Научная статья на тему 'Умови прискорення інноваційної модернізації вугільної промисловості України'

Умови прискорення інноваційної модернізації вугільної промисловості України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
124
23
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
модернізація / вугільна промисловість / інновації / капіталізація / кластер / модернизация / угольная промышленность / инновации / капитализация / кластер / modernization of the coal industry / innovation / capitalization / cluster

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — В В. Горощенко

Виявлено, що необхідність проведення модернізації української промисловості обумовлена перш за все її особливостями. Визначено основні риси, які притаманні процесу модернізації. Проаналізовано стан вугільної промисловості України. Встановлено, що в основі економічного розвитку вугільного підприємства лежать три фактори економічного зростання, або три види капіталу: природний капітал (природні ресурси), виробничий (створені засоби виробництва) і людський капітал (трудові ресурси). Обґрунтовано, що для вирішення проблеми капіталізації вугільної галузі фактори капіталізації варто поділити на три рівні: мікрорівень (рівень підприємства), мезорівень (галузевий рівень), макрорівень (державний рівень).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Conditions of accelerating innovative modernization of Ukraine's coal industry

It is detected that necessity of Ukrainian industy’s modernization is due primarily by its features. The main features that are inherent in the process of modernization are identified. The status of coal industry in Ukraine is analyzed. It was established that the main of economic development of a coal mine based on three factors of economic growth, or three types of capital: natural capital (natural resources), manufacturing (created means of production) and human capital (labor). It was proved that solving the problem of capitalization of the coal industry capitalization factors should be divided into three levels: micro (company level), meso (sectoral level), macro (state level).

Текст научной работы на тему «Умови прискорення інноваційної модернізації вугільної промисловості України»

В.В. Горощенко, к.е.н.

УМОВИ ПРИСКОРЕННЯ 1ННОВАЦШНО1 МОДЕРН1ЗАЩ1 ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1

УКРА1НИ

Об'ектившсть та необхiднiсть модершзаци в^чизняно1 економжи зумовленi вимогами виживання в умовах зростаю-чого рiвня конкуренци та технолопчного випередження окре-мих кра1н, якi обрали iнновацiйний шлях розвитку. Саме модер-нiзацiя економiки, заснована на формуванш високотехнолопч-них ресурЫв у промисловостi, реашзацп сучасних систем уп-равлiння промисловiстю й ефективному залученню у господар-чий обш iнновацiйних розробок, дозволяе забезпечити економ> чне зростання в умовах шновацшно! економiки.

Проблеми модершзаци промисловостi Украши зайняли досить помiтну нiшу в наукових дослiдженнях останнiх рокiв, зокрема, в роботах М. Ксенофонтова, М. Узякова, В. Горбатен-ко, В. Макарова, Ю. Ковальчук, К. Божинсько!, Н. Валiнкевич та iн. Актуальшсть такого напряму зумовлена тим, що загрози i виклики економiчного розвитку нашо1 держави, пов'язанi з тех-нологiчною вiдсталiстю в^чизняно1 промисловостi, набули "критично1 точки", вiдповiдно, обмежуючи можливост реалiза-ци усшшно1 конкурентно1 стратеги та перспективи економiчно-го зростання краши. Перебiг кризових процесiв також додав аргуменив на користь модершзаци промисловостi.

Говорячи про модернiзацiю в^чизняно1 промисловостi в цiлому, варто вщзначити, що рiзнi галузi промисловостi мають свою специфiку i слiд використовувати диференцшований шд-хiд до модершзаци розвитку кожно1 галузi. Модернiзацiя про-мисловостi на практицi мае базуватися на рядi галузевих стратеги i програм розвитку, основною метою яких е зростання частки конкурентоспроможно1 продукци на внутрiшньому та зовшшньому ринках за рахунок розвитку i створення нових ви-сокотехнологiчних виробництв.

© В.В. Горощенко, 2015

Необхщшсть модершзаци украшсько! промисловостi обумовлена, перш за все, 11 особливостями, зокрема:

неефективна галузева структура промислового виробни-цтва. Майже 2/3 загального обсягу промислово! продукци припадав на галуз^ що виробляють сировину, матерiали й енерго-ресурси, тобто продукцш низького ступеня переробки, пере-важно промiжного споживання i високо! енергоемноси, що значно обмежуе можливостi промисловост до економiчного зростання через низьку ефективнiсть сировинних виробництв;

посилення деградаци в^чизняно! промисловостi вбiк си-ровинного придатку розвинутих кра!н та ринку для iмпортова-но! високотехнолопчно! продукци. При загальнiй експортнiй орiентацi! втизняного промислового виробництва на рiвнi 34,8% за окремими видами дiяльностi вона досягае бшьш нiж 60%, наприклад, у легкiй промисловостi, машинобудуваннi та ш.;

прогресуюча iнновацiйно-технологiчна вiдсталiсть втиз-няного промислового виробництва вiд економiчно розвинутих кра!н. Майже 80% промислово! продукци виготовляеться на виробництвах III та IV технолопчних укладiв, значний знос ос-новних фондiв, низька шновацшна активнiсть промислових пiд-приемств.

