CC BY
19
Л.С. Ситник
д-р екон. наук
Т.М. Бервенова
м. Донецьк
ТИПИ РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ
Актуальшсть. Економiчне зростання нацюнального господарства е однieю з основних цiлей суспiльства, тому що забезпечуе можливiсть збiльшення добробуту грома-дян i розв'язання соцiально-економiчних проблем, що виникають у ходi вщтворювального процесу. Але еконо-мiчне зростання будь-яко! економiки не е постшним i рiвномiрним. Зб1льшення обсягiв суспшьного виробниц-тва чергуеться з процесами його застою чи падшня.
Постановка проблеми. Економiчнi кризи е типовим явищем для змшано! економiки. Ци^чному характеру економiчних криз зi спадом виробництва та зменшен-ням ВВП, як специфiчний формi розвитку економки, виявленню чинникiв економiчного зростання присвяче-но ьеорп економiчного зростання Дж. М. Кейнса, Р. Солоу, Е. Дешсона, С. Кузнеця, Й. Шумпетера, моделi Харрода-Домара, Кобба-Дугласа. Але остаточного ви-
ршення питань щодо причин кризового падшня вироб-ництва у постсоцiалiстичних кра!нах, оцшки характеру сучасного кризового стану економши Укра!ни ще немае.
Мета стати — виявити характер сучасно! кризи на-цюнально! економiки та обГрунтувати застосування пев-них типiв економiчного зростання для виведення кра!ни з кризи i забезпечення розвитку на iнновацiйнiй основi.
Основна частина. В УкраЫ спостерiгаеться продовжен-ня таких негативних тенденцiй як зниження обсяпв ВВП, вкладень в основний каптал, зростання безробiття, шфля-ця, криза платеж^в, пад1ння реальних доходiв населения, зростання зовшшньо! заборгованостi, кризовий стан фшан-сово! та грошово-кредитно! системи держави, Банывська система спрацювала у 2009 р. з вщ'емним фшансовим результатом, що пов'язано iз збтьшенням банывських вит-рат, у тому чи^ вщрахувань у резерви гад активнi операщ! баныв, майже вдвiчi вщносно доход1в баныв.
Кредитний ринок обмежено, а обсяг заборгованост зростае. Процентш ставки кредитного ринку перевищу-ють депозитнi i в декшька разiв рiвень рентабельностi в реальному секторi економiки. Обсяги кредиторсько! i дебггорсько! заборгованостей порiвняннi з ВВП.
Така ситуащя виникла через структурш диспро-порщ! в економщ, низький рiвень монетизащ!, дефiцит платажних коштiв, низький рiвень власного кашталу як пiдприемств, так i банив, високий рiвень ставки рефь нансування i кредитних ставок, порушення строив м1ж залученням кредитних ресурсiв та 1хшм розмiщенням.
Економiка Донецько! обласп як i вше! Укра1ни зазнала великих втрат у 2009 р. [1]. Обсяг промислового виробниц-тва скоротився порiвняно з 2008 р. на 21,8 %, хоча почина-ючи з другого кварталу вщбувався щомiсячний прирiст за-гального обсягу промислового виробництва. Але темпи приросту були недостатшми для досягнення рiвня 2008 р.
Обсяги виробництва зменшились по вс1х основних видах дiяльностi. Найб1льше скорочення вщбулось у ма-шинобудуваннi на 41,6 %. В металургшному комплексi зменшення обсягiв виробництва обумовлено, в основному, несприятливою кон'юнктурою свiтового ринку та ско-роченням поставок металопродукц! на зовшшш ринки.
Скоротився випуск чавуну на 20,8 %, сталi — на 25,6 %, готового прокату чорних металiв — на 22,6 %. Збшьшилось виробництво труб з чорних металiв на 22,1 % за рахунок переорiентацif ринкiв збуту до Китаю, Узбекистану, Туркмешстану та Польщi. Обсяг виробництва коксу, продукпв нафтоперероблення скоротився на 14,0 %. У вугшьнш промисловост виробництво про-дукци скоротилось на 2,2 %. Видобуток вугшля змен-шився на 4,7 % i склав 32,6 млн. т. Галузь е збитковою, фшансовий результат вiд звичайно! дiяльностi до опо-даткування за 2009 рш склав 2,7 млрд. грн. збитпв. В електроенергетицi обсяг виробництва та розподшення електроенерп! у порiвнянних цшах зменшився на 7,9 %. В машинобущвному комплексi зменшився випуск устат-кування для металургif та ливарного виробництва на 46,0 %, валив для прокатних сташв — на 50,0 %, елек-тродвигушв — на 25,4 %, вагошв вантажних — на 45,9 %, машин бурильних та прохщницьких — на 67,0 %. У хiмiчнiй та нафтохiмiчнiй промисловостi скорочення обсягу виробництва зумовлено пщвищенням цiни на природний газ, його нестабшьним постачанням. Через скорочення обсягу промислового виробництва вщправ-
лення ванташв Донецькою залiзницею з територи об-ластi проти рiвня 2008 року зменшилось на 21,0 %.
