CC BY
11
функцюнуваны державно-адмУстративного корпусу суспть-ства ставлять перед сусптьством надзвичайноУ ваги загаль-нонацюнальне завдання - найcкорiшого формування новоУ, патрiотично вщданоУ cycпiльно ефективноУ eëi™. Виховання ефективноУ елiти - комплексна, надзвичайного значення, ваги та рангу проблема нацюнальноУ безпеки, яка потребуе свого нагального розв'язання. Сучасне духовне пiднеcення суспть-ства в умовах нацюнально-визвольноУ боротьби, формування трендiв щодо обмеження олiгархiчних, корупцмних наванта-жень на cycпiльcтво як адекватних внутршых форм соборност1 створюе для цього необхiднi передумови.
Висновки
Залежним краУнам, якi утворюють у сучасних умовах «друге» або «мале» cycпiльcтво по вiдношенню до пануючоУ за-хщноУ, притаманний процес незавершеноУ модернiзацiï. Для неУ е характерними вiдcyтнicть чiтких кордонiв мiж сферами дiяльноcтi, перcонiфiкацiя вщносин, недоcконалicть ме-ханiзмiв контролю насилля та дyалiзм норм. 1накше кажучи, транcформацiя «малого» cycпiльcтва в сучасне е процесом незавершеним. 0днieю з найсуттевших ознак cycпiльcтва незавершеноУ модерызаци е наявнicть системних проти-рiч мiж iï наcлiдками, модернiзацieю елiтного та ординарного cекторiв cycпiльноï оргаызаци, владою та cycпiльcтвом.
Модернiзацiя вггчизняного cоцiально-економiчного простору формуе його у мозаУчну бiполярнy структуру, де навко-ло невеликоУ кiлькоcтi адмiнicтративно-економiчних центрiв веcтернiзованого прогресу фyнкцiонye експолярна бть-шicть ординарного середовища, яке за рiвнем модерызаци суттево вщстае вiд розвитку модернових центрiв.
Накопичення трендiв незавершеноУ модернiзацiï чи арха-Узацп розподiляютьcя у бiполярнiй cтрyктyрi таким чином: в елiтних адмiнicтративно-економiчних структурах накопичу-ються гiбридизованi модерызацмы тенденци, витоки яких у значнм мiрi нiвелюють, пригнiчyють cиcтемнi традицмы цЫ-ноcтi вiтчизняного cycпiльcтва, вщриваються вiд них. Навпа-
ки, ординарне середовище е Ух природним акумулятором та сховищем, вщтворювачем захисноУ народно-традицмноУ реакци на девiацiйнi процеси в елiтнiй cиcтемi щодо квазiмо-дерызацмних трендiв.
Реалiзацiя принципiв cоборноcтi у реформуванн украУн-ського cycпiльcтва як адекватноУ його генетичному корЫ-ню форми оргаызаци державноУ влади, зокрема з урахуван-ням доcвiдy Ыших краУн селянськоУ цивiлiзацiï, мае величезне значення для загального пщвищення ефективнос^ держави, детiнiзацiï економiчноï структури за рахунок обмеження паразитизму елiтного сектора, зниження бюрократичного на-вантаження на систему державного yправлiння, формування та реалiзацiï системних дiй щодо обмеження прояву згубних протирiч трансформаций зокрема мiж владою та сусптьством.
Список використаних джерел
1. 0лейник А.Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти / А.Н. 0лейник. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 418 с.
2. 0нищук С.В. Исторические типы общественного всепроизвод-ства: политэкономия мирового исторического процесса / С.В. 0нищук, М.В. Белоусенко. - 2-е изд. - Донецк: РИА Дон ГТУ, 1999. - 152 с.
3. Предборський В.А. Теор1я т1ньовоУ економ1ки в умовах транс-формац1йних процес1в: [моногр.] / В.А. Предборський. - К.: Задруга, 2014. - 400 с.
4. Армия погибших от фальсификата // Потребитель. - 2004 (30 янв.). - С. 2.
5. Предборський В.А. Розвиток т1ньового ринку торпвл1 людьми як наслщок процес1в архаУзацп соц1ально-економ1чноУ структури / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'п-ii: зб. наук. пр. Науково-дослщного економiчного Ы-ту Мiн-ва економiки УкраУни. - К., 2010. - Вип. 9. - С. 26-31.
6. Потемкин А. Элитная экономика / А. Потемкин. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 360 с.
7. Сарбучев М. Крещение Руси - благословение или проклятие? / Михаил Сарбучев. - М.: Яуза-пресс, 2013. - 256 с.
УДК 141.7:001.18
B.S. ШЕДЯКОВ,
к.е.н., доктор соцюл. наук, професор, Державний ун'юерситет телекомункацм
Використання процеЫв обмшу як чинника стратепчного управлшня: зростання д1апазону можливостей п1д час розвитку постсучасних тенденц1й
Викладаються результат досл\дження сусп'юьних трансформаций процесв обм'ту як неодм'тноï складово1 частини в 'дтворення. Акцентуються риси i механ/зми, що дозволяють його використання для вир0ення завдань управлння стратепчного рвня.
Ключов! слова: обмн, мнова варлсть, стратепчне управлiння.
В.Е. ШЕДЯКОВ,
к.з.н., доктор социол. наук, профессор, Государственный университет телекоммуникаций
Использование процессов обмена как фактора стратегического управления: рост диапазона возможностей во время развития постсовременных тенденций
Излагаются результаты исследования общественных трансформаций процессов обмена как непременной составляющей воспроизводства. Акцентируются черты и механизмы, позволяющие его использование для решения задач управления стратегического уровня.
© В.е. ШЕДЯКОВ, 2015 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 7 (170)/2015 7
Ключевые слова: обмен, меновая стоимость, стратегическое управление.
V.E. SHEDYAKOV,
Dr. Sc. [Socio!.), Ph. D. (Econ.J, professor of chair of sociology and the Humanities of State University of telecommunications
The using of exchange processes as a factor of strategic management: the growth range of possibilities during the development of postmodern trends
The results of the studying of social transformations exchange processes as an indispensable part of the reproduction are presented. Features and mechanisms to use to solve the problems of the Strategic level are accentuated.
Keywords: exchange, exchange value, strategic management.
У ринковш економ'щ! будь-яка p¡4 мае цшу, але нщо не мае цшност'!.
ЖакЧв Кусто
Постановка проблеми. Умови кризи системи фЫансо-вого каглтал1зму та процеси пперконкуренци гостро потре-бують закртлення конкурентоспроможност вггчизняного 61знесу на мкро- та макрор1вн1 економки. 0тже, на сьогодн повсюдно наполегливо шукаються шляхи пщвищення ефек-тивност сфери не ттьки виробництва, а й обмЫу як важли-в0о''' складово' розвитку сусптьства.
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблеми. Ви-вчення класичних i тзыше придбаних характеристик об-мЫу здiйснювали як з позицм цiлiсного процесу сусптьно-го вщтворення, так i власних особливостей постсучасного стану ринку, можливостей його вивчення i впливу на нього (насамперед, шляхами маркетингу). У чи^ провщних ав-торiв - Е. Дюркгейм, К. Маркс, Дж. Мтль, М. Туган-Бара-новський, 0. Чаянов, а також Т. Алiмова, 0. Басюн, Д. Вало-вiй, С. Гермаювський, В. Грималюк, Г. Лапшина, I. Луюнов, I. Конник, А. Косовський, В. Лисова, В. Махнова, Ю. Пахомов, С. Румянцева, А. Савенко, Е. Семенов, А. Смолдирев, В. Ста-ховський, В. Черковець, А. Чухно та Ы.
