CC BY
24
УДК 658:334.78:330.341.42 JEL: O25; Q34; Q56; R11
ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ I МОЖЛИВОСТ1 МОБ1Л1ЗАЦИ РЕСУРС1В ДЛЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕР1В I СМАРТ-СПЕЦ1АЛ1ЗАЦИЛУГАНСЬКО1 ОБЛАСТ1
®2019 ГАЛГАШ Р. А.
УДК 658:334.78:330.341.42 JEL: O25; Q34; Q56; R11
Галгаш Р. А. Природно-ресурсний потенщал i можливостi мобЫзацп ресурав для розвитку промислових клaстерiв
i смарт-спецiалiзацií Лугансько!' областi
Метою cmammi е огляд природно-ресурсного потенциалу та можливостi мобтзаци ресурав для розвитку промислових кластерв i смарт-спец1ал1зацИЛугансько!' областi. У статтi показано, що розвиток рег/онВ в умовах постконфл'штноi трансформаци можливий на основi фор-мування комплексного органiзацiйно-економiчного забезпечення системи регонального управл'шня та розробки д'квих механiзмiв використання природно-ресурсного потен^алу, а також пошуку можливостей мобтзаци ресурав для розвитку промислових кластерв. Визначено тенден^ю до самоорганiзацi¡тдприемств регюшв на противагу централ'вованим процесам формування промислових комплекав та оформленн державноi кластерноi полтики в УкраЫ. Встановлено, що внаслдоквйськового конфл'жту на сход'> Украни в'дбулося рзке погiршення соцiально-економiчно-го стану, що суттево змнило ситуацю в усх сферах сустльного життя та викликало необхiднiсть реструктуризаци економки й системи управ-л'шня регоном. Визначено, що найб'шьш привабливими сферами господарсьт д'тльностi на тдконтрольнш УкраМ териториЛугансько'1 областi найближчим часом можуть бути лкове господарство, с'шьське господарство, рекреа^я та туризм, хiмiчна галузь. Встановлено, що створити умови для економiчного та промислового розвитку Украни, змцнити конкурентш переваги окремих регшшв та тдвищити економiчну спромож-шсть громад на мсцях можна на основi поеднання сучасноiкластерно:' полтики, стратегй розумних спецiалiзацiй з полтикою децентралiзацi¡. Ключов'! слова: природно-ресурсний потенц'шл, промисловий кластер, децентралiзацiя, мобiлiзацiя ресурав, постконфл'штна трансформа^я, стратегя розвитку, регональна полтика. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-79-85 Ббл.: 15.
Галгаш Руслан Анатолшович - доктор економiчних наук, доцент, директор Навчально-наукового 'нституту економ'ши та управлшня Схiдно-укранського нацонального унверситету iменi Володимира Даля (просп. Центральний, 59а, Северодонецьк, 93400, Украна) E-mail: galgash@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2803-3088 Researcher ID: http://www.researcherid.com/H-4790-2018 Scopus Author ID: 56246758000
УДК 658:334.78:330.341.42 JEL: O25; Q34; Q56; R11 Галгаш Р. А. Природно-ресурсный потенциал и возможности мобилизации ресурсов для развития промышленных кластеров и смарт-специализации Луганской области Целью статьи является обзор природно-ресурсного потенциала и возможности мобилизации ресурсов для развития промышленных кластеров и смарт-специализации Луганской области. В статье показано, что развитие регионов в условиях постконфликтной трансформации возможно на основе формирования комплексного организационно-экономического обеспечения системы регионального управления и разработки действенных механизмов использования природно-ресурсного потенциала, а также поиска возможностей мобилизации ресурсов для развития промышленных кластеров. Определена тенденция к самоорганизации предприятий регионов в противовес централизованным процессам формирования промышленных комплексов и оформления государственной кластерной политики в Украине. Установлено, что в результате военного конфликта на востоке Украины произошло резкое ухудшение социально-экономического положения, что существенно изменило ситуацию во всех сферах общественной жизни и вызвало необходимость реструктуризации экономики и системы управления регионом. Определено, что наиболее привлекательными сферами хозяйственной деятельности на подконтрольной Украине территории Луганской области в ближайшее время могут быть лесное хозяйство, сельское хозяйство, рекреация и туризм, химическая отрасль. Установлено, что создать условия для экономического и промышленного развития Украины, усилить конкурентные преимущества отдельных регионов и повысить экономическую состоятельность общин на местах возможно на основе сочетания современной кластерной политики, стратегий разумных специализаций с политикой децентрализации. Ключевые слова: природно-ресурсный потенциал, промышленный кластер, смарт-специализация, децентрализация, мобилизация ресурсов, постконфликтная трансформация, стратегия развития, региональная политика.
