CC BY
53
УДК 330.111.622:330.14:338.24:369.034
О. М. Мшочкша,
кандидат економ!чних наук, Ушверситет державног ф1скальног служби Украгни, м. 1ртнь
МЕХАН1ЗМИ ФОРМУВАННЯ СОЦ1АЛЬНОГО КАП1ТАЛУ В СИСТЕМ1 ВЛАСНОСТ1
Постановка проблеми. Тривалий кризовий стан свгтово! економiки негативно впливае на уа кра!ни, особливо на кра!ни так звано! «периферн», ускладнюючи !х спроби налагодити свiй шлях переходу на новий етап соцiально-економiчного розвит-ку, визначений сучасною економiчною наукою як постiндустрiальний. Домiнуючим i центральным елементом суспiльного вiдтворення залишаеться каттал. Як об'ект дослiдження практично уах еко-номiчних шкiл та напрямiв капiтал виражений у рiз-них формах, видах та моделях функщонування. Бли-зько 40% причин економiчного зростання у рiзних кра!нах пояснюеться лише якiстю соцiального кат-талу пе! чи шшо! наци [1]. Протягом двох останмх десятилiть сощальний капiтал займае одне з центра-льних мiсць в економiчнiй та сощолопчнш науцi як теоретична концепщя i як предмет емпiричних до-слiджень. Соцiальний капiтал наци розглядаеться захвдними вченими як одна iз ключових фундамен-тальних причин соцiально-економiчних ввдмшнос-тей мiж кра!нами.
Етап сучасних цивiлiзацiйних трансформацiй характеризуеться станом системного роздвоювання сучасних глобально-економiчних процесiв та об'ед-нання у !х структурi iндустрiальних та поспндустрь альних вiдносин. Наразi актуалiзуеться значущють конвергенцп та 11 зростання у системi економiчних вiдносин, що пов'язуеться iз процесами загальноци-вiлiзацiйних трансформацш [2]. Вiдбуваються прин-циповi перетворення в економiцi, у тому чи^ у системi конкурентних ринкових ввдносин, якi посту-паються мiсцем конвергентним ринковим ввдноси-нам. Конституюючи поняття «конвергентний ри-нок» А. Гальчинський характеризуе конвергенщю як «атрибут ввдносин партнерiв з «виробництва» ш-формацп i знань, примноження iнтелектуального ба-гатства, як iнструмент обмiну «довiри на довiру», мехашзм накопичення i реалiзацi! соцiального кат-талу. У площиш вiдповiдних економiчних вiдносин взаемодiючi суб'екти ринку не поглинають один одного ..., а, взаемозбагачуючись, збер^ають свою ще-нтичну ушкальнють, залишаються самими собою» [2, с. 6].
Свгтовий досвiд переконуе, що крупномасш-табнi трансформаций як правило, супроводжуються розробками й реалiзацiею ввдповвдних програм (концепцiй). Вже хрестомат^йним став приклад тс-лявоенного вiдродження економши Японй, яка у 80-т^ роки не тшьки наздогнала, але й випередила
свiтових економiчних лiдерiв. В основi нацiональноl Програми (концепцil) розвитку кра!ни, розроблено! до к1нця столгття, лежали нацiональнi цiлi i прюри-тети, що визначали суть «повороту» у суспшьстш та економiцi. Вся Програма була пройнята центральною вдеею - мобiлiзацiя, вiдтворення i нагрома-дження соцiального капiталу наци [3].
Украшсьш науковцi визнають, що затзнились iз вивченням концепцil сощального капiталу, «саме тому сутн1сть та визначення теоретико-методоло-гiчних аспектiв з'ясування цього феномену бiль-шою мiрою залишаються незасвоеними». Приверта-еться увага до проблем формування соцiального капиталу нацil у зв'язку з нерозвиненютю i неефектив-н1стю шституцюнально! структури держави. Пiдсу-мовуеться, що «у вггчизнянш економiчнiй лiтера-турi практично не iснуе розробок, яш розглядали б роль соцiального катталу в економiчному розвитку мiсцевих ствтовариств, який стае все бiльш значи-мим у сучасних умовах» [4].
В Укра1ш створилась «типова для економши» [2, с. 12] ситуащя, коли новi утворення не сформу-вали адекватних своему змiсту шститущйних меха-нiзмiв та вимушен1 вдентифшувати сво! цiнностi на основi юнуючих функцiональних iнструментiв. Важливим е розушння системно! цiлiсностi двох ба-зових структур, якi закладають основу фундаменту конвергентно! економiки - «iнструментальнi меха-нiзми соцiального капiталу» та «яшсно новi механi-зми саморегулювання» [2, с.14]. Наразi постае пи-тання щодо безпосередньо! !х розбудови та впрова-дження у реальне життя. Тобто ми повиннi «поба-чити» цi механiзми, зрозумiти, обгрунтувати та ви-класти !х структуру з метою практично! реалiзацi! у сустльствг
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Ме-
тодологiчнi пiдходи сучасних соцiально-економiч-них теорiй щодо концепцi! сощального катталу були започатковаш ще у Х1Х столiттi i пов'язува-лись iз принципово новими напрямами у розвитку економiчно! науки, такими як шмецька «iсторична школа» та iнституцiоналiзм. В основi сучасно! кон-цепцп соцiального капiталу нацi! лежить теза видат-ного н1мецького економiста Х1Х ст., засновника «iс-торично! школи» Ф. Лiста про те, що спроможнють нацi! створювати багатства е набагато бшьш важли-вою шж саме багатство. Соцiальний капiтал наци складае ту фундаментальну iнституцiональну скла-дову !! продуктивних сил, яка характеризуе здат-
нють наци до створення багатства i е одним iз важ-ливих чиннишв 11 соцiально-економiчного розвитку. У подальшому методолопя дослiдження сощаль-ного капiталу наци, зокрема пiдходи до визначення складових елеменпв соцiального капiталу наци, формувалася у працях вiдомих зарубiжних вчених М. Вебера, Ф. Хайека, Дж. Бреннана, Дж. Бьюке-нена, Д. Норта, Г. Беккера. Активно розвивали тео-рiю соцiального капiталу У. Бейкер, М. Шифф, А. Портес, Дж. Тернер. Протягом двох остатшх де-сятилiть соцiальний каттал займае одне з централь-них мюць в економiчнiй та соцiологiчнiй наущ як теоретична концепцiя i як предмет емтричних досль джень. Вивченню соцiального капiталу присвятили сво! роботи такi вiдомi зарубiжнi вчеш, як П. Бурдье, М. Вулкок, Дж. Коулман, Р. Патнам, А. Портес, Ф. Сабатш, Ф. Фукуяма та ш.
Серед украшських i росiйських авторiв окремi аспекти сощального капiталу дослiджували О. Амо-ша, В. Антонюк, А. Бова, Н. Бусова, Е. Гугнша, О. Гулевич, О. Демшв, I. Дiскен, В. Еременко, А. Ко-лодiй, О. Конькова, М. Лесечко, О. Новшова, В. Ош-шенко, Ю. Привалов, В. Радаев, О. Рогожина, Ю. Саенко, В. Сшора, В. Степаненко, Л. Стрельш-кова, С. Сисоев, А. Чемерис, В. Чепак, Н. Черниш та ш. [5]. Так, наразi все бiльш популярною серед на-уковцiв та освiтян рiзних галузей знань (юристiв, економiстiв, фiлософiв, соцiологiв, полiтологiв та iн.) стае проблематика щодо соцiально! ввдповвдаль-носп в Украш. Значнi теоретичнi напрацювання з проблем соцiально! вiдповiдальностi особистосп та суспшьства висвiтлено в наукових розробках пред-ставнишв 1нституту фшософи iм. Г. С. Сковороди; 1нститутом економши промисловостi НАН Укра!ни визначенi концептуальн засади формування та ви-користання соцiального потенцiалу сталого розви-тку, розроблено науково-методичне забезпечення його ощнки, встановлено залежнiсть реалiзащ! сталого розвитку ввд соцiальноl ввдповвдальносп, здш-снено наукове дослiдження проблем модершзаци суспiльних вiдносин щодо формування сталого розвитку на mдставi створення та реалiзацil системи со-цiальноl вiдповiдальностi держави, суспiльства, бiз-несу, особистостi [6; 7]. «... .Завдяки фiлософському розумiнню сутносп та змюту соцiально! ввдповвда-льносп все бшьш гостро сприймаеться значущiсть переоцшки моральних норм i цiнностей, усввдом-лення вiдповiдальностi людей одного перед одним, перед свгтом за себе та за iнших, за свгт у минулому та у майбутньому. Естафету розвитку теори та практики сощально1 вiдповiдальностi впевнено та мщно взяли у сво! руки економюти ...» [7, с. 17].
Дана наукова стаття е продовженням поперед-шх робiт автора, присвячених з'ясуванню питань, пов'язаних з методологiею до^дження власностi, виробленню теоретико-методологiчного базису здшснення практично! дiяльностi з перетворення
системи власносп у перiод глибоких трансформацш укра!нсько! держави на шляху переходу суспшьства i економiки до поспндус^ально! стадi! розвитку. Викладено результати авторського до^дження системи iнституту власносп як спiльно! ресурсно! системи, !! конвергентних механiзмiв у взаемозв'язку i3 системою функцiонування капiталу на рiвнi нащ-онального i свгтового господарства. Створення единого мехашзму управлiння системою катталу пов'язуеться з функцюнуванням системи iнституту власностi та мехашзмами !! управлiння, вiдповiдно до розроблено! автором кондепцi! «система власносп - стльна ресурсна система» («СВ-СРС»). Розбу-дова СВ-СРС, !! конвергентних iнституцiйних меха-нiзмiв стае умовою формування соцiального кат-талу i формування конвергентно! економiки, з пода-льшим трансформуванням !! у делiберативний уст-рiй постiндустрiального суспшьства [8-14].
Розумшня соцiального катталу та механiзмiв його формування i накопичення розкривае можли-вiсть отримання економiчно! вiддачi вiд високо! яко-сп соцiальних вiдносин, яка досягаеться в суспшь-ствах, об'еднаних национальною вдеею. Нацiональна iдея для подальшого розвитку укра!нського суспшь-ства закладаеться змютом розроблено! автором кон-цепцi! та може бути сформульована подiбно до на-зви кондепцi!, тобто «Система власносп Укра!ни -спiльна ресурсна система !! громадян».
Мета статть Розглянути сучасний стан теоре-тичних i практичних аспектiв соцiального катталу, його iнструментальнi мехашзми та можливосп !х за-стосування в проце« глобальних трансформацiй укра!нського суспшьства i реформування нащональ-но! економiки. Дослвдити в межах розроблено! кон-цепци «СВ-СРС» взаемодiю iнструментальних ме-ханiзмiв соцiального катталу i конвергентних ш-ституцiйних механiзмiв СВ-СРС.
Виклад основного MaTepi^y. Соцiальний каттал (Social Capital) як термш виникае з робгг Лiди Д. Хенифан i !! дослiджень соцiально! взаемодi! людей в межах общини i сiм'!, в результатi яких отри-мано розумiння того, що «сощальний капiтал прояв-ляеться у повсякденному житп людини - у !! друж-нiх вiдносинах з iншими людьми, у спiвчуваннi, !! сощальнш толерантности, у всьому тому, що об'ед-нуе окремих iндивiдiв i !х сiм'! суспшьство» [15].
