Features of milk productivity of cows of Ukrainian brown dairy breed and the influence of genotypical and paratypical factors on its formation Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy

BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro

Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies

ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online

doi: 10.32718/nvlvet8902 http://nvlvet.com.ua/

UDC 636.2.034

Features of milk productivity of cows of Ukrainian brown dairy breed and the influence of genotypical and paratypical factors on its formation

Y.I. Sklyarenko

Institute of Agriculture of Northern East of NAAS, Sumy district, Sad, Ukraine

Sklyarenko, Y.I. (2018). Features of milk productivity of cows of Ukrainian brown dairy breed and the influence of genotypical and paratypical factors on its formation. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 8-16. doi: 10.32718/nvlvet8902

The indicators of milk productivity of cows of Ukrainian brown dairy breed were studied. The research was carried out on the basis of breeding farms of animal breeding of this breed by assessing the data of primary zootechnical accounting. It is established that the level of milk productivity of cows meets the breed standard and is within 4.5 thousand kg of milk. A significant correlation between the indicators of milk productivity and reproductive capacity was found. Milk productivity is negatively correlated with the main indicators of reproductive ability. The influence of genetic and paratypic factors on the formation of milk productivity was studied. It is established that a conditional bloodedness, linear membership and origin in the father significantly affects the level of milk productivity of cows. The impact of genetic factors increases from conditional crow nest of Swiss breed to descent on the father. Animals with the highest proportion of Swiss breed were significantly dominated by other animals by the milk yield per the first lactation. The highest milk yield in the first lactation were obtained from the animal of Vigate 083352 line and the smallest of Payvan 136140 line. By the greater amount of milk fat and protein, the animals of the Vigate 083352 line also prevailed. Animals from different bulls for the first lactation had milk yield in the range of 27804464 kg of milk, the amount of milk fat and protein, respectively, 103-176 kg and 89-134 kg. A big impact on the economy of milk production having a term of economic use of animals. Therefore, in our view longevity as a symptom of dairy cows is an important selection basis. The significant influence of genotypic factors on the indicators of the duration of use and lifetime productivity of cows was established. The greatest impact of the paratypical factors had the farm, which contains animals. The conditions of keeping and feeding in the farm had a significant impact on the duration of use and lifetime productivity of cows. The presence of significant influence of genotypic and paratypical factors on the milk productivity of animals makes it possible to improve its breeding and technological activities.

Key words: breed, milk productivity, correlation, line, bloodline, genotypic factors, paratypical factors.

Осооливосп молочно1 продуктивное^ KOpiB украшсько1 oypoi М0Л0ЧН01 породи та вплив генотипових i паратипових фактор1в на и формування

Ю.1. Скляренко

Article info

Received 29.08.2018 Received in revised form

25.09.2018 Accepted 26.09.2018

Institute of Agriculture of Northern East of NAAS, Zelena Str., 1, Sad, Sumy district, Sumy region, 42343, Ukraine. Tel.: +38-095-131-09-31 E-mail: [email protected]

1нститут альського господарства Швтчного Сходу НААН, с. Сад, Сумський район, Украгна

Вивчет показники молочног продуктивностi корiв украгнськог бурог молочног породи. До^дження проведет на базi племтних господарств з розведення тварин щег породи шляхом оцтки даних первинного зоотехшчного облжу. Встановлено, що рiвенъ молочног продуктивностi корiв вiдповiдае стандарту породи i знаходиться в межах 4,5 тис. кг молока. Виявлений достовiрний кореля-цшний зв 'язок мiж показниками молочног продуктивностi та вiдтворног здатностi. Молочна продуктивтсть негативно корелюе з основними показниками вiдтворног здатност1 Вивчений вплив генетичних та паратипових факторiв на формування молочног продуктивностi. Встановлено, що умовна кровтсть, лтшна належтсть i походження за батьком вiрогiдно впливае на рiвень молочног продуктивностi корiв. Величина сили впливу генотипових факторiв зростае вiд умовног кровностi за швщькою породою до походження за батьком. Тварини з найбтьшою часткою за швщькою породою достовiрно переважали тших тварин за надоем першог лактацгг. Найвищою молочною продуктивтстю за першу лактацт вiдрiзнялися тварини лтг Вкате 083352, а найменшою - Пейвена 136140. За бтьшою юльюстю молочного жиру та бтка також вiдрiзнялися тварини лтгг В^ате 083352. Тварини вiд

рiзних бугаlв-плiдникiв за першу лактащю мали надш в межах 2780-4464 кг молока, ктьюсть молочного жиру та бтка вiдповiдно 103-176 кг та 89-134 кг. Великий вплив на економщ виробництва молока надае термт господарського використання тварин. Тому на нашу думку довголШтя, як ознака молочних корiв, е важливою селекцшною ознакою. Встановлений достовiрний вплив генотипових факторiв на показники тривалостi використання та довiчно'^ продуктивностi корiв. З паратипових чиннитв, найби льший вплив мало господарство, в якому утримуються тварини. Умови утримання та годiвлi в господарствi суттево впливали на тривал^ть використання та довiчну продуктивтсть корiв. Наявтсть достовiрного впливу генотипових та паратипових факто-рiв на молочну продуктивтсть тварин, дае змогу полтшити п селекцшними та технологiчними заходами.

Ключовi слова: порода, молочна продуктивтсть, корелящя, лiнiя, кровтсть, генотиповi фактори, паратиповi фактори.

Вступ

На сучасному етат економ1чного розвитку молоч-не скотарство, щоб бути конкурентоспроможним i рентабельним, мае грунтуватися на високопродуктив-не поголiв'я тварин. Молочне скотарство було i зали-шаеться одшею з основних галузей сшьського госпо-дарства. Значения галузi визначаеться не тшьки И високою часткою у виробнищга валово! продукци сшьського господарства, в тому чи^ - тваринництва, а й великим сощальним впливом - молочне скотарство дае цiлорiчну зайнятють i стабшьний дохш (Martens and Bange, 2013; Lobodna, 2014).

Висока молочна продуктивтсть корiв визначаеться двома основними факторами: генетичним потенць алом i повноцшною годiвлею. Найважливше завдан-ня розведення i селекцп молочно! худоби полягае в розведеннi б№ш високопродуктивних корiв, тдви-щеннi ефективносп селекцп та штенсифшацп виробництва молока. У зв'язку з цим, полшшення умов, що впливають на виробництва молока, вштворення, охо-рону здоров'я, розведення, годiвлi, до!ння, плени е важливим (Salohub, 2001; Babii, 2008; Khmelnychyi, 2012; De Vries, 2013; Gajdarska, 2015; Tsuruta et al., 2017).

