CC BY
68
Г.В. Сфименко
УПРАВЛ1ННЯ КАШТАЛ1ЗАЦ1еЮ В РАМКАХ КЛАСИЧНИХ I СУЧАСНИХ П1ДХОД1В МЕНЕДЖМЕНТУ
Сучасш проблеми забезпечення стратегiчного розвитку i пiдвищення швестицшно1 приваб-ливост бiзнес-структур усе частiше вирiшуються у площиш вартiсно-орiентованоl концепцп. Од-нак промисловi пiдприeмства Украши мають значно нижчi показники рiвня катташзацп, шж 1х зарубiжнi компани-аналоги. Така ситуащя обумовлюе актуальну необхiднiсть перегляду юнуючих пiдходiв до управлiння i застосування новiтнiх iнтегрованих теорiй менеджменту, орiентованих на забезпечення ефективного управлiння вартштю.
Питання, пов'язанi з розвитком основних понять i термiнiв, а також окремих аспектiв теори ка-ттатзаци, висвiтлено у працях таких авторитетных украшських вчених, як I. Булеев [3], Н. Брюхове-цька [2, 3], А. Гриценко [6, 7] та ш Проблемам управлшня, що поставали на рiзних етапах економiчного розвитку, присвячено ряд дослiджень класиюв менеджменту, таких як Ф. Тейлор [12], Г. Форд [15], Г. Емерсон [18], А. Файоль [14], А. Маслоу [10], Р. Акофф [1].
Разом iз тим ряд питань, пов'язаних iз пошуком ефективних пiдходiв до управлiння катта-лiзацiею, залишаються дискусiйними. Ретроспективний аналiз висновкiв i робiт вiдомих вчених дозволяе стверджувати, що у процесi розвитку менеджменту як науки сформувались школи, що зробили вагомий внесок у виршення багатьох практичних проблем економiки, основш положення i концепцп яких можуть бути використанi у побудовi сучасно! системи управлiння капiталiзацiею.
Метою статт е узагальнення теоретичних i методичних основ щодо застосування наукових положень класичних i сучасних пiдходiв до менеджменту у процес управлiння капiталiзацiею промислових пiдприемств.
Дослiдження iсторичних особливостей формування пiдходiв до менеджменту вказують, що виникнення на початку ХХ ст. перших фундаментальних праць з управлшня було об'ективною реакцiею на змши в зовнiшньому середовищi. Складаеться «наукова школа управлшня», яка об'еднуе таких вчених-практикiв, як Ф. Тейлор, Г. Форд, Г. Гатт та ш. Так, на думку Ф. Тейлора [12], головною метою управлшня е забезпечення максимального прибутку для тдприемця у поед-нанш з максимальним добробутом для працiвникiв. У той же час аналiз пращ [15] дозволяе вид> лити принципову позищю Г. Форда щодо виробничо1 основи забезпечення процесу накопичення катталу: «...збшьшення капiталу - це головна мета роботи тдприемства, досягти яко1 можливо тiльки за рахунок розвитку виробництва». Результати вивчення лiтературних джерел [8, 12, 15, 11] надають можливють пiдкреслити значущiсть таких висновюв школи наукового управлiння: удо-сконалення операцiй, розробка оптимальних методiв виконання робщ формування загальних ста-ндарив i правил роботи промислових пщприемств.
Разом iз тим представники школи наукового управлшня, не розглядаючи капiталiзацiю як явище, звертають увагу на техшчш та виробничi складовi зростання реальное' капiталiзацil (роз-ширення, розвиток i пiдвищення ефективностi виробництва).
Аналiз перюдизаци розвитку менеджменту свiдчить, що майже одночасно з науковим управлшням виникае шший напрямок класично1 теори оргашзаци - концепцiя адмiнiстративного управлшня. Засновником дано1 теори е А. Файоль, який зосередив увагу на функцюнальних особ-ливостях управлiння [14]. У результат наукових дослiджень Г. Емерсона [18], А. Файоля [14] та шших можна стверджувати, що автори сформували систематизовану теорiю управлiння оргашзащею з виокремленням управлiння в особливий вид дiяльностi, яка спрямована на досягнення максимального результату функцюнування за наявних ресурав пiдприемства.
У рамках концепцп адмiнiстративного менеджменту управлiння капiталiзацiею можна розг-лядати як соцiально-економiчний процес, що проявляеться у функщях, пов'язаних з пошуком ка-тталу й ефективним його використанням.
