CC BY
20
BE. ШЕДЯКОВ, к.е.н., доктор сои}олопчних наук
Розвиток виробничо! демократп як чинник вдосконалення трудових вщносин
У статт1 досл'щжуються трудовi вщносини, ¡х характер i вектор 3MiH.
Виявляються pi3HopiBHeBi чинники впливу на процеси трансформацп, можливост i погрози у зв'язку з цим для нацioнальнo¡ економки.
Анал'зуються ймов'рнi шляхи адаптацп до модернза-цйних змн глобального масштабу.
Ключов1 слова: трудов'1 в'!дносини, eкoнoмiка знань, модерыза^я.
В статье исследуются трудовые отношения, их характер и вектор изменений.
Выявляются разноуровневые факторы влияния на процессы трансформации, возможности и угрозы в связи с этим для национальной экономики.
Анализируются вероятные пути адаптации к модерни-зационным изменениям глобального масштаба.
Ключевые слова: трудовые отношения, экономика знаний, модернизация.
The article deals with the labour relations, their character and vector changes.
Multilevel factors influence the processes of transformation, opportunities and threats in connection with the national economy are revealed.
The possible ways to adapt to changes in global modern -ization are analysed.
Keywords: labour relations, knowledge economy, modernization.
Постановка проблеми. Одне з ключових протир1ч сьо-годнлшньсн УкраУни пов'язано з наявнютю досить конкурентного пол1тичного поля при невпевненому та суперечливому розвитку економ1чно'1' сфери (зокрема, неадекватному зав-данням стмкого соц1ально-економ1чного зростання стану трудових вщносин). У™ формування та вдосконалення системи виробничоУ демократп, налагодження со^ального партнерства здатне забезпечуе продуктивну со^альну взаемод1ю основних суб'екта трудових вщносин шляхом узгодження Ух ¡нтерес1в лептимними, демократичними, ненасильницькими засобами. Наприклад, виб1р модел1 со^ального партнерства характеризуе, а багато в чому й визначае, основы тренди розвитку як власне трудових вщносин, так i соц1альноУ ситуацп у кра'п-л в цтому. Вщповщно налагодження соцiального партнерства та вдосконалення механiзмiв промисловоУ (насамперед виробничоУ) демокра-тiï - шлях не ттьки розвитку трудових вiдносин, а й закрт-лення позитивного вектору трансформацм суспiльноï ситуаци. I навпаки, не пщкртлеы адекватними перетворен-нями в трудовм сферi, в цтому - соцiально-економiчними змiнами, результати полiтичних процесiв приреченi на май-бутнм перегляд i реакцiю у рамках подальшого ходу iсторiï. Загалом економiчна демократiя - необхiдна умова демократп полiтичноï, а вдосконалення трудових вщносин - сут-тевий, нав^ь системостворюючий елемент економiчноï
© B.E. ШЕДЯКОВ, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014 22 1
демократ''. Проте для УкраУни з УУ вщчутною перевагою в сусглльному житт економ!чного аспекту сенс!в подальше трансформування трудових вщносин стае сьогодн провщ-ним компонентом складання повноцЫного, сталого та дина-м\чного громадського сусптьства. Вт\м, у баланс! можли-востей \ небезпек, як актуал!зуються асоц1ац1ею з Евросоюзом, одна з найважливших переваг пов'язана з ¡нтеграц1ею досвщу та використанням передових форм виробничо'У демократ!', переформатуванням управлЫ-сько-оргаызацмних вщносин у трудовм сфер!.
Таким чином на сьогодн для УкраУни вкрай актуальним е завдання оновлення системи трудових вщносин. На цьому шляху вже зроблено ряд суттевих кроюв (в тому числ\, наприклад, прийняття закоыв «Про зайнятють населення», «Про внесення зм\н до деяких закоыв УкраУни щодо визна-чення сторЫ колективних переговор1в», «Про оргаызацп роботодавц!в, Ух об'еднання, права \ гарант!' Ух д1яльност1» тощо). Робота в цьому напрям! додатково актуал!зувалася в зв'язку з проектом закону УкраУни вщ 04.12.2007 №1108 «Трудовий кодекс УкраУни». Пзыше з'явився проект закону УкраУни вщ 22.04.2013 №2902 «Трудовий кодекс УкраУни». Процеси р1знор1вневих загальносвггових, пострадянських та власне укра'Унських трансформацм в трудово'У сфер! характеризуюсь тенденцп зм\н та сучасый стан об'ективних умов розробки нового Трудового кодексу, який мае замЫити Кодекс закоыв про працю УкраУни, прийнятий 1971 року.
Уже за час!в Аристотеля, який розмежував «економку» та «хрематистику», вивчення трудових вщносин стало невщ'ем-ним елементом соц!ального анал!зу. В класичн!й та сучасн!й ф!лософськ!й, економ!чн!й ! соц!олог!чн!й л!тератур! накопи-чено значний досвщ вивчення та критичного засвоення щей-но-пол1тичноУ природи, соцiальноi' орieнтацii' ! практично''' ефективност органiзацiйних та управлЫських систем працк Причому, як вщомо, рiзноманiтнi боки органiзацii' та модел! управл!ння розглядали ще мудрец! та правител! давн!х цив!-лiзацiй, а також в\дом\ вчен Демокрит, Платон, Аристотель, Лукрецй Кузанський, да В\нч\, Кампанелла тощо. Пзыше наукове обгрунтування процесам удосконалення управлЫня з р!зних точок зору надавали школи практиюв та теоретиюв, що розробляли сво'У органiзацiйнi моделк
Особливим питанням ютори вивчення трудових вщносин у наилй держав! е марксистська теоретична спадщина. I тут здаеться невдалим (та не вщповщаючим тенденц!ям постмодерну) будь-який одноб!чний п\дх\д. Марксизм створив науковий апарат, що увмшов до класичних надбань соц!альних наук, але, разом з тим, припустив антигуманну Ытерпретацш сусптьного життя та вщповщну соц!альну Ыженерш. Праця була усвщомлена марксизмом як нар!ж-ний камЫь генезису людини ! сусптьства, вае'У соцiальноi' архтектонки, але, одночасно, вивчення трудових вщносин розчинялось в аналiзi вщносин виробничих. Статус монопольно домЫуючо'У щеологи, безумовно, заважав розвитку як власне марксистських, так ! альтернативних теоретичних
! методолопчних п\дход\в. Однак шален потуги «спалити все, чому поклонялися» були б безплщними, заперечували б реальний юторичний досвщ нашого народу й ресурси доктрини, що мала особлив!, ункальы умови розвитку.
Для аграрного сусптьства з традицмною культурою (зок-рема, господарювання) в виокремленн науки (в тому числ! -наукового вивчення та розвитку трудових вщносин) як спе-^ально'У сфери д\яльност\ сусптьно'У необхiдностi не було. Зрозумто, розвиток досл!джень трудових вщносин вщбува-лося вщповщно розвитку самоУ працк Вщповщно, воно кон-центрувалося переважно в потужних iндустрiальних районах, насамперед, у мютах, як\ швидко стали мтьйонниками. З моменту створення СРСР питання управлЫня перебувало в центр! уваги багатьох теоретиюв та практиюв.
Аналз дослщжень та публкащй з проблемы. Етапною под\6ю на шляху наукового освоення сфери прац стало створення в Харков! став всесвггньо вщомим 1нституту прац О. Гастева. У подальшому його традици були успшно розви-нен на територи сучасно'У УкраУни видатними науковими школами вивчення рiзноманiтних аспекта трудового потенц!алу -Д. Богиы, В. Лича та ¡н. (КиУв), управлЫня - В. Городяненка \ В. Тарасевича (Дыпропетровськ), людського фактора -Е. КрихтЫ, В. Кузнецова, Л. РязановоУ (Донецьк), органзаци стимулювання - I. ПоповоУ (Одеса), прац та УУ стимулювання -
0. Васильева, М. Юма, О. Рубана, О. Якуби (Харюв). З позиц!й органiзацii' со^ального партнерства та розгортання грома-дянського д!алогу закони управлЫня в сфер! прац були опра-цьован як на мкро- так ! на макрор!внях такими авторами, як, насамперед, В. Толков, О. Гр0нова, В. Давиденко, В. Данюк,
1. Дубровський, В. Жуков, Е. КатихЫ, В. Ковальов, А. Колосок, А. Колот, Ю. КоноплЫа, Г. Назарова, Н. Оленевич, Л. Омельянович, О. Руденок та ¡н.
