CC BY
142
ПРOБЛЕМИ CTPATErIÏ РOЗВИTKУ TA ФIHAHCOВO-EKOHOMI4HOrO РЕГУЛЮВAHHЯ ПРOМИCЛOВOCTI
УДК 338.45:004+001.895 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.028
Haтaля Юхимивня Бpюxовeцькa,
д-р етн. наук, npoфеcop E-mail: Bryukhovetskaya@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-6652-4523;
Oлeксaндpa Aнaтолiïвнa 4opHa,
канд. е^н. наук
Институт eкoнoмiки пpoмиcлoвocтi HAH Укpaïни 03057, Укpaïнa, м. Кшв, вул. М. Kaпнicт, 2 E-mail: chorna@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-7262-1138
IHTЕЛЕKTУAЛIЗAЦIЯ ЯК ПРIOРИTЕTHИЙ HAПРЯМ РOЗВИTKУ ПРOМИCЛOВИХ ПЩПРИеМСТВ В УМOВAХ IHДУCTРIÏ 4.0 1
Вiдpoджeння пpoмиcлoвocтi нa 6a3i cyчacниx виcoкиx тexнoлoгiй e вaжливим прюри-тeтoм у poзвинyтиx кpaïнax cвiтy. Уce бiльшe зapyбiжниx нayкoвцiв тa пpeдcтaвникiв бiзнe-cy oбгoвopюють питaння Iндycтpiï 4.0, фopмyвaння «iнтeлeктyaльниx ^д^^мотв» тa «ш-тeлeктyaльнoï пpoмиcлoвocтi». «Iнтeлeктyaльнi пiдпpиeмcтвa» aктивнo викopиcтoвyють дocтyпнi зтання, тexнoлoгiï, iннoвaцiï, дocягнeння ocтaннix пpoмиcлoвиx peвoлюцiй, пoв'язaнi з пpoцecaми iнтeлeктyaлiзaцiï.
Вcтaнoвлeнo, щo iнтeлeктyaлiзaцiя пiдпpиeмcтвa - ^ пpoцec пiдвищeння poлi, зacтo-cyвaння знaнь, iнфopмaцiï iннoвaцiйнoгo xapa^epy у фyнкцioнyвaннi пiдпpиeмcтвa, у pe-зyльтaтi чoгo вoнo мae тa викopиcтoвye у cвoïй дiяльнocтi для дocягнeння пocтaвлeниx щ-лeй: пpoвiднi тexнoлoгiï (poзpoблeнi тa/aбo пpидбaнi), виcoкoквaлiфiкoвaний i мoтивoвaний пepcoнaл (влacнo нaвчeний i/a6o зaлyчeний ззoвнi), aвтoмaтизaцiю тa poбoтизaцiю виpoб-ництвa, дигiтaлiзaцiю i цифpoвiзaцiю пpoцeciв, нeмaтepiaльнi aктиви (cтвopeнi тa/aбo ^ид-бaнi).
Обrpyнтoвaнo пoкaзники oцiнки гoтoвнocтi yкpaïнcькoï пpoмиcлoвocтi дo poзвиткy в нaпpямi Iндycтpiï 4.0 у кoнтeкcтi iнтeлeктyaлiзaцiï, якi дoзвoляють пpoaнaлiзyвaти пpoцecи cтвopeння, пepeдaчi, викopиcтaння знaнь, збiльшeння iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy, зacтocy-вaння нoвiтнix тexнoлoгiй i шу-xay у виpoбництвi, opигiнaльнicть i c^a^ic^ пpeдcтaвлe-ниx нa pинкy тoвapiв тa чacткy дoдaнoï вapтocтi в ниx.
Haдaнo peкoмeндaцiï щoдo poзвиткy пiдпpиeмcтв в yмoвax Iндycтpiï 4.0 та ocнoвi ïx iнтeлeктyaлiзaцiï. Вiдзнaчeнo, щo тaкий poзвитoк нe пoтpeбye вiдмoви вiд тpaдицiйниx ви-poбництв III-IV тexнoлoгiчниx yклaдiв, втiм в yмoвax глoбaльниx eкoнoмiчниx opieнтиpiв тa Iндycтpiï 4.0 нaбyвae cпeцифiчниx p^, a caмe дoзвoляe пpoмиcлoвим пiдпpиeмcтвaм швидкo тa якicнo змiнювaтиcя зa кopoткий пpoмiжoк 4acy. Обrpyнтoвaнo, щo для цьoгo та-oбxiднo, пo-пepшe, oб'eднaти ключoвиx yчacникiв мoдepнiзaцiï пpoмиcлoвocтi в нaпpямi Iндycтpiï 4.0 та ocнoвi ïx iнтeлeктyaлiзaцiï (дepжaви, бiзнecy тa пiдпpиeмcтв дepжaвнoгo ceктopy, муки i ocвiти) шляxoм cтвopeння та дepжaвнoмy piвнi нaцioнaльниx плaтфopм -цeнтpiв poзвиткy iнтeлeктyaлiзaцiï пiдпpиeмcтв тa вiдпoвiдниx peгioнaльниx цeнтpiв нa piв-нi oблacтeй. Пo-дpyгe, зocepeдитиcя та тaкиx нaпpямax пoглиблeння iнтeлeктyaлiзaцiï: poз-
1 Стaттю пiдгoтoвлeнo зa мaтepiaлaми HДР Iнcтитyтy eкoнoмiки пpoмиcлoвocтi HAH Укpaïни «Стимyлювaння iнтeлeктyaлiзaцiï пiдпpиeмcтв peaльнoгo ceктopy eкoнoмiки» (2018-2021 pp., нoмep дepжpeecтpaцiï 0118U004441 ).
© H. Ю. Бpюxoвeцькa, О. A. 4opra, 2019
- Екoнoмiкa npoMurnoeocmí ^^ Economy of Industry
виток людського катталу на пiдприeмствi шляхом безперервного навчання, пiдвищення квашфшацп, обiзнаностi персоналу щодо iнновацiйних трансформацiй та стимулювання збереження висококвалiфiкованого людського катталу; трансформащя нацiональних ви-робництв в штелектуальш з використанням досягнень третьо! та четверто! промислових революцiй шляхом державного стимулювання iнтелектуалiзащl, прямо! пщтримки i розви-тку провiдних галузей промисловостi краши.
Ключовi слова: ISID, четверта промислова революцiя, Iндустрiя 4.0, iнтелектуалiзацiя пiдприeмств, iнтелектуальне пiдприeмство, штелектуальна промисловiсть, промисловi пщ-приемства, шновацп.
JEL: 0300; О14; L230; L160
Концепцiя постiндустрiальноl еконо-мiки поступово втрачае свою актуальнiсть [1, с. 55]. Аналiз науково! лiтератури та останшх економiчних тенденцiй свiдчить, що все бiльше розвинутих краш почали орiентувати розвиток сво!х економiк на неоiндустрiалiзацiю та вiдродження про-мисловост на базi сучасних високих технологи. Роль iндустрiалiзацil як рушшно! сили сучасного розвитку пiдкреслено державами-членами UNIDO (United Nations Industrial Development Organization)1 та ви-кладено як концепцiю Всеосяжного i ста-лого промислового розвитку (Inclusive and Sustainable Industrial Development - ISID) у грудш 2013 р. у Лiмськiй декларацп [2; 3]. Згщно з концепцiею ISID успiшне вщрод-ження промисловостi потребуе пiдходiв, яю передбачають використання глобально доступних знань, технологш, iнновацiй та капiталу, а рушшними чинниками економ> чного зростання е пiдприемництво, постiйна економiчна диверсифжащя, розвиток торго-вельних вiдносин, модершзащя промисло-востi й технологiчнi шновацп. У першу чер-гу щею концепцп стали втiлювати розвинутi краши свiту, оскiльки почали надавати про-мисловому розвитку провiдну роль.
Основним орiентиром промислового розвитку на сьогодшшнш день у провiдних крашах визнано четверту промислову ре-волюцiю, яка позначаеться бшьш вузьким поняттям - Iндустрiя 4.0 (дана концепцiя вперше була представлена у Нiмеччинi [4]). Iндустрiя 4.0 заснована на розвитку
1 Спецiалiзована установа Оргашзацп Об'еднаних Нацiй, яка сприяе промисловому розвитку.
«1нтернету речей» i юберф1зичних системах. Основними завданнями промислового розвитку в сучасних умовах е смарт-управ-лiння виробництвом у режимi реального часу, а також максимально тюний взаемо-зв'язок технологiчних i бiзнес-процесiв.
Сучаснi концепцп висувають певш вимоги до трансформацп промислових тд-приемств в Укра!ш у напрямi 1ндустрп 4.0, що неминуче потребуе тдвищення 1х ште-лектуалiзацil.
1з середини XX ст. питанню штелек-туалiзацil виробництва, оргатзацп та управ-лiння iнтелектуальною працею придiляеться все бшьше уваги, оскiльки така праця дозво-ляе не тiльки створювати i накопичувати iнтелектуальний капiтал, але i суттево змь нюе характеристики та вартють iнших видiв катталу (матерiалiв, машин, послуг, бiзне-су). 1нтелектуальний капiтал дослiджують такi науковщ, як А. Колот, А. Чухно, О. Грiшнова, I. Булеев, I. Бриль, С. 1лля-шенко, £. Голишева, А. Колодка [5-10] та ш
Останнiм часом ученi висв^люють рiзнi аспекти iнтелектуалiзацil. Питанням iнтелектуалiзацil працi працiвникiв тдпри-емства присвячено пращ I. Булеева, £. Бу-леева, Я. Брюховецького, Л. 1ваненко, якi вважають, що внаслiдок поступового по-ширення i насичення суспшьства новiтнiми технологiями, упровадження шформацш-но-комушкацшних технологiй на пщ-приемствах i в промисловостi штелектуал> зацiя пращ на дшчих пiдприемствах по-глиблюеться. Науковцi пропонують науко-во-методичний пщхщ до моделювання пщ-вищення рiвня iнтелектуалiзацil працi пра-цiвникiв пщприемств на основi оптималь-
ного програмування розподiлу чисельностi працiвникiв за рiвнями штелектуалiзацil працi [11; 13].
С. М1хньова вважае знання й шфор-мацiю головним ресурсом штелектуально1 економiки, в умовах яко! особливо важли-вими для людини якостями стають наяв-нiсть або вiдсутнiсть здатност до штелек-туально! активностi як форми накопичення, переробки та генераци нових знань [14].
Сукупнiсть питань державного регу-лювання процесу iнтелектуалiзацil еконо-мiки висвiтлено в роботах Н. Гунчак, Т. Васильцева, О. Сухай. Авторами обгру-нтовано стратепчш прiоритети державного стимулювання iнтелектуалiзацil нащональ-ного господарства, визначено шституцш-но-правовий базис iнтелектуалiзацil еко-номiки, розкрито органiзацiйно-економiчнi засоби та напрями розвитку шституцшно! iнфраструктури науково-дослщно1 та шно-вацшно1 дiяльностi [15].
Напрями вдосконалення мотиваци шновацшно1 дiяльностi пiдприемств в умовах iнтелектуалiзацil економiки розгляда-ють Г. Швиданенко, О. Школайчук. Ученi пропонують структуру мотивацiйного ме-ханiзму управлiння iнтелектуалiзацiею дiя-льност пiдприемств, що складаеться з мотиваци до пiдвищення рiвня осв^и та ква-лiфiкацil, шновацшно1 та творчо1 активно-стi, конкурентоспроможностi продукци, якостi вiдносин iз партнерами та Рентами, продуктивностi працi [16].
Сутшсть та прояви iнтелектуалiзацil св^огосподарського розвитку дослiджуе М. Поляков, а саме характеризуе вплив ш-телектуалiзацil на розвиток основних форм мiжнародних економiчних вiдносин, надае загальнi рекомендаци щодо пiдвищення якостi !х шформацшного забезпечення [17].
Питання iнтелектуалiзацil дiяльностi пiдприемства висвiтлюе Г. Бережнов. На його думку, iнтелектуалiзацiя е безперерв-ним процесом формування i використання нематерiальних активiв (iнтелектуального капiталу) [18].
Й. Ситник пропонуе концептуальну модель iнтелектуалiзацil систем менедж-
менту пщприемства, згiдно з якою предметом iнтелектуалiзацil систем менеджменту е вщносин щодо формування i використання штелектуального капiталу у поеднаннi з провщними iнформацiйно-аналiтичними технологiями [19].
М. Лазаренко розглядае штелектуал> зацiю як невщ'емний елемент будь-якого iнновацiйного процесу пщприемства. У результат iнтелектуалiзацil дiяльностi пщ-приемства, на думку науковця, формують-ся виробничi системи шновацшного типу, в яких об'еднуються ресурси та процеси для реалiзацil механiзмiв створення, трансферу та комерцiалiзацil iнновацiй, що до-зволяе забезпечити шновацшно орiентова-ний розвиток i високий рiвень конкуренто-спроможностi [12].
Актуальш проблеми розвитку в Укра1ш сучасно1 штелектуально1 та смарт-промисловост в умовах 1ндустри 4.0 ви-свiтлено в таких роботах: колективна моно-графiя за редакщею В. Вишневського [20] (розглянуто питання становлення смарт-промисловостi, розроблено рекомендаци щодо податково-бюджетних i фшансово-кредитних механiзмiв розвитку смарт-про-мисловостi в Укра1ш); стаття Л. Збаразсь-ко! [21] (окреслено першочерговi завдання промислово1 полiтики для ефективно1 роз-будови 1ндустри 4.0 на основi смарт-шно-вацiй); стаття О. Амошi та В. НЫфорово1 [22] (дослiджено св^овий довiд розвитку металургiйних смарт-виробництв) та ш.
Разом iз тим у розглянутих дослщ-женнях зосереджено увагу передуЫм на окремих питаннях iнтелектуалiзацil: моти-вацiя творчо1 активностi персоналу, пращ [11; 13; 16], iнтелектуалiзацiя систем менеджменту пщприемства [19], штелектуал> защя економiки та управлшня цим процесом на державному рiвнi [15; 17]; формування смарт-промисловост та смарт-ви-робництв [20-22]. Вим процес штелекту-алiзацil в умовах глобальних економiчних орiентирiв, розвитку четверто1 промислово1 революци трансформуеться. 1нтелектуаль зацiя стае необхiдною умовою та чинником розвитку сучасних промислових пщпри-емств не тшьки еволюцiйним шляхом, але i
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
шляхом яюсного стрибка за короткий про-мiжок часу. Тому процеси штелекту^заци потребують подальших дослiджень i по-глибленого аналiзу, зокрема в контекст 1ндустри 4.0.
В умовах сучасних економiчних ор> ентирiв усе вказуе на те, що джерелами до-хiдностi пiдприемства, забезпечення висо-ко! додано! вартостi, пiдвищення конкурен-тоспроможност стають не кiлькiсно вира-жеш чинники i матерiальнi активи, а знан-ня та нематерiальнi чинники, а саме: ште-лектуальний, сощальний, людський кат-тал, iнновацi! в маркетингу, менеджмент^ якi забезпечують умови i можливостi ство-рення, впровадження та використання ш-формацiйно-комунiкацiйних, цифрових i смарт-технологiй. Однак вiдкритим зали-шаеться питання про готовнiсть промисло-вих пiдприемств Укра!ни розвиватись у напрямi Iндустрi! 4.0 та пщвищувати свою iнтелектуалiзацiю.
Метою статтi е обгрунтування ште-лектуалiзацi! як прюритетного напряму розвитку промислових пiдприемств в умовах 1ндустри 4.0.