Передумови для появи цiе! категорi! заклада-ють розробники теорi! людського катталу. Ввд-штовхуючись вiд передумови рацюнальносп i роз-повсюджуючи ключовi поняття неокласично! еко-номiчно! теорi!, там як рвдкють, цiна, альтернативн витрати тощо до вивчення рiзних аспектов життя людини («економiчний iмперiалiзм») Г. Беккер визна-чае змют поняття людського капiталу, пов'язуючи його iз iснуванням у людини запасу знань, навичок, мотивацi!, тим самим вбачаючи в них ще один фактор виробництва [16]. До прихильнишв концепцi!
«людського катталу» належить ряд вiдомих пред-ставнишв захвдно1 eKOHOMi4HOÏ науки, соц1ально1 фь лософп, педагогiки. До людського капiталу вщно-сять «всяке полiпшення продуктивноï здатност iH-дивiда, яке досягаеться вкладеннями (iнвестицiями) в людину» [17, с. 49]. Людський капiтал ототожню-еться з особистютю людини. Розвиток сучасних суспiльно-економiчних систем супроводжуеться зростанням витрат на освiту, медичне обслугову-вання, тдвищення рiвня культури та iH. заходи, як розглядаються як швестици в людину, що ввдгра-ють все бшьше значення для економiки [18].
Як сучасний науковий напрям теорiя сощаль-ного катталу формуеться завдяки роботам Дж. Ко-улмана (James S. Coleman). Розробники i прихиль-ники напряму (C. Grootaert, M.K. Gugerty, G. Franzmann, J. Temple) визначають сощальний каттал як вiдносини довiри, взаемодопомоги, взаемопорозу-мiння мiж людьми, якi створюються у ам% помiж людей у рiзних сощальних групах та у суспшьсти у цiлому.
Найбiльш Грунтовно проблеми сутностi соща-льного катталу вивчае Дж. Коулман [19], здшсню-ючи своï дослiдження на стику економiки i соцюло-гiï. Дж. Коулманом до складу системи катталу ввд-несено фшансовий капiтал, фiзичний капiтал («ство-рюеться змiнами в матерiалах, з яких виготовля-ються засоби виробництва, удосконалюючи тим самим процес виробництва»), людський каттал («створюеться шляхом внутрiшньоï трансформацiï самих iндивiдiв, викликаноï ï^ навичками i здiбнос-тями») i соцiальний каттал, який iснуе тальки у вза-емовiдносинах iндивiдiв i залежить ввд змiн у вщно-синах серед шдиввдв. Наголос робиться на роль цих капiталiв у економiчному розвитку: «так само, як фь зичний i людський капiтали, соцiальний каттал по-легшуе виробничу дiяльнiсть. Наприклад, група, всередин яко1 iснуе повна надiйнiсть i абсолютна довiра, здатна зробити багато бiльше в порiвняннi з групою, що не володiе даними якостями» [19, с. 126].
Вчений вважае, що природу сощального катталу можливо тзнати на основi принципу рацюна-льноï i цiлеспрямованоï поведiнки, за допомогою якого, окрiм поведiнки iндивiдiв, можливо також пояснювати i розвиток соцiальноï оргатзацп. Важ-ливими е висновки Дж. Коулмана щодо продуктивности сощального катталу i його властивост спри-яти виробничiй дiяльностi за рахунок створення у колективi атмосфери високого рiвня довiри. Соща-льний каттал визначаеться як важливий економiч-ний ресурс. Коли на окремому ринку вщносини персонiфiкованi i повторюються, ринковий агент, мiркуючи рацiонально, починае так само дiяти, коли надае своему партнеру безоплатно послугу, розра-ховуючи на аналопчну поведiнку вiд отримувача цiеï послуги у майбутньому. Саме така одночасна
концентрация очшувань i зобов'язань супроводжуеться зростанням довiри, сощального катталу.
Здшснюючи дослiдження соцiального простору людського буття (економiчного, политичного, наукового, культурного) П. Бурдье доводить, що по-ложення людини у сyсmльствi визначаеться обсягом i структурою накопиченого нею капiталy у рiзних формах, у тому числi i у формi соцiального капiталy. Сощальний капiтал визначаеться вченим як сукуп-нють норм, правил, зв'язкiв, ям формуються при вза-емодiï iндивiдiв i заснован на довiрi. Сощальний каттал формуе соцiальнi мереж^ що дозволяе обмь нюватися шформащею, активами бiльш швидко i з бшьш низькими трансакцiйними витратами, тж це вiдбyвалося б шляхом дп ринкових механiзмiв [20]. Появу сощального катталу, як сукупност! «реаль-них або потенцiйних ресyрсiв», П. Бурдье пов'язуе iз членством в грут, акцентуючи увагу на взаемозале-жносп yсiх форм капiталy, якими володтоть окремi агенти у грyпi або у самш грyпi, та зазначае, що сощальний каттал здшснюе мультиплшативний вплив на капiтал, який вже ними створений. «При-буток, що приноситься членством в грут, лежить в основi солiдарностi, яка робить можливим його отримання» [20, с. 67]. Зроблений акцент на те, що юнування мережi зв'язшв не е природною або соща-льною дан1стю, «сконструйованою раз i назавжди в результат! первинного акту iнститyцiоналiзацiï [initial act of institution]», щ зв'язки е «продуктом безперервноï роботи з iнститyцiйного оформления». Зауважуеться, що мережi зв'язкiв е необхщними для побудови i вiдтворення тривалих, корисних вiдно-син, що дозволяють отримувати прибуток, «мережа вiдносин е продуктом швестицшних стратегiй - ш-дивiдyальних чи колективних, свiдомо чи несвщомо нацiлених на встановлення або вщтворення соцiаль-них вiдносин^> [20, с. 67].
Сучасний стан теоретичних i практичних аспектов категорiï «сощальний каттал» говорить про юнування сутнюних протирiч та розбiжностей. Пiдходи до визначення сутност^ соцiального капi-талу та змiни, що вiдбyвалися у економiчнiй наyцi i практицi, ям здiйснювали впливи на його форму-вання i розвиток, дослiджyють М. Вулкок i Д. На-роян [21] (див. таблицю).
Розyмiння сутносп соцiального капiталy пов'язане iз функщями, як1 ним виконуються. Дж. Коулман визначае двi загальнi якост^, властивi кож-нiй складовiй соцiального катталу, а саме те, що вони складаються з декшькох соцiальних структур та полегшують певнi дiï акторiв всерединi струк-тури, будь то вдивщ або корпорацiя [19, с. 124]. Особливо важливою характеристикою сощального катталу, яку треба сприйняти за першочергове зав-дання для реалiзацiï у сyспiльномy розвитку, е «його вплив на створення людського катталу в на-ступних поколiннях». Тобто сучасш економiчнi i
сустльт трансформаций як мають базуватися на високому рiвнi людського капiталу, не можуть ввд-бутися без накопичення соцiального катталу. Цю
Дослiдники соцiального капiталу розкривають його у знижент трансакцiйних витрат, якi пов'язанi iз формальними мехатзмами координаци - контрактами, iерархiею, бюрократичними правилами [22]. Пiдкреслюеться значення «капитально!» складово!, яка проявляеться здатнютю соцiального капiталу знижувати невизначенiсть, ризики та отримувати економiчний i сощальний ефект. Накопичення сощ-ального катталу на макрорiвнi сприяе консолвдаци сустльства, довiрi до держави, зростанню соталь-но! стабiльностi, що допомагае прискоренню еконо-мiчного розвитку; включення в процес накопичення соцiального капiталу дозволяе отримати доступ до ресурсiв, ям створюються у суспiльствi або перероз-подiляються в межах общини або мережi тощо. Та-кож привертаеться увага до причин виникнення со-цiального капiталу. Розробка iдей Дж. Коулмана дозволила дослвдникам визначити цi причини. Найсут-тевiшим визнаеться те, що «генерування» соталь-ного катталу у взаемоввдносинах може бути сввдо-мою стратегiею економiчного агента, але за умов ю-нування персонiфiкованих вiдносин мiж агентами, повторюваност взаемодп мiж ними та наявносп ш-ституцiйних рамок, якi гарантують виконання зобов'язань. Культурнi i релiгiйнi норми, як вплива-ють на взаемодда мiж людьми, формуються у родинi та системою освгти. Також визначаеться, що до виникнення сотального катталу приводять альтру!зм та безкорисливi вчинки, а також вш може бути по-бiчним продуктом взаемодп агентов (наприклад пер-
послiдовнiсть не можна iгнорувати укра!нському сустльству, яке також повинне перейматись майбу-тнiм сво!х нащадкiв.
сошфшоваш вiдносини робiтникiв фiрми, дружнi ввдносини мiж ними, симпатия та ш.) [23].
Для нашого дослiдження цшавим е наведений Дж. Коулманом приклад оргашзацл у Пiвденнiй Коре! у 1986 р. протестного студентського руху. Ана-лiзуеться органiзацiя студентських гуртив, як «слу-жать первинним осередком, для проведення демон-страцiй i iнших протестiв», принципи органiзацi! ак-тивiстiв, як зразку ефективно! форми сотального катталу. «Т ж школи, тi ж квартали, т ж церкви» [19, с. 125], до яких мали вiдношення студенти-ак-тивюти, забезпечили соцiальнi зв'язки, «вони самi по собi створюють форму сотального катталу». Важ-ливо вiдзначити, що студенти-активюти виконують функцiю каталiзаторiв для окремих груп, що форму-ють сощальт зв'язки, тобто соцiальний каттал, який поступово, з розповсюдженням цих зв'язк1в та збiльшенням групи, нарощуеться. I як результат -посилення протестiв та тиску, мотивованих поль тичними переконаннями.
Також показовим е приклад з ринком Ель Ха-лiлi у Ка!рi, де «складно визначити межi торгового простору кожного торговця», тому що органiзацiя !х дiяльностi за своею структурою е подiбною супермаркету. Погляд Дж. Коулмана на ринок «як корпо-рацiю окремих торговцев, кожен з яких мае у своему розпоряджент сотальний капiтал, величина якого визначаеться кшьшстю взаемозв'язкiв на ринку» [19, с.125] ми сприймаемо у якосп аргументу щодо можливост! солiдарно! поведшки мiж агентами рин-
Таблиця
Пщходи до визначення сутностi соцiального катталу_
1. Шдхвд з точки зору общини Соцiальний капiтал асоцiюеться з клубами та асотатями, дослiджуються мож-ливост^ общини з генерування сотального катталу Представники тдходу: Е. Остром
2. Мережевий тдхвд Акцентуеться увага на важливосп вертикальних i горизонтальних зв'язкiв мiж людьми, на ввдносинах усерединi общин i фiрм. Представники тдходу: Мар1я Н. Астон, Констанцгя Насансон, МаркГрановет-тер, Р. Берт, А. Портес
3. 1нституцюнальний тдхвд Розглядаеться вплив формальних iнститутiв на нагромадження соцiального ка-п1талу в рамках груп. Добробут сустльства i фiрм багато в чому залежить вiд злагодженостi взаемодi!, довiри, партнерства при виршент соцiальних проблем. Добробут сустльства i бiзнесу не завжди тдвищуеться в мiру ввдходу держави вiд соцiально-економiчно! сфери, оскшьки тiльки вона може п1дтримувати пра-цездатнiсть iнститутiв громадянського суспiльства (Т. Скокпол). Представники тдходу: Т. Скокпол, С. Нек, П. Колге, В. 1стелг
4. Синергетичний пiдхiд На думку дослвднишв, для забезпечення сталого розвитку економiки необхвдне партнерство бiзнесу, суспiльства i держави. Держава не тшьки створюе сустльш блага, а й може сприяти тривалому альянсу мiж рiзними класами i групами. Представники тдходу: П. Еванс, Дж. 1шам, Д. Нараян, М. Вулкок
ку в межах системи власност! громади, до яко! вони належать.