Полiпшення продуктивних якостей тварин укра!н-ських молочних порш здiйснюеться за допомогою поглинального схрещування з плiдниками голштин-сько! та швщько! порш рiзних кра!н свиу. За повшом-леннями багатьох дослшнишв, така односпрямована селекцiя призвела до попршення рiвня вщтворення, продуктивного довголггтя, якостi продукци, загально-го здоров'я тварин тощо. Наразi вiтчизняними науко-вцями ведеться пошук шляхiв виправлення ще! ситу-аци. Зокрема для полшшення низки економiчно важ-ливих селекцшних ознак у тварин, провщними вче-ними-селекцiонерами кра!ни, враховуючи свгговий досвщ, пропонуеться схрещувати голштинську i ство-рених за !! участт вiтчизняних молочних порiд з не-спорiдненими сучасними заводськими породами ев-ропейсько! та швшчноамерикансько! селекцп, що, на !хню думку, дозволить отримати генетичний ефект гетерозису у потсей першого поколiння (VandeHaar et al., 2016; Hutchison et al., 2017; Tsuruta et al., 2017).

Проблема зниження продуктивного довготття молочно! худоби поширена й за кордоном. Так, середня тривалють продуктивного використання корiв у Шме-ччинi становить 2,5-3,0, у захiднiй Канадi - 1,6, у США - 2,63 лактацп, у Нидерландах - 1108 дшв (Gaidarska et al., 2010; Effa et al., 2013; Murray, 2013; Polupan, 2014).

Пошук резервiв пщвищення молочно! продуктив-ностi та продуктивного довголитя тварин е актуаль-

ним питанням для вiтчизняного та зарубiжного молочного тваринництва в зв'язку з скороченням термiнiв !х господарського використання в останнi десятилитя (Gill, 2008; Compton et al., 2016; De Vries, 2017; Milos-tiviy et al., 2017). Особливо! гостроти ця проблема набувае серед стад високопродуктивних корiв, фiзiо-лопчш процеси яких перебувають на меж1 бюлопч-них можливостей, часто межують з патологiчним станом органiзму (Chebel et al., 2016). На думку ряду авторiв (Lucy, 2000; VandeHaar et al., 2016; De Vries, 2017), така ситуащя е негативним наслщком комерць алiзацi! молочно! худоби i односторонньо! селекцi! в напрямку бажаних ознак, що супроводжуеться зни-женням iмунного статусу тварин, плодючосп, скороченням перюду виробничого використання i попр-шенням якостi молока. Продуктивне довголiття корiв е досить складною штегральною ознакою, яка визна-чаеться як генетичними факторами, так i середовищ-ними. Серед перших ютотно впливае лшшна належ-нiсть батьк1в, що свщчать про можливiсть ефективно-го внутршньолшшних розведення за умови чiткого дотримання системи добору, подбору i оцшки тварин за племiнною цiннiстю (Polupan, 2014; VandeHaar et al., 2016; Hutchison et al., 2017). Тому дослщження, що проводяться в аспекп впливу генеалопчних форму-вань на показники молочно! продуктивносп, тривало-сп використання i довiчною продуктивностi молочно! худоби е актуальними i мотивованими.

Ефективне ведення галузi молочного скотарства визначаеться результатившстю яшсного вдосконален-ня наявних масивiв вiтчизняно! молочно! худоби, яке базуеться на принципах: великомасштабно! селекцi!, системного комплексного аналiзу, генетико-популяцiйного монiторингу, моделювання селекцш-них процеав i направлене на пщвищення !х генетич-ного потенцiалу (Bolhova, 2009; Bratushka, 2013; VandeHaar et al., 2016).

Кожна порода характеризуеться властивими !й бь ологiчними, селекцшно-генетичними та господарсь-ко-корисними особливостями, яш формуються в пев-них умовах середовища i обумовленi спадковiстю тварин (Lucy, 2000; Bolhova, 2009; Boiko, 2012; Martens and Bange, 2013; Murray, 2013; Compton et al., 2016).

Бура молочна порода - це результат напружено! пращ науковщв та зоотехнiкiв-селекцiонерiв госпо-дарств останш 35 рошв. Основний масив створений на основi лебединсько! худоби шляхом використання швiцiв у кращих племiнних i товарних господарствах Сумсько! областi. Тварини створено! породи добре пристосоваш до природно-клiматично! зони та умов розведення. Подальша робота з породою спрямована на запровадження у визначених категорiях госпо-

дарств системних елеменпв, як е основою тдвищен-ня господарсько-корисних ознак тварин (Gajdarska, 2015; Hutchison et al., 2017; Tsuruta et al., 2017).

Результатом породних перетворень стала апроба-цiя державною комiсiею в 2005 рощ та затвердження в 2009 рощ укра!нсько! буро! молочно! породи.

Метою дослвджень е вивчення особливостей формування молочно! продуктивносп корiв укра!нсько! буро! молочно! породи. Для досягнення мети необхь дно виршити наступнi завдання: дослiдити рiвень молочно! продуктивностi корiв, взаемозв'язок молочно! продуктивносп корiв та !х вiдтворно! здатностi, вплив генотипових та паротипових факторiв на моло-чну продуктивнiсть, рiвень довiчно! продуктивностi корiв.

Матерiал i методи дослiджень

Дослщження проведенi на базi племiнних госпо-дарств з розведення укра!нсько! буро! молочно! породи (n = 668). До вибiрки залучено шформащю пер-винного зоотехнiчного облiку (Система управлшня молочним скотарством "Орсек") 3 господарств Сум-сько! областi (племшний завод Державного пвдприем-ства "Дослвдне господарство 1нституту сiльського господарства Швшчного Сходу НААН" Сумського району, племшт репродуктори - Бiлопiльська фiлiя Державного тдприемства "Укрлжграви" та Агрофiр-ма "Вiкторiя" Бiлопiльського району).

Показники ввдтворно! здатностi та молочно! про-дуктивносл дослвджували за загальноприйнятими методиками. Розрахунок тривалостi сервiс-перiоду, м1жотельного перiоду, сухостшного перiоду, значения коефiцiента вiдтворно! здатносп та iндексу плодючо-стi проводили за загальноприйнятими методиками в зоотехни (Ladyka, 1999).

