CC BY
40
УДК 332.82
розвиток державно-приватного партнерства для ф1нансового забезпечення
житлового буд1вництва в укра1н1
© 2014
САЛЬНИКОВА Т. В.
УДК 332.82
Сальникова Т. В. Розвиток державно-приватного партнерства для фшансового забезпечення житлового будiвництва
в Украiнi
У статт/ окреслено теоретичн/ аспекти реал/заци державно-приватного партнерства (ДПП) у сферi житлового буд/вництва. Досл/джено по-няття державно-приватного партнерства та його тлумачення в роботах науковц/в, законодавчу основу використання в УкраЫ, базову кла-сиф/кац/ю ДПП. Встановлено, що розвиток державно-приватного партнерства е необх/дним механ/змом забезпечення сфери житлового буд/в-ництва достатшми обсягами ф'шансових ресурс/в. Доведено необх/дн/сть впровадження ДПП як механ/зму п/дтримки житлового буд/вництва в УкраЫ з огляду на сучасний стан економ/ки крани та недостатн/сть бюджетних кошт/в для фшансового забезпечення ще' галуз/ в повному обсязL Розглянуто заруб/жний досв/д розвитку ДПП та його ефективн/сть. Виокремлено основн/ ризики, що постають на шляху розвитку ДПП в УкраМ як для приватного, так / для державного сектор/в та основн/ методи iх м/н/м/зацИ. Окреслено мсце державних / приватних партнер/в у в/дносинах державно-приватного партнерства.
Ключов'! слова: державно-приватне партнерство, ф/нансування, ризики, буд/вництво, реконструкц/я. Шл.: 10.
Сальникова Тетяна Валерпвна - асп/рантка, кафедра ф/нанав, Дн/пропетровська державна ф/нансова академ/я (вул. Аржанова, 12, Дн/пропе-тровськ, 49083, Украна) E-mail: taniasalnikova@gmail.com
УДК 332.82
Сальникова Т. В. Развитие государственно-частного партнерства для финансового обеспечения жилищного строительства в Украине
В статье выделены теоретические аспекты реализации государственно-частного партнерства (ГЧП) в сфере жилищного строительства. Изучено понятие государственно-частного партнерства и его трактовка в работах ученых, законодательная основа применения в Украине, базовая классификация ГЧП. Установлено, что развитие государственно-частного партнерства является необходимым механизмом обеспечения сферы жилищного строительства достаточными объемами финансовых ресурсов. Подтверждена необходимость внедрения ГЧП как механизма поддержки жилищного строительства в Украине исходя из современного состояния экономики страны и недостаточности бюджетных средств финансового обеспечения этой отрасли в полном объеме. Рассмотрен зарубежный опыт развития ГЧП и его эффективность. Выделены основные риски, возникающие в процессе развития ГЧП в Украине как для частного, так и для государственного секторов и основные методы их минимизации. Выделена роль государства и частных партнеров в отношениях государственно-частного партнерства.
Ключевые слова: государственно-частное партнерство, финансирование, риски, строительство, реконструкция. Библ.: 10.
Сальникова Татьяна Валериевна - аспирантка, кафедра финансов, Днепропетровская государственная финансовая академия (ул. Аржанова, 12, Днепропетровск, 49083, Украина) E-mail: taniasalnikova@gmail.com
UDC 332.82
Salnikova T. V. Development of the Public-Private Partnership to Finance the Housing Construction in Ukraine
In the article the theoretical aspects of the implementing of the public-private partnership (PPP) in the field of housing are highlighted. The concept of the public-private partnership and its interpretation in the works of scholars, legislative framework of its practice in Ukraine, as well as the basic classification of PPP were studied. It was revealed that development of the public-private partnership is a mechanism to ensure the housing with the sufficient volumes of financial resources. The need for the implementation of PPP as a mechanism for supporting the housing construction in Ukraine on the basis of the current state of the economy in the country and considering the inadequacy of the budget of this industry branch in its entirety were confirmed. The foreign experience of PPP development and its efficiency were reviewed. The main risks of the development of PPP in Ukraine in both the private and the public sectors and the basic methods of minimization were highlighted. The role of the State and the private partners in the relationships of the public-private partnership was highlighted as well.
Key words: public-private partnership, financing, risks, construction, reconstruction. Bibl.: 10.
Salnikova Tatiana V. - Postgraduate Student, Department of Finance, Dni-propetrovsk State Finance Academy (vul. Arzhanova, 12, Dnipropetrovsk, 49083, Ukraine)
E-mail: taniasalnikova@gmail.com
З
а умов кризового стану економжи необх1дною умо-вою для покращення стану сектора житлового будш-ництва е комбшування зусиль держави, п1дприемщв i населення. Особливктю пожвавлення житлового будiв-ництва е його залежшсть в1д ступеня державно! участ у финансовому забезпеченш розвитку сектора, особливо в перюди економiчних спадш. Через значш фiнансовi потреби, складну дозвкьну систему при будiвництвi, дороп матерiали, низький ршень доходш населення та помiрну участь приватного сектора у фшансуванш будшництва житла питання налагодження партнерства у фшансуванш житлового будiвництва е актуальним для Украши.