Не принижуючи значимостi найскорiшого виходу втиз-няно! промисловостi на сучасний науково-технолопчний р> вень, притаманний розвинутим кра!нам, слiд вiдзначити, що стратегiя активiзацi! структурно-iнновацiйного i технологiчного оновлення виробництва не повинна вщриватись вiд дшсноси, тобто, орiентуючись на досягнення св^ово! економiки, не мож-на ^норувати розрив, який склався у науково-технолопчному розвитку мiж Укра!ною та розвинутими державами свiту. Тому основна увага мае зосереджуватися на модершзаци традицшно-го iндустрiального базису нащонально! економши.

Аналiз робiт [1-11] дозволив визначити основш риси, ха-рактернi для процесу модершзаци:

комплексшсть, тобто модершзащя мае торкатися всiх сфер життя суспшьства;

системшсть, оскшьки модернiзaцiя передбачае змiни еко-номiчних, правових, полiтичних, культурних шституив та вщ-носин, тому вона мае здшснюватися одночасно на вЫх рiвнях -свiтовомy (мегaмодернiзaцiя); державному (макромодершза-цiя); галузевому (мезомодернiзaцiя) та рiвнi пiдприемствa (мш-ромодернiзaцiя);

диференцшний характер, тобто модернiзaцiя може вщбу-ватися на основi власних традицш краши одночасно iз запози-ченням певних недолiкiв iнших краш;

мобЫзацшшсть - потреба в зaлyченнi фшансових та ш-ших видiв ресурав для здiйснення;

просторово-часова спрямовaнiсть - здшснення модерш-заци на визначенш територи та протягом певного часу;

поетапшсть, що передбачае формування мехашзму здш-снення модернiзaцiï, визначення орiентирiв, складових й умов процесу, спрямованих на змiни у певному середовищь

Виходячи з вищевикладеного, модернiзaцiю слщ тракту-вати як бaгaторiвневий комплексний процес, який передбачае поетапну мобшзацш всiх наявних ресyрсiв та ix оптимiзaцiю з метою здiйснення iнститyцiйниx перетворень у фшансово-економiчнiй, сощально-культурнш, полiтичнiй та iншиx сферах суспшьства.

Однак варто погодитись iз В.К. Симоненко, що оскшьки модершзащя виконуе мiсiю оздоровлення, вiдлaгодження, пе-ребудови сyспiльноï системи, то модернiзaцiя без шновацш -безплiдний грунт для вкладання катталу [12]. У зв'язку iз цим бiльш доцiльно говорити про шновацшну модернiзaцiю еконо-мши, яка мае охоплювати всi ïï сектори та ïx пiдприемствa, щоб зрештою забезпечити сталий та ефективний розвиток нащона-льного господарства у найближчш перспективi. Основним тд-грунтям цього процесу мае стати масштабне впровадження у виробництво досягнень НТП, спрямованих на докорiнне та ш-тенсивне оновлення мaтерiaльно-теxнiчноï бази галузей з метою виготовлення продукци, яка буде конкурентоспроможною на зовнiшньомy i внутршньому ринках. У даному контекст фор-муеться загальна мета модершзацп, реaлiзaцiя якоï надасть змо-гу промисловим пщприемствам досягти високих результаив у

свош дiяльностi та задовольнити суспiльнi потреби у необхщ-них продуктах i послугах.

Модернiзацiя спрямована на техшко-технолопчне пере-оснащення промислового виробництва, що звичайно потребуе залучення iнвестицiй з метою замши фiзично та морально зно-шених основних фондiв пiдприемств й шновацшного оновлен-ня основного кашталу у достатнiх обсягах, тобто спрямована на шновацшно-швестицшний процес, який у цшому охоплюе комплекс суспiльно-виробничих та фiнансово-економiчних вщ-носин - вщ зародження шновацшно1 вде1 до И практичное' реал> заци щодо модершзаци промислового виробництва з метою до-сягнення переваг у майбутньому.

