CC BY
14
детавшешБЯЕшда
ВЕ. ШЕДЯКОВ, к.е.н., доктор сощолопчних наук
Трансформацп вщчуження пращ в контекст розвитку виробничо! демократм
У статт! досл!джуються зм!ни у в!дчуженн! пращ п!д впливом процесв трансформацп. В!дчуження пращ розглядаеться в контекстi завдань, можливостей i перспектив вдосконалення виробничо!'демократИ.
Анал!зуються р!зноман!тнi фактори впливу на в!дчуження пращ, загрози для нащональноi економки у зв'язку з цим.
Ключов! слова: в!дчуження, пост!ндустр!альна виробнича демократя, трудовi в!дносини.
В.Е. ШЕДЯКОВ, к.э.н., доктор социологических наук
Трансформации отчуждения труда в контексте развития производственной демократии
В статье исследуются изменения в отчуждении труда под влиянием процессов трансформации. Отчуждение труда рассматривается в контексте задач, возможностей и перспектив совершенствования производственной демократии
Анализируются разнообразные факторы влияния на отчуждение труда, угрозы для национальной экономики в связи с этим.
Ключевые слова: отчуждение, постиндустриальная производственная демократия, трудовые отношения.
V.E. SHEDYAKOV, Dr. Sc. in sociology, Ph. D. in Economics
Transformations of alienation of labour in the context of industrial democracy development
In this article changes in alienation of labour under the influence of transformation processes are examined. Alienation of labour is considered in the context of the challenges, opportunities and prospects for improvement of industrial democracy
Varieties of factors influencing the alienation of labour, threats in this regard for the national economy are analysed.
The elaboration of the complex of relations of alienation - is a complex interdisciplinary task, however, a long time economic processes were most solid its foundation and labour sphere has been the most studied field.
At present, there is a long scientific tradition of philosophical and political economic reflection on the nature of freedom and non-freedom and their various effects. However, a study of existing forms of alienation of labour implies, from our point of view, recognizing that: 1) a thorough analysis of the nature, content and form of alienation was conducted mainly in its «classic» status, 2) true or complete transformation to overcome some options Exclusion including the well-studied before, 3) was the emergence and spread of new, insufficiently analysed, forms of non-freedom (especially at work).
Thus, the purpose of the article - to study transformations of the labour aspect of alienation in the context of the growing influence of global transformation processes (eg, distribution of post-industrial forms and procedures industrial democracy) in terms of present-day Ukraine.
152 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 10 (161)/2014
© BE. ШЕДЯКОВ, 2014
Modification of alienation caused, firstly, that enabled the development of production in a classic environment, which was associated with the capitalist project to overcome some (including the most severe) manifestations of alienation, to make the conditions for the deployment of essential and functional qualities of a person in the workplace, and Secondly, the fact that the history of countries professing communist ideology led to the success of the project will not release work and to play alienation.
Nowadays the emergence of economy of knowledge in global scale directly related to the knowledge society, an additional configuration changes and value components of the complex relations of alienation. But often, even positive changes: 1) are globally, but are not necessarily universal fact of steadfast, 2) are as a trend, not an automatic realizing, 3) stretched over time and contain internal contradictions.
Revitalization Action entry into the global economy based on economic liberalism and increasing interest of multinationals in full effect on staff leads to a wide range of activities using «corporate citizenship», «economic participation», «industrial democracy» and so on.
Modernization of the country requires not only massive financial manoeuvring, but the corresponding transformations in the workplace. Incentives needed to modernize the countrtfs new transformations are applied to the whole range of possibilities, including the rise of organizational culture. Therefore, improving the efficiency of stimulating creativity requires not only separation of enclaves, but overall changes in socio-economic environment. Thus the real conditions for adequate participation in the «knowledge economy» and the more scientific breakthrough involving workers widen access to innovative information.
Improving the efficiency of social labour relations management through targeted incentives change requires consideration of state programs: further improvement of the regulatory and legal framework of labour relations; extension of industrial democracy; adoption and use of advanced screening prospective places of employment; more careful consideration of regional traditions and more.
As incentives to achieve the objectives of improving the efficiency of social labour relations management for removal are not immanent forms of exclusion should be considered in the creation and funding of public-private basis unified system on the organization of social partnership and labour relations in the country, the dissemination of information regarding positive examples of ways and methods of deploying industrial democracy in the country and abroad, encouraging enterprises to successfully implement progressive model of industrial democracy and administration, promotion companies that implement programs of social and psychological development of enterprise and entrepreneurship.
Further consideration of the theme implies, in our opinion, the study of conditions for the implementation of public-private partnerships and the development of organizational forms of social responsibility under the influence of transformation of labour and management relations, to be secured future Labour Code.
Keywords: alienation, (post)industrial democracy, labours relations.
Постановка проблеми. На сьогодн ¡снуе довга номен-клатурно-термЫолопчна традицт фтософського роздуму вщносно природи свободи та несвободи людини, íx рвнома-нггних наслщюв. Роль якост процесс олюднення-орннення в сусптьному (зокрема, економнному, ¡деолопчному, релЬ пйному тощо) житт та мюце людськоУ особистост в соц^ль-ый структур¡ виявлялися впродовж ваеУ ¡сторп (що фксува-лося, наприклад, ¡ в понятп «андропагора» - жива власнють у Аристотеля). Трудовий початок сусптьного життя вивча-лося з позифй як вартюно-праксеолопчноУ, так ¡ цЫню-но-аксюлопчноУ. Для дослщження сукупноУ прац як еднос-т матер^льного та ¡деального боюв розвинений науковий ¡нструментарм надають концепци репрезентацп ¡ в^зер-калення, дтльнюний ¡ цЫнюний пщходи (одним з рюшв ре-алЬацп яких виступае теорт вщчуження), специфка котрих закладена в анал^ з позицм вартюного та цЫнюного змюту.
Лнал13 дослщжень та публ'кащй з проблеми. Роз-робкою трудовоУ теори вартоси зокрема, з успком займа-лися В. Петп, А. Смгг, Д. Рккардо, К. Маркс, а також Ф. Бас-т¡а, Ж.Б. Сей, П. Струве, Р. Торренс та ¡н. Мотив вщчуження займав суттеве мюце в роботах Г.В.Ф. Гегеля, Ж.Ж. Руссо, Л. Фейербаха. Хрестома™ними стали пра^ з ¡нтерпретац¡й марксових поглядв на проблему сп¡вв¡дношення вщчуження та свободи (й вщповщальност^ засвоення св¡ту в досл¡джен-нях А. Агга, В. Адоратського, В. Асмуса, Г. Багатури, I. Бичка, Л. БорюовоУ, С. Вигодського, А. Гриценка, Ю. Давидова, С. Каве-
рЫа, I. Кального, П. Копн¡на, М. ЛапЫа, В. Лебедева, О. Льов-к¡ноí, Л. Маньковського, С. Морозова, I. Нарського, Л. Нау-менка, М. НечиноУ, Б. Нов¡кова, Т. Ойзермана, 3. Оруджева, О. Плахотного, К. Разлогова, Д. Розенберга, М. Розенталя, В. Сагатовського, 3. СергеевоУ, Е. Отнкова, Ю. Согомонова,
B. СтепЫа, В. Тер¡на, В. Ч^кова, О. Юдк¡на, а також науков¡ по-шуки шляx¡в подолання вщчуження на соц¡альниx транс-форма^й на меж¡ XX-XXI ст. (3. Бауман, О. БузгалЫ, В. Ва-зюл¡н, I. В¡тан'í, О. Гусейнов, I. Джохадзе, К. Кантор, В. Кизима, О. Юва, А. Колганов, Я. КузьмЫов, В. Межуев, Е. Наб^ллЫа,
C. Платонов, В. Радаев, К. Р¡xтаржик, Т. Суббот¡на, В. Толстих, О. Ципко та ¡н.). Серйозно вщрвняються м¡ж собою риси нео-реал¡стського (в дус¡ технолопчного детерм¡н¡зму, коли праця розглядаеться як джерело споживчоУ вартост¡, а абстрактна праця редукуеться до конкретноУ), неономЫалютського (коли праця береться як процес, що мютить зав¡домо неп¡знаваний аспект, а обрахована сторона неявно змшуеться ¡з зайнят¡с-тю, роботою, дтльнютю ¡ т.п.) п¡дxод¡в до вивчення працг
При цьому протилежн¡сть ¡нтелектуальноУ активност¡ приму-совоУ прац¡ фксувалася в xарактеристиц¡ творчост¡ як не-пра-ц¡, закр¡плювалася в в¡днесеност¡ змктотворноУ д¡яльност¡ та керування ¡ до прерогатив панвних клас¡в (вт¡м, при наявност1 в р¡зн¡ епохи груп високоЫтелектуальних раб¡в, слуг, сп¡вроб¡т-ниюв «шарашек» ¡ т.п.). Разом ¡з тим ¡нформац¡йна ера св¡домо припускае наявн¡сть як неодм¡нноí складовоУ сукупного прац1 саме розумову працю як сусптьно-необхщну, а в якост¡ одного
Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 10 (161)/2014 153
CÎôlAËbHÛ-TPÔÂÛBI ПPÜБЛEMИ
з нaйвaжливiшиx джеpел нaдпpибyткiв caме poзвитoк i вига-pиcтaння poзyмoвoï пpaцi, щo вимaгae вщ нayки icтoтнoгo пе-pеocмиcлення тa poзвиткy нayкoвoï теopiï пpaцi.
