CC BY
28
УДК [338.45:66]:332.1(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.01.065
Св1тлана Олексй'вна 1щук,
доктор екон. наук, проф. E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-3698-9039;
Любомир Йосипович Созанський, канд. екон. наук, с.н.с.
ДУ "1нститут регюнальних дослвджень iM. М. I. Долiшнього НАН Украши" 79026, Львiв, вул. Козельницька, 4.
E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0001-7854-3310
ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ Х1М1ЧНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Х1м1чна 1ндустр1я е одним i3 ключових експортоор1ентованих сектор1в нацюнально! економши. З урахуванням посилення процеав глобалiзацil, а отже, конкуренцп на св^ово-му ринку хiмiчноl продукцп цей сектор потребуе поглиблених дослщжень. Зокрема, актуальною е необхщшсть розробки i впровадження ново! моделi розвитку в^чизняно! хiмiчноl промисловостi, яка б вщповщала сучасним глобальним неоiндустрiальним змiнам i викли-кам у рамках 1ндустрп 4.0. За результатами розрахунюв, виконаних на основ1 даних матри-щ "витрати-випуск", сформовано структуру використання в Укра1ш продукцп х1м1чно! промисловост в розр1з1 вцщв економ1чно! д1яльност1, а також визначено р1вень 1мпортоза-лежност останшх у сегмент пром1жного споживання х1м1чно! продукцп. Побудовано то-варну i географ1чну структуру 1мпорту х1м1чно! продукцп в Укра1ш. Анал1тично доведено перспективи зниження iмпортозалежностi нацюнально! економiки за окремими видами хiмiчно! продукцп'. Здiйснено порiвняльну оцшку рiвня витратностi хiмiчних виробництв Укра!ни i кра!н Свропейського Союзу. Обгрунтовано вибiр напрямiв розвитку в^чизняно! хiмiчно! промисловостi, до яких вiднесено: активiзацiю дiяльностi базових виробництв не-оргашчно! та оргашчно! х1м^'; зниження iмпортозалежностi нацюнально! економiки за окремими видами хiмiчно! продукцп; трансформацiю структури експорту хiмiчно! продукцп' вiдповiдно до стандарив iндустрiальних кра!н. Запропоновано комплекс оргашзацшно-економiчних заходiв, спрямованих на тдвищення ефективностi функцiонування хiмiчних виробництв i нарощування !х експортного потенщалу. Цi заходи, зокрема, передбачають стимулювання експортно! активностi пiдприемств i 1'х технiчне переоснащення, а також створення нових високотехнологiчних виробництв та реалiзацiю iнфраструктурних проек-тiв. Окреслено вектори шституцшних перетворень в Укра!ш, спрямованих на тдвищення рiвня конкурентоспроможностi хiмiчно! промисловостi.
Ключовi слова: хiмiчна промисловшть, виробництво, хiмiчна продукцiя, iмпортоза-лежшсть, витратнiсть.
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТА Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТ1
Хiмiчна iндустрiя належить до основ-них сегменив св^ово! промисловостi. Це полiелементна система виробництв, яка включае синтез речовин iз певними влас-тивостями на основi мшерально!, оргашч-
но! та шшо! сировини шляхом !! хiмiчно! переробки. Виготовляючи продукцiю про-мiжного споживання (сировину i натвфаб-рикати) для всiх секторiв економжи, су-часна хiмiчна промисловiсть багато в чому
© С. О. 1щук, Л. Й. Созанський, 2019
-Економта промисловост1 ^ Экономика промышленности-
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 65
2019, № 1 (85)
визначае рiвень !х конкурентоспроможнос-тi, а також динам^ розвитку, характер i напрями iнновацiйних процесiв. З шшого боку, широкий асортимент побутово1 хь мiчноl продукци пiдтверджуе И вагомшть на споживчому ринку. Рiвень "хiмiзащl" е загальновизнаним критерiем суспшьно-економiчного розвитку будь-яко! кра!ни. Так, у промислово розвинутих крашах час-тка хiмiчноl продукцп у промисловому виробнищта становить вiд 5-8 до 13-16%, тодi як в Укра1ш - менше 3%.
Структура виробництва хiмiчних ре-човин i хiмiчноl продукци в Укра1ш впро-довж останшх 5 рокiв не змiнила свого сировинного спрямування, оскiльки в нш надалi домiнують (iз часткою > 65%) основна хiмiчна продукщя, добрива й азотнi сполуки, пластмаси i синтетичнi каучуки в первинних формах. Незначнi змiни в цш структурi стали наслiдком збiльшення виробництва лакофарбово1 та шшо1 хiмiчноl продукци, передусiм споживчого призна-чення. Останне е свiдченням несистемного структурного реформування в^чизняно1 хiмiчноl промисловостi, яке здшснювалося на рiвнi окремих тдприемств у вiдповiдь на зростання локального (секторального) попиту на и чи iншi види хiмiчноl продукций Так, украшсью хiмiчнi виробництва е експортоорiентованими (частка експорту в обсязi реалiзованоl хiмiчноl продукци у 2017 р. становила «60%) i водночас iмпор-тозалежними (частка iмпорту у промiжно-му споживаннi виробництва хiмiчних ре-човин i хiмiчноl продукци складае > 95%), а отже, динамжа та результати !х функцю-нування безпосередньо залежать ввд кон'юнктури на свiтовому ринку хiмiчноl продукци.
З огляду на ключову роль хiмiчноl шдустри у пщтримщ збалансованого сощ-ально-економiчного розвитку, цей сектор економши е об'ектом системних дослщ-жень iнститутiв економiчного профшя На-цюнально1 академи наук Украши. Так, ко-лективом науковцiв 1нституту економiки промисловостi виконано оцiнку основних показниюв виробництва хiмiчних речовин та хiмiчноl продукци протягом 2010-
2015 рр. i визначено два стратепчних напрями розвитку в^чизняно1 xiMi4HOi про-мисловостi в умовах реалiзащl неошдуст-рiальноl концепци [1, с. 302-305]. Проблематику функщонування хiмiчних кластерiв Свропи та перспективи ix створення в Укра1ш детально висв^лено у джерелi [2]. Ученими 1нституту економiки i прогнозу-вання грунтовно дослiджено вплив iмпле-ментаци положень Угоди про зону вшьно! торгiвлi на стан i перспективи розвитку хiмiчних виробництв в Укра1ш, зокрема в напрямi нарощування експортного потен-цiалу та iмпортозамiщення [3, с. 69-80]. Результати ощнювання ринку продукци основно! х1мп та добрив викладено в допо-вiдi [4, с. 43-47].
У даний час у свт активно форму-еться Хiмiчна iндустрiя 4.0 (Chemicals 4.0), яку можна розглядати як галузеву концеп-цiю iмплементацil засад четверто1 промис-лово1 революци. Ця концепцiя покликана стати провщним стратегiчним орieнтиром для виведення хiмiчних технологiй, виробництв i ринкiв на принципово новий яюс-ний рiвень завдяки системному викорис-танню "смарт" iнновацiй та шформацшно-комунiкацiйних технологiй. Змiст й особ-ливостi прояву концепци 1ндустри 4.0 у хiмiчнiй промисловостi висв^лено у дже-релi [5]. Зокрема, визначено шструменти впливу 1ндустри 4.0 на хiмiчний бiзнес за сферами !х ди в рамках обраних бiзнес-стратегiй фiрм задля досягнення таких ключових цiлей дiяльностi, як тдвищення продуктивностi та скорочення ризику (опе-рацiйна ефективнiсть), отримання додатко-вого доходу та генерування нового (еконо-мiчне зростання). Окреслено ключовi аспекта впровадження Хiмiчноl шдустри 4.0 з урахуванням свiтового досвiду неоiндуст-рiальних трансформацiй хiмiчноl промис-ловоси.
В Укра1ш теж постае необхщшсть розробки й упровадження ново1 моделi розвитку хiмiчноl промисловостi, яка б вщ-повiдала сучасним глобальним неошдуст-рiальним змiнам i викликам у рамках 1н-дустри 4.0. Однак виршення цього завдан-ня е доволi проблематичним, передусiм
через високу ресурсо- та енергоемшсть в^чизняно! хiмiчноl промисловостi, спри-чинену низьким технолопчним рiвнем ви-робництв, критичним станом основних за-собiв, недостатньою iнновацiйною актив-нiстю пiдприeмств i багатьма iншими факторами - як зовшшшми, так i внутршшми.