О
_а
о
UDC 658:334.78:330.341.42 JEL: O25; Q34; Q56; R11 Halhash R. A. The Natural Resource Potential and Opportunities to Mobilize Resources for the Development of Industrial Clusters and Smart-Specialization of the Luhansk Region The article is aimed at reviewing the natural resource potential and the opportunity of mobilizing resources for the development of industrial clusters and smart-specialization of the Luhansk region. The article shows that the development of regions in the conditions of post-conflict transformation is possible through the formation of a comprehensive organizational and economic support of the system of regional governance along with the develop- <C ment of effective mechanisms for use of natural resource potential, as well as the search for opportunities to mobilize resources for the development of industrial clusters. The tendency to self-organize enterprises of regions as op- ^ posed to the centralized processes of formation of industrial complexes and establishment of the State cluster policy in Ukraine is defined. It is determined that as a result of the military conflict in Eastern Ukraine there was a sharp deterioration in the socio-economic situation, which significantly changed the situation in all spheres of public life and caused the need to restructure the economy and the system of management of the region. It is defined that the most attractive spheres of economic activity in the territory of Luhansk, controlled by Ukraine, may in the near future be forestry, agriculture, recreation and tourism, and the chemical industry. It is determined that it is possible to create conditions for Ukraine's economic and industrial development, to strengthen the competitive advantages of certain regions and to increase the economic viability of local communities on the basis of a combination of modern cluster policy, strategies of reasonable specialization together with decentralization policy. Keywords: natural resource potential, industrial cluster, smart-specialization, JJ decentralization, resource mobilization, post-conflict transformation, development strategy, regional policy. 111
<
Библ.: 15.
Bibl.: 15.
Галгаш Руслан Анатольевич - доктор экономических наук, доцент, директор Учебно-научного института экономики и управления Вос-точноукраинского национального университета имени Владимира Даля (просп. Центральный, 59а, Северодонецк, 93400, Украина) E-mail: galgash@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2803-3088 Researcher ID: http://www.researcherid.com/H-4790-2018 Scopus Author ID: 56246758000
Halhash Ruslan A. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Director of the
Educational and Scientific Institute of Economics and Management of Volody-
myr Dahl East Ukrainian National University (59a Tsentralnyi Ave., Syevyero-
donetsk, 93400, Ukraine)
E-mail: galgash@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2803-3088
Researcher ID: http://www.researcherid.com/H-4790-2018
Scopus Author ID: 56246758000
На територшх постконфлктно! трансформаци питання шнування та розвитку е найважли-вшим напрямом досл^жень, який у щлому е виршальним фактором нацюнально! безпеки та розвитку Укра!ни. Розвиток регюшв в умовах постконфлктно! трансформаци можливий лише на основi комплексного та системного виршення широкого кола питань сощально!, економiчноI та оргашзацш-но! проблематики. Розробка та впровадження в Лу-ганськш област стратеги сталого розвитку можливi лише на основi формування комплексного оргаш-зацiйно-економiчного забезпечення системи регю-нального управлшня та розробки дiевих механiзмiв використання природно-ресурсного потенщалу та пошуку можливостей мобшзаци ресурсiв для розвитку промислових кластерiв. При цьому домшантою в становленнi моделi сталого розвитку регюшв в умовах постконфлктно! трансформаци повинш ставати шновацшш процеси, науковi знання, новi технологи.
Активiзацiя iнновацiйноI дiяльностi регiонiв в умовах постконфлктно! трансформаци потребуе яйсно ново! оргашзаци взаемозв'язкiв i взаемоди мiж усiма учасниками процесу регiонального управлшня. Впровадження д1ево! системи управлiння iнтелектуальним капiталом пiдвищуе конкуренто-спроможшсть та економiчну ефективнiсть завдяки забезпеченню надежно! уваги до штересш iнвесторiв, керiвництва та iнших учасникiв управлшських в1дно-син; фiнансовоI прозоростi, запровадженню правил ефективного менеджменту та контролю.
Поточний стан економки Укра!ни та !! окремих регiонiв останшми роками е нестабкьним i продовжуе змшюватися в силу iнерцГ! значних геополiтичних по-дш та !х суттевого впливу на соцiально-економiчну систему Укра!ни. Про складний економiчний стан реп-ошв Укра!ни свiдчить динамка основних макроеконо-мiчних показникiв та показниюв офiцiйно'! статистики регiонiв, яку можна простежити на офщшних ресурсах, зокрема [1]. Так, по Луганськш област зi статис-тичних даних можна побачити значне попршення еко-номiчних показникiв. Хоча у 2016 р. складне становище було частково виправлено порiвняно з 2014 р., але на початок 2019 р. певш досягнення вдалось утримати лише за розмiрами реально! середньомюячно! зароби1-но! платнi та оборотом роздрiбноI торгiвлi.
Окрiм загальноекономiчних показникiв, при-вертае увагу динамка вантажообиу (за юлометра-
жем i за обсягом вантажiв), оск1лькм саме bíh може свiдчити про динамку дглово! активноctí в Укра!нг та !! регiонах. Зокрема, за показниками вантажообггу в Луганськiй областi можна побачити тенденцгю до зб1льшення вгдстанг автомоб1льних вантажопереве-зень, але зменшення обсягу вантажiв. З цього можна зробити висновок про послаблення зв'язкгв мiж пгд-приемствами Лугансько! областг та iншими регго-нами та про спроби пгдприемств знайти замшу цим зв'язкам через взаемодгю з пгдприемствами регiонiв Укра!ни або виходу на iншi ринки.
Якщо звернутися до характеристики економгч-но! активностг пiдприемств Лугансько! областi не за обсягами виконаних операцг! та транзак-цiй, а за кiлькiстю суб'ектгв тако! дiяльностi, то слiд звернути увагу на динамку кглькостг юридичних осiб за органiзацiйними формами [1]. 1з зазначено! дина-мiки дгйсно можна побачити, що загальна кглькгсть юридичних осiб останнiми роками збгльшилась, але це вiдбувалося не за рахунок збгльшення с1льських господарств або приватних шдприемств (ккькгсть останнiх навгть зменшилась), а завдяки збiльшенню ккькостг юридичних осiб некомерцiйного сектора (громадських органгзацш, профспiлок, полiтичних партiй, благодгйних органiзацiй, об'еднань спгввлас-никiв багатоквартирних будинкгв тощо).
