CC BY
23
В.М. Гранатуров, В.М. Осипов, В.Д. Шалiмов
РЕГ1ОНАЛЬН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ УКРАШСЬКОГО ВНУТР1ШНЬОГО РИНКУ МЕТАЛОПРОДУКЦИ
Сучасш процеси структурних глобальних трансформацiй змiнюють умови розвитку Укра!ни, потребують суттевого переосмислення концептуальних пiдходiв до вирiшення проблем економiчного розвитку кра!ни. Сьогоднi, на думку укра!нських учених [1-4], економiка Украши мае розвиватися за моделлю ендогенного зростання, домiнантою яко! е розвинутий цiлiсний, мiсткий внyтрiшнiй ринок i3 розгалуженою системою подiлy i коопераци мiж галузями, виробництвами, регюнами, що становить зрештою головну продуктивну мiць держави.
Однiею з базових галузей економши Укра!ни, вiд яко! значною мiрою залежить рiвень економiчного зростання кра!ни, е металyргiйна галузь. Водночас, як показуе аналiз, стан внутршнього ринку металопродукци ще далекий вщ вимог теори ендогенного зростання, що стримуе розвиток металургшно! галyзi та негативно впливае на економiчний розвиток кра!ни. Тому важливою проблемою е визначення та обгрунтування усього комплексу умов, у яких внутршнш ринок металопродукци Укра!ни може найбшьш ефективно розвиватись та виконувати сво! сощально-економiчнi функци.
Як показуе аналiз стану внyтрiшнього ринку металопродукци Укра!ни [5-7], на даний час юнують впливовi негативнi тенденцп та явища, якi гальмують процес його розвитку та забезпечення зростаючих потреб цього ринку. Порiвняння обсягiв внутршнього постачання з боку вiтчизняних виробниюв та обсягiв споживання внyтрiшнього ринку показуе, що юнуе негативна тенденщя збiльшення розриву мiж потребою внутршнього ринку й обсягами внyтрiшнього постачання.
Унаслщок чого вiтчизнянi споживачi змушеш покривати цей розрив за рахунок iмпортy. Це ще бiльше поглиблюе iснyючy вкрай несприятливу диспропорцiю мiж внyтрiшнiм споживанням та експортом металопродукци, призводить до постiйного пiдвищення цш на внyтрiшньомy ринку, якi нерщко перевищують експортнi цiни. Вказанi обставини визначають актуальшсть дослiдження, у якому розглянуто проблеми визначення та обгрунтування напрямiв та заходiв, спрямованих на усунення або зменшення впливу негативних тенденцiй, якi стримують розвиток внутршнього ринку металопродукци Укра!ни, i забезпечення його зростаючих потреб.
Метою дослщження е пошук механiзмiв пiдвищення ефективностi фyнкцiонyвання внyтрiшнього ринку металопродукци Укра!ни та забезпечення його зростаючих потреб.
Загальний стан украшського внyтрiшнього ринку металопродукци е вщображенням стану ринку металопродукци як у розрiзi укрупнених регюшв, так i у розрiзi окремих областей. Спираючись на дослiдження щодо економiко-географiчного положення окремих регiонiв, а також узагальнено! оцiнки !х розвитку [8, 9], можна видшити 5 регюшв для порiвняльного аналiзy !х розвитку взагалi, а також стосовно споживання металопродукци станом на 2008 р., як наведено в табл. 1. Як свщчать даш ще! таблицi, шiсть областей, що мають високий рiвень розвитку, споживають бшьш нiж 84% уше! металопродукци. Тобто сьогодш вiд попиту цих областей на металопродукщю та його задоволення значною мiрою залежить стан украшського внyтрiшнього ринку металопродукци.
© Гранатуров Володимир Михайлович - доктор економ1чних наук, професор. Одеська нацiональна академш зв'язку 1м. О.С. Попова. Осипов Володимир Миколайович - доктор економ1чних наук, професор. Одеський державний економ1чний утверситет. Шал1мов Володимир Дмитрович - директор 1з внутршшх продаж1в. ВАТ «Митал Стш Кривий Р1г».
