CC BY
54
Ю. В. Макогон
вще-президент АЕН Украши д-р екон. наук, проф. ОКСЮ 0000-0002-3387-7031
Маргупольський державний утверситет
ВНУТР1ШН1И РИНОК МЕТАЛУРГП УКРА1НИ ТА КОНЦЕНТРАЦ1Я ШДПРИвМСТВ Щ€1 ГАЛУЗ1
У споживаннi металопродукцп на внутршньому ринку Укра!ни переважае вгтчизняна продукдiя: у 2014 р. частка продажу основных металiв вiтчизняного виробництва у структурi !х оптового продажу пщпри-емствами оптово! торгiвлi становила 83,3%, У тому чи-^ феросплавiв — 85,9%, плоского стального гаряче-катаного прокату — 86,3, плоского стального холоднокатаного прокату — 73,3, металевих руд — 97,5%. На-томють нижчими були частки сталi та кольорових ме-талiв вiтчизняного виробництва, як! становили 30,7 та 49,9% вiдповiдно, що пiдтверджуе значний ступiнь iм-портозалежносп у внутрiшньому споживаннi цих ви-дiв продукцп.
Попри значний стутнь насиченостi внутрш-нього ринку вгтчизняною продукцiею його емнiсть за-лишаеться незначною, про що свiдчить експортна орь
ентацiя бiльшостi провiдних виробниюв металопродукцп Укра!ни, 40-90% обсягу реалiзацií яких становить експорт (табл. 1). При цьому виробничi потужносп пiдприемств залишалися недозавантаженими.
Поточнi можливоси внутрiшнього ринку металопродукцп оцшюються експертами максимально в 1011 млн т, що майже втричi менше порiвняно з обся-гами 11 експорту. В структурi внутршнього спожи-вання металопрокату найб1льша частка належить власне металургп (35%), пщприемствам машинобуду-вання (20%), металосервiсним центрам, пщприемствам малого бущвництва та приватним споживачам ме-талообробно! галузi (понад 18%), пiдприемствам бущ-вельно! галузi (5%), автомобiлебудiвнiй галузi (2%), виробникам будiвельних матерiалiв (1%) [6].
Показники дiяльностi основних виробник1в металургшного комплексу Укра'ши
ТаблицI 1
Назва компанп Основна продукц1я Обсяг реал1заци, млн грн Частка експорту у реаль зацй, % Чистий прибуток/ збиток, млн грн Зношешсть 03, %
2017 2017 2016 2017 2017
ПАТ "Металургшний комб1нат "Азовсталь" Чавун, сталь, феро-сплави, кокс, кок-сопродукти 23843,2 64,4 915,9 -1835,5 -
ПАТ "Мар1упольський металу-рг1йний комб1нат 1м. 1лл1ча" Чавун, сталь, феро-сплави 29498,5 43,0 453,6 -1585,9 -
ПАТ "бнакивськнй металургшний завод" Чавун, сталь, феро-сплави. 12129,6 41,7 - 390,6 -544,5 13,6
ПАТ "Запор1зький металургш-ний комбшат "Запоргжсталь" Чавун, сталь, феро-сплави 28498,1 - 1120,6 1805,0 -
ПАТ "Дншровський металур-г1йний комб1нат 1м. Дзержин-ського" Чавун, сталь, феро-сплави 16596,6 91,4 -1868 -1389,5 -
ПАТ "АрселорМитал Кривий Р1г" Чавун, сталь, феросплави, кокс, коксопродукти 42952,1 - -1180 1384,7 44,4
ПАТ "Електрометалургшний завод "Дншроспецсталь" 1м. Кузьмша" Чавун, сталь, феросплави 6850,3 55,9 -880,6 -706,6 -
Розраховано за джерелом [6].
Низький попит на внутрiшньому ринку поясню-еться тим, що протягом останшх роив вiдбулося па-дiння виробництва у галузях економiки, що формують основний попит на металопродукцiю. Найглибше па-дiння було зафiксовано у машинобудуванш (за щд-сумками 2017 р. — 14,1%). Попит на металопродукщю у бущвельнш галузi скоротився внаслщок триваючого зменшення обсягiв бущвництва (у 2017 р. шдекс бущ-вельно! продукцп становив 87,7% до 2015 р.), що впли-нуло на обсяги внутршнього споживання металу.
Ситуацiя на внутрiшньому ринку попршувалася внаслiдок загострення у 2014-2018 рр. збройного кон-
флiкту на Донбает, де зосереджена переважна бшь-шють виробничих потужностей металургп. Наслiдком пошкодження залiзничних колiй та транспортно! ш-фраструктури в зонi проведення бойових дш стало ускладнення поставок основних сировинних матерiа-лiв (коксiвного вугшля, коксу, залiзорудноl сировини) та вщвантаження готово! продукцп практично на ва металургiйнi та коксохiмiчнi пiдприемства Донбасу.
Обсяги реалiзованоl продукцп металургшно! га-лузi у 2017 р. порiвняно з 2015 р. скоротилися у Лу-ганськш областi на 62,6%, у Донецькш — зросли на 8,0%. Падшня обсягiв реалiзацil у Луганськш областi
пояснюеться втратою найбшьших промислових по-тужностей — на непщконтрольнш Укра!ш територН за-лишились таю промислов1 пганти як ПАТ "Алчев-ський металургшний комбшат", ПАТ "Алчевський коксох1м1чний завод", ПАТ "Стахановський завод фе-росплав1в".
Натомють зростання обсяпв реал1зацН у Донець-кш обласп обумовлено тим, що 70% металопродукцп обласп виробляеться двома металургшними комбша-тами — ПАТ "Металургшний комбшат "Азовсталь" та ПАТ "Мар1упольський металургшний комбшат 1м. 1лл1ча", яю продовжують функцюнувати на кон-трольованш Укра'1ною територп. З восьми металургш-них завод1в на цш територп знаходяться лише два —
Перспективи розвитку 1мпортозамщення у мета-лургшнш галуз1 насамперед залежать вщ повернення Украшою контролю над окупованими територ1ями Донбасу, де зосереджеш ключов1 металургшш потуж-носп, адже без пщприемств Донбасу Укра'1на ризикуе досить швидко втратити провщш позицп на м1жна-родному ринку.
