CC BY
73
УДК 669.1:338.124.4
Юрш Iллiч Чентуков,
д-р екон. наук, доц. ПАТ «ММК iменi Iллiча», Марiуполь
РОЗВИТОК ЧОРНО1 МЕТАЛУРГ11 УКРА1НИ В УМОВАХ КРИЗИ
Вщносно вузька спещал1защя зовшшньо! торпвл! Укра!ни - одна з основних причин вразливост нацюнально! економши щодо змш у зовшшньому середовищ!, що тдтвердила реакщя експорту на кризов! явища восени 2008 р. За таких умов актуальним завданням структурно! перебудови нацюнально! економши стае переор1ентащя промисловосп на внутршнш ринок, зменшення ¿мпортозалежносп кра!ни, диверсифшащя як товарно!, так \ географ1чно! структури експорту
промислово! продукци.
Важливими ознаками промислово! динамши залишаються нестшюсть темшв (щор1чш коливання в значному д1апазош) та м1жгалузева нер!вном1ршсть зростання. Р1вень та тенденцп промислових показниюв ефективносп (ресурсоспоживання,
продуктившсть пращ, витрати на одиницю продукци, рентабельнють тощо)
демонструють або вщсутнють позитивно! динамши, або повшьшсть змш. Це висувае у ранг першочергових завдань шдвищення ефективносп як передумови подальшого сощально-економ!чного розвитку та посилення конкурентних позицш
промисловосп. Останне десятатття у цьому сенс було перюдом втрачених можливостей унаслщок неефективносп швестицшно-шновацшно! пол1тики, вщчутного негативного впливу монопол1зму, незбалансовано! конкурентно! пол1тики, про що свщчать дослщження, яю проведено багатьма в1тчизняними дослщниками [1, 4]. Саме тому негайного виршення потребуе структурна перебудова нацюнально! економши, !! техшчне переозброення й модершзащя.
Структура виробництва в цшому, яка розрахована на експорт ¿з сировинним напрямом, зробила економшу та промисловють дуже сильно залежними вщ структури зовшшшх ринюв, насамперед стримуючи розвиток внутршшх. Основними
негативними чинниками, що визначали низхщш тенденци в реальному сектор! економши Укра!ни в цшому в перюд штенсивного розгортання економ1чно! кризи 2008 р., були:
звуження попиту на ринках торговельних партнер1в у зв'язку з вщчутним уповшьненням економ1чно! активност!;
зростання вартосп фшансування ¿з зовшшшх джерел та ускладнення доступу до них;
вщчутне попршення умов торпвл!, зумовлене низьким р1внем диверсифшацп товарно! та географ1чно! структури експорту;
зниження сукупного попиту на внутршньому ринку;
попршення фшансових показниюв д!яльносп шдприемств !, як результат, падшня !х платоспроможностц
зростання витрат на основш складов! соб!вартосп;
ускладнення умов на кредитних ринках, включаючи обшовий каштал, фшансування торговельних операцш та довгостроков! швестицп;
шдвищення валютних ризиюв ! невизначеност!, зумовлено! девальвацшними очшуваннями.
Динамша укра!нсько! економши сьогодн! визначаеться св1товою
кон'юнктурою на метали. А вщтак, коли з вересня 2008 р. на св1тових ринках почалося стр1мке падшня щн на основн! товарн! групи укра!нського експорту, а саме: сталь, зерно, соняшник, вщбулося й скорочення ВВП [2]. Природа ! характер тсля кризового пожвавлення також сировинш: шсля того як ¿з середини 2010 р. на свггових ринках почала дорожчати сталь, в укра!нськш економщ! нам1тилося зростання. При цьому в першому швр!чч1 2010 р. у товарнш структур! в1тчизняного експорту зросла частка чорних метал1в (до 31,3%), енергетичних матер1ал1в (6,9%), а також руд, шлаюв ! золи (4,5%), одночасно знизилася
©Ю.1. Чентуков, 2011
вага мехашчних (до 6,5%) i електричних (4,7%) машин.
