CC BY
51
Т. В. Гончар
м. Одеса
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВНУТР1ШНЬОГО РИНКУ МЕТАЛОПРОДУКЦП
Починаючи з 2008 року, свгтова економiка вступила у фазу найсерйозшшо1 фшансово-економiчноl кризи за останнi кiлька десятилпъ. На змiну активному глобального зростанню прийшов швидкий спад у роз-витку свггово! економiки. Глобальна економiчна криза носить системний характер, торкае бiльшiсть галузей економiки i сощально! сфери в кожнiй кршш, впливае на структуру свггово! економiки i принципи мiжнарод-них економiчних вщносин. Однак, саме металургiйнi пiдприемства першими вщчули на собi вплив еконо-мiчноl кризи i зниження попиту з боку шших галузей реального сектора. Отже, проблеми з експортними продажами украшсько! металопродукци знову актуа-лiзували тезу про необхiднiсть штенсивного розвитку металоспоживання усерединi Укра!ни. Теоретично це завдання можливо розв'язати за рахунок масштабного вщновлення вiтчизняного металофонду, бiльше полови-ни якого перебувае зараз у зношеному станi. Особливо це стосуеться об'еклв iнфраструктури, як економiчноl (виробничо!), так i сощально1, а також машинобуду-вання, як основи шновацшного розвитку краши. Роз-виток внутрiшнього ринку металопродукци визначають наступнi основнi фактори: необхiднiсть техшчного пе-реозброення основних фондiв галузей економки; ре-алiзацiя нових проеклв у промисловостi, енергетицi, а
також реалiзацiя нацiональних проектiв; необхiднiсть iмпортозамiщення окремих видiв машин i устаткуван-ня. Однак, активiзацiя розвитку галузей, яы спожива-ють металургiйну продукцш, потребуе, у першу чергу, забезпечення сприятливого швестицшного клiмату в промисловосп, особливо машинобудуваннi, транспор-тi i будiвництвi, прийняття прямих державних рiшень щодо розвитку найважливiших з них.
Тим не менш, незважаючи на наявнють велико1 кiлькостi наукових дослщжень державного регулюван-ня економiки взагалi та розвитку окремих галузей, результата яких вiдображенi, зокрема, в публшащях таких iноземних i вгтчизняних вчених, як В. Белкiн, В. Ге-ець, Х. Гизатулiн, С. Глазачов, В. Голубев, К. Дашелян, Б. Маклярський, Н. Потрубач, Т. Петрова, В. Писарев, I. Потравний, А. Урсул, Б. Буркинський, А. Бутенко, С. Герасимова, Л. Круглякова, В. Кухар, О. Майданник, О. Осауленко, В. Ляшенко, В. Осипов та ш., проблеми державного регулювання розвитку внутршнього ринку металургшно1 продукци потребують додаткових досль джень. Таким чином, зростае актуальнють подальшого поглиблення теоретичних дослщжень i практичних роз-робок щодо вдосконалення органiзацiйно-економiч-ного мехашзму державного регулювання розвитку вну-трiшнього ринку металопродукци.
Зростання внутр1шнього ринку металопродукци визначають наступн основнi фактори [1]: необхщшсть технiчного переозброення основних фонд1в галузей економiки; реалiзацiя нових проеклв у промисловостi, енергетицi, а також реал1зац1я нацюнальних проектiв; необхщшсть iмпортозамiщення окремих видiв машин i устаткування. Активiзацiя розвитку галузей, яю спожи-вають металургiйну продукцiю, потребуе, у першу чергу, забезпечення сприятливого швестицшного кшмату в промисловостi, особливо машинобудуванш, транспор-тi i будiвництвi, прийняття прямих державних рiшень щодо розвитку найважливiших з них. Вггчизняна мета-лургiя функцiонуе в загальнш системi свiтових госпо-дарських зв'язюв, тому и стан у значнш мiрi залежить вiд тенденцiй розвитку свггово1 металурги.
Основним напрямком розвитку мiжнародних еко-номiчних вщносин на рубеж! ХХ i ХХ1 столпъ стала глобалiзацiя економiки, що повною мiрою проявилася в металургiйнiй промисловоста [2, С. 25]. Мiжнароднi господарсью зв'язки перетворилися на iнструмент пере-розподiлу ресурсiв i пщвищення ефективноста виробни-цтва в глобальному масштаба Це призвело до розвитку наступних тенденцiй у свiтовiй металурги: посилення ролi великих iнтегрованих компанiй на свггових ринках; загострення конкуренци на ринках продукцй з високою доданою вартютю i поширення застосування нацюналь-них захисних мiр у зовшшнш торгiвлi; активiзацiя робiт зi зниження витрат виробництва металопродукци, при цьому найбтьш витратнi види виробництв переносяться в краши, що володшть найбтьш дешевими природними й енергетичними ресурсами, робочою силою, що забез-печують мiнiмальнi податковi i транспортнi витрати.