Виявлення закономiрностей стратепчного рiвня управляя, спiввiдношення загального, загального i одинично-го з успiхом здiйснювалося Сунь Цзи та Полiеном, активно розроблялося стратегами Вiзантií, розвивалися численними теоретиками, насамперед М. Барклаем-де-Толл^ 0. Бю-марком, 0. Брусиловим, М. Вороновим, М. ГолУщевим-Ку-тузовим, М. ГоловЫим, 0. Горбатовим, Г. Жомiнi, К. Клаузе-вiцем, Ф. Коломбом, В. Кулковим, В. Ларiоновим, Г. Леером, М. Ломовим, Г. МаландЫим, Д. Мтктним, В. Мироновим, X. Мольтке, М. 0гарковим, 0. Свечiним, А. Снесаревим, 0. Суворовим, А. Кокошиним, Б. Шапошнiковим та iн., приклады до питань геоекономки i практичного господарю-вання аспекти розглядали, зокрема, Л. Абалюн, I. Ансофф, В. Геець, В. Голiков, П. Дксон, Дж. Малган, В. Медведев, А. Печче', А. Томпсон, Ф. Хмть, 3. Шершньова та Ы.
Втiм, з одного боку, характерною для постсучасних умов е криза концепци та практицi колишньо'' моделi соцiальноí держави загального благополуччя (welfare state). 3 Ышого - спроби економи на людському чиннику можуть обертати-ся деградацieю продуктивних сил, звуженням внутршнього попиту й неможливютю використання його потенцiалу для запуску процеав економiчного росту. Нинi здешевлення на-кладних витрат у репонах, що розвиваються, а також роз-ширена глобалiзацieю та iнформатизацieю можливють ви-бирати роботу поза рамками проживання виключають для розвинених кра'н перспективи конкурентоспроможност^
заснованi на економи на змЫному капiталi. 0тже, для опти-мiзацií дiй вiтчизняних економiчних акторiв та регулятивно-управлiнськоí полiтики ситуацiя потребуе наукового пошуку парадигмального рiвня [1-4].
Причому кожна епоха накладае сво' риси на сусптьы процеси, в тому чи^ - надаючи iншi можливостi для футуро-дiагностики, створюючи новi загрози i змщуючи акценти. Наприклад, якщо зовншым чином, пiдстави Real Politik та розгляду цiннiсно-смислових комплексiв культурно-цивтЬ зацiйних свiтiв протилежнi i взаемодоповнюваы як об'eктивнi i суб'eктивнi пласти вивчення лопки суспiльних змiн, то при використаны методологiй м'яко' сили, непрямих д^, гнучкою влади саме опора на цiннiсно-смисловi комплекси i дозво-ляе досягати поставлених завдань, використовуючи не ттьки рацюнальы, але й iррацiональнi засоби, обходячи пастки критицизму, ефективно iнтегруючи в управлЫських композицiях якiсно рiзнi ресурсы бази та пщходи. Вiдповiдно, формуеться запит практики на нове прочитання в наших умовах стратепй сусптьного вiдтворення, ¿х iнноватики, вкорiненоí в со^аль-них традицiях, а також уточнення спiввiдношення ризикiв по-дальшого розвитку наявних соцiально-економiчних зв'язкiв.
Мета статп. Таким чином, завдання статп - виклад результат дослщження загальних якостей та специфiки змЫи характеристик процесiв обмiну в системi постсучасного сус-пiльного вiдтворення як пщсилюють потенцiал використання при зд^снены управлiння стратегiчного рiвня.
Виклад основного матер1алу. Як вщомо, «товар е спо-живчою i мiновою вартiстю спочатку тiльки потенцiйно; тiль-ки в звертаны вiн стае покладеним як те й iнше, а обк являе собою змiну цих визначень» [5, ч. II, с. 467]. У™ регуляр-нiсть й упорядковаысть обмiну перетворюе його з площини процесу окремого, випадкового на загальний, сптьний, де порiвнюються вирази сусптьно необхiднiй працi. I сама «мЬ нова вартiсть передбачае сусптьну працю в якостi субстан-цп всiх продуктiв абсолютно незалежно вщ ¿х натуральних властивостей» [5, ч. II, с. 150].
Участь у со^альый цтюнос^ може реалiзуватися на рiв-нi механiчноí цiлiсностi самодостатых господарюючих оди-ниць, але може i розвиватися до оргаызовано''' цтюносл (з взаемною видозмiною частин цтого) й органiчноí цiлiснос-тi (з розгортанням властивостей саморозвитку у складо-вих частин); «при обмУ грошей на працю або на послугу для безпосереднього споживання завжди мае мюце д^сний об-мiн. Та обставина, що обидвi сторони обмЫюють певнi кiль-костi працi, представляе тiльки формальний iнтерес для того,
щoб вимipяти ocoбливi фopми кopиcнocтi пpaцi, зicтaвити ïx мiж coбoю. Öe cтocyeтьcя тiльки фopми oбмiнy, aлe нe ymo-pюe йoгo змicтy» [б, ч. I, c. 46B-469]. Caмe мiнoвi пpoпopцiï, a зoвciм нe iндивiдyaльнi тpyдoвитpaти, вiдoбpaжaють cyc-пiльнe знaчeння витpaт пpaцi. Пpи цьoмy «пpивлacнeння з8 дoпoмoгoю вiдчyжeння е ocнoвнa фopмa тaкoï cycпiльнoï cиcтeми виpoбництвa, нaйпpocтiшим, aбcтpaктним виpaзoм яга''' е мiнoвa вapтicть» [б, ч. II, c. З94].
Opгaнiзaцiя oбмiнy - нeвiд'eмнa pиca людини як людини cycпiльнoï. «Ocкiльки людcькa cyтнicть е icтинним cycпiльним зв'язкoм людей, тo люди в пpoцeci дiяльнoгo здiйcнeння œo-eï cyтнocтi твopять, виpoбляють людcький cycпiльний зв'язoк, cycпiльнy cyтнicть, якa нe е ягазд aбcтpaктнo-зaгaльнa cилa, щo пpoтиcтoïть oкpeмoмy iндивiдy, a е cyтнicтю кoжнoгo oкpe-мoгo iндивiдa, йoгo влacнoю дiяльнicтю, йoгo влacним жит-тям, йoгo влacнoю нacoлoдoю, йoгo влacним бaгaтcтвoм» [б, c. 2З]. Opгaнiзoвaнicть oбiгy - нeвiд'eмнa pиca кepoвaнocтi як гocпoдapcькoю cитyaцieю, тaк i пpoцecaми iï тpaнcфopмaцiй. Peaльнo cycпiльний xapaктep oбмiнy oзнaчae, щo зв'язoк ви-poбництвa i cпoживaння oпocepeдкoвyeтьcя cпeцифiчними зaкoнoмipнocтями oбмiнy y виглядi вiдoкpeмлeнoï cфepи дЬ яльнocтi, i^o, зoкpeмa, фopмyють кoнкpeтнi пpoпopцiï oбмiнy.
Tим бiльш icнyвaння кaпiтaлy пoтpeбye oбoв'язкoвocтi cвoгo pyxy, в тому чиcлi yчacтi в пpoцeci oбмiнy. Boднoчac вapтicнa фopмa eквiвaлeнтнocтi вiдшкoдoвye в oбмiнi зoвciм нe вeличинy iндивiдyaльниx витpaт тoвapoвиpoбникa, a ca-мe cycпiльнo нeoбxiднe i^e знaчeння. Paзoм iз тим динaмiкa фopми вapтocтi вiдiгpae poль лaкмycoвoгo пaпepy пpoцeciв cycпiльнoï тpaнcфopмaцiï, гeocтpaтeгiчнoгo пoзицioнyвaння ^aiK cтpyктypa взaeмoдiï - вiдoбpaжeння cтaнy тa вeктopa cтpaтeгiчниx змЫ coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cиcтeми.
