CC BY
24
В.В. Горощенко, к.е.н.
УМОВИ ПРИСКОРЕННЯ 1ННОВАЦШНО1 МОДЕРН1ЗАЩ1 ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
УКРА1НИ
Об'ектившсть та необхiднiсть модершзаци в^чизняно1 економжи зумовленi вимогами виживання в умовах зростаю-чого рiвня конкуренци та технолопчного випередження окре-мих кра1н, якi обрали iнновацiйний шлях розвитку. Саме модер-нiзацiя економiки, заснована на формуванш високотехнолопч-них ресурЫв у промисловостi, реашзацп сучасних систем уп-равлiння промисловiстю й ефективному залученню у господар-чий обш iнновацiйних розробок, дозволяе забезпечити економ> чне зростання в умовах шновацшно! економiки.
Проблеми модершзаци промисловостi Украши зайняли досить помiтну нiшу в наукових дослiдженнях останнiх рокiв, зокрема, в роботах М. Ксенофонтова, М. Узякова, В. Горбатен-ко, В. Макарова, Ю. Ковальчук, К. Божинсько!, Н. Валiнкевич та iн. Актуальшсть такого напряму зумовлена тим, що загрози i виклики економiчного розвитку нашо1 держави, пов'язанi з тех-нологiчною вiдсталiстю в^чизняно1 промисловостi, набули "критично1 точки", вiдповiдно, обмежуючи можливост реалiза-ци усшшно1 конкурентно1 стратеги та перспективи економiчно-го зростання краши. Перебiг кризових процесiв також додав аргуменив на користь модершзаци промисловостi.
Говорячи про модернiзацiю в^чизняно1 промисловостi в цiлому, варто вщзначити, що рiзнi галузi промисловостi мають свою специфiку i слiд використовувати диференцшований шд-хiд до модершзаци розвитку кожно1 галузi. Модернiзацiя про-мисловостi на практицi мае базуватися на рядi галузевих стратеги i програм розвитку, основною метою яких е зростання частки конкурентоспроможно1 продукци на внутрiшньому та зовшшньому ринках за рахунок розвитку i створення нових ви-сокотехнологiчних виробництв.
© В.В. Горощенко, 2015
Необхщшсть модершзаци украшсько! промисловостi обумовлена, перш за все, 11 особливостями, зокрема:
неефективна галузева структура промислового виробни-цтва. Майже 2/3 загального обсягу промислово! продукци припадав на галуз^ що виробляють сировину, матерiали й енерго-ресурси, тобто продукцш низького ступеня переробки, пере-важно промiжного споживання i високо! енергоемноси, що значно обмежуе можливостi промисловост до економiчного зростання через низьку ефективнiсть сировинних виробництв;
посилення деградаци в^чизняно! промисловостi вбiк си-ровинного придатку розвинутих кра!н та ринку для iмпортова-но! високотехнолопчно! продукци. При загальнiй експортнiй орiентацi! втизняного промислового виробництва на рiвнi 34,8% за окремими видами дiяльностi вона досягае бшьш нiж 60%, наприклад, у легкiй промисловостi, машинобудуваннi та ш.;
прогресуюча iнновацiйно-технологiчна вiдсталiсть втиз-няного промислового виробництва вiд економiчно розвинутих кра!н. Майже 80% промислово! продукци виготовляеться на виробництвах III та IV технолопчних укладiв, значний знос ос-новних фондiв, низька шновацшна активнiсть промислових пiд-приемств.
Не принижуючи значимостi найскорiшого виходу втиз-няно! промисловостi на сучасний науково-технолопчний р> вень, притаманний розвинутим кра!нам, слiд вiдзначити, що стратегiя активiзацi! структурно-iнновацiйного i технологiчного оновлення виробництва не повинна вщриватись вiд дшсноси, тобто, орiентуючись на досягнення св^ово! економiки, не мож-на ^норувати розрив, який склався у науково-технолопчному розвитку мiж Укра!ною та розвинутими державами свiту. Тому основна увага мае зосереджуватися на модершзаци традицшно-го iндустрiального базису нащонально! економши.