ISSN 1562-109X
Таблиця 1. Споживання металопродукци окремими реггонами
Репон Обласи Рiвень розвитку Особливостi Споживання металопрокату, тис. т
Схщний Донецька, Днiпропетровська, Харкiвська, Запорiзька, Луганська Високий Iндустрiально розвинутий регiон, базуеться бiля родовищ вугшля та чорних металiв 3947,8
Столичний м. Ки1в, Кшвська Високий Забезпечуе високу дшову активнiсть столицi 801,2
Причорно-морський Одеська, Микола1вська, Херсонська, АР Крим, м. Севастополь Середнш Швидко розвиваеться, мае вихщ до моря 354,5
Захiдний Львiвська, Iвано-Франкiв-ська, Волинська, Закарпатська, Рiвненська, Чернiвецька, Хмельницька, Тернопiльська Низький Низький рiвень iндустрiального розвитку, орiентацiя на сшьське господарство та туризм, м^рацшш проблеми 219,4
Централь-ний Полтавська, Сумська, Вiнницька, Житомирська, Черкаська, Чершпвська, Кiровоградська Низький Пiвнiчнi та центральнi област з орiентацiею на сiльське господарство 318,5
Стан та динамшу споживання металопродукци у розрiзi окремих областей Укра1ни наведено в табл. 2.
Як видно з цих даних, у 2008 р. порiвняно iз 2007 р. споживання металопродукци зменшилося на 4,61%, що е нас-лiдком кризових явищ в економщ кра1ни пiд впливом глобально! економiчноl кризи. Разом iз тим, це зменшення не спiвмiрне зi зменшенням обсягiв виробництва металопродукци в Украшь Це можна
побачити на прикладi змiни обсягiв виробництва одного з найбшьших в Укрш'ш виробникiв металопродукци - ВАТ "Арселор Мiттал Кривий Р^". Як свiдчать данi табл. 3, обсяг виробництва основно! металопродукци у першому пiврiччi 2009 р. порiвняно з цим же перюдом у 2008 р. зменшився бшьш нiж удвiчi. В окремi перюди (березень, квiтень) обсяги виробництва зменшувалися майже у чотири рази.
Таблиця 2. Споживання металопрокату в УкраШ окремими областями, т *
Область 2007 р. 2008 р. 2007/2008, %
1 2 3 4
Вшницька 32767,0 14472,6 44,17%
Волинська 9878,0 22587,8 228,67%
Дшпропетровська 2035186,0 1783591,3 87,64%
Донецька 1052636,0 1356961,6 128,91%
Житомирська 36290,0 38904,8 107,21%
Закарпатська 3224,0 4894,9 151,83%
Запорiзька 258378,0 196314,5 75,98%
1вано-Франювська 9272,0 10227,3 110,30%
Кшвська 821624,0 801170,6 97,51%
Кiровоградська 11397,0 11559,8 101,43%
Крим 190650,0 103999,4 54,55%
Луганська 386542,0 390869,0 101,12%
Львiвська 62993,0 63459,6 100,74%
Зактчення табл. 2
1 2 3 4
Микола1'вська 68420,0 37281,8 54,49%
Одеська 314790,0 200859,8 63,81%
Полтавська 176991,0 168956,1 95,46%
Рiвненська 4873,0 2504,9 51,40%
Сумська 16021,0 23482,5 146,57%
Тернопiльська 28515,0 26052,5 91,36%
Харкiвська 231277,0 220033,6 95,14%
Херсонська 13927,0 12324,6 88,49%
Хмельницька 49081,0 79957,3 162,91%
Черкаська 65877,0 48190,4 73,15%
Чершпвська 12083,0 13060,1 108,09%
Чершвецька 21155,0 9722,5 45,96%
Всього 5913847,0 5641439,3 95,39%
* При складанш табл. 2, 4, 5 використано даш Асощацд металотрейдерiв Украши щодо споживання металопродукцiï в окремих областях Украши.
Таблиця 3. Обсяги виробництва металопродукци'ВАТ "АрселорМгттал Кривий Pis", т
Перюд 2008 р. 2009 р. 2009/2008, % +/-
^чень 126846 53114 41,87 -73732
Лютий 136718 45165 33,04 -91553
Березень 148323 32714 22,05 -115609
Квтень 180568 49268 27,28 -131300
Травень 145067 66296 45,70 -78771
Червень 133229 72029 54,06 -61200
Всього 870751 318586 36,597 -552164
Тобто шд впливом кризи найбшьшою м1рою скоротився експорт украшсько1' металопродукцiï.