Зважаючи на це, можна констатувати, що остан-нiми роками вгдбувалося збiльшення громадсько! активностi та зменшення господарсько!. З огляду на те, що зазначенг явища вiдбуваються, як правило (зокрема, за думкою Дж. Гелбрейта), у пергоди осла-блення держави та за умов примусово! самоорганг-зацг! [2], тобто оновлюючого вiдбудування соцгаль-них гнституцгй знизу догори, це повинне викликати стурбовангсть нингшнгх громадян кра!ни (оскгльки не можна очгкувати значних позитивних змгн у ко-роткостроковому пергодг часу), але бути позитивною ознакою для науковцгв, оскгльки цг процеси е цглком об'ективними та позитивними з огляду на подальшу довгострокову перспективу розвитку: насамперед, мають вгдновитися дгевг механгзми самооргангза-цг! та координацг!, функцгонування яких сприятиме збгльшенню активностг щодо використання наявного природно-ресурсного потенцгалу регюшв.
Питанням визначення та систематизацг! поточ-них проблем розвитку реггонгв Укра!ни та об'еднаних
територiальних громад за умови децентралгзаци, формування мехашзмГв !х вирiшення присвяченi дослГдження багатьох вiтчизняниx учених, зокрема I. Заблодсько! [3], О. Ляшенко [4]. Сталому розвитку шдприемств та регюнальних економiчниx систем присвяченi дослiдження I. Семененко [5-7]. Питан-ня та проблеми використання природного потенщ-алу Лугансько! областi висвiтлено в наукових пра-цях I. Заблодсько!' [9], О. Ляшенко [4] та публкащях О. Светлова [10-12].
Дослiдження науковщв сьогоднi значно допо-внюються завдяки !хнш учасп в дослiдницькиx мГж-народних проектах [8; 9]. Зокрема, I. Заблодська та колектив Лугансько! фш! !нституту економко-пра-вових дослджень НАН Укра!ни в процесi реалГзацГ! проекту «Досвiд об'еднання територiальниx громад на cxодi Укра!ни: економiко-правовi аспекти» за тдтрим-ки Фонду iменi Фрiдрixа Еберта провели анкетування в Бкокуракинськш i Чмирiвськiй об'еднаних терито-рiальниx громадах Лугансько! областi, яке показало, що з початку реформи децентрамзацц простежуеться певний скепсис з боку мешканцiв громад щодо такого нововведення. Мешканцi громад побоюються багатьох проблем, зокрема таких, як фшансове забезпечення ш-нування та розвитку об'еднаних територiальниx громад, безпечне життя, збереження земель i природних ресурсiв громад, виршення сукупностi екологiчниx проблем [8]. Впм, зрозум1ло, що найб1льш складною проблемою, яка суттево впливае сьогодш на розвиток економiки Укра!ни та !! регiонiв, е проблема нестабкь-ностi внаслiдок здiйснення ООС i вiйськового кон-флiкту. При цьому, незважаючи на певний локальний характер антитерористично! операцГ! (в подальшому -ОперацГ! об'еднаних сил), зусилля вск регiонiв кра!ни сьогоднГ спрямованi саме на розв'язання цiе! проблеми, осккьки вГд цього залежить збереження гГдностГ та суверенiтету Укра!ни в цкому.
Метою статтi е огляд природно-ресурсного по-тенцiалу та можливост мобiлiзацi! ресурсiв для розвитку промислових кластерiв та смарт-спецiалiзацi! Лугансько! область
Негативш економiчнi наслiдки вшськових дГй та окупацГ! проявилися для Укра!ни тимча-совою втратою значно! частини природно-ресурсного потенцiалу та потенщалу розвитку про-мисловостГ. Зокрема, у [4] зазначено, що «Укра!на в щлому втратила близько 20% економГчного потенщ-алу внаслГдок вшськового конфлГкту та окупацГ!» [4, с. 15]. Причому, колосальних втрат зазнала саме про-мисловГсть на сходГ Укра!ни, яка включае вугГльну, машинобудГвну, металургГйну, хГмГчну промисловГсть i належить до реального сектора. ВнаслГдок вшськових дш i окупацГ! в УкраМ значно скоротився видо-буток вуплля (близько 50% всього вуплля та 100% антрацитового вугГлля видобувалось саме на окупо-ванГй територГ!) [4].
Через вiйськовий конфлiкт на сходi Укра!ни вiдбулося рiзке попршення сощально-економiчно-го стану, що суттево змшило ситуацiю в ус1х сферах сусшльного життя та викликало необх^шсть екстре-но! «ручно!» реструктуризацГ! економки й системи управлiння регiоном i навiть кра!ною. Наслiдки вш-ськового конфлкту торкнулися кожного мешканця обласи, кожного пiдприемства, вс1х галузей економь ки всiх регiонiв Укра!ни, суттево вплинули на iмiдж Лугансько! та Донецько! областей та !хню привабли-вiсть. Втiм, навiть за тимчасово! окупацГ! частини територГ!, природно-ресурсний потенщал цих областей залишаеться значним.
Луганська область мае значний природно-ре-сурсний потенцiал для свого розвитку, проте внаслкок вiйськових дiй та тимчасово! втра-ти частини територГ! темпи розвитку, звшно, не мо-жуть бути значними, - йдеться хоча б про подолання кризових явищ. Земельнi ресурси Лугансько! обласи складають 2668,3 тис. га, у тому чи^ скьськогоспо-дарськi упддя - 1908,7 тис. га. Але останшми роками, в процеа безсистемного використання земель та вксутноси ефективних заходiв щодо !х вкновлення, земельнi угiддя стають низькопродуктивними та з не-високою якiстю рослин (як харчово!, так i кормово! спрямованостi).
