CC BY
22
УДК 316.472.47 : 332.12
В. М. Яниш1вський,
Рада по вивченню продуктивних сил Украгни НАН Украгни, м. Кигв
ОЦ1НКА СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК I ЯК1СТЬ ЖИТТЯ
НАСЕЛЕННЯ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Постановка проблеми. У сучасному суспвдьста основною щнпстю е розвиток людини та ii потенщалу. Знач-но зростае роль людини як основного елемента продуктивних сил. Загальновизнаною стала концепщя розвитку людського потенщалу, яка на перше мюце ставить розши-рення можливостей людини щодо реатзацп свого потен-цiалу. У сучасному свт визначальними стають швестици в освггу та охорону здоров'я, забезпечення свободи та можливостей для всеб1чного творчого розвитку людини. Людський каптал перетворився на один з головних чин-ник1в соц1ально-економ1чного розвитку.
Регюнальп аспекти функцiонування людського ка-п1талу потребують б1льш глибокого вивчення. Для управ-лшня людським капталом на регюнальному р1вн1 вини-кае необхвдпсть ощнки людського капталу регюнв i його впливу на соцiально -економiчний розвиток та яшсть жит-тя населення регiонiв.
Анал1з останн1х дослiджень i публшацш. Основоположниками теорй' людського капталу е класики економ-iчноi' думки: А. Смiт, Д. Ржардо, В. Петтi, Дж. Мiль, К. Маркс. Зокрема А. Смiт писав про те, що сукупний каптал наци складаеться iз фiзичного капiталу (земля, бущвл1, технiка) i знань, здiбностей людей [7, с. 208]. Таю вчеп, як Л. Туроу, Т. Шульц, Я. Мшсер, I. Фiшер i Г. Беккер у 60-тi роки ХХ ст. обгрунтували роль людини як особливого виду капталу [2, с. 90 — 93]. Серед украпських вчених дослвд-женням людського капiталу займались О.М. Бородiна, В.М. Геець, Н.В. Голшэва, О.М. Головiнов, О. А. Гршнова, М.1. Долший, С.М. Злупко, В.1. Куценко, Е.М. Лiбанова, В.О. Мандибура, В.В. Оншенко, А.А. Чухно.
Проте дослвдженню людського капiталу регюив було придiлено недостатньо уваги. Ощнка людського капiталу регiонiв Украли з урахуванням усiх його складових поки що не проводилась у повному обсязi. Також недостатньо дослвджений його вплив на соцiально-економiчний розвиток та яшсть життя населення регюив Укра1ни.
Формулювання цiлей CTaTTi. Мета статп—оц1нка людського капталу регюшв Украли та його впливу на соцiально-економiчний розвиток i яюсть життя населення регiонiв.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження. При ха-
рактеристицi умов формування та розвитку людського капталу Укра1ни необхвдно розглянути демографiчну си-туацiю, стан розвитку освии, ринку працi деяк1 та iншi чинники.
В Украiнi процес депопуляцп населення тривае ввд початку 90-х роюв минулого столiття. Хоча пiсля 2005 р. ввдбу-лися деяк1 позитивнi змши в тенденщях природного руху населення, темпи скорочення кiлькостi населення Украли
залишаються високими й становили 5,3 на 1000 оаб у 2008 р. [4]. йвень здоров'я наци залипаеться низьким. Показником, який ввдображае р1вень здоров'я населення, е очкувана три-валiсть життя при народженнi, яка знизилась iз 69,3 рок1в у 1992 р. до 68,27 роюв у 2008 р. [8], тобто очкувана триватстъ життя при народженп в Украiнi нижча на 10 i бiлъпе рок1в, нж у високорозвинених крагнах.
Основною проблемою укрансько! вищо! освiти е Г! значна неввдповвдпсть потребам суспiлъства [9, с. 308 ; 5, с. 126]. Структура пдготовки спещалкив не враховуе ре-альнi потреби ринку пращ. Унаслвдок цього значна час-тина випускнишв не працюе за спещальпстю i змупена витрачати час i гропi на перепвдготовку. Багато студенпв розглядають вищу освiту липе як плях до одержання диплому незалежно ввд здобуто! спецiальностi.
