CC BY
74
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6742
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.22/28.034.061
Генотиповi та паратиповi фактори формування молочноУ продуктивностi кор1в швщькоУ породи в австршськш екологiчнiй зонi походження
1.С. Пiщан [email protected]
Днтропетровсъкий державний аграрно-економiчний утверситет МОН Украти вул. Ворошилова, 25, м. Днтропетровсък, 49600, Украгна
Викладено матергали дослгдження формування ргвня молочног продуктивностг австршсъких швщъких коргв ргзних поко-лтъ залежно вгд генотипових та паратипових факторгв за мгсцем екологгчного походження, врахування якиху процесг тдбору та добору сприятиме високоефективнш селекцгг. Встановлено, що за експлуатацп тварин за мгсцем екологгчного походження ргвенъ молочног продуктивностг дочок коливаетъся в межах 5000 - 12000 кг за лактацж, тодг як у гх матергв максималъний показник не перевищуе 12800 кг, натомгстъ у матерг батъка вгн вищий 20000 кг. При цъому, якгсний склад молока тварин р1зних поколтъ вгдповгдае середнъому значенню консолгдованог швгцъког породи. Так, масова частка жиру та бглка в молоцг дочок знаходитъся на ргвнг вгдповгдно 4,13 г 3,57%, в молоцг матерг цг значення знаходятъся на ргвнг 4,19 г 3,36%. Найвищою жирномолочшстю вгдргзняютъся матерг батъка, осюлъки масова частка жиру становитъ у середнъому 4,37%. Динамгка реалгзацп молочног продуктивностг дочок та Их матергв упродовж господарсъкого використання дуже схожа. Якщо у першу лактацж загалъний удгй у них становитъ вгдповгдно 6686,9 г 6261,8 кг молока, то у другу вгн зростае до 7532,2 г 7748,7 кг. У подалъшому где незначний ргст продуктивностг г тсля четвертой лактацгг у дочок та матергв удгй практично ргвний г становитъ вгдповгдно 8138,3 г 8135,6 кг молока. Реалаацгя генетичного потенцгалу матерг батъка где на быъш високому ргвнг, що вгдповгдае селекцшним вимогам для цгег категоргг батъкгв. У першу лактацж вгд цих коргв отримуютъ 9276,3 кг молока, а у другу - 11599,6 кг. Найвищий ргвенъ продуктивностг спостерггаетъся у третю лактацж, де удгй становитъ у середнъому 11667,5 кг молока. Пгсля четвертог лактацгг удог дещо зменшуютъся, хоча не опускаютъся нижче показника 11139,3 кг. Доведено, що реалгзацгя продуктивного потенцгалу дочок вгд високопродуктивних батъкгв близъка до показника не матерг батъка, а власне матерг. Якщо продуктивтстъ дочок в середнъому за увесъ перюд експлуатацп нижче генетично обумовленого удою гхматергв лише на 87 кг 4% молока, то показника матерг батъка - на 3762 кг або 48,5% (Р < 0,001).
Ключовi слова: швгцъка порода коргв, австржъка селекцгя, генотип, молочна продуктивтстъ, лактацгя, жир г бглок молока
Генотипические и паратипические факторы формирования молочной продуктивности австрийских коров швицкой породы в экологической зоне происхождения
И.С. Пищан [email protected]
Днепропетровский государственный аграрно-економический университет МОН Украины ул. Ворошилова, 25, г. Днепропетровск, 49600, Украина
Изложены материалы исследований формирования уровня молочной продуктивности австрийских швицких коров разных поколений в зависимости от генотипических и паратипических факторов по месту их экологического происхождения, учет которых в процессе подбора и отбора будет способствоватъ высокоэффективной селекции.
Citation:
Pishchan, I. (2016). Genotypic and paratypic factors formation of milk productivity of austrian schwyz breed cows in environmental area of origin.
Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 187-194.
Установлено, что при эксплуатации животных в зоне экологического происхождения уровень молочной продуктивности дочерей колеблется в пределах 5000-12000 кг за лактацию, тогда как у их матерей максимальный показатель не превышает 12800 кг, в тоже время у матери отца он превышает 20000 кг. При этом, качественный состав молока разных поколений соответствует среднему значению консолидированной швицкой породы. Массовая часть жира и белка в молоке дочерей находится на уровне соответственно 4,13 и 3,57%. Наивысшей жирномолочностью отличаются матери отца, поскольку массовая часть жира составляет в среднем 4,37%. Динамика реализации молочной продуктивности дочерей и их матерей на продолжении хозяйственного использования похожая. Если в первую лактацию общий удой этих коров составляет соответственно 6686,9 и 6261,8 кг молока, то во вторую он возрастает до 7532,2 и 7748,7 кг. В дальнейшем идет незначительный рост продуктивности и после четвертой лактации у дочерей и их матерей удой практически равный и составляет соответственно 8138,3 и 81356 кг молока. Реализация генетического потенциала матери отца проходит на более высоком уровне, что соответствует требованиям к этой категории родителей. В первую лактацию от этих коров получают 9276,3 кг молока, а во вторую - 11599,6 кг. Наивысший уровень продуктивности отмечается в третью лактацию, где удой составляет в среднем 11667,5 кг. После четвертой лактации удои несколько снижаются, но не опускаются ниже показателя 11139,3 кг. Доказано, что реализация продуктивного потенциала дочерей от высокопродуктивных родителей близка к показателям не матери отца, а собственно матери. Если продуктивность дочерей в среднем за весь период эксплуатации ниже генетически обусловленного удоя их матерей всего на 87 кг 4% молока, то показателя матери отца - на 3762 кг либо 48,5% (Р < 0,001).
Ключевые слова: швицкая порода коров, австрийськая селекция, генотип, молочная продуктивтсть, лактация, жир и белок молока
Genotypic and paratypic factors formation of milk productivity of austrian schwyz breed cows in environmental area of origin
I. Pishchan [email protected]
Dnepropetrovsk State Agrarian and Economic University Ministry of Education and Science of Ukraine Voroshilov Str., 25, Dnipropetrovsk, 49600, Ukraine
The article set out the materials of researches about the formation of the level of milk production of Austrian cows of Schwyz breed of different generations, depending on the genotype and paratypic factors at their area of ecological origin, considering of which will promote high selection.
