CC BY
15
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6908
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 631.1.:637.1
Розвиток молочного скотарства Львiвщини
В.Л. Диндин Dyndynmisha@mail.ru
Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра'та
Сгльське господарство, як окрема галузь народного господарства е одтею гз пр1оритетних г важливих сфер дгяльностг будь-яког держави. Вгд характеру гг розвитку безперечно залежить продовольча безпека крагни г характер показниюв нацгональног економгки зокрема. Адже, головним економгчним призначенням будь-якого господарського формування, що е невгд'емною складовою цтсног системи галузг забезпечення життевонеобхгдними продуктами харчування населення крати в Их необхгднш кглькостг, створення робочих мгсць що, як наслгдок, веде до покращення показниюв зайнятостг, формування розвиненог ринковог тфраструктури (виробництво, заготгвля, переробка, реалгзацгя сгльськогосподарськог продук-цгг). Одтею з провгдних ланок сгльського господарства е молокопродуктовий пгдкомплекс, зокрема молочне скотарство. Основною метою галузг молочного скотарства е виробництво в необхгднш кглькостг молока г молочних продуктгв. Особли-востг молока, як харчового продукту зумовлеш його хжгчним складом г властивостями окремих компонентгв, як забезпе-чують високу бюлоггчну цтшсть. Молоко - це ушкальний продовольчий продукт, який досг не синтезований у свгтг. За складом з ним не може конкурувати жоден гз харчових продуктгв.
Нажаль, в сьогодшштх умовах, дана мгсгя не зовам виконуеться быьшгстю господарюючих суб'ектгв Львгвщини. Про-блеми, що гснують в галузг практично набули системного характеру, виргшення яких потребуе комплексного тдходу. Результатами нашог роботи е дослгдження характеру розвитку молочного скотарства в областг та виявлення причин, що гальмують розвиток галузг.
Ключовi слова: ефектившсть, сгльське господарство, молочне скотарство, поголгв 'я коргв, продуктившсть коргв, си-стемний пгдхгд.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Сельское хозяйство как отдельная отрасль народного хозяйства является одной из приоритетных и важных сфер деятельности любого государства. От характера ее развития бесспорно зависит продовольственная безопасность страны и характер показателей национальной экономики в частности. Ведь, главным экономическим назначением любого хозяйственного формирования, что является неотъемлемой составляющей целостной системы отрасли обеспечение жит-тeвонеобхiдними продуктами питания населения страны в их необходимом количестве, создание рабочих мест, как следствие, ведет к улучшению показателей занятости, формирование развитой рыночной инфраструктуры (производство, заготовка, переработка, реализация сельскохозяйственной продукции). Одним из ведущих звеньев сельского хозяйства является молокопродуктовий подкомплекс, в частности молочное скотоводство. Основной целью отрасли молочного скотоводства является производство в необходимом количестве молока и молочных продуктов. Особенности молока, как пищевого продукта обусловлены его химическим составом и свойствами отдельных компонентов, которые обеспечивают высокую биологическую ценность. Молоко это уникальный продовольственный продукт, который до сих пор не синтезирован в мире. По составу с ним не может конкурировать ни один из пищевых продуктов.
Citation:
Dundun, V.L. (2016). Development of suckling cattle breeding of Lvov. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(69), 4852.
Развития молочного скотоводства Львовщины
В.Л. Дындын Dyndynmisha@mail.ru
К сожалению, в сегодняшних условиях, данная миссия не совсем выполняется большинством хозяйствующих субъектов Львовщины. Проблемы, существующие в отрасли практически приобрели системного характера, решение которых требует комплексного подхода. Результатами нашей работы является исследование характера развития молочного скотоводства в области и выявление причин, тормозящих развитие отрасли.
Ключевые слова: эффективность, сельское хазяйство, молочное скотоводство, поголовье коров, продуктивность коров, системный подход.
Development of suckling cattle breeding of Lviv
V.L. Dyndyn Dyndynmisha@mail.ru
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Agriculture as a separate sector of the economy is a priority and important areas of any state. The nature of its development undoubtedly depends the food security of the country and the nature of the indicators of the national economy in particular. After all, the main economic purpose of any economic formation that is an integral part of the holistic system of the industry providing rotten food of the population in their required amount, the creation of jobs, as a consequence, leads to improved employment, the formation of a developed market infrastructure (production, storage, processing and realization of agricultural products). One of the leading players of agriculture is molokoprodukty subcomplex, in particular dairy cattle. The main aim of branch of dairy cattle breeding is the production in the required amount of milk and dairy products. Features of milk, as a food product due to its chemical composition and properties of the individual components which provide high biological value. Milk is a unique food product that is still not synthesized in the world. In composition it can't compete no one offood products.