Найбшьпих втрат завдае людському капiталу Укра-ни ви!зд висококвалiфiкованих кадрiв. За ощнками Б.М. Данилипина, липе в 2004 р. з Украни вихало понад 600 докторiв наук, унаслвдок чого завдано збитк1в державi на не менпе, нiж 180 млн. дол. [3, с. 76].
Ввдтворення людського капталу значною мiрою здлснюеться через ринок працi, адже вл е основною сферою, де людина може реал1зувати свiй людський каптал. В.В. Оншенко вважае, що «з модернiзацiею еконо-мiки на лновацлних засадах та соцiалiзацiею економiч-ного розвитку роль соцiалъно-трудових ввдносин у ввдтво-реннi людського капталу постлно зростае, що зумов-люеться змiнами, як1 вiдбуваються в характер^ змiстi i формах оргашзацп пращ пвд впливом науково-технолоп-чного прогресу» [6, с. 103].
Дослвдники людського капталу пропонують пвдхо-ди до його варпсно! оцiнки i роблять спроби оцiнити су-часний людський каптал Украли. Наприклад, В.П. Анто-нюк розрахувала загальну вартiсть людського капталу Украни 2-ма рiзними методами. При розрахунках за показником споживчих витрат вартiсть нагромадженого потенцшного людського кап1талу Украли у 2005 р. стано-вила 2,195 трлн. грн., а при розрахунках методом капта-лiзацil заробiткiв вартiсть нагромадженого людського капталу — 1,902 трлн. грн. [1, с. 83 — 88].
Для проведення варлсно! ощнки людського капталу ми обрали дохвдний метод, який будуеться на показни-ку сукупних доходiв населення, що враховуе не липе зарплату, а й пш джерела доходiв. Доходи населення розгля-даються як основний результат використання людського капiталу. Ввдповвдно до розробок Свггового банку, рiчний знос людського капталу розглядаеться на рiвнi 4%. Отже, загальна вартiсть людського капталу Украли (табл. 1) у 2008 р. становила 21,416 трлн. грн., а в розрахунку на одну
Таблиця 1
Варткна ощнка людського капiт алу Украни, 2008 рiк*
У порiвняльних цшах (базовий перюд -
У фактичних цiнах 2000 рк)
Вартють Вартють
людського людського
Обласп Доходи Вартють кашталу в Доходи В артють катталу в
(адмшютративно - населен- людського розрахунку населен - людського розрахунку
територiальнi ня, млн. катталу, на одну ня, млн. катталу, на одну
одиницi) грн. / рж млн. грн. особу, грн. грн. / рж млн. грн. особу, грн.
Укр аша 856633 21415825 465400 263520 6587995 143168
АР Крим 31537 788425 401030 9701 242537 123366
Вiнницька 25942 648550 391873 7980 199509 120549
Волинська 14897 372425 358791 4583 114566 110372
Дшпропетровська 69683 1742075 518320 21436 535902 159447
Донецька 92797 2319925 517956 28546 713662 159335
Житомирська 20157 503925 390640 6201 155019 120170
Закарпатська 16289 407225 327351 5011 125272 100701
Запорiзька 35800 895000 493113 11013 275322 151693
1вано-Франювська 20445 511125 370112 6289 157234 113855
Кшвська 31554 788850 457570 9707 242668 140759
Кiровоградська 15681 392025 383586 4824 120596 118000
Луганська 40241 1006025 433818 12379 309476 133452
Л^вська 42885 1072125 420441 13192 329810 129337
Микола!вська 20053 501325 420575 6169 154219 129378
Одеська 39871 996775 417235 12265 306631 128351
Полтавська 27460 686500 456146 8447 211183 140321
Рiвненська 16964 424100 368142 5219 130463 113249
Сумська 20080 502000 426508 6177 154427 131204
Тернотльська 15257 381425 349610 4693 117335 107548
Харк1вська 51708 1292700 467185 15907 397664 143717
Херсонська 16451 411275 375251 5061 126518 115436
Хмельницька 20858 521450 389723 6416 160410 119888
Черкаська 20529 513225 394788 6315 157880 121446
Чершвецька 12402 310050 342976 3815 95378 105507
Чернiгiвська 18383 459575 412175 5655 141376 126794
м. Ки1в 112097 2802425 1013169 34484 862090 311674
м. Севастополь 6612 165300 435000 2034 50850 133816
особу — 465,4 тис. грн. (у пор1вняльних цшах, якщо за базовий перюд взяти 2000 р.: ввдповвдно 6,588 трлн. грн. 1 143,168 тис. грн.). Найвищий обсяг накопиченого людсь-кого капталу в м. Кшв, Донецьк1й, Дншропетровськш 1 Харк1вськ1й областях.