Аналiз робiт [1-11] дозволив визначити основш риси, ха-рактернi для процесу модершзаци:
комплексшсть, тобто модершзащя мае торкатися всiх сфер життя суспшьства;
системшсть, оскшьки модернiзaцiя передбачае змiни еко-номiчних, правових, полiтичних, культурних шституив та вщ-носин, тому вона мае здшснюватися одночасно на вЫх рiвнях -свiтовомy (мегaмодернiзaцiя); державному (макромодершза-цiя); галузевому (мезомодернiзaцiя) та рiвнi пiдприемствa (мш-ромодернiзaцiя);
диференцшний характер, тобто модернiзaцiя може вщбу-ватися на основi власних традицш краши одночасно iз запози-ченням певних недолiкiв iнших краш;
мобЫзацшшсть - потреба в зaлyченнi фшансових та ш-ших видiв ресурав для здiйснення;
просторово-часова спрямовaнiсть - здшснення модерш-заци на визначенш територи та протягом певного часу;
поетапшсть, що передбачае формування мехашзму здш-снення модернiзaцiï, визначення орiентирiв, складових й умов процесу, спрямованих на змiни у певному середовищь
Виходячи з вищевикладеного, модернiзaцiю слщ тракту-вати як бaгaторiвневий комплексний процес, який передбачае поетапну мобшзацш всiх наявних ресyрсiв та ix оптимiзaцiю з метою здiйснення iнститyцiйниx перетворень у фшансово-економiчнiй, сощально-культурнш, полiтичнiй та iншиx сферах суспшьства.
Однак варто погодитись iз В.К. Симоненко, що оскшьки модершзащя виконуе мiсiю оздоровлення, вiдлaгодження, пе-ребудови сyспiльноï системи, то модернiзaцiя без шновацш -безплiдний грунт для вкладання катталу [12]. У зв'язку iз цим бiльш доцiльно говорити про шновацшну модернiзaцiю еконо-мши, яка мае охоплювати всi ïï сектори та ïx пiдприемствa, щоб зрештою забезпечити сталий та ефективний розвиток нащона-льного господарства у найближчш перспективi. Основним тд-грунтям цього процесу мае стати масштабне впровадження у виробництво досягнень НТП, спрямованих на докорiнне та ш-тенсивне оновлення мaтерiaльно-теxнiчноï бази галузей з метою виготовлення продукци, яка буде конкурентоспроможною на зовнiшньомy i внутршньому ринках. У даному контекст фор-муеться загальна мета модершзацп, реaлiзaцiя якоï надасть змо-гу промисловим пщприемствам досягти високих результаив у
свош дiяльностi та задовольнити суспiльнi потреби у необхщ-них продуктах i послугах.
Модернiзацiя спрямована на техшко-технолопчне пере-оснащення промислового виробництва, що звичайно потребуе залучення iнвестицiй з метою замши фiзично та морально зно-шених основних фондiв пiдприемств й шновацшного оновлен-ня основного кашталу у достатнiх обсягах, тобто спрямована на шновацшно-швестицшний процес, який у цшому охоплюе комплекс суспiльно-виробничих та фiнансово-економiчних вщ-носин - вщ зародження шновацшно1 вде1 до И практичное' реал> заци щодо модершзаци промислового виробництва з метою до-сягнення переваг у майбутньому.
Як вщомо, будь-який процес завжди передбачае здшснен-ня витрат та перетворення ресурЫв, якi спрямовуються на роз-виток вiдповiдного процесу. Такими ресурсами для шновацш-но! модершзаци можуть виступати iнвестицiйнi, фiнансовi, ма-терiальнi, iнтелектуальнi, природнi, трудовi та шформацшш.
Як прiоритетну ланку модершзаци промисловост Укра-1'ни варто розглядати вугшьну промисловiсть, оскiльки сучас-ний аналiз свiтового виробництва та споживання вугiлля доводить, що воно доа залишаеться головним енергоресурсом, що е важливим фактором для нашо1 держави, яка володiе значними запасами вугшля i майже не мае нафти та газу ^ вщповщно, ви-значае не лише розвиток паливно-енергетичного комплексу, але й нацiональний курс розвитку економши в цiлому.