На фонi зменшення загального споживання металопродукцiï, найбiльше вщносне зростання споживання вiдбулося, головним чином, в областях i3 низьким рiвнем споживання - Волинсько1', Сумсько1' тощо. В областях iз високим рiвнем споживання, за виключенням Донецько1' обласп, вiдбулося значне зменшення споживання металопродукци (у
Дшпропетровськш областi на 12,36%, у Запорiзькiй - на 24,02%), що обумовило загальне зниження споживання
металопродукци.
Слщ вщзначити, що просте зiставлення фiзичних рiвнiв споживання металопродукцiï за областями не може дати об'eктивноï картини стану справ, унаслщок вiдмiнностей
у площах територи, кiлькостi мешканцiв тощо. Бшьш об'ективну картину щодо рiвнiв розвитку окремих областей, iз використанням обсяпв споживання металопродукцiï, може дати обсяг споживання металопродукци, що припадае на одного мешканця (табл. 4).
Як видно з цих даних, середне споживання металопродукци на одного мешканця по Укрш'ш зменшилося на 4,05%, що в умовах економiчноï кризи можна розглядати як прийнятний стан справ. Водночас, щ даш показують украй незадовшьний стан зi споживанням металопродукцiï у рядi областей. Так, незважаючи на те що у 2007 р. у Рiвненськiй обласп споживання було лише 4,22 т на одного мешканця, що бшьш шж у 30 разiв менше середнього рiвня в Укршш, у 2008 р. цей показник зменшився майже вдвiчi i став бшьш шж у 56 разiв менше
cepeднього piвня в Укpaïнi. Бiльш шж вдвiчi cкоpотилоcя cпоживaння мeтaлопpодyкцiï m одного мeшкaнця y Biнницькiй облacтi, yкpaй низький piвeнь cпоживaння y Зaкapпaтcькiй тa Iвaно-Фpaнкiвcькiй облacтях.
Paзом i3 тим aнaлiз покaзye, що дaнi, нaвeдeнi y тaбл. 2 тa 4, тaкож нe дaють повно1' кapтини cтaнy cпpaв 3i cпоживaнням мeтaлопpодyкцiï в окpeмих облacтях Укpaïни. Цi дaнi хapaктepизyють обcяги поcтaчaння мeтaлопpодyкцiï вiд виpобникiв до пiдпpиeмcтв тa оpгaнiзaцiй, що знaходятьcя нa тepитоpiï облacтi. Пpотe вд щe нe хapaктepизye бeзпоcepeднe поcтaчaння
цieï мeтaлопpодyкцiï для потpeб облacтi, що cвiдчить пpо piвeнь pозвиткy облacтi, оcкiльки нa тepитоpiï дeяких облacтeй знaходятьcя вeликi мeтaлотpeйдepи, яю поcтaчaють цю мeтaлопpодyкцiю як в iншi облacтi, тaк i eкcпоpтyють ïï зapyбiжним cпоживaчaм. Поcтaчaння в цю облacть здiйcнюeтьcя чepeз поcepeдникiв, aбо зaкyповyeтьcя 3a коpдоном. Для пiдтвepджeння цього cкоpиcтaeмоcя вiдомими з ^arcm^ дaними пpо тe, що y cклaдi зaгaльних витpaт m бyдiвництво витpaти нa apмaтypy (ята викоpиcтовyeтьcя пepeвaжно в бyдiвництвi) cклaдaють близько 6%.
Таблиця 4. Споживання металопродукци' на одного мешканця, т
2007 p. 2008 p. Дитам^
Cпожито m одного дожито та одного
Oблacтi мeшкaнця, т нa чол. мeшкaнця, т m чол. У^ого,
у^ого apмa- листо- у^ого apмa- листо- т та чол.