Метою статтi е формування аналь тичного пiдrрунтя для визначення перс-пективних напрямiв розвитку хiмiчних ви-робництв в Укра1ш на основi комплексних оцiнок мiжсекторальних зв'язкiв хiмiчноl промисловостi, а також рiвня 11 витратностi й iмпортозалежностi.
У 2016 р. економжою Украши вико-ристано хiмiчноl продукци на суму 162 141 млн грн, що на 10,6% бшьше, нiж у 2015 р., i на 108,3% бшьше, шж у 2013 р. (авторсью розрахунки за джерелом [6]). Хь мiчна продукцiя, яка тiею чи шшою мiрою використовуеться всiма видами еконо-мiчноl дiяльностi (ВЕД), у 2016 р. станови-ла 5,5% вщ загального обсягу промiжного споживання1 економiки Украши. Найбшь-шими споживачами хiмiчноl продукци були сшьське господарство та хiмiчна про-мисловшть (виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноl продукци). Так, на стьське, Якове та рибне господарство припало майже 40% (64 780 млн грн) хiмiчноl продукци промiжного споживання проти 30% (23 312 млн грн) у 2013 р. (табл. 1).
Упродовж 2013-2016 рр. використан-ня цим ВЕД хiмiчноl продукци промiжного споживання збiльшилося на 177,9%. Ос-новними товарами хiмiчноl промисловоси, що використовуються в сiльському госпо-
1 Пром1жне споживання складаеться з вартосп товар1в 1 послуг, яш зм1нюються шд час використання у виробничому процеа, а саме: ви-користано! сировини 1 матер1ал1в, натвфабрика-т1в, комплектуючих, палива й електроенерги, бу-д1вельних матер1ал1в, запасних частин, тари 1 тар-них матер1ал1в, шших матер1альних витрат, ви-робничих послуг, оплати оренди основних засо-б1в, короткостроково! оренди та л1зингу невироб-лених актив1в, малоцшних товар1в тривалого ко-ристування, регулярного техшчного обслугову-вання та ремонту основних засоб1в, витрат на вщрядження в частиш вартосп пройду та проживання [7].
дарствi Украши, е мшеральш добрива, ш-сектициди та паливно-мастильш матерiали. Для порiвняння: у Польщi (кра!ш, близькiй до Украши за економiчними параметрами) на сiльське господарство припадае «10% промiжного споживання хiмiчноl продукци (авторськi розрахунки за джерелом [8]). Значно вищий рiвень використання у в№ чизняному сiльському господарствi хiмiч-но! продукци зумовлений посиленням "аг-раризаци" нацюнально! економiки.
Другим за обсягами споживачем хь мiчноl продукци в Укрш'ш е виробництво хгмгчних речовин I хгмгчног продукци (хiмiч-на промисловiсть) iз часткою 12,59% у 2016 р. проти 16,80% у 2013 р. Зниження рiвня використання хiмiчною промисло-вштю власно! продукци промiжного споживання корелювало зi зменшенням iндек-су хiмiчноl продукци, значення якого про-тягом 2013-2015 рр. коливалося вщ 80,7 до 84,8%. Наприклад, у Польщi частка вироб-ництва хiмiчних речовин i хiмiчноl продукци у структурi промiжного споживання продукци хiмiчноl промисловостi е вдвiчi вищою («25%), нiж в Укра1ш, а в Шмеччи-нi - ще вищою («60%).
Величина частки виробництва хiмiч-них речовин i хiмiчноl продукци у структу-рi промiжного споживання продукци хiмiч-но! промисловост вiдображае не лише рь вень розвитку останньо!, але й оптималь-нiсть структури, ефективнiсть функцюну-вання та рiвень технологiчностi промисло-вого сектору економжи загалом. Як вияви-ли результати аналiзу, в Укра1ш значення цього показника суттево нижче, шж в ш-дустрiально розвинутих крашах СС. А от-же, нижчим е рiвень технологiчностi в^-чизняно! промисловостi: у 2016 р. частка високо- i середньо-високотехнологiчних виробництв у випуску переробно! промис-ловост в Укра1ш становила 16,67%, тодi як у Польщi - 32,17, а в Имеччиш - 57,33% (авторсью розрахунки за джерелом [9]).
Таким чином, розвиток хiмiчноl про-мисловостi Украши мае розглядатися не як внутршньогалузевий, а як загальнонацю-нальний економiчний вектор i прюритет.
-Економгка промисловостг Ч^' Экономика промышленности
ЙБЫ 1562-109Х Есоп. рго^. 2019, № 1 (85)
Таблиця 1. Частки найбшьших споживач1в хiмiчноl продукци в Укршш
(у сегмент промгжного споживання), % 1
Вид економiчноl дiяльностi 2013 2014 2015 2016 Вщхилення (+/-)
20142013 20152014 20162015 20162013
Сiльське, лiсове та рибне господарство 30,00 28,74 36,78 39,95 -1,26 8,04 3,17 9,95
Виробництво хiмiчних речовин i хiмiч-но! продукцil 16,80 15,65 13,96 12,59 -1,15 -1,69 -1,37 -4,21
Виробництво гумових i пластмасових виробiв 8,70 7,57 7,86 8,50 -1,13 0,29 0,64 -0,20
Виробництво деревини, паперу; поль графiчна дiяльнiсть та тиражування 8,10 7,48 6,65 6,92 -0,62 -0,83 0,27 -1,18
Виробництво харчових продукив, напо-!в та тютюнових виробiв 6,00 6,76 6,24 6,03 0,76 -0,52 -0,21 0,03
Розраховано на основ1 офщшних статистичних даних [6].
Третiм за обсягами споживачем хь мiчноl продукци в Укра1ш е виробництво гумових I пластмасових вироб1в, техно-логiчно наближене до хiмiчноl промисло-востi. Частка цього виробництва у струк-турi промiжного споживання хiмiчноl продукци впродовж аналiзованого перiоду характеризувалася мiнливою тенденцiею: зниженням у 2013-2014 рр., але зростанням у 2016 р. до 8,50% (проти 8,70% у 2013 р.). Аналопчна тенденщя спостериалась i в динамiцi продукци названого виробництва, шдекс яко! протягом 2013-2015 рр. знизив-ся з 97,4 до 92,8%, а у 2016 р. зрю до 108,5%. Польське виробництво гумових i пластмасових виробiв використовуе близь-ко 20% обсягу хiмiчноl продукци промiж-ного споживання в цш крш'ш.
Окрiм трьох названих ВЕД, до основ-них споживачiв хiмiчноl продукци в Укра-1ш можна вiднести виробництво деревини, паперу, пол1граф1чну дгяльтсть та тира-жування, частка якого у структурi промiж-ного споживання хiмiчноl продукци у 2014 i 2015 рр. мала тенденщю до скорочення, що було спричинено передусiм зменшен-ням iндексiв цього виробництва до 96,0 i 88,9% вiдповiдно, а також зниженням рiвня його технологiчностi. Так, у цей перюд збiльшився сировинний експорт деревооб-робно1 промисловостi. У 2016 р. частка виробництва деревини, паперу, полiграфiч-но! дiяльностi та тиражування у промiжно-
му споживанш продукцil хiмiчноl промис-ловостi (основу яко! становить лакофарбо-ва продукщя) дещо зросла i склала 6,95% (проти 8,10% у 2013 р.).
Виробництво харчових продуктгв, напогв та тютюнових виробгв у сво!й дiя-льноси використовуе чи не найширший асортимент продукци хiмiчноl промисло-воси, зокрема: харчову сiль i соду, пря-нощi, рiзноманiтнi харчовi добавки (барв-ники, консерванти, антиоксиданти, стабш-затори, емульгатори, пiдсилювачi смаку та аромату, глазуруючi речовини) та багато шших хiмiчних речовин i компонент продуктiв харчування. Вагомiсть хiмiчноl продукци в забезпеченш функцiонування харчових виробництв пiдтверджуе вiднос-но стiйке значення частки останшх у стру-ктурi промiжного споживання продукцil хiмiчноl промисловоси в Украlнi, яке впродовж 2013-2016 рр. збер^алося на рiв-ш 6,0%. Для порiвняння: у Польщi значення цього показника у 2014 р. становило 2,48% (проти 3,52% у 2005 р.), а в Ншеч-чиш - лише 0,86%. ^ вiдмiнностi пояс-нюються рiзною вагомiстю харчово! про-мисловоси в економiках названих кра!н. Так, частка харчово! промисловоси у ви-пуску переробно! промисловостi Укра!ни у 2016 р. становила 33,88%, тодi як Польщi -19,90, а Шмеччини - 9,88% (авторськi роз-рахунки за джерелом [9]).