Однак розглянутий метод, як 1 шш методи вартюно! оцшки, дозволяе лише наближено ощнити стан людсько-го капталу регюну, адже не ва його елементи шддаються вартюнш оцшцт
Для розрахунку шдексу людського капталу регюшв
Таблиця 2
Индекс людського катталу регюшв Украши, 2006 piK
1ндекси складових людського катталу
Ранг за
Культур- 1ндекс вдексом
Знання i но-психо - людсько- людсько-
Областа ( адмiнiстративно - здiбностi, лопчш Мобшь- го го
територiальнi одиницi) навички Здоров 'я якосп шсть катталу катталу
Укр aÏHa 0,397 0,561 0,362 0,489 0,438
АР Крим 0,161 0,540 0,511 0,541 0,351 14
Вшницька 0,132 0,639 0,459 0,373 0,325 17
Волинська 0,146 0,585 0,426 0,333 0,309 20
Днiпропетровська 0,495 0,478 0,159 0,715 0,468 3
Донецька 0,427 0,402 0,166 0,667 0,413 7
Житомирська 0,140 0,514 0,335 0,347 0,278 24
Закарпатська 0,080 0,661 0,445 0,391 0,304 21
Запорiзька 0,453 0,557 0,179 0,526 0,440 4
1вано-Франювська 0,171 0,643 0,328 0,236 0,304 22
Кшвська 0,126 0,534 0,314 0,504 0,294 23
Юровоградська 0,175 0,459 0,185 0,461 0,276 25
Луганська 0,324 0,478 0,106 0,595 0,358 12
Львiвська 0,273 0,682 0,489 0,210 0,384 9
Микола1вська 0,215 0,318 0,254 0,422 0,272 26
Одеська 0,252 0,446 0,291 0,430 0,324 18
Полтавська 0,313 0,650 0,320 0,498 0,410 8
Рiвненська 0,234 0,587 0,434 0,311 0,351 13
Сумська 0,344 0,617 0,333 0,457 0,414 6
Тернопiльська 0,186 0,672 0,577 0,272 0,363 10
Харювська 0,541 0,633 0,231 0,487 0,502 2
Херсонська 0,209 0,274 0,278 0,466 0,270 27
Хмельницька 0,157 0,595 0,529 0,315 0,331 16
Черкаська 0,177 0,556 0,467 0,438 0,340 15
Чернiвецька 0,145 0,724 0,524 0,369 0,358 11
Чернiгiвська 0,187 0,538 0,405 0,309 0,313 19
м. Кшв 0,827 0,850 0,538 0,592 0,751 1
м. Севастополь 0,301 0,565 0,520 0,474 0,416 5
була використана система статистичних показнишв на OCHOBÎ запропоновано1 нами його структури:
1) знання i зд1бност1, навички — к1льк1сть пращв-ник1в, яш шдвишували квалiфiкацiю, на 1000 населення; кiлькiсть фахiвцiв, яш виконують науковi та науково-техтчн роботи, на 1000 населення; юлькють студентiв у виших навчальних закладах на 1000 населення;
2) здоров'я—кшьюсть лiкарiв на 10 тис. населення;
кшьюсть ВIЛ-iнфiкованих на 100 тис. населення; захворю-ванiсть на активний туберкульоз;
3) культурно-психологiчнi якосп—вщвщування зак-ладiв культури та мистецтва; кшьюсть церков i релшйних органiзацiй у розрахунку на 1 млн. населення;
4) мобшьшсть — рiвень прийому працiвникiв; кшьюсть пращвниюв, яю навчались новим профетм, на 1000 населення.
