CC BY
25
О.Б. Canixoea
ОЦ1НКА ВИСОКОТЕХНОЛОГIЧНОï ВИРОБНИЧОï СФЕРИ -ФУНДАМЕНТ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ДIeЗДАТНОÏ ШНОВАЩЙНОÏ CTPATEriï ДЕРЖАВИ
Технологiчнi переваги е необхiдною умовою зростання продуктивносп та конкурентоспроможностi як i3 позицп мiжна-родного ринку товарiв, у яю втiлено високий piBeHb технологш, так i з позицiï ефектившшого управлiння витратами при виробництвi шших товарiв задля пiдвищення ïx щново1" конкурентоспроможностi. Цю аксiому багато роюв потому засвоши краши, якi сьогодш е iнновацiйними лiдерами. 1з метою виршення соцiально-економiчниx проблем та попередження негативних наслiдкiв майбутнix глобальних, екологiчниx та демографiчниx змiн ними останшми роками було розроблено новi нацiональнi iнновацiйнi стратегiï (Н1С), ключовою ланкою яких стало створення провщних теxнологiй, ïx швидка трансформацiя в шновацшш продукти та робочi мюця [2].
Змiни у взаемозалежност iндустрiаль-но1' парадигми та парадигми знань призвели до того, що лiнiйна модель iнновацiйного процесу, котра передбачае причинний зв'язок мiж науковими знаннями й шноващями, сьогоднi уже являе собою швидше виключення, шж правило. Тому iнновацiйний процес все часпше став розглядатися в контекст континуума, або единого цiлого мехашзму. Цим обумовлено специфiку нових Н1С провiдниx краш свiту.
Украша, обравши шлях iнновацiйного розвитку, поступово стае бшьш залежною вiд галузей промисловосп, зорiентованиx на випуск комерцiйно затребувано1'
високотеxнологiчноï продукцiï та теxнiчниx засобiв для надання знаннеемних послуг. Через це господарюючi суб'екти, дiяльнiсть яких пов'язана з випуском продуктiв провщних теxнологiй, набувають
стратегiчного значення з точки зору ефективност економiчноï системи та нацiональноï безпеки. ïx потенщал обумовлюе можливiсть створення та випуску
нацюнальних високотехнолопчних товар1в, конкурентоспроможних на зовшшшх ринках. Кр1м того, формування правильних прюрите-т1в науково-технолопчного розвитку Укра!ни та !х устшна реал1защя неможлив1 без урахування ресурс1в та напрям1в розвитку зазначених шдприемств [5].
Незважаючи на актив1защю дослщницьких зусиль { позитивш результати у питаннях методологи та практики науково-техшчно! пол1тики, визначення системи науково-технолопчних прюритет1в, ощнки нащонально! шновацшно! системи, анал1зу д1яльност1 високотехнолопчних сектор1в промисловосп тощо [1, 3, 4, 8, 9], проблеми ощнювання техшко-економ1чних, кадрових та шновацшних аспекпв д1яльносп безпосередшх виробниюв
високотехнолопчних товар1в не були предметом комплексного наукового анал1зу, що унеможливлювало розробку д1ездатно! нащонально! шновацшно! стратеги та науково обгрунтовано! пол1тики { програм !з розвитку високотехнолопчних виробництв в Украшь
Для виршення ц1е! проблеми у 2006 р. було прийнято Указ Президента Укра!ни «Про ршення Ради нащонально! безпеки { оборони Укра!ни вщ 6 кв1тня «Про стан науково--технолопчно! сфери та заходи щодо забезпечення шновацшного розвитку Укра!ни» вщ 11 липня 2006 р. № 606/2006, а також тдготовлено Доручення Кабшету Мшютр1в Укра!ни вщ 05.02.2007 р. № 25104/252/1-06 до листа Мшютерства економши Укра!ни вщ 27.01.2007 р. № 8420/281-10 «Щодо здшснення ощнки наявного потенщалу виробництва
конкурентоспроможно! високотехнолопчно! продукци».
На виконання цього доручення фах1вцями ДП Державний шститут комплексних техшко-економ1чних
© Салiхова Олена Борисiвна - кандидат економiчних наук. Центр дослiджень науково-техшчного потенцiалу та icTopiï науки îm. Г.М. Доброва, Кшв.
ISSN 1562-109X
дослщжень Мшпромполггики Украши (ДП Д1КТЕД) було здiйснено ряд заходiв, серед яких: створення вiдповiдного науково-методичного та шформацшно-статистичного iнструментарiю оцiнювання
високотехнолопчно! виробничо! сфери Украши. В !х основу покладено критичний аналiз багаторiчного св^ового досвiду (як мiжнацiонального, так i нацiонального) щодо агрегування продукци та видiв дiяльностi за рiвнем технологоемносп [6].