О^м низького piвня тexнoлoгiчнocтi пpoмиcлoвoгo актору eкoнoмiки, oднieю з нaйгocтpiшиx проблем в Укpaïнi e виcoкий piвeнь iмпopтoзaлeжнocтi, зoкpeмa в ce^ мент пpoмiжнoгo cпoживaння xiмiчнoï продукцп. Ta^ чacткa iмпopтy в oбcязi стожет^: yciмa ceктopaми нaцioнaльнoï eкoнoмiки тoвapiв виpoбництвa xiмiчниx
Упродовж 2013-2016 pp. чacткa iмпo-рту у пpoмiжнoмy cпoживaннi xiмiчнoï продукцп cyттeвo зpocлa у виpoбництвi xapчoвиx пpoдyктiв, тапо1в тa тютюнoвиx виpoбiв (нa 27,78 в.п.) i аль^кому гоото-дapcтвi (нa 12,93 в.п.), що пoв'язaнo зi збь льшенням oбcягiв виpoбництвa в циx ce^ тopax економжи. Haтoмicть у виpoбництвi деревини, таперу, пoлiгpaфiчнiй дiяльнocтi тa тиpaжyвaннi, a тaкoж у виpoбництвi гу-мовж i плacтмacoвиx виpoбiв чacткa iм-портно1' xiмiчнoï продукцп зa цей перюд змeншилacя нa 33,38 i 18,46 в.п. вщповщ-но. У cтpyктypi пpoмiжнoгo cпoживaння вiтчизнянoï xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi (тобто виpoбництвa xiмiчниx речовин i xiмiчнoï продукцп) нeзмiннo дoмiнyвaлa iмпopтнa xiмiчнa пpoдyкцiя з чacткoю > 95% у ce-редньому зa aнaлiзoвaний пepioд.
В Укpaïнi cyттeвo змiнилacя cm^pyк-тypа iMnopmy хiмiчнoï npoдyкцiï ^a ошов-ними тoвapними гpyпaми) - у нш зpocли чacтки чoтиpьox тoвapниx груп, три з якиx
речовин i xiмiчнoï продукцп у 2016 р. craana 83,31% проти 77,36% у 2015 р. ^в-TOp^ra poзpaxyнки зa джерелом [6]). Серед ошовнж cпoживaчiв xiмiчнoï продукцп нaйбiльшe iмпopтниx тoвapiв (> 95% у 2016 р.) у cвoïй дiяльнocтi викopиcтoвyвa-ли ciльcькe гocпoдapcтвo, xiмiчнa i xapчoвa пpoмиcлoвicть ^бл. 2).
нaлeжaть до продукцп' ошовно!' xiмiï, a caмe: продукти нeopгaнiчнoï xiмiï, оргашч-нi xiмiчнi отолуки i дoбpивa (тaбл. 3). Су-мapнo чacткa пpoдyкцiï ocнoвнoï xiмiï у cтpyктypi тoвapнoгo iмпopтy в Укpaïнi у 2017 р. дocяглa 32,32% (проти 22,59% у 2013 p.), a oбcяг iмпopтy ^eï пpoдyкцiï cклaв 998 016 тиа дол. США.
У cтpyктypi iмпopтy npoдyкmiв neop-ганiчнoï xiMiï у 2017 р. нaйвaгoмiшi чacтки зaймaли три тoвapнi позицп: aмiaк (32,50%); гарботати i пepoкcoкapбoнaти (15,12%) i гщротеид нaтpiю, кaлiю i пе-poкcиди нaтpiю чи кaлiю (12,81%), що cy-мapнo cтaнoвилo 60,43% iмпopтy цieï то-вapнoï групи (aвтopcькi poзpaxyнки зa джерелом [10]). Пopiвнянo з 2013 р. у структу-pi iмпopтy продукив нeopгaнiчнoï xiмiï cyттeвo зpocлa чacткa aмiaкy (нa 20,08 в.п.), ane змeншилиcя чacтки гiдpoкcидy нaтpiю, кaлiю i пepoкcидiв нaтpiю чи кaлiю (нa 7,67 в.п.), a тaкoж фocфiнaтiв, фocфoнaтiв тa фocфaтiв i пoлiфocфaтiв (нa 8,7 в.п.).
Taблиця 2. Частка iMnopTy у npoiviiîKHOiviy споживанн xímÍ4ho'í пpодyкцiï в yKpaï-
hí (у po3pi3i основних спожива'пв), % 1
Вид eкoнoмiчнoï дiяльнocтi 2013 2014 2015 2016 Вiдxилeння (+/-)
20142013 20152014 20162015 20162013
Ciльcькe, лicoвe тa рибне гocпoдap-cтвo 86,70 98,67 96,34 99,63 11,97 -2,33 3,29 12,93
Виробництво xiмiчниx речовин i xi-мiчнoï продукцп 97,28 92,16 97,02 96,16 -5,12 4,86 -0,86 -1,12
Виробництво гyмoвиx i плacтмacoвиx виpoбiв 93,68 77,67 64,89 75,22 -16,01 -12,78 10,33 -18,46
Виробництво деревини, пaпepy; пол> гpaфiчнa дiяльнicть тa тиpaжyвaння 80,72 50,84 47,70 47,34 -29,88 -3,14 -0,36 -33,38
Виробництво xapчoвиx пpoдyктiв, нaпoïв тa тютюнoвиx виpoбiв 68,06 97,49 55,82 95,84 29,43 -41,67 40,02 27,78
Рoзpaxoвaнo нa ocнoвi oфiцiйниx cтaтиcтичниx дaниx [6].
-Економжа npoMumoeocmi Экoнoмuка npoMbirnnemocmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 1 (85)
Таблиця 3. Структура iмпорту хiмiчноl продукцн в Укршш (у розрЫ товарних груп), % 1
Код за УКТЗЕД Товарна група 2013 2017 Вщхилен-ня (+/-)
28 Продукти неоргашчно! х1мп 3,91 5,79 1,88
29 Оргашчш х1м1чш сполуки 9,00 9,32 0,32
30 Фармацевтична продукщя 36,75 27,00 -9,75
31 Добрива 9,68 17,21 7,54
32 Барвники, фарби 1 лаки; замазки; чорнило, туш 6,14 5,49 -0,65
33 Парфумерш, косметичш та туалетн1 препарати 10,99 9,16 -1,83
34 Мило, поверхнево-активш орган1чн1 речовини, мийш засоби 5,42 4,64 -0,78
35 Б1лков1 речовини; модиф1кован1 крохмалц кле!; ферменти 1,92 1,60 -0,33
36 Порох 1 вибухов1 речовини; п1ротехн1чн1 вироби; Арники 0,30 0,20 -0,10
37 Фотограф1чш або к1нематограф1чн1 товари 0,43 0,42 -0,01
38 Р1зноман1тна х1м1чна продукц1я 15,47 19,17 3,70
Усього 100,00 100,00 х
1 Розраховано на основi офiцiйних статистичних даних [10]
Структура 1мпорту оргатчних х\м\ч-них сполук упродовж анал1зованого перюду була вщносно стшкою (коливання часток окремих товарних груп не перевищували 2%), а основними И складовими (1з часткою > 10%) у 2017 р. були: еф1ри прост1, еф1ро-спирти, еф1рофеноли, пероксиди (11,27% проти 12,72% у 2013 р.) 1 сполуки гетеро-цикл1чш лише з гетероатомом азоту (11,20% проти 9,48%) (авторсью розрахун-ки за джерелом [10]).
Структуру 1мпорту добрив в Укра1ш формують дв1 товарш групи: добрива з 2-3 поживними елементами N Р, К I товари групи 31 в упаковках масою брутто не
бшьш як 10 кг 1з часткою 67,42% у 2017 р. (проти 65,10% у 2013 р.) та добрива мше-ральш або х1м1чш, азотш з часткою 29,94% проти 26,0% (авторсью розрахунки за джерелом [10]).