Unfortunately, in today's environment, this mission is not entirely performed by most businesses in Lviv region. The problems existing in the industry almost took on a systematic character, whose solution requires a comprehensive approach. The results of our work is to study the nature of development of dairy cattle breeding in the region and identify the reasons hindering the development of the industry.
Key words: efficiency, agriculture, dairy cattle, herd of cows, cow productivity, approach of the systems.
Вступ
Актуальтсть теми. Молочне скотарство Львiв-щини потребуе розробки цшого комплексу невщклад-них заходiв щодо щдвищення ефективносп. Кризова ситуащя, що склалася в галуз^ змушуе констатувати той факт, що бшъштсть господарських формувань, особливо альськогосподарсьш тдприемства, не в змозi самостшно подолати юнуюче коло проблем яш набули системного характеру. В даних процесах не-обхщна, в першу чергу, вагома пвдтримка державних оргашв управлшня та результативний двостороннш дiалог iз господарськими формуваннями Львiвщини. Проте, як сввдчить досвщ (при зростанш бюджетних швестицш селу за 6 останшх рошв у 3,2 рази, обсяги сшьськогосподарського виробництва збшьшились в 1,2 рази) (Butko et al., 2007). Це, безумовно вказуе на те, що поряд з юнуючими проблемами е ще й таш, яш пов'язаш iз цшьовим використанням державних асиг-нувань у галузь виршення яких потребуе втручання силових структур.
Мета i завдання cmammi. Метою дано1 статл е ви-явлення причин, що привели до кризового стану галу-з^ Основну увагу сконцентровано на 1х системносп та необхщносл комплексного тдходу до гх виршення.
MaTepia™ i методи дослщжень
Дослщженнями розвитку молокопродуктового т-дкомплексу i, зокрема молочного скотарства займа-ються багато вчених-аграрнишв серед яких М.П. Бутко (Butko et al., 2007), 1.П. Павлов (Pavlov,
2000), Ю.Я. Лузан (Luzan, 2010), М.В. Рухтурак (Rukhturak, 2015). Бiльшiсть зазначених aBTopiB спря-мовують основну увагу на дослщженш окремих чин-никiв, яш створюють негaтивнi умови для нормального розвитку галузь Такий пвдхщ унеможливлюе про-стежити 1х взаемозалежшсть м1ж собою та побачити всю 1х рiзномaнiтнiсть в комплексi. Метою ж нашого дослiдження е виявлення нaйвaгомiших причин i за-стосуванням системного подходу, завдання якого полягае у зниженш впливу негативних фaкторiв.
Результата та ix обговорення
Ввдомо, що молочне скотарство в минулому роз-вивалось стaбiльними темпами, тим самим забезпе-чуючи населення продуктами харчування в необхщ-нiй кшькосп, а переробнi пiдприемствa сировиною. У сьогодшшшх умовах спостерiгaеться негативна тен-денцiя розвитку молокопродуктового подкомплексу i, зокрема молочного скотарства у Львiвськiй облaстi. Анал1з показник1в виробництва молока на Львiвщинi свiдчить про те, що за останш роки в обласл суттево зменшилися обсяги його виробництва на душу насе-лення.
Так, за рекомендащями Кшвського науково-дослвдного iнституту гiгiени i харчування, норма спо-живання молока i молочних продукпв на душу населення Украши в рiк становить 390 кг, або одну трети-ну за кaлорiйнiстю добового рaцiону. У молощ мю-тяться всi речовини пластичного та енергетичного характеру, необхщш оргaнiзму людини. За вiдомим висловом академша 1.П. Павлова, молоко чудово ви-
д1ляеться серед 1нших вид1в продукпв, виготовлених самою природою. Немае шшого повноцшного продукту, який людина одержуе у готовому вигляд1 для безпосереднього вживання (Pavlov, 2000).
Однак, протягом 1990-2014 рр. спостертаеться чь тка тенденцiя до зниження виробництва молока в розрахунку на душу населення областi. За даний перь од цей показник скоротився на 39,7% i складав 237 кг у 2014 рощ, що в натуральному ввдношенш становить 156 кг. Це сввдчить про те, що не забезпечуеться норма споживання молока на одну людину, або ця норма виконуеться завдяки iмпортнiй продукцп. Наявна тенденцiя дае можливiсть констатувати про те, що в недалекому майбутньому ми споживатимемо в бшь-шiй мiрi iмпортну продукцш.