Процеси шновацшно1 модернiзацil вугiльноl промислово-стi здшснюються вже тривалий час, однак унаслщок 1'х несис-темностi, непослiдовностi та суперечливоси вони не забезпечи-ли належно1 ефективностi й конкурентоспроможностi галузь
Iнновацiйна модернiзацiя вугiльноl промисловостi мае пе-редбачати заходи щодо створення, трансферту та впровадження шновацш у сферi техшки, технолог^, органiзацil виробництв; удосконалення структури виробничо1 бази (будiвництво нових i розвиток перспективних дiючих шахт, лшвщащя безперспек-тивних пiдприемств тощо); перебудови оргашзацшно1 структури управлiння галуззю; перетворення системи господарювання на ринкових засадах (трансформащя вiдносин власностi, фор-мування ринкового конкурентного середовища). 70
Пщ шновацшною модepнiзaцieю вyгiльноï пpомисловостi Украши pозyмiтимeмо запровадження системи фшансово-еко-номiчних, iнститyцiонaльних, iнновaцiйних (науково-техшч-них), оргашзацшних та iнших зaходiв з метою оптимiзaцiï галу-зево1, тeхнологiчноï, peгiонaльноï, оpгaнiзaцiйноï та управлш-ськоï структури пpомисловостi та на цiй основi забезпечити спpоможнiсть модepнiзовaних вугледобувних пщприемств в умовах iнтeгpaцiï та глобaлiзaцiï виpiшyвaти основнi завдання соцiaльно-eкономiчного розвитку Украши.
Окpeмi напрями оптимiзaцiï галузевох, тeхнологiчноï, ре-гiонaльноï, оpгaнiзaцiйноï та управл^сь^ структури вyгiльноï пpомисловостi подано на рис. 1.
Зазначеш напрями iнновaцiйноï модepнiзaцiï збiгaються з цшями iнвeстицiйноï, iнновaцiйноï, структурно!, кадровой фь нaнсовоï полiтики у сфepi промисловость У зв'язку iз цим здш-снення iнновaцiйноï модepнiзaцiï мае передбачати штегращю iнститyцiонaльних мeхaнiзмiв цих пол^ик з метою забезпечен-ня конкурентоспроможност вiтчизняноï пpомисловостi на внyтpiшньомy та зовшшньому ринках й iнтeгpaцiю у св^овий промисловий пpостip. Отже, поняття iнновaцiйноï модepнiзaцiï у даному контекст можна розглядати як iнтeгpовaнy шститу-цiонaльнy кaтeгоpiю.
Для забезпечення високоефективного вщновлення вироб-ництва iнновaцiйнa модершзащя мае не лише включати масш-табне перетворення тeхнiки i технологи виробництва, але i тор-катися питань оргашзаци пpaцi, пiдготовки i перетдготовки кaдpiв, yпpaвлiння галуззю та передбачати компенсацшш меха-нiзми негативного впливу видобутку природних peсypсiв на функщонування вyгiльноï пpомисловостi, зокрема: пщвищення частки iнвeстицiй у pозвiдкy i видобуток корисних копалин; розвиток фiнaнсовоï системи краши; стимулювання оновлення фондiв; залучення вiтчизняних та iнозeмних швестицш; удос-коналення системи дepжaвноï тдтримки в умовах приватизации пiдвищeння piвня гipничого обладнання; збiльшeння peсypсiв на НДР та штенсифжащю iнновaцiйних процеав; модepнiзaцiя i дивepсифiкaцiя виробництва; державно-приватне партнерство.
