CC BY
17
УДК 316(477)
Ю. I. Золотарьова, кандидат фтософсъких наук, доцент СИСТЕМАТИЗАЦ1Я ТЕОР1Й СОЦ1АЛЬНОГО
КАП1ТАЛУ
Наведено систематизацЮ теорт сощалъного капталу. Розглянуто чотири основт типи п1дход1в до його досл1дження: трир1вневий, структурно-тституцюналъний, предметно-функцгоналъний та реляцгйний. Остантй тлумачитъся авторкою як Iнтегруючий. Досл1джено !х сп1вв1дношення та перспективи застосування в подалъшему розробленш концепци сощалъного капталу.
Ключовi слова: сощалъний каптал, типолог1я, трир1вневий тдх1д, структурно-¡нституцюналъний тдх1д, предметно-функщоналъний тдх1д, реляцтний тдх1д.
Актуальмсть Ь постановка проблемы. Зростаючий штерес до проблематики сощального кашталу пов'язаний насамперед iз широкими можливостями результативного визначення функщонування сучасного суспшьства в таких категорiях, як сощальш мереж^ довiра, культура та ш. Дослщження сощального кашталу мають мiждисциплiнарний характер. Вони здшснюються в рамках сощологи, економiчноl теори, пол^ологи та культурологи, дозволяючи розробляти низку нових напрямкiв в економжо-соцiологiчному, полiтологiчному та культуролопчному аналiзах явищ i процесiв розвитку рiзних сфер суспшьно! життедiяльностi. При цьому мае мюце й нетрадицшне використання цього термiна представниками рiзних наук, кожна з яких вкладае в поняття соцiального капiталу щось свое. Все це робить надзвичайно актуальною систематизащю теорiй соцiального кашталу.
Розроблення концепци сощального кашталу досить широко представлено в сучаснш л^ератур^ однак було б перебшьшенням стверджувати, що проблема типологи пiдходiв до дослщження природи соцiального капiталу перебувае в цеи^ уваги науковцiв. Тим часом, як слушно вiдзначае Л. В. Стрельникова [1], при аналiзi рол^ мiсця, впливу соцiального кашталу виникають серйознi труднощi, пов'язанi зi складностями концептуального характеру, наявнiстю рiзних точок зору на категорiю «сощальний каштал», тобто з невизначенiстю предмета.
Деяк фахiвцi навiть ставлять тд сумнiв можливiсть вважати соцiальний каштал самостiйним об'ектом аналiзу, що, очевидно, пов'язане як з невизначешстю предмета, так i з нечисленнiстю категорш, що однозначно належать до сощального кашталу (сощальш мереж^ довiра, добровольчi асощаци). До того ж, 1х порiвняння ускладнюеться тiею обстав иною, що юнують вони в дуже рiзних умовах.
Л. В. Стрельникова пропонуе розглядати вс iснуючi погляди на сощальний каштал з точки зору: джерел формування; щлей використання; форм; пiдходiв до вивчення концепци сощального кашталу [1].
О. Демюв [2] здшснив спробу систематизаци з метою адаптаци феномену, що аналiзуеться, до втизняного контексту на основi робгг таких авторiв, як С. П. Боргатп, К. Джонс, М. Г. Еверет та Н. Лш. Видшяються два рiвнi соцiального капiталу: мжро- i макрорiвень. У першому випадку
виходять iз визначення соцiального капiталу як яюсно! характеристики iндивiдуального соцiального актора, у той час як у другому випадку сощальний каштал тлумачиться як характеристика групи (переважно всього суспшьства). Автор вказуе на те, що, на думку одного iз провiдних дослiдникiв Н. Лiн, дотримуючись економiчних паралелей, до чого, власне, зобов'язуе метафора капiталу, чiтке розмежування цих пiдходiв дозволить вiдповiсти на запитання, хто дютае прибуток — група чи шдивщ.