It was established that in the operation of animals in the area of environmental origin the level of lactic productivity of daughters varies between 5000 - 12000 kg per lactation, whereas their mothers do not exceed maximum index 12,800 kg, at the same time in the mother of father it exceeds 20000 kg. Thus, the qualitative composition of milk from different generations corresponds to the average consolidated of Schwyz breed. The mass part of the fat and protein in the milk of daughters is at the level 4,13 and 3.57%. The highest content of milk fat in mother offather, the mass offat in the milk is an average of 4.37%.
The dynamics of the implementation of milk production of daughters and their mothers on the continuation of the economic use is similar. In the first lactation the total milk yield of cows amounts respectively 6686.9 and 6261.8 kg of milk, in the second lactation, the level rises to 7532.2, and 7748.7 kg. In the future, there is a slight increase in the productivity and after the fourth lactation daughters and their mother's milk yield is almost identical and is respectively 8138.3 and 81356 kg of milk.
The implementation of the genetic potential of the father's mother passes on a higher level, that meet the requirements for this category ofparent. In the first lactation from this cows was obtained 9276.3 kg of milk, and the second - 11599.6 kg. The highest level of productivity was observed in the third lactation where milk yield was an average of 11667.5 kg. After the fourth lactation milk yield decreased slightly, but did not fall below the figure 11139.3 kg.
It is proved that the realization of the productive potential of the daughters ofparents of highly close to that of a mother. If the productivity of the daughters of the average for the entire period of exploitation below the milk yield of their mothers only 87 kg, 4% milk, the index mother offather- to 3762 kg, or 48.5% (P < 0.001).
Key words: Schwyz breed cows, Austrian selection, genotype, milk production, lactation, fat and protein ofmilk/
Вступ
Сучасний розвиток молочного скотарства характеризуемся штенсифшащею селекцшних процеав, спрямованих на щдвищення економши промислового комплексу з виробництва молока за рахунок розве-дення високопродуктивних порвд та !х вдосконалення, впровадження енергоощадних технологш та оптималь-них програм ввдбору й щдбору. Сьогодш на ринку достатня пропозищя тварин високомолочних порвд, серед яких голштинська худоба мае прюритетний характер. Тим не менше, знаходять широке застосування комбшоваш породи, таю як швщька худоба, яка характеризуемся задовшьною молочною продуктивтстю та високою яшстю молока. Хоча, iмпортованi тварини не
завжди проявляють свш генетичний потенщал молоч-носп, оскшьки еколопчна зона походження рiзко ввдрь зняеться ввд «нового» мюця утримання.
Науковими дослвдженнями обгрунтована дощль-шсть мониторингу селекцшно! шформаци, виявлення i використання характерних для тварин закономiрнос-тей розвитку основних ознак продуктивносп залежно ввд впливу генотипових та паратипових факторiв у селекцшному процеа (Khmelnychyi et al., 2014). Ось тому, важливим залишаеться питання вивчення реаль зацп продуктивного потенщалу швщькими тваринами за мюцем еколопчного походження.
Рiвень молочно! продуктивносп корiв i склад молока залежать ввд багатьох факторiв: породи; племш-но! щнносп та iндивiдуальниx особливостей тварин,
!х в^ та фiзiологiчного стану; годiвлi й утримання; пори року та ш. (Basovskiy and Kuznetsov, 1977). Селекцiйнi ознаки молочно! худоби, до яких належать надш, масова частка жиру та бшка у молоцi, жива маса та екстер'ер, зумовлюються генотиповою та паратиповою мшливютю популяцiй. Тобто, проду-ктивнiсть будь-яко! тварини залежить, з одного боку, ввд Г! генотипу, а з шшого - вщ оптимального або, навпаки, агресивного середовища експлуатацi! (Basovskiy et al., 1994).
Науковими дослщженнями доведено, що форму-вання продуктивного потенцiалу молочних порвд вiдбуваеться за рахунок селекцi! чотирьох категорiй племiнниx тварин, вклад яких в генетичне полш-шення популяци неоднаковий: батько бугая - близько 40% i мати бугая - 35-40%; батько дочки - 15-20% i мати дочки - 5-10% (Basovskyi et al., 1992). При цьо-му, важливого значення набувають i iншi фактори. Так, скорочення продуктивного довголитя корiв негативно впливае на загальний ефект селекцiйноí роботи, оскшьки гальмуються темпи вiдтворення стада та штенсившсть обороту в цшому (Shkurko, 2009). Натомiсть довголiття тварин молочних порщ певною мiрою обумовлене !х генотипом, що дае мож-ливiсть при розведеннi здiйснювати селекцш на збь льшення тривалостi господарського використання (Rudyk and Ponomarenko, 2005).
Вчеш роблять висновок, що за промислово! техно-логií виробництва молока рiвень продуктивностi лак-туючих корiв залежить вiд велико! кiлькостi факторiв, якi у загальнiй формi зводяться до генотипових та паратипових (Basovskiy. 1997). Як вiдмiчае Ю.П. По-лупан (2007) фенотип тварини е лише нормою реакци генотипу на конкретш паратиповi умови вирощування та утримання. Ось тому реалiзацiя генетичного поте-нцiалу молочно! продуктивностi корiв реалiзуеться залежно ввд умов годiвлi та вiдпочинку, а також орга-нiзацi! вiдтворення (Naboka, 1982). То ж навиъ добре консолвдована порода корiв перебувае у безперервнiй мшливосп, зберiгае загальнi риси властивостей селе-кцiйно-генетичниx та господарських ознак, яш сфор-мувались у певних еколопчних умовах середовища i удосконалюючись ввдповвдно до вимог певно! технологи виробництва (Zubets et al., 2001).
Ввдомо, що молочна корова характеризуеться ви-сокою продуктивнiстю, добрим здоров'ям, мщною конституцш, хорошою пристосованiстю до промислово! технологи експлуатаци та стшко передае сво! якостi нащадкам. Характеристику тварин за похо-дженням вважають попередньою генотиповою. Така ощнка визначае ймовiрну спадковiсть тварин i !! мож-на проводити навть до народження на пiдставi завод-ських книг, сввдоцтв та племшних карток.
