CC BY
34
ОФ1Ц1ЙН1 МАТЕР1АЛИ, Д1ЛОВА ТА АНАЛ1ТИЧНА 1НФОРМАЦ1Я,
РЕЦЕНЗП, ПОВ1ДОМЛЕННЯ
УДК Юл1я Сташслав1вна Залознова,
д-р екон. наук Навчально-науковий шститут економ1ки промислового розвитку НАН i МОН Укра!'ни, Днiпропетровськ; Bipa Анатолнвна Шкчфорова,
канд. екон. наук 1нститут економiки промисловосп НАН Укра!'ни, Донецьк
АКАДЕМ1ЧН1 СЛУХАННЯ З ПРОБЛЕМ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ
16 травня 2013 р. в 1нституп економши промисловостi НАН Укра'ни вщбулося друге засiдання академiчних слухань з проблем промислового розвитку «Укра'нська мета-лургiя: сучаснi виклики та перспективи розвитку». У заходi взяли участь науковщ з На-щонально! академп наук, фахiвцi галузевих шститупв i вищих навчальних закладiв, представники тдприемств металургшно! та сумiжних галузей, оргашв державно! влади та управлшня рiзних рiвнiв.
Академiчнi слухання було започатко-вано до ювiлею Нацюнально! академи наук Укра'ни. Вони спрямоваш на вирiшення найактуальнiших сучасних проблем промислового розвитку в Укра!ш iз залученням фа-хiвцiв вщ науки, виробництва та влади.
Оргашзаторами слухань виступили 1н-ститут економши промисловостi НАН Укра!-ни (м. Донецьк) та Навчально-науковий ш-ститут економши промислового розвитку НАН i МОН Укра'ни (м. Днiпропетровськ) спшьно з Донецьким нацiональним техшч-ним ушверситетом МОН Укра'ни та Регюна-льним фiлiалом Нацiонального iнституту стратепчних дослiджень у м. Донецьку.
На слуханнях, присвячених визначен-ню шляхiв подолання проблем та орieнтирiв розвитку металургшно! промисловостi Укра-!ни з урахуванням сучасних реалiй, розгля-далися питання модершзацп галузi в ру^ ресурсо- та енергозбереження, полiпшення !!
© Ю.С. Залознова, В.А. Ншфорова 2013
конкурентних позицiй на свгговому i внутрь шньому ринку, прюритетш напрями державно! полiтики в галуз^ зокрема форми й мето-ди взаемоди держави та галузевого бiзнесу у сферах НДДКР, виробництва, фшанав, швес-тицiй, iнновацiй, ринково! конкуренци, штег-рацп, екологп, ресурсного забезпечення тощо.
Спiвголовами других академiчних слухань були академiки НАН Укра'ни В.М. Ге-ець i О.1. Амоша. До Президи науково! ради увiйшли академiки НАН Укра'ни В.К. Мамутов i В.П. Вишневський, члени-кореспонденти НАН Укра'ни В.Л. Мазур i В.Л. Пiлюшенко.
1з вступним словом до учасникiв слухань звернувся директор 1нституту економь ки промисловостi НАН Укра'ни академш НАН Укра'ни О.1. Амоша, який окреслив основш напрями дискусп. Вш зауважив, що об'ективна оцiнка проблем, аналiз факторiв i прогноз перспектив металургiйно! промисло-востi е досить актуальними. Дуже корисним вбачаеться критичний аналiз державно' поль тики у галуз^ на основi якого може бути ви-роблена оновлена, скоригована модель еко-номiчно! пiдтримки металурги як вiдповiдь на новi умови й тенденци. Запрошенi учас-ники дискуси в сукупностi володiють сучас-ною науковою методологiею, глибоким знанням практики та нетдробною защкавле-нютю в ефективному розвитку як економши у цiлому, так i металургшно! галузг
Президгя Науковог ради академгчних слухань
Поим слово взяв вще-президент Нащо-нально! академп наук Укра!ни, директор 1н-ституту економши та прогнозування НАН Укра!ни (м. Ки!в) академiк НАН Укра!ни В.М. Геець. Вiн акцентував увагу на двох аспектах розвитку металурги - зовшшньому та внутрiшньoму, вщмггивши, що на свiтoвих ринках у галузi завжди буде значна кшьюсть проблем, зокрема внаслiдoк швидкого розпо-всюдження бiльш дешевих матерiалiв-замшниюв, тoдi як внутрiшнe споживання металопродукцп власного виробництва мае значний потенщал через неoбхiднiсть масштабно! реконструкци дiючих потужностей.
Академж НАН Украгни В.М. Геець Академш В.М. Геець також навiв формулу триедносп Укра!ни як тако!: метал, хлiб, люди. I в цьому контекст кра!на не мо-же втратити металургда, бо !! роль i надалi залишатиметься визначальною, особливо у старопромислових регioнах. При цьому одним iз найважливiших завдань е збереження
- Економгка промисловостг
342
навколишнього середовища та тдвищення екoлoгiчних стандартiв.
Наприкiнцi В.М. Геець висловив поба-жання щодо публшацп матерiалiв i рекомен-дацiй слухань у прес1
Привiтав присутнiх i перший заступник начальника головного управлшня розвитку базових галузей промисловосп До-нецько! обласно! державно! адмшютрацп О.1. Рищенко.
Рищенко Олександр 1ванович
Вш зазначив, що проблеми розвитку металурги хвилюють не тшьки власникiв метпiдприемств, а й державу, бо металурги працюють в одному ланцюжку з енергетика-ми, бущвництвом, машинобудуванням i ву-гiльними шахтами. Тому в перюд кризи держава мае тдтримувати галузi прoмислoвoстi, дiяльнiсть яких забезпечуе стабiльнiсть i доб-робут жителiв кра!ни. На думку O.I. Рищен-ка, для металурги прюритетним завданням мае стати випуск високояюсно! продукци для внутрiшньoгo споживання з мшмальними витратами сировини та енергоноспв. Це мо-жливо тшьки на oснoвi дoкoрiннo!' реконструкци металургiйних пiдприемств.
Далi учасники слухань перейшли до обговорення основних доповщей, якi було попередньо оприлюднено на офщшному сай-тi 1ЕП НАН Укра!ни та надруковано.
Першим iз дoпoвiддю «Стан i проблеми металургтног npoMU^oeocmi Украгни» виступив академш НАН Укра!ни О.1. Амоша
Economy of Industry -
ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62)
(ствавтори: д.е.н. Ю.С. Залознова, к.е.н. Л.О. Збаразська, к.е.н. В.А. Ншфорова).
