CC BY
22
О.1. Чорноус
АНАЛ1З СТ1ЙКОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ РЕГЮНАЛЬНИХ АВТОТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ УКРА1НИ
В умовах реформування економши по-силюеться взаемозв'язок розвитку автотранспортно! системи з розвитком шших галузей економiки i сощально! сфери. Соцiальна сфера визначае вимоги до автомобшьного транспорту вщносно вибору напрямкiв, обсяпв i якостi перевезень, рiвня його розвитку, оскшьки вiд обсягiв перевезень залежать доходи автомобiльних пiдприемств та джерела !х iнвестування. Зменшення вартосп i збiльшення швидкостi вантажних автомобшьних перевезень стимулюють розширення транспортно-економiчних
зв'язюв, а здешевлення, прискорення i шдвищення якостi пасажирського автомо-бiльного транспорту призводять до зростання мобiльностi населення та шдвищення рiвня його життя. Таким чином, розвиток i мо-дернiзацiя автотранспортно! системи е чин-никами, якi стимулюють соцiально-економiч-ний розвиток кра!ни та всiх 11 регiонiв i пiдкрiплюють територiальну цшюнють.
Рiзнi аспекти оцiнки розвитку автотранспортно! системи мютяться в роботах В. Андршчука, С. Гриценка, Б. Губського, Л. Зайончика, В. Канарчука, А. Кредюова, В. Лукiнського, Л. Мiротiна, В. Новицького, Л. Поздняково!, А. Фшшенка, К. Фесенко I. Чегринець, В. Шинкаренка та iн.
Узагальнюючи наявнi точки зору, пiд автотранспортною системою регiону (АТСР) варто розум^и сукупнiсть пiдприемств i органiзацiй рiзних форм власностi, якi безпосередньо надають автотранспортнi послуги i сприяють процесу перевезення вантажiв i пасажирiв у межах визначено! територи. Визначено, що пiдприемства автотранспортно! системи регiону належать до рiзно! iнфраструктури. До сощально! iнфраструктури належать пiдприемства громадського пасажирського автомобшьного транспорту, установи осв^и у галузi автомобiльного транспорту й охорони навколишнього середовища. Всi
iншi складовi автотранспортно! системи регiону належать до виробничо! iнфраструктури. Всi пiдприемства автотранспортно! системи належать до сфери послуг, за винятком заводiв з виробництва автотранспортних засобiв i виготовлення вузлiв i агрегатiв автомобiлiв - сфери матерiального виробництва. Регулювання автотранспортно! системи регюну здiйснюеться рiзноманiтними способами, прийомами i засобами, за допомогою яких компетентний орган практично впливае на поведшку керованого об'екта з метою досягнення певного управлiнського результату.
Метою статп е оцiнка функцiонування регiональних автотранспортних систем Укра!ни на засадах теорп стiйкого розвитку.
Застосування методiв регулювання неможливе без оцiнки ефективностi й штенсивносп функцiонування
автотранспортно! системи регюшв. Таку оцiнку можна здiйснити за допомогою моделей, як б визначили реакщю автотранспортно! галузi на регулюючий вплив на не!. Тому системний шдхщ, зокрема методи багатовимiрного статистичного аналiзу, повиннi бути теоретичною основою дослщження стану та перспектив розвитку регюнальних автотранспортних систем. У роботах [1, 2] розглянуто багатовимiрнi кореляцшно-регресшш моделi залежностi обсягу транспортних послуг вщ ряду факторiв, але ж моделi побудованi для певно! групи автотранспортних шдприемств.
Для оцiнки штенсивносп й ефективностi розвитку АТСР потрiбно скористатись iншим пiдходом, викладеним у роботах М. Долшнього, Я. Пабурко, В. Карпова. Вони використали штегральний показник визначення темшв економiчного зростання Укра!ни та !! адмiнiстративних областей [3]. Проте його треба модифшувати. По-перше, необидно видiлити основнi ознаки, що впливають на
© Чорноус Оксана 1вашвна - кандидат економiчних наук, доцент. Автомобшьно-дорожнш шститут Донецького нацюнального технiчного ушверситету, Горлiвка.