За мету дослвджень було провести ощнку австрш-ських швщьких корiв-батькiв та !х дочок за продук-тивними якостями, як1 реалiзованi за мiсцем екологiч-ного походження.
Матерiал i методи дослiдження
Вивчення продуктивних якостей проводили у швь цьких корiв австрiйського екогенетичного походжен-
ня. На основi даних матерi батька, матерiв та !х дочок провели аналiз рiвня удою упродовж лактацiйного перюду (кг) та як1сного складу молока за масовою часткою жиру й бшка (%), що занесет у племшш сввдоцтва. За вшом тварин у лактащях встановлювали динамiку реалiзацi!' генетичного потенцiалу впродовж експлуатацi!' на фермах та комплексах з виробництва молока в еколопчнш зош Австри.
Для об'ективностi порiвняння продуктивних ознак тварин рiзниx поколiнь фiзичне молоко зводили до единого знаменника, тобто переводили у 4% молоко: М4%-ове = (0,4 х У) + (15 х МЖ); де (1)
М 4%-ове - молоко 4%-ове, кг; У - удш за лактацш, кг; МЖ - молочний жир, кг. Кшьшсть молочного жиру, кг: МЖ = (У хЖМ) /100; де (2)
МЖ - молочний жир, кг; У- удш за лактацш, кг; ЖМ - масова частка жиру в молощ, %. Кшьшсть молочного бшка, кг: МБ = (У х БМ) /100; де (3)
МБ - молочний бшок, кг; У - удш за лактацш, кг; БМ - масова частка бшка в молощ, %. Цифровий матерiал опрацьовували шляхом варiа-цшно! статистики за методиками £.К. Меркурево! (Merkur'eva, 1983) з використанням стандартного пакету прикладних статистичних програм «Microsoft Office Excel».
Результати та ix обговорення
Реалiзацiя генетичного потенщалу молочно! про-дуктивносп корiв буде найбшьш ефективною, якщо адаптацiя до технологи експлуатаци ввдбуваеться у звичних погодно-ктматичних умовах. Тобто, най-бiльш сприйнятливi умови для тварин будуть умови мюця народження. Як показав аналiз продуктивних якостей чистопородних швщьких тварин рiзниx поко-лiнь австрiйського екогенезу (табл. 1) рiвень удо!в за лактацш зростае ввд дочок до матерi батька. Так, молочна продуктившсть дочок була достатньо висо-кою i становила у середньому 7480,1 кг фiзичного або 7624,8 кг 4% молока.
У цей же час, продуктившсть !х матерiв була до-сить близькою, оскiльки удо! за лактацiйний перiод були вищими за показником фiзичного молока лише на 3,21%. Хоча, рiзниця у продуктивносп цих тварин в перерахунку на 4% молоко була суттевою i становила 4,04% за вiрогiдностi на рiвнi Р<0,05.
Невисока рiзниця у молочнiй продуктивностi тварин двох поколшь корiв швщько! породи вiрогiдно пояснюються п1двищеною потребою в ремонтному молодняку за високо! браковки основного стада, а також попитом ринку ще! генетики. Тобто, на тварин-ницьких фермах чи комплексах селекцюнери залиша-ли максимальну кiлькiсть народжених телиць для вирощування i використання на власному п1дприемс-твi чи для реалiзацi!'.
npuMimKu: * - Limitydom, kz: 1. M- 5114-12025; 2. M- 3933-12845; 3. ME - 8842-20365
Тa6mцx 1
npogyKTHBHi gKocri 'iiiCToiiopogimx uopiit iiii'.iiii.Koi nopo.H aBCTpiiici.K'oio eKQiemii'inoio noxo.weiiiiH
noKa3HHK floHKa (fl, n = 206) MaTH (M, n = 206) MaTH 6aTbKa (ME, n = 206)
M±m a M±m a M±m a
•HaKTa^ 2,59±0,098 1,40 3,75±0,148 2,13 3,63±0,10 1,43
ygin 3a noBHy iaKTa-цiro*, Kr: 7480,1 ± 97,64 1401,5 7728,1 ± 97,72 1402,5 11372,2 ± 147,78 2121,1
Te x y 4% M0I0цi 7624,8 ± 106,12 1523,6 7945,7±105,8 1508,2 11995,1 ± 165,78 2379,4
BMicT b M0I0цi, %: xupy 4,13 ± 0,029 0,42 4,19 ± 0,028 0,40 4,37 ± 0,032 0,46
6iiKa 3,57 ± 0,018 0,26 3,36 ± 0,019 0,28 3,55 ± 0,015 0,21
Пpogyкцia 3a iaKTa-
цiro, Kr: rnpy 308,8 ± 4,67 67,1 323,6 ± 4,61 66,1 496,4 ± 7,44 106,9
6iiKa 252,9 ± 3,83 54,9 259,9 ± 3,68 52,8 404,4 ± 5,46 78,4
xnp+6iioK 561,8 ± 8,16 117,1 583,5 ± 7,88 113,2 900,8 ± 12,49 179,3
BigHomeHHa rnpy go 6iiKa 1,23 ± 0,010 0,14 1,25 ± 0,010 0,15 1,23 ± 0,009 0,13
UiiKOM npupogHO, ^o MaTH MaH6yTHix 6yraiB-niigHHKiB Big6upaiHca Han6iibm peTeibHO 3 bhcokhm piBHeM BiacHoi npogyKTHBHocTi. 3a HaBegeHHMH gaHH-mh BHgHO, ^o MOJiOHHa npogyKTHBHicrb MaTepiB 6aTbKa Han6iibm BHCOKa i CTaHOBHTb y cepegHbOMy 11372,2 Kr $i3HHHoro a6o 11995,1 Kr 4% MOiOKa. 3a noKa3HHKaMH $i3HHHoro MOJOKa Ta b nepepaxyHKy Ha 4% (puc. 1) MaTH 6aTbKa nepeBH^ye npogyKTHBHicrb MaTepiB g0H0K BignoBigHO Ha 32 i 33,8% 3a bhcoko BiporigHoi pi3HH^ Ha piBHi P < 0,001. y ^h ®e Hac, piBeHb ygoro g0H0K 3a noBHy laKTa^ro nocrynaBca 3a $i3HHHoro npogy^iero noKa3HHKy MaTepi 6aTbKa Ha 34,2% (P < 0,001) a6o Ha 36,4% (P < 0,001) y nepepaxyHKy Ha 4% mojoko.
