CC BY
47
В.О. Мягкий
АНАЛ1З СУЧАСНОГО СТАНУ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ЛУГАНСЬКО! ОБЛАСТ1
Протягом тривалого часу, а саме з моменту утворення Украши як незалежно'1 держави, вщбуваються негативнi процеси в макроекономiчному розвитку, пов'язанi з упровадженням нових методiв i способiв управлiння, ринковими перетвореннями, змшою форм господарювання тощо. Досвiд показуе, що вирiшення подiбних проблем у масштабах вае'1.' краши майже неможливе без чiтко розробленого, економiчно обгрунтованого плану дiй. Тому для здшснення змiн у сощально-економiчному розвитку i подолання виниклих територiальних диспропорцiй необхiдно пiдходити до дано'].' проблеми комплексно. У зв'язку з цим виникае необхiднiсть розробки i практичного впровадження комплексних програм розвитку регiонiв, яю б розроблялися виходячи з шдивщуально'].' особливостi та специфiки кожного репону окремо.
До даного часу питанням розробки, упровадження та аналiзу рiзнорiвневих програм регiонального розвитку присвяченi роботи таких учених: I. Белявського, З. Герасимчука, В. Павлова, С. Романюка [1-4] та шших. Дослщженням розвитку регюнально'].' економiки багато уваги придшено спiвробiтниками 1нституту Мiнiстерства економiки, 1нституту прогнозування, 1нституту регiональних дослiджень.
Практика макроекономiчного розвитку будь-якого репону тдтверджуе, що ефективне функцiонування сощально орiентованого ринкового механiзму неможливе без активно'].' сощально-еконо-мiчноi регюнально'].' полггики.
Вигiдне географiчне розташування, близькiсть до джерел сировини i ринкiв збуту продукци, багатогалузева промисловiсть, розвинута мережа транспортних комушкацш, висока щiльнiсть населення та штелектуальний потенцiал надають Луганськш областi незаперечнi переваги перед шшими регiонами краши. На сьогоднi можна впевнено стверджувати, що область активно розвиваеться в уах напрямах соцiально-економiчного життя краши, що ставить 11 в один ряд iз найбiльш розвинутими iндустрiальними регiонами Украши. Подальше прагнення мати позитивну динамжу зростання, насамперед економжи областi як основи п соцiального розвитку, зобов'язуе область не тiльки до прискореного розвитку економжи, але i до учасп в мiжрегiональному i мiжнародному розподiлi працi, полiпшення якостi життя, подальшого гуманiтарного розвитку i вщповщно пiдвищення iмiджу територи.
Очевидно, що на сучасному етат система розробки концепци
прогнозування, планування та
формування стратегiчних програм соцiально-економiчного розвитку регiону мае стати структурно-визначальною складовою дiевого шструменту реалiзацii економiчноi полiтики на регюнальному рiвнi. У нiй мае бути представлений розгалужений та узгоджений комплекс перспективних заходiв та стратепчних завдань, який уможливлюе переведення економiки областi на траекторiю сталого економiчного зростання [5].
© Мягкий В1ктор Олександрович - астрант. Нацюнальна академ1я державно! податково! служби Украши, !ршнь.
За 2006 р. обсяг промислового виробництва Лугансько'1' обласп збiльшився на 1,7%, що на 0,1 вiдсоткового пункту бшьше, нiж за 2005 р. Прирют забезпечено у таких галузях: добувна промисловють (на 6,2%), харчова промисловють та переробка
сГльськогосподарських------ с 6%)
целюлозно-паперова п ISS>N в562- 109X видавнича справа (11,9%), хгмгчна i нафтохiмiчна (1,7%), виробництво iнших неметалевих мшеральних виробiв (10,5%), металyргiя та обробка металу (на 15,7%), машинобудування (на 5,7%), виробництво та розподГл електроенерги, газу та води (зростання на 17,4%). Разом iз тим не вдалося полшшити ситyацiю з виробництва коксу i продуклв нафтопереробки (спад на 10,4%) та у легкш промисловосп (спад на 6,5%).
