CC BY
198
УДК 332.142 Доц. Г.Я. Левчунь, канд. екон. наук;
астр. О.В. Чихира - ТНТУ М. 1вана Пулюя, м. Тернотль
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Проаналiзовано сощально-екож^чний розвиток регюшв Укра!ни в умовах глобально! макроекономiчно! нестабiльностi, визначено передумови, особливост та ризики його диспропорцшнос™, розкрито наслiдки кризового перiоду для регюшв Укра!ни. Розглянуто основнi проблеми регюнального економiчного розвитку еконо-мжи кра!ни. Розкрито проблематику консолщаци регюнального екож^чного простору та поглиблення регюнального сшвроб^ництва. Визначено напрями шдвищення ефективностi державно! регiонально! економiчно! пол^ики в перiод посткризового вiдновлення економжи Укра!ни, запропоновано механiзм модернiзацi! шструменпв державного регулювання регiонального розвитку та реатзаци його потенцiалу.
Ключовг слова: регюни, диспропорцiйнiсть, соцiально-економiчний розвиток, регюнальна економiчна полiтика, мiжрегiональне спiвробiтництво, консолщащя, кластери.
Постановка проблеми. В умовах глобально! макроеконом1чно! неста-бшьносп, назр1вання "друго! хвилГ св1тово! фшансово! кризи збер1гаеться значний р1вень ризиюв для розвитку регюшв Укра!ни. 1х негативна д1я поси-люеться внаслщок домшування екстенсивного типу господарювання, збере-ження спещал1зацп регюшв-л1дер1в на виробнищв й експорт товар1в 1 пос-луг з низьким р1внем додано! вартост (металургшне виробництво, сировинш товари та нашвфабрикати тощо). На цьому шдгрунп зростае диспропор-цшшсть показниюв сощально-економ1чного розвитку регюшв, поглиб-люеться диференщащя на регюни-лщери та проблемш перифершш регюни, посилюються тенденцп до формування замкнених регюнальних ринюв, а це послаблюе внутршш кооперацшш зв'язки, м1жрегюнальне економ1чне сшв-робггництво, порушуе консолщащю економ1чного простору кра!ни.
З метою запоб1гання поглибленню диспропорцш сощально-економ1ч-ного розвитку регюшв та нейтрал1зацп наслщюв, виникла необхщнють !х комплексного дослщження. Традицшш методи державного регюнального уп-равлшня вже не виконують завдання регулювання пропорцш регюнального розвитку. Кризовий перюд дов1в неефектившсть юнуючо! державно! реп-онально! пол1тики. В сучасний перюд актуал1зуеться питання пошуку новгг-шх шструменпв державного регулювання регюнального розвитку.
Ключовим завданням державно! регюнально! пол1тики е пом'якшення м1жрегюнальних економ1чних та сощальних диспропорцш 1 вироблення ме-хашзму стимулювання м1жрегюнального сшвробггництва в Укра!ш. Актуаль-нють виршення ще! проблеми е очевидною, насамперед тому, що територь альш сощально-економ1чш диспропорцп в будь-якому суспшьств1 можуть бути джерелом не лише сощально!, а й пол1тично! нестабшьносп та провоку-вати протистояння регюшв. Завданням ново! регюнально! пол1тики стае по-шук нових метод1в структурних змш у господарст регюшв та нових шстру-менлв !! реал1зацп.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Протягом тривалого часу питання сощально-економ1чного розвитку регюшв Укра!ни та удосконалення
регюнально! економiчноl полiтики привертали увагу державних дiячiв, на-уковцiв-дослiдникiв та виробниюв-практиюв, проте вони дослщжеш недос-татньо. Нацюнальний шститут стратегiчних дослiджень цим питанням придь ляе неабияку увагу - у 2011 р. розпочав серто щоквартальних випускiв стра-тегiчного мониторингу розвитку регiонiв Укра1ни. Окремi питання регюналь-ного розвитку економiки та зовшшньоекономiчноl дiяльностi регiонiв Укра-1ни розглянуто в працях Б.М. Данилишина, Л.Г. Чернюк, С.М. Писаренко та ш. Проте низка питань, пов'язаних, з визначенням причин та подоланням диспропорцшносп економiчного розвитку регюшв, модершзащею шстру-ментiв регюнально! полiтики та реалiзащею потенцiалу регiонального розвитку потребують подальшого дослiдження.
