CC BY
57
Л. В. 1ваненко
ВИТРАТИ ШДПРИеМСТВ НА ФОРМУВАННЯ I РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ НА Р1ЗНИХ СТАД1ЯХ ЙОГО ЖИТТеВОГО ЦИКЛУ1
1нновацшшсть е визначальною характеристикою сучас-них науково-технiчних, виробничих, соцiально-економiчних та Bcix суспiльних процесiв. Перехiд до шновацшного типу роз-витку економжи потребуе змiни тенденцiй у розвитку людсько-го капiталу в Укра1ш, пiдвищення ефективностi витрат на його формування i розвиток на рiвнi окремих iндивiдiв, суб'ектiв господарювання, регюшв та держави в цiлому.
За ощнками ООН, у 2015 р. за шдексом людського розвитку (Human Development Index) Украша посщае 81 мiсце серед 188 кра1н свiту i входить у групу кра1н iз високим рiвнем людського розвитку. Високi оцiнки розвитку осв^и (грамотно-стi та очжувано! тривалостi навчання) компенсують вiдставання вщ розвинутих кра!н свiту за показниками валового нащональ-ного доходу на душу населення та оч^вано! тривалост життя при народженнi. Складова «шдекс освiти (inequality-adjusted education index)» в Укрш'ш (0,747) вiдповiдае рiвню Люксембургу (0,716), Франци (0,754), Бельги (0,738), кра1н, якi входять до групи з дуже високим рiвнем людського розвитку [1].
Людський потенщал, сформований в Укра1ш, е достатньо високим, але вiн використовуеться неефективно, про що свщ-чить зниження показниюв продуктивностi працi як у промисло-востi в цiлому, так i в переробнiй зокрема. Як наслщок, вiдсутнi пiдстави для пщвищення рiвня оплати працi найманих пращв-никiв i зростання мотиваци населення Украши до нарощення
1 Дослщження виконано в рамках НДР 1ЕП НАН Украши «Меха-нiзми забезпечення швестицшно! активностi пiдприeмств для виробни-цтва продукцп з високою доданою вартктю» (2015-2018 рр., номер держреестрацп 0115U001639).
© Л.В. 1ваненко, 2015
людського катталу за рахунок освiти, дотримання здорового способу життя, культурного розвитку тощо.
Розв'язання проблем формування та розвитку людського катталу в Укрш'ш е справою важливою, 1х тнорування може згубно позначитися на досягнент довгострокових цiлей стiйко-го розвитку, який передбачае задоволення сучасних потреб без збиткiв для потреб майбуттх поколiнь.
Питання ефективност використання людського капiталу досить активно обговорюються науковцями. У росiйсько- та украшомовнш спецiальнiй лiтературi увагу зосереджено пере-важно на розглядi рiзних формулювань i трактувань семантично близьких, але надзвичайно складних i багатоаспектних понять, таких як «якють населення», «людський каттал», «людський потенщал», «людсью ресурси» тощо [2; 3], наведено результати дослщжень еволюци наукових поглядiв на мiсце i роль людини в економiцi краши та 11 регiонiв [4], викладено аналiз стану ш-ституцiонального середовища, його впливу на розвиток людського катталу [5; 6], обгрунтовано необхщтсть швестування в людський капiтал з метою зростання конкурентоспроможност пiдприемств [7] та пщвищення рiвня 1х капiталiзацil [8].
В англомовнш науковiй i спещальнш лiтературi активно висвiтлюються питання ефективност управлiння iнвестицiями в людський каттал на рiвнi окремих компанiй: ощнюеться вплив iнвестицiй у людський каттал на змiну вартостi окремих складових у його структурi [9], розкриваються можливост ней-тралiзацil ефектiв старшня (зносу) людського капiталу за рахунок регулювання швестицшних витрат [10], даеться ощнка ри-зикiв швестування в людський каттал [11]. У той час коли в№ чизнят науковщ та практики намагаються теоретично обгрун-тувати й емпiрично довести наявтсть позитивного впливу ак-тивiзацil зусиль у напрямi пiдвищення людського катталу в держав^ 1х захщш партнери вже розробляють методичнi тдхо-ди до впровадження ще! концепцп у практику дiяльностi ком-панш.