Як вщомо, будь-який процес завжди передбачае здшснен-ня витрат та перетворення ресурЫв, якi спрямовуються на роз-виток вiдповiдного процесу. Такими ресурсами для шновацш-но! модершзаци можуть виступати iнвестицiйнi, фiнансовi, ма-терiальнi, iнтелектуальнi, природнi, трудовi та шформацшш.

Як прiоритетну ланку модершзаци промисловост Укра-1'ни варто розглядати вугшьну промисловiсть, оскiльки сучас-ний аналiз свiтового виробництва та споживання вугiлля доводить, що воно доа залишаеться головним енергоресурсом, що е важливим фактором для нашо1 держави, яка володiе значними запасами вугшля i майже не мае нафти та газу ^ вщповщно, ви-значае не лише розвиток паливно-енергетичного комплексу, але й нацiональний курс розвитку економши в цiлому.

Процеси шновацшно1 модернiзацil вугiльноl промислово-стi здшснюються вже тривалий час, однак унаслщок 1'х несис-темностi, непослiдовностi та суперечливоси вони не забезпечи-ли належно1 ефективностi й конкурентоспроможностi галузь

Iнновацiйна модернiзацiя вугiльноl промисловостi мае пе-редбачати заходи щодо створення, трансферту та впровадження шновацш у сферi техшки, технолог^, органiзацil виробництв; удосконалення структури виробничо1 бази (будiвництво нових i розвиток перспективних дiючих шахт, лшвщащя безперспек-тивних пiдприемств тощо); перебудови оргашзацшно1 структури управлiння галуззю; перетворення системи господарювання на ринкових засадах (трансформащя вiдносин власностi, фор-мування ринкового конкурентного середовища). 70

Пщ шновацшною модepнiзaцieю вyгiльноï пpомисловостi Украши pозyмiтимeмо запровадження системи фшансово-еко-номiчних, iнститyцiонaльних, iнновaцiйних (науково-техшч-них), оргашзацшних та iнших зaходiв з метою оптимiзaцiï галу-зево1, тeхнологiчноï, peгiонaльноï, оpгaнiзaцiйноï та управлш-ськоï структури пpомисловостi та на цiй основi забезпечити спpоможнiсть модepнiзовaних вугледобувних пщприемств в умовах iнтeгpaцiï та глобaлiзaцiï виpiшyвaти основнi завдання соцiaльно-eкономiчного розвитку Украши.

Окpeмi напрями оптимiзaцiï галузевох, тeхнологiчноï, ре-гiонaльноï, оpгaнiзaцiйноï та управл^сь^ структури вyгiльноï пpомисловостi подано на рис. 1.

Зазначеш напрями iнновaцiйноï модepнiзaцiï збiгaються з цшями iнвeстицiйноï, iнновaцiйноï, структурно!, кадровой фь нaнсовоï полiтики у сфepi промисловость У зв'язку iз цим здш-снення iнновaцiйноï модepнiзaцiï мае передбачати штегращю iнститyцiонaльних мeхaнiзмiв цих пол^ик з метою забезпечен-ня конкурентоспроможност вiтчизняноï пpомисловостi на внyтpiшньомy та зовшшньому ринках й iнтeгpaцiю у св^овий промисловий пpостip. Отже, поняття iнновaцiйноï модepнiзaцiï у даному контекст можна розглядати як iнтeгpовaнy шститу-цiонaльнy кaтeгоpiю.

Для забезпечення високоефективного вщновлення вироб-ництва iнновaцiйнa модершзащя мае не лише включати масш-табне перетворення тeхнiки i технологи виробництва, але i тор-катися питань оргашзаци пpaцi, пiдготовки i перетдготовки кaдpiв, yпpaвлiння галуззю та передбачати компенсацшш меха-нiзми негативного впливу видобутку природних peсypсiв на функщонування вyгiльноï пpомисловостi, зокрема: пщвищення частки iнвeстицiй у pозвiдкy i видобуток корисних копалин; розвиток фiнaнсовоï системи краши; стимулювання оновлення фондiв; залучення вiтчизняних та iнозeмних швестицш; удос-коналення системи дepжaвноï тдтримки в умовах приватизации пiдвищeння piвня гipничого обладнання; збiльшeння peсypсiв на НДР та штенсифжащю iнновaцiйних процеав; модepнiзaцiя i дивepсифiкaцiя виробництва; державно-приватне партнерство.

