CC BY
29
23. Оргашзащя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Opram3a^H.
24. Антипина Г.С. Группа социальная [словарная статья] [Електронний ресурс] / Г.С. Антипина. - Режим доступу: http: //ecsocman.hse.ru/iprog/text/16225793/16217043.html.
25. Mayo E. The Human Problems of an Industrial Civilization / E.Mayo; Volum IV. - N.Y.: Macmillan, 2003. - 170 p.
26. Огаренко В.М. Сощолопя малих груп / В.М. Огаренко, Ж. Д. Малахова. - К.: ЦУЛ, 2005. - 292 с.
27. Бухбиндер Р.Г. Организационные изменения: проблема сопротивления персонала и пути её решения / Р.Г. Бухбиндер // Вестник Омского университета. Серия «Экономика». - 2009. -№4. - С. 100-106.
28. Карлоф Б. Вызов лидеров: пер. со швед. / Б.Карлоф. - М.: Дело, 1996. - 352 с.
Надшшла до редакци 17.11.2015 р.
К.Л. Фролша
НАУКОВ1 ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШВЕСШЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У БУДШЕЛЬНШ СФЕР1 УКРА1НИ
У сучасних умовах до одше! з найбшьш затребуваних суст-льством i державою за своею сощальною спрямовашстю та швести-цшною мютюстю вщноситься будiвельна сфера. Iнвестицiйнi про-цеси у будiвельнiй сферi забезпечують вiдтворення основних засо-бiв окремих суб'екпв господарювання, галузей нащонально! еконо-мiки в цiлому шляхом нового будiвництва, розширення, реконстру-кци та техшчного переоснащення дiючих пiдприемств. У процес здiйснення виробничо! дiяльностi будiвельних пiдприемств швес-тицiйнi ресурси перетворюються на об'екти основного капiталу, а через участь в швестицшних процесах реатзуеться потенцiал бущ-вельно! сфери у формуванш виробничих фондiв практично ушх галузей економiки. Обгрунтування шляхiв залучення iнвестицiй, формування дiевих механiзмiв державного регулювання швести-цшно! дiяльностi у будiвельнiй сферi вщносяться до числа найваж-ливiших напрямiв дослiджень швестицшно! проблематики.
© К.Л. Фролша, 2015 257
Науковщ придшяють достатньо велику увагу визначенню по-няття «швестици» та тим категорiям, якi створюють понятiйний апарат даного напрямку eKOHOMi4HOi науки. Гносеолопчними основами цих проблем служать пращ таких вчених, як: Г. Александер, М.А. Балудянський, Дж. Бейт, В. Беренс, Ю. Брiгхем, С. Л. Брю, Дж. Кейнс, Ф. Кене, Т. Кун, К.Р. Макконел, О.В. Мертенс, М.1. Ту-ган-Барановський, Дж.Р. Хiкс, А.А. Чухно, У. Шарп та ш.
Питання державного регулювання швестицшно! дiяльностi дiстали розвитку у працях таких втизняних та зарубiжних авторiв, як: Дж. Бейлi, Л.М. Борщ, В.М. Геець, В.М. Гриньова, Я.А. Жалшо, О.М. Мозговий, В.Г. Федоренко. До сучасних дослiджень, яю вщ-значаються подальшими розробками проблем теори, методологи i практики швестицшно! дiяльностi, вiдносяться працi О.1. Амош^
A.М. Асаула, Л.С. Басовського, С.Р. Бершеди, 1.О. Бланка, Б.В. Буркинського, Л. Гiтмана, А.Ф. Гойка, В.Ф. Горячука, О.Д. Даш-лова, А.П. Дуки, В.1. Захарченка, В.В. Ковальова, О.М. Котлубая,
B.О. Коюди, Ж.Л. Крисько, О.1. Лайка, В.М. Лисюка, 1.П. Мойсе-енка, А.А. Пересади, Л.М. Ремньово!, В.П. Савчука, В.Ф. Семенова, В.К. Симоненка, С.Д. Супрун, Д.М. Черваньова, А.В. Череп, Н.Л. Шлафман, Б.М. Щукша та ш.