Зовшшш поставки металургшно! продукци, основно! у товарнiй crpyKTypi укра!нського експорту (в 2005-2008 рр. у середньому !й належала частка у 41%), у IV кв. 2008 р. порДвняно з III кв. скоротилися вдвДчД. Вагоме скорочення попиту на металопродукщю на свгтових ринках i, як результат, рДз^ зниження цш на не! стали визначальними факторами, перебороти яю не дало змоги навгть вiдносне шдвищення цшово! конкyрентоспроможностi
укра!нського експорту за рахунок значно! девальваци гривш наприкшщ 2008 - на початку 2009 р. - ще одного прояву кризи та наслщку рДзкого падшня експортних надходжень. Тож у травш - липш 2009 р. скорочення номшальних обсяпв експортних поставок становило у середньому 55% порДвняно з вщповщними перiодами минулого року.
Критерieм СвДтового банку у класифшаци кра!н за рДвжм розвитку Дндустрп е показник металоемност основних фоцщв, який для кра!н з високим рiвнем Дндустрп становить понад 1000 т/км2. У результат скорочення металофонду в перiод 1990-2009 рр. на 150 млн. т. Укра!на за даним критерiем втрачае статус розвинено! iндyстрiально! держави. Протягом останшх 10 роюв в Укра!ш спостерiгалось стабiльне зменшення обсяпв металофонду - з 668 млн. т у 2000 р. до 591 млн. т у 2009 р. Кр1м того, через недостатш швестици в основш фонди в останш роки зберiгаеться висока частка металофонду (понад 56%), що вже зношений на 100% i фактично перебувае в аваршному станi.
Пiдтримання та замша зношеного металофонду створюють значний потенщал розвитку внутршнього ринку. Так, тшьки за-мiна зношеного металофонду передбачае споживання понад 330 млн. т сталь Для призупинення падшня обсяпв металофонду в Укра!ш необхщно замiнювати близько 15
млн. т зношеного металу щорДчно, у тому числД 11 млн. т прокату i труб та 4 млн. т обладнання.
Падiння укра!нсько! економши у 2009 р. стало закономiрним результатом якост економiчного зростання у докризовий перюд, що було зумовлено переважно двома факторами. Це - шдвищення щн на укра!нський експорт як наслщок прискорення темпiв зростання свДтово! економiки, а також високий внутршнш попит, який стимулювали м'яка монетарна пол^ика та iстотне збшьшення банкiвського кредитування за рахунок шоземного капiталy. Погiршення економiчно! ситуаци у свт, враховуючи високий рiвень вразливост укра!нсько! економiки, спричинило розгортання в нашш кра!ш системно! економiчно! кризи. 1стотне зменшення обсяпв виробництва вщбулося в ушх основних секторах економши, крДм сшьського господарства (завдяки
рекордному врожаю 2008 р.), що спричинило падшня ВВП на 20,3% у I кв. та на 17,8% у II кв. 2009 р. пор1вняно з вщповщними перюдами попереднього року. Значне скорочення експортних надходжень наприкшщ 2008 р. призвело до вщчутно! девальваци гривш.
КризовД явища у надмiрно зорiентованiй на експорт yкра!нськiй металургп, що спостерталися з IV кв. 2008 р., були зумовлеш значним попршенням кон'юнктури глобального металоринку[3]. На мiжнароднiй аренi продукщю укра!нських виробниюв витюнили металурги Китаю, Iндi!, Туреччини, Роси та Пiвденно! Коре!. Це призвело до падшня обсяпв виробництва металопродукци (табл. 1), причому масштаби зменшення виробництва стат в Укра!ш у 2008 р. (вщносно рДвня 2007 р.) юйвищД серед основних кра!н-експортерiв на свДтовому ринку. В Укра!ш вони становили 13,3%, Роси - 5,2, США - 6,8, Япони- 1,2, еС-27 - 5,5 %.