Основними експортерами продукци х1м1чно! промисловост в Укра!ну е краши Свропи (1з часткою > 50%), СНД (> 20%) 1 Азп («20%) (табл. 4). Протягом 20132017 рр. географ1чна структура ¡мпорту х1м1чно! продукци була вщносно стшкою, проте в н1й вщбулося незначне зменшення (на 2,3 в.п.) частки кра!н Свропи, а нато-м1сть зростання часток кра!н Ази (на 1,7 в.п.) 1 СНД (на 0,6 в.п.).
Таблиця 4. Географiчна структура iмпорту хiмiчноl продукцн в Украlнi, % 1
Регюн св1ту 2013 2014 2015 2016 2017 Вщхилення
20142013 20152014 20162015 20172016 20172013
Свропа 54,8 53,6 51,4 52,6 52,5 -1,2 -2,2 1,2 -0,1 -2,3
Аз1я 18,3 20,2 20,1 21,2 20,0 1,9 -0,1 1,1 -1,2 1,7
Африка 0,3 0,4 0,4 0,3 0,3 0,2 0,0 -0,1 0,0 0,0
Америка 4,1 4,4 4,1 4,3 4,1 0,2 -0,3 0,2 -0,2 0,0
СНД 22,4 21,3 24,0 21,6 23,0 -1,1 2,7 -2,4 1,4 0,6
Розраховано на основi офiцiйних статистичних даних [11].
- Економта промисловост1 ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
70 ISSN 1562-109Х Есоп. promisl.
2019, № 1 (85)
Водночас у географiчнiй структурi укра!нського iмпорту товарiв основно! хь ми (коди за УКТЗЕД: 28; 29; 31) спостер> галися двi протилежнi тенденци:
1) повна або часткова переорieнтацiя iмпорту з РФ на кра!ни Свропи, Китай та iн.;
2) зростання частки РФ у структурi iмпорту окремих товарних позицiй основно! хiмil.
Так, у 2013 р. ключовим експортером азотно! кислоти i сульфоазотно! кислоти (код за УКТЗЕД: 2808) в Украшу була РФ, тодi як у 2017 р. - Польща i Чехiя (табл. 5). Аналогiчна переорieнтацiя потоюв iмпорту вiдбулась у розрiзi шших товарних пози-цiй, а саме: 2850; 2904; 2942; 2849 (коди за УКТЗЕД).
Таблиця 5. Географ1чна структура укра'шського 1мпорту за окремими товарними
00 й ь СО ^ Товарна позищя Кра!на 2013 Кра!на 2017
тис. дол. % тис. дол. %
2808 Азотна кислота; сульфоазотш кислоти Росiйська Федеращя 5458 98,77 Польща 2309 77,90
Iспанiя 43 0,78 Чех1я 583 19,67
Нiмеччина 17 0,31 ЬПмеччина 57 1,92
Iншi кра!ни 8 0,14 1нпи краши 15 0,51
Усього 5526 100,00 Усього 2964 100,00
2850 Гiдриди, шт-риди, азиди, силщиди та бориди, ^м карбiдiв 2849 Росшська Федерацiя 154 54,8 Китай 232,0 81,69
Китай 54 19,22 1цщя 39,0 13,73
Японiя 41 14,59 Яиошя 10,0 3,52
Iншi кра!ни 32 11,39 1нпи краши 3,0 1,06
Усього 281 100,00 Усього 284 100,00
2904 Сульфованi, нiтрованi чи штрозоваш похiднi вуглеводнiв Росiйська Федерацiя 1329 53,05 Чех1я 105,00 27,34
Шмеччина 421 16,81 Китай 102,00 26,56
Чехiя 292 11,66 США 53,00 13,80
Iншi кра!ни 463 18,48 1шш краши 124,00 32,29
Усього 2505 100,00 Усього 384,00 100,00
2942 Iншi оргашчш сполуки Росшська Федеращя 516 72,98 1цщя 25 46,30
Франщя 100 14,14 Китай 9 16,67
США 36 5,09 1тал1я 8 14,81
Iншi кра!ни 55 7,78 1шш краши 12 22,22
Усього 707 100,00 Усього 54,00 100,00
2849 Карбiди Казахстан 2316 27,23 Словаччина 3190 82,39
Словаччина 2177 25,59 Китай 254 6,56
Росiйська Федеращя 2034 23,91 Швденна Африка 132 3,41
Iншi кра!ни 1979 23,27 1шш краши 296 7,64
Усього 8506 100,00 Усього 3872 100,00
Упродовж 2014-2017 рр. у геогра-фiчнiй структурi укра!нського iмпорту вщ-булося зростання частки РФ за деякими товарними позищями основно! хiмil. Зо-
крема, у 2013 р. серед експортерiв альдеп-дiв, циклiчних полiмерiв альдегiдiв та па-раформальдегiдiв (код за УКТЗЕД: 2912) РФ була вщсутня, тодi як у 2014 р. частка
-Економжа промисловостi Ч^' Экономика промышленности
ЙБЫ 1562-109Х Есоп. рго^. 2019, № 1 (85)
ще! кра!ни в ¿мпорт названо! товарно! по-зици основно! х!ми в Укра!ш склала 35,86% 1 в подальшому мала тенденщю до зростання - 40,66% у 2017 р. (авторсью розрахунки за джерелом [10]). Под!бш тре-нди характерш ще для двох товарних по-зицш: фенол1в та фенолоспирив (код за УКТЗЕД: 2907) 1 оргашчних похщних гщ-разину або гщроксилам!ну (код за УКТЗЕД: 2928). Окр1м того, у 2017 р. РФ була основним експортером (¿з часткою > 50%) 12 (проти 17 у 2013 р.) товарних позицш х1м1чно! продукцп в Укра!ну. Ц товарш позицп, а саме: вуглець (код за УКТЗЕД: 2803), ам1ак (код за УКТЗЕД: 2814), пдро-ксид натр1ю, кал1ю (код за УКТЗЕД: 2815), гщроксид I пероксид магнш, стронщю чи барш (код за УКТЗЕД: 2816), оксид цинку (код за УКТЗЕД: 2817), шш! неоргашчш сполуки, амальгами (код за УКТЗЕД: 2853), вуглеводи цикл1чш (код за УКТЗЕД: 2901), еффи (код за УКТЗЕД: 2909), епо-ксиди (код за УКТЗЕД: 2910), кетони та
100, 80, 60, 40, 20, 0,
Р1вень витратност укра!нсько! х1м1ч-но! промисловост е найвищим серед кра!н СС, у яких у 2016 р. його значення коли-валося в1д 47,2% у Греци до 76,0% в Ггалп (авторськ1 розрахунки за джерелами [6; 9]). Водночас в Укра!ш позитивною е тенден-
хенони (код за УКТЗЕД: 2914), добрива азотш (код за УКТЗЕД: 3102) I добрива з 23 поживними елементами N Р, К (код за УКТЗЕД: 3105) мають бути прюритетними у пошуку можливостей географ1чно! пере-ор1ентац1! !х !мпорту !, водночас, ор1енти-рами потенц1йного 1мпортозам1щення.
Окр1м поглиблення !мпортозалеж-ност1 в сегмент! пром!жного споживання продукц!! основно! х!ми, в Укра!н! гостро постае проблема витратност! х!м!чних ви-робництв. 1ндикатором витратност1 е показник частки пром1жного споживання (товар1в та послуг) у випуску. В Укра!ш нам!тилася тенденщя до поступового (але дуже повшьного) зниження значень цього показника. Так, у 2016 р. частка ви-трат у випуску в!тчизняного виробництва х!м!чних речовин ! х!м!чно! продукц!! ста-новила 88,78% (проти 89,55% у 2013 р.) та була на 17,47 в.п. бшьшою, шж у Польщ!, та на 25,77 в.п. - шж у Шмеччини (рис. 1).
ц!я до збшьшення частки в!тчизняно! продукц!! та послуг у структур! витрат виробництва х!м!чних речовин ! х!м!чно! продукц!!. Так, значення цього показника у 2017 р. досягло 46,76% проти 36,33% у 2013 р. (табл. 6).