Отже, розроблений шструментарш ощ-нювання виробникiв промислово! продукци та !х агрегування за рiвнем технологоемностi складаеться з:
ПерелЫу високотехнолог1чних moeapie за кодами УКТЗЕД та НПП, гармошзованого з единим мiжнародним стандартом мошторингу зовшшньо! торгiвлi високотехнологiчними товарами — High Technology Products List-SITC Rev. 4. Перелк налiчуе 279 найменувань
високотехнологiчних товарiв, згрупованих за 9 категорiями: хiмiчнi продукти; електричнi машини i устаткування та !х частини; науковi прилади; неелектрична технiка,
фармацевтичш продукти; аерокосмiчна тех-нiка; комп'ютерна та офiсна технiка; елект-рошка та технiка зв'язку; озброення;
ПерелЫу передових промислових технологт, застосування яких стимулюе не лише промислове виробництво, а весь бiзнес-процес. Адже !х роль полягае у наданш можливостi фiрмi поеднувати виробничi та шформацшш технологи задля пiдвищення ефективност ii дiяльностi. Перелiк налiчуе 40 найменувань технологш;
Перелк технологоорieнтованих
профест. Пращвники промислових шдпри-емств, як набули цих професiй, здатнi генерувати новi знання, продукувати, адаптувати та використовувати передовi технологи у виробництва
Методики iдентифiкацii украгнських високотехнологiчних промислових тдпри-емств (затверджено Наказом Мшпромполь тики Украши вiд 08.02.2008 р. № 80);
Форми № 1-технологiя «Обстеження потенщалу виробництва високотехнологiч-ноi промисловоi продукци за перiод 2005-
2007 рр.» (затверджено Наказом Держкомстату Украши вщ 23.06.2008 р. № 207).
Слщ зазначити, що з моменту визначення понятшного апарату Методики до часу И апробаци на первинних даних господарюючих суб'екпв за ф. № 1-технолопя минуло два роки. За цей час було поглиблено розумшня сутносп
високотехнолоriчно! виробничо! сфери як складово! нащонально! шновацшно! системи, що викликало необхiднiсть уточнення трактування таких понять:
високотехнологiчне пiдприeмство
(господарююча одиниця), провiднi промисловi технологи, пращвники технологоорieнтованих професiй,
високотехнологiчна промислова продукщя. Отже, ураховуючи багаторiчний свiтовий досвщ iз визначення та оцiнювання високих технологш, рекомендацш в^чизняно! науки та реалш укра1нсько1 економiки, нами було встановлено, що:
Високотехнолог1чне промислове
тдприемство (ВТП) - це господарюючий суб'ект, який через застосування передових промислових технологш i навичок пращвниюв технологоорieнтованих професiй виробляе високотехнологiчнi товари, а також, систематично використовуючи науковi та техшчш знання, здiйснюе розробку, розвиток та виведення на ринок нових товарiв, отримуючи високу додану вартiсть;
Пров1дт промислов1 технолога (ППТ) — це сукупшсть виробничих методiв, пов'я-заних iз проектуванням та конструюванням; обробкою, виробництвом та збиранням; автоматичною подачею-вивантаженням матерiалiв; експертизою; мережевими комунiкацiями; упровадженням та контролем, що передбачае застосування високотехнолопчних засобiв виробництва та знаннеемних послуг;
Пращвники технологоор1ентованих профест (ТОП) — це люди, здатш генерувати новi знання, продукувати, адаптувати та використовувати передовi технологи у виробництвь До них належать профеаонали, фах яких передбачае високий рiвень знань у
галузi фiзичних, математичних, технiчних, бiологiчних та медичних наук; фахгвцг, професп яких потребують знання в однiй iз галузей природничих чи технiчних наук; робгтники з обслуговування, експлуатацп та контролю за роботою технологiчного устаткування, складання устаткування та машин.
Ц працiвники задiянi як у створенш (збiльшеннi) наукового знання: проведенш дослiджень i розробок; розробцi нових видiв продукци та виробничих процешв, обладнання i систем, розробцi технологш тощо; так i в застосуванш наукового знання: управлiннi технологiчним обладнанням i процесами, управлiннi якiстю та шшими видами виробничо! дiяльностi, управлшш комп'ютерними та iнформацiйними системами, спостереженш за безпекою iнформацiйних технологiй, диспетчерському контролi тощо;
Високотехнолог1чна промислова
продукщя (ВТПр) - це продукцiя, що е втшенням останнiх науково-технiчних ^нженерних) розробок (принципово нових, якi не мають аналогiв, або нових у ключових технологiчних напрямах), випуск яко! забезпечуе монопольне положення або змщнюе конкурентнi позицi! на мiжнародному ринку.
До ключових технолопчних напрямiв, визначених сучасними iнновацiйними стратегiями провiдних кра!н, належать: авiацiйно-космiчнi технологi!; технологi! для безпеки (озброення); ядернi технологi!; оптичш технологi!; шформацшно-комунiкацiйнi технологi!; електронш технологi!; виробничi технологi!; транспортнi технологи; новi матерiали та матерiали з полшшеними властивостями; бiотехнологi!; технологi! в галузi науки про життя (бiохiмiя, iмунологiя, генетика, фiзiологiя, екологiя); нанотехнологи.
