CC BY
51
Ф.Ю. Поклонський, В.М. Ращупкта
МЕТАЛУРГ1ЙН1 КОМПЛЕКСИ У ПРОЦЕСАХ ГЛОБАЛВАЦП
У даний час глобалiзацiя е однieю з головних тенденцш розвитку св^ово1 економши, яка торкнулася серед iнших галузей i металургшно1 промисловостi Украши. Господарсью мiжнароднi зв'язки дуже впливають на перерозподш ресурсiв i пiдвищення ефективносп металургiйного виробництва, наслiдками чого е посилення ролi промислових комплексiв, необхщшсть систематизаци науково-методичних пiдходiв до реоргашзацп виробництва, активiзацiя робiт щодо зниження витрат. Оскiльки украшська металургiя мае експортну спрямовашсть, то свiтовi тенденци визначають проблеми втизняно1 металурги. Отже, актуальшсть даного дослiдження е очевидною.
Проблемам розвитку металургшно! про-мисловостi присвячено чимало дослiджень науковцiв та практиюв, зокрема О.1. Амошi, С.С. Аптекаря, В.Н. Амггана, 1.В. Буеева, С.Б. Довбш, Ю.1. Сханурова, Л.В. Левювсь-кого, Ф.Ю. Поклонського, К.В. Гумелюк, Л.М. Кузьменко, Л.Г. Червово!, М.Г. Чума-ченка та iнших [1, 37; 2, 113]. Даш дослщження були тюно пов'язанi з дослщжуваними проблемами. Але робиться спроба, спираючись на «Державну програму розвитку i реформування ГМК Укра1ни на перюд до 2011 року» i И оновлену редакцiю (2008 р.), детально проаналiзувати роль прничо-металургшно1 промисловостi
Украши у свiтовiй металургп, процеси реоргашзацп у формi «злиття» активiв металургшних компанiй, обгрунтувати економiчну доцiльнiсть реоргашзацп, ситуащю на свiтовому i внутршньому ринку металопродукци, перспективи !х розвитку на найближчий перiод, iз визначенням нiш для конкретних видiв украшсько1
металопродукцiï на основних зовнiшнiх ринках i внутрiшньому ринку Украïни.
У теоретичному дослщженш узагальнено, що у сучасних умовах нестабiльного зовнiшнього середовища основний фактор забезпечення подальшого економiчного розвитку Украïни, пов'язаний перш за все з реоргашзащею та вщновленням промислового потенцiалу, але його неможливо розглядати у вiдривi вiд прничо-металургiйного комплексу та первинноï ланки економши - металургiйних пiдприeмств iз повним технологiчним циклом виробництва, як е основою зростання нацiональноï економши краши. Ураховуючи, що прничо-металургшний комплекс - це складна регюноутворююча система мiжгалузевих взаемодiй десяткiв шдприемств, то прничо-металургiйний комбiнат - це складна система, що мае декшька рiвнiв управлiння, згiдно з якими i формуеться промисловий потенщал, i е пiрамiдою, у якш первиннi данi про фiнансове становище, шляхом структуризацп передаються знизу на бшьш високi рiвнi управлiння. Отже, проаналiзуемо, наскiльки ефективними були процеси реоргашзацп прничо-металургшного комплексу краши, що е основою економiчноï безпеки держави.
Прничо-металургшний комплекс Украши останшми десятилiттями забезпечуе бiльше 40% надходження валюти вiд експорту продукцiï, у якому задiянi 558 тис. працюючих, забезпечуе виробництво близько 27% ВВП краши. За даними Мiжнародного iнституту чавуну i сталi (IISI, зараз World Steel Association), у 2007 р. Украша посiла восьме мюце у свiтi серед найбшьших краш-виробникiв сталi з обсягами виплавки 42,8 млн. т (3,2% вщ загального обсягу виплавки сталО. Рейтинг найбiльших сталеливарних
© Поклонський Фед1р Юхимович - доктор економ1чних наук, професор. Донецький державний ушверситет управл1ння.