7945,7
ml m2
PHC.1. PiBeHt npogyKTHBHOCTi y 4% MO.O^ MaTepi Oaihua Ta MaTepiB gonoK aBC'ipiiichKiix uopii mBiuhuoY iiopo.ui
npuMimKu: 1. Pad 1 - MonouHicmb MamepiB; 2. Pad 2 - uoroh-nicmb MamepiB 6ambKa
Heo6xigHO BigMiTHTH, ^o cepegHi 3HaHeHHa npogyK-THBHocTi mвiцbкнx KopiB He b noBHin Mipi Bigo6pa®a-roTb noTeH^ai go cuHTe3y Ta ceKpe^i' MOiOKa. TaK, piBeHb moiohhoI' npogyKTHBHocri g0H0K KOiHBaBca Big 5000 Kr go 6ijbme 12000 Kr MOiOKa 3a laKTa^ro. noTe-H^ai npogyKTHBHocTi ix MaTepiB nepeBH^yBaB 12800 Kr, a MaTepi 6aTbKa - 6iJbme 20000 Kr MoJoKa 3a JaKTa-^ro.
npoTe, xapaKTepu3yroHHcb HeogHaKOBHMH noKa3HH-KaMH MOJOHHOi npogyKTHBHocTi pi3Hi n0K0iiHHa TBapuH Manu npaKTHHHO ogHaKOBi noKa3HHKH aKicHoro cKiagy MonoKa, ^o BKa3yBano Ha oco6iHBicrb KOHcoiigoBaHoi nopogu. TaK, y g0H0K cepegmn noKa3HHK MacoBol' Hacr-KH ®upy b Moio^ cTaHOBHB 4,13%, Togi aK y i'x MaTepiB ^h noKa3HHK He nepeBH^yBaB 4,19%.
CyrreBO bh^hm 3HaHeHHaM ®HpH0M0i0HH0cTi Bigpi-3Hanuca MaTepi 6aTbKa, ^o BignoBigaio HopMi ceneKqii 3a BucoKoro npogyKTHBHicTro, Big aKux 3aiHmaiH Ha nieM'a 6yraiB. TaK, MacoBa HacTKa ®upy b mojo^ цнx TBapuH craHOBHia y cepegHbOMy 4,37%, ^o nepeBH^y-BaJo noKa3HHK goHoK B a6coJroTHoMy o6HHcJeHHi Ha 0,24% (P < 0,001). ^upHOMOJOHHicTb MaTepi 6aTbKa cyrreBO nepeBH^yBana noKa3HHK i MaTepiB goHOK. Ua nepeBara cKJagaJa y a6coJroTHoMy o6HHcJeHHi 0,18% (P < 0,001).
y ^h ®e Hac, 6iiK0B0M0i0HHicTb Bcix TBapuH Te® BignoBigana cepegHbOMy 3HaHeHHro no mB^bKin nopogi i He Maia npaMoi 3aie®Hocri Big piBHa npogyKTHBHocTi. TaK, y goHOK Ta MeTpiB 6arbKa MacoBa HacTKa ®upy b moio^ 3Haxogunaca npaKTHHHO Ha ogHOMy piBHi i cra-HOBHja BignoBigHO 3,57 i 3,55%. HaTOMicTb moioko MaTepiB g0H0K xapaKTeproyBaioca ge^o hh®hhm noKa-3HHKOM 6ijK0B0M0n0HH0cTi. TyT cepegHe 3HaHeHHa MacoBoi HacTKH 6iiKa b mojo^ He nepeBH^yBaio noKa-3HHKa 3,36%, ^o nocrynaioca 3HaHeHHro ix g0H0K Ta MaTepi 6aTbKa B a6conroTHoMy o6HHcneHHi BignoBigHo Ha 0,21 i 0,19% (P < 0,001).
XapaKTepu3yroHHcb 6iH3bKHMH noKa3HHKaMH aKic-Horo cKjagy MOiOKa, aie pi3HHM piBHeM moiohhoI' npogyKTHBHocTi Bci mвiцbкi TBapHHH Manu pi3Hi noKa3HHKH npogyKqii 3a naKTaqiro aK M0i0HH0r0 ®upy, TaK i 6iiKa. TaK, goHKH Ta ix MaTepi Manu Manxe ogHaKOBHH noKa3-hhk npogy^ii MonoHHoro ®upy Ta 6ijKa, aKi craHOBHiu y cepegHbOMy BignoBigHO 308,8 i 323,6 Ta 252,9 i 259,9 Kr. CyrreBO bh^hmh noKa3HHKaMH aKicHoi npogy-Kaii xapaKTepH3yBajuca MaTepi 6aTbKa. TaK, npogy^ia MOJiOHHoro ®upy y hhx cTaHOBHjia y cepegHbOMy 496,4 Kr, ^o nepeBH^yBaio noKa3HHK MaTepiB g0H0K Ha 34,8% (P<0,001), a noKa3HHK g0H0K - Ha 37,8% (P < 0,001).
Матер1 батька мали вищ1 показники продукцй' молочного б1лка за лактацш. Цей показник становив у середньому 404,4 кг, тод1 як у матер1в дочок вш був меншим на 35,7% (Р < 0,001), а показника дочок - на 37,5% (Р < 0,001). У шнцевому рахунку за увесь лак-тацшний перюд матер1 батька продукували 900,8 кг жирово! та б1лково! продукцй', що було у 1,54 рази бшьше показника матер1в дочок та у 1,6 рази бшьше продукцй власне самих дочок (Р < 0,001).