Поняття "штелектуал1защя" в контекст! 1ндустрн 4.0
Поняття "iнтелектуалiзащя" останнiм часом широко застосовуеться в економiч-них дослщженнях для характеристики правд, умов i форм !! оргашзаци та забезпечення, систем оргашзаци та управлшня госпо-дарською дiяльнiстю, iнновацiйного розвитку, пiдприемства й економши, заснова-но! на знаннях. Це зумовлюе появу рiзних за змктом, але об'еднаних певною щеею визначень, таких як: iнтелектуалiзацiя пра-цi (вiд лат. intellectualis - розумовий) [23; 24]; iнтелектуалiзацiя тдприемства [17, с. 86; 18]; iнтелектуалiзацiя систем менеджменту [19, с. 200]; iнтелектуалiзацiя пщ-приемництва [17, с. 86]; iнтелектуалiзацiя економiки [17, с. 86].
У зарубiжних дослщженнях термш "iнтелектуалiзацiя" не розповсюджений. Натомють широко використовуеться поняття "штелектуальне пщприемство" (the Intelligent Enterprise), на якому i вщбува-ються процеси iнтелектуалiзацi!. Дана кон-
цепцiя сформульована Дж. Б. Ку!нном у робой "1нтелектуальне пiдприемство" (Quinn James Brian. The Intelligent Enterprise: a new paradigm. Free Press, 1992), у якш вш говорить про штелект як про клю-човий ресурс у виробництвi та наданш по-слуг. Основна iдея дано! концепци полягае в тому, що штелектуальш пiдприемства отримуватимуть стiйкi конкурентш переваги вiд дiяльностi, засновано! на знаннях i послугах, яю використовують штелекту-альнi активи. Пщприемства будуть здатнi пiдвищити цiннiсть завдяки техшчнш дос-коналостi, кращiй базi знань, бiльш твор-чому реагуванню на потреби ктентав i не-перевершеному управлiнню людським й штелектуальним капiталом, який конку-ренти не можуть вiдтворити [25]. Основ-ними ознаками iнтелектуалiзацi! пщприем-ства Дж. Б. Ку!нн вважае iнтенсивну гене-рацiю, розробку, використання знань i тех-нологiй для виробництва товарiв i послуг, що е ключем до конкурентоспроможност пiдприемства в епоху глобалiзацi!.
Сьогоднi зарубiжнi науковцi та пред-ставники бiзнесу активно обговорюють питання 1ндустри 4.0 та формування "ште-лектуального пiдприемства" (the Intelligent Enterprise), зокрема т iнновацiйнi ршення, якi ера знань та шформаци пропонуе для iнтелектуалiзацi! промисловостi ("штелек-туально! промисловостi" - the Intelligent Industry) [26-32].
Питання четверто! промислово! рево-люци та необхщност модернiзацi! втиз-няних промислових пщприемств обгово-рюються i в Укра!ш. Запроваджуються ма-сштабнi заходи. Наприклад, на кiнець 2019 р. заплановано два заходи:
"Creating the future in a changing world" - здшснюеться Ки!вським мiжна-родним економiчним форумом. Будуть за-прошенi представники влади, бiзнесу, ш-ших держав та мiжнародних компанiй, громадських органiзацiй [33];
форум "Trans4mation" - оргашзова-ний компашею IT-Enterprise. Спiкери форуму планують подiлитися досвiдом упро-вадження технологш Industry 4.0 та вир>
шення проблем цифрово! трансформаци тощо [34].
Асощащя пiдприeмств промислово! автоматизацil Украши (АППАУ)1 [35] усь ляко iнiцiюe заходи щодо розвитку пщпри-емств у напрямi 1ндустри 4.0, зокрема l! експерти розробили проект Стратеги 1нду-стри 4.0, який було надiслано до Кабiнету Мiнiстрiв Украши [36]. Фахiвцi АППАУ вiдзначають, що четверта промислова ре-волюцiя е еволюцшним продовженням по-передньо1, третьо1. Якщо проявами класич-них технологiй 3.0 були роботи, ERP, MES/APS/APC, SCADA/HMI, автоматиза-цiя (АСУ ТП), обл^диспетчеризащя, схо-вища даних, мобшьш технологи, промис-ловi мережi, хмарш обчислення та iн., то новi технологи 4.0 - це платформи ПоТ, Digital Twins, коботи, 3D-друк, штучний iнтелект, кiбербезпека, VR/AR, Blockchain, Wearable, дрони. В АППАУ виокремлюють основнi характеристики 1ндустри 4.0, яю роблять фабрики та заводи "розумними" й iнтелектуально наповненими: штеропера-бельнiсть, вiртуалiзацiя, децентралiзацiя, реальний час, орiентацiя на сервки, мо-дульнiсть [36].
Орiентацiя розвитку промислових пiдприемств у напрямi 1ндустри 4.0 не-вiд'емно пов'язана з iнтелектуалiзацiею. Втiм iнтелектуалiзацiя - це не тшьки за-провадження наднових технологiй 4.0, але i активне використання досягнень третьо1 промислово1 революци.
Таким чином, пiд штелектуал1зац1ею тдприемства слщ розумiти процес тдви-щення ролi, застосування та використання знань, шформаци iнновацiйного характеру у функщонуванш пiдприемства, у результат чого воно мае та використовуе у свош дiяльностi для досягнення поставлених щ-лей: провiднi технологи (розроблеш та/або
1 До АППАУ входять: вендори (виробни-ки - постачальники обладнання та програмного забезпечення в промисловш автоматизацп систем управлшня); системш штегратори, ОЕМ (Original equipment manufacturer), 1Т-розробники та штег-ратори, iнжинiринговi компанii; ВНЗ; кiнцевi споживачi - промисловi пiдприемства та rnmi органiзацii.
придбанi), висококвалiфiкований i мотиво-ваний персонал (власно навчений i/або за-лучений ззовнi), автоматизацiю i роботиза-цiю виробництва, дигiталiзацiю i цифровь зацiю процесiв, нематерiальнi активи (створеш та/або придбанi).
Виходячи з визначення метою ште-лектуалiзацii тдприемства е його модерш-зацiя в напрямi сучасних технологiчних реалiй (1ндустри 4.0), полiпшення штелек-туальноi складово^' виробництва, якостi ви-роблено^' продукци, наданих послуг (склад-ностi, шновацшноси, використаних ноу-хау) з метою збшьшення прибутку та на-буття стшких конкурентних переваг на внутршньому i зовнiшньому ринках.
Тенденци розвитку укршнсько1 про-мисловост1 в контекст штелектуал1защ1
Глобальнi економiчнi тенденци та вектори розвитку промисловост нацшю-ють спiльноту, зокрема науковцiв, знайти вщповвд на такi питання: наскiльки про-мисловi пiдприемства готовi до модершза-ци в напрямi 1ндустри 4.0, чи готовi вони пiдвищувати свою iнтелектуалiзацiю та чи необхiдно це в Укршш. У багатьох науко-вих статтях, присвячених питанням розвит-ку iнтелектуалiзацii, не придiлено належноi уваги виявленню загальних тенденцiй розвитку цього процесу в Украш та готовнос-тi нацiональноi промисловост до подаль-ших трансформацiй з огляду на сучасш свiтовi реали розвитку технологiй. Не зро-зумшо, на якому аналiтичному матерiалi грунтуються висновки та пропозици в роботах [14; 16; 17; 19]. Окремi показники, що характеризують процеси штелектуаль заци економiки та пращ висв^лено у дже-релах [1; 11; 13]. Всеросшський центр ви-вчення громадськоi думки та М1жнародний дискусiйний клуб «Валдай» представили рейтинг краш за iндексом готовностi до майбутнього, за яким ощнили лише краши Вели^ двадцятки (G20) [37].
Виходячи з того, що знання й шфор-мащя iнновацiйного характеру е прюритет-ними для створення та одержання новiтнiх технологiй, !х упровадження i використання для розвитку пiдприемств, галузей та
- Економгка промисловостг ^^ Economy of Industry
економ1ки загалом, доц1льно проанал1зува-ти готовшсть укра!нсько! промисловост до розвитку в напрям1 1ндустри 4.0 в контекс-Ti 1нтелектуал1зацИ. Анал1з може бути здш-снено на основi таких показниюв:
сукупнiсть показникiв, що оцшюють готовнiсть нацiональних виробництв до майбутнього, зокрема впровадження технологи четверто! промислово! революци (наданi Всесвiтнiм економiчним форумом);
сукупнiсть показникiв, що оцшюють складшсть економiки, зокрема 1ндекс еко-номiчно! складностi (розрахунки Гарвард-сько! лаборатори зростання) та показники, що характеризують структуру промислово! продукцi! (даш Державно! служби статистики Укра!ни);
додана вартiсть промисловостi (данi Св^ового банку);
показники розвитку науки i техноло-гiй, iнновацiйного i технолопчного розвитку (данi Свiтового банку);
показники шновацшно! активностi пiдприeмств (даш Державно! служби статистики Укра!ни);
глобальний шдекс iнновацiй i показники, яю його визначають (методика М1ж-народно! бiзнес-школи INSEAD, Францiя).
Обрана сукупшсть показникiв дозволяв проаналiзувати процеси створення, передач^ використання знань, зростання ш-
телектуального капiталу, використання но-вiтнiх технологiй i ноу-хау у виробництв^ оригiнальнiсть i складшсть представлених на ринку товарiв та частку додано! вартостi в них. Усе це дав змогу ощнити готовшсть укра!нсько! промисловостi до модершзаци в напрямi Iндустрi! 4.0 в контекст штелек-туалiзацi!.
1. Оцшка Всесвiтнього економiчного форуму готовностi нацюнальних виробництв до майбутнього, зокрема впровадження технологш четверто! промислово! революци, базуеться на визначеннi двох ключових компонентiв: структури вироб-ництва кра!ни й основних чинникiв - драй-верiв виробництва, що характеризують спроможшсть кра!ни здiйснювати транс-формаци виробничих систем. За цiею методикою передбачено розподш кра!н на чотири групи залежно вiд розвитку структури виробництва i драйверiв. Укра!на входить у найбiльшу групу кра!н, що роз-виваються (Nascent) та iз 100 кра!н рейтингу готовност до розвитку виробництва по-сiдае у 2018 р. 43 мшце. Кра!ни, що вхо-дять у цю групу, характеризуются як тi, що мають обмежену виробничу базу, а та-кож не мають яскраво виражених драйве-рiв для впровадження технологiй 1ндуст-ри 4.0 (табл. 1).
Таблиця 1 - Чинники готовност1 УкраУни до майбутнього, зокрема впровадження технологш четверто!' промислово'1 революци 1
Показник Рейтинг iз 100 кра!н Оцшка (максимум 10)
1. Структура виробництва, всього 43 5,17
У тому числк складшсть виробництва 41 6,0
масштаб виробництва 57 3,9
2. Драйвери виробництва, всього 67 4,47
У тому числк
технологи та шноваци 74 3,5
людський каттал 34 5,8
глобальна торпвля й швестици 59 5,1
iнституцiональнi рамки 94 3,4
стiйкi ресурси 88 4,6
зовшшнш попит 58 4,6
1 Складено на основ1 даних Мгжнародного економ1чного форуму [38].
2. Структура виробництва украш-сько! промисловост за складнiстю i масштабами наразi мае середнi показники. Ос-новнi чинники (драйвери) виробництва в Украш мають середнi та низью оцiнки i позицп в рейтингу, що свiдчить про слаб-юсть основних чинникiв (драйверiв) розви-тку промисловостi. Вiдносно оптимiстичнi показники мае стан людського капiталу: освiти та професiйноi пiдготовки (зокрема у сферi математики i природничих науках), наявшсть науковцiв i зайнятих у науко-мiстких галузях, цифровi навички населен-ня. Втiм потенцiал крайни до залучення та збереження високоосвiченого людського кашталу е вкрай низьким (90 мюце у рейтингу). Дуже низьку ефектившсть демон-струе шститущональна структура (ефек-тивнiсть уряду, державних iнституцiй, стан корупци, верховенство права) - 94 мшце у рейтингу iз 100 краш Тож для Украши розвиток промисловостi в напрямi 1ндуст-ри 4.0 - це виклик, оскшьки готовнiсть до впровадження технологш четвертоi про-мисловостi революци е недостатньою.
3. 1ндекс економiчноi складностi (Economic Complexity Index - ECI)1, що розраховуеться дослiдниками Гарвард^^ лаборатори зростання (дослiдницька про-грама в Центрi мiжнародного розвитку), характеризуе рiвень можливостей i ноу-хау краш, що визначаються складнiстю експор-тованих нею товарiв [39]. Украина за даним рейтингом посщае 42 мкце серед 133 кра-1'н. Порiвняно з попереднiм десятилiттям економiка Украши стала менш складною,
1 Economic Complexity Index (ECI) - вимь рюе штенсившсть знань, втiлених в економшу, враховуючи експортованi нею товари та знания, втшеш в них. Рейтинг краш заснований на тому, насшльки рiзноманiтним i складним е !х експорт-ний кошик. Краши, в яких iснуе велика рiзнома-нiтнiсть продуктивних ноу-хау, особливо склад-них спецiалiзованих ноу-хау, здатнi виробляти перелiк складних продуктiв (iз високою доданою вартютю - авт.). Складшсть експорту краши впливае на поточний рiвень доходiв. Якщо складшсть економiки перевищуе очiкування щодо рiв-ня доходiв, то в крш'ш спостерiгатиметься бiльш швидке зростання в майбутньому. Таким чином, ECI забезпечуе мiру економiчного розвитку [39].
що пояснюеться вщсутшстю диверсифша-цп експорту.
Даний показник ощнюе саме складшсть вироблених й експортованих товарiв, наскiльки виробництво потребуе провiдних ноу-хау. Вим вiн неповною мiрою характеризуе стан i розвиток економжи, оскшь-ки, наприклад, Норвегiя, яка посщае за ш-дексом економiчноi складностi 41 мiсце, мае високий рiвень доходiв та 2 мшце в рейтингу найбагатших економiк (серед 133 краш). Натомкть Украина е крашою iз рiв-нем доходiв на душу населення нижче се-реднього та за благополуччям економжи посiдае 96 мiсце. Це досить низька позищя серед iнших краш з урахуванням промис-лового та ресурсного потенщалу, який мала Украша на початку своеi незалежность ВВП на душу населення за ПКС в Украш за останш 10 рокiв коливаеться, але вщчут-не зниження вiдбулося у кризовi перiоди (2009, 2014-2015 рр.). Порiвняно iз сусщ-нiми крашами - розвинутими i тими, що розвиваються, рiвень ВВП на душу насе-лення за ПКС е критично низьким (табл. 2). Також за прогнозами Гарвард^^ лаборатори зростання до 2027 р. економша Украши в цшому зростатиме повiльно - лише на 2,4% щороку.
Як вiдзначено вище, складшсть еко-номiки передусiм залежить вiд знань, вть лених в економ^, з урахуванням експортованих нею товарiв та знань, зокрема за-гального рiвня технологiй, складних ноу-хау, висококвалiфiкованого персоналу то-що. Украшська економiка порiвняно з ш-шими крашами свiту (США, Шмеччиною, Великобританiею, Польщею, РФ) не де-монструе значних показникiв валового експорту та валового iмпорту, що свщчить про недостатню кутвельну спроможнiсть крайни та зниження виробничого потенщалу, i все це на rai системноi кризи. Незважаючи на те що найбшьшу питому вагу в експорт Украши становлять 1КТ (11,26% експорту), 1'х обсяг дорiвнюе лише 6,9 млрд дол. (табл. 3). Наприклад, США експортуе 1КТ на 371,0 млрд дол., Имеччина - 172,0, Великобританiя - 169,0, Польща - на 28,7, РФ - на 27,5 млрд дол.