Ращупшна Валентина Микипвна - кандидат економ1чних наук, доцент. Донбаська нацюнальна академ1я буд1вництва i архггектури, Макивка.
ISSN 1562-109X
компанш CBiTy наведено у таблицi.
Таблиця. Рейтинг виробниюв стал1 у ceimi за 2006р. пор1вняно з показниками 2005 р. [1]
2006 р. 2005 р. KoMnama 2006 р. 2005 р. KoMnama
Рейтинг Млн. т Рейтинг Млн. т Рейтинг Млн. т Рейтинг Млн. т
1 117,2 n/a Arcelor Mittal 41 7,0 38 7,0 Mariupol (Ilyich)
2 34,7 3 32,0 Nippon Steel 42 6,8 39 6,8 BlueScope
3 32,0 5 29,9 JFE 43 6,8 42 6,2 Panzhihua
4 30,1 4 30,5 POSCO 44 6,6 48 5,7 Jiuquan
5 22,5 6 22,7 Baosteel 45 6,5 41 6,4 Voestalpine
6 21,2 7 19,3 U.S. Steel 46 6,4 46 5,8 Handan
7 20,3 8 18,4 Nucor 47 6,4 59 4,4 Tata
8 19,1 12 16,1 Tangshan 48 6,3 43 6,2 Metalloinvest
9 18,3 9 18,2 Corus Group 49 6,3 51 5,4 Taiyuan
10 18,2 10 17,5 Riva Group 50 6,0 54 5,0 Jianlong
11 17,5 13 15,2 Severstal 51 6,0 44 5,9 Chelyabinsk (Mechel)
12 16,8 11 16,5 ThyssenKrupp 52 5,7 49 5,6 AK Steel
13 16,1 14 13,9 Evraz Group 53 5,4 56 4,6 Liuzhou
14 15,6 15 13,7 Gerdau 54 5,2 55 4,6 Beitei
15 15,3 20 11,9 Anshan 55 5,2 57 4,5 Tangshan Guofeng Steel
16 14,6 22 10,5 Jiangsu Shagang Gr. 56 5,1 66 4,0 Xinyu
17 13,8 18 13,0 Wuhan 57 5,0 53 5,2 Erdemir Group
18 13,6 16 13,5 Sumitomo 58 4,9 61 4,4 Nangang
19 13,5 17 13,4 SAIL 59 4,8 69 3,8 Kunming
20 12,8 19 12,6 Techint 60 4,8 50 5,5 HKM4
21 12,5 21 11,4 Magnitogorsk 61 4,5 65 4,2 EZDK
22 11,2 24 10,4 Jinan 62 4,4 85 2,9 Tonghua
23 10,9 27 9,6 Magang Group 63 4,4 60 4,4 Zaporizhstahl
24 10,8 25 10,3 Laiwu 64 4,3 70 3,5 Shaoguan
25 10,7 26 10,3 China Steel 65 4,3 78 3,3 Steel Dynamics
26 10,5 23 10,4 Shougang 66 4,2 86 2,9 Global Steel Holdings
27 9,9 32 8,5 Valin Steel Group 67 4,1 62 4,2 SIDOR
28 9,8 28 9,4 Imidro 68 4,0 76 3,4 Pingxiang Steel
29 9,5 30 8,6 IUD 69 4,0 63 4,2 Hadeed
30 9,1 31 8,5 Novolipetsk 70 3,9 75 3,4 Hebei Jinxi
31 8,9 33 8,2 Hyundai 71 3,8 68 3,9 Nisshin Steel
32 8,8 29 8,7 Sistema Usiminas 72 3,8 58 4,5 Stelco
33 8,7 34 8,2 Metinvest 73 3,7 67 4,0 SSAB
34 7,7 35 7,7 Kobe Steel 74 3,6 87 2,8 Xinjiang Bayi
35 7,6 40 6,5 Benxi 75 3,5 52 5,2 CSN
36 7,5 37 7,0 Baotou 76 3,5 72 3,4 Tianjin Tiantie
37 7,4 36 7,1 Salzgitter 77 3,5 80 3,2 IPSCO
38 7,2 45 5,8 Celsa 78 3,4 73 3,4 Vizag Steel
39 7,2 79 3,3 Duferco Group 79 3,4 77 3,3 AHMSA
2006 р. 2005 р. Компания 2006 р. 2005 р. Компашя
Рейтинг Млн. т Рейтинг Млн. т Рейтинг Млн. т Рейтинг Млн. т