Питання поеднання зусиль держави та приватного сектора з метою покращення фшансового забезпечення житлового будiвництва дослцжувалося в працях як вп1-чизняних, так i зарубiжних дослцниюв. А. Асаул у сво!х працях придкяе увагу питанням участ населення, держави та защкавлених сторш у фшансуванш житлового будiвництва та реконструкци вже кнуючого житлового фонду [2]. Вивченню насладив державно-приватного партнерства, а зокрема ризиюв, присвячено роботи I. А. Брайловського [3]. О. В. Тофанюк та I. Г. Чалий до-слцжували роль та актившсть державно-приватного партнерства в соцiально-економiчному розвитку регю-
н1в, розглядали шляхи актив1заци механ1зм1в державно-приватного партнерства на регюнальному р1вш [10]. В робот1 Л. В. Пельтек державно-приватне партнерство розглядаеться як зайб розвитку промисловост1 регю-шв [7]. О. С. Вавричук досл1джувала державно-приватне партнерство як механ1зм фшансування житлово-комунального господарства [4]. I. В. Маркова досл1джу-вала становлення та розвиток державно-приватного партнерства та пов'язаш ризики в зал1зничн1й галуз1 [6].
У бкьшост досл1джень у сфер1 житлового буд1в-ництва увага зосереджуеться або на приватному фшан-суванш через фонди, ц1нн1 папери, швестици, або на державному фшансуванш в межах програм розвитку, на видкенш кошт1в з бюджет1в, наданш субсид1й, пкьг тощо. Водночас найбкьшого ефекту можна досягти при поеднанш цих двох п1дход1в, як1 за належних умов забез-печать стабкьне надходження кошт1в для ф1нансування житлового буд1вництва. За таких умов можливо буде шдвищити 1нвестиц1йну приваблив1сть буд1вельного сектора, зм1цнити його стабкьшсть, зокрема за рахунок розширеного використання шновацшних метод1в як у процей буд1вництва, так 1 у процей фшансування. Кр1м того, у працях науковщв саме реал1заци партнерсько! взаемоди держави та б1знесу у житловому буд1вництв1 та його ефективност1 придкено достатньо уваги.
Метою роботи е визначення теоретичних засад розвитку державно-приватного партнерства як меха-шзму ф1нансового забезпечення житлового буд1вництва та можливостей практичного використання заруб1жно-го досв1ду з цього питання з урахуванням ризиюв, при-таманних УкраМ.
Практика державно-приватного партнерства стае все бкьш поширеною як у св1т1, так 1 в УкраМ. Проте вона дос1 це стосувалася транспорту, бу-д1вництва автодор1г, зал1зничного сектора, промисло-вого буд1вництва та 1нших галузей державного значен-ня. Вважаемо, що доцкьно перенести таку практику 1 на житлове буд1вництво.
Останн1м часом у сектор1 житлового буд1вництва повкьно, але почались позитивн1 зрушення, дещо збкь-шились обсяги буд1вництва, почали зростати обсяги швестицш та державного фшансування. З метою по-дальшого покращення стану ф1нансування житлового будшництва необх1дним е поглиблення координаци ф1-нансового забезпечення та шдтримки буд1вельно! галу-з1 державою та приватним сектором. Основи тако! взаемоди закршлеш законодавчо, зокрема в Закон1 Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» (дал1 - Закон) [7]. Окр1м орган1зацшно-правових засад партнерства, його ознак тощо, Закон визначае сфери застосування державно-приватного партнерства (ДПП). З1 сфер буд1в-ництва Закон зазначае лише будшництво доргг, зл1тних смуг, мост1в, портш тощо, а з пов'язаного з житловим будшництвом - лише управлшня нерухомштю. Зв1сно, у п. 2 ст. 4 Закону зазначено, що ДПП може здшснюватись 1 в шших сферах, проте вони чггко не визначеш. Водночас для достатнього забезпечення житлового будшництва за сучасних складних соц1ально-економ1чних умов участь приватного сектора так само важлива, як 1 участь держави.
Функци ДПП визначаються законодавчо та на основ1 договор1в м1ж державою та приватними партнерами. Для зазначених у Закош сфер застосування ДПП передбачено виконання таких функцш: проектування, ф1нансування, буддвництво, реконструкц1я та модер-н1зац1я, експлуатац1я, пошук, обслуговування та 1нших функцш, передбачених договором [7].
Для початку визначимось 1з розум1нням державно-приватного партнерства. Шд «державним» розум1еться державна або мкцева влада, громадськ1 оргашзаци тощо. Приватними партнерами можуть виступати юридичш особи, кр1м державних та комунальних п1дприемств, 1 ф1зичн1 особи-шдприемщ, що передбачено Законом.