Академж НАН Украгни О.1. Амоша
Спочатку доповщач визначив мюце металургiйноi промисловоста в нацiональнiй та свiтовiй економщ, пiдтверджуючи, що вона дiйсно е економiчно, соцiально й тери-торiально значущим компонентом не тiльки промисловоста, але й усiеi украiнськоi еко-номiки, а також входить до складу ТОП-10 свiтових виробникiв стам.
Потiм О.1. Амоша перейшов до актуального на сьогодш питання про масштаби, характер i причини змш, що вiдбуваються в галуз^ а також, якi проблеми входять у зону прюритетних рiшень.
Вш зазначив, що рiзке скорочення об-сягiв металургiйного виробництва у 20082009 рр. (у сукупностi приблизно на 39% до рiвня 2007 р.) було спричинене свгговою фь нансово-економiчною кризою. И основним фактором в украшськш i свiтовiй металурги, у першу чергу, стало значне зниження попи-ту на метал, яке спостер^алося з четвертого кварталу 2008 р.
Зростання металургшного виробництва, що поновилося у 2010-2011 рр. у результата полшшення кон'юнктури свiтового ме-талоринку, так i не досягло докризового рiв-ня (приблизно на 20% по чавуну, стал та прокату) i знову перервалося: у 2012 р. рiч-ний шдекс обсягiв продукцii склав 95% (до 2011 р.). Початок 2013 р. також продемонст-рув негативну динамжу як промислового виробництва в цшому, так i металургii зокрема.
Сьогоднi роль галузi як провщного «валютопостачальника» також рiзко змен-шилася - до 20% загальних валютних надхо-джень. I це на тл збереження домiнуючоi орiентацii поставок на зовшшнш ринок - на експорт надходить 70-80% виробленоi мета-лопродукцii.
За останне десятилiття галузь iз рента-бельноi стала збитковою. У 2012 р. (9 мгс.) рентабельнiсть впала до -3,1%. Намггилися значнi диспропорцii мiж «вагою» галузi в обсягах промислового виробництва i подат-кових надходженнях у бюджет. Загальмува-лися або припиненi й без того не надто масштабы швестицшно-шновацшш процеси. Загострення виробничо-економiчних проблем галузi неминуче спричинило й негати-внi соцiальнi наслщки. Усе бiльше загост-рюються еколопчш проблеми металургшно-го виробництва. За останш десять рокiв ме-талурпя Украiни погiршила позицii в рейтингу Т0П-10 свiтових виробникiв стал^
На тлi загальносвiтовоi тенденцii по-гiршення економiчноi структури галузевого випуску украшська металургiя демонструе найгiршi показники - зменшення ВДВ майже втрич^ Якщо у 2000 р. розрив iз найбiльшим показником (США) становив 15,8 в.п., то у 2010 р. уже 24,4 в.п.
У результата основними характеристиками металурги сьогодш е висок витрати та ресурсоемнють, натвфабрикатна спещашза-цiя, бщний сортамент i низька якiсть метало-продукцii.
Учений пiдкреслив, що розмова про проблеми галузi е безплщною без вiдповiдi на трете - i головне - питання: яю реальнi перспективи i що робити для ефективного розвитку металургшного виробництва?
Тут доречно нагадати про «Державну програму активiзацii розвитку економжи на 2013-2014 роки», де прюритетними цшями галузевого розвитку, як i всього реального сектору, обраш пiдтримка нащонального ви-робника, iмпортозамiщення, енергоефектив-шсть, фiнансова стабiльнiсть.
Для металургii намiченi проекти, що дозволяють переорiентувати виробництво на внутршнш ринок. Причому таким чином, щоб повнiстю покрити падшня вiд нинiшнiх
втрат вщ експорту, що скорочуеться. Серед галузей, чий попит мае створити необхщш стимули для металурги, розглядаються транспорт, ЖКГ, енергетика, частково високоте-хнолопчш галузi (авто- i сшьгоспмашинобу-дування). Саме з реформуванням i технолоп-чним розвитком названих сектoрiв i вироб-ництв пов'язуеться зростання внутршнього споживання металoпрoдукцi!.
Однак внутршш проблеми самих цих галузей, загальний дефiцит iнвестицiйних ресурсiв у кра!ш, стiйкi тенденцi! диспро-порцш бюджетiв усiх рiвнiв, якi плануеться використовувати як джерела фшансування проекпв Програми, створюють передумови для дискусш про мoжливoстi реалiзацi! пла-шв i захoдiв уряду, принаймнi, у визначено-му перioдi - 2013-2014 рр.
У зв'язку з цим необхщно сформувати оновлеш середньо- i довгострокову стратегi! розвитку металургi! в Укра!ш. I! ознаками мають стати: oрiентацiя на закoнoмiрнi тен-денци розвитку галузi у свiтi (насамперед, масштабна змша технoлoгiчних укладiв, кон-сoлiдацiя активiв, oптимiзацiя потужностей та ш.); стимулювання до максимально! пере-oрiентацi! з ресурснo-цiнoвих на шновацшш кoнкурентнi переваги; пoслiдoвна реалiзацiя курсу на оптимальш параметри балансу «ек-спортЛмпорт» i сортаментно! структури ви-робництва; екoлoгiзацiя виробництва та продукци; сощальна вiдпoвiдальнiсть.
Наступний доповщач доктор технiчних наук О.М. CMipHOB виступив з дoпoвiддю на тему «Чорна меmалуpгiя Украгни: криза чи трансформащя», тдготовленою у ствав-торств з членом-кореспондентом НАН Укра-!ни О.А. Мiнаевим (ДонНТУ МОН Укра!ни, м. Донецьк).
Вiн охарактеризував трансформаций що вiдбувалися i вiдбуваються в укра!нськш ме-талургi!, i на цш oснoвi oцiнив перспективи розвитку галузi в найближчому майбутньо-му.
Автор звернув увагу присутшх, що го-ворити про «металургiю Укра!ни» сьoгoднi е не зoвсiм коректно, бо зараз на територи кра-!ни дiють три великi транснацюнальш, вертикально iнтегрoванi кoмпанi!, яю мають за-рубiжнi активи, власш ринки збуту i власнi ж стратеги розвитку: «Метшвест», «Iндустрiа-
льний союз Донбасу» та «АрселорМiттал Кривий Pir», що входить до складу найбшь-шо! у свiтi металургшно! компанiï «Arcelor-Mittal».
Доктор технгчних наук О.М. CMipnoe
О.М. CMip^B вщмггив, що щорiчний прирiст виробництва металу у свт вiдбува-сться за рахунок Китаю та 1нди, а у Gвропi та шших краïнах йдеться лише про збере-ження iснуючих обсягiв випуску. Украша ж у 2012 р. виплавила 32,8 млн т стит, опини-вшись на 10 мiсцi у свт серед виробниюв металу (рiвень 1963 р.).
