CC BY
191
Вюник ПДАБА
держави доцiльно, перш за все, спрямувати сво! зусилля на модершзащю економiки та суспiльства для розвитку економши знань. Розбудова економши знань мае стати нацiональною метою для Украши XXI столiття.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Бажал Ю. Знаннева економша: теорн i державна пол^ика // Економiка i прогнозування. - 2003. - № 3. - С. 71 - 76.
2. Геець В. М. Характер перехщних процешв до економши знань (початок) // Економша Украши. - 2004. - № 4, 5. - С. 4 - 14.
3. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Закон Украши «Про основш засади розвитку шформацшного суспшьства в Укра!ш на 2007 - 2015 роки» вщ 9 ачня 2007 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу до матерiалу : С. В. Вахнюк. Технолопчш прiоритети Украши в перiод розбудови економiки знань.
5. Сорока М .В. Значения розвитку економши знань для Украши // Вторая Междунар. науч.-практ. конф. «Качество экономического развития: глобальные и локальные» (27 — 28 августа 2009 г.) [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.confcontact.com/2009kach/soroka.php
5. Стояненко I. В. Формування економши знань як реальшсть i необхщшсть сьогодення [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php7operation =1&на=1230
7. Федулова Л. I. Технолопчна готовшсть економши Украши до нових викликiв в умовах вщсутносп технологiчноi полiтики // Економша Украши. - 2010. — № 9. - С. 12 — 25
8.Федулова Л. I., Корнеева Т. М. Державна пол^ика розбудови економши знань: особливост реалiзацii антикризово! стратегii // Фiнанси Украши. — 2009. — № 10. - С. 3 — 17
УДК 338
ШЛЯХИ МОДЕРШЗАЦП МЕТАЛУРГШНО1 ГАЛУЗ1 УКРА1НИ
О. Ю. Уф1мцева, к. т. н, доц., С. Д. Топал, студ.
Ключовi слова: модертзащя, металург1йна галузь, енергоемтстъ виробництва, тновацп, твестування, тарифи, квоти, еколог1я
Постановка проблеми. Пщвищення ефективност функщонування економiчноi системи Украши неможливе без негайно! модернiзацii всiх складових цiеi системи, в тому чи^ модернiзацii металургiйноi галузi, яка е базовою галуззю економiки, оскiльки забезпечуе понад 25 % промислового виробництва та 34 % загального експорту товарiв. При цьому тдвищення ефективностi та конкурентоспроможност пiдприемств металургiйноi галузi е необхщною умовою розвитку вiдкритоi економiки Украши, що забезпечуе И iнтеграцiю у св^ову економiчну систему в сучасних умовах глобалiзацii економiки.
Аналiз публжацш. Дослiдженню проблеми модернiзацii економiчноi системи Украши та И окремих галузей присвячеш працi вiтчизняних та зарубiжних учених: В. С. Базилевича, О. Г. Бшорус, А. Т. Гальчинського, В. М. Гейця, М. С. Пасiчника, М. Портера, С. Д. Стеченка, Р. О. Чирви. У них вчених досконало проаналiзованi недолши сучасноi економiки Украiни та запропоноваш шляхи пiдвищения ефективностi И функщонування, в тому чи^ у металургшнш галузi. Однак сучасний стан металургiйноi галузi потребуе визначення чiтких напрямюв И модернiзацii, засобiв, що забезпечують виконання розроблених програм та анатз важелiв, що перешкоджають отриманню необхщних результатiв.
Метою статтi е аналiз факторiв, що зумовлюють необхiднiсть модершзацн металургiйноi галузi Украiни, та обгрунтування засобiв i шляхiв здiйснення ще^' модернiзацii.
Виклад матерiалу. Сучасний стан металургiйноi галузi Украiни характеризуеться вщносною стабiлiзацiею показникiв обсягу виробництва. Пюля !х зниження у 2008 — 2009 рр. на 12,3 i 26,7 %, вщповщно, посткризовий перюд характеризувався вiдновленням зростання на рiвнi 12,2 % у 2010 р. i 8,9 % у 2011 р. Проте за тдсумками 2012 р. докризових показникiв виробництва за ушма основними видами металопродукцн ще не досягнуто [1].
Анатз показниюв зовшшньо! TopriBni Укра!ни продукцieю металургшно! промисловостi у 2005 - 2011 рр. свщчить, що позитивне сальдо зовшшньо! торгiвлi продукцieю металургшно! rany3i зросло у 1,5 раза (з 11,2 млрд дол. у 2005 р. до 17,3 млрд дол. у 2011 р.) [2], що зумовлено, в основному, сприятливою зовшшньою кон'юнктурою.