Разом з тим, незважаючи на досить глибоке опрацювання ба-гатьох теоретико-методичних питань i практичних розробок щодо механiзмiв державного регулювання швестицшно! дiяльностi в рiз-них сферах економiчно! дiяльностi, в тому чи^ у будiвельнiй сферi держави, багато питань залишилися за рамками дослщжень. Крiм того, наявна економiчна криза вимагае нових пiдходiв до виршення проблеми активiзацil iнвестицiйноl дiяльностi.
Мета статтi полягае в аналiзi державного регулювання швес-тицшно! дiяльностi у будiвельнiй сферi Украши та розробщ теоре-тико-методичних засад щодо його вдосконалення.
Дослiдженням проблем швестицш пiдприемств будiвельно! сфери переймаються багато украшських i зарубiжних науковцiв, од-нак слiд зазначити iстотне розходження в тлумаченш ключових понять в економiчнiй, довiдковiй, енциклопедичнiй лтератур i нор-мативних документах та дос не вироблено унiверсального !х визна-чення, яке задовольняло б ус зацiкавленi сторони. Узагальнюючи тдходи науковцiв, запропоновано удосконалену класифiкацiю ш-вестицiй та джерел iнвестицiйних ресуршв у будiвельнiй сферi (рис. 1), яку сформовано за такими ознаками: за об'ектом вкладення кош^в, за характером участ в iнвестуваннi, за перюдом швесту-
Рис. 1. Клaсифiкaцiя твестицт
вання, за формами власносп, за вщношенням до об'екта вкладення, за ступенем ризику [1], за способом оргашзаци та управлшня ш-вестицiйним процесом, де нами видшеш класифiкацiйнi шдгрупи: альтернативнi швестици, одноразовi швестици, послщовш швести-цИ, борговi (попередня оплата) швестици. Це дозволить врахову-вати способи швестування для аналiзу та планування швестицшно! полiтики суб'екта господарювання бущвельно! сфери.
Альтернативнi швестици пов'язаш таким чином, що вибiр одного з варiантiв iнвестування катталу буде виключати iншi при на-явностi двох або бiльше способiв вирiшення одше! i пе! ж проблеми розмщення економiчних ресурсiв; послщовш швестици - великi ш-вестици при створеннi нового пiдприeмства, виробництва або заку-пiвлi устаткування протягом декшькох рокiв (здiйснюються на шд-ставi iнвестицiйних програм); одноразовi швестици - здшснюються в окремi швестицшш об'екти, борговi (попередня оплата) - отри-мання коштiв в обмш на зобов'язання передати товар у встановле-ний строк або повернути кошти з вiдсотками.
Державне регулювання швестицшно! дiяльностi реалiзуeться за допомогою iнструментiв прямого i непрямого впливу, яю засто-совуються у трьох напрямах: правовому, адмiнiстративному, еконо-мiчному [2, 3].
За роки офщшного iснування нацiонально! економiки у шд-ходах до регулювання iнвестицiйного процесу було здiйснено ряд кардинальних помилок, таких як безумовна орieнтацiя на стандарти розвинених кра!н свiту, щодо здiйснення iнвестицiй з намаганням застосувати фондово-фшансовий iнструментарiй для вiтчизняного шдгрунтя з нерозвиненою iнституцiйною базою, повна лiбералiза-цiя процесiв руху фшансового капiталу, орieнтацiя на прямi шо-земнi iнвестицi! як на основне джерело фшансового забезпечення процесу катталовкладень. Все це призвело до диспропорцшност та неефективностi витрачання управлiнських зусиль, а також до не-вщповщносп регуляторних важелiв реалiям швидкого кашталю-тичного розвитку [4, с. 8].