ISSN 1562-109X
розвиток АТСР. По-друге, потрiбно врахувати, що зростання величини деяких початкових ознак позитивно (ознака е стимулятором) чи негативно (ознака е дести-мулятором) впливае на розвиток автотранс-портно! галузь Тому множину первинних ознак роздшимо на двi шдмножини: стимуля-торiв i дестимуляторiв. По-трете, не вс первиннi ознаки однаковим чином впли-вають на стан розвитку автотранспортно! системи.
Вплив одних чинниюв бiльший, а iнших - менший. Тому введемо ваговi коефiцiенти:
аJ(7 = 7 ), де 7 - номер ознаки;
J - загальна кшьюсть первинних ознак.
За допомогою цих коефiцiентiв вiдбуваеться впорядкування ознак за !хньою значущiстю (прiоритетнiстю). Визначити !х можна експертним шляхом. Розглянемо алгоритм побудови iнтегрального показника, на основi якого можна буде ощнити iнтенсивнiсть розвитку й ефективнiсть функщонування автотранспортно! системи регiону. Цей показник називаеться штегральним темповим iндексом розвитку автотранспортно! системи регюну. Нехай
Х7 - значення 7-! ознаки (/=1,7) для /-го
регюну (/=1, I) за й промiжок часу (/=0, Т ). Тут I - загальна кшьюсть регюшв i Т+1 -кшьюсть промiжкiв часу. Перiод при 1=0 е базовим.
Перший етап цього алгоритму -розрахунок первинних iндексiв темшв розвитку АТСР за формулою [3]
т5к _
V ~
Г Л >
X
\ у У
(1)
де - первинний iндекс темшв розвитку
АТСР 7-го регiону в к-му перiодi вiдносно до 5-го перюду, визначений за 7-ю ознакою. Тут р=1, якщо 7-та ознака е стимулятором i р=-1, якщо вона е дестимулятором. Коли 5=0, то знайдеш первиннi iндекси темшв розвитку АТСР будуть базовими, а коли 5=к-1, то ланцюговими.
Пюля знаходження величини Г7к варто
розрахувати ланцюговi чи базовi iнтегральнi темповi iндекси розвитку АТСР за формулою [3]
/эк
— а
V
П(1+^)
7=1
- 1,
(2)
де I'* - штегральний (базовий при 5=0 i ланцюговий при 5=к-1) темповий iндекс розвитку АТСР 7-го регiону в к-му перiодi до 5-го перюду;
15 - первинний шдекс темшв
розвитку АТСР 7-го регюну в к-му перiодi вiдносно до 5-го перюду, визначений за 7-ю ознакою;
а7 - коефщент прiоритетностi 7-! оз-
наки; а —
а
7=1
Побудова i розрахунок штегральних темпових iндексiв розвитку автотранспортно! системи регюшв зпдно з розглянутим алгоритмом дозволять комплексно ощнювати змiни !! стану в Укра!ш та регiонах. Така методика дае змогу порiвнювати регiони за штенсивнютю i ефективнiстю розвитку автотранспортно! системи. Результати розрахунюв i виявленi тенденщ! функцiонування АТСР дозволять удосконалити регулювання у регiонах, полiпшити територiальний розподш державних фiнансових ресурсiв, а також ефектившше використовувати потенцiал на-шо! держави.
Бшьш детально охарактеризувати ш-тенсивнiсть функщонування АТСР рекомендуеться за допомогою системного шдходу, зокрема розрахунку ланцюгових iнтегральних iндексiв iнтенсивностi розвитку автотранспортно! системи, яю наведенi в табл. 1.
При розрахунках використано значення таких початкових статистичних показниюв по регiонах Укра!ни:
обсяги вантажних перевезень, млн. т [4, 76];
обсяги пасажирських перевезень, тис. пас. [4,113];
викиди шкiдливих речовин в атмосфер-не повiтря автотранспортом, т [5];
'л
транспортна рухливють населення, середньорiчна кiлькiсть найманих
прив. паскм/1000 мешканцiв населення [4, пращвниюв в автотранспортну галузь, тис.
128; 6, 20]; оаб [5].
