CC BY
19
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМ1КИ ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСТВ I ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКС1В
УДК 004.6:338.1:519.2 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.01.045
Сергш Володимирович ¡ванов,
чл.-кор. НАН Украти
ДВНЗ «Придшпровська державна академш будiвництва та архггектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Днiпро, Укра!на, 49600
E-mail: ivanovsv@abkdnipro.com https://orcid.org/0000-0002-1205-3797;
Вiкторiя Денис1вна Чекша, канд. екон. наук, с.н.с.
1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши вул. Марй' Капнiст, 2, м. Ки!в, Украна, 03057 E-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
РОЗВИТОК Г1РНИЧОДОБУВНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 В УМОВАХ 1НДУСТРП 4.0: НОВ1 ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТ1
Обгрунтовано в1дб1р найбшьш ефективних для впчизняних тдприемств i регюшв прничодобувно! промисловостi нових економiчних та органiзацiйних iнструментiв, пщхо-дiв i методiв, якi пропонуе четверта промислова революцiя. Розкрито роль прничодобувно! промисловостi у свiтi в нових умовах, И значення для економжи Укра!ни загалом й окре-мих регюшв, визначено областi, яю спещ^зуються на цiй галузi.
На основi аналiзу цифрових iнструментiв, якi використовують у сво!й дiяльностi пр-ничодобувш пiдприемства свiту, а також досвiду застосування передових пiдходiв i методiв запропоновано комплекс заходiв щодо розвитку прничодобувно! промисловост Укра!ни в умовах четверто! промислово! революци. Цей комплекс складаеться з пропозицiй для тд-приемств технологiчного й органiзацiйного характеру, пропозицш для органiв влади, у тому чи^ у податково-бюджетнш i грошово-кредитнiй сферах, та пропозицш щодо смарт-спецiалiзацi! Дншропетровсько! область
Визначено, що найбiльш ефективними для впчизняних пiдприемств е проривнi технологи, яю забезпечують створення нових компоненпв обладнання та механiзмiв, !х тех-нiчне смарт-обслуговування, оптимiзацiю управлшня виробничими процесами, монiторинг стану здоров'я та якост безпеки.
На рiвнi державних органiв влади доцiльним е запровадження податкових швести-цiйних стимулiв, використання традицiйних й альтернативних джерел фшансування, до-тримання принципiв федералiзму природних ресурсiв i фккально! децентралiзацi!, удоско-налення вiдносин мiж прничодобувними пiдприемствами та мiсцевими юрисдикцiями з використанням можливостей соцiальних рейтингiв.
На рiвнi регiонiв запропоновано побудову регюнально! промислово! полiтики, що ба-зуеться на концептуальних засадах смарт-спецiалiзацi!' iз створенням сприятливого ринко-вого середовища в регiонi за рахунок застосування «м'яких» iнструментiв фiскального та фшансового регулювання, державних програм НДДКР i пiдготовки кадрiв, а також забез-печення умов для iнновацiйного розвитку прничодобувного сектору економiки та його ш-теграцп з iншими секторами.
© С.В. 1ванов, В.Д. Чешна, 2020
Ключовi слова: Iндустрiя 4.0, прничодобувна промисловють, цифровi iнструменти, податково-бюджетне регулювання, фшансування, смарт-спецiалiзацiя. JEL: L52, O14, O25
1ндус^я 4.0 надала значного по-штовху для перегляду пiдходiв до управ-лiння бiзнес-процесами на промислових пiдприeмствах, пропонуючи великий асо-ртимент сучасних цифрових технологш для будь-яких сфер дiяльностi. Кожна га-лузь, кожна компанiя шляхом попередньо-го ан^зу можливостей та оцiнки ефекти-вностi впровадження вдосконалення ро-бить вибiр на користь того чи шшого ш-струменту 1ндустрп 4.0. Не вщстае в цьо-му "марафош" трансформацiй i прничо-добувна галузь, оскiльки ïï роль у розгор-таннi смарт-промисловостi та розвитку нових технологш iз кожним роком тшьки зростае.
У даний час найбшьшим попитом у свiтi за обсягом споживання користуються такi продукти прничодобувно' галузi, як вугiлля, залiзна руда, боксити i калiй. Ль дерами з видобутку цих корисних копалин у 2018 р. були Китай, Iндiя, США, Авст-ралiя та Бразилiя (Merchant Research and Consulting Ltd., 2019; Statista, 2017; Statista, 2019). Також у всьому свт збшь-шуеться попит на рщкоземельш та iншi метали, що використовуються при вироб-ництвi високотехнологiчного обладнання, механiзмiв i високоточного iнструмента. Тому сучасш гiрничодобувнi компанп шляхом упровадження нов^шх техноло-гiй намагаються вийти на новий рiвень обсягiв виробництва, тдвищення безпеки, якостi продукцп та управлшня з одночас-ною економiею палива та енергп.
Розвинутi кра'ни, незважаючи на ве-ликi обсяги видобутку в них корисних ко-палин, мають незначну частку рентних до-ходiв вiд видобутку природних ресурав у ВВП (World Bank Open Data, 2019). 1нша ситуацiя спостер^аеться, коли розгляда-ються кра'ни з вщносно низькими рiвнями доходiв. Розрахунки iндексу внеску видобутку в економ^ (The Mining Contribution
Index або MCI) 1, виконанi у 2018 р. International Council on Mining and Metals (ICMM), свщчать, що, всупереч триваючому падш-ню цiн на деякi сировинш товари, гiрничо-добувна галузь залишаеться основною ру-шiйною силою економiчноï активностi ба-гатьох кра'н, особливо з низьким i серед-шм рiвнем доходу (International Council on Mining and Metals, 2019). Однак при цьому не можна вважати, що високий рiвень впли-ву прничодобувно' галузi на економiку за-галом е запорукою успiху в розвитку кра'ни.
Гiрничодобувна галузь в Укра'ш, яка е однiею з 20 лiдерiв за видобутком корисних копалин (табл. 1), значною мiрою впливае на нацiональну економ^. Так, у рейтингу MCI-2012 (що формуеться за да-ними 2010 р.) Укра'на посiла 51 мкце (з 212 кра'н) з показником iндексу 66,32; у рейтингу MCI-2014 (за даними 2012 р.) -39 мюце (з 214 кра'н) з показником iндексу 73,58; у рейтингу MCI-2016 (за даними 2014 р.) - 18 мкце (з 183 кра'н) з показником рейтингу 80,6; у рейтингу MCI-2018 -47 мюце (з 182 кра'н) з показником iндексу 61,4 (International Council on Mining and Metals, 2012, 2014, 2016, 2018).
1 The Mining Contribution Index розрахову-еться на основi чотирьох показнишв, кожен з яких вщображае рiзнi аспекти внеску прничодо-бувно' промисловостi в нацiональну економiку:
1) внесок експорту корисних копалин i металiв дозволяе оцшити масштаби видобутку корисних
копалин порiвняно з шшими видами виробничо' дiяльностi; 2) збшьшення / зменшення внеску експорту мiнералiв i металiв за останнi шють ро-кiв додае динамiчного компоненту до iндексу;
3) вартiсть видобутку корисних копалин, вираже-на у вщсотках вiд ВВП, дае уявлення про вартiсть економiки; 4) рента ввд видобутку корисних копалин у ввдсотках вiд ВВП як виробнича вартiсть за вирахуванням "нормальних витрат" (International Council on Mining and Metals, 2019).
2 Дуже значний вплив - показник бiльше 80; значний вплив - 60-80; середнш вплив - 40-60; незначний вплив - 20-40; низький вплив - 0-20 (International Council on Mining and Metals, 2016).
Таблиця 1 - Топ-20 кра!н-л1дер1в за Kp^epieM BapTOCTi добувно'1 продукцн (металевих
мiнepaлiв i вугiлля) 1
Рейтинг 2018 р. Кра!на Вартiсть видобутку корис-них копалин i вугiлля у 2016 р. (млрд дол. США) Рейтинг MCI 2018 р.
1 Китай 626,3 71
2 Австралiя 123,0 32
3 Росшська Федеращя 91,5 26
4 Сполучеш Штати Америки 89,7 97
5 Iндiя 77,0 56
6 Пiвденно-Африканська Республiка 48,9 42
7 Iндонезiя 47,5 50
8 Канада 39,4 66
9 Бразилiя 36,6 65
10 Чилi 33,5 35
11 Мексика 28,9 70
12 Перу 27,1 21
13 Казахстан 18,6 27
14 Туреччина 17,2 38
15 Имеччина 15,8 111
16 Польща 14,6 81
17 Колумбiя 10,1 30
18 Укра!на 9,9 47
19 Фiнляндiя 8,5 55
20 Конго 7,9 2
1 Складено за джерелом (International Council
В Укра!ш видобуваеться 2,9% усього галш (2 мiсце у свт), 2,43% yciei залiзно! руди, 5,87% каол^ (6 мiсце), 6,13% титану (7 мкце), 3,55% марганцю, 1,38% графь ту (8 мкце), 1,87% циркону (9 мiсце у св> Ti) (World Mining Congress, 2019). Частка реалiзацi! продукци прничодобувно! галузi в загальному обсязi реалiзацi! вЫе! проми-слово! продукци кра!ни останнiм часом зростае i складае на сьогоднi 16,8%, а частка обсягу продукци, реалiзовано! за меж! кра!ни, - 25,3% (Державна служба статистики Укра!ни, 2019a).
У кра!ш е регiони, в яких скон-центровано виробництво корисних копа-лин. Яскравим представником репону, спецiалiзованого на гiрничодобувнiй про-мисловостi, е Днiпропетровська область, де видобуваеться майже 80% уае! залiзно! руди та концентратiв, а також марганцевих концентраив кра!ни. Частка залiзних руд i
Mining and Metals, 2018).
концентраив також видобуваеться в Запо-рiзькiй i Полтавськiй областях, проте не е настшьки високою, як у Дшпропетров-ськiй. I якщо через вшськовий конфлiкт на сходi Укра!ни обсяги виробництва вугiлля значно скоротилися, то частка обсягу ви-роблено! продукци прничодобувно! галузi Днiпропетровсько! областi в загальному обсязi становить останнiм часом 30-40%.
На прничодобувних пiдприемствах задiяно близько чверт вiд усiх робiтникiв промисловост Днiпропетровсько! областi, причому частка тих, хто отримуе найбшь-шу зарплату, е найвищою (питома вага пращвниюв, яким заробiтна плата нарахо-вана в межах понад 20 тис. грн, склала у вересш 2019 р. 29,2%) (Головне управлшня статистики у Дшпропетровськш областi, 2019). У 2018 р. фшансовий результат пщ-приемств гiрничодобувно! галузi областi був позитивним (iншi галузi зазнали збит-
Экономика промышленности-
47
юв) та склав 37459 млн грн, прибуток отримали 68,2% пiдприeмств галузi (Головне управлiння статистики у Дншропетров-ськiй областi, 2018Ь). Область е однieю з п'яти лiдерiв за доходами бюджету на одну особу наявного населення (у 2018 р. -15492 грн). Отже, для област ця галузь мае принципове значення.
Разом з тим важливо вказати на еко-лопчш проблеми, пов'язанi з видобутком корисних копалин. Аналiз обсягiв викидiв за видами економiчноl дiяльностi свiдчить, що обсяг забруднень, створених прничо-добувною промисловiстю Дшпропетров-сько! областi, становить 30,7% до загально! економiки област (бiльше у вiдносному значеннi галузь завдае шкоди у Львiвськiй (40,7%) та Луганськш (32%) областях (Головне управлшня статистики у Дншропет-ровськiй областi, 2018а; Головне управлшня статистики у Львiвськiй области 2018; Головне управлiння статистики у Луганськш обласи, 2018). При цьому в розрахун-ку на 1 км 2 площi областi викиди забруд-нюючих речовин в атмосферне пов^ря Дншропетровсько! областi складають бь льше 20 т на рш (до "великих забруднюва-чiвм також належать Донецька (29,6 т) та 1вано-Франювська (14,2 т) обласи). Показ-ник по iнших областях дорiвнюе 6 т i мен-ше (Сдиний державний веб-портал вщкри-тих даних, 2019). Несприятливий стан до-вкiлля спричиняе високу смертнiсть - у Дншропетровськш областi на 100 тис. оаб у 2018 р. припадало бшьше 1140 померлих (для порiвняння: у Львiвськiй областi - 969 померлих, в 1вано-Франювськш - 964) (Державна служба статистики Укра!ни, 2019Ь).
У свiтi загалом та Укра!ш зокрема гiрничодобувна галузь розвиваеться i мае хорошi перспективи на майбутне, оскшьки:
незважаючи на зростаючу мiжнарод-ну усвiдомленiсть про ризики глобального потеплшня, не всi кра!ни здатнi перейти на "зелеш" види енерги, а потребують великих обсяпв видобутку корисних копалин (ЬарШоппе В., 2019);
довгостроковi прогнози щодо скоро-чення видобутку руди за рахунок розши-рення використання металолому не здшс-нилися;
з кожним роком попит на сировину для високотехнологiчних галузей продов-жуе зростати;
тривае нарощування обсягiв видобутку корисних копалин найбшьшими добув-ними компанiями свiту, так що в подаль-шому можна не очжувати рiзкого скоро-чення споживання цих ресурЫв, а отже, обсяпв 'х видобутку.
Однак для того щоб бути конкурен-тоспроможними, вiтчизняним прничодо-бувним пiдприемствам необхiднi сучаснi пщходи, iнструменти й механiзми, у тому чи^ тi, що пропонуе Iндустрiя 4.0, якi дозволять 'м вийти на новий рiвень розвитку.
Результати аналiзу концепцп та тен-денцiй розвитку 1ндустри 4.0 викладено в науково-аналiтичнiй доповiдi 1нституту економши та прогнозування НАН Укра'ни "Розвиток промисловостi для забезпечення зростання та оновлення укра'нсько' еконо-мiки" (Дейнеко, Зимовець, Шелудько та iн., 2018), монографп 1нституту економiки промисловостi НАН Укра'ни "Смарт-промисловiсть в епоху цифрово' економ> ки: перспективи, напрями i механiзми розвитку" (Вишневський, Вiецька, Гаркушен-ко, Князев, Лях, Чекша, Череватський, 2018), роботах втизняних дослiдникiв (Сигида, 2018; Краус, Краус, 2018; Виш-невський, Князев, 2017; Яненкова, 2018; Череватский, 2017), у тому чи^ для окре-мих галузей (Якимчук, Гавва, 2017; Тарасов, Турлакова, 2018; Шевцова, 2017; Klymenko, 2018) i промислових регiонiв Укра'ни (Харазишвили, Якубовский, Ля-шенко, Иванов, Котов, Ляшенко, 2016). Серед дослщжень, присвячених оцiнцi трансформацiйних змiн у прничодобувно-му секторi промисловостi в умовах розвитку 1ндустрп 4.0, заслуговують на увагу роз-робки зарубiжних аналiтичних агенцiй i мiжнародних органiзацiй (Deloitte Touche Tohmatsu, 2019, 2019b; KMPG, 2019; World Economic Forum, 2019).