Вiдомий росшський вчений В. В. Радаев, вщповщаючи на запитання про те, на якш основi будуються сучаснi теори соцiального капiталу протягом останнього десятилтя, вiдзначае, що тут перетинаються два напрямки, кожний з яких виробляе сво! анал^ичш iнструменти, i вони пов'язаш з подiлом двох складових соцiального капiталу: структурно! та шститущонально! [3]. Структурна сторона розкриваеться через поняття сощальних мереж, якi е основою будь-якого сощального капiталу, причому тут працюе традищя мережевого шдходу, який використовуеться для дослiдження якнайширшого кола об'ектiв у соцiальних науках. Такий шдхщ дае змогу будувати рiзнi мережевi конф^ураци, демонструючи вщмшш структури того або iншого сощального кашталу, робити рiзного роду вимiри — щiльностi мереж, сили мережевих зв'язюв, !хньо! стiйкостi. Iнституцiональний шдхщ будуеться в галузi проблематики довiри, причому довiра розумiеться як виконання зобов'язань без застосування санкщй, тобто мае мюце вiра в те, що взаемш зобов'язання будуть виконаш i застосовувати санкщ! не доведеться. Довiра заснована на реципрокностi — вiрi у взаемнiсть i дiевiсть зв'язкiв [4].
Таким чином, з погляду структурного пiдходу соцiальний каштал виступае як сукупнiсть мережевих контаклв; з погляду iнституцiонального пiдходу вш являе собою накопичену довiру i вимiрюеться кiлькiстю накопичених зобов'язань.
Цшком очевидно, що при iснуючiй рiзноманiтностi пiдходiв до аналiзу соцiального кашталу виникае проблема сшввщношення цих пiдходiв i визначення перспектив !хнього використання в подальших дослiдженнях такого концепту, як сощальний каштал. Тому метою статтi е систематизащя теорш сощального кашталу шляхом типолопзащ! пiдходiв до його дослщження та визначення 1хнього стану i перспектив застосування в подальшому розвитку концепцil соцiального кашталу.
Для виршення цього завдання мае сенс розглянути рiзноманiтнiсть iснуючих у щй галузi точок зору з позицш систематизацil теорiй соцiального кашталу, позначивши хоча б у першому наближенш типологш iснуючих пiдходiв до його визначення i дослiдження. Завдання досить непросте й об'емне з огляду на невизначешсть самого предмета, складнос^ концептуального характеру, наявшсть велико! кшькос^ рiзних точок зору на категорш «соцiальний капiтал».
На думку Дж. Тернера [5], сощальний каштал являе собою сили, що збшьшують потенщал економiчного розвитку суспiльства за рахунок створення i розвитку соцiальних зв'язкiв та моделей соцiальних оргашзащй.
При цьому сощальний каштал формуеться, по-перше, як об'еднання шдивщв, що виршують завдання фундаментального характеру, пов'язаш з виробництвом, вщтворенням, регулюванням i координащею основних потреб. Щ завдання виршуються на рiвнi соцiальних iнститутiв, тобто на макрорiвнi.
По-друге, соцiальний каштал формуеться як корпоративш елементи людського кашталу i категорiальнi елементи, що генерують сощальш вiдмiнностi, котрi впливають на ставлення до них у суспшьствь Це корпоративнi i сощальш осередки, що являють собою мезорiвень.
По-трете, соцiальний капiтал формуеться як безпосередш особистi вiдносини в корпоративних i соцiальних осередках — це мiкрорiвень.
Великий внесок у концептуалiзацiю мiкрорiвневоI штерпретаци соцiального капiталу зробив П. Бурдье [6], який визначив сощальний каштал як сукупшсть актуальних або потенщйних ресурсiв, пов'язаних з наявшстю мiцних мережевих зв'язкiв, ^ею чи iншою мiрою iнституцiоналiзованих вщносин взаемного визнавання та узнавання. Вш визначае обсяг соцiального капiталу як функщю розмiру сощально! мережi актора й обсяг кашталу (економiчного, символiчного та культурного), яким володiють члени особисто! мережi цього актора.
Подiбноl позици дотримуються також В. Бейкер, Р. Барт, Н. Лш та ш.