Деяка р1зниця у масовш частщ жиру та бшка молока швщьких кор1в не вказувала на порушення фун-кц1онально1 системи травлення ввд незбалансованих ращошв. Про це сввдчило сшвввдношення жиру до бшка в молощ. Цей показник у дочок та матер1 батька був практично однаковий i становив у середньому 1,23, а матерiв дочок - не перевищував 1,25 одинищ.
Розглядаючи динам^ змiни продуктивних якостей матерi батька з 1х вшзм (табл. 2) необхiдно ввдмь тити, що у першу лактацш реалiзацiя продуктивного потенщалу була значною, осшльки удiй становив у середньому 9276,3 кг фiзичного або 9538,2 кг 4% молока. Проте, яшсний склад молока тварин ввдповь дав середньому значенню цieï консолiдованоï породи i становив за масовою часткою жиру на рiвнi 4,13 %, а бiлка - 3,47%. Суттево вищою продуктивнiстю харак-теризувалися матерi батька у другу лактацш. У цей перюд удш цих тварин становив у середньому 11599,6 кг фiзичного молока або 12251,1 кг 4%. Щ значення перевищували показник першоï лактацiï вiдповiдно на 20,0 (Р < 0,001) i 22,1% (Р < 0,01).
Таблиця 2
Динамика продуктивних якостей кчцлв швщько! породи матерi батька австрiйсько'l' селекцi'l'
Лактащя, поптв'я Молочна продуктившсть за лактацш Масова частка в моло-цi, % Продукц1я за лактацгю, кг
кг те ж у 4% молощ жиру бшка молочного жиру молочного бшка
Перша, n=3 9276,3 ± 587,33 9538,2 ± 1240,22 4,13 ± 0,433 3,47 ± 0,067 388,5 ± 67,02 322,4 ± 26,94
Друга, n=43 11599,6 ± 259,64 12251,1 ± 351,21 4,36 ± 0,085 3,65 ± 0,028 507,4 ± 17,28 423,8 ± 10,68
Третя, n=64 11667,5 ± 299,60 12410,6 ± 311,93 4,44 ± 0,048 3,55 ± 0,027 516,2 ± 13,25 413,0 ± 10,13
Четверта, n=46 11143,2 ± 285,62 11856,6 ± 348,44 4,41 ± 0,054 3,51 ± 0,025 493,3 ± 15,99 391,9 ± 10,85
П'ята i старше, n=50 11139,3 ± 314,04 11517,9 ± 313,45 4,25 ± 0,071 3,53 ± 0,034 470,8 ± 13,41 393,1 ± 11,76
Яшсний склад молока у корiв швщько! породи друго! лактаци вiдповiдав умовам годiвлi та генетич-ному потенщалу i складав за масовою часткою жиру на рiвнi 4,36%, а бшка - 3,65%. У порiвняннi з показ-никами молока першо! лактаци цi значення суттево зросли. Так, за масовою часткою жиру молоко тварин друго! лактаци перевищувало показник першо! лакта-цi! в абсолютному обчисленш на 0,23%. У другу лактацш пвдвищилася i бiлковомолочнiсть у порiвняннi з першою лактацiею, яка в абсолютному обчисленш становила 0,18% (Р < 0,05).
Пвдвищений рiвень молочно! продуктивностi швь цько! худоби матерiв батька у другу лактацш, з одного боку, та покращення показнишв яшсного складу молока, з iншого, призвели до суттевого збiльшення як продукцй молочного жиру, так i бiлково! продук-цi!. За другий лактацшний перiод було продуковано цими тваринами 507,4 кг молочного жиру, що перевищувало показник першо! лактаци на 23,4%. У цей же час, у другу лактацш було отримано 423,8 кг молочного бшка, що було бшьше значення першо! лактаци на 23,9% (Р < 0,001).
Отже, як юльшсть молока, так i його яшсть у ма-терiв батька у другу лактацш порiвняно з першим продуктивним перюдом суттево вищг
Найвищим рiвнем молочно! продуктивносп характеризуются матерi батька у третю лактацш Так, у цей час ввд корiв було отримано 11667,5 кг фiзичного або 12410,6 кг 4% молока. Якщо у порiвняннi з другою лактацiею це збшьшення було незначне, то ввдно-сно першо! воно було суттевим i становило ввдповвд-но 20,5% (Р < 0,001) i 23,1% (Р < 0,05).
Характеризуючись добрим яшсним складом молока у третю лактацш було отримано ввд матерiв батька
достатньо продукцй як жиру, так i бiлка. Так, упро-довж третьоï лактацiï ввд цих тварин було отримано 516,2 кг молочного жиру, а молочного бшка -413,0 кг. Ця продукщя була бшьшою показника першо!' лактаци ввдповвдно на 24,7 i 21,9% (Р < 0,01).
Пюля третьоï лактаци продуктившсть матерi батька мала тенденцш до поступового зменшення, хоча i трималась на досить високому рiвнi та перевищувала значення у 11100 кг фiзичного або 11500 кг 4% молока. При цьому, яшсть молока у цей перюд була достатньо задовшьною, осшльки масова частка жиру не опускалася нижче 4,25%, а бшка - 3,51%.
Отже, рiвень продуктивносп матерi батька достатньо високий i мае тенденцш зростання ввд першоï, де удш за лактацш не перевищуе 9538,2 кг 4% молока, до третьоï лактаци, де набувае свого максимального значення на рiвнi 11667,5 кг фiзичного або 12410,6 кг 4% молока, та поступово знижуеться у подальшому з вжом тварин, хоча i не опускаеться нижче показника 11139,3 кг фiзичного або 11517,9 кг 4% молока тварин на п'ятш та старших лактащях.
Суттево на нижчому рiвнi, але з позитивною ди-намжою зростання рiвня продуктивносп з вiком ха-рактеризувалися матерi дочок (табл. 3). Так, у першу лактацш ввд цих корiв було отримано 6261,8 кг фiзи-чного або 6469,6 кг 4% молока. Натомють у другу лактацш ]х продуктившсть зросла ввдповвдно на 19,2 i 19,6 % (Р<0,01) i становили у середньому ввдповвдно 7748,7 i 8047,3 кг. На третьому лактацшному перiодi молочна продуктившсть матерiв практично ввдповь дала рiвню другоï лактаци, тодi як на четвертш суттево зросла i мала найвище значення. Так, у цей перюд ввд тварин було отримано 8205,1 кг фiзичного або
8335,6 Kr 4% MOiOKa, ^o 6iibme noKa3HHKa nepmoi laKTa^i BignoBigHO Ha 23,7 i 22,4% (P<0,001).