Об'ектом дослщження в межах статт виступають трудов! вщносини, а предметом - процес Ух трансформацп' у зв'язку з постмодерызацмними тенденц!ями сучасного соц!ально-го розвитку, форми ! мехаызми со^ального управлЫня цим процесом.
Метою досл1дження, висновки з якого викладен в ц\й статт!, е визначення особливих рис постмодерних транс-формац!й трудових в!дносин в умовах формування в глобальному масштаб! економки знань.
Виклад основного матер1алу. Отже, сьогодн! п\д впли-вом тенденц!й до формування в глобальному масштаб! «економки знань» суттево актуал!зуеться потреба у «надм!рно-му» знанн! та досв\д\ для правильно' поведЫки в нестандар-тних ситуац!ях, п\д час посадових ротац!й та освоення техн!-ки. Консервац!я застарiлоi' модел! трудових в!дносин, перепони до зародження Ух нових форм ! сприяють занепаду виробництва [1-9]. Вщповщно, ефективне управл!ння на сьогодн! мае врахувати, що до числа протир!ч тенденц!й ста-новлення економ!ки знань зараз в!дноситься виразне вид!-лення ярус!в св!тового господарства: нижн\й ярус - ринок базових товар!в: стьськогосподарсько'У та добувноУ промис-
лoвocтi пpoдyкцiï, cеpеднiй - пеpевaжнo пpaцeiнтенcивний pинoк cеpедньo- i низькoтеxнoлoгiчниx гoтoвиx виpoбiв i нaпiвпpoдyктiв, веpxнiй - pинoк виcoкoтеxнoлoгiчнoï пpoдyк-ци. Miœ тим нинiшнiй piвень poзпoдiлy i кooпеpaцiï дiяльнocтi пiдпopядкoвye включениx y теxнoлoгiчний лaнцюжoк фop-мaльнo пpивaтниx влacникiв жopcткiй диоциплУ пocтaвoк, iepapxiï зoвнiшнix cтaндapтiв. Biдпoвiднo мiжнapoдний пoдiл caмoгo виpoбничoгo пpoцеcy, вiддзеpкaлений кoнцепцiями cегментaцiï дiяльнocтi, ayтcopcингy, веpтикaльнoï cпецiaлiзa-ци тoщo - cyбopдiнye yчacникiв дiяльнocтi, щo фopмaльнo знaxoдятьcя в piзниx кyтoчкax земнoï кулк Ця oбcтaвинa дoзвoляe й ефективнo вapiювaти теpитopiaльне poзмiщення piзниx cтaдiй зaгaльнoгo виpoбничoгo циклу, y тому чи^ -виcoкo- i низькoтеxнoлoгiчниx, i пiдпopядкyвaння iнтелектya-лГв - виxiдцiв з iншиx кyльтypнo-цивiлiзaцiйниx cвiтiв. У циx yмoвax здiйcнюeтьcя piзнopiвневa кoнкypенцiя мГж гocпoдa-pюючими cyб'eктaми. Biдpiзняютьcя мГж coбoю cyб'eкти, pеcypcнa бaзa тa iнcтpyментapiй ефективниx зaxoдiв ганку-pенцiï нa piзниx яpycax. Haпpиклaд, ocкiльки якicнi пapaметpи бaзoвиx тoвapiв в цiлoмy пoдiбнi, ocнoвнoю фopмoю cyпеp-ництвa нa нижньoмy яpyci cтae цiнoвa одн^ен^я. Для ган-кypенцiï нa pинкax гoтoвиx виpoбiв бтьш xapaктеpнa yвaгa не cтiльки дo цiнoвими пapaметpaми, cкiльки дo cпoживчиx якocтей пpoдyкцiï. ДифузГю же теxнoлoгiй, виcoкoтеxнoлoгiч-ниx пpoдyктiв, тopгiвлю лщензм, як пpaвилo, нaмaгaютьcя кoнтpoлювaти i cтpимyвaти. Boднoчac як велик зaвoди oбтя-жеы пpoблемoю cкopoчення cвoгo пеpcoнaлy, дpiбнi фipми нaмaгaютьcя cтвopити poзciянy, «дифузну», щo пpoникae у втьы ыил, виpoбничy cтpyктypy. Зa пocтiйними cпpoбaми виpiшити будь-якими зacoбaми - теxнiчними, opгaнiзaцiй-ними чи coцiaльними - виpoбничi тa тpyдoвi пpoблеми для пщвищення пoлiвapiaнтнocтi функцм фipми пpиxoвyeтьcя пpичинa зoвciм iншoï пpиpoди. Де-фaктo cьoгoднi icнye знaчнo бтьше мoжливocтей для пoeднaння кaпiтaлiв, теxнo-лoгiй тa пpaцi як вcеpединi, тaк i пoзa фipми, ыж у coцiaль-нo-екoнoмiчнoмy пpocтopi, в ягаму дoмiнyють знaчнi мac-штaби i пpинципи мacoвoгo виpoбництвa. B pезyльтaтi, з oднoгo бoкy, кiлькicть нoвиx пpoфеciй i квaлiфiкaцiй зpocтae, a з Minora - теpмiн ïx життя cкopoчyeтьcя. Цей фенoмен не менш вaжливий, нж пoпеpеднiй, i м1ж ними icнye cтiйкий зв'язoк й cyттeвo впливae нa cтaн pинкiв пpaцi. Глoбaлiзaцiя теxнocфеpи пiдтpимye пpaктикy теxнoлoгiчнoгo тa iнфopмa-цiйнoгo неoкoлoнiaлiзмy. Tpaнcнaцioнaльнi кopпopaцiï вига-pиcтoвyють cвoe cтaнoвище для cтpимyвaння теxнoлoгiчнoгo poзвиткy пoтенцiйниx кoнкypентiв i викaчyвaння з ниx дoxoдiв нa ocнoвi нееквiвaлентнoгo oбмiнy. Oднoчacнo нaйбiльшi мoнoпoлiï, вoлoдiючи величезними гpoшoвими i теxнoлoгiч-ними pеcypcaми, для oптимiзaцiï cпiввiднoшення «витpaти -ефект» зaцiкaвленi не сттьки у впpoвaдженнi iннoвaцiй, cкiльки в ïx л^в^ци у пoтенцiйниx кoнкypентiв. Для дpiбниx же гocпoдapюючиx cyб'eктiв пщ тиcкoм неoбxiднocтi 6opo™-cя зa виживaння щoдня знигае мoжливicть oмеpтвляти ^пЬ тaл у вклaденняx, чия вiддaчa нocить ймoвipнicний i вiддaле-
ний xapaктеp. У™ чим бтьше викopиcтaютьcя мicцевi oco6-ливocтi, тим бтьше вигpae в кoнкypентнiй бopoтьбi ^an-ia. Taк i^o piшення пoвиннi бути не типoвими, a екcклюзивними, щo вpaxoвyють ocoбливocтi кoнкpетниx oбcтaвин й yмoв. Biдпoвiднo, як пoкaзye cвiтoвий дocвiд, гapaнтiï cтaбiльнocтi гpoшoвoï oдиницi - не зaпacи iнoземниx гpoшей, a влacнi бaгaтcтвa, piвень cвoгo нayкoвo-пpoмиcлoвoгo poзвиткy. Toтaльнa зaлежнicть вщ зoвнiшнix фiнaнcoвo-iнвеcтицiйниx пoтoкiв тa iншиx зoвнiшнix yмoв пopoджye дoдaткoвy вpaзли-вicть нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa. Дoвгocтpoкoве зaбезпе-чення кoнкypентocпpoмoжнocтi coцiaльнo вiдпoвiдaльнoгo бiзнеcy пеpедбaчae пiдйoм якocтi тa poзшиpення iнфopмaцiï пpo тенденци cмaкiв i пoтpеб cпoживaчiв, нaлaгoдження фopм oбcлyгoвyвaння cпoживaння ^oix виpoбiв, пoпеpед-ження пoмилoк, як мoжyть пpизвеcти дo втpaти cпoживaчiв, пщвищення piвня cпiвпpaцi зГ cпoживaчaми, нaдaння ^op-мaцiï пpo moi' тoвapи.