Ретроспективний аналiз тривалосп та ефективнос-

Таблиця 1

Рiвень молочно! продуктивностi корiв

Ti довiчного використання KopiB здiйснювали за методикою Ю.П. Полупана (Polupan, 2014). Для ощнки тривалостi та ефективносп довiчного використання по кожнiй дослщжуванш коровi враховували шфор-мащю про дату народження, дату першого отелення, дату вибуття 3i стада. По кожнш лактацп (включно з можливо незак1нченою останньою) враховували !! тривалють, надiй та вихвд молочного жиру та бшка за всю лактацш. На пiдставi вищенаведених показник1в для кожно! тварини вирахували тривалiсть життя, господарського використання i лактування, довiчний надiй, середнiй, довiчний вихiд молочного жиру та бiлка, середнiй надш на один день життя, на один день господарського використання. Коефщент господарського використання (Кгв) обчислювали (для зру-чностi - з вираженням у вiдсотках) за формулою про-понованою М.С. Пелехатим зi спiвавторами (Lobodna, 2014).

Силу впливу ("л2х) рiзних генотипових та паратипових чиннишв на основнi господарськи корисш ознаки вивчали методом однофакторного дисперсш-ного комплексу через спiввiдношення факторiально! дисперсп до загально! за методиками Н.А. Плохинс-кого на персональному комп'ютерi з використанням програмного забезпечення Statistica 6.0.

Результата та Тх обговорення

В результатi проведених дослщжень встановлено, що рiвень молочно! продуктивносп корiв укра!нсько! буро! молочно! породи повнютю ввдповвдав породним вимогам (табл. 1). За надоем першо! лактацп тварини переважали стандарт породи на 14%, за третю лактацш - на 7%. За шлькютю молочного жиру та бiлка ввдповщно за першу - на 18% та 9%, за третю - на 10% та 1%.

Лактацш

Показники продуктивное!!

тривалють лактацп,

_днв_

надгй, кг

кшькють молочного _жиру, кг_

кшькють молочного бшка, кг

I (n = 668)

III (n = 212) Краща (n = 668)

382,0 ± 4,6 358,6 ± 6,3 362,8 ± 5,8

3665 ± 34,1 4497 ± 75,3 4566 ± 69,6

144,4 ± 1,4 177,4 ±3,1 179,1 ±2,9

115,4 ±1,0 139,2 ±2,4 144,1 ±2,4

Тривалють лактацш, як першо! так i третьо!, пере-вищуе стандартну величину - 305 дшв, вiдповiдно, на 77 дшв та 54 дш. За кращу лактацiю середнiй рiвень продуктивносп тварин дещо перевищив 4,5 тис. кг молока. Найвища продуктивнiсть корiв укра!нсько! буро! молочно! породи спостерпалася у тварин п'ято! лактацп - 4658 ± 170 кг.

М1ж надоем та показниками ввдтворно! здатносп встановлений достовiрний кореляцiйний зв'язок (табл. 2). М1ж такими показниками, як тривалють

сервю-перюду, м1жотельного перiоду вш позитивний.

Тобто, зростання надою за лактацш призводило до зростання тривалосп сервю-перюду, а, ввдповщно, i мiжотельного перiоду. Вiдповiдно, коефiцiент ввдт-ворно! здатностi негативно корелював з величиною надою. Коефщент кореляцй' мiж надоем та iндексом плодючосп пiдтверджуе, що зi зростанням величини надою у тварин ввдбуваеться зниження показник1в ввдтворно! здатностi. Тривал1сть сухостiйного перiоду негативно корелював з величиною надою.

Таблиця 2

Зв'язoк м1ж нaдoeм та шказниками вiдтвopнoï здaтнocтi, r ± mr

Лaктaцlя

Пoкaзники вiдтвopнoï здaтнocтi

cepвlc-пeploд

мiжoтeльнии пepioд cyxocтlинии пepioд

КВЗ

гидс^ плoдючocтi

I (n = 365)

II (n = 186)

III (n = 76)

0,306 ± 0,04 0,430 ± 0,05** 0,460 ± 0,09**

0,308 ± 0,05* 0,430 ± 0,06* 0,450 ± 0,09*

-0,04 ± 0,05 -0,19 ±0,07** -0,31 ±0,11**

-0,34 ± 0,04* -0,44 ± 0,06* -0,48 ± 0,09*

-0,33 ± 0,04** -0,35 ± 0,06** -0,31 ±0,10**

Гeнoтипoвi фaктopи дocтoвipнo впливали на piвeнь мoлoчнoï пpoдyктивнocтi кopiв за пepшy та тpeтю лактаци. За кpaщy лaктaцiю дocтoвipнoгo впливу He вcтaнoвлeнo. Лiнiйнa нaлeжнicть дocтoвipнo впливала на пoкaзники мoлoчнoï ^o^raraMc^ за пepшy лак-тaцiю. Пepший 1з гeнeтичниx чинник1в впливу - yмo-вна кpoвнicть пoмicниx за швщьтою пopoдoю кopiв, мae дocтoвipний вплив на piвeнь нaдoю та кшькють жиpy та бiлкa в мoлoцi, щo нeoбxlднo вpaxoвyвaти y ceлeкцiйнoмy пpoцeci пoдaльшoгo пoлiпшeння пopoди

за мoлoчнoю пpoдyктивнicтю. Рiвeнь та дocтoвipнicть cили впливу гeнeтичниx ocoбливocтeй батька кopiв cвlдчить пpo тe, щo в1д пл1дник1в знaчнoю мipoю зaлeжить вeличинa нaдoю ("q2x = 26,6 та 25,6), кшькють мoлoчнoгo ж^у (^2x = 29,5 i 21,6), кшькють мoлoчнoгo бшка ("q2x = 23,7 i 23,7) твapин пiдкoнтpo-льниx cтaд з poзвeдeння yкpaïнcькoï бypoï мoлoчнoï пopoди (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив гeнoтипoвиx фaктopiв на piвeнь мoлoчнoï пpoдyктивнocтi (n = 668)

■ л. Пoкaзники пpoдyктивнocтi

HaдiИ Кшькють мoлoчнoгo жиpy Кшькють мoлoчнoгo б1лка

3 1*** I лактац1я 2,9*** 3,8***

Умoвнa кpoвнicть 8,2** III лактац1я 7,3** 5,9*

4,3 Кpaщa лактац1я 3,7 4,1

2,7** I лактащя 3,8*** 4,5***

Лшшиа нaлeжнicть 1,3 III лактац1я 1,0 2,3

2,3 ^аща лактац1я 2,9 2,0

26,6*** I лактац1я 29,5*** 23,7***

Пoxoджeння за бататам 25,6*** III лактац1я 21,6*** 23,7***

10,8 Кpaщa лактащя 11,3 10,4

Haйвищoю мoлoчнoю ^o^raramc™ за пepшy Кopoви лши Пeйвeнa 136140 дocтoвipнo пocтyпaлиcя

лактац1ю вiдpiзнялиcя твapини лши Biгaтe 083352, а за шлькютю мoлoчнoгo жиpy твapинaм iншиx л1н1й

нaИмeншoю - Пeйвeнa 136140. Пpичoмy, твapини (табл. 4). ocтaнньoï лши дocтoвipнo пocтyпaлиcя вам шшим.