У Роси ситуацiя подiбна до нашоï, там держава шдтримуе 5-6 великих компанiй, що виробляють бiльшу частину металопродук-цiï, проте увага у РФ акцентусться не тшьки на доменному та сталеплавильному пере-дшах, а i значною мiрою на випуску високо-яюсного прокату.
Повертаючись до Украïни, доповщач звернув увагу на те, що один i3 найбшьших заводiв «АрселорМггтал Кривий Pir» вiдрiз-няеться украй вщсталим технологiчним станом, однак материнську компашю це повнiс-тю влаштовуе, тому що 1й потрiбна, у першу чергу, рудна база цього шдприемства.
Технологiчний стан бшьшосп мета-лургiйних заводiв Укра1'ни е далеко не най-сучаснiшим. Сдине пiдприемство, на якому було здшснено глибоку комплексну реконст-рукцiю, - це «Алчевський металургiйний комбiнат», що належить «1СД». Це дало змо-гу знизити споживання газу у 4-5 разiв за рахунок виведення з експлуатаци мартенiв та бущвництва сучасного конвертерного цеху, а
також вдування пиловугшьного палива у до-менш печi. Ситуацiя на шших заводах наба-гато гiрша, особливо на комбшат «Запорiж-сталь», де й досi найбiльша в Украш частка сталi виплавляеться мартенiвським способом, а бущвництво конвертерного цеху пот-ребуе не менше 2 млрд дол.
На захист металурпв слщ сказати, що така ситуащя склалася iсторично, бо коли киснево-конвертерний спошб виплавки сталi набув промислового масштабу, бшьшють сталеплавильних цехiв в Украш було оснащено мартешвськими печами, якi мали виро-бити свш ресурс.
Для подальшого технолопчного розви-тку металургшно! галузi Украши оптималь-ним е прiоритетне впровадження саме кисне-во-конвертерного виробництва, бо при цьому використовуеться не металобрухт (як у випа-дку з електродуговими печами), а залiзоруд-на сировина, запаси яко! в Украш дуже зна-чнi. Кiлькiсть конвертерiв на украшських металургiйних пiдприемствах достатня, i !х ефективнiсть можливо тдняти на 30-35% за рахунок гармошзацп з усiма iншими циклами виробництва, що потребуе додаткових швестицш. Електросталеплавильне виробни-цтво в Украш навряд чи матиме iстотнi пер-спективи розвитку внаслiдок значного дефь циту й дуже високо! вартосп металобрухту (383 дол. на воротах «Снакивського металур-гiйного заводу»), через що вже кшька мiсяцiв не працюють деякi пiдприемства (наприклад, «Донецький електрометалургiйний завод»).
Пiсля доповiдi О.М. Смiрнова виникла досить емоцiйна дискушя. Зокрема, на пи-тання академша В.М. Гейця, чи зможе укра!-нська металургiя у наступному рощ вщреа-гувати на завдання нарощування темпiв еко-номiчного зростання до рiвня 7%, професор вiдповiв, що основною проблемою тут буде цша вггчизняно! металопродукци (собiвар-тiсть яко! е дуже високою внаслiдок викори-стання вiдсталих технiки й технологш), бо метал потрiбен завжди. При цьому в Украш iснуе проблема забезпечення спещальним металом та металовиробами внаслщок, знову ж таки, вщсталого прокатного виробництва i, недотримання багатьох свггових стандартiв щодо якостi продукци.
Наступне питання В.М. Гейця стосува-лося термiну окупностi iнвестицiй у металур-гiйне виробництво. На це доповщач заува-жив, що це залежить вщ самого проекту: як-що йдеться про машину безперервно! розли-вки сталi, то вона окупиться за рш, а якщо про будiвництво цiлого цеху з периферiею, то й семи роюв буде замало. До того ж про-катне виробництво потребуе набагато бшьше фiнансових ресурсiв через надмiрну зноше-нiсть.
Пiд час обговорення О.М. Смiрнов продемонстрував учасникам слухань структуру виробництва рiзних видiв сталi у свiтi, а також спрогнозував подальше зниження об-сяпв виробництва сталi в Украш до 25-28 млн. т на рш унаслiдок посилення позицiй Китаю та 1нди, i вiдзначив домiнування у перспективi 2-3 великих компанш у вггчиз-нянiй металургп.
Академш НАН Украши В.К. Мамутов зауважив, що на рiвнi держави доцшьно орь ентуватися на досвiд компанп «Метшвест», яка вiдрiзняеться замкнутим циклом виробництва i мае у своему розпорядженш i сиро-винш ресурси, i транспортну систему, i мета-лургiйнi потужностi, що дае можливють ви-користовувати внутрiшнi цши.
Далi з доповiддю «Металург1йне виробництво Украгни на сучасному етат розвитку», тдготовленою у сшвавторсга з ака-демiком НАН Украши В.1. Большаковим ви-ступив кандидат технiчних наук Л.Г. Тубо-льцев (1ЧМ НАН Украши, м. Дншропет-ровськ).
Автор зупинився на трьох аспектах розвитку металурги - ролi держави, фшансу-ваннi науки та проблемi кадрiв у галузi. Доповщач зауважив, що французька органiзацiя «ТАСК», яка працювала в Украш ще 20 ро-кiв тому, спрогнозувала падшня обсягiв виплавки стат у краш до рiвня 10-15 млн т на рш, однак ситуацда допомогло полiпшити втручання держави й орiентацiя на експорт металопродукци.
Чорна металургiя е i залишиться базо-вою галуззю для Украши, тому необхщно посилити роль держави у и розвитку. Обме-жуе таке втручання, у першу чергу, Закон Украши «Про промисловi пiдприемства».
Кандидат техшчних наук Л.Г. Тубольцев
Виходом iз такого становища могло б стати акцентування державою уваги на клю-чових аспектах дiяльностi металургшно! промисловосп, зокрема на формуваннi И те-хшчно! полiтики. Також слщ ураховувати, що для власникiв приватизованих меттдпри-емств головною метою е одержання прибут-ку, саме тому держава повинна проводити таку промислову й економiчну полiтику, при якiй тдприемства розвивали б i соцiальну сферу, виршували «людсью» питання.
Автор тдкреслив доцiльнiсть подаль-шого превалювання програмного тдходу в розвитку металурги i посилення ролi держа-ви. Останне означае, насамперед, одержання повно! шформацп про роботу металургшно! промисловостi за допомогою створення незалежного громадського органу, жорстке ви-конання прюритетних напрямiв технiчного розвитку галузi (встановлення жорстких еко-логiчних стандартiв) i посилення ролi науки й полшшення пiдготовки кадрiв.
На сьогоднiшнiй день фахiвцiв профь льних наукових шститупв викликають на заводи тiльки, коли необхщна «швидка до-помога» при аварiях, i, як правило, ця робота не оплачуеться.