00 00 00 00 00 00
□ Укра!на □ Польща □ Н!меччина 89,55 89,05 89,08
74,10-
70,10
п
76,37
68,66
72,43
66,04
2013 2014 2015
Розраховано на основi офщшних статистичних даних [6; 9].
88,78
П
71,31
63,01
2016
Рисунок 1. Частка витрат (промiжного споживання) у випуску виробництва хiмiчних речовин i хiмiчноl продукцil, %
Таблиця 6. Показники витратност хiмiчно'l промисловост Укра'ши, % 1
Вщхилення (+/-)
Показник 2013 2014 2015 2016 20142013 20152014 20162015 20162013
Частка витрат у випуску 89,55 89,05 89,08 88,78 -0,49 0,03 -0,30 -0,77
¿з них:
в!тчизняно! продукц!! та послуг 36,33 41,31 39,82 46,76 4,97 -1,48 6,94 10,43
¿мпортно! продукц!! та послуг 53,22 47,75 49,26 42,03 -5,47 1,52 -7,24 -11,19
Розраховано на основi офiцiйних статистичних даних [6
У виробничш д!яльносп в1тчизняно! х1м1чно! промисловост використовуеться продукщя вах ВЕД. У 2016 р. на чотири з них (виробництво х1м1чних речовин I хь м1чно! продукци; видобування сиро! нафти та природного газу; постачання електро-енерг!!, газу, пари та кондицшованого по-в!тря; оптова та роздр!бна торг!вля, ремонт автотранспортних засоб!в ! мотоцикл!в) припало 76,38% продукци та послуг, вико-ристаних у виробництв! х!м!чних речовин ! х!м!чно! продукц!! (авторськ! розрахунки за джерелом [6]).
Виробництво хгмгчних речовин I хгмгч-ног продукци протягом 2013-2016 рр. нарос-тило свою вагом!сть у структур! витрат х> м!чно! промисловост! Укра!ни на 3,89 в.п. (табл. 7). Така тенденщя е ознакою пщви-щення р!вня технолог!чност! в!тчизняних х!м!чних виробництв. Цей показник також можна вважати загальним ¿ндикатором фу-нкц!онування х!м!чно! промисловост!. На-приклад, у Польщ! у 2014 р. його значення становило 52,52%, а в Н!меччиш - 58,46% (авторськ! розрахунки за джерелами [8; 12]).
Таблиця 7. Види економпчно! дiяльностi, продукщя яких займас найбiльшу частку в структурi витрат (промiжного споживання) хiмiчноl
Вид економ!чно! д!яльност! 2013 2014 2015 2016 Вщхилення (+/-)
20142013 20152014 20162015 20162013
Виробництво х!м!чних речовин ! х> м!чно! продукц!! 29,69 31,73 31,27 33,58 2,04 -0,46 2,31 3,89
Видобування сиро! нафти та природного газу 38,90 27,79 32,99 22,31 -11,12 5,20 -10,68 -16,59
Постачання електроенергп, газу, пари та кондицшованого пов!тря 9,14 9,60 7,83 10,78 0,47 -1,77 2,94 1,64
Оптова та роздр!бна торпвля; ремонт автотранспортних засоб!в ! мотоцикл!в 0,22 8,38 7,76 9,71 8,17 -0,63 1,95 9,49
Розраховано на основi офщшних статистичних даних [6].
Для забезпечення д!яльност! х!м!чних виробництв в Укра!ш другою за важли-вютю е продукц!я такого ВЕД, як видобування сирог нафти та природного газу. Це зумовлено тим, що нафта, вугшля ! природ-ний газ виступають основними елементами сировинно! бази в^чизняно! х!м!чно! промисловост!. Вщповщно зм!на ц!н на цю сировину е одним ¿з визначальних чинник!в
впливу на соб!вартють х!м!чно! продукц!!. Упродовж 2013-2016 рр. частка продукц!! видобування сиро! нафти та природного газу у структур! витрат х!м!чно! промисловост! зменшилася на 16,59 в.п. ! у 2016 р. становила 22,31%. Для пор!вняння: частка продукц!! видобування сиро! нафти та природного газу (разом ¿з продукщею видобування металевих руд, шших корисних ко-
-Економгка промисловостг Ч^' Экономика промышленности
¡ББК 1562-109Х Есоп. ргот81. 2019, № 1 (85)
палин та розроблення кар'eрiв) у структурi витрат хiмiчно! промисловостi Польщi у 2014 р. становила 7,65%, а Имеччини -4,0% (зокрема, частка продукци видобу-вання сиро! нафти та природного газу -лише 0,60%). Таким чином, у польських i шмецьких хiмiчних виробництвах домiнуe використання металевих руд та шших ко-рисних копалин, а в укра!нських - викорис-тання нафти, вугiлля та природного газу. Натомють частка продукци видобування металевих руд, iнших корисних копалин та розроблення кар'eрiв у структурi витрат вiтчизняно! хiмiчно! промисловост впро-довж 2013-2016 рр. зменшилася на 2,66 в.п. i в 2016 р. склала лише 0,52% (авторсью розрахунки за джерелом [6]).
Постачання електроенергИ, газу, пари та кондицтованого повтря е треим ВЕД за величиною частки його продукци у структурi витрат хiмiчноl промисловостг Значення цього показника в Укра!ш у 2016 р. становило 10,78% (проти 9,14% у 2013 р.), тодi як у Польщi у 2014 р. 3,86%, а в Шмеччиш - 2,94%. Порiвняно бiльше споживання енергоносi!в в Укра!ш зумов-лене структурою випуску в^чизняних хь мiчних виробництв, у якш переважае про-дукцiя неорганiчно! хiмi! та мiнеральних добрив, технологiчнi процеси виготов-лення яких е бшьш енергозатратними.
Частка продукцi! та послуг оптовог та роздргбног торг1вл1; ремонту авто-
транспортних засоб1в I мотоциклгв у структурi витрат хiмiчноl промисловост Укра!ни протягом 2013-2016 рр. збшь-шилася на 9,49 в.п. Така тенденщя спричи-нена суттевим стрiмким зростанням вар-тостi паливно-мастильних матерiалiв й енергi!, а отже, i послуг транспортних пере-везень у 2014 р., що, у свою чергу, стало наслщком девальвацi! нащонально! валюти та негативного впливу шших макроеконо-мiчних чинникiв. Наприклад, у структурi витрат хiмiчно! промисловостi Польщi частка продукцi! та послуг названого ВЕД у 2014 р. становила лише 0,11%, а Имеччи-ни - 2,74%. Отже, для зниження витратнос-т хiмiчно! промисловост в Укра!нi необ-хiдне вдосконалення дiяльностi транспорт-но-логiстично! сфери загалом i систем постачання сировини для хiмiчних виробництв i збуту хiмiчно! продукцi! зокрема.
В Укра!ш намiтилася позитивна тен-денцiя до зниження рiвня iмпортоза-лежностi хiмiчноl промисловостi. Так, частка iмпорту у витратах виробництва хiмiч-них речовин i хiмiчно! продукцi! впродовж 2013-2016 рр. зменшилася на 17,62 в.п. i в 2016 р. становила 47,78% (авторсью розрахунки за джерелом [6]). Найважлившим е суттеве зниження порiвняно з 2013 р. за-лежност вiтчизняно! хiмiчноl промислово-стi вiд iмпортно! продукци видобування сирог нафти та природного газу - на 35,25 в.п. (табл. 8).
Таблиця 8. Частка 1мпорту у витратах х1м1чно1 промисловост1 Укра'ши (у роз рйзй
ключових ВЕД), % 1
Вид економiчноl дiяльностi 2013 2014 2015 2016 Вщхилення (+/-)
20142013 20152014 20162015 20162013
Виробництво хiмiчних речовин i хiмiч-но! продукцi! 97,28 92,16 97,02 96,16 -5,13 4,86 -0,85 -1,12
Видобування сиро! нафти та природного газу 81,27 71,29 66,79 46,02 -9,97 -4,50 -20,78 -35,25
Постачання електроенерги, газу, пари та кондицшованого повтря 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоциклiв 6,32 0,38 0,33 0,51 -5,93 -0,05 0,17 -5,81
Розраховано на основ1 оф1ц1йних статистичних даних [6].