- Економгка промисловостг ^^ Economy of Industry
Таблиця 2 - Характеристика окремих краУн за складн1стю економ1ки, добробутом (дан _2017 р.) i перспективами економ1чного зростання до 2027 р. 1_
Кра!на Рейтинг за рiвнем доходiв на душу на-селення (iз 133 кра!н) ВВП на душу насе- лення в середньому за останш 5 роюв, % ВВП на душу на-селення за ПКС, дол. США Рейтинг кра!н за ш- дексом економiчноi складност (ECI) Прогноз зростання економши до 2027 р. щороку
рiвень доходу мюце в рейтингу самих багатих економш темп зростання %
Япошя високий 21 1,4 38331 1 повшьно 2,03
Швейцарiя високий 1 0,7 66299 2 повшьно 2,4
Нiмеччина високий 14 1,2 52574 4 повшьно 2,0
Чехiя високий 31 2,7 38019 6 повшьно 2,3
США високий 6 1,5 59927 12 повшьно 2,6
Iталiя високий 22 0,1 40981 13 повшьно 1,9
Великобританiя високий 19 1,5 44896 14 помiрно 3,0
Польща високий 44 3,3 29930 21 помiрно 3,1
Канада високий 13 0,9 46723 35 помiрно 3,1
Норвепя високий 2 0,6 62182 41 повшьно 2,5
Китай вище середнього 55 6,5 16782 19 швидко 6,1
Бiлорусь вище середнього 70 -0,3 18915 29 помiрно 4,5
Туреччина вище середнього 49 4,3 27878 38 помiрно 4,64
Росiйська Федеращя вище середнього 48 -0,1 25766 49 повшьно 2,5
УкраУна нижче середнього 96 -1,0 8693 42 повшьно 2,4
Iндiя нижче середнього 104 6,2 7168 45 швидко 5,5
1 Складено на 0CH0Bi даних Гарвардсько! ла(
Укра!на е ефективним експортером переважно сшьгосппродукци та нашвфаб-рикатв металургшно! промисловостг Ви-робництво цих галузей, згщно з даною концепщею, не потребуе складних ноу-хау у виробнищта.
Державна служба статистики Укра!-ни надае под1бн1 результати. У структур! промислово! продукцп, яка за останш вшм роюв суттево не змшилася, найбшьшу час-тку складае переробна промисловкть (у 2017 р. - 62,1%). У И структур! л!дирують харчова промисловкть (21%), металург!я i металообробка (15,6%); машинобудування складае 6,4% [41]. Оскшьки вiдбулося зна-
орп зростання [39].
чне зниження майже вах показниюв мета-лургiйного виробництва та машинобудування [42, с. 296, 314], готовшсть !х до мо-дершзацп на сьогоднiшнiй день е вкрай низькою.
У даний час Укра!на поступово зм> нюе експортну орiентацiю. Це можна наз-вати позитивним моментом з позици роз-витку нових ринкiв збуту продукцп. Так, у 2018 р. в Укра!ни було 169 торгових парт-нерiв, основнi з яких за торговельним обь гом в експортi - це: Росшська Федерацiя (7,7%), Польща (6,9%), Туреччина (4,9%), Нiмеччина (4,6), Гг^я (5,5%), Iндiя (4,6%), Китай (4,6%) та ш. [43].
Таблиця 3 - Товарш групи, що займають найбшьшу питому вагу в експорт1
УкраУни (2017 р.) 1
Товарна група Валовий експорт, млрд дол. США Питома вага, % nopiBHa^bHa nepeBara (Revealed Comparative Advantage / RCA)* iHgeKC CKnag-hoctí npogyK-Ty (Product Complexity Index / PCI)**
1КТ 6,9 11,26 - 0,308
Транспортш послуги 5,92 9,66 - -0,547
Соняшникова, сафлорова або бавов-
няна ол1я та !х фракци, нерафшована i рафшована, але без х1мскладу 4,32 7,05 141 -1,02
Кукурудза 3,07 5,01 35,6 -0,791
Пшениця 2,99 4,88 26,4 0,046
Нашвфабрикати 1з зал1за або нелего-
вано! стал1 2,92 4,76 40,4 -0, 637
Феросплави 1,20 1,95 14,9 -0,847
Зал1зш руди i концентрати 2,70 4,41 9,92 -1,83
Прокат плоский 1з зал1за i нелегова-
но! стал1 60 мм чи бшьше 1,80 2,95 13,9 0,63
1зольоваш дроти, кабел1 та шш1 еле-
ктричш провщники 1,42 2,32 4,25 -0,239
1 Складено на ochobí даних Гарвардсько! лабораторй' зростання [40].
* RCA - показуе, наск1льки кра!на е ефективним експортером (ÍMnopTepoM). Кра!на е ефективним експортером, якщо вона експортуе б№ше, нiж 11 «справедлива питома вага» або частка, яка, принаймш, дорiвнюе частцi загально! свггово! торгiвлi, яку представляе продукт (RCA> 1).
** PCI - сввдчить про к1льк1сть i складнiсть ноу-хау, необхвдних для виробництва товару. До най-бiльш складних товарiв вщносять: складнi машини, електронiку, хiмiчнi продукта, як1 можуть виробляти лише окремi кра!ни та як1 потребують ноу-хау у виробнищга.
Таю проввдш галуз1 Укра!ни, як ме-талурпя та машинобудування, е переважно експортоор1ентованими. Як повщомляе Нащюнальний банк Укра!ни, експорт про-дукци машинобудування на сьогодшшнш день суттево знизився практично по вЫх регюнах [44]. Смшсть внутршнього ринку металургшно! продукци залишаеться не-значною. Основним обмеженням для укра-1нсько! продукцп на металургшних ринках розвинутих кра!н е вщсутшсть попиту на готову металургшну продукцш. Розвинут кра!ни надають перевагу закушвл1 нашв-фабрикаив для !х подальшого перероблен-ня у високоякюш готов1 вироби з високою доданою вартктю.
З метою оновлення та модершзащи Укра!на не 1мпортуе в достатнш кшькост товари, що мають високу складшсть вироб-
ництва, що свщчить про знижену швести-щшну й шновацшну спроможшсть кра!ни та 11 тдприемств. Так, 1мпорт 1КТ складае лише 3,42 млрд дол. Наприклад, США 1мпортуе 1КТ на 226,0 млрд дол., Шмеччи-на - 158,0, Великобриташя - 89,0, Поль-ща - 19,2, РФ - на 39,9 млрд дол. [40].
Таким чином, для того щоб тдвищи-ти складшсть економжи та промислово! продукцп, яка виробляеться в Укра!ш, слщ збшьшити шноващшну складову знань, технологш та шших ноу-хау у виробнищтв1 традицшних галузей, розвивати високо- та середньо-високотехнолопчш галуз1 еконо-мши. Оскшьки експорт 1КТ займае найбшьшу частку в експорт (11,26%), дана галузь мае потенциал, що потребуе стиму-лювання 11 розвитку.
- Економжа npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
4. .Hk cBignuTb noKa3HHK gogaHoi Bap-TocTi npoMucnoBocT (puc. 1), i3 1990 p. yKpai'Ha nume BTpanana no3H^i y npoMuc-noBoMy BHpo6HH^rei Ta cTBopeHHi hhm gogaHoi BapTOCTi, to6to KoHKypeHTocnpoMo®-
HiCTb TOBapiB i CTyniHb ix o6po6KH 3HH®yBa-nuca. HaTOMiCTb 3pocTaHHa gogaHoi BapTOCTi cnocTepiraeTbca y ii HaH6inbmux napTHepiB 3a eKcnopTOM: HiMeHHHHi, nonb^i, Typen-HHHi, iHgii.
1200
yKpaiHa TypCTHHHa
■ PociKcbKa Oegepa^a HiMe^HHHa
0
oP o> ofV oT5 on of5 ob O,^ oP cP cO' C\> CX3 csb C^ C?> C? Vs V5 V* V5 ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^
CKnageHo 3a gaHHMH CBiToBoro 6aHKy [45].
PucyHoK 1 - ^.HHaiviiKa gogaHoi BapTOCTi b npoiMHC.iOBOCTi (3 ypaxyBaHHHM SygieHHUTBa) yKpaiHH Ta Ti napTHepiB 3a eKcnopTOM y 2018 p. (Industry (including construction), value added (constant 2010 US$).
Hu3bKa gogaHa BapTicTb npoMucnoBoro Bupo6HH^Ba 3HH®ye Mo®nuBocTi gna po3-BHTKy nignpueMcTB Ta i'x roTOBHocTi pyxaTH-ca b HanpaMi iHgycTpii 4.0.
5. CBiTOBHH 6aHK o^Hroe po3bhtok Ha-yKH i TexHonorrn, iHHoBa^HHoro i TexHo.no-rinHoro po3BHTKy KpaiH 3a TaKHMH noKa3HH-KaMu: KinbKicTb нayкoвцiв, aKi 3gificHroroTb HayKoBi gocnig®eHHa Ta po3po6KH (HflflKP); KinbKicTb HayKoBux ®ypHanbHux cTaTeft; bh-TpaTH Ha H^flKP; noKa3HHKH BucoKoTexHo-norinHoro eKcnopTy; o6car 36opiB Big bhko-pucTaHHa iHTeneKTyanbHoi B.acHocTi; Kinb-KicTb nogaHux naTeHTHux 3aaBoK; KinbKicTb nogaHux 3aaBoK Ha npoMucnoBHH gu3aHH [46]. TaK, b yKpaiHi npoTaroM 2005-2017 pp. BHTpaTH Ha H^flKP y cepegHboMy cKnaganu nume 0,45% Big BBn. flna nopiBHaHHa: y
HiMennuHi - 2,94%, iranii - 1,29, CfflA -2,74, BenHKo6puTaHii - 1,69, HopBerii -2,03, nonb^i - 0,97, TypenHHHi - 0,88, Po-cmcbKm ^egepa^i - 1,10, Einopyci - 0,59, b iHgii - 0,62%. To® oneBugHo, ^o po3bhtok npoцeciв iHTeneKTyam3a^i noTpe6ye 36inb-meHHa BHTpaT Ha HflflKP.
flaHi CBiToBoro 6aHKy TaKo® nigTBepg-®yroTb, ^o BHcoKoTexHonorinHHH eKcnopT yKpaiHH Mae BKpaft HH3bKi noKa3HHKu: nume 1248 m.h gon., 3 aKux npoMucnoBHH eKcnopT cTaHoBHTb 5,4%. flna nopiBHaHHa: y HiMen-HHHi o6car BucoKoTexHonorinHoro eKcnopTy cTaHoBHTb 209610 m.h gon. (3 aKux 15,8% -npoMucnoBHH); CfflA - 156366 (18,9% -npoMucnoBufi); iranii - 33821 (7,7% - npo-mhcobhh); BenHKo6puTaHii - 76533 (2,6% -npoMucnoBufi); HopBerii - 4295 (21,2% -
промисловий); Польщi - 22237 (10% промисловий); Туреччинi - 3117 (2,3% -промисловий); РФ - 10183 (11,0% - промисловий); в 1ндй - 20273 млн дол. (з яких 9,0% - промисловий) [46].
20
6. За даними Державно! служби статистики Укра!ни частка шновацшно актив-них пщприемств протягом 2000-2018 рр. коливаеться, але не перевищуе 19% (рис. 2).
18,9
18
18
-116:2 г45,б
18 16 14 12 ] 10 8 6 4 2 0
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 | 1Питома вага тдприемств, що займалися шноващями, % | |Питома вага промислових шдприемств, що впроваджували шноваци. % -С^ Питома вага реал1зовано! шноващйно! продукци в обсяз1 промислово!, %
Складено за даними Державно! служби статистики Укра!ни [43; 47; 48].
Рисунок 2 - Питома вага шдприемств в Укршш, що здшснювали шноваци
У 2018 р. шноваци здшснювали 16,4% (найвищий показник за останш роки спосте-рiгався у 2016 р. - 18,9%). Серед пщприемств промисловост частка шновацшно активних не досягае 17%: у 2016 р. вона мае найбшьший за 17 роюв показник - 16,6%, у 2017 р. - 14,3, у 2018 р. - 15,6%. Разом з тим iз 2000 р. суттево зменшилася питома вага реалiзовано! шновацшно! продукци промис-ловостг Якщо у 2000 р. вона становила 9,4%, то у 2017 р. - лише 0,8%. Це пщтвер-джуе орiентацiю укра!нських пiдприемств на реалiзацiю неiнновацiйно! продукци з низь-кою доданою вартютю, що свiдчить про !х недостатнш рiвень iнтелектуалiзацi!.
У 2018 р. шновацшну дiяльнiсть у промисловостi здшснювали 777 промислових пщприемств, або 16,4% обстежених (у 2010 р. !х було 1462). Основним джерелом фшансування шновацшних витрат зали-шаються власнi кошти пiдприемств -10742 млн грн, або 88,2% загального обся-
гу витрат на шноваци. Кошти державного бюджету становлять 639,1 млн грн, або 5,2%; мюцевих бюджеив - 13,4 млн грн, або 0,1%; в^чизняних iнвесторiв -109,7 млн грн, або 0,9%, шоземних -107,0 млн грн, або 0,87%; кредитш -473,9 млн грн, або 3,9% загального обсягу витрат на шноваци [48, с. 68].
В Укра!ш, за даними Державно! служби статистики, найбшьше впроваджували шноваци у 2018 р. пщприемства з ви-робництва [48, с 67]: фармацевтичних продукт i препараив - 55,7% вiд загально! кiлькостi обстежених; хiмiчних речовин i хiмiчно! продукцi! - 24,8; комп'ютерiв, електронно! та оптично! продукцi! - 37,6; електричного устаткування - 29,6; машин i устаткування, не вщнесених до iнших угрупувань, - 26,8; автотранспортних засо-бiв, причепiв i напiвпричепiв та iнших транспортних засобiв - 31,1% вiд загально! кшькосп обстежених.
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ЫдизЬу
8. Подiбнi оцшки розвитку шнова-цш, а також чинникiв iнновацiйного i тех-нологiчного розвитку розраховуються за методикою Мiжнародно! бiзнес-школи INSEAD у Францп, агрегований показник якого Глобальний iндекс iнновацiй (The Global Innovation Index - GII). Глобальний шдекс iнновацiй складаеться з 80 показни-кiв для 129 кра!н, яю детально характери-зують iнновацiйний розвиток кра!н свiту.
Успiшнiсть економiки пов'язана з на-явнiстю як шновацшного потенцiалу, так i умов для його втшення. Тому GII розрахо-вуеться як зважена сума оцшок двох груп показникiв [49]:
наявш ресурси й умови для здшснен-ня iнновацiй (Innovation Input) - шститути, людський капiтал i дослщження, шфра-структура, розвиток внутрiшнього ринку, розвиток бiзнесу;
досягнутi практичнi результати здшс-нення iнновацiй (Innovation Output) - розвиток технологш i економiки знань, результати творчо! дiяльностi.