Таблиця 1
1ндекси та обсяги виробництва металопродукци в Украгм __
Показники 1999 2005 2006 2007 2008 2009
!ндекс обсягу виробництва 106,0 98,5 108,9 108,3 89,4 57,0
метало^одукци, % до попеpеднього rap^y
Обсяг в^обництва, млн. т: чавун 23,0 30,7 32,9 35,6 31,0 12,0
сталь, у тому числк
нaпiвфaбpикaти 27,4 39,3 41,6 46,7 38,1 14,0
Готовий ^окат чоpних метaлiв 19,3 22,7 22,4 24,5 20,5 7,3
За даними Деpжкомстaтy piвень pентaбельностi опеpaцiйноï дiяльностi метaлypгiйних пiдпpиeмств y 2008 p. поpiвняно з попеpеднiм pоком знизився на 4,6 в. п. i становив 10,3%. ^оте значення даного показника коливалося, i цей pезyльтaт 6ув не нaйгipшим за останш 10 pокiв: y 2002 p. вш становив 4,6%, а у 2005 p. - 7,2%. Ситуащя погipшилaся у зв'язку з тим, що у пеpiод ^изи вiтчизнянi виpобники змyшенi були експоpтyвaти в основному нaпiвфaбpикaти, частка яких у загальнш стpyктypi експоpтy в ичш - тpaвнi 2009 p. зpослa до 55,1% (45,7% за аналопчний пеpiод попеpеднього pокy).
Поpiвняно з iншими кpaïнaми на масштабах ^изових явищ в Укpaïнi ютотно позначився вплив таких фaктоpiв, як:
неpозвиненiсть внyтpiшнього pинкy метaлопpодyкцiï. ^отягом 2002-2008 pp. частка внyтpiшнього pинкy в загальному обсязi yкpaïнського в^обництеа
метaлопpокaтy коливалася вiд 20 до 25%.
Падшня у вiтчизнянiй метaлypгiйнiй пpомисловостi спpичинило погipшення соцiaльно-економiчного стану нащонального господapствa Укpaïни в цшому внaслiдок зменшення податкових i валютних надходжень, скоpочення кiлькостi pобочих мiсць та зниження зapобiтноï плати pобiтникiв як у сaмiй метaлypгiï, так i у сyмiжних галузях. У^ашська метaлypгiя впpодовж остaннiх 10 pокiв залишаеться зоpieнтовaною на експоpт, але бiльшa
Сеpедньодyшове споживання стат також у 2-2,5 paaa вщстае вiд покaзникiв pозвинених кpaïн: у 2008 p. цей показник становив в Укpaïнi 151,2 кг, у США- 315,6, Кита!'-318,5, еС-27-368,9 кг;
техшко-технолопчне вщставання гaлyзi. У 2008 p. частка мapтенiвськоï стал становила 35,4% (у всьому свт цей спосiб ïï виpобництвa майже не викоpистовyeться), питома вага безпеpеpвноï pозливки стaлi -38,9% (у бшьшосп кpaïн вона наближена до 100%). ^оте слiд зазначити, що поpiвняно з 2000 p. питома вага мapтенiвського виpобництвa зменшилася бшьш нiж на 14%, а безпеpеpвноï pозливки зpослa на 20%. Також y
I кв. 2009 p. частка мapтенiвськоï стал зменшилася до 23,9% чеpез виведення з pоботи частини мapтенiвських печей;
висока pесypсоeмнiсть виpобництвa, що тдвищуе собiвapтiсть метaлопpодyкцiï та знижуе ïï цiновy конкypентоспpоможнiсть (табл. 2).
частина виpобленоï пpодyкцiï pеaлiзyeться на зовшшшх pинкaх. Як неодноpaзово зазначалося, така висока зaлежнiсть вiд змши кон'юнктypи на зовнiшнiх pинкaх в умовах неpозвиненого внyтpiшнього pинкy е основним pизиком для ïï pозвиткy. За тдсум-ками 2008 p. частка внуфшнього pинкy в orpy^ypi pозмiщення yкpaïнського пpокaтy становила близько 20%. У пеpшiй половинi 2009 p. ця частка зменшилася до 15%, тодi як
Таблиця 2
Середт numoMi витрати основних сировинних pecypcie на виробництво металопродукцИ' в Укран та розвинених краг'нах_
Вид pесypсy Укpaïнa Розвинеш RpaiHH свiтy
Кокс (кг/т чавуну) 520 320
Зaлiзоpyднa с^овина (т/т чавуну) 1,8 1,5
^^одний газ (м3/т чавуну) 79 Майже не викоpистовyють
Енеpговитpaти (ГДж/т пpокaтy) 30 25
Умовне паливо (т/т пpокaтy) 1,28 0,96
частка експорту в реал!зацп укра!нського прокату зросла до 85%.