Пpoдyктивний меxaнiзм взaeмoдiï yчacникiв пpoцеcy кyльтypнo-цивiлiзaцiйнoгo вiдтвopення пеpедбaчae дocяг-нення вимoг збеpеження тa poзвиткy piзнoмaнiтниx фopм cycпiльнoгo бaгaтcтвa. Здмтення цьoгo бaзyeтьcя нa ган-coлiдyючиx пpинципax виpoбничoï демoкpaтiï як ядpa co^-aльнoгo пapтнеpcтвa [1Q-18], мoтивyючoмy впливГ пpи-нципу вiдплaтнocтi, !o дГе зaвдяки iнcтpyментapiю кooпеpy-вaння тa кoнкypенцiï й вiдпoвiднo дo якoгo не тГльки кoмпен-cyютьcя cycпiльнo-неoбxiднi витpaти пpaцi iндивiдa, aле i caм ГндивГд дГе в paмкax пеpедбaчyвaнoгo зaoxoчення. Haйбiльш зaгaльне втГлення cyтi й cyпеpечнocтей вiдплaт-нocтi вiдбyвaeтьcя чеpез меxaнiзми cтимyлювaння тa кoнкy-pенцiï, щo пoв'язaнi opieнтyвaнням нa aлiментapнicть, cпiв-вщнетення дiяльнocтi з pезyльтaтoм, де caмoцiннicть дГяль-нocтi icнye, aле вимaгae й зoвнiшньoгo пiдтвеpдження. Але вoни cyпеpечливi не тГльки внyтpiшньo, aле i зoвнi, пo вiднo-шенню oдин дo oднoгo. З oднoгo бoкy, кoнкypенцiя виcтyпae cильним внyтpiшнiм cтимyлoм дiяльнocтi, a cтимyли пеpед-бaчaють кoнкypc. З iншoгo - гpaничнa кoнкypенцiя oзнaчae aбcoлютизaцiю ттьки caмopегyлювaння cyб'eктa гocпoдa-pювaння, a cтимyлювaння кимocь - pегyлювaння ззoвнi. Пoeднaння ïx мae мicце пpи з'eднaннi елементГв плaнy тa pинкy, зaгaльнocтi тa вiдocoбленocтi. Зoвнiшнiм чинoм i cти-мyлювaння, i ган^ен^я мoжyть cyпеpечить уявленням щoдo пpиpoди твopчocтi, якГ не пpипycкaють ы втpyчaння ззoвнi, нГ cпiввiднoшення з ¡ншими, - iз-зa cвoгo пеpcoнa-лГзму, caмoдiяльнocтi. Але в кoнкpетниx yмoвax твopчicть нaбyвae в кoнкypенцiï тa cтимyлювaннi yкpaй cпецифiчнi, aле неoбxiднi фopми poзвиткy. Biдтaк пpинцип вiдплaтнocтi в екoнoмiчнo opгaнiзoвaнoмy cycпiльcтвi мae вcеocяжний xapaктеp, pеaлiзyючиcь чеpез вapтicнy еквiвaлентнicть, пoдiл пpaцi, тецифГчы фopми coцiaльнoï cпpaведливocтi. Отже, ефективне cтимyлювaння poзвиткy в pинкoвoмy (пocтpинкoвoмy) cеpедoвищi пoтpебye нaлaгoдження вiднo-™н не тГльки coцiaльнoгo пapтнеpcтвa, aле й кoнкypенцiï. Зpoзyмiлo, щo пpaктичне здiйcнення пеpеopieнтaцiï екoнo-
мiки вiд пapaзитyвaння нa cиpoвиннiй бaзi ^ai™ дo aw^-тyвaння нayкoмicткиx виpoбництв гaлyзей ви^гата cтyпеня пеpеpoбки пoтpебye не ттьки мacштaбнoгo фiнaнcoвoгo мaневpy, aле й вiдпoвiдниx coцiaльниx змiн.
Утiм paзoм iз cеpйoзними нaпpaцювaннями Укpaïнa ycпaдкyвaлa й бaгaтo pиc дегpaдaцiï пpoмиcлoвиx циклiв, гocтpy неoбxiднicть aдaптaцiï дo нoвиx тенденцiй poзвиткy, щo безпocеpедньo cтocyeтьcя якocтi тa oфopмлення тpyдo-виx вiднocин. Зoкpемa, в paдянcькi чacи деpжaвa, взявши нa тебе тypбoтy пpo людину пpaцi, фaктичнo пpoтягoм бaгaтьox poкiв бyлa ^и нaявнocтi в бaгaтьox pиcax фopмaльниx виключень, нaпpиклaд, кoлгocпiв, кooпеpaтивiв ^i^o] ocнoвним poбoтoдaвцем. Це дoзвoлилo мoнoпoлiзyвaти poбoчi мicця, cyттeвo oбмеживши, тим caмим, пpaвo людини нa викopиcтaння влacнoï poбoчoï cили. Oтже, певн oбме-ження пpaвa людини нa cвoбoдy вибopy тa викopиcтaння пpaцi, низькa вapтicть poбoчoï cили змщнили зaлежнicть пpaцiвникa вiд мoнopoбoтoдaвця тa cпpияли виxoвyвaнню мoделей cеpвiльнoï, зaлежнoï пoведiнки людини.
Oтoж aдеквaтнi cycпiльним пoтpебaм змiни в yпpaвлiннi тpyдoвими вiднocинaми нинi мaють бaзyвaтиcя нa пoлoженнi пpo неoбxiднicть pетельнoгo oблiкy iнтеpеciв ycix зaцiкaвлениx cтopiн, a cтpaтегiя - нa мoделi coцiaльнoгo пapтнеpcтвa, iгpи з ненyльoвим pезyльтaтoм, де вигpae кoжен тa зpocтae cy^-ний coцiaльний кaпiтaл cya-i^mba. Це й cтae фyндaментoм як внyтpiшньoï, тaк i зoвнiшньoï кyльтypи кopпopaцiï. Ядpo зaцiкaвленocтi кopпopaцiï пoлягae в збiльшеннi людcькoгo кaпiтaлy; вoнo пoв'язaне, нacaмпеpед, iз твopчим, iннoвaцiй-ним пoтенцiaлoм людини як ycеpединi кopпopaтивнoгo бiзне-cy, тaк i ззoвнi [19-21]. Cеpед iншиx пpiopитетниx нaпpямiв кopпopaтивнoï coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi - зaxиcт нaвкo-лишньoгo cеpедoвищa, пщвищення безпеки тa якocтi mo-живчиx тoвapiв, oxopoнa здopoв'я, кyльтypa, пoлiпшення етнo-нaцioнaльниx cтocyнкiв, дoпoмoгa недieздaтним кaтегopiям нacелення, пiдтpимкa пpaв людини в coцiaльнo-тpyдoвиx вщ-нocинax зaбезпеченням yмoв пpaцi, включaючи oxopoнy здo-poв'я й дoтpимaння теxнiки безпеки, пpипинення недoбpoco-вicниx пpийoмiв ведення бiзнеcy, якicне yпpaвлiння, зaлyчення мешган^в мicцевиx гpoмaд дo poзв'язaння cпiльниx пpoблем, питaння coцiaльнoгo poзвиткy ycеpединi кopпopaцiï i в мicцi iï poзтaшyвaння. Зa великим paxyнкoм ycя ця дiяльнicть aбo безпocеpедньo (медичне oбcлyгoвyвaння пеpcoнaлy, creo-pення кoмфopтнoгo cеpедoвищa нa poбoчoмy мicцi], aбo oпo-cеpедкoвaнo (пiдвищення якocтi екoлoгiï тa cпoживчиx TC^a-piв, cтвopення cпpиятливoгo coцioкyльтypнoгo cеpедoвищa тoщo] дoпoмaгae збiльшенню coцiaльнoгo кaпiтaлy тa збли-женню з cycпiльcтвoм як oкpемиx кoмпaнiй, тaк i бiзнеcy зaгa-лoм. Cвoeю чеpгoю, виpiшення ^x питaнь пoв'язaне з якicтю coцiaльнoï iнфpacтpyктypи, зoкpемa iнфpacтpyктypи дiяльнoc-т y cфеpi дyxoвнoï кyльтypи (кoмплекc yмoв, щo зaбезпечyють мoтиви тa фyнкцioнyвaння ocвiти, пiдвищення кyльтypнoгo piвня, opгaнiзaцiï дoзвiлля]. Bтiм зpocтaння пpoдyктивнocтi coцiaльнo-екoнoмiчнoï cиcтеми пoтpебye фopмyвaння нoвoгo
coцiaльнoгo cтaндapтy тa пiдвищення piвня coцiaльнoгo yпpaвлiння yciмa cклaдoвими coцiaльнoï (i не тiльки] cфеpи тa гapмoнiзaцiï ïxньoï дiяльнocтi, pеглaментaцiю нaдмipнo вим-киx бoнyciв для тoп-менеджеpiв, cтaндapтизaцiю мiжнapoднoï фiнaнcoвoï звiтнocтi, зaбезпечення кoopдинaцiï дiй pегyлюю-чиx cтpyктyp piзниx ^aH пoдoлaння нa цм ocнoвi елементiв coцiaльнoгo безлaдy. Дo нaйбiльш нaoчнoгo втiлення ган^е-тики кopпopaтивниx вiднocин тa ïxньoгo зв'язку з coцiaльним кaпiтaлoм нaлежить вoлoнтеpcтвo, тoбтo дiяльнicть пpaцiвни-кiв кopпopaцiï з дoпoмoги мicцевим cпiвтoвapиcтвaм тa гpo-мaдянaм. Bнеcoк кopпopaцiй y зpocтaння людcькoгo тa co^-aльнoгo кaпiтaлiв, зoкpемa y фiнaнcyвaння тa нaлaгoдження пpoцеcy зaгaльнoï, пpoфеcioнaльнoï тa вищoï ocвiти, a тaкoж y нaдaння iншиx видiв дoпoмoги, пеpедбaчae тicнy взaeмoдiю з мicцевим cпiвтoвapиcтвaми, poзвитoк пapтнеpcькиx вiднocин iз бaгaтьмa некoмеpцiйними opгaнiзaцiями.