Поряд iз позитивним фактом нарощування експорту металопродукци, його товарна структура залишасться здебiльшого сировинною. Практично вщсутня номенклатура експорту високотехнолопчно! металопродукци: нaдмiрне нарощування експорту металопродукци сировинного спрямування стримуе розвиток наукоемних технологш сталеплавильного виробництва, не стимулюе вщмову вiд зaстaрiлого мaртенiвського способу виробництва стат. Вмiст зaлiзa у концентрат^ одержаному на укра!нських ГЗК, нижчий, нiж у продукци з Бразилп чи Австрали (65 % проти 69 %), у ньому також бшьше шкiдливих домiшок — шрки i фосфору.
В остaннi роки суттево зросли обсяги внyтрiшнього споживання металопродукци: у 2010 р. - у твтора раза проти 2009 р., у 2011 р. - на 36 % [3]. Це стало можливим завдяки позитивнш динамщ виробництва у супутшх галузях економши (бущвнищга та мaшинобyдyвaннi) та збшьшенню обсягiв державних iнвестицiй в шфраструктурш проекти (у т. ч. при шдготовщ до чемпiонaтy з футболу Свро-2012), що розширило попит на продукщю металурги.
При цьому темпи зростання внyтрiшнього споживання втизняно! металопродукци значно вщстають вiд темпiв надходження iмпортовaно! продукци: за 2005 - 2011 рр. обсяг продукци втизняного виробництва збiльшився в 2,4 раза, тодi як iмпортовaнa продyкцiя зросла у 3,7 раза.
Гальмуе внутршне споживання втизняно! металургшно! продукци i стимулюе споживання iмпортно! продукци перевищення цiн на метaлопродyкцiю на внутршньому ринку над цiнaми експорту металу. Так, станом на червень 2012 р. середш цiни на внутршньому ринку в 1,3 - 1,5 раза були вищими за експортш свiтовi цiни (Росiя, Туреччина, FOB порти Чорного моря) [4]. Укра!на iмпортyе феросплави та наукоемну продукщю.
У 2011 р. iмпорт феросплaвiв зрiс у 2,4 раза. Це пов'язано з тдвищенням вaртостi електроенергп для вiтчизняних феросплавних пiдприемств, що викликало зниження завантаження !х потужностей на 40 - 50 % [2] i в результат - збшьшення споживання iмпортноl продукци. Нaйвaгомiшим у 2011 р. було зростання iмпортy силшомарганцю, феромарганцю та феросилiцiю: якщо у 2010 р. частка !х iмпортy на вiтчизняномy ринку становила 10 - 28 %, то у 2011 р. вона сягнула 48 - 58 %.
Необхщшсть модершзаци у метaлyргiйнiй гaлyзi Украши зумовлена такими факторами:
- висока енергоемшсть виробництва, неефективне споживання паливно-енергетичних ресyрсiв, що спричинюе знaчнi витрати природного газу, збшьшуючи зaлежнiсть гaлyзi вiд iмпортy енергоресyрсiв. Енергоемнiсть виробництва чавуну на украшських метaлyргiйних шдприемствах на 30 % вища, шж на провiдних пiдприемствaх свiтy. Особливо енергоемним е мартешвське виробництво стит, витрати енергоресyрсiв при цьому майже у 5 рaзiв (а природного газу — в 15 рaзiв) бшьш^ нiж при конвертерному виробництва Тодi як бiльшiсть свiтових виробниюв впроваджують технологil пиловуг1льного палива - найбшьш перспективно! технологi! у металургшному виробництвi. Але масове впровадження пиловугшьного палива на метзаводах вимагае використання вугшля високо! якостi, чим не можуть похвалитися втизняш вyгiльники;
- вщсутшсть iнновaцiйних зрушень, занепад гaлyзево! науки зумовили поглиблення технiчно! i технологiчно! вiдстaлостi метaлyргiйно! гaлyзi (25 % стaлi все ще плавиться в мартенах, на машинах безперервного лиття заготовок розливаеться 53 % стат, за середнiх покaзникiв у свт 1,1 i 93 % вщповщно);
- високий стyпiнь зношеносп основних фондiв (до 70 — 80 %). Утримання морально застаршого та зношеного устаткування (мaртенiвських печей, енергоемного обладнання аглофабрик, збагачувальних тдприемств, прокатних цехiв, доменних печей тощо) виникае зростання збитковостi метaлyргiйного виробництва [5];
- скорочення шоземного швестування гaлyзi: у 2011 р. проти 2010 р. рiчний обсяг прямих iноземних iнвестицiй зменшився в 2,8 раза;