На думку доповщача, на державному рiвнi доцiльно було б знов законодавчо за-крiпити, що студент мае пройти на тдприем-сти виробничу практику, а тдприемство мае надати йому таку можливють. Держава мае бути зацiкавлена у впровадженш провiдних технологiй, навiть за рахунок бюджетних коштiв. Наприклад, можна створити дер-жавне експериментальне тдприемство, на якому будуть випробовуватися провщш технологи.
Далi автор зупинився на енергоемност галузi, вiдмiтивши, що за останш десять ро-KiB вона знизилася на 15%, також зменшило-ся споживання газу внаслщок виводу марте-нiв, хоча ситуащя i залишаеться далеко не найкращою. Також вiн зауважив, що обсяг внутршнього металоринку в Укра!ш невеликий - усього 8-9 млн т, i до 25% сортамента, який випускаеться вггчизняними тдприемст-вами, ввозиться з шших кра!н унаслщок не-ефективного спiвiдношення експортних та iмпортних цiн, що виникае, зокрема, через вщшкодування меткомпанiям ПДВ при екс-портi продукци. Наприкiнцi Л.Г. Тубольцев торкнувся питання швестицшно! приваб-ливостi металурги, яка, на його думку, е дуже низькою через термш окупностi вкла-дених кошив, що становить вiд 5 до 10 роюв. Але це означае, що ми не тшьки не розвива-емо сучасне виробництво, а й «крадемо енер-гда» у майбутшх поколiнь. Це стосуеться i значного експорту укра!нсько! залiзоруд-но! сировини. В умовах зниження до нуля рентабельности металургiйних пiдприемств Л.Г. Тубольцев запропонував встановити по-даток не на прибуток, а на виробництво i спростити саму систему оподаткування.
Щц час обговорення доповiдi основну увагу було придшено процесу збирання й обробки статистичних даних академiчними шститутами, який на сьогоднi ускладнюеться конфщенщйшстю шформаци про дiяльнiсть пiдприемств i закритiстю iнших органiзацiй.
1з допов1ддю «Насл1дки модертзацй украгнськог металургИ' для в1тчизняног вуг1-льног промисловостг» виступила доктор еко-нмiчних наук Ю.С. Залознова (Навчально-науковий iнститут економши промислового розвитку НАН i МОН Укра!ни, м. Дншро-петровськ).
Доповщачка вiдмiтила, що модершза-цiя металургшних пiдприемств для зниження енергоемностi та тдвищення екологiчностi позначаеться й на розвитку сумiжно!, вугшь-но1' галузг
Доменне виробництво - найдорожчий передiл у металургiйному циклi, а кокс -найдорожчий компонент доменно! шихти. Найбiльш перспективний замiнник коксу -пиловугшьне паливо (ПВП), але яюсть коксу при цьому мае бути значно вищою.
Доктор економгчних наук Ю. С. Залознова
Вугшля Донбасу е найшрчистшим -1,7-3,5%, тодi як пiвнiчноамериканське - не вище 1,5%, Печорського басейну - до 1,0%. Мшмальну ж шрчистють у свт мае Караган-динське (0,5-0,6%), Кузнецьке (0,45-0,5%) та Ивденно-Якутське вугiлля (0,15-0,25%).
Далi автор зупинилася на рецептурi ви-робництва коксу у ПрАТ «Донецьксталь» -металургшний завод», де 70-75% концентрату марки К з вугшля шахти «Красноармшська-Захiдна № 1» поеднуеться з концентратом марки Ж вщ шахти iм. О.О. Скочинського, а як-що не вистачае, додаеться 15% концентрату вщ шахти iм. О Ф. Засядька. Тобто викорис-товуеться вугiлля Донецького регiону.
Украшське коксiвне вугiлля для ефек-тивного чавуноливарного виробництва не завжди годиться. З нього можна виробити 3,5 млн т яюсного коксу при потребi у 14 млн т. Немае тдстав розраховувати i на бшьше використання вiтчизняного вугiлля для виро-бництва ПВП, оскiльки вмют баластових ре-човин (вологи, золи, шрки) у ньому мае бути не вище шж у кокш, який воно замiнюе.
Наслiдки ново! коксохiмiчноl полiтики за назвою «профщит вугшьно! продукци» не забарилися позначитися вже у 2012 р. У тра-внi 2012 р. по iмпорту було завезено вже 6 млн т. I цього року частка iмпортного вугшля становила майже 38% усього обсягу споживаного у краш кокшвного вугшля.
За ринковими правилами скорочення попиту на продукщю призводить до того, що з арени бiзнесу йдуть найбшьш слабкi гравщ, тобто тi, якi мають найбшьшу собiвартiсть випуску. Тому тактику очшування кращо!
- Економжа npoMucnoeocmi (
ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62)
кон'юнктури та скорочення виробництва можуть дозволити Co6i тiльки eKOHOMi4HO ефективнi шахти. Украшських пiдприeмств це не стосусться - якщо на американськш шахтi при потужностi 720 тис. т вугшля на рш працюе 230 чол., то на украшськш шахтi аналопчно! потужностi - 1500 чол. Скорочення виробництва для них - це не зменшен-ня прибутку, а крок до банкрутства. I внасль док недостатньо! якосп вугшьно! продукци не залишасться навiть гiпотетичного шансу знайти ринки збуту за кордоном.
Серед шахт, що перебувають у важкш ситуаци, найважче становище у приватних шдприемств, якi не входять у металургшш холдинги. У 2012 р. у приватному сектоpi вугшьно! промисловосп Украши налiчувало-ся, не рахуючи дpiбних, 49 шахт (33% зага-льно! кiлькостi), якi видобули майже 71% piчного обсягу вугiлля. Домшуюча частина з них входить у вертикально штегровану структуру корпораци «Систем Кепiтал Менеджмент» («СКМ»). ВАТ «Краснодонвугшля» (7 шахт, 6% видобутку) - у li металургшний дивiзiон «Метiнвест»; ВАТ «Павлоградвугш-ля» i ВАТ «Комсомолець Донбасу», ТОВ «Добропшлявугшля», ТОВ «Ровенькиантра-цит» i ТОВ «Свердловантрацит» - в енерге-тичний дивiзiон «ДТЕК» (29 шахт, 46% видобутку).
Другою потужною украшською вуп-льно-металуpгiйною коpпоpацieю е ПрАТ «Донецьксталь» - металургшний завод», якш належить найбшьша в Украш шахта «Крас-ноаpмiйська-Захiдна № 1».