Незважаючи на те,що 1снуе багатовар1ант1в партнерства: приватно-державне, державно-при-ватне, мунщипально-приватне, приватно-су-сп!льне партнерство, приватно-державна кооперац1я, публ1чно-приватне партнерство, сусп!льно-приватне партнерство,- ус1 вони описують одне явище, коли разом 1з державними органами влади партнерами висту-пають органи м1сцевого самоврядування [7].
О. В. Тофанюк та I. Г. Чалий визначають, що ДПП - «система в1дносин м1ж державою 1 приватними партнерами, при реал1зацИ яких ресурси обох партнер1в поеднуються з в1дпов1дним розпод!лом ризик1в, в1дпо-в1дальност1 та винагород м1ж ними, для взаемовипд-ного сп1вроб1тництва на довгостроковш основ1 у ство-ренн1 нових 1 модерн1зацИ д1ючих об'ект1в, що мають потребу в залученш швестицш, 1 користування такими об'ектами» [10].
Об'ектом ДПП може бути той об'ект, що перебувае у державнш або комунальнш власност1 та щодо якого не прийнято ршення про приватизацш. Тобто, для розвитку буд1вництва та реконструкци житла форма ДПП, визначена законодавством, може використовуватись з певними обмеженнями.
Практика св1дчить, що механ1зм ДПП набувае все бкьшого поширення. В1н передбачае залучення кошйв приватного 1нвестора з частковою передачею йому прав на управлшня об'ектом швестицш. На нашу думку, ме-хашзм ДПП бкьшою м1рою мае використовуватися з метою залучення швестицшних кошт1в для фшансування проекйв розвитку ряду сощально значущих галузей, зокрема житлово-комунального господарства, транспорту, охорони здоров'я. Така сшвпраця дае змогу мш1-м1зувати залучення бюджетних кошт1в, що е важливим в умовах бюджетного дефщиту.
Фшансов1 зусилля держави та приватного сектора необх1дно поеднувати, враховуючи особливосй буд1-вельного сектора, зокрема високий р1вень витрат, ви-сок1 ризики тощо. Також в1дцрають важливу роль таю особливост1 галуз1, як сезоншсть, надм1рна залежн1сть в1д кредитних джерел, в основному за рахунок яких вона 1 працюе. Кр1м того, значних витрат потребуе використання шновацш в процей буд1вництва та реконструкци.
ДПП е особливо актуальним за умов, коли держава не мае ресурйв для фшансування прюритетних напрям1в у повному обсяз1, а зам1сть цього передае функцЦ ф1нансування буд1вництва приватному сектору.
Завдяки прийнятим з 2009 р. законодавчим актам державою зроблено початков1 кроки до «створення нового, багатор1вневого мехашзму ф1нансування житлово-комунального господарства, що передбачае залучення не ткьки кошт1в державного та мкцевих бюджет1в, але 1 кошт1в населення, юридичних ос1б р1зних форм влас-ност1 та господарювання. При ДПП держава пропонуе б1знес-структурам взяти участь у реалшаци соц1ально значущих проект1в» [4].
Досл1дження 1з впровадження ДПП у зал1знично-му транспорт1, проведен I. В. Марковою, св1дчать про те, що держава в1ддае бкьшкть сво!х повноважень при-ватним партнерам у раз1 прибутковост1 сектора, а у раз1 збитковост1 ключова роль та «не менш н1ж 51 % прав та зобов'язань належатимуть держав! Держава буде здш-снювати контроль, регулювання дотримання суспкьних штересш, буде власником» [6]. Таким чином, за рахунок приватних партнер1в можливо фшансувати виключно рентабельн1 проекти з отриманням див1денд1в. Приват-н1 партнери - шдприемства - надають власш ф1нансов1 та 1нш1 ресурси з метою отримання прибутку.
Держава та приватш швестори спкьними зусил-лями забезпечують роботи з модершзаци об'екйв ЖКГ, в1дновлення житлового фонду тощо. При цьому м1ж учасниками розподкяються ризики, витрати та прибут-ки, пов'язаш з реал1зац1ею проект1в, що передбачено законом Укра!ни про ДПП. «Заруб1жш експерти стверджу-ють, що на початку впровадження ДПП держава може брати бкьшу частину ризик1в на себе» [4], щоб збкьшити впевнен1сть приватних партнер1в, але це лише на самому початку. Великим недолком ДПП е тривалий терм1н реал1заци таких швестицшних проект1в, бюрократизац1я мехашзму та ризик зменшення державно! шдтримки.
Видкяють так1 форми ДПП: контракти м1ж органами м1сцевого самоврядування та приватним партнером на здшснення суспкьно необх1дно! д1-яльност1; оренда з викупом державного чи мунщипаль-ного майна; концейя з наданням державою на перюд до 50 роив права виконувати обумовлеш договором функ-ци та забезпечувати ефективне функцюнування об'екта концеси, що передбачае повернення предмета договору державному партнеру ш закр1пленням права власност1 на вироблену продукц1ю за приватним партнером; угоди про розподк продукци м1ж державним 1 приватним партнерами; договори про спкьну д1яльн1сть, за якими держава бере пост1йну участь у д1яльност1 спкьного п1дприемства залежно в1д частки в уставному каштал1 [10]. Бкьш лакон1чною е класифжац1я форм ДПП, представлена в [5]: контракти на послуги (короткотермшов1), контракти на управлшня, л1зингов1 угоди (5 - 15 роив), змшаш типи контракт1в, концеси (довготерм1нов1).