>
Оптимнащя галузевог структури промисловостг:
- формування економiчноí додано! вартост на вугледобувних шдприемствах;
- забезпечення розвитку наукоемних галузей, як сприяють пiдвищенню ефективностi роботи вугшьних шахт (зокрема машинобудування, приладобудування та ш.);
- розробка та реалiзацiя програми створення конкурентоспроможно! вiтчизняноí' гiрничодобувноí техшки
Оптимиащя технологгчног структури промисловости
- впровадження готовых новiтнiх технологiй видобутку вугшля;
- запровадження енерго- та ресурсозбер^аючих технологiй з метою зниження енерго-емностi виробництва та вщповщно ВВП;
- технiчне переоснащення вугледобувного виробництва на шновацшнш основi;
- впровадження системи заходiв з пщвищення якостi вугiльноí продукцií
г--л
Оптим1зац1я регюналъног структури промисловостг:
- ращональне використання природних ресурив шляхом пiдвищення ступеня !х пере-робки та збiльшення обсягу створено! додано! вартост в репонц
- зменшення техногенного навантаження на довкшля;
- налагодження ефективно! взаемодп великого, середнього та малого бiзнесу у сферi промисловосп
/-г-\
' Оптимгзащя оргатзацшног структури промисловост1: х
- запровадження шновацшних форм оргашзацп промислового виробництва, орiенто-ваних на забезпечення замкнутого технолопчного циклу виробництва з високою створеною доданою вартiстю, зокрема, вертикально та горизонтально штегрованих структур;
- формування повнощнно! iнновацiйноí iнфраструктури пщтримки iнновацiйних процесiв з метою 1'х штенсиф^цп, що включае технологiчнi парки, iнжинiринговi та консалтинговi центри;
>■ забезпечення наукового супроводження технолопчних процеыв /
г Л
Оптимгзащя управлшсъког структури промисловост1: *
- формуванням повнофункцюнально1' структури системи управлiння промисловютю;
- посилення взаемодií та координацп роботи промислових пiдприемств з органами державного управлшня та сум1жними галузями щодо iнновацiйноí реструктуризацií промисловостi
- забезпечення подготовки та перепiдготовки кадрiв за напрямами iнновацiйного розвитку;
- здшснення заходiв щодо пiдвищення потенцiалу науково-техшчно1' та шновацшно1" дiяльностi
Рис. 1. Напрями шновацтног модершзацп вугЫъног промисловост1 Украгни
Проекти iнновaцiйноï модершзацп потребуватимуть залу-чення значних обсягiв iнвeстицiй, тобто можна говорити, що модершзащя спрямована на шновацшно-швестицшний процес, який виступае об'ектом дepжaвноï iнвeстицiйноï, iнновaцiйноï, пpомисловоï та стpyктypноï полiтик, якi, в свою чергу, через наявш мeхaнiзми пщтримують процеси iнновaцiйноï модершзацп, визначають напрямки та засоби ïï проведення. Тому держава мае забезпечувати правову основу piшeнь щодо шнова-цiйноï модepнiзaцiï вyгiльноï пpомисловостi, зокрема питань, яю стосуються формування шфраструктури забезпечення мо-дepнiзaцiï, захист державних i приватних iнтepeсiв, eкологiчноï piвновaги при здiйснeннi модepнiзaцiï, визначення справедли-воï ренти за використання надр, приватизацп, eкологiчноï без-пеки, престижной шaхтapськоï пpaцi та iн.
Незважаючи на те що Украша належить до 12 краш свiтy з найбшьшими обсягами видобутку вyгiлля, за сво1ми техшко-eкономiчними показниками вона поступаеться бiльшостi з них, що обумовлено:
складними прничо-геолопчними умовами (мала потужш-стю вугшьних плaстiв (до 1,2 м), велика глибина розробки, ви-сока газоносшсть та схильнiсть багатьох пластсв до раптових викидiв вyгiлля i газу, низька яюсть вyгiлля);
скорочення обсягу вуглевидобутку (у 2014 р. видобуто 48856,0 тис. т енергетичного вугшля, що поpiвняно з 2013 р. менше на 11117,0 тис. т; кокавного - 16139,3 тис. т, що менше поpiвняно з 2013 р. на 7585,2 тис. т);
зменшення прничих виробок (за Ычень-травень 2014 р. проведено 174,5 км розкривних та тдготовчих прничих виробок, що на 2,3 км менше, шж за аналопчний перюд 2013 р.);
пiдвищeння щни вyгiлля (за I пiвpiччя 2014 р. щна 1 т то-вapноï вyгiльноï пpодyкцiï складала 577,2 грн. Поpiвняно з ана-лопчним пepiодом 2013 р. 1 т товapноï пpодyкцiï вyгiльних пiд-приемств збшьшилася на 71,8 грн, або на 14,2%);
збшьшення собiвapтостi 1 т товapноï пpодyкцiï (за пщсум-ками сiчня-чepвня 2014 р. фактична собiвapтiсть становила 1452,4 грн, що поpiвняно з сiчнeм-тpaвнeм 2013 р. бшьше на 44,1 грн, або на 3,1%);