Проте наразi нерозкритими залиша-ються питання адаптацi! новiтнiх техноло-гiй для потреб впчизняно! гiрничодобувно! галузi. Також потребуе подальшого по-глиблення дослщження питань розвитку промислових регiонiв i державного регу-лювання в умовах становлення смарт-про-мисловостi в Укра!ш.
Метою статтi е аналiз нових шстру-ментiв (насамперед, цифрових), яю пропо-нуе четверта промислова револющя для пiдприемств i регiонiв прничодобувно! промисловостi, виявлення нових викликiв, що постають перед державою i впчизня-ними пiдприемствами галузi в умовах ш-дустрiально! смарт-трансформацi! та нових можливостей, якi здатнi пiдвищити ефек-тивнiсть i конкурентоспроможнiсть вироб-ниюв, сприяти розвитку регiонiв й еконо-мiки кра!ни.
Аналiз досвiду впровадження нових пiдходiв i технологiй 1ндустри 4.0 дозволив виокремити три напрями, за якими можли-во здiйснити трансформацшш змiни у пр-ничодобувнiй промисловост на мiкро-, макро- i мезорiвнях:
1) трансформацi! технологiчного i ор-ганiзацiйного характеру для тдприемств;
2) реформування державного регу-лювання i фiнансування дiяльностi галузi та регiонiв;
3) запровадження регюнально! смарт-спецiалiзацi! гiрничопромислових регiонiв.
Ц заходи орiентованi, по-перше, на збшьшення продуктивностi виробництва, скорочення операцiйних витрат, пщвищен-ня швидкостi й ефективност бiзнес-процесiв пiдприемств гiрничодобувно! га-лузi; по-друге, на вдосконалення мехашз-мiв державного регулювання та мюцевого самоврядування; по-трете, на сприяння розвитку регiонiв гiрничодобувно! промис-ловостс, подальше нарощування й ефекти-вну реалiзацiю мiсцевого економiчного по-тенщалу.
За даними дослiджень McKinsey Global Institute Analysis новi цифровi технологи в галузi (монiторинг та оцшка вщ-далених мiсць на предмет небезпеки; авто-матичний ^мат-контроль i виявлення ри-
зикiв; нашгацшш системи та монiторинг пропускно! здатност транзитних смуг; мо-нiторинг здоров'я пращвниюв у небезпеч-них умовах з урахуванням особисто! ютори здоров'я; контроль якостц вiдеомонiторинг руху пращвниюв у небезпечних зонах; ава-ршне зупинення обладнання; вщеоконт-роль умов пращ тощо) можуть скоротити операцшш витрати на 5-12,5%, витрати на охорону здоров'я та безпеку - на 10-20%, витрати на обладнання - на 10-40, збшь-шити продуктившсть на 10-20% (McKinsey & Company, 2019).
Трансформацй' технолог1чного й оргашзацшного характеру для г1рничих тдприсмств
Новiтнi технологи, якi пропонуе смарт-промисловють, здатнi перетворити неефективнi ручнi та мехашчш процеси на високопродуктивнi цифровi шляхом засто-сування датчикiв i актуаторiв, встановле-них на обладнанш, збору й обробки велико! кшькост даних у режимi реального часу по вах операщях з виробництва та ло-пстики через пiдключення до iнтернету. Промысловый ттернет речей (Industrial Internet of Things, IIoT) прничодобувш компани можуть використовувати для мо-нiторингу робочого стану обладнання, за-безпечення безпеки та пщвищення ефек-тивностi виробництва i реалiзацi! продукци (рис. 1).
З урахуванням зростаючо! ролi ресу-рсiв в епоху 1ндустри 4.0 (коли значення чинника працi знижуеться через автомати-зацiю i роботизацш), а також того, що пр-ничодобувна промисловiсть суттево впли-вае на кiнцевi результати функцiонування економжи кра!ни, впровадження промис-лового штернету речей в окремi сфери га-лузi мае позитивнi перспективи.
Прикладом нововведень, реалiзова-них у контекст розвитку смарт-промисло-востi, е дiяльнiсть британо-австралiйсько! гiрничодобувно! компани Rio Tinto, яка використовуе повшстю автономнi само-скиди, навантажувачi та буровi системи, яю дозволили пiдвищити продуктивнiсть на 10% (Forbes, 2019).
HRP
Створення нових компоненнв обладнання та мехашз1^в
Оптимiзацiя управлiння виробничими процесами
Технiчне смарт-обслуговування обладнання та механiзмiв
Ш
П
Мошторинг стану здоров'я та якостi безпеки
Складено за даними джерела (McKinsey & Company, 2019).
Рисунок 1 - Використання промислового 1нтернету речей у Нрничодобувнш промисловост
Для контролю за обладнанням мо-бiльнi пристро! та датчики, впровадженi компанieю, збирають i передають данi в режимi реального часу, iнтегруючи кiлька рудниюв у едину контрольовану операторами систему обробки i логiстики та ство-рюючи великi масиви даних, а впровад-ження цифрового твшшгу (Digital twinning) 1 на новш iнтелектуальнiй шахтi дозволить отримувати данi з родовища в ре-жимi реальному часу, швидко тестувати сценарii подальших дiй, оптимiзувати опе-рацii та виробництво (Forbes, 2019).
Компашя BHP, яка спецiалiзуеться на видобутку й переробцi мiнералiв, нафти i газу, для пщвищення продуктивностi, ско-рочення витрат та автоматизацн ланцюжка створення вартостi використовуе таю технологи, як IIoT, цифровi мережi, Wi-Fi та 4G LTE. Вони дозволяють пiдтримувати зв'язок центрального офюу iз сво!ми штег-рованими вiддаленими операцiйними центрами, яю, працюючи цiлодобово, збирають i надають iнформацiю про процеси видобу-
1 Цифровий твшшг - одна з новггшх тех-нологiй, що з'явилися в 1ндустрп 4.0. Це вщобра-ження фiзичного активу на цифровш платформi з використанням даних датчиков фiзичного активу для аналiзу його ефективностi та стану в реальному чай (контролю температури, швидкосп й вiбрацil для профшактичного обслуговування). Зпдно з дослiдженням Orbis Research до 2020 р. до 85% штернет--платформ речей мютитимуть ту чи шшу форму цифрового твшшгу (Rossi, 2017).
тку та лопстики (Deloitte Touche Tohmatsu, 2019a).
Проте слщ вiдзначити, що впровад-ження iнтернету речей е бiльш проблема-тичним при видобутку корисних копалин шахтним способом, адже "прагнення до переходу на використання штернету речей породжуе дилему, що стосуеться цшей докладання зусиль: технологiчнi цiлi з економiчними обмеженнями або економiч-ш цiлi з технологiчними обмеженнями" (Вишневський, Вiецька, Гаркушенко, Князев, Лях, Чекша, Череватський, 2018, с. 62), оскшьки навiть суцiльна механiзацiя, авто-матизацiя та комп'ютеризацiя виробничих процеЫв вугiльного пiдприемства може виявитися нездатною змiнити економiчну ситуацiю на краще.
Використання штучного ттелекту в прничодобувнш дiяльностi е корисним у геологорозвщщ, розробцi родовищ i видобутку. Цифрове середовище у вiртуально-му просторi дозволяе iнтегрувати повний цикл виробничих завдань на рiзних етапах дiяльностi пiдприемства, мiнiмiзуючи по-милки, що допускаються через наявнiсть людського чинника, та час, видiлений на виконання процесiв i операцiй. Так, напри-клад, компанiя Goldspot Discoveries Inc., ствпрацюючи з IBM Watson, розробляе технологи штучного штелекту, щоб за до-помогою машинного навчання аналiзувати всю геологiчну iнформацiю, доступну для пошуку кращих мiсць видобутку золота в Канадi (Forbes, 2019).
Economy of Industry-
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
Останшм часом безтлотш пристрог все частше знаходять застосування у по-всякденному життi. Як показуе досвiд, вони можуть бути корисними i на прничодо-бувних пiдприeмствах. Так, компашя Freeport-McMoRan використовуе "безпшот-ники" для створення бiльш крутих куив нахилу кар'еру на сво!х шахтах, знижуючи коефiцieнт розкриву i кшьюсть викинуто! породи. 1х "безпiлотники" здатш сканувати процес видобутку з перспектив, яю е небез-печними i майже недоступними для людей, та миттево передавати будь-яку шформа-щю для швидкого й детального аналiзу на-хилiв шахти у небезпечних за своею природою умовах (Husseini, 2018).
Для забезпечення стабшьного штер-нет-сигналу на важкодоступних мюцях видобутку корисних копалин вигщними можуть бути невеликi супутники, що запус-каються на низькт навколоземшй op6imi, яю, на вiдмiну вщ великих геостацiонарних супутникiв, мають меншу вартiсть i можуть забезпечити надшний високопродук-тивний широкосмуговий зв'язок. Компани SpaceX, OneWeb та ш. розпочали розроб-ляти таю супутники для пщприемств пр-ничодобувно! промисловостi (Deloitte Touche Tohmatsu, 2019a).
Здатшсть блокчейну сприяти вщсте-женню, прозоростi та безпецi здiйснення будь-яких операцiй за допомогою вщкри-того однорангового обмiну даними може кардинально змшити пiдхiд до формування стшких i прозорих ланцюжкiв поставок, системи закушвель, монiторингу та пщ-твердження вщповщност екологiчним й iншим стандартам i вимогам.
Блокчейн може бути використаний, наприклад, для щентифшацп добового видобутку продукцп з наданням вдивщуаль-но! характеристики щодо li якостi, ваги, дати й часу видобутку тощо. Це дозволить покупцям пiдтвердити походження металiв i мiнералiв, якiсть зберiгання, перевезення тощо, контролювати записи по всьому ла-нцюжку поставок, пiдвищити прозорiсть
надання шформацп, вдосконалити звiтнiсть тощо. Також ця технолопя може бути ко-рисною при виконаннi iнвестицiйних про-екив, наприклад, для облiку всiх зазнаних витрат (правильно та своечасно), швен-таризаци запасiв, контролю за роботою об-ладнання (Cosgrove, 2019).
Технолопя блокчейну вже викорис-товуеться компашею DeBeers, яка за допомогою цифрового запису гарантуе яюсть та захист кожного видобутого дiаманта (у планах компани - охоплення технолопею дорогоцiнних металiв i сплавiв). Компашя Ford розпочала пiлотний проект блокчейну для вщстеження видобутку i поставок кобальту з копалень у Демократичнш Респу-блiцi Конго (International Institute for Sustainable Development, 2019). Компашя Everledger анонсувала запуск протоколу "Diamond Time-Lapse Protocol", спрямова-ного на залучення вах учасникiв ланцюга поставок алмазiв, включаючи добувачiв, дилерiв, роздрiбних торговцiв i споживачiв з метою вщстеження всього життевого шляху кожного дiаманта.
Реформування державного регулювання i фшансування д1яльност1 Нрничодобувно!' гaлузi та peгiонiв
Бурхливий розвиток нових техноло-гiй обумовлюе зростаючу потребу в корисних копалинах, а вибiр "зеленого" шляху розвитку економши потребуе нових пщхо-дiв до побудови економiчних стратегiй. При цьому яюсть управлiння дiяльнiстю пiдприемств i галуззю загалом залишаеться незадовiльною та слабкою. Так, за даними Natural Resource Governance Institute (NRGI) прогрес мае мюце тiльки у прий-няттi правил, а не в !х реалiзацi! та впро-вадженш iснуючих правових рамок, що призводить до порушень громадянського простору i зростання корупцiйних ризикiв (Natural Resource Governance Institute, 2017).
Даш чинники разом iз глобалiзацiй-ними процесами та вичерпнiстю, як влас-
тивютю природних ресурав, надають сьо-годш все бшьш прюритетного статусу державному регулюванню прничодобувно! галуз!, посилюючи роль промислово! пол> тики в систем! стратепчного планування. Це, у свою чергу, формуе внутршне та зов-шшне середовище для 61знесу. Тому вкрай важливими е подальш! дослщження щодо результативного й ефективного викорис-тання шструменпв державного регулю-вання розвитку прничодобувно! галуз! в нових умовах розвитку 1ндустрп 4.0.
Для багатьох кра!н !з низьким i се-редшм р!внем доходу прибутки вщ видо-бутку корисних копалин часто е одним з основних джерел надходжень до бюджету. У зв'язку з цим важливим питанням державного регулювання розвитку галуз! е розробка такого фккального режиму для прничодобувно! промисловост!, при якому до бюджету надходило б достатньо кошт!в i водночас забезпечувалося б стимулюван-ня швестицшно!' д!яльност!, яка формуе позитивш екстернальнi ефекти.
Прничодобувт компани як суб'ект фiскальних вщносин е привабливими для оподаткування. По-перше, це тдприемст-ва, мприв'язанiм до певно! мiсцевостi; подруге, вони, як правило, е великими за об-сягами виробництва та кшьюстю персоналу; по-трете, специфша виробництва таких пiдприемств дозволяе стягувати податки, яю не сплачуються пiдприемствами деяких !нших галузей (наприклад, рентна плата або еколопчний податок). У той же час прничодобувт пщприемства потребують великого обсягу швестицш для розвщки та видобутку корисних копалин, причому пе-р!од, що передуе виробництву (тобто по-тенцшному доходу в разi устшно!' розвщ-ки), може бути досить тривалим.
З метою залучення iнвестицiй у пр-ничодобувну промисловють, як правило, розглядаються будь-яю спецiальнi подат-ков! положення про податков\ тльги, що надаються швесторам, i вигщно вщр!зня-ються вщ загального податкового режиму (OECD, 2019).
Так, наприклад, податковим законо-давством Канади регламентовано повер-нення значно! частки витрат на геологороз-вщку та шш1 нематер!альт активи, яких зазнають прничодобувш компанп. Режим оподаткування прибутку передбачае для прничодобувних пщприемств зменшення базово! ставки федерального податку на прибуток корпорацш 1. Прничодобувт компанп, яю швестують кошти в геолого-розвщку, мають право на отримання безпо-воротного податкового кредиту на розвщку корисних копалин (The Mineral Exploration Tax Credit, METC) у розм1р1 15% зазнаних витрат (на пошук i здшснення геолопчних, геоф1зичних або геоим!чних дослщжень). Кр!м того, практикуються вимоги щодо по-криття витрат щодо розвщки (Canadian Exploration Expense Claims, CEE), як! надають право зменшити податков! зобов'я-зання на 100% зазнаних витрат у тому рощ, в якому вони вщбулися (Natural Resources Canada, 2017). Також податковим законо-давством пропонуються вимоги щодо по-криття витрат на розвиток (Canadian Development Expense Claims, CDE), по-криття витрат на видобуток корисних копалин за кордоном (Foreign Resource Expense and Foreign Exploration and Development Expense Claims, FRE, FEDE) та шш! привше! для !ндивщуальних швес-тор!в й акщонер!в (Natural Resources Canada, 2017). Деяю провшци Канади надають право на звшьнення вщ податку на видобуток корисних копалин для нових рудниюв, збшьшують коефщент вираху-вання витрат на геологорозвщку та вироб-ничу розробку (Natural Resources Canada, 2015).
1 Податковим законодавством Канади регламентовано зменшення базово! ставки федерального податку на прибуток корпорацш (38%) дв1ч1 - спочатку зменшення на р1вш провшцш (на 10%), а пот1м - зменшення загально! ставки (на 13%). Таким чином, федеральна ставка податку на прибуток, що застосовуеться до видобутку корисних копалин, дор1внюе 15% (Natural Resources Canada, 2015).
