CC BY
11
М.1. Хромов, к.е.н.
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ КАШТАЛ1ЗАЦП УКРАШСЬКИХ П1ДПРИСМСТВ У КОНТЕКСТ1 РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
Розглянуто аспекти взаемодп ргзних вид1в катталу в системi виробничих в1дносин. Проанал1зовано вплив нематерiальних факторiв виробництва на процес створення новог вартостi. До^джено питання ролi людського каniталу в пiдвищеннi соцiально-економiчноi ефективностi виробництва, каттал1зацИ тдприемств, досягненш високих ктцевих результатiв економiчного розвитку.
Рассмотрены аспекты взаимодействия различных видов капитала в системе производственных отношений. Выполнен анализ влияния нематериальных факторов производства на процесс создания новой стоимости. Исследованы вопросы роли человеческого капитала в повышении социально-экономической эффективности производства, капитализации предприятий, достижении высоких конечных результатов экономического развития.
It is given the aspects of interacting the different forms of the capital in the system of production relations. It is done the analysis of influence the non-material production factors on the process of creating the new value. It is also examined the questions of the human capital role for increasing the social - economical effectiveness of the production to reach the highest final results of the economical development.
© M.I. Хромов, 2010
Досвщ ефективного функщонування економжи розвинутих захщних кра!н, з одного боку, та наявш системт проблеми юнування втизняного господарського комплексу - з шшого свщчать про те, що в сучасних умовах глоб^заци економiчних процеав неможливе досягнення устху в бiзнесi традицшними шляхами управлшня розвитком тдприемств, господарських i територiальних комплекЫв.
Каттал, як системоутворююча складова частина товарно-грошових вщносин, у всьому рiзноманiттi трактувань його теоретико-економiчного змюту вченими ввд класиюв теори постшного i змшного катталу до сучасних вчених-економюив не здатний створюватися, iснувати, перетворюватися i зростати без активно! участ людини в цьому процесi. При всiй загальновiдомостi даного висновку вш протягом багатьох роюв не приводив дослiдникiв до закономiрностi та необхiдностi вiднесення людського ресурсу не просто до здатност своею працею створювати матерiальнi блага або продавати здiбнiсть людини до пращ як товар, а розглядати И як один iз видiв людського катталу i не лише як частку витратного ресурсу, а як головний чинник створення ново! вартоси.
Дослщження, спрямоваш на вивчення, визначення i систематизацш понять, що характеризують роль людини в системi соцiально-економiчних вiдносин (людський потенцiал, людський ресурс, трудовий потенщал, трудовi ресурси, робоча сила тощо), стали основою виникнення теори людського катталу, який розглядаеться як окремий вид катталу разом iз фiзичним i природним.
Нов^т вимоги сучасного розвитку науково-технiчного прогресу диктують необхiднiсть застосування принципово нових пiдходiв до процесу управлiння економжою держави, регiонiв i безпосередньо суб'екив господарсько! дiяльностi. Стрiмке посилення впливу людського капiталу на економiчний розвиток зумовило появу концепцш «штелектуально! економжи» i «суспшьства знань». Роль iнтелектуалiзацi! управлiння як стратегiчного чинника економiчного розвитку дослiджена в працях В. Гейця, А. Чухна, А. Бутника-Оверського, Т. Стюарта [1-4]. Академiк О. Амоша пiдкреслюе, що саме штелектуальт ресурси визначають можливостi iнновацiйного розвитку [5].
Засновниками теори людського катталу е лауреати Нобелiвсько! преми з економжи, американськi економiсти Г. Беккер i Т. Шульц, якi поклали початок новому напряму в економiчнiй науцi.
Питання дослщження людського кaпiтaлy висвiтлено в ^a^x бaгaтьоx сyчaсниx нayковцiв, y тому чи^ В. Антонюк, Д. Богиш, О. Гpiшновоï, С. Дятлова, Р. Капелюшшкова [б-10] та iншиx.
Однак залишаються актуальними i потpебyють подальшого дослiдження питання зpостaння pолi людського кaпiтaлy в пpоцесax соцiaльно-економiчного i сyспiльного pозвиткy.