Однак, як справедливо зазначено в робой [8], недооцшка людського фактора, що характерна для «класично1» i «адмшютративно1» шкiл, стала предметом гостро1 критики, яка послужила пе-редумовою для виникнення доктрини «людських вiдносин» i «поведiнкових наук», основними представниками яко1 е М. Фоллет, А. Маслоу та ш. Так, у дослщженнях А. Маслоу [10] зробленi
висновки про значний вплив сощально-психолопчних факторiв на ефективнiсть працi, а в роботах М. Фоллет [11] наголошуеться на зростанш ролi бiзнесу як суспшьно1 служби.
Спiльну соцiальну основу можна вщзначити в роботах представниюв школи людських вщ-носин i таких сучасних вчених, як I. Булеев [3], Н. Брюховецька [3], А. Гриценко [6], що розгля-дають соцiальнi аспекти капiталiзацil. Так, на думку вщомого вченого А. Гриценка, сощ^защя стае внутрiшнiм моментом i фактором капiталiзацil. А катт^защя, заснована на використаннi бiльш розвинених здiбностей людини, перетворюеться на форму розвитку сощ^заци [6]. Данi погляди тдтримують I. Булеев i Н. Брюховецька, яю вважають правильною позищю, де соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу необхщна, корисна i И значення зростае у процес переходу вiд iндустрiа-льного до постiндустрiального суспiльства, суспшьства знань [3].
Згiдно з науковими результатами школи людських вщносин i поведiнкових наук управлiння капiталiзацiею слщ розглядати в контекстi соцiальних механiзмiв И збiльшення (накопичення i ви-користання соцiального, iнтелектуального капiталу тдприемства).
У результатi становлення i розвитку кшькюних методiв обгрунтування управлiнських р> шень формуеться кiлькiсна школа управлшня, представниками яко! були Р. Аккоф, С. Бiр, Д. Ек-ман, А. Ентховен, Е. Квейд. На основi вивчення робiт [1, 8, 11] можна зробити узагальнюючий висновок, що внесок дано! школи полягае у такому: поглиблення розумшня складност управлш-ських проблем, застосування моделей i кiлькiсних методiв в управлшш, розробцi економжо-математичних методiв i становлення теорп лiнiйного програмування, бiзнес-моделей.
Таким чином, вирiшення завдань управлшня кашт^защею з позицiй школи кшьюсних ме-тодiв реалiзуеться за рахунок побудови специфiчних моделей. Так, наприклад, у роботi Л. Фроло-во! i Е. Кравченко [16] робиться висновок, що мiж бiзнес-моделлю i капiталiзацiею iснуе ефект синерги, який е наслщком конвергенци внутрiшнього та зовшшнього середовища кожного госпо-дарського суб'екта, що обумовлюе суттевий вплив ефективно1 i якюно1 бiзнес-моделi на рiвень капiталiзацil пiдприемства.
У свою чергу процес глобалiзацil бiзнесу i пiдвищення складностi та динамiки змш економ> чних систем обумовили розвиток сучасних концепцш управлiння.
Результати ан^зу формування сучасних пiдходiв до менеджменту свщчать, що у серединi 70-х роюв ХХ ст. набув поширення системний та ситуацiйний пiдходи. Погляди ряду вчених [8, 9, 11 ] зб^аються в тому, що положення ситуацшного пiдходу в теорп управлiння використовувались для дослщження рiзноманiтних змiнних оргашзацшно1 поведiнки ^ при цьому, центральним моментом ситуацшного управлшня е ситуащя - конкретний набiр обставин, якi впливають на тдп-риемство в даний конкретний час.
У рамках ситуацшного тдходу управлiння капiталiзацiею можна визначати як анал^ичну управлiнську роботу, що виникае у момент змши ситуацшних чинникiв та характеризуеться ана-лiзом ситуацп, вибором оптимальних методiв управлшня або реагування на ситуацiю.
Проведене дослщження сучасних пiдходiв до управлшня вказуе на поширення системно1 методологи з кшця 50-х рокiв ХХ ст. У робой [9] Р. Лепою вказано, що сутшсть системного тдходу полягае в такому: формулювання цшей i встановлення !х iерархil до початку дiяльностi, пов'язано1 з управлiнням; отримання максимального ефекту, тобто досягнення поставлених цiлей шляхом порiвняльного аналiзу альтернативних шляхiв та методiв i здiйснення вибору; кшькюна оцiнка цiлей i засобiв !х реалiзацil, засновано1 на всебiчнiй ощнщ усiх можливих i планованих ре-зультатiв дiяльностi.