- неефективне використання виробничих потужностей: зокрема, у доменному виробницга з наявних 36 печей у 2011 р. використовувалося лише 28, при виробницга стат з 15 наявних електропечей у 2012 р. експлуатуеться лише 7;
Вюник ПДАБА
- низький рiвень продуктивностi працi на металургiйних пiдприeмствах. В Укра!ш обсяг реалiзацп металургшно! продукци на одного працюючого у 2009 - 2011 рр. у середньому за рш становив лише 70 тис. дол. США (у РФ - 130 тис. дол. США) [5];
- недостатнш рiвень бюджетного фшансування галузi (на виконання Державно! програми розвитку та реформування прничо-металургшного комплексу за перюд 2004 — 2011 рр. [6] з Держбюджету видшено лише 20 % вщ заплановано! суми);
- зростаючi еколопчш проблеми, особливо в регiонах, де металургшна галузь е домiнуючою (вмют у повiтрi канцерогенних речовин у 12 раз вищий, нiж в шших мiстах або сiльськiй мiсцевостi) [7].
Висновок. Виходячи iз сучасного стану металургшно! галузi, необхiдно впроваджувати такi засоби модернiзацi!:
1. Для стимулювання впровадження високотехнологiчних виробництв, впровадження iнновацiй необхiдно:
- створити спещатзовану державну небанкiвську фiнансово-кредитну установу, яка б надавала фшансову пiдтримку металургшним пiдприемствам при реалiзацi! ними шновацшних проектiв;
- створити умови для розробки та впровадження нових технологш у металургiйному виробництвi;
- внести змши до Податкового кодексу щодо звiльнення вiд податку на прибуток кошлв металургiйних пiдприемств, якi вкладаються в iнновацiйну дiяльнiсть (зокрема, виробництва спещальних сталей i сплавiв, енергоустановок iз прямим перетворенням енергi! палива на електричну тощо). При цьому особливо треба шдкреслити, що в обмш на допомогу, яка надаеться державою, уряд повинен взяти з виробниюв конкретнi зобов'язання iз модершзаци сво!х пiдприемств.
2. Для стимулювання iмпортозамiщення i розвитку внутрiшнього ринку металопродукци необхiдно:
- розробити Державну програму розвитку та реформування металургшного комплексу Укра!ни та розвитку власно! ресурсно! бази дефiцитних видiв мшерально! сировини;
- розробити програму, в якш, зокрема, передбачити заходи щодо замши i оновлення зношеного металофонду з використанням втизняно! металопродукцi!;
- провести антидемпiнговi розслiдування з вивчення питания щодо зростання iмпорту металопродукци в Укра!ну i ввести запобiжнi бар'ери;
- спростити реестрацiйнi процедури при внесенш iноземних та втизняних iнвестицiй у металургiйнi комплекси Укра!ни;
- розробити Програму щодо компенсаци частини вiдсотково! ставки по кредитах металургшним тдприемствам для фiнансувания реконструкци та модернiзацi! на основi власно! сировини, збшьшення обсягу виробництва економнолегованих корозiйностiйких сталей для потреб машинобудування, будiвництва, виробництва товарiв широкого споживання;
- переглянути iмпортнi тарифи та квоти на iмпортовану металопродукцiю.
3. Для зменшення енергоемностi металургiйного виробництва необхщно:
- розробити iнвестицiйно-iнновацiйнi проекти, спрямоваш на зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсiв i впровадження нових технологш у металургшному комплексi Укра!ни з урахуванням пiдвищення екологiчно! безпеки шдприемств.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Держстат Укра!ни «Виробництво основних видiв промислово! продукци» за 2005 -2011 рр. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Держстат Укра!ни «Експорммпорт окремих видiв товарiв за кра!нами свiту. Недорогоцiннi метали та вироби з них» за 2005 — 2011 рр. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Держстат Укра!ни «Обсяги реатзовано! продукци» та «Товарна структура зовшшньо! торпвлЬ> за 2005 — 2011 рр. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
4. ДП «Держзовшшшформ» // Товарний моштор. Кон'юнктура. - № 20. - 7.06.2012. -С. 20 — 21.