Зовншньоторговельний оборот товарами за 2009 рш порiвияно з 2008 роком зменшився на 41,8 % i склав 11268,6 млн. дол. США, у тому чит експорт — на 35,2 % (9332,6 млн. дол. США), iмпорт — на 60,9 % (1936,0 млн. дол. США). Сальдо зовншньоторговельного обороту позитив-не — 7396,6 млн. дол. США (зменшення на 21,8 %).
Обсяг швестицш в основний каштал за рахунок ушх джерел фшансування у 2009 р. склав 14 млрд. грн., що становить 56 % до рiвня 2008 року.
Загальний обсяг прямих шоземних швестицш по-рiвняно з початком року збшьшився на 9 %, або на 136,7 млн. дол. США i станом на 01.01.2010 складае 1,6 млрд. дол. США.
По 41 швестицшному проекту вартастю 1,6 млрд. грн., схваленому Радою з питань спещальних економь чних зон та спещального режиму швестицшно! дiяль-ностi в Донецьпй областi, за 2009 рш надiйшло 77,5 млн. дол. США.
За 2009 рш (за попередшми даними) в цiлому по областа отриманий вiд'емний фiнансовий результат вщ звичайно! дiяльностi до оподаткування в суш 3897,4 млн. грн. збитпв (у 2008 родi отримано позитивний фшансовий результат у сумi 8895,3 млн. грн.).
Прибутки прибуткових пщприемств i органiзацiй зменшились на 44,8 % i склали 11222,2 млн. грн. Збитки збиткових пщприемств збшьшились на 32,3 % i склади 15119,6 млн. грн. Питома вага збиткових пщприемств в загальнш кшькоста пщприемств збшьшилась на 4,1 в. п. i склала 41,4 %. основна частина збиткiв зосереджена у промисловосп — 65,2 %.
Станом на 01.01.2010 в процедурi вщновлення платос-проможиостi боржника, або визнання його банкрутом пе-ребувало 546 пщприемств, з них в процедурi розпоряджен-ня майном — 68, санацй — 39, лiквiдацil — 439 пщприемств.
Кредитш ресурси, спрямоваш в економiку регiону, зменшились з початку року на 2,6 % i станом на 01.01.2010 склали 51,6 млрд. грн. (рис. 1).
Питома вага довгострокових кредитав загальному обсязi наданих кредитiв становила 68,9 % проти 69,5 % на початок року.
Основним джерелом формування кредитних ре-сурав обласп залишаються вклади населення, яю з початку року збшьшились на 3,6 % i станом на 01.01.2010 становили 17764,0 млн. грн.
Рис. 1. Динамка кредитних ресурав, вкладiв населення та процентних ставок бантв та бантвських установ областi
Заборговашсть за проблемними кредитами зросла до 5,4 млрд. грн. проти 1,3 млрд. грн. на початок року. Пи-тома вага проблемних кредитав в кредитному портфелi банив пщвищилась з 2,4 % до 10,5 %. Депозити, залучеш на рахунки домашшх господарств, збшьшились проти рiвня 2008 року на 3,6 % i становили 17,8 млрд. грн.
На фшансування заходiв Програми економiчного i соцiального розвитку Донецько! областi у 2009 рощ спря-мовано 10.9 млрд. грн. (рис. 2), у тому числ! коштав держ-бюджету (з урахуванням субвенцй мiсцевим бюджетам) — 35,8 %, мюцевих бюджетав — 9,2 %, коштiв пщприемств — 44,0 %, iнших джерел — 11 %. Найб1льше фiнансове забез-печення на реалiзацiю заходiв Програми отримали мета-лургiя та металообробка, транспорт, енергозбереження, науково-технiчний та шновацшний розвиток, електроенер-гетика, АПК, вупльна промисловiсть, машинобудування)у 4 рази менш н1ж металурпя).
