CC BY
113
Л.1. Федулова
оц1нка впливу шновац1йно1 активност1
промислових п1дприемств на
соц1ально-економ1чний розвиток рег1он1в укра1ни
Стратегiя дiяльностi мюцевих органiв влади та органiв мюцевого самоврядування Укра'ши на сьогоднi вимагае перетворення регiонiв на активних суб'екпв економiчних вiдносин i висувае новi вимоги до формування, оцiнки та використання 1х ресурсного потенцiалу з метою забезпечення 1хньо'1 конкурентоспроможностi на внутршшх i мiжнародних ринках товарiв та iнвестицiй. Зусилля цих оргашв повинно бути направлено на: 1) створення економiчних, органiзацiйних та нормативно-правових передумов для реалiзацп основних принцитв сталого розвитку регiонiв; 2) тдвищення рiвня та умов життя населення; 3) змщнення економiчноi iнтеграцГi регютв на основi максимально ефективного використання 1'хтх конкурентних переваг; 4) розбудову та модершзащю шфраструктури регiонального розвитку з метою тдвищення швестицшно! привабливостi регiонiв, створення умов для запровадження шновацшних технологiй та ш.
Одним iз головних ресурсних потенцiалiв е розвиток пiдприемництва, насамперед малого та середнього бiзнесу, як одного з головних чинниюв сощально-економiчного розвитку регiонiв, пiдвищення рiвня зайнятостi населення, наповнення мiсцевих бюдже^в [1,2]. У той же час процеси структурно1 перебудови, якi проходять в Укра!ш, не повиннi обходити науково-промисловий потенщал регiонiв, а стратепя
iнновацiйного розвитку нащонально! економiки повинна включати розвиток кожного окремого регюну. З цих позицiй кожна область повинна мати сво1 прiоритетнi напрями розвитку вщповщно до стану власно1 науково-промислово1 бази, виходячи iз потенцiалу виробничих можливостей регiону, орiентуючись на наявнi ресурси та ринковi потреби. Звiдси стратегiчна мета регюнально! шновацшно! полiтики - створення сприятливого шновацшного середовища, що забезпечувало б перетворення наукових iдей та розробок у ринковi продукти мiжнародного рiвня, впровадження цих продуктiв у важливi галузi економiки i сощальну сферу i, в кiнцевому тдсумку, забезпечення зростання соцiально-економiчного рiвня регюну.
При управлшш iнновацiйними процесами на регюнальному рiвнi прiоритетну пiдтримку повинш мати пiдприемства, що мають власну базу для проведення дослщно-експериментальних та науково-техшчних дослiджень, вiдповiдний кадровий потенщал i пов'язанi iз значними фшансовими затратами. 1х потрiбно нацiлювати на випуск ново! продукци i використання наявного потенщалу, а при необхщносп пiдтримувати вiдповiднi елементи шновацшно! шфраструктури
тдприемств. До таких пiдприемств слщ вiднести, перш за все, т^ що зайнятi виробництвом наукомютко! промислово! продукцп та послуг i вже мають певну
© Федулова Любов 1вашвна - доктор економiчних наук, професор. 1нститут економiки та прогнозування НАН Украши, Ки!в.
ISSN 1562-109X
дшову репутащю як на вiтчизняному, так i на зарубiжному ринку завдяки сучаснiй оргашзацп виробництва свiтового класу.
У сучаснш лiтературi i практищ iснуe багато доказiв та переконань стосовно необхщносп iнновацiйного розвитку регюшв, i особливо щодо ролi держави у створенш умов для його ефективного розвитку [3-5]. Але на даний момент вщсутш науково обгрунтоваш дослщження впливу шновацшно1 активностi пщприемств на сощально-економiчний розвиток краши в цiлому та регiонiв зокрема. Пояснюсться це багатьма причинами, одшею з яких е вiдсутнiсть вщповщного методичного iнструментарiю, який би дозволив здшснювати постiйнi обслiдування та аналiз поточних процесiв для вироблення всебiчно обгрунтовано1 державно1 регюнально1 полiтики сощально-економiчного розвитку.
Останнiм часом у мiжнароднiй та нацiональнiй практицi управлшсько1 дiяльностi широкого застосування для дiагностики об'ектiв управлiння набули рейтинги. Розробка системи ощночних показникiв визначаеться, перш за все, кшцевою метою дослщження та якюним змiстом соцiально-економiчних явищ, що характеризують стан об'ектiв управлшня. Поряд з визнаними i апробованими на практищ методами i методиками проведення рейтингово1 оцiнки рiвня соцiально-економiчного розвитку
регiонiв у науковiй лiтературi зустрiчаються працi з викладенням результат дослiджень пошуку оригiнальних (нетрадицiйних) методiв i методик [6-8].