На основi первинних статистичних показникiв був розрахований iндекс людського капiталу для всiх регюпв (табл. 2). Обчислення iндексу людського капталу дало можливiсть виявити значн регiоналънi ввдмшносп рiвня розвитку людського кашталу, що дозволяе грунтовно оцшити зв'язок м1ж ним та соцiально-економiчним роз-витком i яшстю життя населения регiонiв.
Вiдповiдно до розрахованого шдексу людського ка-пiталу регюни Украни можна подiлити на 4 групи за рiвнем розвитку людського капталу:
1) високий — м. Кив;
2) середнiй—Харшвська, Дипропетровська Запо-рiзька, Донецька, Сумська i Полтавська обласп, м. Севастополь;
3) нижчий середнього — Львiвська, Тернопiлъська, Чернiвецька, Луганська, Рiвненська, Черкаська, Хмель-ницька, Вiнницька та Одеська обласп, АР Крим;
4) низький—Чернiгiвська, Волинська, Закарпатсь-ка, 1вано-Франк1вська, Кивська, Житомирська, Юровог-радська, Миколавська й Херсонська област!
Отже, найвищ1 показники рiвия розвитку людського капталу псля м. Кив—у схвдних i деяких сум1жних цент-ральних (Сумська i Полтавська обласп) регионах, м. Севастополь. Це зумовлено, як правило, вищою юльшстю фах1вщв, як1 виконують науковi та науково-техиiчнi роботи (на 10 тис. населення), працiвникiв, як пдвищували кваль фжащю (на 1000 населення), студентв у вищих навчальних закладах (на 1000 населення), пращвнишв, як1 навчались новим профес1ям (на 1000 населення). Найнижч показники рiвня розвитку людського кап1талу в регионах, як1 тради-цшно вважаються найменп економiчно розвинутими: пе-реважно аграрнi полiськi й степовi обласп. У цих регiонах в основному невисок1 показники, як1 формують шдекс знань i здiбностей, а в деяких випадках також iидекси шлих складових людського кап1талу.
Для оцшки рiвня соцiалъно-економiчного розвитку регiону в напому дослiдженнi доцiльно використати тшьки економiчнi показники. Соцiалънi та еколопчш показники включенi в категорш «як1сть життя». Тому ми пропонуемо таку систему показник1в сощально-економ-iчного розвитку регiону:
1) валовий регюнальний продукт у розрахунку на одну особу;
2) швестицл в основний кап1тал у розрахунку на одну особу;
3) економiчна активисть населення, % населення у вщ 15 — 70 рошв.
Для розрахунку штегрального показника якосп життя населення ми обрали таку систему показник1в:
1) матерiальний добробут — витрати населення в розрахунку на одну особу; забезпечеисть населення житлом;
2) охорона здоров'я — очшувана тривалють життя при народжени;
3) освiта — частка населення iз вищою освiтою;
4) суспшьне середовище — кiлькiсть малих идприемств на 1 тис. населення як показник екожмчно1 свободи; коефiцiент зикнення з корупцiею;
5) екологiчнi умови — викиди пкадливих речовин в атмосферне повпря в розрахунку на 1 особу.