На основi вищезазначеного теоретико-методолопчного iнструментарiю розроблено iнформацiйно-статистичне забезпечення оцшювання високотехнологiчно! виробничо! сфери. Зокрема, за даними Державно! митно! служби Укра!ни сформовано базу даних за перiод 2003-2009 рр. (щомюячно) по
експорту-iмпорту кожно! номенклатурно! позицi! Перелiку високотехнологiчних товарiв за УКТЗЕД. Водночас за даними Держкомстату Укра!ни, отриманими в результат обстеження виробникiв промислово! продукци за ф. № 1-технолопя, було сформовано базу даних 97 показниюв 7639 втизняних господарюючих суб'ектiв (коефщент охоплення - 85%).
Вищеподаний шструментарш дозволив уперше оцiнити ресурси та результати дiяльностi вiтчизняних виробникiв високотехнолопчних товарiв, виявити детермiнанти випуску продукпв передових технологiй та створення валово! додано! вартостi, а також виявити тих, хто мае характерш ознаки високотехнолопчного виробництва. Разом iз тим гармошзащя вiтчизняно! статистики iз мiжнародними стандартами монiторингу зовнiшньо! торгiвлi високотехнолопчними товарами вiдкрила можливiсть оцiнити з позици свiтового ринку структуру товарного експорту Укра!ни за рiвнем технолопчносп та здiйснити порiвняння з шшими кра!нами.
Проте отриманi результати е лише фундаментом для подальшо! велико! роботи з розробки науково-методичного
забезпечення становлення нацiонально! високотехнолопчно! виробничо! сфери.
Отже, основш висновки, отримаш в результатi застосування розробленого шструментарш, полягають у нижченаведеному.
Високотехнологiчнi товари (ВТТ) постачаються з Укра!ни на свiтовий ринок у достатньо широкому асортимеш!, але !х частка у загальному товарному експорт кра!ни протягом 7 рокiв залишаеться вкрай незначною. 1з 279 найменувань ВТТ, що значаться в Перелшу, по 218 було зафшсовано експорт у 2009 р. По окремих категорiях, таких як електронiка та техшка зв'язку, аерокосмiчна технiка, комп'ютерна та офюна технiка, поставки здшснюються по всiх номенклатурних позицiях.
Протягом 2005-2008 рр. вщбувалося зростання обсяпв поставок (у вартiсному вимiрюваннi). Однак, на жаль, щ позитивнi тенденцп не спричинили зрушення у структурi укра!нського товарного експорту
вбш продукпв провiдних технологiй. Протягом 7 роюв не спостерiгалося зростання частки експорту ВТТ в експорт — значення показника не виходило за межi 23%. Для порiвняння: нами було розраховано аналогiчний показник (без Озброення) по 46 кра!нах CBiTy. Виявилось, що у таких кра!н, як Японiя, Угорщина, Юпр, США, Великобританiя, Китай (за виключенням
1600000 1400000 1200000 1000000 800000 600000 400000 200000 0
ч о
4
6
5
н
Гонконгу), Корея, Iрландiя, частка ВТТ в експорт складае до 20-30%, Гонконг, Малайзiя, Люксембург, Сшгапур, Мальта та Фiлiппiни - вщ 30% до майже 60%) [2, 43]. Уявне зростання частки
ВТТ за тдсумками 2009 р. пояснюеться не чим шшим, як бшьш стрiмким падiнням товарного експорту кра!ни (-49,5%) (рис. 1).
4,0 3,5 3,0 2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0
1Експорт ВТТ Укра!на-Свп ■Частка ВТТ у товарному експорт Укра!на-Свгт
Джерело: складено ДП Д1КТЕД за даними Державно! митно! служби Укра!ни.
Рис.1. ДинамЫа експорту високотехнолог1чних товаров з Украгни
Ураховуючи, що Укра!на - транзитна держава, фактичний експорт
високотехнологiчних товарiв, вироблених в Укра!ш, насправдi ще менший. Про це свiдчить наявнiсть в експорт тих номенклатурних позицiй ВТТ, що не виробляються в Украшь Наприклад, гербiциди, засоби, що запоб^ають проростанню паросткiв, регулятори росту рослин, вщеотелефони, комп'ютернi томографи тощо.
Для отримання реально! картини щодо позицiонyвання вiтчизняних ВТТ на свгго-вому ринку доцшьно на рiвнi Державно! митно! служби диференщювати показник «загальний експорт кра!ни» на «експорт вiтчизняних товарiв» та «реекспорт», на чому ДП Д1КТЕД наполягае з 2006 р. [5, 16]. Практика мошторингу «domestic exports of
high technology goods», або експорту нащ-ональних високотехнолопчних товарiв, ю-нуе, наприклад, у США (рис. 2) i Канадь
Росiйський ринок залишаеться основним ринком збуту ключових укра!нських ВТТ. Частка РФ у стрyктyрi поставок ВТТ з Укра!ни сягае 43%. Незважаючи на щорiчне збiльшення абсолютних значень поставок до Росi! високотехнолопчних товарiв, !х частка у товарному експорт протягом 2003-2008 рр. скоротилася вдвiчi. Високе значення показника (6,89%) за тдсумками 2009 р. обумовлено значним падшням товарного експорту Укра!ни до Роси (-46,0%) (рис. 3).