Макрорiвневого тлумачення соцiального кашталу дотримуються Р. Патнем, М. Пелдем, М. Шифф та ш. Так, Р. Патнем [7] вважае, що особливютю суспшьного життя е наявшсть мережi взаемин, котрi iснують мiж людьми, норми цих вiдносин i довiра, тобто все, що дозволяе учасникам вiдносин дiяти спiльно бшьш ефективно в досягненнi загальних щлей. До прихильникiв такого пiдходу можна вщнести й Ф. Фукуяму, який розглядае сощальний каштал як певну можливють людей працювати разом заради досягнення щлей у групах i оргашзащях [8].
Звичайно, кожний з рiвнiв розкривае специфiчну картину формування сощального кашталу й дозволяе визначити стушнь сощально! активностi, однак такий (назвемо його умовно трирiвневим шдходом до визначення i дослiдження сощального кашталу), трохи ускладнюе концептуальне пояснення дшсност та II впливу на формування сощального кашталу. Це пояснюеться тим, що сощальну реальшсть не можна чггко розмежувати за рiвнями i тому аналiз на кожному рiвнi з неминучiстю призводить до необхщност аналiзу на двох шших.
Уявляеться досить цiкавим i плщним структурно-iнституцiональний пiдхiд, при якому видшяють структурну й iнституцiональну сторони сощального кашталу.
Структурною основою сощального кашталу виступають сощальш мережь Р. Роуз розглядае сощальний каштал як сукупшсть формальних i неформальних соцiальних мереж, яю iндивiди використовують для виробництва або розподшу товарiв i послуг. Це разом з шшими характеристиками шдтверджуе, що соцiальний капiтал виникае у вщносинах мiж iндивiдами [9, с. 25].
Неформальш сощальш мережi припускають наявнiсть особистюних довiрливих вiдносин мiж обмеженою кшьюстю iндивiдiв, якi добре знають один одного, пов'язаш родинними зв'язками, спшьшстю iнтересiв або дружбою.
Формальнi мережi розглядаються як офiцiйнi оргашзаци, що дшть у рамках правового поля i мають певну структуру, юридичний статус. Тут зв'язки мiж шдивщами i зв'язки мiж органiзацiями опосередковаш й багатоступеневi.
Вiдносини мiж неформальними соцiальними мережами й офщшними органiзацiями зумовленi такими обставинами. Саме в рамках мережево! системи вщтворюються стратифiкацiйнi вiдмiнностi, пов'язанi з нерiвним доступом до соцiальних мереж. Вимiрюеться ж соцiальний капiтал ступенем включеност до тих чи iнших мереж^ а також розмiрами i щшьшстю цих мереж, силою й штенсившстю мережевих зв'язкiв.
В основi шститущонального пiдходу знаходиться проблематика довiри. Дослщники по-рiзному розглядають довiру вiдносно сощального кашталу. Р. Патнем [7] розщнюе його як елемент сощального кашталу. Е. Лессер [10] висловлюе думку про те, що довiра являе собою окреме поняття i може бути як джерелом сощального кашталу, так i його результатом. Це твердження грунтуеться на тому, що довiра i сощальний каштал змщнюють один одного. Сощальний каштал створюе мщш вщносини, а довiра, що виникае в 1хньому результатi, у свою чергу продукуе взаемнiсть i довiру i як результат е довiрою на макрорiвнi, що сприяе формуванню загальних цiнностей.
Однак повною мiрою в руслi iнституцiонального шдходу перебувае позицiя Ф. Фукуями, який дорiвнюе довiру соцiальному капiталу. Довiра, за Ф. Фукуямою [11], е ключовою характеристикою розвинутого людського суспшьства, що виявляеться i на шдивщуальному, i на соцiальному рiвнi (довiра до соцiальних iнститутiв i держави в щлому). Саме довiра визначае прогрес, а усшх самореалiзацil конкретного суспшьства залежить насамперед не вщ ринкових принципiв i не вщ наслiдування традицiям, а лише вщ одного рiвня довiри, що юнуе в суспiльствi.