Частка iMnopraœ послуг такого ВЕД, як оптова та роздрiбна торпвля, ремонт автотранспортних засобiв i мотоциклiв у витратах хiмiчноï промисловостi з 2014 р. е мiзерною, а iмпортна енергiя не викорис-товуеться взагал1 Водночас рiвень залеж-ностi вщ iмпорту хiмiчноï продукцiï у 2016 р. залишився критично високим -96,16%.
Пщсумовуючи результати здiйснених оцшок, можна констатувати порiвняно ни-зький рiвень технологiчностi хiмiчноï промисловост Украïни, у структурi випуску та експорту яко1' домiнуе продукцiя енергоза-тратних сировинних виробництв неоргаш-
70 60 50 40 30 20 10 0
У подальшому дотримання названих орiентирiв розвитку хiмiчних виробництв в Украм е нерацiональним й економiчно небезпечним, надто у перюд динамiчноï трансформаци свiтового ринку хiмiчноï продукци. Таким чином, актуалiзуеться проблема реформування вiтчизняноï хiмiч-ноï промисловост^ передусiм у напрямi оптимiзацiï структури випуску й експорту за критерiями пiдвищення економiчноï ефективностi та технолопчност. У зв'язку з цим перспективи розвитку хiмiчноï про-мисловостi в Укршш слiд розглядати крiзь призму:
чноï хiмiï та мiнеральних добрив. О^м того, цi виробництва е повшстю iмпорто-залежними та водночас експортоорiентова-ними - частка експорту в обсязi реалiзова-ноï продукци основноï хiмiï у 2017 р. ста-новила 69,82%. Отже, внаслщок спещаль зацiï на сировинних виробництвах, експор-тоорiентованостi та значноï iмпорто-залежностi (у сегментi промiжного спожи-вання) вiтчизняна хiмiчна промисловiсть протягом 2013-2016 рр. тiльки частково ^i спадною тенденцiею) забезпечувала попит на хiмiчну продукцiю на внутрiшньому ринку Украши (рис. 2).
1) активiзацiï дiяльностi базових виробництв неорганiчноï та органiчноï хiмiï;
2) зниження iмпортозалежностi нащ-ональноï економiки за окремими видами хiмiчноï продукци;
3) змши структури експорту хiмiчноï продукци вщповщно до стандартв шдуст-рiальних краш GC.
Хiмiчна промисловiсть Украши зали-шаеться сировинно-орiентованою, що обу-мовлюе територiальну концентрацiю базових хiмiчних виробництв i разом з тим ви-значае необхiднiсть структурноï трансфор-мацiï цього сектору в напрямi збiльшення
□ Кшцеве споживання □ Пром1жне споживання □ Загальне споживання
60,48
58,05
п
21,74
26,38
19,99
21,57
62,65
1
49,56
22,64 24,27
16,69
20,47
2013 2014 2015
Розраховано на основ1 офщшних статистичних даних [6].
2016
Рисунок 2. Р1вень задоволення украУнською хiмiчною промисловiстю попиту на xiMi4Hy продукщю на внутрiшньому ринку (за видами споживання), %
-Економжа npoMurnoeocmi Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 1 (85)
питомо! ваги високотехнолопчних вироб-ництв. Однак така трансформащя мае пе-редбачати необхщшсть збереження наяв-них конкурентних переваг (родовищ сиро-вини та виробничих потужностей), що мо-жуть бути використаш для розвитку хiмiч-но! промисловостi у перспективi. З огляду на це, прюритетними для розвитку в Укра-!нi мають бути и хiмiчнi виробництва, продукцiя яких е сировиною та нашвфаб-рикатами не лише для хiмiчноl промисло-востi, але i для шших секторiв (легко!, хар-чово! промисловост та iн.), а також шших видiв економiчно! дiяльностi. До таких виробництв вщнесено содове i с\рчанокис-лотне, а також виробництво калтних солей, карбонатног сировини, азоту та добрив (азотних, калшних, фосфатних).
Одним iз прюритетних завдань розвитку хiмiчноl промисловост Укра!ни мае бути нарощування виробництва ам1аку, який е сировиною для виробництва ш-тратног кислоти та азотних добрив. Останш до 2017 р. формували основу (разом iз продуктами неоргашчно! хiмi!) в№ чизняного експорту хiмiчно! продукцi!. Необхщшсть активiзацi! виробництва амiа-ку в Укра!ш зумовлена також високим ^з тенденцiею до зростання) рiвнем iмпор-тозалежностi за цим видом хiмiчноl про-дукцi!. У структурi iмпорту неорганiчно! хiмi! у 2017 р. найбшьшу частку (32,5% проти 12,42% у 2013 р.) мав амiак, 99,31% якого iмпортувалось iз РФ.
Об'ективною основою для нарощування обсяпв виробництва амiаку в Укра!ш е наявнiсть профiльних виробни-чих потужностей. Так, зокрема, виробничi потужност хiмiчних пiдприемств холдин-гово! групи Ostchem (якi виготовляють 75% амiаку в Укра!нi) i ПАТ "Одеський припортовий завод" сумарно становлять близько 5 млн т на рж, тодi як фактичний обсяг виробництва амiаку у 2017 р. - лише 996,3 тис. т, що у 5 разiв менше виробни-чих потужностей i в 3,5 раза менше обсягу виробництва у 2013 р. Водночас дефщит добрив в Укра!ш складае близько 34% вщ
загально! потреби внутрiшнього ринку, у т.ч. дефщит амiачно!' сел^ри - 25%, карба-мiдно-амiачно! сумiшi - 39, а карбамiду -40%. Отже, утворену ринкову шшу доцшь-но заповнити не iмпортною продукцiею, а вiтчизняною - цьому сприяе наявнiсть конкурентних переваг виробництв окремих видiв добрив в Укра!ш, передусiм азотних.
Окрiм шнуючих виробничих потужностей (найбiльших в Укра!ш з-помiж виробництв iнших видiв добрив), конку-рентними перевагами виробництва азотних добрив е: часткова забезпечешсть власною сировиною (вщходами коксохiмiчного виробництва i природним газом), висока екс-портна орiентацiя сектору та наявшсть усталених споживчих нiш.
Конкурентш переваги виробництва фосфатних добрив полягають у такому:
низька матерiаломiсткiсть (з 1 т фос-форитiв отримують 2 т добрив) i перспек-тиви одержання власно! сировини на осно-вi розвiданих запасiв фосфоритiв у Харюв-ськiй, Сумськiй, Днiпропетровськiй, Жи-томирськiй, Полтавськiй i Волинськiй областях;
вщсутшсть необхiдностi залучення значних кашталовкладень для промисло-вого освоення численних невеликих родо-вищ фосфориив завдяки впровадженню технологi!' рацiонально!' комплексно! пере-робки фосфоровмiсно!' сировини;
орiентованiсть на споживача, а вiд-так, можливють територiально!' диверси-фiкацi!' виробництва з орiентацiею на центри розвитку рослинництва, зокрема на райони бурякоаяння;
здатнiсть виробничих потужностей ПАТ "Сумихiмпром" i ПрАТ "Днiпровсь-кий завод мшеральних добрив" сумарно забезпечити близько третини споживання фосфатних добрив в Укра'ш.
П1дставою для подальшого розвитку виробництва калтних добрив е наявшсть сировини - калшних копалень у прничому масивi в межах залягання покладiв Калуш-Голинського родовища.
Окр1м добрив, Укра!на ¿мпортуе зна-чш обсяги синтетичних тгменпв та барв-ниюв (65-70% вщ загального обсягу спо-живання) I товар1в побутово! х!ми (4045%). Оскшьки щ види х1м1чно! продукцп мають достатнш р1вень технолопчно! та товарно! конкурентоспроможност, це обу-мовлюе можлившть скорочення !х ¿мпорту шляхом розширення власного виробницт-ва.
Перспективним напрямом ¿мпорто-замщення в Укра!ш е також розвиток ви-робництва малотоннажног хiмiг (засоб1в захисту рослин, бурштиново! кислоти, фурфуролу, аспарагшово! кислоти, етилового спирту, глщерину, присадок для моторного палива та ш.). Загалом ¿мпортозамщення сировини для виробництва х1м1чно! продукцп е доцшьним тод1, коли: природш запаси (наявш та потенцшш) можуть за-безпечити внутршш потреби виробництва; сировина використовуеться для виго-товлення стратепчно важливо! або перспективно! (з позицп св1тового ринку) чи шновацшно! х1м1чно! продукцп; загострю-еться питання економ1чно! безпеки, зокре-ма через вплив суспшьно-пол1тичних чин-ник1в.
