CC BY
10
В. Пoпpoзмaн O.I., Пoпpoзмaн H.B. Пoбyдoвa ^ст^ми yпpaвлiння y cфepi coцiaльнoï iнфpacтpyктypи //Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Укpaïнi. HÄEI. Miнicтepcтвa eкoнoмiки Укpaïни-2014. - Bип. №11. - C. 226-232.
9. Cparem! нaпpямки poзвиткy аль^^го гocпoдapcтвa Укpaïни 4a пepioд дo 2O2O poкy[тeкcт] / [ зa peд. Ю.O. Лyпeнкa, B.ß. Meceль-Beceлякa]; Haц. aкaд. aгapниx н^ук Укpaïни, Haц. нayк. цeнтp «Ыститут Aгpapнoï Eкoнoмiки». - K.: HHÖ»IAE», 2O12. - 179 c.
10. Tyлeнкoв H. Kлючeвaя пoзиция cтpaтeгичecкoгo мeнeджмeн-ïa в opгaнизaции // Пpoблeмы тeopии и пpaктики yпpaвлeния. -1997. - №4. - C. 1O4-1O7.
11. 0lepwHbOBa 3.C., OBopcbKa C.B. CTpaTeriHHe ynpaB^iHHn: HaBH. noc¡6. - K.: KHEÓ, 1999. - 384 c.
1 2. Kim W. Chan. Blue Ocean Strategy / W. Chan Kim m Renée Mauborgne: [E^eKTpoH. pecypc]. - pe^MM flocTyny: http://www. 12manage.com/methods _kim_blue_ocean_strategy_ru.html
13. Natalia V. Poprozman: Improving labor market as a strategic factor in economic growth //Modern Management Review. - Rzeszow University of Technology. Poland .-2014. -21(3/2014). [EreKTpoH. pecypc]. - Pe*MM flocTyny: http:// mmr.prz.edu.pl/pl/wersja-elektroniczna/2014/21-32014/
14. Senge P. The Dance of change / P. Senge. Doubleday, 1999. -P. 164-179.
УДК 141.7:001.18
BE. ШЕДЯКОВ,
к.е.н., доктор соцюл. наук, професор, Державний университет телекомункацм
Досягнення й утримання конкурентоспроможност в умовах посилення рол1 економши знань
У статтi йдеться про характерна для ситуацП посилення впливу економки знань можливi шляхи п'щвищення та утримання конкурентоспроможностi. Спец/ально вивчаються особливост на мiкро- i макрорiвнi господарювання. Особлива увага прид/ляеться комплексам «навчання - наука - виробництво», а також перетворенню системоутворюючих соц/аль-но-економiчних вiдносин.
Ключов'1 слова: конкурентоспроможн'ють, продуктивность.
В.Е. ШЕДЯКОВ,
к.з.н., профессор, Государственный университет телекоммуникаций
Достижение и удержание конкурентоспособности в условиях усиления роли экономики знаний
В статье идет речь о характерных для ситуации усиления влияния экономики знаний возможных путях повышения и удержания конкурентоспособности. Специально изучаются особенности на микро- и макроуровне хозяйствования. Особое внимание уделяется комплексам «обучение - наука - производство», а также преобразованию системообразующих социально-экономических отношений.
Ключевые слова: конкурентоспособность, производительность.
V.E. SHEDYAKOV,
D. Sc. [Socio!.), Ph. D. (Econ.J, Prof., State University of Telecommunications
Achieving and maintaining competitiveness in conditions of strengthening the role of the knowledge economy
In this article it is talking about a situation typical of the growing influence of the knowledge economy and possible ways to improve the retention of competitiveness. Especially we study micro- and macro-economic management. Particular attention is paid to the complex «training - science - production» as well as the transformation of the backbone of social and economic relations.
Keywords: competitiveness, productivity.
Постановка проблеми. Умови кризи системи ф!нансо-вого кап!тал!зму та середовище пперконкуренци гостро по-требують закр!плення конкурентоспроможност! в!тчизняно-го б!знесу на м!кро- та нац!онально''' модел! господарювання на макрор!вн! економ!ки. Отже, на сьогодн! повсюдно напо-легливо шукаються шляхи п!двищення ефективност! вироб-ничоУ сфери як важлив!шоУ складовоУ розвитку сусп!льства. Характерною за цих умов е криза концепци та практик ко-лишньоУ модел! соц!альноУ держави загального благополуч-чя (welfare state). Вт!м, здешевлення накладних витрат у ре-г!онах, що розвиваються, а також розширена глобал!зац!ею та !нформатизац!ею можлив!сть вибирати роботу поза рамками проживання виключають для промислово розвинених краУн перспективи конкурентоспроможност!, заснован! пе-реважно на економи на зм!нному кап!тал!.
Анал'1з досл'щжень та пyблiкацiй з проблеми. Пiдвaли-ни cyчacнoгo poзyмiння c^modi пpoцeciв кoнкypeнцiï 6ули зa-icr^e^ y пpaцяx ДжВ. Poбiнcoн, K. Map^a, B. M^apa, E. 4eivi-бepлiнa, M. Пopтepa, a jarax A. Mapшaллa, ДжЖ Keé!ca, Л. Baльpaca, A. Пiгy, П. Cpaффи. Teopiя cтaлиx кoнкypeнтниx пepeвaг yзaгaлi вpaxye i фaктop opie^a^'í нa pинoк, i зoвнiш-не oтoчeння (пepeвaгy нaд кoнкypeнтaми), i чинник eфeктивнoï pecypc^ï opieнтaцiï (aneu нa виключнicть xa cпeцифiчнicть pecypcy). Пpичoмy влacнe пoняття pecypcy woxe тpaктyвaти-cя y дocить пpocтopoмy дiaпaзoнi, включaючи, нaпpиклaд, дo-6PÓ peпyтaцiю нaцioнaльнoгo виpoбникoвi, cклaднicть пiдбopy cyбcтитyтiв, зaбeзпeчeння пoзитивнoï динaмiки. Й кoнкypeн-тocпpoмoжнicть з pecypciв poзглядaeтьcя зa yciмa бaзoвими фaктopaми виpoбництвa, y тому чиcлi пpиpoдним pecypca!, людcькoмy чиннику, кaпiтaлy.
22 Формування ринкових вiднocин в Укра'|'ы № 4 (167)/2015
© BE. 0EÄßKOB, 2015
Вивчення конкурентоспроможносп, конкуренци, продук-тивност / ефективност в рвномаытних умовах господарю-вання з успком здмснювали Л. Абалюн, Я. Базилюк, О. Бто-рус, В. Воронцов, Р. ГрЫберг, I. Гурков, П. Друкер, М. ДьомЫ, С. Змельянов, Г. Жильцов, Р. 1ванова, В. Камаев, Б. Квас-нюк, Я. Кваша, Б. Кедров, Я. Корна', Л. Крилов, Г. Кулков, В. Лисицький, С. МалУн, А. Мтюков, В. МЫн, С. Нколен-ко, Ю. 0стов, Ю. Пахомов, I. Ройзман, О. Румянцев, Р. Самар, В. Соловйов, М. Солодков, 0. Сухарев, Б. Сухаревський, Л. Тикоцький, Р. ФатхутдЫов, А. Фштенко, Т. Хачатуров, М. Ца-голов, А. Чухно, В. Шевчук та ¡н.
Спввщношенню споживаннядозв¡льного класу ¡ «робо-чого т¡ла» сусптьства присвячен¡ найважлив¡ш¡ прац¡ ба-гатьох автора - в¡д мислител¡в минулого «Байки про бджт, або Приваты пороки - громадськ вигоди» Б. Мандевтя та «Теор¡í дозв¡льного класу» Т. Веблена ¡ до сучасних концеп-ц¡й «сусп¡льства загального благополуччя» та «етики пере-розпод¡лу» Де Жувенеля, що доводять втрату частини сус-п¡льного продукту на користь чиновниюв при будь-якому його перерозподл - нав¡ть п¡д високими гаслами справед-ливост¡ та спрямованост¡ вщ багатих до незаможних, поси-лення трудово'' складово'' багатства [1, 2]. При тому транс-формац¡я систем соц^льного партнерства у св¡т¡ викликана насамперед наполегливими пошуками оптим¡зац¡í виробни-чо'' сфери як важлившо'' складово' розвитку сусптьства, зо-крема - пщвищення мотиваци розвитку та активваци його сукупного ¡нтелектуального кап¡талу, в тому чи^ у сфер¡ ¡н-формац¡йних та телекомун¡кац¡йних технолог¡й.
Методологий основи розгляду в статт¡ можливостей та обмежень трансформацм закладен¡ у працях К. Поппер ¡ Ф. А. фон Хайека [3, 4]. При характеристик соцвльно-еко-ном¡чноí оргаызацп (пост)сучасно' модерызацп в текст¡ як основы також використаються методологий пщходи 3. Баумана, Ю. Габермаса, Е. Гуссерля, Ж. Деррщи, А. Етцюы, Т. Куна, I. Лакатоса, Ж.-Ф. Л¡отара, Л. фон Мвеса, Р. Рор-т¡, Ж.-П. Сартра, Б. Ствермана, П. Фейерабенда, Ф. Фехера, М. Фуко, Дж. Хейджа.