Ha n'aTin Ta crapmux laKTa^ax piBeHb npogyKTHB-HocTi MaTepiB xoHa i 3anHmaBca gocTaTHbo BHcoKHM, Ta Bce x MaB TeHgeH^ro go 3HHxeHHa i cTaHOBHB y cepegHbOMy 8135,6 Kr $i3HHHoro a6o 8383,1 Kr 4% MOiOKa. npu цb0мy, aKicHHH cKiag MOiOKa цнx TBapuH y Bci nepiogu laKTa^i, to6to 3 BiKOM, 3aiumaBca 3agoBiib-hhm, 3a aKoro MacoBa HacTKa xupy cTaHOBHia y cepeg-
^HMaMiua npo.yKTHBMHx HKocreft
HbOMy 4,11 - 4,25%, a 6iiKa - 3,28 - 3,41%. HanBH^oro npogy^iero MOIOHHOrO xupy Ta 6iiKa xapaKTeproyBa-iuca TBapHHH Ha HeTBeprin laKTa^i, no 3aBepmeHHro aKoi 6yio OTpHMaHO BignoBigHO 336,9 i 279,3 Kr ^ei npogy^ii.
OTxe, npogyKTHBHicTb MaTepiB g0H0K xapaKTeproy-eTbca cepegHboro BeiHHHHoro gia mB^bKoi nopogu i cTaHOBHTb 6469,6-8383,1 Kr 4% MOiOKa, 3 MacoBoro HacTKoro xupy Ha piBHi 4,25%, a 6iiKa - 3,41%.
Тa6mцx 3
•aKT^ia, noroiiB'a MoioHHa npogyKTHBHicTb 3a iaK-тaцiro MacoBa HacTKa b M0I0цi, % npogy^ia 3a Iaктaцiro, Kr
Kr Te x y 4% MOIO^ xupy 6iiKa MOJOHHOrO xupy MOJOHHOrO 6iiKa
nepma, n=32 6261,8 ± 252,62 6469,6 ± 269,19 4,21 ± 0,050 3,34 ± 0,037 264,3 ± 11,40 209,9 ± 9,03
flpyra, n=36 7748,7 ± 184,05 8047,3 ± 217,78 4,25 ± 0,068 3,41 ± 0,039 329,8 ± 10,09 264,1 ± 6,80
Tpera, n=36 7786,5 ± 203,24 7964,6 ± 205,83 4,16 ± 0,063 3,28 ± 0,029 323,3 ± 8,87 255,0 ± 6,70
HeTBepTa, n=36 8205,1 ± 171,69 8335,6 ± 188,61 4,11 ± 0,062 3,39 ± 0,033 336,9 ± 8,58 279,3 ± 7,45
n'aTa i crapme, n=66 8135,6 ± 167,23 8383,1 ± 185,90 4,20 ± 0,057 3,36 ± 0,048 341,9 ± 8,42 273,9 ± 6,78
npoBegeHHH aHaii3 npogyKTHBHocTi MaTepi 6aTbKa Ta ygoro MaTepiB BKa3ye Ha bhcokhh reHeTHHHHH noTeH-^ai ix g0H0K, xoHa reHOTHn - цe HopMa peaK^i opraHi-3My Ha yMOBH e^n^aTa^'. To6to, gia 3a6e3neHeHHa n0BH0TH pea^a^i 3aKiageHHx npogyKTHBHHx 03HaK TBapHHaM Heo6xigHO ctbophth HaiexHi yMOBH rogiBii, BignoHHHKy Ta BigTBopeHHa. npu ^OMy, KopoBH noBHH-Hi MaTH m^hhö iMyHiTeT Ta 6yTH 3gopoBHMH. ^k noKa-3ye aHaii3 pea^a^i npogyKTHBHHx aKocTen g0H0K (ra6i. 4), to y nepmy laKTa^ro ix MOiOHHicTb 6yia He3HaHHoro i He nepeBH^yBaia noKa3HHKa 6686,9 Kr $i3HHHoro a6o 6754,0 Kr 4% MOiOKa. He3HaHHa piзннцa Mi® gBOMa noKa3HHKaMH ygoro BKa3yBaia Ha Te, ^o goHKH-nepBicTKH xapaKTepH3yBanHca BigHocHo HH3bKHM n0Ka3HHK0M xupHOMOiOHHocTi, aKHH cTaHOBHB y cepegHbOMy 4,07%. npu цb0мy, MacoBa HacTKa 6iiKa b moio-^ Te® 6yia HH3bKoro i He nepeBH^yBaia 3,33%.
He gHBiaHucb Ha Te, ^o ynpogoBx nepmoro npogy-KTHBHoro nepiogy TBapHHH Bxe aganryBaiHca go yMOB e^n^aTa^', nogaibma pea^a^a reHeTHHHoro noTeH-^aiy nmia HH3bKHMH TeMnaMH. TaK, y gpyry Iaктaцiro picT moiohhoI' npogyKTHBHocTi y nopiBHaHHi 3 nepmoro
cTaHOBHB 11,2% 3a n0Ka3HHK0M $i3HHHoro MOiOKa a6o Ha 11,7 % 3a 4%-obhm. XoHa, picT ygoro 6yB BHc0K0Bi-porigHHM, ocKiibKH piзннцa 6yia Ha piBHi P < 0,001.
y TpeTro ja^^iro 36iibmeHHa ygoro цнx TBapuH no BigHomeHHro go noKa3HHKa gpyroi laKTa^i 3a $i3HHHHM Ta nepepaxoBaHHM y 4% MonoKo 6yno MiHiManbHe i cTaHOBHio BignoBigHO 2,91 i 3,23%. HaTOMicTb picT ygoro y HeTBepTy laKTa^ro cnocTepiraBca BHKiroHHO 3a nOKa3HHKOM 4% MOiOKa Ta 6yB Te® HH3bKHM i cTaHOBHB
2,14%.