Кр1м того, вщновлення повноцшно! роботи юну-ючих металургшних пщприемств мае супроводжува-тися змщенням акценпв на виробництво продукцИ з большою доданою вартютю, що дозволить скоротити 1мпорт в Украшу металургшно! продукцИ глибокого перероблення. Так, на свгговому ринку попри багато-р1чну рецес1ю зберНаеться високий попит на метало-вироби, ринок яких зростае щор1чно на 7% [7]. Недо-статня номенклатура виробництва вгтчизняними металургшними компашями продукцИ глибокого перероблення спричиняе залежшсть пщприемств вщ 11 1мпор-ту. Насамперед, це стосуеться машинобущвних щд-приемств, яю споживають близько чверт1 загального обсягу укра'1нського 1мпорту металургшно! продукцИ. За пщрахунками експертав, саме через недостатню номенклатуру продукцИ металургшш комбшати щор1чно недоотримуютъ близько 3 млрд дол. США [8].
ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" та ПрАТ "Костянтишвський металургшний завод".
Наслщком тако'1 ситуацН стало критичне попр-шення фшансового стану бшьшосп пщприемств га-лузь Якщо у 2014 р. окрем1 пщприемства, що входять до холдингу "Метшвест" (ПАТ "Металургшний комб1-нат "Азовсталь", ПАТ "Мар1упольський металургшний комбшат 1м. 1лл1ча", ПАТ "Харцизький трубний завод", ПАТ "Запор1зький металургшний комбшат " За-пор1жсталь"), отримали прибуток, то вже у 2017 р. лише два з найбшьших металовиробниюв — ПАТ "За-пор1зький металургшний комбшат "Запор1жсталь" та ПАТ "АрселорМитал Кривий РН" — залишилися при-бутковими, тод1 як переважна бшьшють пщприемств отримали чистий збиток.
Значт перспективи 1мпортозамщення на ринку стал1 пов'язаш з розвитком електрометалургН — м1ш-завод1в, що працюють з використанням металобрухту 1 потребують пор1вняно невеликих обсяпв швестицш. Так, у США половина загального обсягу стал1 вироб-ляеться саме на таких заводах, причому за такого способу виробництва соб1варт1сть стал1 нижче, н1ж за 11 виробництва на комбшатах з повним циклом.
Для вивчення проблем металургшно! галуз1 важ-ливий стутнь концентрацП пщприемств. Концентра-щя пщприемств вщображае вщносну величину 1 кшь-юсть ф1рм, що д1ють в галузь Чим менше число ф1рм, тим вище р1вень концентрацП. При однаковому числ1 ф1рм на ринку — чим менше вщр1зняються вони один вщ одного за розм1ром, тим нижче р1вень концентрацП.
Для визначення р1вня концентрацП використову-еться шдекс концентрацП, який характеризуе частку деюлькох (трьох, п'яти, десяти тощо) найбшьших ф1рм у загальному обсяз1 ринку в вщсотках. Цей показник визначаеться як сума ринкових часток найбшьших ф1рм, д1ючих на ринку, 1 дозволяе оцшити концентра-щю виробництва на пщприемствк
Рис. 1. Обсяги рвалгзаци металургшних тдприемств Украти
СЯк = , 1=1
де У1 — ринкова частка /-! фiрми;
к — число фiрм, для яких вираховуеться цей пока-зник.
Проаналiзуемо концентращю металургiйного ринку на mдставi даних, наведених у табл. 2.
Для бшьш детального аналiзу концентрацп ринку необхiдно розрахувати таю показники як iндекс Херфiндаля-Хiршмана, iндекс ентропп, iндекс Холла-Тайдмана, i дисперсп ринкових часток. Розрахунок оформлений у табл. 3.
Таким чином, за результатами аналiзу, проведе-ного в таблищ, можемо зробити висновок, що мета-лургiйна галузь Укра!ни е середньоцентрованою, тобто, пiдприемства в галузi деякою мiрою залежать одне вщ одного.
Таблиця 2
Структура металургшного ринку Укра?ни
П^цприемство Обсяг реал1зацй за 2017 р., млн грн Ринкова частка №)
ПАТ "АрселорМ1ттал Кривий Р1г" 59839,13 25,81%
ПАТ 'Металург1йний комб1нат "Азовсталь" 48246,79 20,81%
ПАТ "Запор1зький металург1й-ний комб1нат "Запор1жсталь" 28498,11 12,29%
ПАТ "Електрометалург1йний завод "Дн1проспецсталь" 1м. Кузьм1на" 8151,19 3,52%
ПАТ "Мар1упольський мета-лургшний комб1нат 1м. 1лл1ча" 77606,53 3,28%
ПАТ "Дншровський мета^рг1йний комб1нат 1м. Дзержинського" 3983,43 1,72%
ПАТ "бнакйвський металург1й-ний завод" 3287,18 1,42%
СЯ7 = 68,83%, тобто, галузь е помiрноконцент-рованою.