Oбмiн тa кooпepaцiя мaють acпeкт, нe тiльки пoв'язaний iз зaбeзпeчeнням cycпiльнoï кopиcтi, a й з peaлiзaцieю co-цiaльнoгo кaпiтaлy, cycпiльниx yявлeнь пpo cпpaвeдливe, oбoв'язкoвe, нopмaтивнe тoщo. Taк, «oбмiн - як люд^^ю дiяльнicтю вcepeдинi caмoгo виpoбництвa, тaк i людcькими пpoдyктaми, - piвнoзнaчний poдoвoï дiяльнocтi i poдoвoмy ду-xy, дiйcним, ycвiдoмлeним й ютинним 6уттям якиx е cycпiльнa дiяльнicть i cycпiльнa нacoлoдa» [б, c. 2З]. Cyтнicть гocпoдap-aктивнocтi бeзпocepeдньo пoв'язaнa з виявoм cycпiльнo тa iндивiдyaльнo вaжливиx цiннocтeй: cвoбoди, caмoвиpaжeн-ня, caмoпoвaги тощ^ [7]. Aкcioлoгiчнa фyнкцiя гocпoдapcькoï cвiдoмocтi бepe yчacть у виpoблeннi cycпiльниx нopм i тpaди-цiй, як нe тiльки здiйcнюють нaйвaжливiшy peгyлятивнy мЬ ciю, a й зaбeзпeчyють збepeжeння, вiдтвopeння тa poзвитoк кyльтypнo-цивiлiзaцiйниx cвiтiв. Пpи цьoмy, пpиpoднo, ду-xoвнi вiднocини, cфepa мopaльнocтi тa мopaлi - нe «^дбу-дoвa», a cтpижeнь eкoнoмiки. Дoвipa - нeoбxiдний eлeмeнт здopoвoгo cycпiльнoгo мexaнiзмy (зoкpeмa, cтaбiльнoï якocтi oбмiнy) тa кpyгooбiгy кaпiтaлy. Bтiм зoвciм нe тiльки «coн po-зуму пopoджye чyдoвиcьк»; щe бiльш нeбeзпeчнi xимepи мo-жуть iнiцiювaтиcя aмopaльним iнтeлeктoм. Oтжe, нaвiть в era-нoмiчнiй icTOpii' е щocь нaбaгaтo бтьш шиpoкe i aбcoлютнe, нiж пpocтий бaлaнc eгoïcтичниx iнтepeciв. B шй (у тoмy чи^ лi в iï eкoнoмiчнiй cклaдoвiй) здiйcнюeтьcя мopaльний змicт, cфopмoвaний тиcячoлiттями взaeмoди тa кooпepaцiï. Poзви-тoк дyxoвнoгo плaнy життeдiяльнocтi вiдбyвaeтьcя нa piвняx як iндивiдyaльнoгo дyxoвнoгo, тaк i oб'eктивoвaнoгo нaдiнди-
вiдyaльнoгo. Coцiaльний acпeкт пpи цьoмy peaлiзyeтьcя чe-peз вiдoбpaжeння як iндивiдyaльнe, тaк i cycпiльнe. Пpoтягoм ycieï icTOpii' людcтвa цiннicнo-cмиcлoвi кoмплeкcи кyльтyp-нo-цивiлiзaцiйниx cвiтiв, peaлiзyючи ceбe, пepeтвopювaлиcя нa oднy з дoмiнaнт coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Cмиc-ли життeдiяльнocтi: людcькoï i кyльтypнo-цивiлiзaцiйниx œi-тiв - визнaчaють cпpямoвaнicть, тeмпи, фopми i чepгoвicть тpaнcфopмaцiï ïx кoнкpeтниx xapaктepиcтик, aлe caмi пpoяв-ляють ceбe як cтopoнa цiннicнoгo cпpийняття нaвкoлишньo-гo cвiтy. Haвпaки, кoнтpтpaдiцiйнa (тoбтo poзyмoвo cкoнcтpy-йoвaнa) cиcтeмa життeдiяльнocтi iнкoли мicтить ocнoвy для тeндeнцiй пoвepнeння дo тexнoтpoннoгo вapвapcтвa з пaнy-вaнням пpaвa cильнoгo, aпoлoгieю iнcтинктiв i poзлюднeнням cycпiльнoгo виpoбництвa й життя. B ц^му тип кyльтypи i тип бaгaтcтвa - двa нaйзaгaльнiшi виpaзи цiннicнoгo буття cyc-пiльcтвa. Ö^ocn зa cвoeю пpиpoдoю якpaз i е ocoбиcтicним зpiзoм cycпiльнoï cвiдoмocтi, poзкpивaючиcь у пpoцecax дyxo-внoгo, зaгaльнoкyльтypнoгo вiдтвopeння. Пpичoмy якщo ути-лiтapнo-пpaгмaтичнi цiннocтi пoxiднi вiд otoco60 виpoбництвa бeзпocepeдньo aбo чepeз ^фук^и пoтpeб, тo aбcoлютнi цЫ-нocтi, цiннocтi-iдeaли впливaють нa виpoбництвo як пepвиннi. Для ниx гiдними мoжyть бути визнaнi ocoбиcтicнi, aлe вiдпo-вiднi cycпiльнo-нeoбxiдним пoтpeбaм, yнiкaльним здiбнocтям кoжнoгo i цiлi, щo знaxoдятьcя пoзa кoнкypcoм (якi, тим ммим, фopмyють визнaчaльнi для cвoгo кyльтypнo-цивiлiзaцiйнoгo cвiтy ocoбливocтi opгaнiзaцiï cycпiльнoгo вiдтвopeння). Paзoм з тим, фyнкцioнyвaння cycпiльнoгo iдeaлy, нaпpиклaд, пiд чac нaйдaвнiшoгo cycпiльcтвa мae pяд дyжe icтoтниx ocoбливoc-тeй, пoв'язaниx, зoкpeмa, i з тим, !o нa той чac мicцe людини у ^т щe нe дocяглo як кoнкpeтнo-зaгaльнoгo, тaк i aбcтpaк-тнo-пoнятiйнoгo piвня, знaxoдилocя пepeвaжнo у виглядi чут-тeвo-oбpaзниx yявлeнь, a cycпiльний iдeaл був бeзпocepeд-ньo вплeтeним в цiннicнo-cмиcлoвi кoмплeкcи, oпиняючиcь ïx нaйвaжливiшoю cклaдoвoю чacтинoю. Cycпiльнo знaчyщi pe-зyльтaти здiйcнeння aкcioлoгiчнoгo i пpaкceoлoгiчнoгo oœo-ення нaвкoлишньoï дiйcнocтi в пoдaльшoмy бeзпocepeдньo фiкcyютьcя в icтopичниx xapaктepиcтикax цiннocтeй i вapтoc-той. Пpaктичнo aктивнe cтaвлeння людини дo cвiтy зд^ню-eтьcя зa дoпoмoгoю кoнкpeтниx cycпiльнo-icтopичниx фopм мaтepiaльнoгo i дyxoвнoгo вiдтвopeння.
Пpичoмy caмe для oбмiнy як пpoявy cycпiльнoï взaeмo-дп нaйбiльш виpaзнo пoмiтнo, !o вapтicнa i цiннicнa cropo-ни cycпiльнoгo вiдтвopeння ттьки в cyкyпнocтi вiдoбpaжaють пpoвiднi тpeнди глoбaльниx пepeтвopeнь. Iдeaльний xapa^ тep фopми вapтocтi фiкcye cycпiльнo-нeoбxiднi тeндeнцiï co-цiaльнo-мaтepiaльниx явищ. Пpaктичнa icтиннicть цЫню-нo-cмиcлoвиx кoмплeкciв пiдтвepджyeтьcя eфeктивнicтю ïx впливу нa iндивiдyaльнoмy тa coцiaльнoмy piвняx. Iдeaльнicть як pиca нe ттьки буття пoтeнцiйнoгo aбo cyб'eктивнoгo уяв-лeння (кoлeктивнoгo aбo iндивiдyaльнoгo), a й фopми пpeд-cтaвлeнocтi, дiяльнicнoгo зaмiщeння oднoгo пpeдмeтa гншим дoзвoляe aнaлiз цге' «чyттeвo-нaдчyттeвoï» peaльнocтi [811]. Iдeaльнe взaгaлi внyтpiшньo пpитaмaннe мaтepiaльнo-гo i ïx взaeмopeзoнyвaння зaбeзпeчye yзгoджeнicть poзви-тку; caмe пpиpoдa iдeaльнoгo як oб'eктивнoï peaльнocтi дae мoжливicть йoгo coцiaльнoгo впливу нa пpoцecи виpoбни-цтвa. Пpи цьoмy зacoбaми кyльтypи здiйcнюeтьcя iдeaль-нa peпpeзeнтaцiя мaтepiaльнoï дiйcнocтi, гали iдeaльнe е
oзнaкoю icтиннoгo 6уття мaтеpiaльнoгo. Biднocини coцiaль-нoï iдеaльнocтi цiннicнo-cмиcлoвиx кoмплекciв як ^ono po-ду oб'eктивнoï cyб'eктивнocтi дoдaткoвo пiдтвеpджyють ïxню poль в якocтi cпецифiчнoгo pеcypcy cycпiльнoï iнтегpaцiï.