Загальна площа територГ! обласи, яка вкрита лiсом, становить 339,6 тис. га. Бюлопчш та природ-нi ресурси зосередженi в степових, лугових i лiсових бiоценозах, а також водних екосистемах. В обласи знаходиться близько 42 тис. га хвойних, 49 тис. га твердолистяних i 9 тис. га м'яколистяних лiсiв. Головною водною артерiею е рiчка Оверський Донець, який перетинае область з швшчного заходу на шв-денний схiд. Загальна протяжшсть рiчки - 1053 км, у межах обласи розташована !! середня частина - 265 км, площа водозабору яко! складае 24640 кв. км. Ба-сейн рiчки Сiверський Донець розд1лений на право-бережну та лiвобережну частини. Загалом територiею областi протiкае близько 122 рiчок загальною протяж-шстю 4556 км, у тому чи^ 6 рiчок - б1льше 100 км. Озер в обласи небагато, за сво!м походженням вони, як правило, складають залишки старих русел рiчок. В областi створено низку штучних ставкiв та водосхо-вищ загальним об'емом 278 млн куб. м iз сумарною площею дзеркала 8234 га. Одним iз основних природ-них багатств областi е запаси столових i бальнеолопч-них мшеральних вод. Луганська область представлена широким комплексом рiзноманiтних видiв мшераль-но! сировини. Лише на тдконтрольнш укра!нськiй владi територГ! розвiданi 78 родовищ (камiнь буддвель-ний, сировина цегельно-черепична, шсок будiвельний, сировина керамзитова, крейда, глина, вохра).
У Луганськш обласи розвiданi та експлуатують-ся 10 родовищ природного газу, запаси якого складають 9076 млн куб. м, конденсату - 151 млн куб. м.
<
о ^
ш <
=п
_Q <
=П О
<
2 ш
1нформацгю щодо наявностг та проблем використан-ня родовищ природного газу в Луганськш облaстi наведено в публгкацгях О. Свeтiковa [10-12]. Родовища природного газу в Луганськш областг зустргчають-ся на чвертг ii територг!, на смузi, обмеженою лгнгя-ми приблизно Сватове - Старобгльськ - Городище (з пгвночг) та Кремiннa - Луганськ - Давидо-Нгколь-ське (з пiвдня). Велика частина ще! смуги знаходить-ся на пгвнгч вiд лiнГi розмежування. На жаль, всг вгдо-мi родовища природного газу в Луганськш областг за величиною балансових запасгв належать до дргбних, найбгльшг запаси встановленг на Ольховськом (6 млрд куб. м) i Лобачевськом (4 млрд куб. м) родовищах. До того ж, гнтенсивний видобуток газу тут розпочато в кгнцг 1960-х рокгв з вгдкриття Краснопоповського родовища в Кремгнському районг (ниш закритого). I за цг роки запаси значною мгрою вичерпалися. Так, гз середини 1970-х рр. до 1994 р. видобуток природного газу в Луганськш областг зменшився з 800-900 до 230-240 млн куб. м. За даними дослгдження О. Светгкова [10], на територг! областг е 10-12 пер-спективних родовищ газу з прогнозованими запасами вгд 0,5 до 1,5 млрд куб. м. При достатшх гнвести-цгях з них можна щоргчно видобувати по 20-30 млн куб. м., що дозволило б збгльшити видобуток природного газу в реггонг до 800 млн куб. м на ргк [10].
Уданий час в Луганськш областг видано дозволи на видобуток природного газу на 19 родови-щах. З них 11 (Боргвське, Вгльховське, бвгенг-евське, Захгдно-Вергунське, Капгтановське, Кондра-шевське, Кружиловське, Лобачевське, Маркгвське, Муратовське та Рассипнянське) розробляе Северо-донецький промисел з видобутку газу, конденсату г нафти ГПУ «Шебелинкагазвидобування» та 4 (Вер-гунське, Крутогоровське, Макивське, Ольггвське) -ТОВ «Кубгаз». На Зайцевському родовищг видобуток веде «Оберон-вуг1лля». На родовищах Височанське г Львгвське, дозвгл на видобуток на яких видано ГЕО «Альянс-Височанське» г ГЕО «Альянс-Львгвське», та родовищг Маршська («Надра Луганщини») видо-буток не проводиться. Загальна площа цих родовищ доргвнюе 420 кв. км, балансовг запаси газу - близько 22 млрд куб. м, газового конденсату - 285 тис. т. Гео-графгчно ТОВ «КубГаз» володге газовими промисла-ми в Кремгнському районг, а «Шебелинкагазвидобу-вання» - у Станично-Луганському районг та районах, що примикають до Северодонецька [12].