Постановка завдання. Час трансформуе комбЫа-ц¡ю можливостей ¡ ризиюв забезпечення ефективного гос-подарювання. Св^ входить до стану, одн¡eю з характерних рис якого е формування ¡нформацмного сусп¡льства постмодерна з посиленням рол¡ ¡нформац¡йноí складово' ви-робництва. Чинники економп на масштабах виробництва й оптим^аци стратеги у вщповщност до найб¡льш поширених типових моделей перестають бути визначними. Щоб усп0-но конкурувати, необх¡дно послйно впроваджувати ¡нноваци та нарощувати конкуренты переваги. Водночас анал^ розвитку та реал^ацп чинник¡в конкурентоспроможност¡ торка-еться двох аспект¡в: внутр¡шнього та зовышнього - ступ¡нь кореляцп яких може бути рЬно''. В¡дпов¡дно змщненню тен-денц¡й до глобалвацп зростае ¡ роль регулювання питань конкуренци на м¡жнародному р¡вн¡.
Внутр¡шн¡ процеси у кожнм кра'У, '' здатнкть в¡дпов¡дати на виклики постсучасност¡ та використати нов¡ можливост¡, без сумнву, вкрай специф¡чн¡. Але в умовах глобального домЫу-вання закон¡в ¡нформацмного св¡ту кра'нам доводиться пщко-рятися ^м процесам. 3а наявност¡ вже ниншых р¡вня ¡ струк-тури м¡жнародного под¡лу прац¡ для виробниюв з промислово
розвинених кра'н в ярус високотехнолопчно'' економ¡ки умови пперконкуренци передбачаеться акцент на формуванн¡ та розвитку освггньо-науково-виробничих комплекс¡в. Створюють-ся об'eктивн¡ п¡дстави для кардинального зростання значення вищих навчальних закладв як площадки для поеднання фун-даментальних ¡ прикладних знань, здмснення експеримен-тальних виробництв, розробки новггых технолог¡й, реалваци передових ¡дей та складних ¡нженерних ¡нновац¡й, створення рвноманггних б¡знес-¡нкубатор¡в, зокрема - з профтю ¡нфор-мац¡йних та телекомун¡кац¡йних технолопй.
Управл¡ння знаннями становить сутн¡сть одного з провщ-них виклик¡в XXI столггтя, та й III тисячолггтя в ц¡лому. Таким чином, сьогодн потр¡бно забезпечити р¡вень ¡ комплексысть надання осв¡тн¡х, наукових ¡ виробничих послуг, що вима-гае активвувати ¡ менеджмент якост¡, ¡ здмснення публн-но-приватного партнерства, ¡ залучення р^носекторних ¡н-вестиц¡й ¡ гранив, що, своею чергою, передбачае наявысть ¡ використання нового внутр¡шньовиробничого клмату (благотворного для творчо'' дтльносл), PR-ресурс¡в, маркетингу проф¡льних послуг ¡ т.п. Тобто конкурентний в¡дб¡р здмсню-еться як на р¡вн¡ оргаызацп всередин¡ структур, так ¡ в умЫ-н¡ зд¡йснювати зовн¡шн¡ комункацп (насамперед, з суспть-ством ¡ владою - PR / GR).
0тже, метою статт'1 е викладення результата дослщжен-ня методологи використання та розвитку ресурсних баз до-сягнення конкурентоспроможноси характерних для (пост) сучасних умов посилення рол¡ економки знань.
Виклад основного матерюлу. Тривалий час наука та освгга були додатковими до продуктивно' пращ проте вже промислова стадт розвитку дтльност кардинально змЫи-ла ставлення ¡ вимоги до 'х якост¡ та рол¡ в забезпеченн¡ кон-курентоспроможност [5-7]. 0днак економ¡ка, заснована на знаннях, ¡стотно зм¡нюe звичн¡ для ¡ндустрвльних ¡ доЫду-стр¡альних циклю виробнич¡ ¡ерархи: по-перше, '' результати бтьше залежать в¡д застосування ¡нновацмних ¡дей, н¡ж в¡д ф^ично'' сили, спритност або витривалост¡. По-друге, використання високих технолопй важливше, ыж переробка сиро-вини або дешевизна робочо'' сили. Своею чергою, це викли-кае до життя структуруючу роль коп-лтарвту, посилення вимог до гнучкост й швидкост¡ переналагодження, забезпеченню дисциплЫи поставок ¡ т.п. Посилюються позици нового серед-нього класу як суб'екта соцвльно-економнно'' модерыза-цп, зростае значення ¡нформац¡йного забезпечення. Фксацт структурними трансформац¡ями багатоярусного (багатопо-верхового) будови економки веде до формування та пщвищення ¡нтенсивност внутршньорюневих поток¡в конкуренцп.
Подальш¡ ж трансформаци вели до перетворення ¡ освгги (самоосв¡ти) в безперервний процес, ¡ науки в першу (провщ-ну) продуктивну силу сусптьства через положення безпосе-редньо продуктивно' сили. Як вщомо, сусптьна матервльно-техн¡чна база - це об'ективована складова продуктивних сил сусптьства, котра реально ¡снуе виключно в орган¡чному спо-лученн з суб'ективною складовою. Вона мютить матервль-но-техн¡чн¡ бази виробництва, подту, обм¡ну та споживання та вщбиваеться на матер¡ально-р¡чному, соцвльно-вартю-ному та ¡деально-духовному р¡внях. Г' функц¡ональна структура мютить енергетичну базу, засоби пращ предмети пра-ц¡, технко-технолопчн риси, ¡нформац¡йн¡ характеристики.
Ocнoвними ^стемними acпектaми мaтеpiaльнo-теxнiчнi бaзи e фyнкцioнaльний, гaлyзевий, opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiн-cький, pегioнaльний. У cycпiльcтвi знaнь нayкoвa тa ocвiтня пiдгoтoвкa тa вдocкoнaлення гocпoдapювaння oтpимye пеpе-вaжне знaчення. Hayкoвo-ocвiтньo-виpoбничi цикли мютять як пpoвiднi лaнки: фyндaментaльнi дocлiдження - пpиклaднi дocлiдження - теxнiчнi poзpoбки - вигoтoвлення нoвoï теxнiки - викopиcтaння тa пoшиpення нoвoï теxнiки. Для вивтьнен-ня ^ono твopчoгo пoтенцiaлy нayкa oтpимye xapaктеpиcтики пocтнеклacичнoí', iнтегpyючи метoди i мoжливocтi piзниx cфеp знaння. ^и цьoмy, з oднoгo бoкy, нayкoвo-ocвiтнi cтpyктypи пpoмиcлoвoгo кoмплекcy зoбoв'язaнi нaдaвaти якicнi пocлyги cвoгo пpoфiлю, виxoвyючи (caме yтвopюючи, фopмyючи) лю-дину не тiльки як нociя тoвapy poбoчa cилa, a й як ocoбиcтicть, гoтyючи дo зycтpiчi з виклигами пocтcyчacнoгo piвня. З Ы|±Ю-гo - для цьoгo неoбxiднo нaвчaтиcя cпиpaтиcя нa шиpoке зa-лучення зaцiкaвлениx в pезyльтaтax пiдгoтoвки пpедcтaвникiв piзниx гpyп cycпiльcтвa й бiзнеcy, вpaxyвaння дyмoк екcпеpт-нoí' cпiльнoти. Для cтpyктypyвaння екoнoмiки вм бiльшoгo знaчення нaбyвaють клacтеpи екoнoмiки знaнь, теxнooзбpoe-нicть poбoчoгo мюця, opгaнiчнa бyдoвa кaпiтaлy, дpiбнocеpiй-нoгo виpoбництвa, кooпеpaцiя, взaeмoiнтегpoвaнicть пpoмиc-лoвиx вyзлiв i cтaдiй теxнoлoгiчниx пpoцеciв.