Важливим показником, що впливае на обсяги виробництва продукцп молочного скотарства i характе-ризуе рiвень iнтенсивностi його розвитку е наявшсть поголiв'я велико! рогато! худоби (ВРХ) i, зокрема, корiв як одного з основних фондiв галузi. Аналiзуючи данi таблицi 1 необхщно вiдмiтити, що на протязi 1991-2015 рр. (станом на 1 ачня) поголiв'я тварин в уах категорiях господарств Львiвщини значно скоро-тилося. Зменшення складало 80,8%., а до 2001 р. -62,8%. Бшьш критична динамжа намiтилася у сшьсь-когосподарських пiдприемствах. Так, за роки незале-жностi, кiлькiсть ВРХ в них зменшилося в понад 30 разiв, а в господарствах населення на 52,6%. За перь од з 2001 р. по 2015 р. вадповадно на 79,9%; 16,8%. Абсолютно така ж тенденцiя спостертаеться i в змiнi чисельносл поголiв'я корiв. Станом на 1 ачня 2015р. в порiвняннi з 1991 р. скорочення становило 66,2%, а до 2001 р. 59,4% в уах категорiях господарств, у тому чи^ в сiльськогосподарських пвдприемствах зменшення було помiтне i складало 95,5%; 77,0% вщповвдно. Значно меншi коливання чисельностi
корiв присутнi в особистих господарствах населення (2015 р. 41,5% до 1991 р., i 15,5% до 2001 р.).
Аналiз структури поголiв'я (ВРХ) впродовж 19912015 рр. (станом на 1 ачня) сввдчить про те, що у вах кaтегорiях господарюючих суб'екпв частка корiв мала тенденцш до збшьшення зокрема, нaйбiльшa !х питома вага зосереджена в особистих селянських господарствах. Причиною цього е те, що переважна б№шють сiльських господaрiв в сьогодшшшх умовах вимушеш тримати б№ше корiв у сво!й господaрцi для виживання та власного споживання молока i мо-лочних продуктiв. Проте, з кожним роком, даний показник зменшуеться. Це пов'язано в основному iз пере!здом сшьських жителiв (молоде поколiння) у мюта та за кордон i, як наслщок, старе поколiння фь зично не мае можливостi доглядати за тваринами, i змушене в бшьшосп випaдкiв реaлiзовувaти !х на забш. Така тенденцiя веде до руйнування на сьогод-нiшнiй момент провщно! i стaбiлiзуючо! ланки у валовому виробницга молока особисто! господарки. Так, для прикладу, за 1990 2008 роки скорочення абсолютно! величини трудового потенцiaлу сшьських територш в цiлому по Укра!ш зменшилася на 139,9 тис. оаб, або на 2,1% (Luzan, 2010).
Враховуючи сказане, на нашу думку, в першу чер-гу слiд задуматись над тим, яким чином можна пове-рнути молоде поколiння у село. Адже, в кращому випадку, це забезпечить не пльки нарощування особисто! господарки, а й сприятиме розвитку шдприем-ництва у сiльськiй мюцевосл. Виникае нагальна не-обхiднiсть щодо розробки чггких конкретних зaходiв, яш б включали формування економiчно!', сощально!', культурно-побутово! iнфрaструктури на селi, заохо-чували б кожного молодого альського жителя до ведення пвдприемницько! дiяльностi, розвитку екоту-ризму.
Таблиця 1
Поголiв'я велико'1 рогато'' худоби в рпних категорiях господарств (станом на 1 сiчня), тис. голiв
Показники Роки 2015ру % (+;-) до
1991 1996 2001 2011 2012 2013 2014 1015 1991р. 2001р.