За пiдсумком Глобального шдексу iнновацiй (GII) Укра!на у 2019 р. достатньо стабшьно посiдае 47 мкце серед 129 кра!н св^. При цьому за першим субiндексом iнновацiй, що характеризуе стан розвитку шститутв; людського капiталу та здшс-нення дослiджень; iнфраструктури; розвитку внутршнього ринку; розвитку бiзнесу (Innovation Input) - 82 мкце. За другим субвдексом, що характеризуе розвиток технологш i економiки знань, результати творчо! дiяльностi (Innovation Output), - 36 мшце в рейтингу [50]. Дана оцшка пщ-тверджуе недостатш умови для створення та впровадження iнновацiй, зокрема на пщ-приемствах. Втiм агрегованi показники ви-св^люють лише загальну тенденцiю, i для виявлення слабких та сильних сторш ште-лектуалiзацil пiдприемств необхiдна бшьш глибока оцiнка.
Виходячи за рамки визначених показ-никiв оцiнки готовност укра!нсько! про-мисловостi до модершзацп в напрямi 1нду-стрп 4.0 в контекст iнтелектуалiзацi! слiд вщзначити, що, незважаючи на глобальне
охоплення комп'ютеризацieю, украшсью пiдприeмства недостатньо активно вико-ристовують данi можливостi а розвитку та для залучення за допомогою штернет-технологiй стейкхолдерiв. На даний момент лише 40327 пщприемств Укра!ни ви-користовують комп'ютери у сво!й дiяльно-стi, з них 10090 - це пщприемства перероб-но! промисловостi. 1з 10090 пщприемств переробно! промисловостi, якi впродовж 2017 р. використовували соцiальнi медiа, тiльки 1289 мають веб-сайти з мультиме-дiйним вмiстом [60, с. 199, с. 203].
Також за офщйними статистичними даними поки неможливо проаналiзувати, на-скiльки активно пщприемства Укра!ни впро-ваджують та використовують технологи 1н-дустри 4.0: штернет речей, процеси розбудо-ви цифрово! iнфраструктури i диriталiзаци.
Очевидно, що впровадження шнова-цiй, розвиток штелектуального капiталу, зокрема нематерiальних активiв, викорис-тання iнтернет-технологiй сприяють зрос-танню вартостi пiдприемств i брендiв, що за ними закршлеш В Укрш'ш у 2018 р. найдорожчими укра!нськими брендами були: Моршинська - 533 млн дол. (зростання за рш 5,1%); Нова пошта - 285 (зростання за рш 30,7%); Розетка - 244 (зростання за рш 36,3%); Приватбанк - 237 млн дол. (зростання за рш 12,3%) [51].
У 2018 р. у рейтингу 100 найдорож-чих укра!нських брендiв з'явилися пщприемства фармацевтично! галузi, яких не бу-ло в рейтингу 2017 р. Зростання вартост фармацевтично! галузi можна пояснити тим, що наразi цi пiдприемства е найбiльш шновацшно активними. Втiм, так само як i в 2017 р., у 2018 р. у рейтингу 100 найдоро-жчих брендiв Укра!ни немае жодного пщприемства базових галузей промисловостi, зокрема машинобудування та металургп. Це вказуе на те, що необхщно звернути увагу на проблему формування промислових бре-ндiв у цих та iнших галузях, !х укрiплення i популяризацiю попиту на !х продукцiю. Так, з укра!нського рейтингу найдорожчих брендiв видно, яю галузi в Укра!ш мають найбшьшу готовнiсть до впровадження технологш 1ндустрп 4.0. Це передусiм пщпри-
eMCTBa, 6peHgu aKux Ha cborogmmmfi geHb e Hafigopo^HHMu: xapHOBa npoMucnoBicTb, eneKTpoHHa KOMep^a, ^maHcoBufi ceKTop, noricTHKa.
TaKHM hhhom, noTeH^an npoMucno-bhx nignpueMcTB, nepegyciM 6a3OBux rany-3eH, ^ogo po3BHTKy b HanpaMi IHgycTpii 4.0 cyrreBO 3HH^eHHH. Cynacm BeKTopu CBiTO-Boro npoMucnoBoro po3BHTKy e 3ge6inbmoro bhkhhkom go MO^^HBOCTeH i roTOBHOCTi yKpaiHCbKoi' npoMucnoBocri. B yKpaiHi e no-TeH^an ^ogo po3BHTKy IKT, ogHaK cTHMynu go nornu6neHHa po3BHTKy Ha ocHOBi inreneK-Tyani3a^i BigcyTHi.
MHHHHKH po3BHTKy HauioHa.ibHoY npoiviHC.iOBOCTi b KOHTeKCTi iHTe.neKTyam-
3auiY
AHani3 noKa3HHKiB po3BHTKy npoMuc-noBocT nignpueMcTB b yKpaiHi b KOHTeKcTi iHTeneKTyani3a^i cBigHHTb, ^o Mogepm3a^a npoMucnoBux nignpueMcTB y HanpaMi IHgycTpii 4.0 3ane^HTb Big BHyTpimHix i 3OBHim-Hix HHHHHKiB.
bhympiwm huhhuku: ^rnahcobi, bh-po6HHHi, TpygoBi, MapKeTHHroBi Ta iHmi, aKi noB'a3aHi 3 BHKopucTaHHaM ycix BugiB pecypciB, Heo6xigHHx nignpueMcTBy gna 3giHcHeHHa cBoei gianbHocri, Ta e nigKOHT-po^bHHMH HOMy. ^am hhhhhkh e c^epaMH Mogepm3auii b HanpaMi iHTeneKTyani3a^i.
3o6hiwm huhhuku, HenigKOHTpo^bHi nignpueMcTBy, HacTKOBO perynroroTbca gep-®aBoro, o6yMOBneHi rno6anbHHMH npo^ca-mh, po3bhtkom cycninbcTBa, nonHTOM, TeH-geнцiaмн i TpeHgaMH. y 3aranbHOMy Burnagi hhhhhkh Mogepm3a^i npoMucnoBux nignpu-eMcTB y HanpaMi IHgycTpii 4.0 Ha OcHOBi ix iHTeneKTyani3a^i HaBegeHo Ha puc. 3.
B yKpaiHi $yHK^OHye 6araTO nignpu-eMcTB, aKi ^opManbHO MaroTb HayKoeMHe bh-po6ннцтвo Ta aKi MO®Ha BigHecTH go bhcoko-Ta cepegHbo-BHcoKOTexHonorinHHx rany3eH, aKi noTpe6yroTb Mogepm3a^i b HanpaMi IHgycTpii' 4.0 Ha OcHOBi ix iHTeneKTyani3a^i. ne-pegyciM go HayKoeMHux nignpueMcTB, a Ta-ko® nignpueMcTB, ^o MaroTb cKnagm Ta bh-coKi TexHonorii (high technology, high tech, hi-tech), BigHocaTb nignpueMcTBa MamuHo6y-gyBaHHa, aBia^HHOi npoMucnoBocri, kocm№
hoi', xiMiHHOi, ^apMa^BTHHHOi rany3eH Ta iH. nigBH^eHHa KOHKypeHTOcnpoMO^HocT b HanpaMi IHgycTpii 4.0 Ha OcHOBi iHTeneKTyani3a-uji cTae Ba^nuBHM 3aBgaHHaM gna hhx. OgHaK Bupo6HHHi noTy^HocTi 6araTbox HayKoeMHux nignpueMcTB b yKpaiHi 6yno c^opMOBaHO ^e 3a HaciB CPCP, TOMy bohh noTpe6yroTb ohob-neHHa Ta Mogepm3a^i He TinbKH bhpo6hh^t-Ba, ane i Bcboro, ^o Horo cynpoBogmye, cnpuae cTBopeHHro TOBapy (nocnyr) i Horo pyxy go cno^HBana. Po3bhtok HayKoeMHux i BucoKOTexHonoriHHux rany3eH b yKpaiHi noT-pe6ye 36inbmeHux BHTpaT Ha po3bhtok iffre-neKTyanbHoro KaniTany, BnpoBag^eHHa iHHO-Ba^H i po3po6oK, H^KP (R&D).
Пpoцec iHTeneKTyani3a^i nignpueMcT-Ba Bigo6pa®eHO Ha puc. 4. IHTeneKTyani3a^a Mae oxonnroBaTH Bci HanpaMH gianbHocT nignpueMcTBa Ta Mae niray MeTy: MogepHi3a-^ro nignpueMcTBa b HanpaMi cynacHux Tex-HonoriHHux peaniH (IHgycTpii 4.0), nigBH-^eHHa iHTeneKTyanbHOi cKnagoBoI bhpo6hh-цтвa, Bupo6neHOi npogyKuji, HagaHux nocnyr (cKnagHocTi, iннoвaцiннocтi, BHKopucTaHux Hoy-xay) 3 MeToro 36inbmeHHa npu6yTKy i Ha6yTTa cTiHKux KOHKypeHTHux nepeBar Ha BHyTpimHbOMy i 3OBHimHbOMy puHKax.
OT®e, BnpoBag^eHHa TexHonoriH HeT-BepTOi npoMHcnoBoI peвonroцil gna yKpaiHH Ta ii nignpueMcTB e cKnagHHM BHKnuKOM. y po6oTax, npucBaneHux npo6neMaM iHTeneK-тyaniзaцil [11-19], HeMae HiTKux BignoBigeH, ^o Heo6xigHO po6hth gna мogepнiзaцil nig-npueMcTB y HanpaMi IHgycTpii 4.0 b KOHTeKcTi cBiTOBux TeHgeH^fi i gocBigy npoMucno-bhx nignpueMcTB - nigepiB ynpoBag^eHHa npoBigHux TexHonoriH Ta iнтeneктyaniзaцil no BcboMy cBiTy.
po3bhtok npoMucnoBux nignpueMcTB b yMOBax IHgycTpii 4.0. e nuTaHHaM 3aranbHO-cBiTOBoro MacmTa6y. ^ nigTBepgmyeTbca gocnig^eHHaMH npoBigHux cBiTOBux opraHi-зaцiн, 3OKpeMa BcecBiTHboro eKOHOMiHHoro $opyMy, Mi^HapogHo! KOHcanTHHroBoI kom-naHii McKinsey & Company, Opгaнiзaцil o6'egHaHux Ha^fi 3 npoMucnoBoro po3BHTKy (UNIDO) Ta iH., aKi BHBHaroTb gaHy npo6ne-MaTHKy Ta BuaBnaroTb 3aranbHi 3aKOHOMipHO-cTi ycnimHoro po3BHTKy npoMucnoBux nign-pueMcTB y cynacHux yMOBax.
- EKOHOMiKa npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
Внутриит чинники, тдконтрольт тдприемству (сфери модертзацп)
я виробничк
■ (|)Íh;ihcobí й ¡нвсстицшнк
■ трудов i та людський каштал;
■ нематер1альш активы й штелектуальний каштал;
■ менеджмент i мотиващя;
■ маркетинговг
■ сощальш;
■ шститущональш
Г Класичш технологи 3.0 t л
+
Hobí технологй' 4.0
Модершзащя промислових пщприемств у напря\п 1ндустрп 4.0 на ochobí ix ¡нтелектуал1зацп
■ загальноеконом1чш (стан розвитку економпси й сконо\пчна стабшьшсть);
■ шштичш;
■ фшансов1 ресурсы I каштальш швестицп;
■ технологи та доступ до них;
■ шформацшш;
■ ринокпращ;
■ сощальш та ментальш;
■ щнова полггика I щнова кон'юнктура;
■ обсяги ринку {доступ на ринки сировини та збуту;
■ умови конкуренцп (конкуренщя в галун):
■ попит на продукщю шдприемства;
■ 1нституцюнальш та правов1 (адмшютративш перешкоди, податкове навантаження, взаемод1я з органами влади, участь у формальних I неформальних оргашзащях, правовий захист б1знесу, нормативш параметри)
Зовтшт чинники, непiдконтрольнi тдприемству
Складено авторами.
Рисунок 3 - Чинники модершзацй* промислових пщприемств у напрямп 1ндустрн 4.0 на ochobí IX iнтелектуалiзацil
UNIDO рекомендуе розвивати парт-нерсью вiдносини мiж урядом i 6Í3He^M та пiдтримувати роль приватного сектору як рушшно! сили розвитку промисловостг Уряд повинен формувати промислову по-лiтику, створюючи сприятливi умови розвитку промисловостг У контeкстi штелек-туалiзацil урядам рекомендуеться: сприяти впровадженню, використанню та створен-ню технологш, що розширюють базу знань i присутшсть на внутрiшньому i зовшш-ньому ринках; впливати на знання, обiзна-нiсть, готовнiсть i спроможшсть спожива чiв промислово! продукци; сприяти пщви-щенню попиту на шновацшну продукцiю
промисловостi; управляти стратепчними iнвестицiями в шноваци [52, с. 21-22].
У рамках спшьного проекту Всесв^-нього eK0H0MÍ4H0r0 форуму i McKinsey & Company виокремлено три основних на-прями трансформаци виробництва: мере-жева iнтеграцiя, iнтелектуалiзацiя та гнуч-ка автоматизацiя [53, с. 7]. За пщсумками аналiзу бшьше тисячi провiдних виробни-чих компанш свiту виокремлено в групу пщприемств ("маяюв"), якi е орiентиром i прикладом устшного впровадження технологи четверто! промислово! революци у виробництво та яким вдалося вийти на новий рiвень ефективностi. Найбiльш
¡ META 1НТЕЛЕКТУАЛ13АЦП - модершзащя шдприемства в напрям1 сучасних технолопч-¡ них реал i й (1ндустрп 4.0), шдвшцення i нтслсктуальнсн складово! виробництва, вироблено! продукций наданих послуг (складhoctí. шновацшносп, використаних ноу-хау) з метою збшыпен-ня прибутку i набуття стшких конкурентних переваг на внутршньому i зовшшньому ринках ¡
Сфер и ¡нтелектуалпацп:
• праця персоналу;
• процеси i види д1яльностц
• засобп i предмета пращ;
• виробництво та виробнич1 вщно-сини;
• системи менеджменту
• шдприемництво
За рахунок чого (шструменти):
- навчання, пщви-щення квалiфiкащl персоналу пщприем-ства;
- придбання, ство-рення та використан-ня нових знань, ш-формацп, нових тех-нологiй, систем управлшня, предме-тiв працi в дiяльностi
Задоволення суспiльних потреб
Т
т
Збшьшення прибутку й одержання íh-ших результате д1яльност1 (шдвищення вартосп, K0HKvpcHT0cnp0M0>KH0CTÍ. репутаци, рейтингу тощо)
1
Промiжний результат штелектуалiза-ци - активне використання на пщпри-eмствi та наявнiсть:
- провщних технологiй (розроблених i/або придбаних) — машин, обладнання, матерiалiв, ресурсiв;
- висококвалiфiкованого i мотивованого персоналу;
- автоматизацл та роботизацп виробництва;
- диптатзаци та цифровiзацil процесiв, у т.ч. смарт-управлшня виробництвом у режимi реального часу;
- нематерiальних активiв (створених i/або придбаних)
Т
Iнтелектуалiзацiя напрямнв дiяльностi
пiдприeмства:
• виробнича; • комерцiйна;
• iнновацiйна; • економiчна;
• маркетингова; • соцiальна;
• швестицшна; • пiсляпродажного
сервюу
Складено авторами.