Людський капiтал сильно впливае на рiвень со-цiально-економiчного розвитку регiонiв Украши, що пвдтверджуеться високим коефiцiентом кореляцп мiж iндексом людського капiталу та iндексом рiвня сощаль-но-економiчного розвитку регiонiв — 0,785. Б^шсть регiонiв з найвищими показниками людського капiталу належать до регюпв з найвищими показниками сощаль-но-економiчного розвитку. Це м. Кив, Харкiвська, Днiпропетровська, Запорiзька, Донецька i Полтавська областi. Мiсто Кив е лвдером i за розвитком людського капталу, i за рiвнем соцiально-економiчного розвитку. Бiльпа частина регiонiв з низьким розвитком людського капiталу мають i низький рiвень соцiалъно-економiчно-го розвитку, однак Ки'вська i Микола!вська областi при цьому належать до регюпв з високими показниками соцiально-економiчного розвитку. Незважаючи на iсну-кга невiдповiдностi, загальна залежнiсть мiж розвитком людського капталу та рiвнем соцiально-економiчного розвитку регiонiв простежуеться досить чгтко. У перiод пiсля 2000 р. ця залежнiсть посилювалась, i в майбутнь-ому вона також буде ставати сильшпою.
Оцiнка впливу людського капталу на яшсть життя населення регюпв Укра!ни дозволяе зробити висновок про неоднозначний характер цього впливу. Коефщент кореляци м1ж iндексами людського капталу та якосп життя населення дорiвнюе 0,575, тому залежнсть м1ж ними е середньою. Лвдером за двома цими показниками е м. Кив, ^м того, до групи регюпв iз найвищими показниками в обох випадках належать Харшвська i Полтавська обласп та м. Севастополь. Належать до групи регюпв iз найниж-чими показниками за двома iндексами Закарпатська, Житомирська, Юровоградська, Микола!вська i Херсонська область Однак яскраво виражена невiдповiднiсть мiж людським капiталом та як1стю життя населення у До-нецьк1й i Днiпропетровськiй областях, як1 належать до лiдерiв за розвитком людського капталу i пос1дають однi з останпх мiсць за як1стю життя населення, що викликане насамперед несприятливою еколопчною ситуацiею та низькою очiкуваною тривалютю життя населення. У Ки1вськ1й обласп це спвввднопення е протилежним: низький показник людського капталу i до статньо висока як1сть життя населення. Незважаючи на вказап неввдповвдносп, справедливим буде висновок про те, що регюни з низьким рiвнем розвитку людського капталу (за винятком Кивсько! областi) характеризуються низькою або ниж-чою середньо! яшстю життя населення. Тому недооцiнка рол1 людського кап1талу негативно впливае на можливосп для пгдвищення якостi життя населення.
Серед складових якосп життя населення людський каптал сильно впливае на рiвень освпи (коефщент кореляци 0,738), а на охорону здоров'я здшснюе дещо нижчий середнього вплив (коефiцiент кореляцil 0,438). Практично ввдсутий вплив людського капталу на матерiальний добробут, суспвдьне середовище та екологiчнi умови. Проте наявпсть середньо1 залежност1 м1ж людським капталом та загалом як1стю життя населення сввдчить про доцiльнiсть розгляду й' як единого iнтегралъного показника, який при подiлi на складовi елементи втрачае свiй основний змют.
Висновки. Обрана система статистичних показ-никiв дозволяе розрахувати iнтегралъний iндекс людсь-
кого катталу, який ураховуе Bci основш аспекти його функцюнування.
Обчислення iндексу людського катталу дало мож-ливiсть виявити сильш регiональнi вiдмiнностi рiвня роз-витку людського капiталу. Найвищi показники рiвня роз-витку людського капiталу тсля м. КиГва у схвдних i деяких сумiжних центральних (Сумська i Полтавська областi) регiонах, м. Севастополь. Найнижчi показники рiвня роз-витку людського капiталу у регюнах, яю традицiйно вва-жаються найменш економiчно розвинутими: переважно аграрнi полiськi й степовi областi.
Проведене дослвдження дозволило виявити сильний вплив людського капталу на рiвень соцiально-економiч-ного розвитку та як1сть життя населения регютв Украни. Бiльшiсть регiонiв з найвищими показниками людського капiталу належать до регюшв з найвищими показниками соцiально-економiчного розвитку.