Уи категори господарств
Велика рогата худоба -всього 1095,4 771,1 565,7 259,1 237,6 250,5 240,4 210,3 -80,8 -62,8
в т. ч. корови 404,7 390,6 336,9 161,7 155,9 152,4 146,6 136,7 -66,2 -59,4
питома вага !х у струк-турi стада, % 36,9 50,7 59,6 62,4 65,6 60,8 60,9 65,0 х х
Сшьськогосподарсью пiдприемствa
Велика рогата худоба -всього 695,8 397,0 103,5 24,2 24,2 25,3 22,8 20,8 -97,0 -79,9
в т. ч. корови 185,2 119,9 36,1 9,8 9,4 9,2 9,0 8,3 -95,5 -77,0
питома вага !х у струк-турi стада, % 26,6 30,2 34,9 40,5 38,8 36,4 39,5 39,9 х х
Особистi господарства населення
Велика рогата худоба -всього 399,6 374,1 462,2 227,7 213,4 225,2 217,6 189,5 -52,6 -16,8
в т. ч. корови 219,5 270,7 300,8 151,9 146,5 143,2 137,6 128,4 -41,5 -15,5
питома вага !х у струк-турi стада, % 54,9 72,4 65,1 66,7 68,7 63,6 63,2 67,8 х х
HacTynHe, He MeHm BaroMe Micue y CTpyKTypi Bano-bhx HagoiB MonoKa nocigae npogyKTHBHicTb MonoHHoro cTaga. nigBH^eHHH npogyKTHBHocri KopiB Hane^HTb go iHTeHCHBHHx hhhhhkib. OgHaK gocarHeHHH 3HaHHHx HagoiB MonoKa Mo^nHBe TinbKH 3aBgaKH npaBHnbHin Ta 36anaHcoBaHin rogiBni TBapHH, 3acrocyBaHHH nepegoBHx TexHonorin goi'HHH KopiB, goTpHMaHHH cynacHHx BHMor yTpHMaHHH.
Hu3bKa npogyKTHBHicTb KopiB y Bcix o6nacxax 3axi-gHoro perioHy, 3oKpeMa i Ha .HbBiB^HHi, ranbMye po3BH-tok rany3i, ^o He gae 3Mory 3a6e3neHHTH HaceneHHa Ha piBHi peKoMeHgoBaHHx HopM TaKHMH uiHHHMH npogyK-TaMH xapnyBaHHH, sk MonoKo i MonoHHi npogyKTH (Rukhturak, 2015).
npoBegeHHH aHani3 npogyKTHBHocTi MonoHHoro cTa-ga b pi3HHx Kareropiax rocnogapcTB (Ta6n. 2) cBigHHTb npo Te, ^o gaHHH noKa3HHK xapaKTeproyeTbca no3HTHB-hom TeHgeHuieM go pocTy. TaK, npoxaroM 19912015 pp. (cTaHoM Ha 1 ciHHa) cepegrnn ygin MonoKa Big ogHiei' KopoBH nigBH^HBca Ha 51,8% b ycix Kareropiax rocnogapcTB 3oKpeMa, y rocnogapcTBax HaceneHHa Ha 80,3%. npoTe, b cinbcbKorocnogapcbKHx nignpueMcTBax nigBH^eHHH 6yno ManonoMiTHe 9,2% (3 3176 kt y 1991 p. go 3469 kt y 2015 p.). noHHHaroHH 3 2001 p. no 2015 p. (cTaHoM Ha 1 ciHHa) cepegHbopiHHa npogyKTHBHicTb TBapHH y gaHHx rocnogapcTBax xapaKTepH3yBa-nacb He3HaHHHM 3pocraHHHM.
Та6мицм 2
Cepegmö pi^Hnö ygiö Mo.oKa Big ogmei' kopobh b punnx Kaieropigx rocnogapcTB _(y po3paxyHKy Ha noio.iiii'g KopiB Ha no'iaioi»: poKy), Kr_
noKa3HHKH Pokh 2015p y % (+;-) go
1991 1996 2001 2011 2012 2013 2014 1015 1991p. 2001p.
yci KaTeropii rocnogapcTB
CepegHbopiHHHH ygin MonoKa Big ogHiei Kopo-BH 2704 2419 3132 3861 3927 4009 4087 4105 +51,8 +31,0
CinbcbKorocnogapcbKi nignpueMcTBa
CepegHbopiHHHH ygin MonoKa Big ogHiei KopoBH, kt 3176 2065 1913 2930 3202 3635 3829 3469 +9,2 +18,4
Oco6HcTi rocnogapcTBa HaceneHHa
CepegHtopiHHHH ygin MonoKa Big ogHiei Kopo-BH, Kr 2296 2593 3273 3906 3961 4026 4100 4139 +80,3 +5,9
Та6мицм 3
Bhpq6hh^bq Mo.oKa Bcix inigiii b phiinx Kaieiopigx rocnogapcTB .'li.i'.ii'.iiimin (cTaHoM _ Ha 1 ci^Hg), thc t
noKa3HHKH Pokh 2014py % (+;-) go
1991 1996 2001 2011 2012 2013 2014 1015 1991p. 2001p.