Мета дослщження. Метою роботи е визначення стратепчних орiенти-рiв регiонального розвитку економжи Укра1ни в перiод глобально1 макроеко-номiчноl нестабiльностi.
Виклад основного матер1алу. Економiка Укра1ни нинi перебувае на етат вiдновлення тенденцiй економiчного зростання, характерних для докри-зового перюду. Динамка ВВП Укра!ни, як i у 2011 р., була позитивною, проте нестшкою. ВВП загалом за 2012 р. зрю на 0,2 %. Головними рушiями еконо-мiчного зростання були добувна промисловiсть (2,5 %%), виробництво та роз-подш електроенергп, газу i води (2,2 %), торпвля, ремонт автомобiлiв, побу-тових виробiв та предметiв особистого вжитку (3,9 %), охорона здоров'я та на-дання сощально! допомоги (0,9 %), операцп з нерухомим майном (2,3 %) [1]. Проте, попршення становища в свгтовш економщ у 2012 р. певною мiрою позначилось на динамiцi обсягiв промислового виробництва внаслщок змен-шення попиту на продукщю на свiтових ринках. Чутливють бiльшостi галузей промисловостi до сповшьнення темпiв зростання свиово! економжи зумовле-на не лише надмiрним рiвнем експортно1 орiентацil багатьох з них, але й нес-проможнютю належним чином задовольняти внутрiшнiй попит через недос-коналу внутрiшню галузеву структуру [2, с. 10]. У регюнальному розрiзi рiзнi регiони (вщповщно до того, яка галузь чи сфера дiяльностi е базовою для 1х економiки) рiзною мiрою зазнали впливу соцiально-економiчноl кризи i потребують вщмшних зусиль для остаточно! лжидаци 11 наслiдкiв. У бшьшосп регiонiв Укра1ни у 2012 р. спостер^алася негативна динамiка промислового виробництва, за винятком Вшницько!, Дншропетровсько!, Житомирсько!, За-карпатсько!, 1вано-Франювсько1, Юровоградсько!, Львiвськоl, Тернопшьсько!, Херсонсько!, Хмельницько! областей, де вщбулось незначне збiльшення обся-пв промислового виробництва (табл. 1). Послабились зв'язки мiж регiонами внаслiдок самостшного пошуку ними шляхiв економiчного розвитку.
Соцiально-економiчна криза 2008-2009 рр. не лише зберегла основш докризовi вади соцiально-економiчного розвитку регiонiв, але й спровокува-ла появу нових проблем. Сьогодш зберiгаеться та посилюеться диспропор-цiйнiсть показниюв соцiально-економiчного розвитку регюшв (табл. 2).
Незбалансованiсть господарств регюшв Укра!ни за потужнiстю i структурою економiчного потенцiалу, економiчними i сощальними ознаками розвитку сформувались пiд дiею iсторичних, економiчних, оргашзацшно-гос-
подарських чинниюв. За роки незалежносп регiональна дезштегращя не тшь-ки не зменшилась, а й навiть зросла. До об'ективних факторiв iснування регь ональних диспропорцш належать: нерiвномiрнiсть соцiально-економiчного та юторичного розвитку регiонiв, територiальнi вщмшност в забезпеченнi природними i трудовими ресурсами, природно-кшматичш особливостi.
Табл. 1.1ндекси основных соцiально-економiчних показнитв за регюнами
Украти [3, 4]
Держава, регюн 1ндекси промислово! продук-цц у 2012 р., в % до 2011 р. 1ндекс реально! зарплати у с1ч-ш 2013 р., в % до с1чня 2012 р.