З 19 родовищ Луганщини шгсть розташовують-ся на тимчасово окуповангй територй', це Кружилгв-ське, Маркгвське, Россипнянське, Захгдно-Вергун-ське, Вергунське г Крутогоргвське. Балансовг запаси природного газу цих родовищ становлять понад 5 млрд куб. м. У цглому недостатня прозоргсть газо-видобутку на Луганщинг не дае змогу навести будь-якг пгдтвердженг офгцгйнг данг. Останнг наявнг данг за ргчними обсягами видобутку становлять 283,7 млн
куб. м у 2011 р. Але вони не зовсгм узгоджуються з обсягами видобутку за окремими пгдприемствами: за гнформацгею Северодонецько! мгсько'! ради, зг сверд-ловин Северодонецького промислу з видобутку газу, конденсату г нафти ГПУ «Шебелинкагазвидобуван-ня» у 2011 р. отримали 237,6 млн куб. м, а ТОВ «Куб-Газ» здобув у 2011 р. 88,236 млн куб. м. Що стосуеться даних за обсягами видобутку за окремими родовища-ми (така гнформацгя особливо важлива для територг-альних громад), така гнформацгя навряд чи е на самих пгдприемствах [12].
Поггршення стану Лугансько! та Донецько! областей з постачанням сировини, ринками збуту та кооперацгйними зв'язками гстотно вплинуло на дглову активнгсть в цих реггонах та спри-чинило ii гстотне зменшення, що можна простежити за обсягами валового реггонального продукту [1]. При цьому, якщо зменшення товарообггу в торггвлг не можна визнати гстотним, то зменшення реалгзаци обсяггв промислово! продукцц характеризуеться зна-чно ггршими показниками.
Поряд гз втратою знaчноi частини промисло-вого комплексу Лугaнськоi та Донецько! областей, навгть для розвинуто! хгмгчно! промисловостг регго-ну на пгдконтрольнгй частинг територй у «хгмгчному трикутнику Рубгжне - Лисичанськ - Северодонецьк» сьогоднг вгдсутнг можливостг для функцгонування та розвитку. Серед причин цього слгд зазначити, знову ж таки, порушення кооперацгйних зв'язкгв, пробле-ми з енергопостачанням г постачанням сировини, проблеми з безпекою функцгонування (оскгльки пгд-приемства розташованг безпосередньо поряд лгни розмежування), полгтичнг проблеми. Зокрема, втрата можливостг постачання нафтопродуктгв спричинила неможливгсть роботи Лисичанського нафтоперероб-ного заводу (ПрАТ «Лисичанська нафтова гнвести-цгйна компангя»), що поряд з приналежнгстю цього пгдприемства до росгйсько! компани зробила i"i роботу неможливою за сучасних умов, а пгдприемство перебувае в процесг санаци. Майже аналоггчнг про-блеми стосуються найбгльшого виробника добрив -ПрАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот».
Низькг обсяги дково! активностг в Луганськш областг достатньо надгйно глюструе динамгка заро-бгтно! плати майже за всгма видами економгчно! дг-яльностг, яку можна побачити у [13]. Це пгдтверджу-еться г зменшенням обсяггв виробництва в натуральному вимгрг за видами економгчно! дгяльностг [13]. Зокрема, зростання будгвництва за пергод до 2014 р. додавало значну частину зростання ВВП Украши. Ни-нгшнгй стан галузг будгвництва в Луганськгй областг можна побачити у [13]: обсяги будгвництва скорочу-ються протягом 2014-2018 рр. При цьому, навгть до 2014 р. зростання обсяггв будгвництва вгдбувалося в частинг житлових будгвель, але водночас спостергга-лося зменшення будгвництва гнженерних споруд, що,
звгсно, не свгдчить про зростання д1лово1 активностi в цiй галузi.
Конкурентоспроможнють пiдприемств регiонiв на зовнiшнiх ринках i спроможнiсть утворювати по-зитивне значення чистого експорту шдприемств ре-гiонiв кюструють обсяги експорту та iмпорту, якi та-кож краще аналiзувати за видами економiчно! дшль-ностi в регiональному розрiзi за даними регюнальних органiв статистики, зокрема [13]. Для розвитку тдприемств регюну та !х кластерних утворень (юнуючих i потенцiйних регiональних кластерiв пiдприемств) слiд розглядати галузi, як перспективнi саме з точки зору виробництв агропродукцГ! для експорту. Для ви-значення таких галузей можна звернутися до даних, наведених у [13] щодо структури експорту та iмпорту шдприемств Лугансько! областi за видами економГч-но! дiяльностi. Можна побачити, що найсильнiшi по-зицГ! в Луганськiй областi мають: виробництво жирiв та олГ!, паперу та картону, одягу; прилади та апарати оптичш, фотографiчнi. Звiсно, перспективною, але проблемною галуззю, розвитку яко! слГд придiляти увагу в Луганськiй обласп, е виробництво хiмiчноi продукцГ! та пов'язаних з нею галузей промисловостГ.
Aналiз статистичних даних i публкацш у ц1лому пiдтверджуе думку експерпв про те, що най-бкьш привабливими сферами господарсько! дiяльностi на шдконтрольнш Украiнi територГ! Лугансько! обласп найближчим часом можуть бути люове господарство, с1льське господарство, заклади рекреа-цГ! та туристичнi об'екти. Шдприемства, задiянi в скь-ському господарствГ, певним чином виправдовують щ надГ!: якщо у 2016 р. вГдбувалося зменшення товарного виробництва порiвняно з 2015 р., то на початку 2019 р. вГдбулося збкьшення посiвних площ у рослинництвi, хоча й зменшено виробництво у тваринництвi [13]. Крiм зазначених галузей, перспективними для розвитку в Луганськш област е хiмiчна галузь, осккьки регГ-он мае необхiдний науковий потенщал та матеркльно-технiчну базу. Впм, розвиток усiх зазначених галузей в Луганськш област та в Укра'М в ц1лому пов'язаний з необхГдшстю посилення конкурентоспроможностi пiдприемств регюшв на основi розвитку потужних регюнальних кластерiв пiдприемств.