Мета статт - комплексний aнaлiз меxaнiзмiв та чинниюв фоpмyвaння i pозвиткy людського катталу, його впливу на ефектившсть yпpaвлiння пpоцесaми економiчного pозвиткy в цшому та господapськоï дiяльностi й кaпiтaлiзaцiï пiдпpиeмств зокpемa.
Анaлiз сучасного стану об'екив пpомислового виpобництвa, дшчох' системи yпpaвлiння економiчними пpоцесaми на мiкpоекономiчномy piвнi та деpжaвного впливу на в^шення питань pозвиткy ^омисловост демонстpye нaявнiсть пpоблем теxнiчного, економiчного, соцiaльного, iнститyцiонaльного та оpгaнiзaцiйного xapaктеpy, що потpебyють негайного виpi-шення.
Основш виpобничi фонди бiльшостi вiтчизняниx пщ^иемств фiзично зношенi, дiючi теxнологiï моpaльно зaстapiли, що не дозволяе здшснювати виpобництво пpодyкцiï з високими xapaктеpистикaми якостi вiдповiдно до постiйно зpостaючиx потpеб попиту потенцiйниx споживaчiв та чеpез зaзнaченi пpичини ефективно конкypyвaти на свiтовиx pинкax товapiв та послуг iз зaxiдними коpпоpaцiями.
Комплексний системний пiдxiд до постановки питання вибоpy оптимaльниx шляxiв модеpнiзaцiï дiючиx виpобництв неминуче пpиведе до висновюв пpо економiчнy недоцiльнiсть pеконстpyкцiï бaгaтьоx вiтчизняниx пiдпpиeмств. Бiльш paцiонaльним piшенням (у фiнaнсовомy вiдношеннi, з тактичнж мipкyвaнь i стpaтегiчно - з точки зоpy питань ïx потенцшно!' конкypентоспpоможностi) е pестpyктypизaцiя та часткова або навт повна фiзичнa лжвщащя окpемиx пiдпpиeмств i бyдiвництво новж високотеxнологiчниx виpобництв.
Окpiм пpоблем виpобничого xapaктеpy, ситyaцiя ускладнюеться пpоблемaми у фшансовш сфеpi. Недосконaлiсть теxнологiï в^обництва, зношенiсть iснyючого зaстapiлого обладнання не дозволяють забезпечувати високий piвень пpодyктивностi пpaцi. Непомipно висока мaтеpiaло- та енеpгоeмнiсть виpобництвa пpизводить до невипpaвдaного зpостaння витpaт на виpобництво, а в сукупност з попеpедньо зазначеними дичинами - до зменшення pентaбельностi виpобництвa та низькиx доxодiв.
До того ж непомipним тягapем для нездоpовоï економiки пiдпpиeмств е pозбaлaнсовaнa неpaцiонaльнa податкова система, дiя якох' пpизводить до вимивання обiговиx коштсв. Слiд вiдзнaчити негативний вплив на стан економжи господapськиx стpyктyp дп деякиx влaсникiв пiдпpиeмств, спpямовaнi на виведення з об^ коштiв за paxyнок сyмнiвниx (з пpиводy ïx юpидичного обгpyнтyвaння) фiнaнсовиx опеpaцiй чеpез «пщставш» компани, опшоpнi зони та шшими шляxaми, якi, звичайно, певною мipою обyмовленi невипpaвдaно високим оподаткуванням, що в свою чеpгy спонукае сyб'eктiв господapювaння шукати засоби yxиляння вiд подaткiв.