40 7,0 47 5,8 Anyang 80 3,4 90 2,7 Lion Group
Пщприемства украшського ГМК зосередженi в основному на Донбас й у Придшпров! - там сконцентрованi Bci металургшш заводи, велика частина прничо-
Ш
(Приват)
При цьому бiльше 56% виробництва металопродукцiï припадае саме на Донбас. Основн види продукцiï ГМК - з^зорудний концентрат, агломерат i окатишi, кокс, вогнетриви, чавун, сталь, прокат чорних металiв, труби i феросплави. Але здобуття Украïною незалежносп призвело до кризи у промисловостк у 1991-1999 рр. виробництво у ГМК скоротилося на 50-70%. Основш обмежувачi зростання потенцiалу галузi наведено на рис. 2. Така особливють i визначила новi тдходи до оргашзаци системи управлiння нацiональною економшою. Актуальнiсть проблеми обумовлена зростанням процесiв реорганiзацiï
збагачувальних комбiнатiв (ГЗК), коксохiмiчних i вогнетривких пiдприемств, феросплавних заводiв i пiдприемств кольоровоï металургiï (рис. 1).
Холдинг) еРУ
dХолдинг ■кеРУ
промислового потенцiалу ГМК на користь приватних фiнансово-промислових груп. Це характеризуеться ускладненням виробничо1' структури й шфраструктури виробництва.
У перiод так звано1' ваучерно1' приватизацiï ФГП сконцентрували велию пакети акцiй, що дозволило 1'м отримати спочатку операцiйний, а потiм i повний контроль за активами.
Сьогоднi iз 89 iснуючих пiдприемств ГМК тшьки одне - Криворiзький прничо-збагачувальний комбшат окислених руд (КГЗКОР) - державне, iншi - приватнi.
Необхщно вiдзначити, що характерною особливiстю поточного розвитку металурги е
Украша володiе замкнутым циклом гiрничо-металургiйного виробництва, вщ видобутку сировини до виробництва металопродукци. Важливою конкурентною перевагою е компактне розмiщення виробничих потужностей. Бiльшiсть шдприемств галузi розташовано на територiï трьох областей: Днiпропетровськоï, Донецько!' та Запорiзькоï
Докучашсы ; (Метшвест
НовотроТцке (Мэтнвест
Метпщприемства Виробники ЗРС Виробники ФДС Виробники вуглля, коксу, марганцю, феросплавв, вогнетривiв, труб i
ИнГОК (Смарт-групп) ЮГОК 0% Смарт-групп, 50% Приват)
Балаклавське РУ (Смарт-груп)
Рис. 1. Концентращя виробничих потужностей
посилення конкуренци на ринках збуту загострення конкуренци, слiд вiднести, що продукци галузi. Причини цього явища умовно можна роздшити на внутрiшнi та зовшшш.
До внутрiшнiх причин, що ведуть до
пом^но останнiм часом, ослаблення конкурентоспроможностi укра1нсько1
продукци.