Звiсно, в межах одше! публiкацi! неможливо охопити ва, хоча i порiвняно незначш, об'ективнi здобутки у вiтчизнянiй економщ стосовно розвитку регiональних кластерiв. Останшми роками в публка-цiях дослднишв чiтко простежуеться загальна тен-денцш, яка полягае в певних позитивних зрушеннях у розвитку регiональних кластерiв, превалюваннi об'ективних тенденцiй до самооргашзацГ! шдпри-емств регiонiв (на противагу централiзованим про-цесам формування промислових комплекав) та в оформленнi (хоча i дещо фрагментарно!) державно! кластерно! полiтики в Укра!нi (яку необхГдно шдси-лювати, на думку бкьшосп дослiдникiв).
На регiональному рiвнi державного управлшня кластерна полiтика реалiзуеться включен-ням заходiв з розвитку регюнальних класте-рiв пiдприемств до регюнальних стратегш розвитку. Спроби вiдновлення кластерно! полiтики в Укра!нi вiдбулися у червш 2017 р. на робочш зустрiчi, ор-ганiзованiй Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни разом iз Офiсом реформ КМУ та Ш-мецько-укра!нською промислово-торговельною палатою щодо розробки «кластерно! програми як прин-ципово ново! стратегГ! розвитку нацюнально! про-мисловосп Укра!ни» [14]. На жаль, щ спроби не отри-мали далi системного продовження та впровадження. Хоча на робочш зустрГчГ було визначено, що «про-мисловГ кластери - це сучасний комплексний пГдхГд до промислово! полГтики, що передбачае об'еднання ккькох локалiзованих пiдприемств у межах единого виробничого процесу для посилення конкурентних можливостей кожного Гз них. Вш збкьшуе роль регiо-нального рГвня економГки. МГжнародний досвГд по-казуе, що це ефективно: у 6С кластери об'еднуються в регюнальш ринки, сприяють розвитку ГнновацГй та шфраструктури на мГсцях, забезпечують близько 38% робочих мшць. 33,3% компанш, що працюють у межах кластерГв, демонструють стабГльне зростання рГвня зайнятостк [14]. «Коли люди говорять про розвиток промисловостГ, вони чомусь завжди уявляють собГ тГльки шдтримку з центру - бюджетнГ дотацГ!, пГльговГ кредити Г таке шше. 6 й Гнший пГдхГд - роз-вивати промисловГ осередки там, де е шдтримка мГс-цево! влади та регГональнГ передумови для розвитку кластера» [14].
За результатами обговорення було визначено, що «кластерний шдхГд вигГдний для Укра!ни через лопстичш переваги, якГсний людський каштал Г досвГд органГзацГ! промисловостГ Гз вГдповГдною культурою виробництва. Кластерна промислова полГтика сприятиме тюншш взаемодГ! укра!нсько! економГки з мГжнародними партнерами та подальшГй ГнтеграцГ! Укра!ни в 6С. Вона мае забезпечити розвиток ГнновацГй в економщ, а також сприяти нарощуванню тем-шв зростання нацГонального ВВП у наступш роки» [14]. У презентацГ! на зазначенГй зустрГчГ було визначено концепцго та основнГ етапи реалГзацГ! кластерно! полГтики в УкраМ [14]. ЗмГстовнГсть зазначеного обговорення дае надго на впровадження в УкраМ та Г! регюнах дГево! кластерно! полГтики, що сприятиме розвитку регюнальних кластерГв шдприемств.
Сьогодш кластера полГтика отримуе новий ви-мГр у своему застосуваннГ. На думку фахГвщв [14], створити умови для економГчного та промислового розвитку Укра!ни, змГцнити конкурентнГ переваги окремих регюшв та шдвищити економГчну спромож-шсть громад на мГсцях можливо на основГ поеднання сучасно! кластерно! полГтики, стратегш розумних спе-цГалГзацГй (економка знань та ГнновацГйних рГшень) з полГтикою децентралГзацГ!. На стратегГ! розумних
спецiалiзацiй (смарт-спецiалiзацiй) сконцентровано увагу державно! та регюнально! полiтики. У 2019 р. смарт-спещалгзацГ! запропоновано використовува-ти при розробцi регiональних стратегiй. Пiд смарт-спецiалiзацieю розумieться «пiдхiд, що передбачае аргументоване визначення суб'ектами реггонально-го розвитку в рамках регюнально! стратег!! окремих стратеггчних цкей i завдань щодо розвитку видiв економiчно! дiяльностi, якi мають iнновацiйний по-тенцгал з урахуванням конкурентних переваг регюну i сприяють трансформацГ! секторiв економгки в бiльш ефективнi» [15]. З огляду на необхгднгсть практичного застосування при розробцг регюнальних стра-теггй концепцгя смарт-спещалгзацш потребуе свого подальшого розроблення та адаптацГ! з урахуванням специфгки регюшв, ргвня розвитку природно-ресурс-ного потенцгалу та можливостг мобшзацГ! ресурсгв.
ВИСНОВКИ
Таким чином, розвиток регюшв в умовах пост-конфлГктно! трансформацГ! можливий на основГ фор-мування комплексного оргашзацшно-економгчного забезпечення системи регГонального управлГння та розробки дГевих механГзмГв використання природно-ресурсного потенцгалу, а також пошуку можливос-тей мобшзацГ! ресурсгв для розвитку промислових кластергв. Створити умови для економгчного та про-мислового розвитку Укра!ни, змГцнити конкурентнГ переваги окремих регюшв та пгдвищити економгчну спроможнгсть громад на мгсцях можливо на основг поеднання сучасно! кластерно! полгтики, стратеггй ро-зумних спещалгзацш з полгтикою децентралгзацГ!. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Державна служба статистики Укра!ни. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
2. Гэлбрейт Дж. К. Экономическая теория и цели общества. М. : Прогресс, 1979. 276 с.