У недержавному сектоpi вугшьно! га-лузi ддать близько 40 незалежних вуглеви-добувних шдприемств. Найбшьшими з них е ПАТ «Шахта iм. О.Ф. Засядька» (видобуток у 2011 р. - 2,0 млн т), ЗАТ Шахта «Ждашв-ська» (1,2 млн т), ТОВ «Краснолиманське» (1,0 млн т), НВО «Мехашк», що експлуатуе декшька рашше закритих через збитковiсть державних шахт, як добувають нинi близько 1 млн т вугшля на рш.
У випадку поставок заpубiжного вугш-ля результативним заходом може стати ство-рення спшьно! структури по збуту вугшля, скажiмо, синдикату, з одним iз pосiйських вуглетpейдеpiв для шдвищення ефективностi дiяльностi.
Экономика промышленности -
347
Росшсью постачальники вугшля сутте-во поступаються в ефективностi експортерам з шших кра!н через особливостi шфраструк-тури - вони мають довге залiзничне плече i коротке морське. Тому частка транспортних тарифiв у щш росiйського вугiлля становить 40-60% i в перспективi може стати ще бiль-ше.
Перевалка через морськi порти охоп-люе 87% росiйського експорту вугшля. Це обумовлюе iнтерес росшських компанiй до бiльшого використання укра!нських портiв. Транспортно-iнфраструктурнi мотиви мо-жуть стати визначальними при створенш синдикату: е укра!нське вугiлля недостатньо! якосп, але перевезення якого до порту деше-ве; i е росшське вугiлля високо1' якостi, пере-везення якого до порту дорого обходиться через довге залiзничне плече. Пропорцiйне з'еднання двох частин вугшьно! продукцп здатне забезпечити високу яюсть сировини при менших транспортних витратах та ниж-чих щнах у цiлому. Так, несприятливий ефект високо! сiрчистостi укра!нського вугшля можна суттево послабити в результат змiшування з росiйською сировиною. Одна частина вугiлля з 3% шрки i 2 частини вуп-льно1' продукци сiрчистiстю 0,5%, за прибли-зними пiдрахунками, дозволяють знизити концентращю шкiдливостi до 1,33%.
Морськ перевезення, на думку автора, в Укра!ш можуть здiйснювати два порти, здатш обслуговувати судна типу Panamax (дедвейтом не менше 70 тис. т), i порт «Ив-денний», пристосований для найбiльш вели-ковантажних судiв типу Capesizе з форму-ванням повних суднових партiй обсягом по-над 200 тис. т.
Таким чином, об'еднання ресуршв ук-ра!нсько! та росшсько! вугiльних компанш пiд егiдою спецiалiзованого синдикату здатне вщкрити новий формат вугшьного експорту i знизити гостроту профщиту вугiлля в Укра!ш.
Далi мiсце за трибуною зайняв член-кореспондент НАН Укра!ни В.Л. Мазур (ФТ1МС НАН Укра!ни, м. Ки1в) iз доповiддю
«Анал1з програм державног тдтримки г1рни-чо-металургтного комплексу Украгни» (ств-автор: к.т.н. М.В. Тимошенко).
Член-кореспондент НАН Украгни В.Л. Мазур
Наприкшщ 2012 р. - початку 2013 р. Уряд Украши активiзував роботу зi створен-ня й реалiзацil рiзних програм тдтримки вгг-чизняного виробника у багатьох галузях еко-номiки. Найбiльш масштабними тут е Державна програма активiзацil розвитку еконо-мiки на 2013-2014 роки, обмеження iмпорту вугiлля для коксування та Концепщя Державно! програми дослщження стану Криворiзь-кого залiзорудного басейну для запобiгання виникненню на його територi! катастрофи техногенного та природного характеру на 2013-2016 рр.
Розгляд досвщу реалiзацi! конкретних проекпв у ГМК, якi вщповщно до Державно! програми розвитку економши на 20132014 рр. (далi - Програма) передбачали у ви-глядi джерела фiнансування використання державних гарантш для залучення кредитiв, приводить до висновку про те, що практично у всiх випадках за цi кредити розраховувала-ся держава. Причому iз придбаних за креди-тнi грошi технологiчних лiнiй i устаткування тшьки частина була введена в експлуатащю iз затримками у часi (наприклад, на Макпв-ському металургiйному завод^ Запорiзькому алюмiнiевому комбiнатi та ш.). У результатi надання державних гарантш Укра!на втрати-ла бiльше 1 млрд дол., що суттево загальму-вало розвиток вiтчизняно! економiки.
Важливо тдкреслити, що у Програмi йдеться про надання державних гарантш приватним комерцшним структурам, на яю уряд фактично не мае виршального впливу.
Також у документ зазначено про намiр зменшувати ставки ввiзного мита на устатку-
вання, яке в Укра!т не виготовляеться, але необхщне для модершзацп тдприемств, зок-рема гiрничо-металургiйного комплексу, що у цiлому заслуговуе на схвалення. Але з одним уточненням: зменшувати або взагалi не застосовувати ввiзне мито потрiбно тiльки на те устаткування, яке нашi заводи не в змозi виготовити.
Доповiдач тдкреслив, що надання державних гарантiй тд кредити певним ви-робничим об'ектам недоцшьне, оскiльки вони не е визначальними для галузi в цшому.
Очiкуванi результати виконання Про-грами активiзацil економiки на 2013-2014 рр. далеко не рiвноцiннi. Так, на створення одного робочого мюця буде витрачено при-близно 2,6 млн грн швестицш, тобто близько 326 тис. дол. Але водночас виведення з екс-плуатацп ряду старих промислових об'екпв буде супроводжуватися звшьненням обслу-говуючого !х персоналу.
Таким чином, навiть досить грубi роз-рахунки не дозволяють однозначно визнати розглянутi проекти достатньо ефективними й такими, що потребують значно! фшансово! пiдтримки у вигщщ державних гарантiй.
Учений зазначив, що ефективнють таких стратегiчних ршень, як визначення оптимального обсягу закутвель вугiлля по iм-порту, мае оцiнюватися з позицiй одночасно плюшв i мiнусiв як у металургшнш, так i ву-гшьнш промисловостi. Вiн наголосив на не-обхiдностi прiоритетного розвитку в мета-лурги Укра!ни технологи десульфураци ча-вуну, яка дасть можливiсть використовувати бшьше укра!нського вугiлля у металурги (на-вiть iз високим вмютом сiрки). I саме для ви-рiшення подiбних завдань, що мають дiйсно державне значення, Уряд Укра!ни повинен надавати державнi гарантп тд кредити.
У своему виступi В.Л. Мазур торкнув-ся проблеми забезпеченосп укра1нсько1 ме-талургп металобрухтом. Вш пiдкреслив, що причина рiзкого падшня обсягiв заготовки металобрухту у 2012 р. (на 1,4 млн т порiв-няно з 2011 р.) була у штучному обмежент його експорту, яке призвело до зниження закутвельних цш на внутрiшньому ринку, попршення оплати поставок сировини й пе-ретворення Укра!ни з експортера на iмпорте-ра металобрухту.