На особливостi перебйу цих явищ впливае глобальний характер свггово1 фшансово1 кризи 2008—2009 рр. i припи-нення економiчного зростання практично скрiзь. Структура, масштаб та природа ниншньо! свггово! фшансово-еко-ном!чно1 кризи не мали ранше аналогу. Падiння вартостi фiнансових активш по всьому свiту у 2008 р. склало 50 трлн. дол. США. У 2009 р. вщбулося падшня ВВП та скорочення обсяпв експорту чотирьох найпотужнiших в економiчному планi кра!н свiту — США, Японй, Китаю, Нiмеччини.
Сучасна сватова криза поеднуе в собi короткостро-кову i довгострокову динамiку, хвильовi цикли, що з'едналися один з одним. Одночасно ствпали цикли кон'юнктурно! кризи i кризи виробництва. Можна стверджувати, що по-перше, це криза економ!чно1 мо-делi початку 1980 роив i по-друге, це системна криза светового порядку, або глобалiзацií за сценарiем США. Для Украши ця криза означае крах ол!гарх!чно1 коруп-цшно1 системи (моделi) державного управлшня, яка склалася за чаав Л. Кучми та В. Ющенка.
Серед видiв кризових ситуацiй, що склалися на вгтчизняних пiдприемствах можна вщзначити: кризу управлiння як попршення якостi управлiння, бюрокра-тизацiя i надмiрне збiльшення масштабiв управлiння; соцiальну кризу — проблеми у своечаснш оплатi працi, загроза безробiття, попршення морально-психолопчно-го клiмату; кризу виробництва як неможливють засто-сування прогресивно! технiки i технологи, спад у реал-iзацií продукци i послуг, попршення положення пщпри-емства на ринку; шновацшну кризу — старшня пщприе-
Рис. 2. Фтансове забезпечення Програми економiчного i со^ального розвитку Донецьког областi, млрд. грн. [3]
мства, скорочення шновацшно1 i стратепчно1 дiяльностi; кризу довiри як утрата керiвниками лiдерства в колек-тив^ некомпетентнiсть у прийняттi рiшень; фшансову кризу, коли пiдприемство е неплатоспроможним.
Одшею з причин такого стану е низька ефек-тивнiсть науково! та iнновацiйноí' дiяльностi вгтчизня-них пщприемств.
1нновацшна активнiсть у промисловост визначаеть-ся часткою пщприемств, що займаються iнновацiями вiд загально! ктькост пiдприемств (2008 р. — 13 % в цтому по Укрш'ш, у Донецькш областi — 10,5 %) [2]. У розвине-них крашах (США, Япони, Францií) впроваджують шновацй вiд 70 до 82 % загально1 кiлькостi пщприемств.
Аналiз пiдприемств за видами iнновацiйноí' д!яль-ностi показуе, що результатом ще1 дiяльностi бiльшостi пiдприемств е розробка ще1, а не втiлення и в матерь ально-речову форму. З 2007 р. в даних статистично1 звiтностi вiдсутнi вiдомостi щодо подготовки виробництва для випуску нових продуктав, впровадження нових методiв !х виробництва. Цей показник вiднесено до шших витрат. У 2008 р. вш склав 0,8 % вщ загального обсягу витрат за напрямами шновацшно1 дiяльностi.
Загальна кiлькiсть наукових оргашзацш в Украш i Донецькш област у 2008 р. у порiвняння з 2000 р. змен-шилась вiдповiдно на 7,5 i 31,7 %. Це вiдбулося за раху-нок зменшення !х в галузевому та заводському секторах науки. Традицшно у сферi дослiджень i розробок пере-важае галузевий сектор науки, у якому зосереджено 59 % загально1 кiлькостi органiзацiй (41).
Сприйнятшсть пiдприемств до iнновацiй значно вщрХзняеться вiд !х розмiру та вщ галузi промисловостi. За видами економ!чно1 дХяльносл б1льш сприйнятливими до нововведень були пщприемства з виробництва коксу, про-дуклв нафтоперероблення (42,9 % загально1 !х кшькоста), машинобудування ! металургiйного виробництва та виробництва готових металевих виробХв (по 20,3 %), з виробництва шшо1 неметалево1 мшерально1 продукцй (17,5 %). Разом з тим серед пщприемств з виробництва та розподтен-ня електроенергй, газу та води шновацшною д1яльнютю займалися лише 3,6 % !х загально1 илькоста, у целюлозно-паперовому виробнищта, видавничо1 д1яльносл — 3,2 %, з добування паливно-енергетичних корисних копалин — 0,9 %. Зовшм не впроваджували шновацй пщприемства легко1 промисловост ! з оброблення деревини та виробництва виробХв з деревини.