В Аргентиш, згщно iз Законом про швестування в гiрничодобувну промисло-вють, компани, якi захищенi режимом по-датково! стабiльностi для iноземних швес-торiв, мають право на вирахування з опо-даткованого доходу 100% витрат на геоло-горозвiдку, мшералопчш та iншi прикладнi дослiдження. З метою залучення iнвестицiй у прничодобувний сектор з 2016 р. в Аргентиш скасовано експортне мито. У деяких провшщях з податку на прибуток корпора-цiй може бути вирахувана сума, е^ва-лентна 5% операцшних витрат. Також у крш'ш дiе трирiчне звiльнення вщ сплати за концесiю на видобуток корисних копалин для дослiдникiв з пошуку та розробки корисних копалин, п'ятирiчне - за концесш на експлуатацiю, що розповсюджуеться на вс об'екти гiрничодобувного пiдприемства (McCarthy Tetrault, 2018; Creimerman Law, 2019).
Для прничодобувних компанiй, якi здшснюють свою дiяльнiсть у Чилi та ук-лали угоди щодо податково! стабiльностi, протягом угоди дiють фшсоваш ставки единого податку (Flat tax) вщ 4 до 5%, ви-раховуються податки на споживання та паливо (Consumption and Fuel Taxes), не стягуеться плата за користування водними ресурсами, а податковi збитки можуть бути перенесет на невизначений перюд часу (McCarthy Tetrault, 2018).
В 1ндонези починаючи з 2018 р. на-була чинност нова постанова Мшстерства фiнансiв про подата^ канiкули (Regulation № 35/PMK.010/2018), яка забезпечуе зменшення податку на прибуток корпора-цiй до 100% на перюд 5-20 роюв з початку комерцшного виробництва або 50% на перюд двох наступних роюв. Такi податковi канiкули можуть бути застосоваш за умов швестування у виробництво прничодобув-ними компашями не менше 500 млрд ру-пiй. Також у крш'ш дшть iншi податковi стимули, такi як зменшення оподатковано-го доходу на суму до 30% швестицш в ос-новнi засоби (включаючи землю) рiвномiр-ними частками по 5% протягом 6 роюв (Pricewaterhouse Coopers, 2018).
З боку ж держави критично важли-вою е шформащя про результати впровад-ження податкових швестицшних стимулiв, оскiльки вони зменшують потенцiйнi доходи. Тому перед прийняттям рiшення щодо надання податкових преференцiй швес-торам для залучення кошив у розвиток га-лузi з використанням сучасних цифрових шструменив 1ндустрп 4.0 (великих даних й аналiтики) доцiльно змоделювати можли-вий фiскальний режим й ощнити вплив податкових стимулiв (пшьг) на iнвестування, змiни обсягiв податкових надходжень i по-ведiнку iнвесторiв.
Слiд звернути увагу на те, що подат-ковi пiльги можуть мати бшьший ризик для iнвесторiв, нiж забезпечення в цiлому сприятливого iнвестицiйного клiмату за допомогою стимулiв, заснованих на витра-тах, при тому, що держава недоотримува-тиме потенцшний дохiд вiд оподаткування доходiв прничодобувно! промисловостi. Як свiдчать останнi дослщження (OECD, 2019), ще недостатньо доказiв того, що по-датковi пшьги е ефективними для залучення швестицш у видобуток корисних копалин у крашах, що розвиваються: за умов слабкого швестицшного ^мату загалом ефекту "компенсацп" або "вщдачГ' вiд податкових пiльг не спостертаеться; також краши з низьким i середшм доходом можуть мати й iншi несприятливi чинники (^м податкових).
У зв'язку з вищенаведеним ефектив-нiсть таких податкових стимулiв виглядае дещо сумнiвно. Це пщтверджуе опитуван-ня керiвникiв прничодобувних компанш щодо прiоритетних iнвестицiйних чинни-кiв, проведене Fraser Institute (The Fraser Institute, 2018): згщно з його даними швес-тори перш за все звертають увагу на яюсть ресурсу, економiчнi характеристики (мюце розташування ресурсу, транспортнi витра-ти, легюсть експортування) та прогноз щн на мiнерали i технологи (для ощнки вар-тостi видобутку корисних копалин), i тшь-ки шсля цього оцiнюють фiскальнi умови. Що ж стосуеться чинниюв, пов'язаних iз сприйняттям державно! полiтики, то серед
причин, яю стримують дп iнвесторiв, екс-перти назвали дублювання та невщповщ-ностi в нормативно-правовiй базi, невизна-ченостi щодо адмiнiстрування, тлумачення або забезпечення дотримання iснуючих норм, невизначешсть щодо спiрних претен-зiй на землю тощо.
Отже, як i ранiше, так i пiд час транс-формацiй, обумовлених четвертою промис-ловою революцiею, крiм оцiнки потенщалу видобутку корисних копалин (якостi геоло-пчно' бази даних i розвиненост iнфра-структури) важливе значення мають умови закупiвель або переробки, торговi бар'ери, полiтична стабiльнiсть, рiвень безпеки, а також яюсть державного адмшютрування, стабiльнiсть i прозорiсть правового, подат-кового й екологiчного регулювання тощо.
Фшансування в ггрничодобувтй галу-3i мае неоцшенне значення, оскiльки саме вщ наявностi коштiв залежить як початок дiяльностi (пошук, розвiдка, дослщження), так i розвиток будь-яко' добувно' компанп. Далеко не всi компанп, що працюють у секторi прничодобувно' промисловостi, можуть самостiйно фiнансувати сво' геоло-горозвiдувальнi роботи, розробки й iншi витрати за рахунок грошових потоюв, що виникають у результат операцшно!' дiяль-ностi. Бiльшiсть пщприемств вимушенi по-кладатися на зовшшне фiнансування.
Пiсля спаду фiнансування свпово' прничодобувно' промисловостi через зни-ження цiн на метали у 2012-2016 рр. про-цес вiдновлення фшансування вiдбуваеться доволi складно: якщо у 2017 р. було зафш-совано зростання 40%, то у 2018 р. фшансування знову скоротилося до показниюв 2016 р. (Prospectors & Developers Association of Canada, 2019). Проте з урахуванням чинниюв, яю вказують на подальший розвиток прничодобувно' промисловостi, а також даних щодо зростання обсяпв залу-чення приватного капiталу (Prospectors & Developers Association of Canada, 2019) до-цшьним е розгляд деяких вцщв фшансу-вання дiяльностi гiрничодобувних пщпри-емств.
Сьогодн кнуе деюлька вар!анпв фь нансування прничодобувного сектору, як! можна розподшити на дв! основн категорий традицшш джерела фшансування та альтернативна I якщо донедавна традицш-н форми фшансування були дом!нуючими, то нараз! деяю експерти вважають, що на-м!чаеться зрушення вбш альтернативних форм, як!, скорше за все, будуть затребу-ван невеликими компашями для фшансування проекив !з тдвищеними ризиками (Mining review Africa, 2017; Fieldfisher, 2019). Залежно вщ обсяпв i цшей д!яльнос-т кожна компашя може обрати ту форму фшансування, яка буде бшьш прийнятною.
З боку держави для сприяння розвит-ку галуз!, збшьшення позитивних i нейтра-л!заци негативних екстерналш використо-вуються так! шструменти, як субсидування вщсоткових ставок, надання цшьових по-в'язаних кредиив, пряме фшансування дь яльност державних пщприемств та ш
Дотепер бшьшють прничодобувних пщприемств використовувала i продовжуе використовувати так! традицшш джерела зовшшнього фшансування:
боргове фшансування - каттал, за-лучений шляхом розмщення акцш, який використовуеться для фшансування геоло-горозвщки, розробки, буд!вництва, видобутку корисних копалин, швестування, скорочення заборгованост тощо;
часткове фшансування проекпв !з видобутку корисних копалин. Наприклад, фшансування канадською прничорудною компашею Black Iron значно! частки витрат на буд!вництво ГЗК з випуску концентрату на Шимашвському родовищ! зал!зних руд (Укра!на) (Укррудпром, 2019);
спещальш швестицшт контракти (СП1К) - угоди м!ж швестором i державою (мунщипальним утворенням), у яких фш-суються зобов'язання держави щодо забезпечення стабшьност умов ведення б!знесу, надання швестору державно! пщтримки та зобов'язання швестора щодо розробки та/або впровадження сучасних технологш для виробництва продукци, конкуренто-спроможно! на св!товому р!вн (Фонд раз-
вития промышленности, 2019). Наприклад, укладення угод щодо реалiзацi! швести-цiйних проекпв з освоення родовищ корис-них копалин мiж регiональними органами влади та прничорудними компанiями "Освоення родовища "Приморське" (2019), "Благородш метали Колими" (2019), "Мiдь Колими" (2019), "Вугшля Колими" (2019) (Rusnewsday, 2019);
пряма (державне цшьове фшансуван-ня, державш кредити на пiльгових умовах) та непряма (прийняття державою вщповь дальност за вiдшкодування збиткiв у результат аварiй або надання в користування об'екив iнфраструктури на пшьгових умовах) державна пiдтримка прничодобувного сектору економiки;
пiльгове банкiвське кредитування пiдприемств промисловостi, у тому чи^ гiрничодобувно!, як складова реалiзацi! державних програм розвитку. Наприклад, комерцiйнi банки Казахстану за останнш рiк збшьшили кредитування прничодобув-но! промисловостi на 12%, наразi кредит-ний портфель галузi становить 888 млн дол. (Finprom, 2019).
Однак через обмеження, яю, наприклад, мають часткове або боргове фшансу-вання, щ форми залучення коштiв, як правило, використовувалися великими компа-нiями з налагодженими вiдносинами з мю-цевими органами влади, позитивною юто-рiею отримання прибутку та менш ризико-ваними проектами, шж у "початкiвцiв".
У мiру зростання цш на сировину почали поширюватися таю альтернативш форми фiнансування:
залучення приватного катталу - венчурного, "амейного" (Family offices), хедж-фондiв (Fieldfisher, 2019);
угоди щодо роялтi (Royalty agreements), яю укладаються мiж двома сторонами, де одна сторона зобов'язуеться нада-ти шшш капiтал в обмiн на частку у май-бутнiх доходах проекту. Наприклад, швес-тори - компанп Anglo Pacific Group, Franco Nevada, Royal GoldBlackRock, Resource Capital Funds;
CTpaTerinm anbaHcu. HanpHKnag, y 2019 p. ripHHHogo6yBHa Ta MeTanyprifiHa KOMnaHia South32 (ABcTpania) yKnana yrogy 3 KaHagcbKoro KOMnaHiero Trilogy Metals gna npoBegeHHa reonoropo3BigKH kophchhx ko-nanHH Ha Anac^ BnpogoB® Tpbox poKiB (MINING.COM, 2019);
iHmi ^opMH nacTKOBoro Ta 6oproBoro ^iHaHcyBaHHa, TaKi aK yrogu ^ogo noTOKO-Boi' nepegani (Streaming agreements), BHny-neHHa (Offtake agreements), nepegnnaTH (Forward purchase or prepay agreements), KOHBepTOBaHi KpegHTH (Convertible loans)
TO^O.
Einbm cneцн$iннi $opMH anbTepHa-THBHoro ^iHaHcyBaHHa nponoHyroTb цн$pовi TexHonorii' iHgycTpii' 4.0. TaK, HanpHKnag, cepeg Haficynacmmux g^epen BHOKpeMnro-roTb KpHnTOBanroTHe ^maHcyBaHHa (Asset-backed crypto tokens), aKe Big6yBaeTbca mnaxoM BHnycKy TOKeHiB, nigKpinneHHx pu-HKOBoro BapTicTro pogoBH^a kophchhx Kona-nHH a6o fioro BHgo6yTKy, 1 Ta Kpayg^aHgHHr, aKHH paHime He po3rnagaBca aK $opMa HaHcyBaHHa BHgo6yTKy kophchhx KonanHH. HanpHKnag, KaHagcbKi Kpayg^aHgHHroBi nnaT^opMH Mineral Intelligence Ta Red Cloud Klondike Strike, ^o cne^ani3yroTbca Ha iнвecтнцiax y BHgo6yTOK kophchhx Kona-nHH (Redcloudfs, 2019; Mineral Intelligence, 2019). npo e^eKTHBHicTb цнx iHcTpyMeHTiB aK g^epen ^maHcyBaHHa ripHHHogo6yBHoi' npoMHcnoBocTi cTBepgmyBaTH ^e 3apaHO, TOMy gоцinbннм e noganbme cnocTepe^eHHa 3a po3bhtkom цнx $opM iHBecTyBaHHa. fflp cTocyeTbca iHmux anbTepHaTHB ^rnaHcyBaH-Ha, to bohh цinком 3gaTHi cTaTH gogaTKOBH-mh g^epenaMH 3anyneHHa KomTiB y po3bhtok ripHHHogo6yBHHx KOMnaHifi.
®egepam3M npupogHHx pecypciB i ^icKa^bHa geueHTpa-ihauin
ictophhho TaK cKnanoca, ^o 3a ynpaB-niHHa pecypcaMH gep^aBHa Bnaga Hece oc-HoBHy BignoBiganbHicTb, aKa peani3yeTbca mnaxoM po3po6KH Ta npufiHarra HopMaTHB-
1 Див. детальшше (Fieldfisher, 2019).
них i законодавчих акив щодо збереження та використання нацiональних ресурсiв, податкового регулювання дiяльностi пр-ничодобувно! промисловоси, мiжнацiона-льних вiдносин у цш сферi тощо.
Не меншу роль у даному питаннi в> д^ають регiональнi iнститути, оскiльки саме вони беруть участь у ре^зацй поло-жень законодавства, монiторингу та забез-печеннi його дотримання. Також на них лягають проблеми, пов'язанi з управлшням негативним впливом i наслщками функцю-нування гiрничодобувних пiдприемств, яю е бiльш вiдчутними саме на мюцевому рiв-нi, де у мшцевих органiв влади е доступ до шформацй про такi дй та результати дiяль-ностi. Один iз шляхiв вирiшення цих проблем полягае в ресурсному федералiзмi, який передбачае передачу деякого рiвня вщповщальност за управлiння природни-ми ресурсами мюцевим органам влади. Де-централiзацiя повноважень i вщповщаль-ност може наблизити процес прийняття ршень до зацiкавлених сторiн, що дозволить мшцевим органам влади швидко ре-агувати на екологiчнi загрози, а також по-лiпшити швестицшний клiмат, посилюючи пiдтримку проектiв iз видобутку корисних копалин серед мюцевих громад, тим самим змiцнюючи "сощальну лщензш" на дiяль-нiсть прничодобувних пiдприемств.
У свiтi не юнуе едино! моделi того, як це мае виглядати, проте розроблено деяю принципи, якi становлять основу федера-лiзму природних ресурсiв, а саме: чпке ви-значення прав i обов'язкiв урядiв усiх рiв-шв; забезпечення рiзних рiвнiв влади мож-ливостями i ресурсами для адекватного ви-конання сво!х обов'язкiв; пiдтримка мшь мальних нацiональних соцiальних й еколо-гiчних стандартiв; створення платформ для обговорення та обмiну iнформацiею мiж рiвнями влади i мiж юрисдикщями; залу-чення недержавних суб'ектiв (таких як мш-цевi громади) до участ у прийняттi рiшень; збшьшення прозоростi процесу прийняття рiшень та !х результатiв на всiх рiвнях управлiння (Natural Resource Governance Institute, 2019).