Оскшьки шлях до iнвестицiйного розвитку бущвельно! сфери тривалий i складний, а необхiднi iнституцiйнi змiни стикаються з опором з боку застарших стандартiв i норм економiчно! дiяльностi, то виникае нагальна необхiднiсть державного впливу на визначення прюритеив, поеднання та координащю дiяльностi всiх учасниюв, створення та пiдтримку сприятливих оргашзацшно-правових умов державного регулювання iнвестицiйно! дiяльностi. Крiм того, для
активiзащl швестицшно1 дiяльностi необхiдно забезпечити взаемо-дiю та спiвпрацю центральних або мюцевих органiв влади, приват-них i державних будiвельних компанiй, малого та середнього бiз-несу з упровадженням механiзму державно-приватного партнерства.
У результат дослiдження практики здшснення державно-приватного партнерства (далi ДПП) у будiвництвi i лiтературних джерел [5, 6] удосконалено методичний шдхщ до щентифшаци ри-зикiв ДПП у бущвельнш сферi. Будiвництво як галузь матерiаль-ного виробництва мае ряд особливостей, що вiдрiзняють його вщ iнших галузей та пояснюються: характером його кшцево1 продукцп (продукщя будiвельноl галузi е предметом тривалого користування та нерухомою), специфiчними умовами пращ, значними кашта-ловкладеннями, умовами бущвництва, якi визначаються сейсмiч-ними умовами, рельефом мюцевосл, наявнiстю та щшьнютю юну-ючо! забудови, iнженерно-геологiчною будовою основ, наявнiстю iнженерних мереж та транспортних комушкацш, наявнiстю джерел мюцевих будiвельних матерiалiв. Враховуючи специфшу будiвель-но! галузi в класифшаци ризикiв ДПП, видiлено ознаку «Природш ризики», вид «Складш iнженерно-геологiчнi умови (карсти, шд-земнi виробки, просадочш грунти, зсувонебезпечнi дiлянки тощо)», а також доповнено ознаки «Соцюкультурш ризики» видами «Ко-рупцiя, монополiзацiя галузЬ>, «Шахрайство з боку забудовника та пов'язаних з ним компанш», ознаки «Техшчш ризики» видами «Бу-дiвництво в районах щшьно1 забудови», «Пщготовка територи до забудови (знесення юнуючих будiвель, дерев, рекультиващя)», «Вiддаленiсть джерел мюцевих будiвельних матерiалiв (пiсок, ще-бiнь, глина, цегла, товарний бетон тощо)», «Вщсутнють або недо-статня потужнють дiючих iнженерних комушкацш», «Недостатня квалiфiкацiя пращвниюв».
Комплексна iдентифiкацiя ризиюв у будiвельнiй сферi дозволить iз меншими витратами та з бшьш високим рiвнем вiрогiдностi виявити i класифiкувати ризики державно-приватного партнерства, забезпечити основу для розробки системи стандартизаци ризиюв та розробити адекватш заходи стосовно запобiгання !м або зменшення рiвня втрат.
Дослiдження стану будiвельноl сфери Укра1ни показало, що швестици спрямувались в уже розвинеш сфери економiчноl дiяль-ностi. Провщш позици за обсягами прямих шоземних iнвестицiй за сiчень-грудень 2015 р. займала промисловiсть - 30,6% вщ загаль-ного обсягу iнвестицiй, фшансова i страхова дiяльнiсть - 27,3%. До
десяти репошв: Дншропетровсько!, Донецько!, Харкiвсько!, Ки!в-сько!, Лугансько!, Львiвсько!, Одесько!, Запорiзько!, Полтавсько!, Iвано-Франкiвсько! областей та до м. Киева надшшло найбiльше всього швестицш - 93,9% всiх залучених прямих iноземних швес-тицiй [7]. У бущвнищи було зосереджено 3% загального обсягу прямих iнвестицiй в Укра!ну (рис. 2). У цшому ж залучення Укра-!ною шоземних iнвестицiйних ресурсiв знаходиться на дуже низь-кому рiвнi, зокрема за обсягами залучених прямих шоземних швестицш на душу населення, кра!на суттево вщстае вiд кра!н Центрально! та Схщно! Свропи.