неплатоспроможшсть i збитковiсть вугiльних шахт. У 2014 р. збитки вщ випуску товарно1 продукцп без урахування кошив державно1 пiдтримки складали 6030,4 млн грн, порiвня-но з вщповщним перiодом 2013 р. вони збшьшилися на 61,2 млн грн;
наявшсть високо1 аварiйностi. Проте кiлькiсть випадюв загального виробничого травматизму у I пiврiччi 2014 р. на ву-гiльних пiдприемствах зменшилась на 84 випадки, або на 11%, i склала 670 випадкiв;
застосування застарших технологiй та недостатне техшч-не оновлення виробництва. Рiвень зношеностi основних фондiв у галузi становить 49,1%; майже 96% шахт протягом понад 20 роюв працюють без реконструкций третина очисних вибо1в оснащенi морально застаршою технiкою, включаючи вiдбiйнi молотки; низьким (50%) е рiвень комбайнового проведення пр-ничих виробок [13];
зниження обсяпв iнвестицiй у тдприемства вугледобув-но! промисловостi. Так, у 2013 р. загальна сума швестицш ста-новила 457,8 млн грн, що на 1302 млн грн менше порiвняно iз 2012 р. (рис. 2);
недостатшсть фiнансування шновацшно1 дiяльностi. Бь льшiсть витрат за аналiзований перiод було спрямовано на при-дбання машин, обладнання та програмного забезпечення. Знач-но менше кошив було спрямовано на дослщження i розробки, придбання нових технологш та iншi напрями. Питома вага витрат на шновацшну дiяльнiсть у вугiльнiй промисловостi за на-прямами наведено на рис. 3;
поступова втрата конкурентних позицш вугшьно1 проду-кц^ на внутрiшньому i зовнiшнiх ринках. Аналiз динамiки зов-нiшньоl торгiвлi продукцiею галузi свщчить про нарощування негативного сальдо, яке у 2013 р. збшьшилось у 4 рази порiвня-но з 2005 р. (рис. 4), що, певною мiрою було спричинено знач-ними обсягами iмпорту коксiвного вугшля з Росiйськоl Федера-
ц^;
низький попит на впчизняну вугiльну продукщю, спри-чинений недостатньою ефективнiстю И використання на внут-
Рис. 2.1нвестици у тдприемства вугледобувног промисловост1 Складено за шформащею, наданою Державною службою статистики Украши.
□ Дослщження [ розробки
□ Придбання машин, устаткування, програмного забезпечення НПридбання нових технолопй
□I 1нш1 напрями
93,9
89,9
95,26
Рис. 3. Питома вага витрат на ¡нновацшну дгялътстъ у вугыътй галуз1 Складено за збiрниками Держстату Украши «Наукова та шнова-цшна дiяльнiсть в Украш» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. икге1а1 gov.ua.
Рис. 4. Динамжа зовшшньог торгiвлi Украгни вугшьною продукщею, млрд дол. США Розраховано за даними Держстату Украши «Товарна структура зо-вшшньо! торпвлЬ> за 2009-2012 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
ршньому ринку. Так, частка електроенерги, вироблено! з вико-ристанням вугшьно! продукци, в Укршш становить лише 26%, у той час як у Имеччиш - 58, Кита! - 70, Польщ1 - 90% [14].
Виршенню ряду проблем, з якими стикаеться вугшьна галузь, можуть сприяти мехашзми каштал1заци пщприемств.
Каштал1защя е початковим кроком до налагодження ви-робничо! д1яльност1 пщприемства, при якш можливе розширене вщтворення вЫх актив1в, наявних у пщприемства.
Основу економ1чного розвитку вугшьного пщприемства становлять три фактори економ1чного зростання, або три види катталу: природний (природш ресурси), виробничий (створеш засоби виробництва) \ людський (трудов1 ресурси). Тому кат-тал1защю можна розглядати як д1яльшсть щодо перетворення цих чинниюв виробництва на каттал, тобто як оргашзацш ро-боти, при якш власники ресурав (держава, пщприемства) могли б заробити на свое юнування \ при цьому постшно виробляти додану вартють, що дозволяе пщприемствам розвиватися.
Показником процесу катт^заци е вартiсть активу (пщ-приемства).
Для вирiшення проблеми катт^заци вугшьно! галузi фактори катт^заци варто подiлити на три рiвнi (рис. 5).
Рис. 5. Фактори каттал1зацИ' вугледобувних тдприемств
Мiкрорiвень - це рiвень пiдприемства, який являе собою сукупшсть рiзних ресурсiв, активiв, у тому числi здiбностей ок-ремих працiвникiв, кожен з яких потребуе катташзацп для того, щоб розвиватися. Ц процеси знаходять вщображення у ви-робничому потенщал^ фiнансово-економiчних показниках, ор-ганiзацiйнiй структурi управлiння, перспективних напрямах розвитку. У даному випадку капiталiзацiя залежатиме вщ ус-пiшностi реашзацл економiчного потенщалу та налагодження розширеного вiдтворення господарюючих суб'ектiв.