Перспективи подальших розвщок. Подола дослъ дження повиннi бути спрямоваш на розширення набору статистичних показнишв для оцiнки людського капiталу регютв, удосконалення методики варпсно1 оцiнки людського катталу регюшв.
Лтература:
1. Антонюк В. П. Формування та використання людського капiталу в УкраМ: соцiально-економiчна ощн-ка та забезпечення розвитку : монографiя / В. П. Антонюк. — Донецьк, 2007. — 348 с. 2. Гршнова О. А. Еконо-мша працi та соцiально-трудовi ввдносини : щдручник / О. А. Гршнова. — К. : Знання, 2004. — 535 с. 3. Данили-шин Б. М. Iигелектуальнi ресурси в економiчному зрос-таинi: шляхи полшшення 1х використання / Б. М. Данили-шин, В. I. Куценко // Економiка Украши. — 2006. — N° 1. — С. 71 — 79. 4. Державмий комитет статистики Украши — офщшний веб-портал. — Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua/ 5. Людський розвиток в Украш: мож-ливостi та напрями сощальних iнвестицiй / за ред. Е.М. Лбановог — К. : 1н-т демографи та соцiальних дослвд-жень НАН Украши, Держкомстат Украши, 2006. — 355 с. 6. Онтенко В. В. Удосконалення сощально-трудових вщносин як важлива умова забезпечення людського розвитку / В. В. Оншенко // Демографiя та сощальна економ-iка : наук.-екон. та сусп.-потт. журнал. — 2004. — № 1-2. — С. 102 — 109. 7. Смит А. Исследование о природе и причинах багатства народов / А. Смит. — М., 1962. 8. Ста-тистичний збiрник «Регюни Украши», 2008 / Держкомстат Украши. — Кш'в, 2008. — Ч. II. — 828 с. 9. УкраТна у
вимiрi економiки знань / за ред. акад. НАН Украши В.М. Гееця. — К. : «Основа», 2006. — 592 с.
Янишшський В. М. Оцнка сучасного стану розвитку людського катталу та його впливу на сощально-еко-ном1чний розвиток i як1сть життя населення рег1он1в УкраТни
Зд1йснена ощнка людського капiталу регiонiв Укрш-ни на основi розрахунку iнтегральних шдекав людського капiталу регiонiв. Проведено групування регiонiв Укра1-ни за рiвнем розвитку людського капiталу. Визначена роль впливу людського капталу на сощально-екожмчний розвиток та як1сть життя населення регютв, яка виявила до-сить високий рiвень цього впливу.
Ключовi слова: людський каптал, штелектуальний каптал, регюн, соцiально-економiчиий розвиток, яюсть життя.
Янишивский В. М. Оценка современного состояния развития человеческого капитала и его влияния на социально-экономическое развитие и качество жизни населения регионов Украины
Осуществлена оценка человеческого капитала регионов Украины на основе расчета интегральных индексов человеческого капитала регионов. Проведена группировка регионов Украины за уровнем развития человеческого капитала. Определена роль влияния человеческого капитала на социально-экономическое развитие и качество жизни населения регионов, которая выявила достаточно высокий уровень этого влияния.
Ключевые слова: человеческий капитал, интеллектуальный капитал, регион, социально-экономическое развитие, качество жизни.
Yanyshivscyy V. M. Estimation of nowaday development of human capital and its influence on socio-economic development and life standards for people of regions of Ukraine
Estimation of human capital of regions of Ukraine on the basis of computation of integral indexes of human capital of regions is carried out. The groupment of regions of Ukraine after the level of development of human capital is conducted. Estimation of influencing of human capital on socio-economic development and life standards for people of regions is carried out, and it exposes the enough high level of this influencing.
Key words: human capital, intellectual capital, region, socio-economic development, quality of life.
Стаття надшшла до редакци 21.03.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