Луганська область робить вагомий внесок в економiчний потенщал Украши та входить до п'ятГрки найпотyжнiших промислово-економiчних регюшв.
Агропромисловий комплекс областi дае майже 9% валового суспГльного продукту, в ньому здшснюють виробничу дiяльнiсть близько 2 тис. тдприемств. За ачень-листопад 2006 р. обсяг продyкцГï сшьського господарства в усГх категорiях господарств порГвняно з вГДПОВГДНИМ
перiодом 2005 р. скоротився на 9,6%. Зменшення обсягу виробництва сГльсь-когосподарсько'1' продукцп сталося за рахунок рослинництва (спад на 15,5%) внаслщок несприятливих погодно-клiматичних умов. Обсяг продyкцГï тваринництва зрю на 2,2%.
За тдсумками 2006 р., Луганська область посГла трете мюце в УкрашГ за обсягами реалГзовано'1' промислово'1' продукцп, що склали близько 39 млрд. грн., або 8,7% вщ загальнодержавного обсягу.
1нвестицшна дГяльнГсть е одним Гз прiоритетних напрямГв у досягненнГ
стабГльного соцГально-економГчного розвитку регГону. За сГчень-вересень 2006 р. пГдприемствами та оргашзащями освоено 3033,6 млн. грн. швестицш в основний капГтал (капГтальних вкладень), що на 1,0% бГльше порГвняно з сГчнем-вереснем 2005 р. Основним джерелом фГнансування залишаються власш кошти пГдприемств, якГ становлять 75,6% усГх освоених ГнвестицГй. У 2006 р. будГвельними органГзацГями областГ виконано робГт на суму 1424,1 млн. грн., що на 2,8% бГльше, шж за 2005 р.
Набув подальшого розвитку спо-живчий ринок область Обсяг роздрГбного товарообГгу пГдприемств, що здшснюють роздрГбну торгГвлю, та ресторанного господарства за сГчень-листопад 2006 р. становив 3266,9 млн. грн., що у порГвняних щнах на 25,7% бГльше обсягу вГдповГдного перюду 2005 р. Обсяг реалГзованих послуг порГвняно з минулим роком зрю на 13,5% i становив на одну особу 314,02 грн.
Загальний обсяг прямих шоземних ГнвестицГй, залучених в область, станом на 01.10.2006 р. становив 278,3 млн. дол. США, що складае 115,0 дол. на одну особу. За 9 мюящв 2006 р. малими та середшми пГдприемствами регГону залучено 6,4 млн. дол. США прямих шоземних
ГнвестицГй, а також 18,2 млн. дол. США портфельних ГнвестицГй.
Обсяг експорту товарГв за ачень-жовтень 2006 р. становив 2541,7 млн. дол. США i збшьшився порГвняно з сГчнем-жовтнем 2005 р. на 49,1%, Гмпорту - 2316,7 млн. дол. США i збГльшився на 18,1%. Позитивне сальдо зовшшньо'1' торпвлГ товарами i послугами становило 225,0 млн. дол. США.
Фшансовий результат суб'екпв господарювання вщ звичайно'1' дГяльносп до оподаткування (крГм малих, сшьськогосподарських пГдприемств та уста-нов, що утримуються за рахунок
бюджету) за ачень-листопад 2006 р. становив 295,5 млн. грн. прибутку. Питома вага прибуткових тдприемств становила 57,7%. Поки не вдаеться стабшзувати пла^жну дисциплшу. Дебгшрська та кредиторська
заборгованосп пiдприемств на 01.10.2006 р. становили вщповщно 13,7 та 19,8 млрд. грн. Протягом ачня-вересня дебiторська заборгованють збiльшилася на 17,1, кредиторська - на 11,7%.
Активiзувалася зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть. Оборот зовшшньо! торгiвлi товарами за ачень-жовтень 2006 р. становив 4858,4 млн. дол. США i проти ачня-жовтня 2005 р. збiльшився на 32,5%.