1НШ1
31%
ПАТ "бнакпвський металургшний завод" 1%
ПАТ "Днтровський металургшний комбшат 1м. Дзержинського" 2%
ПАТ "Мар1упольський металургшний комб1нат 1м. 1лл1ча"
3%
ПАТ " А рсел ор М ггтэл Кривий Р1г" 26%
ПАТ 'Металургшний комбшат "Азовсталь" 21%
ПАТ "Електрометалурпйний завод "Днтроспецсталь" 1м. Кузьмша" 4%
ПАТ "Запор1зький металург1йний комбтат "Запор1жсталь" 12%
Рис. 2. Структура металургшного ринку Украти
Розрахунок показниюв концентращ? металургiйного ринку
Таблиця 3
Метод Формула Розрахунок Значення
1ндекс Херфшдаля- Х1ршмана Сума квадрапв часток п1дприемств у загальному обсяз1 галуз1 НН1 = 25,812 + 20,812 + 12,292 + 3,282 + 3,522 + 1,722 + 1,422= 1278.38 1000 < НН1 < 1800, тобто, ринок е середньоконцентрований
1ндекс Холла-Тайдмана НТ = 1 / (2(1 И1 81) - 1) НТ = 1 / (2(1 * 0.26 + 2 * 0.21 + 3 * 0.12 + 4 * 0.04 + 5 * 0.03 + 6 * 0.02 + 7 * 0.01) -1) = 0.48 0,1 < 0,48 < 1 Тобто, показник в допустимих межах, що говорить про вщсутшсть абсолютно! монополй на ринку
1ндекс ентропй 5 = 1 ' i Е = 0.26 1п 1 / 0.26 + 0.21 1п 1 / 0.21 + 0.04 1п 1 / 0.04 + 0.03 1п 1 / 0.03 + 0.02 1п 1 / 0.02 + 0.011п 1 / 0.01= 1.0367 1ндекс ентропй являе собою показник, зворотний концентрацй: чим вище його значення, тим нижче концентрация продавц1в на ринку
Дисперая ринкових часток а2 = 1 / п (б ^ - 8ср)2 д 2 = 1 / 7 (25,81-7) 2 + (20,817) 2 + (12,29-7) 2 + (3,28-7) 2 + (3,52-7) 2 + (1,72-7) 2 + (1,42-7) 2 = 354.21; д = 18,82 Середне вщхилення частки окремо! ф1рми в1д середнього значення в галуз1 становить 18,82
Це обумовлюеться тим, що результат самостш-ного вибору тдприемством обсягу випуску i цши про-дукцп визначаеться вiдповiдною реакщею дiючих на ринку конкурентiв. Рiвень концентрацп впливае на схильнiсть фiрм до суперництва або спiвпрацi: чим менше фiрм дiе на ринку, тим легше 1м усвiдомити взаемну залежшсть один вiд одного, i тим швидше т-дуть вони на ствпрацю. Тому можна припустити, що, чим вище рiвень концентраций, тим менш конкурент-ним буде ринок.
Металургiйнiй галузi в Украш притаманнi так! риси:
— наявшсть домшуючо1 фiрми, на яку припадае найбшьший обсяг виробництва в галуз^
— домiнуюча фiрма здшснюе контроль над цiною i обсягами виробництва;
Зараз пщприемства металургшно1 галузi Укра'1ни, яю належать великому приватному катталу, вияви-лися не готовими до ветх виклиюв, пов'язаних зi свь товою кризою, насамперед надвиробництвом чорних металiв, падiнням попиту на металопродукщю низько'1 якостi, посиленням конкуренцп й появою нових грав-щв на свiтових ринках: Китаю, 1ндГ1 й Швденно1 Ко-ре'1. Крiм того, роками накопичувалися системнi про-блеми, пов'язанi з необхiднiстю техшчного й техноло-гiчного переоснащення виробництва, полшшення якостi чорних металiв, випуску нових видiв сталi й прокату. Металургшш пiдприемства Укра'1ни в порiв-няннi з розвинутими кра'1нами свггу характеризуються iстотним технологiчним вщставанням i пiдвищеною енергоемнiстю. 1хне встаткування сильно зношене, а технологи морально застарши.
Один з деяких позитивiв у плат модершзацп — розширення використання нашими пiдприемствами пиловугшьного палива в доменному виробництвь Впровадження ще1 технологи стало особливо актуаль-ним в умовах пщвищення цiни й обмеження поставок газу. Безумовно, цей корисний напрям розвитку мета-лургп i його треба пiдтримувати. Головна проблема ме-талургп полягае в тому, що шдприемства краши в той перюд, коли був попит на 1х продукдiю й був сплеск цш на свiтових ринках, не вкладали кошти в модерш-защю. У той самий час компанп iнших краш, у тому чи^ й Росп, активно переозброювалися й модершзу-валися. У пiдсумку наша металургшна галузь вияви-лася малоконкурентною.
У 2014-2015 рр. проблем розвитку вгтчизняно! чорно! металургп не поменшало: не лише з'явилися
— прибуткове щноутворення великих фiрм вище граничних i середнiх витрат;
— позитивний ефект масштабу в довгостроковому перiодi;
— наявнiсть високих бар'ерiв входу;
— вщсутшсть близьких замiнникiв товару.
Виробництво металопрокату в Украш за тдсум-
ками 2017 р. обвалилося до 19 млн тонн. На непщ-контрольнш Украш територil зупинилися три заводи — Алчевський, бнакпвський i Донецький метза-вод. Також зупинений Дншровський меткомбiнат, який вщчувае проблеми з поставками коксу з НКТ. Через те, що Украша скоротить виробництво сталi за пщсумками 2017 р., експорт укра1нсько1 сталi також знизиться, зниження виробництва стай в сiчнi 2017 р. в Укра1ш вже витиснуло нашу крашу з «топово1 десятки» (табл. 4).
Таблиця 4
нов^ а й також збереглись i старь Наприклад, Укра-1на — одна з небагатьох кра'ш свiту, де ще використо-вуеться застар^лий мартешвський спосiб виплавки сталi. Утiм, ситуащя поступово змiнюеться. Зокрема, у середиш минулого року Марiупольський металургiй-ний комбшат (ММК) iм. Iллiча вщмовився вiд марте-нiвського способу виплавки сталi i вивiв з експлуатацп всi шiсть мартенiвських печей. Зменшення сталепла-вильних потужностей унаслiдок зупинки мартенiв компенсовано за рахунок зростання продуктивностi конвертерного цеху. Нинi мартешвське виробництво перестало бути рентабельним — воно вкрай енерго-емне i поступаеться конвертернш технологil щодо рiвня якостi продукцп, ефективностi й екологiчностi. Майже ва лiдери свiтовоl металургil вiдмовилися вщ мартенiв на користь кисневих конвертерiв або елек-тросталеплавильних комплексiв. Мартешвське виробництво в Укра1ш поки що використовують на «Запо-р1жсталЬ>, «АрселорМiттал Кривий Рiг» та Алчев-ському меткомбiнатi. Причому на «Запор1жсталЬ>, наприклад, за iнформацiею керiвникiв цього пiдприем-ства, за 2012-2015 рр. у модершзащю виробництва було швестовано 2,7 млрд грн.