Мета статтi - на основi вивчення моделi життевого циклу людського катталу визначити напрями i джерела iнвестицiй,
склад та структуру витрат тдприемств на формування й розви-ток людського катталу.
Теорiя людського капiталу в сучаснш ïï iнтерпретацiï до-слщжуе процеси якiсного вдосконалення людських ресурЫв, визначае людину як об'ект каттальних вкладень, обгрунтовуе доцiльнiсть й ефективтсть таких вкладень, вивчае специфiку поведшки iнвестицiйних агентiв при формуваннi й використан-нi людського капiталу, сприяе визнанню людського часу клю-човим економiчним ресурсом.
Iнвестицiйний пiдхiд у визнанш людського капiталу пщ-креслюе факт накопичення певних здiбностей i якостей у ре-зультатi вкладень (швестицш) у людину або людсь^' активно-стi в рiзних формах. При цьому використовуеться вщоме поло-ження Г. Беккера про те, що людський капiтал формуеться в результат iнвестицiй у людину, серед яких видiляються витра-ти на осв^, пiдготовку робочоï сили на виробницга, а також на охорону здоров'я, мiграцiю, пошук iнформацiï про щни та доходи [10].Таке твердження пiдкреслюеться i думкою, вислов-леною М. Блаугом: «yd щ явища - здоров'я, освiта, пошук ро-боти, отримання iнформацiï, мiграцiя, навчання на робой - мо-жуть розглядатися скорше в термiнах швестицш, шж спожи-вання, незалежно вщ того, здiйснюються вони iндивiдом само-стiйно чи суспiльством, яке виступае в його штересах. Усi щ явища пов'язують разом не питання про те, хто i яю дп вживае, а той факт, що агент, який приймае ршення, обгрунтовуе свох' сучаснi дiï мiркуваннями майбутнього» [11].
Власником й основним вкладником в iнвестування людського катталу е сама людина. Людський каттал е невщокрем-леним вщ самоï людини. Вiдособлюватись i вщокремлюватись можуть лише продукти ïï фiзичноï та iнтелектуальноï працi, а не набут людиною здiбностi. Iндивiдуальний людський каттал формуеться протягом усього життя, нерозривно пов'язаний не лише iз природними характеристиками особи, але i з тим, на-скiльки високою е ïï професшна активнiсть.
1нвестування людського капiталу здiйснюеться протягом усього життя людини, змшними е лише напрями iнвестування i джерела ix фiнансування на рiзних стадiях життевого циклу -222
формування (створення i становлення), розвиток, зршосп, спаду. На рисунку1 вщображено процеси, якi вiдбуваються на рiз-них стадiях (перiодах) життевого циклу людського катталу, а також суб'екти, яю виступають переважно iнвесторами на цих стадiях.
На стади формування (накопичувальний перiод) здшсню-еться набуття людиною загально! та професшно! осв^и, вщбу-ваеться iнтелектуальний, соцiальний i фiзичний розвиток осо-бистостi, формуеться сукупшсть систематизованих знань, умiнь i практичних навичок, способiв мислення, професшних, св^о-глядних i громадянських якостей, морально-етичних цiнностей тощо. Основним швестором у цей перiод в Укра!ш виступае держава i домогосподарства. Провщна роль у фiнансуваннi ш-вестицш людського капiталу в Укра!ш належить державi. За оприлюдненими даними Державно! служби статистики Укра-!ни, у 2014 р. у структурi розподiлу загальних витрат на освiту за джерелами державними були 85,1% витрат, фшансувались домогосподарствами - 14,1, приватними компашями - 0,8%2. На охорону здоров'я вiдповiдно: державнi - 51,8%, домогоспо-дарств - 45,3, приватних компанш - 2,7%3.
Пiдприемства та оргашзацп використовують людський капiтал на активних стадiях його розвитку i зрiлостi (продук-тивний перiод). Витрати тдприемств на цих стадiях включають витрати, пов'язанi з необхiднiстю забезпечувати (адаптацiя но-
1 На рисунку не показано раннш перiод життя людини (на-родження i досягнення дитиною 4-5-рiчного вiку), коли вщбуваеться на-копичення фiзичного й штелектуального потенцiалу людського капiталу за рахунок виховання та освии в родиш, складовi людського капiталу набуваються i збiльшуються переважно за рахунок швестицш домогос-подарств.