Таблиця 4

Moлoчнa пpoдyктивнicть кopiв piзнoï лiнiйнoï нaлeжнocтi

Л1н1я

Пpoдyктивнicть за I лактащю

Пpoдyктивнicть за III лактащю

кшькють мoлoч- кlлькicть мoлo-

кiлькicть мoлoч- кlлькicть мoлoч-

надш, кг koto жиpy, кг чтого б1лка, кг иадш, кг koto жиpy, кг koto б1лка, кг

3700 ± 61,9 147,7 ± 2,6 116,0 ± 2,0 4307 ± 194,2 170,8 ± 7,8 135,5 ± 6,2

3649 ± 92,6 142,3 ± 3,8 111,8 ± 2,9 4397 ± 186,0 171,6 ± 7,7 136,2 ± 5,9

3617 ± 60,1 142,8 ± 2,5 115,6 ± 1,8 4120 ± 139,0 162,4 ± 5,6 126,7 ± 4,4

2953 ± 200,0 111,3 ± 7,8 86,7 ± 6,2 3925 ± 354,0 155,3 ± 15,5 112,2 ± 9,9

3460 ± 97,0 135,4 ± 3,8 108,7 ± 3,2 4029 ± 253,0 158,2 ± 10,3 127,5 ± 8,2

Buara

083352 (n = 148) Дютинкшна 159523 (n = 124) Елсганта 148551 (n = 270) Пйвсна136140 (n = 32)

Crperaa 143612 (n = 84)_

Бшьш cyттeвий вплив на шказники мoлoчнoï ^o-дyктивнocтi мaлo пoxoджeння за бaтькoм. Tвapини в1д piзниx бугш'в-плщнишв за пepшy лактац1ю мали надш в мeжax 2780-4464 кг мoлoкa, кiлькicть мoлoчнoгo жиpy та бшку вiдпoвlднo 103-176 кг та 89 - 134 кг. За тpeтю лактащю piвeнь нaдoю знaxoдивcя в мeжax 3350-5582 кг, мoлoчнoгo жиpy 133-216 кг, мoлoчнoгo

бшку - 104-169 кг.

Умoвнa кpoвнicть за швiцькoю пopoдoю мала дoc-тoвipний вплив на пoкaзники мoлoчнoï ^o^ra^Mc-т1 за пepшy та тpeтю лaктaцiï. Кpaщий надш за пepшy лактащю мали твapини 1з yмoвнoю кpoвнicтю бiльшe шж 94% за швщьтою пopoдoю (табл. 5).

Таблиця 5

Moлoчнa пpoдyктивнicть кopiв piзнoï yмoвнoï кpoвнocтi за швiцькoю пopoдoю

Умoвнa кpoвнicть,

%

Пpoдyктивнicть за I лактац1ю

Пpoдyктивнicть за III лактац1ю

надш, кг

кшьюсгь мoлoч-hoto Mpy, кг

кiлькicть мoлoч-hoto бшка, кг

надш, кг

кlлькicть мoлoч- кlлькicть мoлoч-hoto жиpy, кг hoto бшка, кг

MeHme 50 (n = 96) 50,1-75 (n = 176) 75,1-87,5 (n = 279) 87,6-94,5 (n = 24) Бшьшс 94,5 (n = 50)

3399 ±80,8 3779 ± 75,2 3601 ±48,8 3757 ±151,2 3977,6 ±132,1

133,9 ± 3,3 148,2 ± 3,0 141,8 ± 2,0 149,6 ± 6,3 157,8 ± 5,3

105,3 ±2,4 119,6 ±2,0 114,1 ± 1,6 118,1 ±5,0 122,8 ± 4,0

4300 ± 158,1 4905 ±152,0 4323 ± 101,4 4825,0 ±316,0 3760,5 ± 247,2

170,8 ± 6,7

192.7 ± 6,1

170.8 ± 4,2

190.1 ± 5,2

145.2 ± 11,9

132,4 ±5,1 149,3±4,7 136,4 ±3,3 153,7 ± 10,8 117,9 ±8,7

Boни дocтoвipнo пepeвaжaли твapин 1з yмoвнoю кpoвнicтю дo 50% та в1д 75 дo 87,5% за швiцькoю пopoдoю. За тpeтьoю лaктaцieю пepeвaгy мали твapи-ни 1з yмoвнoю кpoвнicтю в1д 50 дo 75% та в1д 87,5 дo 93,5%. За кшькютю мoлoчнoгo жиpy та бшка в мoлoцi пepeвaгy мали татож ц твapини. Toбтo, твapини ви-coкoï кpoвнocтi за дaниx yмoв yтpимaння та гoдiвлi пepeвaжaють низькoкpoвниx твapин за нaдoeм за ш-pшy лактащю, aлe пocтyпaютьcя за нaдoeм за тpeтю лактащю.

Baжливим e пpипyщeння, щo пpoдyктивнe дoвгo-литя кopiв вlднocитьcя дo cпaдкoвиx oзнaк i тoмy йoгo тpивaлicть зaлeжить, у пepшy чepгy, в1д гeнeтич-

Таблиця 6

Bплив гeнoтипoвиx фaктopiв на гоказники тpивaлocтi викopиcтaння та дoвiчнoï пpoдyктивнocтi кopiв, n2

ниx чинник1в: пopoди, мeтoдiв пlдбopy, кpoвнocтi за пoлiпшyючoю пopoдoю.

Haми вcтaнoвлeнo, щo гeнoтипoвi чинники дocтo-вipнo впливають на piвeнь пoкaзникiв тpивaлocтi ви-кopиcтaння та дoвiчнoï пpoдyктивнocтi кopiв y^aiH-cькoï бypoï мoлoчнoï пopoди. Haйбiльшy cилy впливу на ^o^ra^He дoвгoлiття кopiв мав фaктop roxo-джeння за бaтькoм. Meншoю cилoю впливу xaparae-pизyютьcя yмoвнa кpoвнicть та лшшна нaлeжнicть. Boни дocтoвipнo впливали на тpивaлicть життя, roc-пoдapcькoгo викopиcтaння та вeличини надою за 1 дeнь життя (табл. 6).