Заради справедливостi слiд зазначити, що доволi вагомi iнвестицil у модернiзацiю металургшно1 проми-словостi в Украlнi здшснювались i ранiше. У перiод реалiзацil державного програмного пiдходу у 20042011 рр. у чорну металурпю вдалося залучити понад 20 млрд грн швестицш, що дало змогу одержати рiч-ний економiчний ефект понад 5,5 млрд грн за рахунок зниження рiвня матерiальних i енергетичних витрат, розширення виробництва нових видiв продукцil.
Топ кра'ш-виробниюв етал1 за е1чень 2017 р., млн тонн
№ рейтингу Краша Очень 2017 р. Лютий 2017 р. Лютий 2016 р. % вщхилення
1 Китай 67,200 61,187 58,469 4,6
2 Япошя 9,002 8,340 8,345 -0,1
3 1нд1я 8,400 8,113 7,451 8,9
4 США 6,874 6,362 6,424 -1,0
5 Рое1я 6,183 5,585 5,603 -0,3
6 Швденна Корея 5,860 5,508 5,087 8,3
7 Н1меччина 3,649 3,453 3,367 2,6
8 Туреччина 2,93 2,739 2,370 15,6
9 Бразил1я 2,856 2,572 2,433 5,7
10 1тал1я 1,825 1,973 1,949 1,2
11 Укра1на 2,103 1,900 1,971 -3,6
Енергоемтсть готового прокату за цей перюд змен-шилася на 13% — з 1,54 до 1,34 т умовного палива на тонну прокату. Питання полягае лише у тому, яку саме модершзащю вичизняного металургшного виробництва ще треба провести для забезпечення належно'1 конкурентоспроможностi вiтчизняних товаровиробни-юв цiеï продукцiï на свiтовому ринку i яких iнвестицiй така модершзащя вимагатиме?
Як показуе свiтовий досвщ, модернiзацiя мета-лургiйного виробництва е особливо ефективною у по-еднанш з вдосконаленням асортименту металургiйноï продукцИ. Наприклад, найбiльша украшська прничо-металургшна група «Метшвест» вперше в Украш почала виробництво атмосферостiйкого прокату, що вщповщае европейському стандарту. Марiупольськi металургiйнi комбiнати iм. Iллiча й «Азовсталь» групи «Метшвест» у ачш 2016 р. почали виробництво тов-столистового прокату з конструкцiйноï стал^ стiйкоï до атмосферно'1 корозп, за европейським стандартом EN 10025-5, i вже мають контракти на поставку ще1 продукцiï до 6С. Ранше зазначений вид сталi в Укра-ïнi не випускався. Також Марiупольський металургш-ний комбiнат iм. Iллiча осво'1в виробництво оцинкова-ного рулонного прокату за европейським стандартом EN 10346. Продукщя застосовуеться в будiвництвi для виготовлення легких бущвельних тонкостiнних кон-струкцiй (ЛСТК) i несучих профнастктв. Отриманi механiчнi властивостi продукцiï повшстю вiдповiдають вимогам европейського стандарту. Оцинкован ру-лони, що випускаються за стандартом EN 10346, ко-ристуються стабшьним попитом як на ринку Украши й краш СНД, так i на експортних напрямках. Ранше ММК iм. Iллiча вже налагодив серiйне виробництво оцинкованих рулонiв з марок S320GD i S350GD (за-стосовуються для виготовлення ЛСТК), а також прокату з марки DX51D (використовуеться для виробництва покрiвлi й вентиляцшних i водоспчних систем, вжонних профiлiв та шших виробiв). У 2015 р. «Метшвест» поставив на близько 88 тис. т прокату з цих марок стал^ у тому чи^ 3 тис. т — на ринки Шв-денно-Схщно'1 бвропи й Близького Сходу.
Слщ також наголосити, що на сьогодш активи вiтчизняних металургшних пiдприемств знаходяться у власностi та тд контролем к1лькох потужних бiзнес-груп, частина з яких е шоземними не лише юридично, за мюцем юридично'1 реестрацп материнських структур, але i фактично, згщно з гх походженням i корпо-ративними iнтересами. Наприклад, прничо-металургшний комбiнат «ArcelorMittal Кривий Рiг» належить найбiльшiй металургiйнiй групi свiту ArcelorMittal, тдприемства яко'1 у 2014 р. по всьому свиу виробили 98,1 млн т сталь Дншропетровський металургшний завод iм. Петровського з обсягами виробництва близько 1,0 млн т сталi входить до росшсько'1 (за сво'1м походженням) Evraz Group, S.A., яка посыла 22 мюце у свiтовому рейтингу найбшьших компанiй виробник1в цiеï продукцИ з обсягами виробництва 15,5 млн т сталi (2014 p.). Алчевський металургшний комбшат входить до корпорацп «1ндус^альний союз Донбасу», конт-рольний пакет в якш належить росiйському катталу.
Належшсть до iноземних бiзнес-груп (а отже — i до сфери шоземних бiзнес-iнтересiв) так чи шакше позначаеться на розвитку украшських металургшних тдприемств.
Також у 2015 р. у вгтчизнянш чорнiй металургп саме украшська (згiдно з 1х походженням i корпора-
тивними iнтересами) прничо-металургшна група «Метшвест», серед iнших аналопчних компанiй, згт-кнулася, мабуть, з найбгльшими борговими проблемами. Так, група «Метшвест» заявила про техшчний дефолт, при цьому в юнщ червня 2015 р. погодила з кредиторами новi умови виконання боргових зобов'язань за сво1ми облНащями з термшом погашення у 2015, 2017 i 2018 рр. на загальну суму 1,153 млрд дол. А для оптимГзацп свого фшансового становища пр-ничо-металургiйна група «Метшвест» запланувала у 2016 р. скорочення до 30% пращвниюв адмистратив-ного апарату у зв'язку з невизначеною ситуацiею на свiтових ринках сталГ, що супроводжуеться значним зниженням свггових цiн на металургiйну сировину i готову продукцiю, а також зменшенням попиту. Отже, «Метiнвест» за пщсумками 2015 р. вперше у свош юторп отримав збиток, тодi як протягом багатьох роив компашя отримувала прибуток. При цьому вiн тдкреслив, що цей холдинг, скорiше за все, почне до-строкове погашення корпоративного боргу, якщо си-туащя в Украш та на свггових ринках сталi й сиро-вини покращиться.