yci KaTeropii rocnogapcTB
BHpo6neHo MonoKa 1083,9 961,2 1032,0 656,2 629,6 620,7 619,4 601,0 -44,6 -41,8
CepegHi BHTpaTH KopMiB Ha bhpo6hhutbo 1 ueHT-Hepa MonoKa, U. K.o. 1,41 1,57 1,33 1,02 1,01 0,98 0,98 0,97 -31,2 -27,1
CinbcbKorocnogapcbKi nignpHeMcTBa
BHpo6neHo MonoKa 588,1 275,4 66,0 22,9 23,1 25,7 26,4 24,9 -95,8 -62,3
CepegHi BHTpaTH KopMiB Ha bhpo6hhutbo 1 ueHT-Hepa MonoKa, U. K.o. 1,47 1,77 1,63 1,18 1,16 1,09 1,06 1,02 -30,6 -37,4
Oco6HcTi rocnogapcTBa HaceneHHa
BHpo6neHo MonoKa 495,8 685,8 966,0 633,3 606,5 595,0 593,0 576,1 +16,2 -40,3
CepegHi BHTpaTH KopMiB Ha bhpo6hhutbo 1 ueHT-Hepa MonoKa, U. K.o. 1,23 1,32 1,21 0,98 0,97 0,95 0,95 0,95 -22,7 -21,5
npoBogaHH aHanoriro 3a pe3ynbTaraMH npoaHani3o-BaHHx noKa3HHKiB Mo®Ha 3 BneBHernc™ craepg^yBaTH npo Te, io xapaKTep ix 3MiH Big6yBaBca b HiTKiH B3aeMo-3ane®HocTi ogHH Big ogHoro. ,3,ocnig®eHHa nigTBepgunu cucTeMHicTb po3BHTKy MonoHHoro cKoTapcTBa ge Ko®eH eneMeHT B3aeMogie ogHH 3 ogHHM y Hepo3pHBHoMy 3B'a3Ky i, 3MiHa ogHoro 3 hhx - 3MiHMe ycra cucreMy. ^ i mToBxHyno Hac Ha gyMKy, io gna nigBHieHHa e$eK-THBHocri ^yHKuioHyBaHHa rany3i 3oKpeMa, 3pocraHHa o6'eMiB Bupo6HHUTBa MonoKa, ygocKoHaneHHa icHyMHHx MmrocnogapcbKHx Ta Mmrany3eBHx 3B'a3KiB, Heo6xig-ho KoMnneKcHo niginTH go po3B'a3aHHa ycix npo6neM, io ranbMyMTb ui npouecu. A ue b cbom Hepry 3a6e3ne-HHTb 36inbmeHHa HucenbHocri TBapHH Ta 3pocTaHHa ix npogyKTHBHocTi.
Bhchobkh
BpaxoByMHH BHie cKa3aHe cnig BigMiTHTH, io o6-caru Bupo6HHuTBa MonoKa ogHo3HaHHo 3ane®aTb Big HucenbHocTi noroniB'a KopiB Ta ixhloi npogyKTHBHocTi. npoTe, Ko^eH i3 3a3HaHeHHx noKa3HHKiB KonHBaeTbca nig BnnHBoM pi3HoMaHiTHHx hhhhhkib Ta ^aKTopiB, io b Tin hh iHmin Mipi KopuryMTb ixhm BenuHHHy. OgHi, aK npaBHno, cnpuaMTb ixHboMy pocTy, a iHmi cTBopMMTb HeraTHBHi yMoBH, io npaKTHHHo BegyTb go ix cKopo-HeHHa. OgHaK, cepegoBHie, b aKoMy ^yHKqioHyraTb rocnogapcbKi ^opMyBaHHa o6nacTi, b 6inbmiH Mipi Ha-gae im 3arpo3H, a Hi® Mo^nHBocTi. I, aK BHaBHnoca, cyKynHicTb 3arpo3 yTBopHno neBHe cHcTeMHe oToHeHHa, b aKoMy onHHHnoca MonoHHe cKoTapcTBo. TaKe cepego-BHie 3a cBoeM cyrrra ranbMye po3bhtok Ta noBoni pyH-Hye MonoHHy rany3b. ToMy npu BupimeHHi Bcix Ha3pinux npo6neM, io icHyMTb b rany3i, cnig BHKopucTOByBaTH, Ha Hamy gyMKy, cucTeMHHH nigxig. I TinbKH 3a HaaBHoc-Ti nporpaM, aKi 6 b KoMnneKci oxonnMBanu Bci Heo6xig-Hi 3axogu, MeTogu Ta npunoMH io 3a6e3neHyMTb bhko-piHeHHa npuHHH Bcix HeBgaH, mo^hbuh BHxig 3 Kpu3o-Boro cTaHy B aKoMy onHHHnaca rany3b.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. gocar-HeHHa MeTH gaHoi ny6niKauii, Ha MaH6yTHe mh nponoHy-eMo HacTynHy Mogenb peani3auii uboro 3aBgaHHa.
