CC BY
21
Науковий вкник, 2005, вип. 15.6
Литература
1. Багров Н.В., Боков В.А. Актуальные проблемы природопользования и экономической политики в Крыму/ Ученые записки. "Экономика. География. История. Философия". -Симферополь: Симферопольский гос. ун-т. - 2003, № 1. - С. 33-40.
2. Бережна 1.В. Нащональш прюритети та регюнальш детермшанти сощально-еко-номiчного зростання (на матерiалах АР Крим). - К.: НАН Украши, 1РД, 2004. - 640 с.
3. Игнатьев А.Е., Терехов А.Г. Совершенствование территориального управления охраной природы// Проблемы территориального управления в новых условиях: Тез. докл. все-союзн. семинара. - М.: Наука, 1990, ч. 2. - С. 99-103.
4. Колесников Б.П., Моторина Л.В. Методы изучения биоценозов в техногенных ландшафтах// Программа и методика техногенных биогеоценозов. - М.: Наука, 1978. - С. 5-21.
5. Кочуров В.И. Методические аспекты изучения загрязнения ландшафтов// Ландшафтный анализ природопользования. - М.: Моск. филиал Географического общества СССР, 1987. - С. 45-51.
6. Кошкарев А.В., Тикунов В.С., Трофимов А.М. Теоретические и методические аспекты развития географических информационных систем// География и природные ресурсы. - 1991, № 1, С. 11-16.
7. Луцишин П.В., Кл1мат Д., Луцишин Н.П. Теритсральна оргаизацш суспшьства (осно-ви теори): Навч. поабник. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту iм. Леа Укранки, 2001. - 334 с.
8. Максимов В.Г. Использование экономического потенциала региона// БизнесИн-форм. - 1998, № 6. - С. 63-65.
9. Медико-географические аспекты оценки уровня здоровья населения и состояния окружающей среды/ Под ред. И.И. Барышникова. - СПб., 1992. - 264 с.
10. Меняйленко В.С. О радикальном изменении методологии проектирования организационных структур управления/ Проблемы управления в условиях перехода к рыночной экономике: материалы Всерос. конф. Секция 34. - М.: Наука, 1992. - С. 55-57.
11. Мильков Ф.Н., Бережной А.В., Михно В.Б. Терминологический словарь по физической географии. - М.: Высш. шк., 1993. - 288 с.
12. Руденко Л.Г., Лковський С.А. Природно-ресурсний потенщал економiчного зростання в Укра1'ш// Украша i св^ове господарство: взаeмодiя на межi тисячол^ь/ А.С. Фш-пенко, В.С. Буд юн, А.С. Гальчинський та ш. - К.: Либщь, 2002. - 470 с.
13. Стеченко Д.М. Управлшня регюнальним розвитком. - К.: Вища шк., 2000. - 223 с.
14. Шевчук Л.Т. Розмщення продуктивних сил. - Львiв: Видав. ц. ЛНУ iм. 1вана Франка, 2001. - 150 с. _
УДК 350.322 Acnip. О.В. Степанова1 - Сумський нацюнальний
аграрный умверситет
ОРГАНВАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧШ ПРИНЦИПИ СОЦ1АЛЬНОГО
КАП1ТАЛУ ШДПРИСМСТВА
Розглянуто сутшсть eK0H0Mi4H0i категорп соцiального капiталу тдприемства. Визначено актуальнiсть та значення використання сощального капiталу для тдприемства, що функцiонуe в ринковiй економщ. Проаналiзовано напрямки iснування сощального капiталу пiдприемства та запропоновано можливий принцип розрахунку сощально! ренти.
Ключов1 слова: органiзацiйно-економiчнi принципи, соцiальний каттал, рин-кова економiка, пiдприемство, сощальна рента.
Doctorate O. V. Stepanova - Sumy National Agrarian University Organization-economic principles of the enterprise's social capital
In this article the essence of the social capital at the enterprise level is observed. It was the actuality and meaning of using social capital for an enterprise in a market economy
1 Кафедра теоретично! та прикладно! економжи (post-graduate student of the chair of theoretical and applied economics)
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
described. Also the directions of enterprise's social capital existence nove unanalyzed and possible principle of social rent calculation proposed.
Keywords: organizational and economic principles, social capital, market economy, enterprise, social rent.
Сутшсть сощально-opieHTOBaHoro управлшня шдприемством спрямо-вана на розкриття та використання сощального потенщалу шдприемства, який в основному сконцентрований в сощальних чинниках дiяльностi шдприемства. Основними елементами сощальних чинниюв шдприемства е кадри шдприемства, людський кaпiтaл та сощальний кaпiтaл.