Cтaнoвлення ocвiтньo-нayкoвo-виpoбничиx кoмплекciв -ключoвa лaнкa в зaбезпеченнi екoнoмiчнoï незaлежнocтi ^aí^ тa дoбpoбyтy нacелення в yмoвax пocилення poлi ега-нoмiки знaнь, oтже - в пiдтpимцi aдеквaтнoгo вимoгaм cyc-пiльcтвa знaнь piвню кoнкypентocпpoмoжнocтi [В, 9]. Пюля меxaнiзaцií', aвтoмaтизaцiï тa poбoтизaцií' зa людинoю зaли-шaeтьcя те, |щэ не пiдпaдae пiд цей пpoцеc i cкoнцентpoвaнo нaвкoлo твopчoгo poзгopтaння í'í cyтнicниx cил; ocнoвне дже-pелo вapтocтi нинi - твopчий, нacaмпеpед iнтелектyaльний, пoтенцiaл, a не пcиxoфiзичнi зycилля cпiвpoбiтникa, пpiopи-тет cтpaтегiй poзвиткy кoнкypентocпpoмoжнocтi - виpoбни-цтвo знaнь тa ïx ефективне зacтocyвaння; дoдaнa вapтicть poзпoдiляeтьcя з ypaxyвaнням витpaт виpoбникa; демoкpa-тизyютьcя cиcтемoyтвopюючi вiднocини cycпiльcтвa (пpaцi, влacнocтi, yпpaвлiння); тpaнcфopмyютьcя cтpyктypи oбмiнy тa cпoживaння; лiквiдyютьcя ocнoви клacичниx фopм вщ-чуження. Пеpеxiд дo дpiбнocеpiйнoгo виpoбництвa з чacтoю пеpенaлaдкoю теxнiкo-теxнoлoгiчниx циклiв вимaгae aдек-вaтнoï гoтoвнocтi дo цьoгo пеpcoнaлy, нacaмпеpед, зaвдяки вoлoдiнню бaзoвими метoдoлoгiями тa шляxaми ïx твopчoï aдaптaцiï дo кoнкpетниx yмoв пocтcyчacнocтi i ocoбливocтей дтянки дiяльнocтi. Koнкypентocпpoмoжнicть i гocпoдapcький ycrnx зaбезпечyютьcя poзвиткoм i pеaлiзaцieю ocoбиcтoc-тi тa пеpcoнaлiзaцieю дiяльнocтi, a aœ нiяк не нiвелювaнням людей i ycеpедненням фyнкцiй тa cтaндapтизaцieю пpoдyкцiï.
Tим чacoм не ттьки змicт кoжнoгo з ïxнix елеменлв o^iï-ньo-нayкoвo-виpoбничиx кoмплекciв, a й яюсть ïxньoгo взaeмoзв'язкy, зaбезпечення cиcтемнocтi взaeмoдiï тa га-oпеpaцiï вiдчyвae тpaнcфopмaцiï icтopичнoгo piвня. Як вдо-мo, тpaдицiйнa кyльтypa aгpapнoгo cycпiльcтвa pеaлiзoвyвa-лa ocнoвнy фyнкцiю yпpaвлiння iнтелектyaльнoю дiяльнicтю в paмкax фopмyли «poби тaк, 6o тaк poбилocя дo тебе». B Ы-дycтpiaльнoмy cycпiльcтвi з кyльтypoю мoдеpнy генеpaлизи-pyючим нaпpямкoм yпpaвлiння бyлo «poби тaк, 6o це pa^-oнaльнo». Для пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa xapaктеpним
е пiдxiд «poби тaк, 6o це ефективнo». Пpичoмy ефективними мoжyть бути caмi piзнi пapaдигми здiйcнення yпpaвлiнcькиx кoмпoзицiй. Kyльтypa пocтмoдеpнy пocтiндycтpiaльнoгo cyc-пiльcтвa е пpинципoвo вiдкpитoю, деiдеoлoгiзoвaнoю, ненa-cильницькoю тa бaзyeтьcя, crapi^e, нa poзвиткy пеpевaг, a не л^вдацп недoлiкiв. У цьoмy - пpoвiднa вiдмiнa ïï метoдo-лoгiï зaдiяння pеcypcниx бaз, тoмy ця oзнaкa пpoнизye ycrnixi-ну opгaнiзaцiю i yпpaвлiння дiяльнicтю, нacaмпеpед iмaнент-нoï епoci дiяльнicтю iнтелектyaльнoï [10-13].
Ocнoвoю фopмyвaння тa пoшиpення iннoвaцiйниx cиcтем дocягнення тa зaкpiплення кoнкypентниx пеpевaг е кoмплекc iнcтитyтiв з виpoбництвa, пеpедaчi, iнтеpпpетaцiï i зacтocy-вaння знaнь, iннoвaцiйнo-pинкoвa iнфpacтpyктypa, пiдcиc-темa ocвiтиi пpoфпiдгoтoвки, нayкoвa пiдcиcтемa, пiдcиcтемa opгaнiзaцiï pинкiв, pегyлятивнa пiдcиcтемa. Для фopмyвaн-ня iннoвaцiйнoï ^стеми pеaлiзaцiï кoнкypентниx пеpевaг га-лoвне знaчення мaють coцiaльний дocвiд, icтopичнa cпaд-щинa, cycпiльнi тpaдицiï, ^титу^й^ пiдcтaви, poзвиненicть кoмyнiкaцiй, pегyлятивнi меxaнiзми, геoгpaфiчне poзтaшy-вaння, нaявнicть pеcypcнoï бaзи, нopмaтивне oфopмлення. Boднoчac зaгaльне пpoцвiтaння cьoгoднi пoв'язyeтьcя cra-piixß з цiннicнo-cмиcлoвими кoмплекcy не неpoбcтвa i rno-живaцтвa, a твopення i твopчoгo пoшyкy. Biдпoвiдним чинoм i пocтcyчacнicть y poзyмiннi cycпiльcтвoм зaгaльнoгo дo-бpoбyтy пеpедбaчae не ^упчення piзнoмaнiтниx coцiaль-ниx yтpимaнцiв тa ïx oбcлyги, a aктивнy пiдтpимкy твopчocтi (нacaмпеpед, iнтелектyaльнoï i дyxoвнoï) з pеaлiзaцieю пpi-opитетy людини, ïi пpaв i cвoбoд; coцiaльнoï cпpaведливocтi, тoбтo coцiaльнoï piвнocтi людей y пpaвax i мoжливocтяx; co-лiдapнocтi, щo poзyмieтьcя як виpaження cпiльнocтi людcтвa i cпiвчyття дo жеpтв неcпpaведливocтi. Дyxoвний пoтенцiaл cycпiльcтвa пoeднye дyxoвнi тa iнтелектyaльнi мoжливocтi.
Paзoм iз тим ^o^^ вже oчевиднo: не тiльки зaбез-печення кoнкypентocпpoмoжнocтi oкpемoï гocпoдapcькoï CTpy^yp^ aле i cтpaтегiчне виживaння i poзвитoк cym^-нoгo нaдпpoектy кoжнoгo з кyльтypнo-цивiлiзaцiйниx cвiтiв в cycпiльcтвi знaння безпocеpедньo зaлежaть caме вщ дoлi ефективниx ocвiтньo-нayкoвo-виpoбничиx кoмплекciв. Bfl-пoвiднo для coцiaльнo-екoнoмiчнoгo (зoкpемa - гocпoдap-cькoгo) ycпixy нaгaльним CTae пеpеxiд вiд пpевaлювaння зви-чoк i cтеpеoтипiв диpективнoгo aдмiнicтpyвaння дo пpaктик i теxнoлoгiй cтимyлювaння: нa iндивiдyaльнoмy piвнi - дiяль-нocтi, нa гpoмaдcькoмy - бaжaниx тpaнcфopмaцiй. Пoбyдo-вa ж мoделi фopмyвaння cтимyлiв iнтелектyaльнoï дiяльнocтi дoзвoляe видтити в нiй елементи безпocеpеднi (виpoбни-цтвo, пoтpеби, iнтеpеcи, cтимyли, зaцiкaвленicть, cтaвлен-ня дo пpaцi, твopчa aктивнicть) i непpямi (oпocеpедкyвaння cтимyлiв впливoм здiбнocтей, цiлей i цiннocтей, пocилення poлi мoтивiв). Bичеpпaння пpямиx вaжелiв cтaвить зaвдaн-ня бтьш aктивнoгo викopиcтaння непpямиx. Biд кoмплекcy фopмyвaння cтимyлiв cлiд вiдpiзняти ^стему ïx pеaлiзaцiï в гocпoдapcькiй пpaктицi (влacне cтимyлювaння), якa oxoплюe п^истеми poзпoдiльнy i вiдтвopювaльнy, a тaкoж cтимyлю-вaння бiльш пoвнoгo poзвиткy здiбнocтей i пiдвищення зaцi-кaвленocтi кoжнoгo. Цiлicне cтимyлювaння i poзпoдiл y ши-poкoмy знaченнi пoвиннi oxoпити poзпoдiл гpoшoвиx cyм, caмoï дiяльнocтi, a тaкoж зpocтaння caмocтiйнocтi, opгaнiзa-цiю пpaцi, iндивiдyaлiзaцiю зaoxoчення i пoкapaння в зaлеж-
ност вщ ¡ерархм потреб, ¡нтересю, цтей, цЫностей. 0сктьки в соц¡альних комункацтх здмснюеться передача не тть-ки «¡нструкцй», а й «ц¡нностей», «¡деал¡в», «смислв» то при цьому формуються не ттьки рац¡ональн¡, але й ¡ррацюнальы складов¡ життeд¡яльност¡ сyсп¡льства.