Одне з центральних питань ресурсно! децентралiзацii - фiскальна децентралiза-цiя, яка визначае повноваження щодо отримання, розподiлу, перерозподiлу i використання фшансових ресурсiв, що над-ходять вiд пiдприемств гiрничодобувноi промисловостг
Як показуе свiтовий досвiд, юнують певнi розбiжностi у ступенi контролю мю-цевих органiв влади за перерозподшом доходiв гiрничодобувноi промисловостi. Так, наприклад, в унiтарних краiнах ставки податюв на видобуток й шших платежiв (роялтi) встановлюються та стягуються на рiвнi держави, а поим розподшяються за допомогою трансфертноi системи на мюця. У бiльш децентралiзованих краiнах мiсцевi органи влади мають право самостшно зби-рати деяю доходи, хоча податковi ставки встановлюються, знову ж таки, на рiвнi держави. Проте е i таю краши, в яких мiс-цевi органи влади можуть визначати подат-ковi ставки та контролювати потоки дохо-дiв вiд пiдприемств прничодо6увно! про-мисловостi (табл. 2). Для реалiзацii бiльш об'ективного пiдходу до перерозпод^ до-ходiв гiрничодобувноi промисловоси 1н-дустрiя 4.0 передбачае використання великих даних i просунуто! анал^ики, оскiльки цi технологii надають доступ у режимi реального часу до шформацй про виробничу i фiнансову дiяльнiсть пiдприемств, обсяги викидiв забруднюючих речовин та iншi наслiдки !х дiяльностi. Це з одного боку, а з шшого - вони надають неупереджену ш-формацiю про мiсцевi потреби та використання доходiв у розрiзi операцiй отримання й витрачання.
Таким чином, використання великих даних i просунуто! аналiтики дозволяе не тшьки полiпшити адмiнiстрування податкiв (Vishnevsky, Chekina, 2018), але й удоско-налити систему податково-бюджетного регулювання загалом, у тому чи^ пiд-систему мiжтериторiального фiнансового вирiвнювання з урахуванням реальних проблем i потреб гiрничодобувних регiо-нiв.
Таблиця 2 - Оподаткування гipничодобувно'l' пpомисловостi в деяких кра'1'нах 1
Кра1на Склад уряду Податок на прибуток корпорац1й Роялп Податок на нерухом1сть
державний мюцевий державш мюцев1 державний м1сцевий
Аргентина Федеральний х х х
Австрал1я Федеральний х х* х х* х
Бразил1я Федеральний х х* х
Канада Федеральний х х х* х х* х
Чил1 Ун1тарний х х
Китай Федеральний х х х
Конго Унггарний х х х
Гана Ун1тарний х х х
1нд1я Федеральний х х х
1ндонез1я Ун1тарний х х х х
Казахстан Унггарний х х х
Киргизстан Ун1тарний х х х** х
Малайз1я Федеральний х х х х
Мексика Федеральний х х х
Монгол1я Ун1тарний х х х
М'янма Унггарний х х х х
Перу Ун1тарний х х х
Фшпшни Ун1тарний х х х х* * * х
Рос1я Федеральний х х х х
ПАР Ун1тарний х х х
Танзан1я Унггарний х х х
ОАЕ Федеральний х х х
Великобриташя Ун1тарний х
США Федеральний х х х* х х
1 Складено за джерелом (Natural Resource Governance Institute, 2019). * - застосовуеться пльки на територи федерацш;
** - застосовуеться мiсцевими органами влади як "неподатковi збори", яш по сутi е роялтi; *** - роялп розраховуються та стягуються групами корiнного населения i деякими мiсцевими органами влади.
Взacмодiя мпсцевих громад i3 Нрничодобувними компашями, сощальш л1цеи511 та соцiaльнi рейтинги.
Отримання i пiдтримка так звано! «сощально! лщензп»1 завжди мали велике значення для гiрничодобувних пщпри-емств, оскшьки без цього розробка корис-них копалин ставала надзвичайно проблематичною: те, що «соцiальна лiцензiя» на гiрничодобувну дiяльнiсть стае все бшьш
1 Сощальна лщенз1я на д1яльшсть (Social License to Operate, SLO) - це точка зору мюцевих защкавлених сторш про те, що проект, компашя або галузь, яка д1е в даному регюш або м1сце-восп, е сощально прийнятними та законними. Може розглядатися як угода мiж компашею та м1сцевими защкавленими сторонами (Raufflet, Baba, Perras, Delannon, 2013).
важливим чинником ощнки iнвестицiй i залучення
капiталу, тдтверджуеться дослiдженням фахiвцiв Ernst & Young, де вщзначаеться, що iнвестори звертають усе бшьше уваги на ризики, пов'язаш з екологiчною полпи-кою та всебiчною безпекою (Ernst & Young Global Limited, 2019b). Будь-яка дiяльнiсть гiрничодобувно! галузi поблизу населених пунктiв часто викликае негативне ставлен-ня мiсцевого населення внаслiдок !! знач-ного впливу на довкшля, навiть попри обiцянки збiльшення кшькост робочих мiсць i податкових надходжень до бюджету.
Важливють цих аспектiв обумовлена тим, що регюни, якi мають промисловi запаси корисних копалин, усвщомлюють
особливе значення прничодобувно! про-мисловостi для !х розвитку, оскiльки, по-перше, економiчний стан територiй тiсно пов'язаний з устхами дiяльностi галузi, а продукщя гiрничодобувних пiдприeмств найчастiше стае сировиною для перероб-них виробництв, розташованих поруч, а також основою штегрування мiсцевих пщ-приемств та оргашзацш у ланцюжки ство-рення вартостi. По-друге, складнiсть умов пращ потребуе великих каттальних вкла-день й обумовлюе високий рiвень заробп-но! плати, що робить щ пiдприемства об'ек-том уваги мюцевих жителiв i приваблюе iншi сфери дiяльностi (наприклад, транспорт, будiвництво, торгiвлю та надання послуг). По-трете, поруч iз прничодобув-ними пщприемствами формуеться сощаль-на iнфраструктура у виглядi лiкарень, ди-тячих садюв, гуртожиткiв i житлових райо-шв.
У той же час багато вцщв природних ресурсiв е вичерпними i невщновлювани-ми, i доволi часто !х видобуток супровод-жуеться забрудненням довкiлля, тому для пщтримки стiйкого економiчного розвитку вкрай важливим на мiсцевому рiвнi е роз-робка стратегiй, якi дозволяють використо-вувати можливостi, створенi добувними компашями.
Оскiльки в умовах розвитку смарт-промисловостi трансформацiйнi змiни, якi вщбуваються на промислових пiдприемст-вах, прямо чи опосередковано позначають-ся на дiях i вiдносинах iз мшцевими юрис-дикцiями, основними напрямами ствробп-ництва е такi:
нарощування мюцевого потенцiалу шляхом забезпечення пiдготовки на мюцях квалiфiкованоl робочо! сили для пщпри-емств прничодобувно! промисловостi, яка е критично необхщною для !х розвитку в умовах 1ндустрн 4.0;
формування зв'язюв мiж мiсцевими навчальними закладами та пiдприемствами галузi для здшснення спiльних дослiджень i розробок, спрямованих на пiдвищення продуктивностi компанш за рахунок нових цифрових технологш;
створення промислових кластерiв за участю прничодобувних компанiй, вищих навчальних закладiв i мiсцевих пiдпри-емств для досягнення синергетичного ефе-кту в умовах "цифрового" розвитку тери-торiй;
розвиток шфраструктури за рахунок залучення приватного (внутршнього та зовнiшнього) iнвестування, сприяння учас-тi мiсцевих компанiй у проектах з шозем-ними компашями;
створення правово! бази, що регулюе розвщку й експлуатацiю добувних пщпри-емств i встановлюе чiткi права власностц
формування чiткоi фiскальноi та ад-мiнiстративноi бази для видобутку природних ресурав, захисту довкшля i прав мiс-цевих громад з урахуванням цифрових трансформацiй.
У контекст розвитку смарт-промис-ловостi, засновано! на цифрових технологi-ях, заслуговуе на увагу iдея створення сис-теми соцiальних рейтингiв (ССР) для пщ-приемств та !х сшвроб^ниюв, побудовано! на використаннi великих даних й анал^и-ки. У Кита!, який е св^овим лiдером у за-стосуваннi ССР, завдання сформульовано так, щоб на основi мошторингу й оцiнки економiчноi та неекономiчноi дiяльностi пiдприемств i органiзацiй, у тому чи^ державних, iз використанням технологiй великих даних сформувати комплекс рей-тингiв, що стимулюють швестицн у прiо-ритетнi технологii, заохочують сощально й екологiчно вiдповiдальну поведшку юри-дичних i фiзичних оаб (Mercator Institute for China Studies, 2017).
До основних даних, яю збираються, належать: iсторiя розвитку компанй, у тому числi кримiнальна, рiчнi звiти, iнформацiя про головних представниюв компанii, iнве-стицiйнi проекти, податковi та iншi плате-жi, дотримання вимог екологiчноi безпеки, iнтелектуальну власшсть, взаемовiдносини з урядом, мiсцевими органами влади, iн-шими пiдприемствами та оргашзащями, ступiнь цифровiзацii виробництва тощо.
За допомогою сформованих рейтин-пв уряд набувае нових можливостей бшьш
об'ективно регулювати розподш дшянок земель i корисних копалин, умови надання пiдприемствам кредипв, iнтенсивнiсть державного нагляду i контролю, доступ до фондового ринку, сощальних медiа, а та-кож прямо впливати на керiвництво тд-приемств шляхом регулювання можливос-тей кар'ерного зростання (насамперед на державнш службу, доступу до люксових послуг у сферi транспорту, готельного бГз-несу, зарубiжних по!здок тощо. Приемни-ми "бонусами" для пiдприемств Гз високим рейтингом можуть бути субсидп, держав-но-приватне партнерство, полегшений доступ до державних закутвель, кращГ швес-тицшш та кар'ерш можливост ствробп-ниюв тощо (Liang, Das, Kostyuk, 2018). Од-нак зрозумшо, що система сощального рейтингування е доволГ суперечливою i потребуе подальшого аналГзу.
Пропозицн щодо регшнально!' смарт-спещалпацп гipничодобувних регшшв
В умовах трансформацп економГчних вщносин, пов'язано! Гз стрГмким розвитком шформацшно-комушкацшних технологш, штеграцшними процесами та глобалГзацш-ними викликами, все бшьше уваги привер-тають шструменти державного й регюна-льного управлшня, яю здатш на достат-ньому рГвш тдтримувати економГчне зростання i рГвень зайнятостГ, ефективно вико-ристовувати наявш ресурси, встановлюва-ти мщш й довГрчГ вщносини мГж публГч-ною владою та бГзнесом, створювати умови для нарощування експортного потенщалу i залучення швестицш.
Останшм часом як такий шструмент розглядаеться смарт-спещалГзащя, при якш можливою стае побудова регюнально! промислово! полГтики, що об'еднуе напря-ми горизонтально! промислово! полГтики, спрямовано! на створення сприятливого ринкового середовища за рахунок "м'яких" шструменпв фокального та фшансового регулювання, державних програм НДДКР та пщготовки кадрГв, i забезпечення умов для шновацшного розвитку не окремих галузей (так звано! вертикально! промис-
лово! полГтики секторального втручання), а вЫх секторГв економши. При цьому заходи розробляються на мюцевому рГвш Гз залу-ченням широкого кола вах защкавлених сторш (Лях, 2016, c. 79).
Фокусуючи свою увагу на виявленш привабливих для цГльово! пщтримки сфер економГчно! дГяльностГ, регюни не обхо-дять увагою вс можливост та потенщал (промисловГ об'екти, технологи, вища освь та та науково-дослщш шститути, мГсцезна-ходження, транспортна мережа тощо), яю можуть сприяти шновацшному розвитку. Так, наприклад, на розробленш у Евросою-зГ платформГ Smart Specialisation Platform кра!ни та регюни Евросоюзу створюють простГр для ствробГтництва, розмщуючи сво! даш (прюритети розвитку) й обмшю-ючись досвщом, навичками та планами. Також платформа дозволяе аналГзувати й оцшювати ефектившсть упровадження р> шень, проводити мошторинг, виявляти проблемш мюця й отримувати рекоменда-цп щодо подальших економГчних трансфо-рмацш.
Прничодобувну сферу як прюритет розвитку вже обрали юлька кра!н i регюшв Евросоюзу (Швещя, у ФГнляндп - Кайнуу, Швшчна Пог'янмаа, Лаплацщя, в 1спанп -АндалуЫя). Основними напрямами розвитку, яю вщображено у !хшх стратепях, е: в Андалуси - вщновлення i розвиток прни-чодобувно! дГяльност Гз застосуванням ш-новацшних технологш, шновацшних мето-дГв видобутку, розвиток промислово! археологи та туризму (Smart Specialisation Platform, 2019b); у Кайнуу - новГ бГзнес-можливостГ, еколопчно ефективне вироб-ництво i мережевГ послуги, яю тдтриму-ють прничодобувну промисловГсть (Kainu-un Etu Ltd., 2019); у Лапландп - забезпечення максимально! додано! вартост вщ видобутку природних копалин, розвиток мГжнародних зв'язюв i пошук зарубГжних та впчизняних постачальниюв послуг для прничодобувно! галузГ, створення умов та можливостей для розвитку дрГбномасштаб-ного бГзнесу з переробки природних ресур-ав (Smart Specialisation Platform (2019a).
Iншi регюни, хоч i обрали прюритетом rip-ничодобувну пpомисловiсть, проте ще не визначили основнi напрями розвитку та шляхи pеалiзацн у сво1'х стpатегiях смарт-спецiалiзацн.
У рамках сшвроб^ництва з Евросоюзом до Smart Specialisation Platform долу-чилися чотири украшських pегiони - Хар-кiвська, Чеpнiгiвська, Черкаська областi та Закарпаття (Smart Specialisation Platform, 2019e).
Основними напрямами розвитку смаpт-спецiалiзацiï в цих регюнах е: у Хар-кiвськiй областi - шформацшно-комушка-цшш технологiï, аеpокосмiчна технiка, ре-сурсш матеpiали, бiоекономiка та бютех-нолопя, енергетика, здорове суспiльство (Smart Specialisation Platform, 2019с); у Черкаськш област - розвиток сiльських теpитоpiй, еколопчна безпека й охорона та пщвищення енеpгоефективностi (Smart Specialisation Platform, 2019d); на Закарпат-тi та в Чершпвськш областi конкретних пpiоpитетiв НДДКР, пов'язаних iз piвнями NUTS,1 ще не визначено. На платфоpмi не представлено також i стратеги розвитку смаpт-спецiалiзацiï жодного репону, хоча очевидно, що це доцiльно зробити якнайш-видше. У рамках розширення штеграци з Евросоюзом та з метою розвитку смарт-спецiалiзацiï в Укра1'ш використання цiеï платформи для вах pегiонiв краши може бути дуже корисним, оскшьки дозволяе розкрити економiчний, науковий та шно-вацiйний потенщал pегiонiв держави, ств-працювати з европейськими швестицшни-ми фондами, набувати досвщу та сучасних навичок державного управлшня i дiевого партнерства мiж пiдпpиемствами, громад-ськими оpганiзацiями та науковими уста-новами.