тypи ^огату тypи ^огату
Bолинcькa 9,52 5,03 1,90 21,79 4,68 6,88 12,28
Biнницькa 19,43 6,36 7,23 8,65 5,75 1,96 -10,77
Днiпpопeтpовcькa 594,58 84,96 309,48 524,83 71,76 309,63 -69,75
Дожцьта 229,80 24,04 215,78 298,96 17,64 225,03 69,16
Житомиpcькa 27,55 0,45 27,16 29,80 0,44 27,52 2,25
Зaкapпaтcькa 2,59 1,41 0,95 3,94 1,68 2,25 1,35
Зaпоpiзькa 139,90 21,94 65,05 107,11 8,17 65,60 -32,79
Iвaно-Фpaнкiвcькa 6,69 2,94 2,08 7,40 3,08 2,04 0,70
Кивота 183,84 101,36 42,53 178,93 90,52 50,09 -4,91
Кipовогpaдcькa 10,82 3,37 7,17 11,12 4,99 5,01 0,30
Кpим 80,91 24,30 57,51 44,24 26,80 10,14 -36,67
Лyгaнcькa 162,28 4,12 150,92 165,95 2,66 155,15 3,66
Львiвcькa 24,53 7,36 12,85 24,79 11,49 5,45 0,26
Mиколaïвcькa 56,46 8,93 41,97 30,98 6,31 18,54 -25,48
Oдecькa 131,41 40,74 30,55 83,88 29,29 19,39 -47,53
Полтaвcькa 114,89 1,75 93,27 110,80 4,29 91,30 -4,09
Piвнeнcькa 4,22 0,69 0,63 2,17 0,00 1,49 -2,05
Cyмcькa 13,23 0,01 9,30 19,62 3,73 12,97 6,40
Tepнопiльcькa 25,80 15,79 1,81 23,71 19,04 1,46 -2,08
Хapкiвcькa 82,24 18,11 38,31 78,70 15,99 47,11 -3,54
Хepcонcькa 12,47 1,83 7,62 11,13 1,00 9,95 -1,34
Хмeльницькa 36,05 4,43 1,87 59,21 3,61 48,17 23,16
Чepкacькa 49,61 3,98 36,07 36,63 3,62 28,88 -12,97
Чepнiгiвcькa 10,49 0,18 0,71 11,50 0,93 1,26 1,01
Чepнiвeцькa 23,34 14,07 0,24 10,75 4,63 0,43 -12,59
Усього 126,78 26,00 72,82 121,65 22,42 72,30 -5,13
У табл. 5 наведено зютавлення даних щодо витрат на будiвництво з обсягами споживання арматури у натуральному та
цшовому вираженнях, а також наведену вище середню частку витрат на арматуру в загальних витратах на будiвництво.
Область Обсяг будiвнитва, млн. грн. Споживання арматури, т Вартють арматури, млн. грн.* Частка вартост арматури в обсязi будiвництва, %
Вшницька 586,8 9610,7 40,75 6,95
Волинська 447,4 4852,0 20,57 4,60
Дшпропетровська 1857,4 243877,7 1034,21 55,68
Донецька 3536,5 80061,5 339,51 9,60
Житомирська 287,3 572,9 2,43 0,85
Закарпатська 261 2082,7 8,83 3,38
Запорiзька 716,9 14971,6 63,49 8,86
1вано-Франювська 570 4253,3 18,04 3,16
Ки!вська 11914,1 405289,3 1718,72 14,43
Кiровоградська 267,6 5192,1 22,02 8,23
Крим 1713,5 62995,0 267,14 15,59
Луганська 967,3 6255,5 26,52 2,74
Львiвська 1729,3 29415,2 124,74 7,21
Микола!вська 672,5 7598,5 32,22 4,79
Одеська 1692,6 70131,4 297,41 17,57
Полтавська 1150,5 6547,3 27,76 2,41
Рiвненська 333,5 0,0 0,0 0,0
Сумська 325,3 4465,5 18,94 5,82
Тернопшьська 365,9 20921,3 88,72 24,25
Харкiвська 1867,6 44701,8 189,57 10,15
Херсонська 328,8 1112,1 4,71 1,43
Хмельницька 487,6 4870,0 20,65 4,24
Черкаська 513,3 4758,2 20,18 3,93
Чершпвська 370 1053,5 4,47 1,21
Чернiвецька 502 4187,5 17,76 3,54
Усього 33464,7 1039776,3 4409,40 13,18
Середньор1чна варпсть арматури дор1внюе 4240,72 грн. за т.