Бтьш активно займалися шноващями велик! пщприемства, яи мають достатньо розвинену матерХально-технь чну базу, вщповщш пщроздти з квалХфшованими спеща-лютами. Так, шновацй використовувало дв! третини пщприемств з чисельнютю понад 5000 ошб, кожне четвер-те пщприемство з чисельнютю пращвниыв вщ 1000 до 5000 ошб, в той час як серед пщприемств з чисельнютю до 250 ошб шновацшною д1яльнютю займалось лише 3,7 %.
Впроваджували шновацй 75 промислових пщприемств област або 90,4 % шновацшно активних пщприемств (табл. 1). В середньому по кра'Ы питома вага таких пщприемств склала у 2008 р. 83 %. Основним напрямом шновацшно1 д1яльност для бтьшост шновацшних пщприемств було збтьшення частки продуктових шновацш.
У 2008 р. понад половини шновацшно активних пщприемств (43) займалися створенням та впроваджен-ням нових чи значно удосконалених вид!в продукцй.
Ними було впроваджено у виробництво 150 найменувань шновацшних видiв продукци, з яких 49 становили ма-шини, устаткування, апарати, прилади. При цьому 58 % видiв шновацшно! продукци вироблялось машинобудь вними пiдприeмствами, 22 % — металургшними.
Впровадження у виробництво нових технолопчних процесiв здiйснювали 37 пщприемств, якими було вико-ристано 114 нових технолопчних процешв, у тому числ! 54 маловщходних, ресурсозберiгаючих. За видами промисло-во! дiяльностi половина нових технолопчних процешв було впроваджено пщприемствами машинобудування.
Для впровадження нововведень 13 шновацшно ак-тивних пщприемств придбали 56 нових технологш (тех-нiчних досягнень), у тому числ! 15 — за межами Укра!-ни. 1з загально! кiлькостi технологш 34 е результатом дослщжень i розробок, 9 — придбанi разом з новим ус-таткуванням, 9 — за лiцензiями на використання вина-ходiв, промислових зразкiв, корисних моделей, 4 — за угодами на придбання нових технологш, ноу-хау.
Патентна статистика виявляе взаемозв'язок мiж показниками патентування винаходiв i станом науково-техшчно! та виробничо-економ!чно! дiяльностi. За до-помогою передачi технологш на основi лiцензiй деякi кра!ни змогли пiдвищити технологiчний рiвень вироб-ництва, конкурентоспроможнiсть, досягли успiху на свгговому ринку. Так, в Япони коефiцieнт штелектуально! активностi (число нацюнальних патентних заявок на 10 тис. населення) становить 27,7 порiвняно з 4,5 у США. В Укра!ш розвиток патентно! дiяльностi галь-муеться через вiдсутнiсть надiйного правового захисту об'eктiв iнтелектуально! власностi i досвiду м!жнарод-ного обмiну технологиями, а також системи державно! реестрац!! договорiв куплi-продажу об'eктiв штелекту-ально! власностi за м1жнародними стандартами.
На фон зростання значення захисту об'ектав про-мислово! власностi пiдприeмствами у 2008 р. було подано в Державний департамент штелектуально! власност Укра!ни та патентнi вiдомства заруб1жних кра!н 243 охо-ронних документа, що становить 30,5 % ушх заявок, якi поданi пiдприeмствами i органiзацiями Донецько! об-ластi. У цьому ж рощ отримано 315 охоронних доку-ментiв на об'екти права штелектуально! власносп, або 35,2 % загально! !х кiлькостi по репону. На промисловi пiдприeмства припадае 36,4 % поданих заявок у патентш вщомства iноземних держав та 34,6 % отриманих з них охоронних докуменлв. Це дозволяе законно монополь зувати виробництво нових товарiв та послуг з найвищи-ми яисними характеристиками на свiтовому ринку.
Загальний обсяг витрат на шноваци у 2008 р. в об-ластi становив 2740,4 млн. грн., або 22,8 % загального обсягу шновацшних витрат в цшому по Укра!ш.