>

Оптимнащя галузевог структури промисловостг:

- формування економiчноí додано! вартост на вугледобувних шдприемствах;

- забезпечення розвитку наукоемних галузей, як сприяють пiдвищенню ефективностi роботи вугшьних шахт (зокрема машинобудування, приладобудування та ш.);

- розробка та реалiзацiя програми створення конкурентоспроможно! вiтчизняноí' гiрничодобувноí техшки

Оптимиащя технологгчног структури промисловости

- впровадження готовых новiтнiх технологiй видобутку вугшля;

- запровадження енерго- та ресурсозбер^аючих технологiй з метою зниження енерго-емностi виробництва та вщповщно ВВП;

- технiчне переоснащення вугледобувного виробництва на шновацшнш основi;

- впровадження системи заходiв з пщвищення якостi вугiльноí продукцií

г--л

Оптим1зац1я регюналъног структури промисловостг:

- ращональне використання природних ресурив шляхом пiдвищення ступеня !х пере-робки та збiльшення обсягу створено! додано! вартост в репонц

- зменшення техногенного навантаження на довкшля;

- налагодження ефективно! взаемодп великого, середнього та малого бiзнесу у сферi промисловосп

/-г-\

' Оптимгзащя оргатзацшног структури промисловост1: х

- запровадження шновацшних форм оргашзацп промислового виробництва, орiенто-ваних на забезпечення замкнутого технолопчного циклу виробництва з високою створеною доданою вартiстю, зокрема, вертикально та горизонтально штегрованих структур;

- формування повнощнно! iнновацiйноí iнфраструктури пщтримки iнновацiйних процесiв з метою 1'х штенсиф^цп, що включае технологiчнi парки, iнжинiринговi та консалтинговi центри;

>■ забезпечення наукового супроводження технолопчних процеыв /

г Л

Оптимгзащя управлшсъког структури промисловост1: *

- формуванням повнофункцюнально1' структури системи управлiння промисловютю;

- посилення взаемодií та координацп роботи промислових пiдприемств з органами державного управлшня та сум1жними галузями щодо iнновацiйноí реструктуризацií промисловостi

- забезпечення подготовки та перепiдготовки кадрiв за напрямами iнновацiйного розвитку;

- здшснення заходiв щодо пiдвищення потенцiалу науково-техшчно1' та шновацшно1" дiяльностi

Рис. 1. Напрями шновацтног модершзацп вугЫъног промисловост1 Украгни

Проекти iнновaцiйноï модершзацп потребуватимуть залу-чення значних обсягiв iнвeстицiй, тобто можна говорити, що модершзащя спрямована на шновацшно-швестицшний процес, який виступае об'ектом дepжaвноï iнвeстицiйноï, iнновaцiйноï, пpомисловоï та стpyктypноï полiтик, якi, в свою чергу, через наявш мeхaнiзми пщтримують процеси iнновaцiйноï модершзацп, визначають напрямки та засоби ïï проведення. Тому держава мае забезпечувати правову основу piшeнь щодо шнова-цiйноï модepнiзaцiï вyгiльноï пpомисловостi, зокрема питань, яю стосуються формування шфраструктури забезпечення мо-дepнiзaцiï, захист державних i приватних iнтepeсiв, eкологiчноï piвновaги при здiйснeннi модepнiзaцiï, визначення справедли-воï ренти за використання надр, приватизацп, eкологiчноï без-пеки, престижной шaхтapськоï пpaцi та iн.

Незважаючи на те що Украша належить до 12 краш свiтy з найбшьшими обсягами видобутку вyгiлля, за сво1ми техшко-eкономiчними показниками вона поступаеться бiльшостi з них, що обумовлено:

складними прничо-геолопчними умовами (мала потужш-стю вугшьних плaстiв (до 1,2 м), велика глибина розробки, ви-сока газоносшсть та схильнiсть багатьох пластсв до раптових викидiв вyгiлля i газу, низька яюсть вyгiлля);

скорочення обсягу вуглевидобутку (у 2014 р. видобуто 48856,0 тис. т енергетичного вугшля, що поpiвняно з 2013 р. менше на 11117,0 тис. т; кокавного - 16139,3 тис. т, що менше поpiвняно з 2013 р. на 7585,2 тис. т);

зменшення прничих виробок (за Ычень-травень 2014 р. проведено 174,5 км розкривних та тдготовчих прничих виробок, що на 2,3 км менше, шж за аналопчний перюд 2013 р.);

пiдвищeння щни вyгiлля (за I пiвpiччя 2014 р. щна 1 т то-вapноï вyгiльноï пpодyкцiï складала 577,2 грн. Поpiвняно з ана-лопчним пepiодом 2013 р. 1 т товapноï пpодyкцiï вyгiльних пiд-приемств збшьшилася на 71,8 грн, або на 14,2%);

