CC BY
24
Я.1. Юрик, Ю.1. Коновалов
ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ПОТОЧНИЙ СТАН ГАЛУЗЕВО1 СТРУКТУРИ ВИРОБНИЦТВА В УКРА1Н1
Ключовим фактором збалансованого розвитку економiчно! системи держави е убезпечення iндивiдуально! надiйностi !! функцiонування за рахунок реформування реального сектору економiки та його реструк-туризацп вiдповiдно до визначених орiентирiв загальноекономiчного
прискорення в Укра!ш. Устшне просування реформ убезпечить якiснi змши в галузевiй та технологiчнiй структурах виробництва, якi iнiцiюватимуть адекватнi трансформацп укра!нського суспiльства.
Теоретичним i прикладним аспектам вирiшення багатогранних проблем реструктуризаци економiки присвяченi працi вiтчизняних учених: О.М. Алимова, В.М. Гей-
ця, М.С. Герасимчука, С.1. Дорогунцова, Б.С. Кваснюка, В.Е. Коломойцева, 1.1. Лукь нова, Л.М. Шаблисто!, М.М. Якубовського, а також росiйських дослiдникiв: О.1. Ан-чишкiна, Е.В. Балацького, С.Ю. Глазьева, Е.П. Горбунова, В.М. Кудрова, В.1. Маевського, С.М. Меньшикова, Л.П. Ночовкшо!, Ю.В. Яременка та шших. Проте, вiддаючи належне науково-методологiчнiй цшност попереднiх наукових здобуткiв та визнанню на рiзних рiвнях управлiння необхщност провадження дiево! полiтики структурно! перебудови нацюнального господарства, iснуе гостра потреба у здшсненш системного дослiдження параме^в iснуючих передумов для забезпечення результативносп сучасно! моделi реструктуризаци, формалiзацil оптимального складу комплексних заходiв щодо И реалiзацil, а також у св^оглядно-методологiчному осмисленнi перешкод на шляху провадження дiевих структурних реформ в Укра!ш, якi до цього часу, по сут^ проводилися стихшно.
Структурна трансформащя суспiльного виробництва i вдосконалення вiдносин
потребують вивчення та щентифшацп чинникiв формалiзацil диспропорцiй, а також причинно-наслщкових зв'язкiв, що !х породжують. Таким чином, особливо! актуальностi набувае завдання дослщження закономiрностей структурних зрушень у нацiональнiй економiцi в контекст обгрунтування вагомостi впливу системи державного управлшня на !х цiльову орiентацiю.
Структура економiки, з якою Укра!на вступила на шлях незалежного розвитку, сформувалася як невiд'емна частина единого народногосподарського комплексу
колишнього СРСР i характеризувалась неабиякою деформованiстю. Зокрема, шякими аргументами не можна виправдати те, що в республщ, на яку припадало 2,7% територи Радянського Союзу, було побудовано майже 40,0% атомних енергоблоюв. Крiм того, цi ознаки виявлялись, насамперед, у слабкш розвинутост невиробничо! сфери, а щодо тако! складово!, як ринкова iнфраструктура -можна вщзначити !х вiдсутнiсть. Деформацп
у _ _
структурi промисловосп виявлялися в пере-важаннi розвитку галузей важко! промисловостi (добувних i тих, що виробляють промiжний продукт), що було пов'язано з високим ступенем мштаризованосп економiки i вiдсталiстю галузей, якi виробляють товари народного споживання. Зокрема, досить показовим е такий факт: у 1990 р. у СРСР вироблено 843 млн. пар взуття, що перевищило його сукупний випуск Iталiею (435 млн. пар), США (209 млн. пар) i Франщею (165 млн. пар), а тим часом, придбання яюсного iм-портного взуття в торговельнш мережi супроводжувалося значними труднощами, багатогодинними чергами, спекуляцiею [1].
Крiм того, попри гiпертрофовано
© Юрик Ярина 1вашвна - кандидат eKOHOMi4Hm наук. ДУ «1нститут eKOHOMiKH природокористування та сталого розвитку НАН Украши», Кшв. Коновалов Юрiй 1ванович - кандидат економiчних наук. ДВНЗ «Кшвський нацiональний економiчний унiверситет iM. В. Гетьмана».
ISSN 1562-109X
високу 4aCTKy випуску зaсобiв виробництвa (ïx чaсткa в зaгaльномy обсязi продукцп промисловостi СРСР стaновилa y i98G р. 73,8%, y i985 р. - 74,8, y i99G р. - 72,4%, a в УРСР вот зросля з 7i% y i97G р. до 72% y i988 р.) знaчнi обсяги мaшин i yстaткyвaння доводилося зaкyповyвaти 3a кордоном. Ta^ нaприклaд, чaсткa iмпортy y споживaннi y СРСР про^тного yстaткyвaння y i99G р. стaновилa 45,3%, yстaткyвaння для: a) xaрчосмaковоï промисловостi - 5i,4%; б) текстильно1' промисловостi - 68,3%; в) xiмiчноï промисловостi - 63,3% [i].
Для сaмостiйного фyнкцiонyвaння в рaмкax суверенно!' держaви необxiдно було сформyвaти нову структуру господaрствa, якa вiдповiдaлa б ринковш системi вiдносин. Однaк особливост попереднього етaпy розвитку крaïни й обрaнa сxемa реформyвaння, нaцiленa не та змiстовний економiчний резyльтaт, a m iнститyцiонaльнi й полiтичнi змши, i крiм того, ще й y тайкоротш^ нiчим не обrрyнтовaнi, крiм полiтичниx мiркyвaнь, термiни, «сприяли» переведенню економiки нa ринковi принципи господaрювaння, що сyпроводжyвaвся глибокою структурною кризою.
Нaйвaжливiшими структурними
xaрaктеристикaми m мaкрорiвнi, якi дaють зaгaльне уявлення про економiкy крaïни, ïï тип, e стрyктyрa вaлового внyтрiшнього продукту (ВВП) aбо вaловоï додaноï вaртостi (ВДВ), a тaкож стрyктyрнi xaрaктеристики окремих гaлyзей, нaсaмперед промисловостi. Простежимо зa змiною цих покaзникiв.
