CC BY
20
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 332.14:330.341.1:66(477.52/.6) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005
Олександр ¡ванович Амоша,
академж НАН Украти e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-0189-3819;
Ганна Зй'вна Шевцова, д-р екон. наук, доцент, 1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши 03057, Украша, м. Кшв, вул. М. Капшст, 2 e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3960-5296; Наталiя Вячеслав1вна Швець, канд. екон. наук, доцент, Схщноукрашський нацюнальний унiвeрситeт iMeHi Володимира Даля 93400, Украша, м. Северодонецьк, пр. Центральний, 59А
e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-1215-2397
ПЕРЕДУМОВИ СМАРТ-СПЕЦ1АЛ1ЗАЩ1 ДОНЕЦЬКО-ПРИДН1ПРОВСЬКОГО МАКРОРЕГ1ОНУ НА ОСНОВ1 РОЗВИТКУ Х1М1ЧНОГО ВИРОБНИЦТВА1
У статт висв1тлено проблеми формування регюнальних стратегш i визначення прю-ритетсв розвитку в контeкстi рeалiзацil концепци смарт-спещ^заци у старопромислових рeгiонах. Зростаючий науковий штерес до ще! концепцп обумовлений важливштю залу-чення кращих сучасних европейських практик до модершзаци пол^ики рeгiонального розвитку в Укршш. Додаткова прикладна значущiсть роботи пов'язана з необхщшстю регюна-льно! та секторально! конкретизаци загальних пiдходiв й обгрунтування смарт-прiоритeтiв у рамках поточного процесу стратепчного планування рeгiонального розвитку.
Розглянуто дискусiйнi питання розвитку сфер традицшно! спeцiалiзацil рeгiонiв i ви-користання потeнцiалу наявних галузевих кластeрiв. Наголошено на нeобхiдностi й можли-востi трансформаци траектори розвитку старопромислових регюшв та !х кластeрiв згщно з пiдходом смарт-спeцiалiзацil.
Проаналiзовано сучасний стан, шституцшну структуру, динамiку, чинники i проблеми розвитку хiмiчних галузей Дшпропетровсько!, Донецько!, Запорiзькоl та Лугансько! областей. Доведено доцшьшсть залучення наявних рeсурсiв i компетенцш у хiмiчному i спо-рщнених секторах цих рeгiонiв до генерування нових напрямiв спeцiалiзацil та точок регю-нального зростання на основi диверсифжаци, нeоiндустрiальноl модершзаци та оргашзаци галузевих i мiжгалузeвих синeргiй. Таю можливост обумовлeнi системним впливом сучас-ного хiмiчного виробництва на процеси шновацшного розвитку iнших сфер економши та його вагомою роллю у високотехнолопчних ланцюжках вартостi.
Надано практичш пропозици щодо напрямiв смарт-спeцiалiзацil окремих областей Донeцько-Приднiпровського макрорeгiону, виходячи з юторично сформованих особливос-
© О. I. Амоша, Г. З. Шевцова, Н. В. Швець, 2019
1 Статтю шдготовлено в рамках виконання НДР 1нституту eкономiки промисловостi НАН Украши «Формування шституцшного середовища модершзаци eкономiки старопромислових рeгiонiв Украши» (номер держреестрацп 0118U004490).
тей територш, локально! концентраци ресурЫв, наявного потенщалу хiмiчних виробництв, конф^ураци та досвщу функцiонування неформальних кластерiв i характеристик репона-льних iнновацiйних екосистем. Особливу увагу придшено питаниям розвитку хiмiчного виробництва в Донецькiй та Луганськш областях у контекстi завдань постконфлжтного вь дновлення i модершзаци економiки Донбасу.
Ключовi слова: репональний розвиток, регiональна стратегiя, смарт-спецiалiзацiя, смарт-прюритет, хiмiчне виробництво, кластер, старопромисловий репон, Донецько-Приднiпровський макрорегiон.
JEL: L69, O18, R11, R58
У сучаснiй регiональнiй полiтицi ев-ропейських кра!н активно застосовуеться стратегiя розумно! спещалiзащ! (smart specialisation strategy - S3) як один з ефек-тивних шструменпв прискорення шнова-цiйного розвитку, структурно-технолопч-но! модершзаци та тдвищення конкурен-тоспроможностi регiонiв. Ще на початку цього десятил^тя фахiвцi говорили про дивовижну кар'еру ще! концепци, яка за короткий час стала iсторiею успiху i поль тичним итом [1]. У европейськiй стратеги EUROPE 2020 [2] розумне зростання (smart growth) оголошено разом iз двома шшими прiоритетами - сталим й iнклюзивним зрос-танням - «серцем стратеги» i визначено як розвиток економжи, що базуеться на знан-нях та iнновацiях.
У передмовi до першо! книги, при-свячено! концепци смарт-спецiалiзацil, один з !! розробникiв Д. Форей розглядае останню як здатнiсть економiчно! системи (наприклад, регiону) генерувати новi спе-цiалiзацil через вiдкриття нових сфер мож-ливостей i локально! концентраци, агломе-рацi! ресурсiв i компетенцш у цих сферах дiяльностi [3]. За визначенням експертiв OECD, пщхщ, заснований на розумнiй спецiалiзацi!, поеднуе промислову, освiтню та iнновацiйну полпику i пропонуе кра!нам або регюнам визначити й вибрати обмеже-ну кiлькiсть прiоритетних напрямiв для швестицш на основi знань, з акцентом на !хш сильнi сторони та порiвняльнi переваги. Це забезпечуе:
бiльш ефективне витрачання держав-них ресурЫв шляхом концентрацi! на пев-них галузях знань чи досвщу;
створення синергi! мiж механiзмами публiчноl пiдтримки R&D та iнновацiй, промислового розвитку i навчальних за-кладiв;
усунення фрагментацi! та дублюван-ня полiтичних втручань;
визначення найсильнiших або перс-пективних сфер пiдприемництва та зростання шляхом ретельного аналiзу юнуючих можливостей, активiв, компетенцiй, конку-рентних переваг у мiстi, регюш чи кра!нi;
механiзми для стратепчного розвитку, заснованi на багатоаспектних та багато-стороннiх взаемодiях;
картування та бенчмаркiнг кластерiв, включаючи аналiз ролi та впливу ключових гравщв;
науково обrрунтованi системи мош-торингу й ощнювання для вибору галузей знань та iнновацiйних проектiв [4].
Реалiзуючи евроiнтеграцiйний вектор розвитку, Укра!на поступово формуе умо-ви для iмплементацi! кращих европейських практик, зокрема в управлшш регюналь-ним розвитком. Вщнедавна до укра!нсько-го регюнального порядку денного входить поняття «смарт-спецiалiзацiя», розробля-еться вiдповiдна нормативно-правова база. Згщно зi змiнами, внесеними постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни на початку цього року до «Порядку розроблення реп-ональних стратегiй розвитку i планiв захо-дiв з !х реалiзацi!, а також проведення мо-нiторингу та оцiнки результативностi реа-лiзацi! зазначених регiональних стратегiй i планiв заходiв», застосування пiдходiв смарт-спецiалiзацi! стало важливим складником стратепчного планування регюна-
льного розвитку в Укра1ш. Вщповщних змш зазнала i «Методика розроблення, проведення монiторингу та оцiнки резуль-тативност рeалiзацil рeгiональних страте-гiй розвитку та плашв заходiв з 1'х рeалiза-ци».
Згiдно з п. 2 Порядку смарт-спещаль зацiя - пщхщ, що передбачае аргументова-не визначення суб'ектами рeгiонального розвитку в рамках регюнально! стратеги окремих стратепчних цiлeй та завдань що-до розвитку видiв eкономiчноl дiяльностi, яю мають iнновацiйний потeнцiал з ураху-ванням конкурентних переваг рeгiону та сприяють трансформаци сeкторiв економь ки в бшьш eфeктивнi. До основних прин-ципiв розроблення рeгiональних стратегш на засадах смарт-спeцiалiзацil (п. 4) вщне-сено iнновацiйну спрямованiсть, вщкри-тiсть, паритeтнiсть, координацiю, допов-нювашсть, дивeрсифiкацiю та вузьку спе-цiалiзацiю.
Ще ранiшe було здiйснeно певш практичнi кроки щодо поширення пiдходiв смарт-спeцiалiзацil та 1'х застосування в регюнальному управлiннi з боку Мшеко-номрозвитку, Мiнрeгiону й окремих облас-них державних адмiнiстрацiй. Започатко-вано ряд пшотних проектiв у Запорiзькiй, Одeськiй, Харкiвськiй, Чeркаськiй та шших областях стосовно формування регюналь-них стратегш смарт-спeцiалiзацil з метою приеднання до вщповщно! Свропейсько! платформи (£3 Platform) i створення умов для доступу до шструменпв структурних та швестицшних фондiв GC.
Однак саме в цьому роцi опрацюван-ня питань рeгiонального розвитку на засадах смарт-спeцiалiзацil набувае додатково! важливост та прикладно! значущостi для вЫх стeйкхолцeрiв, оскiльки вищезгаданий Порядок (п. 6) зобов'язуе розпочати розроблення проекив регюнальних стратeгiй розвитку на 2021-2027 роки не тзшше шж за 15 мiсяцiв до завершення строку реал> заци дшчо! регюнально! стратеги.
Разом з тим, використовуючи оцшку европейських фахiвцiв стосовно вщповщ-
но! проблеми в GC, нинiшню ситуащю з формуванням полiтики розумних спещал> зацiй в Укра!ш можна охарактеризувати як приклад «пол^ики, що випереджае тео-рш» (policy running ahead of theory) [1]. Попри гостру актуальшсть i практичну за-требувашсть цього концепту, нaрaзi в^чиз-няною наукою ще не сформовано цшюного концептуального бачення нaцiонaльного вaрiaнтa пол^ики розумних спецiaлiзaцiй та мехaнiзмiв реaлiзaцi! вiдповiдних стра-тегiй.
Метою статп е визначення перед-умов смaрт-спецiaлiзaцi! одного з провщ-них промислових мaкрорегiонiв Укра!ни -Донецько-Приднiпровського - на основi розвитку традицшно! для нього хiмiчно! гaлузi.
Серед нечисленних дослiджень кон-цепци смaрт-спецiaлiзaцi! в Укра!ш слiд вiдзнaчити роботи вчених провщних нау-кових установ Нащонально! академи наук Укра!ни: В. Григи, I. Егорова, Я. Жалша, В. Лимаря, О. Ляха, Ю. Рижково!, О. Сш-гово!, М. Солдак, I. Сторонянсько!, Д. Че-реватського та ш [5-13], а також окремих представниюв ушверситетсько! науки [1416]. Науковцями узагальнено сучaснi управлшсью практики, що застосовуються у кра!нах GC i ОЕСР задля стимулювання розвитку регiонiв, розглянуто сутнiсть й етапи формування S3, зокрема особливост процесу «пiдприемницького вщкриття» (entrepreneurial discovery process - EDP), визначено проблеми трансформаци кон-цептуaльно-методологiчних засад пол^ики регiонaльного розвитку Укра!ни з метою адаптаци до европейських норм i практик, урахування складових европейсько! пол> тики згуртовaностi (Cohesion policy), про-aнaлiзовaно перший вiтчизняний досвiд запровадження принцитв смарт-спещал> заци та запропоновано низку практичних рекомендaцiй.
Одним iз дискусiйних питань дано! проблематики е ставлення до сфер традицшно! спецiaлiзaцil та потенцiaлу кластер-них технологш у зaбезпеченнi смарт-
спещ^зацл, зокрема у старопромислових регюнах. В аналпичнш доповiдi [8, с. 35] автори висловлюють (цiлком виправданi) застереження стосовно того, що «Наявна галузева спецiалiзацiя регiонiв стала «ш-ституцшною пасткою»: збереження статус-кво певний час забезпечувало задоволе-нiсть основних стейкхолдерiв... Маншу-люючи значущiстю проблем економжи ре-гiонiв для кра!ни в цiлому, власники ком-панш базових галузей добивалися префе-ренцшних умов та субсидування, перекла-даючи таким чином трансформации ризи-ки старопромислових репошв на всю кра!-ну та вiдволiкаючи значну частку ресурсiв, необхiдних для становлення нових галузей. Натомiсть структурнi змши мали б супроводжуватися руйнуванням усталених схем ...». Водночас абсолютизащя порушено! проблеми призводить до заперечен-ня потенцiалу наявних галузевих кластерiв у розвитку пiдходiв смарт-спецiалiзацi! [12].
Аналiз рiзнопланових зарубiжних до-слiджень теоретичного й емшричного характеру, присвячених застосуванню S3 у регюнах рiзних типiв та взаемоди кластер-но! полiтики i полiтики розумних спещаль зацiй [17-24], дозволив дшти таких виснов-юв, яю становлять концептуальну платформу даного дослщження:
смарт-спецiалiзацiя не е абсолютно новим шструментом полiтики, вона розви-вае полiтику диверсифiкацi! та кластериза-цi! економiки;
концепцiя смарт-спецiалiзацi! грунту-еться на традицiйнiй науково-техшчнш моделi iнновацiй та регiонального еконо-мiчного розвитку i не придшяе достатньо уваги екологiчним та сощальним iнновацi-ям;
процес пiдприемницького вiдкриття також може спричинити блокування транс-формацшних змiн;
розвиненi регiони перебувають у кращому становищi для розробки шклю-зивних форм управлiння та корист вiд стратегiй розумно! спецiалiзацi!, тодi як
структурно слабкi регiони можуть мати меншу вигоду, у тому чи^ через обмеже-нiсть вибору смарт-прюршепв, слабкiсть iнновацiйних систем i недостатнiсть досв> ду регiонально! шновацшно! полiтики;
диверсифiкацiя в напрямi складшших технологiй е привабливою, але складною для слабких репошв i може застосовувати-ся для опанування можливостей, пов'яза-них iз мiсцевими ресурсами.