ОСНОВН1 ОБМЕЖУВАЧ1 ЗРОСТАННЯ УКРА1НСЬКОГО ГМК
ГМК Украши
Внутрiшнi обмежувачi розвитку галузi
Морально 1 ф1зично застарш1 виробнич1 потужность Низька ефектившсть виробництва: висок питом1 витрати сировини 1 енергоносив. Складш прничо-геолоНчш умови розробки родовищ 1 низька якють сировинних ресуршв (зал1зняку 1 вугшля, що коксуеться). Вузька номенклатура 1 сортамент продукци. Невщповщнють окремих вид ¡в продукци м1жнародним стандартам якост1, упаковки, маркування. Вщсутшсть власно1 розвинуто1 збутово1 мережа Низький попит на якюну металопродукщю на внутршньому ринку. Зростання 1мпорту металу на внутршньому ринку. Непрозора 1 необгрунтована тарифна полггика державних монополш, перш за все Укрзаизнищ. Обмежеш, пор1вняно з1 свгговими л1дерами галуз1, можливост залучення дешевого довгострокового фшансування. Вщсутшсть у галуз1 единого координуючого органу
ГМК УкраТни/
Зовнiшнi обмежувачi розвитку га луз i
Бар'ери на ¡мпорт ¡з боку ринюв США 1 краш СС 1 меншою м1рою Роси та краш Латинсько1 Америки. Розвиток металурги на традицшних ринках ¡мпорту укра1нського прокату. Зростання експорту
металопродукци з Китаю значно зменшило частку продаж1в украшських виробнигав на аз1атських ринках
Рис. 2. Логична схема основних обмежувачiв зростання потенщалу ГМК
Перевагами щодо формування витрат на виробництво прокату в Укра1ш завжди були низью виробничi витрати, викликанi дешевизною сировини i робочо! сили, а також низью транспортнi витрати, що пов'язано зi зручним географiчним положенням i низькими тарифами на перевезення.
Останшми роками цiни на сировину значно виросли i по багатьох позищях (з урахуванням спiввiдношення цiна-якiсть) досягли св^ового рiвня. Таким чином, конкурентна перевага дешево! сировини багато в чому виявилася втраченою. З урахуванням низького техшчного рiвня металургiйного виробництва, що призводить до високо! енерго- i матерiаломiсткостi, вищезазначене подорожчання сировини значно збiльшуe собiвартiсть укра1нсько1 продукци, а отже, знижуе l!
конкурентоспроможнiсть. Особливостi
структури собiвартостi пiдприемств ГМК наведено на рис. 3.
Аналопчним чином на конкуренто-спроможнiсть впливае поступове збiльшення тарифiв на перевезення. Крiм того, юнуюча транспортна iнфраструктура виявилася не пов-нiстю готовою до збiльшення обсяпв перевезень, що стало додатковим чинником, який обмежуе вихiд металургшно! продукци на зовшшш ринки. Серед найслабюших мюць транспортно! iнфраструктури слiд зазначити недостатнш пересувний склад на залiзницi, перевантаженiсть сортувальних станцiй i прикордонних переходiв, обмеженi потужностi глибоководних порт1в, слабке використання рiчкових перевезень (Дшпром i Дунаем).