збшьшення собiвapтостi 1 т товapноï пpодyкцiï (за пщсум-ками сiчня-чepвня 2014 р. фактична собiвapтiсть становила 1452,4 грн, що поpiвняно з сiчнeм-тpaвнeм 2013 р. бшьше на 44,1 грн, або на 3,1%);

неплатоспроможшсть i збитковiсть вугiльних шахт. У 2014 р. збитки вщ випуску товарно1 продукцп без урахування кошив державно1 пiдтримки складали 6030,4 млн грн, порiвня-но з вщповщним перiодом 2013 р. вони збшьшилися на 61,2 млн грн;

наявшсть високо1 аварiйностi. Проте кiлькiсть випадюв загального виробничого травматизму у I пiврiччi 2014 р. на ву-гiльних пiдприемствах зменшилась на 84 випадки, або на 11%, i склала 670 випадкiв;

застосування застарших технологiй та недостатне техшч-не оновлення виробництва. Рiвень зношеностi основних фондiв у галузi становить 49,1%; майже 96% шахт протягом понад 20 роюв працюють без реконструкций третина очисних вибо1в оснащенi морально застаршою технiкою, включаючи вiдбiйнi молотки; низьким (50%) е рiвень комбайнового проведення пр-ничих виробок [13];

зниження обсяпв iнвестицiй у тдприемства вугледобув-но! промисловостi. Так, у 2013 р. загальна сума швестицш ста-новила 457,8 млн грн, що на 1302 млн грн менше порiвняно iз 2012 р. (рис. 2);

недостатшсть фiнансування шновацшно1 дiяльностi. Бь льшiсть витрат за аналiзований перiод було спрямовано на при-дбання машин, обладнання та програмного забезпечення. Знач-но менше кошив було спрямовано на дослщження i розробки, придбання нових технологш та iншi напрями. Питома вага витрат на шновацшну дiяльнiсть у вугiльнiй промисловостi за на-прямами наведено на рис. 3;

поступова втрата конкурентних позицш вугшьно1 проду-кц^ на внутрiшньому i зовнiшнiх ринках. Аналiз динамiки зов-нiшньоl торгiвлi продукцiею галузi свщчить про нарощування негативного сальдо, яке у 2013 р. збшьшилось у 4 рази порiвня-но з 2005 р. (рис. 4), що, певною мiрою було спричинено знач-ними обсягами iмпорту коксiвного вугшля з Росiйськоl Федера-

ц^;

низький попит на впчизняну вугiльну продукщю, спри-чинений недостатньою ефективнiстю И використання на внут-

Рис. 2.1нвестици у тдприемства вугледобувног промисловост1 Складено за шформащею, наданою Державною службою статистики Украши.

□ Дослщження [ розробки

□ Придбання машин, устаткування, програмного забезпечення НПридбання нових технолопй

□I 1нш1 напрями

93,9

89,9

95,26

Рис. 3. Питома вага витрат на ¡нновацшну дгялътстъ у вугыътй галуз1 Складено за збiрниками Держстату Украши «Наукова та шнова-цшна дiяльнiсть в Украш» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. икге1а1 gov.ua.

Рис. 4. Динамжа зовшшньог торгiвлi Украгни вугшьною продукщею, млрд дол. США Розраховано за даними Держстату Украши «Товарна структура зо-вшшньо! торпвлЬ> за 2009-2012 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

ршньому ринку. Так, частка електроенерги, вироблено! з вико-ристанням вугшьно! продукци, в Укршш становить лише 26%, у той час як у Имеччиш - 58, Кита! - 70, Польщ1 - 90% [14].

Виршенню ряду проблем, з якими стикаеться вугшьна галузь, можуть сприяти мехашзми каштал1заци пщприемств.

Каштал1защя е початковим кроком до налагодження ви-робничо! д1яльност1 пщприемства, при якш можливе розширене вщтворення вЫх актив1в, наявних у пщприемства.

Основу економ1чного розвитку вугшьного пщприемства становлять три фактори економ1чного зростання, або три види катталу: природний (природш ресурси), виробничий (створеш засоби виробництва) \ людський (трудов1 ресурси). Тому кат-тал1защю можна розглядати як д1яльшсть щодо перетворення цих чинниюв виробництва на каттал, тобто як оргашзацш ро-боти, при якш власники ресурав (держава, пщприемства) могли б заробити на свое юнування \ при цьому постшно виробляти додану вартють, що дозволяе пщприемствам розвиватися.