Якщо членами територiально! громади й одно-часно власниками !х сшльно! системи власност!, якi як актори дтоть у конкурентному ринковому сере-довищi, здiйснюеться створення мехашзму !х вза-емодi! та формуеться певна структура зв'язкiв мiж собою у межах СВ-СРС, то в результат! нарощу-еться сощальний каттал та з'еднуеться непоедну-ване - конкуренщя i солiдарнiсть. Тобто дiяльнiсть суб'екпв господарювання з одного боку е конкурентною, але вщповвдно до виробленого ними ж уз-годженого та перевiреного часом мехашзму !х вза-емодi!, ця дiяльнiсть стае також i солiдарною. Влас-ники здатнi формувати ефективний сощальний каттал у межах СВ-СРС як окремого ринку, а шстру-ментом цього процесу стають конвергентш шститу-цiйнi механiзми СВ-СРС.
1люструючи сутнiсть соцiального капiталу Дж. Коулман зачшае проблеми колективно! дi! та стимулiв, як впливають на його надшшсть, можли-вiсть встановлення i функцiонування ефективних норм ставиться в залежшсть вiд характеристик сощ-ально! структури. «Актор, що вирiшуе довiряти ко-мусь чи нi (чи вкладати ресурси в спробу зберегти зобов'язання), робить це, виходячи з витрат i вигод, якi вш буде нести i отримае в перспектива» Стосо-вно соцiально! структури тдкреслюеться !! залеж-нiсть ввд колективних рiшень, якi формуються за уч-астю окремих iндивiдiв: сощальну структуру «один актор контролювати не може, але тим не менше на не! впливають дi! саме одного актора» [19, с. 137].
Визнаеться, що «сощальний каттал» сьогодш мiцно вбудований в структуру шституцюнального пiдходу, де в рамках ново! шституцшно! економiки намагаються показати умови, за яких виникають певнi економiчнi шститути i здiйснюеться !х вплив (наприклад, вплив соцiально! органiзацi!) на функщ-онування системи в цiлому. Деяк дослiдники (М. Гранноветер), критично ставлячись до нового iнституцiоналiзму, вiдмiчають у ньому «недостатне усвiдомлення важливост конкретних персональних вiдносин i системи цих вщносин, що генерують до-вiру, очшування i встановлюють норми» [19, с. 121123].
У визначеному контекст вважаемо за необ-хiдне навести працю Е. Остром [24], у якш е вщпо-вiдь на зазначеш зауваження. Автор намагаючись поеднувати стратепю, яка використовуеться бага-тьма вченими, що належать до «нового шститущо-налiзму», зi стратегiею, яка застосовуеться в бюло-гiчних емпiричних до^дженнях, виходить з того, що «ндивщи прагнуть вирiшити проблеми насть льки ефективно, наскшьки це можливо» [24, с. 65]. На базi вивчення та аналiзу ситуацiй, пов'язаних з управлшням малорозмiрними спiльними ресурсами (СР) Е. Остром ставить завдання зрозумгти «як iнди-
вiди органiзують себе i управляють собою, прагнучи отримати колективну вигоду в ситуацiях, коли дуже велика спокуса бути «халявщиком» або порушни-ком домовленостей» i чому «однi iндивiди в змозi органiзувати себе для цiлей управлiння СР, а iншi -ш». Вивчаючи процеси самоорганiзацi! i самоуправ-лiння у системах СР Е. Остром намагаеться «щенти-фiкувати базовi принципи проектування шститу-■пв ..., а також встановити, як щ базовi принципи впливають на схильшсть учасникiв продовжувати iнвестувати час i зусилля в практику управлiння !х СР» [24, с. 67].
Схема шституцшних змiн в СВ-СРС на мюце-вому рiвнi (за умови здшснення в Укра!нi адмшст-ративно! та територiально! реформ, у результат! чого мають бути створен самодостатш територiа-льнi громади) розроблена на основi теоретичних i емпiричних до^джень Е. Остром, приведена у по-переднiх наших роботах [25]. Базуючись на роботi Е. Остром i власних дослiдженнях ми спробували сформулювати принципи iнституцiйного проектування для системи власност! - СРС i розкрити !х змiст, також вважаючи, що «продовження теоретичних i емп1ричних дослiджень цього напрямку можна вважати цшком виправданим» [24, с. 339].
Детальний розгляд концепцi! сощального капi-талу мае для нас значения перш за все тому, що вона «щентифшуе певш аспекти сощально! структури у вiдповiдностi до !х функцiй^) [24, с. 126]. У сво!х дослiджениях ми спираемось на запропоновану Е. Остром схему управлiння спiльним ресурсом у невеликих системах, де йдеться про умови форму-вання у суспiльствi соцiального капiталу та його на-копичення. Пiсля цього стае реальним створення iн-ституцшних установлень, функцiонування яких сприяе виршенню дилем сп1льних ресурсiв i реально !х вирiшуе, як показуе Е. Остром, емтричним шляхом. СВ-СРС визначаеться нами як таке фунда-ментальне шституцшне установлення, у межах якого створюються умови, i не тальки (маються на увазi зобов'язання та !х виконання), для швидкого зростання сощального катталу, який у свою чергу стае запорукою iитенсивного розвитку само! системи власност! як основи загальних суспшьних трансформацiй. У визначеному контекст! мае проявитесь функщя сощального катталу, яка «являе собою щншсть аспектiв соцiально! структури для акторiв як ресурси, як1 вони можуть використову-вати для досягнення сво!х цiлей» [24, с. 126]. Щодо ролi соцiально! органiзацi! у збшьшенш (поширен-нi) соцiального катталу (у першу чергу як ресурсу для виробничо! дiяльностi) звернемось до Дж. Ко-улмана, яким зазначено: «...сотальний кап1тал . сигналiзуе. щось щнне проводиться для тих акто-рiв, як1 мають даний доступний ресурс, i його цiн-шсть залежить вiд социально! органiзацi!» [19, с. 126].
У працях Е. Остром i Дж. Коулмана розгляда-ються питания соцiальних вiдносин у окремих сферах: Е. Остром вивчае взаемодiю iндивiдiв в управ-лiннi системами спiльних економiчних ресурав, розглядаючи проблеми колективно! дi! та можливо-ст !х вирiшення; Дж. Коулман презентуе концепцiю соцiального катталу у загальному виглядi, викори-стовуючи економiчний принцип рацiонально! пове-дшки, та окремо дослiджуе !! корисшсть у сферi освiти. У кожному з цих дослiджень мова йде про зобов'язання iндивiдiв i !х очiкування, довiру i контроль, сощальш структури та !х надiйнiсть, шфор-мацiйнi канали, норми та ефективн санкцi!, iншi вiдносини, «як можуть складати корисний ресурс для шдиввда» [19, с. 127].
Зазначеш працi стали «корисним ресурсом» i для нашого дослiдження, яке стосуеться реформу-вання системи власност в Укра!ш, що у будь-якому випадку неможливе без реального накопичення со-щального та людського катталу. Розроблена кон-цепщя «СВ-СРС», у тому чи^ структура СВ-СРС як соцiально! оргашзацп та схема !! управлiнням, структура конвергентних iнституцiйних механiзмiв СВ та правил, система принцитв iнституцiйного проектування, - за умови !х поширення у суспiльствi та практичного впровадження, мають стати ефек-тивними шструментами нарощування соцiального та людського катталу у кра!ш. Крiм того, виршу-еться проблема недостатнього iнвестування в соща-льний капiтал. Авторськi розробки (особливо тi, що викладен схематично) дають змогу кожному «у за-лежност вiд сво!х цшей... ретельно розглянути де-талi органiзацiйних ресурав, зрозумiти елементи, що знижують !х кориснiсть, i дослiджувати, як вони виникають в кожному конкретному випадку» [19, с. 126] та зрозумгти можливост розвитку самоупра-влiння для окремо! людини i перспективи цього шляху, яш ми пов'язуемо з формуванням делiбера-тивного устрою суспiльно! системи [26; 14].
Дж. Коулман доводить важливють деяких характеристик сощально! структури, як мають вплив на розвиток соцiального капiталу. «Одна з властивос-тей соцiальних вiдносин, ввд яких залежить процес розвитку ефективних норм, - замкнутость» [19, с. 129], яка забезпечуе надiйнiсть сощально! структури. Це також тдтверджуеться до^дженнями Е. Остром. Протягом тридцяти рошв дослiдниця ви-вчала багаточисельт приклади успiшного управ-лiння спшьною власнiстю у невеликих системах СР, яш можна вважати замкнутими, тому що користува-чами спiльних ресурив була окреслена чисельнiсть конкретних особистостей (СР-системи, як правило, були сформован за територiальною ознакою). Остром визначае, що за умови iндифереитного став-лення полiтичного режиму до ситуацл СР, можли-вiсть для iндивiдiв збiльшити !х загальний добробут шляхом змiни операцiональних правил в ходi посль
довних прирощень позитивно пов'язана з деякими внутрiшнiми характеристиками або змшними, якi е важливими «в сенсi впливу, що чиниться ними на шанси iндивiдiв погодитися на новi правила». При цьому щ характеристики формуе бiльшiсть щдивь дiв, що мають вiдношення до ситуацп СР. Саме 6i-льшють члешв громади (присвоювачiв): мають роз-дiляти загальне розумiння того, що вони зазнають збиткiв, якщо не приймуть альтернативш правила; повинш розумгти, що у будь-якому випадку будуть однаково зачепленi пропонованими змiнами правил якимось подiбним чином; високо ощнюють перспективу продовження використання !х СР та мають низьку ставку дисконтування; подiляють ст-льш норми взаемного поведшки i довiри, що може бути використано в якосп початкового соцiального капiталу. Також змша правил мае супроводжуеться вiдносно низькими iнформацiйними, трансформа-цiйними та пов'язаними з примусом витратами, а група, що здiйснюе присвоения ресурсних одиниць даного СР е невеликою i стабiльною [24, с. 389].
Апропрiативна (вiд англ, appropriate - вщпо-вiдна, пiдходяща) соцiальна органiзацiя, за визна-ченням Дж. Коулмана, також сприяе формуванню та накопиченню сощального катталу. Вчений наводить приклади створення органiзацiй спочатку для одних цшей, але в мiру !х виконання трансформу-ються в оргашзащю, яка мае iишi цiлi. Коли проблеми, яш спричинили створення оргашзацп були ви-рiшенi, то вони стали виступати в якосп доступного для в«х соцiального катталу, що полiпшуе яшсть життя. Замкнута i апропрiативна соцiальна оргашза-щя формуе множинн зв'язки, що дозволяе «ресурси одного типу вiдносин пристосувати для використання у шших типах вщносин» [19, с. 131].