Рисунок 4 - Складовi процесу iнтелектуалiзащт пiдприeмства
передовими виробничими пiдприeмствами CBiTy визнано так [53, с. 10]: Bayer (фар-мацевтична продукцiя, Iтaлiя); BMW (ав-томобiлебудувaння, Нiмеччинa); Bosch (ав-томобiлебудувaння, Китай); Danfoss (про-мислове обладнання, Китай); Fast Radius i UPS (адитивне виробництво, США); Foxconn Industrial Internet (електронiкa, Китай); Haier (побутова техшка, Китай); Johnson & Johnson DePuy Synthes (вироби медичного призначення, Iрлaндiя); Phoenix Contact (промислова автоматика, Имеччи-на); Procter & Gamble (споживчi товари, Чехiя); Rold (електротехнiкa, Iтaлiя);
Sandvik Coromant (промислове обладнання, Швецiя); Saudi Aramco (пiдготовка газу, Саудiвська Аравiя); Schneider Electric (еле-ктротехнiка, Франщя); Siemens (промислова автоматика, Китай); Tata Steel (метало-продукцiя, Нщерланди).
Вiдмiтними рисами та чинниками ус-пiху лiдерiв упровадження технологiй чет-верто! промислово! революци ("маяюв") у контекст iнтелектуалiзацil визначено такi [53, с. 17]:
1. Розвиток людського капталу. Заметь того щоб замiнювати операторiв машинами, вони трансформують !х роботу,
- Економгка промисловостг ^^ Economy of Industry
роблячи И менш рутинною i бшьш щка-вою, рiзноманiтною та продуктивною. До-слiдження McKinsey свiдчить, що менше 5% професiй можна повшстю автоматизу-вати при сучасному piBm розвитку техно-логiй, проте у 62% професш е не менше 30% завдань, яю автоматизуються. Напри-клад, на заводi Rakona, що входить до гру-пи Procter & Gamble, для поглиблення ш-телектуалiзацi! усiляко сприяють розвитку навичок сшвроб^ниюв. Ефективно вико-ристовують зовшшш джерела знань щодо цифровiзацi! та автоматизации такi як взае-модiя з унiверситетами Праги, спiвпраця зi стартапами i участь у студентських про-грамах обмiну, в рамках яких студенти 1Т-спецiальностей працюють разом зi ствро-бiтниками Rakona. Також на пiдприемствi розроблена програма розвитку навичок, доступна для вЫх сшвроб^ниюв. Завдяки !й новi технологи в таких галузях, як анал> тика, штелектуальна робототехнiка й ади-тивне виробництво, стали бiльш зрозум> лими та звичними для персоналу. У результат у сшвроб^ниюв сформувалися спещальш навички, а на пiдприемствi з'яв-илися новi посади, таю як керiвник з пи-тань юбербезпеки.
2. Л1дерство в галуз1 та провгдна роль у формуванн стандарт1в. Четверта промислова револющя принципово вiдрiз-няеться вiд програм безперервного вдоско-налення, що десятилiттями панували на виробничих пiдприемствах. Маеться на увазi не поступовий розвиток, а яюсний стрибок iз виходом на новi стандарти. Для перетво-рення операцшно! дiяльностi "маяки" ви-користовують рiзнi сценари 1ндустри 4.0.
3. Вгдкритг тновацп та ствробт-ництво. "Маяки" вщкрип до шновацш та орiентованi на спiвпрацю. Вони викорис-товують тристоронню схему впровадження шновацш, яка передбачае спiвпрацю приватного, державного та громадського сек-торiв, включаючи науковi оргашзаци. За-стосування надiйних механiзмiв у галузi кiбербезпеки забезпечуе необхiдний рiвень захисту з партнерами i вiдвiдувачами.
4. Великий i малий 6i3Hec. 1нновацшш технологи четверто! промислово! револю-ци доступнi не тiльки великим пiдприемст-вам, але i представникам малого та серед-нього бiзнесу, якi можуть досягти значних результатiв, використовуючи практичнi ршення, що не потребують великих швес-тицiй.
5. Шдприемства розвинутих крат i крат, що розвиваються. Галузь поширен-ня технологiй 1ндустри 4.0 не обмежуеться розвинутими кра!нами. "Маяки" е i в розвинутих кра!нах, i в кра!нах, що розвиваються. Китай - один iз лiдерiв революци з великою кшьюстю "маякiв"; чимало !х i в кра!нах Схщно! Свропи. Це свщчить про те, що iншi фiнансовi та операцiйнi переваги е бшьш важливими за скорочення ви-трат на персонал.
6. Наявтсть двох взаемодоповнюю-чих шляхiв масштабування, п'ятьох вiдмi-тних рис процесу створення вартостi та чотирьох видiв навичок. "Маяки" досяга-ють значного ефекту при мшмальнш мо-дершзаци обладнання. Бiльшiсть "маякiв" з'явилися в результатi перетворення юную-чих пiдприемств. Оптимiзацiя наявно! ш-фраструктури i вибiркове впровадження нового обладнання дозволяють реалiзувати багато переваг.
Всесв^шм економiчним форумом спiльно з McKinsey & Company визначено три шструменти, яю допомагають приско-рити впровадження технологш четверто! промислово! революцi! [53, с. 22-23]:
мехашзм масштабування - описуе найбшьш ефективнi методи широкого впровадження технологш, включае методи формування шновацшно! виробничо! сис-теми та нас^зних iнновацiй по всьому ланцюгу створення вартост;
механiзм створення вартост, засно-ваний на реальному досввд впровадження технологiй Iндустрi! 4.0 (39 сценарив), пщ-креслюе особливу роль штелектуальних технологiй, мережево! iнтеграцi! та гнучко! автоматизацi! (прийняття рiшень на основi аналiзу великих даних, демократизованих виробничих технологiй, робота згiдно з
^инципами Agile1, дoдaтoк нoвиx ^erapi-1'в, нoвi бiзнec-мoдeлi);
мoдeль зaгaльнoгo yпpaвлiння - дo-звoляe пpиcкopити впpoвaджeння тexнoлo-гiй: cтpaтeгiя i бiзнec oбrpyнтyвaння тexнo-лoгiй чeтвepтoï пpoмиcлoвoï peвoлюцiï; ap-xiтeктypa для iнтepнeтy peчeй, poзpaxoвaнa на мacштaбyвaння; poзвитoк нaвичoк cпiв-poбiтникiв за дoпoмoгoю "цифpoвиx ака-дeмiй" i "poзyмниx фaбpик"; зaлyчeнicть пepcoнaлy дo пpoцeciв poзвиткy, фopмy-вання ocoбиcтoï вiдпoвiдaльнocтi кoжнoгo cпiвpoбiтникa за cпiльнy cпpaвy.
За peкoмeндaцiями Вcecвiтньoгo e^-нoмiчнoгo фopyмy та McKinsey & Company для шиpoкoмacштaбнoгo впpoвaджeння тexнoлoгiй чeтвepтoï пpoмиcлoвoï peвoлю-цп пoтpiбнi отшьш зycилля бiзнecy та дep-жави. Ужe cьoгoднi ypяди дeякиx ^аш вкладають кoшти у cтвopeння нацюналь-них плaтфopм, щoб пiдвищити oбiзнaнicть пpo тexнoлoгiï, cпpияти cпiвpoбiтництвy мiж дocлiдницькими opгaнiзaцiями та том-пашями пpивaтнoгo ceктopy. Зoкpeмa, в rame^ri iнтeлeктyaлiзaцiï нaдaнo тaкi pe-кoмeндaцiï [53, c. 29]:
Для пoшиpeння тexнoлoгiй i шв'яза-них iз ними пepeвaг cлiд нaлaгoдити rnp^ нepcькy poбoтy кoмepцiйниx кoмпaнiй iз дepжaвними opгaнiзaцiями, cпpямoвaнy на пiдвищeння квaлiфiкaцiï, навчання ^ащв-никiв i ïx пiдгoтoвкy дo змiн. ^иватш та дepжaвнi opгaнiзaцiï мають пщготувати пpaцiвникiв дo циx змiн, мoдepнiзyвaти cиcтeмy ocвiти i вклacти pecypra у пpoфe-ciйнy пiдгoтoвкy i бeзпepepвнe навчання, щoб cфopмyвaти мoбiльнy poбoчy cилy, здатну cкopиcтaтиcя товими мoжливocтя-ми;
пpивaтнi та дepжaвнi opгaнiзaцiï то-виннi пpивecти iнфpacтpyктypy кiбepбeз-пeки у вiдпoвiднicть дo нaйвищиx cтaндap-тiв. Koмпaнiям cлiд бpaти yчacть у отшь-ниx iнiцiaтивax з вивчeння та пoдaльшoгo poзвиткy кiбepбeзпeки - нe тiльки для за-бeзпeчeння cвoгo eкoнoмiчнoгo мaйбyтньo-
1 Пpинципи Agile - ^инципи гнyчкoï poз-poбки пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння [54].
гo, ane i для зaxиcтy cпiвpoбiтникiв, raie^ тiв i мicцeвoгo нaceлeння;
cпiвпpaця з пepeдoвими пiдпpиeмcт-вами ("маяками") з oбмiнy дocвiдoм та пpoвiдними мeтoдaми po6o™. Пoшиpeнню тexнoлoгiй мoжe тaкoж raprara тpиcтo-poння cпiвпpaця з дepжaвними та нау^ви-ми opгaнiзaцiями. Цим opгaнiзaцiям cлiд визначити, якi з пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв кpaïни мoжyть тpaнcфopмyвaтиcя в "маяки" за 1-2 pora, ^ставити мacштaбнi цiлi, визначити нeoбxiдний oбcяг пiдтpимки i налагодити вiдcтeжeння peзyльтaтiв. Me-peжa "маяюв" мoжe надати мaйбyтнiм "маякам" нeoбxiднi знання й iнcтpyмeнтapiй poзвиткy.
He мoжнa cтвepджyвaти, щo в Укpaï-нi нe здiйcнюютьcя тевш кpoки в нaпpямi Iндycтpiï 4.0 та пoглиблeння iнтeлeктyaлi-заци. Дeякi iнiцiaтиви мiжнapoдниx плат-фopм, бiзнecy, yкpaïнcькиx opгaнiзaцiй були poзглянyтi вищe. Алe на дepжaвнoмy piвнi icнyючi зaxoди щoдo poзвиткy e^TO-мiки, гaлyзeй та cycпiльcтвa в нaпpямax чeтвepтoï пpoмиcлoвoï peвoлюцiï шки щo вживaютьcя та icнyють тшьки на piвнi ^o-eктiв oкpeмиx нopмaтивниx aктiв i cтpaтe-гш бeз кoнкpeтниx пpoгpaм, бюджeтiв, джepeл фiнaнcyвaння, мoжливиx pизикiв i peзyльтaтiв. Haпpиклaд: Cтpaтeгiя poзвиткy виcoкoтexнoлoгiчниx гaлyзeй дo 2025 poкy, Koнцeпцiя poзвиткy цифpoвoï eкoнoмiки та cycпiльcтвa У^аши на 2018-2020 poки, Cтpaтeгiя poзвиткy пpoмиcлoвoгo кoмплeк-cy Укpaïни на rop^ дo 2025 poRy [55-5l].
Вiдкpитим зaлишaeтьcя питання пpo дieвi мexaнiзми cтимyлювaння пiдпpиeмcтв дo iнтeлeктyaлiзaцiï та poзвиткy в нaпpямi Iндycтpiï 4.0, а caмe пpo мoтивyючy poль дepжaви i пiдкpiплeння cтpaтeгiй poзвиткy кoнкpeтними iнcтpyмeнтaми, бюджeтaми, дocягнeннями.
Poзвитoк пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв в yмoвax нoвиx eкoнoмiчниx кoнцeпцiй, зo-кpeмa в нaпpямi Iндycтpiï 4.0 на ocнoвi ïx iнтeлeктyaлiзaцiï, - да cклaдний бaгaтopiв-нeвий пpoцec, у ятому бepyть yчacть нe тшьки caмi пiдпpиeмcтвa, aлe i дepжaвa. Heoбxiднi цiльoвi пpoгpaми пiдтpимки та
- Екoнoмiка npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
стимулювання пщприемств до штелектуа-лiзацil, у тому чи^ на державному píbhí.
Рекомендацй' щодо розвитку про-мислових п1дприсмств в умовах 1ндуст-pí'í 4.0 на основ1 ix штелектуал1защ!'
Згiдно з результатами аналiзу чинни-kíb розвитку пiдприeмств у напрямi 1ндус-три 4.0 на основi 1'х iнтелектуалiзацil, у тому чи^ дослiдженнями i висновками UNIDO, Всесв^нього економiчного форуму, McKinsey & Company, АППАУ, можна стверджувати, що iнтелектуалiзацiя - це процес, який потребуе вiдкритостi пщпри-емств до спiвробiтництва та використання рiзниx можливостей, а також важелiв державно-приватного партнерства. Ключови-ми учасниками модершзацп промисловостi в напрямi 1ндустри 4.0 на основi i'x штелек-туалiзацil (пiдвищення штелектуально! складово! виробництва, вироблено! продукций наданих послуг - складностi, шнова-цiйностi, використаних ноу-хау) е:
держава (уряд, законодавчi органи, ор-гани мiсцевого i регюнального управлiння);
бiзнес та пщприемства державного сектору (пiдприемцi, керiвники, топ-менеджмент);
науковi (передусiм НАН Украши) та освiтнi оргашзаци;
iншi защкавлеш оргашзаци та учас-ники (ЗМ1, фаxiвцi у сферi 1КТ, консалтин-говi компани, фiнансовий сектор, центри шформацшно! пiдтримки, бiзнес-iнкуба-тори та ш).
Достатньо обгрунтованими е вище-викладенi рекомендацй Всесвiтнього еко-номiчного форуму i McKinsey & Company [53, с. 29] у напрямi iнтелектуалiзацil. Крiм того, для поеднання штереав ключових учасникiв процесу iнтелектуалiзацil в умовах 1ндустри 4.0 в Укра1'ш доцiльно ство-рити на державному рiвнi нацiональну платформу, так званий Центр розвитку проми-слових пiдприемств в умовах 1ндустрп 4.0 на основi 1'х iнтелектуалiзацil. Даний Центр мае забезпечити рiвноправну участь i пщт-римку вЫх ключових сторiн у найважлив> ших заходах кра1'ни, присвячених питанням
iнтелектуалiзацil пiдприемств (у тому чи^ цифровiзацil економiки, розвитку техноло-гш 1ндустри 4.0), залучення 1'х до форму-вання стратегiй, програм розвитку, модершзацп та реформування осв^и i професш-но1 пiдготовки тощо. На рiвнi областей до-цшьно створити вiдповiднi регiональнi центри. НАН Украши необхщно розробити науково-методичне забезпечення центрiв розвитку та здiйснювати подальшу 1'х ко-ординацiю.
Спiльнi риси пiдприемств-лiдерiв по-глиблення iнтелектуалiзацil на основi впро-вадження теxнологiй четверто! промислово! революцп [53], а також той факт, що одшею iз сильних сторiн Укра1'ни е рiвень освiти i професшно! пiдготовки, потенщал розвитку у сферi 1КТ, дозволяють виокремити прю-ритети поглиблення iнтелектуалiзацil нащ-ональних промислових пiдприемств:
1. Розвиток людського капiталу. По-ступове впровадження iнновацiйниx тех-нологiй у дiяльнiсть нацiональниx промислових пщприемств (цифровiзацil, роботи-зацп, мережевих датчиюв та iн.) сприяе 1'х iнтелектуалiзацii. Втiм будь-якi змiни на пiдприемствi можуть сприйматися персоналом з обережшстю, недовiрою. Тому створення штелектуальних виробництв потребуе розвитку в персоналу пщприемств не тшьки нових навичок роботи, але i обiз-наностi, грамотностi щодо iнновацiйниx технологш, програмних додаткiв тощо. Належний рiвень розвитку людського кат-талу доцшьно забезпечувати за допомогою освiтнix програм для персоналу, залучення персоналу до штелектуальних трансфор-мацш, створення нових стандартв роботи.