Чеpез зaзнaченi ^ичини в aбсолютноï бiльшостi вiтчизняниx пщ^иемств виникли пpоблеми бpaкy коштiв для в^шення нaйaктyaльнiшиx питань свого життезабезпечення, в тому чи^ стосовно джеpел фiнaнсyвaння свого pозвиткy. На власш iнвестицiï в теxнiко-теxнологiчний та шновацшний pозвиток у влaсникiв пщ^иемств, по-пеpше, пpосто немае коштiв. не pозpобленa стpaтегiя pозвиткy ^омислового комплексу деpжaви нi на
мaкpоекономiчномy, нi на галузевому piвняx. Абсолютна бшьшють пiдпpиeмств також не визначилися нав^ь у спpямyвaннi, не кажучи вже ^о кpитеpiï та чинники пеpспектив pозвиткy; пpосто «^имаються на плаву» за paxyнок невеликиx доxодiв вiд pеaлiзaцiï тpaдицiйноï пpодyкцiï на дшчж виpобничиx потyжностяx. По-тpетe, ще немае ефективного власника, здатного грамотно кеpyвaти бiзнес-пpоцесaми та надавати пеpевaгy ув фiнaнсyвaннi теxнологiчного pозвиткy в^обництва пpоти викоpистaння одеpжaниx пpибyткiв на зpостaюче власне споживання, нaвiть iнодi непpопоpцiйно динaмiцi пiдвищення доxодiв. Щодо зовнiшниx iнвестицiй, то ïx отpимaння сьогоднi бiльшою мipою е неpеaльним чеpез наявний незaдовiльний економiчний i теxнiко-теxнологiчний стан пpомисловиx комплексiв, низький piвень менеджменту на пiдпpиeмствax та нестабшьну сyспiльно-полiтичнy ситyaцiю в ^arni.
Тpaдицiйною фоpмою пiдвищення кaпiтaлiзaцiï вiтчизняниx пpомисловиx комплексiв були й, на жаль, дос залишаються pеконстpyкцiя i модеpнiзaцiя обладнання, pозшиpення
промислових потужностей за рахунок капiтального будiвництва нових об'екив, як правило, без замши юнуючо'' застарiлоï технологи виробництва, впровадження в експлуатацiю сучасних, принципово нових науково обгрунтованих технологiчних розробок, що особливо важливо, без змши обраних прiоритетiв розвитку та менеджменту.
Головна причина такого становища - вщсутшсть наукового пщходу до процесу управлiння розвитком економiки суб'eктiв господарсько'' дiяльностi, що стало наслiдком ^норування ролi iнновацiйних аспектiв дiяльностi не тшьки в питаннях удосконалення технологи виробництва, але й в цшому в пщходах до пiдбору, професшно'' пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiï персоналу; до рiвня професiйностi менеджменту i вщповщальност управлiнського персоналу за вЫма напрямами, сферами дiяльностi та рiвнями управлiння. Низький рiвень оплати пращ та сощально'' захищенностi персоналу, з одного боку, та сощально'' вщповщальност бiзнесу - з iншого не сприяють закрiпленню на пiдприeмствах спещалютсв високо'' квалiфiкацiï, що мотивуе 'х або змiнювати сферу використання свого трудового потенщалу, або мiгрувати за кордон. Вщсутня ефективна система пщготовки та пiдвищення квалiфiкацiï кадрiв для промисловоси. Рiвень та кадровий склад менеджменту на пщприемствах не вщповщае сучасним вимогам.
У таких умовах, ускладнених впливом глобально'' економiчноï кризи, а також зважаючи на необхщшсть виконання зобов'язань та умов Св^ово' органiзацiï торгiвлi, головне завдання наукових дослiджень - пошук найбiльш оптимальних, рацiональних шляхiв розвитку вiтчизняноï економши, розробка стратеги виживання промислового комплексу кра'ни на перiод його реформування та визначення дieвих механiзмiв управлшня економiчними процесами, адекватних потребам та викликам свiтового конкурентного середовища.
Устшне вирiшення питань управлiння капiталiзацieю пщприемств як одного з найбiльш перспективних напрямiв економiчного розвитку промислового комплексу залежить вiд правильностi вибору пiдходiв до ïï здiйснення, оптимальностi вибору прюритетних чинникiв ефективностi ïï проведення та прогнозування й оцiнки оч^ваних наслiдкiв.