Говорячи про Концепцiю Державно! програми дослщження Криворiзького залiзо-рудного басейну, автор тдкреслив, що дже-релами фшансування названих заходiв по-виннi бути не державний (90 млн грн) i мiс-цевий (40 млн грн) бюджети, а внески, вщра-хування вщ прибутку надрокористувачiв та кошти вiд продажу недобудованого Криво-рiзького гiрничо-збагачувального комбшату окислених руд на вiдкритому аукцюш. Висо-ка прибутковiсть видобутку, збагачення й переробки руд в Украш обумовлена тим, що передбачеш у Податковому кодекс ставки плати за видобуток корисних копалин майже на два порядки нижче, тж в шших еконо-мiчно розвинених державах. Тобто у 50-100 разiв нижче, тж, наприклад, у Gвропi. У ци-вiлiзованих кра!нах ставки плати за видо-буток корисних копалин становлять 10-15% вщ цiни руди на свггових ринках. Очевидно, що уже найближчим часом ставки плати за видобуток корисних копалин мають бути доведенi до рiвня свiтових стандартiв.
Пiд час дискуси вченим ще раз було тдкреслено, що на сьогоднi ставка плати за надра складае 3,64 грн/т залiзно! руди (у 2 рази дорожче вщ склянки води), i саме тому дуже випдним е значний експорт залiзоруд-но! сировини, цiна яко! на свггових ринках складае 110-140 дол./т. Щодо досвiду прове-дення експерименту в металургшнш галузi у 1999-2002 рр. В.Л. Мазур засвщчив, що мо-дернiзацiю в металургi! у той перюд не було проведено, а грошi використано не за приз-наченням.
У доповiдi доктора економiчних наук Ю.В. Макогона (ДонНУ МОН Укра!ни, м. Донецьк; Регiональний фшал Нацiональ-ного iнституту стратегiчних дослщжень у м. Донецьку) «Проблеми зовншнього г внут-р1шнього ринюв металопродукцИ'», тдготов-ленiй у спiвавторствi з к.е.н. 1.В. Хаджино-вим, зазначалося, що у структурi укра!нсько-го експорту метал становить значну частку. Проте остантм часом спостертаеться зрос-тання питомо! ваги агропромислового комплексу (з 9 до 13% у 2012 р.), а також деяких тдгалузей машинобудування (в основному з виробництва транспортних засобiв). Пщви-щення обсягiв експорту продукцi! цих галу-
зей компенсувало зниження продажiв мета-лопродукци на зовнiшнiх ринках.
Доктор економгчних наук Ю.В. Макогон
Доповщач звернув увагу на те, що най-бiльше падiння пiд час кризи спостерпалось у машинобудуваннi (40%, тодi як у цiлому в економщ тiльки 15%), металургiйнiй та хь мiчнiй промисловостях. За оцiнками Свггово! асощаци сталеплавильникiв, виробництво сталi в Украш у 2012 р. знизилося майже на 7% порiвняно з 2011 р., i ця тенденщя зберь гаеться в останнi кшька рокiв.
З 2010 р. в украшськш та свiтовiй ме-талурги намiтився пiдйом, i у 2012 р. було зафшсовано iсторичний максимум виробниц-тва сталi у свт - 1547,8 млн т, хоча багато експерив i говорять про перевиробництво металу на глобальному ринку. Найбшьш ви-сокими темпами тут розвиваються краши Ази та Ивденно! Америки.
У Т0П-10 найбiльших виробниюв ста-лi у свiтi Украша нинi посiдае лише 10 мюце, з кожним роком втрачаючи сво! позици.
У свiтовому рейтингу провщних мета-лургiйних пiдприемств присутнi таю украш-ськi виробники, як «Метшвест» та «1СД» (24 i 40 позици вiдповiдно), але головне мюце займають компани з Китаю, Ивденно! Коре!, Япони та Люксембургу.
Конкурентними перевагами металур-гшно! галузi Украши е, перш за все, наяв-нiсть корисних копалин (залiзноl руди, кок-сiвного вугшля, марганцево! руди, вапнякiв, доломiтiв та ш), географiчне розташування, iнфраструктура та трудовi ресурси, вiдносно
низькi виробничi витрати й доступ до ринюв збуту.
Ризиками для металургiв виступають, головним чином, якють i вартiсть сировин-них матерiалiв, значнi енергетичнi, трудовi та логiстичнi витрати, застарiлi технологи та устаткування, яюсть продукц^, що виробля-еться.
Ю.В. Макогон акцентував увагу на тому, що продукщя вггчизняного машинобуду-вання не завжди вiдповiдае вимогам металу-ргiв, яю для переоснащення виробництва ви-користовують продукцiю зарубiжних компа-нiй, наприклад ггалшських.
Сьогоднi «пiрамiда металургiв» перевернута рiвно навпаки, тобто ll частка в екс-портi значно перевищуе частку галузей, що виробляють готову продукцiю. Це означае, що потрiбно працювати над освоенням нових ринюв, у першу чергу, кра!н Африки, Америки та Австрали.
Вирiшення проблем галузi доповiдач вбачае у розширенш внутрiшнього спожи-вання металопродукци та зниженнi експор-тоорiентованостi галузi за рахунок стимулю-вання розвитку машинобудування для вугi-льно! промисловостi, енергетики, власне ме-талурги та суднобудування, будiвництва та реалiзацil великих iнфраструктурних проек-тiв, замши зношених нафтогазопроводiв та трубопроводiв у ЖКГ.
У зв'язку з цими висновками академш В.М. Геець наголосив на необхщносп дослi-джень мiжгалузевих зв'язкiв в економiцi Укра!ни.
Далi настала черга виступiв експертiв. Першим iз доповiддю «Стан сталеливарного виробництва Украгни i деяК пропозицИ' щодо його розвитку», тдготовленою у ствавтор-ствi з членом-кореспондентом НАН Украши О.Г. Величко, виступив доктор техшчних наук Б.М. Бойченко (НМетАУ МОН Украь ни, м. Днiпропетровськ).
Вш цiлком погодився з думкою попе-реднього доповiдача про необхiднiсть прю-ритетного розвитку внутрiшнього ринку металопродукци в Украш й вщмггив, що структура вiтчизняного сталеплавильного вироб-ництва вже е досить сучасною. Це пов'язано iз вкладанням iнвестицiй (навггь вiдностно невеликих) саме у модершзащю другого пе-редiлу. Прiоритетним напрямом для металу-ргiйного виробництва Украши е одержання
економнолегованих, високомщних сталей, з невеликими витратами енерги та ресурс1в, а також високомщних сталей для використан-ня даного металовиробу в конкретних умо-вах. Важливим також е одержання сталей з якостями, що важко поеднуються, - магни-том'яю, магнитотверд1, 61метали тощо, важ-ливих для розвитку машинобудування. Зага-лом ус можливосл для випуску ц1е! продук-цн в металургшнш промисловосл закладено.