Пiдприемствам доцiльно налагодити спiвробiтництво з провiдними мiжнародни-ми компашями в iнтелектуальниx транс-формащях та долучати 1'х фаxiвцiв до про-ведення тренiнгiв i осв^шх програм на власному пiдприемствi, забезпечувати можлившть сво1'м спiвробiтникам вщвщу-вати провщш виробництва. Активне ств-роб^ництво з науковими установами та ВНЗ розширить можливостi освiтнix про-
грам для сшвроб^ниюв на промислових пщприемствах у нaпрямi iнтелектуaлiзaщf.
Окрему увагу слщ придiлити мехашз-мам мотиваци, зокрема щодо залучення та збереження висококвaлiфiковaного люд-ського кaпiтaлу.
2. Трансформащя нaцiонaльних ви-робництв в штелектуальш з використанням досягнень третьо! та четверто! промислових революцш.
Для створення умов на державному рiвнi iз залученням наукових установ НАН Укра!ни доцiльно визначити провщш галу-зi промисловостi та провщш пщприемства кра!ни (передусiм металургп, машинобуду-вання, aерокосмiчно! гaлузi, бiо- i нанотех-нологiй, фармацевтики), якi мають стiйкий потенцiaл до iнтелектуaлiзaцil, масштабш цiлi та можуть швидко впроваджувати ш-новаци (подiбне зазначено в рекомендащях Всесвiтнього економiчного форуму та McKinsey & Company [53, с. 29]).
Придбання, створення та викорис-тання iнновaцiйних знань, шформацп, технологи, систем упрaвлiння, предметiв пра-цi в дiяльнiсть потребуе мехaнiзмiв стиму-лювання. Для цього необхщно на державному рiвнi iз залученням нaуковцiв НАН Укра!ни розробити Програму стимулюван-ня розвитку провщних галузей промисло-востi та провщних пщприемств кра!ни, визначити необхщний обсяг пiдтримки i на-лагодити координащю результaтiв роботи. Подiбнi проекти шнують у свiтовiй прак-тищ. Наприклад, Програма Made in China 2025 [58], нащлена на трансформащю про-мисловостi Китаю, зaмiщення iмпорту но-вими мiсцевими продуктами, створення провщних нащональних промислових пщ-приемств у сферi новiтнiх технологiй. План сфокусований на розвитку 10 основних се-кторiв, включаючи випуск високотехноло-пчного комп'ютеризованого мaшинобудiв-ного устаткування i робототехнiки, аеро-космiчного устаткування та бюпрепаратв для медицини.
Уряду Укра!ни необхiдно розглянути можливiсть прямо! участ та сприяння розвитку компанш у ключових секторах еко-
номжи або iнiцiювaння !х створення з метою формування промислового бренду в реальному секторi економiки (наприклад, досвщ Нiмеччини в розвитку AI-Airbus та передбачена активна роль держави у ство-ренш компaнiй у ключових технолопчних секторах [58, с. 13]).
Надаш рекомендаци сприятимуть по-глибленню процесiв iнтелектуaлiзaцi! на пщприемствах промисловостi.
Висновки. На сьогоднiшнiй день у глобальному вимiрi iснуе необхщшсть вщ-родження i модернiзaцi! промисловост згiдно з концепцiею Всеосяжного та стало-го промислового розвитку (ISID), а орiен-тиром розвитку для багатьох кра!н е чет-верта промислова революцiя (Iндустрiя 4.0). Трансформащя пщприемств у нaпрямi 1ндустрп 4.0 потребуе поглиблення !х ште-лектуaлiзaцi!.
У результaтi aнaлiзу наукових публ> кaцiй встановлено, що термiн "штелекту-aлiзaцiя пiдприемствa" в зaрубiжних до-слiдженнях не розповсюджений. Нaтомiсть широко використовуються поняття "ште-лектуальне пщприемство" (the Intelligent Enterprise), "iнтелектуaльнa промисловкть" (the Intelligent Industry). Остaннiм часом категорш "iнтелектуaлiзaцiя" широко за-стосовують в економiчних дослiдженнях для характеристики процеав прaцi, умов i форм !! оргaнiзaцi! та забезпечення, систем оргашзаци та упрaвлiння господарською дiяльнiстю, iнновaцiйного розвитку, пщ-приемств та економжи, засновано! на знаннях. З позицп розвитку процесiв ште-лектуaлiзaцi! в умовах 1ндустри 4.0 запро-поновано уточнене визначення поняття "ттелектуал1зацИ тдприемства" як про-цесу пщвищення ролi, застосування та ви-користання знань, iнформaцi! шновацшно-го характеру у функщонуванш пщприемс-тва, у результат чого пщприемство мае та використовуе у сво!й дiяльностi для досяг-нення поставлених цшей провiднi технологи (розробленi та/або придбaнi), високо-квaлiфiковaний i мотивований персонал (власно навчений i/або залучений ззовнi), aвтомaтизaцiю i роботизaцiю виробництва,
- Економгка промисловостг ^^ Economy of Industry
дигiталiзацiю i цифровiзацiю процесiв, не-матерiальнi активи (створенi та/або при-дбаш). Метою штелектуалiзацil пщприем-ства визначено його модершзацш в на-прямi сучасних технологiчних реалiй (1н-дустрй 4.0), пiдвищення штелектуально1 складово1 виробництва, вироблено1 продукций наданих послуг (складностi, шнова-цiйностi, використаних ноу-хау) з метою збшьшення прибутку та набуття стшких конкурентних переваг на внутршньому i зовнiшньому ринках.
Визначено показники для ощнки го-товност укра1нсько1 промисловостi до роз-витку в напрямi 1ндустрп 4.0 в контекст iнтелектуалiзацil:
сукупнiсть показникiв, що оцiнюють готовнiсть нацiональних виробництв до майбутнього, зокрема до впровадження технологи четвертое' промислово1 револю-цп (надаш Всесвiтнiм економiчним форумом);
сукупшсть показникiв, що оцiнюють складнiсть економжи, зокрема 1ндекс еко-номiчноl складност (розрахунки Гарвард-сько1 лаборатори зростання) та показники, що характеризують структуру промислово1 продукци (данi Державно1 служби статистики Укра1ни);
додана вартсть промисловостi (данi Свiтового банку);
показники розвитку науки i технологи, iнновацiйного i технологiчного розвитку (даш Свiтового банку);
показники шновацино1 активностi пiдприeмств (данi Державно1 служби статистики Украши);
глобальний идекс iнновацiй та показники, яю його визначають (методика М1жнародно1 бiзнес-школи INSEAD, Францiя).
Обрана сукупнiсть показниюв дозволяв проаналiзувати процеси створення, пе-редачi, використання знань, зростання ш-телектуального капiталу, використання но-вiтнiх технологiй i ноу-хау у виробництв^ оригiнальнiсть та складнiсть представле-них на ринку товарiв i частку додано1 вар-тостi в них. Усе це дозволяв оциити готов-
нiсть укра1нсько1 промисловостi до модер-шзаци в напрямi 1ндустрп 4.0 в контекстi iнтелектуалiзацil.
Встановлено, що потенщал промис-лових пщприемств до iнтелектуалiзацil в напрямi 1ндустри 4.0 суттево знижений. Промисловiсть в Укра1ш переживав сис-темну кризу, яка особливо вщчутна на пщ-приемствах базових галузей промисловостi - металурги та машинобудування. За по-казниками готовностi до впровадження провщних технологiй Укра1на у свiтовому рейтингу займае середш позици та за ощн-ками е кра1ною з обмеженою виробничою базою та вщсутшстю виражених чинникiв для впровадження нов^шх технологiй. Експортуе Укра1на переважно продукщю, що не потребуе складних ноу-хау у виробництв^ продукцiю з низькою доданою вар-тiстю (сировину i напiвфабрикати). Витра-ти на НДДКР, порiвняно з iншими краша-ми свiту, е незначними. Усе це вказуе на те, що сучасш вектори св^ового промис-лового розвитку е здебшьшого викликом до можливостей i готовностi укра1нсько1 промисловост. Тому вiдродження промис-ловостi й забезпечення конкурентоспро-можностi промислових пщприемств на внутршньому i зовнiшньому ринках мае стати одним iз прюритетв нацiонального економiчного розвитку кра1ни.
Обгрунтовано, що для пiдвищення складностi економжи i промислово1 продукци, що виробляеться в Укра1ш, слiд збшь-шити iнновацiйну складову знань, технологи та iнших ноу-хау у виробнищта традицiйних галузей, розвивати високо- i середньо-високотехнологiчнi галузi еконо-мжи. Також галузь 1КТ в Укра1ш мае потен-цiал i потребуе стимулювання й розвитку.
Аналiз чинниюв розвитку пщпри-емств у напрямi 1ндустри 4.0 на основi 1'х iнтелектуалiзацil, зокрема рекомендацiй св> тових мiжнародних органiзацiй (иКТОО, Всесвiтнiй економiчний форум, McKinsey & Сотрапу), свщчить, що процес ителектуа-лiзацil пщприемств в умовах глобальних економiчних орiентирiв та 1ндустри 4.0 на-бувае специфiчних рис, а саме дозволяе
промисловим пщприемствам швидко та яю-сно змшюватися за короткий промiжок часу. Тому поглиблення iнтелектуалiзащ! на украшських промислових пiдприeмствах вбачаеться не тшьки у !х поступовому пере-ходi до сучасних технологiчних уклащв, але i в можливостi швидкого стрибка з виходом на новi стандарти. Для цього необхiдно:
об'еднання ключових учасникiв мо-дершзацп промисловост в напрямi 1ндуст-рп 4.0 на основi 1х iнтелектуалiзаци (дер-жави, бiзнесу та пiдприeмств державного сектору, науки i освiти) шляхом створення на державному рiвнi нащональних платформ - Центру розвитку iнтелектуалiзацil пiдприeмств та вiдповiдних регюнальних центрiв на рiвнi областей;
поглиблення iнтелектуалiзацil промислових пiдприeмств за такими прюри-тетними напрямами:
1) розвиток людського капiталу на пiдприeмствi шляхом безперервного на-вчання, пщвищення квалiфiкацil, обiзнано-стi персоналу про шновацшш трансформа-цл та стимулювання збереження високок-валiфiкованого людського катталу;
2) трансформацiя нацiональних вироб-ництв в штелектуальш з використанням до-сягнень третьо! та четверто! промислових революцш шляхом визначення провiдних галузей промисловостi та пiдприeмств краь ни (передуам металургп, машинобудування, аерокосмiчноl галуз^ бiо- i нанотехнологiй, фармацевтики), яю мають стiйкий потенцiал до iнтелектуалiзацil; розробки програм стимулювання розвитку провщних галузей промисловостi та провщних пщприемств краши; прямо! участi та сприяння уряду розвитку компанш у ключових секторах еконо-мжи з метою формування промислового бренду в реальному секторi економiки.
Розвиток промислових пщприемств у напрямi 1ндустрй 4.0 не повинен означати моментальну вiдмову вiд традицiйних ви-робництв Ш-ГУ технологiчних укладiв. З одного боку, це поступовий, постiйний, безперервний процес пiдвищення штелек-туалiзацi!, який слщ упевнено втiлювати на рiзних рiвнях дiяльностi пiдприемства, пе-
ретворюючи традицшш виробництва на iнновацiйнi; з шшого - для окремих галузей i пiдприемств е можливють швидкого розвитку з виходом на новi стандарти та долучення до св^ових ланцюгiв вартостi.
Аналiз наукових публшацш, присвя-чених iнтелектуалiзацi! в УкраЛш, не дав ч^ко! вщповвд на питання про тенденцп розвитку цього процесу та готовнiсть нащ-онально! промисловостi до подальших тра-нсформацiй з огляду на сучасш свiтовi реа-лп розвитку технологш. Залишаються питання визначення механiзмiв стимулювання iнтелектуалiзацi! нацiонально! промис-ловостi та конкретизацп iнструментiв. У зв'язку з цим подальшi дослщження дощ-льно поглибити в напрямi обгрунтування механiзмiв стимулювання iнтелектуалiзаци промислових пщприемств та прискорення впровадження технологш 1ндустрп 4.0.
Л1тература
1. Вишневський В. П., Князев С. I. Як пщвищити готовшсть промисловостi Украши до смарт-трансформацiй. Наука та шновацп. 2018. Т. 14. № 4. С. 55-69.
2. Inclusive and Sustainable Industrial Development. URL: https://www.unido.org/in clusive-and-sustainable-industrial-development (дата звернення: 06.05.2019).
3. Лимская декларация. Путь к достижению всеохватывающего и устойчивого промышленного развития. URL: https://www.unido.org/sites/default/files/2014 -04/Lima_Declaration_RU_web_0.pdf (дата звернення: 06.05.2019).
4. О чем говорили на Hannover Messe: «Промышленность 4.0». URL: http://ua.automation. com/ content/o-chem-go vorili-na-hannover-messe-promyshlennost-4 (дата звернення: 15.02.2019).
5. Колот А. М. 1нновацшна праця та штелектуальний каттал у системi факторiв формування економши знань. Економ1чна теор1я. 2007. № 2. С. 3-13.
6. Чухно А. А. 1нтелектуальний каттал: сутшсть, форми i закономiрностi розвитку. Економжа Украши. 2002. № 12. С. 61-67.
- Економжа промисловостг ^^ Economy of Industry
7. Гршнова О. А. 1нтелекту^защя пращ - визначальна ознака постiндустрiа-льного суспшьства. Теоретичш i практич-Hi аспекти економти та ттелектуальног власностг. зб. наук. праць. Марiуполь: Ве-га-Принт, 2009. С. 135-139.
8. Булеев I. П., Берсуцький А. Я., Бриль I. В. Стратепя управлшня штелекту-альним капiталом пщприемств: моногра-фiя. Донецьк: 1ЕП НАН Укра1ни, ДонУЕП, 2013. 207 с.
9. Бриль I. В. Формування та вико-ристання нематерiальних активiв пщпри-емств для пiдвищення ix капiталiзацii: мо-нографiя. Киiв: 1ЕП НАН Украiни, 2015. 84 с.
10. Ьлляшенко С. М., Голишева G. О., Колодка А. В. Управлшня штелектуальним капiталом пiдприемства: монографiя. Су-ми: ТОВ «Триторiя», 2017. 360 с.
11. Булеев И. П., Иваненко Л. В., Брюховецкий Я. С. Моделирование повышения уровня интеллектуализации труда работников предприятий. Економта про-мисловоcrni. 2017. № 2 (78). С. 80-96. doi: http://doi.org/15407/econindustry2017.02.080
12. Лазаренко М. П. Проблеми ште-лектуалiзацii дiяльностi пщприемства. Мо-лодий вчений. 2018. № 4 (56). С. 795-798.
13. Булеев И. П., Булеев Е. И., Брю-ховецкий Я. С. Интеллектуализация труда - основа развития современной экономики. Стратегiя i мехатзми регулювання промислового розвитку: зб. наук. праць / редкол.: О. I. Амоша (голов. ред.), I. П. Булеев (вщп. ред.) та in Кшв: ГЕП НАН Укра-ши. 2016. С. 3-18.
14. Мйхньова С. Г. Iнтелектуалiзацiя економiки: шновацшне виробництво та людський капiтал. URL: http://www.aratta-ukraine.com/prn_text_ua.php?id=2216 (дата звернення: 18.01.2019).
15. Гунчак Н. В., Васильщв Т. Г., Сухай О. £. Державне регулювання проце-су iнтелектуалiзацii економiки Украiни: монографiя. Львiв: Апрюр^ 2016. 256 с.