Багаторiчний перiод iснування планово'' сощалктично'' економiки, основними ознаками функщонування яко'' були невизнання ринкових механiзмiв управлiння економiчними процесами i конкуренци, директивне централiзоване управлiння роботою пщприемств та розподшом вироблено'' продукцiï, зрiвняння оплати фiзичноï та iнтелектуальноï пращ на пщприемствах i тривалий перюд становлення економiки незалежно'' держави, який супроводжувався кризовими явищами, не завжди ефективними рiшеннями з питань управлшня, регулювання, роздержавлення тощо призвели промислово-господарський комплекс Укра'ни до значно'' розбалансованостi, зниження ефективностi господарювання та невизначеност перспектив розвитку.
Але планово регульована сощалштична система господарювання при всш ïï консервативностi передбачала значш та стабiльнi вiдрахування у фшансування людського капiталу (не використовуючи i навт заперечуючи обгрунтованiсть застосування даного термша).
Не можна не погодитися з тим, що iерархично структурований механiзм, хоча й директивно, з явними недолшами, але на тому етат суспiльного розвитку вiдносно ефективно функщонував за окремими напрямами на державному, територiально-галузевому рiвнях, на пщприемствах, в установах i оргашзащях.
1снувала налагоджена державна система пiдготовки та перепщготовки кадрiв, навчання i пщвищення квалiфiкацiï персоналу з вiдповiдними не лише директивними мехашзмами д^', але i сощальними стимулами 'х розпод^ i закрiплення, при активному впливi на цей процес механiзмiв мотивацшно' соцiальноï пiдтримки.
Вiдзначаючи малоефективнiсть використання фшансових ресурсiв в умовах сощалютично'' планово керовано'' системи господарювання, слщ констатувати, що пiдприемства, окрiм «прямо''» капiталiзацiï за допомогою капiтальних вкладень у виробничi фонди i новi технологiï, великi кошти витрачали на розвиток людського катталу. Фшансувалися утримання i будiвництво житла, що знаходилося на баланс пiдприемств, професiйних навчальних закладiв, дитячих i медичних установ, закладiв культурно-оздоровчого призначення, забезпечувалася додаткова мотивацiя до працi за рахунок фондiв
екoнoмiчнoгo стимyлювaння з oднoчaсним викopистaнням чинниюв змaгaння зa кpaщi pезyльтaти ^a^.
Ha Дoнецькoмy метaлypгiйнoмy зaвoдi в 1987-1990 pp. бyлa ствopенa i pеaлiзoвaнa кoмплекснa системa впpoвaдження «нового гoспoдapськoгo меxaнiзмy». Реaлiзaцiя пpoгpaми дoзвoлилa зa допомогою пiдвищення мoтивaцiï пеpсoнaлy до npauj не лише пiдвищити його пpoдyктивнiсть, paцioнaльнo викopистoвyвaти мaтеpiaльнi pесypси i пoлiпшити якiсть пpoдyкцiï, що випусгаеться, aле i в ^porai теpмiни пеpетвopити плaнoвo збиткове пiдпpиeмствo (в yмoвax плaнoвo кеpoвaнoï економжи це 6уло можливо) нa висoкopентaбельне виpoбництвo. Пpи цьому об'ектом впливу був виключно людський кaпiтaл.
Пpoгpaмa включaлa комплекс opгaнiзaцiйниx зaxoдiв, poзpoбкy i pеaлiзaцiю метoдiв oцiнки й oraa™ зa кiнцевi pезyльтaти ^a^, пpoгpaм нaвчaння пеpсoнaлy (вiд кеpiвництвa пiдпpиeмствa до бpигaдиpa), oсвiтню i poз'яснювaльнy poбoтy для всix члешв тpyдoвoгo колективу з виpoбленням меxaнiзмy ïï пoдaльшoгo poзвиткy.
Твopчий пiдxiд iз вiдпoвiдними фiзичними витpaтaми i, звичaйнo ж, фiнaнсoвими вклaденнями в людський кaпiтaл дозволив oдеpжaти бaжaний pезyльтaт.