Доктор техтчних наук Б.М. Бойченко
Зазначеш напрями мають бути вщоб-ражеш у Програм1 розвитку прничо-мета-лургшного комплексу, яку доцшьно розроби-ти на основ1 окремих програм ряду виробни-юв металопродукцн.
Дал1 Б.М. Бойченко перейшов до пи-тання квал1фшацн кадр1в у металурги. Вш нав1в досвщ заруб1жних кра!н, у яких дшть таю форми партнерства шдприемств з вищи-ми навчальними закладами, коли в ушверси-тетах е спещально розроблеш навчальш про-грами, що вщповщають завданням конкретного шдприемства. При цьому студенти за-здалегщь знають, де \ ким будуть працювати, а деяк лекци !м читають представники цих компанш. На укра!нських же заводах шд час дослщжень доводиться займатися навчанням персоналу, бо бшьшють пращвниюв виявля-ють недостатнш р1вень професшних знань щодо процесу виробництва у цшому.
На питання академша В.М. Гейця про причини того, чому украшсью шдприемства
не дотримуються тако! практики навчання майбутнiх сшвробггниюв, як, наприклад, «Сiменс», Б.М. Бойченко сказав, що вщповь сти на них можуть лише самi шдприемства i порадив бiльше рекламувати подiбнi програ-ми, а також наголосив, що за кордоном ком-пани починають шукати працiвникiв ще у гiмназiях.
Пiд час дискуси доповщач зазначив, що основну частку устаткування для модер-нiзацi! сталеплавильного виробництва стано-вила зарубiжна технiка, проте вона не е дос-коналою i не завжди добре працюе в наших умовах.
Наступним виступив заступник генерального директора з питань стратепчного розвитку ПрАТ «Донецьксталь» - металур-гiйний завод» (м. Донецьк) кандидат техшч-них наук А.В. Смченко.
Кандидат техтчних наук А.В. Смченко
У доповда, присвяченш проблемам модершзаци металургшного виробництва, зазначалося, що, незважаючи на наявшсть велико! кшькоси проблем, за роки незалеж-ност було проведене значне техшчне пере-оснащення виробничих потужностей галуз1, про яке вже йшлося в попередшх доповщях.
Головною причиною техшко-техноло-пчного вщставання прокатного передшу автор вважае, зокрема, неправильно обрану стратегш ор1ентаци на випуск нашвфабрика-
ив за прикладом росшських металургiв. До-повiдач зазначив, що зараз на свггових ринках спостерiгаеться перевиробництво мета-лопродукци, особливо напiвфабрикатiв, щни на якi пiд час та тсля кризи значно впали. При вжитп заходiв щодо стимулювання вну-трiшнього споживання важливо пам'ятати, що в умовах лiбералiзацil економiки та всту-пу до СОТ немае жодних гарантш, що саме украшсью виробники будуть домiнувати на внутршньому ринку.
А.В. Смченко розповiв, що у ПрАТ «Донецьксталь» з 2000 р. активно проводиться модернiзацiя виробництва - збудова-но електросталеплавильне виробництво, 2 доменш печi, запущено установки по вду-ванню пиловугшьного палива, виведено з експлуатацп мартешвсью печi. Проте, щоб закiнчити деяю проекти (наприклад, запусти-ти дугову сталеплавильну тч для забезпе-чення роботою сталеплавильникiв i листо-прокатний стан), заводу не вистачае 40 млн дол., i банки не хочуть кредитувати тдпри-емство на усю сумму без тдтверждення про те, що ситуащя у металургiйнiй галузi по-лiпшиться, а кредит буде повернуто. Саме у цш ситуацп мае бути тдтримка держави, яка гарантуватиме комерцшним банкам, що ситуащя у металурги стабiлiзуеться.
З приводу обговорюваних рашше дер-жавних гарантш доповщач вiдзначив, що пщ-приемства, у тому чи^ металургiйнi, хочуть одержати фшансування пiд державнi гарантп в останню чергу - через складну процедуру надання такого кредитування та велику кшь-юсть наступних перевiрок. До того ж увагу слухачiв було звернуто на те, що «Донецькс-таль», згiдно з Державною програмою акти-вiзацil розвитку економши на 2013-2014 рр., отримае 200 млн дол., яю використовувати-муться для модершзаци прокатного стану.
Виступ доктора економiчних наук С.С. Аптекаря (ДонНУЕТ МОН Укра1ни, м. Донецьк) було присвячено основним проблемам розвитку металурги Укра!ни, де автор особливо наголосив на еколопчних пи-таннях дiяльностi галузi.
Доповщач зазначив, що в Украш голо-вними забруднювачами е саме металурпя та хiмiчна промисловiсть. При цьому 85% ви-кидiв припадае на доменне виробництво i тiльки 8-10% - на сталеплавильне (з ураху-ванням виведення з експлуатацп мартешвсь-
ких печей). Учений також звернув увагу на технолопчну структуру виплавки сталi в Ук-раlнi з незначною часткою електросталепла-вильного способу виробництва. Вш зазначив, що причинами тако! ситуацil багато експер-тв називають дорогу електроенергiю у нашш краlнi (хоча за кордоном це не е такою великою проблемою) i дефiцит металобрухту.
Доктор економiчних наук С. С. Аптекар
Проте проблеми з електроенерпею, на думку доповщача, можна було б виршити за рахунок змш у ^CT^i ll виробництва, зок-рема використання з щею метою пщготовле-ного належним чином вугiлля. Ситуащя ж iз брухтом могла б суттево полiпшитися за умови прискорено! модернiзацil промислово-го виробництва, i вiдповiдно, використання старого устаткування як металобрухту. С.С. Аптекар навiв невтiшну статистику вiд-носно середньо! тривалостi життя населення в Украш порiвняно iз кра!нами Свропи, США та Японп, яку пов'язав, у першу чергу, з поганою еколопею внаслщок значних обся-гiв виплавки чавуну.
Автор торкнувся й питання енергозбе-реження, де вщзначив доцшьнють збiльшен-ня використання пиловугiльного палива у доменному виробництв^ тому що у €С на 1 т виплавленого чавуну припадае 104 кг ПВП, у Кита! - 120 кг, а в Украш - лише 17 кг.
Наприкшщ доповад прозвучала пропо-зищя щодо створення робочих груп при 1ЕП НАН Укра!ни (з вiдповiдним фiнансуван-ням), яю б займалися монiторингом та роз-
робкою комплексних програм дослщжень для вщповщей на питання, що порушувалися тд час сьогоднiшнiх слухань.