Таблиця 1
Кiлькiсть шновацшно активних щдприемств ДонецькоК областi
2006 р. 2007 р. 2008 р.
УсЬОГ" 61 82 83
у тому ЧИСЛ1
впроваджували шноваци 53 63 75
3 них внриваджували ппювсщшш види продукци 29 18 43
впроваджували нов! технологии пронеси 14 17 37
За напрямами витрат бшьшють коштiв було спря-мовано на придбання машин, обладнання та програм-ного забезпечення (81,7 %). На придбання нових технологш було витрачено 317,7 млн. грн.
Бшьшють нових технологш в Укра!ш через придбання впчизняних лщензш впроваджують пiдприeмства машинобудування, харчово! промисловост й перероб-ки сiльськогосподарських продукпв. Майже третина укра!нських лiцензiй продаеться Рос!!. Розвинутi кра!ни щорiчно купують не бiльше 10 укра!нських лщензш.
Структура фшансування iнновацiй за останш роки не зазнала суттевих змш. Як i ранiше, основним джерелом залишаються власнi кошти пщприемств (2484,2 млн. грн.), за рахунок яких здшснювали нововведення 74,7 % шновацшно активних пщприемств (в цшому по Укра'Ы — 70,7 %). За рахунок тшьки власних коштав здшснювали шноваци вш пiдприeмства з добування корисних копалин, крiм паливно-енергетичних; хiмiчно! та нафтохiмiчно! промис-ловостi. Найбiльшi суми власних коштiв припадали на пщприемства металург!! (1291 млн. грн.), машинобудування (625 млн. грн.) та х!м!чного виробництва (327,6 млн. грн.). Взагат питома вага власних коштав в обсяз! витрат на шновацшну д!яльнють у 2008 р. становила по област 90,7 %, що на 2,7 в. п. менше, нж у 2007 р. В середньому по кра!ш частка власних коштав складае 60,6 %.
Отримали кредити на шновацшну д1яльнють шм пщприемств обласл, як! для впровадження шновацш запо-зичили 250,4 млн. грн. (9,1 % загального обсягу фшансування). Кредити отримали пщприемства харчово! промисло-воста; целюлозно-паперового виробництва, видавничо! дшльносп; з виробництва коксу та продукпв нафтоперероб-лення; х!м!чного та нафтанм!чного виробництва; машинобудування. Коштами державного бюджету скористалися два пщприемства з виробництва та розподшення електроенерг!!, газу та води ! одне машинобуд!вне пщприемство.
Таким чином, укра!нська економша втягнута у затяж-ну кризу, дно яко! ще не досягнуто. Заяви вищого кер!в-ництва про проходження дна кризи ! точки неповернен-ня не мають пщстав. Навпъ зб1льшення обсяпв промис-лового виробництва ! ВВП шсля 2000 р. досягнуто не на стшкому економ!чному пщГрунта, а е результатом тимча-сового збиу сприятливих для окремих галузей укра!нсь-ко! економши обставин, тих що забезпечували б1льш 70 % валютних надходжень в кра!ну (металурпя, АПК, машинобудування, х!м!чна промисловють). Реальний сектор економши Укра!ни у 2009 р. на подолання негативних наслщюв кризи шчого не отримав н вщ уряду, н вщ кредипв, одержаних вщ МВФ. Кошти спрямовуються т1льки на пщтримку банивсько! лшвщноста, що тшьки посилюе наслщки кризи: збшьшуеться загальний зовншнш борг (95,6 % ВВП), а м1жнародш резерви по-кривають лише трьохшсячш запаси критичного !мпорту при мшшальшй потреб! 6 мюящв.
Вихщ з кризи уявляеться по-р!зному, але беззапе-речно проведення глибинних структурних ! шституцю-нальних реформ. Необидною умовою цих реформ мае стати нацюнал!защя стратепчно важливих для нацю-нально! економши пщприемств, забезпечення повно! ! достов!рно! статистики, посилення вщповщальност за результати здшснених реформ.
Реальне антикризове управлшня в кра!ш мае бути спрямованим на виршення задач штенсивного розвитку
економки завдяки мобiлiзацiï та iнтенсифiкацiï Bcix ре-суршв i якiснiй 3MiHi технолопчно! основи виробництва у противагу екстенсивному типу eK0H0Mi4H0r0 зростання.