Найвагомiшi товарш групи аерокосмiчна техтка та неелектрична технiка, якi сумарно складають бiльше 60% експорту ВТТ, вщвантажуються переважно
росшським споживачам (рис. 4-5). Це свщчить про збереження кооперацiйних зв'язкiв мiж виробниками i про вiдсутнiсть результат процесу евроштеграци.
Адже досвiд кра!н Схвдно! Свропи свiдчить, що за досить обмежений промiжок часу !х промисловiсть було переорiентовано i
бшьше половини експортованих
високотехнологiчних товарiв зараз ще на ринок GC: Чехiя (80%), Болгарiя (73%), Угорщина (66%), Польща (68%), Естонiя (66%) [14, 103].
250000
200000
о
ч
к
150000
100000
50000
50000,0 45000,0 40000,0 35000,0 30000,0 25000,0
20000,0 15000,0 10000,0 5000,0
0,0
1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
] Експорт ВТТ нацюнального виробництва
■Реекспорт
Складено ДП Д1КТЕД за даними U.S. Bureau of the Census [Електронний ресурс] - Режим доступу: < http://www.census.gov/foreign-trade/>
0
Рис. 2. Динамiка експорту високотехнологiчних товарiв i3 США
■ ■ Експорт ВТТ Укра!на-РФ
— ♦—Частка ВТТ у товарному експорт Укра!на-РФ
Складено ДП Д1КТЕД за даними Державно! митно! служби Укра!ни. Рис. 3. Динам1ка < спорту високотехнолог1чних товар1в з Украгни до Ростськог ФедерацИ'
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
■ Росшська Федеращя ■ 1нш1 кра!ни
Складено ДП Д1КТЕД за даними Державно! митно! служби Укра!ни.
Рис. 4. Частка Ростськог ФедерацИ в експорт1 з Украгни ВТТ категорИ' "Аерокосм1чна техтка ", %
iaa%
9Н% 8H% 7Н% 6Н% 5Н% 4Н% 3Н% 2Н% 1Н%
н%
2НН3 2НН4 2НН5 2НН6 ■ Росшсьга Федеpaцiя
2НН7
2НН8 2НН9 Iншi кpaïни
Cклaдено ДП ДIKTEД зa дяними Деpжaвноï митноï служ6и Укpaïни.
Рис. 5. Частка Ростсько1 ФедерацИ' в e^nopmi з Украти ВТТкатегорИ' "Неелектична теxнiкa", %
Обсяг iмпоpтy високотехнолопчних товapiв в Укpaïнy зa 7 pокiв зрю y 2 pas^ його чacткa зaлишaeтьcя нa piвнi 6-7% (рис. 6). ^йбшьш швидкими темпaми зросгають iмпоpтнi поcтaвки товapiв тaкиx гатегорш, як: нayковi пpилaди, неелектpичнa техшта, фapмaцевтичнi тa xiмiчнi продукти. У той чac як ввезення бшьшост товapiв скоротилось y 2009 р., поcтaвки фapмaцевтичниx пpодyктiв тa електротга i
4500000
4000000
3500000
3000000
2500000
2000000
1500000
1000000
500000
0
теxнiкa зв'язку збiльшилиcя поpiвняно з попеpеднiм роком. Зшчш
чacтинa
ввезених
ч о ч
ó s
H
2НН3
2НН4
2НН5
виcокотеxнологiчниx товapiв не
виробляеться в Укpaïнi. Iмпоpтyвaння cyчacного теxнологiчного облaднaння, виcокотеxнологiчноï сировини, мaтеpiaлiв, комплектуючих тa зacтоcyвaння передових промислових теxнологiй - cьогоднi для yкpaïнcькиx виpобникiв один iз cпоcобiв
-г 8,0 6,61 - 7,0 -- 6,0 -- 5,0 -- 4,0 -- 3,0 -- 2,0 -- 1,0 0,0
2НН6 2НН7 2НН8 2НН9
С^Пмпорт BTT Укpaïнa-Cвiт —*—Чacткa BTT у товapномy iмпоpтi Укpaïнa-Cвiт
Складено ДП Д1КТЕД за даними Державно!' митно!' служби Украни.
Рис. 6. Динамгка тмпорту високотехнологгчних товаргв в Украшу
отримання технологiчних переваг. Значна частина ввезених в Укра!ну високотехнолопчних товарiв мае виробниче призначення, тобто забезпечуе стабiльну роботу втизняних пiдприемств. Серед них: прискорювач1 частинок, електричнi охороннi генератори, верстати для оброблення рiзних матерiалiв вилученням матерiалу за допомогою ультразвукових процешв, частини та приладдя складних оптичних мiкроскопiв та iнше. Споживачами цих товарiв у першу чергу е т1, чия дiяльнiсть зосереджена на виробницга
високотехнологiчних товарiв.
1з 262 найменувань високотехнолопч-них товарiв, що ввозяться до кра!ни, 182 виробляються вiтчизняними
господарюючими суб'ектами. Зростання частки iмпорту за цими номенклатурними позищями у загальному вiтчизняному споживаннi цих товарiв призведе до витiснення укра'нських виробникiв iз внутрiшнього ринку, а також попршить i без того мiзерну високотехнологiчну складову товарного експорту кра!ни. Це обумовлюе необхiднiсть формування Перел1ку товар1в виробничого призначення, що забезпечують безпереб1йну роботу украгнських виробниюв. Вш мае мютити номенклатурнi позици товарiв двох категорiй: товари, що виробляються в Укра!ш, i товари, попит на як може бути задоволений тiльки за рахунок iмпорту.