Ta^ зa перiод iз i99i по 2GGG р. y стрyктyрi ВДВ нaмiтилaсь тенденцiя до скорочення 4aCTm гaлyзей, якi виробляють товaри, i, тавтаки, зростaння чaстки послуг. Змiнa спiввiдношення мiж цими двомa секторaми стaлa xaрaктерною особливiстю почaткy формyвaння ринковоï структури економiки. Зокремa, 4aCTra гaлyзей, якi виробляють товaри скоротилaся з 73,7% y i99i р. до 53,4% y 2GGG р., a чaсткa послуг -зро^ з 28,2% y i99i р. до 47,8% y 2GGG р. Нaйбiльшою мiрою скоротилися чaстки сшьського господaрствa i бyдiвництвa -вщповщно в i,4 тa 2 рaзи. У сферi ж послуг упродовж 9G-x рокiв нaйiнтенсивнiше зростaли 4aCT^ гaлyзей, обслуговуючих
зaпочaтковaнi ринковi вщносини -трaнспорт, зв'язок, торгiвля, ф^нси [2, 3].
Щодо промислового виробнищта, то зa цей же перюд нaйбiльшого структурного скорочення зaзнaли Ta^i, орieнтовaнi нa кiнцевого споживaчa, a сaме: мaшинобyдyвaння тa метaлообробкa - з 26,3% вщ зaгaльного обсягу промислового випуску до i3,4%; легга промисловiсть - з i2,3 до i,6%. Вiдносно стaбiльний рiвень попиту (що e питaнням фiзичного виживaння) нa вiтчизнянy продyкцiю не дозволив глибоко скоротитися виробництву продyктiв xaрчyвaння (з 24,4 до i6,8%.) Водночaс гaлyзi, що виробляють продyкцiю для промiжного споживaння, знaчно збiльшили своï чaстки: чорнa метaлyргiя - з 9,9 до 27,4%; пaливнa промисловють - з 3,8 до iG,i%; електроенергетикa- з 3,5 до i2,i% [4].
1з 2GGi по 2GG7 р. внесок гaлyзей, що виробляють товaри, y структуру ВДВ продовжуе зменшyвaтися (зa рaxyнок скорочення чaсток сшьського господaрствa тa бyдiвництвa), постyпaючись сферi послуг (тaбл. i).
Як видно з таведених y тaбл. i дaниx, протягом aнaлiзовaного перiодy 4aCTra перших скоротилaся в i,2 рaзa, a чaсткa других - зрослa з 43,3 до 49,7% ^бо в i,i4 рaзa). У сферi послуг зa aнaлiзовaний перiод вщзтачено зростaння обсягiв реaлiзaцiï iз середньорiчним темпом приросту i3%, i m кiнець 2GG7 р. обсяг реaлiзовaниx послуг перевищив рiвень 2GGi р. y 2,4 рaзa (тaбл. 2). Проте, та жaль, розширення вiтчизняноï сфери послуг не супроводжуеться не лише яюсними змiнaми в сaмiй промисловостi, a й не сприяе, нaвiть, нaвпaки, прискорюе дегрaдaцiю остaнньоï. Taк, нaприклaд, якщо y крaïнax iз розвинутою економiкою aктивно йде процес розвитку послуг, що безпосередньо пов'язaнi з якiсним yдосконaленням виробнищ^ (дослiдження i розробки, мaркетинговi, освггянсью, iнжинiринг, консaлтинговi послуги), i прискорений розвиток iнтелектyaльно-iнфор-мaцiйноï сфери зaбезпечye нaрощення iнновaцiйниx процесiв, тим сaмим формуючи iмпyльси для стрaтегiчного розвитку, то в Укршш ж щ нaпрями розвивaються досить повiльно, a в рядi випaдкiв спостерiгaeться вщтат нaзaд порiвняно з попереднiми
етапами розвитку. Так, до кшця 80-х роюв техшчних розробок була одним iз лiдерiв Украша за рiвнем розвитку науки, серед передових краш свiту. iнтелектуального потенцiалу та науково-
Таблиця 1
Галузева структура валовой доданог вартост1 у 2001-2009 рр. * _(в1дсотюв до загального тдсумку)_
Галузi Ретроспективний перюд, роки
2001 2002 2005 2007 2009
Усього 100 100 100 100 100
Галуз1, яю виробляють товари: 45,1 43,8 40,1 38,3 32,8
сшьське господарство, мисливство, люове господарство 14,4 13 9,2 6,6 7,2
добувна промисловiсть 4,2 4,4 4,1 4,4 3,9
переробна промисловють 17,4 17,9 19,7 19,9 15,8
виробництво та розподiлення електроенергп, газу та води 5,5 5,1 3,4 3,2 3,5
будiвництво 3,6 3,4 3,7 4,2 2,4
Галуз1, яю надають послуги: 43,3 45,4 47,9 49,7 54,4
торпвля; ремонт автомобшв, побутових виробiв та предметiв особистого вжитку; дiяльнiсть готелiв та ресторашв 11 10,9 12,7 13,2 13,5
дiяльнiсть транспорту та зв'язку 12 12,2 10,7 9,7 11,3
освга 4,4 4,8 4,7 4,6 5,2
охорона здоров'я та надання сощально! допомоги 2,9 3,3 3,2 3,1 3,5
iншi види економiчноl дiяльностi 14,4 15,6 18,3 22,2 26,5
оплата послуг фiнансових посередникiв -1,4 -1,4 -1,7 -3,1 -5,6
Податки на продукти 11,6 10,9 12 12,2 13,1
Субсиди на продукти 0 0 0 -0,3 -0,2
* Розраховано за даними Держкомстату Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
За офщшними даними ЮНЕСКО, на-уково-техшчний комплекс Украши становив 6,5% св^ового за умови, що чисельнiсть населення Украши становить усього 0,1% вщ населення св^у [5]. За роки реформування економiки Украши частка послуг науково-технiчного, дослiдницького та
iнформацiйного характеру скоротилась. Якщо у 1991 р. витрати на науку з ушх джерел фшансування становили приблизно 2,4% вщ ВВП, то у 2007 р. цей показник знизився до 0,85%, (у 2009 р. 0,86%). Кшьюсть спещатспв, яю виконували науково-технiчнi роботи, зменшилася за цей перiод у 3 рази [6].
Щодо промисловосп, то протягом 20012007 рр. вiдмiчено зростання виробництва iз середньорiчним темпом приросту майже 9%, i на кiнець 2007 р. обсяги промислового виробництва перевищували рiвень 2001 р. в 1,6 раза (табл. 2). Крiм того, знаковим явищем цього етапу можна вважати вихщ
промислового потенцiалу (у 2006 р.) за обсягом виробництва продукци на рiвень 1990 р. Укра1ш на це знадобилося 16 роив.