Показником процесу катт^заци е вартiсть активу (пщ-приемства).

Для вирiшення проблеми катт^заци вугшьно! галузi фактори катт^заци варто подiлити на три рiвнi (рис. 5).

Рис. 5. Фактори каттал1зацИ' вугледобувних тдприемств

Мiкрорiвень - це рiвень пiдприемства, який являе собою сукупшсть рiзних ресурсiв, активiв, у тому числi здiбностей ок-ремих працiвникiв, кожен з яких потребуе катташзацп для того, щоб розвиватися. Ц процеси знаходять вщображення у ви-робничому потенщал^ фiнансово-економiчних показниках, ор-ганiзацiйнiй структурi управлiння, перспективних напрямах розвитку. У даному випадку капiталiзацiя залежатиме вщ ус-пiшностi реашзацл економiчного потенщалу та налагодження розширеного вiдтворення господарюючих суб'ектiв.

Мезорiвень - це рiвень галузi, що передбачае державне регулювання капiталiзацil через здiйснення полiтики державного розвитку галуз^ спрямовано! на створення сприятливого ш-

вестицшного кл1мату, можливост залучення кредитних та ш-ших ресурЫв. На даному р1вш вщбуваеться формування корпо-ративних вщносин м1ж пщприемствами та системи правил роз-под1лу ресурав м1ж проектами. Для цього мае бути вироблена довгострокова програма розвитку галуз1, ор1ентована на штег-рацш вах сил й штереав суб'екив, що бажають пщвищити свою каттал!защю та оптим1зацш розпод1лу ресурЫв м1ж тд-приемницькими проектами щодо пщвищення чисто! каттал1за-Ц11.

Макрор1вень - державний р1вень, на якому визначаються щншсш прюритети каттал!зацп, що знаходять вщображення у р!вш ВВП, полпищ держави, нормативно-законодавчш баз! та вщ яких залежатиме керовашсть каттал!защею на р1вш пщпри-емства.

Незважаючи на наявшсть значно! кшькост публшацш з проблем каштал1зацп, питання щодо управлшня каттал!защею у вугшьнш промисловост не розглядаються, що пояснюеться, перш за все, високою збитковютю вугледобувних пщприемств. Виршення дано! проблеми лежить у площиш шновацшно! мо-дершзацп галуз1, яка пов'язуеться з розробкою технологш комплексно! переробки вугшля. У результат! впровадження техно-лог!й комплексно! (поглиблено!) переробки вугшля можна отримати додаткову продукщю р!зного виду (рис. 6).

Доцшьшсть дано! технолог!! обгрунтовано в економ!чнш л!тератур!, зокрема в роботах [15-19], де зазначаеться, що вона сприятиме яюснш зм!н! матер!ально-техн!чно! бази виробництва, пщвищенню якост! та конкурентоспроможност! вуг!льно! продукц!!, а також сприятиме створенню ланцюжка додано! вартост! та пщвищенню каттал!заци виробництва.

При цьому говорити про створення ланцюжка економ!ч-но! додано! вартост! можна лише якщо розглядати шахту не тшьки як п!дприемство з видобутку вугшля, але ! як джерело отримання додатково! енерг!!, р!дк!сних ! кольорових метал!в, а також очищено! води.

Побудову завершених технолопчних ланцюг!в можливо зд!йснити на основ! використання кластерного п!дходу до уп-равл!ння п!дприемствами вугледобувно! галуз!, що сприятиме 78

забезпеченню координаци процесу вiдтворення, прискоренню впровадження технологiчних нововведень, зниженню витрат на одиницю продукци, збiльшенню економiчно! додано! вартост та пiдвищенню рiвня капiталiзацi! виробництва.

X

Переробка вугiлля

I "

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Видобуток вуплля

I

1

Шдземна газифiкацiя

Сортове вугiлля

Брикети

I

Шрсииз

Напiвкокс

Смоли i хiмiчнi продукти

Гiдрогенiзацiя

Синтез-газ

Рiдке паливо

Теплова енерпя

Теплова енергiя

Первинний

газ

Рис. 6. Комплексний тдх1д до переробки вугыля та отримання продукци на його основI

При формуванш мехашзму управлшня вугшьно-енерге-тичним кластером мають ураховуватися певш чинники, а саме:

характер розвитку вугледобувних регiонiв, зумовлений закриттям вугледобувних тдприемств через нерентабельнiсть або виснаження запасiв;

мiстоутворюючий фактор вугледобувних тдприемств з метою визначення умов функцюнування шахтарських терито-рiй тсля вiдпрацювання чи припинення експлуатацi! родовища; кон'юнктура ринку паливно-енергетичних ресурсiв; швестицшш можливостi учасникiв перетворень при вибо-рi заходiв соцiально-економiчного розвитку територи;

нeобxiднiсть розгляду зовнiшнix i пepeтвоpюючиx суб'ек-тiв як единого господарського комплeксу тepитоpiй з уpaxувaн-ням eкономiчниx, соцiaльниx та eкологiчниx фaктоpiв.