За прикладом европейських репошв, якi обрали гipничодобувну промисловшть як пpiоpитет розвитку, доцiльно розробити також репональну стpатегiю смарт-спещ-алiзацiï i для Днiпpопетpовськоï областi,
1 Nomenclature of Territorial Units for Statistics (NUTS) - у £вpосоюзi номенклатура терито-piальних одиниць для цшей статистики.
виходячи з провщно! ролi прничо-мета-лургiйного комплексу в !! економiцi. Для цього першим кроком е виконання глибо-кого аналiзу !! економiки, iнновацiйного потенщалу, можливостей, недолiкiв шфра-структури, визначення сфер для швес-тування, проблемних територiальних зон або галузей дiяльностi, iнституцiйних осо-бливостей та шших аспектiв регiонального управлiння.
Другим кроком стане оргашзащя ро-боти з розробки регюнально! стратегii смарт-спецiалiзацii, у процеа яко! доцiльно звернути увагу на координацш спiвпрацi органiв влади, бiзнесу та громади.
Третiй крок - це формулювання зага-льного бачення розвитку репону та основ-них його напрямiв з широким висв^ленням iнформацii для загалу, що дозволить взяти участь у розробщ стратеги вам защкавле-ним сторонам.
Четвертим кроком е самостшне вста-новлення прюритетних сфер спецiалiзацii шляхом визначення бiзнесом (у спiвпрацi з науковими шститутами та державними установами) нових економiчних можливостей - видiв економiчноi дiяльностi або iн-новацiйноi продукци (у т. ч. технологiчноi диверсифжаци) з найбiльшим використан-ням наявного регiонального потенцiалу. При цьому необхщно звернути увагу на доцiльнiсть сшвпращ гiрничодобувноi про-мисловостi iз спорщненими видами еконо-мiчноi дiяльностi, насамперед металурпею, встановлюючи як прiоритет взаемодопов-нюванiсть i залучаючи пiдприемства зi сфери обслуговування. На цьому етат цiл-ком можливим е використання тдприем-ствами гiрничодобувноi та шших галузей економки Big Data & Analytics для побудо-ви моделей i сценарнв регiонального роз-витку.
На п'ятому крощ розробляються план дш i дорожня карта реалiзацii стратеги, уз-годжуеться стратегiя смарт-спецiалiзацii з шшими регiональними програмами, а та-кож розробляються заходи державного ре-гулювання для виршення зазначених у стратеги завдань. Як показуе досвщ, для
дeякиx ^arn цeй eтaп e нaйвaжчим (Ляx, 2Q16, c. 84).
Оcтaннiй бaгaтoкpaтнo пoвтopювa-ний кpoк - poзpoбкa i peaлiзaцiя мoнiтo-pингy й oцiнки eфeктивнocтi cтpaтeгiï для виявлeння ïï cильниx тa cлaбкиx (та^и-клaд, вiдcyтнicть дocтaтньoгo фiнaнcyвaн-ня) мicць i нacлiдкiв вжитиx зaxoдiв.
Вaжливo вiдзнaчити, щo нeмae i нe мoжe icнyвaти a^iopi eдинoгo шaблoнy, зa яким peгioни мoгли б poзpoбити cтpaтeгiю cвoeï cмapт-cпeцiaлiзaцiï, ocкiльки нaвiть у нaйдpiбнiшиx peгioнiв мoжyть бути piзнi ocoбливocтi cтpyктypи eкoнoмiки, iнфpa-cтpyктypи, пoбyдoви взaeмoзв'язкiв, opram-зaцiï yпpaвлiння тoщo. Тoмy нaдaти тонк-peтнi пpoпoзицiï для бyдь-якoï тepитopiï кpaïни бeз здiйcнeння пoпepeднix дocлiд-жeнь нeмoжливo, ocкiльки кoжнiй тaкiй poбoтi rope^e дeтaльний aнaлiз ycix arae-кив (eкoнoмiчнoгo, eкoлoгiчнoгo, couia№-нoгo тoщo) cтaнy тa poзвиткy peгioнy.
Висновки. Aнaлiз й oцiнкa викликiв, щo пocтaють пepeд виpoбникaми в швж yмoвax, i мoжливocтeй, якi здaтнi пщвищи-ти ïx eфeктивнicть i кoнкypeнтocпpoмoж-нicть, дoзвoлив oбrpyнтyвaти вiдбip тай-бiльш eфeктивниx для в^шнян^ гад^и-eмcтв i peгioнiв гipничoдoбyвнoï пpoмиc-лoвocтi нoвиx iнcтpyмeнтiв, пiдxoдiв тa мe-тoдiв, якi ^orn^e чeтвepтa пpoмиcлoвa peвoлюцiя, a caмe:
нa piвнi гipничoдoбyвниx гад^и-eмcтв - пpopивнi тexнoлoгiï, щo зaбeзпe-чують cтвopeння нoвиx кoмпoнeнтiв oблaд-нaння тa мexaнiзмiв, ïx тexнiчнe cмapт-oб-cлyгoвyвaння, oптимiзaцiю yпpaвлiння ви-poбничими пpoцecaми, мoнiтopинг cтaнy здopoв'я тa якocтi бeзпeки. Цe, зoкpeмa, тexнoлoгiï пpoмиcлoвoгo iнтepнeтy peчeй; "poзyмнa" aвтoмaтизaцiя тa дигiтaлiзaцiя; викopиcтaння бeзпiлoтниx пpиcтpoïв, cy-пyтникiв нa низькш нaвкoлoзeмнiй opбiтi; тexнoлoгiï блoкчeйн i "poзyмниx" ^mpax-тiв;
нa piвнi дepжaвниx opгaнiв влaди -пoдaткoвi iнвecтицiйнi cтимyли, щo c^^ яють yпpoвaджeнню нoвиx тexнoлoгiй (го-дaткoвi кaнiкyли, чacткoвe cкopoчeння ш-дaткoвиx зoбoв'язaнь, виpaxyвaння дeякиx
витpaт з oпoдaткoвyвaнoгo дoxoдy, щo пpaктикyютьcя го вiднoшeнню дo гipничo-дoбyвниx ^д^^мотв у piзниx кpaïнax cвi-ту), тpaдицiйнi джepeлa фiнaнcyвaння (го-в'язaнe фiнaнcyвaння, cyбcидyвaння вщшт-кoвиx cтaвoк, СП1К тoщo) тa aльтepнaтивнi джepeлa фiнaнcyвaння (зaлyчeння вeнчyp-нoгo кaпiтaлy, "ciмeйниx" тa xeдж-фoндiв, yгoд щoдo poялтi, cтpaтeгiчниx aльянciв тoщo), фeдepaлiзм пpиpoдниx pecypciв i фicкaльнa дeцeнтpaлiзaцiя, "coцiaльнa л> цeнзiя", yдocкoнaлeння вщшшн мiж rip-ничoдoбyвними пiдпpиeмcтвaми тa мювд-вими юpиcдикцiями з викopиcтaнням мoж-ливocтeй coцiaльниx peйтингiв;
та peгioнaльнoмy piвнi - пoбyдoвa peгioнaльнoï пpoмиcлoвoï пoлiтики, щo бa-зyeтьcя нa кoнцeптyaльниx зacaдax cмapт-cпeцiaлiзaцiï, якa пepeдбaчae cтвopeння cпpиятливoгo pинкoвoгo cepeдoвищa в pe-гioнi зa paxyнoк зacтocyвaння "м'якиx" ш-cтpyмeнтiв фicкaльнoгo тa фiнaнcoвoгo pe-гyлювaння, дepжaвниx пpoгpaм НДДКР i пщготовки кaдpiв, зaбeзпeчeння yмoв для iннoвaцiйнoгo poзвиткy гipничoдoбyвнoгo ceктopy eкoнoмiки тa йoгo iнтeгpaцiï з ш-шими ceктopaми.
Пpинципoвим нaпpямoм тpaнcфop-мaцiйниx змiн у cфepi дepжaвнoгo peгyлю-вaння гipничoдoбyвнoï пpoмиcлoвocтi e дeцeнтpaлiзaцiя pecypciв pecypcнa фeдepa-лiзaцiя), яга, paзoм iз дeцeнтpaлiзaцieю пo-внoвaжeнь у cфepax poзпopяджeння pecyp-caми, пiдтpимaння coцiaльниx й eкoлoгiч-ниx cтaндapтiв пepeдбaчae тaкoж пoдaльшy бюджeтнo-пoдaткoвy дeцeнтpaлiзaцiю, пo-дaткoвe i бюджeтнe cтимyлювaння cтaлoгo poзвиткy.
Для oблacтeй Укpaïни, щo oбpaли гipничoдoбyвнy пpoмиcлoвicть як oдин iз пpiopитeтiв poзвиткy, у тoмy чиcлi Днiпpo-пeтpoвcькoï, peкoмeндyeтьcя peгioнaльнa cмapт-cпeцiaлiзaцiя зa пpиклaдoм oкpeмиx eвpoпeйcькиx peгioнiв. Для ^oro дoцiль-нoю e poзpoбкa peгioнaльнoï cтpaтeгiï cмapт-cпeцiaлiзaцiï, якa пepeдбaчae пoдaль-ший poзвитoк гipничo-мeтaлypгiйнoгo кoм-one^y як ocнoви eкoнoмiки oблacтi у зв'яз-ку з iншими видaми дiяльнocтi з eфeктив-ним викopиcтaнням нayкoвoгo, ocвiтньoгo
та сощального потенщалу регiону. Це сприятиме вiдновленню та розвитку прни-чодобувно! дiяльностi в умовах 1ндустри 4.0, упровадженню iнновацiйних техноло-гiй, бшьш ефективних методiв видобутку, реатзацл нових бiзнес-можливостей.
Аналiз зарубiжного досвiду свщчить, що для реатзацп пiдприемствами прничо-добувно! галузi нововведень у рамках 1н-дустри 4.0 необхiднi значш фiнансовi вкладення, перепiдготовка працiвникiв для роботи з великими даними, просунутою анал^икою i робототехнiкою. Для цього треба не тшьки трансформувати бази великих даних, штегрувати 1Т-системи на всiх задiяних рiвнях, але i внести змiни до зако-нiв про цi бази даних, штелектуальну влас-нiсть, правову щентичшсть тощо.
Для окремих пiдприемств, яю здшс-нюють свою дiяльнiсть у крашах iз низь-ким рiвнем цифровiзацil, упровадження деяких цифрових шструменив 1ндустри 4.0 може бути просто неефективним та недо-цiльним. Так, наприклад, наявнiсть у кра!ш зон iз слабким сигналом зв'язку чи швид-костi прийому та передачi даних може стати причиною затримки або вщсутност мо-жливостей здiйснення органiзацiйних, ло-гiстичних, фшансових завдань. Також проблемою е недостатнш рiвень пiдготовки або вщсутшсть фахiвцiв iз навичками ро-боти з шформацшними технологiями, су-часним цифровим обладнанням, умiнням приймати ршення на основi аналiзу великих даних, прогнозного моделювання тощо. Доцшьно звернути увагу i на рiвень дигiталiзацil компанiй-партнерiв, з якими пщприемство мае взаемовiдносини.
У крашах iз низьким та середнiм рiв-нем доходу (до яких належить Украша) однiею з перешкод упровадженню цифрових технологш (автоматизации роботизацй зокрема) е невелика заробiтна плата пра-цiвникiв, якi поки що виграють у конкуре-нтнiй боротьбi з робототехнiкою. Тому т-дприемства продовжують працювати "по-старому", не звертаючи уваги на цифровий бум в шших крашах та маючи впевнешсть, що найближчим часом шчого не змшиться, оскiльки навколишне середовище (еконо-
мiчний i геополiтичний стан у кра!ш, демо-графiя, культура, ментальшсть тощо) критично не впливае на прийняття рiшень що-до трансформацiйних змiн у плануванш та дiяльностi пiдприемств. Проте саме щ об-ставини мають серйозш наслiдки щодо прийняття рiшень потенцшних iнвесторiв, якi, незважаючи на наявшсть у таких кра!-нах привабливих iнвестицiйних проектiв, не впевненi в тому, що матимуть прибутки в умовах нестабшьноси, вiдсутностi зацi-кавленоси пiдприемств в активнiй участi у цифровш трансформацil, а також недоско-налостi стратегiчноl полiтики щодо розвитку галузi загалом.
Отже, вкрай важливим i своечасним е переосмислення суб'ектами галузi (гiрни-чими пщприемствами, майновими комплексами тощо) та суб'ектами державного регулювання i нагляду в прничодобувнш сферi пiдходiв до стратепчного розвитку галузi в умовах 1ндустрп 4.0.
Незважаючи на проблеми, ризики та бар'ери, з якими стикаються впчизняш пiд-приемства (застарше обладнання i технологИ, зростання щн на енергiю та ресурси, змши в регуляторнiй полiтицi, збройний конфлшт на сходi кра!ни), а також на пщ-ставi оцшки сучасного стану гiрничого ринку слщ вiдзначити, що украlнськi пщпри-емства мають переваги, якi певний час пщ-тримуватимуть !х "на плаву" i допомагати-муть утримувати лщерство на деякi види продукцп в експортнiй сферi:
висока яюсть окремих видiв корис-них копалин, вигiдне географiчне розташу-вання прничодобувних пiдприемств i вiд-носно розвинута система транспортування, що дозволяють здшснювати порiвняно низькi витрати;
вiдносно високий рiвень освiти в кра-1ш, що дозволяе поновлювати кадри фах1в-цями, якi знаються на сучасних технолоп-ях виробництва, iнформацiйному забезпе-ченнi та цифрових технологiях;
наявшсть "сощально! лiцензil", оскi-льки за умов трансформацшних змiн, якi вщбуваються в краlнi, пiдприемства зали-шаються стабiльним джерелом робочих
мшць, a oтжe, i дoxoдiв мicцeвoгo нaceлeн-ня.
Kepiвникaм вiтчизняниx гipничoдo-бyвниx пiдпpиeмcтв, якi тiльки cтaють нa шляx oцифpoвyвaння бiзнecy, дoцiльнo ви-кoнaти oцiнкy cтaнy виpoбничиx гот-уж-нocтeй, кaдpoвoгo зaбeзпeчeння, лoгicтики; виявити мicця, дe цифpoвi тexнoлoгiï мo-жуть пiдвищити eфeктивнicть дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa; poзpaxyвaти eкoнoмiчний eфeкт вщ yпpoвaджeння цифpoвиx rnCTpy-мeнтiв cмapт-пpoмиcлoвocтi; пpoтecтyвaти тa пpoвecти мoнiтopинг po6o™ цифpoвoгo ycтaткyвaння, пpилaдiв i визнaчитиcя, чи дiйcнo дигiтaлiзaцiя нece шзитивш змiни, вiдбyвaeтьcя тpaнcфopмaцiя aбo цифpoвa пpoгpaмa e тiльки iнкpeмeнтaльнoю. Pe-зyльтaтaми дocлiджeнь мoжyть бути вщго-вiдi нa питaння пpo тe, нacкiльки вaжливи-ми e iнфopмaцiйнe зaбeзпeчeння тa цифpoвi тexнoлoгiï для бiзнecy, i чи гoтoвa томмия oтpимyвaти з ниx вигoдy.