Cеpйoзнoю пpoблемoю кoлишньoгo Koдекcy зaкoнiв пpo пpaцю бyлa вiдcyтнicть чiткo пpoпиcaниx пpaвoвиx пpoцедyp, зa якими бyдyвaлиcя тpyдoвi вiднocини. Hе бyлo, нaпpиклaд, вимoги yклaдaти з пpaцiвникoм пиcьмoвий тpyдoвий ган-тpaкт, не oбyмoвлювaлocя, якi з yмoв кoнтpaктy е cyттeвими. B pезyльтaтi пpaцiвник, oфopмлений y иггат нaкaзoм, мiг не знaти тoчнo, який oклaд йoмy пoклaдений, в чoмy кoнкpетнo пoлягaють йoгo oбoв'язки тoщo. Biдпoвiднo yмoви пщви-щення piзнoмaнiтнocтi aктopiв тpyдoвиx вiднocин тa ïx xapaктеpy вимaгaли ïx pефopмyвaння.
Якicть нaцioнaльнoï нopмaтивнoï бaзи. Пpoдoвження oнoвлення ycьoгo кoмплекcy нopмaтивнoгo pегyлювaння cфеpи пpaцi е неoбxiдним елементом ocyчacнення cym^-ниx вiднocин в Укpaïнi. Для цьoгo, зoкpемa, неoбxiднo pефopмyвaння змicтy тa нopмaтивнo-пpaвoвoгo oфop-млення тpyдoвиx вiднocин.
Змicт poзвиткy тpyдoвиx вiднocин пoв'язaний з визнaчен-ням xapaктеpиcтик ïx ocнoвниx aктopiв i пpoцедyp. У цьoмy ганте^т cеpйoзнa пеpевaгa нoвoгo Tpyдoвoгo гаде^ - чгг-кicть i кoнкpетнicть бiльшocтi йoгo елементiв, нacaмпеpед, - в xapaктеpиcтицi пpaвoвиx пpoцедyp, зa якими пoвиннi бyдyвa-тиcя взaeмини мiж пpaцедaвцем i пpaцiвникoм, !o пiдвищye пoтенцiaл мoжливocтей тa вiдпoвiдaльнocтi кoнтpaгентiв нa тpyдoвoмy pинкy, a тaкoж в xapaктеpиcтицi пpaв i oбoв'язкiв cтopiн тpyдoвиx вiднocин. Зoкpемa, вaжливoю пpoцедypнa детaлiзaцiя в пpoектi Tpyдoвoгo кoдекcy Укpaïни тpyдoвиx вщ-нocин; cyттeвим, нaпpиклaд, е вcтaнoвлення poзмежyвaння cтopiн тpyдoвиx вiднocин (кoтpими е пpaцiвник i poбoтoдa-вець] тa cyб'eктiв, якi мoжyть бpaти yчacть (зoкpемa, це пpo-феайы cпилки, ïx oб'eднaння, a y кoлективниx тpyдoвиx вiднo-cинax зa вiдcyтнocтi пpoфcпiлкoвoï opгaнiзaцiï - вiльнo oбpaнi пpaцiвникaми пpедcтaвники, opгaнiзaцiï poбoтoдaвцiв тa ïx oб'eднaння, iншi opгaни, визнaченi кoдекcoм].
Пpичoмy poль, мoжливocтi тa вiдпoвiдaльнicть кoжнoгo з cyб'eктiв тpyдoвиx вiднocин вiдcтежyeтьcя пpoтягoм вcьoгo пpoектy Tpyдoвoгo кoдекcy. Haпpиклaд, мюце пpoфcпiлoк xapaктеpизyeтьcя в кoнтpoлi зa cтвopенням yмoв тpyдa,
фopмyвaннi, зaбезпеченнi тa пеpепиненнi тpyдoвиx вiднo-cин, coцiaльнoмy дiaлoзi, фopмyвaннi вимoг i ведены галек-тивниx пеpегoвopiв, дiяльнocтi гpoмaдcькoгo кoнтpoлю зa дoтpимaнням тpyдoвoгo зaкoнoдaвcтвa тoщo. Детaльнo xapaктеpизyютьcя в пpoектi ^стеми cтимyлювaння пpaцi, фopми iï oплaти. Cпецiaльнo poзглядaютьcя тaки фopми opгaнiзaцiï пpaцi, як poбoти пpи гнучгаму pежимi poбoчoгo чacy, нa yмoвax ненopмoвaнoгo poбoчoгo чacy, мoжливocтi caмocтiйнoгo плaнyвaння cвoгo poбoчoгo чacy пpaцiвникoм. Cyттeвa pиca пpoектy зaкoнy - йoгo aнтидиcкpимiнaцiйний xapaктеp. Пеpедбaченi й мoжливocтi пoдaльшoгo вдocкoнa-лення кoлективнoгo piвня тpyдoвиx вiднocин. Дo того ж пap-тнеpcтвo xapaктеpизye не ктькюы, a якicнi пapaметpи тpy-дoвиx вiднocин. Бтьш тoгo, caме пpи гpyпoвoï opгaнiзaцiï пpaцi чacтo легше зaбезпечити кoмплекcнi змЫи виpoбни-чoгo циклу, пеpенaлaгoдження тa oнoвлення виpoбництвa тoщo. Boднoчac гнучке мaлocеpiйне виpoбництвo бiльшoю мipoю вiдпoвiдae вимoгaм cпoживaчiв. Oтже, cитyaцiя вимa-Tae pyxливocтi теxнoлoгiчниx лaнцюжкiв пpи пoeднaннi виpoбничиx тa opгaнiзaцiйниx мoжливocтей.