Сшьське господарство 1%
Транспорт 3%
Будiвництво
3%
lншi види 14,1%
Операцп з нерухомим майном 8%
Промислов^ь 30,6%
ЧтШШ
Торпвля 13%.
Рис. 2. Розподш прямих шоземних швестицт за видами економ1чног д1ялъност1 (у % до загального обсягу швестицт) на 31.12.2015 р.
Сьогодш будiвельна сфера знаходиться в досить складних економiчних умовах, пов'язаних у першу чергу iз вкрай слабкою ш-вестицiйною актившстю сво!х трьох основних iнвесторiв - комер-цiйних пiдприемств i оргашзацш, державних структур та населення (рис. 3).
Обсяги швестицш в економшу Укра!ни залишаються на низь-кому рiвнi внаслiдок несприятливого iнвестицiйного ктмату, який створюеться через недопрацьовану законодавчу базу, нерозвинений фондовий ринок та недосконалу фiнансово-кредитну систему, по-тужний податковий тиск, неефективне використання амортизацш-них вiдрахувань, значний рiвень тiнiзацi!, а також низький рiвень
тpaнсфоpмaцiï заощаджень населення на iнвестицiï, неpiвномipний pозподiл iнвестицiй як мiж пpiоpитетними, стpaтегiчно важливими гaлyзями, так i мiж pегiонaми Укpaïни.
Kpедити банжв та ¡нших позик 7%
Власш кошти п¡дпpиeмств та оpган¡зац¡й 67%
^шти ¡ноземних ^вест^^
3% Kошти населення на буд|вництво житла 12%
1нш[ джеpела фшансування 3%
Kошти деpжавного бюджету 3%
Kошти мюцевих бюджелв 5%
Рис. 3. Kaniтальм гнвестицИ'за джерелами фтансування
за 2015 р.
Дослщження деpжaвних пpогpaм, що pеaлiзyються в Укpaïнi з метою вщшення важливого соцiaльного питання — по6удови або пpидбaння власного житла, показало, що yci деpжaвнi житловi ^о-гpaми не досягли запланованих pезyльтaтiв та вiдповiдно основно1' мети що^ам - пiдвищення piвня забезпечення гpомaдян житлом -чеpез економiчнy ситyaцiю в кpaïнi та систематичне скоpочення ф> нансування. Темпи pеaлiзaцiï деpжaвних пpогpaм суттево вщста-вали вiд зaтвеpджених гpaфiкiв, фaктичнi обсяги фшансування складали лише 5-6% вщ пpогнозних. Для виводу pинкy житла зi стану стaгнaцiï необхвдно модеpнiзyвaти деpжaвнi житловi ^о-гpaми, зо^ема пpогpaмy молодiжного кpедитyвaння та ^о^аму «Доступне житло», якi нaйyспiшнiшi на сьогодш. Пpогpaми щодо погашення частки вщсотка по кpедитy е в^ай зaтpaтними для деp-жави, вpaховyючи непеpедбaчyвaнiсть кypсовоï piзницi, тому слщ
запровадити hobî фшансово-кредитш механiзми забезпечення населення доступним житлом.
Усе вищевикладене приводить до висновку про необхщнють удосконалення державного регулювання iнвестицiйноï дiяльностi у будiвельнiй сферi Украïни з урахуванням досвiду розвинутих краïн.
Регулювання швестицшних процесiв у зарубiжних крашах переслiдуe такi головнi цiлi: спрямування iнвестицiй на реструкту-ризацiю економши для пiдвищення ïï ефективностi; оби заоща-джень в iнвестицiï реального сектору економши; формування ефек-тивного i контрольованого ринку капiталiв; зниження i страхування iнвестицiйних ризикiв; полшшення iнвестицiйного клiмату для в№ чизняних i зарубiжних капiталiв. Правовi гарантп iнвесторам е най-важливiшим критерiем сприятливого iнвестицiйного клiмату [8, 9].