Для забезпечення житлового буд1вництва можуть використовуватись проекти ДПП як сфери послуг, так 1 сфери шфраструктури. Наприклад, для модершзаци та буд1вництва об'ектш нерухомост1, до яких належить мкький житловий фонд, розробляються проекти за шфраструктурними напрямами. Проекти у сфер1 послуг включають п1дтримку малозабезпечених верств населення, надання !м фшансово! п1дтримки через створен1
фонди. До них можуть в1дноситись програми з1 спри-яння буд1вництву доступного та молод1жного житла, надання пкьгових кредипв для придбання житла насе-ленням з низьким р1внем доход1в тощо.
Якщо звернутись до заруб1жного досв1ду викорис-тання ДПП, то у сфер1 житлового буд1вництва спостер1гаеться найбкьша активн1сть на проект-них стад1ях 1 стад1ях дискусш. При цьому частина про-ект1в, що вже реал1зуються або майже завершен1, е не-значною. Бкьшкть запущених проект1в - у Великобри-тани, 1рланди. Найбкьша частка д1ючих проект1в ДПП спостер1гаеться у сферах буд1вництва автодор1г, охо-рони здоров'я, енергетичн1й сфер1, нерухомост1 та бу-д1вництв1 канал1зацшних мереж. У Н1меччин1, Франци, Великобритани, ЯпонГ! та Канад1 в загальнш к1лькост1 1нвестиц1йних проект1в ДПП на сощальне житло при-падае 2,4% (15 проекпв), на пов'язане з ним комунальне господарство - 1 проект (0,16 %) [10].
Св1товий досв1д св1дчить, що залучення приватних партнер1в до реал1зац1! державних проект1в сприяе п1двищенню ефективност1 управлшня, гнучкост1 у при-йнятт1 ршень, впровадженню прогресивних метод1в роботи, використанню нов1тнк технолог1й тощо [6]. У раз1, коли основн1 функцГ! держави по забезпеченню житлового буд1вництва передаються приватному сектору, шдконтрольному держав1, бюджетн1 програми можуть бути сконцентроваш на задоволенн1 потреб не-захищених верств населення, реал1зац1! соц1альних про-грам, включаючи адресн1, тощо. При цьому, починаючи з 2008 р., залучаючи до реал1заци проект1в приватних партнер1в, держава стала 1 сама брати бкьш активну участь в !х реал1зац1! як 1нвестор [1].
I хоча у сфер1 житлового буд1вництва ДПП ще не таке потужне, але перспективи велик1 й потребують роз-витку. Наприклад, з огляду на досв1д Росй, з розвитком законодавства щодо ДПП ця форма партнерства посту-пово набувае свого поширення. Тепер приватш швестори та мкька влада можуть брати бкьш активну участь у житловому буд1вництв1 та його забезпеченш. Зокрема, через надання инвестору земельних дкянок, рухомого майна у процей реал1зацИ програм ДПП у таких сферах, як комунальне господарство, шженерш комушкаци, електропостачання тощо. Завдяки цьому можливо змен-шити витрати на буд1вництво, зробити дозвкьну систему сприятливою для нових соц1ально значущих проект1в буд1вництва, налагодити кооперац1ю забудовника з уама учасниками процесу буд1вництва та забезпечення жит-тездатност1 нового житлового об'екту.
На нашу думку, використання мехашзму ДПП буде доречним для реал1заци програм з реконструкци житла та мжрорайошв. Використання цього мехашзму дасть можливкть значно скоротити витрати на розширення житлового фонду, осккьки реконструкц1я е дешевшою за зведення нового житла, 1 одночасно сформуе додатко-ву доступну житлову площу. Залучення приватних парт-нер1в дозволить актив1зувати процеси реконструкцГ!.
Ще одшею перевагою ДПП е те, що при залученш держави до реал1заци проект1в немае сильно! ор1ентацГ! на результат, а у приватного сектора отримання прибутку,
досягнення кГнцево! мети сто!ть на першому мiсцi. Тобто саме пГдвищення ефективностГ проекту i е тiею метою, для яко! поеднуються зусилля держави та приватного сектора. При застосуванш мехашзму ДПП, як доводить М. Ю. Авксентьев, «спостерГгаеться перевищення фактичних витрат над плановими в середньому на 3,6 %, а при традицшних методах реалшацц проектiв перевищення складае 12,4 %. До того ж, тривалшть реалГзацГ! проекйв значно скорочу-еться за використання ДПП: за традицшних методГв три-валiсть перiоду збкьшувалась на 30,7 % вГд запланованого, а при ДПП - на 7,1 %» [1].