Дигiтaлiзaцiя, щo вiдбyвaeтьcя oCTa^ нiм чacoм у гipничoдoбyвнiй гaлyзi кpaïн cвiтy, нe e пaнaцeeю вiд ycix пpoблeм, тa ïï peзyльтaти зaлeжaтимyть у тoмy чиcлi вiд гeoпoлiтичниx, eкoнoмiчниx i coцiaльниx чинникiв й yмoв, у якиx здiйcнюeтьcя roc-пoдapcькa дiяльнicть кoмпaнiй. Цифpoвa тpaнcфopмaцiя e peaльнicтю cyчacнoï вду-CTpn, пpoтe визнaчeння peaльнoгo пoтeнцi-any ïï мoжливocтeй y cпeцифiчниx y^arn-cькиx yмoвax пoтpeбye пoдaльшиx дocлiд-жeнь. Тaкoж дoцiльнo звepнyти yвaгy нa нeoбxiднicть виpiшeння питaнь щoдo eфeк-тивнoгo тa peзyльтaтивнoгo викopиcтaння iнcтpyмeнтiв дepжaвнoгo peгyлювaння i фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння poзвиткy гipни-чoдoбyвнoï гaлyзi в yмoвax Iндycтpiï 4.Q.
Лiтepaтypa
Вишнeвcький В.П., Вieцькa О.В., Гapкyшeн-кo O.M., Kнязeв C.I., Ляx О.В., Чeкiнa В.Д., Чepeвaтcький Д.Ю. (2018). Смарт^ро-мисловкть в етху цыфpовоï економти: nepсneктывы, навями i мехатзми роз-витку. HAH Укpaïни, !н-т eкoнoмiки пpoм-cтi. К., 192 c.
Виштев^кий, В.П., Kнязeв C.I. (2017). Cмapт-пpoмиcлoвicть: пepcпeктиви i пpoблeми, Економта Украти. № 7. C. 22-37.
Гoлoвнe yпpaвлiння CTaracrara у Днiпpoпeт-poвcькiй oблacтi (2Q18a). Викиди забруд-нюючих речовин та дюксиду вуглецю у атмосферне твтря за видами еконо-мiчноï дiяльностi у 2018 рощ. URL: http:// dneprstat. gov. ua/statinfo%202015/ ns/2018/ns14.pdf (дaтa звepнeння: 06.09. 2019).
Гoлoвнe yпpaвлiння cтaтиcтики у Днiпpoпe-тpoвcькiй oблacтi (2Q19). Розтды кыь-костх штатних ^а^внитв за pозмipа-ми нарахованог' г'м заpобiтноï тати та видами eкономiчноï дiяльностi у березт 2019 року. URL: http://www.dneprstat.gov. ua/statinfo%202015/dn/2019/dn16_03.pdf (дaтa звepнeння: 10.02.2020).
Гoлoвнe yпpaвлiння CTa™c™ra у Днiпpo-пeтpoвcькiй oблacтi (2Q18b). Фiнансовi результати niдnpыeмств до отдатку-вання за видами npомысловоï дiяльностi у 2018 рощ. URL: http://dneprstat.gov.ua/ statinfo%202015/ f/2018/f11_k01.pdf (дaтa звepнeння: 30.07.2019).
Гoлoвнe yпpaвлiння cтaтиcтики у Луган^-кiй oблacтi (2Q18). Викиди забрудню-ючих речовин та дюксиду вуглецю у атмосферне твтря за видами еко-номiчноï дiяльностi у 2018 рощ. URL: http://lg.ukrstat. gov. ua/sinf/osreda/vukudza brech_ekdiyaln_2018.php.htm (дaтa звep-жння Q7.Q9.2Q19).
Гoлoвнe yпpaвлiння cтaтиcтики у Л^в^-кiй oблacтi (2Q18). Викиди забрудню-ючих речовин та дюксиду вуглецю у атмосферне твтря за видами еко-номiчноï дiяльностi у 2018 рощ. URL: https://lv. ukrstat. gov. ua/ukr/si/year/2018/t22 9918_19.pdf ^a звepнeння: 07.09. 2019).
Дeйнeкo Л.В., Зимoвeць В.В., Шeлyдькo H.M. тa iн. (2Q18). Poзвитoк пpoмиcлoвocтi для зaбeзпeчeння зpocтaння тa oнoвлeн-ня yкpaïнcькoï eкoнoмiки: нayк.-aнaлiт. дoп. 3a peд. Дeйнeкo Л.В. HAH Укpaïни, ДУ «Iн-т eкoн. тa пpoгнoзyв. HAH Укpa-ïни». Kиïв. 158 c.
Державна служба статистики Украши (2019a). Обсяг реал1зованог промисловог продукцп за видами Ыяльностг у Ычм-червт 2019 року. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/operativ2013/pr/orp/orp_u/ orp0619_u.htm (дата звернення: 30.08. 2019).
Державна служба статистики Украши (2019b). Таблиц народжуваност1, сме-ртност1 та середньог очтуваног трива-лост1 життя. URL: http://ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2019/zb/08/zb_tabl_nar _2018.pdf (дата звернення: 10.02.2020).
Сдиний державний веб-портал вщкритих даних (2019). Викиди забруднюючих ре-човин в атмосферне повтря за рег1о-нами. URL: https://data.gov.ua/dataset/ bbc22cb3 -812f-4a21 -994c-68ede95c19cd/ resource/c6a71593-ce7b-4483-aead-ca95be 4daab3?view_id=4502489c-eda8-4c48-a4 a4-530ab909358a (дата звернення: 07.09. 2019).
Краус Н.М., Краус К.М. (2018). Яю змiни несе в мIндустрiя 4.0" для економши та виробництва? Формування ринкових вгдносин в Украгт. № 9. С. 128-135.
Лях А.В. (2016). Промышленная политика в условиях децентрализации государственного управления: стратегия разумной специализации. Економта про-мисловостг. № 2 (74). С. 74-90. doi: http://doi. org/10.15407/econindustry2016. 02.074
Сигида Л.О. (2018). 1ндус^я 4.0 та ii вплив на кра!ни свiту. Економта i сустльство. Вип 17. С. 58-64.
Скщько В.1. (2016). Iндустрiя 4.0 як про-мислове виробництво майбутнього. 1н-вестицп: практика та досвiд. № 5. С. 33-40.
Тарасов А.Ф., Турлакова С.С. (2018). Математическое моделирование передовых машиностроительных технологий для смарт-предприятий: обзор подходов и пути внедрения. Економта промисло-во^i. № 3 (83). С. 57-75. doi: http://doi. org/10.15407/econindustry2018.03.057
Укррудпром (2019). Канадская Black Iron, которая собирается построить ГОК в Украине, назначила международного
финконсультанта. URL: https://www.ukr rudprom.com/news/Kanadskaya_Black_ Iron_kotoraya_sobiraetsya_postroit_GOK_ v_Ukrain.html (дата звернення: 09.09. 2019).
Фонд развития промышленности (2019). Фонд развития промышленности / Консультационный центр: Субсидирование процентной ставки на реализацию новых инвестиционных проектов. URL: https://frprf.ru/gospodderzhka/subsidirova nie-protsentnoy-stavki-na-realizatsiyu-novy kh-investitsionnykh-proektov/ (дата звер-нення: 09.09.2019).
Харазишвили Ю.М., Якубовский Н.Н., Ля-шенко В.И., Иванов СВ., Котов Е.В., Ляшенко А.Ю. (2016). Стратегия «новой разумной индустриализации» городов промышленных регионов Украины. Управлтня економтою: теорiя та практика. К.: 1ЕПНАНУ. С. 62-96.
Череватский Д.Ю. (2017). Смарт промышленность в разных ракурсах. Економта промисловостi. № 3 (79). С. 145-153. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2017. 03.145
Шевцова Г.З. (2017). Хiмiчна iндустрiя 4.0 як галузева концепщя реалiзацii основ четверто! промислово! революцп. Еко-номiчний вкник Донбасу. № 2 (48). С. 35-41.
Якимчук М.В., Гавва О.М. (2017). Четверта промислова револющя та розвиток па-кувально! вдустрп. Упаковка. № 1. С. 33-37.
Яненкова 1.Г. (2018). Передумови впровад-ження концепци "Iндустрiя 4.0" в Укра-im. 1нтернаука. № 6 (2). С. 45-49.
Cosgrove L. (2019). How will Blockchain technology change the mining industry? Wipro. URL: https://www.wipro.com/con tent/dam/nexus/en/industries/natural-resour ces/latest-thinking/how-will-blockchain-technology-change-the-mining-industry. pdf (дата звернення: 16.08.2019).
Creimerman Law (2019). Investment in Argentina - Mining - Law firm Buenos Aires -Attorney. URL: https://www.creimermalaw. com/entrada-individual/mining (дата звернення: 10.09. 2019).
Deloitte Touche Tohmatsu (2019a). Tech Trends 2019. Beyond the digital frontier. URL: https://www2.deloitte.com/content/ dam/insights/us/articles/Tech-Trends-2019/ DI_TechTrends2019.pdf (дата звернення: 30.07.2019).
Deloitte Touche Tohmatsu (2019b). Tracking the trends 2019. The top 10 issues transforming the future of mining. URL: https: //www2. deloitte. com/ content/dam/ Deloitte/us/Documents/energy-resources/ us-tracking-the-trends-2019.pdf (дата звернення: 30.07.2019).
Ernst & Young Global Limited (2019a). Four steps for transforming mining and metals companies. URL: https://www.ey.com/en_ gl/mining-metals/wave-approach-transform-digital-effectiveness (дата звернення: 05.08. 2019).
Ernst & Young Global Limited (2019b). Global mining & metals M&A poised for continued growth in 2019. URL: https: // www.ey.com/en_gl/news/2019/04/ global-mining-metals-m-a-poised-for-continued-growth-in-2019 (дата звернення: 05.08.2019).
Fieldfisher (2019). Alternative Financing for Mining Companies - Fieldfisher. URL: https://www.fieldfisher.com/sectors/ener gy-and-natural-resources/mining-and-me tals/alternative-financing-for-mining-com panies (дата звернення: 09.09.2019).
Finprom (2019). Кредитование промышленности. URL: http://finprom.kz/ru/article/ banki-gotovy-kreditovat-gornodobyvay ushuyu-promyshlennost-no-ne-obrabaty vayushuyu-zajmy-v-sferu-dobychi-i-razrabotki-karerov-vyrosli-na- 12-za-god-v-segment-pererabotki-naprotiv-ushli-v-minus-na-4 (дата звернення: 09.09.2019).
Forbes (2019). The 4th Industrial Revolution: How Mining Companies Are Using AI, Machine Learning and Robots. URL: https: //www. forbes. com/ sites/bernardmarr/ 2018/09/07/the-4th-industrial-revolution-how-mining-companies-are-using-ai-machine-learning-and-robots/#60e65d6e 497e (дата звернення: 30.07.2019).
Husseini T. (2018). Future of mining: eight bold industry predictions. URL: https://www.mi
ning-technology.com/mining-safety/future-of-mining-industry-predictions (gaTa 3Bep-HeHH* 05.08.2019).
International Council on Mining and Metals (2019a). Mining Contribution Index. URL: https://www.icmm.com/en-gb/society-and-the-economy/role-of-mining-in-national-economies/mining-contribution-index (gaTa 3BepHeHHa: 13.07.2019).
International Council on Mining and Metals (2019b). Role of mining in national economies (3nd edition, 2016). URL: https://www.icmm.com/website/publicati ons/pdfs/social-and-economic-development/ 161026_icmm_romine_3rd-edition.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals (2019c). Role of mining in national economies. Mining Contribution Index 2018 (4th Edition, 2018). URL: https://www.icmm. com/website/publications/pdfs/social-and-economic-develop ment/181002_mci_4th-edition.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals (2019d). The role of mining in national economies - 2012. URL: https://www.icmm. com/website/publications/pdfs/social-and-economic-development/romine_1st-edition (gaTa 3BepHeHHa: 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals (2019e). The role of mining in national economies (2nd edition, 2014). URL: https://www.icmm.com/website/publicati ons/pdfs/social-and-economic-development/ romine_2nd-edition (gaTa 3BepHeHHa: 25.07.2019).
International Institute for Sustainable Development (2019). How Can Blockchain Improve Sustainability in Mining? URL: https://www. iisd. org/blog/blockchain-mi ning (gaTa 3BepHeHHa: 16.08.2019).
Kainuun Etu Ltd. (2019). URL: https://kainu unetu.fi/english?c=english (gaTa 3BepHeH-Ha: 22.08.2019).
Klymenko S.A. (2018). Scientific and Technical Problems of Mechanical Machining Using Tools from Superhard Materials: State and Prospects. Bîchuk HAH YKpaiHu. № 9. C. 45-52. doi: http://dx.doi.org/10. 15407/visn2018.09.045
KMPG (2019). Risks and opportunities for mining. URL: https://assets.kpmg/content/ dam/kpmg/xx/pdf/2019/02/global-mining-risk-survey-2019.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 05.08.2019).
Lapillonne B. (2019). Explaining the increase in coal consumption worldwide. URL: https: //theconversation. com/expl aining-the-increase-in-coal-consumpion-worldwide-111045 (gaTa 3BepHeHHa: 07.09.2019).
Liang F., Das V., Kostyuk N. (2018). Constructing a data-driven society: China's social credit system as a state surveillance infrastructure. Policy & Internet. № 10(4). pp. 415-453. doi: http://dx.doi.org/10.1002/ poi3.183
McCarthy Tetrault (2019). Mining in Latin America. An Overview of Mining Law in Argentina, Brazil, Chile, and Peru. Trends and Main Challenges URL: https://www.mccarthy.ca/sites/default/files/ 2018-01/MINING_LAW_Latin_America-McCarthy-Terault-2017.pdf (gaTa 3Bep-HeHHa: 10.09.2019).
McKinsey & Company (2019). The Internet of Things: Mapping The Value Beyond the Hype. URL: https://www.mckinsey.com /~/media/mckinsey/business%20functions/ mckinsey%20digital/our%20insights/the% 20internet%20of%20things%20the%20val ue%20of%20digitizing%20the%20physi cal%20world/unlocking_the_potential_of_ the_internet_of_things_full_report.ashx (gaTa 3BepHeHHa: 07.09.2019).
Mercator Institute for China Studies (2017). China's Social Credit System. A big-data enabled approach to market regulation with broad implications for doing business in China. URL: https://www.merics.org/sites/ default/files/2017-09/China%20Monitor_ 39_SOCS_EN.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 10.09. 2019).
Merchant Research and Consulting Ltd (2019). Iron Ore: 2019 World Market Review and Forecast to 2028. URL: https://mcgroup.co. uk/researches/iron-ore (gaTa 3BepHeHHa: 13.07.2019).