16. Швиданенко Г. О., Ншолай-чук О. А. Напрями вдосконалення мотива-цн iнновацiйноi дiяльностi пiдприемств в
умовах iнтелектуалiзащi економiки. Вкник ЖДТУ. 2016. № 1 (75). С. 130-134.
17. Поляков М. В. Сутшсть та прояви iнтелектуалiзацii св^огосподарського розвитку. Свтове господарство i м1жна-роднг економхчю eidHOCUHU. 2016. Вип. 13. С. 84-88. URL: http://global-national.in.ua/ archive/13-2016/18.pdf (дата звернення: 18.01.2019).
18. Бережнов Г. В. Интеллектуализация деятельности предприятия. Креативная экономика. 2007. № 2. С. 84-91. URL: https://creativeconomy.ru/lib/3633 (дата звернення: 23.01.2019).
19. Ситник Й. С. Концептуальш засади iнтелектуалiзацii систем менеджменту пщприемства. Актуальш проблеми економти. 2012. № 8. С. 198-208. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2012_8_26с (дата звернення: 11.09.2019).
20. Вишневський В.П., Bie^ra О.В., Гаркушенко О.М., Князев С.1., Лях О.В., Чекша В.Д., Череватський Д.Ю. Смарт-промисловiсть в епоху цифровоi економ> ки: перспективи, напрями i механiзми розвитку. В. П. Вишневський (заг. ред.). Кшв: 1ЕП НАН Украiни, 2018. 192 с.
21. Збаразська Л.О. Напрями страте-rii розвитку «смарт» промисловост в укра-iнських реалiях. Економта промисловостi. 2019. № 2 (86). С. 5-29. doi: http://doi. org/10.15407/econindustry2019.02.05
22. Амоша О.1., Нiкiфорова В.А. Свь товий досвщ становлення металургiйних смарт-виробництв: особливостi, напрями, наслщки. Економта промисловостi. 2019. № 2 (86). С. 84-106. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.02.84
23. Словник шшомовних слiв / за ред. О. С. Мельничука. URL: http://slovo-pedia.org.ua/42/53383/283038.html (дата звернення: 18.01.2019).
24. Украшська Радянська Енцикло-педiя. URL: http://leksika.com.ua/16270810/ ure/intelektualizatsiya_pratsi (дата звернення: 18.01.2019).
25. Quinn James Brian. The Intelligent Enterprise a New Paradigm. The Executive. 1992. Vol. 6. № 4. рр. 48-63. Retrieved from
www.jstor.org/stable/4165094 (last accessed 02.05.2019).
26. Ming Yingzhao, Feng Dexiong. Research on the Intelligent Enterprise Based on Intelligent Behavior. Proceedings of the 7th International Conference on Innovation & Management. 2010. Wuhan, China: Wuhan University of Technology Press. рр. 20942099. URL: http://icim.vamk.fi/2014/uploads/ UploadPaperDir/7thICIM2010.pdf (дата звернення: 24.04.2019).
27. Poskitt K. What Is The Intelligent Enterprise And Why Does It Matter? URL: https://www. digitalistmag. com/cio-knowledge/ 2018/05/17/what-is-the-intelligent-enterprise-and-why-does-it-matter-06167321 (дата звернення: 24.04.2019).
28. Mc Cleary T. IoT and the Intelligent Enterprise. URL: https://thulium.co/iot-and-the-intelligent-enterprise/ (дата звернення: 24.04.2019).
29. What Makes an Intelligent Enterprise? URL: https://www.asug.com/news/ what-makes-an-intelligent-enterprise (дата звернення: 24.04.2019).
30. Intelligent Enterprise Showcase in Munich. URL: https://www.nagarro.com/post-event/intelligent-enterprise (дата звернення: 24.04.2019).
31. Intelligent Enterprise Powered by Machine Learning. URL: https://www.youtube. com/watch?v=Kmcc1UymcUM (дата звернення: 24.04.2019).
32. Munjal S., Bukovinsky E. Intelligent Industry: Canada's Bet On Cleantech's Future. URL: http://www.yaletown.com/wp-content/uploads/2016/11/Yaletown_Research_ Canada_Cleantech_Intelligent_Industry_Futu re_Nov2016.pdf (дата звернення: 25.04.2019).
33. Кшвський мiжнародний еконо-мiчний форум «Creating the future in a changing world» (8-9 листопада 2019 р.). URL: https://forumkyiv.org/uk (дата звернення: 10.11.2019).
34. Trans4mation. Спецiалiзований форум по 1ндустрп 4.0. URL: https://trans4 mation.global/ (дата звернення: 29.10.2019).
35. Асощащя Пщприемств Промис-лово1' Автоматизацiï Украши. URL: https://appau.org.ua/about/ (дата звернення: 16.05.2019).
36. Украшська стратегiя Iндустрiï 4.0 - 7 напрямiв розвитку. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2019/01/ 02/ukrainska-strategiya-industrii-4-0-7-napri ankiv-rozvutku/?mauticError=Errors%3A%3 Cbr%20%2F%3E%3Col%3E%3Cli%3E%D0 %92%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D 1%96% D 1%82%D1%8C%20%D 1%96%D0%BC%2 7%D1%8F%3C%2Fli%3E%3Cli%3E%D0%9 2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D 1 %82%D1%8C%20email%3C%2Fli%3E%3C %2Fol%3E (дата звернення: 11.09.2019).
37. Индекс готовности к будущему. URL: https://wciom.ru/fileadmin/file/reports_ conferences/2019/2019-09- 18_Future.pdf (дата звернення: 29.10.2019).
38. Readiness for the Future of Production Report 2018. World Economic Forum. In collaboration with A.T. Kearney. URL: http : // www3. weforum. org/docs/FOP_Readine ss_Report_2018.pdf (дата звернення: 27.09.2019).
39. Atlas of economic complexity. URL: http://atlas.cid.harvard.edu/countries/ 228 (дата звернення: 27.09.2019).
40. What did Ukraine export in 2017? URL: http://atlas.cid.harvard.edu/explore? country=228&product=undefined&year=2017 &productClass=HS&target=Product&partner =undefined&startYear=undefined (дата звернення: 24.09.2019).
41. Обсяг реалiзованоï промислово1' продукцп (товарiв, послуг) за видами еко-номiчноï дiяльностi у 2010-2017 р. Державна служба статистики Украши. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2013/ pr/orp_rik/orp_rik_u.htm (дата звернення: 11.09.2019).
42. Промисловшть Украши у 20112015 роках: стат. зб. Кшв, 2016. 381 с.
43. Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 11.09.2019).
44. Аналiз тенденцш зовнiшньоï тор-гiвлi товарами Украши за репонами i това-
- Економжа npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
рними групами. Нацюнальний банк Украг-ни. 2017. URL: https://bank.gov.ua/doccata log/ document?id=50356637 (дата звернен-ня: 19.03.2019).
45. Industry (including construction), value added (constant 2010 US$). The World Bank. URL: https://data.worldbank.org/indi cator/NV.IND.TOTL.KD (дата звернення: 23.04.2019).
46. World Development Indicators: Science and technology. The World Bank. URL: http://wdi.worldbank.org/table/5.13 (дата звернення: 29.10.2019).
47. Наукова та шновацшна дiяль-нiсть Украши у 2017 р.: стат. зб. Кшв,
2018. 178 с.
48. Наукова та шновацшна дiяль-шсть Украши у 2018 р.: стат. зб. Кшв,
2019. 108 с.
49. About the global innovation index. URL: https://www.globalinnovationindex.org/ about-gii#history (дата звернення: 29.10.2019).
50. Explore economy reports from the GII 2019. URL: https://www.globalinnova tionindex.org/analysis-economy (дата звер-нення: 29.10.2019).
51. 100 найдорожчих брендiв Укра"-ни - рейтинг Нового Времени. URL: https: //biz.nv.ua/ ukr/markets/ 100-naj dorozh chikh-brendiv-ukrajini-rejtinh-novoho-chasu-2508970.html (дата звернення: 19.01.2019).
52. Отчет о промышленном развитии - 2018. Спрос на продукцию обрабатывающей промышленности: фактор всеохватывающего и устойчивого промышленного развития. UNIDO - Организация объединенных наций по промышленному развитию. URL: https://www.unido.org/sites/defa ult/files/files/2017- 11/IDR2018_OVERVIEW_ RUSSIAN.pdf (дата звернення: 29.10.2019).
53. Четвертая промышленная революция. Целевые ориентиры развития промышленных технологий и инноваций. Всемирный экономический форум. Материал подготовлен совместно с McKinsey & Company. 2019. URL: http://www3.weforum. org/docs/WEF_%D0%A7%D0%B5%D1%82 %D0%B2%D0%B5%D1 %80%D1%82%D0 %B0%D1%8F %D0%BF%D1%80%D0%BE
%D0%BC%D1%8B%D 1 %88%D0%BB%D0 %B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F %20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE %D0%BB%D1%8E%D1 %86%D0%B8%D 1 %8F.pdf (дата звернення: 29.10.2019).
54. Agle Ukraine. URL: http://www.agile ukraine.org/2013/01/agile-manifesto-princip-les.html (дата звернення: 29.10.2019).
55.Концепщя розвитку цифрово1' еко-номiки та суспшьства Украши на 20182020 роки та затвердження плану заходiв щодо ii реалiзацii: Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 17.01.2018 № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80 (дата звернення: 28.02.2019).
56. Про схвалення Стратегii розвитку промислового комплексу Украши на перюд до 2025 року: Проект розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang =uk-UA&id=10ef5b65-0209-4aa1-a724-49fd 0877d8d6&title=ProektRozporiadzhenniaKabi netuMinistrivUkrainiproSkhvalenniaStrategii RozvitkuPromislovogoKompleksuUkrainiNa PeriodDo2025-Roku (дата звернення: 11.09.2019).
57. Стратегiя розвитку високотехно-логiчних галузей до 2025 року: Проект розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/ Detail?lang=uk-UA&id=c9b6f0b0-1ed5-4aba-a25e-f824405ccc64&title=ProektRozporiad zhenniaKabinetuMinistrivUkrainiproSkhvalen niaStrategiiRozvitkuVisokotekhnologichnikh GaluzeiDo2025-RokuTaZatverdzhenniaPlanu ZakhodivSchodoYiiRealizatsii (дата звернення: 11.09.2019).
58. Made in China 2025. Institute for Security & Development Policy. URL: http://isdp.eu/content/uploads/2018/06/Made-in-China-Backgrounder.pdf (дата звернення: 29.10.2019).
59. National Industrial Strategy 2030. Strategic guidelines for a German and European industrial policy. Federal Ministry for Economic affairs and Energy. URL: https://www.bmwi.de/Redaktion/EN/Publikati onen/Industry/national-industry-strategy-2030.html (дата звернення: 29.10.2019).
60. Украша у цифрах у 2017 р.: стат. зб. / за ред. I. £. Вернера; Державна служба статистики Украши. Кшв, 2018. 241 с.
References
1. Vishnevsky, V. P, & Knyazev, S. I. (2018). How to increase the readiness of Ukrainian industry for smart transformations. Nauka ta innovatsii, Vol. 14. № 4. рр. 55-69 [in Ukrainian].
2. Inclusive and Sustainable Industrial Development. UNIDO. Retrieved from https://www.unido.org/inclusive-and-sustain able-industrial-development
3. The Lima Declaration. The path to achieving inclusive and sustainable industrial development. UNIDO. Retrieved from https: // www.unido.org/ sites/default/fil es/2014 -04/Lima_Declaration_RU_web_0.pdf [in Russian].
4. What they talked about at the Hannover Messe: «Industry 4.0». Retrieved from http://ua.automation. com/ content/o -chem-go vorili-na-hannover-messe-promyshlennost-4 [in Russian].
5. Kolot, A. M. (2007). Innovative labor and intellectual capital in the system of factors of knowledge economy formation. Ekonomichna teoriia, 2, рр. 3-13 [in Ukrainian].
6. Chukhno, A. A. (2002). Intellectual capital: essence, forms and patterns of development. Ekonomika Ukrainy, 12, рр. 61-67 [in Ukrainian].
7. Grishnova, O. A. (2009). Labor intel-lectualization is a defining feature of postindustrial society. Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta intelektualnoi vlasnosti: collection of scientific works (pp. 135-139). Mariupol: Vega Print [in Ukrainian].
8. Buleev, I. P., Bersutsky, A. Ya., & Bryl, I. V. (2013). Enterprise Intellectual Capital Management Strategy: monography. Donetsk: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, Donetsk University of Economy and Law. 207 p. [in Ukrainian].
9. Bryl, I. V. (2015). Formation and use of intangible assets of enterprises to increase their capitalization: monogr. Kyiv: Institute of
Industrial Economics of the NAS of Ukraine. 84 p. [in Ukrainian].
10. Ilyashenko, S. M., Golysheva, E. A., & Kolodka, A. V. (2017). Enterprise intellectual capital management: monography. Sumy: Tritoria LLC. 360 p. [in Ukrainian].
11. Buleev, I. P., Ivanenko, L. V., & Bryukhovetsky, Ya. S. (2017). Modelling of increase in intellectualization level of employees' labour. Econ. promisl., 2 (78), pp. 80-96 [in Russian]. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2017.02.080.
12. Lazarenko, M. P. (2018). Problems of intellectualization of enterprise activity. Molodyi vchenyi, № 4 (56), pp. 795-798 [in Ukrainian].
13. Buleev, I. P., Buleev, E. I., & Bryukhovetsky, Ya. S. (2016). Intellectualiza-tion of labor is the basis for the development of a modern economy. In O. I. Amosha, & I. P. Buleev (Eds.). Stratehiia i mekhanizmy rehuliuvannia promyslovoho rozvytku: collection of scientific works (pp. 3-18). Kyiv: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine [in Russian].
14. Mikhneva, S. G. Intellectualization of the Economy: Innovative Production and Human Capital. Retrieved from http: // www.aratta-ukraine. com/prn_text_ua. php?id=2216 [in Ukrainian].
15. Gunchak, N. V., Vasyltsev, T. G., & Sukhai, O. E. (2016). State regulation of the process of intellectualization of the Ukrainian economy: monography. Lviv: Apriori. 256 p. [in Ukrainian].
16. Shvidanenko, G. A., & Nikolay-chuk, O. A. (2016). Areas of improvement of motivation of innovative activity of enterprises in conditions of intellectualization of economy. Visnyk ZhDTU, № 1 (75), pp. 130-134 [in Ukrainian].
17. Polyakov, M. V. (2016). The essence and manifestations of intellectualization of world economic development. Svitove hos-podarstvo i mizhnarodni ekonomichni vid-nosyny: Electronic scientific publication, 13, pp. 84-88. Retrieved from http://global-national .in.ua/ archive/ 13-2016/18.pdf [in Ukrainian].
- Економгка промисловостг ^^ Economy of Industry
18. Berezhnov, G. V. (2007). Intellec-tualization of the enterprise. Kreatyvnaia ekonomyka, 2, pp. 84-91. Retrieved from https://creativeconomy.ru/lib/3633 [in Russian].
19. Sitnik, Y. S. (2012). Conceptual principles of intellectualization of enterprise management systems. Aktualni problemy ekonomiky. 8, pp. 198-208. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2012_8_26 [in Ukrainian].
20. Vishnevsky, V., Viyecka, O., Gar-kushenko, O, Knyazev, S., Lyach, A., Cheki-na, V., & Cherevatsky, D. (2018). Smart industry in the era of digital economy: prospects, directions and mechanisms of development. In V. Vishnevsky (Ed.) Kyiv: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 192 p. [in Ukrainian].