У рамках партнерства створюються спещальш еко-номiчнi зони, формуються швестицшш фонди, здiйснюеться цкьова та адресна шдтримка прю-ритетних напрямiв розвитку регюшв [10]. Можна було б використати подiбний досвiд для поглиблення ДПП в УкраМ саме в житловому будiвництвi, адже при правильному використанш цей метод забезпечить переваги як для будiвельного сектора, для розвитку регюшв, для iнвесторiв, так i для економiки в цкому. Хоча для ефек-тивного використання тако! моделi необхiдно глибше вивчити механiзми органiзацГi ДПП, напрацювати прак-тичний досвГд тощо.
Для порГвняння: та форма державно-приватного партнерства, яка зараз юнуе в житловому 6удГвництвГ, е вже бкьш диверсифжованою, нГж ранiше. Це проявля-еться в широкому залученш кредитних ресурсГв, коштГв населення, пiдприемств, рiзноманiтних фондГв тощо. Проте основна роль все ще повинна належати державному сектору для забезпечення бкьшо! стабкьност1 КомбшацГ! участi держави та приватного сектора вГдбу-ваються в рамках державних програм розвитку житло-вого будiвництва, г фактичнi показники виконання про-грам не перевищують планових.
АналГз джерел фГнансування програми розвитку житлового будГвництва на перГод до 2017 р. свГдчить, що основним джерелом е кошти, отриманГ з рГзних джерел, крГм державного та мГсцевих бюджетГв, у тому чис-лГ кошти, залученГ пГд державш гарант!. З державного бюджету на 2013 - 2014 рр. плануеться видГляти 7,79 % загально! суми, з мГсцевих бюджетГв - 6,54 %, а кошти з шших джерел повинш будуть скласти 85,67 % [8].
Показники за програмами пГльгового кредитуван-ня та компенсацГ! вГдсоткових ставок протягом останнГх роив мають схожу тенденцГю - бюджетш кошти (близь-ко 12 %) за обсягами залучення вГдстають вГд коштГв комерцГйних банкГв (близько 80 %) Г власних коштГв на-селення.
У 2013 р. з Державного бюджету Укра!ни на реалГ-зацш програм видГлено 1046,85 млн грн, а плановГ ви-датки на 2014 р.- 1040,75 млн грн, що складае 8,96 % вГд загально! суми видатюв на вГдповГдний рж. З мГсцевих бюджетГв на реалшацш програм Гз забезпечення населення житлом плануеться видГляти 907 Г 844,2 млн грн вГдповГдно (це становить 7,76 % Г 5,59 % вГд рГчно! суми фГнансування), а за рахунок коштГв шших джерел покри-ваеться 83,28 % Г 87,52 % загального обсягу фГнансування вГдповГдно у 2013 та 2014 рр. (9735,08 млн грн Г 13213,51 млн грн). Усе це свГдчить про необхГдшсть налагоджен-
ня системи ДПП у сферГ фГнансування житлового будГв-ництва та сприяння забезпечення населення житлом.
Для сектора житлового будГвництва можна вико-ристовувати таю форми ДПП, як дГяльшсть в особли-вих економГчних зонах Гз залученням швестицш на пГль-гових умовах, концесГя з передачею об'екта державно! власностГ для будГвництва, модершзаци, реконструкцГ!, експлуатацГ! тощо комерцГйнГй органГзацГ! на основГ умов договору. На нашу думку, саме таю форми ДПП доцГльно використовувати у вГтчизняному житловому будГвництвЬ Залишаеться нарГжним каменем мотивацГя приватних швесторГв вкладати кошти в житлове будГв-ництво за високих ризикГв. Адже приватний швестор зацГкавлений передусГм у власнш вигодГ, а не в сощаль-ному ефектГ вГд свое! дшльностЬ
Як вважають окремГ дослГдники, мотивуючими факторами участГ приватних швесторГв у ДПП е надан-ня прямо! державно! шдтримки, довгострокове розмГ-щення ГнвестицГй пГд державнГ гарантГ!, широкий вибГр проектГв для реалшаци [10]. На нашу думку, важливим е системний пГдхГд у цьому питанш, поеднання рГзних форм Г методГв мотивацГ!. МотивацГя для держави в цьому плаш е доволГ широкою - це виршення проблем розвитку Гнфраструктури, ефектившше використання бю-джетних коштГв, зниження бюджетних витрат, розши-рення та покращення рГвня життя населення у аспекп покращення житлових умов. На противагу приватному Гнвестору мотиви держави вГдомГ - це ефективне витра-чання бюджетних коштГв Г збкьшення доходГв бюджетГв, розширення доступного житла тощо.