Mineral Intelligence (2019). Mineral Intelligence. URL: https://mineralintelligence.com/ (gaTa 3BepHeHHa: 09.09.2019).
Mining review Africa (2017). Mining finance: equity and debt financing key; alternative funding to grow. URL: https://www.minm greview.com/internati onal/mining-finance-equity-debt-financing-key-alternative-fun ding-grow/ (gaTa 3BepHeHHa: 09.09.2019).
MINING.COM (2019). Trilogy Metals, South 32 increase exploration budget for Alaska projects. URL: https://www.mining.com/ trilogy-metals-south32-increase-exploration-budget-alaska-projects/ (gaTa 3BepHeHHa: 090.09.2019).
Natural Resource Governance Institute (2017). 2017 Resource Governance Index. URL: https://resourcegovernance.org/sites/default/ files/documents/2017-resource-governance-index.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 18.07.2019).
Natural Resource Governance Institute (2019). Natural Resource Federalism: Considerations for Myanmar. URL: https://resource governance.org/sites/default/files/documents/ federalism-considerations-form-myanmar. pdf (gaTa 3BepHeHHa: 10.09.2019).
Natural Resources Canada (2015). Tables on the Structure and Rates of Main Taxes. URL: https://www.nrcan.gc.ca/mining-materials/mining/taxation/mining-taxation-canada/tables-structure-and-rates-main-taxes/8890 (gaTa 3BepHeHHa: 09.09.2019).
Natural Resources Canada (2017). Mining-Specific Tax Provisions. URL: https://www.nr can.gc.ca/mining-materials/mining/taxation/ mining-taxation-canada/mining-specific-tax-provisions/8892#a4 (gaTa 3BepHeHHa: 09.09.2019).
OECD (2019). Tax incentives in mining: minimizing risks to revenue. URL: https://www.oecd.org/tax/beps/tax-incenti ves-in-mining-minimising-risks-to-revenue-oecd-igf.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 09.08.2019).
PricewaterhouseCoopers (2018). Mining in Indonesia Investment and Taxation Guide. URL: https://www.pwc.com/id/en/publicca tions/assets/eumpublications/mining/mini ng-guide-2018.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 10.09.2019).
Prospectors & Developers Association of Canada (2019). State of Mineral Fina-ce 2019: At the Crossroads. URL:
https://www.pdac.ca/docs/default-source/ priorities/access-to-capital/state-of-mineral-finance-reports/pdac-state-of-mineral-finan ce-2019.pdf?sfvrsn=96808a98_6 (дата звернення :09.09.2019).
Raufflet E., Baba S., Perras C., Delannon N. (2013). Social License. In: Idowu S.O., Capaldi N., Zu L., Gupta A.D. (eds) Encyclopedia of Corporate Social Responsibility. Springer, Berlin, Heidelberg.
Redcloudfs (2019). Red Cloud - an exempt market dealer focused on providing unique and innovative financing alternatives, growth opportunities. URL: https://www.red cloudfs.com/ (дата звернення: 09.09.2019).
Rossi B. (2017). Digital twinning explained. URL: https://www.raconteur.net/business-innovation/digital-twinning-explained (дата звернення: 30.07.2019).
Rusnewsday (2019). Развитие горнодобывающей промышленности Магаданской области обсудили на высшем уровне. URL: http: //rusnewsday.ru/index.php/eko nomika/item/4275-razvitie-gornodobyvayu shchej -promyshlennosti-magadanskoj -obla sti-obsudili-na-vysshem-urovne (дата звернення: 09.09.2019).
Smart Specialisation Platform (2019a). Lapland's Arctic Specialisation Programme. URL: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/ documents/20182/231925/FI_Lapland_ RIS3_2013_Final.pdf/b6bd0260-4a9f-43 4e-b702-d248abd56ee8 (дата звернення: 22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019b). Estrategia De Innovación De Andalucía 2020 RIS3 Andalucía URL: https://s3platform. jrc.ec.europa.eu/documents/20182/224535/ ES_Andalucia_RIS3_201502_Final.pdf/ 6a09ca32-6ec6-4f00-98d6-f4da48eab08e (дата звернення: 22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019c). Eye@RIS3 - Smart Specialisation Platform. URL: https://s3platform.j rc.ec.europa. eu/map ?p_p_id=captargmap_WAR_CapTargMap portlet&_captargmap_WAR_CapTargMap portlet_non-eu-country=true&_captarg map_WAR_CapTargMapportlet_non-eu-region=true&_captargmap_WAR_Cap
TargMapportlet_regionids=646 (gaTa 3Bep-HeHHa: 22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019d). Eye@RIS3 - Smart Specialisation Platform. URL: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/ map?p_p_id=captargmap_WAR_CapTarg Mapportlet&_captargmap_WAR_CapTarg Mapportlet_non-eu-country=true&_captarg map_WAR_CapTargMapportlet_non-eu-region=true&_captargmap_WAR_CapTarg Mapportlet_regionids=639 (gaTa 3BepHeH-Ha: 22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019e). Registered Regions - Smart Specialisation Platform. URL: https://s3platform.jrc.ec. euro-pa.eu/s3-platform-registered-regions (gaTa 3BepHeHHa: 22.08.2019).
Statista (2017). Hard coal production top countries 2017. URL: https://www.sta tista.com/statistics/264775/top-10-counries-based-on-hard-coal-production/ (gaTa 3Bep-HeHHa: 13.07.2019).
Statista (2019). Rare earth mine production by country. URL: https://www.statista.com/sta tistics/268011/top-countries-in-rare-earth-mi ne-production/ (gaTa 3BepHeHHa: 13.07.2019).
The Fraser Institute (2018). Fraser Institute Annual survey of mining companies 2018. URL: https://www. fraserinstitute.org/ sites/ default/files/annual-survey-of-mining-com panies-2018.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 09.09. 2019).
Vishnevsky V. P., Chekina V. D. (2018). Robot vs. tax inspector or how the fourth industrial revolution will change the tax system: a review of problems and soluteons. Journal of Tax Reform. Vol. 4. No. 1, pp. 626. doi: http://dx.doi.org/10.15826/jtr.2018. 4.1.042
World Bank Open Data (2019). Total natural resources rents (% of GDP) URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY. GDP.TOTL.RT.ZS (gaTa 3BepHeHHa: 13.07.2019).
World Economic Forum (2019). Seven trends that will shape the future of mining and metals. URL: https://www.weforum.org/ agenda/2019/03/seven-trends-shaping-the-future-of-the-mining-and-metals-sector/ (gaTa 3BepHeHHa: 05.08.2019).
World Mining Congress (2019). World Mining Data 2019. URL: http://www.wmc.org. pl/sites/default/files/WMD%202019%20w eb. pdf (gaTa 3BepHeHHa: 26.07.2019).
References
Vyshnevskyi V.P., Viietska O.V., Harku-shenko O.M., Kniaziev S.I., Liakh O.V., Chekina V.D., Cherevatskyi D.Iu. (2018). The Smart Industry in the Digital Economy: Perspectives, Directions and Mechanisms for Development. NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. Kyiv, 192 p. [in Ukrainian].
Vyshnevskyi, V. P., & Kniaziev, S. I. (2017). Smart industry: prospects and problems. Economy of Ukraine, 7, pp. 22-37 [in Ukrainian].
Department of Statistics in the Dnipropetrovsk region (2018a). Emissions of pollutants and carbon dioxide into the atmosphere by type of economic activity in 2018. Retrieved from http://dneprstat.gov.ua/statinfo %202015/ns/2018/ns14.pdf [in Ukrainian].
Department of Statistics in the Dnipropetrovsk region (2019). Distribution of the number of full-time employees by the size of their wages and types of economic activety in March 2019. Retrieved from http://www.dneprstat.gov. ua/statinfo%202 015/dn/2019/dn16_03.pdf [in Ukrainian].
Department of Statistics in the Dnipropetrovsk region (2018b). Pre-tax financial results of enterprises by type of industrial activity in 2018. Retrieved from http://dneprstat.gov. ua/statinfo%202015/f/2018/f11_k01.pdf [in Ukrainian].
Department of Statistics in the Luhansk region (2018). Emissions of pollutants and carbon dioxide into the atmosphere by type of economic activity in 2018. Retrieved from: http://lg.ukrstat.gov.ua/ sinf/osreda/vukudza brech_ekdiyaln_2018.php.htm [in Ukrainian].
Department of Statistics in the Lviv region (2018). Emissions of pollutants and carbon dioxide into the atmosphere by type of economic activity in 2018. Retrieved from https://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/year/2018/ t229918_19.pdf (accessed 07.09.2019) [in Ukrainian].
Deineko, L.V., Zymovets, V.V., & Sheludko N.M. ta in. (2018). Industrial development to ensure the growth and renewal of the Ukrainian economy: scientific and analytical report. Deineko L.V. (Ed.) NAS of Ukraine, State organization "Institute for economics and forecasting, Ukrainian National academy of sciences". Kyiv, 158 p. [in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2019a). Volume of industrial products sold by activity in January-June 2019. Retrieved from http: // www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2013/pr/orp/orp_u/orp0619_u.htm [in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2019b). Birth, death, and life expectancy tables. Retrieved from http://ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/2019/zb/08/zb_tabl_nar_ 2018.pdf [in Ukrainian].
Unified state open data web portal (2019). Air pollutant emissions by region. Retrieved from https://data.gov.ua/dataset/bbc22 cb3-812f-4a21 -994c-68ede95c19cd/resource/ c6a71593-ce7b-4483-aead-ca95be4daab3? view_id=4502489c-eda8-4c48-a4a4-530ab 909358a [in Ukrainian].
Kraus, N.M., & Kraus, K.M. (2018). What changes does Industry 4.0 bring to the economy and manufacturing? Market Relations Development in Ukraine. 9, pp. 128135.
Liakh, A.V. (2016). Industrial policy in the context of decentralization of public administration: a strategy of reasonable specialization. Economy of industry, 2 (74), pp. 74-90. doi: http://doi.org/10.15407/econ industry2016.02.074 [in Russian].
Syhyda, L.O. (2018). Industry 4.0 and its impact on countries around the world. Economy and society, 17, pp. 58-64 [in Ukrainian].
Skitsko, V.I. (2016). Industry 4.0 as the industrial production of the future. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 5, pp. 33-40 [in Ukrainian].
Tarasov, A.F., & Turlakova, S.S. (2018). Mathematical modeling of advanced machinebuilding technologies for smart enterprises: a review of approaches and ways of implementation. Economy of industry, 3,
pp. 57-75. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2018.03.057 [in Russian].
Ukrrudprom (2019). Canadian Black Iron, which is going to build a mining and processing enterprise in Ukraine, has appointed an international financial consultant. Retrieved from https://www.ukrrud prom.com/news/Kanadskaya_Black_Iron_ kotoraya_sobiraetsya_postroit_GOK_v_ Ukrain.html [in Russian].
Industrial Development Fund (2019). Advice Center: Interest rate subsidies for the implementation of new investment projects. Retrieved from https://frprf.ru/gospodderzh ka/subsidirovanie-protsentnoy-stavki-na-realizatsiyu-novykh-investitsionnykh-pro ektov/ [in Russian].
Kharazishvili, Yu.M., Yakubovskij, N.N., Lyashenko, V.I., Ivanov, S.V., Kotov, E.V., & Lyashenko, A.Yu. (2016). The strategy of the "new intelligent industrialization" of the cities of industrial regions of Ukraine Management of the economy: theory and practice (pp. 62-96). Kyiv: IEP NASU [in Russian].
Cherevatskij, D.Yu. (2017). Smart industry from different angles. Economy of industry, 3, pp. 145-153. doi: http://doi.org/10.15407/ eco n industry2017.03.145 [in Russian].
Shevtsova HZ. (2017). Chemical Industry 4.0 as an industry concept for the realization of the foundations of the fourth industrial revolution. Economic Herald of the Donbas, 2 (48), pp. 35-41 [in Ukrainian].
Yakymchuk, M.V., & Havva, O.M. (2017). The Fourth Industrial Revolution and the Development of the Packaging Industry. Upakovka, 1, pp. 33-37 [in Ukrainian].
Yanenkova, I.H. (2018). Prerequisites for the implementation of the concept "Industry 4.0" in Ukraine. Multidisciplinary International scientific journal "Internauka", 6 (2), pp. 45-49.
Cosgrove L. (2019). How will Blockchain technology change the mining industry? Wipro. Retrieved from https://www.wipro. com/content/dam/nexus/en/industries/natu ral-resources/latest-thinking/how-will-block chain-technology-change-the-mining-indu stry.pdf (gaTa 3BepHeHHa 16.08.2019).
Creimerman Law (2019). Investment in Argentina - Mining - Law firm Buenos Aires -Attorney. Retrieved from https://www.crei mermanlaw.com/entrada-individual/mining (accessed 10.09.2019).
Deloitte Touche Tohmatsu (2019a). Tech Trends 2019. Beyond the digital frontier. Retrieved from https://www2.deloitte.com/ content/dam/insights/us/articles/Tech-Trends-2019/DI_TechTrends2019.pdf (accessed 30.07.2019).
Deloitte Touche Tohmatsu (2019b). Tracking the trends 2019. The top 10 issues transforming the future of mining. Retrieved from https://www2.deloitte.com/ content/ dam/Deloitte/us/Documents/energy-resour ces/us-tracking-the-trends-2019.pdf (accessed 30.07.2019).
Ernst & Young Global Limited (2019a). Four steps for transforming mining and metals companies. Retrieved from https://www.ey. com/en_gl/mining-metals/wave-approach-transform-digital-effectiveness (accessed 05.08.2019).
Ernst & Young Global Limited (2019b). Global mining & metals M&A poised for continued growth in 2019. Retrieved from https://www.ey.com/en_gl/news/2019/04/ global-mining-metals-m-a-poised-for-conti nued-growth-in-2019 (accessed 05.08. 2019).
Fieldfisher (2019). Alternative Financing for Mining Companies - Fieldfisher. Retrieved from https://www.fieldfisher.com/sectors/ energy-and-natural-resources/mining-and-metals/alternative-financing-for-mining-companies (accessed 09.09.2019).
Finprom (2019). Кредитование промышленности. Retrieved from http://finprom.kz/ ru/article/banki-gotovy-kreditovat-gornodo byvayushuyu-promyshlennost-no-ne-obra batyvayushuyu-zajmy-v-sferu-dobychi-i-razrabotki-karerov-vyrosli-na- 12-za-god-v-segment-pererabotki-naprotiv-ushli-v-minus-na-4 (accessed 09.09.2019).
Forbes (2019). The 4th Industrial Revolution: How Mining Companies Are Using AI, Machine Learning and Robots. Retrieved from https://www.forbes.com/sites/bernard marr/2018/09/07/the-4th-industrial-revolu tion-how-mining-companies-are-using-ai-
machine-learning-and-robots/#60e65d6e 497e (accessed 30.07.2019).
Husseini T. (2018). Future of mining: eight bold industry predictions. Retrieved from https://www.mining-technology.com/mining-safety/future-of-mining-industry-predictions (accessed 05.08.2019).
International Council on Mining and Metals (2019). Mining Contribution Index. Retrieved from https://www.icmm.com/en-gb/ society-and-the-economy/role-of-mining-in-national-economies/mining-contribution-index (accessed 13.07.2019).