Зростаюча конкуренщя та несприятлива для ук-ра1нських металургiв кон'юнктура на ринках збуту !х продукцИ загострили вщносини вичизняних металургшних компанiй Гз сум1жниками. Зокрема, на початку 2016 р., значного розголосу в ЗМ1 набув конфлжт мгж металургами й заготавельниками брухту в Украшь Вза-галГ-то, цей конфлГкт штереав мае перманентний характер, доволГ довгу юторГю та заслуговуе на окремий аналГз.
За даними об'еднання «Металургпром» дефщит металобрухту для внутршнього споживання в Украш у 2015 р. становив 855 тис. т, або 22% вщ потреби (3,92 млн т). За даними цього об'еднання, вгтчизняш заводи були забезпечеш металобрухтом лише на 78%. Тому, наприклад, тгльки завод «1нтерпайп сталь» у м. Дшпро в 2015 р. сумарно простояв без роботи 63 доби. Основною причиною дефщиту брухту у 2015 р. став експорт, вважають в об'еднанш «Металургпром». Згщно з даними Державно1 фюкально1 служби, минулого року вш становив 1,213 млн т, що на 0,27 млн т бгльше минулорГчних показниюв Г е най-бгльшим показником за останн 10 роив. До речГ, металобрухту ргк у рж в Украш стае дедалГ менше. У 2007 р., наголошують оглядачГ деяких ЗМ1, напере-додн вступу Укра1ни в СОТ, його в нашш краш було заготовлено 8,7 млн т, а торж — лише 4,2 млн т. При-чому в деяких державах металобрухт вважаеться стра-тепчною сировиною Г з таких краш, як 1ндонезГя, Аргентина, Саущвська АравГя, Казахстан його експорт заборонено. Уйм, за пщсумками 2015 р. Туреччина за-лишаеться домшуючим напрямом експорту вгтчизня-ного металобрухту, на який припало близько 77% ук-ра1нських поставок. Молдова (Молдавський металургшний завод, розташований на територп Придш-стров'я) також зайняла значну частку у вьтаизнянш зовншнш торпвлГ брухтом — 21%.
На початку 2016 р. проблеми Гз забезпеченням вичизняних металургшних пщприемств металобрухтом лише загострились. Зокрема, представники об'еднання «Металургпром» Г Федерацп металурпв Укра1ни констатували, що в ачш 2016 р. поставки металобрухту на вичизняш металургшнГ пщприемства стано-вили близько 160 тис. т, що менше на 100 тис. т, або
на 38%, шж у грудш 2015 р., i становить тшьки 55-60% вщ розрахунково! потреби цих пiдприемств.
У цшому ж, конфлiкт металургiйних пiдприемств i компанiй iз заготiвлi брухту мае чiтку фiнансову основу. З 2016 р. середня закутвельна цша на внутрш-ньому ринку впала на 80 дол., або 32%, i становила 169 дол./т. Водночас на загопвельних майданчиках в деяких регiонах котирування опустилися до 140150 дол./т, що негативно позначилося на потоках брухту на адресу металургшних пiдприемств. А туре-цью металурги в груднi 2015 р. готсш були купувати брухт по 189 дол./т. До того ж у 2017 р. середня цша металобрухту на внутршньому ринку Укра!ни, згщно з оцiнками «Укрпромзовншекспертизи», впала ще на 30% — до 115 дол./т.
У таюй ситуацп органи влади зiткнулися з вибо-ром, що вигiднiше для держави: експортувати сиро-вину, тобто брухт, або готову металургшну продукцiю. При цьому керiвники «Металургпрому» i Федерацп металургiв Укра!ни наголошують, що при експорт металобрухту держава втрачае мшьйони гривень подат-кових надходжень. Так, з 1 т експортованого металобрухту держава отримуе лише приблизно 240 грн екс-портного мита, а з 1 т брухту, переплавленого в сталь, держава отримуе 2100 грн податюв. Тобто переробка брухту в Укра!ш дала б змогу згенерувати додатаога податки, яю в дев'ять разiв перевищують суму нинш-нiх надходжень у казну вщ справляння експортного мита на брухт чорних металiв. Згадуеться також, сю-льки громадян Укра!ни працюе у чорнiй металургп та яю податковi надходження справляють з кньо! зар-плати. Слiд визнати, що в цшому, з позицш нацюна-льних, а не лише корпоративних штереетв, аргументи прибiчникiв обмеження експорту металобрухту з Ук-ра!ни вагомiшi за аргументи тих, хто такий експорт вiдстоюе.
Однак, у 2016 р. було прийнято Закон Укра!ни № 1455-УШ «Про внесення змш до деяких законiв Укра!ни щодо зменшення дефiциту брухту чорних ме-талiв на внутрiшньому ринку», яким з 2016 р. було тдвищено ставки експортного мита на металобрухт з 10 до 30 евро за тонну. Продовження ж ди закону на 2017-2018 рр. — необхщний у нацiональних штересах Укра!ни крок.
Ще однiею зоною традицшних конфлiктiв украшських металурпв з !х сум1жниками, у яюй останнiм часом загострення суперечностей, е питання тдви-щення тарифiв на вантажш перевезення, що передба-чаеться згщно з планами «Укрзалiзницi». Цшком зако-номiрно, що реакцiя представниюв металургшно! про-мисловостi щодо таких плашв була негативною. У щ-лому, !х аргументацiя з цього питання полягала в на-ступному. Вiтчизняна металургiйна промисловiсть нинi перебувае у вкрай важкому фiнансовому стано-вищi, оскшьки свiтовi цiни на сталь та iншi чорнi метали знизились до рiвня 2003-2004 рр., а тому — i на вщповщному рiвнi повиннi бути й тарифи на залiз-ничш перевезення.
Якщо порiвняти рiвень украшських тарифiв з тарифами у сусщшх кра!нах, стае очевидним, що понад 60% усiх доходiв «Укрзалiзницi» е заниженими мшь мум у^чь «Низьк тарифи» або обсяги недоотрима-них доходiв «Укрзалiзницi» — це значний грошовий потж, що становить мшмум 1 млрд дол. на рж. На сьогоднi цей ресурс, по суп, перебувае гад контролем ФПГ («Укрзалiзниця» недоодержуе доходи, а ФПГ ма-
ють меншi фактичнi витрати). Хоча щ кошти могли бути використанi як швестицп в розвиток залiзницi або сплачеш до бюджету у виглядi дивiдендiв, а вже уряд використовував би !х для потреб кра!ни.