Мезорiвень - це рiвень галузi, що передбачае державне регулювання капiталiзацil через здiйснення полiтики державного розвитку галуз^ спрямовано! на створення сприятливого ш-
вестицшного кл1мату, можливост залучення кредитних та ш-ших ресурЫв. На даному р1вш вщбуваеться формування корпо-ративних вщносин м1ж пщприемствами та системи правил роз-под1лу ресурав м1ж проектами. Для цього мае бути вироблена довгострокова програма розвитку галуз1, ор1ентована на штег-рацш вах сил й штереав суб'екив, що бажають пщвищити свою каттал!защю та оптим1зацш розпод1лу ресурЫв м1ж тд-приемницькими проектами щодо пщвищення чисто! каттал1за-Ц11.
Макрор1вень - державний р1вень, на якому визначаються щншсш прюритети каттал!зацп, що знаходять вщображення у р!вш ВВП, полпищ держави, нормативно-законодавчш баз! та вщ яких залежатиме керовашсть каттал!защею на р1вш пщпри-емства.
Незважаючи на наявшсть значно! кшькост публшацш з проблем каштал1зацп, питання щодо управлшня каттал!защею у вугшьнш промисловост не розглядаються, що пояснюеться, перш за все, високою збитковютю вугледобувних пщприемств. Виршення дано! проблеми лежить у площиш шновацшно! мо-дершзацп галуз1, яка пов'язуеться з розробкою технологш комплексно! переробки вугшля. У результат! впровадження техно-лог!й комплексно! (поглиблено!) переробки вугшля можна отримати додаткову продукщю р!зного виду (рис. 6).
Доцшьшсть дано! технолог!! обгрунтовано в економ!чнш л!тератур!, зокрема в роботах [15-19], де зазначаеться, що вона сприятиме яюснш зм!н! матер!ально-техн!чно! бази виробництва, пщвищенню якост! та конкурентоспроможност! вуг!льно! продукц!!, а також сприятиме створенню ланцюжка додано! вартост! та пщвищенню каттал!заци виробництва.
При цьому говорити про створення ланцюжка економ!ч-но! додано! вартост! можна лише якщо розглядати шахту не тшьки як п!дприемство з видобутку вугшля, але ! як джерело отримання додатково! енерг!!, р!дк!сних ! кольорових метал!в, а також очищено! води.
Побудову завершених технолопчних ланцюг!в можливо зд!йснити на основ! використання кластерного п!дходу до уп-равл!ння п!дприемствами вугледобувно! галуз!, що сприятиме 78
забезпеченню координаци процесу вiдтворення, прискоренню впровадження технологiчних нововведень, зниженню витрат на одиницю продукци, збiльшенню економiчно! додано! вартост та пiдвищенню рiвня капiталiзацi! виробництва.
X
Переробка вугiлля
I "
Видобуток вуплля
I
1
Шдземна газифiкацiя
Сортове вугiлля
Брикети
I
Шрсииз
Напiвкокс
Смоли i хiмiчнi продукти
Гiдрогенiзацiя
Синтез-газ
Рiдке паливо
Теплова енерпя
Теплова енергiя
Первинний
газ
Рис. 6. Комплексний тдх1д до переробки вугыля та отримання продукци на його основI
При формуванш мехашзму управлшня вугшьно-енерге-тичним кластером мають ураховуватися певш чинники, а саме:
характер розвитку вугледобувних регiонiв, зумовлений закриттям вугледобувних тдприемств через нерентабельнiсть або виснаження запасiв;
мiстоутворюючий фактор вугледобувних тдприемств з метою визначення умов функцюнування шахтарських терито-рiй тсля вiдпрацювання чи припинення експлуатацi! родовища; кон'юнктура ринку паливно-енергетичних ресурсiв; швестицшш можливостi учасникiв перетворень при вибо-рi заходiв соцiально-економiчного розвитку територи;
нeобxiднiсть розгляду зовнiшнix i пepeтвоpюючиx суб'ек-тiв як единого господарського комплeксу тepитоpiй з уpaxувaн-ням eкономiчниx, соцiaльниx та eкологiчниx фaктоpiв.