Уявляеться, що безсумшвним достошством структурного й iнституцiонального пiдходiв до дослiдження соцiального капiталу е те, що в його основу його кладуть системоутворюючi категорп, що дозволяе досить глибоко проникнути в сутшсть дослщжуваних реалiй.
Серед рiзноманiття поглядiв на соцiальний капiтал Л. В. Стрельникова [1] видшяе чотири основш пiдходи до концепци його дослщжень:
- соцiо-антропологiчний, заснований на уявленнях щодо природних прагнень людей до об'еднання. Так, Ф. Фукуяма [12] шдкреслюе бюлопчну основу сощального порядку i бачить корiнь сощального кашталу в людськш природi;
- сощолопчний, в якому соцiальний каштал розглядаеться як норми, мережi та оргашзаци, за допомогою яких шдивщи мають користь. З цiеl точки зору особливий штерес викликае праця Р. Роуза [9];
- економжо-шститущональний, шдставою якого е твердження про те, що люди при взаемоди один з одним прагнуть до максимально! шдивщуально! корисностi та використовують ресурси соцiального капiталу при здшсненш рiзних видiв дiяльностi;
- полгголопчний, в якому особливу увагу придшяють ролi iнститутiв, соцiальних норм у формуванш людсько! поведiнки. Р. Патнем [7] припускае, що розвиток демократы передуе матерiальному добробуту. Дослщжуючи взаемозалежнiсть особливостей культури й економiчного стану рiзних суспiльств, вiн робить висновок про те, що високий рiвень матерiального добробуту не е причиною розвитку сощального кашталу, а навпаки, економiчне зростання спостер^аеться у тих кра!нах, де е розвинута громадянсьюсть. Соцiальний капiтал може розглядатися як передумова економiчного розвитку й ефективного керування.
Проаналiзувавши пiдходи, запропоноваш автором, можна умовно вiднести !х до предметно-функцiонального типу, тiсно пов'язаному зi структурно-iнституцiональним типом, утiм, як i з концепцiею трирiвневого шдходу до дослiдження соцiального капiталу.
Незважаючи на всi цi вiдмiнностi, як iснують у зазначених типах, !х об'еднуе те, що бiльшою чи меншою мiрою в них виявляеться релящйний аспект: аналiз соцiального кашталу, визначення його сутност вiдбуваються не лише через дослщження його елеменпв та структури на рiзних рiвнях (мiкро-, мезо-, макро-), а й через його вщносини, зв'язки з шшими об'ектами, тобто не усередиш його, а ззовнi, у системi його зв'язкiв. I це щлком зрозумiло, адже бiльшiсть учених наполягають на тому, що нi наявшсть заснованих на довiрi вiдносин, ш включенiсть у мережi взаемовiдносин ще не е соцiальним капiталом. Це можна роглядати як сощальний ресурс, який стае кашталом лише в тому раз^ коли можна встановити ч^кий зв'язок мiж наявнiстю цього ресурсу та зростанням шших форм кашталу, перш за все економiчного. Тому дуже перспективним е дослщження конвертащ! форм капiталу (особливо економiчного, культурного, адмiнiстративного, полiтичного, символiчного та сощального), а якщо розглядати можливост ще! конвертащ! як чинник нерiвностi, то це дозволить зробити суттевий внесок у визначення стратифжащйно! моделi укра!нського суспiльства.
Проте на сьогодш реляцiйний пiдхiд як такий ще не визначився, незважаючи на те що деяк автори вже, по сут справи, застосовують його повною мiрою [3; 14; 15].
Таким чином, з огляду на викладене, можна зробити таю висновки.
1. На пiдставi аналiзу рiзних пiдходiв до дослiдження соцiального капiталу, узагальнивши результати аналiзу, можна видiлити чотири основш типи: трирiвневий, структурно-iнституцiональний, предметно-функцiональний та реляцiйний, який можна вважати штегруючим.
2. Зазначенi типи пiдходiв до дослiдження соцiального кашталу перебувають у тiсному взаемозв'язку i взаемно доповнюють один одного, що видно хоча б iз того, що теорш того ж самого автора, класифжуючи 11 за рiзними пiдставами, можна вiднести до рiзних типiв.