Соцiaльний кaпiтaл пiдприемствa - це щншсть, що створюеться шдприемством через сощальш вiдносини як всередиш пiдприемствa, так i ззов-нi. Соцiaльний кaпiтaл можна також подати як сукупшсть реальних або по-тенцiйних ресурсiв, що пов'язана з володшням сталою мережею сощальних зв'язюв. Цi зв'язки можуть юнувати тiльки у практичному стaнi, у формi ма-терiaльного та шформащйного обмiну, що спричиняють ïx юнування. Тому, обсяг соцiaльного кaпiтaлу залежить вiд розмiру мережi зв'язкiв, як вiн може ефективно мобiлiзувaти. Реальшсть такого стану речей особливо очевидна, коли одш пiдприемствa, порiвняно з шшими, отримують за iншиx однакових можливостей бiльшi прибутки. Це вщбуваеться залежно вiд того, нaскiльки шдприемства здатш мобiлiзувaти соцiaльний кaпiтaл.
Мережi зв'язкiв необxiднi пiдприемству для побудови довгострокових, корисних соцiaльно-економiчниx вiдносин, що дають змогу зберiгaти та до-сягати економiчного або соцiaльного результату. 1дею iснувaння соцiaльного кaпiтaлу в суспiльствi розглянуто в роботах Джеймса Коулмена [1], Роберта Патнема [3], ФренЫса Фукуями [2] П'ера Бурд'е [4].
Для розкриття сутност економiчноï категорп соцiaльного кaпiтaлу пiдприемствa дощльним е aнaлiз основних сфер його юнування. Особливу увагу необxiдно придшити розгляду питань вимiру соцiaльного кашталу та доходу, який вiн може приносити шдприемству.
Вiдтворення соцiaльного кашталу передбачае постшну роботу зi вста-новлення соцiaльниx зв'язкiв. Ця робота передбачае витрати часу, коштiв та, як наслщок, економiчного кaпiтaлу. Точно так, як фiзичний кaпiтaл створюеться змшами в мaтерiaлax, з яких виготовляють знаряддя виробництва, удос-коналюючи тим самим процес виробництва, людський каштал створюють шляхом внутрiшньоï трaнсформaцiï самих особистостей, можливо шд зов-нiшнiм впливом [5]. Це, своею чергою, дае змогу ï^ отримувати бшьший до-хщ для себе та (або) для шдприемства. Виникнення сощального кашталу шдприемства пов'язано зi змшами в сощальних вщносинах шдприемства як всередиш, так i зовш та покращуе його функщонування.
Якщо фiзичний кaпiтaл е повнiстю вiдчутним (поманим), оскiльки е втiлений в наявш мaтерiaльнi форми, то людський каштал е менш вiдчутним. Вiн проявляеться в нагромаджених здоров!', енергп, знаннях, навичках, здiб-ностях, мотивaцiяx. Що ж до сощального кашталу, то вш е ще менш вщчут-ним, оскiльки iснуе в сощальних вщносинах та зв'язках [1]. Так само, як фь зичний i людський каштали, соцiaльний кaпiтaл полегшуе та покращуе вироб-ничу дiяльнiсть пiдприемствa. Значення кaтегорiï соцiaльного кашталу, на-
^уковий вк'иик, 2GG5, вип. 15.б
сaмпеpед, полягae в тому, що вот iдентифiкуe визнaченi нaпpямки соцiaль-ного середовишд пiдпpиeмствa вiдповiдно до ïx функцш. А функцiя, що виз-нaчaeться поняттям соцiaльний кaпiтaл, e цiннiстю нaпpямкiв соцiaльного се-редовищд для пiдпpиeмствa як ресурси, як воно може викоpистовувaти для досягнення сво:^ зaвдaнь тa мети.
Як фiзичний i людський, тaк i соцiaльний кaпiтaл не мae чггкого виз-нaчення, aле мae специфiчнi влaстивостi. Тaкими влaстивостями соцiaльного кaпiтaлу пiдпpиeмствa, поpiвняно з iншими скгадовими елементaми соцiaль-ниx чинникiв, e:
• мережта стpуктуpa соцiaльного Ranm^, якa визнaчae доступ пiдпpиeмствa до ресуршв, iнфоpмaцiï тощо через ввдповвдт Ranann;
• у сучaсниx ^^^ax соцiaльний Raпiтaл pозмивae чпю меж пiдпpиeмствa, вони сга-ють не ф1зичними, a тaкими, що бaзуються na соцiaльниx вiдносинax тa зв'язкax;
• соцiaльний Raпiтaл e продуктивным, OTpme досягненню мети, досягнення яко1 зa його вадсутност неможливе;
• m дiяльнiсть пiдпpиeмствa позитивний вплив здiйснюe тшьки той соп^ель-ний Raпiтaл, який спpияe створенню додaтковоï вapтостi тa зa умови, що спо-живaч готовий сплaчувaти цю додaтROву вapтiсть.