Незважаючи на загальну позитивну економiчну динамiку, невирiшеним залишаеться ряд проблем, необхiднiсть розв'язання яких мае бути врахована при середньо- i довгостроковому плануваннi соцiально-економiчного розвитку
Лугансько! областi.
Найбiльш гострими проблемами залишаються:
недостатня ефективнють
використання паливно-енергетичних ресурсiв в умовах енергетично! кризи;
ускладнення геологiчних умов розробки вугшьних родовищ, дефiцит обiгових кош^в унаслiдок
незадовiльного фiнансування галузi, низько! цiни енергетичного вугiлля та гостро! нестачi квалiфiкованих кадрiв;
низька рентабельнють пiдприемств паливно! промисловостi (збитки вугшьних тдприемств складають понад 50% збитюв пiдприемств промислового комплексу областi);
низька швестицшна привабливiсть пiдприемств регiону внаслщок деформовано! структури економiки та значного ризику швестування, що зумовлено фшансовими, кримiногенними та екологiчними чинниками;
постшний ризик виникнення небезпечних та аваршно-небезпечних ситуацiй у зв'язку iз вщсутнютю системи запобiгання !м та упередження, у тому чист внаслiдок тдтоплення територiй;
незадовiльний рiвень шновацшно! дiяльностi на пiдприемствах областi;
незадовiльнi темпи реформування структури управлшня житловим фондом та комунальними пщприемствами;
неефективнiсть реалiзацii процедур санацii та банкрутства, у яких сьогодш знаходяться 437 тдприемств рiзних галузей. Забезпечення прiоритетностi санацп пiдприемств перед 1х повною лшвщащею е переважним для завершення реструктуризацп
промислового комплексу областi;
наявнiсть з^чно! податковоi заборгованостi та заборгованостi з виплати заробгтно! плати (за цими показниками Луганську область випереджае лише Донецька);
недостатне завантаження
виробничих потужностей, значний стутнь зносу основних фондiв та енергоемне устаткування у
промисловому комплексу
вкрай низький рiвень застосування енергозберiгаючих технологiй на шже-нерних об'ектах житлово-комунального господарства та у житловому фондi (особливо це стосуеться ступеня обладнання приладами облiку);
розбалансованiсть схем
теплопостачання населених пункпв;
низька ефективнють виробництва сшьськогосподарсько! галузi, повiльний розвиток шфраструктури збуту аграрно! продукцii, неспроможнють наявно! iнфраструктури аграрного ринку забезпечити його ефективну дiяльнiсть.
Демографiчна ситуащя в областi характеризуеться тенденцiею до зменшення кiлькостi населення. Середня чисельнють наявного населення областi за ачень-листопад 2005 р. становила
2426,0 тис. чол., а за аналопчний перюд 2006 р. - 2396,6 тис. чол. У сшьськш мюцевосп iнтенсивнiсть природного скорочення чисельностi населення майже в швтора рази вище, нiж у мiських поселеннях.
В обласп придiляeться значна увага розвитку фiзичноi культури i спорту, вихованню фiзично розвиненого молодого поколшня, запровадженню здорового способу життя, залученню до спортивних занять широких верств населення, зокрема у сшьськш мюцевосп. Зростае кiлькiсть населення, охопленого вама видами фiзкультурно-оздоровчоi роботи: у 2005 р. - 182686 чол., у 2006 р. -182700. Протягом 2006 р. лугансью спортсмени взяли участь у 189 всеукрашських заходах та 55 мiжнародних. В обласп здшснюються заходи щодо розвитку олiмпiйських видiв спорту, пiдготовки олiмпiйського резерву, поступово розвиваються iгровi види спорту.
Мережа закладiв освiти в областi вiдповiдаe загальним потребам. У зв'язку з попршенням демографiчноi ситуаци кiлькiсть навчальних закладiв протягом останнiх рокiв дещо зменшилася. Якщо у
2005 р. в обласп функщонувало 790 загальноосвiтнiх закладiв [6], то у
2006 р. - 777. До шкш обласп протягом 2005-2006 рр. поставлено 88 сучасних навчальних комп'ютерних комплекав. Забезпеченють шкiл 1-Ш ступенiв сучасною комп'ютерною технiкою складае 72%. В обласп створено належш умови для реалiзацii конституцiйних прав громадян Украши на здобуття вищо! освiти. Луганська область посщае 11 мiсце в Укра'1'ш за кiлькiстю студентiв на 10 тис. населення (446 чол.), прийом студенев на навчання у 2006 р. склав 34,2 тис. чол.