Таблиця 1
Значення ланцюгових ттегралъних тдекав натуралъних показниюв функщонування АТСР
Регiони Роки
2002 2003 2004 2005 2006 2007
1. Укра!на 1,075 1,025 0,619 1,114 1,074 1,080
2. АР Крим 1,100 1,019 1,046 1,063 1,073 1,104
3. Вшницька 1,084 0,985 0,995 1,096 1,085 1,122
4. Волинська 1,094 0,997 1,038 1,236 1,029 1,122
5. Дншропетровська 1,105 1,026 1,101 1,118 1,094 1,085
6. Донецька 1,092 1,027 1,071 1,110 1,133 1,083
7. Житомирська 1,083 1,113 1,010 1,112 1,040 1,115
8. Закарпатська 1,046 1,016 1,127 1,018 1,083 1,168
9. Запорiзька 1,028 1,013 1,103 1,017 1,021 1,051
10. 1вано-Франювська 1,0 58 0,966 1,044 1,067 1,025 1,110
11. Ки!вська 0,985 1,061 1,120 1,052 1,014 1,132
12. Юровоградська 1,240 0,948 1,017 1,233 1,112 1,046
13. Луганська 1,195 1,009 1,214 1,019 1,117 1,024
14. Львiвська 0,976 1,039 1,147 0,992 1,062 1,079
15. Микола!вська 1,250 1,084 1,051 1,190 1,193 1,057
16. Одеська 1,169 0,915 0,998 1,144 1,074 1,094
17.Полтавська 0,970 1,075 1,053 1,123 1,073 1,081
18. Рiвненська 1,106 1,036 1,062 1,151 0,931 1,162
19. Сумська 1,036 1,091 0,987 1,073 1,045 1,023
20. Тернопшьська 1,093 0,982 1,055 1,174 1,020 1,169
21. Харювська 1,100 1,082 1,129 1,114 1,037 1,082
22. Херсонська 1,114 0,937 1,021 1,118 1,109 1,093
23. Хмельницька 1,103 1,063 1,118 1,176 0,968 1,055
24. Черкаська 1,001 1,106 1,100 1,386 1,065 0,999
25. Чершвецька 1,140 1,025 1,119 1,121 1,030 1,203
26. Чершпвська 1,003 1,014 1,044 1,159 1,018 1,034
27. м. Ки!в 1,094 1,882 0,884 1,146 1,084 1,071
Розраховано за допомогою формул (1) 1 (2).
Ус показники взято як стимулятори, за винятком показника викидiв шюдливих речовин в атмосферне пов^ря автотранспортом по регюнах Укра!ни -дестимулятор. Даш таблиц свiдчать, що стан АТСР у всiх регюнах Укра!ни погiршувався до 2004 р. У 2004 р. отримано найнижчий ланцюговий iнтегральний iндекс
iнтенсивностi функцiонування АТСР по Укра!ш, який був меншим за одиницю. Вщчутно покращився стан АТСР у нашш
державi в 2005 р. Значення розглянутого показника було меншим за одиницю лише у Львiвськiй областi. Позитивна тенденщя також спостерiгаеться i в 2007 р., але за винятком Черкасько! область 1нтенсивнють !! в цшому була бiльшою, нiж у 2006 р., але ж незначно. Найбшьше полшшився за цей перюд стан АТСР у Вiнницькiй, Волинськш i Рiвненськiй областях, а попршився - в Днiпропетровськiй, Донецькiй, Черкаськш, Кiровоградськiй, Луганськiй, Микола!вськiй,
Херсонськш. Результати розрахунку базового штегрального i^^^y розвитку АТСР у 2007 р. порiвняно з 2002 р. зображено на рис. 1. Найближче до центру знаходяться регюни, рiвень розвитку автотранспортного забезпечення в яких мае нижчий показник,
Чертпвська
Чертвецька 1.Г-"
Черкаська 0,9885
м. Ктв
Хмельницька 0,9
Херсонська
0,9887
Харювськ^, 1,0
Тернотльська
яколаïвська
нiж у тих, як знаходяться на далекiй вщсташ.
За перiод з 2002 по 2007 р. у цшому по Укрш'ш стан АТСР майже не змшився. Вiдповiдний базовий iнтегральний шдекс його
краша
J01°JJ0MB Крим
Ынницька
олинська ,0434
Дтпропетровська 0,9830
Донецька 0,9936
Житомирська 1,0288
Закарпатська 1,1186 243
Запор1зька 485
1вано-Франювська ,1547
Кшвська
Кровоградська
Луганська Льв1вська
Рис. 1. Базовий ттегралъний тдекс натуральних показниюв функщонування АТСР у 2007р. пор1вняно з 2002р.