Розглянемо основнi тапрямки соцiaльниx вiдносин тa зв'язкiв, в якж iснуe соцiaльний кaпiтaл пiдпpиeмствa. Будь-якi пpедстaвники соцiaльного сеpедовищa пiдпpиeмствa, якi e зaцiкaвленими в дiяльностi пiдпpиeмствa - це стейкxолдеpи. Стейкxолдеpaми e постaчaльники, споживaчi, тpудовi ресурси, швестори, aкцiонеpи, деpжaвa, суспiльство.
yd нaпpямки, сфери iснувaння соцiaльного кaпiтaлу мaють бути вив-ченi комплексно, з вpaxувaнням, по-перше, соцiaльниx зв'язюв мiж piзними гpупaми стейкxолдеpiв, по-друге, визнaчaльниx економiчниx тa соцiaльниx чинниюв поведiнки стейкxолдеpiв; по-тpетe, потенцiйниx можливостей пове-дiнки стейкxолдеpiв у сфеpi iнтеpесiв пiдпpиeмствa. Для вимipювaння соць aльного кaпiтaлу пiдпpиeмствa необxiдно вpaxовувaти силу соцiaльниx зв'яз-кiв, a тaкож якiсне piзномaнiття, що включено до цж меpежниx взaeмодiй пiдпpиeмствa i стейкxолдеpiв.
Hеобxiднiсть бути якомога ближче до кiнцевого споживaчa шдштов-xуe пiдпpиeмствa до побудови тюнж взaeмозв'язкiв iз споживaчaми i не тшь-ки. Тож стaли змiнювaтися не тiльки гpaницi пiдпpиeмствa, a й його зовшште середовище. Хapaктеpними в цьому плaнi стaли змши поняття мapкетингу, зв'язкiв iз суспшьством, упpaвлiння pесуpсaми пiдпpиeмствa. Всi вони стaли pозглядaтися через модель соцiaльноï вiдповiдaльностi пiдпpиeмствa. Тaкий зсув основнж оpieнтaцiй pезультaтiв дiяльностi пiдпpиeмствa спостерь гaeться i в основниx мiжнapодниx стaндapтax, де якiсть - це, нaсaмпеpед, зa-доволенiсть стейкxолдеpiв. Дедaлi бiльшу пpовiдну роль приписують якос^ дiловиx вiдносин, якi не зводяться до якос^ сaмого товapу aбо якостi проце-сiв лaнцюгa створення цшность Ha перший плaн вжодять тaкi xapaктеpисти-ки якостi як довipa piзниx стейкxолдеpiв до дiяльностi пiдпpиeмствa, iнтен-сивнiсть ïx взaeмодiï тa можливiсть мобiлiзaцiï piзниx форм кaпiтaлу.
Соцiaльний кaпiтaл, що ^^e в соцiaльниx вiдносинax тa зв'язкax з постaчaльникaми i споживaчaми, потpебуe особливоï увaги з боку шдпри-
емства, оскшьки на них суспшьство автоматично поширюе вимоги роздшяти сощальш функци. Окр1м того, не тшьки безпосередшми, пром1жними поста-чальниками або споживачами, але й на всьому ланцюгу постачання чи спо-живання. Головною метою е донести до суспшьства шформащю, що шдпри-емство мае нам1р дотримуватися принцишв сощально1" вщповщальносл. Зок-рема, для свого ефективного функщонування шдприемство мае постшно вщ-гукуватися на проблеми та питання, як виникають в сощальному середови-щд, щоб зробити його бшьш сприятливим для тдприемства.
Витрати на формування модел1 соц1ально! вщповщальносп обгрунто-ваш кращим ставленням суспшьства до тдприемства i, як наслщок, тдви-щенням лояльностi споживачiв до продукцii, яку виробляе шдприемство, та створенням довгостроково! перспективи зростання прибуткiв. Що стосуеться споживачiв, то пiдприемства мають вiрно iнформувати ix про якiсть, безпеч-нiсть та можливiсть змiни продукци, яку виробляють. 1накше пiдприемство не матиме потенцiйноi можливостi використовувати сощальний капiтал.