УкраУна 98,2 110,2
Автономна Республжа Крим 98,7 121,6
област1
Вшницька 107,1 111,4
Волинська 94,5 114,4
Дшпропетровська 102,2 107,3
Донецька 94,6 109,4
Житомирська 116,6 111,2
Закарпатська 101,4 110,1
Запор1зька 96,8 109,4
1вано-Франгавська 101,2 107,6
Кшвська 96,8 113,1
Юровоградська 107,5 110,2
Луганська 92,5 109,2
Льв1вська 101,6 110,8
Микола!вська 99,5 115,4
Одеська 96,9 107,9
Полтавська 100,0 107,0
Р1вненська 96,7 113,6
Сумська 95,6 111,7
Терношльська 102,1 109,3
Харгавська 97,6 113,1
Херсонська 104,7 111,7
Хмельницька 101,2 110,8
Черкаська 94,9 109,6
Чершвецька 86,8 108,8
Черншвська 98,1 112,3
м1ста
Ки!в 95,9 108,0
Севастополь 95,0 106,9
Суб'ективним фактором юнування цих диспропорцш е помилки в стратеги i тактищ реформ та соцiально-економiчнi прорахунки в економiчнiй полiтицi на рiзних рiвнях iерархiчноl системи управлiння. Якщо суб'ективш чинники виникнення вiдтворювальних диспропорцiй регулювати вiдносно простiше, то роль об'ективних можна зменшити лише за змши умов юнуван-ня та функцюнування економiчноl системи i пiдсистем (полгтичних, еконо-мiчних, культурних тощо).
В Укра!ш продовжуеться територiальний перерозподiл економiчного потенцiалу, зосередження його в найпотужшших регiонах. Регiони Укра!ни мають рiзнi рiвнi розвитку. Найбiльше валового регюнального продукту ви-робляеться в таких областях: Дншропетровськш, Донецькiй, Харкiвськiй,
Одеськiй та в м. Киeвi (половина ВВП Укра!ни). Водночас час надзвичайно низька питома вага ВРП Чершвецько!, Тернотльсько!, Волинсько! областей, м. Севастополя. Валовий регiональний продукт м. Киева в 2011 р. майже в 19 разiв перевищував ВВП Чершвецько! област (табл. 2).
Табл. 2. Сощально- економiчнi показники розвитку региш'м УкраТни [5-8]
Держава, регюн ВРП за 2011 р. у факт. цшах, млн грн. ВРП в розрахунку на одну особу за 2011 р. у факт. цшах, млн грн. ■В * Я К окн 5 ^ X Щ адсн воур орпг .12 я ч я 5 ° '3 г еву а 2 ^ глра з 1 2 ■! бм 10 ц пв Питома вага регюну в обсяз1 реал1з. прод., % =я ■ ни .урн орн н 1 л с1 о0м Я Й '3 3 я 2 я н .Й ■ оси еак ш д Обсяг реал1зованих послуг в 2011 р. у факт. цшах, млн грн. Середня зарплата в II грудш 2012 р., грн. Ц
УкраУна 1302079 28488 1115826,1 100,0 209130 308160,6 3377
Автономна Республжа Крим 38220 19467 2224,1 2,0 16256 9281,8 2987
обласи
Вшницька 29099 17768 19906,0 1,8 5599 4877,0 2694
Волинська 17637 16993 10152,2 0,9 2191 2765,2 2591
Дншропетровська 140020 42068 204968,0 18,4 18118 18062,9 3385
Донецька 161021 36446 222772,7 20,0 21594 19273,6 3811
Житомирська 21928 17184 14939,8 1,3 3781 2691,3 2617
Закарпатська 18054 14455 8643,5 0,8 2937 2641,6 2695
Запор1зька 49525 27567 77881,6 7,0 6042 5891,3 3155
1вано-Франгавська 26752 19386 22818,0 2,0 3584 2733,4 2682
Ки!вська 59154 34420 38532,1 3,5 15436 9833,1 3528
Юровоградська 20041 19918 12407,9 1,1 4494 3463,0 2660
Луганська 57202 25067 81013,7 7,3 6107 4407,2 3335
Льв1вська 52103 20490 31981,5 2,9 11416 14034,3 2791
Микола!вська 27633 23402 22470,1 2,0 4114 6368,9 3321
Одеська 61499 25748 24722,6 2,2 8119 25431,0 3100
Полтавська 52252 35246 64548,1 5,8 10217 3951,1 3215
Р1вненська 19302 16735 14546,6 1,3 2751 3042,9 2903
Сумська 22907 19800 20781,6 1,9 2807 2203,8 2722
Терношльська 16294 15055 6870,0 0,6 2329 1670,6 2466
Харгавська 76866 27966 60397,6 5,4 10648 11974,1 3068
Херсонська 18448 16990 10098,3 0,9 2837 3103,7 2543
Хмельницька 22843 17260 15537,4 1,4 3995 2200,0 2728
Черкаська 27012 21082 29313,9 2,6 3008 3532,3 2726
Чершвецька 11969 13228 3922,8 0,3 2195 1525,7 2628
Черншвська 21165 19357 14182,2 1,3 2455 2674,7 2498
м1ста
Ки!в 223774 79729 52974,5 4,7 34468 107113,5 5368
Севастополь 9359 24564 3803,5 0,3 1632 2003,9 3655
Столиця мае найвищий ВРП на душу населення, в мгст найкраще роз-винений малий бiзнес, низький рiвень безробiття. Високий ВРП на одну особу був в 2011 р. у Дншропетровськш, Донецькш, Кшвськш областях. Най-нижчий цей показник у Чершвецькш i Тернопiльськiй областях (табл. 2). Од-нак економiчна модель, яка сформувалася в останне десятилитя в Киев^ в Донецькiй, Кшвськш областях, виявилась найбшьш вразливою до кризи, яка
позначилася на подальшому розвитку економiки. У цих репонах обсяг про-мислово! продукцп в 2012 р. значно знизився (табл. 1).