Серед лiдерiв зростання (табл. 2), а це виробництво деревини i виробiв iз деревини та машинобудування, особливо втiшно виглядае зростання саме останнього. Тут, за аналiзований перюд вiдзначено збiльшення обсягiв виробництва iз середньорiчним темпом приросту близько 16%, що було забезпечено переважно нарощенням (майже в 5 разiв щодо 2001 р.) випуску транспортних засобiв та устаткування. Але маемо вщзначити, що зростання машинобудування не супроводжувалося вщповщним динамiчним зростанням шших видiв дiяльностi (через механiзм мiжгалузевих зв'язкiв), наприклад, металургп та оброблення металу, ПЕК, хiмiчноl промисловостi. А не вщбулося це через те, що украшським заводам вiдведено роль
мехашчного складальника транспортних словами, спостерiгаемо ситуащю, за яко1 засобiв з iмпортованих машинокомплектiв, динамiчне зростання галузi знаходиться в виробництво яких здшснюеться за межами антикореляци з !! розвитком, вщбуваеться !! Укра!ни на заводах провщних технологiчна примiтивiзацiя. автомобiлебудiвних корпорацш. 1ншими
Таблиця 2
ДинамЫа промислового виробництва та обсягу реал1зованих послуг за пер1од гз 2001-2009 рр. *
2007 до Середньорiчний 2009 до Середньорiчний
Види економiчно! дiяльностi 2001, темп приросту, 2007, темп приросту,
рази % рази %
ПРОМИСЛОВ1СТЬ 1,6 8,6 0,74 -13,95
Добувна промисловють 1,3 4,1 0,86 -7,50
видобування енергетичних матерiалiв 1,1 1,4 0,95 -2,75
видобування неенергетичних матерiалiв 1,6 8,2 0,75 -13,63
Переробна промисловiсть 1,8 10,0 0,69 -16,88
харчова промисловють i перероблення
сiльськогосподарських продукпв 2,0 11,9 0,92 -4,07
легка промисловiсть 1,1 2,2 0,66 -18,55
текстильна промисловiсть i пошиття одягу 1,1 2,0 0,64 -20,31
виробництво шкiри та шюряного взуття 1,2 3,0 0,81 -10,24
виробництво деревини та виробiв iз деревини 2,9 19,6 0,74 -14,22
целюлозно-паперова, полiграфiчна
промисловiсть, видавнича справа 2,4 15,5 0,81 -9,79
виробництво коксу та продукпв нафтоперероблення 1,1 1,5 0,84 -8,54
хiмiчна та нафтохiмiчна промисловiсть 1,7 9,8 0,70 -16,11
хiмiчне виробництво 1,6 8,3 0,69 -16,96
виробництво гумових i пластмасових виробiв 2,3 15,1 0,76 -13,04
виробництво шших неметалевих виробiв (будматерiалiв, скловиробiв) 2,1 13,5 0,60 -22,68
металургiя та оброблення металу 1,5 7,3 0,64 -19,82
машинобудування, ремонт та монтаж машин i устаткування 2,8 18,4 0,55 -25,66
виробництво машин i устаткування 1,7 9,5 0,61 -21,72
виробництво електричного та
електронного устаткування 2,5 16,5 0,67 -18,20
виробництво транспортних засобiв та устаткування 4,6 28,8 0,44 -33,29
виробництво та розподшення електроенергi! 1,2 2,7 0,87 -6,57
ОБСЯГ РЕАЛ1ЗОВАНИХ ПОСЛУГ 2,4 15,5 н/д н/д
* Розраховано за даними Держкомстату Укра1ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
У цшому можна констатувати, що на фош динамiчного зростання, на жаль, не вдалося подолати низку серйозних проблем,
що накопичились у вiтчизнянiй промисловост за роки реформ. Бiльше того, вщсутшсть належно! уваги до розв'язання
цих проблем ще бшьше !х загострила i вони далися взнаки вже з друго! половини 2008 р., коли у свт з'явилися ознаки початку глибоко! фшансово! та економiчноi кризи, яка не обiйшла й Укра!ни. Значна кiлькiсть вiтчизняних тдприемств вiдразу вiдчула на собi 11 впливи й почала скорочувати виробництво.
Так, станом на 2009 р. обсяги промислового виробництва скоротилися майже на 14% порiвняно з 2007 р. Найбшьше це торкнулось таких галузей, як машинобудування (особливо виробництво транспортних засобiв та устаткування), виробництва неметалевих виробiв, бшьша частина з яких належить бущвельним матерiалам, а також легко! промисловють, експортоорieнтованих - металургii та хiмiчного виробництва.
Сьогоднi у структурi ВВП за видами економiчноi дiяльностi продовжуе переважати частка галузей, що надають послуги (станом на 2009 р. !х частка становить 54,4%) i в першу чергу це галузi обiгу - фiнансова дiяльнiсть, операцп з нерухомим майном, оренда (18,8%), оптова та роздрiбна торгiвлi (13,5%), транспорт та зв'язок (11,3%). Також вагому частку у структурi ВВП збер^ае за собою переробна промисловють (15,8%), хоч 1! внесок i зменшився у формування ВВП.