Отже, проблему не можна вважати безумовним аргументом на користь вщмо-ви вщ ресурсного потенцiалу та бази знань i компетенцiй, що сформувалися в межах кластерiв традицшно! спецiалiзацi! [8; 12]. Бiльш виваженою, грунтовною i продуктивною е теза про необхщшсть змiни трае-кторп розвитку старопромислових регiонiв та !х кластерiв за концепцiею смарт-спецiалiзацi! [11]. При цьому основна дис-кусiя змiщуеться вбiк пошуку шляхiв i на-прямiв таких трансформацш та формуван-ня сприятливого регiонального iнституцiй-ного середовища.
Змiна траектори розвитку може роз-починатися не з радикальних перетворень, а з використання технологи i бiзнес-моделей, яю мають потенцiал диверсифь кацп поточно! економiчноl дiяльностi, що виникае завдяки подiбностi бази знань та квалiфiкацi! працiвникiв з iншими галузя-ми. У робой [11, с. 331] обгрунтовано, що для старих прничодобувних репошв Укра-!ни такими спорщненими рiзновидами можуть стати циркулярш виробництва, якi повертають вiдходи видобутку i збагачення вугiлля у виробничi цикли з використан-ням шновацшних технологiй.
Звичайно, можливi й iншi напрями змiни траекторiй розвитку старопромислових територш залежно вiд !х iсторично сформованих особливостей, секторально! специфiки наявних кластерiв та характеристик регюнальних iнновацiйних систем. Науковцями 1нституту економiки промис-ловост НАН Укра!ни розроблено комплекс науково-теоретичних i науково-приклад-них положень щодо полiтики модернiзацi!
старопромислових регюшв, у тому числi в контекст сучасних завдань структурно! перебудови економши Донбаського та Приднiпровського регюшв [25-40].
Автори публшацш [25; 28; 29; 34; 35; 38; 40-42] визначають хiмiчнe виробництво як один iз перспективних в шновацшно-технолопчному планi сeгмeнтiв сучасного промислового комплексу. Згщно з класи-фiкацiею галузей переробно! промисловос-тi за рiвнeм тeхнологiчно! iнтeнсивностi Свростату 1 виробництво хiмiчних речовин i хiмiчно! продукци належить до середньо-високого технолопчного рiвня, а вироб-ництво основних фармацевтичних продук-тiв i фармацевтичних прeпаратiв - до висо-котeхнологiчного.
У сучасних умовах хiмiчнe виробництво мае системний вплив на процеси нeоiндустрiально! модeрнiзацi! шших сек-торiв eкономiки через виготовлення i по-стачання новiтнiх матeрiалiв й упро-вадження тeхнологiчних смарт-шновацш у рiзноманiтних ланцюгах вартостi. Тому випереджальний розвиток хiмiчного комплексу е необхщною передумовою рeалiза-ци нeоiндустрiально! модeлi eкономiки на нацюнальному i рeгiональному рiвнях. Од-нак така точка зору на його роль ще не на-була достатнього поширення у вiтчизнянiй шновацшно-промисловш полiтицi. Пере-важае традицiйнe розумшня хiмiчно! iнду-стри як сукупност великотоннажних, ре-сурсоемних i шюдливих виробництв iз вщ-повiдними ресурсними, сощальними й еко-логiчними проблемами.
Потенщал полiтики смарт-спещаль заци уможливлюе регюнальну конкретиза-цiю та розвиток загальних пiдходiв до ш-новацшно! модeрнiзацi! хiмiчно! та спорщ-нених галузей економжи з урахуванням ушкальних рeсурсiв окремих тeриторiй.
1 Po3nogrn rany3en npoMHC^OBOcri 3a piBHeM TexHO^oriHHoi iHTeHCHBHOCTi 3gincHMeTbca Ha oc-HOBi KogiB NACERev. 2 - noTOHHoi' Bepcii Statistical classification of economic activities in the European Community. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/ cache/metadata/Annexes/htec_esms_an3.pdf.
Визначення передумов смарт-спецiалiзацil областей Донецько-Придн1провського макрорег1ону на ос-новi аналiзу регiонального контексту хiмiчного виробництва
Одним з основних завдань запущено-го процесу стратепчного планування реп-онального розвитку на засадах смарт-спeцiалiзацi! е визначення смарт-прiори-теив для розробки Стратeгiй розвитку областей на наступний програмний перюд. У процeсi пошуку прiоритeтiв смарт-модер-нiзацi! eкономiки областей Донецько-Придншровського макрорeгiону (Днiпро-петровська, Донецька, Запорiзька та Луган-ська областi) доцшьно опрацювати питання залучення наявних ресурав хiмiчного виробництва та потенщалу трацицiйних клас-тeрiв до формування сфер регюнально! смарт-спeцiалiзацi! шляхом створення но-вих видiв eкономiчно! дiяльностi та виробництв, якi мають шновацшний потeнцiал й eкологiчну спрямовашсть, полiпшують тeхнологiчну структуру eкономiки регюну, пiдвищують його iнвeстицiйну привабли-вють та конкурeнтоспроможнiсть.
Традицiйно основу iндустрiального потeнцiалу Донeцько-Приднiпровського макрорeгiону становлять добувна промис-ловiсть i мeталургiйнe виробництво, яю в сукупностi забезпечують бшьше половини обсягiв рeалiзовано! промислово! продукци та експорту товарiв промислово! групи. Згщно з потребами базових галузей у реп-онi сконцeнтрованi вщповщна обслугову-юча, логiстична, соцiальна шфраструктура, кадровий, освiтнiй i науково-тeхнiчний потенщал.
Однак домiнування виробництв, яю належать до середньо-низького тeхнологiч-ного рiвня, обумовлюе певне вiдставання технолопчно! структури рeгiону вiд струк-тури iнших промислових областей i блокуе його структурно-тeхнологiчну модeрнiза-цiю. Одночасно вони створюють високе техногенне навантаження на довюлля i по-глиблюють регюнальш eкологiчнi пробле-ми.
Серед актуальних цшей у Стратегiях розвитку областей на перюд до 2020 року визначено «Зменшення економiчних дис-баланав» (Днiпропетровська область), що, у свою чергу, передбачае досягнення опе-рацшних цiлей «Диверсифiкацiя економь ки» та «Iнновацiйний розвиток»; «Еконо-мiчний розвиток та пiдвищення зайнятостi населення» (Донецька область) з операцш-ною метою «Заохочення структурних змiн в економщ»; «Запорiзький край - швести-цiйно приваблива територiя з розвинутими iндустрiальним комплексом та шфраструк-турою» (Запорiзька область); «Економiчне вiдновлення та перехщ до сталого розвитку» (Луганська область), що передбачае операцшну мету «Пщвищення стiйкостi регiонально! економши та перехiд до !! сталого зростання».
40
35
30
25
20
15
10
0
Аналiз програм i проекив, що вхо-дять до плашв реалiзацi! обласних Страте-гiй розвитку на перюд до 2020 року на 2018-2020 роки, а також основних результат виконання плашв заходiв на 2018 рiк свщчить, що вищезазначенi цiлi та вщпо-вiднi завдання недостатньо опрацьованi в частиш iнновацiйно! модернiзацi! промис-ловост регiону i потребують актуалiзацi! на наступний стратегiчний перiод з ураху-ванням концептуальних засад стратегi! смарт-спецiалiзацi!.
Хiмiчний комплекс Донецько-При-днiпровського макрорегюну протягом ба-гатьох рокiв ввдгравав значну роль у зага-льноукра!нському хiмiчному виробництвi. За пiдсумками 2013 р. макрорегюн забез-печував 35,5% обсяпв реалiзовано! хiмiч-но! продукци, у тому числi майже половину базових хiмiкатiв (рис. 1, 2).
2013
2014
2015
2016
2017
2018
□ Дншропетровська область □ Донецька область □ Запор1зька область □ Луганська область Побудовано за даними джерел [43-46]. Рисунок 1 - Динамика обсяпв реашзащ! хiмiчноl продукцil по областях, млрд грн
Упродовж 2013-2018 рр. частка макрорегюну в обсягах реалiзованоl продукци скоротилася до 22,6% через вщставання його темпiв зростання (125,6%) порiвняно iз загальноукра!нською динамiкою (196,9%). Падшня питомо! ваги макрорегi-
ону вiдбулося за всiма секторами: до 33,0% по базовому хiмiчному виробництву, до 3,0% - по фармацевтичному сегменту, до 22,3% - по виробництву гумових i пласт-масових виробiв та будiвельнiй хiмi!.
5
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1пЛш1гу
2018 2017 2016 2015 2014 2013
19,9 3,3 5,1 4,7
26,8
23,4
26,2
21,9
2,8
4,4
5,1
3,4 3,4 5,4
1 1 1
2,5
3,0
2,5
5,2 3,4 6,6
16,3
2,9
13,7
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50
а) виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноl продукцi! (код 20 за КВЕД-2010)
2018
1,6
1,5
1,3
1,4
1,7
1,7
1,5
1,5
1,6
1,5
6,0
0 2 4 6 8 10
б) виробництво основних фармацевтичних продукив i фармацевтичних препаратсв (код 21)
2018 2017 2016 2015 2014 2013
0 5 10 15 20 25 30
□ Дншропетровська область ПДонецька область ШЗапор1зька область ШЛуганська область
в) виробництво гумових i пластмасових виробiв, iншо! неметалево! мiнерально!
продукцi! (коди 22, 23)
Розраховано та побудовано за даними джерел [43-47].
Рисунок 2 - Динамика частки областей макрорегшну в обсягах реалпаци хiмiчноl продукци УкраУни, %
Бшьш детальну динамiку виробницт-ва хiмiчноl продукцп в розрiзi секторiв та областей наведено в табл. 1.
Внесок областей у формування фь нансових результат хiмiчноl галузi вщо-бражено в табл. 2.
Таблиця 1 - ¡ндекси промислово!' продукцп' за видами д1яльност1 та областями, % 1
Регюн 2013 2014 2015 2016 2017 2018 За перюд
Виробництво хгмгчних речовин 1 хгмгчног продукцп (20)
Украша 80,7 85,8 84,8 101,1 118,4 117,4 82,5
Днiпропетровська область 97,4 94,9 82,5 108,2 99,9 105,5 87,0
Донецька область 78,4 52,5 47,3 113,5 92,8 112,4 23,0
Запорiзька область 75,9 93,1 95,0 92,5 135,5 103,5 87,1
Луганська область вщомост вщсутш
Виробництво основних фармацевтичних продуктгв 1 фармацевтичних препарат1в (21)
Украша 111,8 101,9 92,4 104,4 106,9 101,1 118,8
Дншропетровська область -
Донецька область 121,3 67,9 31,8 76,6 138,5 120,1 33,4
Запорiзька область -
Луганська область вщомост вщсутш
Виробництво гумових 1 пластмасових виробгв, ¡ншог неметалевог мтеральног продукцп (22, 23)
Украша 97,4 91,2 92,8 108,5 108,2 99,5 96,3
Дншропетровська область 91,5 97,4 83,3 103,1 105,3 97,6 78,7
Донецька область 91,7 64,6 65,2 114,9 98,1 106,3 46,3
Запорiзька область 97,5 95,2 95,0 109,6 111,0 89,4 95,9
Луганська область вщомост вщсутш
Складено за даними джерел [43-47].
Даш не оприлюднеш з метою забезпечення виконання вимог Закону Украшу «Про державну статистику» щодо конфщенцшносп статистично! шформацп.