Отже, збiльшення операцшних витрат останнiми роками призвело до зниження
яю обумовлюють посилення конкуренцп на ринках збуту. Серед них вщзначимо такк
характерною особливiстю останнiх рокiв е той факт, що активне зростання попиту на прокат вiдбуваеться в першу чергу в тих кра!нах, яю активно нарощують власне виробництво (Китай, Iндiя, 1ран). Це веде до
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ СОБ1ВАРТОСТ1 УКРАШСЬКИХ ПЩПРИеМСТВ ГМК
Низька ефектившсть виробництва укра!нського ГМК компенсувалася останшм часом вщносно низькими цшами на енергоносп та одте! з найнижчих у свт заробггно! платою пращвниюв. При сьогодшшнш тенденцп вир1внювання р1вня цш на споживат ресурси до середньосвггових, утримання конкурентоспроможно! соб1вартост можливе тльки за рахунок проведения комплексно! модершзацп галуз
конкурентоспроможностi укра1нсько1
металургiйноi продукцп i, таким чином, сприяло загостренню конкуренцii з iншими виробниками на зовшшшх ринках збуту. Очевидно, що одночасно iз внутрiшнiми причинами дiе цiлий ряд зовнiшнiх чинникiв,
Поточний стан
Необхщш дп з тдвищення ко нкурентоспроможно сп
Енергоемнють Шдприемства вгтчизняного ГМК протягом остантх роюв мали сво! в розпоряджент бшьш дешев1 енергоресурси (перш за все електроенерпя { природний газ), тж !х кон^ренти в розвинутих крашах. Проте зараз вщбуваеться процес вир1внювання внутргштх цш на енергоносп з середньосвгтовими, { ця конкурентна перевага поступово твелюеться. При цьому питом1 витрати електроенергп та енергоноспв на наших тдприемствах, як правило, значно вище за показники кращо! свггово! практики. Така ситуащя спостериаеться практично у вс1х тдгалузях ГМК за винятком виробництва агломерату
Для збереження кон^рентоспроможносп на ринках збуту в1тчизняним тдприемствам ГМК необх1дно в найкоротш термши упровадити на сво!х енергоемних переделах (доменний, сталеплавильний, прокатний) сучаст технологи (пиловугшьного вдування, замщення мартетвських потужностей конвертерними, тдвищення питомо! ваги продукцп, виготовлено! за допомогою машин безперервного литва заготсвок, припинення використання природного газу для додаткового збагачення в доменному цикт)
Матер1ало-
Найменш матер1алоемним е доменне виробництво. Витрата сировини { матер1атв у доменнш шихт для виробництва чавуну перевищуе заруб1жт аналоги на 15-50%. Це пов'язано з низькою яюстю сировини, що використовуеться, значним зносом доменного устат^вання { використанням застар1лих технологий виробництва
Необхщдно реал1зовувати проекти щодо подальшого тдвищення якост металурпйно! сировини. Потр1бна модертзащя доменного устат^вання для тдвищення технолопчних характеристик печей
Трудомюткють На сьогодшшнш день в1тчизняна робоча сила залишаеться все ще набагато б1льш дешевою, тж у розвинутих крашах. Питома вага оплати пращ у структур! соб1вартосп металургшних { прничорудних тдприемств не перевищуе 17%, тод як у США, СС {Японп вона становить до 40%. У той же час кшьюсть персоналу у нас невиправдано велика. На сум1рних за обсягами продукцп, що випускаеться, захщних тдприемствах працюе, як мгшмум, на 30% менше ос1б. Це пояснюеться використанням б1льш сучасних технологш { високим р1внем автоматизацп пращ
Необх1дно здшснити поступове упровадження нових технологш (у тому числ й шформащйних - БАР, Огас1е, АСУ ТП), що дозволяють щцвищити продуктившсть пращ { яюсть виконуваних робгт. Це у свою чергу дасть резерв для зростання зароб1тно! плати на тдприемствах ГМК (зараз цей показник по галуз1 не перевищуе $400 у мкяць)
Рис. 3. Особливост/ структуры соб!вартост1 п1дприемств ГМК
скорочення iмпортноi нiшi в цих (i сусiднiх) кра!нах ^ як наслiдок, загострення конкуренцii на цих ринках. Характерний приклад - ринок Ивденно-Схщно! Азп. Протягом 2004-2005 рр. украшськ виробники плоского прокату були практично повнiстю витисненi з цього ринку виробниками з Китаю;
процеси гло6алiзацii ведуть до укрупнення металургiйних компанiй, що, у свою чергу, посилюе позицп тако! велико! компанп за рахунок розширення присутност на окремих регiональних ринках, змщнення збутово! мережi тощо. Структура
виробничих потужностей металургiйних компанiй Укра!ни наведена на рис. 4;
укрупнення компанш, за рахунок включення до не! тдприемств рiзного профiлю, часто сприяе зростанню внутрiшньокорпоративних поставок на окремi види продукцii (гарячекатанi рулони, сляби тощо). Як результат, у торгiвлi багатьма видами продукцп знижуеться обсяг дшсно вiльного (тобто не пов'язаного з корпоративними зв'язками) ринку. Таким чином, конкуренщя на цих товарних сегментах загострюеться. Яскравим прикладом, що тдтверджуе сказане, е
св^ова торпвля слябами: у даний час уже близько половини св^ового ринку припадае на внутрiшньокорпоративну торгiвлю;
прагнення компанiй працювати переважно для ринюв продукци з високою додатковою вартютю. Характерною ознакою, що впливае на конкуренщю, на ринках
високотехнолопчно! продукци е постiйне посилення вимог до якосп.