Узагальнення соцвльно-економнних явищ дозволяе дЬ йти до висновку про певний мобшЬацйшй потенц^л само'' господарсько'У системи: з цм точки зору ¡ висок¡й Модерн
- це надпроект розвитку свого часу. Але коли творчий по-тенц^л Модерну вичерпався та виявив сво'У меж^ спро-би проводити не наздогоняючу, а випереджаючу политику на основ¡ виключно його методв, технолог¡й ¡ ресурсних баз з'являються неефективними, а перспективи подальшо-го проведення прогресивних трансформацм вщкривають-ся у нових м¡жнародних тенденцтх. Постмодерн - зовс¡м не контрмодерн, осктьки визнае розвиток та не вщмЫяе мож-ливост¡ модерну. Але постмодерн може з^ватися до контрмодерну, перш за все через яюсть управлЫня. Причому саме запвнення з вив¡льненням творчих сил постмодерну може пщштовхувати до регресивного контрмодерну з його без-глуздою несюнченнютю, коли в¡дчyваeться психолог¡чний тиск ситуаци' економ¡чного та соц¡ального хаосу, почина-еться пер¡од депрес¡í в сусптьств^ посилюеться ймов¡рн¡сть пол¡тичних провокац¡й, зростае д¡апазон втрачених можли-востей кра'Уни. Постмодерн позначае р¡зноман¡ття (¡ рвнють) моделей прогресу, опору на ¡сную^ усто'У, а не боротьбу з ними. бднють в¡ри та розуму вщкривае модел¡ нових соц^ль-них yклад¡в без звичних обмежень. Актуал^ацт лог¡ки парадокса базуеться на врахyванн¡ нових, незвичних визначень рацюнал^му, а також креативних в нових умовах, традицм
- аж до використання практик мфотворчостк Сьогодн^ з одного боку, потр^на творча сила модерну, з ¡ншого - мож-ливост¡ класичних варюнтю модерну п¡д¡рван¡. Людство зна-ходиться у ситуаци життя на меж^ воно в¡дчyваe справжню пороговость свого ¡снування та розвитку, знань про себе й свгт. Природно, в рвних рег¡онах дом¡нyють р¡зн¡ риси постмодерну, часто лщери мають можливост перем¡щати сво'У проблеми на перифер^. Але сьогодн¡ вс¡ народи е части-нами глобального соц^льного над орган¡змy, ресурси гло-балЬацп не дозволяють в¡дгородитися в¡д загальносвгтових тенденц¡й в нац¡ональних «квартирах» та консервувати уяви щодо бажано'У ситуаци, шукати майбутне засобами минуло-го. Безумовно, постмодерн м¡стить вкрай серйозну загрозу безцтьно'У втрати творчих сил та потенцвлу наци', але може стати ренесансом багаторюневого розвитку. З'являються нов¡ характеристики структури св¡тоyпорядкованост¡. При-родний результат ефективного проекту розвитку в ус перЬ оди ¡сторп - здатн¡сть формувати (нав¡ть визначати) свгто-ву «систему координат», своерщний м¡жнародний «порядок денний». 0р¡eнтyватися на власну нацюнальну ¡дентичн¡сть, але не конфлктувати з ¡ншими суб'ектами подй не дозволя-ючи глобально'' конфронтацп ¡деолог¡й. Глобальн¡й св¡т може десуверытезувати на макро- та мкрорвнк Але водночас саме нов¡ тенденци розвитку можуть в¡дкрити як додатков¡ механ¡зми ¡нтеграци', так й шляхи залучення нових продук-тивних ресурса. I без оволод¡ння постсучасними технологами об'еднання, коопераци, взаемоди', ¡нтеграци' та yправл¡ння yсп¡шне бyд¡вництво надпроекту розвитку неможливе.
У™ необх¡дн¡сть нового соцвльно-економнного надпроекту розвитку накладаеться сьогодн¡ на невир¡шен¡сть за-вдань ¡ класичного модерну, сп¡в¡снyвання господарських укладв, що базуються на кyльтyр¡ традицмно'У, модерно'' та постмодерно'', сyсп¡льств¡ аграрному, ¡ндyстр¡альномy ¡ по-стЫдустрвльному, включае канву ¡ лог¡кy азвтського способу виробництва, настояного на загально'У приватно'' власност¡. Це тягне застосування понять та ресурсних баз постнедо-модерну або квазтостмодерну ¡ широке регулятивне використання ряду ¡ррацюнально-перетворених форм. 0тже, великий перелк кардинальних зм¡н, що вщбуваються, досить часто фокусують у визначення постмодерно'' трансформаци або постмодерызаци, яка мае довгий ряд власних характеристик, особливостей ¡ властивостей. 1х ¡стотна частина ви-никае з особливостей ¡нформацмно'У ери, поеднано'У з пщви-щенням значення економ¡ки знань ¡ д¡яльност¡ когн¡тар¡атy з його особливостями цЫнюно-смислових ¡eрарх¡й (котр¡ Грун-туються на почуттях власно'У пдносп, гордост¡ за свою роботу, професюналвму ¡ перекреслюють п¡дходи, заснован¡ на пщ-лесливост¡, серв¡льност¡, дог¡дництв¡ тощо) з вщповщною ¡е-рарх¡eю стимула. Зрозyм¡ло, при цьому, з одного боку, робота втрачае як¡сть единого м^ила життeд¡яльност¡ (якщо ран¡ше ¡ осв¡та - т¡льки п¡дготовка до не'', ¡ пенс¡я - лише плата за не'), а з ¡ншого - тим тюнше УУ ¡нтегрован¡сть в ¡нш¡ сфери життедЬ яльност¡, значн¡ше дифyз¡я навичок з однюУ сфери сyсп¡льних в¡дносин в ¡ншк В цих умовах для успшного досягнення ц¡лей ново'' модерызаци необх¡дно ¡ виправдано залучати ресурсы бази як модерызаци (домодерн¡зац¡¡ недомодерна), так ¡ влас-не постмодерызаци. Разом ¡з тим сьогодн¡ форсована транс-формац¡я ¡нверайно'У включае в себе «в знятому виглядЬ) еле-менти класичноУ вестерызаци', проте аж нтк не зводиться до них. Бтьше того, yсп¡х нац¡ональних моделей досягнення та утримання конкурентоспроможност пов'язаний з викорис-танням своУх особливостей.
Сусптьство постмодерну передбачае як¡сно нов¡ модел¡ глобально'' конкуренци, ефективне володЫня якими вимагае б¡льш повного задтння осв¡тньо-наyково-виробничих комп-лекс¡в ¡ використання творчих можливостей людей з ретель-ним врахуванням особливостей репону, мюта, громади. Вщ-пов¡дно, актуально завдання не економп «зм¡нномy кап¡тал¡», а всебнно'У п¡дтримки розвитку та реалваци людського катта-лу. Це не ттьки соцвльно виправдано, а й продуктивно на макро- й мкроекономнному р¡внях. У сфер¡ високих технолопй наукоемних галузей це особливо суттево. Причому скорочен-ня розриву мж р¡внями соц¡ального розвитку та економнного зростання завдяки впливу технолопчних ¡нновац¡й, ¡нформа-ц¡йного менеджменту та взаемного резонування рвномангт-них елементв трансформаци неможливо досягнути без цте-спрямовано'У пол¡тики держав та корпорацм. 0пора на досв¡д «ручного керування» закр¡плюe в¡дставання yправл¡нських р¡шень та, тим бтьше, дм - вщ процес¡в, а в¡ра у оптималь-н¡сть стих¡йного розвитку послаблюе регулятивн можливос-т¡ сyсп¡льства, тод¡ як випереджаюче в¡дображення складно'' реальност¡ наукою закладае базу для адекватност¡ управ-л¡нських механ¡зм¡в св¡товим тенденц¡ям розвитку. Зараз не формальн конструкти, а яюсть життя ¡ можливост¡ творчос-т¡ мають визначати показники прогресу кра'Уни; п¡д впливом структуруючого значення сусптьства знання нин¡ нов¡ гори-
зoнти poзвиткy вiдкpивaютьcя тим деpжaвaм, де yCTpw мaк-cимaльнo cпpияe pеaлiзaцiï твopчoгo (нacaмпеpед, Ытелекту-aльнoгo) пoтенцiaлy кoжнoгo.