Таблиця 2 - Фшансов1 результати до оподаткування пщприемств хiмiчного комплексу,
млн грн1
Види економiчноl дiяльностi (код за КВЕД-2010) 2013 2014 2015 2016 2017
1 2 3 4 5 6
Украгна
Виробництво хiмiчних речовин i хiмiч-но! продукцп (20) -8082,0 -35508,5 -34299,8 -18021,2 -5993,5
Виробництво основних фармацевтич-них продукив i фармацевтичних препа-ратiв (21) 1422,9 892,0 2050,3 3002,2 3681,5
Виробництво гумових i пластмасових виробiв, шшо! неметалево! мшерально! продукцп (22, 23) -428,8 -15244,6 -12996,0 -397,8 3345,2
Дншропетровська область
Виробництво хiмiчних речовин i хiмiч-но! продукцп (20) 75,5 -518,7 -594,6 -120,1 809,7
Виробництво основних фармацевтич-них продукив i фармацевтичних препарат (21) 1,3 0,5 2,2 -1,5 *
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1пЛш1гу
Виробництво гумових i пластмасових виробiв, iншо! неметалево! мшерально! продукцi! (22, 23) -263,9 -2042,4 -2683,6 -546,4 349,4
Донецька область
Виробництво хiмiчних речовин i хiмiч-но! продукцi! (20) -1767,7 -28,3 -127,0 -95,9 -15,3
Виробництво основних фармацевтич-них продукив i фармацевтичних препа-ратiв (21) 42,0 19,0 -72,9 -94,8 -2,0
Виробництво гумових i пластмасових виробiв, iншо! неметалево! мiнерально! продукцi!' (22, 23) -34,8 -553,5 -547,2 49,1 151,8
Запоргзька область
Виробництво хiмiчних речовин i хiмiч-но! продукци (20) -458,6 -4911,0 -5538,0 -2871,8 -35,6
Виробництво основних фармацевтич-них продуктiв i фармацевтичних препа-ратiв (21) 42,0 46,9 67,4 84,2 75,6
Виробництво гумових i пластмасових виробiв, iншо!' неметалево! мшерально! продукци (22, 23) 17,2 -170,1 -15,4 197,1 240,7
Луганська область
Виробництво хiмiчних речовин i хiмiч-но! продукцi!' (20) -2199,4 -10171,6 -9829,5 -6136,3 -1571,9
Виробництво основних фармацевтич-них продукив i фармацевтичних препа-раив (21) 12,4 13,4 * * *
Виробництво гумових i пластмасових виробiв, iншо!' неметалево! мiнерально!' продукци (22, 23) -171,8 -567,2 -591,2 -714,9 -479,9
1 Складено за даними джерел [43-47].
Частка макрорегiону в загальних по-казниках хiмiчноl iндустрi! Укра!ни змен-шилася i за обсягами експорту (з 32,2% у 2013 р. до 17,0% у 2018 р.) й iмпорту (з 19,0 до 12,2% вщповщно).
Таким чином, динамжа ключових показниюв виробничо-комерцiйно! та зов-нiшньоторговельно! дiяльностi виробникiв хiмiчно! продукцi! Донецько-Приднш-ровського макрорегюну свiдчить про знач-не скорочення його ролi в хiмiчному ком-плексi Укра!ни протягом 2013-2018 рр. Основною причиною падшня показниюв стали наслщки вшськового конфлiкту в Дон-баському регюш, зокрема, втрата великих
хiмiчних активiв на тимчасово окупованих територiях, призупинення дiяльностi ряду виробництв, руйнування частини шфра-структури та перебудова традицшних ви-робничих ланцюгiв. Водночас хiмiчний комплекс кожно! областi мае сво! структур-но-технологiчнi й iнституцiйнi особливос-тi, якi обумовлюють вибiр напрямiв його модернiзацi! та розвитку.
Днтропетровська область
Наразi хiмiчний комплекс област охоплюе понад 600 пiдприемств рiзних розмiрiв i спецiалiзацi!, на яких працюе близько 25 тис. чол. Основними виробни-
гами xiмiчнoï пpoдyкцiï e AT «ДНЮТО-AЗOT», ПpAT «Хiмдивiзioн», ПpAT «Днiпpoвcький зaвoд мiнepaльниx дoбpив», ПpAT «Лiндe Гaз Укpaïнa», ДП «НВО «Пaвлoгpaдcький xiмiчний зaвoд», ТОВ «СП «Meффepт Гaнзa Фapбeн», ТОВ «Ka-пapoл Днiпpo», ТОВ «Днiпpoвcький лaкo-фapбoвий зaвoд», ТОВ ПП «ЗГП», ТОВ «Пoлiфapб Укpaïнa», ТОВ «APСЕHAЛ ГЯУ! 111», ДП «Смoли», ТОВ «Пoлiмepc», ТОВ «Гyмoплacт», ТОВ СП «ВЕЛЬTA-KOСMЕTIK», ТОВ ВKФ «Бioтoн», ТОВ з iнoзeмнoю iнвecтицieю «Пpoктep eнд ^мбл Meнюфeкчypинг Укpaïнa», ТОВ «Укpaïнcький зaвoд пoнaдвeликoгaбapит-ниx шин».
Дaнi p^. 1 cвiдчaть, щo пoчинaючи з 2G14 p. oблacть вiдiгpae пpoвiднy poль y xiмiчнoмy кoмплeкci Дoнeцькo-Пpиднiп-poвcькoгo мaкpopeгioнy. У 2G18 p. 4acTOa oблacтi зa oбcягaми peaлiзaцiï xiмiчнoï пpoдyкцiï cтaнoвилa 58,3%.
Зa пepioд 2G13-2G18 pp. oбcяги peaлi-зaцiï бaзoвoï xiмiчнoï пpoдyкцiï oблacтi зpocтaли швидшe, нiж пo Укpaïнi в цiлoмy (176,9 пpoти 141,3%), a y виpoбництвi гу-мoвиx i плacтмacoвиx виpoбiв, iншoï нeмe-тaлeвoï мiнepaльнoï пpoдyкцiï - тавтаки (2G5,3 пpoти 225,6%). Вoднoчac xiмiкo-фapмaцeвтичнe виpoбництвo e мaйжe те-пoмiтним в eкoнoмiцi oблacтi.
4acrea xiмiчнoгo кoмплeкcy в oбcя-rax peaлiзaцiï пpoдyкцiï пepepoбнoï ^o-миcлoвocтi oблacтi cкopoтилacя впpoдoвж 2013-2G18 pp. та 2,4 в.п. i нapaзi cтaнoвить 10,8% (пpoти 14,3% ш Укpaïнi зaгaлoм). Цe cвiдчить нacaмпepeд пpo випepeджaль-нe зpocтaння oбcягiв збуту пpoдyкцiï iншиx виpoбництв пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi. Ane мoжнa cтвepджyвaти, щo нaявний пoтeнцi-aл xiмiчнoгo виpoбництвa викopиcтoвyeть-cя нeпoвнoю мipoю, i шго вплив нa e^TO-м^ peгioнy дeщo cкopoтивcя.
Днiпpoпeтpoвcькa oблacть зaзнaлa мeншoгo зa зaгaльнoyкpaïнcькe кумулятив-нoгo пaдiння тa мeншoï aмплiтyди толи-вaнь y виpoбництвi xiмiчнoï пpoдyкцiï зa-вдяки бiльшiй дивepcифiкaцiï тa виготов-лeнню piзнoмaнiтнoï пpoдyкцiï cтiйкoгo
cпoживчoгo пoпитy. Paзoм з тим rocrap^ зoвe вiднoвлeння oбcягiв виpoбництвa гу-мoвиx i плacтмacoвиx виpoбiв, бyдiвeльнoï xiмiï вiдбyвaeтьcя низькими тeмпaми.
Фiнaнcoвi peзyльтaти oблacниx пщ-пpиeмcтв бaзoвoï xiмiï (див. тaбл. 2) e бiльш пoзитивними пopiвнянo з вeличeз-ними збиткaми гaлyзi в цiлoмy пo Укpaïнi, здeбiльшoгo oбyмoвлeними нecтaбiльнoю дiяльнicтю кoмпaнiй xoлдингy Ostchem. У виpoбництвi гyмoвиx i плacтмacoвиx виpo-бiв, iншoï нeмeтaлeвoï мiнepaльнoï пpoдyк-цп oблacть дeмoнcтpye гipшi пoкaзники, xo4a динaмiкa ocтaннix poкiв e oбнaдiйли-вoю.
Дитам^ peaлiзaцiï пpoдyкцiï бaзoвo-гo xiмiчнoгo виpoбництвa oблacтi дoбpe кopeлюe з дитам^ю дoxoдiв вiд peaлiзaцiï пpoдyкцiï AT «ДHIПPOAЗOT» (тaбл. 3). Дo 2G18 p. cтaбiльний пpибyткoвий poзви-тoк пiдпpиeмcтвa rpyнтyвaвcя нa зacтocy-вaннi дaвaльницькoï cxeми зaбeзпeчeння пpиpoдним гaзoм. Втpaтa iнcтитyцiйнoгo чинникa кoнкypeнтниx пepeвaг cпpичинилa пpocтoï ocнoвниx цexiв, пaдiння виpoбни-чo-кoмepцiйниx пoкaзникiв, збитгавють пiдпpиeмcтвa й aктyaлiзyвaлa питaння го-шуку нoвoï мoдeлi poзвиткy [49].
Вщм^тою pиcoю зoвнiшньoтopгo-вeльнoï дiяльнocтi xiмiчнoï гaлyзi oблacтi e вeликi oбcяги iмпopтy тa знaчнe вщ^мта тopгoвeльнe caльдo (pиc. 3). Упpoдoвж 2013-2G18 pp. нaдxoджeння вiд e^TOpi-y xiмiчнoï пpoдyкцiï cкopoтилиcя в 1,75 paзa, нacaмпepeд зa paxyнoк тадшня oбcягiв eкc-пopтy нeopгaнiки, мiнepaльниx дoбpив i гyмoвиx виpoбiв. Унacлiдoк цьoгo питoмa вaгa xiмiкaтiв y тoвapнiй cтpyктypi eкcпop-ту oблacтi змeншилacя дo 3,3%.
Зa ^й caмий пepioд oбcяги iмпopтy xiмiчнoï пpoдyкцiï cкopoтилиcя в 1,5 paзa, щo oбyмoвилo пaдiння ïï 4ad^ в oблacнiй тoвapнiй cтpyктypi iмпopтниx пocтaвoк з мaйжe 3G дo 2G%. Динaмiкa iмпopтy зa oкpeмими тoвapними гpyпaми мaлa piзнo-cпpямoвaний xapaктep: зpocтaння пo пpo-дyктax нeopгaнiчнoï xiмiï (y 2,7 paзa), дoб-pивax (y 21,5 paзa) тa пaдiння пo opгaнiч-ниx xiмiкaтax (y 1,5 paзa), фapмaцeвтицi
Таблиця 3 - Внесок АТ «ДН1ПРОАЗОТ» в обсяги реашзацй' продукци базового х1м1ч-ного виробництва ДншропетровськоУ облает у 2013-2018 рр. 1
Темпи
Показник 2013 2014 2015 2016 2017 2018 зростан-ня за пе-рюд, %
Виробництво х1-
м1чних речовин l
х1м1чнох продук-
цп, млн грн 7697,7 10906,9 17803,0 14159,1 17633,1 13616,1 176,9
У тому числ1 АТ «ДН1ПРО-
АЗОТ», 2740,9 / 3529,8 / 5616,9 / 5245,3 / 7303,2 / 3932,5 /
млн грн/% 35,6 32,4 31,6 37,0 41,4 28,9 143,5
1нш1 виробни- 4956,8 / 7377,1 / 12186,1 / 8913,8 / 10329,9 / 9683,6 /
ки, млн грн / % 64,4 67,6 68,4 63,0 58,6 71,1 195,4
1
Складено за даними джерел [43; 48].
2000 1500 1000 500 0
-500 -1000 -1500
| Iекспорт
2013
2014
2015
2016
2017
2018
ii
11мпорт сальдо
Побудовано за даними джерела [43].
Рисунок 3 - Динамика зовшшньо!* торг1вл1 х1м1чними товарами у Дншропетровськш обласп, млн дол.
(майже вдв1ч1), пластмасах ! полiмерних матерiалах (у 1,5 раза), гум! (у 1,7 раза).
Унаслщок цих зм1н в1д6улися зру-шення i в структур! зовшшньо! торг1вл1 х1м1чною продукцiею. Серед помпних тен-денцiй - зростання частки пластмас i поль мерних матерiалiв до 20,6% i скорочення гуми до 2,6% у структур! експорту, збшь-шення частки неорганiки до 5,7% та шшо! х1м1чно! продукцп до 21,9% i зменшення
до 30,9% фармацевтики у структур! 1мпор-ту при збереженнi позиц1й решти товарних груп.
На сьогодн1шн1й день х1м1чний комплекс Днiпропетровсько! областi мае декшь-ка критичних статей 1з великим вiд'емним зовнiшньоторговельним сальдо: фармацевтика, пластмаси i полiмернi матерiали, гу-мов1 вироби та шш1 продукти х1м1чно! промисловост1. До того ж групи з тради-
цшно додатним сальдо (продукти неорга-шчно! хiмil та добрива) демонструють по-ступове скорочення його величини, що та-кож обумовлюе зростання загального торгового дисбалансу.
Донецька область
У 2013 р. область виробляла i реаль зовувала 12,2% загальноукра!нського обся-гу хiмiчно! продукцп, у тому чи^ була лiдером по базових хiмiкатах - 16,3% (див. рис. 2а). Основними виробниками хiмiкатiв були Горлiвське ПАТ «Концерн Стирол» (щорiчний дохщ вiд реалiзацil продукцп у 2011-2013 рр. становив 4,4-6,7 млрд грн), КП «Горлiвський хiмiчний завод», Костян-тинiвський державний хiмiчний завод, Дзержинський фенольний завод, Донець-кий казенний завод хiмiчних виробiв, Кра-маторський завод емалей, ТОВ «Донецьк-хiм-хiмiчний завод», ТОВ «1НГАЗ», ПАТ «Марiупольський завод iзоляцiйних мате-рiалiв», ТОВ «Реактив», ПАТ «Слов'-янський завод «Тореласт», ТОВ «Донець-кий завод «Донпласт», ТОВ «Азов-пласт», ПрАТ «Гумово-технiчнi вироби», ПрАТ «Каучук», ТОВ «Украшсью промисловi ресурси», ТОВ «Стиролбюфарм», ПрАТ «Слов'янський крейдо-вапняний завод», ТОВ «Техпром», ТОВ «Донецький завод будiвельних матерiалiв «Астор», ТОВ «Дружкiвський вогнетривкий завод», ТОВ «Красноармшський завод залiзобетонних виробiв», ТОВ «Краматорський залiзобе-тон», ПрАТ «Краматорський цементний завод-Пушка». На пiдприемствах галузi було зайнято 26,5 тис. чол.