5. Постанова КМУ № 967 вщ 28.07.2004 р. «Про затвердження Державно! програми розвитку та реформування прничо-металургшного комплексу на перюд до 2011 р.» //
Офщшний вюник Украши вiд 20.08.2004 р. — № 31.
6. Чирва Р. У свгговому рейтингу Украша пасе задшх - Профспiлковi вiстi. - 8.07.2011. -С. 5 — 7.
УДК 631.152
ПРОБЛЕМА МОДЕРШЗАЦП АГРАРНОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
В. С. Карпов., к. е. н., доц., А. О. Селезньова, студ.
Ключовi слова: зм1ни стану галуз1, грошов1 бар'ери, аграрний комплекс, в1дставання, цтов1 фактори
Постановка проблеми. Модершзащя - удосконалення, оновлення об'екта, приведення його у вщповщшсть ыз новими вимогами i нормами, техшчними умовами, показниками якосп. Устшне проведення аграрноi реформи мае для реформування економши Украiни особливе, стратегiчне значення. Вщ неi значною мiрою залежить i розв'язання проблем стабiльного забезпечення населення продовольством, економiчноi безпеки.
Аналiз публжацп. Розглянуто економiчнi аспекти проблеми модершзаци аграрного виробництва. Викладено прiоритетнi напрямки переведення агропромислового комплексу на шновацшний шлях розвитку. Показано роль держави в сучаснш аграрнiй економiцi. Сформульовано основш завдання щодо прискорення формування шновацшних систем та !х ефективного функщонування - це розглянули у сво'х працях В. Нечаев, В. Попок, Н. Кравченко.
Метаю статт е розгляд перспектив та можливих складнощiв у розвитку аграрного комплексу нашоi краiни.
Виклад матерiалу. Очевидно, що розглянутий комплекс мае ключове значення у формуваннi економiки краши, оскiльки зростае зайнятiсть населення у сферi послуг, збiльшуеться економiчний стан краши.
1снують такi основнi проблеми:
1) Формування нормативно-правовоi бази на сьогодш значно вiдстае вiд потреб регулювання нових вiдносин на сель У вщсутносп згоди мiж основоположними законодавчими актами, насамперед новими редакщями Земельного та Цившьного кодексiв, процес реформування неминуче набувае хаотичних, безсистемних i навiть асоцiальних рис.
Прогалини в нормативно-правовiй базi створюють передумови для поширення тiньовоi економiки та кримшатзаци економiчноi дiяльностi на сель Зараз у <тш» АПК обертаеться понад 8 млрд грн (для порiвняння: у ПЕКу ця цифра перевищуе 5 млрд грн).
2) Обмежешсть бюджетного фiнансування. Сьогоднi законодавчо передбачено певш гаранти державноi шдтримки АПК. Державним бюджетом на 2011 рш на його пiдтримку (з урахуванням кош^в на фiнансувания лiзингу) видiлено майже 20,3 млрд грн в 2012 р. -24,5 млд грн на 2013 плануеться 34 млрд грн, або 10,2 % ви^т^во! частини. Однак зазначеш обсяги бюджетного фшансування не вщповщають реальним потребам натвзруйнованого аграрного сектора. Вони просто непорiвияннi з обсягами шдтримки, яка надаеться аграрiям у найбшьш розвинених краiнах.
Особливу увагу слщ звернути на обмеженiсть фiнансовоi бази для розвитку iнфраструктури села: у держбюджеи на 2011 рш цiльове фiнансування окремим рядком вщповщних витрат не передбачене. Вкрай обмеженим е фшансування соцiальноi сфери села: у державному бюджет на 2011 рш - лише 1,1 % вщ загального обсягу видаткiв на потреби АПК.
3) Цiновi фактори. Лiбералiзацiя цiн на аграрну продукщю суттево знизила рiвень збитковостi аграрного виробництва: значна частина сшьськогосподарських шдприемств перетворилася на рентабельнi, а загальна сума збитюв у 2011 рощ зменшилася порiвияно з 1999-м у 10 разiв. Але негативним моментом стало досить рiзке зростання щн. Якiсть деяких видiв украiнськоi сiльськогосподарськоi продукц^ залишаеться нижчою свiтових стандар^в, унаслiдок чого для них практично закрш! найбiльш емнi ринки агропродукци. Все ще на стад^ проектування мехашзм страхування ризикiв в аграрному сектор^ включаючи страхування врожаю та багаторiчних насаджень, з компенсацiею з Державного бюджету Украши частини витрат на обов'язкове страхування.