2 За даними Державно! служби статистики Укра!ни: Нацiональнi рахунки освгги Укра!ни у 2014 рощ [Електронний ресурс]: статистичний бюлетень / Державна служба статистики Укра!ни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3 За даними Державно! служби статистики Укра!ни: Нащональш рахунки охорони здоров'я (НРОЗ) Укра!ни у 2014 рощ [Електронний ресурс]: статистичний бюлетень / Державна служба статистики Укра!ни. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
Рисунок. Стадп (перюди) життевого циклу людського капталу, джерела фтансування твестицт у людський каттал на цих спккмях (перюоах)'
1 Розроблено на основ1 джерел [12; 13].
вих пращвниюв, навчання персоналу при оргашзацшних i тех-нологiчних змiнах на виробництв^ та пiдтримувати (мотива-щйш заходи, охорона працi) досягнутий рiвень ефективностi використання залученого людського катталу.
Продуктивний перюд, особливо фаза його зршосп, харак-теризуеться прагненням максимiзаци вiддачi вiд iнвестицiй в шдивщуальний людський капiтал. Прiоритетними е швестици в додаткову освiту, пiдвищення досягнутого рiвня знань, навичок, компетенци, а також забезпечення мобiльностi. Основними ш-весторами в цей перiод виступають власники людського катталу (пращвники) з метою максимiзацi! вiддачi вщ минулих вкла-день, а також тдприемства та оргатзацп з метою максимiзацi! iнтегральних ефектiв вiд використання людського катталу за-лучених до штату пращвниюв.
На стади спаду (результативний перюд) вщбуваеться по-ступове зниження вiддачi вiд вже сформованого людського катталу, шшими словами, «людина починае жити на ренту вщ iнвестицiй у людський каттал». Акценти у прiоритетах вкла-день у людський каттал зрушуються вбш охорони здоров'я. Ключовою характеристикою результативного перюду е можли-вiсть i необхiднiсть, за умови збереження iндивiдом необхiдно-го рiвня фiзичного та психiчного здоров'я, передачi накопиче-них знань, досвщу i навичок.
Прийнято видшяти основнi властивостi й ознаки людського катталу, найбшьш повно узагальнеш в роботi Д.1. Асланова [14]:
1. Людський каттал (втшений в окремш особистостi, не-вiд'емне особисте досягнення шдивщуума) е головною цштс-тю сучасного суспiльства, а також основоположним, визнача-льним i невичерпним фактором стшкого економiчного зростан-ня кра!ни та !! регiонiв. Як джерело нових щей, технологш та шновацш е найважливiшим фактором забезпечення !х сприй-няття, вiдтворення i розповсюдження.
2. Процес формування людського катталу е складним, оскiльки вш (ЛК) iнтегруе властивостi як вщтворюваного капi-талу (здоров'я i знання людей е пiдсумком вкладення матерiа-
льних i духовних засобiв), так i природного катталу (процес вщтворення вщбуваеться вщповщно до природних законiв).
3. Формування людського капiталу потребуе значних фь нансових та iншиx витрат як самого iндивiдуума, так i суспшь-ства в цiлому. Ощнка розмiру таких вкладень е проблематичною. На вiдмiну вiд фiзичного капiталу, розмiр якого можна ви-значити прямо за рiвнем фактично зазнаних витрат на його формування i вщтворення, розмiр людського катталу ощнюеться непрямо - за величиною оч^ваних доxодiв у майбутньому.
4. Людський каттал може бути накопиченим, оскшьки особа, iндивiдуум може набувати певних навичок, досвiду, здiб-ностей, укрiплювати власне здоров'я i тим самим збшьшувати цiннiсть i обсяг катталу.
5. 1нвестицп в людський каттал забезпечують отримання людиною в майбутньому бшьш високих доxодiв. Для суспшь-ства iнвестицiï в людський каттал дають бшьш тривалий (за часом) та штегральний (за характером) економiчний i соцiаль-ний ефект.