Залежно вiд об'еднання iнтенсивниx i екстенсивних факторiв визначимо тип економiчного зростання, тоб-то збiльшення обсягу виробництва (I > 1): 1) шгенсив-
ний I ф> 1, I
1; 2) екстенсивний I
1, I > 1;
еф 7 рес 7 ' еф 7 рес
3) змшаний I, = I > 1; 4)переважно штенсивний
' еф рес ' ' г еф>
I > 1; 5) переважно екстенсивний I х I ,> 1; 6) суто
рес ' ' г рес> еф ' ' J
штенсивний I ,> 1, I <1; 7) суто екстенсивний I, <1,
еф рес еф
I > 1.
рес
Ефективне управлiння забезпечуе зростання виробництва по одному з 7 титв. Оптимальний варiант виз-
начаеться за критерiем Ib > max, I> max, I^c ^ I^Çc .
При розробщ стратегй' виживання необxiдно забезпечи-ти розвиток економiки спочатку за 1 чи 3. а попм за 4 чи 6 типом економiчного зростання. У кра'1Ш необхщно строково прийняти антикризовi заходи щодо запобиан-ня об'яви дефолту i втрати нащонального багатства.
При розробщ програм соцiально-економiчного розвитку держави регюну також необxiдно спиратися на ефективне управлшня, нормальш товарно-грошовi вщносини та усталене функцiонування грошово-кредит-ного мехашзму. Цiни при цьому мають не стiльки уста-новлюватись, скшьки контролюватися. Необxiдно пiдтримувати ефективний зв'язок м1ж виробництвом i споживанням, забезпечити контроль виробництва з боку споживання.
Для сприятливого розвитку суб'еклв господарюван-ня мае вщбуватись ефективне регулювання товарно-гро-шових потокiв, особливо в реальному секторi економь ки, не допускати дисбаланав, спекуляцй' та створення вiртуальниx економк:.
Потрiбна справедлива полiтика доxодiв населення, детшзащя економiки, викорiнювання корупцй', призу-пинення неконтролюемого вщтоку фiнансовиx i природ-них ресурсiв i притоку неятсно! модифiкованоï продукцй', забезпечення шформацшно! безпеки.
Для переходу на штенсивний тип економiчного зростання на шновацшнш основi крiм негайного про-
ведення теxнологiчноï модернiзацiï необxiдна модерш-зацiя фiнансово-банкiвськоï системи держави, а також збшьшення фiнансовиx витрат на проведення наукових дослiджень i реалiзацiю ix результатiв, тобто збiльшення централiзуючоï функцй' держави з розробки науково-теxнiчноï полiтики i створення сприятливих умов для шновацшно'1' дiяльностi. Найбтьш реалiстичним варiан-том фiнансового забезпечення економiчного розвитку на iнновацiйнiй основi уявляеться змiна податкового мехашзму: для пiдприемств, що розвиваються на шновацшнш основ^ зменшити податкове навантаження або зовшм звiльнити вщ нього.
На вiдмiну вiд прямого субсидування, податковi пiльги надають право скористатись субсидiями в не-прямш формi всiм виробникам без заздалегщь визначе-них обсягiв фiнансування. Така форма економiчного впливу дае змогу уникнути безпосереднього державного втручання у справи субсидованих компанш.
Отже, при розробщ стратепчних програм сощаль-но-економiчного розвитку держави, регiону необxiдно забезпечити шновацшну основу економiчного зростання спочатку за штенсивним чи екстенсивно-шгенсив-ним, а потiм за переважно штенсивним чи суто штенсивним типом розвитку, яким вщповщають таи джере-ла фшансування як фшансова пщтримка держави, особливо для компанш бшьш 25 % акцш яких перебувають у власностi держави; податковi пiльги; емiсiя акцiй, облиацш; кредити комерцiйниx банкiв; позиковi кош-ти iншиx пiдприемств, готових надати фшансову допо-могу пiдприемству на певних умовах.
Лiтература
1. Довщка про основнi пiдсумки економiчного i соц-iального розвитку Донецько! област за 2009 / Держоб-ладмшютращя. — Донецьк, 2010. — 6 с.
2. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Донедько! областi за 2008 рш / Держкомстат Украши. Головне управлшня статистики у Донецькш область — Донецьк, 2009. — 229 с.
3. Довщка про виконання Програми економiчного i сощального розвитку Донецько! област за 2009 рш / Держобладмшстращя. — Донецьк, 2010. — 35 с.