Для впpовaджeння новиx iнновaцiйниx тexнологiй щодо комплeксноï пepepобки вугiлля i ствоpeння пpомисловиx клас-тepiв доцiльно пepeдбaчити тaкi зaxоди:
надавати пiльги з податку на прибуток тим тдприем-ствам, якi впроваджують тexнологiï з комплeксного викорис-тання надр. Пшьга можe надаватися на конкуpснiй основi та на тepмiн окупностi пpоeкту;
з мeтою знижeння кaпiтaльниx витрат на придбання об-ладнання для комплeксноï пepepобки вугiлля скасувати мито при iмпоpтi дано1' тexнiки i податок на додану вapтiсть на ^1';
розробити мexaнiзм кpeдитувaння пщприемств, яю мають нaмipи впроваджувати шновацшш тexнологiï;
сформувати мexaнiзм надання дepжaвниx коштiв та дep-жaвниx гарантш, ствоpeння бюджeтниx eкологiчниx фондiв, оскшьки впpовaджeння циx тexнологiй дозволить отримати значний eкологiчний i eкономiчний eфeкт.
Ствоpeння клaстepниx структур завдяки мiжгaлузeвiй вза-eмодiï пiдпpиeмств, якi вxодять до клaстepa, спpиятимe приско-peнню пpоцeсiв eкономiчного зростання, пiдвищeнню шнова-цiйноï aктивностi та конкуpeнтоспpоможностi, зростанню зай-нятостi, пошиpeнню пpовiдниx тexнологiй i припливу i^eCT^ цiй у нащональну eкономiку.
Модepнiзaцiя тexнологiчниx продав вуглeдобувниx пщ-приемств на основi комплeксноï пepepобки вугiлля спpиятимe:
пiдвищeнню iнвeстицiйноï пpивaбливостi вуглeдобувниx пiдпpиeмств чepeз пepспeктивнiсть отримання прибутку за мeнший тepмiн;
пiдвищeнню кaпiтaльниx коштiв за paxунок peaлiзaцiï до-дaтковоï продукци;
пiдвищeнню кaпiтaлiзaцiï вуглeдобувниx пiдпpиeмств, ву-гiльниx компaнiй за paxунок отримання додатково! eкономiчноï вapтостi та включeння ïx у ланцюг вapтiсниx цiнностeй.
Для обгрунтування нaпpямiв удосконaлeння мexaнiзмiв кaпiтaлiзaцiï за paxунок збiльшeння eкономiчноï додaноï варто-80
ст в ланцюгу збiльшення вартост пщприемств на 0CH0Bi здшс-нення шновацшно! модершзаци вугледобувного виробництва пропонуеться:
застосування категори кaпiтaлiзaцп виробництва (пщпри-емства) до розвитку вугледобувних пщприемств;
здшснення шновацшно! модершзаци вугiльного виробництва для формування ланцюжка економiчно! додано! вартост за рахунок переходу вщ виробництва пpодукцi! для вузького енер-гетичного використання до отримання нових для гaлузi продук-тiв, тобто комплексно! переробки вугшля.
Перспективним напрямом модершзаци вугшьно! гaлузi може стати диверсифшащя виробництва на основi комплексного використання вах корисних компонент вугшьно-метанових родовищ, зокрема, створення паливно-енергетичних блокiв на бaзi дшчих шахт.
Л1тература
1. Лапин Н.И. Социокультурные факторы российской стагнации и модернизации / Н.И. Лапин // Социологические исследования. - 2011. - №11. - С. 3-16.
2. Белых В.С. Модернизация экономики: понятие, цели и средства / В.С. Белых // Бизнес, менеджмент и право. - 2011. -№ 1. - С. 14-19.
3. Горбатенко В. Стратепя модершзаци суспшьства / В. Горбатенко. - К.: Акaдемiя, 1999. - 242 с.
4. Бужимська К.О. Модершзащя економжи: технолопч-но-структурний аспект / К.О.Бужимська // Вшник ЖДТУ. -2009. - №3(49). - С. 214-217.
5. Вардомский Л.Б. Модернизация экономики в странах СНГ: типы, ресурсы, инструменты / Л.Б. Вардомский, А.В. Шу-рубович // Экономическое обозревание ЕврАзЭС. - 2008. -№1(13). - С. 4-8.