6. 1нвестицп в людський капiтал мають досить тривалий характер. 1нвестицп в каттал осв^и мають перiод 12-20 роюв, капiтал здоров'я е об'ектом вкладень протягом усього життя.
7. Людський каттал вiдрiзняеться вщ фiзичного ступенем лiквiдностi. Людський капiтал не може бути переданим, вш не-вiд'емний вiд свого носiя - живоï людськоï особистостi. Влас-ником людського катталу в сучасному суспiльствi може бути лише сама людина.
8. Прямi доходи вщ iнвестицiй у людський каттал отри-муе лише його власник-носш незалежно вiд джерела iнвестицiй.
9. Ступшь вiддачi iнвестицiй у людський каттал залежить вiд проявiв волевиявлення людини, ïï св^огляду, загального культурного рiвня, мотивацiй.
10. Ринковi мехатзми (економiчна полiтика лiбералiзму) не забезпечують оптимальний для економiки рiвень швестицш у людину. Необхщною е участь держави в швестувант в людський каттал.
11. Людський каттал, втшений в iндивiдуумi, протягом його життя не лише накопичуеться, але i зменшуеться (зношу-
еться) пщ впливом внутршшх i зовшшшх факторiв. Зменшення людського капiталу, за аналопею зi зношенням фiзичного катталу, може бути фiзичним ^зичне та псих1чне старiння людського оргашзму, втрата когнiтивних здiбностей) i моральним (економiчним). У зарубiжнiй спещальнш лiтературi видiляють такi види зносу людського катталу (human capital obsolescence) [15]:
фiзичний (technical) - знос навичок через старшня або хвороби, яю можуть бути пов'язанi з умовами пращ; атрофiя навичок у зв'язку з недостатшм використанням;
моральний (economic) - професiйне старiння через техно-логiчнi й органiзацiйнi змши; старiння через структурнi змiни в зайнятостц старiння навичок за рахунок змш у кадрових структурах окремих пщприемств.
12. Економiчна щншсть i значимiсть здоров'я у процес формування, нарощування та використання людського катталу безумовш.
Згiдно з теорiею людського капiталу фiнансовi ресурси, яю направляються на розвиток iндивiдуальноl робочо! сили лю-дини, визнаються каттальними витратами, тобто витратами з метою отримання вiд них додаткового доходу в майбутньому. Виходячи з мiжнародних i вiтчизняних стандартiв облiку, витрати тдприемства, пов'язанi з розвитком персоналу, не можуть приводити до збшьшення його активiв. Це природно, оск> льки набутi компетенци, якост та очiкуванi пiдприемством майбутт зиски можуть бути втраченi ним при звшьненш пра-цiвника. Однак наявтсть у компани iнтелектуального (шнова-цiйного) iмiджу, позитивного гудвiлу при укладанш угод з продажу функщонуючих пiдприемств зi сформованими i працю-ючими трудовими колективами свщчить про наявнiсть у пщ-приемства ресурЫв, втiлених не лише у за^плених у балансi матерiальних, нематерiальних активiв, значна частка яких при-падае на людський капiтал.
Потреби оргатзацш у персоналi не е статичними в часi та можуть змшюватися пiд впливом багатьох внутршшх i зовшш-нiх чинникiв. В умовах скорочення обсяпв попиту на продук-цiю, припинення випуску окремих вцщв продукци внаслiдок
упровадження нових теxнологiй, реалiзацiï заxодiв щодо шфор-матизаци виробництва й управлшня потреба в персоналi окремих категорш скорочуеться. У цей перюд пiдприемства реаль зують заходи, спрямоваш на оптимiзацiю чисельностi персоналу, приведення ïï у вiдповiднiсть до реальних потреб пщприем-ства в поточному перюдь Разом iз скороченням персоналу шляхом звшьнення пращвниюв пiдприемства припиняють прийом на роботу, що передбачае переведення на робочi мкця, якi ви-вiльняються внаслщок природноï плинностi кадрiв ствроб^ни-юв, чиï посади пiдлягають скороченню. Це, як правило, супро-воджуеться реалiзацiею програм перепiдготовки персоналу.
Згiдно з дшчою Iнструкцiею визначення вартостi робочоï сили Державного комiтету статистики Украши № 131 вiд 29.05.1997 р. вартють робочоï сили визначаеться за такими гру-пами:
1. Пряма оплата.