Слiд визнати, що, у цшому, аргументащя представниюв Мiнiстерства шфраструктури Укра!ни на ко-ристь пщвищення тарифiв на залiзничнi перевезення бшьш переконлива, нiж аргументацiя !х опоненпв. Дiйсно, у попереднiй перiод порiвняно низьк! тарифи державно! «Укрзалiзницi» фактично служили джере-лом дотацiй великого приватного бiзнесу. Утiм, нинi складаеться ситуацiя, коли держава й укра!нське сус-пгльство в целому, а не лише згадуваш вище приватш й державнi пiдприемства, у разi ухвалення того чи того ршення можуть зазнати вельми значних збитюв. Можливо було б доцгльно запровадити деяку дифе-ренцiацiю змiни залiзничних тарифiв. Наприклад, запровадити рiзнi тарифи на транспортування залiзноI руди на експорт i на И поставки вичизняним мета-лургiйним пщприемствам. Оскшьки i гiрничо-мета-лургiйний комплекс, i залiзничне господарство — вкрай важливi сектори вiтчизняноI економiки, то роз-глянута вище проблема вимагае поглибленого досль дження й розв'язання з позицш саме нацюнальних, а не корпоративних, штереав.
Проведений вище аналiз показав, що укра!нськ1 металургшш пiдприемства останнiм часом стикаються iз широким колом проблем як зовшшнього, так i внутрiшнього характеру. Причому вагома частка цих проблем мае доволi давне походження i значною мь рою е наслiдком суттевих помилок в управлiннi вiт-чизняною чорною металурпею. Звичайно, якщо роз-глядати згаданi управлiнськi рiшення з позицп нацiо-нальних, а не вузькокорпоративних штереетв. Утiм, як би там не було, розплачуватись за так! ршення ниш доведеться, мабуть, не лише власникам i пращвникам металургшних пщприемств, а, враховуючи роль ще! галузi у вiтчизнянiй економщ, певною мiрою i укра-!нському суспгльству в цiлому.
Для розумшня перспектив вiтчизняноI чорно! ме-талургИ слiд брати до уваги не лише И ниншш про-блеми, а й те, що за перюд незалежноси Укра!ни. ця галузь пройшла ряд етапiв свого розвитку. Нинi, як зазначалося вище, ця галузь перебувае гад контролем кшькох потужних бiзнес-груп, що за самою природою свого функщонування мають транснащональний характер. До того ж надзвичайно висока залежнiсть ефективностi роботи украшських металургшних пщприемств вщ кон'юнктури свiтового ринку поедну-еться зi слабк1стю внутрiшнього ринку як споживача ви-чизняно! металургiйноI продукцИ. I це дшсно так. Однак подiбнi висловлювання доволi часто поедну-ються з вимогами до уряду надати новi пгльги вiтчиз-няним металургшним компанiям, оскшьки ця галузь вдаграе надзвичайно велику роль в украшськш еконо-мiцi i при цьому вона змушена працювати за вкрай несприятливо! кон'юнктури ринку. Тобто подiбна ар-гументацiя нерiдко виступае банальним iнформацiй-ним прикриттям лобiювання корпоративних штереав. Хоча, з iншого боку, рацюнальна диференцiацiя товарно! структури виробництва, у тому числi i мета-лургiйного, завжди була одним з надшних засобiв страхування бiзнесу та запоруки його ефективностi [5].
Водночас симптоматичним можна вважати й не-щодавне повщомлення в ЗМ1 про те, що компашя Лгсе1огМ111а1 вважае Украшу прюритетним напрямом
свого бiзнесу. Ниншш складноси в компанп назива-ють тимчасовими, i до 2019 р. плануе iнвестувати в розвиток свого бiзнесу в Укра!ш 1,2 млрд дол. Адже ще в середиш 2015 р. ЗМ1 повiдомляли шбито про на-мiри Агее1огМШа продати ряд сво!х активiв, включа-ючи «АрселорМiттал Кривий Рт>.
Таким чином, не виключено, що якщо конфл^ на Донбасi не переходитиме у «гарячу» фазу й буде збертатися принаймнi в «замороженому» станi, а кон'юнктура свiтового ринку чорних металiв пiсля 2018 р. поступово полшшуватиметься, то Укра!на зможе не лише зберегти свое 10 мiсце у свгтовому рейтингу виробниюв стал^ а й виробити для зовншнього та свого внутрiшнього ринку близько 30 млн т сталь При цьому дуже ймовiрно, що вгтчизняш металургiйнi пiдприемства протягом зазначеного перюду поступово збшьшуватимуть питому вагу продукцп з високою часткою додано! вартоси в сукупних обсягах виробле-но! ними продукцi!. Серйозно завадити подiбному тренду розвитку укра!нсько! чорно! металургп можуть або значне погiршення кон'юнктури свiтового ринку сталi та шших чорних металiв, або ж розгортання масштабних военних д1й на Донбасс Причому ймо-вiрнiсть активiзацi! останнього чинника нинi вида-еться бшьш вiрогiдною, принаймнi з точки зору сили впливу на розвиток укра!нсько! чорно! металургп.