Порiвняння галузево! структури ВВП Укра!ни з аналогiчною структурою найбiльш розвинених кра!н (табл. 3) дозволяе пом^ити найбiльш характернi особливостi
структурно-динамiчних показниюв ВВП нашо! держави, а саме:
Таблиця 3
Кра!ни Сшьське та люове господарство, рибальство та мисливство ь т о '« о Ц о и м о р П о в тц и и 3 'й у Б Транспорт та зв'язок Торпвля, готел1 та ресторани Фшансова д1яль-тсть, операци з нерухомим майном, оренда та надання послуг Освгта, охорона здоров'я, сощальт послуги 1нш1 послуги
Укра!на* 7,2 23,2 2,4 11,3 13,5 18,8 8,7 15
Бельгiя 1,2 21,0 5,0 8,4 13,7 28,4 13 9,4
Великобриташя 0,9 18,5 6,2 7,2 15,0 30,0 12,2 9,9
Нiмеччина 1,1 25,0 4,1 5,6 12,4 29,1 11,6 11,1
Iталiя 2,3 20,8 6,0 7,8 15,4 26,9 10,6 10,2
Нiдерланди 2,1 18,2 5,7 7,5 15,0 26,8 13,7 11,0
Фiнляндiя 3,1 24,8 5,4 10,8 12,2 21,0 13,8 8,9
Франщя 2,2 15,1 5,8 6,4 12,9 32,0 13,9 11,7
1зра!ль 1,8 17,1 4,8 7,2 10,6 32,9 13,7 11,9
Китай 12,5 42,0 5,5 5,9 9,7 н/д 4,7 19,8
Республiка Корея 3,3 31,1 9,2 7,2 9,8 20,9 8,9 9,4
Япошя 1,6 22,8 6,2 6,8 13,0 18,1 31,54 н/д
Канада 2,2 25,5 5,4 7,1 13,8 26,0 11,2 8,8
США 1,2 17,6 5,2 н/д 18,8 32,4 24,8 н/д
* Складено за даними Держкомстату Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
висока частка аграрного сектору, тодi як у галузевш структурi свiтового господарства спостер^аетъся послiдовний
перехiд вiд високо! частки сiльського господарства, видобувно! промисловосп до
США (2004) Канада(2002) Япошя (2005) Китай (2005) Францш (2004) Великобриташя (2004) 1тал1я (2004) Шмеччина (2004) УкраТна (2009)* УкраТна (2007)* & Р. а
Чл 10,9 Чо 15,3 17,6 Ъо Ч» 19,8 15,3 Виробництво продукпв хар-чування, включно з напоями та тютюновими виробами
К) К) Чо К) К) Ч» 10,8 Ъо о Чо н-' о Текстильне та швейне виробництво, виробництво пиари, вироб1в и шк1ри, виробництво взуття
00 "о 13,9 Чо V Чо ю Чо у) 'л у) ы Оброблення деревини та виробництво вироб1в п дерева, целюлозно-паперове виробництво, видавнича та пол1грас|лчиа .гпялыпсть
VI Ъ\ Чл Ъо Ъо "■VI С\ VI VI и) Виробництво коксу та нафтопродукт1в
16,6 К) 16,7 12,2 С\ о о\ Х1М1чис виробництво, виробництво гумових та пластмасових вироб1в
К) "■VI К) Чо К) Чл К) К) Чо V] К) Ч» ш о оо Виробництво шших неметалевих продукт1в
Ъо Чл 12,3 13,5 Ъо Чо "о Ч» 17,6 ы ы Металурпйне виробництво та виробництво готових металевих вироб1в
34,4 31,9 VI 37,9 33,6 29,9 Ю VI 43,8 10,6 13,7 Машинобудування
I
Со то
05
а
о |
а о
о
©V
Ж
0
1
1
к
2 о
05 О О
0
1
к к
о
£ к
я а
О M £
►S л
^ S
о я
cri 5 «
Н я р р
я й
* Складено за даними Держкомстату Украни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.ukrstat.gov.ua>.
Показники конкурентоспроможност е базовим шдикатором для оцiнки ефективностi функщонування будь-якого виду економiчноl дiяльностi. Задля поглиблення аналiзу проблем галузево! структури втизняно1 економiки доцiльно використати одну з юнуючих методик аналiзу конкурентоспроможносп
виробництва на зовнiшнiх ринках. Обраний тдхвд спираеться на статистику зовшшньо! торгiвлi з детальними даними про експорт та iмпорт товарiв. Зокрема, ютотне переважання експорту над iмпортом однорщно1 продукци свiдчитиме про високу
конкурентоспроможшсть конкретного виду втизняно1 продукци, i вiдповiдно обернена ситуацiя (значне перевищення iмпорту над експортом) означатиме низьку
конкурентоспроможшсть. Для отримання вщповщних значень використовуються iндекси конкурентоспроможностi, яю розраховуються за такими формулами (1) та (2):
Е -1
-100, якщо Е-1 >0, (1)
Е
Е -1
100, якщо Е -1 < 0,
(2)
I - сальдо
де Е - експорт; I - iмпорт; Е експорту й iмпорту.
Отримаш значення вкладаються в чiткий iнтервал iз верхньою межею, що дорiвнюе 100 (наявшсть експорту за вiдсутностi iмпорту) та нижньою межею, що дорiвнюе - 100, якщо в данш товарнiй групi мае мiсце лише iмпорт за вiдсутностi експорту. Близью до 100 позитивш значення iндексу характеризують товарнi групи з високою конкурентоспроможнiстю, близькi до 100 вщ'емш значення - з низькою. Значення iндексу, що близькi до нуля, свщчать або про достатньо сильну конкуренщю мiж вiтчизняним та iмпортними товарами для однорщно1 за складом продукци товарно1 групи, або про так званий «асортиментний обмш», коли експортуються однi види, сорти, типорозмiри продукци дано1 товарно1 групи, а iмпортуються iншi.
У табл. 5 подано даш про найбiльш конкурентоспроможш групи товарiв укра1нського експорту.
Таблиця 5
Групи товар1в украгнського експорту з найвищим р1внем конкурентоспроможност1 на зовтштх ринках *
Код i назва товарiв зпдно з УКТЗЕД Сальдо експорту та iмпорту, млн. дол. США Темп зростання, 2009/2001, рази 1ндекс конкурен-то-спроможносп, %
2001 2009 експорт iмпорт 2001 2009
I. Живi тварини; продукти тваринного походження
04 молоко 1 молочш продукти; яйця 243,56 335,93 1,8 6,4 91,71 70,51
II. Продукти рослинного походження
10 зерновi культури 433,49 3457,66 7,4 2,0 89,61 0,01
11 продукщя борошномельного виробництва -24,40 69,49 7,1 0,5 -65,73 0,01
12 масляне насшня та плоди 120,06 904,77 6,8 4,0 78,01 0,01
III. 15 Жири та олп тваринного або рослинного походження 138,98 1421,76 8,0 4,3 61,64 79,16
VI. Продукщя х1м1чно1 та пов'язаних з нею галузей промисловосп
31 добрива 336,82 600,50 2,3 8,8 91,99 70,00
XV. Недорогоцшш метали та вироби з них
72 чорш метали 4699,08 9134,99 2,1 4,0 94,42 89,10
XVI. Мехашчне обладнання; машини та механiзми, електрообладнання та !х частини;
пристро! для записування або вщтворення зображення i звуку
86 залiзничнi або трамвайнi локомотиви, шляхове обладнання 82,33 684,41 5,2 1,4 54,86 88,07
89 плавучi засоби морсью або рiчковi 86,11 189,11 2,7 10,3 94,07 77,23
* Тут 1 в табл. 6-9 розраховано за даними Держкомстату Украши [Електронний ресурс]. - Режим
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
У табл. 6 наведено перелш основних товарних груп, за продукщею яких наша економiка в найбшьшш мiрi залежить вiд iмпорту, причому рiвень цiеi залежностi або стабшьно високий протягом аналiзованого перюду або ж рiзко зростае на кшець аналiзованого перiоду. Вiдзначимо, що
особливо негативним е попадання до групи найменш конкурентоспроможних видiв продукци наукоемних виробництв, таких як хiмiчна промисловiсть (фармацевтична продукцiя), машинобудування (наземш транспортнi засоби, крiм залiзничних).