OTxe, gpyra, TpeTa Ta HeTBepTa laKTa^i g0H0K xa-paKTepH3yroTbca cTa6inbHicTro ygoro 3 HeBenHHKHM 36inbmeHHaM.
HanBH^oro noKa3HHKa npogyKTHBHocTi goHKH npo-aBiaiu y n'aTy Ta cTapmux laKTa^ax, koih ygin 3Haxo-gHBca Ha piBHi 8138,8 Kr $i3HHHoro a6o 8354,7 4%-OBoro MOiOKa. y nopiBHaHHi 3 HeTBepToro laKTa^ero picT moiohhoI' npogyKTHBHocTi cTaHOBHB 3a ^3hhhhm MOiOKOM 4,12%, a 3a n0Ka3HHK0M 4% npogy^ii -3,04%. HaTOMicTb y nopiBHaHHi 3 noKa3HHKaMH nepmoi' laKTa^i 3pocraHHa npogyKTHBHocTi craHOBHio BignoBi-gHo17,8 i 19,2% (P < 0,001).
Тa6ßuцa 4
JjiiiaMiua npo.yKTHBMHx HKocTeft iiii'.iiM.Mix jqmqk' ai'.cipiiici.KoT peiipogyKiiiT
Haктaцia, noroiiB'a MoioHHa npogyKTHBHicTb 3a iaK-тaцiro MacoBa HacTKa b M0I0цi, % npogymia 3a Iaктaцiro, Kr
Kr Te x y 4%-OBOMy M0I0Цi xupy 6iiKa MOIOHHOrO xupy MOIOHHOrO 6iiKa
nepma, n=47 6686,9 ± 146,06 6754,0 ± 158,75 4,07 ± 0,072 3,33 ± 0,035 271,9 ± 7,31 223,5 ± 6,12
flpyra, n=66 7532,2 ± 176,71 7649,9 ± 185,75 4,11 ± 0,053 3,42 ± 0,032 309,1 ± 8,12 259,2 ± 7,31
Tpera, n=49 7758,0 ± 189,29 7905,6 ± 205,42 4,12 ± 0,048 3,36 ± 0,037 320,2 ± 8,98 261,3 ± 7,50
HeTBepTa, n=26 7802,6 ± 323,07 8101,0 ± 367,44 4,25 ± 0,087 3,34 ± 0,059 332,0 ± 16,34 259,7 ± 10,73
n'aTa i cTapme, n=18 8138,3 ± 293,75 8354,7 ± 318,34 4,18 ± 0,069 3,37 ± 0,069 339,9 ± 13,86 274,7 ± 12,12
aKocTi MOiOKa, orpuMaHoro Big g0H0K, to bo-ho noBHoro Miporo 6yio xapaKTepHHM gia mвiцbкoi nopogu. npu HOMy, aK MacoBa HacTKa xupy, TaK i 6iiKa BnpogoBx npogyKTHBHoro BHKopHcraHHa TBapuH koih-Baiuca b He3HaHHHx Mexax i cTaHOBHiu y cepegHbOMy BignoBigHO 4,07 - 4,25% i 3,33 - 3,42%.
npoTe, piBeHb moiohhoI' npogyKTHBHocTi Ta ii gHHa-MiKa y g0H0K 3 BiKOM cyrreBO nocTynaeTbca noKa3HHKy MaTepiB 6aTbKa (puc. 2). Ua pi3HHua y npogyKTHBHocTi BKa3ye Ha ^lecnpaMOBaHicrb ceieK^HHoi po6oTH, Big-n0BigH0 go BHMor ^opMyBaHHa MaTOHHoro Ta bhpo6hh-Horo cTaga.
25DOO
-r
2"
& 20000
rc
ГО
га 15000
re
О
^ lOOOO
g
о CD 5QOO
9
ES
О
>
8357,7
2 3
Bin wopis у лактацях
« Ряд1 • Ряд2
Рис. 2. Димамша р1впя удою з вжом швщьких MaTepiB батька та дочок
Примтки: 1. Ряд 1 - продуктившсть дочок; 2. Ряд 2 - продуктившсть Mamepi батька.
Вона вказуе також на потенщал продуктивносп швщько! породи кор1в. Так, середнш р1вень молочно! продуктившсть первюток у перерахунку на 4% молоко може коливатися ввд 6754 до 9538,2 кг, у другу лактацш - ввд 7649,9 до 12251,1 кг, а у третю - ввд
7905.6 до 12410,6 кг. На п'ятш та старших лактащях р1вень удо!в швщьких кор1в може становити ввд
8357.7 до 11517,9 кг 4% молока.
Проведений анал1з динам1ки реал1заци продуктивного потенщалу дочок (рис. 3) ввд високопродуктив-
них батьшв близький до показника не матер1 батька, а власне матера
Ось тому, реал1зована продуктившсть дочок в середньому за увесь перюд експлуатаци близько 7753 кг 4% молока нижче генетично обумовленого удою ма-тер1 лише на 87 кг. Тобто, р1зниця у продуктивносп цих тварин практично ввдсутня. Натомють молочна продуктившсть матер1 батька на р1вш 11515 кг 4%-ового молока вище показника дочок у середньому на 3762 кг, що становить 32,7% (Р < 0,001).
Рис. 3. Димамжа продуктивносп упродовж п'яти лактацш мaтерiв батька, мaтерiв та 'ix дочок австршськоТ репродукци
Примтки: 1. Ряд 1 - мamepi батька; 2. Ряд 2 - мamepi дочок; 3. Ряд 3 - дочки.
Таким чином, реал1защя генетичного потенщалу молочно! продуктивносп у дочок ввдбуваеться за показниками !х матер1в.
Висмовки
1. У чистопородних кор1в швщько! породи р1зних поколшь та лактацш австршського екогенезу р1вень удо!в досить р1зний. У дочок цей показник коливаеть-
ся ввд 5000 кг до бшьше 12000 кг молока за лактацш. Потенщал продуктивносп матер1в перевищуе 12800 кг, а матер1в батька - бшьше 20000 кг молока за лактацш.