Подальшi дослщження в руслi дано! проблеми дозволять теоретично коректно описувати процеси формування нового шституцюнального середовища в кра!ш, використовувати концепцiю соцiального катталу як одного i3 способiв уявлення сощально! структури в парадигмi рацюнально! поведiнки, отримати новi можливостi аналiзу сутностi, форм та механiзмiв вщтворення сощально! нерiвностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Стрельникова, Л. В. Социальный капитал: типология зарубежных подходов / Л.
B. Стрельникова // Общест. науки и современность. — 2004. — № 2. — С. 33-41.
2. Демюв, О. Сощальний каштал: теоретичш засади дослщження та операцюнальш параметри / О. Демюв // Соцюлопя: теор1я, методи, маркетинг. — 2004. — № 4. — С. 99111.
3. Радаев, В. В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация / В. В. Радаев // Общест. науки и современность. — 2003. — № 2. — С. 5-16.
4. Социальный капитал как научная категория: [матер. «круглого стола»] // Общест. науки и современность. — 2004. — № 4. — С. 5-23.
5. Turner, J. The Formation of Social Capital. Social Capital: A Multifaceted Perspective / J. Turner. — Washington, 2000.
6. Бурдье, П. Формы капитала / П. Бурдье // Экон. социология. — 2002. — Т. 3. — № 5. — С. 60-75.
7. Putnam, R. Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community / R. Putnam. — N. Y., 2000.
8. Fukuyama, F. Trust: The Social Virtues and the Creation of Prosperity / F. Fukuyama. — N. Y., 1995.
9. Роуз, Р. Достижение целей в квазисовременном обществе: социальные сети в России / Р. Роуз // Общест. науки и современность. — 2002. — № 3. — С. 23-38.
10. Lesser, E. L. Communities of practice, social capital and organizational knowledge [Text] / E. L. Lesser, L. Prusak // Knowledge and Communities. — Boston: Butterworth Heinemann, 2000. — P. 123-131.
11. Фукуяма, Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Ф. Фукуяма: пер. с англ. — М.: АСТ: Ермак, 2004.
12. Фукуяма, Ф. Великий разрыв / Ф. Фукуяма: пер. с англ. — М.: АСТ: Ермак,
2004.
13. Рукавишников, В. О. Межличностное доверие: измерение и межстрановые сравнения [Текст] / В. О. Рукавишников // СОЦИС (Социол. исслед.). — 2008. — № 2. —
C. 17-25.
14. Тихонова, Н. Е. Социальный капитал как фактор неравенства [Текст] / Н. Е. Тихонова // Обществ. науки и современность. — 2004. — № 4. — С. 24-35.
15. Мачеринскене, И. Социальный капитал организации: методология исследования [Текст] / И. Мачеринскене, Р. Минкуте-Генриксон, Ж. Симанавичене // СОЦИС (Социол. исслед.). — 2006. — № 3. — С. 29-39.
СИСТЕМАТИЗАЦ1Я ТЕОР1Й СОЩАЛЬНОГО
КАП1ТАЛУ
Золотарьова Ю. I.
Приведена систематизация теорий социального капитала. Рассмотрены четыре основные типы подходов к его изучению: трёхуровневый, структурно-институциональный, предметно-функциональный и реляционный. Последний трактуется
автором как интегрирующий. Исследовано их соотношение и перспективы применения в дальнейшей разработке концепции социального капитала.
Ключевые слова: социальный капитал, типология, трёхуровневый подход, структурно-институциональный подход, предметно-функциональный подход, реляционный подход.
Ordering of theories of the social capital is resulted. Four basic are considered such as approaches to its studying: three-level, structural-intuitional, subject-functional and relational. Last is treated by the author as integrating. Their parity and prospects of application in the further development of the concept of the social capital is investigated.
Key words: the social capital, typology, the three-level approach, the structural-intuitional approach, the subject-functional approach, the relational approach.