Для впpовaджeння новиx iнновaцiйниx тexнологiй щодо комплeксноï пepepобки вугiлля i ствоpeння пpомисловиx клас-тepiв доцiльно пepeдбaчити тaкi зaxоди:

надавати пiльги з податку на прибуток тим тдприем-ствам, якi впроваджують тexнологiï з комплeксного викорис-тання надр. Пшьга можe надаватися на конкуpснiй основi та на тepмiн окупностi пpоeкту;

з мeтою знижeння кaпiтaльниx витрат на придбання об-ладнання для комплeксноï пepepобки вугiлля скасувати мито при iмпоpтi дано1' тexнiки i податок на додану вapтiсть на ^1';

розробити мexaнiзм кpeдитувaння пщприемств, яю мають нaмipи впроваджувати шновацшш тexнологiï;

сформувати мexaнiзм надання дepжaвниx коштiв та дep-жaвниx гарантш, ствоpeння бюджeтниx eкологiчниx фондiв, оскшьки впpовaджeння циx тexнологiй дозволить отримати значний eкологiчний i eкономiчний eфeкт.

Ствоpeння клaстepниx структур завдяки мiжгaлузeвiй вза-eмодiï пiдпpиeмств, якi вxодять до клaстepa, спpиятимe приско-peнню пpоцeсiв eкономiчного зростання, пiдвищeнню шнова-цiйноï aктивностi та конкуpeнтоспpоможностi, зростанню зай-нятостi, пошиpeнню пpовiдниx тexнологiй i припливу i^eCT^ цiй у нащональну eкономiку.

Модepнiзaцiя тexнологiчниx продав вуглeдобувниx пщ-приемств на основi комплeксноï пepepобки вугiлля спpиятимe:

пiдвищeнню iнвeстицiйноï пpивaбливостi вуглeдобувниx пiдпpиeмств чepeз пepспeктивнiсть отримання прибутку за мeнший тepмiн;

пiдвищeнню кaпiтaльниx коштiв за paxунок peaлiзaцiï до-дaтковоï продукци;

пiдвищeнню кaпiтaлiзaцiï вуглeдобувниx пiдпpиeмств, ву-гiльниx компaнiй за paxунок отримання додатково! eкономiчноï вapтостi та включeння ïx у ланцюг вapтiсниx цiнностeй.

Для обгрунтування нaпpямiв удосконaлeння мexaнiзмiв кaпiтaлiзaцiï за paxунок збiльшeння eкономiчноï додaноï варто-80

ст в ланцюгу збiльшення вартост пщприемств на 0CH0Bi здшс-нення шновацшно! модершзаци вугледобувного виробництва пропонуеться:

застосування категори кaпiтaлiзaцп виробництва (пщпри-емства) до розвитку вугледобувних пщприемств;

здшснення шновацшно! модершзаци вугiльного виробництва для формування ланцюжка економiчно! додано! вартост за рахунок переходу вщ виробництва пpодукцi! для вузького енер-гетичного використання до отримання нових для гaлузi продук-тiв, тобто комплексно! переробки вугшля.

Перспективним напрямом модершзаци вугшьно! гaлузi може стати диверсифшащя виробництва на основi комплексного використання вах корисних компонент вугшьно-метанових родовищ, зокрема, створення паливно-енергетичних блокiв на бaзi дшчих шахт.

Л1тература

1. Лапин Н.И. Социокультурные факторы российской стагнации и модернизации / Н.И. Лапин // Социологические исследования. - 2011. - №11. - С. 3-16.

2. Белых В.С. Модернизация экономики: понятие, цели и средства / В.С. Белых // Бизнес, менеджмент и право. - 2011. -№ 1. - С. 14-19.

3. Горбатенко В. Стратепя модершзаци суспшьства / В. Горбатенко. - К.: Акaдемiя, 1999. - 242 с.

4. Бужимська К.О. Модершзащя економжи: технолопч-но-структурний аспект / К.О.Бужимська // Вшник ЖДТУ. -2009. - №3(49). - С. 214-217.