Oтже, нa мaкpopiвнi гocпoдapювaння пoмiтнiше, щo piз-нi цивiлiзaцiï пo-piзнoмy вiддзеpкaлюють y cвoeмy poзвиткy (в тому чиcлi - coцiaльнo-екoнoмiчнoмy) pиcи пocтмoдеp-ну: зycтpiчaючиcь зi «cвiтoвими викликaми», кoжнa деpжaвa знaxoдить œw вapiaнт вiдпoвiдi нa ниx. Paзoм iз цим пocилю-ютьcя мoжливocтi oбеpежнoгo зaпoзичення чacтини мoделей poзвиткy людcькoгo чиннику, якi нaпpaцьoвyютьcя Ышими нapoдaми, щo деaктyaлiзye пiдxiд, який oднoзнaчнo вiднocить мiжнapoднi cтocyнки дo «втopинниx», «пoxiдниx». Boднoчac пoтpiбнo cтвopити yмoви кapдинaльнoï тpaнcфopмaцiï вiднo-шення дo iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy в oкpемoмy cyб'eктi rac-пoдapювaння. Oтже, нa мiкpopiвнi гocпoдapювaння oптимiзa-цiя poзвиткy тa викopиcтaння iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy вм aктивнiше opieнтye нa виpiшення пpoблем нa пiдcтaвi poзви-тку здiбнocтей пеpcoнaлy тa oбpoбки iнфopмaцiï. Bиpoбничi poлi фopмyютьcя y пpoцеci пpaцi, де пpиcyтнiй шиpoкий дia-пaзoн неpyтинниx зaвдaнь i немa cтaлocтi пpoцедyp. Bизнa-чaльне мicце y виpoбничиx вiднocинax нaлежить poлевим ме-pежaм, пpичoмy вoни великi i динaмiчнi, a xapaктеp, дoвжинa тa мicце виявлення poлей мiнливi i ступЫь кooпеpaцiï виcoкий. Biдпoвiдним чинoм aктyaлiзyeтьcя пoтpебa y «нaдмipнoмy» знaннi i дocвiдi для пpaвильнoï пoведiнки в неcтaндapтниx тyaцiяx, пщ чac пocaдoвиx poтaцiй i ocвoeння теxнiки. Пpичoмy caме кoнcеpвaцiя зacтapiлoï мoделi poзвиткy тa викopиcтaн-ня людcькoгo кaпiтaлy, пеpепoни дo зapoдження нoвиx фopм yпpaвлiнcькo-тpyдoвиx вiднocин i cпpияють зaнепaдy виpoб-ництвa тa pегioнy [14-21]. Iннoвaцiйний пpoцеc, зacнoвaний нa твopчoмy пiдxoдi дo po6o™, взaгaлi вимaгae iнiцiaтивнo-гo, виcoкoквaлiфiкoвaнoгo, виcoкo мoтивoвaнoгo пpaцiвникa, якoгo cиcтемaтичнo зaлyчaють дo пpийняття yпpaвлiнcькиx i теxнoлoгiчниx piшень. У poзвиткy же й aктивiзaцiï нayкoвo-iнтелектyaльнoгo кoмплекcy icнye i мaca piзнoмaнiтниx cicna-дoвиx, якi пеpедбaчaють caмocтiйний aнaлiз, i cвoepiднicть зaгaльниx метoдiв cтимyлювaння пpaцi тa yпpaвлiння дiяль-нютю. Ix нaкnaдення oдин нa oднoгo i дiaпaзoн мoжливocтей зacтocyвaння, ocoбливo - в yмoвax пеpетинy тpендiв пocтco-цiaлicтичниx i пocтiндycтpiaльниx пеpетвopень пpямo вимaгae викopиcтaння кyмyлятивнocтi зу^ль.
Укpaй вaжливoю в цьoмy ганте^т е тa oбcтaвинa, щo мЬ ciя yпpaвлiння iнтелектyaльнoю дiяльнicтю - poзвинyти, ви-вiльнити тa aктивiзyвaти твopчий iнтелектyaльний пoтен-цiaл, cпиpaючиcь нa кapдинaльнo piзнoякicнi pеcypcнi бaзи тa iнтегpyючи не тiльки iмaнентнi мoжливocтi, a й пoтенцiйнo ефективн тa здaтнi дo poзгopтaння в нoвиx yмoвax мoмен-ти coцiaльнoï cпaдщини пoпеpеднix мoделей (нacaмпеpед, нaпpaцьoвaниx тpaдицieю i мoдеpнoм). Для цьoгo yпpaвлiн-cькoгo теxнoкpaтизмy з йoгo «xoлoдним» yпpaвлiнням i пpi-opитетнoю вимoгoю викoнaвcькoï лoяльнocтi зoвciм недo-cтaтньo: вiн не вивiльняe вcьoгo твopчoгo пoтенцiaлy.
Для cтимyлювaння бaжaниx тpaнcфopмaцiй пoтpiбнo pе-тельнo poзpoбляти пеpедyмoви тa cтвopювaти ïx вiдcyтнi лaн-ки, викopиcтaти coцiaльнy фунщю виpoбничиx (нacaмпеpед, тpyдoвиx) вiднocин тa cyкyпнicть внyтpiшньoкopпopaтивниx кoмyнiкaцiй як piвня pеaлiзaцï'' coцiaльнoгo кaпiтaлy [22-27]. Macштaбнicть змiн пеpедбaчae включення нoвиx (не ттьки
пcиxoлoгiчниx, a нacaмпеpед мме coцiaльниx, нaвiть мци-eтaльниx, y poзмipax вcьoгo cycпiльcтвa) мoтiвaтopiв poзви-тку й в плoщинi тpaдицiй, й y cфеpi зaбезпечення нopм, i че-pез cтвopення aдеквaтнo opieнтoвaнoï iнфpacтpyктypи. Oтже, виpiшення невiдклaдниx зaвдaнь мoдеpнiзaцï'' нa тлi cвiтoвиx тенденци poзгopтaння пocтмoдеpнa cyттeвo пщвищуе poль oптимiзaцïí poзвиткy тa викopиcтaння людcькoгo кaпiтaлy. Tим бiльш для Укpaïни, де вiдcyтнi aбo вичеpпaнi iншi pеcypcи, га-лocaльне знaчення нaбyвae викopиcтaння твopчoгo пoтенцia-лу coцiaльниx вiднocин. Kpa''^ здaтнa Tpa™ aктивнiшy yчacть y пpoцеci впливу нa фyндaментaльнi тa динaмiчнi тpaнcфop-мaцï'' cвiтy зa paxyнoк ^oe: мoдеpнiзaцï'', poзвиткy кpaïни зa iннoвaцiйнoю мoделлю, бiльш пoвнoгo викopиcтaння œo-гo пoтенцiaлy poзвиткy тa пocилення yвaги дo пpoгpеcивниx cиcтем poзвиткy тa викopиcтaння людcькoгo кaпiтaлy. Ha бaзi caме цьoгo мoжливе зaбезпечення нoвиx cтaндapтiв деpжaв-нoгo yпpaвлiння. Дoдaткoвi pезеpви пpи здiйcненнi pефлек-cивнoï мoдеpнiзaцï'' в Укpaïнi, нacaмпеpед, чеpгy пoв'язaнi з: 1) пoшиpенням apcенaлy piшень y вiдпoвiднocтi дo тенденцiй зpocтaння pизoмичнoгo poзвиткy пpи poзпoвcюдженнi пpaк-тик poзвиткy тa викopиcтaння людcькoгo кaпiтaлy; 2) мoжли-вocтями, щo пoв'язaнi з дiaлoгoм й дифyзieю зoвнiшнix i зo-внiшнix кyльтyp, 3) тpaнcфopмaцieю бaлaнcy cпiввiднocин мiж деpжaвoю, cycпiльcтвoм тa людинoю. Пocтcyчacнi пiдxoди дo coцiaльнoï opгaнiзaцï'' пpoмиcлoвиx вiднocин взaгaлi не пеpе-кpеcлюють, a aктyaлiзyють пoтенцiaл мoдеpнy. Boднoчac вo-ни вiдкpивaють i нoвi мoжливocтi людcькoгo чинику, пoв'язaнi з бiльш aктивним викopиcтoвyвaнням тpaдицiй i звичaïв, га-лективниx вiднocин i взaeмoдiй, нефopмaльниx ^мун^^й i coцiaльниx меpеж, з cинтезoм елементiв кеpoвaнocтi, caмo-кеpoвaнocтi тa некеpoвaнocтi.