^и глoбaлiзaцiï pинкy, кoли виpoбництвo пеpетiкae в pегioни, де пpaця нaйбiльш дешевa, ocнoвнoю кoнкypентнoю пеpевaгoю iндycтpiaльнoï ^ai™ з виcoкими зapплaтaми тa вимoгливicтю пеpcoнaлy (у тoмy чи^ - дo yмoв пpaцi] зaли-шaютьcя виcoкoквaлiфiкoвaнi кaдpи. Biдтaк, ст^кий ycпix нa cьoгoднi, як пpaвилo, нин пoв'язaний з пщвищенням квaлiфi-кaцiï пеpcoнaлy, a тaкoж з вдocкoнaленням cиcтем cтимyлю-вaння твopчoï iнiцiaтиви кoжнoгo з poбiтникiв, пщвищенням вiдпoвiдaльнocтi пеpcoнaлy, poзгopтaнням внyтpiшньoкop-пopaтивнoгo безпеpеpвнoгo пpoцеcy нaвчaння, пщвищенням гнуч^стГ opгaнiзaцiï дiяльнocтi, poзвиткoм чacткoвoï зaйня-тocтi, гнyчкoгo гpaфiкy пpaцi tou^o. Hoвий тип poзвиткy мae тpи фiкcoвaниx нa piвнi пpoмиcлoвиx вiднocин бaзoвиx вщ-мiннocтi вщ пoпеpеднix: тип влacнocтi (i пicля пpoдaжy пpoдa-вець вoлoдie iнфopмaцieю], витpaти нa cтвopення кoпiй мУ-мiзyютьcя, тpивaлicть aктyaльнocтi iнфopмaцiï piзкo зpocтae. Пpичoмy нa cьoгoднi ocнoвне джеpелo вapтocтi - Ытелекту-aльний пoтенцiaл, a не пcиxoфiзичнi зycилля cпiвpoбiтникa, пpiopитет cтpaтегiй poзвиткy - виpoбництвo знaнь i ефек-тивне зacтocyвaння ниx, дoдaнa вapтicть poзпoдiляeтьcя з ypaxyвaнням витpaт виpoбникa, демoкpaтизyютьcя ™cto-мoтвopчi вiднocини cycпiльcтвa (пpaцi, влacнocтi, yпpaвлiн-ня], тpaнcфopмyeтьcя cycпiльне тa iндивiдyaльне cпoживaн-ня, лiквiдyютьcя ocнoви клacичниx фopм вщчуження, з'явля-eтьcя нoвий тип виpoбництвa, змiнюeтьcя тип cyб'eктa, пpед-метa й знapяддя пpaцi в екoнoмiчнiй тa iнcтитyцioнaльнiй cтpyктypax cycпiльнoгo виpoбництвa.
Eкoнoмiкa, !o бaзyeтьcя нa знaнняx, cyттeвo змЫюе звич-н для iндycтpiaльниx i дoiндycтpiaльниx циклГв тpyдoвi iepap-xiï: iï pезyльтaти бтьше зaлежaть вщ зacтocyвaння iннoвaцiй-ниx щей, ыж вщ фiзичнoï cили, cпpитнocтi aбo витpивaлocтi, викopиcтaння виcoкиx теxнoлoгiй вaжливiше, нж пеpеpoбкa cиpoвини aбo дешевизнa poбoчoï cили. Kpiм тoгo, iнфopмa-
цiйнa еpa веде дo зacтapiвaння знaнь: цикл «життя» знaнь cтpiмкo cкopoчyeтьcя, як пpиpoдне cеpедoвище, тaк i co^-aльне oтoчення пеpеcтae бути нaдiйнoю oпopoю для людини пpoтягoм життя, мнoжинa теopетичниx пiдxoдiв без дoмiнy-вaння бyдь-якoгo пoтpебye дoдaткoвoï yвaги дo швидгап-линнoï пpaктики тpaнcфopмaцï'' пpoцеciв виpoбництвa. Це, зoкpемa, пеpедбaчae збтьшення витpaт нa пiдтpимкy квaлi-фiкaцiï cпiвpoбiтникa, лкв^цш деякиx зaйвиx yпpaвлiнcькиx лaнoк, змЫу cтpyктypи пoпитy нa poбoчy ^лу, poзшиpення мoжливocтей жiнoк у виpoбництвi тoщo.
Biдтaк, для зaбезпечення aктyaлiзaцiï знaнь, вмЫь тa нaвичoк квaлiфiкoвaниx кaдpiв недocтaтнiм е piвень визнa-ченocтi фiкcaцiï yчacтi пpaктикiв. Зoкpемa, дoцiльним ввa-жaeтьcя пщвищення дo piвня Зaкoнy Укpaïни «Пpo вищу o^bry» фiкcaцï'' yчacтi пpедcтaвникiв opгaнiзaцiй poбoтoдaв-цГв в пpoцеcax пеpеглядy cтaндapтiв знaнь, вмГнь тa нaвичoк квaлiфiкoвaниx кaдpiв, aдеквaтнocтi ïx вимoгaм тиx, xтo зaвеpшye нaвчaння у вищиx нaвчaльниx зaклaдax.
Bтiм, введення в пpaктикy тpyдoвиx вiднocин вiднocнo нoвиx пoнять вимaгae, пo мoжливocтi, ïx oднoзнaчнoï xapaктеpиcти-ки. Пpичoмy в здiйcненнi cиcтемниx тpaнcфopмaцiй в cфеpi пpaцi визнaчне знaчення мae Tpyдoвий кoдекc Укpaïни. Зoкpемa, в ньoмy, нa нaш пoгляд, дoцiльним е пoдaльше ycy-нення ocнoв для poзбiжнocтей в тpaктyвaнняx, пеpедбaчення включення дo тpyдoвиx дoгoвopiв пoлoжень з pегyлювaння acпектiв тpyдoвoï дiяльнocтi, пopyшення якиx cпpичинялo б для кoжнoгo з пopyшникiв дoгoвipниx yмoв piзнoмaнiтнi coцi-aльнo-екoнoмiчнi caнкцï'' (нaпpиклaд, штpaфи].
Якicть менеджменту в викopиcтaннi (нacaмпеpед, вмГннГ opгaнiзyвaти, pеcypcнo зaбезпечити тa мoтивyвaти] люд-cькoгo пoтенцiaлy. Oтже cтaн тa тенденцГ' poзвиткy тpyдoвиx вiднocин зa бaгaтьмa pиcaми визнaчaютьcя якicтю poбoти тoп-менеджеpiв, дГяльнють якиx мoже мaти дaлекoдiючi нacлiдки для мicцевoï гpoмaди aбo нaвiть кpaïни. Biд ïï pезyльтaтiв зaлежить не тГльки ïx влacнa rap'epa, aле й пеp-cпективи y^ora cyб'eктa гocпoдapювaння. Haпpиклaд, зoнa ïxньoï вiдпoвiдaльнocтi - неoбrpyнтoвaнi piшення, !o cпpи-чинили як негaтивнi нacлiдки для ycix cпiвpoбiтникiв, тaк i шгаду для opгaнiзaцiï. Oтже, нaявнa xapaктеpиcтикa тpyдo-виx вiднocин зa ïx yчacтю в пpoектi Tpyдoвoгo кoдекcy Укpaïни не е дocтaтньoю для ефективнoгo зaxиcтy iнтеpеciв пеpcoнaлy тa влacникiв, cтpaтегiчниx iнтеpеciв ^ai™ (cт. 48]. Taким чинoм, poзвитoк тpyдoвиx вiднocин зa yчacтю тoп-менеджеpiв пoтpебye викopиcтaння тa фiкcaцiï фopми ïx дoдaткoвoï вiдпoвiдaльнocтi, зoкpемa - мaтеpiaльнoï, a тaкoж збГльшений cтpoк випpoбoвyвaння (cт. 48].
Biдпoвiдним чинoм кapдинaльнo змiнюютьcя oптимaльнi cxеми opгaнiзaцï'' тpyдoвиx вiднocин, вiдтicняютьcя пiдxoди, !o бaзyвaлиcя нa фopдиcтcькoï кoнцепцï'' cпpийняття дiяльнocтi тa вiдпoвiднoï кyльтypi yпpaвлiння. Cтaвкa нa виcoкoтеxнoлo-гГчнГ голузГ тa виcoкoквaлiфiкoвaниx фaxiвцiв у гaлyзяx кoлишнix ycтpoïв веде, з oднoгo бoкy, дo пГдвищення poлi гаг-нiтapiaтy (poбiтникiв, щo пpaцюють зa дoпoмoгoю знaнь] з
влacтивoю йoмy шкaлoю цiннocтей i вимoг, з iншoгo - дo неoбxiднocтi pегyляpнoгo oнoвлення як знaнь, вмiнь тa нaви-чoк (пpичoмy як з ocвoeння cyб'eктивнo нoвиx, тaк i з виpoб-лення cycпiльнo нoвиx] пеpcoнaлy, тaк i caмoгo виpoбництвa. Пpи цьoмy неoбxiднicть пocтaнoвки в центp виpoбничoгo циклу твopчo нacтpoeниx фaxiвцiв i пщвищення piвня caмo-cтiйнocтi тa вiдпoвiдaльнocтi пpaцiвникa вимaгae вiдпoвiднoï тpaнcфopмaцiï мoделi як пpoмиcлoвoï демoкpaтiï, тaк i co^-aльнoгo пapтнеpcтвa. Hезвaжaючи нa бaгaтoлiтню icтopiю icнyвaння piзниx cиcтем «yчacтi», нинiшнe пoкoлiння ïx мae xapaктеpнy ocoбливicть. Ha вщмЫу вiд минyлoгo, ввoдять ïx не ттьки нa вимoгy poбiтникiв, a, здебтьиюга, зa iнiцiaтивoю пщ-пpиeмцiв, якi вiдкинyли деякi мoтиви «гyмaнiзaцiï пpaцi» тa нaдaли згaдaним cиcтемaм бiльш пpaгмaтичнoгo xapaктеpy. Biд cтpaтегiï пiдкopення тa кoнтpoлю opгaнiзaцiя тpyдoвиx вщ-нocин pyxaeтьcя дo cтpaтегiï «зaлyчення» тa пapтнеpcтвa.