International Council on Mining and Metals (2016). Role of mining in national economies (3nd edition, 2016). Retrieved from https://www.icmm.com/website/publications/ pdfs/social-and-economic-development/16 1026_icmm_romine_3rd-edition.pdf (accessed 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals (2018). Role of mining in national economies. Mining Contribution Index 2018 (4th Edition, 2018). Retrieved from https://www.icmm.com/website/publications/ pdfs/social-and-economic-development/18 1002_mci_4th-edition.pdf (accessed 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals (2012). The role of mining in national economies - 2012. Retrieved from https://www.icmm.com/website/publications/ pdfs/social-and-economic-development/ romine_1st-edition (accessed 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals (2014). The role of mining in national economies (2nd edition, 2014). Retrieved from https://www.icmm.com/website/ publiccations/pdfs/social-and-economic-development/ romine_2nd-edition (accessed 25.07.2019).
International Institute for Sustainable Development (2019). How Can Blockchain Improve Sustainability in Mining? Retrieved from https://www.iisd.org/blog/blockchain-mining (accessed 16.08.2019).
Kainuun Etu Ltd. (2019). Retrieved from https://kainuunetu.fi/english?c=english (accessed 22.08.2019).
Klymenko, S.A. (2018). Scientific and Technical Problems of Mechanical Machining
Using Tools from Superhard Materials: State and Prospects. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr, 9, pp. 45-52. doi: http://dx.doi.org/10. 15407/visn2018.09.045
KMPG (2019). Risks and opportunities for mining. Retrieved from https://assets.kpmg/ content/dam/kpmg/xx/pdf/2019/02/global-mining-risk-survey-2019.pdf (accessed 05.08.2019).
Lapillonne, B. (2019). Explaining the increase in coal consumption worldwide. Retrieved from https://theconversation.com/explain ning-the-increase-in-coal-consumption-world wide-111045 (accessed 07.09.2019).
Liang, F., Das, V., & Kostyuk, N. (2018). Constructing a data-driven society: China's social credit system as a state surveillance infrastructure, Policy & Internet, 10(4), pp. 415-453. doi: http://dx.doi.org/10.1002/ poi3.183
McCarthy, Tetrault (2018). Mining in Latin America. An Overview of Mining Law in Argentina, Brazil, Chile, and Peru. Trends and Main Challenges. Retrieved from https://www.mccarthy.ca/sites/default/files/ 2018-01/MINING_LAW_Latin_America-McCarthy-Tetrault-2017.pdf (accessed 10.09.2019).
McKinsey & Company (2019). The Internet of Things: Mapping The Value Beyond the Hype. Retrieved from https://www.mckm sey.com/~/media/mckinsey/business%20 functions/mckinsey%20digital/our%20in sights/the%20internet%20of%20things% 20the%20value%20of%20digitizing%20 the%20physical%20world/unlocking_the_ potential_of_the_internet_of_things_full_ report.ashx (accessed 07.09.2019).
Mercator Institute for China Studies (2017). China's Social Credit System. A big-data enabled approach to market regulation with broad implications for doing business in China Retrieved from https://www.merics. org/sites/default/files/2017-09/China%20 Monitor_39_SOCS_EN.pdf (accessed 10.09.2019).
Merchant Research and Consulting Ltd (2019). Iron Ore: 2019 World Market Review and Forecast to 2028. Retrieved from https://mcgroup.co.uk/researches/ iron-ore (accessed 13.07.2019).
Mineral Intelligence (2019). Mineral Intelligence. Retrieved from https://mineralin tel-ligence.com/ (accessed 09.09.2019).
Mining review Africa (2017). Mining finance: equity and debt financing key; alternate-ve funding to grow. Retrieved from https://www.miningreview.com/internatio nal/mining-finance-equity-debt-financing-key-alternative-funding-grow/ (accessed 09.09.2019).
MINING.COM (2019). Trilogy Metals, South 32 increase exploration budget for Alaska projects. Retrieved from https://www.mining. com/trilogy-metals-south32-increase-exp loration-budget-alaska-proj ects/ (accessed 09.09.2019).
Natural Resource Governance Institute (2017). 2017 Resource Governance Index. Retrieved from https://resourcegovernance. org/urce-governance-index.pdf (accessed 18.07.2019).
Natural Resource Governance Institute (2019). Natural Resource Federalism: Considerations for Myanmar. Retrieved from https://resourcegovernance.org/sites/default/ files/documents/federalism-considerations-form-myanmar.pdf (accessed 10.09.2019).
Natural Resources Canada (2015). Tables on the Structure and Rates of Main Taxes. Retrieved from https://www.nrcan.gc.ca/mi ning-materials/mining/taxation/mining-taxation-canada/tables-structure-and-rates-main-taxes/8890 (accessed 09.09. 2019).
Natural Resources Canada (2017). Mining-Specific Tax Provisions. Retrieved from https://www.nrcan.gc.ca/mining-materials/ mining/taxation/mining-taxation-canada/mi ning-specific-tax-provisions/8892#a4 (accessed 09.09.2019).
OECD (2019). Tax incentives in mining: minimizing risks to revenue. Retrieved from https://www.oecd.org/tax/beps/tax-incenti ves-in-mining-minimising-risks-to-reve nue-oecd-igf.pdf (accessed 09.08.2019).
PricewaterhouseCoopers (2018). Mining in Indonesia Investment and Taxation Guide. Retrieved from https://www.pwc.com/id/ en/publications/assets/eumpublications/mi ning/mining-guide-2018.pdf (accessed
10.09.2019).
Prospectors & Developers Association of Canada (2019). State of Mineral Finance 2019: At the Crossroads. Retrieved from https://www.pdac.ca/docs/default-source/pri orities/access-to-capital/state-of-mineral-finance-reports/pdac-state-of-mineral-finance-2019.pdf?sfvrsn=96808a98_6 (accessed 09.09.2019).
Raufflet, E., Baba, S., Perras, C., & Delannon, N. (2013). Social License. In: Idowu S.O., Ca-paldi N., Zu L., Gupta A.D. (eds) Encyclopedia of Corporate Social Responsibility. Springer, Berlin, Heidelberg.
Redcloudfs (2019). Red Cloud - an exempt market dealer focused on providing unique and innovative financing alternatives, growth opportunities. Retrieved from https://www.redcloudfs.com/ (accessed 09.09.2019).
Rossi, B. (2017). Digital twinning explained. Retrieved from https://www.raconteur.net/ business-innovation/digital-twinning-expla ined (accessed 30.07.2019).
Rusnewsday (2019). The development of the mining industry of the Magadan region was discussed at the highest level. Retrieved from http://rusnewsday.ru/index. php/ekonomika/item/4275-razvitie-gornodo byvayushchej-promyshlennosti-magadan skoj-oblasti-obsudili-na-vysshem-urovne (accessed 09.09.2019).
Smart Specialisation Platform (2019a). Lapland's Arctic Specialisation Programme. Retrieved from https://s3platform. jrc.ec.eu ropa.eu/documents/20182/231925/FI_Lap land_RIS3_2013_Final.pdf/b6bd0260-4a9f-434e-b702-d248abd56ee8 (accessed 22.08. 2019).
Smart Specialisation Platform (2019b). Estrategia De Innovación De Andalucía 2020 RIS3 Andalucía. Retrieved from https://s3 platform.j rc.ec.europa. eu/documents/2018 2/224535/ES_Andalucia_RIS3_201502_Fi nal.pdf/6a09ca32-6ec6-4f00-98d6-f4da48 eab08e (accessed 22.08. 2019).
Smart Specialisation Platform (2019c). Eye@ R1S3 - Smart Specialisation Platform. Retrieved from https://s3platform.jrc.ec.euro pa.eu/map?p_p_id=captargmap_WAR_Cap TargMapportlet&_captargmap_WAR_Cap TargMapportlet_non-eu-country=true&_
captargmap_WAR_CapTargMapportlet_ non-eu-region=true&_captargmap_WAR_ CapTargMapportlet_ regionids=646 (accessed 22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019d). Eye@ RIS3 - Smart Specialisation Platform. Retrieved from https://s3platform.jrc.ec.euro pa.eu/map?p_p_id=captargmap_WAR_Cap TargMapportlet&_captargmap_WAR_Cap TargMapportlet_non-eu-country=true&_ captargmap_WAR_CapTargMapportlet_ non-eu-region=true&_captargmap_WAR_ CapTargMapportlet_regionids=639 (accessed 22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019e). Registered Regions - Smart Specialisation Platform. Retrieved from https://s3platform.jrc. ec.europa. eu/s3 -platform-registered-regions (accessed 22.08.2019).
Statista (2017). Hard coal production top countries 2017. Retrieved from https://www.sta tista.com/statistics/264775/top-10-countri es-based-on-hard-coal-production/ (accessed 13.07.2019).
Statista (2019). Rare earth mine production by country. Retrieved from https://www.statis ta.com/statistics/268011/top-countries-in-ra re-earth-mine-production/ (accessed 13.07. 2019).
The Fraser Institute (2018). Fraser Institute Annual survey of mining companies 2018. Retrieved from https://www.fraserinstitute. org/sites/default/files/annual-survey-of-mi ning-companies-2018.pdf (accessed 09.09. 2019).
Vishnevsky, V.P., & Chekina, V.D. (2018). Robot vs. tax inspector or how the fourth industrial revolution will change the tax system: a review of problems and solutions. Journal of Tax Reform, 4 (1), pp. 626. doi: http://dx.doi.org/10.15826/jtr.2018. 4.1.042
World Bank Open Data (2019). Total natural resources rents (% of GDP) Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY. GDP.TOTL.RT.ZS (accessed 13.07.2019).
World Economic Forum (2019). Seven trends that will shape the future of mining and metals. Retrieved from https://www.wefo rum.org/agenda/2019/03/seven-trends-sha ping-the-future-of-the-mining-and-metals-sector/ (accessed 05.08.2019).
World Mining Congress (2019). World Mining Data 2019. Retrieved from http://www.wmc. org.pl/sites/default/files/WMD%202019% 20web.pdf (accessed 26.07.2019).
Сергей Владимирович Иванов,
чл.-корр. НАН Украины
ГВУЗ «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры»
ул. Чернышевского, 24а, г. Днипро, 49600, Украина E-mail: ivanovsv@abkdnipro.com https://orcid.org/0000-0002-1205-3797;
Виктория Денисовна Чекина, канд. экон. наук, с.н.с.
Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
РАЗВИТИЕ ГОРНОДОБЫВАЮЩЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ В УСЛОВИЯХ ИНДУСТРИИ 4.0: НОВЫЕ ВЫЗОВЫ И ВОЗМОЖНОСТИ
Обоснован выбор наиболее эффективных для отечественных предприятий и регионов горнодобывающей промышленности новых экономических и организационных инструментов, подходов и методов, которые предлагает четвертая промышленная революция. Раскрыта роль горнодобывающей промышленности в мире в новых условиях, ее значение для экономики Украины в целом и отдельных регионов в частности, определены области, специализирующихся в этой сфере.
На основе анализа цифровых инструментов, которые используют в своей деятельности горнодобывающие предприятия мира, а также опыта применения передовых подходов и методов предложен комплекс мер по развитию горнодобывающей промышленности Украины в условиях четвертой промышленной революции. Этот комплекс состоит из предложений для предприятий технологического и организационного характера, предложений для органов власти, в том числе в налогово-бюджетной и денежно-кредитной сферах, и предложений по смарт-специализации Днепропетровской области.
Определено, что наиболее эффективными для отечественных предприятий являются прорывные технологии, обеспечивающие создание новых компонентов оборудования и механизмов, их техническое смарт-обслуживание, оптимизацию управления производственными процессами, мониторинг состояния здоровья и качества безопасности.
На уровне государственных органов власти целесообразно введение налоговых инвестиционных стимулов, использование традиционных и альтернативных источников финансирования, соблюдение принципов федерализма природных ресурсов и фискальной децентрализации, совершенствование отношений между горнодобывающими предприятиями и местными юрисдикциями с использованием возможностей социальных рейтингов.
На уровне регионов предложено построение региональной промышленной политики, базирующейся на концептуальных основах смарт-специализации с созданием благоприятной рыночной среды в регионе за счет применения "мягких" инструментов фискального и финансового регулирования, государственных программ НИОКР и подготовки кадров, а также обеспечение условий для инновационного развития горнодобывающего сектора экономики и его интеграции с другими секторами.
Ключевые слова: Индустрия 4.0, горнодобывающая промышленность, цифровые инструменты, налогово-бюджетное регулирование, финансирование, смарт-специализация.
JEL: L52, O14, O25
Serhii V. Ivanov,
Corresponding Member of NAS of Ukraine, Doctor of Economics, Professor State Higher Educational Institution "Dnieper State Academy of Civil Engineering and Architecture"
24a Chernishevskiy Street, Dnipro, 49600, Ukraine E-mail: ivanovsv@abkdnipro.com https://orcid.org/0000-0002-1205-3797;
Viktoriia D. Chekina, PhD in Economics
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
DEVELOPMENT OF MINING IN THE CONDITIONS OF INDUSTRY 4.0: NEW CHALLENGES AND OPPORTUNITIES
This paper substantiates the selection of the most effective new economic and organizational tools, approaches and methods for national enterprises and regions of the mining industry that the Fourth industrial revolution offers. To this end, the role of the mining industry in the world in new conditions, its significance for Ukrainian economy and regions, areas, specializing in this field, are identified.
A set of measures, which are based on the analysis of digital tools used by mining enterprises of the world, as well as on the study of the experience of applying advanced approaches and methods, have been offered for the development of the Ukrainian mining industry in conditions of the Fourth industrial revolution. This complex consists of proposals for enterprises of a technolog-
ical and organizational feature, suggestions for government authorities, including of fiscal and monetary measures, and proposals for smart specialization in the Dnipropetrovsk region.
It was defined that the most effective technologies for national enterprises are disruptive ones that ensure the creation of new equipment components and mechanisms, their smart technical maintenance, optimization of production process control, monitoring of health status and quality of safety.
At the level of state authorities, it is advisable to introduce tax investment incentives, use traditional and alternative sources of financing, adhere federalism principles with respect to natural resources and fiscal decentralization, improve relations between mining enterprises and local jurisdictions using the capabilities of social ratings.
At the regional level, it is proposed to build a regional industrial policy, based on conceptual foundations of smart specialization with the creation of a favourable market environment in the region through the use of soft fiscal and financial regulation tools, governmental R&D programs, and enabling conditions for the innovative development of the mining sector of the economy and its integration with other sectors.
Keywords: Industry 4.0., mining industry, digital tools, fiscal regulation, financing, smart specialization.
JEL: L52, O14, O25
OopMam цumуeaннн:
iBaHOB C.B., HeKma B.^. (2020). po3bhtok riphhhogo6ybhoi npoMHcnoBOcri b yMOBax iHgycTpii' 4.0: HOBi bhk^hkh Ta mo^hboctl ExoHOMixa npoMUcnoeocmi. № 1 (89). C. 45-74. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.01.045
Ivanov, S., Chekina, V. (2020). Development of mining in the conditions of Industry 4.0: new challenges and opportunities. Econ. promisl., 1 (89), pp. 45-74. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2020.01.045
Eadiumna do pedaKy,ii 20.02.2020 p.