Haйбiльш пpoблемними питaннями у ^оцес pеaлiзaцiï пpoгpaми стэли не чинники безпoсеpедньo меxaнiзмy, що впpoвaджyвaвся, a псиxoлoгiчнi aспекти сoцiaльнoгo xapaктеpy як у тpyдoвoмy кoлективi, тaк i у вищиx зa iepapxieю бюpoкpaтичниx iнстaнцiяx. Pi4 у тому, що ввдмшност в piвнi oraa™ пpaцi пеpсoнaлy зaлежнo вiд ïï ефективност дoсягaли 10-15 кpaтниx poзмipiв, що не могло oднoзнaчнo спpиймaтися в yмoвax iснyючиx пpинципiв piвнoстi, якi дiяли нa тому етaпi, як oзнaки сoцiaльнo спpaведливoгo yстpoю в сyспiльствi.
Однaк було oдеpжaнo дoбpi pезyльтaти:
пpaцiвники oтpимyвaли зapoбiтнy плaтy, що вiдпoвiдaлa pеaльним юнцевим pезyльтaтaм кiлькoстi тa якoстi ïx пpaцi, й дoдaткoвi сoцiaльнi блaгa зa paxyнoк фoндiв екoнoмiчнoгo стимyлювaння;
пiдпpиeмствo - ефективне викopистaння зaсoбiв виpoбництвa, зниження сoбiвapтoстi тa ^ибуток, пiдвищення кoнкypентoспpoмoжнoстi пpoдyкцiï, джеpелa фiнaнсyвaння нa здш-снення aктивнoï мoдеpнiзaцiï i впpoвaдження нoвиx теxнoлoгiй у всix стpyктypниx пiдpoздiлax зaвoдy, a зpештoю - зpoстaння кaпiтaлiзaцiï пiдпpиeмствa;
сyспiльствo - дoдaткoвa якiснa ^одукщя, a в пеpспективi - нoвi po6o4Í мiсця, пoлiпшення екoлoгiчниx пoкaзникiв експлyaтaцiï пiдпpиeмствa;
pегioн i деpжaвa в цiлoмy - пoдaткoвi вiдpaxyвaння до мiсцевиx i деpжaвнoгo бюджеив, гaлyзевиx тa pегioнaльниx фoндiв теxнoлoгiчнoгo i сoцiaльнoгo poзвиткy.
У npo^ri poздеpжaвлення пiдпpиeмствa «скинули екoнoмiчний бaлaст», тобто пoзбaвилися oб'eктiв сoцiaльнoгo ^штачення. Стaнoвище посилилося тим, що деpжaвa в oсoбi opгaнiв мiсцевoгo сaмoвpядyвaння, a тaкoж нoвi влaсники не змогли повнощнно фiнaнсyвaти i paцioнaльнo poзпopяджaтися пpидбaними oб'eктaми oсвiтньгo i сoцiaльнoгo пpизнaчення, якi пpипинили пoдaльший poзвитoк i нaвiть були лiквiдoвaнi.
Вклaдення в людський кaпiтaл зa пoстсoцiaлiстичний пеpioд з боку бiзнес-менеджментy нaблизилися до нуля, i лише зaлишилaся мiзеpнa ïï чaсткa, що фiнaнсyeться сaмими людьми i в незтачному oбсязi деpжaвoю.
Абсoлютнa бшьшють нoвиx влaсникiв пpипинили вклaдaти кошти не лише в людський кaпiтaл, aле i безпoсеpедньo в iндyстpiaльний poзвитoк пiдпpиeмств, основний кaпiтaл, poзвитoк виpoбництвa i ствopення нoвиx теxнoлoгiй, що по сyтi сyпеpечить влaсне пpиpoдi кaпiтaлiстичнoгo виpoбництвa, oдеpжaвши деякий чaс мoжливiсть мaти пpибyтoк «легким шляxoм» - без кaпiтaльниx вклaдень, a iнкoли - нaдпpибyтки зa paxyнoк недoскoнaлoстi нового зaкoнoдaвствa, мoнoпoлiзaцiï pинкiв, вiдсyтнoстi ефективнoï деpжaвнoï системи yпpaвлiння i кoнкypентнoгo сеpедoвищa, a тaкoж yнaслiдoк впливу iншиx негативна чинникiв.