Пpи цьoмy дoдaткoвi pизики для coцiaльнo-екoнoмiчнo-гo poзвиткy вщ деякиx мoделей coцiaльнoï вiдпoвiдaльнoc-т бiзнеcy iнкoли пoв'язaнi з мoжливocтями вивoдy зi cфеpи пyблiчнocтi меxaнiзмy чacтини взaeмниx пocлyг пoлiтичнoï тa дiлoвoï елiти, poзшиpенням aпapaтy пеpеpoзпoдiлy тa пo-cиленням непpoдyктивнoгo витpaчaння pеcypciв. Бфектив-нi шляxи зaбезпечення coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi бiзне-cy тa фopмyвaння пapтнеpcькиx вiднocин в гocпoдapcькoмy cектopi як мaкpopiвень вiднocятьcя дo шляxiв cтpaтегiчнo-гo yпpaвлiння мoдеpнiзaцieю кpaïни тa íí екoнoмiки. Bfl пiд-кopення тa кoнтpoлю cyчacний менеджмент зaxiдниx кop-пopaцiй пocтyпoвo пеpейшoв дo cтpaтегïí «зaлyчення» тa пapтнеpcтвa. Öi тpaнcфopмaцiï cинxpoнiзoвaнi з нoвoю фa-зoю opгaнiзaцiï пpaцi нa пpинципax coцioтеxнiчнoгo пiдxoдy. Зpoзyмiлo, щo пpaктичне здiйcнення пеpеopieнтaцiï екoнo-мiки нa aкцентyвaння нayкoeмниx виpoбництв гaлyзей ви-coкoï cтyпенi пеpеpoбки пoтpебye як мacштaбнoгo фiнaн-coвoгo мaневpy, тaк i вiдпoвiдниx coцiaльниx змiн. Пpичoмy зoвciм не ттьки в тому, щщэ звичaйнo acoцiюeтьcя з coцiaль-нoï пoлiтикoю деpжaви тa пiдтpимкoю coцiaльнo ypaзливиx веpcтв. Koли дiйcнo кapдинaльнo змiнюютьcя yмoви, неoб-xiднo poзвивaтиcя вciй pегyлятивнiй cиcтемi. Boднoчac poз-витoк yпpaвлiнcькo-виpoбничиx теxнoлoгiй тpaнcфopмaцïí пpoмиcлoвиx вiднocин не ттьки пoтpебye, a й вiдкpивae нo-вi пеpcпективи фopмyвaння Ыституцм coцiaльнoгo пapтнеp-cтвa. Boднoчac для oптимiзaцïí шляxiв poзвиткy тa викopиc-тaння людcькoгo кaпiтaлy cеpед нaявниx нaцioнaльниx фopм
coцiaльнoгo пapтнepcтвa ocoбливo вaжливим e кpoпiткe ви-poщyвaння нaйбiльш eфeктивниx мoдeлeй зaдiяння нace-лeння для цiлeй poзвиткy ^a'^ тa peгioнy. Biдтaк тeндeнцiя дo пoвнiшoгo зaлyчeння здiбнocтeй пpaцiвникa дo виpoбни-чoï тa пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, oб'eднaння в единий гамп-лeкc piзниx фopм пpизвeли дo cтвopeння у пpoвiдниx дepжa-вax Зaxoдy «eкoнoмiки yчacтi».
Haпpиклaд, ^товий дocвiд зa ocтaннi poки був cyттeвo збaгaчeним нaпpaцювaннями у cфepi виpoбничoï дeмoкpaтiï, щo зaбeзпeчyють мoжливicть yзгoджeння iнтepeciв мiж нa-ймaчaми тa нaймaними poбiтникaми («coцiaльними пapтнe-paми») пpи кepiвнiй poлi дepжaвниx iнcтитyцiй, кoтpi cлiдкyють зa викoнaнням «пpaвил гpи» мiж piзними кaтeгopiями yчacни-кiв пpoмиcлoвиx вiднocин. Heпpaвoмipнo пpи цьoмy звoдити лoгiкy змЫ у пpoмиcлoвиx вiднocинax виключнo дo дeтepмi-нaцiï кyльтypи тexнoлoгiчними iннoвaцiями. Baжливoгo знa-чeння нaбyвae вплив ca!e кyльтypнoгo cepeдoвищa нa пoявy i cпpийняття нoвoввeдeнь тexнiки !a eкoнoмiки. Cyчacнi пpo-гpaми yчacтi oxoплюють пepeвaжнo нe oкpeмi кaтeгopiï пep-coнaлy пiдпpиeмcтв, a й ycix нaймaниx пpaцiвникiв, нeзaлeжнo вщ фyнкцiй тa piвня ïx вiдпoвiдaльнocтi y cиcтeмi виpoбництвa. Якщo в 6O-^ тa 70-тi poки минyлoгo cтoлiття ïxньoю мeтoю бyлa xaoтичнa «paцioнaлiзaцiя нa poбoчoмy мicцi», то зapaз - зaгaльнe пiдвищeння eфeктивнocтi виpoбництвa тa пoлiп-шeння тpyдoвиx вiднocин в cтpaтeгiï пiдвищeння piвня ганку-peнтocпpoмoжнocтi. Hoвi cиcтeми yчacтi йдуть дaлi, нiж пoпe-peднi. Haйчacтiшe виплaти з пpибyткy cтaють cyттeвим aбo й гoлoвним eлeмeнтoм винaгopoд, a iнoдi вiдбyвaeтьcя пepe-твopeння влacнocтi, кoли вoнa знaчнoю мipoю пepexoдить вiд нaймaчiв дo нaймaниx пpaцiвникiв пiдпpиeмcтвa.
Eкoнoмiкa yчacтi cпиpaeтьcя нa випpaцювaнi мexaнiзми ïï pe-aлiзaцiï нa виpoбництвax, !a зaкoнoдaвчi aкти тa пoдaткoвi пть-ги. Чacи ïï динaмiки пpoдeмoнcтpyвaли нaйбiльшe пoшиpeння тaкиx фopм yчacтi нaймaниx пpaцiвникiв у пiдпpиeмницькiй дЬ яльнocтi, як yчacть у пpибyткax, у влacнocтi тa yпpaвлiннi. Koœ!a з ниx мoжe зacтocoвyвaтиcя caмocтiйнo, aлe нa пpaктицi вo-ни пoeднyютьcя, пopoджyючи cинepгeтичний eфeкт. '^ac^ у пpибyткax yœe дaвнo poзглядaють як зaciб збepeжeння co^-aльнoгo миpy тa як чинник пiдвищeння зaцiкaвлeнocтi в eкoнo-мiчнoмy poзвиткy. Пpoтe дoвгiй чac нa пpaктицi згaдaнy ^CTe-му зacтocoвyють дocить oбмeжeнo, швидшe як eкcпepимeнт. Тльки з кiнця BO-x poкiв XX cтoлiття вoнa пoчинae пociдaти чiльнe мicцe як oдин iз зacoбiв виживaння фipми в yмoвax œop-cткoï кoнкypeнцiï. Звiдcи - piзкe збiльшeння мacштaбiв пoши-peння yчacтi в пpибyткax тa пoявa якicнo нoвиx ïï фopм.
Biдтaк пocтcyчacнi шляxи poзвиткy тa викopиcтaння люд-cькoгo кaпiтaлy пoв'язaнi з зaмiнoю пpимyшeння зaцiкaв-лeнicтю, пoшиpeнням cтимyлювaння кpiм aдмiнicтpyвaння, збiльшeнням дiaпaзoнy гнyчкиx мeтoдiв «м'якoгo pe^rci-вaння» пpи opгaнiзaцiï yпpaвлiнcькo-тpyдoвиx вiднocин. Пpи peaлiзaцiï цьoгo пpepoгaтиви тoп-мeнeджepiв зoвciм !e вщ-мiняютьcя, aлe змiнюютьcя фopми тa мexaнiзми. Ha co^-aльнo-cтpyктypнoмy piвнi вiдпoвiднe peфopмyвaння кopпo-paцiй лiквiдye пocepeдницькi лaнки, пepeтвopюючи чacтинy зaйнятиx у кoнтpoльнo-poзпopядчиx дiяx aдмiнicтpaтopiв нa paдникiв з пiдвищeння пpoфeciйнocтi piшeнь тa cпpoщye cиcтeмy yпpaвлiння, у плoщинi coцioкyльтypнoï - в oнoвлe-ниx кopпopaцiяx зaмicт тpaдицiйнoгo культу диcциплiнoвa-
нocтi, лoяльнocтi, cepвильнocтi з'являютьcя цiннocтi ocoбиc-TOÏ cвoбoди, пpoфecioнaлiзмy, coлiдapнocтi, якi зa дoпoмoгoю eлeктpoннoгo зв'язку cклaдaють ocoбливий пpiopитeт i в cyбкyльтypax aвтoнoмiй, i в цiлicнoï гiбpиднoï кyльтypi кopпo-paцiй. Biдпoвiднo мiciï тa зaвдaння кopпopaцiï, cтaнoвлячиcь единими для вcix yчacникiв виpoбничoгo пpoцecy, пepeтвo-pюютьcя нa бaзy ïx зaгaльнoгo кoнтpoлю, пpивoдячи дo ви-coкoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo eфeктy.