З точки зору системного тдходу управлшня капiталiзацiею може бути визначено як цшс-ний набiр методiв, що застосовуеться з метою впливу на елементи системи забезпечення катталь зацп виходячи з принципу взаемозв'язку та взаемообумовленост внутршнього i зовнiшнього се-редовища.
Однак на сьогодш значна кiлькiсть теоретикiв i практикiв як найбiльш важливу видшяють проблему ефективного залучення i використання ресурсiв, формування потужного ресурсного по-тенцiалу. Це питання вирiшуеться у рамках ресурсного тдходу. Згщно з позищею, викладеною у роботi [17], стшкий успiх фiрми залежить вщ наявностi в не1 унiкальних ресурав i органiзацiйних здатностей (компетенцiй), яю, будучи причиною недоступних суперникам економiчних рент, ви-значають конкурентнi переваги дано1 фiрми. Ресурсний пiдхiд до управлшня капiталiзацiею про-стежуеться у наукових позицiях i деяких украшських вчених. Так, А. Гриценко [7] дшшов виснов-
ку, що сутшсть кaпiтaлiзaцiï полягae у пеpетвоpеннi piзниx pесypсiв нa кaпiтaл, тобто вapтiсть, здaтнy дaвaти ^^íct вapтостi.
Отже, у paмкax pесypсного пiдxодy yпpaвлiння кaпiтaлiзaцieю можнa визнaчaти як дiяль-нiсть, спpямовaнy та фоpмyвaння (pозшиpення, pозвиток) i викоpистaння потужного pесypсного потенцiaлy (поpтфеля мaтеpiaльниx i немaтеpiaльниx pесypсiв) i його зaлyчення у pинковий обiг з метою збшьшення вapтостi пiдпpиeмствa.
Резyльтaти кpитичного огляду нayковиx пiдxодiв до yпpaвлiння дозволяють вiдзнaчити чiткy тенденцш до зaстосyвaння iдей синеpгетики. Як пщ^еслено у pоботi [5], методолопчта pоль си-неpгетики в дослщженш тpaнсфоpмaцiï економiчниx систем визнaчaeться новим тpaктyвaнням низки фyндaментaльниx нayково-фiлософськиx кaтегоpiй (детеpмiнiзмy i стоxaстичностi, pеaльно-го тa iдеaльного, дiйсного тa можливого) i здiйсненням нayковиx дослiджень та пpинципax мiж-дисциплiнapностi. Зокpемa, aвтоp pоботи [B] визнaчae сyтнiсть синеpгетичного ефекту у paмкax компaнiï як ствоpення бiльшого (зa вapтiстю) блaгa поpiвняно з вiдокpемленим виpобництвом че-pез pинковий обмiн.
Синеpгетичнi ефекти кaпiтaлiзaцiï e aктyaльною пpоблемою у paмкax бypxливого зpостaння пpоцесiв злиття тa поглинaння. Як зaзнaчae Н. Бpюxовецькa [2], iнтегpовaнa стpyктypa мштить можливостi нaкопичення кaпiтaлy i pеaлiзaцiï доpогиx пpоектiв.
В yмовax синеpгетичного пiдxодy yпpaвлiння кaпiтaлiзaцieю слiд pозглядaти як стpaтегiчнy дiяльнiсть у ^оцес визнaчення й обrpyнтyвaння piшень щодо злиття тa поглинaння у сyчaснiй системi тpaнсфоpмaцiйноï економiки, виявлення тa пpогнозyвaння можливостей новоствоpеноï (зaплaновaноï до ствоpення) iнтегpовaноï стpyктypи до нapощyвaння piвня кaпiтaлiзaцiï.
3a pезyльтaтaми дослщження можнa вiдзнaчити, що однieю з нaйсyттeвiшиx xapaктеpистик ведення бiзнесy e зpостaння його склaдностi. У зв'язку з цим особливо1' знaчyщостi нaбyвaють зa-вдaння вивчення i зaстосyвaння зaкономipностей фоpмyвaння систем pефлексивного yпpaвлiння. У pоботi [9] визнaчено, що тд pефлексивним yпpaвлiнням pозyмieться цiлеспpямовaний вплив нa iнфоpмaцiйнy стpyктypy, що e iepapxieю уявлень, веpшинaм якиx вiдповiдae iнфоpмaцiя сyб'eктiв системи ^о сyттeвi пapaметpи, уявлення iншиx суб^кив системи, уявлення пpо уявлення.
