитку i торпвп Украни,
Н.1. ШАБРАНСЬКА, с.н.с., НДЕ1 Мнекономрозвитку i ropriBni Украни
Методичн засади прогнозування розвитку perioHy
У статт викпадено науково-методичн подходи прогнозування сoцiаnьнo-екoнoмiчнoro розвитку pеrioнiв на oснoвi чинноi нормативно-правовой бази. Проведено узагапьнення типових методв прогнозування показникв розвитку реп-ону, типoвi сценарн умови цпьового прогнозу. Враховуеться запежн!сть репонапьного прогнозу вщ макроеконом'иних умов. Стаття спрямована на формування системного подходу до репонапьного прогнозування i розробпення комппексу методичних вимог до застосування програмно-цпьового типу прогнозу.
Ключов1 слова: прогнозування, репонапьний прогноз, прогноз репонапьного розвитку, методи прогнозування.
Б.М. ЩУКИН,
заведующий отдепом НИЭИ Минэкономразвития и торговпи Украины,
НИ. ШАБРАНСКАЯ, с.н.с, НИЭИ Минэкономразвития и торговпи Украины
Методические основы прогнозирования развития региона
В статье изпожены научно-методические подходы к прогнозированию социапьно-экономического развития регионов на основе действующей нормативно-правовой базы. Проведено обобщение типичных методов прогнозирования пока-затепей развития региона, типичные сценарные усповия цепевого прогноза. Учитывается зависимость регионапьного прогноза от макроэкономических усповий. Статья нацепена на формирование системного подхода к регионапьному прогнозированию и на разработку комппекса методических требований к применению программно-цепевого типа прогноза.
Ключевые слова: прогнозирование, регионапьный прогноз, прогноз регионапьного развития, методы прогнозирования.
B. SHCHUKIN, head of the Research Institute, N. SHABRANSKAYA, Senior Researcher
Methodical basis of forecasting regional development
The article describes the scientific and methodological approaches of forecasting of socio-economic development of regions on the basis of the existing regulatory framework. A generalization of the typical methods of forecasting of development indicators in the region, the typical scenarios for the forecast target. Account was taken of the regional forecast of macroeconomic conditions. The article is aimed at the formation of a systematic approach to regional forecasting and developing a set of methodological requirements for the use of program-oriented type of forecast.
Keywords: forecasting, regional forecast, the forecast of regional development, forecasting methods.
Постановка проблеми. Нацюнальна економка е сукуп-нлстю репональних економк i, вщповщно, прогнозування ре-понального соцiально-економiчного розвитку е складовою частиною прогнозування розвитку кра'ни в цтому i Ыформа-цмною базою для формування репонально'' полiтики. Розро-
блення прогнозiв розвитку окремих репоыв е самостмним науково-методичним завданням сучасно'' економiчноï науки. На основi таких прогнозiв виявляються майбутн диспропорций негативы тенденцп, як мають бути врахован при роз-робленн стратепчних плаыв розвитку регюну. Репональн
© Б.М. ЩУК1Н, H.I. ШАБРАНСЬКА, 2015
Формування ринкових вщносин в Укра'н № 12 (175)/2015 1 73