Необхiдно вiдзначити, що в умовах високих темпiв зростання виробництва металопродукци зараз загострилася боротьба за сировинш ресурси. У першу чергу йдеться про залiзорудну сировину, а також про кокс,
Ж
що коксуеться.
Рис. 4. Структура актив1в сталеливарних 7 доменных потужностей Украгни
Про таке свщчить декшька факпв: цiни на сировину зростають, що свiдчить про зсув балансу попиту i пропозици вбiк попиту. Попит, що швидко зростае, наприклад, призвiв до того, що завантаження видобувних потужностей залiзорудних компанiй, починаючи з 2001 р., безперервно наростало, досягнувши в 20062007 рр. рiвня 106-108%. Цiни на сировину е не тшьки iндикатором високого попиту, але також впливають на рентабельшсть металургiйного виробництва. Боротьба за
рентабельшсть, таким чином, знаходить свое вщдзеркалення у боротьбi за сировину;
частка свтово! торгiвлi у споживаннi вугшлям i особливо залiзняком, що коксуеться, також наростае. Наприклад, по залiзняку цей показник за останнi 10 роюв збiльшився iз 44 до 49%. Природна причина зростання значущосп св^ово! торгiвлi, очевидно, полягае в нерiвномiрному розподiлi сировинних ресурсiв. Проте зростання торгiвлi одночасно усилюе роль i позици найбiльших експортуючих компанш, якi контролюють основнi сировиннi ресурси.
Як на ринку руди, так i на ринку вугшля по три найбiльшi компани контролюють до 70% св^ово! торгiвлi. Це рiзко посилюе позицп сировинних компанiй щодо металургшних пiдприемств, а також загострюе конкуренщю за сировину мiж ними;
останнiми роками посилилася актившсть металургiйних компанiй зi створення вертикально-iнтегрованих структур, що включають сировинш пiдроздiли. Ця тенденцiя характерна як для ринку Украши, так i для багатьох свiтових металургшних лiдерiв (наприклад - полiтика компани Арселор Мотал). Iсторiя розвитку металургшного i гiрничорудного бiзнесу ясно показуе, що в перюди високого попиту на сировиш, його споживачi прагнуть отримати гарантований доступ до сировинних ресурсiв. Для перiодiв зниження активностi характерна зворотна тенденцiя -позбавлення вiд непрофiльних активiв.
Якщо металургiйнi компани виявляють цiкавiсть до створення сво!х сировинних
Виробництво стал залишаеться найбшьш
фрагментованою галуззю .