Висновки. Виходячи з проведеного аналiзу внут-рiшнього ринку металургп Укра!ни слiд зробити так! висновки:
■ металургшна промисловiсть е одшею з провщ-них бюджетоутворюючих галузей укра!нсько! еконо-мiки, яка забезпечуе значну частину валютних над-ходжень завдяки розвиненому експортному потенщ-алу;
■ Укра!на е нетто-експортером металургiйно! продукцi!;
■ експортний потенщал кра!ни зазнав катастро-фiчнi втрати;
■ незважаючи на те, що коефщент покриття екс-портом iмпорту у 2017 р. дорiвнюе 4,7, абсолютш по-казники експорту та iмпорту значно знизилися з 2010 по 2017 р.;
■ у структурi експорту металургшно! продукцi! традицшно переважае частка чорних металiв, однак модель iмпорту е бiльш диверсифшованою;
■ у споживаннi металопродукцi! на внутршньому ринку Укра!ни переважае вгтчизняна продукцiя;
■ бiльшiсть провiдних виробниюв металопродук-цi! Укра!ни е експортоорiентованими;
■ внутрiшньому ринку притаманний низький попит на металургiйну продукщю, що пояснюеться па-дiнням виробництва у галузях економiки, яю форму -ють основний попит на металопродукщю;
■ значнi перспективи iмпортозамiщення на ринку сталi пов'язанi з розвитком електрометалургп;
■ найважливiшими проблемами металургшно! га-лузi е: технiчна та технолопчна вiдсталiсть, незабезпе-ченiсть металургшних пiдприемств сировиною, нероз-виненiсть внутршньогалузево! та мiжгалузево! коопераций, вщсутшсть системно! державно! пiдтримки га-лузi та недостатнiсть механiзмiв захисту вгтчизняних виробниюв, руйнування виробничих потужностей внаслщок бойових дiй на Донбасi;
■ незважаючи на юнування глобальних виклиюв i внутрiшнiх проблем, металургiйна галузь Укра!ни за
належно! державно! тдтримки мае перспективи розвитку i утримання свое! нiшi на глобальному ринку;
■ сувереншсть; свобода пщприемництва; юри-дична рiвнiсть i недискримшащя; захист iнтересiв су-б'ектiв господарювання; еквiвалентнiсть обмiну; не-припустимiсть демтнгу.
Список використаних джерел
1. Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть: Закон Укра!ни вщ 16.04.1991 р. № 959-Х1 (1з змiнами та до-повненнями). BidoMocmi Верховное Ради УРСР. 1991. № 29. Ст. 377.
2. Волков В. П., Горошкова Л. А. Моделювання параметрiв економiчно! безпеки металургшно! галузь Экономика и менеджмент - 2013: перспективы интеграции и инновационного развития. Том 2: Металлургия в Украине. URL: http://metallurg.in.ua/news/compaiiy.
3. Нова енергетична стратепя Укра!ни до 2020 року: безпека, енергоефектившсть, конкуренщя: вapiaнт для обговорень з громадсьюстю. Ки!в: Центр iм. О. Разумкова, 2015. 83 с.
4. Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
5. Рейтинг Forbes: топ-10 украинских экспортеров. URL: http://forbcs.ua/busincss/1410419-rcjting-forbes-top-l O- ukrainskili- cksportcrov.
6. Агентство з розвитку шфраструктури фондового ринку Укра!ни. URL: http://smida.gov.ua.
7. Власюк В.С. Сегодня промышленная политика в Украине практически отсутствует. URL: http: //uaproni.info/article/6052-vladiniir-vlasyuk-segodnya-pr oniyshlennaya-pohtika-ukraine-prakticheski-otsutstvuet. html.
8. Денисюк А.В., Зшченко О.А. Проблеми та перспективи розвитку металургшно! галузi Укра!ни на свгтовому ринку. URL: http://www.niinproni.coni.ua/ articles/198358.html.
9. Пpiopитeти пoлiтки iмпopтoзaмiщeння у стратег!! модершзацп промисловосп Укра!ни / [О. В. Со-бкевич, А. I. Сухоруков, А. В. Шевченко та ш.]. Ки!в: Н1СД, 2012. 71 с.
10. World Steel in Figures. URL: https://www. world steel.org/dnis/intenietDocunientList/bookshop/2016/ Wor ld-Steel-in-Figures-2016/document/World%20Steel%20i n%20Figures%202016.pdf.
11. Донбас i Крим: щна повернення: [моногр.] / за заг. ред. В. П. Горбулша, О. С. Власюка, Е. М. Л!баново!, О. М. Ляшенко. Ки!в: Н1СД, 2015. С. 135.
12. Украинская металлургия: современные вызовы и перспективы развития: [моногр.] / [А. И. Амоша, В. И. Большаков, А. А. Минаев и др.]; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. Донецк, 2013. 114 с.
13. Макогон Ю.В. Посткризов! тенденц!! розвитку економ!ки Укра!ни. Cxid. Спвщальний випуск. 2011. № 1 (108) мчень. С. 13-17.
14. Чернобровюна С. В. Сучасний стан та проблеми металургшно! та машинобущвно! промисловосп Укра!ни. ВСник НТУ "ХШ". 2015. С. 62-68.
15. Кириченко О. О. Дослщження розвитку пр-ничометалургшного комплексу Укра!ни. Сталий розвиток вкономши. 2012. С. 34—39.
16. Кулик I. М. Сучасний стан та основш фактори розвитку чорно! металург!! в Укра!ш. Бiзнвc 1нформ. 2012. С. 116—121.
17. Нечаева I. А. Вплив металургшно! галуз! на сталий розвиток промислового регюну. Вкник
3anopi3bKo'i depwaeHo'i mweeHepHo'i üKüdeMii. 2011. URL: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_1_111.pdf.
18. ByneeB H.n., Bproхoвeцкaa H.E. 3agaHH pe^opMHpoBaHHa ropHo-MeTannypraHecKoro KoMnneKca yKpaHHH. EKOHOMiKa npoMUCMeocmi. 2013. №1-2(61-62). C. 219-230.
19. npiopHTeTH iHBecra^HHoi noniTHKH y koh-TeKCTi MogepHi3a^i eKoHoMiKH yKpaiHu: aHaniTHHHa gonoBigb / Ha^oHanbHHÖ iHCTHTyr CTpaTeriHHHX go-cnigxeHb. Kam, 2013.
20. CynacHHÖ cTaH bhpo6hhhhx noTyxHocTefi MeTanypriÖHoi rany3i yKpaiHH / fl.®. HepHera, B.M. He^agHM, n.fl. Kygb, fl.B. iBaHHeHKo. HayKoei eicmi HTyy«Kni». 2012. №5. C. 92-96.
21. Worldsteel Association / O^i^HHHÖ caÖT CBiTo-boi aco^a^i bhpo6hhklb cTani (WSA). URL: http: //www.worldsteel.org.
References
1. Pro zovnishnoekonomichnu diialnist: Zakon Ukrainy vid 16.04.1991 r. № 959-XI (iz zminamy ta dopovnenniamy) [On Foreign Economic Activity: Law of Ukraine dated April 16, 1991, No. 959-XI (with amendments and supplements)]. (1991). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR — Information from the Verkhovna Rada of the USSR, 29, Art. 377 [in Ukrainian].