Шказники

Гeнoтипoвi фaктopi

умрвна кpoвнicть л1н1йна нaлeжнicть пoxoджeння за батькрм

Tp^an^'a, дтв

життя 2,7* 3,1*** 26,0***

гocпoдapcькoгo викopиcтaння 2,1* 1,6* 21,0***

Кoeфlцieнт гocпoдapcькoгo викopиcтaння 1,3 0,3 16***

Дoвiчнa пpoдyктивнicть: 1,6* 0,3 17,0***

над1й

жиp 0,8 0,8 5,7*

MoлoчниИ ж^ 0,9 0,7 14,9***

HaдlИ за 1 день: 4,9*** 8,8* 38,6***

життя

гocпoдapcькoгo викopиcтaння 1,0 1,1 14,2***

Рeзyльтaти peтpocпeктивнoгo анал1зу зacвiдчили дocтoвipний вплив yмoвнoï кpoвнocтi шв^ь^И ropo-ди на пoкaзники тpивaлocтi життя, гocпoдapcькoгo викopиcтaння та дoвiчнoï пpoдyктивнocтi кopiв у^а-ïнcькoï бypoï мoлoчнoï пopoди. Haйкpaщими cepeд ycix гpyп твapин за пoкaзникaми тpивaлocтi життя, гocпoдapcькoгo викopиcтaння та кoeфiцieнтy rocro-дapcькoгo викopиcтaння виявилиcя гомюш гeнoтипи: гpyпи твapин з yмoвнoю кpoвнicтю швiцькoï пopoди дo 50%. За гоказниками дoвiчнoгo нaдoю та виxoдy мoлoчнoгo жиpy i надою за oдин дeнь життя вияви-

лиcя твapини з yмoвнoю стад^в^™ швiцькol пopoди в1д 75,1 дo 87,5%.

Умoви yтpимaння в пeвнoмy гocпoдapcтвi мають тaкoж cyттeвий вплив на piвeнь мoлoчнoï ^o^ra:™-Hocri кopiв. Так, на ceзoн ^prnoro oтeлeння, як на фaктop щo визнaчae piвeнь нaдoю за œprny лактащю, пpипaдae 1,4%. Ha кшькють мoлoчнoгo жиpy та б1лку впливу ceзoнy пepшoгo oтeлeння He вcтaнoвлeнo (табл. 7).

Haйвищий над1й мали твapини, як1 oтeлилиcя впe-pшe взимку. Boни дocтoвipнo пepeвaжaли пepвicтoк

x

вecнянoгo та лiтньoгo oтeлeнь на 7% (P < 0,01) (табл. 8).

Жива мaca при пeршoмy oтeлeннi дocтoвiрнo впливала на рiвeнь мoлoчнoï ^o^OT^TOcn за пeршy лактацш. Ha живу мacy, як фaктoр, щo визначав рь вeнь мoлoчнoï прoдyктивнocтi, припадато 8,5-8,7%.

При зрocтaннi живoï маот кoрiв-пeрвicтoк в1д

мeншe н1ж 400 кг дo бiльшe н1ж 550 кг надш за пeршy лактацш зрocтaв на 23%. Причoмy, тварини, яш мали живу мacy гонад 500 кг дocтoвiрнo пeрeвaжaли за надоем кoрiв з мeншoю живoю мacoю. За вмicтoм жиру та бшка в мoлoцi пeрeвaгy мали тварини з жи-вoю машю пoнaд 450 кг (табл. 9).

Таблиця Т

Bra™ паратишвих фaктoрiв на рiвeнь мoлoчнoï прoдyктивнocтi

. , Пoкaзники прoдyктивнocтi

Пaрaтипoвi фaктoри -———-—-:-с—¿-—-:-—-

_ _Шлю_Кшьюсть мoлoчнoгo жиру Кшькють мoлoчнoгo бiлкa

Ceзoн пeршoгo oтeлeння 1,4* I лактацш 1,1 0,9

Жива мaca при пeршoмy oтeлeннi 8 5*** I лактацш 8,7*** 8,7***

16 4*** I лактацш 15 7*** 8,8***

Гocпoдaрcтвo 27 7*** III лактащя 31,8*** 21,1***

2,9* Краща лактацш 4,5** 3,0*

Таблиця 8

Зaлeжнicть мoлoчнoï прoдyктивнocтi в1д ceзoнy пeршoгo oтeлeння

I лaктaцlя

III лaктaцiя

Ceзoн oтeлeння

нaдiй, кг

кiлькicть мoлo-чнoгo жиру, кг

кiлькicть мoлo-чнoгo бlлкa, кг

надш, кг

юльюсть мoлo-чнoгo жиру, кг

кшькють мoлoч-нoгo бlлкa, кг

Becrn (n = 157) Зима (n = 164) Што (n = 229) Оонь (n = 119)

3582 ± 77,2 3840 ± 52,6 3586 ± 52,6 3686 ± 77,8

139,4 ± 3,1 150,0 ± 2,9 143,2 ± 2,2 145,7 ± 3,1

114,1 ±2,2 119,6 ±2,1 113,6 ± 1,2 114,9 ±2,5

4363 ± 154,9 4485 ±191,7 4537±114 4594 ± 146,4

173,2 ± 6,0 177,4 ± 8,0 176,9 ± 4,8 182,4 ± 6,1

137,4 ±4,9 137,1 ± 5,9 141,4 ±3,6 140,7 ± 4,4

Таблиця 9

Зaлeжнicть мoлoчнoï прoдyктивнocтi в1д живoï мacи при пeршoмy oтeлeннi

Градащя живoï маш, кг I лактацш

надш, кг юльюсть мoлoчнoгo жиру, кг кlлькicть мoлoчнoгo б!лка, кг

мсншс 400 (n = 13) ввд 401 ao 450 (n = 62) ввд 451 ao 500 (n = 129) ввд 501 ao 551 (n = 74) бшьшс 550 (n = 27) 3082 ± 141,3 3251 ± 88,6 3580 ± 59,6 3787 ± 85,1 3767 ± 166,3 119.1 ±5,8 127.2 ± 3,6 142,1 ±2,5 150.3 ± 3,6 145,7 ± 7,0 94,7 ± 4,3 101,8 ± 3,0 112,1 ± 2,0 120,0 ± 2,8 117,5 ± 5,4

Умoви утримання та год1вл1 в гocпoдaрcтвi cyттевo впливали на рiвeнь мoлoчнoï прoдyктивнocтi за шр-шу, трeтю та кращу лактацп. Haйкрaщим нaдoем в1д-рiзнялиcя тварини гocпoдaрcтвa TOB АФ "Biктoрiя". Boни дocтoвiрнo пeрeвaжaли кoрiв з ДП БФ "Укрлш-

Таблиця 10

Bплив гocпoдaрcтвa на рiвeнь мoлoчнoï прoдyктивнocтi

трави" та ДП ДГ ICГПC HAAH за вама дocлiджeни-ми лaктaцiями, причoмy за пeршy та трeтю р!зниця була дocтoвiрнoю. За кiлькicтю мoлoчнoгo жиру та бiлкa в мoлoцi cпocтeрiгaлacя пoдiбнa тeндeнцiя (табл. 10).