Полшшилася ситуащя на ринку пращ обласп. Станом на 01.12.2006 р. рiвень безробггтя в обласп становив 2,0% вщ працездатного населення
працездатного вшу, що на 0,2 вщсоткового пункту менше, шж рiк тому.
У 2006 р. зросли доходи населення, основною складовою яких е заробггна плата. Номiнальна середньомюячна заробiтна плата у сiчнi-листопадi 2006 р., нарахована на одного штатного пращвника, становила 1006,89 грн., що на 27,6% бшьше, шж за вщповщний перiод 2005 р. Середньомюячна заробпна плата в розрахунку на одного штатного працiвника областi в листопадi склала 1088,45 грн. i перевищуе рiвень мЫмально! заробино! плати та рiвень прожиткового мiнiмуму для
працездатних оаб у 2,9 та 2,2 раза вщповщно.
Загальна сума заборгованосп з виплати заробино! плати в цшому по Луганськiй обласп на 01.12.2006 р. становила 94,0 млн. грн., що на 10,9%, або
9,2 млн. грн. бшьше, шж на 01.01.2006 р.
Зростання доходiв населення сприяло зменшенню заборгованосп за житлово-комунальш послуги та електроенергш. У сiчнi-листопадi 2006 р. населенням обласп сплачено за житлово-комунальш послуги, включаючи погашення борпв попереднiх перiодiв, 504,6 млн. грн., що порiвняно з аналогiчним перiодом 2005 р. бшьше на 12,1%, або на 54,5 млн. грн. Крiм того, за електроенергш населення сплатило 171,0 млн. грн.
Рiвень сплати населенням житлово-комунальних послуг за ачень-листопад 2006 р. склав 88,2%. Проте у зв'язку з пщвищенням тарифiв на житлово-комунальш послуги заборгованють з оплати житлово-комунальних послуг збшьши-лася у листопадi на 11,1% i станом на 10.12.2006 р. становила 601,4 млн. грн., за електроенергш - на 1,2% i становила 225,1 млн. грн.
Аналiз сучасного сощально-еконо-мiчного стану Лугансько'1 обласп дае пщстави видiлити прюритетш напрями
та завдання Регюнально'' комплексно'' програми розвитку Лугансько'' областi на перiод до 2015 року.
1. Розвиток галузей з високим шновацшним потенц1алом. Прискорений розвиток високотехнолопчних виробництв з випуску конкурентоспроможно'' продукцп та формування експортного потенщалу можливе лише завдяки впровадженню свiтових та вiтчизняних науково-технiчних досягнень. Тому необхщно спрямувати зусилля на зростан-
ня шновацшного потенцiалу економiки репону.
Найбшьш iнновацiйно активними е тдприемства обробно'' промисловостi, а саме металургп та обробки металу, з виробництва коксу та продуклв нафтопереробки, машинобудування, хiмiчно'ï та нафтохiмiчно'ï промисловостi. Пiдприемствами цих галузей реалiзуеться 47,3% вае'' шновацшно'' продукцп, що виробляеться в областi.
Частка шновацшних пiдприемств у загальнiй кшькосп промислових пiдприемств складае 6,2%, що вкрай недостатньо для такого промислово розвинутого репону, як Луганська область.
Науковi та науково-техшчш роботи здшснюють 49 органiзацiй, якими у 2006 р. виконано робгг на 45,8 млн. грн. Понад 70% загального обсягу робгт становлять науково-техшчш розробки, яю запроваджуються на пiдприемствах область
Необхiдно пiдтримувати науково-дослiднi та освпта установи, дiяльнiсть яких пов'язана з прюритетними секторами регюнально'' економжи, а також забезпечувати передачу результатiв наукових дослiджень для потреб виробничо'' сфери.