Оцiнка господарюючих суб'ектiв залежить як вiд масштабiв збалансованостi 1'х виробничого процесу, так i вiд впливу на них зовнiшнього середовища, що характеризуеться контрагентами, партнерами,
конкурентами, станом економiки, нормативно-законодавчо! бази,
податкового клiмату та шших факторiв. Тому при прийняттi ршень недостатньо внутрiшнiх оцiнок, i нерщко бувае необхiдна оцiнка незалежних експер^в. Таку роль у сучасному суспшьсга вiдiграе система рейтингiв, яка отримала розвиток iз початку минулого столгття, але особливо активно вона стала розвиватися в 70-х роках i поступово почала структуруватися як по регiональним, так i по галузевим ознакам
[9].
Аналiзуючи юнуючу практику використання рейтингово1 оцiнки та враховуючи мету здiйснення
порiвняльноi ощнки сощально-економiчного розвитку регiонiв iз врахуванням шновацшно1 активностi, нами була розроблена така методика i здшснеш вiдповiднi розрахунки та комплексний аналiз отриманих результатiв. Метою здiйснення порiвняльноi оцiнки соцiально-економiчного розвитку регюшв е встановлення рейтинпв на основi комплексно1 (iнтегральноi) оцiнки регiонiв iз врахуванням впливу одного iз важливих факторiв - iнновацiйноi активностi промислових пщприемств для проведення мониторингу i подальшого аналiзу стану проблем у регюш та прийняття вiдповiдних управлшських рiшень органами виконавчо1 влади та органами самоврядування.
На першому етапi проводилося обгрунтування системи показникiв (iндикаторiв), за якими буде ощнюватись соцiально-економiчний розвиток регюну та iнновацiйна активнiсть промислових пщприемств, у результат чого формувалися матрищ вихiдних даних (фрагменти таких даних лише за 2004 р. наведено в табл. 1-2).
Слщ зазначити, що вибiр та обгрунтування вихщних показниюв дiяльностi регiонiв та промислових пщприемств повинен здшснюватись згiдно теори економiчного та
фшансового аналiзу, цiлей оцiнки, потреб суб'екпв управлiння в аналiтичнiй оцiнцi. Обов'язковою умовою проведення наукового дослiдження мае бути визначення та уточнення набору показниюв (iндикаторiв) для формування матриц вихiдних параметрiв за допомогою експертно'1 оцiнки. Особливо
слiд зазначити, що аналiз шновацшно'1 дiяльностi на регюнальному рiвнi вимагае вдосконалення методолопчно'1 бази, кшькюно'1 та якюно'1 оцiнки окремих складових шновацшного процесу.
№ з/п Регюни и ¡2 н я о .Ц % ¡с ш л 13 цЭ 15 '2 '>5 и лэто 5 о я '¡3 Е 'С 0 5 я « & 6 8 л я 1 I ¡3 я м .¡5 14 н о Е Я ш к Я Й & & ¡5 * с £ ЛИ:- ¡3 о я Впроваджували нов1 технолопчш продукти (процеси) е й сн Е • = 2 ш н -Я Я^Я •аио п ор Л "С л а . ¡3 •5 о £ Чисельшсть винахщниюв, автор1в промислових зразюв та рацпропозицш Освоено виробництво iнновацiйноi продукци, найменувань
1 Автономна Республша Крим 56 80354,9 38 90 290 988 356
2 Вшницька обл. 34 15395,8 28 33 324 1133 34
3 Волинська обл. 15 117376,8 8 12 150 228 12
4 Дншропетровська обл. 75 144262,7 45 62 689 7041 92
5 Донецька обл. 92 996938,3 67 115 792 8066 151
6 Житомирська обл. 36 16688,6 29 31 348 728 89
7 Закарпатська обл. 37 8543,2 25 21 270 175 57
8 Запор1зька обл. 34 206980,2 24 210 370 3169 101
9 1вано-Франювська обл. 44 50508,6 29 16 297 1070 118
10 Кшвська обл. 77 122149,7 42 45 387 407 117
11 Юровоградська обл. 65 35108,8 49 40 260 530 56
12 Луганська обл. 52 97136,8 32 43 620 2372 34
13 Льв1вська обл. 58 64423,4 30 73 704 1464 182
14 Миколаiвська обл. 44 268046,1 18 13 285 548 38
15 Одеська обл. 42 173521,5 25 29 388 1114 245
16 Полтавська обл. 41 80554,3 31 28 373 1371 108
17 Р1вненська обл. 25 56410,3 17 9 260 332 84
18 Сумська обл. 17 72354,7 16 57 279 781 205
19 Тернотльська обл. 33 3250,7 23 13 253 520 403
20 Харювська обл. 20 776400,5 88 108 667 4448 191
21 Херсонська обл. 28 30569,6 19 12 225 405 72
22 Хмельницька обл. 23 10805,0 15 12 318 388 31
Таблиця 1. Матриця вихгдних даних для оцгнки гнновацгйног активностг реггонгв за 2004р.