Дж. Коулман визначае важливий аспект сощального катталу як суспшьного блага та акцентуе увагу на проблемах, iз цим пов'язаних. «Вигоди вiд дiй, якi роблять сощальний каттал матерiальним, бiльшою мiрою отримують хто завгодно, але не ак-тори, дуже часто не в !х iитересах здшснювати !х ма-терiалiзацiю. В результат бiльшiсть форм сощального катталу створюеться або руйнуеться в виглядi побiчних продукпв iиших дiй». Вигоди вiд використання сощального катталу можуть передаватися тим, хто iнвестуе в них, а актор або актори, яш без-посередньо створюють сощальний каттал, зазвичай отримують тальки малу його частину, а це призво-дить до недостатнього iнвестування в цю форму катталу [19, с. 138]. З цього приводу доречним е спо-стереження i зауваження Остром стосовно поведш-ки шдиввдв у системах СР, «коли присвоювачi вва-жають оргашзащю прав доступу i пов'язаних з ними обов'язшв несправедливою, невизначеною або такою, примушення дотримання яко! здiйсиюеться не-вiдповiдиими методами, це мае негативт наслiдки у формi вiдмови вщ iивестуваиня в такi види дiяльно-
сп, як забезпечують пiдтримку або збiльшення про-позицп вiдповiдного ресурсу» [24, с. 105]. Дослщ-ниця пiдкреслюе значущiсть сприйняття бiльшiстю учасникiв базово! концепцi! як справедливо! та роз-витку сощального катталу у !х середовищi. «Осш-льки в процесi реалiзацi! спшьних стратегiй кожен був зв'язаний в оргатзащйному i комунiкацiйному вiдношеннi, то продовження порушения домовлено-стей, швидше за все, спричинить за собою судовi са-нкцi!, втрату репутаци i перспективу зiткнутися з не-формальними санкцiями ... . Бшьш того, учасники продовжують контролювати систему нагляду, час вiд часу перевiряючи, чи залишаеться вона дiевою, чесною i надiйною» [24, с. 243].
Запропонований нами пiдхiд до розумшня сис-теми власност! можна розглядати у виршенш пи-тань сощально! справедливости. Вiдповiдно до кон-цепцп Дж. Роулза справедливiсть визначаеться як набiр правил чи прииципiв суспшьного устрою, з яким згоднi рiзнi люди, за умови, що вони не знають, яку позицiю будуть займати у суспiльствi. Тобто, якщо iндивiди зрозумiють свою належнiсть до сис-теми власност! як до стльно! ресурсно! системи, яка розвиваеться за власними законами та управляеться суспшьством, що буде закрiплено у ввдповвдних правилах конституцiйного, колективного та опера-цiонального вибору, а також за умови юнування до-вiри у суспшьств^ виникае ситуацiя, що люди до-мовляються в рамках привласнюючо! дiяльностi. В управлiннi системою власност!, пiдпорядкованому законам власност! i суспшьного розвитку, проблеми колективного вибору виршуються шляхом проекту-вання iнституцiйних механiзмiв на основi змiни ю-нуючо! структури стимулiв у напрямку формування умовно! природи зобов'язания викоиувати правила: розумшня шдиввдами досягнення колективно! мети та !х впевненостi у тому, що в« дотримуються правил [9]. З цього приводу можна навести (скористу-ватись) пояснения Фшерта Беркеса [27, с. 87] ввд-носно високого рiвня квазiдобровiльного виконання правил у використаннi спшьних ресурсних систем, якi iснують довго та устшно: «Прихильнiсть правилам, ям iснують завдяки взаемнiй згодi члетв спшь-ноти, забезпечуються ефективними сощальними ме-хашзмами» [24, с. 186].
Наразi для Укра!ни цi проблеми набувають пер-шочергового значення. Мова йдеться про шститу-цiйне проектування усiе! суспшьно! системи ввдпо-ввдно до мети формування конвергеитно! економши з переходом !! до шформащйного постiндустрiаль-ного етапу розвитку. Слад зазначити, що за умови практично! реалiзацi! розробленого механiзму уп-равлiння системою власност!, як ресурсно! системи, що належить усьому суспiльству, можна сподiва-тись на уникиення колективютсько! дилеми другого порядку. Це е важливим, тому що, як зазначае Бейтс, запропонований новий iнститут (правило) «по-
роджуе рiвно т ж проблеми, ям вiн припускае вирь шити» [28, с. 395], i як тiльки набiр правил займае свое мiсце, стимули для шдиввдв-власниюв, стають зовсiм iншими порiвняно з попередшми стимулами, що призводили до виснаження економiчного ресурсу.
У сво!х мiркуваниях щодо поведiнки учасник1в СР-ситуацл, яко! вони дотримуються в рамках пос-т^йно дiючих iнституцiйних домовленостей, Остром привертае увагу до багатьох питань, серед них сто-совно структури групи учасник1в та iнiцiаторiв дiй, джерела витрат, iнформацi!, ризишв i зобов'язань, механiзму встановлення правил та ш. Зауважуеться, що у науковш лiтературi, присвяченiй окремим ви-падкам iнституцiйного проектувания з описом пове-дiнки учасникiв iнституцiйних домовленостей, щ питання майже не розглядаються та потребують бiльш глибокого дослiдження [24, с. 200].
У визначенш сутносп соцiального капiталу як суспiльних благ, ям е «важливим ресурсом для ш-дивiдiв, i вiн може сильно впливати на !х здатнють до дiй i на !х сприйияття якостi життя» Дж. Коулман акцентуе увагу на важливостi цшьових настанов. Вчений пiдкреслюе значения сощально! структури у забезпеченш цими суспшьними благами та застерi-гае, висловлюючись, що «умови сощально! структури, яш полегшують проблеми забезпечення суст-льними благами, зараз набагато менше представ-ленi, нiж ранiше, i е тдстави вважати, що в майбут-ньому вони будуть представленi ще менше». Маючи за мету «протистояти знижуванню кiлькостi люд-ського катталу, втiленого в кожному наступиому поколiннi», наголошуеться на необхiдностi пошуку шляхiв подолання проблеми забезпечения цими суспшьними благами, тобто сощальним капiталом. Замша формальних органiзацiй на добровiльнi та безпосередньо соцiальнi органiзацi! е одним з таких шляхiв [19, с. 138].
У якосп показового прикладу сввдомо! цiле-спрямовано! проектно! дiяльностi i створення усп1шно! соцiально! оргашзацл, базовано! на iдеях гуманiзму, солвдарносп та спiвучастi, прагненнi до стльно! вигоди, усвiдомленнi важливост^ оволо-дшня знаниями i соцiальнiй вiдповiдальностi, тобто рiзних складових соцiального i людського катталу, яш у купi з iнновацiйним розвитком у виробничiй сферi призвели до високих соцiально-економiчних результатов, можна навести Мондрагонську коопе-ративиу корпорац1ю (Iспанiя). Кооперативна корпо-рашя Мондрагон була заснована в результат! цшес-прямовано! проектно! дiяльностi Хосе Марiя Арiз-мендiаррiета, який мав на мет! у скрутш для кра!ни часи (1941, Iспанiя: наслвдки громадянсько! вiйни -злиднi, голод, занедбанють i напруженiсть; м. Мондрагон: населения - 7 тис. чол.) сприяти взаемоди мiж людьми, створювати робочi мiсця на основах солвдарност! i розповсюдження iдей гумашзму. На-
разi «ми бачимо самодостатню економiчиу i соща-льну модель. I не просто модель, не в теорп, а дточу, i дiючу вкрай ефективно» [29]. Модель корпоративного управлшня Мондрагон будуеться на Системi базових принцитв (Basic Cooperative Principles), серед них: освгта, суверенiтет працi, шструменталь-ний та пiдпорядковаиий характер катталу, вщкри-тий доступ, демократичнiсть оргашзаци, участь в управлiинi, солiдариiсть в оплат!, багатостороння спiвпраця, соцiальиi перетворення, уиiверсальнiсть. Першi два принципи визначен як «основа усього», змiст яких пов'язуються з фiнансуваниям «значних коштгв у розвиток людського капiталу i розповсю-дження сво!х приидипiв», з тим, що «члени корпо-рацп мають права власност! на цю корпоращю, права управляти нею та користуватись результатами сумiсно! працi, !х обов'язками е виконання сво!х функцiй та «грати за узгодженими правилами». Реальна реалiзацiя цiнностей i принцитв Мондрагон ввдбуваеться на рiвнi кооперативiв - невеликих згуртованих груп однодумщв, у яких i створюеться сощальний i людський каштал, який iитенсивно на-рощуеться та накопичуеться в межах кооперативно! корпораци. У жовтнi 2011 р. International Cooperative Alliance опублшував рейтинг ТОП 300 коопера-тивiв усього свiту. Всього лише 9 кооперативiв в цьому рейтингу е виробничими, усi вони розташо-ванi в Сврот. 1х загальний дохiд в 2010 р. -$ 35,36 млрд, це трохи бшьше 2% вщ доходу вах , що увiйшли до рейтингу кооперативiв - $ 1635,85 млрд. Найбшьший дохiд в 2010 р. серед виробничих кооперативiв мала Мондрагонська кооперативна корпоращя (Iспанiя) - $ 23,34 млрд, вона розташува-лася на 17 мющ рейтингу. У 2012 р. Мондрагон вста-новив рекорд з мiжнародиих продажiв - 4 млрд евро (серед виробничих кооперативiв Свропи, забезпечуе зайнятють приблизно 100 тис. чоловiк в 256 компа-шях. У Мондрагона 11 зарубiжних виробничих фь лiй i 14 тис. робочих мiсць за кордоном [30]. Основу високих показнишв ефективностi виробничо! дОяль-ност Мондрагону, тривалого iнновацiйного роз-витку у«х його сфер i галузей, закладае саме всебь чний розвиток людини i поширення сощальних зв'язкiв мгж членами кооперативiв, якi формуються на засадах сшвучасп, спiвпрацi, взаемодопомоги, вщповщальносп, спiввiдповiдальностi, солщарно-стi, демократичности оргашзаци та знаниях, що й тримае весь фундамент устшно! моделi корпоративного управлiння.
Слiд визнати, що Мондрагонська корпоращя довела емшричним шляхом дiевiсть функцiй сощ-ального катталу, серед них - властивють конверту-ватись у iишi форми катталу та бути продуктивним, але для цього мають бути створен (а спочатку спро-ектоваш) певнi умови. Iсторiею виникнення та тривалого розвитку Мондрагону проiлюстровано тезу П. Бурдье, що «вiдтвореиня сощального катталу
передбачае незупинну роботу по встановленню со-
щальних зв'язкiв [sociability]____, яка передбачае ви-
трати часу i сил, а отже (прямо чи опосередковано), i економiчного катталу, не приносить прибутку i навгть не помiчаеться, поки вона не mдкрiплюеться
особливою компетеидiею ____ i диспозищею до на-
буття та утримання цiе! компетенцл, якi самi е не-вiд'емними частинами даного катталу...» (пiд ком-петеидiею в ситуащ! корпорацi! ми розумiемо !! со-щальну органiзацiю), а також стають зрозумiлими фактори, що пояснюють яким чином «прибутко-вiсть пращ по накопиченню i пiдтримцi сощального катталу збiльшуеться пропорцiйно до загального розмiру катталу» [20, с. 68].