Спрямування iснування соцiального кашталу на зв'язки з акцiонерами та швесторами мае безпосереднiй вплив на дiяльнiсть пiдприемства. Так, протягом останшх рокiв у Сполучених Штатах почали активно створювати соцiально орiентованi швестицшш акцiонернi фонди. Цi органiзацii, зазви-чай, заявляють, що не хочуть вкладати свiй капiтал в дiяльнiсть пiдприемств, якi займаються виготовленням алкогольних напо1'в i тютюнових виробiв, по-ширенням азартних iгор та ядерно1' збро1', а також пiдприемства, яких рашше було викрито у неодноразовому шахрайсга, експлуатацii жiнок та д^ей, ви-користаннi рабсько1' працi, забрудненш природного навколишнього середови-ща, використанш екологiчно небезпечних теxнологiй у виробнищш, зв'язку керiвникiв пiдприемства з мафюзними або терористичними органiзацiями.
Найбiльш вщомими е так1 соцiально орiентованi швестицшш фонди: Arial Growth, Calvert Managed Growth, Calvert Social Equity, Citizens Index Fund, Cruelty-Free, Delaware Quantum Fund, Domini Social Equity, Dreyfus Third Century, Green Century Balanced, Green Century Equity Fund, Pamassus Fund.
Можна погодитись з дослщником природи сощального кашталу Френ-сюом Фукуямою, який вважае, що "сощальний каштал - це затверджеш не-формальш норми, якi сприяють сшвробггництву двох або бiльше особистос-тей" [2]. Норми, що е складовими соцiального капiталу, повиннi приводити до взаемоди та спiвробiтництва в середовишд пiдприемства. Необxiдно зазначити, що юнують як негативна, так i позитивна форми використання соцiального кашталу тдприемства. Так, тдприемства можуть досягати суспшьно негативних цiлей шляхом використання сощального кашталу. Але наявшсть таких пози-тивних i негативних форм не дисквалiфiкуе соцiальний каштал як форму кат-талу. Фiзичний каттал може також уподiбнитись до збро1' нападу, а людський каштал може бути для того, щоб винайти новi методи катування людей [4].
Ф. Фукуяма розглядае сощальний каштал через призму концепци, що вщома шд назвою "радiус довiри" [2]. Суть ii в тому, що всi защкавлеш в кiн-цевому результатi дiяльностi пiдприемства групи, з якими пов'язаний соцi-альний капiтал, можна розглянути вщповщно до певного "радiуса довiри".
Науковий вкник, 2005, вип. 15.6
Тодi сучасне шдприемство можна представити як сукупшсть концентричних кiл певного радiуса довiри, що накладаються один на одного.
Використовуючи iдею Роберта Патнема, можна визначити розмiр со-щального капiталу шдприемства шляхом додавання защкавлених в дiяльнос-тi шдприемства груп (п). Оскiльки кожна група мае рiзнi соцiальнi вiдносини, виникае необхщшсть у якiсному показнику (с), який характеризував би сту-пiнь едност та внутрiшнi зв'язки груп. Проте не юнуе математичного методу вимiру ступеня внутрiшнього зв'язку. Тому цей коефщент визначаеться суб'ективно зовнiшнiм спостер^ачем (методом експертних оцiнок). Якщо "радiус довiрим (гр) поширюеться на всю групу, то коефiцiент буде дорiвню-вати одиницi [3]. Необхiдно зазначити, що деяк пiдприемства проголосили багато цшностей, а все ж таки мають невеликий мрадiус довiрим. 1нод^ радiус довiри може бути i бiльшим вiд одиницi.
1снують ситуацй, коли пiдприемства мають високий ступiнь едностi, вiдповiдно високi показники с та п, навiть мрадiус довiри" може поширювати-ся на всю защкавлену в дiяльностi пiдприемства групу ^ вiдповiдно, набли-жатися до одинищ, але все ж таки здшснювати негативний вплив на суспшь-ство. Тож необхiдно враховувати ще один коефiцiент - радiус недовiри (гп) [3]. Тодi соцiальний каштал (СК) пiдприемства виразимо таким чином:
Ск = Гр-п-е/гп. (1)
Ринкова капiталiзацiя будь-якого пiдприемства складаеться з суми ма-терiальних та нематерiальних (неявних) активiв, серед яких е i соцiальнi складовi - людський та соцiальний капiтал, що втшеш в людях (трудових ресурсах) та сощальних зв'язках пiдприемства. В сучасному економiчному се-редовищi не юнуе загальноприйнято! методологи розрахунку неявних активiв пiдприемства (фiрмовий знак, позитивна репутащя, майбутнi ринковi умови тощо), що е компонентами соцiального кашталу. Однак, в процесi придбання шдприемства, наприклад, iншим пiдприемством при визначенш цiни врахо-вуеться не тшьки матерiальний, а й соцiальний каштал. Оскшьки останнiй становить бiльшу частину неявних активiв, то ця "премiя" може бути величиною, що характеризуе сощальний капiтал.