*
Як видно з ще! таблицi, середня частка вартостi арматури в обсязi будiвництва складае 13,18%, тобто бшьше нiж 6%. Це дозволяе стверджувати, що певна частка металопродукци, яка поступае в регюни, спрямовуеться на експорт. Можна також оцiнити обсяги такого експорту. Так, виходячи з шестивщсотково! частки вартостi арматури у загальному обсязi будiвництва, для забезпечення юнуючого обсягу будiвництва потрiбно арматури вартютю
2007,88 тис. грн., або 472477,18 т арматури. Рiзниця мiж обсягом отримано! арматури та необхщно! для iснуючого обсягу будiвництва е обсягом, який металотрейдери спрямовують на експорт напряму, або пiсля незначно! (формально!) переробки. Тобто можна говорити про суттеве збiльшення диспропорцi! мiж експортом металопродукцi! та !! внутршшм споживанням, оскiльки ця цифра бшьш нiж удвiчi перевищуе потребу в арматурi та становить 566299,12 т. Цей аналiз пiдтверджуе тезу про те, що наведет
даш Асощаци металотрейдерiв Украши щодо споживання металопродукци в окремих областях Украши характеризують обсяги металопродукци певного виду, яку вщвантажено споживачам, що знаходяться у данш областi. Це, наприклад, пояснюе вiдсутнiсть споживано1 арматури у 2008 р. Рiвненською областю, хоча за обсягами будiвництва середня потреба в арматурi у цьому рощ складала 4718 т, що сшввщноситься з обсягами споживання арматури в цш областi у 2007 р. - 4220 т.
Можна також вщзначити ще ряд областей (Житомирська, Херсонська, Чернiгiвська тощо), де обсяги споживання арматури значно бшьше шж обсяги арматури, отриманi безпосередньо вщ И виробникiв, тобто тут також користуються послугами посередникiв, або зарубiжних виробникiв.
Одночасно, iснуe ряд областей, де зосереджена бшьшють металотрейдерiв, яю використовуючи свою близькiсть вiд виробниюв металопродукци, а також протекцiонiзм, набувають значних обсягiв металопродукци з метою И подальшого продажу. Це, у першу чергу, стосусться Дшпропетровсько1 област^ де закупiвля арматури майже у 10 разiв перевищуе потребу мюцевих споживачiв
металопродукци. В умовах обмеженого обсягу металопродукци, яка постачаеться на внутршнш ринок, наявнiсть таких посередниюв утруднюе споживачам металопродукци здiйснювати пряме постачання металопродукци вiд виробникiв, збшьшуе !х витрати на И закушвлю за рахунок появи додаткового ланцюга у системi И постачання.
Тут виникае протирiччя мiж додатковими витратами споживачiв унаслiдок закупiвлi металопродукци у посередниюв i певними незручностями та втратами у процес придбання та транспортування вiдносно дрiбних партiй металопродукци. Оскшьки ефективна та рентабельна робота виробниюв
металопродукци певною мiрою залежить вiд наявностi замовлень на велик парти окремих видiв продукци, для замовниюв таких партiй металопродукци вводиться система знижок. Iлюстрацiею таких знижок, яку застосовуе ВАТ "Арселор Мотал Кривий Р^", на прикладi цш на арматурний прокат класу
А400С/А500С ДСТУ 3760-2006 мiрних довжин у серпш 2009 р., наведено в табл. 6.
Таблиця 6. Розм1р знижок на арматурний
прокат класу А400С/А500С ДСТУ _3760-2006 м1рних довжин_
Розмiр партil, т Знижка*, грн.
130 0
131-400 45
401-800 75
801-1400 90
1401-2500 105
Бшьш шж 2500 120
* В1д щн прейскуранту, який д1е на момент вщвантаження.
У цих умовах, як показуе аналiз [5], школи додаткова сплата металургiйним пiдприемствам за постачання зменшених партiй металу, е бшьшою нiж придбання ц1ех парти у металотрейдерiв. Сьогоднi у св^овш практицi такi протирiччя мiж виробництвом i споживанням металопродукцil вирiшуються за допомогою створення у сферi металопостачання системи сервiсних металургiйних центрiв, яю беруть на себе вирiшення частки проблем як виробниюв, так i споживачiв металопродукцil. Вони здiйснюють розкроення та розрiзання металу, гнуття, чистку поверхш, шлiфування, полiрування, нанесення покритпв, нарiзання рiзьби й iншi операци. Тому йдеться не про вщмову вiд користування послугами металотрейдерiв i сервiсних металургiйних центрiв, а наближення !х до споживачiв. 1деться, у першу чергу, про обласп з невеликими обсягами споживання металу. Оргашзащя регюнальних центрiв, наближених до таких областей, дозволить знизити витрати споживачiв, створити в цих регiонах додатковi робочi мiсця, що буде важливим соцiально-економiчним
результатом.