Poзвитoк тpyдoвoï дiяльнocтi пiдcилюe тенденци ïi пoдiлy i кooпеpaцiï [12, 13]. Bлacне, xapaктеpиcтикa пpaцi як пpoдyк-тивнoï вже мicтить вкaзiвкy нa poль пpaцi як зacoбy oбмiнy мiж людинoю i нaвкoлишнiм cycпiльнo-пpиpoдним cеpедo-вищем. Пpи цьoмy фopмyвaння cиcтеми уявлень y людcтвa вiдбyвaлocя пiд тиcкoм ocoбливoгo знaчення poдючoï землi (для xлiбopoбiв] i poзмipy теpитopiй, y тoмy чиcлi - ми^ив-cькиx yгiдь (для cкoтapiв i миcливцiв]. Hacтyпнi етaпи пoдiлy пpaцi винеcли в чиcлo ocoбливo вaжливиx (i вiдoкpемлениx] функци opгaнiзaцiï тa yпpaвлiння, нayкoвoгo oбcлyгoвyвaн-ня пpoдyктивнoï дiяльнocтi. Зapaз пpiopитет y зaбезпечен-нi ycпixy нaцioнaльнoï екoнoмiки в cиcтемi мiжнapoдниx вщ-нocин вcе пoмiтнiше пеpеxoдить дo coцiaльнoгo кaпiтaлy, щй xapaктеpизye ocoбливocтi cycпiльнoгo лaдy, piвень гapмoнiï людcькoï життeдiяльнocтi, якicть вiднocин мiж людьми, нa-caмпеpед, - piвень coцiaльнoï дoвipи. Пpи cтвopеннi плщ-нoгo гocпoдapcькoгo cеpедoвищa з пocиленням тенденцiй пocтмoдеpнy з пpитaмaнними йoмy глoбaлiзaцieю пpoцеciв гocпoдapювaння i пoявoю вcе бтьш витoнчениx i витoнчениx iнcтpyментiв пеpеливy мoжливocтей тa pизикiв aктивнo ви-никaють клacтеpи poзвиткy, де пеpшoю чеpгoю пiднiмaeтьcя якicть життя, piвень екoнoмiки, куди пpиxoдять нoвi cyмлiн-нi дoвгocтpoкoвi iнвеcтицiï, нoвi теxнoлoгiï. I, зpoзyмiлo, щo6 piзнi фaктopи виpoбництвa були aктивiзoвaнi зi cтaнy пoтен-цiaлy тa зведенi вoeдинo, неoбxiднa цiлеcпpямoвaнa, якicнa i пpoфеciйнa opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькa пpaця.
Якicть poзвиткy, opгaнiзaцiï oбмiнy е нaйвaжливiшим пo-газнигам як ^y^Ho''' coцiaльнo-екoнoмiчнoï cиcтеми, тaк i геocтpaтегiчнoгo пoзицioнyвaння кpaïни. Пpoцеcи poзвиткy дoдaткoвo пiдcилюють pегyлятивнo-yпpaвлiнcьке знaчен-ня цiннocтей / вapтocтей для oбмiнy, тpaнcфopмyють CTpy^ тypy тa дизaйн cycпiльниx вiднocин. Aкцентyвaння метoдo-лoгiй i pеcypcниx бaз cтимyлювaння бaжaниx змiн нa ocнoвi iнcтpyментapiю непpямиx дiй, м^га''' cили, n^raí влaди i т.п. poзшиpюe межi цiннicнoгo мoтивyвaння i cпoнyкaння, мoжли-вocтi coцiaльнoгo тa iндивiдyaльнoгo piвнiв пcиxiчнoгo впли-ву - aœ дo cтвopення «coцiaльнo-пcиxoлoгiчниx aвтoмaтiв» i cитyaцiй caмoнaвiювaння. Cпiввiднoшення мoделей дocяг-нення дoмiнyвaння, кoмпpoмicy, кoнcенcycy знaчимo впли-вae нa cпiввiднoшення iнcтpyментapiïв плaтнocтi / безoплaт-нocтi, еквiвaлентнocтi / нееквiвaлентнocтi oбмiнy, меxaнiзмiв пpoтекцioнiзмy / фpитpедеpcтвa, екoнoмiчниx / пoзaекo-нoмiчниx pеcypciв зaбезпечення виcyнyтиx цтей. Пpи цьo-му пpямий iнтеpеc кpaïн-лiдеpiв пoв'язaний з мaкcимaльнoю вщфитютю pинкiв (пpи зaxиcтi зiбpaниx мбе пaтентiв нa нoy-xay, iнтелектyaльнy влacнicть, вiдкpиття тa винaxoди], Ы|±л, нa-caмпеpед, зaцiкaвленi в зaxиcтi cвoïx pинкiв пpи викopиcтaннi cвiтoвoгo нaдбaння. Цiлеcпpямoвaний вплив нa cтaн cym^-нoгo вiдтвopення пеpедбaчae, нacaмпеpед, пocилення yвaги дo piвнiв гocпoдapcькoгo меxaнiзмy cycпiльcтвa (як бiльш py-xoмoï, aктyaльнoï чacтини екoнoмiки], йoгo мaтеpiaльнo-теx-нiчнoгo ocнaщення, пpoдyктивниx ™л i cфеpи iдеaльнoгo.
Tим ммим для екoнoмiки тa cycпiльcтвa зpocтae pегy-лятивний пoтенцiaл oбмiнy, йoгo cтpyктypи тa opгaнiзaцiï.
Cyб'eктoм вiдтвopення е нociй цiльoвoï функци cycпiльнo-гo пpoцеcy, pеaлiзaцiя як^' пеpедбaчae ycвiдoмлення cтaнy i тpендiв, пеpcпектив i pизикiв, a тaкoж нaявнoï мaтеpiaльнo-теxнiчнoï бaзи тa мoжливocтей пpийняття тa pеaлiзaцiï pi-шень. Hapocтaння кpизoвocтi icнyючoï cиcтеми фiнaнcoвoгo iмпеpiaлiзмy, cвiтoвиx гpoшoвo-poзpaxyнкoвиx меxaнiзмiв вимaгae cтpaтегiчнoï фyтypoдiaгнocтiкi пapaдигмaльнoгo piвня, пpoведення aнaлiзy, пpoгнoзyвaння тa кoнcтpyювaння ^o^ Haдпpoектa poзвиткy. Oптимiзaцiю ж cтpaтегiï пoдaль-шoгo poзвиткy кpaïни пoчaти, пеpш зa вcе, з уявлень пpo вiтчизняний вибip кpaщoï для cебе нiшi i шляжв зaбезпечен-ня (y тoмy чи^, pеcypcaми cфеpи oбмiнy] кoнкypентocпpo-мoжнocтi мoделi poзвиткy y cвiтi жopcткoï «гiпеpкoнкypенцiï».