2. Реструктуризащя та диверсиф1кац1я економ1ки рег1ону.
Головним прюритетом структурних перетворень у регюш мае стати технологiчна перебудова промисловосп на основi розвитку ресурсозберiгаючих технологш для забезпечення конкуренто-спроможностi регюнально'' економiки. Необхiдним е створення регюнальних промислових кластерiв; полiпшення кооперацiйних зв'язюв; забезпечення сприятливих умов для залучення зовшшнього капiталу й iнвестицiй. З метою лшвщацп галузевих диспропорцiй у розвитку промисловосп потрiбно нарощувати потужносп
машинобудування, хiмГï та нафтохiмi'ï, легко'' та харчово'' промисловостi.
Структурна перебудова е найважлившим напрямом трансформаци економжи регiону. Ця перебудова покликана подолати накопичеш за багато рокiв глибою структурнi деформаци, забезпечити створення якюно оновлено'' системи продуктивних сил. Сутнють оновлення у тому, щоб структура економiки була адекватна реальним потребам суспшьства, базувалася на сучасних прогресивних технолопях, могла ефективно функцiонувати в умовах ринку та штеграцп укра'нсько' економiки у свiтове господарство, мютила вбудованi соцiальнi регулятори. Ключовими напрямами структурних перетворень е: реструктуризащя вугшьно'' та металургшно'' галузей, що становлять основу промислового комплексу репону; створення розвинутого споживчого сектору; згортання неефективних сфер
використання швестицшних ресурав по галузях i комплексах; створення сприятливих умов розвитку ефективного конкурентоспроможного аграрного
сектору, створення умов для комплексного розвитку сшьських територш, вирiшення сощальних проблем села.
3. Розвиток ринкового
середовища. Пiдтримка малого та
середнього пщприемництва.
Економiчний розвиток в умовах сощально орiентованоi економiки е результатом поеднання визначальних чинниюв - приватно! тдприемницько'! iнiцiативи та вшьно! ринково'1 конкуренци мiж суб'ектами
господарювання. Стимулювання !х розвитку стае одшею з найважливiших передумов економiчного зростання.
Створення цшсно'! та ефективно'! системи пiдтримки малого i середнього бiзнесу в регiонi здiйснюватиметься шляхом реалiзацii короткострокових нащонально!, регюнально'! та мюцевих програм розвитку малого
пiдприемництва, що сприятиме виршенню ключових проблем ведення бiзнесу - ресурсному, шформацшному та фiнансово-кредитному забезпеченню пiдприемцiв областi. Подальше розширення бiзнес-iнфраструктури буде спрямоване на створення у районах та мiстах областi фонду тдтримки пiдприемництва, основними завданнями якого стануть надання суб'ектам малого бiзнесу фшансово-кредитно'! допомоги, консалтингових, тренiнгових послуг.
4. Удосконалення територ1альнот структури економ1ки, вир1шення проблем монофункц1ональних м1ст. Зрозумiло, що на сьогоднi повна реалiзацiя пропозицш, спрямованих на побудову принципово ново'!
методолопчно'! бази полiтики
регiонального розвитку, е достатньо проблематичною через iснуючi шсти-туцiйнi, органiзацiйнi, правовi бар'ери. Для 1'х лшвщацп потрiбна адмiнiстративна реформа, яка стала б дiевим каталiзатором пiдвищення ефективностi управлiння процесами соцiально-економiчного розвитку
регiонiв, зробила б 1'х бiльш динамiчними i мобшьними.
Структурна перебудова економiки регiону мае здшснюватися з урахуванням
необхiдностi зменшення територiальних диспропорцiй у розвитку продуктивних сил. Необхщно забезпечити
функцiонування регюнально!' економiки як цшс-
но'1 системи на 6a3i оптимального розмiщення тдприемств, розвитку системи розселення. Заходи щодо комплексного пiдходу до вирiшення проблем монофункщональних мiст здiйснюватимуть-
ся через розробку i реалiзацiю комплексних програм подолання депресивностi територш.