У структур! експорту х!м!чно! про-дукц!! СС-28 дом!нують (п!сля фармацев-тично! продукц!!) оргашчш х!м!чн! сполу-ки, тод! як в експорт з Укра!ни переважае продукщя енергозатратних сировинних ви-робництв неоргашчно! х!м!! (у 2017 р. 47,0% проти 2,87% у СС). Окр1м того, б1-льш!сть експортоор!ентованих в!тчизняних х!м!чних виробництв е ¿мпортозалежними. Зв!дси випливае необх!дн!сть трансформа-цп структури укра!нського експорту х!м!ч-но! продукц!! за такими напрямами:
зростання питомо! ваги орган!чних х!м!чних сполук в експорт! х!м!чно! продукц!! шляхом активного позицюнування на св!товому ринку товар!в ¿з поглибленою технолопчною обробкою (виробництва первинних пластмас та вироб!в ¿з пластмас, шин, х!м!чних матер!ал!в та продукц!! спе-щального призначення);
посилення експортоор!ентованост! в!тчизняного азотного виробництва шляхом нарощування його обсяпв (передуам продукц!! азотного напряму з бшьшою до-даною вартютю) та зб!льшення потужнос-тей щодо перероблення ам!аку ! випуску добрив, як! користуються попитом на зов-н!шн!х ринках (ам!ачна сел!тра, карбамщ, карбам!до-ам!ачна сум!ш та ¿н.). Перспек-тиви реал!зац!! цього напряму пов'язаш передус!м ¿з св!товими тенденц!ями зростання цш на продукти харчування й обся-г!в !х виробництва, що, вщповщно, обумо-вить збшьшення св!тового попиту на м!не-ральш добрива.
Одним з основних завдань для практичного втшення окреслених напрям!в роз-витку х!м!чних виробництв в Укра!ш е п!д-вищення ефективност! функц!онування п!дприемств. Це необидна умова забезпе-чення ц!ново! конкурентоспроможност на св!товому ринку х!м!чно! продукц!!. Най-б!льший потенц!ал зростання ефективност! лежить у площиш вдосконалення процеав виробництва, лог!стики ! дистрибуц!!. Так, скорочення тривалост виробничо-реал!за-ц!йних цикл!в у х!м!чн!й промисловост! можливе шляхом налагодження безпере-б!йного функцюнування системи управ-л!ння матер!альними потоками на основ! розвитку регюнальних лопстичних центр!в ! транспортно! ¿нфраструктури.
Висновки. Укра!нська х!м!чна про-мислов!сть тею чи ¿ншою м!рою забезпе-чуе продукц!ею вс! ВЕД, серед яких основ-ними споживачами е сшьське господарство та сам! х!м!чн! виробництва. Проте р!вень ¿мпортозалежност! нац!онально! економши в сегмент! пром!жного споживання х!м!ч-но! продукц!! е дуже високим (>80%) ! мае тенденц!ю до подальшого зростання, особливо у сшьському господарств! («100%). Окр!м поглиблення залежност! в!д ¿мпорту продукц!! основно! х!м!!, в Укра!н! гостро постае проблема високого р!вня витратнос-т х!м!чних виробництв, який наближаеться до 90%. Разом з тим позитивною е тенден-щя до зб!льшення частки в!тчизняно! про-
-Економгка промисловостг Ч^' Экономика промышленности
¡ББК 1562-109Х Есоп. рго^. 2019, № 1 (85)
дукци та послуг у структурi витрат вироб-ництва хiмiчних речовин i хiмiчно! проду-кцi! на понад 10 в.п. протягом 20132017 рр.
В умовах посилення конкуренци на свiтовому ринку хiмiчно! продукци ваго-мою загрозою для перспективного розвит-ку хiмiчно! iндустрi! в Укра'ш е поступова втрата нею експортного потенщалу. Зо-крема, частка експорту в обсязi реалiзова-но! хiмiчно! продукцi! впродовж останнiх п'яти роюв скоротилася майже на 10 в.п. Отже, вкрай необхщним е вщновлення та подальше нарощування експортного потен-цiалу вiтчизняних хiмiчних виробництв, що передбачае реалiзацiю таких заходiв:
стимулювання експортно! активностi хiмiчних пщприемств шляхом надання !м органiзацiйно-технiчно! та шформацшно! пiдтримки у напрямi вдосконалення систе-ми управлiння якiстю продукци та забезпе-чення мiжнародно! сертифжаци вироб-ництв;
здiйснення технiчного i технолопч-ного переоснащення (iз подальшим розши-ренням) виробничих потужностей експор-тоорiентованих базових хiмiчних виробництв, вщнесення !х до категорi! прюри-тетних шновацшно-швестицшних проектiв та розширення на цш основi експорту хь мiчноl продукцi!, яка формуе експортний профшь Укра'ни i водночас мае стабшьний попит на свiтовому ринку;
створення нових високотехнолопч-них хiмiчних виробництв на основi реаль зацi! потужних iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв, якi забезпечать товарну диверси-фiкацiю вiтчизняного експорту хiмiчноl продукцi! шляхом збiльшення у його стру-ктурi частки кiнцево! товарно! продукцi! та продукцi! з поглибленим рiвнем техноло-гiчно! переробки;
втшення на засадах державно-приватного партнерства шфраструктурних проектiв (зокрема, з будiвництва у портах спецiальних об'ектiв для виробництва комплексних добрив, призначених для екс-
порту, а також термiналiв для вщванта-ження хiмiчно! продукци).
З урахуванням сучасних тенденцiй розвитку хiмiчноl iндустрi! у свiтi перспек-тиви подальших дослiджень у цьому на-прямi лежать у площиш пошуку нових нiш на зовшшшх ринках для розширення гео-графи експорту продукцi! вiтчизняних хь мiчних виробництв. Також актуальним залишаеться анал^ичне обгрунтування (передусiм iз позицi! економiчноl ефектив-ностi) перспективних напрямiв iмпортоза-мiщення на внутрiшньому ринку хiмiчноl продукцi!, зокрема в сегментi добрив.
Л1тература
1. Промисловiсть Укра'ни 2014-2016: невикористаш можливостi, шляхи вщнов-лення, модернiзацi! та сучасно! розбудови: наукова доповщь / редкол.: О. I. Амоша, I. П. Булеев, Ю. С. Залознова; НАН Укра!-ни, 1н-т економiки пром-стi. Ки!в, 2017. 554 с.
2. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Клас-теризацiя хiмiчноl промисловостi: европей-ський досвiд та уроки для Укра'ни. В1сник економгчног науки Украгни. 2017. № 2. С. 103-109.
3. 1мплементащя Угоди про асощ-ацш мiж Укра'ною та СС: економiчнi ви-клики та новi можливостi: наукова доповщь / за ред. В. М. Гейця, Т. О. Осташко; НАН Укра'ни, ДУ "1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра'ни". Ки!в, 2016. 184 с.
4. Розвиток промисловоси для забез-печення зростання та оновлення укра!нсь-ко! економжи : науково-аналiтична допо-вiдь / за ред. Л. В. Дейнеко; НАН Укра'ни, ДУ "1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра!-ни". Ки!в, 2018. 158 с.
5. Шевцова Г. З. Хiмiчна iндустрiя 4.0 як галузева концепцiя реалiзацil основ четверто! промислово! революцi!. Еконо-м1чний вгсник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 35-41.
6. Таблиця "витрати-випуск» Укра'ни за 2016 рш в основних цiнах: стат. зб. Оф1-цтний сайт Державног служби статис-
тики Украгни. URL: http://ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2018/zb/05/zb_tvvuoz2016 pdf.pdf (дата звернення: 03.12.2018).
7. Методолопчш положения з ор-гашзацп державного статистичного спосте-реження "Таблиця "витрати-випуск". Державна служба статистики Украти. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod _doc/2018/236/mp_tvv.pdf (дата звернення: 22.12.2018).