Taким чинoм, гoлoвне вiднoшення cycпiльнoгo oбмiнy вiд фopми тoвapнoгo oбмiнy чеpез тpyдoвий oбмiн pyxaeтьcя дй oбмiнy здiбнocтями з пpевaлювaнням твopчиx cyтнicниx cил. Пpи цьoмy «неoбxiднicть poзпoдiлy cycпiльнoï пpaцi в певниx пpoпopцiяx жoдним чинoм не мoже бути знищенa певнoю фopмoю cycпiльнoгo виpoбництвa, - змiнитиcя мoже лише фopмa i'í пpoявy» [11, с. 460-461]. Cтpaтегiя викopиcтaн-ня pегyлятивнoгo знaчення oбмiнy для cycпiльcтвa icтopичнo мiнливa, вiдoбpaжaючи тpaнcфopмaцiï уявлень пpo iepapxira cycпiльниx цiннocтей. Пiдйoм piвня coцiaлiзaцiï пocтcyчacнoï пpaцi тa i'í pезyльтaтiв нaпpямy вiдoбpaжaeтьcя нa xapaкте-pi oбмiнy. Oтже, вщ oбмiнy дiяльнicтю тa ïi pезyльтaтoм cyc-пiльcтвo пеpеxoдить дo фopм пpoдyктooбмiнy (включнo н8 гpoшoвiй i гpoшoвo-знaкoвiй) ocнoвi й oбмiнy здiбнocтями [14, с. 16, 31-34]. Пpoцеcи coцiaлiзaцiï виpoбництвa, poз-пoдiлy, oбмiнy тa cпoживaння пocтcyчacнoгo piвня, з oднo-гo бoкy, для пiдтpимки cвoeï кoнкypентocпpoмoжнocтi пе-pедбaчaють o^po^ зaлyчення iнcтpyментapiю мapкетингy, щo oзнaчae виpoбництвo aж нiяк не нa невiдoмий pинoк, де тiльки i вcтaнoвлювaлacя би зaгaльнa вapтicть пpедме-тa aбo пocлyги, виявлявcя б oбcяг пoтpеби в ниx. З Ы|±югс] бoкy, тpивae cегментaцiя pинкy i пocилюeтьcя виpoбництвс пiд cпoживчi cxильнocтi кoнкpетниx гpyп нacелення. Зoкpе-мa, виpoбництвo aктивнo тpaнcфopмyeтьcя пщ зaвдaння oбмiнy тa cпoживaння. Cxoдить з icтopичнoï apени шиpoкс poзпoвcюдженa в минyлoмy тpyдoвa етикa, пiдпopядкoвa-нicть вcьoгo життeвoгo yклaдy пеpевaжнo цiлям пpaцi, a тa-гаж нacтoянi нa йoгo виняткoвocтi цЫнюы iepapxiï тa цiннic-нo-cмиcлoвi кoмплекcи. Biдпoвiднo зниження життeвoгo piвня мoже неcти зaгpoзy cкopoчення pегyлятивнoгo пoтен-цiaлy внyтpiшньoгo плaтocпpoмoжнoгo пoпитy для poзвиткy екoнoмiки, пpoцеciв кpyгooбiгy cycпiльнoгo кaпiтaлy. Bитpaти (cпoживчi тa кaпiтaльнi) - неoбxiднicть тa cтимyл pеaлiзaцiï циклу гocпoдapcькoгo вiдтвopення. Bтiм тpивaючa фpaгмен-тaцiя вiдтвopювaльнoгo пpoцеcy з пocиленням бaгaтopiвне-вoï cпецiaлiзaцiï пщвищуе знaчення як взaeмoвiдпoвiднocтi, взaeмoдoпoвнювaнocтi теxнiкo-теxнoлoгiчниx вyзлiв, тaк i якocтi opгaнiзoвaнocтi кooпеpaцiï, пpед'являючи нoвi вимoги i дo yчacтi в мiжнapoднiй тopгiвлi, i дo зaбезпечення pитмiч-нocтi пocтaвoк, i дo pегyлювaння ^yn^ry кaпiтaлy. Пpичo-му coцiaлiзaцiя пpoявляeтьcя зoвciм не тiльки в cтaндapти-зaцiï, a й в iндивiдyaлiзaцiï вiдтвopювaльниx пpoцеciв. Бaгaтс з пpoявiв cyтнicнoгo пpoтиpiччя дocягнyтoгo piвня coцiaлiзa-ц^' тa неoбxiднocтi викopиcтaння пpoдyктивнoï cили пpивaт-нoï iнiцiaтиви й iндивiдyaльнoï aктивнocтi в poзгopтaннi ^oix
зд^ностей виршуеться завдяки формам ¡ мехаызмам реа-л1зацИ' принципу публнно-приватного партнерства.
Соцвльно-економны процеси розгортання фктивно''' соцЬ ально'1' вартоси хибн сусптьы явища можуть бути пов'язан не ттьки з розвитком з1 зртютю сусптьства ¡ррацюнально-пе-ретворених форм, ускладненням моделей вщплатноси але й з як¡стю ршень, насамперед, - стратег¡чного р¡вня. Наприклад, п¡д час масово' ¡нверс¡йн¡й приватизаци в 1990-х роках капЬ тальн активи утягувалися в глобальний фЫансовий об¡г лише як товари, а не як виробнич¡ потужност¡ (у процес економнно''' еволюци розвиток торг^ речами та послугами попереджу-ють бтьш глибокому проникненню економ¡чноí лопки обм¡ну шляхом придбання кап¡тальних активв; характерний при ви-никненн¡ економнного модерну рух «товар - гроол - кап¡тал» перетворюеться на варвнт «грошова форма кап¡талу - ви-робнича форма кап¡талу - товарна форма капггалу» й, п¡зн¡ше, «промисловий кап¡тал - торговий кап¡тал - грошовий капЬ тал»). Методолог¡я стратепчних вплив¡в значимо трансформу-еться з¡ зм¡ною сусп¡льства ¡ його складових. Однак застарЬ вання в цих умовах колишых орган¡зац¡йних схем ¡ необх¡дн¡сть в¡дмови в¡д упереджень зовам не означають, зрозум¡ло, вщ-мови вщ проектно' д¡яльност¡ як тако', у тому числ¡ при опти-м¡зац¡í ¡нформац¡йного впливу на населення. Разом ¡з тим при оцЫц можливостей застосування методологи весь час доводиться враховувати рухливють сусптьних оч¡кувань. Вивчення ж комб¡нац¡й в^туального середовища груп населення дозволяв в згорнутому, символ¡чному (¡ при цьому також ¡нту'тивно сприймаемо) вигляд¡ представити складн¡ реальн¡ процеси так, щоб ¿'х параметри були доступними ¡ для в¡зуального анал¡зу.
Поняття сусптьно-необхщно' прац¡ передбачае зм¡ни И' змюту та соц¡ально-економ¡чноí форми, зокрема, пщ впли-вом тенденц¡й, пов'язаних з м^народним под¡лом пра-цг В¡дпов¡дно, зростають вимоги до ¡нтелектоемност прац¡, адекватност¡ м¡жнародним стандартам И' умов та продукцп. I процес обмЫу чуттево ф¡ксуe ц¡ обставини та вщповщы процеси в цУ та вартост¡ товару робоча сила. Нин зростае сис-темний структуруючий вплив на споаб обмЫу, на вс¡ фази сусп¡льного вщтворення з боку р¡зних характеристик постсу-часних процес¡в: розпод¡лу ¡ коопераци д¡яльност¡, ¡нформа-тизац¡í, ф¡нанс¡ал¡зац¡í, сервозаци, глобал¡зац¡í, формування анклав¡в «економки знань» тощо. Отже, забезпечення розвитку та реал^аци науково-¡нтелектуального потенц¡алу, його концентраци та використання стае стратепчно важли-вим фактором конкуренц¡í ¡, нав¡ть, геостратег¡чного позицЬ онування кра'н. Украй суттевими при цьому е органвацм-но-управл¡нск¡ (включно ¡нновац¡йн¡ та традицмы) форми поеднання Ух продуктивно' сили (наприклад, освгжьо-науко-во-виробнич¡ комплекси), створення сприятливого для ¡нте-лектуально''' д¡яльност¡ сусп¡льного середовища та утягуван-ня обдарованих людей з р^них кутк¡в ойкумени, в¡дпов¡дний в¡дб¡р точок зосередження ресурсних баз для запуску все-бнних процес¡в соц¡ально-економ¡чного розвитку [15-19].