Неконкурентоспроможм групи товар1в украгнського експорту
Таблиця 6
Код i назва товарiв зпдно з УКТЗЕД Сальдо експорту та iм-порту, млн. дол. США 1ндекс конкуренто-спроможносп, %
2001 2009 2001 2009
I. Живi тварини; продукти тваринного походження
01 живi тварини -5,20 -64,73 -74,28 -87,12
03 риба 1 рибопродукти -54,87 -446,02 -70,41 -94,66
II. Продукти рослинного походження
09 кава, чай, прянощi -58,93 -186,96 -98,43 -96,22
V. Мшеральш продукти
нафта сира (включаючи газовий конденсат) -2091,41 -2987,27 -99,34 -99,92
газ природний -3209,13 -7977,53 -97,61 -99,98
VI. Продукщя х1м1чно! та пов'язаних з нею галузей промисловост
30 фармацевтична продукщя -292,76 -1980,29 -85,45 -92,96
33 еф1рш олii, косметичнi препарати -79,79 -548,97 -79,71 -80,06
34 мило, мийнi засоби -38,71 -288,29 -77,46 -77,46
37 фото- або кiнематографiчнi товари -10,51 -37,16 -88,81 -96,66
VII. Полiмернi матерiали, пластмаси та каучук
39 полiмернi матерiали, пластмаси -341,87 -1745,28 -73,76 -81,49
X. Маса з деревини або шших волокнистих целюлозних матерiалiв
47 маса з деревини -43,22 -76,04 -99,50 -99,01
XI. Текстиль та вироби з текстилю
50 шовк -0,62 -2,01 -96,83 -96,25
51вовна -54,49 -55,28 -86,36 -91,44
52 бавовна (тканини) -94,19 -142,95 -98,47 -95,30
54 нитки синтетичш або штучш -56,14 -119,25 -53,67 -93,49
55 х1м1чш штапельш волокна -123,91 -172,52 -96,19 -95,43
58 спещальш тканини -18,81 -54,68 -98,93 -96,60
60 трикотажнi полотна -24,39 -55,91 -95,77 -93,26
XV. Недорогощнш метали та вироби з них
75 шкель 1 вироби з шкелю -46,76 -90,81 -90,49 -87,48
79 цинк 1вироби iз цинку -26,31 -33,23 -98,23 -99,12
80 олово та вироби з олова -2,99 -5,55 -98,76 -98,65
XVII. Транспортш засоби та шляхове обладнання
87 наземш транспортнi засоби, крiм залiзничних -466,51 -1581,80 -73,22 -80,57
XVIII. Прилади 1 апарати оптичш, для фотографування або кшематографп;
апарати медико-хфурпчш; годинники; музичнi iнструменти
90 прилади i апарати -374,37 -177,50 -69,72 -57,46
91годинники -11,16 -3,88 -98,85 -90,22
92 музичш iнструменти -6,53 -1,30 -79,08 -95,06
У табл. 7 подано даш за певними товарними групами, у яких конкуренты можливостi за аналiзований перюд помiтно погiршилися, головним чином, через ютотне перевищення темпiв зростання iмпорту над
темпами збiльшення експорту. Особливо насторожуе та обставина, що ряд украшських традицiйних експортерiв iстотно втратили сво! позицп.
Код i назва товарiв зпдно з УКТЗЕД Сальдо експорту та iмпорту, млн. дол. США Темп зростання, 2009/2001, рази 1ндекс конкуренто-спроможносп, %
2001 2009 експорт iмпорт 2001 2009
I. Живi тварини; продукти тваринного походження
02 м'ясо 1 субпродукти харчовi 84,23 84,23 0,5 7,6 52,88 -86,08
05 продукти тваринного походження 4,21 4,21 1,2 24,9 88,94 -56,77
II. П родукти рослинного походження
07 овоч^ коренеплоди 17,42 17,42 7,2 16,5 78,68 51,18
IV. Готовi харчовi продукти
20 продукти переробки плодiв, овочiв 6,31 6,31 4,3 7,0 18,45 -24,51
VI. Продукцiя х1м1чно1 та пов'язаних з нею галузей промисловостi
29 оргашчш х1м1чш сполуки 16,26 16,26 0,8 2,9 8,03 -72,01
32 екстракти дубильнi, барвники 17,49 17,49 1,7 3,3 15,14 -37,23
35 бшков1 речовини 87,59 87,59 0,3 4,7 79,72 -65,66
VII. Полiмернi мате рiали, пластмаси та каучук
40 каучук, гума -99,19 -99,19 1,2 2,2 -42,44 -68,02
VIII. Шюряна 1 хутряна сировина та вироби з них
42 вироби iз шкiри 0,47 0,47 3,0 7,3 5,08 -56,67
XI. Текстиль та вироби з текстилю
61 одяг трикотажний 32,47 32,47 1,6 6,7 50,39 -51,51
62 одяг текстильний 383,63 383,63 1,0 6,2 91,44 47,59
XII. Взуття, головш убори, парасольки
64 взуття 40,95 40,95 1,7 6,4 49,73 -47,86
65 головш убори 0,70 0,70 2,2 7,3 38,24 -50,66
67 оброблеш перо та пух -0,12 -0,12 0,9 19,3 -31,00 -96,67
XIII. Вироби з каменю, гшсу, цементу, керамши, скла
70 скло та вироби iз скла 12,61 12,61 1,4 4,7 20,69 -63,23
XV. Недорогоцшш метали та вироби з них
74 мщь 1 вироби з мщ 130,04 130,04 0,9 1,5 64,60 41,70
76 алюмшй 1 вироби з алюмшю 323,71 323,71 0,5 2,7 76,09 -27,18
81 iншi недорогоцiннi метали 55,68 55,68 1,1 7,0 84,06 -5,87
Таблиця 7
Групи товар1в, конкурентоспроможмсть яких на зовтштхринках значно скоротилася
82 шструменти, ножовi вироби 325,33 325,33 0,1 2,8 85,46 -76,00
Нацюнальш господарства економiчно розвинутих кра!н мають у сво!й структурi галузi, яю помiтно перевищують iншi в техшчному, технологiчному, кадровому, науковому та шших подiбних аспектах. 1х прийнято називати високотехнолопчними галузями (виробництвами). Саме останш забезпечують технiко-технологiчну базу динамiчного i прогресивного розвитку абсолютно всiх секторiв i сфер дiяльностi економiки пе! чи iншоi кра!ни. У високотехнолопчних галузях формуються якiсно новi принципи органiзацii працi та виробництва, створюються ефективш технологii, виробляються найсучаснiшi зразки техшки. Усе разом це сприяе значнiй економii живо! працi, забезпечуе високу конкурентоспроможшсть суб'екта
господарювання i в цiлому створюе мiцну основу нацюнально! безпеки та надае шновацшно! спрямованостi розвитку дано! кра!ни.