АктивГзац1я механГзмГв ДПП потребуе вдоскона-лення правових та оргашзацшно-економГчних засад забезпечення д1яльностГ учасникГв, децен-тралГзацГ! повноважень та бюджетних ресурсГв, залучення приватних партнерГв на конкурснш основГ, посилення захисту прав учасникГв ДПП, надання можливостГ подо-вження термГнГв концесГ!, залучення органГв виконавчо! влади [9]. НеобхГдним також е формування единого органу, вГдповГдального за органГзацГю та розвиток ДПП в УкраМ, перегляд та оновлення нормативно-правових ак-тГв, що регулюють ДПП та забезпечення !х узгодженостЬ
Важливим фактором реалГзацГ! ДПП е ГдентифГ-кац1я, мГнГмГзац1я чи нейтралГзацГя ризикГв. Вважаеть-ся, що до основних ризикГв схильнГ приватш партнери. У ц!лому, порядок розподку ризикГв мГж партнерами закрГплено в Методищ виявлення ризикГв, пов'язаних з ДПП, !х оцГнки та визначення форми управлГння. За-лежно вГд категорГ! ризику може обиратись той партнер, який краще зможе ним управляти. До портфеля державного партнера належать таю ризики, як полггичш та форс-мажорш обставини. Приватний партнер управляе техшчними, будГвельними, операцГйними ризиками та ризиками у сферГ довкГлля. МГж приватним Г державним партнерами розподкяеться управлГння ризиком дефолту, фшансовими ризиками, ризиками доходностГ [5].
Протид1яти ризикам можна рГзними способами -уникати !х, переводити або зменшувати !х вплив. Уникну-ти можна сощально-полГтичних Г корпоративних ризикГв. ОперацГйно-технологГчних Г комерцГйних ризикГв уник-
нути повшстю неможливо, але можливо ïx зменшити або перевести на партнера, який зможе ïm протид1яти [1].
Засобами зниження ризиюв з боку державного сектора е: «здiйснення дослцжень до оголошення тен-дерш; аналiз кращих практик проведення та оцшки тендера; скорочення можливостей для ненавмисного при-йняття на себе ризикш; розробка плану д1й у випадку не-передбаченого припинення надання послуг за проектом; структурування платежiв для мiнiмiзацiï фiнансовиx втрат; страхування проекту; аналiз практик мошторин-гу, контролю та управлшня; визнання того, що сшввцно-шення цiни та якост - це не «низька вартшть» [3].
Найбкьш поширеним способом уникнення ризиюв для приватних сторш е передання ïx шшим особам, як зможуть протистояти йому за менших витрат. Таким чином, часто утворюеться «ланцюг носив ризику», який може включати будiвельниx субпiдрядникiв з ризиком завершення будiвництва, постачальникiв з ризиками якост матерiалiв тощо.
Для подолання ринкових ризикiв залучаються фь нансисти, для уникнення ризикiв законодавчо'1 та уря-дово'1 полiтики, проектних ризикiв, ризикiв власника тощо використовуеться страхування. Фiнансовi ризики згладжуються використанням фшансових iнструментiв. Для самострахування приватна сторона може корис-туватись диверсифжащею портфелiв проектiв, що за-безпечуе середнш накопичувальний ефект для власника i компенсуе втрати по юлькох проектах» [3]. Проте, основним правилом зниження впливу ризиюв ДПП е '1х можливе уникнення та недопущення.
ВИСНОВКИ
Таким чином, використання мехашзму ДПП е пер-спективним мехашзмом розвитку финансового забезпечення житлового будшництва та реконструкцп житлового фонду в Украïнi наряду з шшими меxанiзмами. Саме залучення швестицш приватних партнерiв, '1х прагнення за-безпечити власний прибуток через ефективну реалiзацiю проектiв може сприяти розвитку житлового будiвництва та забезпеченню населення доступним якiсним житлом.
Св^овий досв^д i досвiд використання ДПП в шших галузях п^дтверджуе його ефективнiсть. ДПП дае можли-вiсть направити збереженi кошти бюджету на сощальне будiвництво та додати в реалiзацiю будiвельниx проектiв бкьшо! нацiленостi на якiсний результат, притаманно'1 приватному сектору. Звiсно, для розвитку ДПП необ-xiдним е подальше вдосконалення законодавства, запо-бiгання ризикам, контроль за прозорштю партнерських вцносин, що е перспективою подальших досл^джень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Авксентьев М. Ю. Державно-приватне партнерство як сучасний мехаызм залучення iнвестицiй в шфраструктур-Hi галузi Укра'ши : автореферат. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.03 / М. Ю. Авксентьев - К. : НДЕ1 МУстерства економки УкраГни, 2010. - 22 с.
2. Асаул А. Н. Економка нерухомост : пщручник для екон. спец. вищих навч. закладiв / А. М. Асаул, I. А. Брижань, В. Я. Чевга-нова. - К. : Лiбра, 2004. - 303 с.
3. Брайловський I. А. Засоби зниження наслщюв ризи-KiB державно-приватного партнерства / I. А. Брайловський // Економка та держава. - 2013. - № 9. - С. 26 - 28.