21. Zbarazska, L. (2019). Directions of «smart» industry development strategy in ukrainian realities. Econ. promisl., 2 (86), pp. 5-29 [in Ukrainian]. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.02.05.
22. Amosha, O. I., & Nikiforova, V. A. (2019) World experience of steel smart productions development: features, trends, consequences. Econ. promisl., 2 (86), pp. 84-106. [in Ukrainian]. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2019. 02.84.
23. A Dictionary of Foreign Language Words. In A. S. Melnychuk (Ed.). Retrieved from http://slovopedia.org.ua/42/53383/2830 38.html.
24. The Ukrainian Soviet Encyclopedia. Retrieved from http://leksika.com.ua/ 16270810/ure/intelektualizatsiya_pratsi [in Ukrainian].
25. Quinn, James Brian (1992). The Intelligent Enterprise a New Paradigm. The Executive, Vol. 6, № 4, pp. 48-63. Retrieved from www.jstor.org/stable/4165094
26. Ming, Yingzhao, & Feng, Dexiong (2010). Research on the Intelligent Enterprise Based on Intelligent Behavior. Proceedings of the 7th International Conference on Innovation & Management (pp. 2094-2099). Wuhan, China: Wuhan University of Technology
Press. Retrieved from http://icim.vamk.fi/2014/ uploads/UploadPaperDir/7thICIM2010.pdf
27. Poskitt, K. What is the intelligent enterprise and why does it matter? Retrieved from https://www.digitalistmag.com/cio-knowledge/2018/05/17/what-is-the-intelligent-enterprise-and-why-does-it-matter-06167321
28. Mc Cleary, T. IoT and the Intelligent Enterprise. Retrieved from https://thulium. co/iot-and-the-intelligent-enterprise/
29. What Makes an Intelligent Enterprise? Retrieved from https://www.asug.com/ news/what-makes-an-intelligent-enterprise
30. Intelligent Enterprise Showcase in Munich. Retrieved from https://www.nagarro. com/post-event/intelligent-enterprise
31. Intelligent Enterprise Powered by Machine Learning. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=Kmcc1Uy mcUM
32.Munjal, S., & Bukovinsky, E. Intelligent Industry: Canada's Bet On Cleantech's Future. Retrieved from http://www.yaletown. com/wp-content/uploads/2016/11/Yaletown_ Research_Canada_Cleantech_Intelligent_Indu stry_Future_Nov2016.pdf
33. Creating the future in a changing world: Kyiv International Economic Forum (2019, November 8-9). URL: https://forum kyiv.org/uk [in Ukrainian].
34. Trans4mation. Industry 4.0: Specialized Forum (2019, November 22). URL: https://trans4mation.global/ [in Ukrainian].
35. Association of Industrial Automation Enterprises of Ukraine. Retrieved from https://appau.org.ua/about/ [in Ukrainian].
36.Ukrainian Industry Strategy 4.0 - 7 trends. Retrieved from https://industry4-0-uk raine.com.ua/2019/01/02/ukrainska-strategiya-industrii-4-0-7-napriankiv-rozvutku/?mautic Error=Errors%3A%3Cbr%20%2F%3E%3Co l%3E%3Cli%3E%D0%92%D0%B2%D0%B5 %D0%B4%D 1 %96%D 1%82%D 1 %8C%20% D1 %96%D0%B C%27%D1 %8F%3 C%2Fli%3 E%3Cli%3E%D0%92%D0%B2%D0%B5%D 0%B4%D 1 %96%D 1 %82%D 1 %8C%20email %3C%2Fli%3E%3C%2Fol%3E [in Ukrainian]
37. Readiness index for the future. URL: https://wciom.ru/fileadmin/file/reports_-
conferences/2019/2019-09- 18_Future.pdf [in Russian].
38. Readiness for the Future of Production Report 2018. World Economic Forum. In collaboration with A. T. Kearney. URL: http://www3.weforum.org/docs/FOP_Readine ss_Report_2018.pdf.
39.Atlas of economic complexity. URL: http://atlas.cid.harvard.edu/countries/ 228.
40. What did Ukraine export in 2017? URL: http://atlas.cid.harvard.edu/explore? country=228&product=undefined&year=2017 &productClass=HS&target=Product&partner =undefined&startYear=undefined.
41. Volume of industrial production (goods, services) by type of economic activity in 2010-2017. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from https://ukrstat.org/ uk/operativ/operativ2013/pr/orp_rik/orp_rik_u .htm [in Ukrainian].
42. Industry of Ukraine, 2011-2015 (2016). Statistical publication. Kyiv. 381 c. [in Ukrainian].
43. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
44.Analysis of tendencies of foreign trade of goods of Ukraine by regions and commodity groups (2017). National Bank of Ukraine. Retrieved from https://bank.gov.ua/doc catalog/document?id=50356637 [in Ukrainian].
45. Industry (including construction), value added (constant 2010 US$). The World Bank. Retrieved from https://data.worldbank. org/indicator/NV.IND.TOTL.KD
46. World Development Indicators: Science and technology. The World Bank. Retrieved from http://wdi.worldbank.org/ table/5.13
47. Scientific and Innovative Activity of Ukraine in 2017: Statistical Collection
(2018). Kyiv. 178 p. [in Ukrainian].
48. Scientific and Innovative Activity of Ukraine in 2018: Statistical Collection
(2019). Kyiv. 108 p. [in Ukrainian].
49. About the global innovation index. Retrieved from https://www.globalinnovation index.org/ about-gii#history.
50. Explore economy reports from the GII 2019. Retrieved from https://www.global innovationindex.org/ analysis-economy.
51. 100 most expensive Ukrainian brands - rating of New Time. Retrieved from https: //biz.nv.ua/ ukr/markets/ 100-naj dorozh chikh-brendiv-ukrajini-rejtinh-novoho-chasu-2508970.html [in Ukrainian].
52. Industrial Development Report 2018. Demand for manufacturing products: a factor of inclusive and sustainable industrial development. UNIDO - United Nations Industrial Development Organization. Retrieved from https://www.unido.org/sites/default/files/ files/2017-11/IDR2018_0VERVIEW_RUSSI AN.pdf [in Russian].
53.The fourth industrial revolution. Targets for the development of industrial technology and innovation (2019). World Economic Forum. Material prepared in conjunction with McKinsey & Company. Retrieved from http: //www3. weforum. org/ docs/WEF_%D0% A7%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D 1 %80%D 1 %82%D0%B0%D 1 %8F_%D0%BF %D 1 %8 0%D0%BE%D0%B C%D 1 %8B%D 1 %88%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD %D0%B0%D1%8F%20%D1%80%D0%B5% D0%B2%D0%BE%D0%BB%D 1 %8E%D 1 % 86%D0%B8%D1%8F.pdf [in Russian].
54. Agle Ukraine. Retrieved from http://www.agileukraine.org/2013/01/agile-manifesto-principles. html.
55. Cabinet of Ministers of Ukraine
(2018). Concept of development of digital economy and society of Ukraine for 20182020 and approving an action plan for its implementation: Order of January 17, No. 67-p. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/67-2018-%D1%80 [in Ukrainian].
56. Cabinet of Ministers of Ukraine
(2019). On approval of the Strategy of development of the industrial complex of Ukraine for the period up to 2025: Draft Order. Retrieved from http://www.me.gov.ua/Docu ments/Detail?lang=uk-UA&id=10ef5b65-02 09-4aa1-a724-49fd0877d8d6&title=Proekt Rozporiadzhennia KabinetuMinistrivUkraini-proSkhvalenniaStrategiiRozvitkuPromis-
- EKOHOMiKa npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
lovogoKompleksuUkrainiNaPeriodDo2025-Roku [in Ukrainian].
57. Cabinet of Ministers of Ukraine (2019). Strategy for the development of hightech industries by 2025: Draft Order. Retrieved from http://www.me.gov.ua/ Docu-ments/Detail?lang=uk-UA&id=c9b6f0b0- 1ed 5-4aba-a25e-f824405ccc64&title=ProektRoz poriadzhenniaKabinetuMinistrivUkraini-proSkhvalenniaStrategiiRozvitkuVisoko-tekhnologichnikhGaluzeiDo2025-RokuTa ZatverdzhenniaPlanu ZakhodivSchodoYiiRe-alizatsii [in Ukrainian].
58. Made in China 2025 (2018). Institute for Security & Development Policy. Re-
trieved from http://isdp.eu/content/uploads/ 2018/06/Made-in-China-Backgrounder.pdf
59. National Industrial Strategy 2030. Strategic guidelines for a German and European industrial policy. Federal Ministry for Economic affairs and Energy. Retrieved from https://www.bmwi.de/Redaktion/EN/Publikati onen/Industry/national-industry-strategy-2030.html.
60. Ukraine in Figures in 2017: Statistical Collection. In I. E. Werner (Ed.); State Statistics Service of Ukraine. Kyiv, 2018. 241 p. [in Ukrainian].
Наталья Ефимовна Брюховецкая,
д-р экон. наук, профессор E-mail: Bryukhovetskaya@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-6652-4523; Александра Анатольевна Чёрная,
канд. экон. наук
Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. М. Капнист, 2 E-mail: chorna@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-7262-1138
ИНТЕЛЛЕКТУАЛИЗАЦИЯ КАК ПРИОРИТЕТНОЕ НАПРАВЛЕНИЕ РАЗВИТИЯ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ В УСЛОВИЯХ ИНДУСТРИИ 4.0
Возрождение промышленности на базе современных высоких технологий является важным приоритетом в развитых странах. Все больше зарубежных ученых и представителей бизнеса обсуждают вопрос Индустрии 4.0, формирования "интеллектуальных предприятий" и "интеллектуальной промышленности". "Интеллектуальные предприятия" активно используют доступные знания, технологии, инновации, достижения последних промышленных революций, связанные с процессами интеллектуализации.
Установлено, что интеллектуализация предприятия - это процесс повышения роли, применения и использования знаний, информации инновационного характера в функционировании предприятия, в результате чего оно имеет и использует в своей деятельности для достижения поставленных целей: передовые технологии (разработанные и/или приобретенные), высококвалифицированный и мотивированный персонал (собственно обученный и/или привлеченный извне), автоматизацию и роботизацию производства, дигитализацию и циф-ровизацию процессов, нематериальные активы (созданные и/или приобретенные).
Обоснованы показатели оценки готовности украинской промышленности к развитию в направлении Индустрии 4.0 в контексте интеллектуализации, которые позволяют проанализировать процессы создания, передачи, использования знаний, рост интеллектуального капитала, использование новейших технологий и ноу-хау в производстве, оригинальность и сложность представленных на рынке товаров и долю добавленной стоимости в них.
Представлены рекомендации по развитию предприятий в условиях Индустрии 4.0 на основе их интеллектуализации. Отмечено, что такое развитие не должно означать момен-
тальный отказ от традиционных производств III-IV технологических укладов, однако в условиях глобальных экономических ориентиров и Индустрии 4.0 приобретает специфические черты, а именно позволяет промышленным предприятиям быстро и качественно меняться за короткий промежуток времени. Обосновано, что для этого необходимо, во-первых, объединить ключевых участников модернизации промышленности в направлении Индустрии 4.0 на основе их интеллектуализации (государства, бизнеса и предприятий государственного сектора, науки и образования) путем создания на государственном уровне национальных платформ - центров развития интеллектуализации предприятий и соответствующих региональных центров на уровне областей. Во-вторых, сосредоточиться на следующих направлениях углубления интеллектуализации: развитие человеческого капитала на предприятии путем непрерывного обучения, повышения квалификации, осведомленности персонала об инновационных трансформациях, стимулирования сохранения высококвалифицированного человеческого капитала; трансформация национальных производств в интеллектуальные с использованием достижений третьей и четвертой промышленных революций путем государственного стимулирования интеллектуализации, прямой поддержки и развития ведущих отраслей промышленности страны.
Ключевые слова: ISID, четвертая промышленная революция, Индустрия 4.0, интеллектуализация предприятий, интеллектуальное предприятие, интеллектуальная промышленность, промышленные предприятия, инновации.
Natalia Yu. Bryukhovetska,
Doctor of economics, professor E-mail: Bryukhovetskaya@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-6652-4523;
Oleksandra A. Chorna,
PhD in Economics
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
E-mail: chorna@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-7262-1138
INTELLECTUALIZATION AS A PRIORITY DIRECTION OF INDUSTRIAL
ENTERPRISE DEVELOPMENT IN THE CONDITIONS OF INDUSTRY 4.0
Industrial revival, based on modern high-end technologies, is recognized as an important priority among advanced countries. An increasing number of foreign scientists and business representatives are discussing an Industry 4.0, the formation of "intelligent enterprises" and "intellectual industry". "Intellectual enterprises" actively use available knowledge, technologies, innovations, achievements of the latest industrial revolution, all of which is connected to processes of intellectualization.
During the course of the study it was defined that that the intellectualization of the enterprise is an enhancement process of the role, application and the use of knowledge, information of innovative character in the enterprises functioning, which an enterprise has and uses to achieve the set of goals: advanced technologies (developed and/or acquired), highly qualified and motivated staff (self-trained and/or outsourced), automation and robotization of production; digitization of processes, intangible assets (created and/or acquired).
Indicators of the Ukrainian industry's readiness for development towards Industry 4.0 are grounded in the context of intellectualization, which allowed analyzing: processes of creation, transfer, use of knowledge, growth of intellectual capital, use of the latest technologies and know-
- Економжа промисловостi ^^ Economy of Industry
how in production, originality and complexity of goods, presented on a market, and their share of value added.
Recommendations for enterprises' development in Industry 4.0, based on their intellectu-alization, are given. In particular, it was noted that enterprises' development, based on their intel-lectualization, shouldn't mean an instant rejection of traditional manufacturing in the framework of III and IV technological modes. However, in the context of global economic benchmarks and Industry 4.0, it obtains specific features, namely - allowing industrial enterprises to change quickly and qualitatively in a short period of time. It is substantiated that this requires: first, the unification of key players in the modernization of an industry towards Industry 4.0 on the basis of their intellectualization (state, business and public sector enterprises, science and education) through the establishment of national platforms at the national level - Centers for the Development of Enterprises' Intellectualization and relevant regional centers at the regional level. Secondly, focus on areas of deepening the process of intellectualization, such as: 1) developing human capital at enterprises through continuous training, upgrading and raising personnel's awareness of innovative transformations, and holding on to highly skilled human capital; 2) transformation of national manufacturing enterprises into intellectual ones, using the achievements of the third and fourth industrial revolutions, by state stimulation of intellectualization, a direct support and development of the leading industries of the country.
Keywords: ISID, Fourth Industrial Revolution, Industry 4.0, Enterprise's Intellectualiza-tion, Intellectual Enterprise, Intellectual Industry, Industrial Enterprises, Innovation.
JEL: 0300; 014; L230; L160
OopMam циmуeaннн:
EproxoBe^Ka H. M., HopHa 0. A. lHTe.eKTyam3a^a aK npiopHTeTHHH HanpaM po3Bmrcy npoMHcnoBHx nignpueMCTB b yMOBax iHgycTpii' 4.0. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2019. № 4 (88). C. 28-57. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.028
Bryukhovetska, N. Yu., & Chorna, O. A. (2019). Intellectualization as a priority direction of industrial enterprise development in the conditions of Industry 4.0. Econ. promisl., 4 (88), pp. 2857. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.028
Hadiumna do pedaKn^ii 11.11.2019 p.