2. Оплата за невщпрацьований час.
3. Преми та нерегулярш виплати.
4. Зароб^на плата в натуральнш формi, пiльги, послуги, допомоги в натуральнш i грошовш формах.
5. Витрати пщприемств на оплату житла пращвниюв.
6. Витрати пiдприемств на сощальне забезпечення пращв-
никiв.
7. Витрати на професшне навчання.
8. Витрати на утримання громадських служб.
9. Витрати на робочу силу, не вщнесеш до iншиx груп.
10. Податки, що вщносяться до витрат на робочу силу.
1снуюча система обл^ не дозволяе розглядати персонал
як об'ект швестицш, тобто витрати тдприемства, пов'язаш з розвитком персоналу, не можуть приводити до збшьшення його активiв аналогiчно до витрат тдприемства, пов'язаних з удо-сконаленням необоротних матерiальниx та нематерiальниx ак-тивiв.
Методологiчнi засади формування у бухгалтерському об-лiку шформацп про виплати (у грошовiй i негрошовш формах) за роботи, виконаш працiвниками, та ïï розкриття у фшансовш звiтностi в Украïнi визначае ПСБО 26 «Виплати пращвникам».
Стандартом визначено, що виплати пращвникам включають поточт виплати, виплати при звшьненш, виплати пiсля заюн-чення трудово! дiяльностi, виплати iнструментами власного катталу тдприемства, iншi довгостроковi виплати.
Витрати на навчання i пщвищення квалiфiкацil пращвни-кiв, згiдно з ПСБО 16 «Витрати», вщображаються у складi витрат того званого перiоду, в якому вони були здшснеш. При цьому витрати на навчання та пщвищення квалiфiкацil входять до складу загальновиробничих, адмiнiстративних витрат, витрат на збут, шших витрат залежно вiд того, до якого тдроздшу пiдприемства належить пращвник.
Згiдно з ПСБО 8 «Нематерiальнi активи» витрати на спе-щальне навчання спецiалiстiв, пов'язане з необхщшстю опану-вання нових технологiй, нових комп'ютерних програм, iнших об'ектiв нематерiальних активiв, вiдображаються у складi витрат того званого перiоду, в якому вони були здшснеш. Збшь-шення вартостi нематерiального активу на величину вартост навчання працiвникiв тдприемства, необхщного для роботи з такими активами, не передбачено також вщповщно i до п. 15 МСБО 38 «Нематерiальнi активи»: «суб'ект господарювання може мати групу квалiфiкованих пращвниюв i бути здатним визначити зростаючу квалiфiкацiю працiвникiв, що спричинить майбутш економiчнi вигоди вiд навчання. Суб'ект господарювання може також оч^вати, що персонал продовжуватиме на-давати йому свою квалiфiкацiю. Проте, як правило, суб'ект господарювання не мае достатнього контролю над очжуваними майбутшми економiчними вигодами, отримуваними вщ групи квалiфiкованих працiвникiв i вщ навчання, щоб вважати цi об'екти такими, що вщповщають визначенню нематерiального активу» [16].
Витрати пiдприемств, пов'язаш зi здiйсненням заходiв щодо оздоровлення пращвниюв, аналопчно до витрат на навчання i пiдвищення квалiфiкацil працiвникiв, вiдносяться до складу загальновиробничих, адмшютративних витрат, витрат на збут, шших витрат. Рiзниця мiж витратами на навчання i пщ-вищення квалiфiкацil працiвникiв та витратами, пов'язаними зi здiйсненням заходiв щодо оздоровлення пращвниюв, полягае в
тому, що останш включаються до складу витрат на оплату правд та пiдлягають оподаткуванню у складi доходiв фiзичних осiб.
До складу шших операцiйних витрат поточного перюду, згiдно з ПСБО 16, належать витрати на утримання об'eктiв со-цiально-культурного призначення. Витрати пiдприeмств, пов'я-занi з фiнансуванням соцiально-культурних та спортивних за-ходiв у рамках формування корпоративно! культури, здшсню-ються за рахунок чистого прибутку. Велика частина витрат на корпоративну культуру мае альтернативний характер, тобто може бути розглянута з рiзних позицш i вiднесена на рiзнi на-прями дiяльностi та статтi витрат, наприклад, витрати на благо-устрш територи промислового пiдприемства можуть бути роз-глянутi як витрати природоохоронних заходiв i як витрати на створення фiрмового стилю [17].