Тому найважливiшим напрямком державно'1 про-мислово'1 полiтики у вiдношеннi металурги на сучасно-му етапi е здшснення спецiальних заходiв, спрямованих на стимулювання прогресивних структурних змiн у ме-талургiйнiй промисловостi. У цих ц1лях доц1льно реал1-зувати заходи для розширення внутрiшнього попиту на металопродукцш, щодо актив1заци шновацшно1 д1яль-ностi в металурги, реструктуризаци шдприемств i вир1-шення соц1альних проблем.
Потенцшш сектори масового споживання мета-лу (його нагромадження) в Укра'1ш (с1льське господар-ство, деревообробна промисловють, будiвництво дорiг i дешевого житла, мала механiзацiя побуту, послуг та ш) доки не привабливi для металурги як джерела попиту на металопродукцш. Але якщо забезпечити процес швестицшного розвитку украшсько! економiки, то попит на метал на внутршньому ринку значно зросте.
Однак, необхщно реалiзувати заходи оргашзацш-но-економ1чно1 пiдтримки, зокрема, створити еконо-мiчнi iнвестицiйнi передумови зб1льшення споживання металопродукци в кра'1ш, включаючи: вiдносне зниження ц1н на метал як мшмум до рiвня цiн експортних постачань (це важлива частина ресурсно! пщтримки машинобудування i будiвництва i необидна умова пщ-вищення ефективноста обробно'1 промисловостi в ц1ло-му); розвиток економiчного середовища, що забезпечуе доступ до ресуршв, i максимальне число споживачiв, що дозволить знизити швестицшш витрати машино-будування на залучення металу в обертання. Важливим завданням держави для виршення цих задач мае бути
сприяння iнвестицiйним процесам, що вiдбуваються в галуз1, створення додаткових можливостей для и учас-никiв, а також вирiшення задач, якiе бiзнес не може виршити самостiйно (наприклад, iнфраструктурних) у межах державно-приватного партнерства.
Все викладене свщчить про необхщшсть удоскона-лення органiзацiйно-економiчного механiзму державного регулювання розвитку внутршнього ринку металопродукци. Проведен дослiдження дозволили запропонувати схему такого вдосконалення, зображену на рис. 1.
Заходи щодо регулювання запропоновано угрупува-ти за чотирма напрямками: економiчне, оргашзацшне, технiчне та шституцшне регулювання. Головними еко-номiчними завданнями е оптимiзацiя пщприемниць-кого середовища, формування мехашзму економ1чно1 взаемоди держави, приватного сектора i сусп1льства та вдосконалення системи цiноутворення на металургшну продукцiю. Оптимiзацiю пiдприемницького середовища доцтьно проводити в таких напрямках:
у сфер1 податковог полтики: надання у законодав-чому порядку податкових птьг та шших преференцiй на перюд впровадження iнвестицiйно-iнновацiйних проектiв, спрямованих на забезпечення прюритетного розвитку внутршнього виробництва;
у сфер1 кредитно-фшансово'1 полтики: затверджен-ня перелiку прiоритетних для розвитку машинобуд1вно1 галузi iнвестицiйних проеклв, термiн реал1заци яких бтьше одного року, для фшансування на паритетних пщ-ставах у рамках державно-приватного партнерства; суб-сидування процентних ставок по кредитах, отриманих на цш техшчного переозброення (легка промисловiсть, автомобтебудування i транспортне машинобудування, стьськогосподарське i тракторне машинобудування, верстатоiнструмен-тальна, авiацiйна промисловють); стимулювання швестицшно1 дiяльностi банкiв, шших фшансових установ, спрямовано1 на техн1чне переосна-щення вiтчизняного машинобудування.