Проведений аналiз стану правового регулювання в швести-цiйнiй сферi Укрш'ш, розвитку ринку цiнних паперiв та швестицшних тенденцш ринку нерухомост свiдчить про доцiльнiсть адапта-ци досвiду розвинутих краш щодо методiв державного регулювання iнвестицiйноï дiяльностi у будiвельнiй сферi до Украши, що може стати суттевим напрямком активiзацiï iнвестицiйних процесiв у кршт.
На основi дослiдження зарубiжного досвщу щодо методiв державного регулювання швестицшно1' дiяльностi у будiвельнiй сферi встановлено доцшьшсть впровадження тiльки тих методiв, що не потребують вiд держави прямого фшансування, враховуючи сучасний стан економши краши, тобто за критерiем достатностi ф> нансових ресурсiв (рис. 4).
Адаптащя зарубiжного досвiду стосовно таких оргашзацш-них методiв дозволить активiзувати застосування механiзмiв державно-приватного партнерства у будiвельнiй сферi:
1. Прямi методи:
чiтке визначення швестицшних прюрите^в з метою уник-нення розпорошення iнвестицiйних ресурсiв;
удосконалення загального (податкового, земельного, корпоративного, митного) та спещального швестицшного законодавства, забезпечення податково1' стабiльностi;
залучення «довгих» кош^в страхових компанiй та недержав-них пенсiйних фондiв на засадах державно-приватного партнерства;
зниження бюрократичного тиску на бiзнес, спрощення процедур реестраци;
створення ефективно1' системи захисту iнвесторiв;
- жорстка нормативна ре-гламентацш;
- зниження бюрократичного тиску на бiзнес, спрощення процедур реестрацп;
- надання рiвних умов господарювання шозем-ним i нацiональним iнве-сторам;
- вибiр прiоритетiв здш-снюе держава;
- ефективна система за-хисту iнвесторiв;
- ефективне об'еднання дрiбних iнвестицiй у ве-ликi;
- бюджетне фшансуван-ня;
- пряме адмiнiстративне втручання в швестицш-ний процес шляхом уз-годження плашв найбшь-ших корпорацiй;
- створення спещалiзова-них фiнансових шсти-ту^в для фiнансування будiвництва житла
Методи регулювання шве-стицшних процес1в у за-руб1жних кра'шах
* ПРЯМ1 НЕПРЯМ1
- регулювання загаль-ного обсягу капггало-вкладень через полiтику позичкового вiдсотка, грошову, податкову i амортизацшну полiтику;
- вибiркове стимулю-вання капiталовкладень у певнi пщприемства, га-лузi та сфери дiяльностi через кредитш i подат-ковi пшьги;
чiтке визначення iнвестицiйних прiоритетiв з метою уникнення розпорошення iнвестицiйних ресур^в
удосконалення загального (по-даткового, земельного, корпоративного, митного) та спещаль-ного iнвестицiйного законодав-ства, забезпечення податково1 стабiльностi
залучення «довгих» коштiв стра-хових компанш та недержавних пенсiйних фондiв на засадах державно-приватного партнерства
- залучення у ництво житла «довгих» кош^в страхових ком-панiй та недержавних пенсшних фондiв;
- застосування рiзно-манiтних змiшаних форм державного та приватного фшансування
регулювання загаль-ного обсягу катта-ловкладень через полггику позичкового
вщсотка, грошову, податкову i амортиза-цiйну полiтику
зниження бюрократичного тиску на бiзнес, спрощення процедур реестрацп
створення ефективно! системи захисту iнвесторiв
створення спецiалiзованих фiнансових iнститутiв для фiнансування будiвництва житла
Рис. 4. Методи регулювання швестицтних процеав у будгвельнгй сфер1 в заруб!жних краТнах та Тх адаптация для украТнськоТ економ!ки
створення спещатзованих фшансових iнститутiв для фшан-сування будiвництва житла. 2. Непрямi методи:
регулювання загального обсягу катталовкладень через пол> тику позичкового вщсотка, грошову, податкову i амортизацiйну политику.