23 Черкаська обл. 29 108201,0 24 13 313 515 52
24 Чершвецька обл. 33 24651,8 19 8 222 350 75
25 Чершпвська обл. 29 125802,1 26 37 236 516 57
26 м. Ки1в 215 847984,2 189 596 518 3884 998
27 м. Севастополь 5 197,5 2 1 82 269 18
Таблиця 2. Матриця вихгдних даних для комплексноI оцгнки соцгально-економ1чного розвитку регютв у 2004р.
№ з/п Регюни Валова додана вартють, млн.грн. я ^ и ^ н 4 У оо рв С О 8 О У 8 И 5 ^ 1 ¿5 & Доходи населення, млн. грн. Середньомюячна зароб^на плата, грн. Зайнятють населення, тис. Обсяг послуг, реатзо-ваних населенню, млн.грн. й и н в 8 « 5 & ° £ и ® 6 * 8 е та ст и 'Я вп на ьч И : 2 О и § нчо о . а ЙЕ л • Й 2 ^ • - ж ® £ сЗ и 2 н м с ь м н Щ си 'Э & ьп ч ч
1 Автономна Республша Крим 7309 128 10043 543 899,7 1380,8 2740 331,1 14197
2 Вшницька обл. 6167 112 8456 435 720,8 317,6 1155 65,8 7540
3 Волинська обл. 3512 123 4917 412 423,9 262,6 1064 97,7 4739
4 Дншропетровська обл. 21311 110 21774 667 554,7 1409,8 5906 778,6 18960
5 Донецька обл. 30316 112 30015 712 2086,0 1367,4 7239 493,6 26020
6 Житомирська обл. 4201 119 6666 434 561,6 244,5 854 83,1 6019
7 Закарпатська обл. 4016 127 5496 479 537,8 279,9 1113 244,3 7554
8 Запорiзька обл. 10177 119 12040 671 824,8 717,6 2745 489,6 10839
9 1вано-Франювська обл. 5544 111 6483 510 513,5 225,4 1589 120,9 7259
10 Кшвська обл. 8129 116 9503 592 764,4 1336,9 3547 511,5 8994
11 Юровоградська обл. 4023 124 5359 455 444,5 214,7 1357 107,2 5450
12 Луганська обл. 9954 111 12814 596 1019,8 460,4 2941 148,9 10267
13 Львiвська обл. 10547 109 14025 523 1057,0 1159,0 3634 350,1 16191
14 Микола1вська обл. 5337 115 6436 565 534,7 314,6 1963 75,6 7723
15 Одеська обл. 12792 97 12857 566 1039,4 1260,3 5137 507,3 14126
16 Полтавська обл. 8853 110 9139 560 670,3 366,0 2887 205,7 7559
17 Рiвненська обл. 4053 115 5544 506 437,4 245,6 1937 71,5 4743
18 Сумська обл. 4822 108 6415 473 534,4 289,2 1102 132,3 5846
19 Терношльська обл. 3098 102 4859 388 387,7 202,3 632 37,2 4292
20 Харювська обл. 14515 116 16536 569 1285,7 1376,3 5055 385,4 18124
21 Херсонська обл. 3799 98 5380 451 477,6 280,9 886 72,8 6182
22 Хмельницька обл. 4698 113 6850 419 573,6 280,6 1745 66,5 5833
23 Черкаська обл. 4665 112 6654 465 561,1 290,8 2408 122,9 5851
24 Чершвецька обл. 2539 106 4010 441 353,4 266,8 656 24,4 3881
25 Чершпвська обл. 4576 110 6136 438 506,1 217,3 1140 94,4 4961
26 м. Ки1в 43920 119 9393 967 1348,9 5780,2 3859 2684,1 47711
27 м. Севастополь 1724 126 1978 594 176,9 188,2 423 51,4 2537
мах! 43920 128 30015 967 2086,0 5780,2 13859 2684,1 47711
У випадку, коли експертна оцшка не здшснюеться, приймаемо ваговi коефiцieнти рiвнозначними. Одержанi рейтинговi оцiнки розмiщуються згщно ранжиру i визначаеться мiсце кожного регюну за результатами сощально-еконо-
Таблиця 3. Результати поргвняльног оцгнки гнновацгйног активности промислових тдприемств регютв Украгни в 2000-2004рр.