Вдосконалення системи взаемоди держави, приватного сектора i сусп1льства вимагае створення повноцшно1 законодавчо-нормативно1 бази ДПП, а також створення методично1 бази його впровадження в металурги. Голо-вним завданням оргашзацшного регулювання е класи-фiкацiя та ранжування галузей — внутршшх споживачiв металургшно1 продукди з метою виявлення необхщних для впровадження державних регулюючих заход1в щодо п1дтримки !х розвитку. Наприклад, зростання внутр1ш-нього споживання чорних метал1в може бути пов'язане, в основному, з розвитком пщприемств машинобудування 1 ростом обсяпв попиту в буд1вництв1, створенням нових, сучасних, прогресивних вид1в машинобуд1вно1 продукцй', розширенням шляхового, виробничого 1 житлово-комунального буд1вництва. Таким чином, проведене до-слщження дозволило ранжувати галуз1, що потенц1йно спроможш стати споживачами металургшно1 продукди, за ступенем обсяг1в !х попиту на не1 (табл. 1).
Проведене досл1дження показало, що для розвитку внутр1шнього ринку металопродукцй та модершзаци власне металургшно1 галуз1 доц1льно:
створення економ1чних умов для прискореного оновлення та модершзаци основних виробничих фонд1в з метою п1двищення енергоефективност1 галуз1, конку-рентоспроможност1 и продукди;
Рис. 1. Напрямки вдосконалення оргашзацшно-економгчного мехатзму державного регулювання розвитку
внутршнъого ринку металопродукци
Ранжування галузей - потенцшних споживач1в металургшно! продукцй
Таблиця 1
Галузь Можливосл для створення попиту Загрози для розвитку Ранг
1нфраструктура (залiзниця, розвиток швидкiсного сполучення) Попит з боку зал1зничнох галуз1 здатний ви-ступати як катал1затор зростання для цшого комплексу високотехнолопчних виробництв у металургп, електротехшчнш промисловосл, паливно-енергетичному комплекс^ шформацш-ному 1 телекомушкацшному секторах тощо Нестача бюджетних кошт1в 1
Машинобудування 1. Забезпечуе комплексну мехашзацш, авто-матизацш та роботизацш будь-яких галузей виробництва. Р1вень розвитку машинобудування е одним з показниюв економ1чного 1 промислово-го розвитку краши. 2. Знос обладнання — 70 % 1. Зниження науково-техшчного 1 технолопчного потенщалу 2. Втрата висококвал1фжованих робгт-ничих кадр1в 2
ЖКГ 1. Забезпечуе споживач1в необхщними житлово-комунальними послугами та суттево впливае на сощально-економ1чний розвиток держави 2. Знос обладнання — 25-90 % 1. Низьк1 доходи населення 2. Непропрацьованнють мехашзм1в за-лучення швестицшних ресурс1в у галузь (у т. ч. мехашзм1в державно-приватного партнерства) 3. Втрата висококвал1фжованих робгт-ничих кадр1в 3
Бущвництво 1. Постаршня наявного житлового фонду 2. Наявнють великоi ылькосл населення, не забезпеченого житлом 1. Попршення фшансового стану буд1вельних шдприемств та значне скорочення !х ылькосл 2. Низьк1 доходи населення, що при-зводить до неможливост буд1вництва житла в кредит 4
максимальне використання наявних конкурентних переваг Украши в галуз1 виробництва металопродукци;
використання можливостей державного впливу шляхом розробки та введення в дш законодавчо1 бази, спрямовано1 на: створення умов для розвитку внутрш-нього ринку металопродукци та забезпечення потреб Украши власною металопродукщею; розвиток техшч-ного та технолопчного р1вшв металургшного виробни-
цтва вщповщно до свггового pîbhh; зменшення енерге-тичних i матерiальних витрат на виробництво продукцй' та полшшення еколопчного стану довюлля;
координацiя плашв розвитку пiдприeмств галузi з стратепями розвитку iнших галузей промисловостi Украши;
концентращя ресурсiв на вирiшеннi прюритетних задач;
диверсиф1кац1я виробництва та оптим1зац1я його структури в результат1 зб1льшення номенклатури нових сортамент1в, зокрема електроплавильного виробництва стал1, виробництва спец1альних сталей 1 сплав1в, тита-нових сплав1в та прокату, алюмш1ево1 фольги, створен-ня нових вид1в циркошево1 продукци, зб1льшення обся-г1в випуску прокату 1 труб з антикорозшним покриттям, кал1брованого прокату, гнутих профшв;
забезпечення балансу штерес1в держави, пщприем-ницького сектору 1 сусптьних 1нститут1в, зац1кавлених у стшкому економ1чному зростанн1;
державна п1дтримка науково-техшчного потенц1а-лу краши, фундаментальних та прикладних досл1джень, спрямованих на забезпечення шновацшного розвитку.