Безумовно, не можемо не погодитися з усiма, хто говорить про необхвднють посилення наукоемно! складово! вiтчизняноi економiки та вщповщного товарного експорту для забезпечення ефективносп економiчноi системи та нацiональноi безпеки Укра!ни. Однак згадки про виробниюв високотехнологiчних товарiв за вiдсутностi ч^ких державних стратегiчних орiентирiв та заходiв з регулювання та стимулювання !х розвитку не що iнше як демагопя. Вирiшення ж цiеi проблеми можливе лише за наявностi
об'ективно! оцiнки потенцiалу
високотехнологiчних виробництв та р1вня конкурентоспроможностi !х TOBapiB на зовнiшнiх ринках, а також щентифшаци тенденцiй !х розвитку.
Задля створення в Укра!ш Перелiку високотехнологiчних продукпв,
гармонiзованого з Перелiком, розробленим Оргашзащею економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), на основi аналiзу Standard International Trade Classification Rev. 4 (SITC) та рекомендацш ОЕСР щодо класифшаци високотехнологiчних продуктiв вiтчизняними фахiвцями щентифшовано близько 279 номенклатурний позицiй в Укра!нському класифiкаторi товарiв зовнiшньоекономiчно! дiяльностi (УКТЗЕД), що систематизовано i вщнесено до дев'яти груп високотехнологiчних продукпв: хiмiчнi продукти; електричнi машини i устаткування та !х частини; науковi прилади; неелектрична технiка; озброення; фармацевтичш продукти; аерокосмiчна технiка; комп'ютерна та офюна технiка; електронiка та телекомушкаци [810]. Цей класифiкатор дозволяе проаналiзувати експортно-iмпортнi потоки високотехнологiчних товарiв та здiйснити порiвняльний аналiз з шшими кра!нами. Крiм того, цей класифшатор може бути використано для здшснення аналiзу конкурентоспроможностi високотехнологiчних товарiв на зовнiшнiх ринках.
Таблиця 8
Структура зовншньог торггвлг Украгни високотехнологгчними товарами, млн. дол. США
Товарна група* 2003 р. 2006 р. 2010 р.
експорт iмпорт експорт iмпорт експорт iмпорт
1. Хiмiчнi продукти 16,2 184,5 84,5 533,1 90,5 774,8
% до ВТТ 1,6 14,7 9,6 19,1 6,8 20,3
2. Електричш машини i устаткування та !х частини 5,3 34,6 18,9 57,2 28,6 45,7
% до ВТТ 0,5 2,8 2,2 2,0 2,2 1,2
3. Науковi прилади 290,5 193,7 97,5 399,1 151,7 421,6
% до ВТТ 29,3 15,4 11,1 14,3 11,5 11,0
4. Неелектрична техшка 131,5 333,5 176,0 456,0 224,0 677,5
% до ВТТ 13,3 26,6 20,0 16,3 16,9 17,7
5. Фармацевтичш продукти 7,5 159,7 21,0 353,5 46,8 625,6
% до ВТТ 0,8 12,7 2,4 12,6 3,5 16,4
6. Аерокосм1чна техшка 267,0 34,0 343,0 108,7 542,8 74,9
% до ВТТ 27,0 2,7 39,0 3,9 41,0 2,0
7. Комп'ютерна, офюна техшка 7,8 91,5 24,3 84,7 36,5 136,3
% до ВТТ 0,8 7,3 2,8 3,0 2,8 3,6
8. Електрошка та телекомушкаци 264,1 224,5 113,7 804,1 202,1 1067,8
% до ВТТ 26,7 17,9 12,9 28,8 15,3 27,9
ВТТ, усього 989,9 1256,0 879,0 2796,4 1323,0 3824,2
% до загального шдсумку 4,3 5,5 2,3 6,2 2,6 6,3
Усього 23066,8 23020,1 38367,7 45034,5 51430,5 60739,9
* Група «Озброення» за ввдсутнютю даних не Як свщчать наведеш дат (табл. 8), з 2003 по 2010 p. товарообш високотехнолопч-них товар1в в Укрш'ш збшьшився на 129% до 5147,2 млн. дол. США. Причому це зумовлене переважно зростанням 1мпорту високотехнолопчно! продукцн, що вплинуло на збшьшення вщ'емного сальдо краши, яке зросло з 266,1 млн. дол. США у 2003 р. до 2501,2 млн. дол. США у 2010 р. Зокрема, з 2003 до 2010 р. 1мпорт високотехнолопчно! продукцн збшьшився в 3 рази до 3824,2 млн. дол. США, тод1 як експорт зрю лише на 33,7% до 1323,01 млн. дол. США. Зростання 1мпорту ВТТ зумовлено в першу чергу значним збшьшенням (майже в 5 раз1в) ввезення до Украши товар1в 1з групи
ввшшла до таблищ.