Пpoте дaний pесypс е недoвгoвiчним i не ствopюe умов не лише до poзшиpенoгo вiдтвopення, a нaвiть до здaтнoстi пiдтpимyвaти поточне виpoбництвo. Пpидбaння у ^rnaray влaснiсть пiдпpиeмств (чaстo в некoнкypентний спoсiб) не пopoдилo в oкpемиx пpедстaвникiв нoвoï бiзнес-елiти вiдчyття спpaвжньoгo гoспoдapя i сoцiaльнoï вiдпoвiдaльнoстi зa нaлежне збеpеження, пiдтpимкy виpoбничиx потужностей у пpaцездaтнoмy i безпечному для експлyaтaцiï стaнi, пoдaльший ефективний poзвитoк бiзнесy, що не зможе тpивaлий чaс
задовольняти !х власнi постiйно зростаючi потреби. За вщсутност ефективного власника пщприемства зазнають фiзичного i морального зносу, а в умовах сучасних темтв св^ового науково-технiчного розвитку процес !х старiння набувае швидко! динамiки.
Не можна, звичайно, однозначно стверджувати, що викладеш неефективш пiдходи сучасного бiзнес-менеджменту е повсюдними. 1снуе достатньо прикладiв фахового управлiння виробництвом. Ефективнi роботодавщ, будь-то представники приватного або акцюнерного капiталу, розумiючи, що в сучасних умовах, коли знання i досвщ стали одним з основних чинниюв створення ново! вартостi, змiнюють свое ставлення до персоналу. Проте в абсолютнш бшьшост ознаки свщомо! рацюнальностс, професiйностi та сощальноl вiдповiдальностi сучасного менеджменту, в тому чи^ з урахуванням iнтересiв в^чизняно! економiки i суспiльства, знаходяться в зародковому стат.
Викладенi аспекти створили передумови неготовност в^чизняно! економiки до ефективно! конкуренци на св^ових ринках в умовах глобалiзацil мiжнародних економiчних процесiв, тим бшьше iз вступом Украши до СОТ.
На противагу цьому менеджмент не лише великих захщних корпорацш, але i сфери малого та середнього бiзнесу демонструе високi темпи швестицшного зростання, усшшно! капiталiзацil переважно за рахунок ефективного ращонального пщходу до управлшня персоналом. О^м гщно1 зарплати за високопродуктивну якiсну працю, величезнi кошти iнвестуються не лише в основний каттал, розвиток нових технологш, рекламу, але i в людський капiтал: пiдготовку кадрiв, навчання i пiдвищення квалiфiкацil персоналу, оздоровлення, вщпочинок, культуру та створення рiзного роду корпоративних фондiв пенсiйного i соцiального страхування, iнших чинникiв мотивацшного характеру.
Переваги в iнновацiйному розвитку реалiзуються в реальному конкурентному середовищi через поведiнку персоналу для досягнення устшно1 стратеги пiдприемства. Успiх досягаеться менеджментом, що розглядае людський ресурс не лише як витрати, як слщ мiнiмiзувати, а як головний чинник ефективного розвитку i каmталiзацп.
У нинiшнiх умовах, посилених глобальною економiчною кризою, дуже важливо не втратити ращональтсть пiдходу до управлшня людським капiталом, щоб знову «не виплеснути разом з водою дитяти» при намаганш зменшення фiнансових витрат, дотримуючись об'ективних вимог оптимально' економи.
Неможливо досягти динамiчного розвитку пщприемства, стабшьного пiдвищення ефективностi виробництва та оптимально' капiталiзацi' бiзнесу, не розглядаючи персонал як головний чинник отримання додано' вартостi. При цьому швестици в розвиток трудового потенцiалу мають здiйснюватися постiйно та структуровано за вама напрямами i стадiями його формування, а також пщтримуватися у динамiчно розвиненому станi. Вiд рiвня ефективностi вкладень у людський каттал, стану здоров'я пращвника, набутих знань та навичок, сформовано" у нього мотиваци до пщвищення якост пращ залежить його продуктивнiсть та економiчнi наслiдки працi, рiвень " щнность Тобто загальновiдома класична схема товарно-грошових вiдносин Г - Т - Г' залежно вiд якост та ефективностi впливу людського катталу (ЛК) на вiдповiднi процеси набувае такого вигляду (рис. 1).