Частки найб1льших виробник1в по галузях, %
54%
40% 40%
20%
Алюмшш ЗРС Золото Сталь
... але процес консолвдацп вже почався
Щд впливом конкуренцп, що зростае, у сталевш галуз1 вщбуваеться консолщащя. Частка 2 най-б1льших виробнишв виросла з 6% у 2001 р. до 10% у 2005 р. У 2001 р. три европейсьш виробники ДгЪеё, Штог 1 Лсе1апа об'едналися 1 утворили найбшьшого у той час виробника Лгсе1ог. Об'еднанням компанш 18ра! Шегпайопа1 1 LNM Ho1dings в 2004 р. утворилася компашя Mitta1 8!ее1. У 2006 р. Mitta1 Stee1 поглинув Лгсе1ог. Сталеливарна галузь усе ще украй фрагментована пор1вняно з сумгжними галузями. Частка 5 най-б1льших виробник1в стал не перевищуе 20%, тод1 як 3 найбшьш1 виробники ЗРС контролюють близько 1/3 свггового виробництва 1 2/3 морсько! торпвт ЗРС
пiдроздiлiв, то прничорудш компани, навпаки, вважають за краще
концентруватися виключно на видобутку сировини i горизонтальному укрупненш компанiй. Тобто тодi як металургшш компани прагнуть зарезервувати для себе стабшьш джерела сировини, добувнi компани упевнеш у стiйкостi iснуючих ринюв збуту. Ця обставина свiдчить про те, що тепершнш момент на металургшному ринку можна характеризувати як етап дефiциту сировини. Процеси глобалiзацil, що вiдбуваються в останне десятирiччя, характернi для багатьох галузей бiзнесу. Особливо активно цi процеси здшснюються у тих галузях, для розвитку яких необхщш великi за обсягом i довгостроковi капiтальнi вкладення. У процес дослiдження обгрунтуемо економiчну доцшьшсть та наслiдки глобалiзацiй цих процеав для Украши (рис. 5).
Рис. 5. Глобалгзацгя свгтового ГМК: наслгдки для Украши [2]
Доведено, що основними заходами з шдвищення конкурентоспроможносп
металопродукци, розвитку
експортоорiентованих
iмпортозамiщувальних виробництв,
диверсифшаци украшського експорту, пiдвищення якост експертно! продукцп е:
пiдтримка та розвиток виробничих потужностей гiрничодобувних шдприемств ГМК, модернiзацiя та замiна зношеного обладнання, упровадження нових технологiй iз пiдвищення якостi залiзорудноl сировини;
модершзащя та технiчне
переоснащення основних фондiв,
упровадження ресурсо- та енергозберiгаючих технологш у коксохiмiчному виробництвi, включаючи бущвництво, реконструкцiю та технiчне переоснащення коксових батарей, будiвництво установок сухого гасшня коксу, здiйснення комплексу заходiв зi збереження енергетичних ресурсiв, розроблення нових технолопчних процесiв пiдготовки вугiлля та виробництва коксу для металургiйного виробництва;
технiчне переоснащення, модернiзацiя обладнання, розроблення нових процешв виробництва феросплавiв, спещальних сталей та сплавiв;
модернiзацiя та техшчне
переоснащення аглодоменного виробництва, здiйснення комплексу заходiв iз збереження енергетичних ресурсiв в аглодоменному виробницга й економи природного газу, застосування вдування пиловугiльного палива (ПВП) у доменному процесс упровадження обладнання для брикетування залiзовмiсних вiдходiв, розроблення нових ресурсо- та енергозбершаючих технолопчних процешв доменного виробництва;
створення альтернативних процесiв виробництва металiзованого продукту
способом прямого вщновлення залiза, зокрема за технолопями "MIDREX" i ITmk3;
модершзащя та техшчне
переоснащення сталеплавильного
виробництва, виведення з експлуатаци та замша мартешвських печей на конвертери й електроагрегати, будiвництво та
реконструкцiя киснево-кислородних цехiв, розвиток виробництва електросталi, у тому чи^ за рахунок бущвництва мiнiметалургiйних заводiв, будiвництва та модершзащя машин безперервного лиття заготовок (далi - МБЛЗ), установок позапiчноï обробки чавуну i стал^ розроблення нових видiв сталi та сплавiв для потреб промисловосп;