Проекти державно-приватного партнерства здатш активiзу-вати залучення iнвестицiй, у тому чи^ iноземних, у будiвельну сферу краши. У ДПП держава одержуе бшьш сприятливу можли-вють регулювати iнвестицiйну дiяльнiсть, виконуючи адмшютрати-вно-контрольнi функцiï.
Пропонуемо удосконалити методичний пiдхiд до впрова-дження мехашзму ДПП в iнвестицiйну дiяльнiсть у будiвельнiй сферi шляхом комбiнованого застосування прямих та непрямих ш-струменпв державного регулювання (правових, адмiнiстративних та економiчних) (рис. 5).
Зокрема, для прискорення запровадження ДПП у будiвельнiй сферi запропоновано:
вдосконалення законодавчо-нормативно1' бази ДПП щодо порядку взаемоди учасниюв процесу пiдготовки i реалiзацiï проектiв державно-приватного партнерства, врахування штерешв одержува-чiв послуг, у тому чи^ розробка вiдповiдних iнструкцiй i методич-них рекомендацiй, стандартiв стосовно механiзмiв ДПП;
забезпечення прозоро1' процедури участ в ДПП, усунення ко-рупцiйноï складово1', бюрократичних бар'ерiв шляхом комп'ютер-но1' обробки вiдповiдноï шформаци;
активiзацiя участi державних органiв у вшх етапах пiдготовки i реалiзацiï проектiв ДПП, зниження дефiциту квалiфiкованих фа-хiвцiв у сферi державно-приватного партнерства;
застосування рiзних схем розподшу власностi, доходу, зниження витрат, у тому чи^ трансакцiйних видатюв.
ДПП вимагае узгодження iнтересiв держави, бiзнесу i населення, враховуючи, що кожна зi сторiн мае власш цiлi, вирiшуе сво1' конкретш задачi та сторони мають рiзнi мотивацiï. Держава защ-кавлена у зростанш обсягiв i полiпшеннi якосп послуг шфраструк-турних i сощально орiентованих галузей, у збiльшеннi надходжень вiдповiдних платежiв, податкiв до бюджепв усiх рiвнiв. Приватний сектор прагне стабшьно одержувати i збiльшувати прибуток, населення зацiкавлено у зростанш якосп вироблено1' продукцiï i послуг, створенш нових робочих мiсць, зростанш зароб^но!' плати. При
1НСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ИНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО
Закони та нормативш акти щодо ДПП, мето-дичне забезпечення механiзмiв ДПП Сприяння цен-тральних або мюцевих органiв виконавчо! влади Схема розпод^ власносп, витрат, доходу
ВИГОДИ
Центральним або мiсцевим органам влади
Приватному партнеру
Населенню
- можливють перекласти ча-стину ризиюв на приватного партнера;
- розвиток шфраструкгури;
- прискорення темпiв онов-лення основних виробничих фондiв;
- шдвищенш якосп будiв-ництва, експлуатаци та управлшня за рахунок шно-вацш;
- зниження бюджетного на-вантаження i вивiльнення до-даткових ресурав;
- надходження вiдповiдних платежiв, податюв до бюд-жетiв усiх рiвнiв;
- створення нових робочих мiсць
- можливють перекласти частину ризиюв на ор-гани влади;
- збшьшення свого при-бутку за проектом за рахунок надання додат-кових платних послуг;
- застосування рiзних р> шень, яю знижують вит-рати;
- подолання бюрократич-них бар'eрiв
- розвиток iнфраструк-тури;
- зростання якостi вироб-лено! продукци i послуг (завдяки пiдвищенню стандарта якосп та ефективностi управлiння об'ектами угоди);
- створення нових робо-чих мiсць, зростання за-робгтно! плати
Рис. 5.1нструменти державного регулювання гнвестицШноТ д1яльност1 з упровадженням мехамзму державно-приватного партнерства
цьому держава 1 б1знес защкавлеш в усшшному здшсненш проекпв у цшому та шляхом переговор1в, до укладення договору про партнерство можливо збалансувати штереси сторш { цш проекпв [10, с. 188-189].