мiчного розвитку. Чим вище значення оцшки, тим у кращому сташ ( за даним критерiем ) знаходиться регюн.
Результати розрахунку за даними процедурами наведено в табл. 3-4.
Репони (обласп) Рейтингова оцшка шновацшно! активностi регiону Мюце регюну
2000 2001 2002 2003 2004 2000 2001 2002 2003 2004
Автономна Республша Крим 0,6821 0,7989 0,7367 0,5819 0,6461 21 14 14 18 10
Вшницька 1,2663 0,7527 0,6861 0,9885 0,4879 9 16 17 7 16
Волинська 0,7316 0,7946 0,7255 0,4374 0,2394 17 15 15 25 25
Дншропетровська 1,9849 1,4408 1,4126 1,2400 1.3141 2 4 3 6 4
Донецька 2,3293 2,2214 2,0105 1,9400 1.8347 1 1 2 2 2
Житомирська 1,0860 1,1057 0,7645 0,5966 0,5125 12 7 13 16 14
Закарпатська 0,3397 0,3074 0,2329 0,4553 0,4076 27 25 27 23 19
Запорiзька 1,3787 0,8978 0,7677 0,7426 0,7622 7 11 12 10 7
Iвано-Франкiвська 0,7271 0,5111 0,7219 0,5273 0,3348 19 19 16 19 24
Кшвська 1,0892 0,6880 1,3120 0,7210 0,6770 11 18 5 13 8
Кiровоградська 0,4627 0,5012 0,3822 0,6578 0,5273 24 20 26 14 12
Луганська 1,3738 1,2654 0,8909 0,9778 0,8956 8 5 10 8 6
Львiвська 1,4438 1,0351 1,1658 1,6021 0,9864 5 10 6 3 5
Миколашська 0,8759 1,0396 0,8057 0,5832 0,5132 15 9 11 17 13
Одеська 0,3905 0,2655 0,5426 0,7337 0,1249 26 26 21 11 26
Полтавська 1,2192 1,1138 1,0896 0,6495 0,6591 10 6 7 15 9
Рiвненська 0,8149 0,4984 0,5272 0,7220 0,3766 16 21 22 12 20
Сумська 0,9439 0,7409 0,6364 1,3404 0,4506 13 17 19 5 17
Тернопiльська 0,6846 0,4549 0,4489 0,8344 0,5551 20 23 24 9 11
Харювська 1,9018 1,9536 2,1400 1,4024 1,4869 3 2 1 4 3
Херсонська 0,4128 0,8956 0,3934 0,4102 0,3414 25 12 25 26 21
Хмельницька 0,6175 0,4769 0,4692 0,4499 0,4263 23 22 23 24 18
Черкаська 0,6496 0,3614 0,5607 0,4665 0,3360 22 24 20 22 23
Чернiвецька 0,8794 0,8527 0,6514 0,4886 0,3464 14 13 18 21 22
Чершпвська 1,4136 0,0663 0,9306 0,5243 0,4938 6 8 9 20 15
м. Кшв 1,6212 1,4807 1,4106 1,9702 2,3201 4 3 4 1 1
м. Севастополь 0,7260 0,1723 0,9690 0,1463 0,1127 18 27 8 27 27
Таблиця 4. Результати поргвняльног оцшки соцгально-економгчного розвитку регютв Украгни за 2000-2004рр.