У paмкax pефлексивного пiдxодy yпpaвлiння кaпiтaлiзaцieю pозглядaeться як aнaлiтичнa дь яльшсть, що бaзyeться у пеpшy чеpгy нa основi людсько1' (yпpaвлiнськоï) компетентност тa пог-лядiв нa систему зaбезпечення зpостaння piвня кaпiтaлiзaцiï.
Дослщжуючи пpaктикy фyнкцiонyвaння i pозвиткy пiдпpиeмств-свiтовиx лiдеpiв piзниx та-пpямiв дiяльностi, В. Веpбa [4] дiйшов висновку, що пpоцесно-оpieнтовaне yпpaвлiння остaннiм чaсом e однieю з домiнyючиx yпpaвлiнськиx iдеологiй yспiшниx компaнiй. У той же 4a^ згiдно з позицieю Т. Томaля [13], пpоцесний пiдxiд оpieнтовaний у пеpшy чеpгy не та оpгaнiзaцiйнy CTpy^ тypy пiдпpиeмствa, a нa бiзнес-пpоцеси, кiнцевими цшями виконaння якиx e ствоpення ^одукив i послуг, що стaновлять щншсть для зовнiшнix i внyтpiшнix споживaчiв.
Отже, у контекстi пpоцесного пiдxодy, yпpaвлiння кaпiтaлiзaцieю - це системa yпpaвлiння соцiaльними, економiчними, теxнiчними тa iншими пapaметpaми pоботи пiдпpиeмствa та основi побудови paнжовaноï композици бiзнес-пpоцесiв, що зaбезпечyють нaкопичення кaпiтaлy довго-стpокового xapaктеpy в yмовax склaдностi тa динaмiки економiчного сеpедовищa.
Вщповщно до пpоцесного пiдxодy зaвдaння yпpaвлiння кaпiтaлiзaцieю може бути виpiшено зa paxyнок пpоектyвaння, узгодження й оптимiзaцiï пpоцесiв зpостaння вapтостi; пiдвищення мо-бiльностi оpгaнiзaцiï i ïï пpозоpостi; концентpaцiï pесypсiв кaпiтaлiзaцiï i ïx повноцiнного викоpис-тaння.
Висновки i пропозицИ Доведет дослiдження свiдчaть ^о необxiднiсть фоpмyвaння штег-pовaниx пiдxодiв до yпpaвлiння кaпiтaлiзaцieю. Анaлiтичний огляд iснyючиx пiдxодiв до менеджменту вкaзye нa можливостi й обмеження ïx зaстосyвaння у господapськiй пpaктицi yпpaвлiння вapтiстю.
3a pезyльтaтaми aнaлiзy встaновлено, що клaсичнi yпpaвлiнськi концепцп ^исвячеш в^ь шенню вyзькоспецiaлiзовaниx питaнь (yдосконaлення виpобничоï системи, фyнкцiонaльнi особли-востi yпpaвлiнськоï pоботи, соцiaльнi aспекти дiяльностi), що yсклaднюe ïx викоpистaння в yмовax сyчaсного економiчного pозвиткy.
Дослiдження покaзaло, що в paмкax сyчaсноï теоpiï yпpaвлiння нaйпошиpенiшими пiдxодa-ми e: системний, ситyaцiйний, синеpгетичний, pефлексивний, pесypсний, пpоцесний. Системний пiдxiд пеpедбaчae, що ефективнiсть pоботи пщсистем оpгaнiзaцiï ствоpюe вapтiсть, однaк не ви-
значае конкретних факторiв, що И формують. У використанш ситуацшно1 теори проблематичним е визначення усiх змiнних, що впливають на пiдприемство, при цьому спрогнозувати розвиток складно. Застосування синергетичного пщходу е доцiльним при створенш iнтегрованих структур, однак у процес !х подальшо1 дiяльностi необхiднi iншi методи управлiння. Концепцiя рефлексивного управлшня ставить дiяльнiсть пiдприемства в залежшсть вiд суб'ективних управлiнських процесiв, що може призвести до прийняття неправильних рiшень i збиткiв. Ресурсний пщхщ потребуе методичних доопрацювань щодо визначення рол^ оцiнки i ме-ханiзмiв капiталiзацil ресурсного потенцiалу, у тому чи^ ресурсiв нового типу - людських i соцi-альних.