Вiдомо, що одним iз чинникiв, який негативно впливае на функцюнування та розвиток укра1нського металургшного комплексу е його експортна орiентацiя. Основною причиною цього е наявшсть виробничих потужностей, якi набагато перевищували внутрiшнiй попит. В умовах зростання внутрiшнього попиту визначилися протирiччя мiж високою орiентацiею укра1нсько1 металургil на експорт та
штересами нащональних споживачiв, що було пов'язано з незадовшьним забезпеченням внутрiшнього попиту на металопродукщю. Виникненню цих nporapÍ4 сприяла низка об'ективних чинникiв:
зростання внутрiшнього попиту на металопродукцiю;
зростання попиту на металопродукщю на св^ових ринках i бажання укра1нських виробникiв скористатися цим бумом i прагненням розширити свою присутнiсть на цих ринках;
рiзке зростання цiн на металопродукщю на св^ових ринках;
необхiднiсть виконання укра1нськими виробниками металу домовленостей i контракпв, що були укладенi рашше, а також прагнення збереження вже освоених позицiй на свiтовому ринку;
прагнення деяких металургiйних пiдприемств уникнення вщ податкiв та
осiдання частки "тшьових" доходiв за межами Украши.
Унаслiдок цього несприятливе спiввiдношення мiж експортом
металопродукци
та ii внутршшм споживанням не полшши-лося, а вичизняш споживачi були змушенi покривати незадоволений внутршнш попит зростанням iмпорту. Бiльше того, наявнiсть "скритого" експорту металопродукци вiд металотрейдерiв ще бшьше погiршуе несприятливе спiввiдношення мiж експортом металопродукци та ii внутрiшнiм споживанням, з ушма негативними наслiдками, до якого вона призводить. Одним iз таких наслiдкiв е перевищення попиту над пропозищею та постiйне тдвищення цiн на внутрiшньому ринку. Даш про динамшу цiн на основш види металопродукци по деяких найбшьших металоспоживаючих регiонах наведено в табл. 7-8.
Таблиця 7. Динамгка цгн на ринку сортового та фасонного прокату в 2007р. [10, 7-8]
Металопродукщя Ки1в Дшпропетровськ Харюв
% грн./т % грн./т % грн./т
Арматура 12,39 413,70 14,87 465,52 7,02 241,69
Балка 44,74 1784,22 59,42 2141,82 37,84 1603,67
Уголок 30,11 1011,50 31,57 986,32 19,66 682,38
Швелер 28,91 1057,05 31,36 1038,99 17,12 653,06
Квадрат 19,35 651,17 17,43 544,18 11,97 407,58
круг 26,27 910,38 32,56 1008,77 16,17 571,70
Полоса 24,64 833,55 21,83 656,98 11,62 406,42
Шестигранник 23,19 783,66 19,43 599,24 27,71 902,79
Загальний шдекс 26,65 930,65 29,20 930,22 19,08 683,66
Таблиця 8. Динамгка цгн на ринку листового прокату в 2007р. [10, 7-8]
Металопродукщя Кшв Дшпропетровськ Харюв
% грн./т % грн./т % грн./т
Холоднокатаний 9,83 387,26 7,25 260,44 1,75 70,75
Гарячекатаний 12,56 476,38 10,66 389,09 7,38 277,52
Оцинкований - 3,22 - 189,47 - 3,60 - 201,22 - 8,73 - 542,79
Рифлений 9,22 365,06 8,41 310,17 5,46 220,00
ПВЛ 9,77 330,65 13,82 425,00 8,40 318,70
Загальний шдекс 6,53 273,98 6,04 236,69 5,5 228,07
Звертае на себе увагу суттева рiзниця мiж динамшою щн за окремими регюнами. Наприклад, динамша цiни на холоднокатаний прокат у Харковi у 5,6 раза (на 316,5 грн. за т) менша, нiж у Киевь За iншими видами металопродукци також досить велика рiзниця.
В умовах економiчноl кризи знизився попит на металопродукщю на зовшшшх ринках, унаслщок чого знизилося використання виробничих потужностей металургiйних шдприемств. Це iлюструють данi табл. 3. Така ж ситуащя склалася й на
шших металургшних пiдприемствах Укра1ни. Тобто склалися можливосп для полiпшення використання потужностей металургшних тдприемств за рахунок бшьш повного задоволення попиту вiтчизняних споживачiв. Але, як показують данi табл. 7, вггчизняш виробники не скористалися щею можливiстю. Бiльше того, незважаючи на те що значш виробничi потужностi вiтчизняних металургiйних пiдприемств залишилися незадiяними, а внутрiшнiй попит у 2008 р. порiвняно з 2007 р. скоротився на 4,6%, iмпорт металопродукци у цшому по Укра1ш за цей перiод навiть збшьшився на 3,26% i перевищив 17% обсягу внутршнього споживання. Аналiз показуе, що одшею з основних причин такого стану е негнучка збутова пол^ика вiтчизняних виробникiв металопродукци, у першу чергу, пол^ика у сферi цшоутворення, унаслiдок чого вггчизняш споживачi змушеш купувати бiльш дешеву металопродукцiю зарубiжних виробникiв.