Репони ( обласп ) Рейтингова оцшка сощально-економiчного розвитку регюну Мюце регюну
2000 2001 2002 2003 2004 2000 2001 2002 2003 2004
Закгнчення табл. 4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Автономна
Республша Крим 1,2844 1,5556 1,2204 1,3455 1,5499 10 5 10 6 4
Вiнницька 0,7592 1,5928 1,0201 1,1530 1,1053 27 4 16 13 18
Волинська 0,9376 1,1088 1,0154 1,0311 1,0947 25 16 17 25 19
Дншропетровська 2,0448 1,7718 1,7316 1,5834 1,7358 3 3 3 3 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Донецька 2,3817 2,1614 2,0355 2,0845 2,1080 2 2 2 2 2
Житомирська 1,0006 0,9811 0,9531 1,1788 1,1096 21 23 20 11 17
Закарпатська 1,0297 1,0494 1,0031 1,1494 1,1747 16 19 13 15 13
Запорiзька 1,5707 1,2429 1,2261 1,3334 1,3623 5 10 8 7 6
1вано-Франювська 1,1469 1,1376 1,1054 1,1129 1,0919 12 14 12 17 20
Кшвська 1,1120 1,1776 1,1973 1,2905 1,2866 13 13 11 9 10
Юровоградська 1,1019 1,0202 0,9401 1,0993 1,1274 14 21 25 18 16
Луганська 1,3604 1,3555 1,2209 1.2552 1,3057 8 9 9 10 9
Львiвська 1,6905 1,4144 1,2955 1,3036 1,3437 4 8 7 8 8
Микола'1'вська 1,1011 1,1993 10571 1,0888 1,1509 15 12 15 19 15
Одеська 1,4423 1,5114 1,3673 1,3573 1,2807 7 6 5 5 11
Полтавська 1.0066 1,2299 1,3001 1,1200 1,1784 19 11 6 16 12
Рiвненська 0,9044 0,9144 0,9421 1,0755 1,0870 26 26 24 21 21
Сумська 1.0015 1,0907 1,1004 1,0376 1,3507 20 17 14 24 7
Тернопшьська 0.9141 1,1221 0,8782 1,1549 1,9389 24 15 27 12 27
Харювська 1,4670 1,4472 1,4940 1,4574 1,5213 6 7 4 4 5
Херсонська 0,9884 1,0705 0,9509 1,1495 0,9589 22 18 21 14 25
Хмельницька 1.0217 0,9873 0,9496 1,0383 1,0675 17 24 22 23 23
Черкаська 1,3153 0,9794 0,9888 1,0769 1,0867 9 25 19 20 22
Чершвецька 0,9748 0,8499 0,9272 1,0435 0,9738 23 27 26 22 24
Чершпвська 1.0178 0,9820 0,9483 0,9675 0,9461 18 22 23 27 26
м. Кшв 2,8159 2,9773 2,7943 2,8344 2,8708 1 1 1 1 1
м. Севастополь 1,1577 1,0400 1,0137 0,9945 1,1681 11 20 18 26 14
1з методолопчно'1' точки зору при побудовi пiдсумкового рейтингу рiвнiв соцiально-економiчного розвитку
регiонiв iз врахуванням шновацшно'1' активностi промислових пщприемств можливо досягти за допомогою одного з наступних прийомiв: 1) побудови узагальнюючого рейтингу на основi показниюв двох блокiв: загального рiвня соцiально-економiчного розвитку
регiонiв та рiвня дшово'1" (тдприемницькоГ) активностi; 2) проведення двох окремих порiвняльних рейтингових оцiнок (загального рiвня
соцiально-економiчного розвитку
регiонiв та рiвня дшово'1" (тдприемницькоГ) активностi) з наступним узагальненням отриманих результат (наприклад, з використанням методу суми мюць); 3) використання методiв факторного та кореляцшно-регресiйного аналiзу; 4) використання економетричних методiв аналiзу рангових коефiцieнтiв.
У нашому дослщженш виявлення зв'язку мiж рiвнем шновацшно'1' активностi та рiвнем сощально-економiчного розвитку регiону було
здшснено за допомогою методу аналiзу непараметричних рангових коефщенпв зв'язку. Слiд зазначити, що серед непараметричних методiв оцшки щшьносп зв'язку найбiльше
розповсюдження мае ранговий коеф> цiент Спiрмена (р). Цей коефiцiент може бути використаний для визначення щiльностi зв'язку як мiж кiлькiсними, так i якiсними величинами, але при умовi, що 1х значення можна упорядочити та проранжувати (провести рейтингування) або за ступенем зростання, або за ступенем падшня чинника.
Коефщент кореляци рангiв (коефiцiент Спiрмена) розраховуеться за формулою
_ 6^ di2 Рф = п(п2 -1) ' де di2 - квадрат рiзницi рангiв;
п - число спостережень.
Коефщент Спiрмена може приймати будь-яю значення в iнтервалi (1; 1). Значення коефiцiента кореляци вважаеться статистично помiтним, якщо tp > tkp.
У випадку наших розрахунюв коефiцiенти кореляци рангiв складали вщповщно: у 2000 р. - 0,394; у 2001 р. -0,510; у 2002 р. - 0,672; у 2003 р.- 0,6813 та у 2004 р. - 0,7216, що вказуе на формування тенденци до впливу шновацшно! активносп промислових тдприемств на соцiально-економiчний розвиток регюшв. Найбшьший стутнь впливу в динамщ спостершаеться у м. Киев^ Донецькiй, Днiпропетровськiй та Харкiвськiй областях, яю постiйно займають високi рейтинги як за показниками сощального економiчного розвитку (табл. 3), так i за показниками шновацшно! активностi тдприемств (табл. 4). Вщсутнють кореляцiйного зв'язку мiж дослiджуваними факторами спостерiгаеться нерiвномiрно за роками.