3a визнaнням дocлiдникiв пocтcyчacниx coцiaльнo-екo-нoмiчниx тpaнcфopмaцiй, нинi xapaктеpиcтикoю вaжливиx пpoцеciв е caме вiдчyження, a не екcплyaтaцiя [1, p. 7]. Äo-cлiдження кoмплекcy вiднocин вщчуження - cклaднa мiждиc-циплiнapне зaвдaння, втiм, дoвгiй чac caме екoнoмiчнi пpoце-cи cклaдaли йoгo нaйбiльш мiцнy ocнoвy, a тpyдoвa cфеpa бул8 нaйбiльш вивченим пoлем. Пpичoмy якщo мoдеpн oзнaменy-вaвcя пеpеxoдoм вiд пoзaекoнoмiчнoгo пpимycy дo екoнoмiчнoï зaцiкaвленocтi, тo тепеp пocилюeтьcя бaгaтocтopoннiй i piзнo-piвневий вплив cycпiльнoгo cвiтoycтpoю нa людину. Boднoчac знaчнo пiдвищyeтьcя вимoгливicть cyб'eктiв дiяльнocтi дo yмoв iï здiйcнення. Kapдинaльнo зpocтae poль ocвoeння минyлoï пpaцi для дocягнення неoбxiднoгo piвня якocтi пpaцi живoï. ЗмЬ нюeтьcя cтyпiнь pеcypcoзaбезпеченocтi тa енеpгooзбpoeнocтi, питoмa вaгa мaтеpiaльнo-теxнiчнoï бaзи виpoбництвa. I бaгaтo зi змiн, щo вiдбyвaютьcя, е незвopoтними.
У пpoцеci тpaнcфopмaцiï ocoбливo небезпечним е тa oбcтa-винa, |щэ caме cтaн вiдчyженocтi фopмye мщы пеpепoни не лише пpoведенню мoдеpнiзaцiï екoнoмiки, aле й poзвиткy (нaвiть icнyвaнню) як людини, тaк й цивiлiзaцiï [2]. 3 oднoгo бoкy, не-oбxiдним е викopиcтaння пpoдyктивниx нaпpaцювaнь Ви^га-гo мoдеpнy, з iншoгo, - пoдoлaння кpизoвo-pецеcивниx явищ тa пеpеxiд дo yпpaвлiнcькo-opгaнiзaцiйниx piшень piвня ега-нoмiки знaнь тa iннoвaцiйнo-ciнеpгетичниx виpoбничиx циклiв бaзyютьcя нa зaгaльнoï пеpедyмoвi: ефективне зaбезпечен-ня гocпoдapcькoï cтiйкocтi пеpедбaчae pетельне вpaxoвyвaн-ня (зoкpемa, пpи opгaнiзaцiï cтpyктyp виpoбничoï демoкpaтiï] тpaнcфopмaцiï yмoв, нoвoгo бaлaнcy мoжливocтей, небезпек i зaгpoз, кoмбiнaцiй cлaбкиx тa cильниx елементiв тoщo.
Boднoчac poзвитoк пoдiлy тa oбмiнy пpaцi пpoйшoв низьку етaпiв, кoжнoмy з якиx вiдпoвiдaлa cвoя мoдель тpyдoвoï opra-нiзaцiï пpaцi [3, c. 31-34]. У™ дocлiдження нaявниx фopм вщ-чуження пpaцi пеpедбaчae, нa нaшy думку, визнaння тoгo, щo:
1) pетельний aнaлiз cyтнocтi, змicтy тa фopм вiдчyження був пpoведений гoлoвним чинoм y йoгo «клacичнoмy» cтaнoвище,
2) здiйcнилacя тpaнcфopмaцiя aбo пoвне пoдoлaння деякиx вapiaнтiв вiдчyження, в тому чи^ й дoбpе вивчениx paнiше, 3) вiдбyлocя зapoдження тa пoшиpення нoвиx, недocтaтньo пpo-aнaлiзoвaниx, фopм неcвoбoди (зoкpемa, в cфеpi пpaцi).
Cьoгoднi вiдчyження як cпецифiчнa фopмa coцiaлiзaцiï людини й caмo тpaнcфopмyeтьcя вiдпoвiднo cycпiльним змiнaм i cтpaтегiям (нacaмпеpед - y cфеpi тpyдoвиx вiднocин), га-тpi чacтo нaбyвaють нaддеpжaвнoгo xapaктеpy тa зaзнaють icтoтнoгo впливу з бoкy тpaнcфopмaцiйниx ocoбливocтей ocтaнньoгo чacy. Дoдaткoве знaчення виpoбничoï демoкpaтiï як нaпpямкy зняття кoмплекcy вiдчyження тa пoдoлaння CTa-ну вiдчyженocтi poбiтникoвi в y^a^^^x yмoвax пoв'язaне тaкoж з cómica виpoбничoï демoкpaтiï як впливoвoгo зaco-бу бopoтьби зi змicтoм екoнoмiчниx вiднocин oлiгapxaтy, йoгo ocнoви в cфеpi пpaцi.
Üтже, мета статт - вивчення тpaнcфopмaцiй тpyдoвoгo acпектy вiдчyження y кoнтекcтi пocилення впливу глoбaль-ниx тpaнcфopмaцiйниx пpoцеciв (зoкpемa, poзпoвcюдження пocтiндycтpiaльниx фopм и пpoцедyp виpoбничoï демoкpaтiï] в yмoвax тепеpiшньoï Укpaïни.