Це е необидною умовою для попередження зростання негативного сальдо у зовшшнш торгiвлi кра!ни. По товарах цього Перелiку доцiльно будувати баланс та здш-снювати прогнознi розрахунки динамiчних зрушень його складових Импорту, внутрш-нього споживання, експорту). Вщстеження змiн у структурi балансу дозволить приймати своечаснi управлiнськi рiшення щодо попередження дефiциту в сировинi, матерiалах та комплектуючих, з iншого боку — сприятиме нарощуванню експортних поставок втизня-них товарiв.
Кiлькiсть виробниюв
високотехнологiчних товарiв у
промисловостi Укра'ни - мiзерна. Серед тих, хто належить до високотехнолопчних
секторiв, !х менше половини. 1з 7639 виробниюв (гр. 15-37 за КВЕД) лише 3% шдтвердили випуск високотехнологiчних товарiв, надавши коди продукцп, що вщповщають Перелiку. У
високотехнологiчних секторах (за ОЕСР) частка таких шдприемств становить 37%. Асортимент продукцп охоплюе 132 найменування з Перелiку. 1з представниюв середньо- i високотехнологiчних секторiв багато тих, чия дiяльнiсть зосереджена на випуску високотехнолопчно! продукцп, що постачаеться зарубiжним партнерам. Отже, укра'нських високотехнолопчних
виробниюв вiдрiзняе не вид дiяльностi, до якого вони належать, а продукщя, що ними виробляеться.
Передовими промисловими технолопя-ми володiе дуже обмежена кшькють промис-лових виробникiв. Протягом 2005-2007 рр. 47% шдприемств упроваджували машини та обладнання для технолопчних процесiв. Про-те лише 9,7% (742 господарюючих суб'екти) застосовують щонайменше одну передову технолопю (переважно автоматизоване проектування i конструювання, локальну мережу для проектування i виробництва, технологи виробництва продукцп кшцево! форми, гнучю виробничi системи).
Для порiвняння: у США 20 роюв тому проводилося дослiдження застосування передових технологiй в американськш обробнiй промисловостi. У результат опитування 6 917 виробникiв iз чисельнiстю зайнятих вiд 20 чол. було встановлено, що 68,4% респондент мали щонайменше одну iз 17 технологш аналогiчного перелiку. Повторне дослщження 1993 р. виявило, що цей показник зрю до 75% (в опитуванш тодi взяли участь 6122 нацюнальних виробники). Понад п'яти передових технологш застосовувало 23,1% у 1988 р. За п'ять роюв цей показник зрю до 29,1% [11; 12, 12].
Подiбне дослщження проводилось i в Канадi. Воно показало, що у 1998 р. 76% з 3702 канадських промислових шдприемств (з 10 i вище зайнятих) застосовували щонайменше 1 iз 26 вищезазначених технологш. Прим^но, що 46% опитаних
мали «в арсеналЬ> щонайменш 5 технологш [13; 14, 7].
Мiжнароднi сертифшати у меншостi. Лише 763 господарюючi суб'екти (10%) мають систему уиравлшня якiстю, яка вщпо-вiдае вимогам стандарту ISO 9000. Переважно це виробники харчових продyктiв. Ще менше отримали сертифiкат серi! ISO 14000 - лише 2,2% (в основному представники хiмiчно! промисловостi, виробництва машин та устаткування, харчових продyктiв та напо!в).
Iнновацiйно! дiяльностi практично немае. Лише 2,9% виробниюв повiдомили про наявнють виконавцiв наукових дослiджень та розробок; 1,54% шдприемств мали внутршш витрати на наyковi та науково-техшчш роботи; 40 пiдприемств витрачали кошти на дослiдження i розробки, виконаш спiввиконавцями; 3,7% — придбали новi технологi!; 3,9% - витрачали кошти на виробниче проектування, iншi види пiдготовки виробництва для випуску нових продyктiв, упровадження нових методiв виробництва.
На запитання: «Чи одержувало Ваше шдприемство яку-небудь пiдтримкy держави (грошовi асигнування, позики, сyбсидi!, гранти, дотацi!, держзамовлення) для шнова-цiйно! дiяльностi протягом 3 роюв з 2005 по 2007 р.?» вщповши 86,3% респондент. 1з них лише 127, або 1,2%, опитаних дали позитивну вщповщь. На запитання: «Яю заходи з боку держави очшуе ваше шдприемство?» бшьшють вiддають перевагу пiльгам в оподаткуванш, 19% - державним замовленням.