Найбшьшу питому вагу в загальному обсязi реалiзованоl продукцп в 2012 р. мали Донецька, Дншропетровська обласп, якi належать до регюшв-промислових лiдерiв. Мiзерну частку у загальному обсязi реалiзованоl продукцп займають Чершвецька i Тернопшьська областi (табл. 2). Значна неод-норiднiсть спостерiгаеться за територiальним розподшом внутрiшнiх i зов-нiшнiх швестицш в основний капiтал. Найвищу питому вагу швестицш одержали в 2011 р. м. Ки!в, Донецька, Дншропетровська, Ки!вська областi, АР Крим, найнижчу - Волинська, Чернiвецька i Тернопiльська областi (табл. 2).
Висок темпи iнвестування спостерiгалися в 2003-2007 рр. У 20082010 рр. вщбулося значне !х скорочення, зумовлене негативним впливом на активнють iнвесторiв фiнансово-економiчноl кризи [7]. У 2011-2012 рр. спос-терiгаеться прирют iнвестицiй в бiльшостi регiонiв Укра!ни, проте загальна кiлькiсть iнвестицiй майже в два рази скоротилася порiвняно з показником 1990 р. Проте нерозкритим та невикористаним залишаеться швестицшний потенщал бiльшостi регiонiв. Незначний обсяг шоземних iнвестицiй в еконо-мжу Укра!ни пояснюеться економiчною нестабiльнiстю у середиш кра!ни, недостатнiми правовими гаранпями, прихованим протекцiонiзмом внут-рiшнього ринку, та високим податковим тиском.
Для визначення рiвня економiчного та сощального розвитку викорис-товують показник сшввщношення розвитку сощально! та виробничо! сфер. Найпотужшший розвиток сощально! сфери мають АР Крим, Дншропетровська, Донецька, Одеська, Львiвська, Харювська областi та м. Ки!в, де спостерь гаеться найбшьший обсяг реалiзованих послуг (табл. 2). Найвища частка реального сектору в економщ характерна для Дншропетровсько!, Донецько!, Лугансько!, Полтавсько!, 1вано-Франювсько! областей. Цi регiони iсторично мають потужну видобувну промисловiсть i значний аграрний сектор.
Нерiвномiрнiсть економiчного розвитку репошв позначаеться на соцi-альних аспектах суспiльного життя, зокрема на доходах i витратах населення. Найвища середня зарплата в 2012 р. спостершалася в м. Киев^ Дншропет-ровськiй, Донецькiй, Киlвськiй, Луганськiй областях та в м. Севастополе найнижча - в Тернопшьськш, Чернiвецькiй областях (табл. 2). Проте, незва-жаючи на перевагу промислових регюшв Укра!ни, якими е Донбас i Приднш-ров'я, у виробничих успiхах, доходах населення, у них спостершаеться найви-щий рiвень наркоманil, алкоголiзму, злочинносп [9, ст. 176].