де: Г'1 > Г; (m > 0) Г'11 = Г; (m = 0) ГШ < Г; (m < 0)
Рис.1. Схема товарно-грошових вгдносин у контекст1 вплыву людського капталу на створення доданог вартост1
Лише один единий BapiaHT е оптимальним - при Г'>Г, тобто в pa3i досягнення одержання додано! вартост (m) характеризуе o6ir катталу як ефективний. При цьому досягаеться економiчнa доцiльнiсть iнвестицiй i взаг^ бiзнесу, а Bei зaзнaченi потенщйт вapiaнти характеризують реально можливi результати практики господарювання.
Сьогоднi, коли формування нового типу економiки набувае зршого характеру, можна видiлити головну ознаку глобально! економiки - це змша домiнуючого типу кaпiтaлу i характеру пращ. Вкладення в людський каттал слiд розглядати не як допомiжнi, обслуговуючi потреби виробництва, а як таю, що мають той самий статус, що i пpямi швестищ! в основнi засоби, i навт бiльше. Чим нижче вiддaчa вщ iнвестицiй в основний кaпiтaл, тим ширше меж необхiдних вкладень у людський каттал.
Анaлiз практики господарювання на мiкpоекономiчному piвнi, особливо остантх двох десятилiть, показуе, що навт компани з нaйсучaснiшими високотехнологiчними виробництвами не можуть тривалий час устшно конкурувати на свiтових ринках без упровадження наукових методiв та штелектуальних технологiй упpaвлiння економiкою.
Для стабшьного й ефективного розвитку виробничого потенщалу сьогоднi неможливо знайти iнших шляив, кpiм забезпечення адекватних вимогам часу та загальним принципам соцiaльно-економiчного розвитку piвнiв i темпiв накопичень у немaтеpiaльнiй сфеpi. Недооцiнкa цих загальновщомих постулaтiв призвела до значного вщставання в економiчному та соцiaльному розвитку як окремих вiтчизняних пiдпpиемств, так i всiе! кра!ни поpiвняно з прогресивно розвиненою захщною економiкою. За останш десять pокiв XX ст. вщдача вiд впливу людських ресурав у кра!нах Заходу досягла 80% ВВП, у США частка людського катталу перевищувала 75%. У щлому 60% приросту нащонального доходу розвинених кра!н досягаеться накопиченням знань. Наприклад, судячи з покaзникiв кaпiтaлiзaцi!, в компани «Nokia» тiльки 5% aктивiв е мaтеpiaльними, а решта - людський каттал [11, 9].
Людський каттал за доведеним визначенням - це соцiaльно-економiчнa кaтегоpiя, яка характеризуе сукуптсть (систему) суспiльних вiдносин щодо доцiльного, усвiдомленого i фахового використання в процес виробництва й утворення ново! вapтостi у визнaченнiй сфеpi економiчно! дiяльностi набутих природним шляхом, сформованих i розвинутих унaслiдок швестищй, втiлених у людинi та накопичених нею певних запаав здоров'я, знань, вмшь, навичок, досвiду, мотивaцiй, власних особистих якостей та iнших продуктивних здiбностей, якi належать !й на правах власноси, що сприяе зростанню продуктивной пpaцi та доходiв суб'екив процесу використання людського кaпiтaлу i само! людини, а також досягненню юн-цево! мети суспiльного розвитку - пщвищенню добробуту людини, соцiaльно-економiчному розвитку суспiльствa та людському розвитку в щлому [12, 144].
Кaтегоpiя «людський каттал» завжди зоpiентовaнa на розвиток, створення додатково! вapтостi як джерела для подальшого самозростання каттально! вapтостi. На мiкpоекономiч-ному piвнi людський кaпiтaл (в едностi з сощальним (СК) та iнтелектуaльним (1К) кaпiтaлaми) взaемодiе з мaтеpiaльним (МК), фiнaнсовим (ФК) i природним (ПК) видами катталу для досягнення максимально! ефективност !х спiльного використання в забезпеченш пiдвищення кaпiтaлiзaцi! пiдпpиемств та !х стaбiльного економiчного розвитку. На рис.2 наведено схему, яка в комплексному виглядi вщображае систему виробничих вiдносин у контекстi життедiяльностi людського катталу.