У 2014 р. унаслщок активних вшсь-кових дiй на територп Донбасу бшьшють пiдприемств хiмiчно! галузi призупинило виробничий процес та вщвантаження готово! продукцп через загрози техногенного характеру; виробничу шфраструктуру окремих пiдприемств було пошкоджено (Донецький казенний завод хiмiчних виро-бiв), значна частина активiв, зокрема Гор-лiвське ПАТ «Концерн Стирол», залиши-лася на окупованш територi!, через що ви-
робничий потенщал хiмiчно! галузi областi суттево скоротився. Також постраждала чимала кшькють об'ектiв транспортно! та енергетично! шфраструктури.
Упродовж 2014-2018 рр. обсяги ре-алiзацп базово! хiмiчно! продукцп колива-лися в межах 1,7-2,6 млрд грн, що стано-вить 22-33% вщ рiвня 2013 р. Аналопчний поточний показник по фармацевтицi -72,8%. Сьогодш майже вiдновилися облас-нi показники реалiзацп гумових i пластма-сових виробiв, шшо! неметалево! мшера-льно! продукцi!, але з урахуванням темпiв зростання сектору в загальноукра!нському вимiрi (225,6%) ще не можна говорити про повноцшне вщродження цього сегменту. У пiдсумку внесок обласи в загальноукра!н-ський показник реалiзацi! хiмiчно! продук-цi! наразi становить 3,6%.
Частка хiмiчного комплексу в обся-гах реалiзацi! продукцп переробно! про-мисловостi областi скоротилася протягом 2013-2018 рр. з 10,1 до 4,2%, що тдтверд-жуе обвальне падiння потенцiалу хiмiчного виробництва та його ролi в сучасному роз-витку областi. На користь цього висновку свiдчать i шдекси промислово! продукцi! за перiод: у секторi базово! хiмi! - 23,0%, фар-мацевтичному виробництвi - 33,4, секторi гумових i пластмасових виробiв та будi-вельно! хiмi! - 46,3% (див. табл. 1).
До 2014 р. Донецька область була нетто-експортером хiмiчних товарiв, забез-печуючи 11,5% експортних поставок укра-!нсько! хiмiчно! продукцi!. У 2015 р. екс-порт цiе! товарно! групи обвалився в 17 разiв i сьогоднi становить 3,4% вiд рiвня 2013 р. Як наслiдок, питома вага имжаив у товарнiй структурi експорту областi впала до 0,5%.
Багатократне падшня вiдбулося за всiма основними статтями хiмiчного експорту. Так, експорт продукив неорганiчно! хiмi! та добрив - товарних груп, якi рашше становили близько 80% вiд загального об-сягу експорту хiмiчно! продукцп обласи, впав у 32 та 45,8 раза вщповщно. Вiдчут-ним стало падшня i по оргашчних хiмiка-
тах, фармацевтищ, ефiрних ол1ях, пластма-сах i полiмерних матерiалах. Найбiльш стшкими до кризових явищ виявилися гру-пи «рiзноманiтна хiмiчна продукц1я» та «каучук, гума».
Через втрату частини територи, насе-лення та актив1в, руйнування багатьох продуктових ланцюг1в, вплив девальвацш-них й 1нфляц1йних процес1в в1дбулося зву-ження внутр1шнього ринку споживання х1м1чних продукт1в, що спричинило скоро-чення 1мпортних поставок у 5,6 раза. Пи-тома вага област1 в 1мпорт1 х1м1чно! про-дукци на сьогодн1шн1й день становить ме-нше 1%. Найб1льшого падшня зазнав 1м-
600
порт добрив, фармацевтики, оргашчних х1м1кат1в та еф1рних олш. Натом1сть групи «пластмаси, пол1мерн1 матер1али» та «р1з-номан1тна х1м1чна продукц1я» нараз1 скла-дають дв1 третини 1мпортних поставок х1-м1чно! продукци област1.
У п1дсумку випереджальне падшня обсяг1в експорту обумовило перем1щення сальдо зовшшньо! торг1вл1 х1м1чними продуктами област1 у в1д'емну зону (рис. 4). Упродовж 2015-2018 рр. вщбувалося по-ступове пом'якшення зовн1шньоторговель-ного дисбалансу, але переважно за рахунок скорочення оф1ц1йного 1мпорту.
450
300
150
експорт □ импорт сальдо
2017 2018
-150
Побудовано за даними джерела [44].
Рисунок 4 - Динамика зовшшньо!* торг1вл1 област1, млн дол.
У цшому нин1шн1й зовшшньоторго-вельний оборот х1м1чно! галуз1 област1 становить 10% в1д р1вня 2013 р. Його в1днов-лення може служити певним ц1льовим к1-льк1сним ор1ентиром при розробц1 страте-гш в1дбудови 1 розвитку виробничого по-тенц1алу х1м1чного комплексу рег1ону.
Запорiзька область
П1дприемства х1м1чного комплексу област1 виробляють певну номенклатуру х1м1кат1в, зокрема неоргашчш та орган1чн1 речовини, мшеральш добрива, промислов1 гази, пол1мерн1 матер1али, пластмасов1 та
х1м1чними товарами в Донецькш област1
гумотехн1чн1 вироби, лакофарбов1 матер1а-ли, мастила, оливи, фотоматер1али, кле!, мила, косметичн1 та мийш засоби, засоби для чищення, фармацевтичш препарати, буд1вельну х1м1ю.
Дан1 рис. 1 демонструють упевнене зростання обсяг1в реал1зац1! х1м1чно! про-дукц1! (у 2,8 раза протягом 2013-2018 рр.) та збшьшення частки област1 в показниках макрорегюну з 8,4 до 18,7%. Найбшьша динам1ка заф1ксована у виробництв1 гумо-вих 1 пластмасових вироб1в та буд1вельно! х1м1! (у 3,1 раза). Остання тенденц1я забез-печила зростання частки сектору в обсягах реал1заци продукцИ переробно! промисло-
0
вост област до 3,7% у 2018 р., хоча завдя-ки падшню питомо! ваги базово! хiми зага-льний внесок хiмiчного комплексу не зм> нився i становить 6,2%.
1ндекси промислово! продукци за аналiзований перiод свiдчать про певне па-дiння фiзичних обсягiв хiмiчного вироб-ництва (87,1% у виробництвi основних х> мiчних продуктiв та 95,9% у виробнищв гумових i пластмасових виробiв, шшо! не-металево! мшерально! продукци). Глибина падiння в базовому хiмiчному виробництвi областi виявилася меншою за загально-укра!нський показник через малу частку азотних виробництв, навколо яких остан-нiм часом концентруються кризовi чинни-ки. У 2018 р. завдяки подоланню високо! збитковост сектору базово! хiмi! сукупнi
180 150 120 90 60 30 0 -30
фiнансовi результати до оподаткування т-дприемств хiмiчного комплексу област перемiстилися в додатну зону (див. табл. 2).
Упродовж 2013-2018 рр. зовшшньо-торговельний оборот хiмiчно! галузi облас-тi скоротився на 16,7% через зменшення як експорту (на 23,5%), так i iмпорту (на 9,1%). Випереджальне падiння експорту спричинило формування у 2016-2017 рр. значного вщ'емного торговельного сальдо, (рис. 5), але подальше зростання експорту в 2018 р. обумовило тенденцiю вирiвню-вання балансу. Наразi хiмiчна iндустрiя забезпечуе 3,6% експортних надходжень област та 7,2% iмпортних поставок (у 2013 р. - 4,3 i 7,9% вiдповiдно).
| Iекспорт
□ 1мпорт
■сальдо
Побудовано за даними джерела [45].
Рисунок 5 - Динамика зовшшньоУ торгiвлi хiмiчними товарами в Запорпькш областi, млн дол.
У складi зовнiшньо! торгiвлi хiмiка-тами слiд вiдзначити високу частку групи «рiзноманiтна хiмiчна продукщя» (майже 40% у структурi експорту та зростання з 13,8 до 29,1% у структурi iмпорту), що свiдчить про значну диверсифiкованiсть хiмiчного комплексу областi. Також пом№ ними е обвал експорту органiчних хiмiка-тiв (скорочення частки з 9,2 до 0,9%), зростання частки iмпорту неоргашки (з 7,4 до 13,0%) i добрив (з 0,1 до 6,0%), зниження питомо! ваги iмпорту фармацевтично! про-
дукцi! (з 6,6 до 1,2%) i полiмерних матерiа-лiв i пластмас (з 47,2 до 31,7%).
Сьогодш критичними статтями зi значним вiд'емним зовшшньоторговель-ним балансом е пластмаси i полiмернi ма-терiали, добрива, оргашчш хiмiкати. По-рiвняно з 2013 р. iз цього перелiку зникла фармацевтика, що свiдчить на користь процеЫв iмпортозамiщення в цьому секто-рi. Збереження високого додатного сальдо за групами «продукти неорганiчно! хiмi!» та «рiзноманiтна хiмiчна продукцiя» спри-
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1пЛш1гу
яе суттевому скороченню дефiциту загаль-ного балансу зовшшньо! TopriBni xiмiчни-ми товарами.
Луганська область
У 2013 р. в област вироблялося i ре-алiзовувалося 6,8% загальноукрашського обсягу xiмiчно! продукцй, у тому чи^ 13,7% базових хiмiкатiв (див. рис. 2а). Ос-новними виробниками xiмiчно! продукцй' на Луганщинi були ПрАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот», ПрАТ «ЛИШК», ПАТ «Стаханiвський завод технiчного вугле-цю», ТОВ ШВП «Зоря», ДП «Хiмiчний завод «Пiвденний», ТОВ СП «Укрзовшшт-рейдiнвест», ТОВ «Шовоферт», ТОВ ШВО «Северодонецький Склопластик», пщпри-емство з 100% iноземною швестищею «1н-тергазсiнтез», ТОВ «Лайон», ТОВ «Луга-Пласт», ПрАТ «Армопласт», ПрАТ «Регенерат», ТОВ «Северодонецький завод теп-лоiзоляцiйних виробiв», ТОВ «Завод побу-тово! xiмi! МилаМ», ПАТ «Луганський xi-мiко-фармацевтичний завод», ТОВ ШВФ «Мiкроxiм», ТОВ «Лисичанський завод залiзобетонниx виробiв», ПрАТ «Северодонецький завод будiвельно! керамiки», ТОВ «Лутугинський завод будiвельниx ма-терiалiв», ЗАТ «Старобшьський завод заль зобетонних виробiв», ТОВ «Залiзобетон». Загалом цей комплекс охоплював 259 пщ-приемств, у тому чи^ 63 - з виробництва основно! х1м^', 4 - фармацевтики, 102 - гу-мових та пластмасових виробiв, 90 - буд> вельно! х1мй, на яких працювало 20,7 тис. чол.
У 2014 р. через активну фазу вшсь-кового конфлiкту, втрату частини територп областi й обумовлене цим згортання дiяль-ностi ресурсний i виробничий потенцiал xiмiчного сектору областi суттево скоро-тився. За пiдсумками 2015 р. обсяги реаль заци xiмiчно! продукцй' впали у 4 рази (див. рис. 1 ).
З того часу вщбулося певне перефор-матування xiмiчного бiзнесу области час-тина пiдприемств на пщконтрольнш тери-тори вiдновила роботу, нарощуючи й диве-рсифiкуючи випуск продукцй, шша части-
на п1дприемств (шод1 разом 1з виробничи-ми потужностями) була перем1щена подал1 в1д зони ООС, решта - припинила д1яль-н1сть або стагнуе через неможлив1сть за-безпечити стаб1льний виробничий процес.
На кшець 2017 р. у х1м1чному сектор1 област1 залишилося 94 пщприемства з к1-льк1стю зайнятих прац1вник1в близько 8,7 тис. чол. На пщконтрольнш Укра'ш те-риторп у фармацевтичному сектор1 нараз1 працюе лише одне п1дприемство. Великого скорочення зазнали виробництва гумових 1 пластмасових вироб1в (у 3,8 раза) та буд1-вельно! х1м1! (у 3,9 раза), оскшьки ц1 секто-ри представлеш середн1ми 1 малими пщ-приемствами, як1 швидше реагують на по-г1ршення зовн1шн1х умов, мають менший запас ф1нансово! м1цност1 та зазнають менших втрат при згортанш й перем1щенн1 б1знесу.
Що стосуеться структури х1м1чного комплексу област1, то тут, як 1 рашше, за варт1сними показниками дом1нують базов1 х1м1чн1 виробництва, переважно зосеред-жен1 у промисловому «трикутнику», який складають м1ста Северодонецьк, Лиси-чанськ та Руб1жне. Певна стаб1л1зац1я в1й-ськово! ситуаци в цьому промисловому вузл1 дозволила пщприемствам у 20162018 рр. частково вщновити ном1нальн1 показники реал1зацп базових х1м1кат1в.