З'ясовано, що процесна методологiя управлiння дае можливють згрупувати процеси забез-печення капiталiзацil за !х вiдношенням до створення вартостi та визначити критери !х ефективно-стi. Обмеженнями в застосуванш процесного пiдходу е надмiрна формалiзацiя бiзнес-процесiв i необхiднiсть значних катталовкладень у перебудову структури управлiння компашею. Однак впорядкована архiтектура процесiв капiталiзацil дозволить сформувати модель управлiння катта-лiзацiею промислових пiдприемств. Виявленi переваги процесного пщходу дозволяють рекомен-дувати його як основний у системi управлiння капiталiзацiею промислових пiдприемств.
Л1тература
1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф. -М.: Мир, 1989. -С.136.
2. Брюховецкая Н. Е. Предпосылки капитализации в вертикально-интегрированных структурах / Н. Е. Брюховецкая // Капiталiзацiя пщприемств та фшансових оргашзацш: теорiя i практика: тези доп. i повiдом. мiжнар. наук.-практ. конф. / НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi. - До-нецьк, 2011.-С. 39-41.
3. Брюховецкая Н. Е. Социальная ответственность предприятий в условиях рыночных отношений / Н. Е. Брюховецкая, И.П. Булеев // Науковi пращ ДонНТУ. Сер.: економiчна. Вип. 34 - 2. -2008. - С. 114-122.
4. Верба В. А. Розвиток компани на принципах процесного управлшня / В. А. Верба // Стратепя розвитку Украши (економжа, соцюлопя, право): Наук. журнал. - Вип. 1-2. - 2008. - С. 517-526.
5. Гражевська Н. Теоретико-методолопчш новаци синергетики в дослщженш трансформацп економiчних систем / Н. Гражевська [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/299/1/2006_21_2.pdf.
6. Гриценко А. А. Взаимосвязь монетизации, капитализации и социализации экономики в теории и практике / А.А. Гриценко // Капiталiзацiя пщприемств та фшансових оргашзацш: теорiя i практика: тези доп. i повщом. мiжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 27 трав. 2011 р.) / НАН Укра!-ни, 1н-т економши пром-стц редкол.: 1.П. Булеев та ш - Донецьк, 2011. -С.4-5.
7. Гриценко А. А. Капитализация как фактор цикличности экономического развития / А. А. Гриценко [Электронный ресурс]. - Режим доступа: econ.msu.ru>cmt2/lib/a/1430... Gritsenko_A_A. doc.
8. Кузьмш О. Нова парадигма побудови систем менеджменту / О. Кузьмш, Н. Петришин, Н. Сиротинська // Демократичне врядування. - 2010. - №6. - С.14-17.
9. Лепа Р. Н. Анализ методологических подходов к управлению и принятию решений на предприятии / Р. Н. Лепа // Научные труды ДонНТУ. Сер.: экономическая. - Вып. 100-1. - 2005. -С. 77 - 84.
10. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / А. Маслоу. -М.: Смысл, 1999. - 425 с.
11. Сладкевич В. П. Современный менеджмент / В.П. Сладкевич, А.Д.Чернявский. - К.: МАУП, 2003.- 152 с.
12. Тейлор Ф. Принципы научного менеджмента / Ф. Тейлор. -М.: Мир, 1925.- 104 с.
13. Томаля Т.С. Ефектившсть бiзнес-процесiв пщприемства як чинник зростання його варто-ст / Т.С. Томаля // Актуальш проблеми економжи. - 2007. - №5. - 5(71) - С. 139-147.
14. Файоль А. Общее и промышленное управление / А. Файоль. -М.: Мир, 1999. - 141 с.
15. Форд Г. Сегодня и завтра / Г. Форд. - Екатеринбург: Уральское юридическое изд-во, 1992.-208 с.
16. Фролова Л. В. Эффективная бизнес-модель как инструмент управления капитализацией предприятий / Л. В. Фролова, Е.С. Кравченко // Капитализация предприятий: теория и практика: моногр. / под ред. д.э.н., проф. И. П. Булеева, д.э.н., проф. Н. Е. Брюховецкой; НАН Украины, Инт экономики пром-сти; ДонУЭП. - Донецк, 2011. - С. 149-166.
17. Чорномазюк А. В. Сучасна ресурсна концепщя в менеджмент / А. В. Чорномазюк // Су-часш концепци менеджменту: навч. поЫб. / за ред. д.е.н., проф. Л.1. Федулово!. - К.: Центр учбо-во! л^ератури, 2007. - 536 с.
18. Эмерсон Г. Двенадцать принципов производительности / Г. Эмерсон; пер. с англ.; 2-е изд. - М.: Экономика, 1992. - 224 с.
НадШшла до редакцП 15.03.2012 р.