Характерною тенденщею сучасного розвитку регiонiв е порушення консолщованого економiчного простору кра!ни внаслщок невигiдностi фор-мування внутрiшнiх кооперативних зв'язюв i бiльшоl ефективностi експор-тного виробництва. Про це свщчать значна експортна орiентованiсть еконо-мжи регiонiв, низька iнтенсивнiсть господарських зв'язюв всередиш кра!ни (частка мiжрегiонального обороту у ВВП кра!ни протягом останшх рок1в не перевищуе 25 %), обмеження внутрiшнього попиту на продукщю iннова-цiйного характеру [10, ст.14]. Пiдприемства рiзних регiонiв не защкавлеш в укладаннi угод iз вгтчизняними партнерами внаслiдок iснування бiльш випд-них ринкiв збуту за кордоном.
Концентрацiя виробництва у великих мютах, економiчна вщособле-нiсть вiддалених територш, моногалузева структура економжи регiонiв спри-яли ще бiльшiй концентрацп ресуршв, з одного боку у найбшьш розвинених регюнах, а з iншого - у промислових центрах регюшв. Значна кшьюсть тд-приемств стратегiчно важливих галузей економiки виконують державне за-мовлення. Нестача кошпв державного бюджету не дае змоги цим тд-приемствам повнiстю завантажувати виробничi потужносп, внаслщок чого скорочуються обсяги виробництва, зростае безробптя.
На основi проведеного дослщження можна видiлити основнi пробле-ми регюнального розвитку економiки Укра!ни:
• значна диспропорцшшсть у региональному розвитку, зокрема диференщащя промислового розвитку регюшв;
• домшування переважно екстенсивного типу господарювання на репонально-му ршш, високий ргвень енергетично! залежноси локального виробництва та вщсуттсть структурно-шновацшних зрушень, спрямованих на зниження ма-тер1ало-, енергомютко! продукци, що виробляеться;
• збереження високих показникв монопол1заци репональних ринюв, особливо ринюв енергетичних ресурав, продовольства;
• збереження ор1ентаци промислового виробництва шдустр1альних [ старопро-мислових регюшв на експорт продукци енергомюткого та економ1чно ризи-кованого виробництва (металургшного, х1м1чного, деревообробного), що цш-ком залежить ввд свгтового попиту на сировинш товари та нашвфабрикати;
• неефектившсть дотацшних [ субвенцшних мехашзмгв подолання сощально-економ1чно! вщсталосл територш, затримка у тдготовщ та укладанш угод щодо репонального розвитку;
• слабюсть [ нерозвинешсть м1жрегюнальних кооперацшних зв'язкгв;
• надання прюритетносп зовншньоеконом1чних зв'язюв регюшв над внутрш-шми, що призвело до втрати национальною економжою системносл [ еднос-тц
У сучасний перiод дедалi бшьшо! актуальностi набувають питання по-силення взаемно! штеграцп регiонiв, розвитку цЫсного внутрiшнього ринку. Усунення диспропорцш регiонального розвитку потребуе ефективно! регь онально! полiтики, полiпшення !! шституцюнального забезпечення. Сьогоднi до прiоритетних напрямiв державно! регюнально! економiчноl полiтики можна вщнести:
• призупинення поглиблення м1жрегюнальних диспропорцш за економ1чними та сощальними параметрами;
• стимулювання м1жрегюнального ствробгтництва та формування единого економ1чного простору в крашц
• створення умов для формування потужного швестицшного потенщалу в регюнах;
• пошук нових шляхгв фшансування регионального розвитку;
• розвиток транскордонного [ прикордонного ствробгтництва тощо. Мiнiмiзувати ризики диспропорцшносп розвитку регiонiв i в перспек-
тивi домогтися зменшення надмiрних мiжрегiональних розривiв у показниках соцiально-економiчного розвитку можливо за рахунок штенсифжацп виробництва та розвитку кооперацшних зв'язкiв мiж пiдприемствами рiзних регь
ошв, змши механiзмiв нарощування трудового потенщалу та фiнансування сощально! сфери. Для цього необхщно:
• мгсцевим органам влади спрямовувати швестици на перепрофшювання тд-приемств традицшних ресурсномютких галузей з метою освоення виробниц-тва продукци, що не потребуе специф1чних ресурсгв та тяж1е до внутршньо-го ринку споживання - насамперед тае!, що ор1ентована на кшцевого спожи-вача (виготовлення продукпв харчування, перероблення сшьськогосподарсь-ко! продукци, легка промисловгсть, зокрема текстильна тощо);
• надавати преференци (пшьги в оподаткуванш, прискореш норми амортиза-цп, кредити за зниженими ставками) тдприемствам з р1зних регюшв, яю ор1ентуються передусш на внутршнш ринок та виробляють 1мпортозамшну продукщю, активно розвивають м1жрегюнальш кооперацшш зв'язки та вико-ристовують сировину [ матер1али впчизняного походження;
• тдтримувати створення регюнальних та м1жрегюнальних кластергв;
• застосувати мехашзми економ1чно! тдтримки до господарств тих регюшв, що продемонстрували слабю темпи тслякризового в1дновлення (зокрема, йдеться про швестицшш субвенцп з державного бюджету, прискорене укла-дання угод щодо регионального розвитку з1 збшьшеною часткою державного фшансування, активне розмщення державних замовлень на продукщю сис-темоутворювальних тдприемств таких регюшв);
• сприяти створенню нових робочих мюць на региональному р1вш, тдвищити зацжавлешсть тдприемств у !х створенш шляхом надання !м швестицшних субсидш.