Незадовшьна ситуащя у будiвельнiй сферi краши е наслщком серйозних системних прорахунюв у стратегiï ïï розвитку. Найакту-альнiшою проблемою залишаеться розробка стратеги, яка значною мiрою сприятиме активiзацiï стiйкого iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку будiвельного комплексу шляхом реалiзацiï таких страте-пчних цiлей розвитку: забезпечення достатньо високих темпiв еко-номiчного розвитку будiвельного комплексу за рахунок ефективноï iнвестицiйноï дiяльностi; стимулювання впровадження iнновацiй та шформацшних технологiй; вдосконалення пiдходiв до державного регулювання iнвестицiйно-будiвельних процесiв. Заходи реалiзацiï зазначених стратегiчних цiлей - це шдвищення фiнансовоï стiйкостi i платоспроможносп пiдприемств будiвельного комплексу у про-цесi здiйснення iнвестицiйноï дiяльностi; збiльшення обсягу готовоï будiвельноï продукци шляхом розморожування незавершених об'ектiв; технолопчна перебудова з переважним використанням комбшованого виробництва; пiдвищення енергетичноï та еконо-мiчноï ефективностi; диверсифiкацiя джерел фшансування галузi; активiзацiя iнвестицiйно-будiвельних процесiв у житловому будiв-ництвi; розвиток державно-приватного партнерства.
Побудова «дерева цшей» [11] для будiвельноï сфери дае мож-ливiсть розробити цiльовi програми в контекст державного регулювання будiвельноï сфери з дотриманням вимог Закону Украши «Про державне прогнозування та розроблення програм економiч-ного i сощального розвитку Украши». У контекст цього запропо-новано методичний тдхщ до розробки програми iнвестицiйного забезпечення будiвельноï сфери краши (репону), який базуеться на органiзацiйно-економiчнiй та фшансовш складових та вiдрiзняеться узгодженням штерешв держави, бiзнесу та населення (рис. 6).
З наведеноï схеми видно, що програма розвитку швестицш-ного забезпечення будiвельних пiдприемств складаеться з ураху-ванням цiлей ушх рiвнiв, що дае можливiсть матерiального напов-нення кожного з елемеипв та отримання кiнцевого результату з використанням ДПП.
Висновки. Запропоноваш науковi засади державного регулювання iнвестицiйноï дiяльностi у будiвельнiй сферi Укра1ни дозво-ляють активiзувати швестицшш процеси у будiвельнiй сферi та сприяють розвитку цiлоï низки сумiжних галузей i, як наслiдок, змщнюють державу економiчно.
Програма розвитку швестицшного забезпечення буддвельних гадпри-
емств краши (регюну) на наступш 5 роьав (з урахуванням узгодження штереав держави, б1знесу, населения)
Оргатзацшно-еконо-шчне забезпечення
Фшансове забезпечення програмн розвитку тдприемств краши (регюну)
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
ПРОГРАММ НА Р1ВН1 РЕГЮНУ
ПРОГРАММ ВЕЛИКИХ М1СТ
ПРОГРАМИ АДМ1Н1СТРАТИВ-НИХ РАЙОН1В
У
СТРАТЕГИ НА М1КРОР1ВН1
1НВЕСТУВАННЯ МОДЕРН13АЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В
1НВЕСТУВАННЯ ПРОЕКТ1В РЕФОР-МУВАННЯ
У
I 1. Проведения комплексного аншпзу технпсо- I I еконошчних иоказниюв для виявлення надшно- I I ст1 та якосп наданнх будавелышх послуг, техш- I I чного стану основннх фонд ¡в |
2. Снстемннй аншпз балансу будавельно! сферн краши (регюну), д1агностика тдприемств, ви-значення соб1вартосп внробннцгва 1 транспор-тування бущвельних матер1ал1в для виявлення локальних систем ¿з максималь ними витратами й обгрунтування черговосп реал1зацп заход1в програми для одержання сощального та еконо-м1чного ефекга
3. Оцшювання фшансово! стшкосп пщприемств будавельно! сфери краши (регюну) (розроблення ефективних схем фшансового забезпечення програми, створення умов для зал учения швестора)
I
4. Анатз нормативно-правово! бази, гцо включае | розробку низки законодавчих акпв на бущвельт | иослуги, договорв, иоложень, гцо регламентують | цившьно-правов1 вщносини у буд1вництв1 .