8. Нащональш рахунки. Офщтний сайт Центрального статистичного управ-лтня Польщг. URL: www.stat.gov.pl (дата звернення: 03.12.2018).
9. Eurostat Statistics Explained. Eurostat. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/ statis tics-explained/index.php?title=Production_and _international_trade_in_chemicals (дата звернення: 03.12.2018).
10. Сумарний обсяг iмпорту та експорту у розрiзi товарних позицш за кодами УКТЗЕД. Офщтний сайт Державног ф1с-кальног служби Украгни. URL: http://sfs.gov.ua/ms/f11 (дата звернення: 14.01.2019).
11. Статистика зовшшнього сектору. Офщтний сайт Нацюнального банку Ук-рагни. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/ publish/article?showHidden=1&art_id=65613 &cat_id=44446#3 (дата звернення: 19.12.2018).
12. Нащональш рахунки. Офщтний сайт Федеральног статистики Шмеччини. URL: www.destatis.de (дата звернення: 15.12.2018).
References
1. Amosha, O. I., Buleyev, I. P., & Za-loznova, Yu. S. (Eds.) (2017). Industry of Ukraine 2014-2016: unused opportunities, ways of restoration, modernization and modernization. Scientific Report. Kyiv: Institute of Industrial economics of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
2. Shevtsova, H. Z., & Shvets, N. V. (2017). Clustering of the chemical industry: European experience and lessons for Ukraine.
Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2, pp. 103-109 [in Ukrainian].
3. Heyets, V. M., & Ostashko, T. O. (Eds.) (2016). The implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU: Economic Challenges and Opportunities. Scientific Report. Kyiv: Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
4. Deyneko, O. T. (2018). Development of industry for growth and renewal of the Ukrainian economy. Scientific Report. Kyiv: Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
5. Shevtsova, H. Z. (2017). Chemical Industry 4.0 as a branch concept for implementing the foundations of the Fourth Industrial Revolution. Ekonomichnyi visnyk Don-basu, 2 (48), pp. 35-41 [in Ukrainian].
6. State Statistics Service of Ukraine (2018). Ukrainian input output table at basic prices for 2016. Statistical Publication. Retrieved from http://ukrstat.gov.ua/druk/ publi-cat/kat_u/2018/zb/05/zb_tvvuoz2016 pdf.pdf [in Ukrainian].
7. State Statistics Service of Ukraine (2018). Methodological provisions on the organization of state statistical observation "Table "input output". Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod _doc/2018/236/mp_tvv.pdf [in Ukrainian].
8. Central Statistical Office of Poland (2018). National Accounts. Retrieved from www.stat.gov.pl [in Poland].
9. Eurostat Statistics Explained (2018). Retrieved from http://ec.europa.eu/eurostat/ statistics-explained/index.php?title=Produc tion_and_international_trade_in_chemicals
10. State Fiscal Service of Ukraine (2018). Total volume of import and export by commodity positions by codes of Ukrainian classification of goods of foreign economic activity. Retrieved from http://sfs.gov.ua/ ms/f11 [in Ukrainian].
11. National Bank of Ukraine (2018). External sector statistics. Retrieved from https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?
-Економжа nромисловостi W' Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 1 (85)
showHidden=1&art_id=65613&cat_id=44446 #3 [in Ukrainian].
12. Federal statistical office (2018). National Accounts. Retrieved from
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article? showHidden=1&art_id=65613&cat_id=44446 #3 [in Ukrainian].
Светлана Алексеевна Ищук,
доктор экон. наук, проф.
E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-3698-9039;
Любомир Иосифович Созанский,
канд. экон. наук, с.н.с.
ГУ "Институт региональных исследований им. М.И. Долишнего НАН Украины"
79026, Украина, г. Львов, ул. Козельницкая, 4.
E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0001-7854-3310
ВЫЗОВЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ХИМИЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ
Химическая индустрия является одним из ключевых экспортоориентированных секторов национальной экономики. С учетом усиления процессов глобализации, а значит, и конкуренции на мировом рынке химической продукции этот сектор нуждается в углубленных исследованиях. В частности, актуальна необходимость разработки и внедрения новой модели развития отечественной химической промышленности, которая бы отвечала современным глобальным неоиндустриальным изменениям и вызовам в рамках Индустрии 4.0. По результатам рассчетов, проведенных на основании данных матрицы "затраты-выпуск", сформирована структура использования в Украине продукции химической промышленности в разрезе видов экономической деятельности, а также определен уровень импортозави-симости последних в сегменте промежуточного потребления химической продукции. Построена товарная и географическая структура импорта химической продукции в Украине. Аналитически доказаны перспективы снижения импортозависимости национальной экономики по отдельным видам химической продукции. Осуществлена сравнительная оценка уровня затратности химических производств Украины и стран Европейского Союза. Обоснован выбор направлений развития отечественной химической промышленности, к которым отнесены: активизация деятельности базовых производств неорганической и органической химии; снижение импортозависимости национальной экономики по отдельным видам химической продукции; трансформация структуры экспорта химической продукции в соответствии со стандартами индустриальных стран. Предложен комплекс организационно-экономических мероприятий, направленных на повышение эффективности функционирования химических производств и наращивание их экспортного потенциала. Эти меры, в частности, предусматривают стимулирование экспортной активности предприятий и их техническое переоснащение, а также создание новых высокотехнологичных производств и реализацию инфраструктурных проектов. Определены векторы институциональных преобразований в Украине, направленных на повышение уровня конкурентоспособности химической промышленности.
Ключевые слова: химическая промышленность, производство, химическая продукция, импортозависимость, затратность.
Svitlana O. Ishchuk,
Doctor of economics, professor.
E-mail: [email protected]; https://orcid.org/0000-0002-3698-9039;
Lyubomyr Y. Sozanskyy,
PhD in Economics
SI "Institute of Regional Research n.a. M. I. Dolishniy of the NAS of Ukraine"
79026, Ukraine, Lviv, Kozelnytska str., 4.
E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0001-7854-3310
CHALLENGES AND PROSPECTS OF THE UKRAINIAN CHEMICAL INDUSTRY
The chemical industry is one of the key export-oriented sectors of the national economy. Given the intensification of the globalization and, consequently, competition in the global market for chemical products, this sector needs an in-depth research. In particular, the need to develop and implement a new model for the development of Ukrainian chemical industry that is in line with current global neo-industrial changes and challenges within the Industry 4.0 is urgent.
Based on the calculations, performed on the basis of the "cost-output" matrix data, a structure of the chemical industry products' use in Ukraine in terms of types of economic activity is formed, as well as the level of import dependence of the latter in the segment of intermediate consumption of chemical products is defined. Commodity and geographic structures of chemical products' import in Ukraine have been built. The prospects for reducing the import dependence of the national economy on certain types of chemical products have been proven analytically. The comparative estimation of the level of chemical production costs in Ukraine and the of the European Union member-countries is carried out. The choice of directions of the Ukrainian chemical industry development is offered, which includes: intensification of basic production of inorganic and organic chemistry; reduction of import dependence of the national economy on certain types of chemical products; transformation of the export structure of chemical products in accordance with the standards of advanced industrial countries. A complex of organizational and economic measures, aimed at increasing the efficiency of the chemical enterprises and their export potential, was proposed. These measures, in particular, include stimulating the export activity of enterprises and their technical re-equipment, as well as the creation of new high-tech industries and the implementation of infrastructure projects. The vectors of institutional reforms in Ukraine, aimed at increasing the competitiveness of the chemical industry, are outlined.
Keywords: chemical industry, production, chemical products, import dependence, consumption.
JEL: L690, 0570.
OopMamu цumуeaннн:
I^yK C. O., Co3aHCbKHH .H. H. bhk^hkh Ta boct yKpai'HH. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. http://doi.org/10.15407/econindustry2019.01.065
Ishchuk, S. O., & Sozanskyy, L. Y. (2019). chemical industry. Econ. promisl., 1 (85), econindustry2019.01.065
Hadium^a do pedaKn^ii 12.02.2019 p.
nepeneKTHBH p03BHTKy xîmîhhoï npOMHGnO-
2019. № 1 (81). C. 65-81. doi:
. Challenges and prospects of the Ukrainian pp. 65-81 doi: http://doi.org/10.15407/
-EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi W' SKonoMUKa npoMumnennocmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 1 (85)