1. Cepeg ycix noKa3HHKiB, io xapaKTeproyraTb po3-bhtok rany3i, Heo6xigHo Bu6paTH HaHBa®nHBimi.
2. OKpecnuTH Kono ^arcropiB, io MaMTb HaH6inb-mHH BnnHB no Ko®HoMy Bu6paHoMy noKa3HHKy.
3. BuaBHTH, aKi i3 ^aKTopiB BnnHBaMTb Ha gBa i 6i-nbme noKa3HHKa. ^ yHeMo®nHBHTb HaKnagaHHa Heo6-xigHHx pecypciB BHgineHHx Ha ix ycyHeHHa.
4. B 3ane®HocTi Big npupogu HHHHHKiB, po3po6uTH HiTKi 3axogu, peKoMeHgaqii, cnoco6u Ta npunoMH, io nocna6nMMTb a6o ge3aKTHByMTb ixHiH BnnHB Ha Ko®eH i3 BH6paHHx noKa3HHKiB.
5. O6'egHaTH Bci 3axogu b ogHy KoHKpeTHy npo-rpaMy, KoHuenuiM.
6. npoBecTH HiTKHH po3paxyHoK iogo 3a6e3neHe-HocTi BHKoHaHHa nporpaMH Heo6xigHHMH ^rnaHcoBHMH, MaTepianbHHMH, TpygoBHMH TexHonoriHHHMH Ta iHmHMH BHgaMH pecypciB.
7. CKnacTH nnaH-rpa$iK peani3auii nocTaBneHoro 3aBgaHHa ge 3a3HaHHTH, TepMiH BHKoHaHHa ko^hoto nyHKTy nporpaMH, xto 6yge BHKoHyBaTH Ty hh iHmy po6oTy, cKinbKH i b aKin KinbKocTi noTpi6Ho pecypciB Ha peani3auiM ko®hoi 3agaHi.
8. BH3HaHHTH Mipy BignoBiganbHocTi To6To BHHaro-pogy a6o noKapaHHa ko®hoi oco6u 3a BHKoHaHHa hh HeBHKoHaHHa nocTaBneHoi nepeg Hera 3agaHi.
9. 3gincHMBaTH noTOHHHH i nonepegHin KoHTponb 3a BHKoHaHHaM nporpaMH y BHrnagi (3BiTiB, Hapag, 3aci-gaHb 36opiB).
Ochobhom yMoBoM peanbHocTi npoBegeHHa BHie 3a3HaHeHHx 3axogiB e gocroBipHicrb, noBHoTa, HiTKicTb Ta nepiogHHHicTb iH^opMauii, aKa nogaBaTHMeTbca Ta Bigo6pa®aTHMe xig BHKoHaHHa nporpaMH.
Biß.iorpa^iHHi iiocii. lamm
Butko, M.P., Zelens'ka, O.O., Zelens'kyy, S.M. (2007). Efektyvnist' derzhavnoyi pidtrymky sil's'koho hospodarstva v Ukrayini: realiyi ta perspektyvy. Visnyk ekonomichnoyi nauky Ukrayiny: naukovyy zhurnal. 2(12), 19-24 (in Ukrainian). Pavlov, V. (2000). Formuvannya spozhyvchoho rynku v rehioni v umovakh perekhidnoho periodu. Rehional'na ekonomika. 2 (in Ukrainian). Luzan, Yu.Ya. (2010). Sotsial'no-trudovyy potentsial ukrayins'koho sela. Ekonomika APK, L'viv. 1, 123-127 (in Ukrainian). Rukhturak, M.V. (2015). Otsinka rivnya efektyvnosti vyrobnytstva moloka v sil's'kohospodars'kykh pidpryyemstvakh Zakhidnoho rehionu Ukrayiny. Ekonomika APK. L'viv. 1, 75-78 (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 18.09.2016