2. Найбшьш ретельний ввдб1р у селекци австрш-сько! швщько! худоби проходять саме матер1 майбут-шх буга!в-плвдник1в, яш мають високий р1вень молочно! продуктивносп, який становить 11372,2 кг ф1зи-чного або 11995,1 кг 4%-ового молока. При цьому, за
noKa3HHKaMH $i3HHHoro MOiOKa Ta b nepepaxyHKy Ha 4%-OBe MaTH 6arbKa nepeBH^ye npogyKTHBHicrb MaTepiB goHOK BignoBigHO Ha 32 i 33,8% 3a BHCOKOBiporigHoi' piзннцi Ha piBHi P < 0,001.
3. ABCipiHCbKi mвiцbкi KopoBH MaroTb 3agoBiibHi noKa3HHKH aKicHoro cKiagy MOiOKa. y goHOK cepegHiH noKa3HHK MacoBoi' HacrKH xHpy b moio^ cra-HOBHTb 4,13%, to y ïx MaTepiB цeH noKa3HHK He nepe-BH^ye 4,19%. HaroMicrb y Marepi 6arbKa xHpHOMOiOH-Hicrb carae piBHa 4,37%, ^o nepeBH^ye 3HaneHHa go-HOK b a6coiMTHOMy o6HHCieHHi Ha 0,24% (P < 0,001), a noKa3HHK MarepiB goHKH BH^e Ha 0,18% (P < 0,001).
4. y goHOK 6iH3bKHH piBeHb npogyKTHBHocTi go no-Ka3HHKa He Marepi 6arbKa, a BiacHe Marepi. Ocb roMy, peaii3OBaHa npogyKTHBHicrb goHOK b cepegHbOMy 3a Becb nepiog eKcniyara^ï 6iH3bKO 7753 Kr 4% MOiOKa HHXHe reHerHHHO o6yMOBieHoro ygoro Marepi iHme Ha 87 Kr 4% MOiOKa. HaroMicrb MOiOHHa npogyKTHBHicrb MarepiB 6arbKa Ha piBHi 11515 Kr 4% MOiOKa BH^e noKa3HHKa goHOK y cepegHbOMy Ha 3762 Kr, ^o craHO-BHTb 32,7% (P < 0,001).
nepcneKmueu nodanbwux docmdwenb. 3MiHa eKOiO-riHHHx yMOB eKcniyara^ï mвiцbкнx KopiB aBcrpiHcbKO-ro eKoreHe3y norpe6ye BHBHeHHa peaii3aqiï ïx reHerHH-Horo noreH^aiy moiohhoï npogyKTHBHocri ra BigrBop-hoï $yHKqiï 3a iHreHcHBHoï eKcniyaraqiï b CrenoBiH 3OHi yKpaïHH.
Biô^iorpa^ÏHHi iIOCII. lanim
Khmelnychyi, L.M., Solohub, A.M., Vechorka, V.V., Havryliuk, O.I. (2014). Vplyv henotopovykh ta para-typovykh chynnykiv na oznaky molochnoi produk-tyvnosti koriv riznykh porid [Impact of genotypic and phenotypic factors for signs of milk production of cows of different breeds]. Bulletin of Sumy National Agrarian University. Series «Animal husbandry», 2/1, 87-91 (in Ukrainian). Basovskiy, N.Z., Kuznetsov, V.M. (1977). Metodicheskie rekomendatsii po razrabotke i optimizatsii programm selektsii v molochnom skotovodstve [Guidelines for the development and optimization of breeding programs in dairy cattle breeding]. L. (in Russian).
Basovskiy, N.Z., Burkat, V.P., Vlasov, V.I., Kovalenko, V.P. (1994). Krupnomasshtabnaya selektsiya v zhivotnovodstve [Large-scale breeding in animal husbandry]. K.: Ukraine (in Russian).
Basovskyi, M.Z., Rudyk, I.A., Burkat, V.P. (1992). Vy-roshchuvannia, otsinka i vykorystannia plidnykiv [Growing, evaluation and use of bulls-sires]. K.: Urozhai (in Russian).
Shkurko, T.P. (2009). Produktyvni yakosti holshtynskoi khudoby v umovakh adaptatsii do navkolyshnoho seredovyshcha [Productive quality of Holstein cattle in the conditions of adaptation to the environment]. Journal of Dnipropetrovsk State Agrarian University, 2, 101-109 (in Ukrainian).
Rudyk, I.A., Ponomarenko, I.V. (2005). Produktyvne vykorystannia koriv ukrainskykh chorno-riaboi ta chervono-riaboi molochnykh porid [Productive use of cows Ukrainian black and white, red and white dairy breeds]. Bulletin Cherkassy Institute, 5, 137-142 (in Ukrainian).
Basovskiy N. Z. (1997). Vzaimodeystvie genotipa so sredoy v populyatsiyakh molochnogo skota [The interaction of genotype with the environment in the population of dairy cattle]. Journal of Agrarian Sciences, 12, 40-44 (in Russian).
Polupan, Iu.P. (2007). Sub'iektyvni aktsenty z deiakykh pytan henetychnykh osnov selektsii ta porodoutvoren-nia [Subjective accents of some questions of the genetic basis of selection and animal breeds formation]. Breeding and Genetics of Animal, 41, 194-208 142 (in Ukrainian).
Naboka, I.P. (1982). Henotyp - umovy - produktyvnist [Genotype - Conditions - Productivity]. Livestock of Ukraine, 3, 26-28 (in Ukrainian).
Zubets, M.V., Burkat, V.P., Yefimenko, M.Ia., Polupan, Iu.P. (2001). Henetyka i selektsiia u skotarstvi [Genetics and breeding of cattle]. Genetics and breeding in Ukraine at the turn of the millennium. K.: Lohos, 4, 181-198 (in Ukrainian).
Merkur'eva, E.K. (1983). Genetika s osnovami biometrii [Genetics with the basics of biometrics]. M.: Kolos (in Russian).
Cmammn nadiûMxa do peda^iï 3.09.2016