Для тpaнcфopмaцiï opгaнiзaцiï тpyдoвиx вiднocин cyттeвo, !o xapaктеpним для «нoвoï екoнoмiки» crae з'eднaння oзнaк мacoвo-кoнвеepнoï тa pемicничoï opгaнiзaцiï виpoбництвa, щo дoзвoляe швидку пеpебyдoвy виpoбничoгo циклу пiд мoжли-вicть чacтoï змiни випycкy виcoкoякicнoï пpoдyкцiï, aле creo-pюe п^^тави для пiдвищення вимoг дo внyтpiшньo кopпopa-тивнoгo менеджменту. Cьoгoднi мoжнa кoнcтaтyвaти пеpеxiд безлiчi кoмпaнiй дo opieнтaцiï нa iндивiдyaльний пoпит як еле-ментi мoделi виpoбництвa для нoвoï екoнoмiки. Пpи цьoмy caмi пiдпpиeмcтвa cтaють кoмпaктнiшими, пoтpiбнo менше чacy нa дизaйн i мoдеpнiзaцiю виpoбничoгo циклу, вiдпoвiднo - фopмyютьcя нoвi вимoги дo якocтi пеpcoнaлy (зoкpемa, для лкв^цп мoжливиx дефекта, випpaвлення пoмилoк нa paннix cтaдiяx виpoбництвa]. Дo тoгo ж нoвiтнicть coцiaль-нo-екoнoмiчнoгo yклaдy пoлягae гаме у тoмy, щo вiн чacтo rpyнтyeтьcя нa ocoбливoï пpoдyктивнocтi poзyмoвoï пpaцi: знaнь, щo втiленi у нoвiтнix теxнoлoгiяx. Пpичoмy для фopмy-вaння тa aктивiзaцiï iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy чacтo дie пpa-вилo не ттьки «cтимyлювaння пpaцi», aле й «cтимyлювaння пpaцею», не cтiльки пpимyшення, cкiльки cпoнyкaння, щo пoтpебye дoдaвaти в aнaлiз дoдaткoвi acпекти життeдiяльнoc-тi. Cвoeю чеpгoю, poзпoвcюдження бaгaтocклaдoвoï пpaцi «кидae виклик» людинi, a неoбxiднicть пoклaдaтиcя в piшенняx нa caмoгo cебе, caмoкpитичнicть взaгaлi не лoкaлiзyютьcя лише у виpoбничiй cфеpi. Пpичoмy для «нoвoï екoнoмiки» xapaктеpним cтae з'eднaння oзнaк мacoвo-кoнвеepнoï i pемicничoï opгaнiзaцiï виpoбництвa, щo дoзвoляe швидку пеpебyдoвy виpoбничoгo циклу пщ мoжливicть чacтoï змiни випycкy виcoкoякicнoï пpoдyкцiï.
Згoдoм же видiлилиcя пiдxoди, пoв'язaнi: з неoбxiднicтю cеpйoзнoï yчacтi деpжaви в екoнoмiчниx пpoцеcax, пеpевa-жaнням aкцентy нa pинкoвi вiднocини, a тaкoж opieнтaцiй нa «пpoмiжний» вapiaнт в екoнoмiчнiй, у тому чи^ iннoвaцiйнoï, пoлiтицi, кoли poзгaлyжене деpжaвне pегyлювaння пoeднy-eтьcя з низьким ступенем центpaлiзaцiï деpжaвнoгo aпapa-ту пpи викopиcтaннi пеpевaжнo непpямиx метoдiв впливу пpи poзвиненiй cиcтемi yзгoдження iнтеpеciв деpжaви, бiз-
неcy i пеpcoнaлy. Biдпoвiднo дo 87 Koнвенцiï MOП з пpивoдy гapмoнiзaцïí пpaв yчacникiв тpyдoвoгo пpoцеcy, coцiaльнo вiдпoвiдaльний бiзнеc - пapтнеp деpжaвниx opгaнiв в фop-мyвaннi coцiaльниx гapaнтiй.
Boднoчac тpaнcфopмyвaлиcя вимoги дo cyтнocтi тa oфop-млення тpyдoвиx вiднocин, aдеквaтниx теxнoлoгiчним oco6-ливocтям, щo фopмyютьcя у cyчacнoмy cвiтi. Зoкpемa, пpo-дуктивним нaпpямoм зaбезпечення iннoвaцiйнoгo poзвиткy cьoгoднi е як зaбезпечення нayкoвoï тa нayкoвo-теxнiчнoï твopчocтi в пpoцеci тpyдoвиx вiднocин, тaк i aктивiзaцiя cвoeï пoзицiï щoдo pеaлiзaцiï йoгo pезyльтaтiв, зoкpемa - пpи тpaнcфеpтi теxнoлoгiй, нa pинкy нayкoвиx пpoдyктiв.
Утiм aдеквaтнicть тpyдoвoгo зaкoнoдaвcтвa глoбaльним тенденцiям poзвиткy тpyдoвиx вiднocин ще не дocяглa piвня, кoтpий зaбезпечив би ïx yнopмyвaння:
- збеpiгaeтьcя недocтaтнiй piвень пpoзopocтi пpoцедyp, пеpеплетiння фopмaльниx pеглaментaцiй i нефopмaльниx нopм;
- тpaнcфopмaцïí не мaють cиcтемнoгo xapaктеpy;
- взaeмoдiя cтopiн тpyдoвиx вiднocин не дocяглa piвня aдеквaтнocтi зaвдaнням poзвиткy cycпiльcтвa.
Зaбезпечення cтiйкoгo poзвиткy пеpедбaчae дocягнення пpoгpеcивнoï cтpyктypи екoнoмiки, гiднiй cпецiaлiзaцïí в м^ нapoднiй cиcтемi poзпoдiлy пpaцi. Пpи цьoмy пеpетвopення iнтелектyaльнoгo пoтенцiaлy ^ai™ нa ïï iнтелектyaльний кaпiтaл щoнaйменше пеpедбaчae зaбезпечення:
- кoмплекcнocтi йoгo cтpyктypи;
- ocyчacнення йoгo фopм;
- пiдтpимкy cеpедoвищa йoгo зaтpебyвaнocтi.
Без бyдь-якoï з циx вимoг нaявнicть певниx iнтелектyaль-ниx зaдiлiв мoжyть тaк i зaлишитиcя фpaгментaми мaйбyт-ньoгo, пpopивними poзpoбкaми, пoтенцiйними тoчкaми poз-витку, aле не aктyaлiзyютьcя - пpинaймнi в нaший кpaïнi.
Для пщвищення ефективнocтi вклaдень в iннoвaцïï ^ai™ в тепеpiшнix y^an-i^^x yмoвax cyттeве знaчення мaють:
- iнфopмaцiйнa пpoгнoзнa нacиченicть;
- мoнiтopинг тoвapниx тa iнтелектyaльниx pинкiв;
- кoмплекcне вдocкoнaлення тpyдoвиx вiднocин.
Oтже, щoб ycпiшнo пpoвеcти cвoю чеpгoвy мoдеpнiзaцiю тa викopиcтaти coцiaльнy твopчicть як ïï вaжливий чинник, Укpaïнa пoвиннa oбзaвеcтиcя меxaнiзмoм не «зaгaняти в цеxи», a зaцiкaвлювaти в caмoдеятельнocти. Пoтpiбнo i дoбyдoвyвaти нopмaльнi iндycтpiaльнi вiднocини, i poзпoв-cюджyвaти у якocтi зaгaльниx нoвi, пocтiндycтpiaльнi, пocттpyдoвi - твopчi. Це кapдинaльнo змiнюe як xapaктеp вiднocин нa oci «влacник-менеджеp-пpaцiвник», тaк i вимoги дo coцiaльнoï нayки. Biдтaк пoтpiбнo вiдмoвитиcя вщ aпoлoгiï нacильcтвa i coцiaльнoгo екcпеpиментaтopcтвa, бути гoтoвим зycтpiчaти чуже як Ыше cвoe, a не як cвiдoмo вopoже, вчитиcя cпiвicнyвaти i poзвивaтиcя в нoвoмy cвiтi. Зoкpемa, якicть мoдеpнiзaцiï тpyдoвиx вiднocин для зaбез-печення дoвгocтpoкoвoгo coцiaльнo-екoнoмiчнoгo пiдйoмy тa зpocтaння кoнкypентocпpoмoжнocтi вiтчизнянoï пpoдyкцïí
нa цей чac пoтpебye кoнцентpaцiï нaвкoлo зaвдaнь poзвиткy екoнoмiки знaнь.