Концентращя високоосвiчених пращв-никiв найвища на шдприемствах високотехнологiчних секторiв, а також у виробницга тютюнових виробiв. Структура кадрiв за рiвнем освiти шдприемств переробно! промисловостi виглядае таким чином: вищу освiтy iнженера мають 11% зайнятих, вищу освiтy з шших спецiальностей - 9%, середню спещальну та незакiнченy вищу освiтy - 28%, середню та неповну середню спещальну осв^у - 47%. У таких секторах, як: виробництво офюного устаткування та електронно-обчислювальних машин, виробництво апаратури для радю, телебачення та зв'язку, виробництво медично! технiки, вимiрювальних засобiв, оптичних приладiв тощо персонал iз вищою освiтою становить до 30-35% зайнятих. У
секторi виробництва тютюнових виробiв цей показник сягае 43%.
У пiдприемств, якi спецiалiзyються на виробництвi високотехнологiчно! продyкцi!, е характерш ознаки, що вiдрiзняють !х вiд iнших виробникiв. Економiко-математичний аналiз показникiв господарюючих сyб'ектiв, дiяльнiсть яких сфокусована на виробництвi високотехнологiчно! продукци, конкуренто-спроможно! на зовнiшнiх ринках, виявив, що:
найбiльш значущими детермшантами отримання чисто! виручки вiд реалiзацi! високотехнологiчно! продyкцi! е: 1) кшькють працiвникiв iз вищою освiтою iнженера; 2) кiлькiсть працiвникiв, що мають вищу осв^у з iнших спещальностей; 3) кiлькiсть кандидатiв наук; 4) загальш витрати пiдприемства на високотехнолопчну сировину, матерiали та комплектyючi;
змши у створенiй ними доданiй вартосп обyмовленi такими факторами: 1) модершзащею машин та обладнання для технолопчних процесiв, здiйсненою виробниками протягом 2005-2007 рр.; 2) кiлькiстю зайнятих; 3) виручкою вiд реалiзацi! високотехнологiчно! продукци.
Виходячи з цього було прийнято ршен-ня як критерi! щентифшаци високотехноло-гiчного виробництва обрати два показники:
ресурсний — кшькють пращвниюв iз вищою освiтою (тобто пращвниюв технологоорiентованих професiй — ТОП) зважена на загальну кiлькiсть працiвникiв;
результатний - додана вартють зважена на чисту виручку вiд реалiзацi! продукци шдприемства.
У господарюючих сyб'ектiв, що спецiалiзyються на виробництвi
високотехнологiчно! продукци, частка пращвниюв iз вищою осв^ою складае щонайменше 30% зайнятих (в окремих випадках на пiдприемствах, з кшьюстю працюючих вище 1000, цей показник дорiвнюе 20%). При цьому додана вартють у виручщ вщ реалiзацi! продyкцi! зазначених пiдприемств сягае в середньому 40% (нижня границя цього показника знаходиться на рiвнi 25%, верхня - 80% залежно вщ витрат на промiжне споживання
високотехнологiчно! продyкцi!).
Додатковими ознаками виробника високотехнологiчно! продyкцi! е:
використання промiжних
високотехнологiчних сировини, матерiалiв,
комплектуючих для виробництва кшцево! продукцп тдприемства;
випуск промiжно! високотехнологiчно! продукцп, яка входить до складу кшцево! високотехнолопчно! продукцп,
конкурентоспроможно! на зовнiшнiх ринках;
швестування у технiко-технологiчне переозброення;
наявнiсть отриманих у компетентних органах з охорони прав штелектуально! влас-ностi охоронних документiв на об'екти ште-лектуально! власностi;
наявнiсть мiжнародних сертифiкатiв.
Приблизно 19% втизняних промислових виробникiв вщповщають критерiям високотехнологiчностi. Для iдентифiкацi! високотехнолопчних
шдприемств було обрано нормативно-експертний шдхщ. Кiлькiсна iдентифiкацiя за нормативною процедурою здшснювалася за такими основними критерiями вiдбору:
1) частка пращвниюв iз вищою освь тою у загальнш кiлькостi працiвникiв:
Iнфiнум - 0,2. Еталон - 0,3;
2) частка додано! вартост у чистш виручцi вiд реалiзацi! продукцп:
Iнфiнум - 0,25. Супремум - 0,8. Еталон
- 0,4.
Виробниюв промислово! продукцп було проранжовано одночасно за обома критерiями. Виявилось, що 1436 господарюючих суб'екпв, працюючих в ушх галузях обробно! промисловостi Укра'ни, мають параметри, аналопчш до тих, що вiдрiзняють високотехнологiчнi
виробництва. До 600 iз цих виробникiв належать до високо- та
середньовисокотехнологiчних секторiв (за ОЕСР), тобто е або фактичними, або гшотетичними виробниками
високотехнолопчно! продукцп. Ц господарюючi суб'екти увшшли до Перелiку високотехнологiчних промислових тдпри-емств.
Високотехнологiчна виробнича сфера з точки зору укра'нських реалiй - це угруповання господарюючих суб'екпв не за належшстю до певного виду дiяльностi, а за вiдповiднiстю певнiй системi критерпв, один iз яких — виробництво високотехнологiчних товарiв. Господарюючi суб'екти, дiяльнiсть яких пов'язана з виробництвом комерцшно затребувано! високотехнологiчно! продукцп та техшчних засобiв для надання
знаннеемних послуг, набувають
стратегiчного значения з точки зору ефективност економiчно! системи та нацiонально! безпеки. Це обумовлюе необхщнють системного монiторингу змiн у ресурсах, витратах i результатах !х дiяльностi. Це дозволить приймати своечасш управлiнськi рiшення для забезпечення !х стабiльно! роботи.