Який дохщ може приносити соцiальний капiтал? Що стосуеться тради-цiйних чинникiв виробництва, то щ проблеми вже давно виршеш. Праця приносить дохщ у виглядi заробггно! плати, земля - природно! ренти, капiтал - у виглядi вiдсотка, пiдприемницький хист - у виглядi додаткового прибутку. Припустимо, що дохщ, який отримують вiд використання соцiального кашта-лу пiдприемства та сукупностi специфiчного людського капiталу, назвемо со-цiальною рентою. Це вщповщае розумiнню даного типу доходу як додатково! винагороди за ефективне використання сощального капiталу у виробничш та соцiально-економiчнiй дiяльностi шдприемства. Тож, сощальна рента висту-пае як функщя вiд соцiального кашталу шдприемства та сукупност специфiч-ного людського кашталу як ресурсу, вщобразимо це такий чином:
Ясоц = + ХЛК), (2)
де: Ясоц - соцiальна рента; СК - соцiальний капiтал; ЛК - людський каштал.
Анашз сощальних чинникiв пiдприемства розкривае джерела юнування його соцiального капiталу, мережi циркулювання шформаци, ресурсiв, потен-цiйнi можливост ефективного використання трудового та людського кашталу, !х вплив на виробничий, економiчний, фiнансовий та соцiальний результат дь яльностi пiдприемства. Результати розвитку та постшного аналiзу складових сощальних чинниюв мають впливати на формування мiсii пiдприемства, бути одним з основних етатв розроблення його стратеги та тактики.
Сутшсть управлiння сощальним капiталом пiдприемства передбачае теоретичне обгрунтування та емпiричне дослiдження зв,язкiв мiж суспшь-ством та бiзнесом, а також зовтштх та внутрiшнix перешкод на шляху сприйняття програм сощально1" вiдповiдальностi бiзнесу. Тож першопричи-ною побудови ефективно1' системи соцiальноi вщповщальносл мае бути трансактний аналiз, тобто вивчення здатност пiдприемства до реальних сощ-альних заxодiв та результативност !х наслiдкiв, а не просто фшософсько-етичнi заклики до вщповщальносл у певних сферах дiяльностi тдприемства.
Лггература
1. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий// Общественные науки и современность. - 2001, № 3. - С. 122-139.
2. Social Capital and Civil Society/ F. Fukuyama// The Institute of Public Policy George Mason Universit. - 1999. - October 1.
3. Грицаенко В. Социальный капитал и гражданское общество. - М.: Наука, 2001. - 346 с.
4. Бурдье П. Формы капитала// Экономическая социология. - 2002, № 5. - С. 60-75.
5. Радаев В.В. Понятия капитала, формы капиталов и их конвертация// Экономическая социология. - 2002, № 4. - С. 20-23._
УДК 330. 341.1 Аспирант Е.В. Коваленко - Сумский государственный
университет
РОЛЬ ТРАНСАКЦИОННЫХ ИЗДЕРЖЕК ПРЕДПРИЯТИЯ
В УСЛОВИЯХ ПЕРЕХОДА К ИНФОРМАЦИОННОМУ
ОБЩЕСТВУ
Викладено змют поняття "трансакцшних витрат" та визначено 1хне мюце в за-гальнш структурi витрат тдприемства, дослщжено шформацшну природу 1хнього виникнення, об'ективтсть юнування, а також дедалi вагомше значення в умовах переходу до шформацшного суспшьства. Зокрема, розглянуто шформацшт витрати тдприемства як одну з головних складових трансакцшних виртат.
Ключов1 слова: трансакцшт витрати, шформацшне суспшьство, структура витрат, шформацшт витрати.
Ключевые слова: трансакционные издержки, информационное общество, структура витрат, информационные затраты.
Doctorate Y. V. Kovalenko - Sumy State University
Role of enterprises' transaction costs in the transition towards
informational society
Maintenance of concept of "transaction costs" and their place in the general structure of expenses of enterprise opens up, informative nature of their origin, objectivity of existence, and also role, in the conditions of transition to informative society is explored. Sepa-