Витрати, пов'язаш з формуванням людського катталу тдприемства, як i витрати, пов'язаш з використанням персоналу, вважаються поточними i не збiльшують вартост його акти-вiв. Виключення становлять лише витрати, пов'язаш з будiвни-цтвом об'екив нерухомостi соцiального призначення.
Висновки
1. Витрати на формування i розвиток людського катталу не е статичними за сво!м напрямами та джерелами фшансуван-ня, а змшюються зi змiною стадiй його життевого циклу (формування, розвиток, зршють, спад). Тривалють продуктивних стадш життевого циклу людського капiталу окремо! людини залежить вiд обсягiв витрат, вкладених у ïï розвиток.
2. Пщприемства й органiзацiï використовують людський каттал на активних стадiях його розвитку та зршость Витрати на цих стадiях пов'язанi з необхщшстю забезпечувати та тд-тримувати досягнутий рiвень ефективностi використання залу-ченого людського катталу.
3. Зважаючи на особливост використання та властивост людського катталу не лише накопичуватись, але i зменшува-тись пiд впливом внутршшх i зовнiшнiх факторiв, максимiзацiя вiддачi вiд iнвестицiй у нього на рiвнi пiдприемств можлива за умови реалiзацiï програм додатковоï осв^и, пiдвищення досяг-нутого рiвня знань, навичок, компетенци персоналу.
Урахування специфiчних властивостей людського катта-лу, його особливостей на pi3H^ стaдiях життевого циклу, розв'язання конфлiкту визнання швестицшними витрат тдпри-емств на його формування i розвиток сприятиме пiдвищенню обrрунтовaностi прийняття упрaвлiнських ршень.
Л1тература
1. United Nations development programme. Human Development Reports [Human Development Index and its components [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hdr.undp.org/sites/ default/files/hdr_2015_statistical_annex.pdf.
2. Школайчук М. В. Управлшня людським катталом за умов розвитку економiки знань: проблеми теорн та практики : моногрaфiя / М. В. Ншолайчук. - Хмельницький : ХНУ, 2012. -201 с.
3. Давидюк Т.В. Людський кaпiтaл як об'ект вартюного вимiрювaння в бухгалтерському обл^ [Електронний ресурс] / Т.В. Давидюк // Проблеми теорп та методологи бухгалтерского обл^, контролю i aнaлiзу. - 2012. - Вип. 2(23). - С. 7380. - Режим доступу: http://pbo.ztu.edu.ua/article/viewFile/36447/-38637.
4. Антонюк В. П. Формування та використання людського катталу в Украшк соцiaльно-економiчнa оцiнкa та забезпе-чення розвитку : моногрaфiя / В. П. Антонюк; 1н-т економiки пром-стi НАН Украши. - Донецьк, 2007. - 348 с.
5. Булеев И.П. Институциональные аспекты формирования конкурентоспособного работника / И.П. Булеев, Н.Е. Брю-ховецкая // Постсоветский институционализм: десять лет спустя: моногр.: в 2-х т., т. 2 / под ред. В.В. Дементьева, Р.М. Нуреева. - Донецк: ГВУЗ «ДонНТУ», 2013. - С. 361-376.
6. Брюховецька Н.Ю. 1нституцюнальт чинники розвитку людського катталу пщприемств / Н.Ю. Брюховецька, О.А. Чо-рна // Стратепя i мехатзми регулювання промислового розвитку: зб. наук. пр. - Донецьк: 1ЕП НАН Украши, 2009. - С. 26-44.
7. Захарова О. В. Управлшня швестуванням у людський каттал: методолопя, оцiнкa, планування : моногрaфiя / О. В. Захарова; Донецький нац. техн. ун-т. - Донецьк, 2010. - 377 с.
8. Капитализация предприятий: теория и практика: мо-ногр. / под ред. И.П. Булеева, Н.Е. Брюховецкой. - Донецк: ИЭП НАН Украины; ДонУЭП, 2011. - 328 с.