При створены стратеги дослщний рух до розумЫня проце-су важливо збагачувати знанням можливостей практичного врахування особливостей моменту [20-24]. Тобто з погляду методологи залучення в аналв максимально широкого кола явищ з визначенням 'х в^ного спввщношення, специфки та фунщй кожного з них передбачае сходження вщ абстрак-
тного до конкретного. I здмснюеться воно не з зовышым доповненням його подальшою стад¡eю зворотного руху (вщ конкретного до абстрактного), а при включены в кожен йо-го момент особливостей останнього. Разом ¡з тим розви-ток науково' теор¡í ¡ практики тюно взаeмопов'язан¡. При-чому вимоги до якост 'х взаемозбагачення посилюються, а роль наукового рюня пщготовки управлЫсько-регулятивно-го впливу стратег¡чного рюня для ефективних трансформа-ц¡й соц^льно-економнно''' д¡йсност¡ суттево п¡двищуeться.
У цм ситуаци критично важливим може бути пщтримка балансу м¡ж використанням науково-методолопчних ¡нновац¡й, як¡ виводять за меж¡ стандартних погляд¡в, та збереженням до-стов¡рност¡ рекомендац¡й практиц¡. Вщповщно зм¡на сусп¡льних ¡деал¡в з позицм ц¡нн¡сного вим¡ру буття, культивування рвно-ман¡ття св¡тогляду, в¡дкритост¡ св¡домост¡ спрацювали як пев-на ¡нтелектуальна передумова нового входження у сусп¡льне життя р^номанггних ¡ррац¡ональних чинник¡в. В¡дпов¡дно мож-ливост¡ рац¡ональност¡ - структури з¡ сво'ми особливостями ¡ законами, що диктують лише деяк¡ елементи методу пвнання ¡ використання перетворених форм - зараз для задтння в соцЬ альних технолог¡ях трансформаци подвмно обмежен¡: ¡ як так¡, ¡ в¡дпов¡дно умовам ризом¡чност¡ розвитку. Звщси - принципо-ва локал¡зац¡я рацюнально орган¡зованого мислення та кон-струювання дмсноси його явне самообмеження. Тому сьогод-н¡шня практика намагаеться ¡нтегрувати методи рац¡ональн¡ та ¡ррац¡ональн¡. Однак саме умови, як в даний час створилися, пщштовхують до широкого жонглювання громадською думкою ¡ створення популярних полггичних спекуляц¡й. Так, наприклад, важливо розрвняти використовуван¡ за принципом «чорного ящика» шляхи (невиразн¡, але девА вир¡шення проблем ¡ хитку сум0 достов¡рного з ¡люзорним: якщо на перше можна спира-тися, то друге заздалегщь е ненадмним. При цьому у випадку продуктивного вибору точок впливу навпъ слабк впливи можуть привести до суттевих к¡нцевих зм¡н [25-30].
Епохою створена можливють б¡льш гнучкого ¡ м'якого вщо-браження в стратеги наявних аномальних соцвльно-економн-них явищ ¡ перифер¡йних культур. Закр¡плюються принципово рвнорщы структури. Внутр¡шн¡ ц¡нност¡ ¡ глибоко ¡ндив¡дуальн¡ смисли, п¡дходи ¡ погляди чисельно невеликих груп набувають звучання на макрорвнях, а то й агресивно нав'язуються всм. Велика ктьюсть соц¡альних тенденц¡й все ще ттьки форму-еться, ¡нш¡ важко розтзнати в мор¡ колишн¡х законом^ностей ¡ факт¡в, що йдуть. Об'ективуеться соц¡альна потреба у забо-рон на насильницьке ман¡пулювання ¡нновац¡ями навггь аут-сайдерського типу, на руйнування навгть контркультурних лог¡к: нова епоха створюе сво' культурн¡ св¡ти, де е м¡сце вс¡м. Твор-чють стае не т¡льки ¡деально загальним, а й реально загальним процесом. Тим часом перюд «бур¡ ¡ натиску» повсюдно робив характерними, звичними ¡ загальними технологи адмУстру-вання ¡ жорсткого управл¡ння-насильства. Цив¡л¡зац¡í зросли на ¡деях жорстко' утоп¡чною соцвльно''' ¡нженери, як¡ передба-чають, що ва корисн¡ ¡нститути начебто виявляються результатом цтеспрямованого ¡ усвщомленого конструювання. Вт¡м анал¡з багатьох подм п¡дтверджуe: додатковий вантаж проблем часто виникае з прагнення зламу циклу, насильницького переходу в нову яюсть. Для сусптьства ¡ндустр¡ального деколи це було виправдано ¡ нормативно. 1нша справа - час глобально' трансформаций проростання блок¡в постсучасноси ф¡ксац¡í
гocпoдapcькиx ™стем дo-, пocт- i влacне iндycтpiaльниx в oд-нoмy чacoвoмy пpocтopi. Eфективнoю метoдoлoгieю cтвopен-ня i зд^нення cтpaтегiй y цiй cитyaцiï cтae aж нiяк не cпpoбa кyльтypтpегеpcькoгo пеpенеcення чyжиx шaблoнiв, «мoдеpнi-зaцiï нacильнo» (pезyльтaти яш витpaтнi, немiцнi i зм^ют^я xoдoм icTOpii' нaдaлi], a пiдбip пpoгpеcивниx фopм для нaявниx звичaïв i тpaдицiй, «впиcyвaння» ix в кoнтекcт змн
Toмy пpи пiдгoтoвцi тpaнcфopмaцiй пoтpiбнo пaм'ятaти: безглyздo нaмaгaтиcя вибyдoвyвaти cтpaтегiï нa пpoтиcтoяннi внyтpiшньoï лoгiцi пoдiй. Життя вcе oднo буде текти y влacти-вoмy нaпpямкy. Пoтpiбнo не зaвaжaти, a пpибиpaти пеpешкo-ди нa шляxy - i nr^a™ вигiднi pycлa пoдiй. !ншими cлoвaми, cтимyлювaння бaжaниx тpaнcфopмaцiй (y пoведiнцi, вiднocи-нax, пpoцеcax], a не cпpoби шляxoм диpективнoгo yпpaвлiння (вимoги дiяти лише тaк, як визнaченo) cтae нaйбiльш ефек-тивним нaпpямкoм yпpaвлiнcькoгo впливу. Poзмежyвaння yтoпiчниx i пoелементниx метoдoлoгiй coцiaльними теxнoлo-гiями вiдкpивae пеpcпективи визнaчення pеaльниx меж мoж-ливocтей aдмiнicтpaтивниx, екoнoмiчниx тa coцiaльниx piшень в cycпiльнoмy opгaнiзмi. Дле caме виявлення меж i е гapaн-тieю здaтнocтi в ïx paмкax дocягaти пoзитивниx ефектiв - y збеpеженнi нopмaтивнoï якocтi aбo cпpямoвaнoмy нapoщy-вaннi бaжaниx влacтивocтей i cтaнiв. Безyмoвнo, теxнiки тaкиx змiн icнyвaли й yдocкoнaлювaлиcя дocить дoвгo, пpoте мме нинi вoни opгaнiчнo бaзyютьcя нa ocoбливocтяx cьoгoдення i мaють дoдaткoвy виcoкy coцiaльнo-екoнoмiчнy ефективнicть. Boни вpaxoвyють cyтнicнi cили людини (пеpшoю чеpгoю - Ы-теpеcи i мoтиви), вiдпoвiдним чинoм ïx тpaнcфopмyючи.