Попршення ситуацп на зовшшшх ринках зумовило зменшення ф1зичних обсяпв укра!нського експорту чорних метал1в за
7 мюящв 2009 р. пор1вняно з аналопчним перюдом 2008 р. на 28,4%, або на 5,7 млн. т, тод1 як валютна виручка за даний перюд зменшилася на 64,7%, або на 10 млрд. дол. США. Основних втрат украшсью експортери зазнали на ринках кра!н, що найбшьше
За результатами 7 мюящв ощнка р1чних обсяпв укра!нського експорту у 2009 р. становить 24,8 млн. т, або 9,34 млрд. дол. США, що пор1вняно з 2008 р. менше на 15,8 % за ф1зичними обсягами та на 59 % - у вартюному вираженш. Зважаючи на високу залежнють вщ стану експортних ринюв, вщновлення укра!нсько! металургп буде пов'язане насамперед ¿з загальним оздоровленням економ1чно! ситуацп в свт.
Основним напрямом тдтримки сектору стал! в Укра!ш мають стати створення та розвиток внутршнього ринку збуту шляхом фшансування державних шфраструктурних та промислових програм, у тому числк
програм шдготовки до Свро-2012 (задекларований обсяг швестицш - 25 млрд.
постраждали вщ фшансово! кризи. Зокрема, це ринки кра!н СС-27, шших кра!н Свропи та СНД, Америки. У той же час на ринках кра!н Азп, Близького Сходу та Африки укра!нським виробникам вдалося утримати позицп, зменшення поставок у 2009 р. пор1вняно з 2008 р. було мшмальним. А поставки чорних метал1в до Китаю зросли { за 7 мюящв анал1зованого року становили понад
1,5 млн. т (див. рисунок).
дол. США, очшуване споживання стал! - до 9 млн. т протягом 2009-2011 рр.);
вщновлення та модершзацп основних фоцщв у транспортнш галуз1, насамперед оновлення зал1зничного рухомого складу (бущвництво 5 тис. нашввагошв, очшуване споживання стал! - 250 тис. т);
оновлення та розвитку об'екпв комунального господарства (очшуване споживання стал! - до 1 млн. т щор1чно).
За розрахунками, 1 млрд. грн. швестицш в основш фонди передбачае споживання до 25 тис. т прокату. Для споживання 10-11 млн. т прокату та шдтримки металофонду на поточному р!вш швестицп шфраструктурних проекпв мають становити 400 млрд. грн. Прям! швестицп 1 млрд. грн. в шфраструктуру забезпечать: створення ринку бущвельних матер!ал!в на
мпн. тонн
Аз да (без Китаю)
5
Америка „
— 7 мiс. 2008 _ 7 мiс. 2009
, Китай
СНД — - -/н
-г,в------Африка
3,Ьлизький Сх1д
Бвропа (не ЕС)
Рисунок. Скорочення укратсъкого експорту чорних метал1в нарег1оналът ринки у 2009 р.
800 млн. грн.; створення робочих мюць та виплату зароб^но! плати на 200 млн. грн.; створення додано! вартосп на 300 млн. грн.; виршення стратепчного завдання оновлення шфраструктури, без чого неможливий розвиток промислового виробництва; створення ринку металопрокату на 100 млн. грн. (25 тис. т). За умови фшансування оновлення та розвитку шфраструктури в Укра!ш в необхщному обсязi можливе прискорення розвитку внутрiшнього ринку прокату до рiвня 19 млн. т у 2015 р. та 28 млн. т у 2020 р.