Всебiчне вивчення випадшв, викладених вче-ними, може «сприяти тдвищенню ощнки т!е! май-стерносп, з якою люди формують i переформатують 1! самi ситуаци, в рамках яких приймаються шдивь дуальнi рiшеиня i в рамках яких люди стикаються з наслiдками повсякденних дiй» [24, с. 346]. Члени громад, комун, кооперативiв та iнших альтернатив-них суспшьних систем - усi вони трансформували сво! структури, перейшовши вщ ситуацiй, в яких безлiч неоргашзованих iидивiдiв приймали незале-жнi ршення, до ситуацш, в яких безлiч оргатзова-них iндивiдiв приймають послщовш i взаемоузго-дженi рiшеиня, що враховують зворотний зв'язок. Е. Остром детально описуе ситуацi! (наприклад селян ШрьЛанки, що жили в великих поселеннях), коли iидивiди були не в змозi трансформувати структуру сво!х стимулiв, поки зовшшш агенти не ш1щ-ювали змiии в малих групах, якi врештьрешт стали основою бiльш масштабних шститущйних змiн. По-дiбиий шлях пройшла i Мондрагонська кооперати-вна група.
Основне завдання iнституцiйного проекту-вання в системi власност! полягае в тому, щоб забез-печити пропозищю суб'ектами власност! (а ними е iидивiди як члени територiальних громад, а також !х групи в складi домогосподарств, тдприемств, ко-оперативiв, органiзацiй) нових правил фуждюну-вання вiдносин власност!, тдпорядкованих законам власностi i квазвдобровольного виконання цих правил за допомогою налагодження ефективно! сис-теми нагляду, до яко! входить зовшшнш нагляд, вза-емний нагляд, система вiдкалiброваних саикцiй, ш-тенсивний мониторинг. Дослiджеиня Е. Остром до-водять, що «необхщшсть нагляду i вiдкалiброваних санкцш пов'язана з тдтримуванням ступеня дотри-мання правил на такому р1вш, який е досить висо-ким для того, щоб запобтати запуску ланцюга по-дш, за якого зростання мОри порушення правил по-роджуе подальше збiльшеиня м1ри порушення правил», «там, де 1ндивщи дотримуються правил i здш-снюють взаемний нагляд, стабiльнi шституцшш до-мовленост i iндивiдуальнi стратеги тдтримують одна одну» [24, с.349-350]. Схему шститущйного
проектування в СВ-СРС наведено в попередшх роботах автора [25]. Дет^зувати цю схему й адапту-вати до нишшшх укра1нських реалiй, популяризу-вати !! в суспiльствi, - одне iз завдань для оргашза-торiв економiчних i суспiльних трансформацiй, можливих у випадку ре^зацл у нашiй кра!ш кон-цепцi! «СВ-СРС» i поширення !! у суспiльствi до рiвня загального знания.
Багатий емпiричний матерiал Е. Остром, яким проiлюстровано устшний досвiд у вирiшеннi ко-лективютських дилем в управлiннi спiльними ре-сурсними системами, «iсторiя» Мондрагону та iншi iснуючi у свiтi приклади розвииеного самоуправ-лiння в альтернативних суспшьних системах демон-струють деяк важливi обставиии, як е харак-терними для кожного випадку. Щ обставини ми ви-значили як необхщш передумови формувания та за-безпечення результативности альтернативних систем, базованих на самоуправлiннi, що ми маемо вра-хувати, розглядаючи потреби укра!нсько! держави у визначеннi подальших стратегiй та виробленнi ввд-поввдних реформаторських дiй. Скористаемось опи-сом таких передумов з роботи Е. Остром [24, с. 263264]:
■ шституцшт змiни, що самi себе трансфор-мують, здiйснюються в процес послiдовних приро-щень i протшають у сприятливих полiтичних умо-вах;
■ процес iнституцiйних змш включае в себе безлiч дрiбних крошв, кожен з яких характеризуется невеликими обсягами початкових iнвестицiй. Оскшьки процес являв собою низку послвдовних прирощень i оскшьки першi успiхи були досягнутi досить швидко, то негайнi вигоди вiд початкових ш-вестицiй виявлялися до того моменту, коли вини-кала необхвднють зробити бiльш масштабнi вкла-дення;
■ кожна з iнституцiйних змш змiиювала структуру стимулiв, у рамках яко! приймалися майбутнi стратепчш рiшення;
■ як форум для очного обговорення спiльних проблем та можливих стратегш спiльних дiй були створеш добровiльнi асоцiацi!;
■ створюваи м1ж рiзними системами СР площадки для координаци дозволяють збшьшити мож-ливосп обмiиу iнформацi! щодо угод в межах свое! системи, так i на мiжрегiональнiй основа
Також дуже перекоиливим та корисним для ор-ганiзацi! i впровадження розроблено! стратегi! у су-спшьсти е порiвияння процесу iнституцiйних змш до розробок нових складних технологш, де ввдбува-еться «навчания по ходу справи» [навчания на влас-ному досввд] [24, с. 264]. Цей висновок повинен бути сприйнятий за основу процеив iнституцiйного проектування у СВ-СРС, тому що динамiчному процесу вибору мiж рiзними системами правил, якi ре-гулюють вiдносини власносп, також властивi ха-
рактеристики залежно вiд шляху, аналопчш тим, що мають мiсце в технолопчних зрушениях.
Повертаючись до укра!нських реалiй можна констатувати прояв стратепчно! екстерналi!, що мае мiсце у ресурсних системах з вiдкритим доступом, яка описана Не^ наступним чином: «в умовах не-визначеносп прав власносп та необмеженого доступу до ресурсу стосовно «власносп на запаси» дiе «правило захоплення» (ги1е оГ еарШге) [31, с. 9]. Ук-ра!на «продемонструвала» на практищ «трагедiю громад» у використаннi у«х видiв ресурсiв кра!ни, що майже зруйнувало економiку i фактично знищу-вало !! населения, яке зменшилось з 51838,5 тис. на 01.01.1990 р. до 42760,5 тис. на 01.01.2016 р., тобто на 17,5% [32]. Крiм того, як i в описаних Остром ви-падках провалiв i невдач управлiння СР в Укра!ш спостерiгалося те ж саме «саботування» владою справжнього реформування економiчно! системи кра!ни. Крiм руйнування економiки попередньо! со-цiалiстично! системи зруйновано також i соцiальнi зв'язки мiж людьми, як1 певною мiрою були розви-ненi у сощалютичному суспiльствi - вiдносини сп1в-робгтництва, довiри, взаемодопомоги, взаемопоро-зумiния, ввдповвдальносп тощо, якi е змiстом сощ-ального капiталу. За роки «активного реформування» Укра!ни в суспшьстш вкоренилися тiньова економiка, корупцiя, глибока недовiра м1ж громадя-нами i владою, також мiж самими громадянами, спiвпраця мiж людьми стала мшмальною, люди не довiряють один одному i займаються взаемними звинуваченнями.
Тому до^дження системи власност^ як основи ново! шституцшно! структури сусп1льства i шститу-цiйне проектування на наукових засадах у«х сфер сусп1льного життя набувае важливого значения. Ви-рiшуючи завдання модернiзацi! соцiально-еконо-мiчно! системи Укра!ни на даному етап1 важливо здшснити адмiнiстративиу реформу i змiнити стра-тегiю власник1в, пов'язаиу з максимiзацiею при-бутку за рахунок викачування ресурсiв iз системи власностi. Для виршення зазначених проблем ми пропонуемо розроблену нами концепцiю та по-етапне здiйснення необхiдних для !! реалiзацi! захо-дiв, серед них «отримання iндивiдами досвiду до-сягнення загальних цiлей за допомогою добровшь-них, кооперативних дiй^) [11, с. 35]. Точшше було б висловитись - вiдновлення здатност^ укра!нцiв до кооперативних дш, якщо згадати реальш успiхи ко-оперативiв, зростаючих кшьшсно i як1сно («як гриби») у результат! прийняття 1988 р. Закону СРСР «Про кооперащю в СРСР», дiяльнiсть яких зiйшла нанiвець у процеи «як1сного» державного управ-лшня через його «дiевi» iнструмеити, перш за все податки. Податкова система загнала виробнишв у «глухий кут» та знищила пiдприемниuтво у вироб-ничiй сферi. «Новi пiдходи i «методик» податкового менеджменту сприяли пньовим схемам, корупцi!,
розкраданню бюджету, недофшансуванню сощаль-но! сфери, сощальному розшаруванню, зубожшню населення та деградацi! суспшьства. ОкрОм розбала-нсованост! нащонально! економши, у тому числО в результат! розОрваност економОчного катталу на частини (реальний каттал у rim, а фшансовий кат-тал збагачуе високорозвинеш кра!ни), у такому ж стан занедбаност перебувають i людський каттал, i сощальний, тобто е натвзруйнованими, викону-ючи «мюто» тдготовки кадрОв для Онших кра!н та !хнього розвитку.
Важливо також враховувати загальн теидеидi! свОтового розвитку. Характеризуючи сучасне суст-льство В. ЗОнченко зазначае: «...суттевим е зрос-тання кшькост! людей, котрО не очшують допомоги ввд политики у переборенн страху i турботи m там, де економОчна влада досить часто перетворюеться у полгтичну, m там, де пригноблюеться вшьний вираз думок - як у катталютичшй державО «суцшьного благоденства», так i у державно-бюрократичних «сощалютичних» системах творча життева актив-шсть тдмОняеться рОзними формами ввдволшання ввд плщно! сощально! дОяльносп. Це в шнцевому тдсумку призводить до масово! втечО Оз суспшьних структур, яка, в свою чергу, породжуе новО труд-нощО, залежносп, людську пасившсть, девальващю особистост як ввдповвдального суб'екта сощально-юторично! творчостЬ [18, с. 371]. Зах1дш вчен до-водять, що юнування експлуататорських ввдносин формуе вдейну впевнешсть у необхвдшй замш цього типу суспшьства шшим, докоршно ввдмш-ним. Визнаеться, що «у юторичному плат ми знову переживаемо перюд ПросвОтаищва, що передуе пе-рюдовО матерОальних змш, тобто перюд виховання, яке переходить у практику» [33]. Трансформацшний перюд, у який проходить становлення конвергент-но! економши i е таким «перюдом виховання», тобто активного зростання i поширення сощального i люд-ського катталу, «яке переходить у практику» функ-цiоиуваиня постшдустрОального шформащйного суспшьства, що мае делОберативний устрш.
Стосовно iнiцiаторiв та головних виконавцiв зазначених iсторичних змiн йдеться про наявнють у краш i дiяльнiсть «тих суспшьних груп, як володь ють економiчним потенцiалом та органiзацiйними можливостями i володтоть здатнiстю створити нове суспшьство, засноване на солiдарностi, ствробгтни-щш, свободi, рiвностi, а не на безмежнш конкурен-ц1!, прагненн особистого самоствердження у боро-тьбi всiх проти в«х» [18, с. 371].