У сучасний перюд особливого значення набувае питання вщновлення порушених господарських зв'язкiв мiж регiонами, стимулювання сшвробгт-ництва регюшв у межах кра!ни. Ефективним шструментом мiжрегiонального спiвробiгницгва в Украш е кластери, завдяки яким на сьогодш найперспек-гивнiше вiдбуваегься взаемодiя суб'екпв господарювання у рiзних видах гос-подарсько! дiяльносгi та у рiзних регiонах. Наприклад, шновацшно-промис-ловi кластери забезпечують розроблення, виробництво та збут конкурентос-проможних говарiв, робiг i послуг. Особливо важливу роль у формуванш мiцного мiжрегiонального спiвробiгницгва вщграють гранскордоннi вироб-ничi кластери.
Основними заходами тдвищеннями штенсифжацп мiжрегiонального ствробггаицтва з метою протидп дезiнгеграцiйним тенденщям е:
• розширення сфери застосування мехашзму державно-приватного партнерства, збшьшення защкавленост приватних тдприемств у використанш шструменту державно-приватного партнерства тд час реал1заци проекпв ш-фраструктурного забезпечення, проведення спшьно! д1яльност1 у дотриманш еколопчного балансу, формування м1жрегюнальних кластергв;
• шформацшне представлення потенцшних швестицшних проекпв у регюнах, поширення шформацп про виставки та ярмарки, що проводяться у регюнах з метою рекламування виробничо! та збутово! д1яльносп тдприемств у р1зних регюнах;
• розширення обсягу державного замовлення для стратепчно важливих для держави [ кшькох регюшв тдприемств, використання при цьому сформова-них господарських зв'язюв м1ж регюнами для розмщення державного замовлення на тдприемствах цих регюшв;
• вщновлення господарських зв'язкгв мiж регюнами всередиш краши на 0CH0Bi створення еконотчних стимулiв для тдприемств з метою ix спiвробiтництва мiж собою;
• стимулювання тдприемств до розширення асортименту товаргв та переходу на випуск товаргв належно1 якосп, збшьшення частки iнновацiйних товарiв, формування мережi технополгав i технопаркiв;
• покращення ргвня фiнансового забезпечення розвитку мiжрегiонального ствробгтництва шляхом розширення региональна мережi фшй кредитних установ, насамперед - емггованих мiськими радами.
Мiжрегiональне спiвробiтництво мае бути спрямоване на тдвищення защкавленосп окремого регiону у формуваннi мщних виробничих та збуто-вих зв'язюв з iншими регiонами. Мае вщбутися поступовий перехiд вiд торго-вельно-посередницьких до швестицшно-виробничих взаемозв'язкiв мiж реп-онами, що сприятиме удосконаленню структури економжи регiонiв.
Створити умови для формування швестицшного потенцiалу регiонiв можна шляхом формування мюцевими органами влади швестицшних фондiв з реалiзацil регюнальних проектiв iз залученням ресурсiв державного та мю-цевого бюджетiв i приватного капiталу, надання пiдприемствам та установам субвенцш з державного бюджету.