В Укра!ш з початку кризи були заморожеш тарифи на перевезення i скасована цшьова надбавка на природний газ [2]. Це посилило позици укра!нських виробниюв за показниками собiвартостi серед шших конкурентiв, дало змогу збiльшити поставки на ринок Китаю й отримати критично важливий портфель експортних замовлень. Тому доцшьно було б продовжити дiю таких заходiв i в подальшому.
Ключовим ризиком поточно! роботи металургшного сектору Укра!ни е техшчна та технологiчна вiдсталiсть. Протягом останшх 5 рокiв у свiтi введено нових сталеплавильних потужностей на 300 млн. т. За техшчними параметрами щ потужностi значно перевищують укра!нсью. Отже, технiчне переоснащення укра!нсько! металургшно! галузi е невiдкладним у чась
З метою зниження виробничих витрат, покращання екологiчно! ситуацi! та шдвищення цiново! й технологiчно! конкурентоспроможностi галузi доцiльно акцентувати увагу на таких напрямах модернiзацi! металургiйних потужностей:
у доменному виробнищга -
використання бшьш енергоефективних установок вдування пиловугiльного палива;
у сталеплавильному виробництвi -перехщ вiд мартенiвського до киснево-конве-рторного та електросталеплавильного способу виробництва сталi, використання комплексiв позатчно! обробки сталi, будiвництво нових машин безперервного лиття заготовок;
у прокатному виробнищга -удосконалення процешв нанесення покриття та оброблення готово! металопродукцi! для потреб бущвництва i машинобудування.
У заходах з енерго- та ресурсозбереження доцшьно передбачити використання вторинних ресурсiв: замiну природного газу на коксодоменну сумш, використання тепла вiдхiдних газiв для на^ву повiтря.
До кризи на багатьох тдприемствах галузi були започатковаш проекти модернiзацi! виробництва, однак з !! початком роботи довелося призупинити. Державним iнструментом пiдтримки переоснащення галузi може бути прийняття Закону Укра!ни «Про заходи щодо переходу на новi стандарти енергозбереження та захисту довкшля», що передбачатиме:
здешевлення iнвестицiй, зокрема через спрощення процедури ввезення
енергоощадного обладнання;
введення нових стандартв
енергоспоживання та захисту довкшля i жорстка система !х адмшютрування державою;
фiнансування державою НДР iз захисту довкiлля та енергозбереження з подальшим трансфером технологiчних рiшень на тдприемства.
Свiтова фiнансово-економiчна криза унаочнила гостроту невщкладного розв'я-зання проблем кардинального шдвищення техшко-технолопчного рiвня та темшв оновлення виробничих потужностей, iстотного полiпшення показникiв ресурсо- та наукоемност промислового виробництва, продуктивносп капiталу i працi, динамiки швестицш та iнновацiй. Перебiг кризових процеав у 2008-2009 рр. пiдтвердив наявшсть таких головних вад нацiонального промислового виробництва, як висока кон'юнктурна вразливiсть, низька конкурентоспроможнiсть продукцi!,
обмеженють внутрiшнього попиту в умовах загострення проблем збуту на св^ових ринках.
Л^ература
1. Концепцiя державно! промислово! пол^ики Укра!ни / О.1. Амоша, М.Г. Чума-ченко, Ю.В. Макогон, В.1. Ляшенко та iн. -Донецьк: 1ЕП НАН Укра!ни, 2000. - 424 с.
2. Кулицький С. Оцшка перспектив розвитку укра!нсько! чорно! металургi! за умов зростання цш на природний газ / С.
КУЛИЦЬКИЙ // Укpaïнa: подiï, фaкти, комeнтapi.- 2007.- № 7.- С. 25-42.
3. Meтaлypгiя Укpaïни: pозвиток виpобництвa тa нayки [Елeктpонний peсypс].- Рeжим доступу: http://who-is-who.com.ua/ bookmaket/gmk2007/l/2 .html.
4. Пpоблeми iнтeгpaцiï Укpaïни у свгговий eкономiчний пpостip: моногp. / К.В. Бaлaбaнов, Ю.1. Чeнтyков, О.В. Бyлaтовaтa iн.; зa нayк. peд. К.В. Бaлaбaновa. - Донeцьк: Вeбep, 2007. - 234 с.