розвитку за цей перюд дорiвнював майже одинищ. Найбшьше погiршилась ситyацiя у Клровоградськш, Лyганськiй, Миколаïвськiй, Одеськiй областях. Покращення стану АТС за цей перюд вщбулось у Киïвськiй, Львiвськiй, Закарпатськiй i Полтавськiй областях. Це дае можливють провести таке групування:
Кшвська, Львiвська, Закарпатська i Полтавська обласп - стiйке фyнкцiонyвання автотранспортноï системи;
Кiровоградська, Луганська,
Миколаïвська - нестшке фyнкцiонyвання автотранспортноï системи;
АР Крим, Вшницька, Волинська, Днiпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорiзька, Одеська, Рiвненська, Сумська, Тернотльська, Харкiвська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чертвецька, Чернiгiвська - мають проблеми iз
забезпеченням стiйкого фyнкцiонyвання АТСР.
Показники автотранспортно!'
забезпеченостi регiонiв краши не дають змогу оцiнити ефектившсть використання автотранспортного потенцiалy. А це можливо завдяки визначенню ланцюгових штегральних iндексiв ефективностi фyнкцiонyвання АТСР на основi таких початкових статистичних показниюв:
транспортоемнiсть по регiонах Украши, прив. ткм/грн. [5, 48 ; 4,128];
розмiр iнвестицiй на 1000 мешканщв населення регiонy, грн. [4,119];
обсяг реалiзованих автотранспортних послуг по репонах Украши, тис. грн. [4].
За показниками ефективносп функцюнування АТСР (табл. 2) найбшьша вiддача спостерiгаеться в економiчних районах з низькою iнтенсивнiстю
функщонування АТСР. Даш таблиц свщчать, що ефективнiсть функцiонування АТСР у Bcix регiонах Укра1ни погiршувалася до 2006 р. У 2003 р. отримано найнижчий ланцюговий iнтегральний темповий i^^KC ефективностi функцiонування АТС по Укра1ш, який був менший одиницi.
Вщчутно покращився стан АТСР у нашш державi в 2005 р. Значення
розглянутого показника було меншим за одиницю лише у Львiвськiй область Позитивна тенденщя також спостерiгалась i в 2007 р., але за винятком АР Крим, Вшницько!, Запорiзькоl, Ктвсько!, Львiвськоl, Одесько! областей. Ефектившсть функцiонування АТСР у цiлому була
Таблиця 2
Значення ланцюгових ттегралъних indeKcie варт1сних показниюв функщонування АТСР
Регюни Роки
2003 2004 2005 2006 2007
1. Укра1на 0,6864 0,697 0,7498 0,7265 1,0290
2. АР Крим 0,5367 0,5491 0,5379 0,5057 0,8005
3. Вшницька 0,6840 0,6860 0,7139 0,6667 0,9175
4. Волинська 0,5581 0,6365 0,6509 0,6823 1,2630
5. Дншропетровська 1,2323 1,1687 1,2941 1,2283 1,1276
6. Донецька 0,8230 0,8130 0,8983 0,8354 1,1693
7. Житомирська 0,9264 0,9386 1,0017 0,9610 1,1008
8. Закарпатська 0,6224 0,6693 0,6921 0,8040 1,0961
9. Запорiзька 0,5836 0,5642 0,5928 0,6441 0,7303
10.1вано-Франювська 0,5838 0,5737 0,5480 0,5874 0,9540
11. Кшвська 0,8083 0,7957 0,8821 0,8241 0,8786
12. Кiровоградська 0,7181 0,7243 0,7379 0,7451 1,0890
13. Луганська 0,6480 0,7167 0,7152 0,8419 1,3250
14. Львiвська 0,5142 0,5291 0,5196 0,5047 0,8026
15. Микола1вська 0,7847 0,8742 0,9582 0,9400 1,6707
16. Одеська 0,5734 0,5515 0,5764 0,5211 0,8621
17. Полтавська 1,0781 1,0481 1,1532 1,1310 1,1115
18. Рiвненська 0,6462 0,6670 0,6892 0,6679 1,0033
19. Сумська 0,7013 0,6727 0,7243 0,6697 1,1196
20. Терношльська 0,7278 0,6974 0,7111 0,6738 1,2500
21. Харювська 0,7094 0,8178 0,8348 0,8327 1,2767
22. Херсонська 0,5550 0,5450 0,5838 0,6038 1,0575
23. Хмельницька 0,8164 0,8883 0,8493 0,8463 1,3543
24. Черкаська 0,7896 0,7328 0,7703 0,7864 1,0943
25. Чершвецька 0,6523 0,6971 0,6896 0,7100 0,9469
26. Чершпвська 0,6412 0,6381 0,6937 0,7323 1,0483
27. м. Ки1в 0,4500 0,4652 0,5079 0,4543 1,0655
Розраховано за допомогою формул (1) i (2).