У доконфл1ктний перюд дв1 третини обсяг1в основно! х1ми област1 виробляло ПрАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот» (табл. 4). Однак тривал1 просто! цього х1-м1чного г1ганта (через завдання м1н1м1зац1! техногенних ризик1в, а також проблеми ресурсного й енергетичного забезпечення азотних виробництв) спричинили значне зменшення його внеску в обсяги збуту х1-м1чно! продукцй област1. Саме велик1 збит-ки «Азоту», що належить до холдингу Ostchem, обумовлювали значний вщ'емний ф1нансовий результат х1м1чного виробництва област1 впродовж останнього пер1-оду (див. табл. 2). Натом1сть частиш 1нших виробник1в вдалося в1дновити сво! позици в окремих сегментах виробництва, 1 нараз1 галузь демонструе ознаки стабшзацп [51].
Таблиця 4 - Внесок ПрАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот» в обсяги реалпацп про-
Темпи
Показник 2013 2014 2015 2016 2017 2018 зростання за перюд, %
Виробництво хiмiчних речовин i хiмiчно! продукцi!, млн грн 6645,2 3273,8 1708,0 3241,9 3373,8 3243,4 48,8
у тому числi ПрАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот», млн грн/% 4385,1 / 66,0 1600,6 / 48,9 456,4 / 26,7 1457,3 / 45,0 1143,6 / 33,9 473,4 / 14,6 Падшня в 9,3 раза
Iншi виробники, млн грн/% 2260,1 / 34,0 1673,2 / 51,1 1251,6 / 73,3 1784,6 / 55,0 2230,2 / 66,1 2770,0 / 85,4 122,6
Складено за даними джерел [46; 50].
У 2013 р. частка хiмiчного комплексу в обсягах ре^заци продукцi! переробно! промисловостi област становила 17,5%, а за пщсумками 2018 р. зросла до 27% (про-ти 14,3% в цшому по Укра!нi). Це свiдчить насамперед про стрiмке зменшення обсягiв ре^заци iншо! промислово! продукцi!. У той же час можна стверджувати, що вплив хiмiчного виробництва на економiку Лу-ганщини зростае, i його збережений потен-цiал мае стати основою для вщродження промислового комплексу областi.
Протягом ан^зованого перiоду вщ-булися суттевi змiни i в структурi зовшш-ньо! торгiвлi хiмiкатами. Тривалий час близько 95% надходжень вiд експорту за-безпечували чотири товарнi групи: неорга-нiчнi та органiчнi хiмiкати, добрива, пласт-маси i полiмернi матерiали. Однак остан-нiми роками кризове становище i просто! базових хiмiчних виробництв обумовили помiтнi зрушення в структурi експорту га-лузк практично зупинився експорт неорга-шки та мiнеральних добрив, понад 56% зросла частка оргашчних хiмiкатiв, до 18% - рiзноманiтно! хiмiчно! продукци.
Дзеркальнi (вiдносно експорту) тен-денци спостерiгалися в динамiцi частки обсяпв iмпортних поставок неорганiчно! хiмi! (зростання до 23,5%) та рiзноманiтноl хiмiчноl продукцi! (скорочення до 4,6%). На сьогодшшнш день хiмiчний комплекс
област мае двi критичнi статтi з великим вщ'емним зовнiшньоторговельним сальдо: продукти неорганiчно! хiмi! та пластмаси i полiмернi матерiали.
У 2013-2018 рр. зовшшньоторговель-ний оборот хiмiчних продукив областi зазнав обвального падшня (у 6 разiв) унасл> док скорочення експорту й iмпорту (у 11,6 та 3 рази вщповщно) (рис. 6). Як наслщок, частка област в загальноукра!нських обсягах експорту хiмiчноl продукцi! скоротила-ся до 1,5%, iмпорту - до 0,7%. Починаючи з 2015 р. область мае щорiчне вiд'емне сальдо торгового балансу за щею товарною групою на рiвнi 40-50 млн дол.
Разом з тим у 2018 р. хiмiчнi товари становили 19,2% у товарнш структурi експорту i 25,4% iмпорту областi, що пщ-тверджуе важливу роль галузi у поточних економiчних процесах регiону, вiдносну стiйкiсть !! потенцiалу й iнвестицiйну при-вабливють у майбутнiх проектах вщнов-лення i модернiзацi! Донбасу.
Таким чином, стан i структурна ди-намша розвитку хiмiчного сектору Донець-ко-Придшпровського макрорегiону свщ-чать, що потенщал домiнуючого ранiше стратегiчного напряму розвитку хiмiчноl iндустрi!, пов'язаного з розвитком багато-тоннажного базового хiмiчного виробництва на основi доступу до дешевих ресурсiв, поступово вичерпуеться. Новi перспективи
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^ш1гу
400
експорт
импорт
сальдо
Побудовано за даними джерела [46].
Рисунок 6 - Динамика зовшшньо!" торгiвлi хiмiчними товарами в Луганськiй областi, млн дол.
розвитку галузевого виробництва та тд-вищення його конкурентоспроможност1 сл1д шукати на шляху диверсиф1каци та структурно-технолопчно! модерн1зац1! на нео1ндустр1альних засадах. 1нструментом зд1йснення тако! модерн1зац1! мае стати стратег1я смарт-спец1ал1зац1! 1з застосуван-ням кластерних технолог1й.
Висновки
1. При розробщ Стратег1й розвитку областей Донецько-Придншровського мак-рорег1ону на новий програмний перюд у рамках ново! стратепчно! мети «Нео1н-дустр1альна модерн1зац1я регюну» доц1ль-но опрацювати питання визначення одного з пр1оритет1в смарт-спец1ал1зац1! областей на основ1 диверсиф1кац1! та нео1ндустр1а-льно! модерн1зац1! х1м1чного виробництва.
Нео1ндустр1альне зростання х1м1чно-го комплексу може вщбуватися завдяки продовженню наявних ланцюг1в вартост1 та виготовленню диференц1йовано! про-дукци для споживчих ринк1в (складно! аг-рох1м1чно! продукци, розумних лакофарбо-вих матер1ал1в, антип1рен1в, товар1в побу-тово! х1ми, косметичних засоб1в, реагент1в для очищення води, матер1ал1в для сучас-них метод1в д1агностики, буд1вельно! х1-мп). Назван1 сегменти в1др1зняються знач-ною участю 1ноземного катталу, залучен-ням пров1дних 1ноземних технологш 1 го-
товн1стю до подальшого 1нновац1йного розвитку. Окремо сл1д вщзначити завдання розширення х1м1ко-фармацевтичного виробництва, яке мае високий шновацшно-технолог1чний р1вень 1 значний потенц1ал 1мпортозам1щення.
1нший перспективний напрям нео1н-дустр1ально! модерн1зац1! сектору грунту-еться на великому м1жгалузевому значенн1 х1м1чного виробництва як ключового по-стачальника нов1тн1х матер1ал1в для нов1т-н1х технолог1чних р1шень, зокрема у циф-ровш та смарт-економ1ц1 [52]. Високотех-нолопчш галуз1-споживач1 можуть стати вагомим джерелом зовшшшх 1нвестиц1й у розвиток х1м1чного виробництва. Отже, стратег1чне завдання полягае в актив1заци сп1впрац1 1з сум1жними галузями, пошуку сво!'х н1ш у м1жгалузевих 1нновац1йних екосистемах, орган1зац1! та отриманш в1д-пов1дних синергетичних ефект1в. Для До-нецько-Придн1провського макрорег1ону такими галузями-споживачами можуть бути машинобудування, зокрема високотехно-лог1чне, ОПК, транспорт, енергетика, зокрема альтернативна, буд1вництво. Вихо-дячи 1з загальноукра'нсько! специф1ки, серед перспективних партнер1в х1м1чного виробництва також сл1д розглядати аграрне виробництво, зац1кавлене в ефективних
-Економжа промисловостi ^ Экономика промышленности-
ЙБЫ 1562-109Х Есоп. ргош181. 21
2019, № 3 (87)
хiмiкатах для тдвищення продуктивностi, та його шновацшну екосистему.
Подальший розвиток у рамках неош-дустрiально! моделi передбачае цифровiза-цiю хiмiчного виробництва та впроваджен-ня технологiй Iндустрi! 4.0. Наприклад, ак-туальним напрямом цифрового партнерства мiж учасниками агрохiмiчного ланцюж-ку е реалiзацiя концепцi! «точного земле-робства» [53; 54].
2. На сьогодшшнш день у Донецько-Приднiпровському макрорегiонi склалася сукупнiсть певних передумов для неош-дустрiального розвитку хiмiчного виробництва як сфери регюнально! смарт-спещ-алiзацil. Тут розташовано чимало вироб-ництв рiзних масштабiв i видiв дiяльностi, мережi обслуговуючих, посередницьких i лопстичних компанiй, складнi шфраструк-турнi об'екти. Концентрацп галузевих знань i навичок також сприяе науково-дослiдна та осв^ня дiяльнiсть провiдних навчальних закладiв.
Щодо особливостей формування вщ-повщних смарт-спецiалiзацiй у розрiзi окремих областей макрорегюну слiд вiд-значити таке.
1сторично сформована структура х> мiчно! промисловостi Дшпропетровсько! та Лугансько! областей з акцентом на велико-тоннажному азотному сегментi, систем-нiсть й iнтегрованiсть галузевого бiзнесу з утворенням рiзноманiтних продуктових ланцюжюв, багаторiчнi результативнi зв'язки промислово-виробничого та науко-во-освiтнього комплексiв, наявнiсть галузевого експертного середовища свiдчать про тривале функцiонування в цих регю-нах неформальних хiмiчних кластерiв. Усталешсть мережевих взаемодiй тд-тверджувалася в рiзнi перiоди розвитку х> мiчноl промисловостi, зокрема кризовi.
Важливим питанням подальшого розвитку потенцiалу подiбних кластерiв е !хня конфiгурацiя. Системоутворюючими еле-ментами виступають великi хiмiчнi пщпри-емства, роль яких, о^м виробничо-технологiчних чинникiв, обумовлена наяв-ними в них вiльними виробничими площа-
ми, розвиненою виробничою та допомiж-ною iнфраструктурою, наближенiстю до перетишв логiстичних потокiв й усталеною мережею споживачiв. Тому одним з основ-них напрямiв неоiндустрiального розвитку хiмiчного комплексу зазначених областей мало б стати подовження життевого циклу й вщновлення ефективностi великотоннаж-них виробництв базово! хiмi! шляхом реа-лiзацi! стратеги «з довгим хвостом», наро-щування додано! вартостi та створення на-вколо них малотоннажних iнновацiйних хiмiчних виробництв. При виборi напрямiв подовження вартiсних ланцюгiв доцшьно виходити за межi власне хiмiчного виробництва, звертати увагу на сумiжнi галузi та концентруватися на уточненш й задово-леннi потреб юнцевих споживачiв.
Такi передумови ч^ко простежують-ся в Луганськiй областс, де давно iснуе х> мiчний кластер у рамках промислового ву-зла «Северодонецьк - Лисичанськ - Рубiж-не». Тут розташованi провщш галузевi на-уково-дослiднi та проектш органiзацi! (наприклад, ПрАТ «Северодонецький Орг-хiм», ТОВ «Хiмтехнологiя»), навчальш за-клади (зокрема, пiдроздiли хiмiчного про-фiля Схiдноукра!нського нацiонального ушверситету iменi Володимира Даля) та розвинутий сектор автоматизаци та 1КТ.
Постановка питання про залучення потенщалу неформального хiмiчного кластеру не е новою для стратепчного плану-вання областi. У роздiлi 2 «SWOT-аналiз» чинно! Стратеги розвитку Лугансько! об-ластi до 2020 року вщзначено, що однiею iз сильних сторш та переваг областi е наяв-нiсть хiмiчного науково-виробничого кластера, однак його шновацшш та виробничi ресурси так i залишилися незадiяними в комплексi проектiв та заходiв щодо еконо-мiчного вщродження регiону.
У сучасних умовах необхщно акту-алiзувати положення щодо розвитку хiмiч-ного комплексу областi на кластерних засадах, зокрема про концепщю та системо-утворюючi елементи цього кластера [55]. Вим у нишшшх умовах полiтично! неви-значеност та фiнансово-економiчних про-
блем холдингу OstChem скорочення по-тенщалу ПрАТ «Северодонецьке об'еднан-ня «Азот» реальною може бути ставка на шновацшно активний середнш бiзнес та освпньо-дослщницький потенцiал регiону.
У Луганськш областi потенцiал xi-мiчного виробництва як смарт-спецiалiзацi! був пiдтверджений за результатами ворк-шопа-симуляци (робочо! групи EDP) в рамках Круглого столу «Смарт спецiалiзацiя: результати ствпращ влади, бiзнесу i науки», проведеного в червнi 2019 р. Укра!н-ським iнститутом мiжнародно! полпики та Луганською облдержадмiнiстрацieю. Втiм, ураховуючи багатономенклатурний характер xiмiчного виробництва та безлiч про-дуктових ланцюжкiв за його участю, у тому числi у високотехнолопчних секторах економiки, конкретнi напрями трансфор-маци xiмiчного виробництва та засноваш на ньому смарт-прiоритети мають бути об-rрунтованi регiональною науково-експерт-ною спiльнотою. Для iнституцiйного за-безпечення процесiв фахових комунiкацiй i вироблення експертних рiшень можна за-стосовувати рiзнi види комунiкацiйниx майданчиюв. У даному контекстi заслуго-вують на увагу пропозици щодо оргашзаци Громадянсько! платформи руху «Iндустрiя Донбасу 4.0» яка б об'еднала зусилля про-мисловцiв, пiдприeмцiв, науковцiв, освпян, експертiв рiзниx секторiв економiки, пред-ставникiв державного управлiння та мюце-вого самоврядування у справi вщновлення економiчного потенцiалу й неоiндустрiаль-но! модершзаци Донбасу [56].