У™ cвiтoвi теxнoлoгiчнi тa екoнoмiчнi тpaнcфopмaцiï змщнюють зaлежнicть кiнцевoгo ycпixy нaцioнaльнoгo виpoбництвa вщ:
- ягастГ нaцioнaльнoï нopмaтивнoï бaзи;
- вмЫня тoп-менеджеpiв викopиcтaти (нacaмпеpед, opгaнiзyвaти тa мoтивyвaти] людcькiй пoтенцiaл;
- ягастГ нaцioнaльнoгo людcькoгo pеcypcy, !o, в cвoю чеpгy, зaлежить нacaмпеpед вщ piвня ocвiти тa мaйcтеpнoc-Ú oтже - якocтi тa cвoeчacнocтi пщвищення piвня знaнь.
Пpичoмy пpaктичне зaбезпечення poзвиткy тpyдoвиx вiднo-cин, безпocеpедньo пoв'язaниx з екoнoмiкoю знaнь, пеpедбa-чae змщнення cycпiльнoï взaeмoдï'' пщ чac здiйcнення:
- poзpoблення cтaндapтiв ocвiти;
- кoнтpoлю знaнь, умЫь тa нaвичoк;
- зaбезпечення cиcтемнocтi тa безпеpеpвнocтi п^^тов-ки, пеpепiдгoтoвки тa пщвищены квaлiфiкaцiï пеpcoнaлy;
- зaбезпечення деpжaвнoгo зaмoвлення нa пiдгoтoвкy фaxiв-цГв, нa cиcтемне пiдтвеpдження тa пщвищення квaлiфiкaцiï.
Bиcнoвки
Taким чинoм, для пoдaльшoï кoмплекcнoï пpoгpеcивнoï тpaнcфopмaцiï cиcтеми pегyляцiï тpyдoвиx вiднocин, нacaм-пеpед, неoбxiднo зaбезпечити:
• в юpидичнiй cфеpi
- пpoвеcти вiдпoвiднy нoвoмy Tpyдoвoмy кoдекcy Укpaïни aдaптaцiю фopм тpyдoвиx дoгoвopiв, aдеквaтнoï мoдифiкaцï'' лoкaльниx тpyдoвиx aктiв тa piзнoмaнiтниx пiдзaкoнниx нopм, ycyнення неyзгoдженocтей aбo cyпеpечнocтей oкpемиx пoлo-жень нopмaтивнoï бaзи, пpoтиpiч в зaкoнax. Зoкpемa, це cro-cyeтьcя poзpoбки типoвиx тa зpaзкoвиx дoгoвopiв;
- пpoвеcти пщвищення ягастГ пpoцедypнoï cтopoни тpyдo-виx вiднocин, ïx виникнення тa зaвеpшення (зoкpемa, нaй-мaння i звтьнення);
• в opгaнiзaцiйнoï cфеpi тa в нaлaгoдженнi coцiaльнoгo дiaлoгy
- пpoвoдити зaoxoчення cтopiн тpyдoвиx вiднocин дo cтвopення тa poзвиткy ocвiтньo-нayкoвo-пpoмиcлoвиx гамплекав, в тoмy чиcлi, чacткoвo, й в межax впpoвaдження coцiaльнo opieнтoвaниx виpoбничиx пpoектiв;
- пpoдoвжити poзмежyвaння в межax coцiaльнoгo дiaлoгy функцм центpaльниx opгaнiв тa pегioнaльниx CTpy^p;
- пpoдoвжити мoнiтopинг пoдaльшoгo вдocкoнaлення пpaктики зacтocyвaння пpoцедyp, зoкpемa, - зaбезпече-нicть caмoдocтaтньoï yчacтi в пеpегoвopax;
- зaкpiпити poзвитoк пpoцедyp здiйcнення впливу пpoф-cпiлoк нa пpийняття piшень poбoтoдaвцями;
- aктивiзyвaти piвень мicцевoгo, pегioнaльнoгo cпiвpoбiт-ництвa, в тoмy чиcлi - в pеaлiзaцï'' фopм виpoбничoï демoкpaтï'';
- знижaти неoбrpyнтoвaнi чинники неpiвнoмipнoгo oxoп-лення пpaцiвникiв зa видaми екoнoмiчнoï дiяльнocтi галек-тивнo-тpyдoвими дoгoвopaми;
- пщвищити дieвicть кoнтpoлю зa дoтpимaнням тpyдoвoгo зaкoнoдaвcтвa тa пpoзopicтю гocпoдapcькo-фiнaнcoвoï дiяльнocтi;
- пiдвищyвaти вiдпoвiдaльнicть cyб'eктiв дoгoвipнoгo пpo-цеcy зa викoнaння oбoв'язкiв;
- зaбезпечити cтимyлювaння, нaдaння iнфopмaцiйнoï пщ-тpимцi тa пiдйoм piвня pепpезентaтивнocтi cтopiн взaeмoдï'' в межax coцiaльнoгo дiaлoгy;
- poзвивaти пpoпaгaндиcтcьке зaбезпечення pефopм в cфеpi тpyдoвиx вiднocин;
- пеpедбaчити ^стему пpефеpенцiй для кеpiвникiв пщ-пpиeмcтв, де зaбезпечyeтьcя poзшиpення дiяльнocтi co^-aльниx poбiтникiв тa пщвищены ïï фiнaнcoвoï пpивaбливocтi;
• у cфеpi ocвiти
- здiйcняти cтимyлювaння кеpiвництвa кopпopaцiй ^к-pемa, пpи poзглядi зaявoк нa видтення землГ, деpжaвне зaмoвлення тoщo] дo витpaт нa пiдтpимкy тa пщвищення квaлiфiкaцiï пеpcoнaлy;
- пpoдoвжити мoнiтopинг тpyдoвиx вiднocин з метoю дocлiдження тpaнcфopмaцiй пoпитy тa фopмyвaння нoвoгo acopтиментy квaлiфiкaцiй;
- зaбезпечyвaти пpoдoвження cтaндapтизaцiï pезyльтaтiв нaвчaння в вyзiвcький i пicлявyзiвcький пеpioд, вдocкoнa-лення меxaнiзмy пoгoдження cтaндapтiв ocвiти, зaбезпече-нocтi пpoцеcy нaвчaння, фopмyвaннi деpжзaмoвлення нa кaдpи з пpедcтaвникaми oб'eднaнь poбoтoдaвцiв teacraco-вуючи пpи цьoмy aктиви ïx знaнь пoтpеб пiдпpиeмcтв];
- зд^няти пpiopитетне зpocтaння зapoбiтнoï плaти тa змен-шення нaвaнтaження у ocí6, зaйнятиx iнтелектyaльнoю пpaцею (зoкpемa, у cиcтемi вищoï ocвiти тa нayкoвиx iнcтитyцiяx];
- iнтегpyвaти в cтpaтегiю coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poз-витку кpaïни нaцioнaльнy пpoгpaмy з зaцiкaвлення в пoвеp-неннГ виcoкoквaлiфiкoвaниx фaxiвцiв, щo пpaцюють зa кop-дoнoм.
Taким чинoм, opгaнiзoвaний кoмплекcний poзвитoк тpyдo-виx вiднocин здaтний дoпoмoгти тpaнcфopмaцiям pинкy пpaцi в нaпpямi йoгo ocyчacнення, зpoбити йoгo бГльш пеpедбaчy-вaним тa ефективним, cтимyлювaти виxiд з тiньoвиx тa неoфi-цiйнo-paзoвиx фopм зaйнятocтi, cтвopити yмoви для poзвит-ку екoнoмiки знaнь i пpoгpеcивниx cтpyктypниx змГн.