4. Вавирчук О. С. Державно-приватне партнерство як мехаызм фЫансування житлово-комунального господарства / О. С. Вавирчук [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// eprints.kname.edu.ua/30151/1/27.pdf
5. Доценко-Бшоус Н. Державно-приватне партнерство в Укран стратеги фшансування державних/мунщипальних про-ектiв : матерiали семiнару / Н. Доценко-Бтоус. - 76 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://eef.org.ua/img_collection/ file/Materials%20PPP%20Training%20Dotsenko%20Bilous.doc
6. Маркова I. В. Ризики та проблеми державно-приватного партнерства на залiзничному транспорт / I. В. Маркова // Ефек-тивна економка: електронне наукове фахове видання [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=2471
7. Пельтек Л. В. Розвиток регюнальноТ промисловоТ полiти-ки держави: теорiя, методологiя, механiзми : монографiя / Л. В. Пельтек. - МиколаТв : Вид-во ЧДУ iм. Петра Могили, 2010. - 268 с.
8. Прюритетш напрями реалiзацiТ економiчноТ полiтики: програма КМУ вщ 27.02.13р. № 187 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=246247059&cat_id=244203594
9. Про державно-приватне партнерство: Закон УкраТни № 2404-VI вщ 02.12.2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
10. Тофанюк О. В. Застосування механiзмiв державно-приватного партнерства у бюджетному регулюванш регюналь-ного розвитку / О. В. Тофанюк, I. Г. Чалий // Економка та управлшня тдприемствами машинобудiвноТ галузп проблеми теорп та практики. - 2011. - № 4 (16). - С. 41 - 53.
Науковий кер1вник - Лисяк Л. В., доктор економ1чних наук, професор, завщувач кафедри фшанав ДнтропетровськоТ державно! фшансово! академп
REFERENCES
Avksientiev, M. Yu. "Derzhavno-pryvatne partnerstvo iak su-chasnyi mekhanizm zaluchennia investytsii v infrastrukturni haluzi Ukrainy" [Public-private partnerships as a modern mechanism for attracting investment in infrastructure in Ukraine]. Avtoref.... dys. kand. ekon. nauk: 08.00.03, 2010.
Asaul, A. M., Bryzhan, I. A., and Chevhanova, V. Ya. Ekonomika nerukhomosti [Economics of real estate]. Kyiv: Libra, 2004.
Brailovskyi, I. A. "Zasoby znyzhennia naslidkiv ryzykiv der-zhavno-pryvatnoho partnerstva" [Means of reducing the consequences of the risks of public-private partnerships]. Ekonomika ta derzhava, no. 9 (2013): 26-28.
Dotsenko-Bilous, N. "Derzhavno-pryvatne partnerstvo v Ukraini: stratehii finansuvannia derzhavnykh / munitsypalnykh pro-ektiv" [Public-private partnership in Ukraine: Strategies for financing public / municipal projects]. http://eef.org.ua/img_collection/file/ Materials%20PPP%20Training%20Dotsenko%20Bilous.doc
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://www.kmu.gov.ua/con-trol/uk/publish/article?art_id=246247059&cat_id=244203594
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2404-17
Markova, I. V. "Ryzyky ta problemy derzhavno-pryvatnoho partnerstva na zaliznychnomu transporti" [Risks and Challenges of PPP in railway transport]. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=2471
Peltek, L. V. Rozvytok rehionalnoi promyslovoi polityky der-zhavy: teoriia, metodolohiia, mekhanizmy [The development of regional industrial policy: theory, methodology and mechanisms]. Mykolaiv: ChDU im. Petra Mohyly, 2010.
Tofaniuk, O. V., and Chalyi, I. H. "Zastosuvannia mekhanizmiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva u biudzhetnomu rehuliuvanni rehionalnoho rozvytku" [Application of Public-Private Partnerships in the budget management of regional development]. Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy mashynobudivnoi haluzi: problemy teorii tapraktyky, no. 4 (16) (2011): 41-53.
Vavyrchuk, O. S. "Derzhavno-pryvatne partnerstvo iak me-khanizm finansuvannia zhytlovo-komunalnoho hospodarstva" [Public-private partnerships as a mechanism for financing of housing and communal services]. http://eprints.kname.edu. ua/30151/1/27.pdf
УДК 69.003.658.012.2
економ1чн1фактори п1двищення ефективност1 трудових ресурс1в у буд1вництв1
© 2014
КРИКУН к. в., 0Л1ФЕРУК с. Л., РЯЗАНОВ А. С.