I лактащя III лaктaцiя

Гocпoдaрcтвo нaдiй, кг кшьюсть мoлoч-нoгo жиру, кг кшьюсть мoлoч-нoгo бiлкa, кг надш, кг кшьюсть мoлo-чнoгo жиру, кг кшькють мoлoч-нoгo бlлкa, кг

ДП БФ "Укрлжтрави" (n = 542) ООО АФ "Blктoрlя" (n = 40) ДП ДГ ICГПC HAAH (n = 86) 3614 ± 35,1 5016 ± 132,3 3343 ± 77,8 143,6 ± 1,5 195,0 ± 5,0 125,4 ± 2,8 115,7 ± 1,1 147,6 ± 4,9 104,3 ± 22,3 4481 ± 74,3 5672 ± 206,0 3479 ± 155,3 176,9 ± 3,0 228,9 ± 7,7 131,9 ± 6,9 142,0 ± 2,4 166,8 ± 7,7 106,7 ± 4,9

Важливим е питання, як впливають умови утри-мання на показники тривалосп використання та довь чно1 продуктивносп кор1в. Саме обрана технолопя утримання тварин, умови год1вл1 суттево впливають на прижиттеву продуктившсть тварин та час, який тварини утримуються в господарства В результат! наших дослщжень встановлено, що показники тривалосп використання та дов1чно! продуктивносп кор1в,

як1 утримувалися в р1зних господарствах суттево вщ-р1зняються. За тривалютю життя та господарського використання тварини, яш утримуються в ДП ДГ 1СГПС НААН достов1рно (P < 0,001) переважають кор1в з господарства БФ ДП "Укрлактрави". Вщпо-вщно, i за коефщентом господарського використання перевага була на !х бощ (P < 0,001) (табл. 11).

Таблиця11

Показники тривалосп використання та довiчноï продуктивносп корiв залежно вiд господарства, M ± m

Показники ДП ДГ 1СГПС НААН БФ ДП «Укрлжтрави»

Враховано готв 119 691

Тривалють, дшв 3015,2 ± 107,8** 1977,1 ± 20,0

життя

господарського використання 1982,4 ± 113,0* 874,9 ± 18,8

Коефщент господарського використання 60,0 ±0,01 41,5 ± 0,5

Довiчна продуктивнiсть: 18670,9 ± 1294,9** 9623 ± 225

надiй, кг

жир, % 3,77 ± 0,04 3,41 ± 0,02

Надш за 1 день, кг: 6,0 ± 0,32** 4,6 ± 0,1

життя

господарського використання 9,2 ± 0,32 11,0 ± 0,1**

За довiчною продуктивнiстю KopiB перевагу також мали тварини, яких утримують у ДП ДГ 1СГПС НААН (на 94%) (P < 0,001). При цьому надш за один день життя був бшыпим на 22% (P < 0,05) у тварин дослщного господарства, а за один день господарського використання - у тварин БФ ДП "Укрлштрави" - на 19% (P < 0,01), що пояснюеться гх вищою молоч-ною продуктивною за лактацш.

Результати наших дослщжень пщтверджують ви-сновки, яш роблять iншi дослiдники. Так, рашше про-веденi дослiдження щодо впливу умовноГ кровностi на молочну продуктившсть (Радченко Н.П., 2006), вказують на те, що використання генетичного матерь алу швiцыкоi породи на лебединськш худобi дозволяе пщвищити ii генетичний потенщал. Надiй за першу лактацш серед лебединських корiв був найнижчим. Надiй тварин певною мiрою залежав вщ генотипу. Вiрогiдну рiзницю з контрольною групою мали коро-ви з часткою кровi швiцыкоi породи 3,1-75% + 297 i 532 кг (Р > 0,99).

Найгiршi за цим показником були корови з найбь льшим вiдсотком кровi швiцыкоi породи 75,1-96,9%. Результати наших дослщжень вказують на те, що сила впливу умовноГ кровностi за швщькою породою на надiй складае - за першу лактацiю 3,1%, за третю -8,2%. Подiбнi результати наводять i iншi науковщ Салогуб А.М. (Salohub, 2001), який робить висновок, що кращi показники надою отримаш вщ корiв iз най-нижчою часткою спадковостi за швщькою породою. У групах тварин з кровшстю до 50,0% та вщ 50,01 до 62,5% середнш надiй за першу лактацш вщповщно становив - 3888 i 3806 кг молока, другу - 4610 i 4511 та третю - 5267 i 5280 кг. У груш помюних корiв з найвищою спадковютю за швiцыкою породою (87,51 i бiлыше %) надш за першу лактащю становив 3378 кг молока. Рiзниця у порiвняннi з однолпками помiсних груп корiв з кровнiстю за полiпшуючою породою у

межах вщ 50,0% i до 87,5% становила 249-510 кг (Р < 0,05-0,001).

Водночас, юнують дащ що за piBHeM надою вияв-лена тенденцiя росту показника з пщвищенням частки кровi полшшуючо! породи, рiзниця склала 218 кг без статистичного пщтверження вiрогiдностi. Група корiв з найбiльшою часткою швщько! кровi мае перевагу над шшими за середнiм вмiстом жиру (вщ + 0.02 до + 0.03%) та бшка в молощ (вщ + 0.11 до + 0.20%) (Ladyka, 1999).

Вченi (Gill, 2008; Bolhova, 2009) роблять висновки, яш в певнiй мiрi спiвпадають з результатами наших дослщжень, а саме - ютотний та, у бшьшосп випад-к1в, достовiрний вплив чинять: iз паратипових факто-рiв - роки народження та першого отелення; iз гено-типових - умовна кровшсть за полiпшуючою породою, племшна цiннiсть батька, лiнiя батька, селекцш-нi та iндекси племшно! цiнностi матерi, батька, батька матер^ матерi батька та батька батька.