Висновки. Стабiлiзацiя укра1нсько1 еко-номiки в останнi перед кризою роки шдвищила внутрiшнiй попит на металопродукщю, створила умови для полшшення спiввiдношення мiж
виробництвом та споживанням
металопродукци, зменшення
дестабшзуючого впливу надмiрноl експортно1 залежностi металургшно1 галузi. Проте вiтчизнянi виробники металопродукци iз рiзних причин виявилися не защкавленими у забезпеченнi внутрiшнього ринку, що призвело до збiльшення розриву мiж потребою внутрiшнього ринку й обсягами внутршнього постачання. Як наслщок, рiзницю мiж попитом i пропозищею вiтчизнянi споживачi металопродукци змушенi покривати за рахунок iмпорту.
Економiчна криза, яка сталася, суттево знизила попит на украшську металопродукцiю на зовшшшх ринках, унаслiдок чого виробничi потужност металургiйних пiдприемств були задiянi не повшстю. Це створило можливостi для повного задоволення попиту втизняних споживачiв за рахунок укра1нських виробникiв металопродукци. Це свщчить про те, що вггчизняш виробники не скористалися можливютю полiпшити стан сво1х справ за
рахунок бшьш повного охоплення внутршнього ринку металопродукци.
Аналiз постачання та споживання металопродукци як у розрiзi укрупнених регiонiв, так i у розрiзi окремих областей також показуе наявшсть низки диспропорцiй, що свщчить про необхiднiсть посилення функци державного регулювання в цiй сферi, з метою усунення iснуючих диспропорцiй, або зменшення !х негативного впливу. 1деться про створення умов для першочергового забезпечення потреб внутршнього ринку металопродукци, усунення випадкiв, коли цши на внутрiшньому ринку перевищують екс-портнi, наближення сервiсних металургшних цен^в до споживачiв iз невеликими обсягами споживання металу.
Л^ература
1. Фшшенко А.С. Цивiлiзацiйнi вимiри економiчного розвитку / А.С. Фiлiпенко. -К.: Знання Укра1ни, 2002. - 190 с.
2. Економша Украши: стратепя i по-лiтика довгострокового розвитку / За ред. В.М. Гейця. - К.: 1н-т екон. прогнозув. НАН Укра1ни, 2003. - 1008 с.
3. Точилш В. Внутршнш ринок Укра1ни: проблеми розвитку / В. Точилш, Т. Осташко, В. Олефiр // Економют. - 2005. -№ 2. - С. 34-37.
4. Стратеги економiчного розвитку в умовах глобалiзацil: моногр. / За ред. Д.Г. Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001. - 538 с.
5. Осипов В.М. Управлшня конкурентоспроможшстю продукци металургшно1 галузк моногр. / За ред. Б.В. Буркинського. - Одеса: Евен, 2005. - 296 с.
6. Осипов В.М. Регуляторш та мотивацшш мехашзми розвитку внутршнього ринку металопродукцil Украши / В.М. Осипов, В.Д. Шалiмов / 1нститут проблем ринку та економшо-екологiчних дослiджень. - Одеса: Фешкс, 2008. - 101 с
7. Шалiмов В.Д. Регуляторнi мехашзми розвитку та забезпечення внутрiшнього ринку металопродукци Украши / В.Д. Шалiмов // Економша: проблеми теорil та практики.
- Вип. 230. У 5 т. - Т. IV. - Дшпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 795-803.
8. Матвиенко П. Обобщающая оценка развития регионов / П. Матвиенко // Экономика Украины. - 2007. - № 5. - С. 2635.
9. Безугла В.О. 1нтегральна ощнка конкурентоспроможност регюшв Украши / В.О. Безугла // Коммунальное хозяйство городов. - 2006. - № 70. - С. 53-60.
10. Горно-металлургический комплекс. Украина // Металл Украины. - 2008. - № 2 (421). - С. 5-11.