УДК 69.003.658.012.2
Крикун К. В., Олiферук С. Л., Рязанов А. С. Економiчнi фактори пщвищення ефективностi трудових ресурсiв у будiвництвi
Мета статт/ полягае в досл/дженн/ ефективност/ використання виробничих трудових ресурс/в / напрям/в ii зростання. Було розглянуто як/сн/ та к/льк/сн/ фактори прац/, проанал/зовано фактори продуктивност/ прац та ii тдвищення. Виробнич/ трудов/ ресурси виступають у вигляд/ основних категор/й працюючого персоналу, необх/дного для зд/йснення повно: виробничо-господарсько: д/яльност/ п/дприемства. Представлено також приклади розрахунк/в чисельност/ роб/тник/в. У результат/ анал/зу, систематизацп та узагальнення наукових праць учених було розглянуто групи та класиф/кац/я як/сних / к/льк/сних фактор/в прац/. Результати досл/дження дають можлив/сть виконати науков/ узагальнення про те, що саме збалансован/сть к/льк/сних / як/сних фактор/в прац/ е основою п/двищення ефективност/ д/яльност/ п/дприемства / забезпечення його конкурентоспроможност/ на ринку.
Ключов'1 слова: трудов/ ресурси, к/льк/сн/ та як/сн/ фактори прац/, продуктивн/сть прац/. Рис.: 1. Табл.: 6. Формул: 1. Ббл.: 8.
Крикун Костянтин Васильович - кандидат економ/чних наук, доцент, професор кафедри економ/ки буд/вництва, Ки/вський нац/ональний ун/вер-ситет буд/вництва / арх/тектури (пр. Пов/трофлотський, 31, Ки:в, 03680, Украна) E-mail: Valenkonst@ukr.net
Олферук Сергш Леондович - асистент, кафедра економ/ки буд/вництва, Кшвський нац/ональний ун/верситет буд/вництва / арх/тектури (пр. Пов/трофлотський, 31, Кшв, 03680, Украна) E-mail: Sigurd8181@mail.ru
Рязанов Андрй Сергйович - асп/рант, кафедра економ/ки буд/вництва, Ки/вський нац/ональний ун/верситет буд/вництва / арх/тектури (пр. Пов/трофлотський, 31, Ки:в, 03680, Украна)
УДК 69.003.658.012.2
Крикун К. В., Олиферук С. Л., Рязанов А. С. Экономические факторы повышения эффективности трудовых ресурсов в строительстве
Целью статьи является исследование эффективности использования производственных трудовых ресурсов и направлений ее роста. Были рассмотрены качественные и количественные факторы труда, проанализированы факторы производительности труда и ее повышение. Производственные трудовые ресурсы выступают в виде основных категорий работающего персонала, необходимого для осуществления полной производственно-хозяйственной деятельности предприятия. Представлены также примеры расчетов численности работающих. В результате анализа, систематизации и обобщения научных трудов ученых были рассмотрены группы и классификация качественных и количественных факторов труда. Результаты исследования позволяют выполнить научные обобщения о том, что именно сбалансированность количественных и качественных факторов труда является основой повышения эффективности деятельности предприятия и обеспечения его конкурентоспособности на рынке. Ключевые слова: трудовые ресурсы, количественные и качественные факторы труда, производительность труда. Рис.: 1. Табл.: 6. Формул: 1. Библ.: 8.
Крикун Константин Васильевич - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры экономики строительства, Киевский национальный университет строительства и архитектуры (пр. Возду-хофлотский, 31, Киев, 03680, Украина) E-mail: Valenkonst@ukr.net
Олиферук Сергей Леонидович - ассистент, кафедра экономики строительства, Киевский национальный университет строительства и архитектуры (пр. Воздухофлотский, 31, Киев, 03680, Украина) E-mail: Sigurd8181@mail.ru
Рязанов Андрей Сергеевич - аспирант, кафедра экономики строительства, Киевский национальный университет строительства и архитектуры (пр. Воздухофлотский, 31, Киев, 03680, Украина)
UDC 69.003.658.012.2
Krikun K.V., Oliferuk S. L., Ryazanov A. S. Economic Factors of the Increase of the Labor Force Efficiency in Construction
The aim of the article is to study the effectiveness of industrial labor force and direction of its growth. The quantitative and qualitative factors of labor were considered, factors of productivity and its increase were analyzed. Production workforce act as the main categories of operating personnel required for full production and economic activity. Also the examples of calculations of the number of employees were presented. As a result of analysis, system-atization and generalization of scientific works of scientists the groups and classification of quantitative and qualitative factors of labor were examined. Results of the study allow to make a scientific statement that the balance of quantitative and qualitative factors of labor is the basis for improvement of the enterprise and ensure its competitiveness in the market.
Key words: labour force, quantitative and qualitative factors, labor productivity.
Pic.: 1. Tabl.: 6. Formulae: 1. Bibl.: 8.
Krikun Konstantin V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Professorof the Department of Construction Economics, Kyiv National University of Construction and Architecture (pr. Povitroflotskyy, 31, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: Valenkonst@ukr.net
Oliferuk Sergiy L. - Assistant, Department of Construction Economics, Kyiv National University of Construction and Architecture (pr. Povitroflotskyy, 31, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: Sigurd8181@mail.ru
Ryazanov Andriy S. - Postgraduate Student, Department of Construction Economics, Kyiv National University of Construction and Architecture (pr. Povitroflotskyy, 31, Kyiv, 03680, Ukraine)