Дещо iншi виxiднi передумови в До-нецькш областi потребують iнакшиx пщ-xодiв до розвитку xiмiчного комплексу на неоiндустрiальниx засадах. На вiдмiну вщ Лугансько! областi, де зараз у структурi переважають базовi xiмiчнi виробництва i йдеться про диверсифiкацiю й нарощуван-ня додано! вартостi, на пщконтрольнш Укра!нi Донеччинi передусiм слщ вщнови-ти виробничий потенцiал основно! xiмi!, частка яко! зараз впала до 26% вщ загаль-них обсяпв реалiзацi! xiмiчно! продукцп.
При цьому доцшьно використати ю-торично сформоваш особливостi територи,
!! наявш сировиннi ресурси, профiльне iн-фраструктурне забезпечення, сконцентро-ваш в регiонi галузевi знання i навички, секторальнi та мiжсекторальнi кооператив-нi зв'язки, портфель науково-технолопч-них розробок впчизняно! галузево! науки та потенщал регiонально! iнновацiйно! си-стеми. Саме таким вимогам вщповщае проект вщновлення содового виробництва у межах Слов'янського iндустрiального парку, запропонований Державним науко-во-дослщним i проектним шститутом основно! xiмi! [57]. Проект спрямований на виробництво кальциновано! соди та ряду iншиx продукив (сiль, харчова сода, каус-тична сода, хлористий кальцiй), перелiк яких може бути розширений у рамках розвитку мiжгалузевоl кооперацп. Багаторiч-ний досвiд ДУ «НЮХГМ» з розроблення й упровадження високотеxнологiчниx ршень в галузi основно! xiмi! забезпечуватиме ш-новацiйний характер виробництва в напря-мi пiдвищення його енергоефективност та продуктивностi.
Стратегiчна значущiсть реалiзацil цього проекту полягае у вщновленш пози-цiй Укра!ни як виробника соди, яю були втраченi впродовж 2010-2014 рр. (ВАТ «Лисичанська сода», ПАТ «Кримський со-довий завод») i пом'якшеннi проблеми надмiрного дисбалансу зовшшньо! торгiвлi регiону по груш xiмiчниx товарiв.
Для Донецько! област вiдродження содового виробництва дасть поштовх для активiзацi! xiмiчного та обслуговуючого бiзнесу в регiонi, сприятиме модершзаци промислового потенцiалу м. Слов'янська, пщвищенню його iнвестицiйно! привабли-востi, полшшенню зайнятостi квалiфiкова-них робiтникiв й шженерних кадрiв, розвитку системи професшно-техшчного на-вчання, додатковим надходженням до бюджету для виршення соцiально-економiч-них проблем регiону. Важливе значення ця iнiцiатива мае i в контекстi промислового розвитку територш поблизу зони ООС.
Реалiзацiя проекту потребуе значних швестицшних ресурсiв, але, враховуючи його стратегiчне та регюнальне значення, фiнансування може вiдбуватися на засадах
державно^жнародно-регюнально-приват-ного партнерства. Такий проект матиме значш перспективи фiнансування (особливо у випадку створення хiмiчного парку або кластера) в рамках залучення кошив iноземних державних та приватних донорiв для вiдбудови i модершзацп Донбасу.
Вiдновлення содового виробництва на сучаснш технiко-технологiчнiй базi сприятиме розвитку шших секторiв хiмiч-ного комплексу та спорщнених галузей, оскiльки цей продукт (а також натвпроду-кти та вiдходи виробництва) е сировиною для численних виробництв (зокрема, скла, синтетичних миючих засобiв, кормових добавок для тваринництва, протиожелед-них реагенив тощо). Отже, содове вироб-ництво може стати основою вщповщного кластера, який мае потенцiал генерування нових спецiалiзацiй регiону.
Така постановка дозволяе говорити про основну хiмiю як потенцiйний прюри-тет смарт-спецiалiзацil Донецько! областi на новий програмний перiод. Вихiднi пе-редумови та наявнi пропозицi! регюналь-них стейкхолдерiв щодо розвитку хiмiчно-го виробництва вщповщають визначенню смарт-спецiалiзацi! вищевказаному «Порядку розроблення регiональних страте-гш... ».
3. Викладений пщхщ до визначення смарт-спецiалiзацi! областей Донецько-Приднiпровського макрорегiону, виходячи з потенщалу диверсифiкацi!, iнновацiйного та мiжгалузевого розвитку наявного хiмiч-ного виробництва, е основою авторських пропозицiй до проекив Стратегiй розвитку Днiпропетровсько!, Донецько! та Луган-сько! областей на 2021-2027 рр. на засадах смарт-спецiалiзацil та вщповщних науково-аналiтичних матерiалiв до профшьних ко-мiтетiв Верховно! Ради Укра!ни i мшс-терств.
1мплементащя европейських практик й опанування вщповщних шструменив сприяе визначенню смарт-прiоритетiв як важливого сучасного елементу стратепч-ного планування регiонального розвитку. Для старопромислових регiонiв, зокрема
областей Донецько-Приднiпровського мак-poperioHy, доцiльною е диверсифiкацiя галузей традицшно! спецiалiзацiï та викорис-тання багаторiчного практичного досвiду функщонування неформальних кластерiв. Обгрунтовано, що одним i3 прiоритетiв ïx розвитку, спрямованих на структурну мо-дернiзацiю промислового комплексу регю-ну, може бути залучення наявного базису знань та компетенцш у xiмiчнiй, спорщне-них галузях, секторi автоматизацiï та IKT. Цей сукупний штелектуальний капiтал до-цiльно залучити до формування нових на-прямiв спецiалiзацiï i точок регюнального зростання з використанням потенщалу га-лузевих i мiжгалузевиx синергш.
Разом з тим для практичного вирь шення зазначених питань потрiбнi подаль-шi дослiдження щодо методiв залучення галузевих бiзнес-спiльнот до пщприем-ницького вiдкриття й iнструментiв визначення конкретних смарт-прiоритетiв.
1нший аспект, який залишився поза межами даноï роботи i мае значнi дослщ-ницькi перспективи, пов'язаний iз мiжрегi-ональним контекстом смарт-спецiалiзацiï. Наукове опрацювання потенцiйниx мiжре-гiональниx зв'язкiв i схем штеграцп в рамках xiмiчноï та сумiжниx галузей Донець-ко-Приднiпровського макрорегiону дозволить уникнути iзольованостi процесiв стра-тегiчного планування i дублювання спецiа-лiзацiй, а також розширити варiанти розум-ного розвитку окремих регюшв.
Л1тература
1. Foray D., David P.A., Hall B.H. Smart specialization. From academic idea to political instrument, the surprising career of a concept and the difficulties involved in its implementation. MTEI Working Paper-2011-001. Lausanne: École Polytechnique Federale de Lausanne, 2011. November.
2. Europe 2020: A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Brussels 3.3.2010, European Commission. COM (2010) 2020. URL: https://ec.europa.eu/ eu2020/pdf/COMPLET%20EN%20BARROS O%20%20%20007%20-%20Europe%2020
20%20-%20EN%20version.pdf (дата звер-нення: 10.07.2019).
3. Foray D. Smart specialisation: Opportunities and challenges for regional innovation policy. London and New York: Routledge. 2015. 104 p.
4. Smart specialisation. OECD. URL: http://www.oecd.org/sti/lnno/smartspeclallsatl on.htm (дата звернення: 12.07.2019).
5. Грига В. Ю. Зарубiжна практика впровадження «розумно! спещалiзащi» та можливост li застосування в Укра!ш Економта та прогнозування. 2019. № 2. С. 138-153. doi: https://doi.org/10.15407/eip 2019.02.138.
6. Yegorov I., Ryzhkova Y. Innovation policy and implementation of smart specialisation in Ukraine. Ekonomika. prognozuvan-nia. 2018. № 3. С. 48-64. doi: https://doi.org/ 10.15407/eip2018.03.048.
7. Жалшо Я.А. Проблеми формуван-ня iнклюзивного розвитку регiонiв Укра!ни в умовах европейсько! штеграци. Регюна-льна економта. 2018. № 3. С. 10-20.
8. Жалшо Я.А., Жук B.I., Сшгова О.Ю., Фiлiпенко А.О., Шевченко О.В. Нова регi-ональна полтика для новог Украгни: аналп. доп. Ки!в: 1нститут суспшьно-економiчних дослiджень, 2017. 76 с.
9. Lymar V.V. The smart specialization: from concept to policy framework. Economics studies. 2014. № 2(02). P. 50-52.
10. Лях А.В. Промышленная политика в условиях децентрализации государственного управления: стратегия разумной специализации. Економта промисловостi. 2016. № 2. С. 74-90.
11. Amosha O., Lyakh O., Soldak M., Cherevatskyi D. Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: Case for old industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy. 2018. № 17 (3). Р. 305-332.
12. Сшгова О.Ю. Розкриття потенщ-алу смарт-спецiалiзацil для подолання ре-гюнально! структурно! шертност в Укра!-ш Економта Украгни. 2018. № 8. С. 75-88.
13. Сторонянська I., Прокопюк А. Формування ново! моделi регiонального
розвитку: досвiд Польщi та вектори для Укра!ни. Регюнальна економта. 2018. № 2. С. 89-97.
14. Bublyk M., Udovychenko T., Medvid R. Concept of smart specialization in the context of the development of Ukraine's economy. Economics. Ecology. Socium. 2019. № 3 (2). P. 55-61. doi: https://doi.org/10.315 20/2616-7107/2019.3.2-6.
15. Dunayev I.V. Regional modernization and managerial nnovations: the best foreign experience for Ukraine. Social Economics. 2016. №1 (51). Р. 39-51.
16. Дунаев I. Кластери та першi стратеги смарт-спецiалiзацi! для укра!нсь-ких регюшв: проектування трансформа-цшних змш. Державне управлшня та мк-цеве самоврядування. 2019. Вип. 1(40). С. 57-64.
17. European Commission. The role of clusters in smart specialisation strategies. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 2013. 64 р.
18. Foray D., Goddard J., Goenaga Beldarrain X., Landabaso M., McCann P., Morgan K., Nauwelaers C., Ortega-Argiles R Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). Luxembourg: Publications Office of the European Union. 2012. May, 122 p.
19. Balland P.-A., Boschma R., Crespo J., Rigby D.L. Smart specialization policy in the European Union: relatedness, knowledge complexity and regional diversification. Regional Studies. 2019. № 53 (9). P. 12521268. doi: https://doi.org/10.1080/00343404. 2018.1437900
20. Belussi F., Trippl M. Industrial districts/clusters and smart specialisation policies. Agglomeration and Firm Performance. Advances in Spatial Science (The Regional Science Series). Springer, Cham. 2018. Р. 283-308. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-90575-4_16.
21. Trippl M., Zukauskaite E., Healy A. Shaping smart specialization: the role of place-specific factors in advanced, intermediate and less-developed European regions.
Regional Studies. 2019. doi: https://doi.org/10. 1080/00343404.2019.1582763
22. McCann P., Ortega-Argilés R. The early experience of smart specialization implementation in EU cohesion policy. European Planning Studies. 2016. № 24 (8). P. 14071427. doi: https://doi.org/10.1080/09654313. 2016.1166177.
23. Hassink R., Gong H. Six critical questions about smart specialization. European Planning Studies. 2019. № 27. doi: https://doi.org/10.1080/09654313.2019.16508 98
24. Saha N., Saha P. The synergies influence of clustering and smart specialization strategy: Do they really stimulate entrepre-neurship and regional development? Global Journal of Business, Economics and Management: Current Issues. 2017. № 7(1). P. 159-168. doi: https://doi.org/10.18844/ gjbem.v7i1.1365
25. npoMUcnoeicmb YKpamu 20142016: HeeuKopucmaHi Mownueocmi, wmhxu eiÓHoenemñ, MOÖepm3a^i ma cynacHOí po3-öyöoeu: HayKOBa gonoBÍgb / AMoma O.I., Ey-.eeB I.n., 3a^O3HOBa MC. (pegKO..); HAH yKpai'HH, ih-t eKOHOMÍKH npoM-CTÍ. khí'b, 2017. 554 c.
26. AMOma O.I., Xapa3ÍmBÍ.m MM., .HameHKO B.I., 3a.O3HOBa M.C., Ca.OMaTÍ-Ha ..M., EyTeHKO H.B., ^KyÖOBCbKHH M.M., .ax O.B. Ta íh. MOgepHÍ3a^a eKOHOMÍKH npOMHC.OBHx perÍOHÍB yKpai'HH b yMOBax ge^HTpa.Í3a^i' ynpaB.ÍHHa: MOHOrpa^Ía. HAH yKpai'HH, Ih-t eKOHOMÍKH npOM-CTi. khí'b, 2018. 300 c.