До^дження системи власност! за нашим тд-ходом чiтко окреслюе нагальш проблеми укра!н-ського суспшьства, як пов'язанi зi зростанням сощ-ального i людського капiталу. Аналiз наведених вище теоретичних розробок та практичний досвiд органiзацi! окремих суспшьств у створенн1 альтер-нативних систем та управлiннi спiльними ресурсами, що з часом призводить до стабшьних еконо-мiчних результатiв, прогресивного суспшьно-еконо-мiчного розвитку, а також вирiшуе i екологiчнi проблеми, дае можливють зрозумiти роль шститу-щйних органiзаторiв цих змiн. У багатьох випадках спостерiгаеться участь науковцiв i освiтян, як вико-нують роль каталiзаторiв для основного населення територп та своею дiяльнiстю сприяють процесам вiдновлення суспiльних вiдносин на вдеях гума-нiзму, принципах солiдарностi, ствробгтнищш, спiвучастi, вiдповiдальностi, прагнення до отри-мання спiльно! вигоди, усвiдомлення важливост оволодiння необхiдними знаннями, всебiчного розвитку особистост! i можливостей реалiзацi! творчих здiбностей.
Одним iз показових у визначеному контекстi е наведений Е. Остром приклад оргашзаци кооперативно! поведiнки селян великих шрьланкшських поселень в зонах iригацiйних проектов на початку 80-х рошв. Ключовим питанням було питання про те, чи можливо змiнити мiсцевi правила та, ввдпо-вiдно, i стимули та поведiнку селян з метою управ-лiння спiльною iригацiйною системою на основi са-моуправлiння.
[Команда органзатор'в ARTI/Корнелла одного з таких проект/в у Гал Ойя на його стартi спод'валась на одностайну поведiнку селян i передбачала примус до виконання ними вимог регулятора, але отримала повний спротив щодо цього. У фiнальнiй верси такий п/'дх/'д було модиф/'ковано у напрямку досягнення певного р/'вня самоорган/'зацi. Передбачалося в/'дпов/'дальн/'сть за органзацю селян (з вид/'ленням вдповдного ф/'нансування) покласти на 1нститут сльськогосподарських досл/'джень i осв/'ти (Agrarian Research and Training Institute, ARTI), при цьому ARTI при проведеннi роб/т отримував технiчну допомогу в/'д ком/'тету розвитку с/'льськоi м/'сцевост/' Корнелльського ун/'верситету (Rural Development Committee at Cornell University). Псля деяких роздум/'в команда ARTI/Корнелла вiдкинула мету, сформульовану в проектних документах, в/'дпов/'дно до яко)' протягом чотирьох рок/'в передбачалося спроектувати i протестувати модель «селянсько)' органзац)'», яка повинна була стати единою для вс/'х 19 тис. селян територп. Модель зовн/шньо) регламентац) було вдкинуто. Замiсть цього було запропоновано впровадити в середовище, що характеризуеться взаемною недоврою i непередбачуванстю, спецально навчених «людей-каталiзаторiв», або, як )х стали називати, iнституцiйних органзаторв (institutional organizers, IO). Команда ARTI/Корнелла вдкинула цю модель зовншньо)' регламентацП. Т/льш псля того, як у справi орган/зацi колективних д/'й, що вимагають спшьно)' роботи, були досягнутi певнi першi усп/'хи, були зробленi подальшi кроки у напрямку до побудови б/'льш формально)' орган/зацi. Консенсус став переважним правилом прийняття р шень в орган зац ях вс х р вн в. Програма не припускала виконання розписаного заздале-г/'дь плану д/'й, але ставила собi за мету такий стан речей, коли селяни стануть розглядати створюванi орга-н/зацп як своi власнi i почнуть брати в/'дпов/'дальн/'сть за них на себе.
При тй пол1тичн1й корупц!, яка панувала в Шр/'-Ланц', усп/'шне вилучення вир/'шення повсякденних проблем, що стосуються питань ¡ригацп сльського господарства, з/ сфери звичайних пол/'тизованих механ/'зм/'в, являе собою виключно важливий крок.
Взаемна дов/'ра / загальний принцип взаемност/ були буквально вирощен в ход/ м1жособист1сного сплку-вання. Важливим було й те, що ц зусилля передували спробам створити б/'льш/' орган/'зац"!. Селяни створили органзац!, як не дотримувались едино! модел¡, схвалено! зверху. Зрештою селяни органзували свою координацию на чотирьох р/'внях, кожен з яких мав вплив на ¡нш1, причому визнання / пдтримку отримали орган1зац! вс/'х р вн в.
Проект Гал Ойя показав, яким чином зовн1шн1 агенти можуть допомогти людям в подоланн/ перекручених стимул/'в, як приводили до субоптимальних результат/'в, нав/'ть коли традиц! взаемно! недоври / ворожост/ вдтворюються в дан/'й м/'сцевост/' протягом деклькох покол1нь. Ц проблеми з великими труднощами п/'дда-ються вир/'шенню «зсередини ситуац!» - поки головним учасникам, як займають р/'зн/' позицП, не буде продемо-нстрована необх/'дн/'сть масштабних зм/'н в структур! стимул/'в, з якими вони мають справу, !х повед1нка зали-шаеться незм ¡нною. Зовншне втручання необов'язково мае бути масштабним / дорогим. Немае необх/'дност/' також / в залученн1 на тривалий час великого числа «катал/'затор/'в». Щоб програма, под/'бна до це! була усп/'ш-ною, необх/'дно, щоб / селяни, / службовц стали розглядати селянськ орган/'зац"! у якост/ лег1тимних / пост ¡йно ¡снуючих ¡нструмент/'в вир/'шення довгострокових проблем, що виникають за умови будь-яко! складно! ¡ригац'й-но! системи.
З ¡н/'щ'ативою створення зональних органзацй виступили селяни-представники. Це стало можливим, оск льки програма не припускала виконання розписаного заздалег дь плану д й, але ставила соб за мету такий стан речей, коли селяни стануть розглядати створюван орган1зац! як сво! власн1 / почнуть брати вдпов-дальнсть за них на себе. Наявн/'сть зовншнього ¡нституц'йного органзатора (1О) вдграло важливу роль по-долання ¡нерц"! багатьох рок/в недоври / небажання працювати сп1льно. П1дтримка процесу отримання вигод вд сп/'впрац', коли ц вигоди стали очевидними, не була такою вже важкою справою.
У кнцевому п1дсумку проект Гал Ойя ознаменував собою радикальне оздоровлення системи. Кр1м форму-вання навичок координацП, що збльшило загальну ефективн/'сть системи, цей проект залишив псля себе пра-цююч1 органзац!, здатн / дал/ розвивати нов вм1ння та навички вир/'шення проблем] [24, с. 314-326].
Е. Остром ставить за мету «сприяти тдви-щенню ощнки пе! майстерносп, за яко! люди фор-мують та переформатують т самi ситуацл, в рамках яких приймаються iндивiдуальнi ршення i в рамках яких люди стикаються з наслвдками повсякденних дш» [24, с. 346]. Описаш дослвдницею приклади (у бшьшосп невеликих СР-систем), коли присвоюва-чi ресурсних одиниць самi трансформували сво! структури та ввдйшли ввд ситуацш, коли неоргаш-зоваш iндивiди приймають незалежш ршення щодо використання СР, тим самим знищуючи !х, до ситуацш, у яких оргашзованими iндивiдами приймаються послвдовш i взаемоузгоджеш ршення, що враховують зворотнш зв'язок. У великих поселениях iндивiди були не в змозi трансформувати структуру сво!х стимулiв без втручання шститущональ-них органiзаторiв. Але характерним для у«х ситу-ацiй е накопичення соцiального капiталу та вщповь дш змiни у малих групах, ям «у кiнцi кiнцiв» [24, с. 346] стали основою для поширення сощального капiталу i його якюного вiдновления, паралельно з бiльш масштабними iнституцiйними змiнами. Були створенi апропрiативнi соцiальнi органiзацi!, якi стали генераторами сощального катталу.
Вирiшення проблем колективно! дi! у велико-масштабних СР-системах можливе на основi одного з принцитв проектувания - використання вбудова-них органiзацiй. Е. Остром спостер^ае два варiанти вбудованостi:
1) бшьш великi органiзацiйнi осередки форму -вались на основi ранiше органiзованих менших осе-редкiв (якщо попередньо створюеться база у виглядi
малих груп, граничнi витрати, пов'язанi з формуван-ням органiзацiйно! бази взагалi е значно нижчими);
2) першим кроком було створення невелико! добровшьно! асощацл (таким чииом iндивiди отри-мували та розповсюджували точиу iнформацiю щодо характеристик !х ресурсно! системи), а у пода-льших дiях опора була на попередньо сформован структури.
Загальним висновком Е. Остром, який ми вико-ристаемо у якост аргументу у питаннi, де ж таки створюеться сощальний каттал нацi!, е: «Устх в тому, щоб почати з первинних дрiбних iнститутiв, дозволяе групам iндивiдiв побудувати на базi ство-реного таким чииом сощального катталу виршу-вати бiльшi проблеми, на базi бшьших i складнiших iнституцiйних установлень. Сучасн теорi! колективно! дi! не загострюють увагу на процесах наро-щування iнституцiйного катталу. ... Щ теорi! не концеитруються на забезпеченн пропозицi! шсти-тутiв, що найчаспше являе собою процес самотран-сформаци, який реалiзуеться у формi послщовних нарощувань» [24, с. 354].
Ми вирiшили детально розгляиути приклад ус-пiшного вирiшення проблеми управлшня спiльними ресурсами в Гал Ойя, тому що вш наглядно демон-струе i <г шструментальт механiзми сошального катталу» i дiевiсть «механiзмiв саморегулювания», якi iнкорпорованi в СР-система «Стратегiя втручання, схожа з пею, що використовувалася в Гал Ойя була реалiзована на Фшптнах, в Непалi i в Та!-ландi» [ 24, с. 325].
Виникае питання, якщо селяни з Шрi-Ланки, Фiлiппiн, Непалу, Та1ланду змогли розвинути сощ-альний капiтал, «налагодили» його шструмента-льн механiзми, оргашзували самоуправлiння та ви-рiшили складнi проблеми управлiння СР, як безпо-середньо вплинули на стан економ1чно1 i сощально! сфер у цих кра1нах, то чому Укра1на з 11 бiльш роз-виненим потендiалом (перш за все рiвнем освiти населения) не здатна до сих тр це зробити? Вiдповiдь е очевидною: потр1бш нацiональна iдея, Проект розвитку i каталiзатори. У якост нащонально! вде! i Проекту ми пропонуемо концепщю «СВ-СРС» i коивергентиi iнституцiйиi мехашзми управлiния цiею системою, каталiзаторами мають бути науко-вцi i освгтяни, державi вiдведена роль шституцш-ного оргашзатора цих мехаиiзмiв. Такий тдхвд спрямований на радикальне оздоровлення украшсь-кого суспшьства, яке под1бно селянам з ШрьЛанки [24, с. 296-325], нараз1 перебувае у полот спотворе-них стимул1в, коли м1ж людьми та владою, а також м1ж самими людьми вкоренилась глибока недов1ра. Так само дом1нуючим зразком повед1нки е праг-нення ввдбрати якомога бшьше ресурс1в з нащона-льного господарства, незалежно в1д того, легально або нелегально, 1 ухилитися ввд участ в будь-яких заходах, як1 можуть спричинити за собою будь-яке обмеження тако! повед1нки, а навпаки усшяко 11 тд-тримувати. Поточна структура стимул1в тдштовхуе багатьох суб'екпв господарювання до короткочас-
но1, «шдив1дуалютично!» стратеги 1 дестимулюе зу-силля, спрямоваш на довгостроков1 швестицп в по-будову оргатзацшно! структури, необх1дно! для здшснення колективних дш. При такш систем1 «сти-мул1в» та ввдсутносп над1йних шноващйних меха-шзм1в управлшня економ1чним розвитком, виникае ситуащя, коли збиток завдаеться вс1м учасникам - у вигляд1 тдвищених виробничих 1 транзакщйних ви-трат. Тому також представляеться мало реальним, або простим та швидким за впровадженням, що гро-мадяни мюцевих громад та чиновники «сам1, без втручання ззовш, змогли б впоратися з лопкою т1е! ситуаци, в якш вони перебували» [24, с. 323] та зм1-нити фундаментальн мотивацл, як е основою пове-дшки 1ндиввдв. Схему процесу самотрансформацп суспшьства на основ1 шструментальних мехашзм1в сощального катталу 1 самооргашзаци, за участю ка-тал1затор1в шститущйних змш, наведено на рисунку.