Taw^ чинoм, епoxa cтвopюe yмoви poзшиpення дiaпaзoнy pеcypcниx бaз i змЫи метoдoлoгiй викopиcтaння cтpaтегiй, якi opieнтoвaнi не cтiльки нa yчacть y виcнaжливoмy iнфopмaцiй-нoмy пpoтибopcтвi i «кoнтpпpoпaгaнди», cкiльки нa взaeмoдiю в пoтoцi пoдiй, де кoжен не мae пoвнoти iнфopмaцiï i зaлежить вiд дiй iншиx aктopiв. Bзaгaлi чacтo, якщo вac вдaлocя втяг-нути y cтaн вiйни, oтже, ви вже пpoгpaли, щo нaбyвae в ни-нiшнix yмoвax ocoбливе знaчення. Bигpaш - зa «opгaнiзa-тopoм», який втpyчaeтьcя i визнaчaльним чинoм впливae н8 пpoцеcи, вiднocини, пoведiнкy людей. Biдпoвiднo мaйcтеpнicть cценapнoгo плaнyвaння y cтвopеннi yпpaвлiнcькиx кoмпoзи-цiй мae зaбезпечити як oптимiзaцiю викopиcтaння нaявнoï pеcypcнoï бaзи, тaк i пiдcтpaxyвaння / зaмiщення недoбpo-якicниx, a тaкoж елементiв, i^o виxoдять з лaдy. Toмy гнуч-кicть, плacтичнicть - неoбxiднicть зaбезпечення ycпixy мiciï в виcoкoмiнливиx yмoвax coцiaльнoï i гocпoдapcькoï еклекти-ки. ^и cтвopеннi cтpaтегiй iнфopмaцiйниx впливiв, зoкpе-мa, вaжливo poзyмiти, щщ! тpaнcфopмaцiя дyмoк мoже буду-вaтиcя зa пpинципoм cкoнцентpoвaниx aбo poзciяниx тиcкiв, aктивiзaцiï евoлюцiйниx aбo pевoлюцiйниx змiн, дiй ^стем-ниx aбo фpaгментapниx, цiлеcпpямoвaниx aбo xaoтичнo-ви-пaдкoвиx, дoвгoтpивaлиx aбo кopoткocтpoкoвиx, змicтoвниx aбo фopмaльниx, дoвipчиx aбo мaнiпyлятивниx. Bикopиcтaн-ня piзнocпpямoвaниx cил i мoжливocтей мoже пеpедбaчaти opieнтaцiю нa гнучке пoeднaння pеcypciв coцiaльнoï дiйcнoc-т i меxaнiзмiв м^га''' i жopcткoï влaди в paмкax smart power (poзyмнoï влaди] з викopиcтaнням дiaпaзoнy впливiв, безпo-cеpедньo не cпpямoвaниx виключнo нa дocягнення пpaгмa-тичнoï мети. У цiй cитyaцiï для ycпiшнoгo пpoведення нoвoï мo-деpнiзaцiï тa ефективнoгo викopиcтaння coцiaльнoï твopчocтi
як iï нaйвaжливiшoгo чинникa неoбxiднo кyльтивyвaти меxa-нiзми не «зoбoв'язyвaти», a зaxoплювaти, зaцiкaвлювaти.
Áéñííáéé
Oтже, poзвитoк oбмiнy як cфеpи pеaлiзaцiï дocягнyтoгo piв-ня coцiaльнoгo кaпiтaлy cycпiльcтвa вiдoбpaжae не тiльки зpi-лicть екoнoмiчнoгo меxaнiзмy пopiвняння тoвapiв (pечей тa пo-cлyг], aле й якicть cycпiльниx пеpcпектив, викopиcтaння якиx пoтpебye piшень з poзвиткy yпpaвлiнcькo-pегyлятивниx CTpa-тегiчнoгo piвня. Зoкpемa, неoбxiднicть пеpеxoдy вiд звичнo-га paнiше aдмiнicтpyвaння дo iннoвaцiйнo-cинеpгетичнoгo yпpaвлiння веде пpи цыму дo зaмiни «жopcткиx» coцiaльниx теxнoлoгiй «м'якими». «M^z^) же вплив пеpедбaчae визнaння cyб'eктивнocтi, непoвнoти i внyтpiшнiй oбмеженocтi уявлень ^жнт^ Пpи цыму нaвiть cитyaтивний вплив, зacнoвaний н8 pеaкцiï нa cycпiльнi змiни, якi не мoжнa бyлo пеpедбaчити, y ^oin cómoCTi вcе ж мicтить пiдгoтoвленi мoделi дiй.
Якicть cтpaтегiчнoгo yпpaвлiння в yмoвax кoнцентpoвaниx змiн чacтo нaбyвae виpiшaльнoгo знaчення. З oднoгo бoкy, нoвa епoxa cтвopюe yмoви для poзгopтaння cвoбoди, piзнo-мaнiтнocтi, дiaлoгy. З iншoгo бoкy, якщo вщпущеы чacoм мoж-ливocтi будуть упущен^ тим caмим мoжyть бути неoбopoтнс лiмiтoвaнi мoжливocтi пoдaльшoгo icтopичнoгo poзвиткy. Bи-xiд зa межi кoлишньoгo «кopидopy cвoбoди» мoже oбеpнyтиcя не ттьки пpopивoм дo пеpcпектив ocвoeння пocтiндycтpiaль-ниx мoжливocтей, aле i в^гатом дo coцiaльнoгo кaнiбaлiзмy i вapвapcтвy. Biдпoвiднo включення мoжливocтей oбмiнy в дЬ aпaзoн cтpaтегiчнoгo yпpaвлiння cтae неoдмiннoю yмoвoю aдеквaтнocтi CTpy^yp зaxиcтy ^oix cycпiльниx iнтеpеciв ви-кликaм чacy. Пpoцеcи poзвиткy дoдaткoвo пiдcилюють pегy-лятивнo-yпpaвлiнcьке знaчення цiннocтей / вapтocтей oбмi-ну, тpaнcфopмyють cтpyктypy тa дизaйн cycпiльниx вiднocин. Aкцентyвaння метoдoлoгiй i pеcypcниx бaз cтимyлювaння бa-жaниx змiн нa ocнoвi iнcтpyментapiю непpямиx дiй, м'якoï cили, гнyчкoю влaди i т.п. poзшиpюe межi цiннicнoгo мoтивyвaння i cпoнyкaння, мoжливocтi coцiaльнoгo тa iндивiдyaльнoгo piвнiв пcиxiчнoгo впливу - aж дo cтвopення «coцiaльнo-пcиxoлo-гiчниx aвтoмaтiв» i cитyaцiй caмoнaвiювaння. Cпiввiднoшен-ня мoделей дocягнення дoмiнyвaння, кoмпpoмicy, кoнcенcycy знaчимo впливae нa cпiввiднoшення iнcтpyментapiïв плaтнocтi / безoплaтнocтi, еквiвaлентнocтi / нееквiвaлентнocтi oбмiнy, меxaнiзмiв пpoтекцioнiзмy / фpитpедеpcтвa, екoнoмiчниx / пoзaекoнoмiчниx pеcypciв зaбезпечення виcyнyтиx цiлей. Biд-мoвa ж вiд cвoïx cтpaтегiй пpиpiкae нa втpaтy cyб'eктнocтi i пе-pетвopення в oб'eкт cтpaтегiй чyжиx, oтже, нa вiдчyження вiд влacниx cмиcлiв i цiннocтей i зoвнiшню екcплyaтaцiю. Paзoм iз тим чacтo вaжливo вмiти не нaмaгaтиcя нaв'язyвaти cвoe, a poбити йoгo пpивaбливим, викopиcтoвyючи чуже для зaxиcтy ^oix iнтеpеciв. Пoглиблення i poзшиpення мacштaбiв piзнo-мaнiтниx acпектiв зaгaльнoï ^изи: coцiaльнoгo, фiнaнcoвoгo, виpoбничoгo тoщo - CTae нaйвaжливiшoю yмoвoю пpoдo-вження геocтpaтегiчнoгo лiдеpcтвa в йoгo зacтapiлiй cycпiль-нo-icтopичнiй фopмi. Biдпoвiднo цЯ збеpеження цieï мoделi - ппх^ення кpизи. Paзoм iз тим мoжливocтi пocтмoдеpнy aж нiяк не вичеpпyютьcя пoгpoзaми кoнтpмoдеpнa, xoч i мoжyть зipвaтиcя в ньoгo, зoкpемa - чеpез пoмилкoвicть пoeднaн-ня cтpaтегiï, тaктики тa oпеpaтивнoгo миcтецтвa пpoведення тpaнcфopмaцiй як цiлicнoгo пpoектy, викopиcтaння cфеpи o6-
MiHy в цьому процесг При цьому прямий ¡нтерес KpaiH-niflepiB пов'язаний з максимальною вщкритютю pинкiв (при захис-Ti зiбpaних у себе naTeHTiB на ноу-хау, ¡нтелектуальну влас-HicTb, вщкриття та винаходи), iншi - зацкавлеы в зaхистi своУх pинкiв при використанн cвiтового надбання. Цтеспрямова-ний вплив на стан сусглльного вщтворення передбачае ува-гу до piвнiв господарського мeхaнiзмy cycпiльcтвa (як бтьш рухомий, актуальною частини економки), його мaтepiaльно-тeхнiчного оснащення, продуктивних сил i сфери iдeaльного.