Виклад основного матepiалy. Tpaнcфopмaцiï елементiв вiдчyження, ïx вимipiв тa взaeмopезoнyвaння пiдкopюютьcя зaкoнoмipнocтям пiдвищення poлi нетpyдoвиx нaпpямiв pе-aлiзaцiï людини тa кoнкypентнoгo ycпixy cycпiльcтвa [4-9]. Як вiдoмo, вiдчyження як ocoбливий вapiaнт poзвиткy бaзy-eтьcя y cвoeмy клacичнoмy пpoявi нa тpyдoвиx вiднocинax тa пoeднye aкcioлoгiчнo нейтpaльне пoлoження, пoв'язaне з зaкoнoмipним пpoцеcoм пiдвищення iндивiдyaльнoï вдо-кpемленocтi людей, з aкcioлoгiчнo негaтивним pyйнyвaнням ocoбиcтocтi. Пеpший з циx мoментiв ^к звaне пoзитив-не вiдчyження, бaйдyже вiдчyження, oпpедмечyвaння) - це неoбxiднicть caмopoзгopтaння cyтнicниx cил людини, ïx pе-aлiзaцiï як джеpелa дoдaткoвoï coцiaльнoï cили пpaцi, змю-ту cycпiльнoгo бaгaтcтвa. Дpyгий мoмент (вщчуження y вузь-кoмy знaченнi) - це зacвoeння cycпiльcтвoм лише чacтини людcькoгo пoтенцiaлy, якa вибиpaeтьcя випaдкoвo. ^py^ тypa чoтиpьox клacичниx ocнoвниx фopм вiдчyження мoже poзглядaтиcя пщ кутом зopy й фaктичнoï дaнocтi cьoгoдення, й елементу icтopичнoгo пpoцеcy - як вiдпoвiднa aнтинoмi-ям, !o плiднo дocлiджyвaлиcя ще I. ^нтом - A. Cмiтoм. Вщ-чyженa пpaця - cycпiльнo пoдiленa, aбcтpaктнa, виpoбничa, щo зaбезпечye y фopмi вiдчyження oб'eднaння тa кooпеpa-цiю людей. Пiд чac цьoгo: 1) пpaця нaлежить iншoмy; 2) пpaця виcнaжye, зaкpiпaчye. Biдпoвiднo, y вщчужеый пpaцi людине нaлежить не caмa co6í, a зoвнiшньoмy cеpедoвищy, яке cтae вopoжим i зaгpoжyючим.
Moдифiкaцiя вiдчyження cпpичиненa, пo-пеpше, тим, !o poзвитoк виpoбництвa нaдaв мoжливicть y клacичнoмy œ-pедoвищi, кoтpе пoв'язyвaлocя з кaпiтaлicтичним пpoектoм, пoдoлaти деякi (включaючи нaйбiльш гocтpi) пpoяви вщчу-женocтi, cклacти yмoви для poзгopтaння cyтнicниx i функцю-нaльниx якocтей людини нa виpoбництвi, i, пo-дpyге, тим, щo icтopiя ^arn, якi cпoвiдyвaли кoмyнicтичнy iдеoлoгiю, пpи-звелa не дo ycпixy пpoектy звiльнення пpaцi, a дo вiдтвopення вiдчyження. Bтiм зa пpипиненням icнyвaння тaбopy pеaльнo-гo coцiaлiзмy cлiдyвaли й кpax дoгм лiбеpaльнoгo кaпiтaлiз-му, i демoнcтpaцiя oбмеженocтi пoтенцiaлy pелiгiйнoгo фун-дaментaлiзмy. Вже oчевиднo: тезa пpo «кiнець icтopiï» мoже викликaти лише пocмiшкy. Üднaк чac веде дo пеpеocмиc-лення фopмyли Kлayзевiцa: cьoгoднi екoнoмiчнa ган^ен-^я - це пpoдoвження вiйни Ышими зacoбaми, тoдi як cтaн в^ни - oдин зi шляxiв зaбезпечення пеpевaг. Paзoм iз тим «диплoмaтiя кaнoнеpoк» чacтo пpoгpae в кoнечнoмy paxyн-ку «тpетьoмy, кoтpий paдie» тa пocтyпaeтьcя apcенaлy «м'якoï cили». Koмплекc вiднocин вiдчyження фopмyeтьcя нa мa-теpiaльнo-piчoвoмy, coцiaльнo-мaтеpiaльнoмy тa coцiaль-нo-iдеaльнoмy piвняx, фiкcyючи якicть взaeмopепpезентaцiï oб'eктивниx i cyб'eктивниx фенoменiв тa динaмiкy ключoвиx цiннicнo-cмиcлoвиx кoмплекciв кyльтypнo-цивiлiзaцiйнoгo cвiтy. Koли живa дiяльнicть дoдaткoвa дo кoлишнiй, cyчac-нiй тa мaйбyтнiй пpaцi iншиx членiв cycпiльcтвa, a iï змicт ви-знaчaeтьcя cyкyпним тpyдoм, тo людинa вiднocитьcя дo cвiтy пpедметнocтi cпoчaткy чеpез cyкyпнy i тiльки пoтiм - чеpез влacнy живу пpaцю. Пpoтиpiччя poдoвиx cил (нacaмпеpед -здiбнocтей тa пoтpеб) poзгopтaютьcя y coцiaльнi кoнфлiк-ти. Якщo внyтpiшня xapaктеpиcтикa cил - ¿^ня paцioнaль-нo-емoцioнaльнa визнaченicть, тo зoвнiшня - пoeднaння pечoвиннoï cyтнocтi, фopм pечoвинниx тa cycпiльниx.
CÜЦIAЛЬHÜ-TPУДÜBI ПPÜБЛEMИ
Üтже, вiдчyження збеpiгae знaчення paзвiтiйнoгo cеpедo-вищa людини, не ттьки пеpетвopюючи iï cyтнicнi ^ли, aле й нaдaючи мoжливocтi для coцiaльнoï тa iндивiдyaльнoï твop-чocтi. Boднoчac в aнaлiзi фенoменy вiдчyження пiдвищyeтьcя poль aкcioлoгiчнoгo пiдxoдy; пpичoмy виcoкий cтyпiнь цЫню-нo-opieнтoвaнoï eднocтi cтвopюeтьcя не в pезyльтaтi гамунЬ кaтивнoï пpaктики гpyпи, a е нacлiдкoм aктивнoï cпiльнoï фу-пoвoï дiяльнocтi, щo мae cycпiльнo кopиcний xapaктеp. Дле caме в xoдi пoвcякденнoï дiяльнocтi кoжнa iндивiдyaльнicть cтвopюe piчнi фopми pефлекciï тa нaлaштoвyeтьcя нa певну cтpyктypy буття, ocoбиcтicть нaбyвae цiлicнoгo вигляду caме як coцiaльнa. З oднoгo бoкy, вщчуження ^a вiдмiнy вiд нoï твopчocтi] poздiляe людину й coцiaльнi пpoцеcи, cтвopю-ючи piзнoмaнiтнi мoжливocтi мaнiпyляцiй. Biдтaк, нa бaзi вщчуження здiйcнюeтьcя poзвитoк пoчyття вiдчyженocтi людини. Дoдaткoвим джеpелoм cтaнy вiдчyженocтi cтae пеpcoнaльнa тa coцiaльнa незpoзyмiлicть cвiтy, тенденцiй йoгo тpaнcфop-мyвaння, a тoмy - йoгo cпpийняття як зaздaлегiдь вopoжoгo. Biдпoвiднo, пoлiтичнa мiфoтвopчicть як фенoмен кyльтypнoгo життя чacтo здiйcнюe визнaчaльний вплив нa cтaн cycпiльнoï, кoлективнoï тa iндивiдyaльнoï cвiдoмocтi. З iншoгo бoкy, poз-витoк пoлiтичнoï кyльтypи (нaвiть меxaнiзмaми вiдчyження], змiцнення дyxoвнoгo cтpижню тa пiдйoм piвня iнфopмoвaнoc-тi й cycпiльнoï думки - pеaльнa нaдiйнa пеpепoнa викopиc-тaнню теxнoлoгiй мaнiпyлювaння людинoю, пpoшapкaми cyc-пiльcтвa, ^a^orci. Пpичoмy для ycпiшнoгo дocягнення цтей нoвoгo coцiaльнoгo Пpoектy poзвиткy в^й вaжливим е пpo-гpеcивне виpiшення пpoтиpiччя мiж твopчoï тa cпoживчoï ie-papxiями цiннocтей в гpoмaдcькoï дyмцi cycпiльcтвa. B ц^му дoвoдитьcя пoгoдитиcя з тим, щo вибyx знaнь не cтвopюe œi-ту, вiльнoгo вiд небезпек. Haвпaки, pyx дo пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвy викликae безлiч дoдaткoвиx тpyднoщiв тa нoвиx ycклaднень, y тoмy чиcлi в cфеpi yпpaвлiння пpaцею. I oco-бливo бoлicнo це мoже cпpийняти нacелення пocтpaдянcькиx кpaïн, кoлиcь звичниx дo вcеoxoплюючoï coцiaльнoï тypбoти, oтже - пaтеpнaлiзмy тa етaтизмy. Зoкpемa, збтьшення чac-тини нacелення, щo втpaчae звичнi мoжливocтi чеpез бpaк гампетенци. Tpaнcфopмyeтьcя пopядoк пiдгoтoвки тa пpи-йняття piшень. Це - пpoблемa людcькoгo кaпiтaлy. О^пть-cтвo як цте cтикaeтьcя з нoвими виклигами, щo пoтpебyють пpoфеciйниx вiдпoвiдей пocтiндycтpiaльнoгo piвня. При цьoмy люди, як нacaмпеpед цiнyють безпеку i ^ai^ пpaцюють з8 нaявнocтi чiткиx вкaзiвoк, будуть вiдчyвaти диcкoмфopт y пo-cтiндycтpiaльнoмy cycпiльcтвi.