Наступною мюце за трибуною зайняла доктор економiчних наук Н.Ю. Брюховець-ка з доповщдю на тему «Про тдвищення рол! ггрничо-металургШного комплексу в еко-номгчному розвитку Украгни», тдготовлену у сшвавторсга з доктором економiчних наук 1.П. Булеевим (1ЕП НАН Укра!ни, м. До-нецьк).
Доктор економгчних наук Н.Ю. Брюховецька
Було вiдмiчено, що головними свгго-вими тенденщями розвитку металурги е ште-грацiя та радикальнi змiни у технолопях, коли синтетичнi матерiали стають замiнниками металiв.
Серед найбшьш iмовiрних змiн в еко-номiчнiй концепцп свiтово! металурги автор видшила: так, диверсифiкованiсть основних учасникiв по групах виробництва сировини для металургшних передшв; одержання самого металу й виробiв iз нього високо! пере-робки; збут готово! продукци через iнститут трейдерiв; реорганiзацiя виробниюв металу у транснацiональнi корпораци, кластери й еко-номiчнi суб'екти, засноваш на державно-приватному партнерствi.
Одшею з причин невеликих обсягiв поставок впчизняно! металопродукци на внутрiшнiй ринок можна вважати те, що укра!нсью виробники, головним чином, зви-кли працювати по типу масового виробництва i не орiентуються на одиничш замовлення, а споживача не влаштовують цiни на внутрь шньому ринку, низька договiрна культура й вщповщальнють, незадовiльна якiсть металу
i продукци з нього. Незважаючи на це, на внутршньому ринку юнують значнi перспе-ктиви для реалiзацi! металопродукци, що по-яснюеться необхщнютю забезпечення техно-логiчно! безпеки у базових галузях економши Укра!ни, попередження й запобтання коро-зiйного руйнування конструкцш, споруд та iнженерних мереж.
Висновки з проведеного дослщження полягають у тому, що прничо-металургшний комплекс довгий час залишатиметься визна-чальним для розвитку економши Укра!ни, тому необхщною е розробка довгостроково! державно! стратеги його розвитку на 20-50 роюв i створення передумов для вертикально! штеграцп бiзнесу, де кшцевою продук-цiею виступають шновацшш вироби. Для бiльш ефективно! дiяльностi вертикально iнтегрованих структур доцiльно переглянути антимонопольне законодавство, орiентуючи його на цши продукц^.
На державному рiвнi слiд прийняти програму скорочення iмпорту металопроду-кц^', ввести додаткове оподаткування експо-рту металургiйно! сировини i продукц^ пер-шого передiлу, а отримаш кошти (не менше 30% валютного виторгу) направляти на мо-дершзащю галузi; з них не менше 5% - на науковi дослщження, освпу, пiдготовку, пе-ретдготовку та пiдвищення квалiфiкацi! працiвникiв тдприемств.
Представник ТОВ НВК «Регiон шно-ватика «ЕН1ОН-Балтика» (м. Донецьк) 1.В. Подольський свiй виступ присвятив проблемi застосування аутсорсингових схем у ГМК Укра!ни. Автор зазначив, що застосу-вання аутсорсингу надае можливють керiв-ництву укра!нських пiдприемств зробити стратегiчний вибiр: зберегти за собою мож-ливостi управлшня структурами пiдприемст-ва або реоргашзуватися для використання переваг вiд передачi управлiння спецiалiзо-ваними активами тдприемствам, для яких цей напрям дiяльностi е профiльним.
Доктор економiчних наук В.1. Ляшен-ко (1ЕП НАН Укра!ни, м. Донецьк) звернув увагу присутшх на доцiльнiсть полiпшення регуляторно! полiтики у галузi, пiдкреслив-ши необхщнють коригування чинного зако-нодавства убш застосування пiльг для метт-дприемств в iндивiдуальному порядку та стимулювання розвитку державно-приватного партнерства.
Доктор економ1чних наук В.1. Ляшенко
Також доповщач повернувся до теми держгарантш, акцентувавши увагу на тому, що у випадку неповернення тдприемством кошпв власником майна за умовами угоди стае держава, яка може поим щ активи «довести до ладу» i продати за значно бшьшою цшою. Питання лише у тому, чому цей меха-шзм не використовуеться. В.1. Ляшенко ви-дшив чотири основш сфери застосування регуляторно! полiтики у металурги: ринок катталу (бо з кра!ни вивозиться навггь не прибуток, а амортизащя), податки, цшоутво-рення й антимонопольна полггика, зовнiшня торгiвля.
Доктор економiчних наук О.Ф. HoBi-кова (1ЕП НАН Укра!ни, м. Донецьк) у своему вистут наголосила на необхщносп прiоритетного вирiшення питань, пов'язаних iз кадровим потенцiалом, зайнятiстю та сощ-альною полiтикою у галуз^ Вiдзначила, що регiональна полiтика зовшм не готова до ви-вшьнення працiвникiв металургiйних пiд-приемств у випадку подальшого скорочення виробництва.
Також доповщачка наполегливо реко-мендувала означити вказаш проблеми у но-вiй державнш програмi розвитку металурги, бо не можна казати, що соцiально-трудовi питання не мають вщношення до промис-ловой полiтики. О.Ф. Новiкова висловила
- Економгка промисловостг
354
негативне ставлення до виведення деяких функцш металургшних пiдприемств на аутсорсинг через позбавлення таким чином пра-щвниюв майже усiх соцiальних гарантiй i зниження безпеки працi.
Доктор економiчних наук О. Ф. Новiкова
Також професор зазначила, що наступ-ш академiчнi слухання буде присвячено со-цiальним проблемам у вугiльнiй та металур-гiйнiй промисловостi.
Академiк НАН Украши В.К. Мамутов висловив думку, що у рамках нишшньо! еко-номiчноl моделi проблеми, що розглядалися на слуханнях, не можуть бути виршеш на-лежним чином. Рашше також закривалися шахти. Але закривалися за планом, i влада знала, куди направити цих людей (напри-клад, для жшок пiсля виведення !х з пiдзем-них робiт було створено пiдприемства легко! промисловостi). Тому необхщно змiнювати саму економiчну модель.
Наприкшщ академiк НАН Укра!ни О.1. Амоша запропонував членам Презид^! науково! ради слухань обговорити проект висновюв та пропозицiй. За результатами дискуси були прийнятi рекомендац^! акаде-мiчних слухань з проблем металургiйно! промисловосп Укра!ни, з якими можна озна-йомитися на офiцiйному сайтi 1ЕП НАН Укра!ни: http://iep.donetsk.ua.
Economy of Industry -
ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62)