5. Вардомский Л.Б. Модернизация экономики в странах СНГ: типы, ресурсы, инструменты / Л.Б. Вардомский, А.В. Шу-рубович // Экономическое обозревание ЕврАзЭС. - 2008. -№1(13). - С. 4-8.

6. Мамалуй О. О. Про змшт мехашзму модершзаци укра-!нсько! економжи / О. О. Мамалуй // Вшник Нацюнально! юри-дично! академи Укра!ни iменi Ярослава Мудрого. - 2010. -№3. - С. 27-34.

7. Левковець О.М. Технолопчна модершзащя економжи Укра!ни / О.М. Левковець // Державне регулювання економжи. - 2011. - №15. - С. 4-5.

8. Макарова И.В. Потенциал модернизации машиностроительного комплекса региона: монография / И.В. Макарова. -Екатеринбург, 2010. - 226 с.

9. Наумова Н.Ф. Рецидивирующая модернизация России: беда, вина или ресурс человечества / Н.Ф. Наумова. - М.: Еди-ториал УСС, 1999. - 176 с.

10. Каллагов Э.Х. Модернизация промышленных предприятий в российской экономике: автореф. дис. ... к.э.н. / Э.Х. Каллагов. - М., 2003. - 41 с.

11. Балабанова Е.С. Модернизация предприятий: факторы и направления / Е.С. Балобанова // Социологические исследования. - 2002. - № 6. - С. 24-27.

12. Симоненко В.К. К прорыву не готовы. Инноватизация и модернизация экономики / В.К. Симоненко // 2000. Держава. - 2012. - 24 февраля-1 марта. - С. 1-5.

13. Державне регулювання шновацшно! д1яльност1 про-мислового комплексу Укра!ни: наук. розробка / авт. кол.: В.Г. Бодров, М.В. Гаман, В.О. Гусев. - К.: НАДУ, 2010. - 72 с.

14. Попович И. Н. Состояние и перспективы развития угольной промышленности Украины / И.Н. Попович // Уголь Украины. - 2013. - № 10. - С. 3-6.

15. Амоша А. И. Комплексное освоение угольных месторождений Донецкой области / А.И. Амоша, В.И. Логвиненко, В.Г. Гринев. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. - 176 с.

16. Пешко А.В. Концепция программы «Повышение эффективности использования энергоресурсов Украины» / А.В. Пешко, Н.Г. Белопольский, Д.И. Турченко. - К: Б.и., 2005. - 55 с.

17. Костенко В.К. Перспектива повышения эффективности работы глубоких угольных шахт / В. К. Костенко // Уголь Украины. - 2007. - №6. - С. 5-7.

18. Костенко В.К. Преодоление проблем угольной отрасли модернизацией производства на основе сбалансированного технологического и эколого-экономического развития [Элек-82

тронный ресурс] / В.К. Костенко, М.Н. Шафоростова. - Режим доступа: http://www.masters.donntu.edu.ua.

19. Драчук Ю.З. Управлшня каmталiзацiею вугледобув-них пiдприeмств на основi модершзаци виробництва / Ю.З. Драчук, Л.М. Рассуждай, Е.Я. Рассуждай // Управлшня соцiально-економiчними системами: монографiя / Л.1. Антошкiна, А.Л. Баланда, В.А, Вшящев та iн.; за ред. Л.1. Антошкшо!, Н.В. Ушенко. - Донецьк: Юго-Восток, 2013. -С. 268-274.

20. Звягильский Е.Л. О необходимости широкой модернизации угольной промышленности Украины: науч. доклад / Е.Л. Звягильский, Ю.С. Залознова; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2013. - 68 с.

НадШшла до редакцП 24.09.2015 р.

Ю.З. Драчук, д.е.н., проф., Н.В. Трушкта, А.1. Кабанов, д.е.н.

МЕХАН1ЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 НА ЗАСАДАХ

ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА: еВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д1

В умовах загострення глобально! фiнансово-економiчноi кризи тдприемницький сектор набувае статусу рiвноправного партнера держави у вирiшеннi стратепчних завдань сощально-економiчного розвитку. Запроваджеш в багатьох кра!нах свiту

1 Дослщження виконано в рамках науково-дослщно! роботи 1ЕП НАН Укра1ни «Розвиток публ1чно-приватного партнерства у процеа модершзаци вугшьно! промисловосп та теплово! енергетики» (номер держ-реестрацп 0115U001638).

© Ю.З. Драчук, Н.В. Трушюна, А.1. Кабанов, 2015

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.