бшьшою, шж у 2006 р., майже у два рази. Найбшьше полшшився за цей перюд стан АТСР у Волинськш, Донецькш, Житомирськiй, Закарпатськiй, 1вано-Франювськш, Кiровоградськiй, Луганськiй,
Микола1'вськш, Одеськiй, Рiвненськiй, Сумськiй, Тернопiльськiй, Харкiвськiй, Херсонськiй, Хмельницькш, Черкаськiй i Чернiгiвськiй областях.
Проведений аналiз дае змогу стверджу-
вати, що рiвень автотранспортного забезпечення й ефективност його використання по економiчним районам нашоï краши досить рiзний (див. рис. 1 i 2).
Висновки. Аналiз вiдмiнностей розвитку автотранспортноï системи регiонiв на основi розрахунку штегральних показникiв iнтенсивностi й ефективносп автотранспортного забезпечення дозволив проранжувати регiони Украши за юнуючими умовами
переходу до стiйкого розвитку: Кшвська, Львiвська, Закарпатська i Полтавська област
УкраТна
м. Ким
4epHiriBCbKa
Черывецька
Черкаська 1,2
характеризуються умовно стшким фyнкцiонyванням автотранспортноï системи; Кiровоградська, Луганська, Микола1вська, Одеська - характеризуються нестшким фyнкцiонyванням автотранспортноï системи; АР Крим, Вшницька, Волинська, Дтпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорiзька, Рiвненська, Сумська,
Тернопiльська, Харювська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернiвецька, Чертпвська - мають проблеми iз за-безпеченням стiйкого фyнкцiонyвання авто-
АР Крим
ВЫницька
Хмельни!
Херсонська
1,2702
Харювська 1,4330
1,3319
Тернопiльська
1,5162
Сумська
Дтпропетровська 39
Донецька ,1974
Житомирська 1,1649
Закарпатська 5118
Запорiзька
lвано-Франкiвська
Рiвненська
ПолтавськЯ57
КиТвська
Кiровоградська
Одеська
МиколаТвська
Львiвська
Луганська
1,5754
Рис. 2. Базовий ттегралъний Шдекс варт1сних показниюв функщонування АТСР у 2007р. пор1вняно з 2002 р.
транспортноï системи регюну. Тому з метою вирiвнювання ситуаци в галyзi необхщне втручання держави. Але ж, зауважимо, що державне регулювання мае розглядатися не як повернення до колишньоï адмiнiстративно-командноï системи
yправлiння пiдприемствами, а як зашб оптимiзацiï фiнансових вiдносин у державi й регiонi.
Лiтература
1. Геронимус Б.Л. Совершенствование планирования на автомобильном транспорте / Б.Л. Геронимус. - М.: Транспорт, 1985. -224 с.
2. Геронимус Б.Л. Экономико-математические методы в планировании на автомобильном транспорте / Б.Л. Геронимус, Л.В. Цапфин. - М.: Транспорт, 1982. - 192 с.
3. Дотшнш М. Про рiвномiрнiсть економiчного розвитку регюшв Украши / М. Долшнш, Я. Побурко, В. Карпов //
Регiонaльнa економ^. - 2002. - №2. - С. 717.
4. Tрaнспорт i зв'язок Укрaïни - 2007: стат. довiдник / Держкомстaт Укрaïни. - К.: ДП мIнформaцiйно-aнaлiтичне aгентство", 2008.-276 с.
5. Укрaïнa y цифрax y 2007 роцi: стaт.
довщник / Держкомстaт Укрaïни. - К.: Консyльтaнт, 2008. - 259 с.
6. Левковець П.Р. Miжнaроднi перевезення i трaнспортне прaво / П.Р. Левковець, В.С. Maрyнич. - К.: Арютей, 2004. - 280 с.