При цьому основними завданнями розвитку вну-тр1шнього ринку металопродукци мають бути:
визначення потенц1алу та м1сткост1 внутр1шнього ринку металопродукци, яка може досягти 25 млн. т на р1к, 1 залежить в1д умов розвитку економ1ки краши;
законодавче стимулювання споживання на вну-тр1шньому ринку продукци украшських виробниюв, що сприятиме забезпеченню украшських споживач1в висо-кояк1сними товарами, зростанню промислово-еконо-м1чного потенц1алу та оптим1заци структури промисло-вого виробництва Украши;
надання державних гарантш по 1нвестиц1йним кредитам, що передбачають збтьшення використання металопродукци украшського походження та вироб1в з не1;
удосконалення законодавчо-нормативно1 бази в частин1 розробки економ1чних важел1в стимулювання та п1дтримки украшських виробниюв, зб1льшення реал1за-ци "х продукци на внутр1шньому ринку, а також обмежен-ня 1мпорту товар1в, що можуть вироблятися в Украшь
Реал1зац1я такого вдосконаленого механ1зму розвитку внутр1шнього ринку металопродукцЦ забезпечить:
збалансований високоефективний розвиток мета-лургшного комплексу, оптим1зац1ю обсяг1в виробництва 1 споживання основних вид1в продукци, збтьшення внеску комплексу до вир1шення загальнонацюнально1 задач1 економ1чного розвитку краши — тдвищення ВВП 1 якост1 життя населення;
задовольнення попиту на внутр1шньому ринку та скорочення обсяг1в 1мпорту металопродукци за рахунок розвитку власного конкурентоспроможного виробництва;
зб1льшення обсяг1в виробництва продукци глибо-ко'1 переробки, створення нових и вид1в:
п1двищення якост1 1 конкурентоспроможност1 металопродукци, зниження и ресурсоемност1: скорочення витрат стал1 на тонну прокату, а також зниження енер-гоемност1, а також шновацшне вдосконалення техн1ки 1 технологи виробництва металопродукци;
зниження шк1дливо1 ди п1дприемств галуз1 на на-вколишне середовище.
Внаслщок цього зросте ефективн1сть виробництва та конкурентоспроможшсть продукци, що позитивно позначиться на розвитку галузей-споживач1в металопродукци, сприятиме розв'язанню енергетичних та еко-лог1чних проблем, збалансованому розвитку та соц1аль-н1й стаб1льност1 в кра1ш
Одним з ефективних механ1зм1в розвитку галузей — споживач1в металургшно1 продукци е контракта житте-вого циклу (КЖЦ), яю характеризуються як новий, що
ран1ше не використовувався на пострадянському просто-р1, але вдало протестований за кордоном 1 найефективш-ший у пор1внянн1 з 1ншими механ1змами 1нструментар1й для реал1заци складних 1нфраструктурних проект1в за мо-деллю ДПП, у першу чергу в автомобильному 1 зал1знич-ному секторах. Тобто КЖЦ може визначатися як контракта форма ДПП, зпдно яко! державний партнер на конкурснш основ1 укладае з приватним партнером угоду на проектування, бущвництво й експлуатац1ю об'екта на термш його життевого циклу та здшснюе оплату по проекту р1вними частками п1сля введення об'екта в експлуа-тац1ю за умови пщтримки приватним партнером об'екта вщповщно до заданих функц1ональних вимог. Для держави вигода в1д КЖЦ очевидна: шфраструктура будуеться в бтьш стиснут1 терм1ни, а бюджетн1 кошти виплачуються частинами. Для приватного швестора мотивац1я поля-гае в тому, що вс1 зекономлен1 на р1зних етапах реал1заци проекту кошти 1 вс1 нов1тн1 технологи, що застосовува-лись в буд1вництв1, належать йому. Мехашзм КЖЦ мож-на розглядати як один з вар1ант1в реал1заци концес1йних проект1в, який вгльний в1д недол1к1в, притаманних цьому виду ДПП. З вищенаведеного визначення випливають ключов1 характеристики КЖЦ, яю в1др1зняють його в1д 1нших контрактних механ1зм1в ДПП: охоплюе вс1 три етапи життевого циклу об'екта - проектування, бущвництво, експлуатац1ю; приватний партнер по КЖЦ само-ст1йно приймае вс1 проектн1 1 техн1чн1 р1шення, необ-х1дн1 для виконання проекту, 1 несе вс1 техн1чн1 ризики 1 ризики проектних р1шень; залучення фшансування до проекту зд1йснюеться приватним партнером; державний партнер здшснюе платежи по проекту ттьки з моменту початку експлуатаци об'екта; оплата по проекту являе собою щор1чну (або щоквартальну) «плату за сервю» 1 залежить ттьки в1д виконання функцюнальних вимог за контрактом. У випадку невиконання цих умов приват-ний партнер пщдаеться штрафним санкц1ям, обговоре-ним у контракта; КЖЦ не м1стить у соб1 збору плати за користування шфраструктурним об'ектом, тому що платежа за серв1с, що здшснюе держава, прив'язаш ттьки до якост1 об'екта; права власност1 на об'ект шфраструктури можуть виникати як у публ1чно1, так 1 в приватно1 сторо-ни - залежно в1д специф1ки конкретного проекту; платежа за серв1с в1д державного партнера мають бути гаран-тован1 на весь перюд контракту. Таким чином, можливо запропонувати наступну орган1зац1йну схему здшснення контракту життевого циклу (рис. 2).