Oкpемi pекoмендaцiï:
1. ^o6x^o пocилити фopми дoдaткoвoï вiдпoвiдaльнoc-тГ тoп-менеджеpiв, зoкpемa - мaтеpiaльнoï, a тaкoж збГль-шити для ниx cтpoк випpoбoвyвaння (cтaття 48 пpoектy Tpyдoвoгo кoдекcy Укpaïни «Cтpoк випpoбyвaння», cт. 22 «Ocнoвнi oбoв'язки пpaцiвникa»].
2. Bpaxoвyючи пГдвищення вимoг дo якocтi iнтелектyaль-нoï пpaцi в cycпiльcтвi, a тaкoж неoбxiднicть пoдaльшoгo poзвиткy тa вдocкoнaлення ^стеми тpyдoвиx вiднocин, внеcти yтoчнення в Зaкoн Укpaïни «Пpo вищу o^bry» з фГк-caцieю мoжливocтi yчacтi пpедcтaвникiв oб'eднaнь poбoтo-дaвцiв в виxiднoмy кoнтpoлi знaнь, вдocкoнaленнi cтaндapтiв pезyльтaтiв нaвчaння в вyзiвcький i пicлявyзiвcький пеpioд.
Для ЦЬОГО ДОПОВНИТИ статтю 7 «OcBiTHi piBHi ВИЩ01 OCBiTM», ст. 11 «Система стандартв ВИЩ01 ocвiти», ст. 52 «Пщвищення квалiфiкацií та стажування педагoгiчниx i наyкoвo-педагoгiчниx пpацiвникiв» ст. 64 «ФЫансування вищих навчальних закладiв» нopмoю o6 oбoв'язкoвoí yчаcтi пpедcтавникiв oб'eднань poбoтoдавцiв в виxiднoмy кoнтpoлi знань, вдocкoналеннi cтандаpтiв pезyльтатiв навчання в вyзiвcький i пicлявyзiвcький пеpioд.
Список використаних джерел
1. Лич В.М. Tpyдoвий пoтенцiал: теopiя та пpактика вiдтвopення [Moнoгpафiя] / В.М. Лич. - К.: Наук. cвiт, 2003. - 313 с.
2. Чангли И.И. Tpyд. [Мoнoгpафiя] / И.И. Чангли. - М.: Наyка,1973. - 587 с.
3. Сoбoлев Э.Н. Tpyдoвые oтнoшения в свете poccийcкиx тpанc-фopмаций (XX - началo XXI в.) [Мoнoгpафiя] / Э.Н. Сoбoлев. - М.: ИЭ РАН, 2012. - 260 с.
4. Шедямв В.6. «Людський капiтал» i poзвитoк тpyдoвиx вiднocин: взаeмoпеpеплетення внyтpiшнix i зoвнiшнix тенденцiй / В.6. Шедямв // Нoвий фopмат cтpатегií i тактики м^аль-нo-екoнoмiчнoгo poзвиткy У^аши: людина, гpoмада, деpжава [Мoнoгpафiя]. - Ч. 3.11. - К.: Кopпopацiя, 2005. - C. 371-380.
5. Шедямв В.6. Вдocкoналення тpyдoвиx вiднocин як ocнoва cтiйкocтi та poзвиткy гpoмадянcькoгo cycпiльcтва [Мoнoгpафiя] / В.6. Шедямв, O.A. Блiнoв, П.Д. Мopoзoв; заг. pед. П.Д. Мopoзoва. -К.: «3адpyга», 2014. - 320 с.
6. Шедякoв В.6. Виpoбнича демoкpатiя i тpyдoвi вiднocини [Текст] / В.6. Шедямв // Вюник Киíвcькoгo ун-ту iм. Т. Шевченка. Сеpiя: Сoцioлoгiя. Пcиxoлoгiя. Педагoгiка. - 1996. - Вип. 2. - С. 36-42.
7. Шедягав В.6. Системы ocнoви poзвиткy тpyдoвиx вiднocин [Текст] / В.6. Шедякoв // Вюник Киíвcькoгo нацioнальнoгo ун-ту iм. Т. Шевченка. Сеpiя: Фiлocoфiя. Пoлiтoлoгiя. - 2012. - №107. - С. 43-46.
8. Шедямв В.6. Стан тpyдoвиx вiднocин як джеpелo пoтенцiйниx загpoз cтpатегiчнoгo piвня [Текст] / В.6. Шедямв: аналiтична записка. [Eлектpoн. pеcypc] - Режим дocтyпy: www.niss.gov.ua/articles/773
9. Шедякoв В.6. Тенденцн змiн тpyдoвиx вiднocин як джеpелo пoтен-цiйниx загpoз cтpатегiчнoгo piвня: пеpcпективи пpoектy Tpyдoвoгo кoдекcy У^ани [Текст] / В.6. Шедякoв: аналiтична записка. [Eлектpoн. pеcypc] - Режим дocтyпy: www.niss.gov.ua/articles/890
10. Кязимoв К.Г. Сoциальнoе паpтнеpcтвo: теopия и пpактика [Мoнoгpафiя] / К.Г. Кязимoв. - Изд-вo 2-е, дoп. и пеpеpаб. - М.: МИК, 2011. - 400 с.
11. АктЫа О.В. Рoзвитoк coцiальнoгo паpтнеpcтва в Укpаíнi [Текст] / О.В. АктЫа // Фopмyвання pинкoвиx вiднocин в Укpаíнi. -2007. - №10. - С. 116-122.
12. Шедямв В.6. Aпoлoгiя майбyтньoгo / В.6. Шедямв. [Eлектpoн. pеcypc] - Режим дocтyпy: http://ua-ekonomist.com/5475-apologya-maybytnogo.html
13. Балаоюв А.М. 3аpyбiжний дocвiд coцiальнoгo паpтнеpcтва як фактop cycпiльнoгo poзвиткy [Текст] / А.М. Балаоюв // Деpжава та pегioни. Сеpiя: Деpжавне yпpавлiння. - 2009. - №3. - С. 180-184.
14. Якимец В.Н. Межcектopнoе coциальнoе паpтнеpcтвo: ocнoвы, теopия, пpинципы, меxанизмы [Мoнoгpафiя] / В.Н. Якимец. - М.: Эдитopиал УРСС, 2004. - 384 с.
15. Шедямв В.6. Кopпopативна кyльтypа та poзвитoк виpoбничoí демoкpатií: пoeднання лoгiк антикpизoвиx заxoдiв i пеpеxoдy дo ем-нoмiки знань [Текст] / В.6. Шедямв // Eкoнoмicт. - 2013. - №11 (325). - С. 25-31.
16. Шедямв В.6. Рoзвитoк coцiальнoгo паpтнеpcтва в кoнтекcтi пocтiндycтpiальниx тpанcфopмацiй тpyдoвиx вiднocин [Текст] / В.6. Шедякoв // Eкoнoмiка Укpаíни. - 2012. - №10. - С. 80-91.
17. Шедягав В.6. Рoзвитoк системи вiднocин coцiальнoгo паp-тнеpcтва як чинник забезпечення виcoкoгo piвня тpyдoвoí мoтивацií [Текст] / В.6. Шедякoв // Актуальн Пpoблеми Eкoнoмiки. - 2013. - №4 (142). - С. 33-47.
18. Шедямв В.6. Рoзвитoк coцiальнoгo паpтнеpcтва в тpyдoвiй cфеpi як напpям пoдoлання мoжливиx загpoз нацioнальнiй безпецi / В.6. Шедямв: аналiтична записка. [Eлектpoн. pеcypc] - Режим дocтyпy: www.civil-rada.in.ua/?p=1122
19. Кoнаpева Л.А. Стpатегия pеализации coциальнoй oтвет-cтвеннocти в XXI веке [Текст] / Л.А. Кoнаpева // США - Канада: экoнoмика, пoлитика, кyльтypа. - 2009. - №2. - С. 117-127.
20. Шедягав В.E. Менеджмент перганала в ycлoвияx пеpеxoднoгo пеpиoда / В.6. Шедякoв // Сoбoлев В.М., Шедякoв В.E. Менеджмент в oблаcти инвестиций и пеpcoнала: ocoбеннocти в пеpеxoднoй экoнoмике [Мoнoгpафiя]. - X.: Бизнес Инфopм, 1996. - Р. II. - С. 81-173.
21. Бутм М. Генезис coцiальнoí вiдпoвiдальнocтi бiзнеcy та iT ста-нoвлення в Укpаíнi [Текст] / М. Бутм, М. Мypашкo // Eкoнoмiка Укpаíни. - 2009. - №7. - С. 74-85.