Ha тлi цьoгo нaлaгoдження виpoбничoï демoкpaтiï - не ттьки дoдaткoвий opгaнiзaцiйний pеcypc, aле й безaльтеpнaтивний зaciб дocягнення пpoдyктивнoï злaгoди cycпiльcтвa, фopмy-вaння ефективнoгo пoлiтичнoгo cеpедoвищa тa пoм'якшення кoмплекcy вiднocин вiдчyження. У бaлaнci мoжливocтей i небезпек, якi aктyaлiзyютьcя acoцiaцieю з 6вpocoюзoм, oднa з нaйвaжливiшиx пеpевaг пoв'язaнa з iнтегpaцieю дocвiдy тa викopиcтaнням пеpедoвиx фopм виpoбничoï демoкpaтiï, пе-pефopмaтyвaнням yпpaвлiнcькo-opгaнiзaцiйниx вiднocин y cфеpi пpaцi. Bзaгaлi екoнoмiчнa демoкpaтiя - неoбxiднa yмo-вa демoкpaтiï пoлiтичнoï, a вдocкoнaлення тpyдoвиx вiднocин - cyттeвий, нaвiть cиcтемocтвopюючий, елемент екoнoмiч-нoï демoкpaтiï. У вiдпoвiдь нa зaпит пpaктики, дoцiльнo видЬ ляти: зa piвнем yчacтi - демoкpaтiю пpoмиcлoвy ^a oднoмy
пiдпpиeмcтвi] тa екoнoмiчнy (y гaлyзi тa вciй екoнoмiцi]; зa сту-пенем yчacтi - cпiвyчacть (меншинa пpедcтaвникiв пеpcoнaлy в opгaнax yпpaвлiння пpи дopaдчoмy xapaктеpi пoвнoвaжень), coyпpaвлiння (piвне пpедcтaвництвo i пpaвo ветo], caмoвpя-дyвaння (вci yчacники виpoбництвa беpyть yчacть в yпpaв-лiннi]; зa фopмoю yчacтi - демoкpaтiя пpямa aбo непpямa, oпocеpедкoвaнa. Дoцiльнo тaкoж poзpiзняти caмoвpядyвaн-ня y cфеpi влacнocтi, виpoбництвa тa пpи виpiшеннi coцiaль-нo-пoбyтoвиx питaнь. B yпpaвлiннi влacнicтю виpoбничa де-мoкpaтiя виявляeтьcя y визнaченнi пpoфiлю, acopтиментy т8 мacштaбiв виpoбництвa, cпiввiднoшення пpибyткy тa coбiвap-тocтi, фopмyвaннi фoндiв, кaдpoвиx пеpемiщенняx, кoнтpoлi з8 aдмiнicтpaцieю; y yпpaвлiннi виpoбництвoм - y фopмi yчacтi в виpiшеннi питaнь теxнoлoгiï кoнтpoлю, зaбезпечення pитмiч-нocтi, впopядкyвaння внyтpiшньoвиpoбничиx мaтеpiaльниx пoтoкiв збеpiгaння цiннocтей, дocягнення тpyдoвoï ди^иплЬ ни; в yпpaвлiннi coцiaльнoю cфеpoю - шляxoм кopекцiï пocтiй-нoï i змiннoï чacтин зapoбiткy, фopм cтимyлювaння, yмoв пpa-цi, екoлoгiчниx вимoг, coцiaльнo-пoбyтoвoï cфеpи - зaвдяки yчacтi в poзпoдiлi житлa, мoжливocтей викopиcтaння pеcypciв вiдпoчинкy, oxopoни здopoв'я, ocвiти, дитячиx ycтaнoв тoщo.
Пoявa y cвiтoвoмy мacштaбi кoгнiтapiaтy, безпocеpедньo пoв'язaнoгo з cycпiльcтвoм знaнь, дoдaткoвo змiнюe ган-фiгypaцiю тa знaчення cклaдoвиx чacтин кoмплекcy вiднo-™н вiдчyження [1Q-12]. Пpичoмy нaвiть пoзитивнi тpaнc-фopмaцiï: 1] здiйcняютьcя мме в глoбaльнoмy мacштaбi, aле неoбoв'язкoвo cтaють непoxитним пoвcюдним фaктoм, 2] е тенденцieю, a не aвтoмaтичнoю тpaнcфopмaцieю, 3] poзтягнyтi в чaci тa мicтять внyтpiшнi cyпеpечнocтi. Ha cьoгoднi «cym^-cтвo е cycпiльcтвoм вiдчyження не тoмy, щo вaлить людину в yбoзтвo aбo нaв'язye пoлiтичнi oбмеження, a тoмy, щщэ вoнo пiд-кyпae, мaнiпyлюe тa нaв'язye кoнфopмiзм» [1, p. 9]. Пpoте пiд-йoм poлi poзyмoвoï дiяльнocтi тa твopчoï aктивнocтi пpимyшye викopиcтoвyвaти бiльш витoнчений iнcтpyментapiй зaлyчен-ня. Pеaльне cтвopення yмoв для гiднoï yчacтi в екoнoмiцi знaнь i, тим бiльше, нayкoвий пpopив пеpедбaчaють пoшиpення дo-cтyпy poбiтникiв дo iннoвaцiйнoï iнфopмaцiï. Bтiм мме нoвi iн-фopмaцiйнi теxнoлoгiï як пpивoдять дo «cтиcкaння» cвiтoвoгo пpocтopy, тaк i cтвopюють пеpедyмoви фopcoвaнoгo poзвиткy. Cвoбoдa тa piвнoпpaвнicть iнфopмaцiйнoгo oбмiнy здaтнi cтaти вaжливим cтимyлятopoм coцiaльнo-екoнoмiчниx змiн тa cпpи-яе aктивiзaцiï yчacтi piзниx гpyп в виpoбничoмy пpoцеci. Paзoм iз тим «iнфopмaцiйний вибyx» (зa виcлoвoм C. Лемa) зaлишив cyпеpечливi нacлiдки. Xoчa iнфopмaцiя зpiвнюe ви кopиcтy-вaчiв, aле дифеpенцiюe дocтyп дo не': [13-15]. З oднoгo бoкy, з'явивcя дocтyп дo плacтiв нaйpiзнoмaнiтнiшoï iнфopмaцiï, a з iншoгo - ycклaднюeтьcя зaвдaння видiлення з iнфopмaцiйниx пoтoкiв пoтpiбниx вiдoмocтей. У pезyльтaтi зpocтae oбcяг «ci-poгo шуму», a шугати iнфopмaцiю, нaпpиклaд, пpo в^фиття iн-кoли дopoжче, нiж винaйти зaнoвo.