5. Реформування житлово-кому-нального господарства, реконструкщя i розвиток 1нженерно*1 та транспортноУ 1нфраструктури. Ключовим завданням розвитку економжи регiону е необхiднiсть розробки i впровадження житлово-комунально'1 реформи в репош. Вона мае забезпечити демонополiзацiю, конкуренцiю та розвиток галузi, проведення ново'1 тарифно'1 полiтики та захист прав споживачiв, надання комунальних послуг вщповщно до визначених нормативiв i стандар^в при дотриманнi умов економiчноï
обгрунтованостi та соцiальноï справедливостi.
Важливою складовою реформи житлово-комунального господарства е розвиток конкуренци у системi управлiння та обслуговування житловоï сфери, що дозволить власникам житла та об'ектiв комунального призначення самостшно визначати обслуговуючу органiзацiю для забезпечення
необхщного рiвня якостi робгг i надання послуг. З метою демонополiзащï житлово-комунального господарства передбачаеться залучення
приватних органiзацiй, що забезпечить реальну правову рiвнiсть суб'ектiв господарювання рiзних органiзацiйно-пра-вових форм та споживачiв послуг. Експлуатацiя об'екпв комунальноï' тепло-
енергетики, централiзованого
водопостачання та водовщведення здшснюватиметься пiдприемствами
рiзних форм
власностi на основi укладання контрак-тiв на управлшня, договорiв оренди, концеси.
6. Ращональне використання i в1дновлення природних ресурс1в, охорона довкiлля. Загострення проблем безпеки навколишнього середовища i населення стало визначальною рисою сучасностГ Зростання о6сягГв
антропогенного впливу на природне середовище, урбашзащя територiй негативно впливають на населення.
Екологiчна безпека регiону розглядатиметься як сукупнють процесiв i заходiв щодо створення сприятливих умов для вщтворення природних ресурсiв, життя та здоров'я людей, як одна з категорш сталого розвитку економГки репону.
Прюритетним завданням буде вдосконалення економiчних механiзмiв охорони природи та
природокористування з метою формування умов для концентраци фiнансових ресурсiв та ïx щльового використання на фiнансування нагальних еколопчних заходiв загальнодержавного та регiонального значення.
Для полшшення екологiчноï ситу-аци в регiонi слГд здiйснювати перепрофГлювання пiдприемств,
рекультивацiю земель, лiквiдацiю терикошв, вГдстГйникГв, шлакосховищ, упроваджувати екологiчно безпечш технологи, а також 6Гльш ефективно використовувати вторинш ресурси, вГдходи виробництва, переводити тдприемства на оборотне
водопостачання. Заходи щодо охорони природного середовища
здшснюватимуться через реалiзацiю екологiчних програм, спрямованих на полшшення якосп повГтря, води,
розвиток заповiдноï справи та створення цiлiсноï екомережi, запровадження i додержання принцитв екологiчно збалансованого розвитку.
7. Розвиток людського потенщалу. Для реалГзацп даного напряму необхщно стимулювати народжуванiсть, зменшивши для регiону критерiй вiднесення до багатодiтноï сiм'ï (включати до цiеï категорiï сГм'!, якГ мають двох дней) з наданням 1м широкого кола податкових та сощальних пшьг. ПотрГ6но широко застосовувати довготермiнове кредитування зведення та отримання житла не тшьки для молодих амей.