1
5. Визначення вщиовщних оргагав виконавчо! влади, гцо мають нести вщиовщальтсть за надш- ■ теть, жють та ефективтеть наданих буддвель- . них послуг у регют
1. Розроблення вар1ант фшансу-вання програми розвитку буадаель-но1 сфери краши (регюну) з урахуванням можливих джерел фшансування, таких ж:
- власт кошти пщприемства (чис-тий ирибуток та амортизацшш вщ-рахування);
- швестицшна доиомога;
- бюджетне фшансування;
- банювсыа довгостроков1 кредита;
- державт иозики;
- цшьов1 надбавки до тарифу
I
I 2. Розроблення оптимального варь . I анта фшансування тдприемств будд-I вельно! сфери краши (регюну)
►I
I
I »
I 3. Анал1з цши на буддвельт I
I иослуги, матер1али та вщио- |
I вщтсть гх витратам пщпри- |
. емств. ■
[ ЗАХОДИ РЕАЛ13АЦП ПРОГРАМИ 3 ВИКОРИСТАННЯМ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА |
^ Рис. 6. Схема розробки програми теестицтного забезпечення буЫеельног сфери краши (региону)
Л^ература
1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент : учебный курс / И.А. Бланк. - 2-е изд., перераб. и доп. - К. : Ника-Центр, Эльга, 2006. - 552 с.
2. Лужко Е.В. Методологические основы формирования моделей развития предприятий строительного комплекса в условиях глобальных изменений / Е.В. Лужко, Л.К. Глиненко // Еконо-мша бущвництва. - 2006. - № 2. - С. 18-23.
3. Федоренко В.Г. 1нвестици i каштальне бущвництво в рин-кових умовах / В.Г. Федоренко; ред.: С.В. Бондаренко; Укр. акад. прогнозування i швестицш. - К. : Мiжнар. фш. агенщя, 1998. - 88 с.
4. Лайко О.1. Трансформацшш процеси в швестицшнш си-стемi економши Украши: моногр. / О.1. Лайко; НАН Украши, 1н-т пробл. ринку та екон.-екол. дослщж. - Одеса : Грiнь Д.С., 2014. -460 с.
5. Брайловський 1.А. PEST-класифшащя ризикiв державно-приватного партнерства / 1.А. Брайловський // Економша та держава. - 2013. - №1 (121). - С. 15-19.
6. Li Binga. The allocation of risk in PPP/PFI construction projects in the UK / Li Binga, A. Akintoye, P.J. Edwards, C. Hardcastlea // International Journal of Project Management. - 2004. - 23. - Р. 25-35.
7. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]: [Офщшний веб-сайт]. - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua.
8. 1саенко Д. Житлове бущвництво за кордоном: досвщ для Украши / Д. 1саенко // Публiчне управлшня: теорiя та практика: збiрник наукових праць Асощаци докторiв наук з державного управлшня. - Х.: Вид-во «ДокНаукДержУпр», 2011. - Вип. 3 (7). -С. 146-151.
9. Рахман И.А. Зарубежный опыт регулирования инвестиционно-строительной деятельности / И.А. Рахман // Экономика строительства. - 2001. - № 6. - С. 45-52.
10. Шлафман Н.Л. Мехашзми регулювання розвитку шдприемницького сектору. - Херсон : ХНТУ, 1ПРЕЕД НАН Украши, 2010. - 284 с.
11. Виноградова З.И. Стратегический менеджмент. Матрица модулей, «дерево» целей / З.И. Виноградова, В.Е. Щербакова. - М.: Фонд «Мир», Академический Проект, 2004. - 304 с.
Надшшла до редакци 04.12.2015 р.