Дослщники наводять данi, що буга!-плщники най-бiльше впливають на продуктивш показники корiв (Prykhodko, 2009), що пщтверджуеться i результатами наших дослщжень. Сила впливу батька на показники молочно! продуктивносп складае понад 20%, а на довiчний надiй - 17%.

Науковщ зазначають, що умовна кровшсть за по-лiпшуючою породою впливае на довiчний надiй, три-валiсть господарського використання, середнiй надш на один день життя та господарського використання (Polupan, 2014). Таю висновки пщтверджуються i результатами наших дослщжень.

Висновки

В результат проведених дослiджень нами встановлено, що тварини укра!нсько! буро! молочно! породи мають достатнiй рiвень молочно! продуктивносп На

Hagin 3a nepmy, TpeTO Ta HanKpamy naKTaiii gocTOBip-hhh BnnnB MaoTb reHoranoBi Ta napaTnnoBi ^aKTopn. yMOBHa KpoBHicTb 3a mBiiibKoo nopogoo, nirniffla Ha-neKHicTb Ta noxogKeHHH 3a 6aTbKOM BnnnBann Ha Hagii 3a naKTaiio, BMicT Knpy b Monoii Ta noKa3HHKH TpnBa-nocri BHKopncTaHHa Ta goBiHHoi npogyKTHBHocTi KopiB. Cnna BnnnBy yMOBHOi KpoBHOCTi 3HaxognTbca b MeKax 0,8-8,2%, niHiiHOi Hane^HOCTi - 0,3-4,5%, noxogKeHHH 3a 6aTbKOM - 5,7-38,6%. napaTnnoBi ^aKTopn TaKoK BnnnBaoTb Ha noKa3HHKH MonoHHo! npogyKTHBHocTi Ta TpnBanocTi BHKopncTaHHa Ta goBiHHoi npogyKTHBHocTi KopiB. Ha ce3OH nepmoro OTeneHHH, sk ^aKTop, mo bh-3Hanae MononHy npogyKTHBHicTb npnnagae 0,9-1,4%, Ha KHBy Macy npn nepmoMy oTeneHHi - 8,5-8,7%, Ha roc-nogapcTBo, b moMy yTpnMyoTbca TBapnHH - 2,9-31,8%. HaaBHicTb gocTOBipHoro BnnnBy reHoranoBux Ta napa-TnnoBHx ^aKTopiB Ha MononHy npogyKTHBHicTb TBapnH i TpnBanicTb goBiHHoro BHKopncTaHHH Ta goBiHHoi npogy-KTHBHocTi KopiB, gae 3Mory noKpamnra ix ceneKiiiHHMH Ta TexHonorinHHMH 3axogaMH.

nepcnexmueu nodanbwux docrndwenb HaMH B6ana-OTbca y BHBneHHi TexHonorinHnx BnacTHBocTei MonoKa KopiB yKpalHcbKoi 6ypoi MononHoi nopogn.

References

Babii, N.M. (2008). Hospodarsko-biolohichni osoblyvosti chorno-riaboi khudoby vitchyznianoi ta zarubizhnoi selektsii v umovakh zakhidnoho rehionu Ukrainy: avtoreferat dys. na zdobuttya stupenya k. s.-g. n.: 06.02.01. Economical and biological peculiarities of Black-and-White cattle of domestic and foreign selection in the conditions of Western Ukraine. Chubynske, 20 (in Ukrainian). Boiko, Yu.M. (2012). Otsinka efektyvnosti formuvannia henealohichnoi struktury ukrainskoi buroi molochnoi porody: avtoreferat dys. na zdobuttya stupenya k.s.-g.n. za spetsial'nistyu 06.02.01. - Ukrainian Brown Dairy breed genealogical structure forming efficiency estimation. Chubynske, 21 (in Ukrainian). Bolhova, N.V. (2009). Selektsiino-henetychna otsinka promizhnykh henotypiv ukrainskoi buroi molochnoi porody, shcho stvoriuietsia: avtoreferat dys. na zdobuttya stupenya k. s.-g. n. za spetsial'nistyu 06.02.01. Plant-breeding-genetic estimation of intermediate genotypes by the Ukrainian borax of suckling breed which is created. Chubynske, 22 (in Ukrainian).

Bratushka, R.V. (2013). Vplyv henetychnykh i paratypovykh faktoriv na formuvannia selektsiinykh oznak tvaryn sumskoho vnutrishnoporodnoho typu ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody : avtoreferat dys. na zdobuttya stupenya k. s.-g. n. za spetsial'nistyu 06.02.01. Influence of genetic and par-atypic factors on the formation of selection traits of Sumy interbreed type of the Ukrainian Black-and-White Dairy breed. Chubynske, 19 (in Ukrainian). Gill, M.I. (2008). Henetychnyy analiz polihenno obumovlenykh ta polimorfnykh oznak khudoby mo-lochnykh porid - Genetic analysis of polygenic and polymorphic traits caused cattle dairy breeds. Chubyns'ke (in Ukrainian).

Denysyuk, O.V. (2015). Vplyv intensyvnosti formuvann-ya zhyvoyi masy na molochnu produktyvnist' koriv -The influence of intensity formation of live weight on milk production of cows. Rozvedennya i henetyka tvaryn. Mizhvidomchyy tematychnyy naukovyy zbirnyk, 49, 80-85 (in Ukrainian).

Kovalenko, V.V. (2013). Zviazok intensyvnosti naroshchuvannia laktatsiinoi kryvoi z molochnoiu produkty-vnistiu koriv ukrainskoi chervonoi molochnoi porody. Visnyk ahrarnoi nauky Prychor-nomoria, 4(76), 2, 81-89. http://dspace.mnau.edu.ua/ jspui/handle/123456789/1481 (in Ukrainian).

Ladyka, V.I. (1999). Selektsiini aspekty yakisnoho udoskonalennia populiatsii lebedynskoi khudo-by : avtoreferat dys. na zdobuttya stupenya d. s.-g. n. za spetsial'nistyu 06.02.01. Seiektion aspects qualitative perfection popuiation of Lebedyn Breed. Chubynske, 32 (in Ukrainian).

Lytvynenko, T.V. (2010). Vikovi zminy intensyvnosti rostu remontnykh telyts' holshtyns'koyi porody. Visnyk Sums'koho NAU. Seriya - Tvarynnytstvo, 12(18), 73-75 (in Ukrainian).

Lobodna, V.P. (2014). Otsinka efektyvnosti selektsiinoho udoskonalennia stada ukrainskoi chervono-riaboi molochnoi porody : avtoreferat dys. na zdobuttya stupenya k. s.-g. n. za spetsial'nistyu 06.02.01. Estimation to efficiency of plant-breeding improvement of herd of the Ukrainian red-and-whate dairy breed. Chubynske, 21 (in Ukrainian).