27. Vishnevsky V., Aleksandrov I., Polovyan A. Scenarios of the old industrial regions' development: selecting the methodology. Environment, Development and Sustainability. 2011. № 13 (1). P. 65-78. doi: https://doi.org/10.1007/s10668-010-9248-6
28. 3a.O3HOBa M.C. Ekohomíhhí ma co^anbHi npoöneMu po3eumxy npoMucnoeo-cmi: MOHOrpa^ia. Khí'b: Ih-t eKOHOMÍKH npOM-CTÍ HAH yKpai'HH, 2017. 288 c.
29. Xapa3ÍmBÍ.i M.M., .ameHKO B.I., fflaMÍ.eBa ^uxapeBa M.I. MoöepHi3a-^h eKOHOMiKu PoOm^KOí oönacmi: cmpame-
гiчнi сценарп peani3a^i з позищй сталого розвитку до 2020 року: наукова доповщь. К.: 1н-т економши пром-ст НАН Украши, 2016. 119 с.
30. Амоша О.1. Промисловiсть Дон-басу на шляху до вщновлення. Економта Украти. 2016. № 8. С. 93-108.
31. Амоша О.1., Пщоричева 1.Ю. 1н-новацiйний потенцiал Приднiпровського регiону: стан, тенденцп та проблеми розвитку. Держава та регюни. Серiя: Економжа та пiдприeмництво. 2014. № 5. С. 17-31.
32. Булеев 1.П., Брюховецька Н.Ю. Шляхи вiдновлення економши Украши та Донбасу. Економiчний в^ник Донбасу. 2015. № 1. С. 4-11.
33. Ляшенко В.1., Прокопенко Р.В., Якубовський М.М. Обгрунтування напря-MiB розвитку промислових регiонiв Украь ни з метою структурно--технолопчно! мо-дернiзацii. Управлтня економтою: теорiя та практика: зб. наук. пр. Кшв: 1н-т еко-номiки пром-ст НАН Украiни, 2017. С. 326.
34. Якубовський М.М., Ляшенко В.1. Модернiзацiя економiки промислових реп-ошв: спроба концептуалiзацii. Вiсник еко-ноMi4mi науки Украти. 2016. № 1. С. 192.
35. Ляшенко В.1., Солдак М.О. Мо-дершзащя промисловост регiонiв в кон-текстi територiальноi та функцiональноi децентралiзацii. Вкник економiчноi науки Украти. 2018. № 2. С. 120-129.
36. Ляшенко В.1., ХаразшвЫ Ю.М. Стратепчш сценарii структурного розвитку промислових репошв Украiни. Вкник еко-ноMi4mi науки Украти. 2016. № 2. С. 113126.
37. Якубовський М.М., Солдак М.О. Репональш особливост розвитку промис-ловост Украiни. Економта Украти. 2017. № 3. С. 35-48.
38. Soldak M.O., Shamileva L.L. Factors of the industrial regions' development: opportunities for modernization on an innovative basis. Економта промисловостi. 2018. № 1. С. 21-43. doi: https://doi.org/ 10.15407/econindustry2018.01.021.
39. Ляшенко В.1., Пiдоричева 1.Ю. 1нновацшш перспективи староосвоених територiй: iноземний досвщ та можливостi його використання в Укра!т. 1нновацтне промислове тдприемство у формуванш ста-лого розвитку / ред. О.1. Амоша, Х. Джвь гол, Р. Мiшкевiч. Ки!в: 1н-т економiки пром-стi НАН Укра!ни, 2018. С. 118-147.
40. Вишневський В.П., Збараз-ська Л.О., Занiздра М.Ю., Чекiна В.Д., По-ловян О.В., Щетшова Т.В., Веткiн А.С., Срфорт 1.Ю. та iн. Нацiональна модель неошдус^ального розвитку Укра!ни: мо-нографiя / за заг. ред. В.П. Вишневського. Ки!в: 1н-т економiки пром-ст НАН Укра!-ни, 2016. 518 с.
41. 1щук С.О., Созанський Л.Й. Ви-клики та перспективи розвитку xiмiчноl промисловостi Укра!ни. Економжа про-мисловост1. 2019. № 1. С. 65-81. doi: https://doi.org/10.15407/econindustry2019.01. 065
42. Тяжкороб 1.В., Касьянова В.О. Хiмiчна промисловють як стратегiчний на-прямок економiчного розвитку Лугансько! областi. Науковий вкник Херсонського державного утверситету. Серiя: Еконо-мiчнi науки. 2014. Вип. 5(3). С. 180-182.
43. Дiяльнiсть тдприемств. Головне управлтня статистики у Днтропетров-сьтй областг: економгчна статистика. http://dneprstat.gov.ua/ statinfo%202015/rpid/ (дата звернення: 05.07.2019).
44. Дiяльнiсть тдприемств. Головне управлтня статистики у ДонецькШ областг. Економгчна статистика. http: // donetskstat.gov.ua/ statinform 1/ activity_ pidpr.php. (дата звернення: 05.07.2019).
45. Дiяльнiсть тдприемств. Головне управлтня статистики у Запоргзькт областг: економгчна статистика. http://zp.ukrstat.gov.ua/index.php/statystychna -informatsiia#2.2.1 (дата звернення: 05.07.2019).
46. Дiяльнiсть тдприемств. Головне управлтня статистики у Луганськт областг: економгчна статистика. http://lg.ukrstat.gov.ua/sinf/rospidpr/rozpidpr. php.htm (дата звернення: 05.07.2019).
47. Дiяльнiсть тдприемств. Державна служба статистики Украгни: економ1чна статистика. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 05.07.2019).
48. Ична шформащя емпента щнних паперш. ДН1ПРОАЗОТ. URL: http://www.azot. com.ua/uk/company/corporate/ (дата звернення: 05.07.2019).
49. Шевцова Г.З., Швець Н.В. Економжа структуроутворювальних тдприемств базово! xiMii': сучаст тенденци та проблеми. Економжа та право. 2018. № 3 (51). С. 91-100. doi: https://doi.org/10.15407/ econlaw.2018.03.091.
50. Pi4rn шформащя емпента цшних паперiв. OSTCHEM Северодонецьк АЗОТ. URL: http://www.azot.lg.ua/index. php?page=regular_richn_info&lng=ru (дата звернення: 05.07.2019).
51. Шевцова Г.З., Швець Н.В. По-тенщал хiмiчного комплексу Лугансько! области сучасний стан та перспективи структурно! модершзаци. Економгчний в\с-ник Донбасу. 2019. № 1. С. 4-15. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-1(55)-4-15.
52. Шевцова Г.З. Хiмiчна iндустрiя 4.0 як галузева концепцiя реалiзацi! основ четверто! промислово! революци. Еконо-м1чний вгсник Донбасу. 2017. № 2. С. 35-41.
53. Guertzgen S. Chemical industry: 4 opportunities provided by Internet of Things. Digitalist. May 12, 2016. URL: http://www.digitalistmag.com/iot/2016/05/12/ chemical-industry-4-opportunities-provided-by-internet-of-things-04196654 (дата звернення: 20.07.2019).
54. Klei A., Moder M., Stockdale O., Weihe U., Winkler G. Digital in chemicals: From technology to impact. McKinsey& Company. 2017. URL: https://www.mckinsey. com/industries/chemicals/our-insights/digital-in-chemicals-from-technology-to-impact (дата звернення: 21.07.2019).
55. Шевцова Г.З., Швець Н.В. Клас-теризащя хiмiчно! промисловостк евро-пейський досвщ та уроки для Укра!ни. Вк-
ник економгчног науки Украг'ни. 2017. № 2. С. 103-109.
56. 1ванов С.В., Ляшенко В.1., Кучеров А.В. 1нституцшне забезпечення проце-су неоiндустрiальноï модернiзацiï агломе-рацiï «Швшчний Донбас» на засадах смарт-спецiалiзацiï. Економжо-правовг ас-пекти сталого розвитку: держава, регюн, мгсто: матерiали Першох' мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 7 червня 2019 р.). Кшв: 1ЕПД НАН Украши, 2019. С. 60-65.
57. Iндустрiальний парк Слов'янсь-кий. ДУ «НИОХИМ». URL: http://www.nio chim.kharkov.ua/?q=uk/front/glavnaya/ nashi -prioritetnye-proekty-v-ukraine/slavyanskii-in-dustrialnyi-park. (дата звернення: 10.07.2019).
References
1. Foray, D., David, PA. & Hall, B.H. (2011, November). Smart specialization. From academic idea to political instrument, the surprising career of a concept and the difficulties involved in its implementation. MTEI Working Paper-2011-001. Lausanne: École Polytechnique Federale de Lausanne.
2. Europe 2020: A strategy for smart, sustainable and inclusive growth (2010). Brussels 3.3.2010, European Commission. C0M(2010)2020. Retrieved from https://ec.europa.eu/eu2020/pdf/C0MPLET% 20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20versi on.pdf.
3. Foray, D. (2015). Smart specialisation: Opportunities and challenges for regional innovation policy. London and New York: Routledge.
4. Smart specialization (2019). OECD. Retrieved from http://www.oecd.org/sti/inno/ smartspecialisation.htm.
5. Hryha, V.Iu. (2019). Foreign practice of the implementation of smart specialization and the opportunities of its use in Ukraine. Ekon. prognozuvannâ, 2, pp. 138-153 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/eip 2019.02.138.
6. Yegorov, I. & Ryzhkova, Y. (2018). Innovation policy and implementation of smart specialisation in Ukraine. Ekon.
prognozuvannâ, 3, pp. 48-64. doi: https://doi.org/10.15407/eip2018.03.048.
7. Zhalilo, Ya.A. (2018). Problems of inclusive development of regions of Ukraine in the conditions of European integration. Regional Economy, 3, pp. 10-20 [in Ukrainian].
8. Zhalilo, Ya.A., Zhuk, V.I., Snihova, O.Iu., Filipenko, A.O. & Shevchenko, O.V. (2017). New Regional Policy for New Ukraine: Analyt. Report. Kyiv: Institute for Social and Economic Research [in Ukrainian].
9. Lymar, V.V. (2014). The smart specialization: from concept to policy framework. Economics studies, 2(02), pp. 50-52.
10. Lyakh, O.V. (2016). Industrial policy under decentralization of public administration: strategy of smart specialisation. Econ. promisl., 2, pp.74-90 [in Russian].
11. Amosha, O., Lyakh, O., Soldak, M. & Cherevatskyi, D. (2018). Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: Case for old industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy, 17 (3), pp. 305-332.
12. Snihova, O.Iu. Smart specialization potential revealing for the overcoming of regional structural inertness in Ukraine. Economy of Ukraine, 8, pp. 75-88 [in Ukrainian].
13. Storonianska, I. & Prokopiuk, A. Forming a new model of regional development: Poland's experience and vectors for Ukraine. Regional Economy, 2, pp. 89-97 [in Ukrainian].
14. Bublyk, M., Udovychenko, T. & Medvid, R. (2019). Concept of smart specialization in the context of the development of Ukraine's economy. Economics. Ecology. Socium, 3 (2), pp. 55-61. doi: https://doi.org/ 10.31520/2616-7107/2019.3.2-6.
15. Dunayev, IV. (2016). Regional modernization and managerial nnovations: the best foreign experience for Ukraine. Social Economics, 1(51), pp. 39-51.
16. Dunaiev, I. (2019). Clusters and first smart specialization strategies for Ukrainian regions: designing transformational change. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, 1(40), pp. 57-64 [in Ukrainian].
17. European Commission. (2013). The role of clusters in smart specialisation strategies. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
18. Foray, D., Goddard, J., Goenaga Beldarrain, X., Landabaso, M., McCann, P., Morgan, K., Nauwelaers, C. & Ortega-Argilés, R (2012, May). Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). Luxembourg: Publications Office of the European Union.
19. Balland, P.-A., Boschma, R., Crespo, J. & Rigby, D.L. (2019). Smart specialization policy in the European Union: relatedness, knowledge complexity and regional diversification. Regional Studies, 53 (9), pp. 1252-1268. doi: https://doi.org/ 10.1080/00343404.2018.1437900.
20. Belussi, F., & Trippl, M. (2018). Industrial districts/clusters and smart specialisation policies. Agglomeration and Firm Performance. Advances in Spatial Science (The Regional Science Series) . Springer, Cham. doi: https://doi.org/10.1007/ 978-3-319-905754_16.
21. Tripp, M., Zukauskaite, E., & Healy, A. (2019). Shaping smart specialization: the role of place-specific factors in advanced, intermediate and less-developed European regions. Regional Studies. doi: https://doi.org/10.1080/00343404.2019.15827 63.
22. McCann, P., & Ortega-Argilés, R. (2016). The early experience of smart specialization implementation in EU cohesion policy. European Planning Studies, 24 (8), pp. 14071427. doi: https://doi.org/10.1080/09654313. 2016.1166177.
23. Hassink, R., & Gong, H. (2019). Six critical questions about smart specialization. European Planning Studies, 27, pp. 20-49. doi: https://doi.org/10.1080/09654313.2019. 1650898.
24. Saha, N. & Saha, P. (2017). The synergies influence of clustering and smart specialization strategy: Do they really stimulate entrepreneurship and regional development? Global Journal of Business, Economics and Management: Current Issues, 7(1),
pp. 159-168. doi: https://doi.org/10.18844/ gjbem.v7i1.1365.