Щоб не тшьки не втратити, але й посилити потенщал високотехнологiчних виробникiв, найближчим часом вкрай необхщно вжити таких заходiв:
1. З урахуванням свiтового досвщу селективно! державно! пiдтримки та персошфшованого пiдходу до надання преференцiй для стимулювання виробництва високотехнолопчно! продукцп, конкурентоспроможно! на св^овому ринку, розробити методолопчний шструментарш квалiфiкування високотехнологiчних господарюючих суб'екпв-резиденпв Укра'ни та монiторингу i системно! оцшки ресурсiв, витрат i результат !х дiяльностi. Крiм того, слщ розробити методологiю iдентифiкацi! продуктiв передових технологш.
2. Сформувати Державний реестр високотехнолопчних товарiв промислового комплексу Укра!ни та Державний реестр високотехнологiчних промислових шдприемств Укра'ни.
Ц1льове призначення Державного реестру високотехнолопчних товарiв промислового комплексу Укра!ни полягае у такому:
ф1скальний аспект
визначення високотехнолопчних ви-робництв, що !х виробляють, i надання !м податкових пiльг при виробництвi зазначених товарiв;
надання преференцiй при поверненш ПДВ при експортi зазначених товарiв;
надання пiльг iноземним iнвесторам при налагодженш виробництва зазначених товарiв;
статистичний аспект аналiз вiддачi вкладених коштiв у прь оритетнi напрями розвитку технологiй;
мiжнароднi порiвняння щодо випуску та зовшшньо! торгiвлi ВТТ.
Ц1льове призначення Державного реестру високотехнолопчних промислових шдприемств Укра'ни:
персошфгкацгя державних преференцШ надання фюкальних пшьг, державних гранд1в, грошових асигнувань, позик, субсидш, гранив, дотащй, держзамовлень, пшьгових умов кредитування тощо для стимулювання розробки та виробництва високотехнолопчних товар1в;
оцгнювання реального стану високо-технолог1чног виробничог сфери
мошторинг та системний анал1з змш у ресурсах, витратах \ результатах тих господарюючих суб'жпв, що е основою м1жнародно! конкурентоспроможносп та нащонально! економ1чно! безпеки.
Ц заходи, спрямоваш на персошфшащю державного регулювання та селективну шдтримку в1тчизняних високотехнолопчних виробництв, е важелем стимулювання та
контролювання створення продукпв передових технологш,
конкурентоспроможних на зовшшшх ринках.
Вщомо, що у бшьшост кра!н св1ту уряд здшснюе шдтримку виробниюв високотехнолопчних продукпв на р1вш вид1в д1яльность Цей тдхвд дощльний за наявност вузькоспещатзованих виробництв з1 схожими техшко-технолопчними, кадровими й шноващйними параметрами. В умовах Укра!ни, як показало дослщження, секторальний щдхщ поки що неприпустимий.
Позитивна практика персошфшованого шдходу, на якш ми акцентуемо увагу, мае мюце у Кита! — кра!ш, що динам1чно розвиваеться у напрям1 створення власних високотехнолопчних продукпв [5, 28]. Уряд кра!ни задля стимулювання розвитку високотехнолопчних шдприемств надав !м податков1 преференци у вигляд1 зниження податку на прибуток до 15% (для вс1х шших господарюючих суб'екпв-резиденпв кра!ни - 25%). Але виробник, щоб отримати статус «високотехнолопчний», мае пройти експертизу в Мшютерств1 фшанс1в, Мшютерств1 науки та технологш та Державнш податково! адмшютрацп (установ, що уповноважеш управляти, координувати, контролювати шноващйш та
високотехнолопчш шдприемства).
Основш критерп, за якими вщбираються високотехнолопчш
шдприемства у Кита!:
1. Права штелектуально! власность
Пiдприeмство мае бути резидентом краши (засноване в материковому Кита!, за винятком Гонконгу, Макао i Тайваню), володiе iнтелектуальною власнiстю на ключову технологiю його основно! продукци (послуги), отриману шляхом: самостшного створення, трансферу, дарування, злиття та поглинання тощо або протягом останнiх трьох роюв працюе за ексклюзивною лiцензiею, отриманою на строк бiльше п'яти роюв.
2. Кондицiйнiсть товарiв (послуг).
Продукщя (послуги) пiдприемства
належать до тих технолопчних напрямiв, що визначеш прiоритетними для державно! шд-тримки. Зокрема, у Кита! затверджено 8 прь оритетних сфер, по яких визначено 51 категорда прiоритетних технологш та 218 окремих технологiчних продукпв.
3. Технологiчний персонал.
Технологiчний персонал, що мае вищу
освиу i науковий стушнь, мае складати не менше 30% вiд загального числа сшв-робiтникiв пiдприемства. А також не менше 10% загально! чисельност персоналу мае бути задiяне у дослщженнях i розробках.