Polupan, Yu.P. (2014). Efektyvnist dovichnoho vykorystan-nia koriv riznykh krain selektsii. Visnyk Sumskoho NAU. Seriia "Tvarynnytstvo", 2/2(25), 14-20. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2014_2%282%29_ _4 (in Ukrainian).

Prykhodko, M.F. (2009). Otsinka produktyvnosti ta tekhnolohichnykh vlastyvostei moloka novo-stvorenykh porid i typiv khudoby pivnichno-skhidnoho rehionu Ukrainy: avtoreferat dys. na zdobuttya stupenya k. s.-g. n. za spetsial'nistyu 06.02.04. Estimation of productivity and technological properties of milk of newly developed livestock breeds and types in the north-eastern region of Ukraine. Kherson, 21 (in Ukrainian).

Salohub, A.M. (2001). Selektsiino-henetychni aspekty formuvannia skotarstva pivnichno-skhidnoho rehionu Ukrainy: avtoreferat dys. na zdobuttya stupenya d. s.-g. n. za spetsial'nistyu 06.02.04. Selective and genetic aspects of cattle formation in the North-eastern region of Ukraine. Kharkiv, 36 (in Ukrainian).

Trotsenko, Z.H. (2010). Vplyv tempiv rozvytku remontnykh telyts ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody na mo-lochnu produktyvnist koriv-pervistok. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 2, 79-81. https://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/visnyk/2010/0 2/79.pdf (in Ukrainian).

Tulinova, O.V., Vasi'teva, E.N., Egiazarjan, A.V., & Solovej, V.B. (2011). Molochnaja produktivnost' ajr-shirskih pervotelok v zavisimosti ot intensivnosti ih rosta v raznye periody vyrashhivanija. Zootehnija, 8, 2-4 http://naukarus.com/molochnaya-produktivnost-ayrshirskih-pervotelok-v-zavisimosti-ot-intensivnosti-ih-rosta-v-raznye-periody-vyraschivaniya (in Russian).

Khmelnychyi, L.M. (2012). Otsinka rostu ta rozvytku telyts ukrainskoi chervono-riaboi molochnoi po-rody za vy-korystannia vahovykh ta liniinykh parametriv. Visnyk Sumskoho NAU. Seriia -Tvarynnytstvo, 12(21), 18-21. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2012_12_7 (in Ukrainian).

Shevchenko, A.P. (2013). Selektsiino-henetychni parametry otsinky tvaryn sumskoho vnutrish-noporodnoho typu ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody: avtoreferat dys. na zdobuttya stupenya k. s.-g. n. za spetsial'nistyu 06.02.04. Selective and genetic features of animals of Sumy into a pedigree type of the Ukrainian black-and-white dairy breed. Kharkiv, 22 (in Ukrainian).

De Vries, A. (2013). Cow longevity economics: The cost benefit of keeping the cow in the herd. Cow Longevity Conference, 22-52. http://www.delaval.com.mx/en/-/Dairy-knowledge-and-advice/Cow-Longevity/Scientists-view-on-cow-longevity/Cow-longevity-economics---the-cost-benefit-of-keeping-the-cow-in-the-herd/

Effa, K., Hunde, D., Shumiye, M., & Silasie, R.H. (2013). Analysis of longevity traits and lifetime productivity of crossbred dairy cows in the Tropical Highlands of Ethiopia. Journal of Cell and Animal Biology, 7(11), 138-143. doi: 10.5897/JCAB2013.0375.

De Vries, A. (2017). Economic trade-offs between genetic improvement and longevity in dairy cattle. Journal of Dairy Science, 100(6), 4184-4192. doi: 10.3168/jds.2016-11847.

Gaidarska, V., Stoikov, P., Ivanova, T., & Harizanova, C. (2010). The future of dairy cattle and development of dairy cattle breeding in world. Zhivotnovodnye nauki - Livestock science, 1, 219-226.

Gajdarska, V. (2015). Molochnoe skotovodstvo - Dairy cattle breeding. Institut zhivotnovodnyh nauk. Kostinbrod (in Bulgarian).

Tsuruta, S.D., Lourenco, A.L., Misztal, I., & Lawlor, T.J. (2017). Genomic analysis of cowmortality and milk production using a threshold-linear model. Journal of

Dairy Science, 100(9), 7295-7305. doi: 10.3168/jds.2017-12665.

Hutchison, J.L., VanRaden, P.M., Null, D.J., Cole, J.B., & Bickhart, D.M. (2017). Genomicevaluation of age at first calving. Journal of Dairy Science, 100(8), 6853-6861. doi: 10.3168/jds.2016-12060.

VandeHaar, M.J., Armentano, L.E., Weigel, K., Spurlock D.M., Tempelman, R.J., & Veerkamp, R. (2016). Harnessing the genetics of the modern dairy cow to continue improvements in feed efficiency. Journal of Dairy Science, 99(6), 4941-4954. doi: 10.3168/jds.2015-10352.

Compton, C.W.R., Heuer, C., Thomsen, P.T., Carpenter, T.E., Phyn, C.V.C., & McDougal, S. (2016). Invited review: A systematic literature review and meta-analysis of mortality and culling in dairy cattle. Journal of Dairy Science, 100(1), 1-16. doi: 10.3168/jds.2016-11302. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28341041.

Lucy, M.C. (2000). Reproductive Loss in High-Producing Dairy Cattle: Were Will it End. J. Dairy sci., 84, 12771293. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11417685.

Martens, H., & Bange, Chr. (2013). Longevity of high producing dairy cows: a case study. Lohmann Information, 48(1), 53-57. http://lohmann-information.de/content/l_i_48_artikel7.pdf.

Murray, B. (2013). Finding the fools to achieve longevity in Canadian dairy cows. WCDS Advances in Dairy Technology, 25, 15-28.

Milostiviy, R.V., Kalinichenko, О.О., Vasilenko, Т.О., Mi-lostiva, D.F., & Gutsulyak, G.S. (2017). Problematic issues of adaptation of cows of golshtinskaya breed in the conditions of industrial technology of milk production. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 28-32. doi: 10.15421/nvlvet7306.

Chebel, R.C., Silva, P.R.B., Endres, M.I., Ballou, M.A., & Luchterhand, K.L. (2016). Social stressors and their effects on immunity and health of periparturient dairy cows. Journal of Dairy Science, 99(4), 3217-3228. doi: 10.3168/jds.2015-10369.