9. Murphy K.M. HumanCapital Investment, Inequality and Growth / K.M. Murphy, R.H. Topel // Journal of Labor Economics Conference in Honor of Edward Paul Lazear, Stanford University, 2014.
10. Becker G. S. Investment in human capital: a theoretical analysis / G. S. Becker // Journal of Political Economy. Chicago: University of Chicago Press. - 1962. - Vol. 70. - Р. 9-49.
11. Блауг М. Методология экономической науки или как экономисты объясняют [Электронный ресурс] / М. Блауг. - М.: НП «Журнал Вопросы экономики». - Режим доступа: http://www.rulit.me/books/metodologiya-ekonomicheskoj-nauki-do wnload-free-209576.html.
12. Кузнецова Н.В. Модель жизненного цикла человеческих ресурсов [Электронный ресурс] / Н.В. Кузнецова, И.Г. Но-сырева // Известия ИГЭА. - 2009. - №3. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/model-zhiznennogo-tsikla-chelovech eskih-resursov.
13. Человеческий капитал: содержание и виды, оценка и стимулирование: монография / В.Т. Смирнов, И.В. Сошников, В.И. Романчин, И.В. Скоблякова; под ред. В.Т. Смирнова. - М.: Машиностроение-1, Орел: ОрелГТУ, 2005. - С. 150-173.
14. Асланов Д.И. Структура и содержание понятия «человеческий капитал» и сопряженных понятий в контексте гуманистической парадигмы [Электронный ресурс] / Д.И. Асланов // Научные проблемы гуманитарных исследований. - 2011. -№10. - С. 283-295. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/ arti-cle/n/struktura-i-soderzhanieponyatiya-chelovecheskiy-kapital-i-sop ryazhennyh-ponyatiy-v-kontekste-gumanisticheskoy-paradigmy#ix zz3hSeOkUcf.
15. Grip А. Evaluating human capital obsolescence [Елек-тронний ресурс] / A. Grip / Research Centre for Education and the Labour Market (R.O.A.), Maastricht University, Maastricht, Netherlands, 2004. - Режим доступу: http://www.oecd. org/els/emp/ 34932083.pdf.
16. Мiжнародний стандарт бухгалтерського облiку 38 (МСБО 38). Нематерiальнi активи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada. gov.ua/ laws/show/929_050/page.
17. Царенко Н.В. Класифжащя витрат на корпоративну культуру промислового пiдприемства / Н.В. Царенко // Еконо-мiчнi науки. Серiя «Облiк i фiнанси». - 2011. - Вип. 8 (29), ч. 1. - С. 491-499.
НадШшла до редакцП 19.10.2015 р.
А. О. Щерба
1НВЕСТИЦ1ЙНА АКТИВН1СТЬ ПРОМИСЛОВИХ
шдприемств украши
Сучасна економжа Украши мае гостру недостатшсть ш-вестицшних ресурсiв, що викликано насамперед низькою швес-тицiйною активнiстю вiтчизняних суб'екив господарювання. У сучаснiй економiцi рiвень швестицшно1 активностi е однiею з найбшьших точних ознак, що характеризуе яюсть економiчного зростання i можливють соцiального прогресу. Iнвестицiйна ак-тившсть - основа економiчного зростання та забезпечення кон-курентоспроможностi суб'ектiв господарювання. Актуальшсть швестицшно1 активностi пiдприемств в економiчному аспектi полягае в тому, що в умовах розвитку ринкових вщносин швес-тування е не тшьки джерелом одержання прибутку пщприемст-вами, але й е основним фактором зростання економши кра1ни в цшому.
Поняття «iнвестицiйна активнiсть» недостатньо вивчене та е об'ектом пильно1 уваги в сучаснш науцi. Питання, пов'язанш з дослiдженням iнвестицiйноl активности розгляда-ються багатьма вченими, такими як Т. Затонацька [10] (вплив бюджетних шструментв на iнвестицiйнi процеси), В. Жигiнас [8] (джерела швестицшних ресурсiв структурно1 перебудови), О. Малютш та У. Гладка [15] (швестицшний клiмат та регулю-
© А.О. Щерба, 2015