Наведен теоретичн дослщження сощального катталу, результати емтричних дослщжень з на-данням «живих» приклад1в його функщонально! значущост та рол1 у суспшьному розвитку, окрес-люють важливють прискореного вир1шення у пост-сощалютичних кра1нах (у тому числ1 1 в Укра!ш), що перебувають у важкому кризовому стан перюду глобальних суспшьних трансформацш, проблеми вщтворення сощального катталу.
Створення б1льших 1 складшших шституцшних установлень
¡4 .3
Об'еднання др1бних осередшв у бшьш крупт
Др1бт осередки суспшьства
участь катализаторы
Контактт групи
Др1бт осередки сустльства: 1ндив1ди, групи 1ндив1д1в (домогосподарства, ф1рми,оргашзаци та ш. )
Процес самотрансформацп у формi по^довних прирощень
Рисунок. Процес самотрансформацп у формi посл1довних прирощень на основi iнструментальних механiзмiв сощального кашталу i самооргашзаци
(розроблено автором на основ1 пращ Е. Остром [24] та власних дослщжень)
Катал1заторами 1нституц1йних змш в укра1н-ському суспшьств1 мають стати науковщ. Вони мають можливють - як досл1дники, а також 1 зобов 'язання - як 1нтелектуальна елгта суспшьства, яка найкраще розуше 1 в1дчувае свою вщповщальтсть за долю кра1ни, реал1зувати сво! творч1 зд1бност1 як новатори у формуванш 1нституц1йних механ1зм1в
СВ-СРС, створюючи 1х елементи, та можуть забез-печити кращ1, а не г1рш1 виходи - кращ1 як для них самих, так 1 для шших.
У СВ-СРС створення соц1ального катталу на-бувае в1дпов1дних ц1льових установок, пов'язаних 1з в1дносинами власност1, яш мають спрямування до справедливо! сощал1зацп шляхом дц конвергентних
шститутйних MexaHi3MiB. Формування i зростання соцiального капiталу у СВ-СРС ми сприймаемо як об'ективно зумовлену необхiднiсть розвитку цiеi системи. У свою чергу у межах СВ-СРС у шдиввдв е можливють вiдтворення, накопичення соцiального капiталу та конвертування його у економiчний кат-тал. 1нститушйш механiзми СВ-СРС, ям передбача-ють безпосередню участь iндивiда в процесах уп-равлiння СВ, у тому чи^ iнституцiйному проекту-ванн (створенн шститутйних механiзмiв та 1х еле-менпв, у тому чи^ правил) на правах повного ш-ституцiйного власника вирiшують проблеми колек-тивно! дп, як також супроводжують i процеси формування сощального капiталу як суспiльного блага.
Стосовно витошв (у першу чергу джерел фшан-сування) поширення сощального капiталу в ситуаци украшських реалш, вимоги е до свiтового топ-менеджменту, в частит коректування запропонованих нам формул глобалiзацii (Вашингтонського i пост-Вашингтонського консенсусу). Конвергентн меха-нiзми СВ-СРС мають спрямування на ввдтворення системи капiталу в украшськш економiцi (у тому числi сощального i людського) та е шструментом такого вiдтворення [34], що логiчно можна вважати формулою глобалiзащi та запропонувати ii «на роз-гляд» глобальних фiнансових установ. Щодо розу-мiння внутрiшнiх джерел фшансування розвитку соцiального капiталу ми можемо звернутись до роз-робнишв теорп капiталу: «Рiзнi види капiталу мо-жуть виникати з економiчного катталу, проте це можливо тшьки цшою бiльш-менш серйозних зу-силь по трансформаций необхiдних для виробництва типу влади, яка була б ефективною в даному полЬк Також зазначаеться, що вщносини соцiального кат-талу або соцiальнi зобов'язання «не можуть виникати миттево в якийсь вiдповiдний момент доти, поки не складуться i не будуть тдтримуватися про-тягом тривалого часу - як би будучи самоцшлю (i, отже, не будучи прив'язаними до перюду свого ви-користання). Це досягаеться цiною iнвестицiй у ст-лкування [sociability], яке з необхвдтстю е довго-строковим» [20, с. 70]. Тобто держава, на яку ввдпо-вiдно до наших теоретичних розробок покладаеться зобов'язання бути оргашзатором формування кон-вергентних iнституцiональних механiзмiв СВ-СРС, повинна спрямовувати достатнi ресурси на ство-рення соцiального i людського капiталу у краiнi, «з точки зору логiки соцiального обмiну - це серйозна iнвестицiя, прибуток вiд яко! в кiндевому тдсумку виявиться в грошовiй або будь-якш iншiй формЬ> [20, с. 71].
Висновки. Таким чином, функщонуванням СВ-СРС створюються умови для формування i на-рощування соцiального катталу, а ii шституцшт механiзми стають iнструментом органiзацii цих про-цесiв. Запропонований пiдхiд, який базуеться на ме-тодологiчному iнституцiоналiзмi, можна вважати
концептуальною основою, що може iнкорпорувати у собi елементи обох наукових напрямiв, якi опису-ють i пояснюють соцiальну поведшку - соцiологiч-ного (iндивiд розглядаеться як соцiалiзований елемент, його поведiнка управляеться соцiальними нормами, правилами i зобов'язаннями) i економiч-ного ^ндивщи е особами, що приймають самоспйш рiшення i дiють незалежно, керуючись власними iн-тересами), не руйнуючи загально1 !х структури.
Дослiдники сошального катталу висловлюють думку, що «трансформацто потенцiалу вiдносин у соцiальний каттал може iнiцiювати безлiч причин. Одтею з них е «свiдомий» перехщ сторiн до бiльш т^сно1 ствпращ, що дозволяе вирiшувати якiсно новi завдання» [23]. Ми вважаемо, що впровадження концепцii СВ-СРС може стати i причиною i iнстру-ментом тако1 трансформацii шляхом налагодження li конвергентних iнституцiйних механiзмiв за роз-робленою нами структурою, якi формуються i дiють за принципами шституцшного проектування.
Управлiння СВ-СРС - це не колективне воло-дiння майном. За допомогою участi iндивiдiв-влас-нишв цiеi системи в iнституцiональному проекту-ваннi ii iнституцiйних механiзмiв, воно мае забезпе-чувати функцiонування економiки i суспiльства на демократичних засадах. 1нститутйш механiзми СВ-СРС стимулюють i зумовлюють соцiальнi зв'язки, виробляючи взаемне знания i визнання в межах системи, тобто е шструментом формування мережi зв'язшв, !х вiдтвореиня в процесi виро6ничо! i сус-пiльноi дiяльностi агеитiв як власнишв !х спiльноi ресурсноi системи.
Щодо mдходiв до визначення сутносп соцiаль-ного капiталу, змiст яких викладений у таблицi, слiд зазначити наступне. Соцiальиий капiтал, у першу чергу, слщ розглядати як елемент системи шституту «капiтал», яким виконуються певнi функцii, вiдпо-вiдно до змюту категорii, яка засновуе цей шститут. Тiльки у складi економiчного, соцiального i людського катталу, яш взаемодiють i конвертуються один в iнший, ця система забезпечуе iсиувания i життедi-яльиiсть суспшьства. Вiд якостi цих складових i !х здатност^ бути збалансовано продуктивними зале-жить рiвеиь розвитку окремо^' соцiально-економiч-но! системи. Проаналiзована суттсть соцiального капiталу з теоретичних робгт, значущостi iивесту-вання в цю форму капiталу та проблем, iз цим пов'язаних. Системи iнститутiв катталу i власностi формуються взаемопов'язаними категоргями «капi-тал» i «власнiсть», мають однакову структуру (як i iншi iнститути, якi формують iнституцiйиу структуру суспшьства, ввдповвдно до розробленого нами тдходу до розумiиня шституту [35]). Виходячи з того, що ввдносини власност^ е генетичним рiвнем суспiльства, якi пронизують усi iншi сфери людсь-кого буття i е системоутворюючими, то можна при-пустити, що система шституту власносп «iнкорпо-
руе» в co6i iншi 6a30Bi iнститути i «вщбуваеться» це через дiю ii шститущйних MexaHi3MiB. Спроектоваш нами конвергентнi шститущйш механiзми СВ-СРС мають бути задiянi у вiдтвореннi системи капiталу, i3 визначеним складом форм капiталу (економiчний, людський i соцiальний) i виконують роль шструме-нту у 1х формуванн та збалансуванш Якщо шди-вiди вiдчуватимуть, що вони е безперечними влас-никами (та коли права власносп захищеш) фшансо-вого, фiзичного i людського капiталу в межах 1х ст-льно! системи власносп, а також i повними шститу-цiйними власниками, як шститущйш тдприемщ або проектувальники шститущйних механiзмiв ц1е! системи, то вони свщомо будуть витрачати певн ре-сурси рiзних видiв (час, матерiальнi, енерпя тощо) з метою поступового нарощування соцiального кат-талу у своему середовищ^ що конвертуеться iншi форми катталу та безпосередньо впливатиме на збь льшення людського катталу у наступних поколш-нях. Викладена авторська позищя грунтуеться на системному пiдходi i методологiчному шституцюналь змг
Лiтература 1. Easterly W. It's Not Factor Accumulation: Stylized Facts and Growth Models / W. Easterly, L. Ross // World Bank Economic Review. - 2001. - № 15 (2). -P. 177-219. 2. Гальчинский А.С. Конвергентный рынок - методология перспективы / А.С. Гальчин-ський // Экономика Украины. - 2014. - № 1 (618). -С. 4-20. 3. Сременко В. Сощальна економша / В. Сременко. - К.: 1нформацшно-видавничий центр Держкомстату, 2003. - 351 с. 4. Ошшенко В.В. Со-щальний каттал наци: методолопчш проблеми до-^дження сфер економiчноi взаемодii [Текст] / В.В. Онтенко, Л.М. Смельяненко // Украшський со-щум: науковий журнал. - 2009. - № 3(30). - С. 7282. 5. Гулевич О.Ю. Деяк аспекти до^дження впливу соцiального капiталу нацii на економiчнi вь дносини в сощально орiентованiй економщ / О.Ю. Гулевич, А.Г. Тарасенко // Науковий вюник Нащо-нально! академii статистики, облiку та аудиту. -2014. - № 1. - C. 67-73. 6. Сощальний потенщал сталого розвитку: iнновацiйнi механiзми форму-вання та використання: монографiя / О. I. Амоша, О.Ф. Новшова, В. П. Антонюк, Ю.С. Залознова та ш; НАН Украши, 1н-т економiки пром-сп. - До-нецьк, 2014. - 477 с. 7. Дiагностика стану та перспектив розвитку сощально! вщповщальносп в Укра-iнi (експертш оцiнки): монографiя / О.Ф. Новшова, М.С. Дейч, О.В. Панькова та ш.; НАН Украiни, 1н-т економши пром-сп. - Донецьк, 2013. - 296 с. 8. Mi-ночкша О.М. Система власносп як спшьний ресурс / О. М. Мшочкша // Прометей: регiональний з6iрник наукових праць з економiки; Донецький державний унiверситет управлiння МОН Украiни; 1нститут еко-номiки промисловостi НАН Украши. - Дружкiвка:
Юго-Восток. - 2015. - Вип. 1 (4б).- C. 1бб-174.