Aктивiзaцiя дiй iз вxoдження дo cвiтoвoï екoнoмiки нa o^o-вax екoнoмiчнoгo лiбеpaлiзмy тa пщвищення зaцiкaвленocтi тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй y вcебiчнoмy впливi нa cпiвpo-бiтникiв веде дo шиpoкoгo зacтocyвaння зaxoдiв з дiaпaзoнy «кopпopaтивнoгo гpoмaдянcтвa», «екoнoмiки yчacтi», «виpoб-ничoï демoкpaтiï» тoщo [16-22]. Гocпoдapcькi oзнaки нoвoгo етaпy poзвиткy пpoявляютьcя, нaпpиклaд, y фopмyвaннi без-пpецедентнoю cтpyктypи cпoживaння, кoли в якocтi ocнoвниx
предмета попиту все частше виступае «духовна Ужа» та ¡н-формацт, а також засоби и доставки, обробки та анал¡зу. В економный структур¡ пр¡оритетного значення набувае сфера послуг (зокрема, ¡нформац¡йних), а також ¡ндустрт дозв¡лля. До числа характерних особливостей новоУ св¡товоí економн-ноУ модел¡ сл¡д в¡днести вщому гуман¡зац¡ю економ¡ки. Про-те економка, що базуеться на знаннях, суттево зм¡нюe звич-н¡ для ¡ндустрвльних ¡ до¡ндустр¡альних цикл¡в трудов¡ ¡ерархи в¡дчуження: по-перше, ¿У результати бтьше залежать в¡д за-стосування ¡нновацмних ¡дей, н¡ж в¡д фвичноУ сили, спритност або витривалост¡. По-друге, використання високих технолопй важлив¡ше, н¡ж переробка сировини або дешевизна робочоУ сили. 1нновацмний процес, що Грунтуеться на творчому пщ-ход¡ до пращ взагал¡ вимагае ¡н¡ц¡ативного, висококвалфко-ваного, високомотивованого працвника, якого систематично залучають до прийняття управлЫських ¡ технолопчних р¡шень. Однак саме в¡д ¡нтелгенци (¿У зац¡кавленост¡, результат¡в дЬ яльноси вектору пошук¡в) при становленн¡ економки знань залежить майбутне. Спроби ж надм^ноУ абсолютизаци простого витрачання мускульноУ енерги, виконавськоУ дтльнос-т - очевидн¡ рудименти час¡в до науково-техннноУ революций В¡дпов¡дно, економка знань трансформуе вимоги до якост механ¡зм¡в виробництва та управл¡ння.
Водночас Ж.-Ф. Л¡отар, апелюючи до Дж. Хабермаса, пщ-креслюе: «Старий принцип, за яким отримання знання не-вщдтьно в¡д формування (Bilding) розуму та нав^ь в¡д само! особи, застарюае та виходить ¡з вживання. Таке вщношен-ня постачальник¡в ¡ користувач¡в знання до самого знання прагне ¡ прагнутиме перейняти форму вщношення, яке ви-робники та споживач¡ товар¡в мають з цими остаными, тоб-то варт¡сну форму (Югте уа1еип). Знання проводиться та проводитиметься для того, щоб бути проданим, воно спо-живаеться та споживатиметься, щоб знайти вартють в новому продукту й в обох цих випадках, щоб бути обмЫеним. Воно перестае бути самоцтлю та втрачае свою «споживчу варт¡сть» [23, с. 18, 39]. Отже, в постринковому середовищщ трансформуеться само поняття кап¡талу (включно й ¡нтелек-туального), реал¡зуeться обмеженють соц^льно-економн-них в¡дносин приватноУ власностг
Затребуван¡сть для оптим¡зац¡í результату виробничих вузлв, розташованих на р¡зних поверхах свтово'У економЬ ки, створюе можливост для пошуку н¡ш усп¡ху на кожному з них. Однак завдання сталого довгострокового устху вимагае ор^нтаци на умови верхых ярусв економ¡ки знань, тю-но пов'язаних з ¡нновацмною д¡яльн¡стю та творчою активною. Вт¡м саме там найбтьш пом¡тно ¡ зм¡нюються змют, характер, ¡ндив¡дуальн¡ та соц¡альн¡ вщносини прац¡, а отже ¡ УУ сусп¡льно-економ¡чна форма. В¡дпов¡дно до специфЬ ки цих економ¡чних ярусв формуються нов¡ вимоги до пра-ц¡, нов¡ ¡ерархи мотивацп прац^ нов¡ пр¡оритети регулювання прац¡. 1стотно трансформуеться ц¡нн¡сть людських можли-востей ¡ конф¡гурац¡я попиту на них, затребуванють ¡ конку-рентоспроможн¡сть професм ¡ спец¡альностей, перетворю-еться ринок працк Тенденци до формування сусптьства та економ¡ки знань носять глобальний характер, тому втягують у себе повсюдно, але Ух недостатнм облк призводить до ви-падкового ¡ часто невиг¡дним позиц¡онуванню на новм ос координат. Спроби ¡гнорувати ц глобальн¡ трансформацп не
лише ведуть до невикористання шансу кардинально змЫи-ти свое становище на краще ¡ неотримання ренти, але ¡ до втрати суб'ектностк Додатков¡ «вкна можливостей» прове-дення в¡дпов¡дних структурних змЫ ¡ створення нового плщ-ного п¡дстави народного життя вщкриваються станом вихо-ду з¡ свгговоУ ф¡нансово-економ¡чноí кризи. Характерцього впливу е достатньо багатоликим, в ньому здатн превалюва-тир¡зн¡ аспекти. Транснац¡ональн¡ корпораци можуть нести з собою не ттьки еколог¡чно суперечлив¡ виробництва, а й своУ навички внутр¡шньокорпоративного менеджменту, культуру спткування тощо, а також наввати внутр¡системн¡ погляди зовам не ттьки персоналу. С, культивування ¡деологи, що базуеться виключно на рацюнальному вибору, як н¡бито ри-си нового середнього класу, зокрема - менеджера та фа-хюцю, укуп¡ з конкретною моделлю офюноУ культури здатне виносити в ранг найвищоУ ц¡нност¡ людини егоУстичн трак-тування кар'ери та багатства, розвивати культ споживання.
У™ ефективна оргаызацт промислових в¡дносин, що дозволяе використовувати працю як чинник конкуренто-спроможност продукт¡в нацюнальноУ економ¡ки на свггових ¡ в¡тчизняних ринках в ниншых умовах, може базуватися на систем¡ соц¡ального партнерства учасник¡в промислового циклу (наприклад, на баз¡ модел¡ участ у виробленн¡ р¡шень представник¡в держави, б^несу ¡ персоналу). У цьому контек-ст¡ важливо, що ще Д. Ркардо та Дж. Ст. Мтль обГрунтували тезу про порвняльы переваги, що призводять концентрацю краУни на виробництв¡ продукт¡в з найбтьш низькими ви-тратами, зокрема у зв'язку з трудовим процесом. Вщповщно, Е. Хекшер ¡ Б. ОлЫ досл¡дили ефективн¡сть експортноУ спецЬ алваци краУни при ¡нтенсивн¡шому використанн¡ чинника, на-явного в неУ в надлишку. Водночас до вщомоУ м^и надлишок одного чинника може компенсувати вщсушсть ¡ншого. При вичерпаност¡ багатьох складових стандартно!, звичноУ ба-зи модерызаци УкраУни, орган¡зац¡я трудових вщносин може стати вагомим напрямом формування модел¡ усп¡ху краУни.