модернiзацiя та техшчне
переоснащення прокатного виробництва, зменшення сировинних та енергетичних витрат, використання ресурсо- та енергозбертаючих технологiй, створення обладнання для виробництва
конкурентоспроможних видiв прокату, полшшення якостi прокату, труб та металовиробiв, удосконалення сортаменту;
модернiзацiя основного та
допомiжного устаткування енергетичного господарства металургшних шдприемств, зменшення витрат природного газу й утилiзацiя вторинних енергетичних ресуршв i вiдходiв виробництва, модершзащя турбокомпресорних установок, створення технолопчних процешв використання вторинних ресуршв для зменшення енергетичних витрат;
модершзащя та техшчне
переоснащення шдприемств кольоровоï металурги, освоення нових та вщновлення виробництва перспективних видiв продукцiï;
фундаментальш та прикладнi дослiдження сучасних i перспективних металургшних технологш св^ового рiвня,
розроблення методик та наукове обгрунтування питомих витрат матерiальних i енергетичних ресурсiв для перспективних технологiчних процешв ГМК;
розроблення, дослiдження та удосконалення заходiв iз полiпшення екологiчного стану довкшля, полiпшення промислово! безпеки й охорони пращ у ГМК;
гармошзащя та опташзащя вiтчизняних технiчних стандарив на продукцiю з мiжнародними стандартами, що зменшить витрати на обов'язкове шдтвердження вщповщност експортнiй продукцii, яю становлять 3-5%.
Але слiд вщзначити, що невирiшенi про6лемнi питання у поеднанш з конфлiктом мiж великими власниками i державою навряд чи дозволять укра!нським металургам швидко зайняти новi нiшi
високотехнологiчноi продукцп. У найближчi три-чотири роки основним напрямом залишиться зниження собiвартостi традицiйного для Укра!ни металевого нашвфабрикату. Щоб поправити ситуацiю, вiд влади потрi6но не так багато. Наприклад, уряд мiг би примусити монополю^в на ринку металургiйноi сировини понизити щни до економiчно обгрунтованого рiвня i зрiвняти рентабельнiсть усiх учасниюв ГМК. Крiм того, могли б зобов'язати прничорудш пiдприемства працювати перш за все на внутршнш ринок, а не експортувати велику частину свое! продукцп, забуваючи про споживачiв кра!ни. Адже важко назвати лопчною ситуацiю, коли Укра!на, яка на 100% може забезпечити сво! потреби в залiзоруднiй сировинi, iмпортуе його з Росп, поповнюючи бюджет сусiдньоi кра!ни.
Цi й iншi негативнi тенденцп призводять до того, що украшсью металурги не можуть акумулювати засоби, необхвдш для корiнних процесiв реоргашзацп виробництва. А без цього вже через декшька рокiв Укра!на ризикуе виявитися на задвiрках свiтового ринку чорних металiв.
Лiтература
1. Анализ роли горно-металлургического комплекса Украины в мировой металлургии: Отчет ГП «Укрпромвнешэкспертиза». - К., 2008. - 75 с.
2. Сталь на рубеже столетий / Кол. авторов под науч. ред. Ю.С. Кораблева. - М.: МИСИС, 2001. - 664 с.
3. Грищенко С.Г. Производство продукции черной металлургии Украины в январе-июле 2008 года / С.Г. Грищенко // Металлургический компас. Украина - мир. -2008. - № 9. - С. 35-36.
4. Грищенко С.Г. Пщсумки роботи прничо-металургшного комплексу Укра!ни в 2007 рощ та плани галузi на 2008 рш. «Металоклуб» / С.Г. Грищенко. - 2008. -№ 1. - С. 16-17.
5. Грищенко С.Г. Нет спасения от Китая (Металлурги мира о глобальном кризисе) / С.Г. Грищенко // Металлургический компас. Украина - мир. -2008. - № 12. - С. 2-5.
6. Грищенко С.Г. Металлургия Украины на пороге третьего тысячелетия / С.Г. Грищенко // Обзор украинского рынка. -2003. - № 3 (55). - С. 81-83.