У зв'язку з тим, що модель ДПП на основ1 КЖЦ на даний момент не реал1зована в рамках д1ючого зако-нодавства, необх1дно в1дпов1дним чином вдосконалити нормативно-правову базу:
для укладення КЖЦ у межах правовщносин ДПП (де одшею з1 стор1н виступае держава 1 право власност1 на об'ект виникае у публ1чно1 сторони) необидна наяв-н1сть установлено1 процедури укладання контракт1в;
необх1дно передбачити можлив1сть укладення кон-цес1йних угод у вщношенш об'ект1в, за користування якими не стягуеться плата з кшцевого споживача;
необхщно передбачити можлив1сть концедента при-ймати на себе цглком або частково витрати на створення та (або) реконструкц1ю об'екта концесшно1 угоди;
необхщно в закон1 передбачити дозвтьний характер встановлення плати за концесшною угодою, що до-
Рис. 2. Оргашзацшна схема здшснення контракту життевого циклу
зволить зробити мехашзм фшансових взаемин мш: сторонами бшьш гнучким;
в штересах реал1зацп таких проекив, необхщ-но передбачити можливють укладання концесшних угод понад термш дп затверджених л1мтв бюджетних зобов'язань 1 асигнувань.
Як показуе мiжнародний досвщ, модель КЖЦ ефективно застосовуеться в сфер1 транспортноi шфра-структури. Така практика пов'язана з тим, що життевий цикл об'екив транспортноi шфраструктури гармонш-ним чином вщповщае штересам сторш КЖЦ у частиш термш1в !х фшансування, окупносл, створення й екс-плуатацп. Таким чином, модель КЖЦ доцшьно засто-совувати для розвитку першоi за рангом (див. табл. 1) галуз1 — споживача металопродукцп на внутршньому ринку — шфраструктури, а також для реформування та розвитку житлово-комунального господарства.
Проведет дослщження показали, що для розвитку машинобудування доцшьно використовувати модель ДПП промислово-виробничо! зони або шдус^ально-го парку. Промислово-виробничi зони створюються на територп зi спецiальним митним режимом, де виробля-еться експортна або iмпортозамiщуюча продукц1я. Для стимулювання розвитку виробництва можуть викорис-товуватися так1 групи пшьг: зовншнъоторговелът плъги -передбачають введення особливого митно-тарифного режиму; податковг плъги мютять норми, пов'язаш з по-датковим стимулюванням конкретних видiв д1яльносп або поводження пiдприeмцiв; фтансовi плъги включають рiзнi форми субсидш, наприклад, у виглядi бiльш низьких цiн на комунальнi послуги, зниження орендно! плати за користування земельними дшянками i примiщеннями, пшьгових кредита тощо; тфраструктурш тлъги - шфра-структура: iнженерна, транспортна, соцiальна, митна та ш. створюеться за рахунок бюджетних коштiв. 1нвесторам надаеться земельна дшянка необхщно! площi, до яко! пщ-водяться всi iнженернi мережа Тобто, надана державою готова шфраструктура дозволяе iстотно знижувати витрати на створення нових пщприемств, а також заощаджувати час; адмтстративт плъги надаються з метою спрощен-ня процедур реестрацп пщприемств i режиму вЪду-вшзду iноземних громадян, а також надання рiзних послуг.
Л1тература
1. Буданов И. А. Устранение противоречий отечественного рынка металла в условиях кризиса [Електро-нний ресурс] / И. А. Буданов. — Режим доступу : http :// institutiones. com/general/1723-otechestvennyj-rynok-metalla-v-usloviyax-krizisa. html
2. Бляхман Л. С. Глобальный кризис и переход к новой социально-экономической модели развития / Бляхман Л. С. // Проблемы современной экономики. — 2009. — № 1 (29). — С. 22-31.