«Електрошка та телекомушкаци». Висою темпи зростання 1мпорту зумовили зростання частки високотехнолопчно! продукцн в загальному 1мпорт1 краши з 5,5% у 2003 р. до 6,3% у 2010 р. У свою чергу частка експорту ВТП у загальному експорт краши зменшилася в 1,7 раза, з 4,2 до 2,6% у 2010 р. (див. табл. 8). Як уже зазначалось, найбшьше ввозиться до Украши товар1в з групи «Електрошка та телекомушкаци». Так, з 2003 р. ix частка зросла з 17,9 % до 27,9% у 2010 р. Щодо експорту, то беззаперечне лщерство належить груш товар1в «Аерокосм1чна техшка», ix частка у структур1 експорту ВТП становила у 2010 р. 41% (проти 27% у 2003 р.).
Таблиця 9
Ощнка конкурентоспроможност1 втчизняних високотехнолог1чних moeapie
на зовтштх ринках
Товарна група 2010 у % до 2003 Сальдо експорту та 1мпорту, млн. дол. США 1ндекс конкурентоспроможносп, %
експорт 1мпорт 2003 2006 2010 2003 2006 2010
1. Х1м1чн1 продукти 558,5 419,9 -168,3 -448,7 -684,3 -91,2 -84,2 -88,3
2. Електричш машини i устаткування та 1х частини 539,1 132,1 -29,3 -38,3 -17,1 -84,7 -66,9 -37,5
3. Науков1 прилади 52,2 217,7 96,8 -301,6 -269,9 33,3 -75,6 -64,0
4. Неелектрична техшка 170,3 203,2 -202,0 -280,0 -453,5 -60,6 -61,4 -66,9
5. Фармацевтичш продукти 624,3 391,7 -152,2 -332,5 -578,7 -95,3 -94,0 -92,5
6. Аерокосм1чна техшка 203,3 220,4 233,0 234,3 467,9 87,3 68,3 86,2
7. Комп'ютерна, офюна техшка 468,4 148,9 -83,7 -60,4 -99,7 -91,5 -71,3 -73,2
8. Електрошка i телекомушкаци 76,5 475,6 39,6 -690,4 -865,7 15,0 -85,9 -81,1
Усього ВТТ 133,7 304,5 -266,1 -1917,4 -2501,2 -21,2 -68,6 -65,4
Оцшка конкурентоспроможносп (за методикою, описаною вище)
високотехнолопчних товар1в на зовшшшх
ринках не демонструе втшних тенденцш. Вщповщно до отриманих значень шдекс1в конкурентоспроможною групою товар1в з 8
поданж залишаеться лишe одна -аeрокосмiчна тexнiка. Tодi такi групи товарiв, як: «Наyковi прилади» та «Eлeктронiка i тeлeкомyнiкацiï», до кiнця аналiзованого пeрiодy втратили сво1' конкyрeнтнi позицп на зовнiшнix ринкаx. Найбiльш нeконкyрeнтоспроможними е товари iз груп «Xiмiчнi продукти» та «Фармацeвтика».
У цшому данi у табл. 8 та 9 вщображають тривожну динамiкy украшсько1' eкономiки: вeличeзний вiд'eмний торговeльний баланс у ^yrnx високотexнологiчниx товарiв. Цi цифри свщчать про надзвичайно низький iнновацiйний потeнцiал нашо1' краши. Користуючись високотexнологiчною продук-цieю, нe створюемо власно1' виробничо1' бази для адeкватного збiльшeння обсяпв випуску конкyрeнтоспроможноï прогрeсивноï
продyкцiï. Tакий стан нe можe задовольняти в контекст завдання створeння пeрeдyмов для майбутнього eкономiчного зростання украшсько1' eкономiки.
Проголошeння пeрexодy Украши до «шновацшно1' модeлi розвитку»,
«постiндyстрiального сyспiльства»,
«наукоемно1' eкономiки», «eкономiки знань» прeдставлeнi, нараз^ у кожнiй полiтичнiй платформi eкономiчного розвитку. У дiйсностi ж украшська eкономiчна систeма розвиваеться у зворотнш щодо зазначeниx орieнтирiв магiстральнiй траекторий Усe бiльшe зростае сировинна складова eкономiчного зростання, що вiдбyлося за раxyнок згортання, власнe, шновацшно-iнформацiйниx компонeнтiв. Витрачаються рeсyрси нe вщтворювального типу, а вiдновлюваний iнтeлeктyальний продукт yœ бiльшe мiнiмiзyeться та знищуеться iнформацiйний потeнцiал промислового зростання. Cyчасна украшська модeль eкономiки прeдставляe той випадок, коли виражeнe чeрeз ВВП eкономiчнe зростання знаxодиться в антикорeляцiï з вимогами до вiдтворeння об'ективного змюту
eкономiчного розвитку. Визнана динамiчна модeль побудови eкономiки
iнтeлeктyального типу задаеться
шноващями. Однак цeй асшкт щодо
украшсько1' eкономiки мае лишe eпiзодичний xарактeр.
Висновки. Проблeма визначeння шляxiв та рeалiзацiï стратeгiï щодо усужння стрyктyрниx диспропорцiй в eкономiцi Украши нe лишe нe зникла, а навт поглибилась. Cтрyктyра суспшьного виробництва вiдтворюe яскраво виражeний сировинний xарактeр, а частки шновацшно-iнвeстицiйниx та спрямованиx на виробництво товарiв народного споживання видiв eкономiчноï дiяльностi значно скоротилася. Tаким чином, слщ визнати, що якiснi зрyшeння-пeрeтворeння в мeжаx рeального сeкторy eкономiки, що супроводжували цикл рeформyвання (структурного, тexнологiчного, виробничого) були рeгрeсiйно спрямованими. ^му постае питання щодо нагально1' модифшаци структури сyспiльного виробництва. Cyтнiсний змют якого, полягае в нeобxiдностi забeзпeчeння адрeсного пeрeливy капiталy та imed'Hu^, якi знаxодяться в розпоряджeннi дeржави вiд eнeрго- та сировинновитратниx галyзeй до наyкомiсткиx, а також створeння дeржавою мотивiв i для зацiкавлeного добровiльного пeрeливy приватного капiталy.