Так, у 2000 р. низью коефiцiенти рейтингово! кореляци зафшсоваш у Вiнницькiй, Одеськiй, Черкаськш, Чернiгiвськiй областях та в АРК; у 2001 р. до
названих областей додались
Житомирська, Чершвецька та Чершпвська обласп;
а у 2004 р. лише Тернопшьська обл. та м. Севастополь мали низький вплив шновацшно! активностi на соцiально-економiчний розвиток.
У свою чергу, дослщження показникiв iнновацiйного розвитку регiонiв показали, що у 2003 р. найбшьше витрачено власних кошпв пiдприемств на шновацшну дiяльнiсть у Донецькiй обл. - 557 млн. грн. В iнтервалi витрат вщ 220 до 150 млн. грн. знаходяться Дншропетровська,
Запорiзька, Микола1вська, Харкiвська областi та м. Кшв; вщ 100-150 млн. грн. -Луганська обл., вщ 50 до 100 млн. грн. -Ки1вська, Полтавська, Сумська, Чершпвська обласп, вщ 25 до 50 млн. грн. - Львiвська та Одеська обл., менше 5 млн. грн. - 1вано-Франювська обл. та м. Севастополь (993 тис. грн.). У 2004 р. збершалася та ж сама тенденщя -найбшьше власних кошпв
використовували пщприемства
Донецько! обл. (933 млн. грн.), м. Киева (603 млн. грн.), Харювсько! обл. (378 млн. грн.), Запорiзькоi обл. (197 млн. грн.), Миколшвсько! обл. (264 млн. грн.) та Черкасько! обл. (102 млн. грн.); найменше - Закарпатсько1 обл. (4 млн. грн.), АРК (2,7 млн. грн.), м. Севастополя (197 тис. грн.). Таким чином, у 2004 р. основним джерелом фшансування шновацшно! дiяльностi, як i в попередш роки, були власш кошти тдприемств, частка яких у загальному обсязi фшансування становила 77,3%.
Спостершаеться тенденщя щодо збшьшення обсяпв кредитування
шновацшно! дiяльностi. Так, у цiлому по Укра'ш отримали кредити 81 пщприемство (6,0% iнновацiйно активних пiдприeмств) проти 77 пщприемств ( 5,1% ) у 2003 р. Сума кредиту становила 806,4 млн. грн., а частка у загальному обсязi фшансування шновацш - 17,8% (у 2003 р. - 551,1 млн. грн., або 18,0%). Майже вс регюни отримували кредити, о^м Закарпатсько! обл. та м. Севастополя. З державного бюджету отримали 16 iз 27 регюшв, у тому числi Днiпропетровська обл. - 23 млн. грн., Запорiзька - 8 млн. грн., Луганська - 8,5 млн. грн. та м. Ки!в - 12 млн. грн.
Пщтвердженням високо!
шновацшно! активностi регiонiв е наявнють та використання !х наукового потенщалу: майже двi третини загально! кiлькостi наукових органiзацiй розташованi в економiчно розвинутих регiонах: 25,8 % у м. Киевц 15,5% - у Харювськш обл.; 7,2% - у Дншропетровськш обл.; 6% у Львiвськiй обл.; 5,5% - у Донецькш i 4,9% - в Одеськш обл.
У цiлому по кра!ш у 2004 р. шновацшною дiяльнiстю у
промисловостi займалося 1359 пщприемств, або 13,7% !хньо! кшькосп, тодi як у 2003 р. - 1496 (15,1%), а у 2002 р. - 1808 (18,0%). 1з них кожне друге -витрачало кошти на продуктовi шноваци, 44,6% пщприемств - на процесовi шноваци. В розрiзi регiонiв шновацшною дiяльнiстю займалися в середньому 50 пщприемств. Найбшьш активними були м. Кшв (215 пщприемств) та Харювська обл. (120 пщприемств). До найменш активних слщ вiднести м. Севастополь (5 пщприемств), Сумську обл. (17 пщприемств) та Волинську обл. (15 пщприемств). Слщ констатувати, що збер^аеться тенденщя зменшення кiлькостi використаних у виробницт
рацiоналiзаторських пропозицiй: у 2004 р. на пщприемствах Укра'ни '1'х використано на 3,4 % менше, шж у 2003 р., на 13,1% менше, шж у 2002 р. До того ж четверта частина загально! кшькосп використаних у 2004 р.
рацiоналiзаторських пропозицш
запроваджена на пiдприемствах Дншропетровсько!, Донецько! та Запорiзькоi областей.