2. Volkov V. P., Horoshkova L. A. Modeliuvannia parametriv ekonomichnoi bezpeky metalurhiinoi haluzi [Simulation of the parameters of economic safety of the metallurgical industry]. Ekonomika i menedzhment - 2013: perspektivy integratsii i innovatsionnogo razvitiya. Tom 2: Metallurgiya v Ukpaine — Economics and Management -2013: prospects for integration and innovative development. Volume 2: Metallurgy in Ukraine. metallurg.in.ua. Retrieved from http://metallurg.in.ua/news/compaiiy [in Ukrainian].
3. Nova enephetychna ctpatehiia Ukpainy do 2020 poky: bezpeka, enephoefektyvnict, konkypentsiia: vapiant dlia obhovopen z hpomadckictiu [New energy strategy of Ukraine till 2020: safety, energy efficiency, competition: Option for public discussion]. (2015). Kyiv, Razumkov Centre [in Ukrainian].
4. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
5. Reyting Forbes: top-10 ukpainckikh ekcpoptepov [Forbes rating: top 10 Ukrainian exporters]. forbcs.ua. Retrieved from http://forbcs.ua/busincss/1410419-rcjting-forbes-top-l O-ukrainskili-cksportcrov [in Russian].
6. Ahentctvo z pozvytky infpactpyktypy fondovoho pynky Ukpainy [Agency for the development of the stock market infrastructure of Ukraine]. (n.d.). Retrieved from http://smida.gov.ua [in Ukrainian].
7. Vlasyuk B.C. Segodnya promyshlennaya politika v Ukraine prakticheski otsutstvuyet [Today there is practically no industrial policy in Ukraine]. (n.d.). Retrieved from http: //uaproni.info/article/6052-vladiniir-vlasyuk-segodnya-pr oniyshlennaya-pohtika-ukraine-prakticheski-otsutstvuet. html [in Russian].
8. Denysiuk A.V., Zinchenko O.A. Problemy ta perspektyvy rozvytku metalurhiinoi haluzi Ukrainy na svitovomu rynku [Problems and prospects of development of the metallurgical industry of Ukraine on the world market]. (n.d.). Retrieved from http://www.niinproni.coni.ua/ articles/198358.html [in Ukrainian].
9. Sobkevych O. V., Sukhorukov A. I., Shevchenko A. V. et al. (2012). .Priorytety politky importozamishchen-nia u stratehii modernizatsii promyslovosti Ukrainy [Priorities of import substitution policy in the strategy of modernization of Ukrainian industry]. Kyiv, NISS [in Ukrainian].
10. World Steel in Figures. (n.d.). Retrieved from https://www. world steel.org/dnis/intenietDocunientList/ bookshop/ 20l6/World-Steel-in-Figures-20l6/document/ World%20Steel%20i n%20Figures%2020l6.pdf.
11. Horbulin V. P., Vlasiuk O. S., Libanova E. M., Liashenko O. M. (Eds.). (2015). Donbas i Krym: tsina povernennia [Donbass and the Crimea: the price of return]. Kyiv, NISS [in Ukrainian].
12. Amosha A. I., Bol'shakov V. I., Minayev A. A. et al. (2013). Ukrainskaya metallurgiya: sovremennyye vyzovy i perspektivy razvitiya [Ukrainian metallurgy: modern challenges and development prospects]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].
13. Makohon Yu.V. (2011). Postkryzovi tendentsii rozvytku ekonomiky Ukrainy [Post-crisis trends of the Ukrainian economy development]. Skhid — East, Special issue 1 (108), pp. 13-17 [in Ukrainian].
14. Chernobrovkina S. V. (2015). Suchasnyi stan ta problemy metalurhiinoi ta mashynobudivnoi promyslovosti Ukrainy [Current situation and problems of the metallurgical and machine-building industry of Ukraine]. Visnyk NTU "KhPI" — Bulletin of NTU"KhPI", pp. 62-68 [in Ukrainian].
15. Kyrychenko O. O. (2012). Doslidzhennia rozvytku hirnycho-metalurhiinoho kompleksu Ukrainy [Research on the development of the mining and metallurgical complex of Ukraine]. Stalyi rozvytok ekonomiky — Sustainable development of the economy, pp. 34—39 [in Ukrainian].
16. Kulyk I. M. (2012). Suchasnyi stan ta osnovni faktory rozvytku chornoi metalurhii v Ukraini [Current state and main factors of development of ferrous metallurgy in Ukraine]. Biznes Inform — Business Inform, pp. 116—121 [in Ukrainian].
17. Nechaeva I. A. (2011). Vplyv metalurhiinoi haluzi na stalyi rozvytok promyslovoho rehionu [Influence of the metallurgical industry on the sustainable development of the industrial region]. Visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii — Bulletin of the Zaporizhzhya State Engineering Academy. Retrieved from http: //www.zgia.zp. ua/ gazeta/evzdia_1_111.pdf [in Ukrainian].
18. Buleyev I.P., Bryukhovetskaya N.Ye. (2013). Za-dachi reformirovaniya gorno-metallurgicheskogo komplek-sa Ukrainy [The tasks of reforming the mining and metallurgical complex of Ukraine]. Ekonomika promyslovosti — Economy of the industry, 1-2(61-62), pp. 219-230 [in Russian].
19. Priorytety investytsiinoi polityky u konteksti modernizatsii ekonomiky Ukrainy: analitychna dopovid [Priorities of investment policy in the context of modernizing the Ukrainian economy: analytical report]. (2013). Kyiv, National Institute for Strategic Studies [in Ukrainian].
20. Cherneha D.F., Neshchadym V.M., Kud P.D., Ivanchenko D.V. (2012). Suchasnyi stan vyrobnychykh potuzhnostei metalurhiinoi haluzi Ukrainy [The current state of production capacities of the metallurgical industry of Ukraine]. Naukovi visti NTUU «KPI» — Scientific News of NTUU "KPI", 5, pp. 92-96 [in Ukrainian].
21. Worldsteel Association (WSA). (n.d.). Retrieved from http: //www.worldsteel.org.