3. Заблодська I. В., Носкова С. А., Татарченко О. М., Завойських Ю. А. Економiчнi передумови оновлення та реалiзацп стратеги розвитку Донецько! област на перюд до 2020 р. Економка та право. Cepin «EKOHOMiKa». 2016. № 2. С. 20-30.
4. Донбас i Крим: цша повернення : монографiя / за заг. ред. В. П. Горбулша, О. С. Власюка, Е. М. Лiбаново!, О. М. Ля-шенко. Ки!в : Н1СД, 2015. 474 с.
5. Семененко I. М. Теоретична конструк^я концепцп ста лого розвитку пщприемства. Всник CxidHoyKpoHcb^o нацонального yHiBepcumemy iMeHi Володимира Даля. 2015. № 4. С. 232-236.
6. Семененко I. М. Цтьове управлшня пщприемства-ми: концепцГя со^ально! вГдповГдальностГ задля сталого розвитку регюну. Ефективна економ/'ка. 2015. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5826
7. Semenenko I. Updating strategy of Luhansk region development: changes and challenges in consequence of the armed conflict and occupation // Regional Policy and Regional Development: Euro-Atlantic Support to Eastern Partnership
Countries. Post Warsaw Euro-Atlantic Summer Academy Publication. Warsaw : College of Europe Natolin Campus, 2016. P. 41-48.
8. Semenenko I., Halhash R., Ivchenko Y. Role of international organizations in promoting sustainable development in conflict-affected regions: case of Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development. 2019. Vol. 8, No. 2. P. 21-34.
9. Заблодська I. В., Кудрша О. Ю. Модершза^я про-мислового сектора як стратепчний напрямок розвитку еко-номГки регюну. Ефективна eкономiка. 2014. № 2. URL: http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3382
10. Светиков А. Как используют недра Луганщины украинские олигархи. URL: http://svsever.lg.ua/2016/11/kak_ ispolzuyut_nedra_luganschiny_ukrainskie_oligarhi
11. Светиков А. Природная среда Луганщины: последствия войны. URL: http://svsever.lg.ua/2016/04/prirodnaya_ sreda_luganschiny_posledstviya_vojny
12. Светиков А. Серые зоны газодобычи в Луганской области. URL: http://svsever.lg.ua/2016/11/serye_zony_ gazodobychi_v_luganskoj_oblasti
13. Офщмний сайт головного управлшня статистики в Лугансьш область URL: http://www.lg.ukrstat.gov.ua
14. Мшекономрозвитку розпочало обговорення кластерно! програми промислового розвитку. URL: https:// issuu.com/mineconomdev/docs/rdo_cluster_27.06.17
15. Постанова Кабшету МГшстрГв Укра!ни «Про за-твердження Порядку розроблення регюнальних стратепй розвитку i плашв заходГв з !х реалвацп, а також проведення мошторингу та оцшки результативной реалваци зазначе-них регюнальних стратепй i плашв заходГв» вщ 11.11.2015 р. № 932. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2015-п
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua
Donbas i Krym: tsina povernennia [Donbass and Crimea: the price of return]. Kyiv: NISD, 2015.
Gelbreyt, Dzh. K. Ekonomicheskaya teoriya i tseli ob-shchestva [Economic theory and the goals of society]. Moscow: Progress, 1979.
[Legal Act of Ukraine] (2015). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/932-2015-п
"Minekonomrozvytku rozpochalo obhovorennia klaster-noi prohramy promyslovoho rozvytku" [Economic Development Cluster Discussed Cluster Industrial Development Program]. https://issuu.com/mineconomdev/docs/rdo_clus-ter_27.06.17
Ofitsiinyi sait holovnoho upravlinnia statystyky v Lu-hanskii oblasti. http://www.lg.ukrstat.gov.ua
Semenenko, I. "Updating strategy of Luhansk region development: changes and challenges in consequence of the armed conflict and occupation". In Regional Policy and Regional Development: Euro-Atlantic Support to Eastern Partnership Countries. Post Warsaw Euro-Atlantic Summer Academy Publication, 41-48. Warsaw: College of Europe Natolin Campus, 2016.
Semenenko, I. M. "Teoretychna konstruktsiia kontseptsii staloho rozvytku pidpryiemstva" [Theoretical construction of the concept of sustainable enterprise development]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volody-myra Dalia, no. 4 (2015): 232-236.
Semenenko, I. M. "Tsilyove upravlinnia pidpryiemstvamy: kontseptsiia sotsialnoi vidpovidalnosti zadlia staloho rozvytku rehionu" [Targeted enterprise management: the concept of social responsibility for the sustainable development of the region]. Efektyvna ekonomika. 2015. http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=5826
Semenenko, I., Halhash, R., and Ivchenko, Y. "Role of international organizations in promoting sustainable development in conflict-affected regions: case of Luhansk region in Ukraine". European Journal of Sustainable Development, vol. 8, no. 2 (2019): 21-34.