Витрати на виробництво продукци (надання послуг), яю здiйснювались iз використанням ОП1В на пiдставi лiцензiй, лiцензiйних договорiв або договорiв про передання виключних майнових прав штелектуально! власностi, у 2004 р. склали 1146,9 млн. грн. Понад третину загально! кшькосп витрат припадало на пщприемства Ки!всько! обл., 25,6 % - Микола!всько!. Обсяг реалiзованоi пiдприемствами Укра'ни продукцii, що виробле-
на на основi використання об'екпв права iнтелектуальноi власносп, становив 11375,3 млн. грн., з нього третина при-падае на пщприемства Запорiзькоi обл., 22,4% - Харювсько!'.
Аналiз статистичних даних соцiально-економiчного розвитку
регiонiв Укра'ни спонукае до виокремлення найважливших його особливостей. Як свщчать результати дослiджень, спостерiгаеться зростання обсяпв валово!' додано!' вартостi як в цшому у вартiсному вираз^ так i в розрахунку на одну особу. Так, впродовж 1997-2003 рр. загальна оцшка валово!' додано!' вартосп (ВДВ) зросла в 1,3 раза i перевищила позначку 88,8 млрд. грн., що становило 1860 грн. у розрахунку на одну особу. Темп приросту ВДВ у 2004 р. становив 12,0 % вщносно попереднього року. Серед регюшв за цим показником лщирують м. Ки!в та Донецька обл. Якщо говорити загалом про Ки'вський регюн (об'еднано м. Ки!в та Ки'вська
обл.), то iншi репони суттево поступаються за показниками економiчного розвитку. Так, наприклад, вироблений столичними суб'ектами господарювання обсяг валово'1 додано'1 вартостi наприкшщ 2003р. становив 9266,8 млн. грн. (10,4 % вщ загальнодержавного обсягу), що в розрахунку на одну особу становило понад 3,5 тис. грн., тобто практично у 2 рази. Iншi економiчно розвинуп репони - Харювська, Дншропетровська та Запорiзька обласп суттево вiдстають вiд м. Киева i Донецько'1 обл. за показниками загального соцiально-економiчного
розвитку. Аутсайдерами цього процесу е Чершвецька, Закарпатська, Волинська, Тернопшьська обласп та м. Севастополь. Така регюнальна стратифкащя рiвня економiчного розвитку регiонiв е вщображенням галузево'1 структури та iнших особливостей господарювання - з переважанням промислово'1, аграрно'1 чи iнфраструктурноï складових ïx економiчного розвитку.
Стосовно регiональноï
характеристики розвитку промисловосп, то слiд зауважити, що шдекси обсягiв випуску промислово'1' продукци дають одночасно й очшувану та досить строкату, навiть парадоксальну, картину. Так, порiвняно зi стовщсотковою базисною вiдзначкою 1990 р., м. Кшв мае найкращий показник промислового розвитку - 168% у 2004 р. (при загальнодержавному рiвнi 92%). Перевищення базисного рiвня вiдмiчаеться тшьки у трьох регiонаx - це Запорiзька обл. (158%), Микола'вська обл. (116%), Одеська обл. (128%). За винятком Запорiзькоï обл., iншi iз перелiчениx не вважаються промислово орiентованими. На противагу ним, традицiйно розвинуп у промисловш дiяльностi регiони не досягають рiвня 1990 р.
Перше мюце за показником загального обсягу реалiзованоï промислово! продукци займае Донецька обл. - 82784,4 млн. грн. (у розрахунку на одну особу - 17,4 тис. грн.), що визначае 25,4% загальнодержавного обсягу реалiзованоï продукци. Друге, трете i четверте мюця Д^^о^тров^^, Запорiзькоï та Луганськох областей сприймаються з розумшням, i дещо незвичним е п'яте мюце Полтавськоï обл. (показники останньоï вщповщно до кшькюних даних представленого вище лiдируючого Донбасу: 19413,6 млн. грн. - 12,1 тис. грн. - 5,9 %). Шосте мiсце за цими обома показниками займае м. Кшв. Враховуючи бшьш нiж п'ятикратний розрив мiж першим i шостим мiсцями зазначених регiонiв у частиш показника загального обсягу реалiзованоï промисловоï продукци та фактично трикратний розрив цього показника в розрахунку на душу населення (а мiж першим та останшми, двадцять сьомими, мюцями кратнiсть дистанцiювання вимiрюеться двозначними цифрами), вплив iнновацiйноï активностi регiонiв на ï^ соцiально-економiчний розвиток видаеться все бшьш переконливим.