Удосконалення iнструментiв та пошук нових шляхiв фiнансування ре-гiонального розвитку передбачае забезпечення рiвномiрного фiнансування регюшв, посилення контролю за використанням кошпв мiсцевих бюджетiв з боку Державно! контрольно-ревiзiйноI служби i громадськостi, створення Державного фонду регюнального розвитку, який може виступати шститу-цiйним швестором на фондовому ринку i отримувати кошти вiд приватних суб'ектiв господарювання, а також мiсцевих фондiв регюнального розвитку з метою фшансування середньострокових мiжрегiональних i регiональних програм i проектiв.
Розвиток прикордонного спiвробiтництва i мiжнародноI спiвпрацi е важливим напрямом регюнально! економiчноI полiтики, що передбачае шир-ше залучення регiонiв до транскордонного ствробиництва з регiонами сусщ-нiх кра!н, створення транскордонних туристичних кластерiв на базi рекре-ацшного потенцiалу захiдних i пiвденних регюшв.
Висновки. Ситуащя в регiональнiй економщ свiдчить про збережен-ня диспропорцш соцiально-економiчного розвитку регiонiв, якi зросли у кри-зовий перiод. Неефективнють системи мiжрегiонального перерозподiлу ре-сурив, вiдсутнiсть структурно-iнновацiйних зрушень економiки регюшв, неефективнють фшансових механiзмiв подолання соцiально-економiчноI вiд-сталостi регiонiв посилюють диспропорцiйнiсть 1х соцiально-економiчного розвитку, перешкоджають реструктуризацiI 1х економiки та модершзацп ви-робництва на основi нового технолопчного укладу, налагодженню гармо-нiйноI взаемодiI центру та регiонiв у посткризовий перюд вiдновлення нацi-ональноI економiки.
Швидке зростання дисбалансiв соцiально-економiчного розвитку регi-онiв призвело до зниження iнтенсивностi мiжрегiональних господарських зв'язюв, посилення тенденцш до монополiзацiI внутршшх регiональних рин-
юв, "перетягування" ресурсiв iз прилеглих i перифершних територiй до регь ональних центрiв зростання, посилення диспропорцiйностi в оплата пращ та якосп життя на територп кра!ни, загострення проблем на регюнальних ринках пращ, зниження показниюв якостi життя на периферiйних територiях кра!ни.
З метою подолання негативних тенденцш регiонального розвитку в Укра!ш мае запроваджуватись нова регiональна политика, мета яко! - забезпе-чити стабшьний розвиток економ1чно! та сощально! сфер, сприяти широкому залученню регюшв до м1жнародно! спiвпрацi та формуванню ефективних ре-гiональних соцiально-економiчних систем, спроможних забезпечити пост-кризове вщновлення та модернiзацiю на основi задiяння iнтенсивних чинни-кiв розвитку в загальнонащональному масштабi.
Прiоритетними напрямами державно! регюнально! економ1чно! поль тики мае бути змщнення едностi економiчного простору, мiнiмiзацiя ризикiв диспропорцiйностi соцiально-економiчного розвитку регюшв, розширення та поглиблення мiжрегiональних економiчних зв'язюв, розвиток внутрiшнiх то-варних ринкiв, примноження iнвестицiйного потенщалу регiонiв.
Л1тература
1. Змша обсягу ВВП у 2012 р. / Державна служба статистики Укра!ни. 2013. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2012/vvp/ind_vvp/ind_2012 _u.html.
2. Жалшо Я.А. Перспективи економiки Укра!ни в умовах глобально! макроекож^чно! нестабiльностi / Я.А. Жалшо, Д.С. Покришка, Т.А. Тищук та iн. - К. : Вид-во Н1СД, 2012. - 33 с.
3. 1ндекси промислово! продукцi!' за регiонами / Державна служба статистики Укра!ни, 2013 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.org/Noviny/new2013/new2013_r / new_r03.html
4. 1ндекси реально! заробггно! плати за регюнами у 2013 р., у %% до вiдповiдного пер> оду попереднього року / Державна служба статистики Укра!ни, 2013 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.org/Noviny/new2013/new2013_r/new_r03.html
5. Валовий регюнальний продукт за 2011 р. / Державна служба статистики Укра!ни. 2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2012/vvp/ind_ vvp/ind_2012_u.htm
6. Обсяг реашзовано! промислово! продукцп за регюнами за 2012 р / Державна служба статистики Укра!ни, 2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.org/uk/operativ/ operativ2012/vvp/ind_vvp/ind_2012_u.html.
7. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2011 р. / Державна служба статистики Укра!ни. -К. : ТОВ-во "Август Трейд", 2012.
8. Середня заробггна плата за регюнами в 2012 р / Державна служба статистики Укра-!ни. 2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.org/Noviny/new2013 / new2013_r/ new_r01.html
9. Регюнальна економжа : навч. поабн. / за ред. С.П. Покришкша. - Тернопiль : Вид-во "Екон. думка", 2009. - 239 с.
10. Регюни Укра!ни у шсля кризовий перiод: ризики та передумови розвитку: аналiтич-на доповiдь / С.О. Бша, О.В. Шевченко та ш. / за ред. О. Бшо!. - К. : Вид-во Н1СД, 2011. -104 с.
Левчунь Г.Я., Чихира О.В. Проблемы и перспективы регионального развития экономики Украины
Проанализировано социально-экономическое развитие регионов Украины в условиях глобальной макроэкономической нестабильности, определены предпосылки, особенности и риски его диспропорции, раскрыты последствия кризисного периода для регионов Украины. Рассмотрены основные проблемы регионального экономического развития экономики страны. Раскрыта проблематика укрепления региональ-
ного экономического пространства и углубления регионального сотрудничества. Определены направления повышения эффективности государственной региональной экономической политики в период посткризисного восстановления экономики Украины, предложен механизм модернизации инструментов государственного регулирования регионального развития и реализации его потенциала.
Ключевые слова: регионы, диспропорция, социально-экономическое развитие, региональная экономическая политика, межрегиональное сотрудничество, консолидация, кластеры.
Levchun G.Ya., Chyhyra O.V. Problems and prospects of regional economic development Ukraine
The socio-economic development of the regions of Ukraine in the global macroeco-nomic instability, certain basic conditions, characteristics and risks of its disproportiona-lity, revealed the effects of the crisis period for the regions of Ukraine. Identified deficiencies regional economic development in Ukraine, analyzed export oriented economy of Ukraine's regions. Based on the research of the basic problems of regional economic development of the country. Consider the problem of consolidation of regional economic space, and deepening regional cooperation. Autopsy need to reform the management mechanism of regional development in Ukraine. The directions to improve public regional economic policy during the post-crisis economic recovery Ukraine, the proposed modernization of the instruments of state regulation of regional development and the realization of its potential. The ways of minimizing disproportionality Ukraine's regions and reduce excessive regional gaps in terms of socio-economic development. The proposed mechanism for stimulating regional economic cooperation in Ukraine, forming a strong investment potential in the areas of cross-border cooperation. The basic problem of widespread practice of regional cooperation and identified measures for its intensification in Ukraine. The proposed cluster model of regional economic development as an effective instrument of regional cooperation in Ukraine.
Keywords: regions, disparity, socio-economic development, regional economic policy, regional cooperation and consolidation, clusters.
УДК 664.696 Доц. ТЛ. М1тяева, канд. екон. наук -
Хартвський ДУ харчування та торг1вл1
МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ПРОЦЕСУ СЕГМЕНТАЦИ РИНКУ ПРОДУКТ1В ШВИДКОГО ПРИГОТУВАННЯ
Представлено методолопчний тдхвд до процесу сегментаци на ринку продук-™ швидкого приготування. Уперше в Укра1ш проанал1зовано ринок продук^в швидкого приготування з метою застосування методики сегментаци та розроблення методолопчного шдходу до сегментаци цього ринку.
Ключовг слова: методолопя, сегментащя, споживач, цшьова аудитор1я, позищ-онування, маркетинг, факторний анал1з, продукт, споживач, маркетингов1 досл> дження, експерт опитування.
Вступ. Компанп конкурують на ринку з продукцп щодо якосп, цши та асортименту. В умовах невизначеносп компанп просто котюють одна одну, тому що вщчувають, що повиннi наздогнати або випередити сво!х конку-ренгiв, iнакше залишаться позаду. Компанп, що мислять у напрямi результативно! стратеги, позбавлеш подiбноl менгальносгi i не завжди йдуть за сво-!ми конкурентами. Якщо компанiя бачить, що нова характеристика в продукта конкурента спрямована на задоволення вже реалiзованих або неютотних результапв, то вона не йде в тому ж напрямь Вибравши цей напрям единим,