Svetikov, A. "Kak ispolzuyut nedra Luganshchiny ukrain-skiye oligarkhi" [How to use the bowels of the Luhansk region Ukrainian oligarchs]. http://svsever.lg.ua/2016/11/kak_ispol-zuyut_nedra_luganschiny_ukrainskie_oligarhi
Svetikov, A. "Prirodnaya sreda Luganshchiny: posledst-viya voyny" [The natural environment of the Luhansk region:
the consequences of the war]. http://svsever.lg.ua/2016/04/ prirodnaya_sreda_luganschiny_posledstviya_vojny
Svetikov, A. "Seryye zony gazodobychi v Luganskoy oblasti" [Gray zones of gas production in the Luhansk region]. http://svsever.lg.ua/2016/11/serye_zony_gazodobychi_v_lu-ganskoj_oblasti
Zablodska, I. V. et al. "Ekonomichni peredumovy onov-lennia ta realizatsii stratehii rozvytku Donetskoi oblasti na period do 2020 r." [Economic prerequisites for renewal and implementation of the Donetsk region's development strategy for the period up to 2020]. Ekonomika ta pravo. Seriia «Ekonomika», no. 2 (2016): 20-30.
Zablodska, I. V., and Kudrina, O. Yu. "Modernizatsiia pro-myslovoho sektora yak stratehichnyi napriamok rozvytku eko-nomiky rehionu" [Modernization of the industrial sector as a strategic direction of economic development of the region]. Efektyvna ekonomika. 2014. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=3382
УДК 332.1:334:021:65.012 JEL: D74; L53; Q01; R58
КОМПЕНСАЦ1ЙНИЙ МЕХАН1ЗМ ЯК 1НСТРУМЕНТ УЗГОДЖЕННЯ 1НТЕРЕС1В У ВЗА6МОВ1ДНОСИНАХ «РЕГ1ОН - П1ДПРИ6МСТВО» ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
®2019 СЕМЕНЕНКО I. М.
УДК 332.1:334:021:65.012 JEL: D74; L53; Q01; R58
Семененко I. М. Компенсацшний MexaHi3M як шструмент узгодження iHTepeciB у взасмовщносинах «perioH - пiдпpиcмcтво» для сталого розвитку репону
Робота присвячена питаниям сп/вв/дношення штереав тдприемств i суб'ект'в регонального управлшня, а також пошуку компромюв, як вини-кають з приводу розпод'шу ресурав та повноважень у взаeмовiдносинах «регон - тдприемство». Мета статтi полягае у визначенн вiдповiдних типiв компенсацшних механiзмiв, яш можуть виступати як результат пошуку компромсу та шструмент узгодження штереав у взаемов'д-носинах «регюн - тдприемство» задля сталого розвитку регону. Наведено чинники, як впливають на готовшсть i бажання суб'ект'в регю-нального розвитку йти на компромс, та визначено, що пошук компромсу вШграе роль у вир'шент проблеми органiзацiйноiрозбалансованости Для розв'язання uieiпроблеми був проведений анал'в можливих ствв'дношень ресурав виконав^в (тдприемства або регону) та iх повноважень, результати якого дозволили визначити вар'шнти рiвноваги/домiнування мiж тдприемствами та регюном при виконант проект'в. Залежно вiд стану рiвноваги/домiнування визначено тип розпод'шу проект'в i тип компенсацшного мехашзму, який потр'бен для виршення проблеми пере-розпод'шу проект'в за станами рiвноваги/домiнування. На цй основi можна стверджувати про подальший розвиток технологи пошуку стйкого р'юноважного стану мiж тдприемством i зацкавленими у сталому розвитку регону сторонами.
Ключов'! слова: компенса^йний мехашзм, узгодження нтереав, взаемов'дносини «регон - тдприемство», сталий розвиток, р'вновага, домiнування. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-85-90 Табл.: 3. Ббл.: 12.
Семененко 1нна MaKCUMiBHa - доктор економ'мних наук, доцент, зав'дувачка кафедри економки i тдприемництва, Схiдноукраiнський наиональ-
ний ушверситет iм. В. Даля (просп. Центральный, 59a, Северодонецьк, 93400, Украна)
E-mail: isemenenko@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9310-0515
Researcher ID: http://www.researcherid.com/H-4045-2018
Scopus Author ID: 56246328800
УДК 332.1:334:021:65.012 UDC 332.1:334:021:65.012
JEL: D74; L53; Q01; R58 jel: D74; L53; Q01; R58
Семененко И M. Котысацмшый жхатш как штрушш Semenenko I. M. The Compensation Mechanism as an Instrument
согласования интересов во взаимоотношениях «регион - for Harmonizing Interests in the «Region - Enterprise» Relationships
предприятие» для устойчивого развития региона for the Sustainable Development of Region
Работа посвящена аопросж соотношения интересов предприятий и The publication is concerned with the issues of correspondence between the
субъектов регионального управления, а также поиску компромиссов, Crests of enterprises and the regional government entities, as well as the
возникающих по поводу распределения ресурсов и полномочий во взаи- search for compromises arising on the distribution of resources and empow-моотношениях «регион - предприятие». Цель статьи заключается в
определении соответствующих типов компенсационных механизмов, которые могут выступать как результат поиска компромисса и инструмент согласования интересов во взаимоотношениях «регион -предприятие» для устойчивого развития региона. Представлены фак- interests in the «region - enterprise» relationships in favor of a sustainable торы, влияющие на готовность и желание субъектов регионального development of region. The factors, influencing the readiness and willingness
erments in the «region - enterprise» relationships. The article is aimed at defining the appropriate types of compensation mechanisms that can act as a result of the search for compromise and an instrument for harmonizing