Стосовно аналiзу полггики зайнятостi та доxодiв населення у регюнах, то найкращi позицП у цьому вщношенш займае м. Кшв, де впродовж останшх трьох роюв зменшуеться i кiлькiсть безробiтниx, i ï^ "киïвська" питома вага у загальнш кiлькостi безробiтниx. Слiдом за м. Киевом позитивну характеристику зайнятосп демонструе м. Севастополь. Досить високий рiвень зайнятостi вiдмiчаеться у регюнах, економжа яких мае розвинуп промислове й промислово-аграрне виробництво (Одеська, Донецька, Луганська, Дншропетровська, Харювська областi). Найбшьший рiвень безробiття, за даними 2002-2004 рр., вiдмiчаеться у
Тернопшьськш, Чершвецькш та Рiвненськiй областях. У 2004 р. були безробпними 7,9 % працездатних тернопшьчан за внутршньою методикою i 11,9 % за методикою Мiжнародноi оргашзацп працi. Безробпгя в цих та iнших регюнах поеднуеться 3i значною трудовою м^ращею населення за кордон. Столиця Украши також утримуе першiсть за рiвнем середньомюяч-но'1 зарплати працiвникiв - 967,4 грн. у 2004 р. Наступний, другий у цьому перелжу, показник Донецько'1 обласп (711,5 грн.) на чверть поступаеться кшвському. Тернопшьська область закривае перелiк градаци регюшв за рiвнем доходiв населення. Територiальне розшарування як за рiвнем безробпгя, так i за рiвнем доходiв досить помiтне (так як i за вартiстю життя в рiзних регiонах). Хоча загальний рiвень життя у цшому по Укра'1'ш та в регюнальному розрiзi поступово пщвищуеться.
Для скорочення масштабiв i темшв структурних розшарувань механiзми державного регулювання сощально-еконо-мiчного розвитку регюшв та ix ресурсного забезпечення повинш засновуватися, перш за все, на врахуванш глибинних закономiрностей, внутршньо'1 лопки розвитку шновацшно'1 дiяльностi окремих регюшв. Це дозволить створити державну шновацшну полпику бiльш тiсно пов'язаною з об'ективними процесами, що вщбуваються в нацюнальнш економiцi. В якостi оргашзацшного ресурсу сощально-економiчного розвитку повинш ефектившше застосовуватися
органiзацiйнi форми, що створюються для реалiзацii науково-теxнiчниx та шновацшних прiоритетiв. 1х стратегiчна мета - забезпечувати ефективне розмежування (перерозподш)
повноважень стосовно використання шструмешгв шновацшно! полiтики,
тобто пщкршляти конкретш управлiнськi функцп необхiдними нормативно-правовими статусами i ресурсами.
Упровадження розроблено!
методики в практичну дiяльнiсть дозволить органам виконавчо'1 влади вах рiвнiв та органам самоврядування отримувати оперативну аналпичну iнформацiю щодо реального сощально-економiчного стану i приймати обгрунтоваш управлiнськi рiшення, направленi на забезпечення
результативносп виконання стратеги регюнального розвитку.
Л1тература
1. Регiональна полггика i механiзми li реалiзащi / За ред. акад. НАН Украши М.1. Долiшнього. - К.: Наук. думка, 2003. - 504 с.
2. Регюни Украши: проблеми та прюритети соцiально-економiчного розвитку: Монографiя / За ред. З.С. Варналiя. - К.: Знання Украши, 2005. -498 с.
3. Бережна I. Удосконалення шновацшного мехашзму регюнального розвитку (за матерiалами АР Крим) // Регюнальна економка. - 2003. - №3. -С. 101-107.
4. Кукурудза I.I. 1нновацшна дiяльнiсть в регюш: стан, проблеми, перспективи// Вiсник економiчноi науки Украши. - 2005. - № 1. - С. 67-70.
5. Шарко М.В. Державне регулювання шновацшних процеав // Актуальш проблеми економжи. - 2003. -№ 12. - С. 168-178.
6. Балабанов Г.В., Вишневський В.В. Територiальний соцiально-економiчний монiторинг в Укрш'ш. - К.: Нора-друк, 2001. - 58 с.
7. Захарш С.В. Мехашзм державного регулювання шоземного iнвестування: Монографiя. - К.: IE НАН Украши, 2003. - 161 с.
8. Badania rynkowe i marketingowe. 9. Карминский А.М. и др. Рейтинги
Praca zbiorowa pod redakcja Jozefy Kra- в экономике: методология и практика. -mer. - PWE. - Warszawa, 1994. - 330 с. М.: Финансы и статистика, 2005. - 240 с.