6. Мамалуй О. О. Про змшт мехашзму модершзаци укра-!нсько! економжи / О. О. Мамалуй // Вшник Нацюнально! юри-дично! академи Укра!ни iменi Ярослава Мудрого. - 2010. -№3. - С. 27-34.
7. Левковець О.М. Технолопчна модершзащя економжи Укра!ни / О.М. Левковець // Державне регулювання економжи. - 2011. - №15. - С. 4-5.
8. Макарова И.В. Потенциал модернизации машиностроительного комплекса региона: монография / И.В. Макарова. -Екатеринбург, 2010. - 226 с.
9. Наумова Н.Ф. Рецидивирующая модернизация России: беда, вина или ресурс человечества / Н.Ф. Наумова. - М.: Еди-ториал УСС, 1999. - 176 с.
10. Каллагов Э.Х. Модернизация промышленных предприятий в российской экономике: автореф. дис. ... к.э.н. / Э.Х. Каллагов. - М., 2003. - 41 с.
11. Балабанова Е.С. Модернизация предприятий: факторы и направления / Е.С. Балобанова // Социологические исследования. - 2002. - № 6. - С. 24-27.
12. Симоненко В.К. К прорыву не готовы. Инноватизация и модернизация экономики / В.К. Симоненко // 2000. Держава. - 2012. - 24 февраля-1 марта. - С. 1-5.
13. Державне регулювання шновацшно! д1яльност1 про-мислового комплексу Укра!ни: наук. розробка / авт. кол.: В.Г. Бодров, М.В. Гаман, В.О. Гусев. - К.: НАДУ, 2010. - 72 с.
14. Попович И. Н. Состояние и перспективы развития угольной промышленности Украины / И.Н. Попович // Уголь Украины. - 2013. - № 10. - С. 3-6.
15. Амоша А. И. Комплексное освоение угольных месторождений Донецкой области / А.И. Амоша, В.И. Логвиненко, В.Г. Гринев. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. - 176 с.
16. Пешко А.В. Концепция программы «Повышение эффективности использования энергоресурсов Украины» / А.В. Пешко, Н.Г. Белопольский, Д.И. Турченко. - К: Б.и., 2005. - 55 с.
17. Костенко В.К. Перспектива повышения эффективности работы глубоких угольных шахт / В. К. Костенко // Уголь Украины. - 2007. - №6. - С. 5-7.
18. Костенко В.К. Преодоление проблем угольной отрасли модернизацией производства на основе сбалансированного технологического и эколого-экономического развития [Элек-82
тронный ресурс] / В.К. Костенко, М.Н. Шафоростова. - Режим доступа: http://www.masters.donntu.edu.ua.
19. Драчук Ю.З. Управлшня каmталiзацiею вугледобув-них пiдприeмств на основi модершзаци виробництва / Ю.З. Драчук, Л.М. Рассуждай, Е.Я. Рассуждай // Управлшня соцiально-економiчними системами: монографiя / Л.1. Антошкiна, А.Л. Баланда, В.А, Вшящев та iн.; за ред. Л.1. Антошкшо!, Н.В. Ушенко. - Донецьк: Юго-Восток, 2013. -С. 268-274.
20. Звягильский Е.Л. О необходимости широкой модернизации угольной промышленности Украины: науч. доклад / Е.Л. Звягильский, Ю.С. Залознова; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2013. - 68 с.
НадШшла до редакцП 24.09.2015 р.
Ю.З. Драчук, д.е.н., проф., Н.В. Трушкта, А.1. Кабанов, д.е.н.
МЕХАН1ЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 НА ЗАСАДАХ
ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА: еВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д1
В умовах загострення глобально! фiнансово-економiчноi кризи тдприемницький сектор набувае статусу рiвноправного партнера держави у вирiшеннi стратепчних завдань сощально-економiчного розвитку. Запроваджеш в багатьох кра!нах свiту
1 Дослщження виконано в рамках науково-дослщно! роботи 1ЕП НАН Укра1ни «Розвиток публ1чно-приватного партнерства у процеа модершзаци вугшьно! промисловосп та теплово! енергетики» (номер держ-реестрацп 0115U001638).
© Ю.З. Драчук, Н.В. Трушюна, А.1. Кабанов, 2015