Рис. 2. Схема соцгально-економгчного процесу створення новог eapmocmi
Висновки. Людський каттал функщонуе, з одного боку, як сощальне явище, з iншого -як економiчна категорiя i претендуе на фундаментальну економiчну роль у виробничих вiдносинах, у процесi створення додано! вартоси. Взаемообумовленiсть економiчних та сощальних факторiв сприяе пiдтримцi високо! економiчно! активностi. Технiчнi, матерiальнi засоби виробництва, фiнансовi та iнтелектуальнi ресурси стають капiталом через вiдносини мiж людьми. Творцем ново! вартостi е тшьки жива людська праця.
Усе вищезазначене свiдчить про необхiднiсть надежно! уваги до головного чинника пщвищення капiталiзацi! - людського капiталу й управлшня процесами його формування й ефективного розвитку, що обумовлюе необхщтсть комплексного системного наукового дослiдження ще! економiчно! категорп в контекстi !! впливу на процеси управлiння капiталiзацiею пiдприемств.
I в перiоди динамiчного розвитку економiки, i в умовах глобально! економiчноl кризи створення i розвиток мехатзму рацiонального iнвестування в людський каттал не лише не може виступати як альтернатива <^зично!» капiталiзацi! пiдприемств, а навпаки - е його головною ланкою. Реалiзацiя цього найважлившого джерела капiталiзацi! е первинним завданням, перш за все тому, що даний чинник - це локомотив динамiчного розвитку i пщвищення конкурентоспроможност пщприемств.
Л1тература
1. Геець В. Економжа знань та перспективи !! розвитку для Укра!ни / В. Геець // НАН Укра!ни. 1н-т екон. прогнозув. - К., 2005. - 425 с.
2. Чухно А.А. 1нтелектуальний каттал: сутшсть форми i закономiрностi розвитку / А.А. Чухно // Еконошка Укра!ни. - 2002. - № 11. - С. 48-55, № 12. - С. 61-67.
3. Бутник-Сиверский А.Б. Интеллектуальный капитал: теоретический аспект / А.Б. Бутник-Сиверский // Интеллектуальный капитал. - 2002. - № 1. - С. 20-24.
4. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций / Т. Стюарт // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология / Под ред. В. Иноземцева. -М.: Academia, 1999. - С. 372-401.
5. Амоша O.I. Концепщя шновацшного розвитку регюну: Монографiя / О.1.Амоша // НАН Укра!ни. 1н-т економжи пром-стi. - Донецьк, 2002. - 172 с.
6. Антонюк В.П. Формування та використання людського катталу в Укра!н1: соц1ально-економ1чна оц1нка та забезпечення розвитку: моногр. / В.П. Антонюк // НАН Укра!ни. 1н-т економiки пром-стi. - Донецьк, 2007. - 348 с.
7. Богиня Д.П. Концептуальт пщходи до визначення конкурентоспроможностi робочо! сили на ринку пращ / Д.П. Богиня // Укра!на: аспекти пращ. - 1999. - № 6. - С. 4-9.
8. Гршнова О.А. Людський каттал: формування в системi осв^и i професшно! пщготовки: моногр. / О.А. Гршнова. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. - 254 с.
9. Дятлов С.А. Теория человеческого капитала / С.А. Дятлов. - СПб.: УЭФ, 1994. - 160 с.
10. Капелюшников Р.И. Концентрация человеческого капитала. Критика современной буржуазной политэкономии / Р.И. Капелюшников. - М.: Наука, 1977. - 287 с.
11. Зуев А. Интеллектуальный капитал / А. Зуев, Л. Мясникова // Ресурсы, информация, снабжение, конкуренция. - 2002. - № 4. - С. 3-13.
12. Хромов М.1. Сутшсть i особливост людського катталу в системi сощально-економiчних категорiй / М.1 Хромов // Экономика и право. - 2009. - № 3. - С. 140-145.
Надшшла до редакцп 12.04.2010. р.