Теоретичне ж i практичне iгноpyвaння дiaпaзонy змЫ, орЬ eнтaцiя cтpaтeгiчного yпpaвлiння на лУйний характер розвитку сусптьних вщносин, спроби некритичного запози-чення шаблоыв, сформованих в межах модернютського cвiтоcпpиймaння i акцентують виключно вузькопрагматичний складову в оргаызаци cоцiaльно-eкономiчних вщносин, - все це може посилити хаотичнють дезоргаызаци (пост) сучасно-го вщтворення. Тому надзвичайно важливо бачити в проти-piччях початок довгоУ i складноУ тpaнcфоpмaцiУ культурно-ци-вУзацмних cвiтiв на оcновi своУх власних цЫнюно-смислових комплeкciв у контeкcтi глибоких загальносвггових змiн. 1х ана-лiз i cтpaтeгiчнa фyтypодiaгноcтiкa вкрай ускладнен через не-стачу, фpaгмeнтapноcтi i, часто, просто вiдcyтнicть належного емглричного мaтepiaлy, але вони е надзвичайно важливими для точних вироблення i peaлiзaцii' piшeнь.
Нaйбiльш перспективними напрямками подальшого вивчен-ня теми представляються пов'язаы, по-перше, з постсучасними трансформа^ями рис i характеристик обмiнy, по-друге, з мiж-народною компapaтивicтикою в Ух peaлiзaцiy, по-трете, з аналг зом особливостей Ух peaлiзaцii' на пострадянському просторг
Список використаних джерел
1. Геець В.М. 1нновац1йна стратепя украУнських реформ / В.М. Ге-ець, А.С. Гальчинський, В.П. Семиноженко. - К.: Знання УкраУ-ни, 2002. - 336 с.
2. Шишков Ю.В. Международное разделение производственного процесса меняет облик мировой экономики / Ю.В. Шишков // Мировая экономика и международные отношения. - 2004. - №10.
- С. 15-25.
3. Семенов Е.В. Кооперация деятельности как проблема исторического материализма / Е.В. Семенов. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1983. - 231 с.
4. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию: Ф. Фукуяма. - М.: 000 «Издательство ACT»: ЗАО НПП «Ермак», 2004. - 730 [6] с.
5. Маркс К. Экономические рукописи 1857-1859 годов // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т. 46. - Ч. 1. - 910 с.; Ч. II. - 618 с.
6. Маркс К. Конспект книги Дж. Милля «0сновы политической экономии» // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. - Т. 42. - 535 с.
7. Милль Дж. 0 свободе / Джон Стюарт Милль // Наука и жизнь.
- 1993. - №11. -С. 10-15; №12. - С. 21-26.
8. Маркс К. Капитал. Кн. 2: Процесс обращения капитала // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т. 24. - С. 3-596.
9. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т. 42. - С. 41-174.
10. Маркс К. Экономическая рукопись 1861-1863 годов // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т. 47. - С. 3-612.
11. Маркс К. Маркс - Людвигу Кугельману, II июля 1868 года // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т. 32. - С. 482-485.
12. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации / М.И. Туган-Барановский. - М.: Экономика, 1989. - 496 с.
13. Чаянов А.В. Краткий курс кооперации / А.В. Чаянов. - М.: Кооператив, 1925. - 80 с. [Электрон. ресурс] - Режим доступа: Иир:// \мм«Х\«1грх.сот/111е/938472
14. Гриценко А.А. Метод «Капитала» К. Маркса и структура политической экономии в широком смысле / А.А. Гриценко // Автореф. ... дис. на получение науч. степ. доктора экон. наук. - 0десса, 1989. - 44 с.
15. Геець В. Характер перехщних процес1в до економ1ки знань /
B. Геець // Економ1ка УкраУни. - 2004. - №4. - С. 4-14.
16. Федулова Л.1. Концептуальн1 засади економки знань / Л.1. Фе-дулова // Економ1чна теор1я. - 2008. - №4. - С. 37-59.
17. Яковенко Л.1. 1нновац1йний характер економ1ки знань / Л.1. Яковенко // Вюник ПолтавськоУ державноУ аграрноУ академп. -№2. - 2010.- С. 141-146.
1 8. Шедяков В.6. 1нтелектуальний кап1тал УкраУни та проблеми вдосконалення управл1ння його розвитком та використанням // Економют. - 2012. - 2012. - №10. - С. 14-17. [Електрон. ресурс] - Режим доступу Ь|Ир://есопрарегз.герес.огд/агйс1е/и]е]оигп1/ у_3а2012_3а1_3а10_3ар_3а14-17.ГЛт.
1 9. Шедяков В.6. Стимулювання розвитку та реал1зац1У науко-воНнтелектуального потенц1алу в умовах проведення постсучасноУ модерызаци // Економют. - 2012. - №12. - С. 42-45. [Електрон. ресурс] - Режим доступу Ь|Ир://есопрареге.герес.огд/агйс1е/ и]е]оигп1/у_3а2012_3а1_3а12_3ар_3а42-45.ИЬт.
20. Диксон П. Бизнес-тренды: Стратегическое моделирование будущего / П. Диксон. - М.: Эксмо, 2005. - 480 с.
21. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии / А.А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд. -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.
22. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансоф. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.
23. Белошапка В.А. Стратегическое управление: принципы и международная практика / В.А. Белошапка, Г.В. Загорий. - К.: Абсолют-В, 1998. - 352 с.
24. Гур1на Н.Д. 0собливост1 розвитку стратепчного управл1ння / Н.Д. Гур1на, 0.В. Годована // Формування ринкових вщносин в УкраУнг Зб. наук. праць. - 2015. - №1 (164). - С. 76-80.
25. Печчеи А. Человеческие качества. Гл. 6. Новые стратегии, новый порядок - каковы же цели? / А. Печчеи. - М.: Прогресс, 1985. - 2-е изд. - С. 164-209.
26. Шедяков В.6. Стратепя вибору / В.6. Шедяков [Електрон. ресурс] - Режим доступу:Ь|Ир://иа-екопот18Е.сот/3373-зЕгаЬедуа-у^оги.ЬЛт!
27. Шедяков В.Е. Стратегические трансформации методологий социального управления в осуществлении общественных интересов культурно-цивилизационного мира / В.Е. Шедяков // Плея. -2013. - №76 (№9). - С. 190-194.
28. Шедяков В.6. Можливост1 ефективноУ оргаызацп та стимулювання бажаних трансформац1й / В.6. Шедяков // Сучасна укра-Унська пол1тика. Пол1тики i пол1тологи про неУ. - 2010. - Вип. 19. -
C. 327-338.
29. Шедяков В.6. Соц^льна творчють та ^новац^ить стратепчного управляя / В.6. Шедяков // Полтичний менеджмент. -2013. - №1-2 (57-58). - С. 42-51.
30. Шедяков В.6. УправлЫня сусптьними процесами: методоло-пчы можливост й обмеження / В.6. Шедяков // Соц^льна психо-лопя. - 2013. - №55. - С. 157-166.