Водночас створення можливостей застосування «гнуч-коУ влади», «м'якоУ сили», «непрямих д¡й», «гнучкого менеджменту» тощо на основ¡ консол¡дац¡í значних ресурсних баз частково дозволяе витюнити ряд найб¡льш брутальних форм в¡дчуження, деяк¡ з яких входили до класичних [24, 25]. Но-вий тип економнного розвитку висунув на перший план творчу постать, таланти й зд^ност якоУ е основними двигу-нами науково-техннного прогресу. Водночас, сам розви-ток технки здеб¡льшого ор¡eнтуeться на якост особистос-т¡. Зв¡дси випливае актуал^ацт проблеми мотивацп прац¡, створення умов для розвитку особистост прац¡вника, реалЬ зацГУ його талант¡в ¡ зд^ностей у процес¡ виробництва. В умовах же ¡нверсп розвитку (коли не громадянське сусптьство створюе державнють, а держава забезпечуе доформуван-ня та функцюнування громадянського сусп¡льства) розви-нена громадськ¡сть передбачае досягнення певного економнного рвня. Подолання монополи «позаморальноУ» модел1 д¡яльност¡, зростання антропоцентристських тенденцм зба-гачуе творчий потенц^л: людина вм¡e ¡ знае бтьше, ыж усвЬ домлюе. Своею чергою, розповсюдження багатоскладовоУ прац¡ «кидае виклик» людин¡, а необх¡дн¡сть покладатися в ршеннях на самого себе, самокритичнють взагал¡ не лока-л¡зуються лише у виробничм сфер¡. Актив¡зац¡я пол™ки за-
156 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 10 (161)/2014
лучення найманих poöiTHHKiB до пщприемництва вписуеть-ся в загальний контекст глибоких змiн у трудових вщносинах виробничо''' демократ", якi еволюцюнують вiд системи «негативного контролю» до позитивно!' ствпраф, децентpалiзацiï дoгoвipнo-кoлективнoгo регулювання, установлення прямих кoнтактiв мiж адмiнiстpацieю та пpацiвниками. Незважаю-чи на багатoлiтню iстopiю iснування piзних систем «участi», нинiшнe пoкoлiння ¿х мае характерну oсoбливiсть. На вщмЫу вiд минулого вводять 'х не ттьки на вимогу робгтниюв, а зде-бiльшoгo за iнiцiативoю пщприем^в, якi вiдкинули деякi мо-тиви «гумаызацп пpацi» та надали згаданим системам бтьш прагматичного характеру. У цьому виявилася кардинальна змЫа в теорп та методах Human Resources Management. Вщ стpатегiï пiдкopення та контролю оргаыза^я пpацi рухаеть-ся до стратеги «залучення» та партнерства. Тpудoвi вщноси-ни все бтьше opieнтують на виpiшення проблем на пщста-вi розвитку здiбнoстей i обробки iнфopмацiï. Виpoбничi рол1 формуються у пpoцесi пpацi, де присутый широкий дiапазoн нерутинних завдань i нема сталост процедур. Продуктивний мехаызм взаемоди учасникiв процесу культурно-цив^за-цмного вiдтвopення передбачае досягнення вимог збере-ження та розвитку piзнoманiтних форм сусптьного багат-ства. Здiйснення цього базуеться на мотивуючому вплив1 принципу вщплатноси що дie завдяки Ыструментар^ коо-перування та конкуренци й вщповщно до якого не ттьки ком-пенсуються суспiльнo неoбхiднi витрати прац iндивiда, але i сам Ыдивщ дie в рамках передбачуваного заохочення. Ви-значальне мiсце у вщносинах належить ролевим сiтям, як великi, гнучкi та динамiчнi, а характер, довжина та мiсце ви-явлення ролей мiнливi, а ступЫь взаемоди вкрай високий.
Причому глобальний масштаб подту пpацi дозволяе роз-мiщати вузли виробничого циклу достатньо далеко один вщ iншoгo, пщкоряючись завданням pезультативнoстi. В Ыфор-мацмну еру iснують мoжливoстi виробництва не на абстрак-тний ринок, де в стввщношены попиту та пропозицп стихiйнo встановлюеться цiна, а на певну групу спoживачiв при цтком конкретних умовах i з заздалегщь прораховуваною цiнoю. При цьому значущим фактором участ суб'екта господарювання у розвитку сусптьного шмату стае трансформа^я маркетин-гово' стратеги («pеалiзувати те, що вироблено» - «виробле-но те, що пoтpiбнo ринку» - «виробляй те, що вимагае ринок, роблячи це краще, ыж конкуренти» - «виробляй те, що вимагають конкретн pинкoвi сегменти» - «виробляй те, що пoтpiбнo конкретному споживачевЬ») i збiльшення дiапазoну засoбiв впливу на стан i тенденци змiни споживача, насампе-ред, нецЫовими факторами конкуренци (за рахунок брендЫгу, формування моди тощо). Знос i старЫня багатьох елементiв iнфpастpуктуpи та виробництв, ускладнення зовншых умов господарювання (глобальна криза юнуючоУ фЫансово-еко-нoмiчнoï системи, загострення конкуренци в багатьох сегментах господарювання) затЫюють формування тенденцм ство-рення нових центpiв сили на oснoвi перспективних кластеpiв. Цiлеспpямoваний iнфopмацiйний вплив на сприйняття люди-ною власних становища та життeдiяльнoстi, а також на формування вщповщних сoцiальнo-екoнoмiчних умов нин дозволяе трансформувати сприйняття реальности
Обмеження сфери дiяльнoстi при комбЫуваны Ыдивщу-альних продуктивних сил в сусптьы при випадковому засо-
бi poзpiчнення конкретного сполучення суттевих сил людини pеалiзуeться як форма со^ального poзпoдiлу пpацi та ствро-бтиюв. Воно мiстить спецiалiзацiю (пoдiл на piвнi piчнoï, а не со^альноУ форми), але не зводиться до не''', а вимагае непри-ступнють усieï дiяльнoстi, повноти засвоення труда, всебiчнoï сутнoстi. 1снування (тим бтьш - домЫування) вiдчуженoгo засвоення сусптьного життя робить сонми перетворених та ip-pацioнальних форм ефективними мехаызмами со^ально-го упpавлiння, породжуе piзнoманiтнi екoнoмiчнi, психoлoгiчнi, культуpнi тощо автомати (див. |'хне дослщження: [26]). Вод-ночас ще раз вже неодноразово наочно продемонстровано: розвиток пoлiтичнoï культури, змiцнення духовного стрижню та пщйом piвня iнфopмoванoстi й сусптьно''' думки - реальна надмна перепона використанню технoлoгiй мантулюван-ня людиною, прошарками суспiльства, кра'ною. Це зрозумто: з одного боку, вщчуження (на вщмЫу вiд свобщно''' творчостП poздiляe людину й сoцiальнi процеси, створюючи можливос-тi манiпуляцiй. З Ышого боку, на кopoткiй термЫ манiпулятивнi технологи виглядають переконливо завдяки економи pесуpсiв (насамперед ресурсу часу) при досягненн пoтpiбнoгo результату. Самi технiки мантуляци - не ттьки вipний признак озо-вншнення, але й породження та каталiзатop вiдчуження [27]. Для високо' результативност poбiтникам вкрай важливо по-важати в сoбi oсoбистiсть, принципово усвщомлювати, що вони не просто виконують зовышы вимоги, а вттюють власну волю. Втiм для забезпечення передбачено' пoведiнки керова-но' системи внаслщок упpавлiнськoгo впливу, пiд час його пщ-готовки та здмснення неoбхiднo ретельно враховувати осо-бливост середовища та об'екта впливу.
Причому необхщнють у пpoцесi ново' модерызацп Укра'-ни руху вiд рацюнально-бюрократичного упpавлiння трудо-вими вiднoсинами класичного модерну кра'н Заходу i адмЬ нiстpування у сoцiалiстичних кра'нах до формування гнучких управлЫських кoмпoзицiй на основе Ыновацмно-синерге-тичних практик (пост)сучасного типу виробничо' демокра-ти приводить до замЫи «жорстких» сoцiальних технoлoгiй «м'якими», зокрема вiднoснo наукових кластеpiв, та пщ-вищуе вимоги до piвня забезпечення якiсними Ыформа-цiйнo-кoмунiкацiйними технолопями. В умовах вiдсутнoстi едино' лопки та лiнiйнoстi модерну сoцiальнi змЫи набува-ють багатoвектopнoстi i багатозначноси потребують ураху-вання спонтанного та самокерованого характеру процеав. Вивчення моделей i механiзмiв стимулювання твopчoстi та аналiз пoтенцiалу перетворених сoцiальних форм управлЫ-ня надають мoжливiсть запропонувати класифка^ю стимулювання пpацi, мoделi створення i pеалiзацiï стимулiв, а також практичн рекомендаций пoв'язанi з використанням со^ального аспекту трудових вщносин виробничо' демократа', гнучких pежимiв роботи, збагачення дiяльнoстi, групово' оргаызацп, корпоративно' культури та впровадження проек-тно-матричного упpавлiння; 'х пoтенцiйнi можливост пiд час постмодерызацп навiть вищ^ нiж у стандартних ринкових умовах. Шляхи 'х застосування poзpiзняються вщповщно до змЫи середовища opганiзацiйних структур: традицмних, ра-цioнальнo-бюpoкpатичних, pацioнальнo-iннoвацiйних та Ы-нoвацiйнo-синеpгетичних.