4. Витрати на дослщження i розробки.
Пщприемство мае постiйно
концентруватися на дослщженнях i розробцi нових технологiй. Витрати на ДiР протягом останнiх трьох роюв мають задовольняти такi вимоги:
для шдприемств iз виручкою вщ реалiзацiï менше нiж 50 млн. юань на рш ДiР мають бути не менше 6% вщ загального обсягу продажв;
для шдприемств iз виручкою вiд реаль заци менше нiж 200 млн. юашв ДiР витрати мають бути не менше 4% вщ загального обсягу продажв;
для пiдприемств iз виручкою вщ реалiзацiï бiльше нiж 200 млн. юашв в останньому рощ ДiР мають бути не менше 3% вщ загального обсягу продажв.
Крiм того, принаймнi 60% дослщжень i розробок мають проводитись у материковому Китаï.
Для шдприемств, зареестрованих менш нiж три роки, сшввщношення розраховуеться виходячи iз фактичного строку дiяльностi.
5. Обсяги продажв.
Загальний дохiд вiд продажу продукци (послуг), виробленоï на базi високих та нових
технологш, мае перевищувати 60% вщ зага-льно! виручки пiдприемства за поточний рш.
Крiм того, у рамках багатоаспектно! експертизи китайських виробникiв та надання !м статусу «високотехнологiчний» з ушма подальшими преференцiями уповноваженим органом за вщповщною методикою оцiнюеться ефективнють управлiння дiяльнiстю у сферi дослщжень та розробок, здатнiсть до перетворення технологiчних досягнень на продукти, число отриманих прав на об'екти штелектуально! власностi, темпи зростання продажiв i загально! вартостi активiв тощо.
Вищеподаш результати дослiдження укра'нського високотехнологiчного
виробничого сектору, розробленi
рекомендацп та прогресивний свiтовий досвiд е пiдrрунтям для розробки дiездатно! iнновацiйно! стратеги держави та створення на !! основi iнструментарiю стимулювання розвитку високих технологш, !х швидко! трансформацп в новi продукти та змiцнення конкурентних позицш кра!ни на свiтовому ринку.
Л^ература
1. Грималюк А.В. Стратегiя шновацш-ного розвитку економiки // 1нновацшна економiка. - 2009. - № 2. - С. 3-11.
2. Крехiвський О.В., Салiхова О.Б. Сучасш нацiональнi iнновацiйнi стратеги: методологiя i практика розробки: наук. допо-вщь. - К.: Фенiкс, 2009. - 56 с.
3. Нащональна шновацшна система Ук-ра!ни: проблеми i принципи побудови: моногр. / 1.П. Макаренко, П.М. Копка, О.Г. Рогожин, В.П. Кузьменко; 1н-т проблем нац. безпеки, Рада нац. безпеки i оборони Укра'ни, 1н-т еволюц. економши. - К.: Вид-во 1н-ту проблем нац. безпеки, 2007. - 519 с.
4. Попович О.С. До питання про визначення стратеги шновацшного розвитку Укра'ни // Наука та шноваци. - 2009. - Т. 5, № 3. - С. 57-71.
5. Салiхова О.Б. Нащональш високо-технолопчш виробництва: персошфшований пiдхiд до визначення та надання преференцш // 1нвестици: практика та досвщ. - № 5 (березень). - С. 22-29.
6. Салiхова О.Б. Висою технологи: де-фiнiцiя та ощнка. - К.: ДП "1нформ.-аналгг. агентство", 2008. - 289 с.
7. Салiхова О.Б. Зовнiшня торпвля високотехнологiчними товарами: проблеми методологи та практики статистичного облшу в Укра1ш // Статистика Укра!ни. -2006. - № 3. - С. 10-16.
8. Соловйов В.П. Нащональна страте-пя шновацшного розвитку в глобалiзова-ному свт: Елементи концепци // Наука та iнновацil. - 2009. - Т. 5, № 3. -- С. 16-22.
9. Стратепя шновацшного розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобаль зацшних виклиюв / Авт. упоряд.: Г.О. Андро-щук, 1.Б. Жиляев, Б.Г. Чижевський, М.М. Шевченко. - К.: Парлам. вид-во, 2009. - 632 с.
10. Arundel А. Sonntag V. Patterns of advanced manufacturing technology (amt) use in Canadian manufacturing: 1998 AMT Survey Results/ А. Arundel, V. Sonntag.- Ottawa: Science, Innovation and Electronic Information Division of Statistics Canada, 1999. - 83 p.
11. Manufacturing Technology: Prevalence and Plans for Use. - Darby: Diane Publishing Co, 1994. - 134 р.
12. McGuckin Robert H., Streitwieser Mary L., Doms Mark E. The effect of technology use on productivity growth. -Washington: U.S. Bureau of the Census, 1996. -47 р.
13. Sabourin D., Beckstead D. Technology Adoption in Canadian Manufacturing. Survey of Advanced Technology in Canadian Manufacturing 1998. -Ottawa: Micro-Economic Analysis Division Statistics Canada, 1999. - 73 р.
14. Science, technology and innovation in Europe. - Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2009. -142 р.