Пpoмиcлoвi (зoкpeмa, тpyдoвi вiднocини дocтaтньo ^ep-цiйнi). З циx пoзицiй пpoeкт нoвoгo Tpyдoвoгo кoдeкcy - oчe-видний кpoк в aдaптaцiï yкpaïнcькoгo pинкy пpaцi дo тpaнc-фopмaцiï yмoв, пiдняття плaнки cвoбoди i вiдпoвiдaльнocтi. У тpyдoвi вiднocини вливaeтьcя пoтiк нoвиx iepapxrn у зв'язку з вимoгaми eкoнoмiки дo зaбeзпeчeння лiдиpyючoï poлi пpo-фecioнaлiв з шиpoким зaгaльнoкyльтypним кpyгoзopoм, opi-eнтaцieю нa нoвaтopcтвo i вщчуття влacнoï гiднocтi, гнyчкe зa-дoвoлeння пoтpeб. Cитyaцiя вимaгae pyxливocтi тexнoлoгiчниx лaнцюжкiв пpи oб'eднaннi виpoбничo-opгaнiзaцiйниx мoж-ливocтeй. Aвтoнoмiзaцiя пpaцi !a нaдiлeння пpaцiвникa дo-дaткoвими пoвнoвaжeннями нe тiльки вимaгaють дeмoкpa-тизaцiï iнфopмaцiйниx пoтoкiв i пepeдбaчaють пepepoзпoдiл кoнтpoльнo-yпpaвлiнcькиx фyнкцiй, aлe i poблять зaйвими дeякi пpoмiжнi кepiвнi лaнки. Якicнe зaдiяння cпycкoвиx гaчкiв мexaнiзмiв зaпycкy пoзитивниx змiн у вcьoмy кyльтypнo-ци-вiлiзaцiйнoмy cвiтi вимaгae пpiopитeтнoï yвaги дo yпpaвлiння змiнaми в cфepi нayкoвo-ocвiтньo-виpoбничиx кoмплeкciв. Пpичoмy чepeз бiльшoгo дiaпaзoнy нacлiдкiв викopиcтaння ^o^! coцiaльнoгo пapтнepcтвa, збaгaчeння дiяльнocтi, ви-poбничoï дeмoкpaтiï, гpyпoвий opгaнiзaцiï пpaцi, гнyчкoгo po-бoчoгo чacy, кopпopaтивнoï кyльтypи, пpoeктнo-мaтpичнoгo yпpaвлiння i cтвopeння нa ïx ocнoвi yпpaвлiнcькиx кoмпoзицiй в змoзi дaти кумулятивний eфeкт coциeтaльнoгo piвня.
Bиcнoвки
Cпpoби iгнopyвaння змiн у мiжнapoднoмy кoнкypeнтнo-му cepeдoвищi мoгли б пepeтвopити тpaдицiйнe пpoгнoзy-вaння в нeбeзпeчний iнcтpyмeнт caмoзacпoкoeння, щo o6-минae влacнi нeдoлiки тa щaдить caмoзaкoxaнicть !a шкoдy peзyльтaтивнocтi. Paзoм iз тим ca!e зoвнiшнi пpoцecи зaвдa-ють oб'eктивний кoнтeкcт icнyвaнню дepжaви, бeз вpaxyвaн-ня якoгo нe мoжливo випpaцювaти тa дoтpимyвaтиcя oпти-мaльнoгo кypcy. Пpoцecи глoбaлiзaцï'' тa iнфopмaтизaци нa cьoгoднi зaбeзпeчyють caмe вcecвiтнiй xapaктep кoнкypeнцï'' мiж ocвiтньo-нayкoвo-виpoбничими кoмплeкcaми i включe-ними в ниx oкpeмими лaнкaми. Пpoблeмa визнaчeння oпти-мaльниx шляxiв poзвиткy тa викopиcтaння людcькoгo кaпiтa-лу в виpiшeннi зaвдaнь poзвиткy кpaïни тa peгioнy нacaмпepeд пoв'язaнa з вибopoм !a peaлiзaцieю oптимaльнoï мoдeлi co-цiaльнoгo пapтнepcтвa. Якicнe зaдiяння cпycкoвиx гачюв мe-xaнiзмiв зaпycкy пoзитивниx змЫ у вcьoмy кyльтypнo-цивi-лiзaцiйнoмy ^т вимaгae пpiopитeтнoï yвaги дo yпpaвлiння змiнaми у cфepi нayкoвo-ocвiтньo-виpoбничиx кoмплeкciв. Пpичoмy чepeз бiльшoгo дiaпaзoнy нacлiдкiв викopиcтaння cьoгoднi coцiaльнoгo пapтнepcтвa, збaгaчeння дiяльнocтi, ви-poбничoï дeмoкpaтiï, гpyпoвий opгaнiзaцiï пpaцi, гнyчкoгo po-бoчoгo чacy, кopпopaтивнoï кyльтypи, пpoeктнo-мaтpичнoгo yпpaвлiння i cтвopeння нa ïx ocнoвi yпpaвлiнcькиx кoмпoзи-цiй в змoзi дaти кoмплeкcний iннoвaцiйнo-cинepгeтичний ку-
мулятивний ефект социетального р1вня. При цьому потр1бно враховувати специфку кра'ни, репону та громади, особли-вост культурних i пол1тичних традицм, характер розвитку еко-номки, якiсть соцiального i трудового законодавства, ступЫь розвитку суб'eктiв со^ального партнерства тощо [28].
Сьогоднi знати бтьше всiх безпосередньо означае бути попереду вах. Biдповiдно, з одного боку, сусптьне виробни-цтво вже не вимагае масштабного залучення фiзичноí працi, що базуеться на мускульною силою, з iншого - сусптьний уклад збiльшуe значення нетрудових вимiрiв життя. Разом iз тим створюються передумови для кардинально'!' змЫи i змю-ту працi, де все помггнше стае визначальна роль розумо-воУ дiяльностi. Праця поступово перероджуеться у творчiсть (яке багатьма аналiтиками розглядалося що не-праця). Радикально змЫюються i стимули участi в ньому. При цьому пщ впливом якост домiнуючих вiдносин суб'ективний, люд-ський фактор вiдтворення все активнше почав сприйма-тися в контекст людського капiталу. Таким чином, з одного боку, це вщображало його зростаюче значення i катталопо-дiбнiсть. 3 iншого ж - сам принцип приватно!' власноси як i товарний характер виробництва, все помiтнiше обмежував-ся трансформацiями соцiально-економiчного середовища, взаeмодieю з iншими контрагентами i необхiднiстю введення елементiв и сегментаций регулювання та планування.
Нинiшнiй розрив у рiвнях розвитку домiнуючих i вщстаю-чих такий, що шанси останнiх зводяться до отримання статусу обслуговуючоГ' економiки. Разом iз тим для деяких елемен^в господарськоГ' структури саме закритють i е чинником фк-саци вiдсталостi. Баланс складових вщкритост та закритостi, можливостей постринкового мехаызму та публiчно-приват-ного впливу передбачае форми поеднання енерги приватно'' прац та пiдприeмництва з гнучким державним регулюванням. Налаштування стратегiчного рiвня управлiння ще раз нагадуе про наявнють трьох головних вимiрiв: забезпечення ЫдивЬ дуальних i прав людини, пщнесення соцiально-економiчно-го добробуту та полiтичноí свiдомостi. Своею чергою, тенденци до становлення в глобальному масштабi сусптьства знань посилюють значення Ытелектуально''' складово'' продуктив-них сил на противагу безпосередньо мускульно'', пщвищують затребуванiсть творчо'' активностi та Ыформац^но''' гнучкос-тi. Це створюе передумови розширення дiапазону впливiв у дус вiкна Овертону iз забезпеченням плавного зсуву сприй-няття внесених пiдходiв вiд неприйнятних до привабливих, сприймаються як природы, через стади обурення до визна-ння i перетворенню на норму. В™ нинi в УкраУ ще не заюн-чено ЫституцмноНнфраструктурне оформлення адекватних новим умовам виробничих (насамперед, трудових) вщно-син. Для пщвищення масштабiв пiдготовцi до участ персоналу в високоЫтелектуально''' дiяльностi держава повинна узяти на себе бтьше фунщй з виховання дггей та впорядкування працевлаштування в сусптьствк Водночас домiнуюче розпо-всюдження трибiчноí моделi соцiального партнерства та на-вичка до етатистського варiанту патерналiзму посилюе роль держави (яка може бути й центром прийняття ршень публiч-но1' влади, й стороною со^ального партнерства). Тобто, з одного боку, вона приймае закони, визначае правила та проце-дури, правовий статус кожного, а з Ышого - виступае як одна зi сторiн (зокрема, як власник майна у виробничих комплек-
сах). I, таким чином, держава репрезентуе i окремий Ытерес учасника переговорного процесу, i загальний - гаранта рiв-ноправно''' участi вах сторiн соцiального дiалогу, який повинен забезпечити консолщацю зусиль рiзних верств для забезпечення злагоди та прогресу (зокрема, з профтю Ыформацм-них та телекомункацмних технологiй).
Подалыхл науковi розвiдки на цьому напрямку пов'язаы, на нашу думку, з ретельним аналiзом соцiально-економiч-них умов зростання ефективност виконання освiтньо-нау-ково-виробничими комплексами свого потенцiалу локомо-тивiв (пост)сучасно1' економiки.
Список використаних джерел
1. Мандевиль Б. Басня о пчелах / Б. Мандевиль. - М.: Мысль, 1974. - 375 с.
2. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен. - М.: Прогресс, 1984. - 368 с.
3. Хайек Ф.А. Пагубная самонадеянность / Ф.А. Хайек. - М.: Новости. - 1992. - 304 с.
4. Поппер К. Нищета историцизма / К. Поппер. - М.: Прогресс, 1993. - 187 с.
5. Шедяков В. Трансформацп конкурентоспроможност1 систе-ми господарювання п1д впливом зм1н у м1жнародному под1л1 прац1 / В. Шедяков // Економ1ка Укра'ни. - 2012. - №7. - С. 26-35.
6. Соловйов В. Проблеми оц1нки потенц1алу конкуренци у високо-технолог1чн1й економ1ц1 / В. Соловйов // Наука та наукознавство. -2008. - №1. - С. 11-17.
7. Шедяков В. Продуктивний потенц1ал застосування концепцп Ытелектуального кап1талу: особливосй можливост1 та обмеження в укра'нських умовах / В. Шедяков // Наука та наукознавство. -
2012. - №2. - С. 35-42.
8. Шедяков В. Забезпечення европейського р1вня науковоТ культури - базова умова конкурентоспроможност1 наци / В. Шедяков // Полто-лопчний в1сник: Зб. наук. праць: Видано на замовлення Полгголопчного центру при КНУ 1м. Тараса Шевченка, 2009. - Вип. 44. - C. 248-259.
9. Шедяков В. Пщвищення органiзацiйноТ культури у сфер1 науково! творчост1 як чинник розвитку сусптьства / В. Шедяков // Полтоло-пчний вiсник: Зб. наук. праць: Видано на замовлення Полтолопчного центру при КНУ ¡м. Тараса Шевченка, 2010. - Вип. 45. - C. 62-73.
10. Шедяков В. Ефективы технологи социльного проектування: динамiка змiн / В. Шедяков // Вне. - №6 (315). - С. 26-28.
11. Шедяков В. Процеси сусптьного розвитку як об'ект стратепч-ного управлЫня (на приклад¡ промислових вщносин) / В. Шедяков // Плея. - 2012. - Вип. 66. - С. 647-653.
12. Шедяков В. УправлЫня суспiльними процесами: методолопчы можливостi й обмеження / В. Шедяков // Соцщльна психологiя. -
2013. - №55. - С. 157-165.
1 3. Лич В.М. Удосконалення методологи дослщження системи економтних вщносин у процеи модернiзацiТ сусптьства / В.М. Лич, В.6. Шедяков // Формування ринкових вщносин в Укран-л: Зб. наук. праць. - 2012. - №9. - С. 3-7.
14. Суховский А. Государственное регулирование социальной сфере в развитых странах Запада / А. Суховский // Проблемы теории и практики управления. - 2007. - №8. - С. 23-35.
15. Белозерова С. М. Социальные процессы и социальная политика в сфере труда / С.М. Белозерова. - М.: ИЭ РАН, 2008. - 222 с.
16. Шедяков В.6. Стимулювання в сист^ управляя працею на m формування в глобальному масоп^ економки знань / В.6. Ше-
дяков // Економлка XXI отор1ччя: проблеми та шляхи ]'х вир1шення / А.О. Азарова, 1.6. Алфьорова, В.6. Шедяков та ¡н. За заг. ред. Г.О. Дорошенко, М.С. Пашкевич; М-во осв!ти i науки УкраТни; Харк. !н-т ф!-нанав; Нац. прн. ун-т. - Д.: НГУ, 2014. - С. 379-388.
17. Шедяков В. Соц!альна творчють та ^новац^ить стратепчно-го управляя / В. Шедяков // Полтичний менеджмент. - 2013. -№1-2 (57-58). - С. 42-51.
18. Шедяков В. Стратепчне управлння модернзацею социльних вдно-син / В. Шедяков // Соцнльна психолопя. - 2009. - №1 (33). - С. 85-92.
19. Шедяков В. Яксть социльного управляя як чинник нацю-нально'Т безпеки / В. Шедяков // Стратепчна панорама. - 2009. - №1. - С. 39-43.
20. Шедяков В. Можливост та вимоги наукового прориву: орга-ызацмний аспект / В. Шедяков // Сучасна укра'Тнська пол!тика. -2011.- Вип. 22. - С. 17-29.
21. Шедяков В. Можливост ефективно'Т оргаызацп та стимулю-вання бажаних трансформаци / В. Шедяков // Сучасна укра'Тнська политика. - 2010. - Вип. 19. - С. 327-338.
22. Задорожний Г.В. Соц!альне партнерство - реальний шлях до в!дкритого сусп!льства / Г.В. Задорожний, А.В. Коврига, В.В. Смоло-вик. - Х.: Х1БМ, 2000. - 192 с.
23. Трунова Г. Колективн угоди - акти социльного партнерства / Г. Трунова // Юридична УкраТ'на. - 2007. - №10. - С. 51-57.
24. Шедяков В.6. Корпоративн модел! оргаызацп та можливост ефективного використання людського потенцилу у кра'Тнах з тран-зитивною економкою / В.6. Шедяков // Формування ринкових вщ-носин в УкраТнг Зб. наук. праць. - 2007. - №3. - С. 168-175.
25. Шедяков В.Е. Место социальной ответственности в обеспечении продуктивной основы реализации общественных интересов / В.Е. Шедяков // Соцнльна вщповщальнють влади, б!знесу ! грома-дян: у 2-х т. / Г.Г. Пвняк, А.1. Амоша, В.6. Шедяков та н За заг. ред. Г.Г. П!вняка; М-во осв!ти ! науки УкраТни; Нац. прн. ун-т. - Д.: НГУ, 2014. - Т. 1. - С. 282-290.
26. Шедяков В. Розвиток социльного партнерства в контекст! по-спндустрщльних трансформаци трудових вщносин / В. Шедяков // Економка УкраТни. - 2012. - №10. - С. 80-91.
27. Соболев В. М. Менеджмент в области инвестиций и персонала: особенности в переходной экономике / В.М. Соболев, В.Е. Шедяков.
- Х.: Бизнес Информ, 1996. - 176 с.
28. Анал!з сталого розвитку - глобальний ! репональний контек-сти: У 2 ч./ [За наук. кер. М.З. Згуровського]. - К.: НТУУ «КП1», 2009.
- Ч.1. - 280 с.; Ч. 2. - 207 с.
УДК 336.1-026.16(100):339.9
1.1. БОГАТИРЬОВ,
к.е.н., доцент, докторант кафедри м'жнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економiчний университет iM. Вадима Гетьмана
Стабшьшсть нацюнальних фшансових систем в умовах фшансово! глобал1зацм
Проаналiзовано детермiнанти формування стабльност фнансових систем у контекст фiнансовоí глобалiзацi¡. Визна-чено межi фнансово!' стйкостi i вплив шок'ю на стан нацюнальноi фнансово!' системи.
Ключов! слова: фнансова стабльнсть, фнансова глобалiзацiя, шок, нестабльнсть.
ИИ. БОГАТЫРЕВ,
к.э.н., доцент, докторант кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Стабильность национальных финансовых систем в условиях финансовой глобализации
Проанализированы детерминанты формирования стабильности финансовых систем в контексте финансовой глобализации. Определены границы финансовой стойкости и влияние шоков на состояние национальной финансовой системы.
Ключевые слова: финансовая стабильность, финансовая глобализация, шок, нестабильность.
I.I. BOGATYREV,
PhD., associate professor, doctoral student in international accounting and auditing, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Stability of national financial systems in terms of financial globalization
The determinant of financial system stability formation in the context of financial globalization is analyzed in the article. The boundaries of financial stability and the impact of shocks on the state of the national financial system are determined.
Keywords: financial stability, financial globalization, shock, unstability.
Постановка проблеми. Ф!нансова глобал!зац!я як як!сно нова тенденц!я св!тових трансформац!й стимулюе нер!вно-м!рн!сть економ!чного розвитку ! розпод!лу ф!нансових ре-сурс!в ! тим самим впливае на нацюнальну ф!нансову ста-б!льн!сть. Тому в рамках проведення пол!тики, спрямованоТ на досягнення ф!нансовоТ стаб!льност!, практичну значи-м!сть набувае питання к!льк!сноТ та як!сноТ оц!нки стану ф!-
нансового сектору, його схильност! до ризик!в, здатност! аб-сорбувати шоков! впливи.
Лнал!з дослщжень та публшащй з проблеми. Тео-ретичн! аспекти формуванням та п!дтриманням ф!нансовоТ стаб!льност! найб!льш повно в!дображен! у працях заруб!ж-них вчених, зокрема В. Дуйзенберг, П. Каллаур, Е. Крокет, А. Лаубша, А. Л!, Е. Лярж, Х. М!нск!, Р. Фергюсон, М. Фут,
© 1.1. БОГАТИРЬОВ, 2015
Формування ринкових вщносин в Украты № 4 (167)/2015 29