№вним чином пiдсyмовyючи вищeнавeдeнe, зазначимо, що юнування запeрeчливиx органiзацiйно-eкономiчниx пe-рeдyмов для рeалiзацiï подальшиx стрyктyрниx трансформацш та наслiдкiв проваджeння попeрeднix «iнновацiйниx зрyшeнь» зумовлюють пeрeгляд свiтоглядно-мeтодологiчного осмислeння мотивацiйного компонeнта рeсyрсно -функцюнального
забeзпeчeння поступу eкономiчноï сфeри дeржави у eдинe полe пeрeдовиx краш. А самe, iнiцiювання й залyчeння мотивацiйниx засад ввeдeння бiзнeсy - вд прибyтковiсть, стабiльнiсть, мiнiмiзацiя ризиюв. При цьому iнстрyмeнтарiй дeржавного рeгyлювання також мае класичний вплив на тeмпи eкономiчного зростання, а самe: дифeрeнцiйованe оподаткування; дeржавнi прiоритeти та бюджeтнi iнвeстицiï; дeржавно-приватнe партнeрство;
стимyлюючe iнвeстицiйнe крeдитyвання; дeржавнe страxyвання (як фiнансовe, так i полiтичнe) та гаранти, пiдтримка бiзнeсy
(шформацшна, наукова, кадрова, освiтянська тощо).
У зв'язку iз зазначеним, актуальним завданням стае сформування
оптимiзацiйного складу технологiй управлiння за критерiем прiоритетностi. Державою можуть бути визначеш галузi, якi е прiоритетними з позицш вiдповiдностi нацiональним iнтересам та забезпечення нацюнально! безпеки кра!ни. 1снуе неолiберальна позицiя, за якою держава начебто не спроможна визначити прюритетш для форсованого розвитку види економiчноi дiяльностi. Разом iз тим св^овий досвiд доводить зворотне: так, наприклад, у США створено спецiальний афшйований iз державою орган управлiння для стимулювання розвитку новiтнiх галузей науки та промисловосп - БЛИРЛ. При цьому використовуються масштабш методи Делфi та Форсайт. Та й iз загальних мiркувань е очевидним, що юнуюе певний перелiк сфер штерешв, у яких ринок не працюе як ефективний регулятор. До них вщносяться не лише iнтереси держави, а й сощальш. Не все вимiрюеться прибутковiстю, е, наприклад, принципово ви-тратнi сфери життя та розвитку. Тому, у цьому випадку, юнуе конфлшт приватновласницького iнтересу iз суспiльним благом.
Серед iндикаторiв (у тому чи^ й кiлькiсних) вибору прюритетних видiв економiчноi дiяльностi можуть бути таю: прибуток на одиницю продукци; податкове навантаження на одиницю продукци та на одиницю прибутку; частка реалiзацii на внутршньому ринку в загальному обсязi реалiзацii; частка продукци, яка реалiзуеться за межами регюну в загальному обсязi продукци; число зайнятих у загальному обсязi зайнятих; частка прибутку, що направляеться на розвиток (для цих цшей у законодавствi мають бути визначеш ч^ю критерii наукоемностi продукцii, робщ послуг).
З огляду на зазначене, реалiзацiя прiоритетного пiдходу полягатиме у здшсненш в межах обраного виду економiчноi дiяльностi цiльових адресних заходiв. Щодо термiнiв застосування
останнiх, то вони визначатимуться конкретними обставинами i знаходитимуться в дiапазонi вiд ч^ко визначеного перiоду до безстрокового, ддачого постiйно. Отже, доцiльним вбачаеться здшснення
кластерiзацii - ранжування основних видiв економiчноi дiяльностi за режимами державно! тдтримки. Серед заходiв, що шщюють останнiх: а) виведення частини прибутки, що направляеться на НДДКР з-тд оподатковувано! бази; б) диференцiацiя ставок з податку на прибуток i податку на майно; в) введення податкових кашкул для нових виробництв; г) законодавче закрiплення обов'язковост кредитування нових виробництв на певний перюд; д) зобов'язання капiталiзувати прибуток у розмiрi до 100% з виведенням даного прибутку з-тд оподатковування; ж) зниження мита на ввезення
високотехнологiчного устаткування, що не мае аналопв у Украiнi, до 0%; з) введення державно! системи стимулювання продажв ^зингу, субсидiювання процентних ставок по кредитах на закутвлю устаткування) у машинобудуваннi (у частит
високотехнологiчного устаткування); к) розвиток системи експортного кредитування з державною шдтримкою експортерiв; л) консолiдацiя шформацшно! бази та впорядкування матерiало-, документо- та ресурсо-потоюв тощо.
Таким чином, реалiзацiя нових, вiдповiдних запитам сучасного свiтового рiвня, програм реструктуризацii та комплексу структурних реформ актуалiзуе щентифшацш в межах нацiональноi економiчноi системи параме^в
загальноекономiчного прискорення, згiдно з якими вщбудуться перетворення в напрямi оптимiзацii структури укра!нсько! економiки та посилення нацюнально! домшанти iнновацiйних змш.
Лiтература
1. Народное хозяйство СССР в 1990 г.: стат. ежегодник / Госкомстат СССР. - М.: Финансы и статистика, 1990. - С. 641.
2. Нацюнальш рахунки Укра!ни за 1990-1999 роки: стат. зб. - К.: Держкомстат Укра!ни, 2001.-361 с.
3. Нащональш рахунки за 2001 р. - К., 2002.- 17 с.
4. Статистичний щорiчник Украши за 2000 piK.- К.: Техшка, 2001 - 598 с.
5. Фшпенко А. Нас виштовхують на периферда / А. Фшпенко // Голос Украши. -1994. - 5 трав.
6. Алимов О.М. Стpуктуpно-динамiчна оцшка потенщалу шновацшних та оргаш-зацiйно-економiчних 3MiH / О.М. Алимов, Я.1. Юрик // Економiка пpомисловостi. -2010.-№ 1 (49).-С. 3-14.
7. Россия и страны мира. 2010: стат. сб. / Росстат.-М., 2010.
8. «High-technology» aggregations based on SITC Rev. 4 [Електронний ресурс]. -
Режим доступу:
http://epp.eurostat.ec.europa.eu.
9. Салiхова О.Б. Зовшшня торпвля високотехнолопчними товарами: проблеми методологи та практики статистичного облшу в Укрш'ш / О.Б. Салiхова // Статистика Украши. - 2006. - № 3. - С. 10-16.
10. Наказ Мшютерства промислово1 пол^ики Украши «Про затвердження Методики щентифшаци украшських високотехнологiчних промислових шдприемств» вiд 08.02.2008 р. № 80 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0080581-08.