25. Amosha, O.I., Bulieiev, I.P., & Zaloznova, Yu.S. (Ed.). (2017). Industry of Ukraine 2014-2016: unused opportunities, ways of restoration, modernization and modern construction: scientific report. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
26. Amosha, O.I., Kharazishvili, Yu.M., Liashenko, V.I., Zaloznova, Yu.S., Salomati-na, L.M., Butenko, N.V., Yakubovsky, M.M., Liakh, O.V. and etc. (2018). Modernization of economy of industrial regions of Ukraine in the conditions of decentralization of management: monograph. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
27. Vishnevsky, V., Aleksandrov, I., & Polovyan, A. (2011). Scenarios of the old industrial regions' development: selecting the methodology. Environment, Development and Sustainability, 13 (1), pp. 65-78. doi: https://doi.org/10.1007/s10668-010-9248-6.
28. Zaloznova, Yu.S. (2017). Economic and social problems of industrial development: monograph. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
29. Kharazishvili, Yu.M., Liashenko, V.I., Shamileva, L.L. & Zhykhareva, Yu.I. (2016). Modernization of Donetsk Oblast Economy: Strategic Implementation Scenarios for Sustainable Development by 2020: Scientific Report. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine. [in Ukrainian].
30. Amosha, O.I. (2016). The industry of Donbass on the way to the restoration. Economy of Ukraine, 8, pp. 93-108 [in Ukrainian].
31. Amosha, O.I., & Pidorycheva, I.Yu.
(2014). Innovative Potential of the Prydnip-rovs'kyi Region: Condition, Tendencies and Problems of Development. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnyts-tvo, 5, pp. 17-31 [in Ukrainian].
32. Bulieiev, I.P., & Briukhovetska, N.Yu.
(2015). Ways of reviving the economy of
Ukraine and the Donbass. Economic Herald of the Donbas, 1, pp. 4-11 [in Ukrainian].
33. Liashenko, V.I., Prokopenko, R.V., & Yakubovsky, MM. (2017). Substantiation of directions of development of industrial regions of Ukraine for the purpose of structural and technological modernization. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka: collection of scientific works. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
34. Yakubovsky, M.M., & Liashenko, V.I. (2016). Modernisation of industrial regions economy: the attempt of conceptualization. The Herald of Economic Science of Ukraine, 1(30), pp. 188-195 [in Ukrainian].
35. Liashenko, V.I., & Soldak, M.O. (2018). Regional Industry Modernization in the Context of Territorial and Functional decentralization. The Herald of Economic Science of Ukraine, 2(35), pp. 120-129 [in Ukrainian].
36. Liashenko, V.I. & Kharazishvili, Yu.M.
(2016). Strategic Scenarios of Development of the Industrial Regions of Ukraine. The Herald of Economic Science of Ukraine, 2(31), pp. 113-126 [in Ukrainian].
37. Yakubovsky, M.M. & Soldak M.O.
(2017). Regional peculiarities of industry development in Ukraine. Economy of Ukraine, 3, pp. 35-48 [in Ukrainian].
38. Soldak, M.O. & Shamileva, L.L.
(2018). Factors of the industrial regions' development: opportunities for modernization on an innovative basis. Econ. promisl, 1, pp. 21-43. doi: https://doi.org/10.15407/ econindustry2018.01.021.
39. Liashenko, V.I. & Pidorycheva I.Yu. (2018). Innovative prospects of old-developed territories: foreign experience and possibilities of its use in Ukraine. In O.I. Amosha, Kh. Dzhvihol, R. Mishkievich (Eds.). Innovative industrial enterprise in the formation of sustainable development (pp. 118-147). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
40. Vyshnevsky, V.P., Zbarazska, L.O., Zanizdra, M.Iu., Chekina, V.D., Polovian, O.V., Shchetilova, T.V., Vietkin, A.S., Yerfort, I.Yu.
and etc. (2016). In V.P. Vyshnevsky (Ed.). National model of neo-industrial development of Ukraine. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
41. Ishchuk, S.O., & Sozanskyy, L.I. (2019). Challenges and prospects of the Ukrainian chemical industry. Econ. promisl., 1, pp. 65-81 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/ 10.15407/econindustry 2019.01.065.
42. Tyazhkorob, I.V., & Kas'yanova, V.O. (2014). Chemical industry as strategic direction of economic development of Lugansk area. Scientific Journal of KSU. Economic Sciences, 5(3), pp. 180-182 [in Ukrainian].
43. Main Department of Statistics in Dnipropetrovsk Region (2019). Economic statistics. Monetary and finance statistics. Retrieved from http://dneprstat.gov.ua/statinfo% 202015/rpid/ [in Ukrainian].
44. Main Department of Statistics in Donetsk Region. (2019). Economic statistics. Monetary and finance statistics. Retrieved from http: // donetskstat.gov.ua/ statinform 1/ activity_pidpr.php. [in Ukrainian].
45. Main Department of Statistics in Zaporozhye Region (2019). Economic statistics. Monetary and finance statistics. Retrieved from http://zp.ukrstat.gov.ua/index. php/statystychna-informatsiia#2.2.1 [in Ukrainian].
46. Main Department of Statistics in Lugansk Region. (2019). Economic statistics. Monetary and finance statistics. Retrieved from http://lg.ukrstat.gov.ua/ sinf/ rospi dpr/ rozpidpr.php.htm [in Ukrainian].
47. State Statistics Service of Ukraine. (2019). Economic statistics. Monetary and finance statistics. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
48. DNIPROAZOT (2019). Annual reports of the issuer. Retrieved from http://www.azot. com.ua/uk/company/corporate/ [in Ukrainian].
49. Shevtsova, H.Z., & Shvets, N.V. (2018). Economics of structure-forming enterprises of basic chemistry: current trends and challenges. Economics and Law, 3 (51), pp. 91-100 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/ 10.15407/econlaw.2018.03.091
50. OSTCHEM Severodonetsk AZOT (2019). Annual reports of the issuer. Retrieved from http: //www.azot.com.ua/uk/company/ corporate/ [in Ukrainian].
51. Shevtsova, H.Z., & Shvets, N.V. (2019). The potential of the chemical complex of Luhansk region: current state and prospects for structural modernization. Economic Herald of the Donbas, 1, pp. 4-15 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-1(55)-4-15.
52. Shevtsova, H.Z. (2017). Chemicals 4.0 as a sectoral concept of implementation the foundations of the fourth industrial revolution. Economic Herald of the Donbas, 2, pp. 35-41 [in Ukrainian].
53. Guertzgen, S. (2016, May). Chemical industry: 4 opportunities provided by Internet of Things. Digitalist. Retrieved from http://www.digitalistmag.com/iot/2016/05/12/ chemical-industry-4-opportunities-provided-by-internet-of-things-04196654
54. Klei, A., Moder, M., Stockdale, O., Weihe, U., & Winkler, G. (2017). Digital in chemicals: From technology to impact.
McKinsey & Company. Retrieved from https://www.mckinsey.com/industries/chemi cals/our-insights/digital-in-chemicals-from-technology-to-impact.
55. Shevtsova, H.Z., & Shvets, N.V. (2017). Clustering of the chemical industry: European experience and lessons for Ukraine. The Herald of Economic Science of Ukraine, 2(33), pp. 103-109 [in Ukrainian].
56. Ivanov, S.V., Liashenko, V.I., & Kucherov, A.V. (2019, June). Institutional support of the process of neo-industrial modernization of the North Donbass agglomeration on the basis of smart specialization. Proceedings of the First International Scientific and Practical Conference. Economic and Legal Aspects of Sustainable Development: State, Region, City (pp. 60-65). Kyiv: Institute of Economic and Legal Research of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
57. DU «NYOKhYM» (2019). Industrial Park of Slovianskyi. Retrieved from http: // www.niochim.kharkov.ua/? q=uk/front/g lavnaya/nashi-prioritetnye-proekty-v-ukraine/ slavyanskii-industrialnyi-park [in Ukrainian].
Александр Иванович Амоша,
академик НАН Украины e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-0189-3819;
Анна Зиевна Шевцова, д-р экон. наук, доцент, Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. М. Капнист, 2 e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3960-5296; Наталия Вячеславовна Швец, канд. экон. наук, доцент, Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, 93400, Украина, г. Северодонецк, пр. Центральный, 59А
е-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-1215-2397
ПРЕДПОСЫЛКИ СМАРТ-СПЕЦИАЛИЗАЦИИ ДОНЕЦКО-ПРИДНЕПРОВСКОГО МАКРОРЕГИОНА НА ОСНОВЕ РАЗВИТИЯ ХИМИЧЕСКОГО ПРОИЗВОДСТВА
В статье освещены проблемы формирования региональных стратегий и определения приоритетов развития в контексте реализации концепции смарт-специализации в старопромышленных регионах. Растущий научный интерес к этой концепции обусловлен важностью привлечения лучших современных европейских практик к модернизации политики
регионального развития в Украине. Дополнительная прикладная значимость работы связана с необходимостью региональной и секторальной конкретизации общих подходов и обоснования смарт-приоритетов в рамках текущего процесса стратегического планирования регионального развития.
Рассмотрены дискуссионные вопросы развития сфер традиционной специализации регионов и использования потенциала имеющихся отраслевых кластеров. Отмечена необходимость и возможность трансформации траектории развития старопромышленных регионов и их кластеров с использованием подхода смарт-специализации.
Проанализированы современное состояние, институциональная структура, динамика, факторы и проблемы развития химических секторов Днепропетровской, Донецкой, Запорожской и Луганской областей. Доказана целесообразность привлечения имеющихся ресурсов и компетенций в химическом и родственных секторах этих регионов к генерированию новых направлений специализации и точек регионального роста на основе диверсификации, неоиндустриальной модернизации и организации отраслевых и межотраслевых си-нергий. Такие возможности обусловлены системным воздействием современного химического производства на процессы инновационного развития других сфер экономики и его весомой ролью в высокотехнологичных цепочках стоимости.
Даны практические предложения по направлениям смарт-специализации отдельных областей Донецко-Приднепровского макрорегиона, исходя из исторически сложившихся особенностей территорий, локальной концентрации ресурсов, имеющегося потенциала химических производств, конфигурации и опыта функционирования неформальных кластеров и характеристик региональных инновационных экосистем. Особое внимание уделено вопросам развития химического производства в Донецкой и Луганской областях в свете задач постконфликтного восстановления и модернизации экономики Донбасса.
Ключевые слова: региональное развитие, региональная стратегия, смарт-специали-зация, смарт-приоритет, химическое производство, кластер, старопромышленный регион, Донецко-Приднепровский макрорегион.
JEL: L69, O18, R11, R58
Oleksandr I. Amosha,
Academician of the NAS of Ukraine е-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-0189-3819;
Hanna Z. Shevtsova, Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
е-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3960-5296;
Natalya V. Shvets,
PhD in Economics, Associate Professor, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University 93400, Ukraine, Severodonetsk, 59А Central pr.
е-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-1215-2397
PREREQUISITES FOR SMART SPECIALIZATION OF DONETSK-PRYDNIPROVSKY MACRO-REGION BASED ON CHEMICAL PRODUCTION DEVELOPMENT
The article highlights the problems of forming regional strategies and determining development priorities in the context of implementation of the smart specialization concept in old in-
dustrial regions. The growing scientific interest in this concept is driven by the importance of engaging the best modern European practices to the modernization of regional development policy in Ukraine. The additional applied significance of the work is related to the need for regional and sectoral refinement of common approaches and substantiation of smart priorities within the ongoing process of regional strategic planning.
The controversial issues of the traditional specialization of regions and the use of the potential of existing industry clusters are considered. The necessity and possibility of transforming the development path of old industrial regions and their clusters using the smart specialization approach are emphasized.
The current state, institutional structure, dynamics, factors and challenges of the chemical sectors development of Dnipropetrovsk, Donetsk, Zaporizhia and Luhansk regions are analyzed. It is concluded that it is advisable to involve available resources and competences in the chemical and related sectors of these regions to generate new areas of specialization and regional growth points based on diversification, neoindustrial modernization and organization of sectoral and cross-sectoral synergies. Such opportunities are due to the systemic impact of modern chemical production on the innovative development of other sectors of the economy and its significant role in high-tech value chains.
Practical ideas on the areas of smart specialization of particular regions of Donetsk-Pridneprovsky macro-region are given. These proposals are based on historically formed features of the territories, local concentration of resources, available chemical manufacturing potential, configuration and experience of the informal clusters and characteristics of regional innovative ecosystems. Special attention is paid to the chemical production development in Donetsk and Luhansk regions in light of the challenges of post-conflict reconstruction and modernization of the Donbass economy.
Keywords: regional development, regional strategy, smart specialization, smart priority, chemical production, cluster, old industrial region, Donetsk-Prydniprovsky macro-region.
JEL: L69, O18, R11, R58
OopMam циmуeaннн:
AMoma O. I., ffleB^Ba r .3., fflse^ H. B. nepegyMOBH CMapT-cne^am3a^i ,flpHe^KO-
npHgmnpoBCbKoro MaKpoperioHy Ha 0CH0Bi po3BHTKy xiMiHHoro BHpo6HH^rea. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2019. № 3 (87). C. 5-33. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005
Amosha, O. I., Shevtsova, H. Z., & Shvets, N. V. (2019). Prerequisites for smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-region based on chemical production development. Econ. promisl., 3 (87), pp. 5-33 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005
Hadiumna do pedaKu^ii 12.08.2019 p.