9. Миночкина О. Cистемa собственности кaк общий pесypс: пpоблемa коллективного действия // Zeszyty Naukowe Wyzszej Szkoly Humanitas Zarz^dzanie. - 201б. - T. XVII. - № 1. - S. 371-394.
10. Миночкина О.Н. Mеxaнизм yпpaвления системой собственности / O.H. Mиночкинa // Гyмaнитap-ные и социaльно-экономические ^облемы обще-CTba: сбоpник my^mix тpyдов. (Mеждyнapодный тучный aльмaнax). - Пензa: ПГУAC, 201б. - C. 185195. 11. Миночкина О.Н. Упpaвление системой собственности гак общей pесypсной системой / O.H. Mиночкинa // Mеждyнapодный инфоpмaционно-aнaлитический жypнaл Kpеaтивнaя экономикa и со-циaльные инновaции (Creative Economics and Social Innovations). - 201б. - Вып. б. - №1 (14). - C.17-37. 12. Мшочкша О.М. Шляx до конвеpгендiï тa pозви-тку: збipник мaтеpiaлiв II Miжнapодноï шуково-пpaктичноï конфеpендiï [«Aктyaльнi нaпpями зaбез-печення ефективносп економiки Rpai™»]: y 2-x чa-CTHnax / Cxiдноyкpaïнський шститут економiки тa yпpaвлiння. - Зaпоpiжжя: rO «CŒy», 201б. - Ч. 1. -C. 10б-111. 13. Minochkina О. Convergent institutional mechanisms of property as the basis of formation of a single mechanism of capital's functioning. 36íp-ник тауковж ^a^ Чеpкaського деpжaвного текно-логiчного yнiвеpситетy. Cеpiя «Eкономiчнi нayки» / M-во освiти i туки Укpaïни, Чеpкaс. деpж. теxнол. ун-т. - Чеpкaси : ЧДТУ, 201б. - Вип. 41, ч. II. -C. 7б-85. 14. Миночкина О.Н. Инститyционaльнaя модель делибеpaтивного yстpойствa общественной системы: Conference Proceedings [«National Models of Economic Systems»] / International Scientific-Practical Conference From Baltic to Black Sea. - Riga: Bal-tija Publishing, 201б. - P. I. - P. 54-59. 15. Feldman T.R. Social Capital: Conceptual Frameworks and Empirical Evidence an Annotated Bibliography [Electronic Source] / Tine Rossing Feldman, Susan Assaf // The World Bank Social Development Family Environmentally and Socially Sustainable Development Network. -Working Papers, 1999. - №. 5. - Mode of access: http: // www.worldbank.org/poverty/scapital/wkrppr/index. htm/. 1б. Капелюшников Р.И. Экономический под-xод Гэpи Беккеpa к человеческому поведению [Электpонный pесypс] / Р. И. ^пелюшников; Институт свободы «Либеpтapиyм». - 1993. - Режим до-стуга : http://libertarium.ru/libertarium/68397.html. 17. Dumazedier J. Sociologie empirique du loisir / J. Dumazedier // Critique et contracritique de la civilisation du loisir. - Paris: Stock, 1974. - 2б4 p. 18. Зшче-нко В.В. Глобaлiзaцiя i глобaлiстикa. - Львiв: «№-вий Cвiт-2000», 2014. - 420 с. 19. Коулман Дж. Ka-птил социaльный и человеческий / Дж. Kоyлмaн // Oбщественные нayки и совpеменность. - 2001. -№3. - C.121-139. 20. Бурдье П. Фоpмы кaпитaлa / П. Бурдье // Экономичесгая социология. - 2002. -
№ 5. - С.60-75. 21. Woolcock M. Social Capital: Implications for Development Theory / M. Woolcock, D. Narayan // The World Bank Research Observer. -2000. - №15. - Р. 225-251. 22. Fukuyama F. Social Capital and Civil Society [Electronic Source] / F. Fukuyama. - Washington.: IMF Institute and the Fiscal Affairs Department, 1999. - Mode of access: http://www.imf.org/external/pubs/ft/seminar/1999/re-forms/index.htm. 23. Сысоев С. А. Институциональный аспект исследований социального капитала / С.А.Сысоев // Экономика образования. - 2008. -№ 4. - Ч. 2. - С. 19-25. 24. Остром Э. Управляя общим: эволюция институтов коллективной деятельности / Элинор Остром; пер. с англ. - М.: ИРИСЭН, Мысль, 2010. - 447 с. 25. Миночкина О. Н. Проектирование институциональных изменений в системе собственности: International Scientific-Practical Conference Modern Transformation of Economics and Management in the Era of Globalization: Conference Proceedings. - Klaipeda: Baltija Publishing, 2016. -Р. 76-83. 26. Зинченко В.В. Институциональные глобальные трансформации в системе общественно-экономических процессов самоуправления и самоорганизации / В.В. Зинченко // Научно-исследовательские публикации. Серия: Развитие и модернизация общества. - 2014. - №14 (18). - С.37-62. 27. Berkes F. Common Property Resource Management and Cree Indian Fisheries in Subarctic Canada In The Question of the Commons, eds. B. McCay and J. Acheson. - Tucson: University of Arizona Press, 1987. - Р. 66-91. 28. Bates R.H. Contra Contractarian-ism: Some Reflection on the New Institutionalism / R. H. Bates // Politics and Society, 1988. - Р.387-401. 29. Украинский Мондрагон. Нам нужна национальная корпорация [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://petrimazepa.com/economics/mondragon-ua.html#widget-discuss). 30. Мондрагон - самый большой производственный кооператив [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.neocono-mica.ru/ article.php?id=384. 31. Negri D.H. The Common Property Aquifer as a Differential Game / D.H. Negri. - Water Resources Research, 1989. - Р. 9-15. 32. Численность населения Украины c 1990 по 2016 гг. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://index.minfin.com.ua/people/. 33. Marcuse H. Versuch uber die Befreiung / H. Marcuse. - Frankfurt a.M.: Suhrkamp, 1989. -133 s. 34. Мшочкша О.М. Проблема вибору формули глобалiзацiï та ïï виршення / О.М. Мшочкша // Матерiали Мiжнарод-но1' науково-практичноï конференцп [«Стабшьшсть нацiональноï економiки: основш загрози та шляхи забезпечення»]. - У 2-х частинах. - Дшпропет-ровськ: НО «Перспектива», 2016. - Ч. 1. - С. 40-44. 35. Minochkina О. The Institution of Property as a System / О. Minochkina // The Journal of Economics and Social Research. - Slovakia: The Scientific Journal of
the Faculty of Economics Matej Bel University Banska. - Bystrica, 2014. - №2. - P. 49-64.
Мшочкша О. М. Мехашзми формування со-щального кашталу в rncreMi власносп
Стаття е продовженням попередшх роб^, при-свячених з'ясуванню питань, пов'язаних з методо-лопею до^дження власносп, виробленню теоре-тико-методолопчного базису здшснення практично1 дгяльносп з перетворення системи власносп у пе-рюд глибоких трансформацш Украши на шляху переходу суспшьства i економiки до поспндуст^аль-но! стадп розвитку. Викладено результати автор-ського дослвдження системи шституту власносп як спшьно! ресурсно! системи, !! конвергентних шсти-туцюнальних мехаиiзмiв у взаемозв'язку iз системою функщонування капiталу. Дослiджено сучас-ний стан теоретичних i практичних аспектов сощ-ального капiталу, його iнструментальнi мехашзми та можливосп !х застосування в процес глобальних трансформацiй укра!нського суспшьства i реформу-вання нацiонально! економiки. В межах концепцi! «Система власносп-спшьна ресурсна система» ви-значено та проаналiзовано взаемозв'язок i взаемодiя шструментальних механiзмiв сощального капiталу i конвергентних шституцшних механiзмiв цiе! сис-теми.
Ключовi слова: власнють, капiтал, методоло-пчш тдходи, система, управлiиня, iнститут власносп, шститущональний механiзм, система кашталу, сошальний капiтал, iнституцiональна система, кон-вергентиiсть, реформування, трансформацiя, делiбе-ративний суспiльиий устрiй, самоорганiзацiя.
Миночкина О. Н. Механизмы формирования социального капитала в системе собственности
Статья является продолжением предыдущих работ, посвященных выяснению вопросов, связанных с методологией исследования собственности, выработке теоретико-методологического базиса осуществления практической деятельности по преобразованию системы собственности в период глубоких трансформаций Украины на пути перехода общества и экономики к постиндустриальной стадии развития. Изложены результаты авторского исследования системы института собственности как общей ресурсной системы, ее конвергентных институциональных механизмов во взаимосвязи с системой функционирования капитала. Рассмотрены современное состояние теоретических и практических аспектов социального капитала, его инструментальные механизмы и возможности их применения в процессе глобальных трансформаций украинского общества и реформирования национальной экономики. В рамках концепции «Система собственно-
сти-общая ресурсная система» определены и проанализированы взаимосвязь и взаимодействие инструментальных механизмов социального капитала и конвергентных институциональных механизмов этой системы.
Ключевые слова: собственность, капитал, методологические подходы, система, управление, институт собственности, институциональный механизм, система капитала, социальный капитал, институциональная система, конвергентность, реформирование, трансформация, делиберативний общественный строй, самоорганизация.
Minochkina O. The mechanisms of formation of social capital in the system of ownership
The article is a continuation of previous works devoted to clarifying issues related to the methodology of property research, the development of theoretical and methodological basis of practical implementation of the transformation of property during the deep transfor-
mation of the Ukrainian state in the transition society and economy to a post-industrial stage of development. The results of the author's research institute a property system as a common resource system, its convergent mechanisms in conjunction with the system functioning capital. The present state of theoretical and practical aspects of social capital, its tools and mechanisms for their possible application in the global transformation of Ukrainian society and reforming the national economy have been worked out. Within the concept of " property system - joint resource system" the relationship and interaction mechanisms tool of social capital and converged institutional mechanisms of the system have been identified and analyzed.
Keywords: property, capital, methodological approaches, system management, the institution of property, institutional mechanism, the capital system, social capital, institutional system, convergence, reform, transformation, deliberative social order, self-organization.
OTarra HagiMmna go pegaKmï 22.08.2016
npHHHHTO go gpyKy 21.09.2016