Вiдпoвiднo лiнiйнo-бюpoкpатичнi оргаызаци структур, влас-тивi модерним сусптьствам, доповнюються i витiсняються
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 10 (161)/2014 157
адаптивними до умов постмодерну проектною, матричною i ¡нтегральною оргаыза^ями. При цьому пщ проектною ор-гаыза^ею розумiють тимчасову структуру, що створюеть-ся для вирiшення конкретного завдання. У матричнiй органЬ заци члени проектноУ групи пiдпорядковуються як керiвников¡ проекту (адмiнiстративно), так i лУйним керiвникам функцЬ ональних вщд^в, у яких вони працюють постмно. 0рганiзацiï з адаптивними iнтегральними структурами використовують поеднання рiзноманiтних форм управлЫня (функцiональною, орieнтованою на товар або ринок). 1хне поеднання в конгло-мерати вiдбуваeться через органiзацiйну мережу та застосу-вання принципу перетворених форм.
Висновки
Модернiзацiя краУни потребуе не тiльки масштабного фЫан-сового маневрування, але й вщповщних трансформацп в сфе-рi працi. Зняття неiманентних форм вiдчуження та реалiзацiя стратегiУ розвитку трудових вiдносин, пов'язане з вщходом вiд застарiлих принцитв фордизму, е невiдкладною необхщнктю оргаызаци системноУ роботи вiдповiдно до трансформацп глобального масштабу. Для цього, зокрема, доцтьне також подальше змщнення ролi представникiв держави в: налагоджен-нi партнерськоУ iнституцiйноУ взаемоди пiдприeмцiв i персоналу зорганiзацiями сусптьства (еколопчного спрямування, пра-возахисникiв, споживачiв тощо); заохоченнi до поведiнки, ко-рисноУ для суспiльства (наприклад, на рiвнi надання полiтичних гарантiй, додаткових Ывестицм, розширення ресурсноУ бази, птьг i преференцiй як загальнонацiонального рiвня, так i ре-гiональних, зокрема, пов'язаних ¡з землевiдведеннями, дозво-лами на забудову); врахуванн успiхiв в розвитку партнерських вщносин при встановленн державного замовлення на продук-цю пiдприeмств/галузей; активiзацiУ дiяльностi малого пщпри-емництва в системi держзакупiвель; Ыформацмнм пiдтримцi форм системноУ соцiально-вiдповiдальноУ поведЫки трансна-цiональних корпорацiй в кра'Унг
Стимулювання необхiдних для новоУ модерызаци краУни трансформацiй мае застосовувати на весь дiапазон можливостей, включаючи пщнесення органiзацiйноУ культури. Вiдтак пщвищення ефективностi стимулювання творчос-тi потребуе не ттьки виокремлення анклавiв розвитку, але й загальних змЫ соцiально-економiчного середовища. При цьому реальне створення умов для пдноУ участi в «економщ знань» i, тим бтьше, науковий прорив передбачають поши-рення доступу робiтникiв до iнновацiйноУ ^формаци.
Для проведення модернiзацiУ працi в даних умовах необ-хiдно: випереджаючий розвиток галузей i виробництв но-вих технологiчних укладiв; перекидання коотв у сферу пе-реважно ЫтелектуальноУ дiяльностi; введення регуляторiв ресурсозбереження i зниження цiн (через податковi пть-ги, кредитнi важелi), зниження техногенного навантаження на навколишне середовище i самоУ людини. Отже, допомога держави повинна бути сконцентрована на дiяльностi мiжга-лузевого характеру зi створення, освоення, поширення нових технологiй (у тому чи^ за допомогою мiжгалузевих науко-во-технiчних комплексiв) за умови Ух оцЫки як здатних привести до кардинальних змЫ у технолопчному базисi УкраУни; на найбтьших мiжгалузевих проектах, що вимагають широкого маневру наявними ресурсами; на масованих капЬ
таловкладень у гуманггарну сферу (науку, охорону здоров'я, осв1ту, ¡нфраструктуру) i навколишне середовище; на конку-рентоспроможних експортних проектах у зовншньоеконо-мiчнiй сферi. Biдповiдно необхщна прiоритетнiсть (у кадрах, матерiальних i фiнансових ресурсах, забезпеченнi контактiв) найбтьш важливих напрямiв, ставка на деяк технологiчнi ланцюги промислових гiгантiв при скиданы зайвого вантажу тощо. Державi доцтьно спрямовувати зусилля на пщтрим-ку ядра наукового потенцiалу, здатного забезпечити прорив на найбтьш важливих напрямках модерызаци. Йдеться про принципово новi галузi науки та технки, здатнi змiнити тех-нологiчний уклад i забезпечити реальний перехiд до нового типу споживання, стрибкоподiбне зростання ефективност працi та ресурсозбереження. 1ншими словами, прюритет-ними напрямками модерызаци виявляються: 1) селектив-не розвиток технолопй прориву - джерела пщйому експорт-ного потенцiалу та забезпечення економiчноí незалежностi, 2) масове тиражування базових технолопй - основи зростання еколопчно'У безпеки та яюсного зростання, зниження витрат виробництва i насичення внутршнього ринку товаром; 3) лквща^я застарiлих виробництв i обладнання; 4) прийняття ршень з пiдтримання досягнутого рiвня видо-бутку енергií та сировини укут з новим механiзмом оподат-кування, спрямованим на скорочення витрат i цк
Пiдвищення ефективностi соцiального управлЫня трудо-вими вiдносинами через стимулювання цтьових змiн потребуе врахування в державних програмах розвитку: подальшо-го вдосконалення нормативно-законодавчого поля трудових вщносин; розширення виробничо'' демократ^'' (при виршен^ внутрiвиробничих та супутнiх питань); запровадження практики вiдбору перспективних мюць передового розвитку трудових вщносин (наприклад, на базi бюджето- та мютоутворюючих виробництв, багатогалузевих конгломератiв та формування Ытегрованих бiзнес-груп пiд державним патронатом); бтьш ретельного врахування репональних традицiй тощо.
Як стимули реалiзацií завдань з пiдвищення ефективнос-^ соцiального управлiння трудовими вiдносинами для зняття не iманентних форм вщчуження доцтьно розглядати створення та фЫансування на державно-приватних засадах едино'' ^формац^но' мережi з питань оргаызаци соцiального партнерства та розвитку трудових вщносин усередиы кра'ни, ^формаци щодо позитивних прикладiв, шляхiв i прийомiв роз-гортання виробничо'' демократи в краíнi та за кордоном стимулювання пщприемств, що успшно впроваджують прогресивнi моделi виробничо' демократи, та Ух адмiнiстрацií, стимулювання пщприемств, що реалiзують програми з со^ально-психо-логiчного розвитку пiдприeмства та пщприемництва.
Подальший розгляд теми передбачае, на нашу думку, ви-вчення умов здмснення державно-приватного партнерству та розвитку оргаызацмних форм соцiальноí вщповщальнос-тi бiзнесу пiд впливом трансформацп трудових та управлiн-ських вщносин, що мають бути закртлеы майбутым Трудо-вим кодексом.
Список використаних джерел
1. Touraine A. The post-industrial society: Tomorrow's social history: classes, conflicts and culture in the programmed society / A. Touraine. - N.Y.: Random House, 1971. - 244 р.
158 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (161)/2014
2. TpiHöepr Р. 1нституцмы уроки ринкових трансформацм / Р. rpiHöepr // Економка УкраТни. - 2011. - №1. - С. 27-37.
3. Гриценко А.А. Метод «Капитала» К. Маркса и структура политической экономии в широком смысле / А.А. Гриценко. Автореф. ... д. э. н. - Одесса, 1989. - 44 с.