Виршення комплексу проблем соцiального розвитку репону з метою тдвищення рГвня життя населення мае здшснюватися за такими напрямами:
реформування системи охорони здоров'я - створення правових, економiчних та оргашзацшних умов надання доступно! якюно! медично! допомоги, переорiентацiï служби охорони здоров'я на профшактику захворювань, насамперед iнфекцiйних, зниження ризиюв, пов'язаних Гз забрудненням та шкщливим впливом довкГлля з метою збереження, змщнення та вГдновлення здоров'я людини, збГльшення тривалостГ i пГдвищення якосп ïï життя;
створення умов для сощального становлення сГмей, жГнок, дней та молодГ, розвитку фiзичноï культури та спорту, сприяння впровадженню здорового способу життя через активш заняття фГзичною культурою i спортом усГх категорГй населення з метою змщнення ïx здоров'я, фГзичного та духовного розвитку;
розвиток матерiально-теxнiчноï бази установ культури та мистецтва, створення належних умов для становлення та самореал1зацп творчоï молодГ, збереження та розвиток системи
творчо! освпи. Формування у мешканцiв обласп патрiотизму та почуття гордостi за Луганщину, збереження культурно! спадщини
областi та активне ознайомлення з нею мешканщв. Пщтримка та розвиток сiльських установ культури, оргашзащя та здiйснення знакових культуролопчних акцiй та заходiв, що творчо щентифь кують Луганщину в УкраНш та за ïï межами, пщтримка творчих спшьнот, комп'ютеризацiя бiблiотек та створен-ня едино! обласно! шформацшно! мережi;
розвиток системи освпи -забезпечення рiвного доступу до здобуття якюно! освiти громадянами Украши, адаптацiя ïï до соцiально орiентованоï ринково! економiки, iнтеграцiя в европейський та свповий освiтньо-правовий простiр,
удосконалення механiзмiв управлiння, оптимiзацiï, прогнозування та
фшансування, здiйснення заходiв щодо сощального захисту учасникiв навчально-виховного процесу,
прискорення розвитку вищо! освiти, ïï штеграци у европейський освинш простiр;
пiдтримка соцiально вразливих верств населення. Регюнальна соцiальна полпика буде спрямована на подолання бщносп, попередження найбiльш глибинних ïï проявiв, зниження ступеня розшарування суспiльства за рiвнем доходiв, становлення середнього класу як основи матерiального благополуччя ам'!, головного чинника сощально! та полпично! стабiльностi в державi. Забезпечуватимуться державш соцiальнi стандарти та державнi сощальш гаранта для мешканцiв усiх населених пункпв областi.
Полiтика розвитку людських ресурсiв на регiональному рiвнi спрямовуватиметься на забезпечення повно! зайнятостi працездатного
населення. Зусилля мюцевих оргашв державно'1' влади мають концентруватися на запровадженш дiевих стимулiв щодо створення робочих мюць в уах сферах економiчноï дiяльностi, забезпеченнi гарантш зайнятостi у процесi реструктуризацiï тдприемств, на пщтримщ пiдприемництва i
самозайнятосп населення, розширеннi практики громадських робп, пiдвищеннi гнучкостi ринку працi.
У сферi повно'1' зайнятостi вживатимуться заходи щодо прискорення адаптацП населення до ринкових вимог iз урахуванням европейських та
евразшських iнтеграцiйних процесiв розвитку iнфраструктури ринку пращ, пщготовки кадрiв. У першу чергу вдосконалюватиметься структура
зайнятосп та оптимiзуватиметься структура робочих мюць,
удосконалюватимуться цiльовi програми з точки зору ïx впливу на умови зайнятостi в галузях, у мютах i районах.
Лггература
1. Белявский И.К. Региональный анализ потребительского рынка // Вопросы статистики. - 2005. - № 9. - С. 16-25.
2. Герасимчук З. Комплексная оценка уровня устойчивого развития регионов Украины // Экономика Украины. - 2002. - № 2. - С. 34-42.
3. Павлов В.1. Методолопя формування та мехашзми реалiзацiï полпики соцiально-економiчного розвитку регюну // Регюнальна економка. - 2001. - №1. - С. 18-29.
4. Романюк С.А. Державна регюнальна полпика в Украшк наслщки та необхщш змiни // Регюнальш перспективи. - 2000. - №6. - С. 3-5.
5. Пила В.1., Абрамов В.М. Регюни Украхни: соцiально-економiчна динамша, проблеми та перспективи розвитку // Фор-мування ринкових вiдносин в УкраИш. -
2006. - №6. - С. 114-124.
6. Статистичний щорiчник
Лугансько! обласп за 2005 рш / Головне управлшня статистики у Луганськiй обласп. - Луганськ, 2006. - 416 с.