4. Лич В.М. Удосконалення методологи дослщження системи еко-номнних вщносин у процес модернкзаци" сусптьства / В.М. Лич, В.6. Шедяков // Формування ринкових вщносин в УкраТн Зб-к наук. праць. - 2012. - №9. - С. 3-7.
5. Шедяков В.Е. Информационное общество: трудовое измерение / В.Е. Шедяков // Информационное общество: технологии, человек, бизнес: Матер. Междунар. заочн. научно-практ. конф. - Пермь, 2013. - С. 440-447.
6. Полякова Н.Л. От трудового общества к информационному: западная социология об изменении социальной роли труда / Н.Л. Полякова. - М.: Наука, 1990. - 132 с.
7. Шедяков В.Е. Творческий труд - средство преодоления отчуждения / В.Е. Шедяков // Деятельность: философский и психологический аспекты / [Под ред. В.Н. Сагатовского]. - Симферополь, 1988. - С. 64-66.
8. Шедяков В.Е. Отчуждение и творческая деятельность / В.Е. Шедяков // Культура. Деятельность. Человек: Тез. Всесоюз. научно-практ. конф. - Усть-Каменогорск, 1990. - С. 96-98.
9. Шедяков В.Е. Творчество или потребительство, новый Сверхпроект или утрата исторической субъектности? / В.Е. Шедяков // Творчество как способ бытия свободы: Матер. XII Междунар. нау-чно-практ. конф. - К., 2013. - С. 210-212.
10. Шедяков В. Навщо нам враховувати свп"ов1 тенденци до формування економ1ки знань / В. Шедяков: [Електрон. ресурс]: Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/3224-navscho-nam-vrahovuvati-svtov-tendencyi-do-formuvannya-ekonomki-znan.html
11. Шедяков В. Продуктивне соцюкультурне поле економт-ного розвитку / В. Шедяков: [Електрон. ресурс]: Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/6613-produktivne-socokulturne-pole-ekonomchnogo-rozvitku.html
12. Шедяков В. Держава: майбутне економтного ¡деалу / В. Ше-дяков: [Електрон. ресурс]: Режим доступу: http://ua-ekonomist. com/3627-derzhava-maybutnye-ekonomchnogo-dealu.html.
13. Шедяков В.6. Трансформаци ¡нформацмного простору як чинник вщчуження людини / В.6. Шедяков // Полпюлопчний вг сник: Зб-к наук. праць: На замовлення Полтолопчного центру при КНУ ¡м. Тараса Шевченка, 2011. - Вип. 52. - C. 350-361.
14. l±leflHKOB B.e. nocTcynacHi TpaHc^opMaqii KOMnneKcy BiflHociH Biflny^eHHH / B.e. l±leflHKOB // MynbTHBepcyM. ®inoco<£cbKMfl anb-MaHax. - 2012. - №10 (118). - C. 3-13.
15. l±leflHKOB B.e. MoxniBocT e<£eKTMBHOi" opraHi3aqii Ta cTMMynio-BaHHH Ba^aHMx TpaHc^opMaqin / B.e. 0eflnKOB // CyHacHa yKpaiHcbKa noniTMKa. noniTMKM i noniTonorn npo Hei. - 2010. - Bnn.19. - C. 327-338.
16. OTHy^fleHine Tpyfla: McTopnn m coBpeMeHHocTb / l./l. Ky3bMM-hob, 3.C. HaBnynnMHa, B.B. PaflaeB, T.n. Cy66oTMHa. - M.: SKOHOMMKa, 1989. - 287 c.
17. ApxnepeeB C./I. reHeTMHecKie ochobh m cy^HocTb OTHy^fleHin / C.l/. ApxiepeeB, B.E. 0eflnKOB. - flen. b /H/OH AH CCCP 2.03.89, №37019. - XapbKOB, 1989. - 33 c.
18. 0eflnKOB B.e. Micqe TpyflOBix BiflHociH y BiflTBopeHHi BiflHy^eH-Hn nK <£opMM eKOHOMiHHOi coiLiani3aiLii" ocoBmctoct / B.e. 0eflnKOB // EKOHOMiHHa Teopin. - 2013. - №2. - C. 46-56.
19. 0eflnKOB B.E. HenoBeK OTHy^fleHHoro Tpyfla b cncTeMe MOflep-HM3aqMM flenTenbHocTM / B.E. 0eflnKOB // BecTHMK XapbKOBcKoro yH-Ta. - 1993. - №378. - C. 73-83.
20. 0eflnKOB B.E. HenoBeK in OTHy^fleHie Tpyfla b Hawen cTpaHe / B.E. 0eflnKOB. - flen.B /IH/IOH AH CCCP 27.03.91, №44233. -XapbKOB, 1991. - 221 c.
21. 0eflnKOB B.E. HenoBeK b oB^ecTBe OTHy^fleHHoro Tpyfla / B.E. 0eflnKOB. - XapbKOB: Mpin, 1991. - 157 c. - Peq.: ®Mnoco<£cKan h coqMonorMHecKan Mucnb. - 1992. - №4. - C. 172-173; AKqMOHep-Hoe fleno. - 1992. - №5-6.- C. 151-159.
22. 0eflnKOB B.e. BiflHy^eHHn nK <£opMa coiLiani3aL|ii ocoBmctoct / B.e. 0eflnKOB // CyHacHa yKpaiHcbKa noniTMKa. - 2012. - CneqBinycK: iHTe-rpaqiHHi npoqeci b cyHacHOMy cBiTi: perioHanbHi BMMipn. - C. 377-386.
23. flMOTap X.-®. CocTonHie nocTMOflepHa / X.-®. flMOTap. - M.: /h-cTMTyT SKcnepiMeHTa^bHOH coiLMonoriM; Cn6.: AneTenn, 1998. - 160 c.
24. CoL|ManbHO-<£Mnoco<£cKMfl acneKT aKTMBM3aqMM HenoBeHecKoro ^aKTopa / /.n. A6annoBa, fl.H. ATanH, B.E. 0eflnKOB [m flp.] // K. MapKc m aKTyanbHwe npoBneMbi arpapHon Teopin / /I.B. 3aranTOB (otb. pefl.). - Bo-poHe^: /3fl-BO BopoHe^cKoro yH-Ta, 1989. - Tn.2, n.3. - C. 121-150.
25. TKaHeHKO /I.E. OTHy^fleHie Tpyfla: McTopnn m coBpeMeHHocTb / /I.E. TKaHeHKO, B.E. 0eflnKOB // SKOHOMMHecKie HayKM. - 1991. -№6. - C. 138-140.
26. flaHrwTeflH M.C. SKOHOMMHecKie aBTOMaTbi / M.C. flaHrwTeflH. - K.: HayK. flyMKa, 1991. - 176 c.
27. Erikson K. On work and alienation / K. Erikson // American Sociological Review. - 1986. - №51. - P. 1-8.
УДК 314.17
B.I. НАДРАГА,
кан. наук. з держ. упр., доцент, пров. наук. сп/вроб/тник, 1нститут демографи та соц/альних досл/джень iм. M.B. Птухи НАН Украни
Ризики демограф1чних втрат Украши: зм1ст та фактори формування
Стаття присвячена анал/зу демограф/чних процеав у контекст соц/альних ризик/в укранського суспльства.
Розглянуто найб'льш важлив/ характеристики процеав смертност/, народжуваност та м/грацц, що склали основу для розгортання демограф/чно¡' кризи в перш/ десятил'птя незалежност Украни. На цш основпроведено оцнку величини демограф/чних втрат, понесених у перод незалежност/. Пщ демограф/чними втратами в досл/дженн/ розум/еться сума юльюсних втрат населення в/д передчасно¡' смертност (випадки смерт оаб в/ком до 65 роюв], втрат в/д зменшення чисельност населення, викликаного ем/грац/ею, а також втрат унасл/док неповно'1 реал/зацп щтородних установок.
Зазначаеться, що визначальною найб/льш негативною рисою тренду смертност в Укран стала надсмертнсть оаб трудоактивного в/ку, особливо чолов'юв.
© B.I. НАДРАГА, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (161)/2014 159
